Україну на чеській мапі видно дуже виразно, українці тут залишили велику і досі ще мало відому на батьківщині духовну, інтелектуальну, культурну спадщину. Адже демократична Чехословаччина Томаша Ґарріґа Масарика впродовж міжвоєнних десятиліть (1919–1939) надала притулок багатьом тисячам українців, яких тоталітарний більшовицький режим змусив покинути батьківщину. На чеській землі за історично короткий період часу вони не тільки створили необхідні соціальні умови для повноцінного життя, а й заснували широку мережу культурних, наукових, освітніх, спортивних закладів і товариств. Серед них найбільшим авторитетом і не тільки в Чехословаччині, але й в українському середовищі у світі користувались: Музей визвольної боротьби України у Празі, Український вільний університет, Українська мистецька академія, Український високий педагогічний інститут імені Михайла Драгоманова, Українська гімназія. Особливо важливим знаком української присутності на чеських землях були Дипломатична місія Української Народної Республіки і Західно-Української Народної Республіки у Празі. На сценах празьких театрів із великим успіхом виступали українські актори, театральні й хорові колективи, серед них хор Олександра Кошиця і театр Миколи Садовського. Яскравий слід в історії міжвоєнної Праги залишили українські архітектори і митці, серед найвидатніших, наприклад, Олександр Архипенко. У Празі працювали відомі українські вчені Іван Пулюй, Михайло Грушевський, Іван Горбачевський, архітектор Артемій Корнійчук. Прага міжвоєнних десятиліть вирізнялась виразним українським акцентом – про це більше в нашій галереї «Українська Прага». Карлів університет Один із найстарших університетів Європи. У 1902–1903 роках його ректором був український учений – хімік Іван Горбачевський, в університеті викладали відомі українські вчені Іван Панькевич та Іван Зілинський. У Карловому університеті здобула вищу освіту низка відомих українців, серед них, зокрема, поет Олег Ольжич, підполковник Армії УНР Борис Сухоручко-Хословський, історик Симон Наріжний, археолог Ярослав Пастернак. Національний музей Національний музей (Národní muzeum) – одна з найшанованіших і найбільших музейних інституцій у Чехії. За свою столітню історію музей зібрав і нині зберігає унікальні пам’ятки чеської історії й археології, а також має одну з найбільших бібліотек. Історія музею тісно пов’язана з історією України. Протягом міжвоєнного періоду працівником археологічного відділу Національного музею був історик і поет Олег Ольжич. В архіві музею зберігаються наукові роботи з археології ще одного працівника музею – відомого українського вченого-археолога Ярослава Пастернака. Окрасою музею є одна з найбільших поза межами України збірок українського народного мистецтва Гуцульщини: кераміки, писанок, різьби по дереву. Ця збірка є результатом великого інтересу до України чеського етнографа Франтішека Ржегоржа і його тісної співпраці з Іваном Франком. У бібліотеці музею зберігаються прижиттєві видання відомих українських письменників і вчених Івана Франка, Лесі Українки, Сергія Шелухіна, Юрія Русова, Олега Ольжича, Леоніда Мосендза та інші. Народний дім Народний дім (Obecní dům – муніципальний дім) – одна з найгарніших споруд у стилі сецесії в Європі. Будівля була зведена в 1905–1912 роках за проектом відомих чеських архітекторів Антоніна Балшанека і Освальда Полівки, а на оформленні її інтер’єрів працювали Альфонс Муха, Макс Швабінський, Міколаш Алеш та інші відомі чеські митці. У міжвоєнний період (1919–1939) Народний дім у Празі був одним із важливих центрів культурного життя української еміграції. Так, 9 квітня 1922 року тут відбувся концерт на честь Лесі Українки, а в грудні 1923 року українські пражани мали щасливу нагоду побувати на концерті відомої української піаністки Любки Колесси і композитора Нестора Нижанківського. 14 жовтня 1924 року в Народному домі з великим успіхом виступив український хор під керівництвом диригента Платониди Щуровської-Россіневич (дружина підполковника Армії УНР Миколи Россіневича). На українських вечорах у Народному домі 1 листопада 1925 року виступив відомий поет Євген Маланюк та історик, музеєзнавець Дмитро Антонович, а 2 червня 1928 року українська громада відзначала тут 40-ліття літературної праці Ольги Кобилянської. Письменницю, яка була присутня на вечорі, привітали літературознавець Олександр Колесса і учений-мовознавець Степан Смаль-Стоцький. Палац «Жофін» Новоренесансна пам’ятка архітектури Палац «Жофін» (Palác Žofín) є головною окрасою Слов’янського острова на Влтаві у Празі. Палац «Жофін» (назва походить від імені Жофії, тобто Софії – дружини австрійського імператора Франца Йосипа