Сортувати За Датою

Теги

  • 21 Серп 2017
    У рамках закордонного співробітництва з метою розвитку Чеська Республіка пропонує стипендії на навчання на акредитованих освітніх програмах (2018-2019 навч.рік)у державних вищих навчальних закладах Чехії. Стипендії надаються на стандартний навчальний період: - за бакалаврськими, магістерськими і докторантськими освітніми програмами з навчанням чеською мовою, яким передує річний курс чеської мови і фахової підготовки, - на навчання англійською мовою в магістратурі і докторантурі. Для кандидатів з України на 2018-2019 академічний рік надається 4 стипендії: - 3 стипендії на навчання чеською мовою – рекомендовані галузі: сільське господарство, технічні спеціальності (енергетика, видобування, електротехніка, будівництво, транспорт), хімія, медицина, суспільствознавство - 1 місце на навчання англійською мовою, рекомендовані галузі: енергетика, сільське господарство, інформатика, навколишнє середовище. Для кандидатів на урядову стипендію на 2018-2019 академічний рік відкрита он-лайн реєстрація за посиланням: http://registr.dzs.cz/registr.nsf. Заявки приймаються онлайн за вищезазначеним посиланням до 30 вересня 2017 року. Заявки, подані іншим шляхом, не приймаються. У випадку технічних проблем під час реєстрації звертайтеся, будь ласка, безпосередньо до куратора, яким є Дім закордонного співробітництва, листом на електронну пошту registr@dzs.cz. Детальна інформація про урядові стипендії доступна на веб-сторінках Міністерства освіти, молоді і фізичного виховання Чеської Республіки. Детальний опис програми доступний для скачування у форматі PDF п’ятьма мовами (чеська, англійська, французька, іспанська, російська) за посиланням http://www.msmt.cz/mezinarodni-vztahy/stipendia-vlady-ceske-republiky-rozvojove-zeme-1. За інформацією чеського Міністерства закордонних справ фото: Czech College
    1462 Опубліковано Леся Рева
  • Автор Леся Рева
    У рамках закордонного співробітництва з метою розвитку Чеська Республіка пропонує стипендії на навчання на акредитованих освітніх програмах (2018-2019 навч.рік)у державних вищих навчальних закладах Чехії. Стипендії надаються на стандартний навчальний період: - за бакалаврськими, магістерськими і докторантськими освітніми програмами з навчанням чеською мовою, яким передує річний курс чеської мови і фахової підготовки, - на навчання англійською мовою в магістратурі і докторантурі. Для кандидатів з України на 2018-2019 академічний рік надається 4 стипендії: - 3 стипендії на навчання чеською мовою – рекомендовані галузі: сільське господарство, технічні спеціальності (енергетика, видобування, електротехніка, будівництво, транспорт), хімія, медицина, суспільствознавство - 1 місце на навчання англійською мовою, рекомендовані галузі: енергетика, сільське господарство, інформатика, навколишнє середовище. Для кандидатів на урядову стипендію на 2018-2019 академічний рік відкрита он-лайн реєстрація за посиланням: http://registr.dzs.cz/registr.nsf. Заявки приймаються онлайн за вищезазначеним посиланням до 30 вересня 2017 року. Заявки, подані іншим шляхом, не приймаються. У випадку технічних проблем під час реєстрації звертайтеся, будь ласка, безпосередньо до куратора, яким є Дім закордонного співробітництва, листом на електронну пошту registr@dzs.cz. Детальна інформація про урядові стипендії доступна на веб-сторінках Міністерства освіти, молоді і фізичного виховання Чеської Республіки. Детальний опис програми доступний для скачування у форматі PDF п’ятьма мовами (чеська, англійська, французька, іспанська, російська) за посиланням http://www.msmt.cz/mezinarodni-vztahy/stipendia-vlady-ceske-republiky-rozvojove-zeme-1. За інформацією чеського Міністерства закордонних справ фото: Czech College
    Серп 21, 2017 1462
  • 18 Серп 2017
    Надання Україні безвізового режиму для короткострокових поїздок уже з початку року викликає жваві дискусії в Чехії. А з відкриттям кордонів ЄС цій темі присвячується й чимало програм на телебаченні, адже приплив українців до Євросоюзу може тільки посилитися. Всі обговорення точаться навколо одного побоювання – збільшення рівня нелегальної трудової міграції з України, а відтак чи Чехія зможе впоратися з великими потоками мігрантів. Оскільки на сьогодні українських заробітчан більше, ніж із інших країн, чеське суспільство розділяється в поглядах на цю «загрозу». Чому чехи нас побоюються? Щоб зрозуміти, чим живе Чехія, розглянемо кілька основ­них показників: міграція, попит та пропозиція на ринку праці. Міграційна ситуація в західного сусіда за офіційними статистичними даними порівняно з іншими європейськими країнами за останні кілька років кардинально не змінилася. Станом на кінець минулого року в Чехії з населенням 10,5 млн легально проживало 467 562 іноземця, одну четверту з яких становлять українці (105 614 чол.). Більшість наших співвітчизників має дозвіл на тривале проживання (77 492 чол.) та на перебування понад 90 днів (28 122 чол.).   За січень – березень 2017-го до Чехії переїхало 10,9 тис. іноземців, із них найбільше громадян України (1,3 тис.), Словаччини (1,1 тис.) та Румунії (0,3 тис.). Згідно з даними Міністерства праці й соціальних справ та Міністерства промисловості й торгівлі ЧР, кількість офіційних працівників-іноземців на території Чехії на початку 2016-го становила 407 106 чол. Її частка у загальній кількості зайнятих у ЧР порівняно з попереднім роком зросла до 8,1%. Більшість з них – 75,8% – це громадяни ЄС. Решта припадає на громадян інших країн – власників дозволів на роботу, карт працевлаштування, зелених і синіх карт. Із 105 614 українців, що офіційно проживають у ЧР, 41 847 працюють на підставі трудових договорів, 22 796 – оформлені як приватні підприємці. Навіть після такої простої арифметики логічно напрошується питання, чим же займається решта наших співвітчизників. Відповідь усі прекрасно знають. Тому чехи й побоюються українського «безвізу». Безробіття падає, зарплати ростуть Ситуація на ринку праці в Чехії покращилася. Згідно зі Статистичним щорічником ринку праці, в ЧР у 2016-му продовжувалося зниження зареєстрованого безробіття, яке почалося в другій половині 2014 р. Наприкінці минулого року чеськими центрами зайнятості зареєстровано 381,4 тис. безробітних, що є на 71,7 тис. менше, ніж у 2015-му. За даними статистичної організації ЄС, станом на лютий 2017 р. Чеська Республіка мала найнижчий рівень безробіття в рамках цілого Євросоюзу – 3,2%. Для порівняння: Німеччина – 3,9%, Іспанія – 17,8%, Греція – 23,2% (найвищий у Європі). У США, наприклад, 4,4 %. А в червні 2017-го було зареєстровано найнижчий показник безробіття в Чехії за останні 19 років. Це передусім пов’язано із ростом чеської економіки, промислового виробництва й сезонної роботи, яка тепер у розпалі. Зокрема на будівництві, в лісництві та сільському господарстві. Це у свою чергу призвело до зростання попиту на робочу силу на середньокваліфіковані позиції, кількість вільних вакансій, реєстрованих центрами зайнятості, зростає. А відтак підвищуються зарплати. Тому пересічний чех дивиться на іноземних шукачів роботи як на загрозу свого добробуту. Збільшення пропозиції на ринку праці явно грає не на руку місцевим мешканцям, адже ріст зарплат може сповільнитися чи взагалі припинитися. Чого не скажеш про чеських роботодавців, які, прогнозуючи майбутні втрати, б’ють на сполох, мовляв, внутрішній ринок праці не здатен запропонувати достатньо кваліфікованої робочої сили ні з лав безробітних, ні серед випускників навчальних закладів. Не залишається нічого кращого, як шукати трудові ресурси за кордоном. І їхні погляди спрямовуються, зокрема, й на українських працівників, які є оптимальним варіантом через подібність культур, здатність швидко вивчити мову та відому працьовитість. Тим більше, що в західних областях, особливо на Закарпатті, заробітчанство є історичною традицією.   Трудові візи ніхто не відміняв Каменем спотикання української трудової міграції в Чехію вже багато років є процедура оформлення робочих віз. Лише 32 205 офіційно працевлаштованих українців згідно з законом не потребують дозволу на працевлаштування. З 2009-го електронна система «Visapoint» викликала багато нарікань, адже записатися на прийом до чеського консульства в Києві або Львові за її допомогою було практичо неможливо. Тільки купивши «час реєстрації» у «посередника» за великі гроші (в останній час доходило до 1500 – 2000 доларів), можна було подати необхідний пакет документів. Чехія так і не змогла подолати цю проблему.   Тому під тиском чеських виробників уряд у 2016 році з метою збільшення трудової міграції з України до Чехії запускає дві спеціальні програми працевлаштування – «Режим Україна» (для кваліфікованих працівників, розглядає Генеральне консульство ЧР у Львові) й «Пілотний проект» (для висококваліфікованих спеціалістів, Консульський відділ Посольства ЧР в Києві), згідно з якими заява на трудову карту подається у спрощеному режимі – без реєстрації в електронній системі «Visapoint». Відтак на роботу в Чехії можуть розраховувати 5 тисяч українських заробітчан щороку. У лютому 2017-го, враховуючи зростаючі потреби віт­чизняних промисловців, квоти робітників по програмі «Режим Україна» збільшили вдвічі, відповідно збільшили й штат Генерального консульства ЧР у Львові на 4 особи. Але цим проблема не вирішилася: квоти, на думку чеських роботодавців, й надалі дуже обмежені (усього 10 200 осіб на цей рік), а строк оформленя віз зріс аж до 8 місяців. Українці, що не відповідають вимогам для включення до вказаних проектів зі спрощеною процедурою, можуть також подати заяву на трудову карту повз «Visapoint», але з 20 квітня 2017 р. Генеральне консульство Чеської Республіки у Львові, з огляду на технічні можливості дипломатичної установи, приймає лише 15 заяв кожного понеділка з 14.00 до 16.00. Такі обмеження спричинили неабиякий ажіотаж і нарікання. І саме це показало чеське телебачення. Сюжет про довжелезні черги українців під чеським консульством у Львові, де люди змушені ночувати під дверима установи, щоб потрапити на прийом, центральний чеський канал ЧТ1 у перші дні відкриття безвізового режиму крутив по кілька разів на день. У пересічного чеха мало скластися враження, що тисячі безробітних українців з хвилини на хвилину ринуть до Чехії в пошуках роботи, принаймні мені так здалося. Отож отримати легально українського працівника залишається проблемою. Тому чеські підприємства почали доволі масово працевлаштовувати українців із польськими робочими візами, отримати які набагато легше. (За даними польського Міністерства у справах сім’ї, праці і соцполітики у 2016-му Польща видала громадянам України близько 1,3 млн. запрошень на тимчасову роботу). Такий обхід закону передбачає немалі штрафи для роботодавців та видворення нелегального працівника (хоча по закону штрафи для нього теж передбачені – до 100 тис. корун, але чеська сторона їх не застосовує). Лише в березні цього року Чехія депортувала майже 300 українців, які працювали нелегально. Найбільш показовою й висвітленою ЗМІ стала облава на складі продуктового інтернет-магазину «Роглік» у Празі. В результаті рейду затримали 85 людей, 74 особам наказано покинути територію ЄС. Майже всі з них – українці, які мали польські візи, що не дають права на працевлаштування в Чехії.  Скандальний "Роглік"-робота по польській візі в Чехії Робота по польській візі в Чехії. Відповідь поліції ЧР Створити стереотип легко, побороти – важко Не секрет, що погляди на українців у чехів різняться. Одні співчувають нам, що гнані безробіттям мусимо шукати кращого життя далеко від рідного дому та сімей, інші – навпаки – сварять, що забираємо у них робочі місця. Роботодавці розглядають як непогану альтернативу вітчизняним працівникам, але частина з них усе ж сприймає нас за нижчу расу через низький культурний рівень, адже українські заробітчани – це не завжди найкращі представники нації. Погодьтеся, нікому не хочеться бачити на вулиці, у трамваї чи метро п’яних дебоширів. І освіченим співвітчизникам досить часто важко побороти стереотип, що склався у чехів, які звикли до українських робітників на будівництві, що п’ють і лаються. П’яному «роботязі» й у голову не прийде, що він псує імідж країни, він навіть слова такого не знає. Далі ящика пива й загорожі будмайданчика він не бачить. А думка, що його поведінка формує в корінного населення погане враження, а відповідно й погане ставлення до інших громадян України, ніколи не зродиться у його голові. Але, на щастя, міграційна криза відсунула на друге місце «українське питання». Якщо офіційна міграційна статистика не змінювалася протягом останніх 2 – 3 років і виглядає досить привабливо, то це тільки внаслідок прийнятих антиміграційних заходів. Наприклад, Чехія вже рік усіма способами намагається не допустити біженців із Сирії, що перебувають у Італії та Греції, порушуючи всі європейські домовленості стосовно квот на прийом мігрантів. Навіть загроза фінансових санкцій (це стосується також Польщі й Угорщини) не впливає на зміну її міграційної політики. Прогресивна частина чехів на початку міграційної кризи засудила погляди президента Мілоша Земана, який прямо заявив про небажання бачити у своїй державі переселенців із надто відмінною культурою, краще вже хай будуть українці. Але чеський уряд у червні цього року офіційно підтвердив відмову брати участь у програмі по перерозподілу мігрантів, мотивуючи тим, що «система розподілу біженців не працює» і «ситуація з безпекою змінилася» після останніх терактів у Європі. Замість 2691 прохача притулку згідно з квотами Чехія прийняла всього 12 біженців. Бажання відгородитися від будь-яких мігрантів явно просвічується і в новелі Закону про перебування іноземців, яку в липні цього року підписав президент. Шпальти газет відразу зарясніли заголовками на кшталт «Закон про іноземців: безпечніша Чехія? Швидше ляпас правам людини та гальмування інтеграції» або «Чехія – погане місце для життя». Незважаючи на те, що зміни явно обмежуєть права іноземців, що проживають у Чехії, і не узгоджуються з конституційним і європейським правом. Палата депутатів Парламенту Чеської Республіки таки подолала наприкінці червня вето сенату (верхня палата парламенту), проголосувавши повторно більшістю голосів за нововведення. Офіційною причиною такого кроку є посилення безпеки в країні. Але, як відзначають чеські правозахисники та Консорціум недержавних організацій, що допомагають мігрантам, такі обмеження торкнуться не тільки іноземців, а й чеських громадян, членами сімей яких є мігранти. В основу закону, який розроблявся в 2016-му, лягли результати й рекомендації Аудиту національної безпеки за 2015 р., котрі були підготовлені сотнею фахівців на підставі розпорядження прем’єр-міністра. У розділі про міграцію вказується, що головним потенційним ризиком для країни вважаються масова неконтрольована міграція, організована злочинність і слабка інтеграція легальних мігрантів, які можуть бути джерелом соціальної напруженості. За даними останніх досліджень української міграції, які проводили науковці Карлового університету в Празі, масовий перехід українців до Чехії, принаймні в короткостроковій перспективі, не планується. Дослідницький колектив Центру міграції «GEOMIGRACE» Карлового університету спільно з міжнародними партнерами з Польщі, Словаччини й України видали у вересні 2016-го дослідження про міграцію з України до Євросоюзу після анексії Криму та початку війни на сході України.Під редакцією керівника «GEOMIGRACE», професора Душана Дрбоглава світ побачило ще одне видання про українських заробітчан «Українська трудова міграція в Чехії» , де на прикладі аналізу трудової діяльності та умов життя закарпатців у Празі та околиці досліджувалися грошові перекази в країну походження. Які негативні зміни в житті мігрантів принесуть нововведення, скоро дізнаємося з практики. Інтеграційні центри в Чехії вже закликають мігрантів приводити свої документи у відповідність до нових правил, поки закон ще не вступив у дію. Зрозуміло одне, чим більше порушень буде з боку майбутніх заробітчан, тим більше підстав буде в Чехії боротися з нелегальною трудовою міграцією, що, у свою чергу, відіб’ється на українцях, які тривало проживають у Чехії. Автор Оксана ЧУЖАм. Прага
    1119 Опубліковано Галина Андрейців
  • Надання Україні безвізового режиму для короткострокових поїздок уже з початку року викликає жваві дискусії в Чехії. А з відкриттям кордонів ЄС цій темі присвячується й чимало програм на телебаченні, адже приплив українців до Євросоюзу може тільки посилитися. Всі обговорення точаться навколо одного побоювання – збільшення рівня нелегальної трудової міграції з України, а відтак чи Чехія зможе впоратися з великими потоками мігрантів. Оскільки на сьогодні українських заробітчан більше, ніж із інших країн, чеське суспільство розділяється в поглядах на цю «загрозу». Чому чехи нас побоюються? Щоб зрозуміти, чим живе Чехія, розглянемо кілька основ­них показників: міграція, попит та пропозиція на ринку праці. Міграційна ситуація в західного сусіда за офіційними статистичними даними порівняно з іншими європейськими країнами за останні кілька років кардинально не змінилася. Станом на кінець минулого року в Чехії з населенням 10,5 млн легально проживало 467 562 іноземця, одну четверту з яких становлять українці (105 614 чол.). Більшість наших співвітчизників має дозвіл на тривале проживання (77 492 чол.) та на перебування понад 90 днів (28 122 чол.).   За січень – березень 2017-го до Чехії переїхало 10,9 тис. іноземців, із них найбільше громадян України (1,3 тис.), Словаччини (1,1 тис.) та Румунії (0,3 тис.). Згідно з даними Міністерства праці й соціальних справ та Міністерства промисловості й торгівлі ЧР, кількість офіційних працівників-іноземців на території Чехії на початку 2016-го становила 407 106 чол. Її частка у загальній кількості зайнятих у ЧР порівняно з попереднім роком зросла до 8,1%. Більшість з них – 75,8% – це громадяни ЄС. Решта припадає на громадян інших країн – власників дозволів на роботу, карт працевлаштування, зелених і синіх карт. Із 105 614 українців, що офіційно проживають у ЧР, 41 847 працюють на підставі трудових договорів, 22 796 – оформлені як приватні підприємці. Навіть після такої простої арифметики логічно напрошується питання, чим же займається решта наших співвітчизників. Відповідь усі прекрасно знають. Тому чехи й побоюються українського «безвізу». Безробіття падає, зарплати ростуть Ситуація на ринку праці в Чехії покращилася. Згідно зі Статистичним щорічником ринку праці, в ЧР у 2016-му продовжувалося зниження зареєстрованого безробіття, яке почалося в другій половині 2014 р. Наприкінці минулого року чеськими центрами зайнятості зареєстровано 381,4 тис. безробітних, що є на 71,7 тис. менше, ніж у 2015-му. За даними статистичної організації ЄС, станом на лютий 2017 р. Чеська Республіка мала найнижчий рівень безробіття в рамках цілого Євросоюзу – 3,2%. Для порівняння: Німеччина – 3,9%, Іспанія – 17,8%, Греція – 23,2% (найвищий у Європі). У США, наприклад, 4,4 %. А в червні 2017-го було зареєстровано найнижчий показник безробіття в Чехії за останні 19 років. Це передусім пов’язано із ростом чеської економіки, промислового виробництва й сезонної роботи, яка тепер у розпалі. Зокрема на будівництві, в лісництві та сільському господарстві. Це у свою чергу призвело до зростання попиту на робочу силу на середньокваліфіковані позиції, кількість вільних вакансій, реєстрованих центрами зайнятості, зростає. А відтак підвищуються зарплати. Тому пересічний чех дивиться на іноземних шукачів роботи як на загрозу свого добробуту. Збільшення пропозиції на ринку праці явно грає не на руку місцевим мешканцям, адже ріст зарплат може сповільнитися чи взагалі припинитися. Чого не скажеш про чеських роботодавців, які, прогнозуючи майбутні втрати, б’ють на сполох, мовляв, внутрішній ринок праці не здатен запропонувати достатньо кваліфікованої робочої сили ні з лав безробітних, ні серед випускників навчальних закладів. Не залишається нічого кращого, як шукати трудові ресурси за кордоном. І їхні погляди спрямовуються, зокрема, й на українських працівників, які є оптимальним варіантом через подібність культур, здатність швидко вивчити мову та відому працьовитість. Тим більше, що в західних областях, особливо на Закарпатті, заробітчанство є історичною традицією.   Трудові візи ніхто не відміняв Каменем спотикання української трудової міграції в Чехію вже багато років є процедура оформлення робочих віз. Лише 32 205 офіційно працевлаштованих українців згідно з законом не потребують дозволу на працевлаштування. З 2009-го електронна система «Visapoint» викликала багато нарікань, адже записатися на прийом до чеського консульства в Києві або Львові за її допомогою було практичо неможливо. Тільки купивши «час реєстрації» у «посередника» за великі гроші (в останній час доходило до 1500 – 2000 доларів), можна було подати необхідний пакет документів. Чехія так і не змогла подолати цю проблему.   Тому під тиском чеських виробників уряд у 2016 році з метою збільшення трудової міграції з України до Чехії запускає дві спеціальні програми працевлаштування – «Режим Україна» (для кваліфікованих працівників, розглядає Генеральне консульство ЧР у Львові) й «Пілотний проект» (для висококваліфікованих спеціалістів, Консульський відділ Посольства ЧР в Києві), згідно з якими заява на трудову карту подається у спрощеному режимі – без реєстрації в електронній системі «Visapoint». Відтак на роботу в Чехії можуть розраховувати 5 тисяч українських заробітчан щороку. У лютому 2017-го, враховуючи зростаючі потреби віт­чизняних промисловців, квоти робітників по програмі «Режим Україна» збільшили вдвічі, відповідно збільшили й штат Генерального консульства ЧР у Львові на 4 особи. Але цим проблема не вирішилася: квоти, на думку чеських роботодавців, й надалі дуже обмежені (усього 10 200 осіб на цей рік), а строк оформленя віз зріс аж до 8 місяців. Українці, що не відповідають вимогам для включення до вказаних проектів зі спрощеною процедурою, можуть також подати заяву на трудову карту повз «Visapoint», але з 20 квітня 2017 р. Генеральне консульство Чеської Республіки у Львові, з огляду на технічні можливості дипломатичної установи, приймає лише 15 заяв кожного понеділка з 14.00 до 16.00. Такі обмеження спричинили неабиякий ажіотаж і нарікання. І саме це показало чеське телебачення. Сюжет про довжелезні черги українців під чеським консульством у Львові, де люди змушені ночувати під дверима установи, щоб потрапити на прийом, центральний чеський канал ЧТ1 у перші дні відкриття безвізового режиму крутив по кілька разів на день. У пересічного чеха мало скластися враження, що тисячі безробітних українців з хвилини на хвилину ринуть до Чехії в пошуках роботи, принаймні мені так здалося. Отож отримати легально українського працівника залишається проблемою. Тому чеські підприємства почали доволі масово працевлаштовувати українців із польськими робочими візами, отримати які набагато легше. (За даними польського Міністерства у справах сім’ї, праці і соцполітики у 2016-му Польща видала громадянам України близько 1,3 млн. запрошень на тимчасову роботу). Такий обхід закону передбачає немалі штрафи для роботодавців та видворення нелегального працівника (хоча по закону штрафи для нього теж передбачені – до 100 тис. корун, але чеська сторона їх не застосовує). Лише в березні цього року Чехія депортувала майже 300 українців, які працювали нелегально. Найбільш показовою й висвітленою ЗМІ стала облава на складі продуктового інтернет-магазину «Роглік» у Празі. В результаті рейду затримали 85 людей, 74 особам наказано покинути територію ЄС. Майже всі з них – українці, які мали польські візи, що не дають права на працевлаштування в Чехії.  