Першого) був і залишається місцем активного культурного і громадського життя столиці. Не випадково 18 травня 1891 року перший з’їзд слов’янського прогресивного студентства відбувся саме в його залі. Учасником цього зібрання був Іван Франко, якого цікавили проблеми слов’янства, зокрема, його течії – панславізму, до якої він ставився критично. Про Івана Франка – учасника з’їзду – нагадує сьогодні пам’ятна таблиця, встановлена в 1956 році «Слов’янським комітетом Чехословаччини» до 100-ліття від дня народження поета. Автор таблиці – Т. Константиновова-Амортова. Швандів театр Швандів театр (Švandovo divadlo) – один із найпопулярніших театрів драми у Празі. У червні 1922 року на його сцені дав 8 вистав театр Миколи Садовського. Грались п’єси української класики: «Наталка Полтавка», «Запорожець за Дунаєм», «Ой не ходи, Грицю», «Бондарівна», «Суєта». Опубліковані рецензії свідчать, що вистави театру мали великий успіх серед української й чеської публіки. Національний театр Національний театр (Národní divadlo) в Празі – ця велика неоренесансна будівля, зведена в 1868–1881 роках, є однією з найгарніших на берегах Влтави. Театр і нині відіграє провідну роль в чеському культурному житті. На сцені театру 11 травня 1919 року відбувся перший за межами України виступ прославленої у світі Української республіканської капели Олександра Кошиця. Серед почесних гостей на першому концерті Капели були Михайло Грушевський і військовий міністр УНР Олександр Жуковський. Церква Святого Архангела Михаїла Одна з найкрасивіших пам’яток української дерев’яної архітектури в Чехії розташована в парку Кінських у Празі. Церква зведена в другій половині 17-го століття в селі Великі Лучки, що поблизу Мукачева. У 1793 році її купили і перевезли парафіяни недалекого, але більш заможного села Медведівці. А в 1928 році відбулося друге перевезення: церкву з Медведівців перевезли до Праги як експонат для краєзнавчої збірки Національного музею в Празі. В 1929 році церква була встановлена у парку Кінських у Празі, храм нині належить Чехословацькій православній церкві. Національна бібліотека Чеської Республіки У фондах Національної бібліотеки, зокрема, в її відділі – Слов’янській бібліотеці, яка розташована в ареалі пам’ятки архітектури Клементинумі, – зберігається унікальна збірка українських стародруків 16–18-го соліть, історичної літератури 19-го століття, багата літературна Шевченкіана, до якої входить, зокрема, перше нецензуроване видання празького «Кобзаря» (1876 рік). Серед книг прижиттєві видання Івана Франка, Лесі Українки, Дмитра Чижевського, Софії Русової, Олександра Олеся, Євгена Маланюка, Оксани Лятуринської. У Слов’янській бібліотеці зберігаються також твори українських художників Галини Мазепи, Василя Касіяна, Миколи Битинського, багатьох інших, а також великий архів матеріалів, який стосується історії української еміграції в міжвоєнній Чехословаччині. Ольшанський цвинтар Це найбільше і найвідоміше чеське кладовище, місце спочинку багатьох відомих українців, життєвий шлях яких закінчився у Празі. На кладовищі поховані президент Гуцульської Республіки Степан Клочурак, дипломат Люцій Кобилянський, заступник міністра закордонних справ Уряду УНР, один із авторів Конституції УНР Отто Ейхельман, член Української Центральної Ради, посол УНР у Фінляндії, Швеції та Норвегії Кость Лоський, учений і педагог Софія Русова, видавець і громадський діяч Степан Сірополко, міністр пошти і телеграфу Уряду УНР, посол УНР у Відні Григорій Сидоренко, член Української Центральної Ради, генеральний суддя УНР Сергій Шелухін, учений, заступник міністра фінансів в Уряді УНР Аполінарій Маршинський, посол УНР у Лондоні Микола Стаховський, історик, член Української Центральної Ради Іван Мірний і його дружина, громадська діячка Зінаїда Мірна. Є також могили художника Юрія Вовка, сина Миколи Садовського – підполковника Армії УНР Мікі (Миколи) Тобілевича, письменника і драматурга Спиридона Черкасенка, винахідника і мецената Олександра Ярошевського, митця та архітектора Степана Дзидза, архітектора Артемія Корнійчука, скульптора Ніни Левитської та її чоловіка – композитораБориса Левитського, диригента і першого адміністратора Української республіканської капели Олекси Приходька. На Ольшанському цвинтарі також похований видатний археолог Іван Борковський. Національна галерея в Празі Одна з найстарших і найбільших мистецьких інституцій у Чехії свою історію пише з 1796 року, коли група освітян і чеської шляхти заснувала Товариство патріотичних друзів мистецтва. Нині збірка зосереджує твори мистецтва з Європи, Азії й Америки, її складовою є невелика, але надзвичайно виразна колекція творів українських митців. Окрасою