Скандальний "Роглік"-робота по польській візі в Чехії Робота по польській візі в Чехії. Відповідь поліції ЧР Створити стереотип легко, побороти – важко Не секрет, що погляди на українців у чехів різняться. Одні співчувають нам, що гнані безробіттям мусимо шукати кращого життя далеко від рідного дому та сімей, інші – навпаки – сварять, що забираємо у них робочі місця. Роботодавці розглядають як непогану альтернативу вітчизняним працівникам, але частина з них усе ж сприймає нас за нижчу расу через низький культурний рівень, адже українські заробітчани – це не завжди найкращі представники нації. Погодьтеся, нікому не хочеться бачити на вулиці, у трамваї чи метро п’яних дебоширів. І освіченим співвітчизникам досить часто важко побороти стереотип, що склався у чехів, які звикли до українських робітників на будівництві, що п’ють і лаються. П’яному «роботязі» й у голову не прийде, що він псує імідж країни, він навіть слова такого не знає. Далі ящика пива й загорожі будмайданчика він не бачить. А думка, що його поведінка формує в корінного населення погане враження, а відповідно й погане ставлення до інших громадян України, ніколи не зродиться у його голові. Але, на щастя, міграційна криза відсунула на друге місце «українське питання». Якщо офіційна міграційна статистика не змінювалася протягом останніх 2 – 3 років і виглядає досить привабливо, то це тільки внаслідок прийнятих антиміграційних заходів. Наприклад, Чехія вже рік усіма способами намагається не допустити біженців із Сирії, що перебувають у Італії та Греції, порушуючи всі європейські домовленості стосовно квот на прийом мігрантів. Навіть загроза фінансових санкцій (це стосується також Польщі й Угорщини) не впливає на зміну її міграційної політики. Прогресивна частина чехів на початку міграційної кризи засудила погляди президента Мілоша Земана, який прямо заявив про небажання бачити у своїй державі переселенців із надто відмінною культурою, краще вже хай будуть українці. Але чеський уряд у червні цього року офіційно підтвердив відмову брати участь у програмі по перерозподілу мігрантів, мотивуючи тим, що «система розподілу біженців не працює» і «ситуація з безпекою змінилася» після останніх терактів у Європі. Замість 2691 прохача притулку згідно з квотами Чехія прийняла всього 12 біженців. Бажання відгородитися від будь-яких мігрантів явно просвічується і в новелі Закону про перебування іноземців, яку в липні цього року підписав президент. Шпальти газет відразу зарясніли заголовками на кшталт «Закон про іноземців: безпечніша Чехія? Швидше ляпас правам людини та гальмування інтеграції» або «Чехія – погане місце для життя». Незважаючи на те, що зміни явно обмежуєть права іноземців, що проживають у Чехії, і не узгоджуються з конституційним і європейським правом. Палата депутатів Парламенту Чеської Республіки таки подолала наприкінці червня вето сенату (верхня палата парламенту), проголосувавши повторно більшістю голосів за нововведення. Офіційною причиною такого кроку є посилення безпеки в країні. Але, як відзначають чеські правозахисники та Консорціум недержавних організацій, що допомагають мігрантам, такі обмеження торкнуться не тільки іноземців, а й чеських громадян, членами сімей яких є мігранти. В основу закону, який розроблявся в 2016-му, лягли результати й рекомендації Аудиту національної безпеки за 2015 р., котрі були підготовлені сотнею фахівців на підставі розпорядження прем’єр-міністра. У розділі про міграцію вказується, що головним потенційним ризиком для країни вважаються масова неконтрольована міграція, організована злочинність і слабка інтеграція легальних мігрантів, які можуть бути джерелом соціальної напруженості. За даними останніх досліджень української міграції, які проводили науковці Карлового університету в Празі, масовий перехід українців до Чехії, принаймні в короткостроковій перспективі, не планується. Дослідницький колектив Центру міграції «GEOMIGRACE» Карлового університету спільно з міжнародними партнерами з Польщі, Словаччини й України видали у вересні 2016-го дослідження про міграцію з України до Євросоюзу після анексії Криму та початку війни на сході України.Під редакцією керівника «GEOMIGRACE», професора Душана Дрбоглава світ побачило ще одне видання про українських заробітчан «Українська трудова міграція в Чехії» , де на прикладі аналізу трудової діяльності та умов життя закарпатців у Празі та околиці досліджувалися грошові перекази в країну походження. Які негативні зміни в житті мігрантів принесуть нововведення, скоро дізнаємося з практики. Інтеграційні центри в Чехії вже закликають мігрантів приводити свої документи у відповідність до нових правил, поки закон ще не вступив у дію. Зрозуміло одне, чим більше порушень буде з боку майбутніх заробітчан, тим більше підстав буде в Чехії боротися з нелегальною трудовою міграцією, що, у свою чергу, відіб’ється на українцях, які тривало проживають у Чехії. Автор Оксана ЧУЖАм. Прага
    Серп 18, 2017 1119
  • 17 Серп 2017
    Чехія – одна з країн, які в українських дипломатичних колах часом називають "складними", і на те є достатньо причин. В цьому чимало вини самої України та колишнього посла Бориса Зайчука, який керував дипмісією в Празі з 2012 року і особисто доклався до створення багатьох проблем.  Олії у вогонь додав президент Чехії Мілош Земан, якого вважають найбільшим другом Путіна серед європейських лідерів. А ще – болюче візове питання, поїздки чеських політиків до Криму, старі образи… Отже, тло наших відносин складно було назвати позитивним. Та в останні місяці ситуація змінилася. Прага та Київ синхронно призначили нових послів. Візова проблема, по суті, зникла. Чехія ліквідувала так званий "представницький центр ДНР" та почала переслідувати громадян, причетних до бойових дій на Донбасі... То чи можливе перезавантаження у відносинах Києва та Праги? Щоби дати відповідь на це питання, ми поговорили з послом Чехії в Україні Радеком Матулою. Його відповіді дають підстави для оптимізму, вони – до вашої уваги. "Я знаю, що багато що із заяв ЗеманаУкраїні не подобалось" – Одним із суттєвих подразників в українсько-чеських відносинах є президент Мілош Земан. Я не перша людина, від якого ви це чуєте, так? – Так, це правда. Та я насамперед хочу відзначити, що в Чехії – як і в більшості країн світу – немає однакових поглядів на світ у всіх представників влади. Але немає жодних сумнівів, що чеський уряд – а саме він відповідає за концепцію зовнішньої політики держави – зацікавлений у добрих відносинах з Україною. За півроку, що я тут працюю, Україну відвідали чотири чеських міністри, і всі без винятку заявили про чітку підтримку України у всіх життєво важливих для вас питаннях. Я кажу про повну підтримку суверенітету, незалежності і територіальної цілісності, про підтримку реформ. Чехія підтримує подальший розвиток ваших відносин з ЄС. Ми однозначно виступали за безвіз. Чехія не визнає анексію Криму, виступає за мирне врегулювання, підтримує принциповий підхід Євросоюзу до відносин з Росією, включно з питанням санкцій. Саме з такими позиціями Чехія виступає в рамках ЄС, НАТО, міжнародних організацій і на двосторонніх переговорах зі своїми партнерами. Що ж до президента Земана... Я, як посол, поважаю право президента висловлювати свою думку з питань зовнішньої політики. І, звісно, я знаю, що багато що з цих висловлювань Україні не подобалося. Але більшість із них датовані 2014-2015 роками. – Були некоректні заяви і в 2016-му... – Але я кажу про більшість із них, і вони дійсно звучали два-три роки тому. Сьогодні у нас – 2017 рік. І за півроку, поки я тут, я не відчув, що українсько-чеські відносини – на поганому рівні. Навпаки, ми зараз говоримо про їхню інтенсифікації в усіх сферах. – Я розумію вас як дипломата, але попрошу вашої поради. Що ви порекомендуєте громадянину України, який бачить або чує в ЗМІ президента Чехії, котрий говорить, що Крим не може бути українським. Як нам на це реагувати? – Напевно, треба враховувати, що в кожній країні – своя система влади. Десь у президента багато повноважень, а ось у Чехії за зовнішню політику відповідає уряд, а не президент. Офіційна позиція Чехії – це позиція уряду. Я переконаний, що і керівництво України, і більшість українських громадян позитивно сприймають позицію уряду з усіх найважливіших для України питань. – Чи можна бути впевненим, що уряд в якийсь момент не підтримає позицію Земана – зокрема, в питанні пом'якшення санкцій? – Чеський уряд вважає, що санкції не можуть бути переглянуті, якщо причини для їх запровадження не були вирішені. Ми дійсно вважаємо важливим збереження єдності в ЄС з цього питання, а тому – підтримували і підтримуємо продовження санкцій до повного виконання Мінських угод. І навіть після врегулювання на Сході України Чехія наполягатиме, що необхідно залишити в силі санкції, пов'язані з незаконною анексією Криму. Я впевнений, що ця позиція Чехії не зміниться. У тому числі – після парламентських виборів, які відбудуться у жовтні, після формування нового уряду. "Доля України чехам не байдужа" – Земан не взявся нізвідки, чотири роки тому громадяни Чехії обрали його президентом. Можливо, вони підтримують і його політику щодо Росії та України? – Я, звісно, не казатиму, що в суспільстві є стовідсоткова підтримка санкцій. Є підприємства, які постраждали від них. Але уряд враховує не тільки економічні розрахунки, є й інші важливі аргументи. У тому числі – єдність ЄС, європейські цінності. Чехія міцно кинула якір в ЄС і НАТО. Цінності ЄС і НАТО – основа нашого підходу. І не варто очікувати, що чеський корабель після кожних виборів змінюватиме свій напрямок. – Політику складно ігнорувати думку виборців. А вони, якщо вірити нещодавнім опитуванням, вважають Росію партнером, а не загрозою. 59% чехів заявили, що РФ варто включити до європейських структур безпеки! Це вселяє побоювання: чи не захочуть виборці помиритися з Росією ціною України? – Я впевнений, що таке питання навіть не стоятиме на порядку денному. Є й інші опитування, і вони кажуть, що люди цінують місце Чехії в європейських структурах. Тому я впевнений: питання про те, щоб пожертвувати Україною заради відносин з Росією, навіть не обговорюватимуть. – У чеському суспільстві є проросійські настрої? – У мене є такі дані соцопитувань: 52% чехів вважають ситуацію в Україні загрозою європейській безпеці. Ця тема присутня в нашому медіа-просторі, розвитком ситуації на сході України цікавляться 30% чехів. Це не зовсім те, про що ви питаєте, але для мене це означає, що доля України чехам не байдужа. – Чеські ЗМІ – окрема тема. Наш посол у Празі був навіть змушений писати відкритого листа в Dnes, провідну газету країни, журналіст якої вихваляв бойовиків "Л/ДНР". Тож інформація буває різною. – На жаль, є така проблема, що дуже багато хто не замислюються, що в ЗМІ буває дезінформація. Люди готові вірити всьому, в тому числі недостовірній інформації. Хоча уряд приділяє велику увагу проблемі дезінформації, і не тільки тій, що створена Росією або стосується України. У МВС Чехії нещодавно був створений центр боротьби з тероризмом і гібридними загрозами. Але люди, на жаль, не дуже замислюються над цим, не думають про те, що не кожному джерелу можна довіряти. – А тим часом, у вас незабаром вибори: восени – парламентські, взимку – президентські. Ми всі бачили спроби Росії вплинути на вибори в США, Нідерландах, Франції. Чи можна бути впевненим, що це не продовжиться в Чехії? – Впевненим бути не можна, але поки у мене немає ніякої інформації про те, що хтось планує втручатися в наші вибори. Про ініціативи уряду з цього приводу мені також невідомо. "Вирішено давати українцямвдвічі більше дозволів на роботу" – Ким є Чехія для України? Другом, партнером або навпаки – суперником? Давайте спробуємо назвати одним словом. – Одним словом – складно. Але якщо коротко, то серед шести країн Східного партнерства Україна є нашим найбільшим і найважливішим сусідом. Так, я вважаю вас саме сусідом, хоч у нас і немає спільного кордону. – Зараз нарешті запрацював безвіз, але до того довгі роки візова практика Чехії в Україні вважалася проблемною, а минулого року була найгіршою в Шенгені. Чому це відбувалося, якщо ми – дійсно важливий сусід? – Можу запевнити, що у консульств Чехії немає і не було – щонайменше, за півроку, поки я тут працюю, – мети ускладнювати життя українцям, які бажають поїхати до Чехії. Ми раді бачити українських туристів, мандрівників, ділових людей і хотіли б, щоб отримати шенгенську візу їм було якомога простіше. – Як бачимо, це не завжди виходило. – В разі дотримання правил – виходило. З 2015 по 2016 рік кількість заявок на візу у нас збільшилася більше ніж на 40%. Це теж про щось говорить – виходить, що заявники не вважають наш візовий процес занадто складним і незрозумілим. Ми працювали з сімома візовими центрами в різних регіонах і не плануємо зменшувати їхню кількість навіть після початку дії безвізу. Так, я бачив вашу реакцію на статистику ЄС. Кількість відмов посольства Чехії – 7,4% – може здатися високою. Але якщо людина отримала відмову, то це означає, що у неї була проблема з документами. Хтось подає не всі дані; бувають фальшиві документи; буває, що документи готують не дуже чесні посередники. – Стривайте, але до інших посольств йдуть такі ж українці, а рекордні відмови були саме в Чехії. При цьому в чеських консульствах у Росії частка відмов в десятки разів, а в Білорусі – в сотні разів нижча. І головне, я добре пам'ятаю, як свого часу Чехія публічно оголосила політику видачі багаторазових віз тим, хто вже їздив у Шенген. А насправді у вас був вкрай низький відсоток мультивіз. – Я не можу коментувати, як перевіряють документи в інших країнах, я можу говорити тільки про посольство Чехії в Києві, тому мені складно прокоментувати ці дані. Що стосується мультивіз, то я пам'ятаю, що кілька років тому була заява про це. Але схоже, що в Україні дехто неправильно її зрозумів і вирішив, що ці візи даватимуть усім, хто звернувся. – Щоб закрити візову тему, розкажіть, яка ситуація з дозволами на роботу. Уряд Чехії обіцяв, що квота для України істотно зросте. Чи так це? – Так, було рішення видавати громадянам України вдвічі більше дозволів на роботу – 8 тисяч на рік. Заяви на робочі візи за цією програмою розглядатимуть у Львові. Зараз тривають підготовчі роботи, тому що ми повинні найняти нових людей у консульство тощо. Як квота буде змінюватися далі, залежить від домовленостей уряду, профспілок і організацій роботодавців. – Чехія не планує відкривати ринок праці для безвізових подорожуючих – так, як це зробила Польща? – Мені невідомо, щоб у Чехії хтось готував схожу програму. "Ми робимо стандартною процедурупостачання в Україну військової техніки" – Ви вже згадали, що Чехія міцно кинула якір в ЄС. Але ідея виходу з Євросоюзу в Празі лунає вже давно, щонайменше, при двох президентах. – Тут я пошлюся на статистику. 60% чехів вважають, що Чеська Республіка має бути членом ЄС. Це – дані весни 2017 року. І тенденція підтримки Євросоюзу зростає, плюс 9% порівняно з минулим роком. 32% чехів заявляють, що вони задоволені наслідками членства, 35% оцінюють нейтрально, і лише 30% – незадоволені. У суспільстві приблизно порівну тих, хто довіряє і не довіряє ЄС, 48% і 47%. Цікаво, що 57% вважають себе не тільки громадянами Чехії, а й громадянами ЄС. Що стосується ідеї виходу з Євросоюзу, то вона і справді постійно з'являється, але у неї немає підтримки якоїсь вагомої політичної сили. А євроскептицизм, який у нас іноді звучить – це скепсис не щодо всього Євросоюзу, а з приводу окремих інституцій чи їхніх рішень. Тому в Чехії просто немає серйозних дебатів про можливість виходу з ЄС. З НАТО ситуація ще краща. Довіра до Альянсу – 58%, недовіра – 33%. Згодні з членством 71%, не згодні – 29%. – Але при цьому уряд не поспішає збільшувати оборонний бюджет до 2% ВВП, як того вимагають правила Альянсу. – Ви, очевидно, знаєте, що зараз наш оборонний бюджет – близько 1,08% ВВП. Але у нас є рішення, що до 2020 року витрати на оборону складатимуть 1,4% від ВВП, а до 2024 року ми хочемо вийти на 2%. – Навесні міністр оборони Чехії Мартін Стропницький заявив, що Прага зняла обмеження на постачання зброї до України. Що це означає? Ми обговорюємо поставку летальної зброї? – Співпраця між міністерствами оборони Чехії та України зосереджена на таких сферах, як підготовка, навчання фахівців, обмін досвідом у сфері військової реформи. Міністри оборони Чехії та України, фото посольства Після візиту міністра до Києва вона, ймовірно, пошириться на військову медицину. І ви маєте рацію, одночасно відкривається можливість співпраці в постачанні в Україну деяких видів військової техніки – звичайно ж, на основі стандартного процесу експортного ліцензування. Досі політика Чеської Республіки обмежувала таку можливість – від зими 2014 року діяла заборона на поставки військової техніки і матеріалів в Україну. Зараз ми робимо цю процедуру стандартною. Це означає, що для кожного випадку буде окремо розглядатися питання видачі ліцензії. – Від України вже надходили запити щодо зацікавленості в окремих видах озброєння? – Особисто у мене немає такої інформації. Але я впевнений, що низка чеських виробників військової продукції вже контактують зі своїми українськими партнерами. Це ринок. Є попит, є пропозиція, далі – питання переговорів. А уряд підключиться на етапі схвалення контракту. – В яких сферах військової промисловості Чехія є сильною? – У нас непогано розвинена авіапромисловість; все, що пов'язано з важкою технікою, в тому числі ремонт і модернізація; стрілецька зброя. "Ми говоримо про зближення, але не говоримо про членство" – Зараз усі говорять, що Євросоюз перебуває на порозі змін. Як він має змінюватися? – ЄС зараз намагається відповісти на такий виклик, як Brexit. Чехія вважає, що треба перш за все відновити довіру до ЄС у громадян. А для цього треба зосередитися на темах, важливих для людей; на тих, де люди бачать важливу роль ЄС. Це – питання економіки і безпеки. – В оновленій Європі є місце для України? – Питання членства України в ЄС і НАТО – дуже складне. На мій погляд, подобається це чи ні, але це – не питання сьогодення. – Я й не кажу, що ми повинні сьогодні подавати заявку. Але мені, наприклад, не вистачає визнання того, що Україна в принципі повинна стати членом ЄС. – Повторюся, це складне завдання на тривалу перспективу. Все залежить від України – коли ваша країна буде готова до членства, як швидко досягне успіху в реформах. Що стосується Чехії, то ми завжди вітали і підтримували зближення України з Євросоюзом. Ми також завжди визнавали європейські амбіції і перспективу України. Але зараз ми говоримо про зближення, але не говоримо про членство, тому що це не питання сьогоднішнього дня. – Свого часу, в 1991-1992 роках, з країнами Центральної Європи говорили саме про членство, і це підштовхнуло їх до перетворень. Звичайно, ЄС змінився, шлях до членства став довшим, але суть залишилася та сама. Чому ж у випадку з Україною так уникають розмов про членство? – А ви не відчуваєте, що ситуація в Чехословаччині на початку 1990-х і в сьогоднішній Україні не зовсім однакова? Стартові умови у нас були трохи кращі, це об'єктивно. За рівнем економіки, розвитку тощо. – Не можу погодитися. Україна зараз є країною з ринковою економікою, на відміну від пострадянських країн на початку 1990-х. От чесно, аргументи проти, які ми чуємо, більше схожі на виправдання. – Я не шукаю виправдань. Я лише наголошую – процес дуже тривалий. Не можна розраховувати на те, що ваш шлях в ЄС буде швидким. "Варто звертати більше уваги на тих,хто робить позитивні речі" – Час від часу з'являється інформація про іноземців, які воюють на Донбасі на боці бойовиків, в тому числі про громадян Чехії. Як з цим боротися? – Так, така проблема є. У мене особисто немає чіткої інформації, скільки наших громадян воює на Сході України, але за моїми оцінками, йдеться про 5-10 людей. – У ЗМІ зустрічаються вищі оцінки, більше 20 осіб. – Я бачив навіть 30, але порівнюючи інформацію з різних джерел, я б казав про 5 чи 10. Звичайно, чеська поліція і спецслужби займаються всіма цими випадками і вживають необхідних заходів, коли з'являється інформація про таких людей. На початку літа поліція вперше висунула звинувачення громадянинові Чехії у зв'язку з тим, що він брав участь у бойових діях на боці проросійських сепаратистів на Донбасі. – А ще на Донбас і до Криму проти волі України їздять чеські депутати. Держава має важелі впливу на них? – Якщо хтось із чеських депутатів, сенаторів, членів Європарламенту вирішить відвідати Крим або ту частину Донбасу, яка не перебуває під контролем Києва, і якщо він готовий це зробити в порушення законів України, то ні в кого в Чехії немає можливості перешкоджати у виконанні їхніх намірів. Це треба розуміти. Адже це їхня особиста поїздка, їх не парламент туди направляє. Покарати їх Чехія також не може. Але давайте порахуємо, скільки всього у нас депутатів, сенаторів і членів Європарламенту? 302. А на Донбасі і в Криму з порушенням законів України скільки депутатів було? Я нарахував сімох. І мені здається, що треба звернути увагу не на них, а на інших майже 300 депутатів, які голосують на користь України – тих, хто підтримує асоціацію, безвіз, приймає резолюції на підтримку України. Мені здається, варто звертати більше уваги на тих, хто робить позитивні речі. – Просто серед "негативних героїв" є дуже яскраві персонажі. Зокрема, депутат Ярослав Голик нещодавно заявив, що веде роботу над системою постачання прісної води до Криму. Чи не вийде так, що якась чеська компанія повторить шлях Siemens? – Я сподіваюся, що ні, і наш уряд працює над тим, щоб такого не сталося. У нас в Мінфіні є спеціальне бюро, яке відстежує дії юридичних і фізичних осіб, які могли б порушити санкції. Будь-яка підозра, будь-яка інформація детально перевіряється. І наразі у мене немає жодної інформації про те, що режим санкцій був порушений Чехією або її компаніями. Ми налаштовані на позитивні взаємини з вашою країною, робимо все, щоб вони розвивалися і поліпшувалися. І на даний момент є підстави для оптимізму. Чехія підтримує Україну, а чеський бізнес все більше зацікавлений у тому, щоб працювати на вашому ринку.   Інтерв'ю взяв Сергій Сидоренко, редактор "Європейської правди" За інформацією: Європейська Правда 
    838 Опубліковано Галина Андрейців
  • Чехія – одна з країн, які в українських дипломатичних колах часом називають "складними", і на те є достатньо причин. В цьому чимало вини самої України та колишнього посла Бориса Зайчука, який керував дипмісією в Празі з 2012 року і особисто доклався до створення багатьох проблем.  Олії у вогонь додав президент Чехії Мілош Земан, якого вважають найбільшим другом Путіна серед європейських лідерів. А ще – болюче візове питання, поїздки чеських політиків до Криму, старі образи… Отже, тло наших відносин складно було назвати позитивним. Та в останні місяці ситуація змінилася. Прага та Київ синхронно призначили нових послів. Візова проблема, по суті, зникла. Чехія ліквідувала так званий "представницький центр ДНР" та почала переслідувати громадян, причетних до бойових дій на Донбасі... То чи можливе перезавантаження у відносинах Києва та Праги? Щоби дати відповідь на це питання, ми поговорили з послом Чехії в Україні Радеком Матулою. Його відповіді дають підстави для оптимізму, вони – до вашої уваги. "Я знаю, що багато що із заяв ЗеманаУкраїні не подобалось" – Одним із суттєвих подразників в українсько-чеських відносинах є президент Мілош Земан. Я не перша людина, від якого ви це чуєте, так? – Так, це правда. Та я насамперед хочу відзначити, що в Чехії – як і в більшості країн світу – немає однакових поглядів на світ у всіх представників влади. Але немає жодних сумнівів, що чеський уряд – а саме він відповідає за концепцію зовнішньої політики держави – зацікавлений у добрих відносинах з Україною. За півроку, що я тут працюю, Україну відвідали чотири чеських міністри, і всі без винятку заявили про чітку підтримку України у всіх життєво важливих для вас питаннях. Я кажу про повну підтримку суверенітету, незалежності і територіальної цілісності, про підтримку реформ. Чехія підтримує подальший розвиток ваших відносин з ЄС. Ми однозначно виступали за безвіз. Чехія не визнає анексію Криму, виступає за мирне врегулювання, підтримує принциповий підхід Євросоюзу до відносин з Росією, включно з питанням санкцій. Саме з такими позиціями Чехія виступає в рамках ЄС, НАТО, міжнародних організацій і на двосторонніх переговорах зі своїми партнерами. Що ж до президента Земана... Я, як посол, поважаю право президента висловлювати свою думку з питань зовнішньої політики. І, звісно, я знаю, що багато що з цих висловлювань Україні не подобалося. Але більшість із них датовані 2014-2015 роками. – Були некоректні заяви і в 2016-му... – Але я кажу про більшість із них, і вони дійсно звучали два-три роки тому. Сьогодні у нас – 2017 рік. І за півроку, поки я тут, я не відчув, що українсько-чеські відносини – на поганому рівні. Навпаки, ми зараз говоримо про їхню інтенсифікації в усіх сферах. – Я розумію вас як дипломата, але попрошу вашої поради. Що ви порекомендуєте громадянину України, який бачить або чує в ЗМІ президента Чехії, котрий говорить, що Крим не може бути українським. Як нам на це реагувати? – Напевно, треба враховувати, що в кожній країні – своя система влади. Десь у президента багато повноважень, а ось у Чехії за зовнішню політику відповідає уряд, а не президент. Офіційна позиція Чехії – це позиція уряду. Я переконаний, що і керівництво України, і більшість українських громадян позитивно сприймають позицію уряду з усіх найважливіших для України питань. – Чи можна бути впевненим, що уряд в якийсь момент не підтримає позицію Земана – зокрема, в питанні пом'якшення санкцій? – Чеський уряд вважає, що санкції не можуть бути переглянуті, якщо причини для їх запровадження не були вирішені. Ми дійсно вважаємо важливим збереження єдності в ЄС з цього питання, а тому – підтримували і підтримуємо продовження санкцій до повного виконання Мінських угод. І навіть після врегулювання на Сході України Чехія наполягатиме, що необхідно залишити в силі санкції, пов'язані з незаконною анексією Криму. Я впевнений, що ця позиція Чехії не зміниться. У тому числі – після парламентських виборів, які відбудуться у жовтні, після формування нового уряду. "Доля України чехам не байдужа" – Земан не взявся нізвідки, чотири роки тому громадяни Чехії обрали його президентом. Можливо, вони підтримують і його політику щодо Росії та України? – Я, звісно, не казатиму, що в суспільстві є стовідсоткова підтримка санкцій. Є підприємства, які постраждали від них. Але уряд враховує не тільки економічні розрахунки, є й інші важливі аргументи. У тому числі – єдність ЄС, європейські цінності. Чехія міцно кинула якір в ЄС і НАТО. Цінності ЄС і НАТО – основа нашого підходу. І не варто очікувати, що чеський корабель після кожних виборів змінюватиме свій напрямок. – Політику складно ігнорувати думку виборців. А вони, якщо вірити нещодавнім опитуванням, вважають Росію партнером, а не загрозою. 59% чехів заявили, що РФ варто включити до європейських структур безпеки! Це вселяє побоювання: чи не захочуть виборці помиритися з Росією ціною України? – Я впевнений, що таке питання навіть не стоятиме на порядку денному. Є й інші опитування, і вони кажуть, що люди цінують місце Чехії в європейських структурах. Тому я впевнений: питання про те, щоб пожертвувати Україною заради відносин з Росією, навіть не обговорюватимуть. – У чеському суспільстві є проросійські настрої? – У мене є такі дані соцопитувань: 52% чехів вважають ситуацію в Україні загрозою європейській безпеці. Ця тема присутня в нашому медіа-просторі, розвитком ситуації на сході України цікавляться 30% чехів. Це не зовсім те, про що ви питаєте, але для мене це означає, що доля України чехам не байдужа. – Чеські ЗМІ – окрема тема. Наш посол у Празі був навіть змушений писати відкритого листа в Dnes, провідну газету країни, журналіст якої вихваляв бойовиків "Л/ДНР". Тож інформація буває різною. – На жаль, є така проблема, що дуже багато хто не замислюються, що в ЗМІ буває дезінформація. Люди готові вірити всьому, в тому числі недостовірній інформації. Хоча уряд приділяє велику увагу проблемі дезінформації, і не тільки тій, що створена Росією або стосується України. У МВС Чехії нещодавно був створений центр боротьби з тероризмом і гібридними загрозами. Але люди, на жаль, не дуже замислюються над цим, не думають про те, що не кожному джерелу можна довіряти. – А тим часом, у вас незабаром вибори: восени – парламентські, взимку – президентські. Ми всі бачили спроби Росії вплинути на вибори в США, Нідерландах, Франції. Чи можна бути впевненим, що це не продовжиться в Чехії? – Впевненим бути не можна, але поки у мене немає ніякої інформації про те, що хтось планує втручатися в наші вибори. Про ініціативи уряду з цього приводу мені також невідомо. "Вирішено давати українцямвдвічі більше дозволів на роботу" – Ким є Чехія для України? Другом, партнером або навпаки – суперником? Давайте спробуємо назвати одним словом. – Одним словом – складно. Але якщо коротко, то серед шести країн Східного партнерства Україна є нашим найбільшим і найважливішим сусідом. Так, я вважаю вас саме сусідом, хоч у нас і немає спільного кордону. – Зараз нарешті запрацював безвіз, але до того довгі роки візова практика Чехії в Україні вважалася проблемною, а минулого року була найгіршою в Шенгені. Чому це відбувалося, якщо ми – дійсно важливий сусід? – Можу запевнити, що у консульств Чехії немає і не було – щонайменше, за півроку, поки я тут працюю, – мети ускладнювати життя українцям, які бажають поїхати до Чехії. Ми раді бачити українських туристів, мандрівників, ділових людей і хотіли б, щоб отримати шенгенську візу їм було якомога простіше. – Як бачимо, це не завжди виходило. – В разі дотримання правил – виходило. З 2015 по 2016 рік кількість заявок на візу у нас збільшилася більше ніж на 40%. Це теж про щось говорить – виходить, що заявники не вважають наш візовий процес занадто складним і незрозумілим. Ми працювали з сімома візовими центрами в різних регіонах і не плануємо зменшувати їхню кількість навіть після початку дії безвізу. Так, я бачив вашу реакцію на статистику ЄС. Кількість відмов посольства Чехії – 7,4% – може здатися високою. Але якщо людина отримала відмову, то це означає, що у неї була проблема з документами. Хтось подає не всі дані; бувають фальшиві документи; буває, що документи готують не дуже чесні посередники. – Стривайте, але до інших посольств йдуть такі ж українці, а рекордні відмови були саме в Чехії. При цьому в чеських консульствах у Росії частка відмов в десятки разів, а в Білорусі – в сотні разів нижча. І головне, я добре пам'ятаю, як свого часу Чехія публічно оголосила політику видачі багаторазових віз тим, хто вже їздив у Шенген. А насправді у вас був вкрай низький відсоток мультивіз. – Я не можу коментувати, як перевіряють документи в інших країнах, я можу говорити тільки про посольство Чехії в Києві, тому мені складно прокоментувати ці дані. Що стосується мультивіз, то я пам'ятаю, що кілька років тому була заява про це. Але схоже, що в Україні дехто неправильно її зрозумів і вирішив, що ці візи даватимуть усім, хто звернувся. – Щоб закрити візову тему, розкажіть, яка ситуація з дозволами на роботу. Уряд Чехії обіцяв, що квота для України істотно зросте. Чи так це? – Так, було рішення видавати громадянам України вдвічі більше дозволів на роботу – 8 тисяч на рік. Заяви на робочі візи за цією програмою розглядатимуть у Львові. Зараз тривають підготовчі роботи, тому що ми повинні найняти нових людей у консульство тощо. Як квота буде змінюватися далі, залежить від домовленостей уряду, профспілок і організацій роботодавців. – Чехія не планує відкривати ринок праці для безвізових подорожуючих – так, як це зробила Польща? – Мені невідомо, щоб у Чехії хтось готував схожу програму. "Ми робимо стандартною процедурупостачання в Україну військової техніки" – Ви вже згадали, що Чехія міцно кинула якір в ЄС. Але ідея виходу з Євросоюзу в Празі лунає вже давно, щонайменше, при двох президентах. – Тут я пошлюся на статистику. 60% чехів вважають, що Чеська Республіка має бути членом ЄС. Це – дані весни 2017 року. І тенденція підтримки Євросоюзу зростає, плюс 9% порівняно з минулим роком. 32% чехів заявляють, що вони задоволені наслідками членства, 35% оцінюють нейтрально, і лише 30% – незадоволені. У суспільстві приблизно порівну тих, хто довіряє і не довіряє ЄС, 48% і 47%. Цікаво, що 57% вважають себе не тільки громадянами Чехії, а й громадянами ЄС. Що стосується ідеї виходу з Євросоюзу, то вона і справді постійно з'являється, але у неї немає підтримки якоїсь вагомої політичної сили. А євроскептицизм, який у нас іноді звучить – це скепсис не щодо всього Євросоюзу, а з приводу окремих інституцій чи їхніх рішень. Тому в Чехії просто немає серйозних дебатів про можливість виходу з ЄС. З НАТО ситуація ще краща. Довіра до Альянсу – 58%, недовіра – 33%. Згодні з членством 71%, не згодні – 29%. – Але при цьому уряд не поспішає збільшувати оборонний бюджет до 2% ВВП, як того вимагають правила Альянсу. – Ви, очевидно, знаєте, що зараз наш оборонний бюджет – близько 1,08% ВВП. Але у нас є рішення, що до 2020 року витрати на оборону складатимуть 1,4% від ВВП, а до 2024 року ми хочемо вийти на 2%. – Навесні міністр оборони Чехії Мартін Стропницький заявив, що Прага зняла обмеження на постачання зброї до України. Що це означає? Ми обговорюємо поставку летальної зброї? – Співпраця між міністерствами оборони Чехії та України зосереджена на таких сферах, як підготовка, навчання фахівців, обмін досвідом у сфері військової реформи. Міністри оборони Чехії та України, фото посольства Після візиту міністра до Києва вона, ймовірно, пошириться на військову медицину. І ви маєте рацію, одночасно відкривається можливість співпраці в постачанні в Україну деяких видів військової техніки – звичайно ж, на основі стандартного процесу експортного ліцензування. Досі політика Чеської Республіки обмежувала таку можливість – від зими 2014 року діяла заборона на поставки військової техніки і матеріалів в Україну. Зараз ми робимо цю процедуру стандартною. Це означає, що для кожного випадку буде окремо розглядатися питання видачі ліцензії. – Від України вже надходили запити щодо зацікавленості в окремих видах озброєння? – Особисто у мене немає такої інформації. Але я впевнений, що низка чеських виробників військової продукції вже контактують зі своїми українськими партнерами. Це ринок. Є попит, є пропозиція, далі – питання переговорів. А уряд підключиться на етапі схвалення контракту. – В яких сферах військової промисловості Чехія є сильною? – У нас непогано розвинена авіапромисловість; все, що пов'язано з важкою технікою, в тому числі ремонт і модернізація; стрілецька зброя. "Ми говоримо про зближення, але не говоримо про членство" – Зараз усі говорять, що Євросоюз перебуває на порозі змін. Як він має змінюватися? – ЄС зараз намагається відповісти на такий виклик, як Brexit. Чехія вважає, що треба перш за все відновити довіру до ЄС у громадян. А для цього треба зосередитися на темах, важливих для людей; на тих, де люди бачать важливу роль ЄС. Це – питання економіки і безпеки. – В оновленій Європі є місце для України? – Питання членства України в ЄС і НАТО – дуже складне. На мій погляд, подобається це чи ні, але це – не питання сьогодення. – Я й не кажу, що ми повинні сьогодні подавати заявку. Але мені, наприклад, не вистачає визнання того, що Україна в принципі повинна стати членом ЄС. – Повторюся, це складне завдання на тривалу перспективу. Все залежить від України – коли ваша країна буде готова до членства, як швидко досягне успіху в реформах. Що стосується Чехії, то ми завжди вітали і підтримували зближення України з Євросоюзом. Ми також завжди визнавали європейські амбіції і перспективу України. Але зараз ми говоримо про зближення, але не говоримо про членство, тому що це не питання сьогоднішнього дня. – Свого часу, в 1991-1992 роках, з країнами Центральної Європи говорили саме про членство, і це підштовхнуло їх до перетворень. Звичайно, ЄС змінився, шлях до членства став довшим, але суть залишилася та сама. Чому ж у випадку з Україною так уникають розмов про членство? – А ви не відчуваєте, що ситуація в Чехословаччині на початку 1990-х і в сьогоднішній Україні не зовсім однакова? Стартові умови у нас були трохи кращі, це об'єктивно. За рівнем економіки, розвитку тощо. – Не можу погодитися. Україна зараз є країною з ринковою економікою, на відміну від пострадянських країн на початку 1990-х. От чесно, аргументи проти, які ми чуємо, більше схожі на виправдання. – Я не шукаю виправдань. Я лише наголошую – процес дуже тривалий. Не можна розраховувати на те, що ваш шлях в ЄС буде швидким. "Варто звертати більше уваги на тих,хто робить позитивні речі" – Час від часу з'являється інформація про іноземців, які воюють на Донбасі на боці бойовиків, в тому числі про громадян Чехії. Як з цим боротися? – Так, така проблема є. У мене особисто немає чіткої інформації, скільки наших громадян воює на Сході України, але за моїми оцінками, йдеться про 5-10 людей. – У ЗМІ зустрічаються вищі оцінки, більше 20 осіб. – Я бачив навіть 30, але порівнюючи інформацію з різних джерел, я б казав про 5 чи 10. Звичайно, чеська поліція і спецслужби займаються всіма цими випадками і вживають необхідних заходів, коли з'являється інформація про таких людей. На початку літа поліція вперше висунула звинувачення громадянинові Чехії у зв'язку з тим, що він брав участь у бойових діях на боці проросійських сепаратистів на Донбасі. – А ще на Донбас і до Криму проти волі України їздять чеські депутати. Держава має важелі впливу на них? – Якщо хтось із чеських депутатів, сенаторів, членів Європарламенту вирішить відвідати Крим або ту частину Донбасу, яка не перебуває під контролем Києва, і якщо він готовий це зробити в порушення законів України, то ні в кого в Чехії немає можливості перешкоджати у виконанні їхніх намірів. Це треба розуміти. Адже це їхня особиста поїздка, їх не парламент туди направляє. Покарати їх Чехія також не може. Але давайте порахуємо, скільки всього у нас депутатів, сенаторів і членів Європарламенту? 302. А на Донбасі і в Криму з порушенням законів України скільки депутатів було? Я нарахував сімох. І мені здається, що треба звернути увагу не на них, а на інших майже 300 депутатів, які голосують на користь України – тих, хто підтримує асоціацію, безвіз, приймає резолюції на підтримку України. Мені здається, варто звертати більше уваги на тих, хто робить позитивні речі. – Просто серед "негативних героїв" є дуже яскраві персонажі. Зокрема, депутат Ярослав Голик нещодавно заявив, що веде роботу над системою постачання прісної води до Криму. Чи не вийде так, що якась чеська компанія повторить шлях Siemens? – Я сподіваюся, що ні, і наш уряд працює над тим, щоб такого не сталося. У нас в Мінфіні є спеціальне бюро, яке відстежує дії юридичних і фізичних осіб, які могли б порушити санкції. Будь-яка підозра, будь-яка інформація детально перевіряється. І наразі у мене немає жодної інформації про те, що режим санкцій був порушений Чехією або її компаніями. Ми налаштовані на позитивні взаємини з вашою країною, робимо все, щоб вони розвивалися і поліпшувалися. І на даний момент є підстави для оптимізму. Чехія підтримує Україну, а чеський бізнес все більше зацікавлений у тому, щоб працювати на вашому ринку.   Інтерв'ю взяв Сергій Сидоренко, редактор "Європейської правди" За інформацією: Європейська Правда 
    Серп 17, 2017 838
  • 12 Серп 2017
    В чому чехи справді найкращі, так це у відповідальному ставленні до сортування свого сміття, що підняло їх на найвищу сходинку в ЄС.  Люди, які сортують сміття, не належать до меншості.  Вже 72% населення Чехії  активно сортують відходи. Це ж добре, чи не так?  Для більшості це абсолютно нормальне і природне явище. Не має значення, чи ти відомий співак, художник,чи водій тролейбусу – сортують всі.  І так повинно бути. Чому важливо сортувати своє сміття? Трохи статистики: -  27км2природи було в минулому році врятовано завдяки сортуванню відходів! -  2 100 000 дерев в лісах Чехії не було вирубано тільки дякуючи тому, що її мешканці відсортували 526 000 тонн паперу. Чеські газети наприклад  друкуються на папір, який з 98% перероблений з відходів -          Кожна родина відсортувала в минулому році 46 кг паперу, 28 кг пластику і 28 кг скла. Разом їм вдалось переробити 77% загального обсягу виробництва пакувальних матеріалів. Саме тому, Чехія  випередила більшість європейських країн! -          Середня відстань від дому до контейнерів  для сортування  в Чехії становить 96 метрів(вимога Євросоюзу 100) і з кожним роком ця відстань зменшується. Це займе у вас всього 2 хвилини.  -          Понад 307 000 кольорових контейнерів налічується в даний час в Чехії. Це дає можливість сортувати  10,5 мільйонам чоловік. Сортувати зараз може кожен! Як вам такі цифри? Вражаючі, правда? Чехи з відходів виробляють електроенергію, тепло, футболки і навіть форму для місцевих футбольних команд. До 2024 року вони обіцяють закрити всі сміттєзвалища, яких на даний час в країні 180.  "18 тисяч садиб у Празі опалюють енергією від нашого спаленого сміття. Також виробляємо з відходів залізо для будівництва 25 кілометрів колій для залізниці та будматеріалу для нових доріг, – каже працівник одного із сміттєспалювальних заводів Праги Любко Коваш. Багато українців не задумується над сортуванням своїх відходів, в той час, коли чехи у найвіддаленіших селах активно його розділяють до кольорових контейнерів.  Новий закон 185/2001 про відходи є безкомпромісний -  Netřídíš, zaplatíš! ( не сортуєш,-плати!)  http://www.podnikatel.cz/zakony/zakon-c-185-2001-sb-zakon-o-odpadech/uplne/    Згідно закону, кожен мешканець Чехії повинен належним чином сортувати своє сміття.  Я вас не лякаю, лише прошу замислитись і брати сортування сміття, як щось само-собою необхідне,  як щоденне чищення зубів. В цьому не має нічого складного, тільки не лінуйтесь, візьміть це як медитацію, чи прочищення вашої карми.   Як сортувати своє сміття? У будь-якому чеському місті, чи селі ви побачите кольорові контейнери для сортування відходів. Найчастіше це : пластик, скло, папір і змішані відходи (směsný odpad). Додатково є  ще контейнери для металу, біологічних відходів, на пакети від соку, молока і інших питних продуктів, контейнери для одягу і взуття. Сортуються також батарейки, електропроводи, ліки, навіть вже є спеціальні контейнери для шприців. Всі контейнери щільно закриті, щоб сміття не розкидалось та не було неприємного запаху. Перед тим, ніж викинете у сміття пластик, чи скло, потрібно іх сполоснути. Особливо ретельно помийте тару від олії.  Головне, не панікуйте :) Життя інколи буває складне, але ви впораєтесь. Разом із сортуванням сміття, зміниться і стиль вашого життя. У будь якому випадку, ви будете собою пишатись і отримаєте жирний плюс до карми. Не лякайтесь, що вам одразу буде потрібно мати вдома чотири сміттєвих баки, або коробки.  Ми, наприклад, маємо вдома один, гарненький двоповерховий. Він має вигляд поштової скриньки. До одного ми даємо змішані відходи, до другого все, що можна сортувати. Коли виносимо сміття, тоді все розділяємо по контейнерах. Можливо це не настільки ідеально, як би хотілось, але, маємо те, що маємо на разі.  Розпізнати, куди які відходи ви може викинути, крім письмового означення, можна і по кольорах: Оранжевий – для пакетів від напоїв (NÁPOJOVÝ KARTON!) До оранжевого викидайте пакети від молока, кефіру, соків, вина, одним словом, тару від напоїв. Перед тим, ніж викинете їх у контейнер, спресуйте її рукам, або ногою.   Жовтий – контейнери для пластику (PLASTY), ПЕТ-пляшки від лимонаду, води, та іншого.  Сюди також викидайте тару від йогуртів, пусту тару від шампунів, кремів(крім скла звичайно), пральних порошків, пом'якшувачів, і тому подібне.  Також спресуйте їх, перед тим, як викинуте.    Синій – контейнери для паперу (PAPÍR). Сюди викидайте газети, журнали, книги без лакованих палітурок (якщо взагалі захочете викинути книжку. Ми віддаємо їх іншим людям). Крім того, до синіх контейнерів можете викинути зошити, всі ваші щоденники, картонні коробки(перед тим коробки зложіть, або розріжте). Не вкидайте туди будь ласка жодні брудні серветки, або жирні газети. Викиньте їх краще до контейнеру для змішаних відходів.   Зелені і білі – це контейнери для сортування скла(SKLO) В зелений викидайте кольорове скло, а в білий – прозоре. НЕ плутати! Це не важко - викидайте  всі скляні пляшки і банки від усього, що було колись смачне, або не зовсім,  ПУСТІ і принаймні хоч трохи вимиті. Пляшки від пива можете здати і отримати ще й за них гроші. От і будете мати гроші на пиво з друзями. Не викидайте в зелені і білі контейнери керамічні і фарфорові вироби! І про небезпечне і габаритне сміття. Є такі категорії товарів, які не можна викидати у контейнери зі змішаним сміттям, чи сортувальні контейнери. Лампочки, батарейки, акумулятори, фарби і хімічні речовини, великі електропилади, будівельні матеріали і автомобільні шини. У таких випадках, зайдіть на сайт sberne-dvory.cz і знайдіть найближчий пункт прийому такого роду сміття. Утилізувати старий холодильник, телевізор, або пральну машину ви можете у магазинах, в яких продають електроніку або в пунктах з прийому небезпечного сміття.     Якщо хочете бути справжнім експертом у сортуванні сміття, почитайте:  jaktridit.cz   Třídění odpadudoma – jak na to? У наступній статті напишемо вам, як досягти вищого левелу і жити без сміття  взагалі – стиль “Zero Waste” Галина Андрейців для UAPORTAL.CZ