збірки є твори Олександра Архипенка, Івана Кульця, Василя Касіяна, Сергія Мака. Пам’ятник Тарасу Шевченкові у Празі Пам’ятник Тарасу Шевченкові на площі Кінських у Празі. Відкритий 25 березня 2009 р. Автор пам’ятника Микола Зноба, архітектор Вероніка Дірова. Тарас Шевченко в чеській столиці не бував, та з Прагою пов’язана одна з найважливіших подій його творчої біографії: саме в Празі у 1876 році вийшло перше, нецензуроване видання «Кобзаря». Пам’ятна таблиця Михайлові Грушевському Пам’ятна таблиця Михайлові Грушевському (1866–1934) на будинку в Празі, в якому в 1920 році жив Грушевський (вул. Добровськего 28, Прага 7-Голешовіце – Dobrovského 28, Praha 7-Holešovice). Відкрита 14 жовтня 1996 року за підтримки громадської організації «Українська ініціатива в Чеській Республіці» та посольства України у Чехії (скульптор Олександр Шлапак, архітектор Леонід Малий).     Автор: Оксана Пеленська Радіо Свобода 

Новини, варті вашої уваги за тиждень, що минув.   Ви читаєте дайджест найцікавіших та найважливіших новин, який є результатом моніторингу кількох десятків джерел різними мовами. З нашим дайджестом ви заощадите час і дізнаєтесь про всі новини, варті вашої уваги. Читайте нас щотижня.   Головне коротко:  НАТО вимагає від РФ повернути контроль над Кримом Україн  МЗС Чехії викликало посла Росії через скандал із житлом російських дипломатів Лондонський суд заборонив Газпрому виводити активи з Англії та Нідерланді У Французькій Гвіані успішно запустили ракету-носій з українським двигуном СБУ готує правову оцінку візиту Медведчука і Бойка на переговори до Москви Британія: в Лондоні сотні тисяч вимагали нового референдуму щодо виходу з ЄС США готові продати Україні більше Javelin та посилити повітряну оборону   Північноатлантичний альянс закликав повернути Крим Україні, в черговий раз засудивши анексію Криму – акт порушення міжнародного права, який НАТО не визнає і ніколи не визнає. "Ми закликаємо Росію повернути контроль над Кримом Україну. Ми знову підтверджуємо нашу повну підтримку суверенітету та територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів і територіальних вод. Крим - територія України" - наголошується у заяві. Українська Правда     Міністерство закордонних справ Чехії викликало на переговори посла Росії через ситуацію, що склалася з житлом російських дипломатів у Празі. Як йдеться в заяві міністерства, оприлюдненій 21 березня, Олександра Змеєвського викликали, щоб «привернути увагу… до серйозних проблем із деякою нерухомістю, яку використовує посольство Росії». Radio Svoboda     У Службі безпеки України заявили, що російські спецслужби намагались влаштувати теракт у харківському метрополітені.  Зазначається, що спецслужби РФ завербували мешканця Харкова для організації та здійснення теракту на одній із станцій метро. "За задумом кураторів вибух мав призвести до численних людських жертв та дестабілізації суспільно-політичної ситуації в країні напередодні президентських виборів", - йдеться у повідомленні.  Українська Правда     Лондонський суд обтяжив Газпром додатковими зобов’язаннями щодо не приховування та не виведення своїх активів з юрисдикцій Англії та Нідерландів. Так, 15 березня в Англійському комерційному суді відбулися слухання щодо примусового виконання рішення Стокгольмського арбітражу в транзитній справі між Нафтогазом і Газпромом на території Англії та Уельсу. Економічна Правда     22 березня у Французькій Гвіані пройшов успішний запуск європейської ракети-носія Vega з космічним кораблем Prisma вагою 879 кг для дистанційного зондування Землі. Двигун ракети виготовлений космічними підприємствами Дніпра. Про успішний запуск ракети-носія повідомили в державному конструкторському бюро «Південне» в Дніпрі, де проектували двигун. Radio Svoboda     У Службі безпеки України заявили про намір найближчим часом дати правову оцінку сьогоднішньому візиту до російської столиці Москви кандидата в президенти України Юрія Бойка і голови політичної ради партії «Опозиційна платформа – За життя» Віктора Медведчука. «Служба безпеки України у межах своєї компетенції у стислі терміни надасть правову оцінку візиту громадян України Юрія Бойко та Віктора Медведчука до одного з лідерів країни-агресора та їх заявам. Водночас, ми не виключаємо можливий опосередкований зв’язок цієї події із попередженим СБУ у Харкові терористичним актом у метрополітені», – йдеться в повідомленні СБУ. Radio Svoboda     У столиці Великої Британії Лондоні сотні тисяч людей із усієї країни зібралися в суботу з вимогою провести новий референдум щодо членства країни в Європейському союзі після того, як дотеперішні зусилля влади виконати результати первісного