    335 Опубліковано Галина Андрейців
  • В чому чехи справді найкращі, так це у відповідальному ставленні до сортування свого сміття, що підняло їх на найвищу сходинку в ЄС.  Люди, які сортують сміття, не належать до меншості.  Вже 72% населення Чехії  активно сортують відходи. Це ж добре, чи не так?  Для більшості це абсолютно нормальне і природне явище. Не має значення, чи ти відомий співак, художник,чи водій тролейбусу – сортують всі.  І так повинно бути. Чому важливо сортувати своє сміття? Трохи статистики: -  27км2природи було в минулому році врятовано завдяки сортуванню відходів! -  2 100 000 дерев в лісах Чехії не було вирубано тільки дякуючи тому, що її мешканці відсортували 526 000 тонн паперу. Чеські газети наприклад  друкуються на папір, який з 98% перероблений з відходів -          Кожна родина відсортувала в минулому році 46 кг паперу, 28 кг пластику і 28 кг скла. Разом їм вдалось переробити 77% загального обсягу виробництва пакувальних матеріалів. Саме тому, Чехія  випередила більшість європейських країн! -          Середня відстань від дому до контейнерів  для сортування  в Чехії становить 96 метрів(вимога Євросоюзу 100) і з кожним роком ця відстань зменшується. Це займе у вас всього 2 хвилини.  -          Понад 307 000 кольорових контейнерів налічується в даний час в Чехії. Це дає можливість сортувати  10,5 мільйонам чоловік. Сортувати зараз може кожен! Як вам такі цифри? Вражаючі, правда? Чехи з відходів виробляють електроенергію, тепло, футболки і навіть форму для місцевих футбольних команд. До 2024 року вони обіцяють закрити всі сміттєзвалища, яких на даний час в країні 180.  "18 тисяч садиб у Празі опалюють енергією від нашого спаленого сміття. Також виробляємо з відходів залізо для будівництва 25 кілометрів колій для залізниці та будматеріалу для нових доріг, – каже працівник одного із сміттєспалювальних заводів Праги Любко Коваш. Багато українців не задумується над сортуванням своїх відходів, в той час, коли чехи у найвіддаленіших селах активно його розділяють до кольорових контейнерів.  Новий закон 185/2001 про відходи є безкомпромісний -  Netřídíš, zaplatíš! ( не сортуєш,-плати!)  http://www.podnikatel.cz/zakony/zakon-c-185-2001-sb-zakon-o-odpadech/uplne/    Згідно закону, кожен мешканець Чехії повинен належним чином сортувати своє сміття.  Я вас не лякаю, лише прошу замислитись і брати сортування сміття, як щось само-собою необхідне,  як щоденне чищення зубів. В цьому не має нічого складного, тільки не лінуйтесь, візьміть це як медитацію, чи прочищення вашої карми.   Як сортувати своє сміття? У будь-якому чеському місті, чи селі ви побачите кольорові контейнери для сортування відходів. Найчастіше це : пластик, скло, папір і змішані відходи (směsný odpad). Додатково є  ще контейнери для металу, біологічних відходів, на пакети від соку, молока і інших питних продуктів, контейнери для одягу і взуття. Сортуються також батарейки, електропроводи, ліки, навіть вже є спеціальні контейнери для шприців. Всі контейнери щільно закриті, щоб сміття не розкидалось та не було неприємного запаху. Перед тим, ніж викинете у сміття пластик, чи скло, потрібно іх сполоснути. Особливо ретельно помийте тару від олії.  Головне, не панікуйте :) Життя інколи буває складне, але ви впораєтесь. Разом із сортуванням сміття, зміниться і стиль вашого життя. У будь якому випадку, ви будете собою пишатись і отримаєте жирний плюс до карми. Не лякайтесь, що вам одразу буде потрібно мати вдома чотири сміттєвих баки, або коробки.  Ми, наприклад, маємо вдома один, гарненький двоповерховий. Він має вигляд поштової скриньки. До одного ми даємо змішані відходи, до другого все, що можна сортувати. Коли виносимо сміття, тоді все розділяємо по контейнерах. Можливо це не настільки ідеально, як би хотілось, але, маємо те, що маємо на разі.  Розпізнати, куди які відходи ви може викинути, крім письмового означення, можна і по кольорах: Оранжевий – для пакетів від напоїв (NÁPOJOVÝ KARTON!) До оранжевого викидайте пакети від молока, кефіру, соків, вина, одним словом, тару від напоїв. Перед тим, ніж викинете їх у контейнер, спресуйте її рукам, або ногою.   Жовтий – контейнери для пластику (PLASTY), ПЕТ-пляшки від лимонаду, води, та іншого.  Сюди також викидайте тару від йогуртів, пусту тару від шампунів, кремів(крім скла звичайно), пральних порошків, пом'якшувачів, і тому подібне.  Також спресуйте їх, перед тим, як викинуте.    Синій – контейнери для паперу (PAPÍR). Сюди викидайте газети, журнали, книги без лакованих палітурок (якщо взагалі захочете викинути книжку. Ми віддаємо їх іншим людям). Крім того, до синіх контейнерів можете викинути зошити, всі ваші щоденники, картонні коробки(перед тим коробки зложіть, або розріжте). Не вкидайте туди будь ласка жодні брудні серветки, або жирні газети. Викиньте їх краще до контейнеру для змішаних відходів.   Зелені і білі – це контейнери для сортування скла(SKLO) В зелений викидайте кольорове скло, а в білий – прозоре. НЕ плутати! Це не важко - викидайте  всі скляні пляшки і банки від усього, що було колись смачне, або не зовсім,  ПУСТІ і принаймні хоч трохи вимиті. Пляшки від пива можете здати і отримати ще й за них гроші. От і будете мати гроші на пиво з друзями. Не викидайте в зелені і білі контейнери керамічні і фарфорові вироби! І про небезпечне і габаритне сміття. Є такі категорії товарів, які не можна викидати у контейнери зі змішаним сміттям, чи сортувальні контейнери. Лампочки, батарейки, акумулятори, фарби і хімічні речовини, великі електропилади, будівельні матеріали і автомобільні шини. У таких випадках, зайдіть на сайт sberne-dvory.cz і знайдіть найближчий пункт прийому такого роду сміття. Утилізувати старий холодильник, телевізор, або пральну машину ви можете у магазинах, в яких продають електроніку або в пунктах з прийому небезпечного сміття.     Якщо хочете бути справжнім експертом у сортуванні сміття, почитайте:  jaktridit.cz   Třídění odpadudoma – jak na to? У наступній статті напишемо вам, як досягти вищого левелу і жити без сміття  взагалі – стиль “Zero Waste” Галина Андрейців для UAPORTAL.CZ
    Серп 12, 2017 335
  • 11 Серп 2017
    Якщо ви приїжджаєте до Чехії за довгостроковою візою з метою підприємницької діяльності, то на вас, як на підприємця, розповсюджується цілий ряд обов’язків. Перш за все, перевірте інформацію, бажано самі, і довіряйте лише офіційній інформації. Якщо ви приїхали до Чехії, і ваша мета перебування – не підприємницька діяльність, проте пізніше ви захочете вести бізнес,  ви можете подати заяву на зміну мети перебування на підприємницьку діяльність лише після 2 років легального перебування в Чехії  (або ж після 3 років, якщо перебуваєте в Чехії з метою спільного проживання сім’ї). Підприємництво у Чеській Республіці може мати форму діяльності на підставі свідоцтва підприємця або, наприклад, форму участі у товаристві. Що стосується участі в юридичній особі, то право на перебування з метою підприємницької діяльності (участі в юридичній особі) надається тільки членам виконавчих органів юридичної особи. Іноземцям, які є лише учасниками товариства або членами юридичної особи (і не є членами виконавчих органів) і для цієї юридичної особи вони виконують робочі завдання за предметом її підприємницької діяльності, Центр зайнятості може видати дозвіл на працевлаштування, на підставі якого вони можуть отримати дозвіл на перебування з метою працевлаштування (карту працевлаштування). Іноземець повинен розуміти різницю між підприємницькою діяльністю і роботою за наймом, тому що у випадку контролю зі сторони інспекції праці йому загрожує високий штраф. Впевніться, що умови вашого бізнесу не суперечать законодавству Чехії. Індивідуальним підприємцем вважається особа, що самостійно виконує за свій рахунок і на власну відповідальність прибуткову діяльність шляхом ведення постійної підприємницької (або подібної) діяльності з метою отримання прибутку. Найманим працівником вважається фізична особа, що зобов’язалася виконувати залежну роботу в рамках трудових правовідносин. Залежною роботою є робота, що виконується у відношенні, де головним є роботодавець, і підпорядкованим працівник, вона виконується від імені роботодавця, за вказівкою роботодавця, і працівник виконує її для роботодавця особисто.  Роботою за наймом, наприклад, вважається і виконання робочих завдань, що випливають з предмету діяльності юридичної особи або кооперативу, які виконує учасник товариства, виконавчий орган або член кооперативу. Трудовою діяльністю вважається і відрядження закордонним роботодавцем на підставі торгового договору або іншої угоди, укладеної з місцевою юридичною або фізичною особою. Наступний текст, перш за все, стосується підприємницької діяльності на підставі свідоцтва підприємця. Особа, що самостійно виконує прибуткову діяльність, тобто веде бізнес або виконує іншу господарську діяльність, називається самозайнятою особою ("OСВЧ"). Підприємницька діяльність регулюється так званим підприємницьким законом. Іноземці,  в загальному, можуть у Чеській Республіці вести підприємницьку діяльність за тих же умов, що і чеські громадяни. ОРГАН РЕЄСТРАЦІЇ СУБ’ЄКТІВ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ Це управління видає свідоцтва підприємця. Особа зі свідоцтвом підприємця в Чеській Республіці вважається підприємцем (самозайнятою особою – "ОСВЧ"). МЕДИЧНЕ СТРАХУВАННЯ Підприємець повинен сам за себе платити медичне страхування. Якщо ви приїдете до Чехії з туристичним медичним страхуванням, оформленим у вашій країні, то у випадку продовження вашого дозволу на перебування необхідно оформити нове комплексне медичне страхування в страховій компанії, яка у Чехії акредитована чеськими органами для цієї діяльності. ОССЗ – РАЙОННЕ УПРАВЛІННЯ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ  Проблематикою соціального забезпечення в Чеській Республіці займається Чеське управління соціального захисту населення ("ЧССЗ"). Кожний підприємець в Чехії повинен зареєструватися в Районному управлінні соціального захисту населення ("ОССЗ", у Празі – "ПССЗ") і сам за себе платити аванси по соціальному забезпеченню до 20 числа наступного місяця. Про будь-які зміни необхідно повідомити Районне управління соціального захисту населення до 8 числа календарного місяця, наступного після місяця, в якому ці зміни відбулися. Якщо ви маєте візу або дозвіл на перебування з метою підприємницької діяльності, ви не можете зніматися з обліку Районного управління соціального захисту населення навіть у тому випадку, якщо протягом певного періоду не ведете підприємницьку діяльність, не маєте доходів, не знаходитеся на території Чехії тощо. У разі заборгованості перед Районним управлінням соціального захисту населення вам загрожує анулювання візи чи дозволу на перебування (або вони не будуть продовжені). ПОДАТКОВА ІНСПЕКЦІЯ Іноземець, який отримав свідоцтво підприємця, повинен зареєструватися в податковій інспекції, яка призначить йому "податковий ідентифікаційний номер" (чеською – "ДІЧ"/DIČ). Кожний, хто веде підприємницьку діяльність, повинен вести облік доходів і витрат, від яких розраховується податкова база. Особа, що веде підприємницьку діяльність, також зобов’язана подавати податкову декларацію за даний рік, як правило, до 31 березня наступного року, навіть у тому випадку, якщо протягом цілого року не вела підприємницьку діяльність, або взагалі не мала жодного прибутку. На підставі поданої податкової декларації у підприємця може виникнути обов’язок сплатити податок на прибуток. До документів, які необхідно додати до заяви на довгострокову візу з метою підприємницька діяльність, все чеською мовою  (іноземні документи повинні бути перекладені судовим перекладачем), окрім іншого, відносяться:     • Документ про реєстрацію в підприємницькому або торговому реєстрі в Чехії,     • Документ про те, що ви маєте житло в Чехії,     • Документ про те, що у вас є достатня кількість фінансових засобів, і ви можете ними розпоряджатися на території Чехії,     • Документ про те, що ви маєте туристичне медичне страхування в Чехії,     • Довідка про несудимість з країни вашого походження,     • Медична довідка (на вимогу дипломатичного представництва Чехії).  Перед подачею заяви на візу детально ознайомтеся з інформацією про ведення підприємницької діяльності в Чехії. Якщо ви тільки починаєте займатися бізнесом, треба підготувати детальний і реалістичний план підприємницької діяльності після прибуття і записувати список кроків, які ви вже зробили, включаючи інформацію про існуючих або потенційних ділових партнерів. Частиною заяви є інтерв’ю  в дипломатичному представництві, і якщо надана інформація не відповідатиме дійсності і не буде здаватися достовірною, вашу заяву може бути відхилено. Необхідно, щоб ви самі більш детально ознайомилися з окремими формальностями при подачі заяви і про цю тему  на www.mvcr.cz/cizinci в секції "Громадяни третіх країн" – "Віза на перебування понад 90 днів".  Не забувайте, що:     •  Існує велика різниця між підприємництвом і роботою за наймом. Ви можете думати, що виконуєте підприємницьку діяльність, а замість того будете виконувати діяльність, яка за чеськими законами вважається роботою за наймом. У такому випадку вам загрожують високі штрафи за недотримання закону про працевлаштування!     •  Якщо ви приїдете до Чехії з метою ведення підприємницької діяльності, ви повинні будете на протязі усього періоду перебування платити податки, соціальне та медичне страхування.     •  Якщо ви захочете залишитися у Чехії на довший період, ви повинні будете пред’являти документ про регулярний дохід для вас і вашої сім’ї. Тому не можна вести підприємницьку діяльність лише для того, щоб отримати право на перебування, і при цьому довгий час не декларувати жодних доходів від підприємницької діяльності.     • Перевірте якомога більше інформації самі з офіційних джерел або за допомогою Інтеграційних центрів та неурядових організацій. Читайте також: S.r.o або як відкрити фірму в Чехії , також може бути корисним для Вас: Бути працевлаштованим чи працювати на "Жівностяк"   Поважайте закони країни, до якої Ви приїхали і не забувайте, що Ви і Ваша поведінка, це візитівка України  Бажаємо успіхів! UAPORTAL.CZ Інформаційна брошура "Наступна зупинка – Чехія" Використані матеріали: http://www.mvcr.cz/    www.imigracniportal.cz
    1054 Опубліковано Галина Андрейців
  • Якщо ви приїжджаєте до Чехії за довгостроковою візою з метою підприємницької діяльності, то на вас, як на підприємця, розповсюджується цілий ряд обов’язків. Перш за все, перевірте інформацію, бажано самі, і довіряйте лише офіційній інформації. Якщо ви приїхали до Чехії, і ваша мета перебування – не підприємницька діяльність, проте пізніше ви захочете вести бізнес,  ви можете подати заяву на зміну мети перебування на підприємницьку діяльність лише після 2 років легального перебування в Чехії  (або ж після 3 років, якщо перебуваєте в Чехії з метою спільного проживання сім’ї). Підприємництво у Чеській Республіці може мати форму діяльності на підставі свідоцтва підприємця або, наприклад, форму участі у товаристві. Що стосується участі в юридичній особі, то право на перебування з метою підприємницької діяльності (участі в юридичній особі) надається тільки членам виконавчих органів юридичної особи. Іноземцям, які є лише учасниками товариства або членами юридичної особи (і не є членами виконавчих органів) і для цієї юридичної особи вони виконують робочі завдання за предметом її підприємницької діяльності, Центр зайнятості може видати дозвіл на працевлаштування, на підставі якого вони можуть отримати дозвіл на перебування з метою працевлаштування (карту працевлаштування). Іноземець повинен розуміти різницю між підприємницькою діяльністю і роботою за наймом, тому що у випадку контролю зі сторони інспекції праці йому загрожує високий штраф. Впевніться, що умови вашого бізнесу не суперечать законодавству Чехії. Індивідуальним підприємцем вважається особа, що самостійно виконує за свій рахунок і на власну відповідальність прибуткову діяльність шляхом ведення постійної підприємницької (або подібної) діяльності з метою отримання прибутку. Найманим працівником вважається фізична особа, що зобов’язалася виконувати залежну роботу в рамках трудових правовідносин. Залежною роботою є робота, що виконується у відношенні, де головним є роботодавець, і підпорядкованим працівник, вона виконується від імені роботодавця, за вказівкою роботодавця, і працівник виконує її для роботодавця особисто.  Роботою за наймом, наприклад, вважається і виконання робочих завдань, що випливають з предмету діяльності юридичної особи або кооперативу, які виконує учасник товариства, виконавчий орган або член кооперативу. Трудовою діяльністю вважається і відрядження закордонним роботодавцем на підставі торгового договору або іншої угоди, укладеної з місцевою юридичною або фізичною особою. Наступний текст, перш за все, стосується підприємницької діяльності на підставі свідоцтва підприємця. Особа, що самостійно виконує прибуткову діяльність, тобто веде бізнес або виконує іншу господарську діяльність, називається самозайнятою особою ("OСВЧ"). Підприємницька діяльність регулюється так званим підприємницьким законом. Іноземці,  в загальному, можуть у Чеській Республіці вести підприємницьку діяльність за тих же умов, що і чеські громадяни. ОРГАН РЕЄСТРАЦІЇ СУБ’ЄКТІВ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ Це управління видає свідоцтва підприємця. Особа зі свідоцтвом підприємця в Чеській Республіці вважається підприємцем (самозайнятою особою – "ОСВЧ"). МЕДИЧНЕ СТРАХУВАННЯ Підприємець повинен сам за себе платити медичне страхування. Якщо ви приїдете до Чехії з туристичним медичним страхуванням, оформленим у вашій країні, то у випадку продовження вашого дозволу на перебування необхідно оформити нове комплексне медичне страхування в страховій компанії, яка у Чехії акредитована чеськими органами для цієї діяльності. ОССЗ – РАЙОННЕ УПРАВЛІННЯ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ  Проблематикою соціального забезпечення в Чеській Республіці займається Чеське управління соціального захисту населення ("ЧССЗ"). Кожний підприємець в Чехії повинен зареєструватися в Районному управлінні соціального захисту населення ("ОССЗ", у Празі – "ПССЗ") і сам за себе платити аванси по соціальному забезпеченню до 20 числа наступного місяця. Про будь-які зміни необхідно повідомити Районне управління соціального захисту населення до 8 числа календарного місяця, наступного після місяця, в якому ці зміни відбулися. Якщо ви маєте візу або дозвіл на перебування з метою підприємницької діяльності, ви не можете зніматися з обліку Районного управління соціального захисту населення навіть у тому випадку, якщо протягом певного періоду не ведете підприємницьку діяльність, не маєте доходів, не знаходитеся на території Чехії тощо. У разі заборгованості перед Районним управлінням соціального захисту населення вам загрожує анулювання візи чи дозволу на перебування (або вони не будуть продовжені). ПОДАТКОВА ІНСПЕКЦІЯ Іноземець, який отримав свідоцтво підприємця, повинен зареєструватися в податковій інспекції, яка призначить йому "податковий ідентифікаційний номер" (чеською – "ДІЧ"/DIČ). Кожний, хто веде підприємницьку діяльність, повинен вести облік доходів і витрат, від яких розраховується податкова база. Особа, що веде підприємницьку діяльність, також зобов’язана подавати податкову декларацію за даний рік, як правило, до 31 березня наступного року, навіть у тому випадку, якщо протягом цілого року не вела підприємницьку діяльність, або взагалі не мала жодного прибутку. На підставі поданої податкової декларації у підприємця може виникнути обов’язок сплатити податок на прибуток. До документів, які необхідно додати до заяви на довгострокову візу з метою підприємницька діяльність, все чеською мовою  (іноземні документи повинні бути перекладені судовим перекладачем), окрім іншого, відносяться:     • Документ про реєстрацію в підприємницькому або торговому реєстрі в Чехії,     • Документ про те, що ви маєте житло в Чехії,     • Документ про те, що у вас є достатня кількість фінансових засобів, і ви можете ними розпоряджатися на території Чехії,     • Документ про те, що ви маєте туристичне медичне страхування в Чехії,     • Довідка про несудимість з країни вашого походження,     • Медична довідка (на вимогу дипломатичного представництва Чехії).  Перед подачею заяви на візу детально ознайомтеся з інформацією про ведення підприємницької діяльності в Чехії. Якщо ви тільки починаєте займатися бізнесом, треба підготувати детальний і реалістичний план підприємницької діяльності після прибуття і записувати список кроків, які ви вже зробили, включаючи інформацію про існуючих або потенційних ділових партнерів. Частиною заяви є інтерв’ю  в дипломатичному представництві, і якщо надана інформація не відповідатиме дійсності і не буде здаватися достовірною, вашу заяву може бути відхилено. Необхідно, щоб ви самі більш детально ознайомилися з окремими формальностями при подачі заяви і про цю тему  на www.mvcr.cz/cizinci в секції "Громадяни третіх країн" – "Віза на перебування понад 90 днів".  Не забувайте, що:     •  Існує велика різниця між підприємництвом і роботою за наймом. Ви можете думати, що виконуєте підприємницьку діяльність, а замість того будете виконувати діяльність, яка за чеськими законами вважається роботою за наймом. У такому випадку вам загрожують високі штрафи за недотримання закону про працевлаштування!     •  Якщо ви приїдете до Чехії з метою ведення підприємницької діяльності, ви повинні будете на протязі усього періоду перебування платити податки, соціальне та медичне страхування.     •  Якщо ви захочете залишитися у Чехії на довший період, ви повинні будете пред’являти документ про регулярний дохід для вас і вашої сім’ї. Тому не можна вести підприємницьку діяльність лише для того, щоб отримати право на перебування, і при цьому довгий час не декларувати жодних доходів від підприємницької діяльності.     • Перевірте якомога більше інформації самі з офіційних джерел або за допомогою Інтеграційних центрів та неурядових організацій. Читайте також: S.r.o або як відкрити фірму в Чехії , також може бути корисним для Вас: Бути працевлаштованим чи працювати на "Жівностяк"   Поважайте закони країни, до якої Ви приїхали і не забувайте, що Ви і Ваша поведінка, це візитівка України  Бажаємо успіхів! UAPORTAL.CZ Інформаційна брошура "Наступна зупинка – Чехія" Використані матеріали: http://www.mvcr.cz/    www.imigracniportal.cz
    Серп 11, 2017 1054
  • 04 Серп 2017
    «Безвіз – добре чи погано?». Це на власному досвіді перевіряє ветеран АТО, колишній десантник Валерій Ананьєв, який 15 червня вирушив у пішу подорож Європою шляхом пілігрімів( Шлях Святого Якова). Знаменитий паломницький шлях через Францію та Північну Іспанію до могили апостола Якова в іспанському місті Сантьяго-де-Компостела. За два місяці він має пройти 1500 км, велику частину з них вже подолав і викладає у соцмережах фото та відео зі своєї подорожі. Безвіз – це тільки початок  Валерій розповів у своєму відео: "Як ви, мабуть, звернули увагу, безвіз викликав неабиякий ажіотаж серед населення нашої країни, що добре видно за чисельними чергами у пунктах видачі біометричних паспортів. Більш того, навіть наші менші зведені брати звернули на це увагу. Їхні новинні передачі та сайти намагалися применшити цю подію. І навіть виставити її у негативному світлі. І на жаль, з'явилися такі люди, які в це повірили. І почали кричати, мовляв, нащо нам той безвіз. Ні. Безвіз це добре. Безвіз це тільки початок. І так вже вийшло, що ця подія збіглася з моєю давньою мрією". 23-річний Валерій Ананьєв родом із Первомайська Луганської області. Вести свій відеоблог він почав ще під час служби у війську. Його стріми з передової набирали тисячі переглядів.   Зараз у колишнього десантника  ропочався новий період життя. Завдяки безвізу, він пізнає світ, знайомиться з європейцями, їхньою історією і звичаями, та втілює в життя свою давню мрію.  Як і 60% українців, колишній військовий ніколи не був за кордоном. «Тому буду знайомитися з Європою сам і показувати вам», – пообіцяв він.  “Я – втілення всіх причин, якими люди пояснюють, чому не виходять із зони комфорту: не знаю мови, ніколи не був за кордоном, у мене мінімальна необхідна кількість грошей”, – розповів Валерій, але не дивлячись на це, сміливо вирушив у одиночну подорож Західною Європою. Мандрівка спонукала його прийняти принципове рішення – перейти на українську мову. Хоч досі він у житті був російськомовним і починав вести свій блог російською, тепер усі його стріми – лише українською.    «Я зустрівся з українцями у Франції і побачив, що дуже багато українців розмовляє російською мовою. Розумієте, тут, далеко від України, це сприймається вже зовсім по-іншому. А коли ти ще починаєш пояснювати, що в України війна з Росією, і при цьому ти говориш російською, це взагалі викликає певний дисонанс», – Чому українська ? Посилання на відео Валерія Ананьєва у Фейсбуці  «Декілька разів французи переплутали – спитали, чи я з Раші. І це теж вплинуло на мою думку на фоні того, як живуть французи – тобто в машині вони слухають майже виключно французьку музику, на телебаченні в них я не бачив жодного не французького фільму, їздять вони переважно лише на французьких автомобілях. І ось через усі ці моменти у мене виник дуже серйозний конфлікт у голові. Зовсім по-іншому це почало сприйматися. Я вирішив тоді повністю перейти на українську мову. Українською справді набагато приємніше розмовляти. Це факт», – додав він. Валерій щиро зізнається, що на початках йому важко було розмовляти українською і що боявся псувати мову русизмами, але рівень його української приємно вражає.  За два місяці Валерій Ананьєв має пройти 1500 км, велику частину з них уже вже подолав і викладає у Фейсбуці фото та відео зі своєї подорожі. Валерій ще до осені 2014 був контрактником у ЗСУ, міг звільнитися, але продовжив воювати. У складі 25-ї бригади ВДВ ЗСУ звільняв Слов’янськ і Маріуполь, брав участь в боях за Краматорськ, Дебальцеве, Вуглегірськ, Шахтарськ, Добропілля та ін. Кілька разів він дивом вижив після того, як по їхній бойовій машині потрапив снаряд з РПГ. 23-річний боєць офіційно звільнився з лав ЗСУ 10 жовтня 2016-го.  Весь час в АТО Валерій вів відеоблог,намагаючись показати армію як вона є: не перебільшуючи жахи війни і не применшуючи недоліки командування. Його "Заява десантника Валерія Ананьєва" зібрала сотні тисяч переглядів, як і відео з передової: про взяття Слов'янська, результати боїв, обстріли, і армійського життя.  Галина Андрейців для UAPORTAL.CZ Фото: facebook Валера Ананьев
    2154 Опубліковано Галина Андрейців
  • «Безвіз – добре чи погано?». Це на власному досвіді перевіряє ветеран АТО, колишній десантник Валерій Ананьєв, який 15 червня вирушив у пішу подорож Європою шляхом пілігрімів( Шлях Святого Якова). Знаменитий паломницький шлях через Францію та Північну Іспанію до могили апостола Якова в іспанському місті Сантьяго-де-Компостела. За два місяці він має пройти 1500 км, велику частину з них вже подолав і викладає у соцмережах фото та відео зі своєї подорожі. Безвіз – це тільки початок  Валерій розповів у своєму відео: "Як ви, мабуть, звернули увагу, безвіз викликав неабиякий ажіотаж серед населення нашої країни, що добре видно за чисельними чергами у пунктах видачі біометричних паспортів. Більш того, навіть наші менші зведені брати звернули на це увагу. Їхні новинні передачі та сайти намагалися применшити цю подію. І навіть виставити її у негативному світлі. І на жаль, з'явилися такі люди, які в це повірили. І почали кричати, мовляв, нащо нам той безвіз. Ні. Безвіз це добре. Безвіз це тільки початок. І так вже вийшло, що ця подія збіглася з моєю давньою мрією". 23-річний Валерій Ананьєв родом із Первомайська Луганської області. Вести свій відеоблог він почав ще під час служби у війську. Його стріми з передової набирали тисячі переглядів.   Зараз у колишнього десантника  ропочався новий період життя. Завдяки безвізу, він пізнає світ, знайомиться з європейцями, їхньою історією і звичаями, та втілює в життя свою давню мрію.  Як і 60% українців, колишній військовий ніколи не був за кордоном. «Тому буду знайомитися з Європою сам і показувати вам», – пообіцяв він.  “Я – втілення всіх причин, якими люди пояснюють, чому не виходять із зони комфорту: не знаю мови, ніколи не був за кордоном, у мене мінімальна необхідна кількість грошей”, – розповів Валерій, але не дивлячись на це, сміливо вирушив у одиночну подорож Західною Європою. Мандрівка спонукала його прийняти принципове рішення – перейти на українську мову. Хоч досі він у житті був російськомовним і починав вести свій блог російською, тепер усі його стріми – лише українською.    «Я зустрівся з українцями у Франції і побачив, що дуже багато українців розмовляє російською мовою. Розумієте, тут, далеко від України, це сприймається вже зовсім по-іншому. А коли ти ще починаєш пояснювати, що в України війна з Росією, і при цьому ти говориш російською, це взагалі викликає певний дисонанс», – Чому українська ? Посилання на відео Валерія Ананьєва у Фейсбуці  «Декілька разів французи переплутали – спитали, чи я з Раші. І це теж вплинуло на мою думку на фоні того, як живуть французи – тобто в машині вони слухають майже виключно французьку музику, на телебаченні в них я не бачив жодного не французького фільму, їздять вони переважно лише на французьких автомобілях. І ось через усі ці моменти у мене виник дуже серйозний конфлікт у голові. Зовсім по-іншому це почало сприйматися. Я вирішив тоді повністю перейти на українську мову. Українською справді набагато приємніше розмовляти. Це факт», – додав він. Валерій щиро зізнається, що на початках йому важко було розмовляти українською і що боявся псувати мову русизмами, але рівень його української приємно вражає.  За два місяці Валерій Ананьєв має пройти 1500 км, велику частину з них уже вже подолав і викладає у Фейсбуці фото та відео зі своєї подорожі. Валерій ще до осені 2014 був контрактником у ЗСУ, міг звільнитися, але продовжив воювати. У складі 25-ї бригади ВДВ ЗСУ звільняв Слов’янськ і Маріуполь, брав участь в боях за Краматорськ, Дебальцеве, Вуглегірськ, Шахтарськ, Добропілля та ін. Кілька разів він дивом вижив після того, як по їхній бойовій машині потрапив снаряд з РПГ. 23-річний боєць офіційно звільнився з лав ЗСУ 10 жовтня 2016-го.  Весь час в АТО Валерій вів відеоблог,намагаючись показати армію як вона є: не перебільшуючи жахи війни і не применшуючи недоліки командування. Його "Заява десантника Валерія Ананьєва" зібрала сотні тисяч переглядів, як і відео з передової: про взяття Слов'янська, результати боїв, обстріли, і армійського життя.  Галина Андрейців для UAPORTAL.CZ Фото: facebook Валера Ананьев
    Серп 04, 2017 2154
  • 31 Трав 2017
    Березнь 2017 для українських трудових мігрантів в Чехії видався дуже складним – сталося те, що одного разу мало статися. Після того, коли консульські представництва Польщі в Україні видали українцям близько 1,3 мільйони віз, що на 27% перевищувало результати 2015 року (близько 922 тисячі віз), чеські підприємства почали масово працевлаштовувати українців із польськими робочими візами. Отримати такі візи набагато легше, ніж чеські. Не обійшлось тут і без  винахідливих українських посередників, які на своїх земляках давно навчились робити бізнес. Чеським державним органам такий масовий наплив іноземців із польськими візами не подобався, і вони вдалися до радикальних дій.  На фірмі «Роглік» затримали майже сотню заробітчан, і 81 з них депортували з Чехії.  Про це можете прочитати в нашій попередній статті: Скандальний "Роглік"-робота по польській візі в Чехії Чеські роботодавці, які через польські агентства «беруть у відрядження» українських працівників, прокоментували цю ситуацію так: «Ми керуємося чеським Законом про працевлаштування, § 98 пунктк), в якому сказано, що на період до 90 днів працівник з візою однієї країни-члена ЄС може працювати в іншій країні-члені ЄС без дозволу на роботу цільової країни. Це так, якби вас «Роглік» вислав тимчасово працювати в іншій фірмі в Німеччині, і це діє також для громадян з країн, які не є членами ЄС. Працюють до 90 днів, бо за § 42 Закону про перебування іноземців в ЧР понад цей термін потрібно мати довготривалу візу», - заявив Томаш Чупр засновник фірми Rohlik.cz UAPORTAL.CZ раніше викладав інформацію, котру вдалося зібрати нашому автору Олександру Студеняку  щодо правил працевлаштування в Чехії при наявності польської робочої візи чи польського дозволу на проживання. Зібрана інформація не давала вичерпну відповідь на питання: Легальною чи ні є робота українців в Чехії з польською візою? Якщо так, то за яких обставин?  Більше читайте в статті: Робота в Чехії при наявності польської візи Після цих подій  виникла ідея зробити офіційний запит до Управління служби поліції у справах іноземців, із проханням роз'яснити  ситуацію а також, дати вичерпні відповіді на важливі для нас запитання.   Запит підготували професійні юристи з адвокатського бюро Libor Petříček, які зацікавились цією проблематикою.   Пропонуємо вашій увазі результат їх роботи.   Переклад з чеської підготував Сватослав Шчигол. Запит на надання інформації відповідно до Закону № 106/1999 Зведення законів «Про вільний доступ до інформації» в редакції подальших актів – повідомлення» Управління служби поліції в справах іноземців як зобов’язаний суб’єкт відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону № 106/1999 Зведення законів «Про вільний доступ до інформації» в редакції подальших актів за Вашим запитом на надання інформації, що надійшов 27 квітня 2017 р., повідомляє наступне: на питання 1           Скільки громадян України затримано при облаві на так званих «працевлаштованих через агентства зайнятості», що працюють у службі доставки Rohlík.cz компанії VELKÁ PECKA, s.r.o., ІН 03024130, юридична адреса: Sokolovská 100/94, Karlín, 186 00 Praha 8, у березні 2017 р.?  Затримано 86 осіб, що є громадянами України. на питання 2          Скільки з них депортовано?  На сьогоднішній день стосовно 81 іноземця винесено рішення про адміністративне видворення відповідно до Закону № 326/1999 Зведення законів «Про перебування іноземців на території Чеської Республіки та внесення в деякі закони змін» (далі – «Закон № 326/1999 Зведення законів»). Провадження стосовно інших п’яти ще не завершено. на питання 3           Скільки депортованих оскаржило рішення про видворення в судовому порядку, в якому суді та за якими номерами розглядаються їхні справи (якщо вам відомі такі дані)?  За станом на сьогоднішній день проти вищезгаданих рішень про адміністративне видворення позовів не подавалося. на питання 4          Які наслідки матиме така депортація для громадян України, яких вона стосується, у плані можливостей їздити в Європейський Союз та Чеську Республіку – як у статусі туристів, так і в статусі заявників на видачу дозволу на працевлаштування та дозволу на проживання в ЧР? Після винесення рішення про адміністративне видворення Поліцією в справах іноземців розпочато так звану процедуру консультацій, передбачену в ч. 2 ст. 25 Шенгенської виконавчої угоди, з державою-учасником, якою видано відповідні дозволи. Якщо згадана держава такі візи або дозволи на проживання анулює, заборона на в’їзд та перебування поширюватиметься на всі країни, в яких Шенгенська угода застосовується в повному обсязі. Якщо така держава візи або дозволи на проживання не анулює, заборона на в’їзд та перебування поширюватиметься тільки на територію Чеської Республіки. на питання 5          Чи вжито Поліцією в справах іноземців якихось особливих заходів інформаційного характеру для підвищення поінформованості громадян України про те, якими є умови так званого «працевлаштування через агентства зайнятості» на території ЧР? Працевлаштування через агентства зайнятості та вирішення цієї проблеми знаходиться в повній компетенції Міністерства праці та соціальних справ, тому Поліція в справах іноземців ніяких особливих заходів інформаційного характеру не вживатиме. на питання 6          Які положення правових норм ЧР порушено депортованими особами? Виконуючи трудову діяльність без дійсного дозволу на працевлаштування, іноземці порушили положення ч. 1 ст. 178б Закону № 326/1999 Зведення законів, відповідно до якого працевлаштуванням вважається діяльність, для якої іноземцю необхідний дозвіл на працевлаштування, «картка працівника» або «синя картка». Згідно з вищезгаданими положеннями закону як працевлаштування розглядається також виконання завдань, що випливають з предмету діяльності юридичної особи, забезпечуваних засновником, виконавчим органом, членом виконавчого або іншого органу торговельного товариства (для торговельних товариств), членом кооперативу, виконавчого або іншого органу кооперативу (для кооперативів).       Громадянина третьої держави можна прийняти на роботу та працевлаштовувати за наявності в нього дійсного дозволу на працевлаштування, дійсної «картки працівника» або «синьої картки», якщо Законом № 435/2004 Зведення законів не передбачено інше.    Один з винятків, коли працевлаштування іноземця допускається без дозволу на працевлаштування, «картки працівника» або «синьої картки», закріплено в положеннях п. к) ст. 98 Закону № 435/2004 Зведення законів: «Відповідно до п. к) ст. 98 Закону № 435/2004 Зведення законів згадані в цьому Законі дозвіл на працевлаштування, «картка працівника» та «синя картка» не вимагаються для працевлаштування іноземця, направленого на територію Чеської Республіки в порядку надання послуг роботодавцем, штаб-квартира якого знаходиться в іншій державі-учасниці Європейського Союзу».     Призначенням та метою положень п. к) ст. 98 Закону № 435/2004 Зведення законів є дозволити іноземному суб’єкту з юридичною адресою в країні Європейського Союзу направляти своїх працівників у Чеську Республіку в порядку транснаціонального надання послуг, при цьому для виконання робіт такими працівниками не вимагається дозвіл на працевлаштування. Виняток діє за умови надання іноземним суб’єктом послуг безпосередньо чеському споживачу без проміжних ланок. Розглянувши зібрані матеріали окремих справ як самостійно, так і у взаємозв’язку, орган управління дійшов однозначного висновку: -     Для виконання іноземцями трудової діяльності у виробничому об’єкті, де проводилася перевірка, вимагався дозвіл на працевлаштування, «картка працівника» або «синя картка» -     У зв’язку з відсутністю вищезгаданого виконання трудової діяльності суперечило закону -     Орган управління вважає доведеним, що в даному випадку мало місце намагання підпорядкувати роботи положенням про направлення на територію ЧР у порядку надання послуг роботодавцем, штаб-квартира якого знаходиться в іншій державі-учасниці ЄС, в ув’язці з положеннями п. к) ст. 98 Закону № 435/2004 Зведення законів, з цільовим обходженням Закону № 435/2004 Зведення законів. -     Орган управління констатує, що направлення згідно з ч. к) ст. 98 Закону № 435/2004 Зведення законів не мало місця. на питання 7          Чи вжито або буде вжито Поліцією в справах іноземців якихось особливих заходів для попередження порушення згаданих чеських правових норм у майбутньому, а якщо так – яких саме? Поліція в справах іноземців діє відповідно до закону, а згадані заходи в плані зайнятості входять у повноваження Міністерства праці та соціальних справ. Оформила: капітан Магістр Поспішіл Камінска Їндржішка Підписала: полковник Магістр Рендлова Катержіна   Чеський оргигінал:     Читайте також: Як самому офіційно працевлаштуватись в Чехії?  Інформацію підготовлено у співпраці із Адвокатським бюро Libor Petříček Březenská 2466/4, Libeň, 182 00 Praha 82 Контактна особа Андрій Криштоп kryshtop@aklp.cz Тел.: +420 777 339 408 Основні напрямки діяльності: Цивільне право, кримінальне право, конституційне право.   Поважайте закони країни, до якої Ви приїхали і не забувайте, що Ви і Ваша поведінка, це візитівка України.   Успіхів Вам у легальному працевлаштуванні в Чехії!   Автор Галина Андрейців, для UAPORTAL.CZ   
    12822 Опубліковано Галина Андрейців
  • Березнь 2017 для українських трудових мігрантів в Чехії видався дуже складним – сталося те, що одного разу мало статися. Після того, коли консульські представництва Польщі в Україні видали українцям близько 1,3 мільйони віз, що на 27% перевищувало результати 2015 року (близько 922 тисячі віз), чеські підприємства почали масово працевлаштовувати українців із польськими робочими візами. Отримати такі візи набагато легше, ніж чеські. Не обійшлось тут і без  винахідливих українських посередників, які на своїх земляках давно навчились робити бізнес. Чеським державним органам такий масовий наплив іноземців із польськими візами не подобався, і вони вдалися до радикальних дій.  На фірмі «Роглік» затримали майже сотню заробітчан, і 81 з них депортували з Чехії.  Про це можете прочитати в нашій попередній статті: Скандальний "Роглік"-робота по польській візі в Чехії Чеські роботодавці, які через польські агентства «беруть у відрядження» українських працівників, прокоментували цю ситуацію так: «Ми керуємося чеським Законом про працевлаштування, § 98 пунктк), в якому сказано, що на період до 90 днів працівник з візою однієї країни-члена ЄС може працювати в іншій країні-члені ЄС без дозволу на роботу цільової країни. Це так, якби вас «Роглік» вислав тимчасово працювати в іншій фірмі в Німеччині, і це діє також для громадян з країн, які не є членами ЄС. Працюють до 90 днів, бо за § 42 Закону про перебування іноземців в ЧР понад цей термін потрібно мати довготривалу візу», - заявив Томаш Чупр засновник фірми Rohlik.cz UAPORTAL.CZ раніше викладав інформацію, котру вдалося зібрати нашому автору Олександру Студеняку  щодо правил працевлаштування в Чехії при наявності польської робочої візи чи польського дозволу на проживання. Зібрана інформація не давала вичерпну відповідь на питання: Легальною чи ні є робота українців в Чехії з польською візою? Якщо так, то за яких обставин?  Більше читайте в статті: Робота в Чехії при наявності польської візи Після цих подій  виникла ідея зробити офіційний запит до Управління служби поліції у справах іноземців, із проханням роз'яснити  ситуацію а також, дати вичерпні відповіді на важливі для нас запитання.   Запит підготували професійні юристи з адвокатського бюро Libor Petříček, які зацікавились цією проблематикою.   Пропонуємо вашій увазі результат їх роботи.   Переклад з чеської підготував Сватослав Шчигол. Запит на надання інформації відповідно до Закону № 106/1999 Зведення законів «Про вільний доступ до інформації» в редакції подальших актів – повідомлення» Управління служби поліції в справах іноземців як зобов’язаний суб’єкт відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону № 106/1999 Зведення законів «Про вільний доступ до інформації» в редакції подальших актів за Вашим запитом на надання інформації, що надійшов 27 квітня 2017 р., повідомляє наступне: на питання 1           Скільки громадян України затримано при облаві на так званих «працевлаштованих через агентства зайнятості», що працюють у службі доставки Rohlík.cz компанії VELKÁ PECKA, s.r.o., ІН 03024130, юридична адреса: Sokolovská 100/94, Karlín, 186 00 Praha 8, у березні 2017 р.?  Затримано 86 осіб, що є громадянами України. на питання 2          Скільки з них депортовано?  На сьогоднішній день стосовно 81 іноземця винесено рішення про адміністративне видворення відповідно до Закону № 326/1999 Зведення законів «Про перебування іноземців на території Чеської Республіки та внесення в деякі закони змін» (далі – «Закон № 326/1999 Зведення законів»). Провадження стосовно інших п’яти ще не завершено. на питання 3           Скільки депортованих оскаржило рішення про видворення в судовому порядку, в якому суді та за якими номерами розглядаються їхні справи (якщо вам відомі такі дані)?  За станом на сьогоднішній день проти вищезгаданих рішень про адміністративне видворення позовів не подавалося. на питання 4          Які наслідки матиме така депортація для громадян України, яких вона стосується, у плані можливостей їздити в Європейський Союз та Чеську Республіку – як у статусі туристів, так і в статусі заявників на видачу дозволу на працевлаштування та дозволу на проживання в ЧР? Після винесення рішення про адміністративне видворення Поліцією в справах іноземців розпочато так звану процедуру консультацій, передбачену в ч. 2 ст. 25 Шенгенської виконавчої угоди, з державою-учасником, якою видано відповідні дозволи. Якщо згадана держава такі візи або дозволи на проживання анулює, заборона на в’їзд та перебування поширюватиметься на всі країни, в яких Шенгенська угода застосовується в повному обсязі. Якщо така держава візи або дозволи на проживання не анулює, заборона на в’їзд та перебування поширюватиметься тільки на територію Чеської Республіки. на питання 5          Чи вжито Поліцією в справах іноземців якихось особливих заходів інформаційного характеру для підвищення поінформованості громадян України про те, якими є умови так званого «працевлаштування через агентства зайнятості» на території ЧР? Працевлаштування через агентства зайнятості та вирішення цієї проблеми знаходиться в повній компетенції Міністерства праці та соціальних справ, тому Поліція в справах іноземців ніяких особливих заходів інформаційного характеру не вживатиме. на питання 6          Які положення правових норм ЧР порушено депортованими особами? Виконуючи трудову діяльність без дійсного дозволу на працевлаштування, іноземці порушили положення ч. 1 ст. 178б Закону № 326/1999 Зведення законів, відповідно до якого працевлаштуванням вважається діяльність, для якої іноземцю необхідний дозвіл на працевлаштування, «картка працівника» або «синя картка». Згідно з вищезгаданими положеннями закону як працевлаштування розглядається також виконання завдань, що випливають з предмету діяльності юридичної особи, забезпечуваних засновником, виконавчим органом, членом виконавчого або іншого органу торговельного товариства (для торговельних товариств), членом кооперативу, виконавчого або іншого органу кооперативу (для кооперативів).       Громадянина третьої держави можна прийняти на роботу та працевлаштовувати за наявності в нього дійсного дозволу на працевлаштування, дійсної «картки працівника» або «синьої картки», якщо Законом № 435/2004 Зведення законів не передбачено інше.    Один з винятків, коли працевлаштування іноземця допускається без дозволу на працевлаштування, «картки працівника» або «синьої картки», закріплено в положеннях п. к) ст. 98 Закону № 435/2004 Зведення законів: «Відповідно до п. к) ст. 98 Закону № 435/2004 Зведення законів згадані в цьому Законі дозвіл на працевлаштування, «картка працівника» та «синя картка» не вимагаються для працевлаштування іноземця, направленого на територію Чеської Республіки в порядку надання послуг роботодавцем, штаб-квартира якого знаходиться в іншій державі-учасниці Європейського Союзу».     Призначенням та метою положень п. к) ст. 98 Закону № 435/2004 Зведення законів є дозволити іноземному суб’єкту з юридичною адресою в країні Європейського Союзу направляти своїх працівників у Чеську Республіку в порядку транснаціонального надання послуг, при цьому для виконання робіт такими працівниками не вимагається дозвіл на працевлаштування. Виняток діє за умови надання іноземним суб’єктом послуг безпосередньо чеському споживачу без проміжних ланок. Розглянувши зібрані матеріали окремих справ як самостійно, так і у взаємозв’язку, орган управління дійшов однозначного висновку: -     Для виконання іноземцями трудової діяльності у виробничому об’єкті, де проводилася перевірка, вимагався дозвіл на працевлаштування, «картка працівника» або «синя картка» -     У зв’язку з відсутністю вищезгаданого виконання трудової діяльності суперечило закону -     Орган управління вважає доведеним, що в даному випадку мало місце намагання підпорядкувати роботи положенням про направлення на територію ЧР у порядку надання послуг роботодавцем, штаб-квартира якого знаходиться в іншій державі-учасниці ЄС, в ув’язці з положеннями п. к) ст. 98 Закону № 435/2004 Зведення законів, з цільовим обходженням Закону № 435/2004 Зведення законів. -     Орган управління констатує, що направлення згідно з ч. к) ст. 98 Закону № 435/2004 Зведення законів не мало місця. на питання 7          Чи вжито або буде вжито Поліцією в справах іноземців якихось особливих заходів для попередження порушення згаданих чеських правових норм у майбутньому, а якщо так – яких саме? Поліція в справах іноземців діє відповідно до закону, а згадані заходи в плані зайнятості входять у повноваження Міністерства праці та соціальних справ. Оформила: капітан Магістр Поспішіл Камінска Їндржішка Підписала: полковник Магістр Рендлова Катержіна   Чеський оргигінал:     Читайте також: Як самому офіційно працевлаштуватись в Чехії?  Інформацію підготовлено у співпраці із Адвокатським бюро Libor Petříček Březenská 2466/4, Libeň, 182 00 Praha 82 Контактна особа Андрій Криштоп kryshtop@aklp.cz Тел.: +420 777 339 408 Основні напрямки діяльності: Цивільне право, кримінальне право, конституційне право.   Поважайте закони країни, до якої Ви приїхали і не забувайте, що Ви і Ваша поведінка, це візитівка України.   Успіхів Вам у легальному працевлаштуванні в Чехії!   Автор Галина Андрейців, для UAPORTAL.CZ   
    Трав 31, 2017 12822
  • 25 Квіт 2017
    Лише в березні цього року Чехія депортувала майже 300 українців, які працювали тут нелегально. На uaportal.cz ми неодноразово піднімали тему нелегального працевлаштування в Чехії і її наслідків, проте ми розуміємо, наскільки це болюча тема для наших земляків, які не від доброго життя, залишають сім’ї і йдуть на заробітки до чужої країни.   Читайте також: Сумна статистика- нелегальне перебування в Чехії Працюючи нелегально, вони в більшості випадків : а) не мають належного доступу до інформації, б) посередники - «клієнти» їм морочать голову тим, що все легально, договір з ними підпишеться на місці, робота є зараз і вже, а потім її вже не буде, бо на їхнє місце є ціла купа гастербайтерів, в) «Ади, сусід Василь, кум, брат, файно заробляють у Чехах і поліція їх не злапала» д) вірять у казки про «порядних клієнтів» Тому, для тих, хто хоче дізнатись, як все ж таки легально самому працевлаштуватись в Чехії, ми підготували цей матеріал. А тим, кому то все до лампочки, попереджаємо – ДЕШЕВИЙ СИР ЛИШЕ У МИШОЛОВЦІ!   Що таке програми «Режим УКРАЇНА» і Пілотний проект ? Почнемо з того, що Ви повинні пам’ятати, що Чехія досить серйозно зацікавлена в українських робітниках, і це не тому, що це дешева робоча сила, тут все залежить від Вас самих, наскільки Ви хороший спеціаліст, чи володієте чеською мовою,  і як Ви оцінюєте свою роботу? Самі  чехи хвалять українців, як працьовитий народ, з яким у них є багато спільного – схожі традиції, подібна мова і культура. Як повідомила віце-президент Торгової палати ЧР Ірена Бартоньова: «Працевлаштування українців - це необхідність, тому що без них компанії не встигають виконувати замовлення. Якщо ситуація не зміниться, деяким компаніям буде необхідно перенести виробництво в країни, де буде легше знайти робочу силу». У  2016 році Торгова палата Чеської Республіки запустила дві основні програми  працевлаштування - Режим Україна і Пілотний проект, згідно яких, на роботу в Чехії можуть розраховувати 5 тисяч українських заробітчан.  Ми вже писали в попередніх статтях, що раніше в рамках даної програми працевлаштуватися в Чехії могли тільки висококваліфіковані українські фахівці. Але тепер, завдяки новому проекту, брати участь в ній можуть працівники середньої і низької кваліфікацій: слюсарі, кухарі, водії, зварювальники, швеї і т.д., тобто працівники для  головних галузей господарства, у виробництві і сфері обслуговування. За умови стабільного зростання числа бажаючих, кількість працевлаштованих в Чехії українців реально може досягти позначки в 5 тисяч осіб на рік.  За словами міністра промисловості Яна Младека, щоб задовільнити прохання чеського бізнесу, Чехія видасть більше дозволів на роботу для українців, ніж ті 5 тисяч, які передбачалися від початку. Як повідомляє Торгова пала Чеської Республіки, у звязку із збільшенням штату ГК у Львові,  на підставі Постанови Уряду №. 105 від 8 лютого 2017 збільшать квоти для прийому заявок на трудову карту. Збільшення щомісячних квот планується з урахуванням наявності працівників МЗС наступним чином: Від 15 березня 2017р. - на 520 заяв в місяць, з 1 квітня 2017р. - на 660 заяв в місяць, а з 1 травня - на 800 заяв в місяць.  Також, важливі зміни і правила, які стосуються як роботодавця так і Вас, як майбутнього працівника: Чеська урядова концепція «Режим Україна» і Пілотні проект, містить чіткий план дій для чеських роботодавців, визначає завдання Генерального консульства Чехії у Львові в процесі оформлення віз і затверджує правила та процедуру дій для кандидатів на отримання віз. ГК у Львові електронною поштою інформуватиме роботодавця про термін, коли заявник повинен подати документи на трудову карту. Раніше працівники ГК у Львові телефонували безпосередньо заявнику і коли той не брав трубку, його могли виключити з програми на отримання робочої картки. Зараз зацікавлений роботодавець, сам може проконтролювати справність всіх необхідних документів заявника і те, щоб його майбутній робітник у зазначений термін прийшов на співбесіду до ГК. Хочу попередити, що додаткові терміни для подачі заяви Вам не будуть призначені. Тому, послухайте свого роботодавця і у відповідний термін подайте всі необхідні документи.  Тривалість всієї процедури від моменту включення заяви роботодавця зі списком працівників( в якому будете і Ви),  до одного з проектів Торгової палати ЧР, до призначення терміну подання заяви на ГК у Львові для Вас, як майбутнього працівника, може тривати більше 6 місяці. Чеські роботодавці, не дивлячись на всю цю бюрократичну тяганину, мають бажання офіційно працевлаштувати українців. Дуже прикро, коли після отримання візи до Чехії, Ви попрацюєте у свого роботодавця у малому периферійному містечку 2 місяці, отримаєте робочу карту і без попередження майхнете до Праги за більшою зарплатою. Такі випадки на жаль трапляються часто і показують, наскільки українці можуть бути безвідповідальними і невдячними. Тому, наше прохання до Вас, попрацюйте принаймі 1 рік у свого роботодавця, повірте, що в тому селі не тільки у Вас, але і у чехів зарплати зазвичай трохи нижчі, ніж у великих містах.   Якщо коротко підвести підсумки, то згідно з цією програмою, роботодавець подає заявку до Торгової палати ЧР про те, щоб його включили в одну із програм, знаходить потрібного співробітника, укладає з ним договір і подає необхідні документи в консульство у Львові. Після цього,  представники дипломатичної установи призначають потенційному працівнику співбесіду. Якщо він зможе її пройти, і всі документи подасть правильно і вчасно, то йому відкривається пряма дорога на Чехію. Які чеські роботодавці можуть приймати участь у сппощеній програмі працевлаштування українців?- фірма чи підприємство, де працює на менше 10 робітників і яка зареєстрована не менше двох років тому. Крім того не повинно бути ніяких заборгованостей по податкам та соціальним внескам. Робота в Чехії без посередників. Самостійний пошук роботи може зайняти у Вас більше часу і сил, зате буде повна свобода вибору, а також з'явиться можливість отримати цінний досвід на майбутнє.  На сайті Міністерства праці і соціального захисту ЧР, є перелік різноманітних вакансій, які постійно поповнюються. Знайти роботу у базі даних вакантних місць Ви можете тут:  https://portal.mpsv.cz/sz/obcane/vmjedno Якщо хочете розмістити свою біографію і надіслати трудову пропозицію, то Вам сюди: https://portal.mpsv.cz/sz/zahr_zam/prociz/cv Можете вибрати одну, або декілька вакансій, обговорити з роботодавцем всі необхідні умови і укласти попередній договір про працю, який Вам буде потрібен для подання заяви до консульства. Читайте також: Обережно- "клієнти" в Чехії !  Які документи Вам потрібні для подання на робочу картку? анкета на робочу карту. дійсний закордонний паспорт, не старше 10 років, паспорт повинен мати мінімально дві вільні сторінки та строк дії паспорта повинен бути мінімально 3 місяці після завершення терміну дії візи; не повинен бути пошкоджений 2 однакові фотографії, які відповідають Вашому актуальному вигляду документ про забезпечення проживання на території ЧР; трудовий договір, договір про трудову діяльність або договір про майбутній договір, в якому сторони зобов'язуються  в узгоджений термін укласти трудовий договір, що містить положення, з якого випливає, що щомісячний розмір заробітної плати, окладу або винагороди іноземця, не буде нижчий, ніж базова ставка мінімальної місячної заробітної плати. Щотижнева робоча доба у кожних основних  трудових відносинах повинна бути не менше 15 годин. довідка про несудимість в Україні – у випадку, якщо іноземець за останні 3 роки перебував безперервно строком довше ніж 6 місяців  в іншій країні, тоді також повинен надати довідку про несудимість з тієї країні документ про мету перебування… Більш детально про документи дізнаєтесь на сайті Чеського міністерства закордонних справ Документи для оформлення довгострокового перебування не повинні бути старші 180 днів від дати видачі – виняток закордонний паспорт, матричні документи та фотографії, якщо відповідають теперішньому Вашому вигляду. Всі документи повинні бути чеською мовою або офіційно перекладені на чеську мову. У випадку українських документів не вимагається апостиль, достатньо нотаріального засвідчення. Ви повинні сплатити встановленний збір, якщо Ваша заява підлягає оплаті.   Заявники на робочу карту в системі Visapoint вже не реєструються! Однак, для подання заяви з іншою метою, ніж робоча карта (наприклад: возз’єднання родини, навчання, підприємницька діяльність, наукова діяльність, синя карта т.д.) і надалі необхідно реєструватися в системі Visapoint. Прийом заяв на робочі карти в дипломатичних установах на території України в першу чергу організований в рамках проектів зі спрощеною процедурою, затверджених урядом Чеської Республіки з метою збільшення трудової міграції з України до Чехії, при урахуванні квот, встановлених відповідно до технічних можливостей дипломатичних установ. Мова йде про наступні проекти: РежимУкраїна  для кваліфікованих працівників з України (Генеральне консульство Чеської Республіки у Львові) Пілотний проект: спеціальні процедури для висококваліфікованих спеціалістів з України (Консульський відділ Посольства Чеської Республіки в Києві) Welcome Package для інвесторів (Консульський відділ Посольства Чеської Республіки в Києві) Fast track – пришвидшена процедура для внутрішньо-фірмового переміщення і локалізації працівників іноземних інвесторів (Консульський відділ Посольства Чеської Республіки в Києві) В рамках вказаних проектів зі спрощеною процедурою приймається більшість (до 95%) всіх заяв на трудові карти в дипломатичних установах Чеської Республіки в Україні.   Що Вам потрібно пам’ятати? У консульстві Ви отримаєте в’їзну візу з метою отримання дозволу на перебування, зі строком дії 6 місяців та строком дозволеного перебування на території ЧР до 60 днів. Після в’їзду на територію ЧР з такою візою Ви повинні до 3-х робочих днів особисто звернутися до відповідного Вашому проживанню відділу з питань притулку та міграційної політики МВС(цизинецька поліція) і подати заяву на оформлення картки дозволу на перебування(трудової картки). Такий дозвіл Вам буде видано від 1 до 2 місяців.  Заяву на отримання робочої карти розглядає Міністерство внутрішніх справ до 60 днів  від дня подачі заяви, в особливих випадках до 90 днів.  У випадку, якщо розгляд заяви призупинено, наприклад на підставі необхідності додати документи, яких не вистачає, строк не зараховується. Робоча карта надається на строк, на який було укладено робочий договір або договір про робочу діяльність, будь-який не більш ніж на 2 роки (потім Ви зможете її продовжити); у випадку якщо Ви надаєте дозвіл на працевлаштування, робоча карта надається на строк зазначений у дозволі на працевлаштування.  Про Нову Новелу до закону про перебування іноземців читайте на UAPORTAL.CZ   Для тих, хто збирається їхати на роботу по польській візі, радимо прочитати: Робота по польській візі в Чехії. Відповідь поліції ЧР Поважайте закони країни, до якої Ви приїхали і не забувайте, що Ви і Ваша поведінка, це візитівка України . Успіхів Вам у легальному працевлаштуванні в Чехії! Використані матеріали : portál MPSV, MZV ČR   фото: Наш вибір Галина Андрейців, спеціально для UAPORTAL.CZ    
    8576 Опубліковано Галина Андрейців
  • Лише в березні цього року Чехія депортувала майже 300 українців, які працювали тут нелегально. На uaportal.cz ми неодноразово піднімали тему нелегального працевлаштування в Чехії і її наслідків, проте ми розуміємо, наскільки це болюча тема для наших земляків, які не від доброго життя, залишають сім’ї і йдуть на заробітки до чужої країни.   Читайте також: Сумна статистика- нелегальне перебування в Чехії Працюючи нелегально, вони в більшості випадків : а) не мають належного доступу до інформації, б) посередники - «клієнти» їм морочать голову тим, що все легально, договір з ними підпишеться на місці, робота є зараз і вже, а потім її вже не буде, бо на їхнє місце є ціла купа гастербайтерів, в) «Ади, сусід Василь, кум, брат, файно заробляють у Чехах і поліція їх не злапала» д) вірять у казки про «порядних клієнтів» Тому, для тих, хто хоче дізнатись, як все ж таки легально самому працевлаштуватись в Чехії, ми підготували цей матеріал. А тим, кому то все до лампочки, попереджаємо – ДЕШЕВИЙ СИР ЛИШЕ У МИШОЛОВЦІ!   Що таке програми «Режим УКРАЇНА» і Пілотний проект ? Почнемо з того, що Ви повинні пам’ятати, що Чехія досить серйозно зацікавлена в українських робітниках, і це не тому, що це дешева робоча сила, тут все залежить від Вас самих, наскільки Ви хороший спеціаліст, чи володієте чеською мовою,  і як Ви оцінюєте свою роботу? Самі  чехи хвалять українців, як працьовитий народ, з яким у них є багато спільного – схожі традиції, подібна мова і культура. Як повідомила віце-президент Торгової палати ЧР Ірена Бартоньова: «Працевлаштування українців - це необхідність, тому що без них компанії не встигають виконувати замовлення. Якщо ситуація не зміниться, деяким компаніям буде необхідно перенести виробництво в країни, де буде легше знайти робочу силу». У  2016 році Торгова палата Чеської Республіки запустила дві основні програми  працевлаштування - Режим Україна і Пілотний проект, згідно яких, на роботу в Чехії можуть розраховувати 5 тисяч українських заробітчан.  Ми вже писали в попередніх статтях, що раніше в рамках даної програми працевлаштуватися в Чехії могли тільки висококваліфіковані українські фахівці. Але тепер, завдяки новому проекту, брати участь в ній можуть працівники середньої і низької кваліфікацій: слюсарі, кухарі, водії, зварювальники, швеї і т.д., тобто працівники для  головних галузей господарства, у виробництві і сфері обслуговування. За умови стабільного зростання числа бажаючих, кількість працевлаштованих в Чехії українців реально може досягти позначки в 5 тисяч осіб на рік.  За словами міністра промисловості Яна Младека, щоб задовільнити прохання чеського бізнесу, Чехія видасть більше дозволів на роботу для українців, ніж ті 5 тисяч, які передбачалися від початку. Як повідомляє Торгова пала Чеської Республіки, у звязку із збільшенням штату ГК у Львові,  на підставі Постанови Уряду №. 105 від 8 лютого 2017 збільшать квоти для прийому заявок на трудову карту. Збільшення щомісячних квот планується з урахуванням наявності працівників МЗС наступним чином: Від 15 березня 2017р. - на 520 заяв в місяць, з 1 квітня 2017р. - на 660 заяв в місяць, а з 1 травня - на 800 заяв в місяць.  Також, важливі зміни і правила, які стосуються як роботодавця так і Вас, як майбутнього працівника: Чеська урядова концепція «Режим Україна» і Пілотні проект, містить чіткий план дій для чеських роботодавців, визначає завдання Генерального консульства Чехії у Львові в процесі оформлення віз і затверджує правила та процедуру дій для кандидатів на отримання віз. ГК у Львові електронною поштою інформуватиме роботодавця про термін, коли заявник повинен подати документи на трудову карту. Раніше працівники ГК у Львові телефонували безпосередньо заявнику і коли той не брав трубку, його могли виключити з програми на отримання робочої картки. Зараз зацікавлений роботодавець, сам може проконтролювати справність всіх необхідних документів заявника і те, щоб його майбутній робітник у зазначений термін прийшов на співбесіду до ГК. Хочу попередити, що додаткові терміни для подачі заяви Вам не будуть призначені. Тому, послухайте свого роботодавця і у відповідний термін подайте всі необхідні документи.  Тривалість всієї процедури від моменту включення заяви роботодавця зі списком працівників( в якому будете і Ви),  до одного з проектів Торгової палати ЧР, до призначення терміну подання заяви на ГК у Львові для Вас, як майбутнього працівника, може тривати більше 6 місяці. Чеські роботодавці, не дивлячись на всю цю бюрократичну тяганину, мають бажання офіційно працевлаштувати українців. Дуже прикро, коли після отримання візи до Чехії, Ви попрацюєте у свого роботодавця у малому периферійному містечку 2 місяці, отримаєте робочу карту і без попередження майхнете до Праги за більшою зарплатою. Такі випадки на жаль трапляються часто і показують, наскільки українці можуть бути безвідповідальними і невдячними. Тому, наше прохання до Вас, попрацюйте принаймі 1 рік у свого роботодавця, повірте, що в тому селі не тільки у Вас, але і у чехів зарплати зазвичай трохи нижчі, ніж у великих містах.   Якщо коротко підвести підсумки, то згідно з цією програмою, роботодавець подає заявку до Торгової палати ЧР про те, щоб його включили в одну із програм, знаходить потрібного співробітника, укладає з ним договір і подає необхідні документи в консульство у Львові. Після цього,  представники дипломатичної установи призначають потенційному працівнику співбесіду. Якщо він зможе її пройти, і всі документи подасть правильно і вчасно, то йому відкривається пряма дорога на Чехію. Які чеські роботодавці можуть приймати участь у сппощеній програмі працевлаштування українців?- фірма чи підприємство, де працює на менше 10 робітників і яка зареєстрована не менше двох років тому. Крім того не повинно бути ніяких заборгованостей по податкам та соціальним внескам. Робота в Чехії без посередників. Самостійний пошук роботи може зайняти у Вас більше часу і сил, зате буде повна свобода вибору, а також з'явиться можливість отримати цінний досвід на майбутнє.  На сайті Міністерства праці і соціального захисту ЧР, є перелік різноманітних вакансій, які постійно поповнюються. Знайти роботу у базі даних вакантних місць Ви можете тут:  https://portal.mpsv.cz/sz/obcane/vmjedno Якщо хочете розмістити свою біографію і надіслати трудову пропозицію, то Вам сюди: https://portal.mpsv.cz/sz/zahr_zam/prociz/cv Можете вибрати одну, або декілька вакансій, обговорити з роботодавцем всі необхідні умови і укласти попередній договір про працю, який Вам буде потрібен для подання заяви до консульства. Читайте також: Обережно- "клієнти" в Чехії !  Які документи Вам потрібні для подання на робочу картку? анкета на робочу карту. дійсний закордонний паспорт, не старше 10 років, паспорт повинен мати мінімально дві вільні сторінки та строк дії паспорта повинен бути мінімально 3 місяці після завершення терміну дії візи; не повинен бути пошкоджений 2 однакові фотографії, які відповідають Вашому актуальному вигляду документ про забезпечення проживання на території ЧР; трудовий договір, договір про трудову діяльність або договір про майбутній договір, в якому сторони зобов'язуються  в узгоджений термін укласти трудовий договір, що містить положення, з якого випливає, що щомісячний розмір заробітної плати, окладу або винагороди іноземця, не буде нижчий, ніж базова ставка мінімальної місячної заробітної плати. Щотижнева робоча доба у кожних основних  трудових відносинах повинна бути не менше 15 годин. довідка про несудимість в Україні – у випадку, якщо іноземець за останні 3 роки перебував безперервно строком довше ніж 6 місяців  в іншій країні, тоді також повинен надати довідку про несудимість з тієї країні документ про мету перебування… Більш детально про документи дізнаєтесь на сайті Чеського міністерства закордонних справ Документи для оформлення довгострокового перебування не повинні бути старші 180 днів від дати видачі – виняток закордонний паспорт, матричні документи та фотографії, якщо відповідають теперішньому Вашому вигляду. Всі документи повинні бути чеською мовою або офіційно перекладені на чеську мову. У випадку українських документів не вимагається апостиль, достатньо нотаріального засвідчення. Ви повинні сплатити встановленний збір, якщо Ваша заява підлягає оплаті.   Заявники на робочу карту в системі Visapoint вже не реєструються! Однак, для подання заяви з іншою метою, ніж робоча карта (наприклад: возз’єднання родини, навчання, підприємницька діяльність, наукова діяльність, синя карта т.д.) і надалі необхідно реєструватися в системі Visapoint. Прийом заяв на робочі карти в дипломатичних установах на території України в першу чергу організований в рамках проектів зі спрощеною процедурою, затверджених урядом Чеської Республіки з метою збільшення трудової міграції з України до Чехії, при урахуванні квот, встановлених відповідно до технічних можливостей дипломатичних установ. Мова йде про наступні проекти: РежимУкраїна  для кваліфікованих працівників з України (Генеральне консульство Чеської Республіки у Львові) Пілотний проект: спеціальні процедури для висококваліфікованих спеціалістів з України (Консульський відділ Посольства Чеської Республіки в Києві) Welcome Package для інвесторів (Консульський відділ Посольства Чеської Республіки в Києві) Fast track – пришвидшена процедура для внутрішньо-фірмового переміщення і локалізації працівників іноземних інвесторів (Консульський відділ Посольства Чеської Республіки в Києві) В рамках вказаних проектів зі спрощеною процедурою приймається більшість (до 95%) всіх заяв на трудові карти в дипломатичних установах Чеської Республіки в Україні.   Що Вам потрібно пам’ятати? У консульстві Ви отримаєте в’їзну візу з метою отримання дозволу на перебування, зі строком дії 6 місяців та строком дозволеного перебування на території ЧР до 60 днів. Після в’їзду на територію ЧР з такою візою Ви повинні до 3-х робочих днів особисто звернутися до відповідного Вашому проживанню відділу з питань притулку та міграційної політики МВС(цизинецька поліція) і подати заяву на оформлення картки дозволу на перебування(трудової картки). Такий дозвіл Вам буде видано від 1 до 2 місяців.  Заяву на отримання робочої карти розглядає Міністерство внутрішніх справ до 60 днів  від дня подачі заяви, в особливих випадках до 90 днів.  У випадку, якщо розгляд заяви призупинено, наприклад на підставі необхідності додати документи, яких не вистачає, строк не зараховується. Робоча карта надається на строк, на який було укладено робочий договір або договір про робочу діяльність, будь-який не більш ніж на 2 роки (потім Ви зможете її продовжити); у випадку якщо Ви надаєте дозвіл на працевлаштування, робоча карта надається на строк зазначений у дозволі на працевлаштування.  Про Нову Новелу до закону про перебування іноземців читайте на UAPORTAL.CZ   Для тих, хто збирається їхати на роботу по польській візі, радимо прочитати: Робота по польській візі в Чехії. Відповідь поліції ЧР Поважайте закони країни, до якої Ви приїхали і не забувайте, що Ви і Ваша поведінка, це візитівка України . Успіхів Вам у легальному працевлаштуванні в Чехії! Використані матеріали : portál MPSV, MZV ČR   фото: Наш вибір Галина Андрейців, спеціально для UAPORTAL.CZ    
    Квіт 25, 2017 8576
  • 02 Бер 2017
    Уряд Чехії подвоїв кількість українців, які можуть приїхати на заробітки на запрошення працедавців. Нині у країні -- 132 тисячі вакансій! Найбільше їх у будівництві, промисловості, машинобудуванні та сфері ІТ, пише газета Експрес. Зі слів міністра закордонних справ Чехії Лубоміра Заоралека, квота зросте з нинішніх 3 тисяч 800 осіб на ще приблизно таку саму кількість. Крім того, буде збільшено кількість працівників у генеральному консульстві Чехії у Львові і в Міністерстві внутрішніх справ Чехії, що займаються оформленням працевлаштування українців. -- У лютому уряд Чеської Республіки ухвалив рішення про збільшення вдвічі квоти робітників з України відповідно до урядової програми "Режим Україна", -- розповів Павел Пешек, генеральний консул Чеської Республіки у Львові. -- Від лютого 2017 року щомісячну квоту на прийом заявок на отримання дозволів на роботу для українців збільшення з 320 до 400. А після збільшення штату Генерального консульства ЧР у Львові на 4 особи ця квота поступово може бути збільшена до 800. -- Що таке "Режим Україна"? -- Ця програма працює з серпня 2016 року й передбачає можливість подання заяв на робочу карту до Генерального консульства ЧР у Львові у спрощеному режимі -- без реєстрації в електронній системі Visapoint. -- Яким чином можна взяти участь у програмі? -- Потрібна попередня заявка від чеської фірми, що є податковим резидентом країни, виконує всі зобов’язання перед державою та стандартно протягом останніх двох років до подачі заявки має працевлаштованими в ЧР принаймні 10 людей. Прийом та розгляд заявок на включення до проекту ведеться організаціями-гарантами проекту. Вони повідомляють про своє рішення координатора проекту -- Міністерства промисловості та торгівлі ЧР. Після цього Міністерство закордонних справ ЧР передає подані фірмою списки майбутніх робітників з України до Генерального консульства ЧР у Львові. А воно зв’язується з вказаними особами і запрошує їх на подачу документів. -- Яких спеціалістів потребує Чехія? -- "Режим Україна" призначений, в першу чергу, для технічних спеціальностей. Йдеться про широкий спектр професій, які відповідають оновленій класифікації CZ-ISCO (як правило, основні класи професій 4-8 у сфері виробництва, послуг та у публічному секторі). Цим програма "Режим Україна" принципово відрізняється від іншої -- "Проект Україна", що передбачає спрощений прийом документів для висококваліфікованих працівників і спеціалістів з України. Автор: Світлана ОЛІЙНИК Expres.ua фото:UAPORTAL.CZ  
    8168 Опубліковано Галина Андрейців
  • Уряд Чехії подвоїв кількість українців, які можуть приїхати на заробітки на запрошення працедавців. Нині у країні -- 132 тисячі вакансій! Найбільше їх у будівництві, промисловості, машинобудуванні та сфері ІТ, пише газета Експрес. Зі слів міністра закордонних справ Чехії Лубоміра Заоралека, квота зросте з нинішніх 3 тисяч 800 осіб на ще приблизно таку саму кількість. Крім того, буде збільшено кількість працівників у генеральному консульстві Чехії у Львові і в Міністерстві внутрішніх справ Чехії, що займаються оформленням працевлаштування українців. -- У лютому уряд Чеської Республіки ухвалив рішення про збільшення вдвічі квоти робітників з України відповідно до урядової програми "Режим Україна", -- розповів Павел Пешек, генеральний консул Чеської Республіки у Львові. -- Від лютого 2017 року щомісячну квоту на прийом заявок на отримання дозволів на роботу для українців збільшення з 320 до 400. А після збільшення штату Генерального консульства ЧР у Львові на 4 особи ця квота поступово може бути збільшена до 800. -- Що таке "Режим Україна"? -- Ця програма працює з серпня 2016 року й передбачає можливість подання заяв на робочу карту до Генерального консульства ЧР у Львові у спрощеному режимі -- без реєстрації в електронній системі Visapoint. -- Яким чином можна взяти участь у програмі? -- Потрібна попередня заявка від чеської фірми, що є податковим резидентом країни, виконує всі зобов’язання перед державою та стандартно протягом останніх двох років до подачі заявки має працевлаштованими в ЧР принаймні 10 людей. Прийом та розгляд заявок на включення до проекту ведеться організаціями-гарантами проекту. Вони повідомляють про своє рішення координатора проекту -- Міністерства промисловості та торгівлі ЧР. Після цього Міністерство закордонних справ ЧР передає подані фірмою списки майбутніх робітників з України до Генерального консульства ЧР у Львові. А воно зв’язується з вказаними особами і запрошує їх на подачу документів. -- Яких спеціалістів потребує Чехія? -- "Режим Україна" призначений, в першу чергу, для технічних спеціальностей. Йдеться про широкий спектр професій, які відповідають оновленій класифікації CZ-ISCO (як правило, основні класи професій 4-8 у сфері виробництва, послуг та у публічному секторі). Цим програма "Режим Україна" принципово відрізняється від іншої -- "Проект Україна", що передбачає спрощений прийом документів для висококваліфікованих працівників і спеціалістів з України. Автор: Світлана ОЛІЙНИК Expres.ua фото:UAPORTAL.CZ  
    Бер 02, 2017 8168
  • 28 Бер 2017
    Нижче подана інформація, котру вдалося зібрати щодо правил працевлаштування в Чехії при наявності польської робочої візи чи польського дозволу на проживання. Інформація взята з відкритих джерел і не претендує на стовідсоткову точність. По мірі поступлення нових даних текст статті буде редагуватися З польського боку: Pracownicy z państw trzecich (np. obywatele Ukrainy) zatrudnieni stale przez usługodawcę z siedzibą w państwie członkowskim mogą być delegowani do pracy do innego kraju Unii, bez konieczności uzyskania tam zezwolenia na pracę. Potwierdza to np. wyrok Trybunału Sprawiedliwości UE z 11 września 2014 r. w sprawie C-91/13. (Працівники з третіх країн (наприклад, громадяни України) постійно працевлаштовані постачальником послуг, котрий знаходиться в державі-члені ЄС можуть бути відправлені на роботу до іншої країни ЄС без необхідності отримання дозволу на роботу там. Це підтверджується вироком ЄС Суду рішення від 11 вересня 2014 Справа C-91/13. (справа про громадян Туреччини, котрих німецька компанія відправила на роботу в Нідерланди)) Trzeba przy tym spełnić kilka warunków (При цьому потрібно виконати кілька умов): Po pierwsze obywatele z państwa trzeciego muszą być legalnie zatrudnieni na terenie Polski (По-перше, громадяни третіх країн повинні бути легально працевлаштовані на території Польщі). ... Cudzoziemcy (obywatele Ukrainy), którzy będą wykonywać pracę na podstawie tego oświadczenia, muszą być ubezpieczeni w ZUS przez co najmniej miesiąc, by można było mówić o możliwości ich oddelegowania do innego kraju członkowskiego. Dopiero po spełnieniu tego warunku możliwe jest wydanie przez ZUS zaświadczenia A1. Jest to dokument niezbędny przy delegowaniu pracowników, który potwierdza właściwe ustawodawstwo w zakresie ubezpieczeń społecznych. (Іноземці (громадяни України), які будуть виконувати роботу на підставі цієї заяви, повинні бути застраховані в соціальному страхуванні, принаймні місяць, щоб можна було говорити про можливість переміщення в іншу державу ЄС. Тільки після виконання цієї умови може бути виданий ZUS (= Zakład Ubezpieczeń Społecznych = Орган Соціального Страхування) сертифікат А1. Це документ необхідний для переміщення робочих, в котрому написано де людина застрахована, де вона працює і т.д. Ось посилання  на пдф формуляр -  http://www.zus.pl/documents/10181/58667/A1-7.0.pdf)) Дані взяті з цієї статті (вона відносно нова - 3 листопада 2016 і видавництво Gofin видається досить надійним - https://pl.wikipedia.org/wiki/Gofin http://www.gofin.pl/firma/17,2,119,159415,zatrudnienie-obcokrajowca-i-oddelegowanie-do-pracy-do-innego.html (Gazeta Podatkowa nr 88 (1338) z dnia 3.11.2016 ) З чеського боку: Виглядає так, що в Законі про працевлаштування прописані два випадки коли українці можуть легально працювати в Чехії з польськими документами ZÁKON o zaměstnanosti: § 98 Povolení k zaměstnání, zaměstnanecká karta nebo modrá karta se podle tohoto zákona nevyžaduje k zaměstnání cizince .... k) který byl vyslán na území České republiky v rámci poskytování služeb zaměstnavatelem usazeným v jiném členském státu Evropské unie ... m) který na území České republiky pobývá na základě povolení k dlouhodobému pobytu rezidenta jiného členského státu Evropské unie Я думав, що пункт m) дозволяє тут працювати до 6 місяців на рік особам, котрі мають статус резидента в іншій країні ЄС (після 5 років проживання чи з іншої причини) а пункт k) дозволяє особам офіційно працевлаштованим в компанію в іншій країні працювати тут при наявності контракту між фірмою, котра їх відправила  в Чехію, і чеською стороною (правда як довго вони можуть тут працювати теж незрозуміло) В обох випадках потрібно наскільки я розумію інформувати відповідний уряд праці, ось посилання на формуляр - http://portal.mpsv.cz/sz/zahr_zam/tiskopisy/informace_o_nastupu_zamestnani_-_o_vyslani_k_vykonu_prace.pdf Але в прес-релізі Asociace pracovních agentur (APA) за 12 березня написано чомусь таке: "a) Ukrajince s platnými vízy dočasně přidělila v režimu legálního agenturního zaměstnávání polská agentura práce s platným polským povolením k agenturnímu zaměstnávání... Ze strany MPSV jde o legální způsob (disponujeme v tomto smyslu písemným prohlášením MPSV). Ale pozor: proti bude Policie ČR, která dle Zákona o pobytu cizinců polská pracovní víza neuznává. Pokud cizinec ze země mimo EU nemá české pracovní povolení, bere ho jako turistu." Тобто чомусь Поліція ЧР не визнає жодного варіанту роботи без чеського дозволу на роботу. Чим це аргументується невідомо. Напевно існує якийсь інший закон, котрий заперечує чи має більшу вагу ніж "Закон про працевлаштування"? До того ж в наступному прес-релізі тієї APA за 15 березня точка зору вже помінялася: a) Ukrajince dočasně přidělila v režimu legálního agenturního zaměstnávání polská agentura práce s platným polským povolením k agenturnímu zaměstnávání. Což může být nakonec legální (повний текст прес-релізу APA- http://www.apa.cz/tiskove_zpravy.htm Жодних аргументів знову не наведено. До того ж формулювання "Což může být nakonec legální." видається дуже дивним. При отриманні детальнішого роз'яснення від Поліції ЧР текст статті буде оновлений. Олександр Студеняк для UAPORTAL.CZ фото: Наш вибір  
    5607 Опубліковано Alex Studenyak
  • Автор Alex Studenyak
    Нижче подана інформація, котру вдалося зібрати щодо правил працевлаштування в Чехії при наявності польської робочої візи чи польського дозволу на проживання. Інформація взята з відкритих джерел і не претендує на стовідсоткову точність. По мірі поступлення нових даних текст статті буде редагуватися З польського боку: Pracownicy z państw trzecich (np. obywatele Ukrainy) zatrudnieni stale przez usługodawcę z siedzibą w państwie członkowskim mogą być delegowani do pracy do innego kraju Unii, bez konieczności uzyskania tam zezwolenia na pracę. Potwierdza to np. wyrok Trybunału Sprawiedliwości UE z 11 września 2014 r. w sprawie C-91/13. (Працівники з третіх країн (наприклад, громадяни України) постійно працевлаштовані постачальником послуг, котрий знаходиться в державі-члені ЄС можуть бути відправлені на роботу до іншої країни ЄС без необхідності отримання дозволу на роботу там. Це підтверджується вироком ЄС Суду рішення від 11 вересня 2014 Справа C-91/13. (справа про громадян Туреччини, котрих німецька компанія відправила на роботу в Нідерланди)) Trzeba przy tym spełnić kilka warunków (При цьому потрібно виконати кілька умов): Po pierwsze obywatele z państwa trzeciego muszą być legalnie zatrudnieni na terenie Polski (По-перше, громадяни третіх країн повинні бути легально працевлаштовані на території Польщі). ... Cudzoziemcy (obywatele Ukrainy), którzy będą wykonywać pracę na podstawie tego oświadczenia, muszą być ubezpieczeni w ZUS przez co najmniej miesiąc, by można było mówić o możliwości ich oddelegowania do innego kraju członkowskiego. Dopiero po spełnieniu tego warunku możliwe jest wydanie przez ZUS zaświadczenia A1. Jest to dokument niezbędny przy delegowaniu pracowników, który potwierdza właściwe ustawodawstwo w zakresie ubezpieczeń społecznych. (Іноземці (громадяни України), які будуть виконувати роботу на підставі цієї заяви, повинні бути застраховані в соціальному страхуванні, принаймні місяць, щоб можна було говорити про можливість переміщення в іншу державу ЄС. Тільки після виконання цієї умови може бути виданий ZUS (= Zakład Ubezpieczeń Społecznych = Орган Соціального Страхування) сертифікат А1. Це документ необхідний для переміщення робочих, в котрому написано де людина застрахована, де вона працює і т.д. Ось посилання  на пдф формуляр -  http://www.zus.pl/documents/10181/58667/A1-7.0.pdf)) Дані взяті з цієї статті (вона відносно нова - 3 листопада 2016 і видавництво Gofin видається досить надійним - https://pl.wikipedia.org/wiki/Gofin http://www.gofin.pl/firma/17,2,119,159415,zatrudnienie-obcokrajowca-i-oddelegowanie-do-pracy-do-innego.html (Gazeta Podatkowa nr 88 (1338) z dnia 3.11.2016 ) З чеського боку: Виглядає так, що в Законі про працевлаштування прописані два випадки коли українці можуть легально працювати в Чехії з польськими документами ZÁKON o zaměstnanosti: § 98 Povolení k zaměstnání, zaměstnanecká karta nebo modrá karta se podle tohoto zákona nevyžaduje k zaměstnání cizince .... k) který byl vyslán na území České republiky v rámci poskytování služeb zaměstnavatelem usazeným v jiném členském státu Evropské unie ... m) který na území České republiky pobývá na základě povolení k dlouhodobému pobytu rezidenta jiného členského státu Evropské unie Я думав, що пункт m) дозволяє тут працювати до 6 місяців на рік особам, котрі мають статус резидента в іншій країні ЄС (після 5 років проживання чи з іншої причини) а пункт k) дозволяє особам офіційно працевлаштованим в компанію в іншій країні працювати тут при наявності контракту між фірмою, котра їх відправила  в Чехію, і чеською стороною (правда як довго вони можуть тут працювати теж незрозуміло) В обох випадках потрібно наскільки я розумію інформувати відповідний уряд праці, ось посилання на формуляр - http://portal.mpsv.cz/sz/zahr_zam/tiskopisy/informace_o_nastupu_zamestnani_-_o_vyslani_k_vykonu_prace.pdf Але в прес-релізі Asociace pracovních agentur (APA) за 12 березня написано чомусь таке: "a) Ukrajince s platnými vízy dočasně přidělila v režimu legálního agenturního zaměstnávání polská agentura práce s platným polským povolením k agenturnímu zaměstnávání... Ze strany MPSV jde o legální způsob (disponujeme v tomto smyslu písemným prohlášením MPSV). Ale pozor: proti bude Policie ČR, která dle Zákona o pobytu cizinců polská pracovní víza neuznává. Pokud cizinec ze země mimo EU nemá české pracovní povolení, bere ho jako turistu." Тобто чомусь Поліція ЧР не визнає жодного варіанту роботи без чеського дозволу на роботу. Чим це аргументується невідомо. Напевно існує якийсь інший закон, котрий заперечує чи має більшу вагу ніж "Закон про працевлаштування"? До того ж в наступному прес-релізі тієї APA за 15 березня точка зору вже помінялася: a) Ukrajince dočasně přidělila v režimu legálního agenturního zaměstnávání polská agentura práce s platným polským povolením k agenturnímu zaměstnávání. Což může být nakonec legální (повний текст прес-релізу APA- http://www.apa.cz/tiskove_zpravy.htm Жодних аргументів знову не наведено. До того ж формулювання "Což může být nakonec legální." видається дуже дивним. При отриманні детальнішого роз'яснення від Поліції ЧР текст статті буде оновлений. Олександр Студеняк для UAPORTAL.CZ фото: Наш вибір  
    Бер 28, 2017 5607
  • 24 Трав 2017
    Про галицькі матюки. Десь до 70-х років в Галичині не використовувалися матюки, які прийшли на наші терени разом з східними сусідами. І взагалі, вживання таких слів було не гоноровим і та людина, яка зловживала ними падала в очах односельців. Але разом з тим при сварках, а деколи і в добрий спосіб, що і ніхто не гнівався, використовувалися наші галицькі “погані” слова. Не говорили що сварилися, а казали що ганьбилися. Могла одна жінка до іншої казати:Піду її виганьблю.Так що можна розуміти, що і та особа яка вживала ті вирази сама і ганьбою покривалася. Але все одно треба було довести своє, тому йшли ганьбитися. Курва, курвище, курва шиндилєва, патентова курва, курва мать  по відношенню до жінок і не тільки. Для прикладу на одному з весіль староста до гостей казав “Пийте, курва, най не стоїть“. Так само курвий син або скурвий син, то могло бути або зле або добре. Вислів “Але ти скурвий син!” міг бути як і похвала. Посилалося до сраки, або як  мрія жінок ,щоб інша поцілювала її в сраку ,  при цьому точно вказувалося місце, що було потіхою для тих хто на то дивився.Також сралося на чотири купи. І на одному гектарі разом срати не хотілося. Шляк трафив, а шляк би тебе наглий трафив, шляк трафив в печінки,попід ребра, в голову, в клебені і ніжно – шлячок би тебе впік. Пся крев і пся крев собача. А також, а би тебе носило попід небеса і гепнуло до зЕмлі. Най ті качка копнé! А щоб ти скис! А щоб ти сказивсі!А би тебе холєра взєла! Ти холєрнику!Холєра ясна! А би тебе пархи обсіли!Щоб в тобі не втрималосі!Діду вошивий! Мурго, матолку, францо, нендзо. А щоб тебе нендза взєла! Щоб тоді пси марша грали!Щоб тебе на воблаки вознесло! Щоб тебе сніг загрів!   До чоловіків ще могли казати: Чорте, дідьку, хруню, пердуне (додавали ще до того переліку Старий). До жінок-  “Товбо стара”   До більш тяжких прокльонів відносилося:Кров би тебе заллєла з різними варіяціями, нарприклад –по коліна, Кров би тебе нагла заллєла сучий  сину! Також була кров троїста, і нагла,  і кров з ясного неба. В нас на Парцеляції(частина села) найбільшим майстром по шлякуванні був Михайло Курман. Його жінка була полячка, то він міг казати”Кров би тебе заллєла червонєста по коліна, ти мазури“. Увідповідь летів якись банєк і переважно в голову бідному Курманови. При тому що сварки відбувалися на подвір’ї, то цю виставу ходили дивитися всі. Наймирніше сварився з моєю цьоцею її чоловік, якого всі називали Дзядзьо Павлік. Він, не підвищуючи голосу, легенько,  з ніжністю її говорив, коли вона його гнала до роботи по господарстві, “Пані! Ти дурняси, яке там сіно, як я ще газету не перечитав, ти подивисі шо сі всвіті діє, аби ті нищісті вхопило!” і далі спокійно читав газету. Цьоця йшла до сусідів які бідно жили і вони йшли на поміч. А Дзядзьо на то казав”А де си бідний заробе як я буду сам робити”. Моєї хресної мами чоловік , Петро Дмитрик, був дяком в церквіі  йому не випадало матюкатися, то він міг казати  “Куртка на ваті” , як його щось діставало.Також, пам’ятаю, вирази вчителів(професура ще польська!). Пані Котовска(то за совітів ми так до вчителів зверталися) могла казати  “Дрантя смердяче!”, а пан Білинський(вчитель фізкультури, майстер спорту СССР а також ще і за польщі був знаним спортовцем), коли на фізкультурі поволі щось робили, кричав: “Йдуть як баби на Кальварію!”   Найстрашніші слова знав, але дуже рідко вживав, мій тато. Він їх навчився в Росїї, де 8 років відбув в армії. Я інших прокльонів від нього ніколи не чув. То навідь важко написати, то треба було чути . Він посилав ” Пішов ти в кибеню мать“, що таке “кибеня” я довго не міг зрозуміти.  І не тільки я , піти туди тато одного разу запропонував начальникові з району. Той не зрозумів, але на всякий випадок звільнив тата з роботи (начальника від тракторів і іншої техніки в колгоспі).А ще моя бабуня до моєї мами могла казати: “Я тобі насер матри“. Я  дуже з того тішився і пояснював бабі, що то вона сама собі таке бажає. Бабуня казала щоб я не був мудрагеликом, бо вона мені може також насрати матри. А ще могла казати: “А би тебе нендза взєла!” А ще в ті часи могли обзивати один одного різними «родзинковими» словами, які в певній мірі могли характеризувати людину: 1.Мурга пискатий – хам 2. Іван Серилович – хлоп з села, у шкіряній маринарці, з золотими зубами, парт-квитком, що вдає ніби любить експресову каву, і носить ондатрову шапку. 3. Хлоп хам, срав, в стайні спав, драбиною сі вкривав, а свиня казала му “добрий день” – все те саме що попереднє тільки у додатку “є при владі”. 4. Тутешній, або місцевий – порядна людина 5. А Коп Моіх Магістрат (їдиш) – дуже мудра і здібна людина 6. Фаталапа, Оферма – незграбна людина, невдаха 6а. Оферма царя небесного –  посиленне значення Оферми 7. Гімно Знає, з”їв цілий розум або Мудриґелик, Серило Мудрий – людина що вдає що все знає, або хитрюга 8. Йойлик, Підскакевич – кар”єрист 9. Малах, сафандула, шлепер, бараба з мосту, – неохайно вдягнена людина, волоцюга 10. Батяр – той що робить збитки 11. Свинтюх – падлюка 12.  Матолок– тупий чоловік 13. В сраці був- гімно видів – про людину, яка нічого не знає 14. Коли ти попід стіл лазив, на гімно гого казав, до кицьки-цьоцю посуньтисі, а на когута- шандар – відношення старших до молодших 15. Коли ти сі врОдив я за дівками в лазенці підглєдав – то саме що і вище 16. Єстем кавалєрем от уродзеня або Скурвий син -той хто любить дівчат 17. Мантелепа, мантелепа засрана– неохайна жінка 18. Курвар -той що ходить до чужих жінок 19. Йолоп, йолоп вісімнадцятий або турок, турок вісімнадцятий – немудра людина 20. Зробити з гімна кулю або бич – говорилося, коли треба було з чогось поганого зробити файне 21. Килавцю. Килавий Ясю – про незграбного чоловіка 22. А би тебе мама ліпше була висьцяла на кропиву 23  Робить, як мокре горить. Робить, як в рукавицях, Має кучеряві пальці! Робить через сраку! Не робота, а драпанєго по стянах! – про незграб 24. Маю тебе в носі! або Маю тебе в сраці! – сприймалося одинаково 25.  Ламага,  розлізлий, сліпцун – про будь кого 26. Не побивай мені дупи! – коли хтось говорив неправду 27. Сидить як запліснілий!– про сумну людину на забаві І ще багато всякого.  На одному форумі я прочитав, що такі матюки по відношенню до «общепрінятого мату» то «детскій лєпет». Так, теперішній мат несе в собі багато жорстокості, а наш , галицький,то поезія. Тішмо ся з того, бо ми того варті. Пише: Versii.if.ua фото: Depo.Закарпаття 
    5405 Опубліковано Oleksa Koba
  • Автор Oleksa Koba
    Про галицькі матюки. Десь до 70-х років в Галичині не використовувалися матюки, які прийшли на наші терени разом з східними сусідами. І взагалі, вживання таких слів було не гоноровим і та людина, яка зловживала ними падала в очах односельців. Але разом з тим при сварках, а деколи і в добрий спосіб, що і ніхто не гнівався, використовувалися наші галицькі “погані” слова. Не говорили що сварилися, а казали що ганьбилися. Могла одна жінка до іншої казати:Піду її виганьблю.Так що можна розуміти, що і та особа яка вживала ті вирази сама і ганьбою покривалася. Але все одно треба було довести своє, тому йшли ганьбитися. Курва, курвище, курва шиндилєва, патентова курва, курва мать  по відношенню до жінок і не тільки. Для прикладу на одному з весіль староста до гостей казав “Пийте, курва, най не стоїть“. Так само курвий син або скурвий син, то могло бути або зле або добре. Вислів “Але ти скурвий син!” міг бути як і похвала. Посилалося до сраки, або як  мрія жінок ,щоб інша поцілювала її в сраку ,  при цьому точно вказувалося місце, що було потіхою для тих хто на то дивився.Також сралося на чотири купи. І на одному гектарі разом срати не хотілося. Шляк трафив, а шляк би тебе наглий трафив, шляк трафив в печінки,попід ребра, в голову, в клебені і ніжно – шлячок би тебе впік. Пся крев і пся крев собача. А також, а би тебе носило попід небеса і гепнуло до зЕмлі. Най ті качка копнé! А щоб ти скис! А щоб ти сказивсі!А би тебе холєра взєла! Ти холєрнику!Холєра ясна! А би тебе пархи обсіли!Щоб в тобі не втрималосі!Діду вошивий! Мурго, матолку, францо, нендзо. А щоб тебе нендза взєла! Щоб тоді пси марша грали!Щоб тебе на воблаки вознесло! Щоб тебе сніг загрів!   До чоловіків ще могли казати: Чорте, дідьку, хруню, пердуне (додавали ще до того переліку Старий). До жінок-  “Товбо стара”   До більш тяжких прокльонів відносилося:Кров би тебе заллєла з різними варіяціями, нарприклад –по коліна, Кров би тебе нагла заллєла сучий  сину! Також була кров троїста, і нагла,  і кров з ясного неба. В нас на Парцеляції(частина села) найбільшим майстром по шлякуванні був Михайло Курман. Його жінка була полячка, то він міг казати”Кров би тебе заллєла червонєста по коліна, ти мазури“. Увідповідь летів якись банєк і переважно в голову бідному Курманови. При тому що сварки відбувалися на подвір’ї, то цю виставу ходили дивитися всі. Наймирніше сварився з моєю цьоцею її чоловік, якого всі називали Дзядзьо Павлік. Він, не підвищуючи голосу, легенько,  з ніжністю її говорив, коли вона його гнала до роботи по господарстві, “Пані! Ти дурняси, яке там сіно, як я ще газету не перечитав, ти подивисі шо сі всвіті діє, аби ті нищісті вхопило!” і далі спокійно читав газету. Цьоця йшла до сусідів які бідно жили і вони йшли на поміч. А Дзядзьо на то казав”А де си бідний заробе як я буду сам робити”. Моєї хресної мами чоловік , Петро Дмитрик, був дяком в церквіі  йому не випадало матюкатися, то він міг казати  “Куртка на ваті” , як його щось діставало.Також, пам’ятаю, вирази вчителів(професура ще польська!). Пані Котовска(то за совітів ми так до вчителів зверталися) могла казати  “Дрантя смердяче!”, а пан Білинський(вчитель фізкультури, майстер спорту СССР а також ще і за польщі був знаним спортовцем), коли на фізкультурі поволі щось робили, кричав: “Йдуть як баби на Кальварію!”   Найстрашніші слова знав, але дуже рідко вживав, мій тато. Він їх навчився в Росїї, де 8 років відбув в армії. Я інших прокльонів від нього ніколи не чув. То навідь важко написати, то треба було чути . Він посилав ” Пішов ти в кибеню мать“, що таке “кибеня” я довго не міг зрозуміти.  І не тільки я , піти туди тато одного разу запропонував начальникові з району. Той не зрозумів, але на всякий випадок звільнив тата з роботи (начальника від тракторів і іншої техніки в колгоспі).А ще моя бабуня до моєї мами могла казати: “Я тобі насер матри“. Я  дуже з того тішився і пояснював бабі, що то вона сама собі таке бажає. Бабуня казала щоб я не був мудрагеликом, бо вона мені може також насрати матри. А ще могла казати: “А би тебе нендза взєла!” А ще в ті часи могли обзивати один одного різними «родзинковими» словами, які в певній мірі могли характеризувати людину: 1.Мурга пискатий – хам 2. Іван Серилович – хлоп з села, у шкіряній маринарці, з золотими зубами, парт-квитком, що вдає ніби любить експресову каву, і носить ондатрову шапку. 3. Хлоп хам, срав, в стайні спав, драбиною сі вкривав, а свиня казала му “добрий день” – все те саме що попереднє тільки у додатку “є при владі”. 4. Тутешній, або місцевий – порядна людина 5. А Коп Моіх Магістрат (їдиш) – дуже мудра і здібна людина 6. Фаталапа, Оферма – незграбна людина, невдаха 6а. Оферма царя небесного –  посиленне значення Оферми 7. Гімно Знає, з”їв цілий розум або Мудриґелик, Серило Мудрий – людина що вдає що все знає, або хитрюга 8. Йойлик, Підскакевич – кар”єрист 9. Малах, сафандула, шлепер, бараба з мосту, – неохайно вдягнена людина, волоцюга 10. Батяр – той що робить збитки 11. Свинтюх – падлюка 12.  Матолок– тупий чоловік 13. В сраці був- гімно видів – про людину, яка нічого не знає 14. Коли ти попід стіл лазив, на гімно гого казав, до кицьки-цьоцю посуньтисі, а на когута- шандар – відношення старших до молодших 15. Коли ти сі врОдив я за дівками в лазенці підглєдав – то саме що і вище 16. Єстем кавалєрем от уродзеня або Скурвий син -той хто любить дівчат 17. Мантелепа, мантелепа засрана– неохайна жінка 18. Курвар -той що ходить до чужих жінок 19. Йолоп, йолоп вісімнадцятий або турок, турок вісімнадцятий – немудра людина 20. Зробити з гімна кулю або бич – говорилося, коли треба було з чогось поганого зробити файне 21. Килавцю. Килавий Ясю – про незграбного чоловіка 22. А би тебе мама ліпше була висьцяла на кропиву 23  Робить, як мокре горить. Робить, як в рукавицях, Має кучеряві пальці! Робить через сраку! Не робота, а драпанєго по стянах! – про незграб 24. Маю тебе в носі! або Маю тебе в сраці! – сприймалося одинаково 25.  Ламага,  розлізлий, сліпцун – про будь кого 26. Не побивай мені дупи! – коли хтось говорив неправду 27. Сидить як запліснілий!– про сумну людину на забаві І ще багато всякого.  На одному форумі я прочитав, що такі матюки по відношенню до «общепрінятого мату» то «детскій лєпет». Так, теперішній мат несе в собі багато жорстокості, а наш , галицький,то поезія. Тішмо ся з того, бо ми того варті. Пише: Versii.if.ua фото: Depo.Закарпаття 
    Трав 24, 2017 5405
  • 01 Черв 2017
    Ви вже певний час живете в Чехії, освоїлись, знайшли житло і стабільну роботу і хочете привезти сюди, або запросити в гості свою сім’ю,- наша стаття для вас.    На підставі безвізового режиму, який почне діяти після 11 червня 2017 року.  Про це можете прочитати в нашій статті : Тонкощі безвізу: як діяти на кордоні, щоб уникнути проблем Короткострокове запрошення  Для короткострокового візиту ваші гості або члени вашої сім’ї можуть у дипломатичному представництві Чеської Республіки подати заяву на отримання короткострокової (шенгенської) візи до 90 днів. Ви, як особа, яка запрошує, повинні заповнити бланк Запрошення, який отримаєте у відділі Поліції у справах іноземців. Запрошення засвідчується Поліцією у справах іноземців. До заяви необхідно додати наступні документи на чеській мові (у випадку закордонних документів необхідний їхній переклад, засвідчений судовим перекладачем): • заповнений та засвідчений бланк Запрошення, • інформація, яка підтвердить їхній намір покинути територію ЧР/Шенгенської зони до закінчення дії візи (напр., заброньований квиток/ авіаквиток, документ про наявність фінансових засобів, документ про працевлаштування, документ про володіння нерухомістю, документ, що підтверджує сімейні або робочі взаємини та ін.),  • довідка про медичне страхування, що діє на території ЧР.  Довгострокова віза з метою «сімейною» Якщо ви перебуваєте на території ЧР на основі довгострокової візи, або якщо не були виконані умови для видання дозволу на довгострокове перебування з метою об’єднання сім’ї (див. нижче), то члени вашої сім’ї можуть подати заяву про довгострокову візу з метою „сімейною“. Ви повинні обміркувати, чи у вас буде достатня кількість фінансових засобів для того, щоб забезпечити членів вашої сім’ї. Строк розгляду заяви може тривати максимально 120 днів.  До заяви необхідно додати наступні документи на чеській мові (у випадку закордонних документів необхідний їхній переклад, засвідчений судовим перекладачем): • Свідоцтво про народження або про шлюб, які підтверджують родинні зв’язки, • Документ про забезпечення житлом на території ЧР, • Документ про наявність достатньої кількості фінансових засобів, якими можуть розпоряджатися на території ЧР,  • Документ про медичне страхування, що діє на території ЧР,  • Довідка про несудимість з країни вашого походження,  • Медична довідка з країни походження (на вимогу дипломатичного представництва ЧР). Більш детальніше ознайомитися з інформацією про окремі вимоги щодо подання заяви для членів вашої сім’ї зможете тут:Ministerstvo vnitra České republiky  в секції „Громадяни третіх країн“(Občané třetích zemí) – „Віза для перебуваня понад 90 днів“ (Vízum k pobytu nad 90 dnů (dlouhodobé )  Довгострокове перебування з метою об’єднання сім’ї Члени вашої сім’ї також можуть подати заяву про дозвіл на довгострокове перебування з метою об’єднання сім’ї, якщо у вас є дозвіл на довгострокове перебування і ви проживаєте на території ЧР принаймні 15 місяців. Однак, знову ж необхідно обміркувати, чи у вас є достатня кількість фінансових засобів для забезпечення членів вашої сім’ї. Строк розгляду заяви складає максимально 270 днів. До заяви необхідно додати наступні документи на чеській мові (у випадку закордонних документів необхідний їхній переклад, засвідчений судовим перекладачем): • Свідоцтво про народження або про шлюб, які підтверджують родинні зв’язки,  • Документ про забезпечення житлом на території ЧР,  • Документ про те, що у вас є постійний фінансовий дохід для фінансового забезпечення вас і вашої сім’ї, • Документ про медичне страхування, що діє на території ЧР, • Довідка про несудимість з країни вашого походження,  • Медична довідка з країни походження(на вимогу дипломатичного представництва ЧР). Більш детальніше ознайомитися з інформацією про окремі вимоги щодо подання заяви для членів вашої сім’ї зможете тут:Ministerstvo vnitra České republiky  в секції „Громадяни третіх країн“(Občané třetích zemí) – „Довгострокове перебування“(Dlouhodobý pobyt ) та „Мета об’єднання сім’ї“(Účel sloučení rodiny ).   Ви також повинні обміркувати, чи будете спроможні фінансово забезпечити свою сім’ю. Не забувайте, що:  • Члени вашої сім’ї можуть подати заяву як про надання довгострокової візи так про надання дозволу на довгострокове перебування (заяву можна подати лише у випадку, якщо ви проживаєте на території ЧР принаймні 15 місяців). Довгострокова віза буде видана спочатку на строк 6 місяців, а дозвіл на довгострокове перебування видається максимум на два роки.  • Члени вашої сім’ї можуть протягом перебування в ЧР працювати, однак, у більшості випадків для цього їм буде необхідний дозвіл на працевлаштування.  • Перед прийняттям рішення про те, що хочете мати біля себе сім’ю, ви повинні бути впевнені, що у вас є достатній дохід для того, щоб її утримувати. Все це необхідно буде вірогідно підтвердити, коли члени вашої сім’ї подаватимуть заяву про надання візи або дозволу на довгострокове перебування. • До ваших обов’язків також належить направляти дітей у віці від 6 до 15 до школи для отримання обов’язкової шкільної освіти. В протилежному випадку вам загрожують санкції.   Поважайте закони країни, до якої Ви приїхали і не забувайте, що Ви і Ваша поведінка, це візитівка України Бажаємо успіхів! Використані матеріали: http://www.mvcr.cz/    www.imigracniportal.cz   Галина Андрейців для UAPORTAL.CZ фото: Катерина Скрипнік 
    4808 Опубліковано Галина Андрейців
  • Ви вже певний час живете в Чехії, освоїлись, знайшли житло і стабільну роботу і хочете привезти сюди, або запросити в гості свою сім’ю,- наша стаття для вас.    На підставі безвізового режиму, який почне діяти після 11 червня 2017 року.  Про це можете прочитати в нашій статті : Тонкощі безвізу: як діяти на кордоні, щоб уникнути проблем Короткострокове запрошення  Для короткострокового візиту ваші гості або члени вашої сім’ї можуть у дипломатичному представництві Чеської Республіки подати заяву на отримання короткострокової (шенгенської) візи до 90 днів. Ви, як особа, яка запрошує, повинні заповнити бланк Запрошення, який отримаєте у відділі Поліції у справах іноземців. Запрошення засвідчується Поліцією у справах іноземців. До заяви необхідно додати наступні документи на чеській мові (у випадку закордонних документів необхідний їхній переклад, засвідчений судовим перекладачем): • заповнений та засвідчений бланк Запрошення, • інформація, яка підтвердить їхній намір покинути територію ЧР/Шенгенської зони до закінчення дії візи (напр., заброньований квиток/ авіаквиток, документ про наявність фінансових засобів, документ про працевлаштування, документ про володіння нерухомістю, документ, що підтверджує сімейні або робочі взаємини та ін.),  • довідка про медичне страхування, що діє на території ЧР.  Довгострокова віза з метою «сімейною» Якщо ви перебуваєте на території ЧР на основі довгострокової візи, або якщо не були виконані умови для видання дозволу на довгострокове перебування з метою об’єднання сім’ї (див. нижче), то члени вашої сім’ї можуть подати заяву про довгострокову візу з метою „сімейною“. Ви повинні обміркувати, чи у вас буде достатня кількість фінансових засобів для того, щоб забезпечити членів вашої сім’ї. Строк розгляду заяви може тривати максимально 120 днів.  До заяви необхідно додати наступні документи на чеській мові (у випадку закордонних документів необхідний їхній переклад, засвідчений судовим перекладачем): • Свідоцтво про народження або про шлюб, які підтверджують родинні зв’язки, • Документ про забезпечення житлом на території ЧР, • Документ про наявність достатньої кількості фінансових засобів, якими можуть розпоряджатися на території ЧР,  • Документ про медичне страхування, що діє на території ЧР,  • Довідка про несудимість з країни вашого походження,  • Медична довідка з країни походження (на вимогу дипломатичного представництва ЧР). Більш детальніше ознайомитися з інформацією про окремі вимоги щодо подання заяви для членів вашої сім’ї зможете тут:Ministerstvo vnitra České republiky  в секції „Громадяни третіх країн“(Občané třetích zemí) – „Віза для перебуваня понад 90 днів“ (Vízum k pobytu nad 90 dnů (dlouhodobé )  Довгострокове перебування з метою об’єднання сім’ї Члени вашої сім’ї також можуть подати заяву про дозвіл на довгострокове перебування з метою об’єднання сім’ї, якщо у вас є дозвіл на довгострокове перебування і ви проживаєте на території ЧР принаймні 15 місяців. Однак, знову ж необхідно обміркувати, чи у вас є достатня кількість фінансових засобів для забезпечення членів вашої сім’ї. Строк розгляду заяви складає максимально 270 днів. До заяви необхідно додати наступні документи на чеській мові (у випадку закордонних документів необхідний їхній переклад, засвідчений судовим перекладачем): • Свідоцтво про народження або про шлюб, які підтверджують родинні зв’язки,  • Документ про забезпечення житлом на території ЧР,  • Документ про те, що у вас є постійний фінансовий дохід для фінансового забезпечення вас і вашої сім’ї, • Документ про медичне страхування, що діє на території ЧР, • Довідка про несудимість з країни вашого походження,  • Медична довідка з країни походження(на вимогу дипломатичного представництва ЧР). Більш детальніше ознайомитися з інформацією про окремі вимоги щодо подання заяви для членів вашої сім’ї зможете тут:Ministerstvo vnitra České republiky  в секції „Громадяни третіх країн“(Občané třetích zemí) – „Довгострокове перебування“(Dlouhodobý pobyt ) та „Мета об’єднання сім’ї“(Účel sloučení rodiny ).   Ви також повинні обміркувати, чи будете спроможні фінансово забезпечити свою сім’ю. Не забувайте, що:  • Члени вашої сім’ї можуть подати заяву як про надання довгострокової візи так про надання дозволу на довгострокове перебування (заяву можна подати лише у випадку, якщо ви проживаєте на території ЧР принаймні 15 місяців). Довгострокова віза буде видана спочатку на строк 6 місяців, а дозвіл на довгострокове перебування видається максимум на два роки.  • Члени вашої сім’ї можуть протягом перебування в ЧР працювати, однак, у більшості випадків для цього їм буде необхідний дозвіл на працевлаштування.  • Перед прийняттям рішення про те, що хочете мати біля себе сім’ю, ви повинні бути впевнені, що у вас є достатній дохід для того, щоб її утримувати. Все це необхідно буде вірогідно підтвердити, коли члени вашої сім’ї подаватимуть заяву про надання візи або дозволу на довгострокове перебування. • До ваших обов’язків також належить направляти дітей у віці від 6 до 15 до школи для отримання обов’язкової шкільної освіти. В протилежному випадку вам загрожують санкції.   Поважайте закони країни, до якої Ви приїхали і не забувайте, що Ви і Ваша поведінка, це візитівка України Бажаємо успіхів! Використані матеріали: http://www.mvcr.cz/    www.imigracniportal.cz   Галина Андрейців для UAPORTAL.CZ фото: Катерина Скрипнік 
    Черв 01, 2017 4808