референдуму і домовитися про вихід із ЄС призвели до політичного паралічу. Кількість демонстрантів не відома: агентства пишуть про «сотні тисяч», поліція заявила, що відмовляється оцінювати цю кількість. Організатори заявили про майже мільйон учасників, але перевірити це твердження неможливо. Radio Svoboda     В Україні вже цього року запрацює автоматична відеофіксація порушень правил дорожнього руху — штрафи будуть дуже високими. "Майже все готово, нам не вистачає маленьких деталей — однієї постанови Кабміну і однієї маленької поправки у парламенті. Думаю, цього року ми все включимо, і по всій країні спочатку запрацює 30 камер, потім 50, потім 150", — заявив міністр внутрішніх справ. Obozrevatel       Сполучені Штати Америки можуть розглянути можливість подальших поставок Україні летальної зброї. Про це заявив спеціальний представник Держдепартаменту США з питань України Курт Волкер під час онлайн-брифінгу у Брюсселі, повідомляє кореспондент "Європейської правди".  "Україна висловила зацікавленість у покупці більшої кількості систем (Javelin). Це можливо", - відзначив Волкер, розповідаючи про вже здійснені поставки. Українська Правда     Патрульна поліція попереджає, що з 25 березня збільшить кількість радарів TruCAM для вимірювання швидкості руху на дорогах України. "З 25 березня для вимірювання швидкості руху патрульні використовуватимуть ще 25 приладів TruCAM. Загальна кількість приладів, які будуть використовуватися з понеділка – 75", – зазначають патрульні.  Українська Правда     «Стисла хронологія» викликала живий інтерес у читачів, зокрема, на неї звернули увагу чеські україністи, на думку яких, автор допустився в ній «перекручень і тенденційної інтерпретації або прямо неправди». Зокрема, чеські україністи Радко Мокрик і Давід Свобода на сторінках тижневика Přítomnost («Сучасність») опублікували докладний аналіз «Стислої хронології» Ярослава Шайтара, крок за кроком наводячи приклади перекручень і неточностей. Radio Svoboda   Безвізовий режим з Таїландом для українців офіційно запрацює з 14 квітня 2019 року Про це повідомили в Департаменті консульської служби Міністерства закордонних справ України. "З 14 квітня 2019 року громадяни України можуть подорожувати до Королівства Таїланд з туристичною метою без віз", - заявили у відомстві. Espresso     21 березня Міністерство закордонних справ Чехії викликало посла Росії Александра Змеєвського. За інформацією видань, елітне житло здається в суборенду без підписання контракту, до того ж наймачі розплачуються готівкою з досить неоднозначним представником російського підприємства "Госзагрансобственность" Александром Терентьєвим. Терентьєв має дипломатичну недоторканність. Espresso     Міський голова Львова Андрій Садовий заявив, що прийняв рішення більше не балотуватися у мери міста. На питання, чи буде він претендувати на крісло мера Львова на наступних виборах, Садовий відповів: "Ні, ні. Знаєте, закінчується моя каденція, це вже третя каденція - 13 років міським головою. Я б дуже хотів, щоб після мене приходили молодші, мудріші, талановитіші, більш успішні, і я їх максимально буду підтримувати.  Українська Правда     Комітет Верховної Ради з прав людини спільно з громадськими організаціями розробив законопроект про легалізацію канабісу для медицини та науки. "Після того як петиція за легалізацію медканабісу набрала необхідні 25 тис. підписів, комітет ВР з прав людини розглянув її. Вони сказали, що готували законопроект і зверталися до нас по допомогу. Це питання в будь-якому разі буде вирішено. Думаю, вже цього року у нас буде закон", - сказав він. Espresso     «Жодних селфі у кабінках» – у МВС нагадали про таємницю голосування. Виборцям не можна звітувати про своє волевиявлення, нагадав під час брифінгу 18 березня радник Міністра внутрішніх справ Іван Варченко. Ця заборона поширюється також на демонстрацію заповненого виборчого бюлетеня і оприлюднення його світлин, додав він. Варченко послався на 7 статтю Закону про вибори, яка прямо забороняє порушення таємниці голосування, а також згадав про підкуп виборців, частиною якого може стати звітування про вибір. Radio Svoboda   Сервіс Stadia пропонує миттєвий запуск ігор без необхідності завантажувати або встановлювати будь-які додаткові файли. У рамках конференції розробників ігор GDC 2019, що проходить в Сан-Франциско, Google представила власний сервіс потокової передачі ігор під назвою Stadia.  UNIAN   З березня 2019 року в Україні набрали чинності нові правила повітряних перевезень та обслуговування пасажирів і багажу, затверджені Державною авіаційною службою.  Повідомляється, що згідно з новими правилами, одним з основних нововведень документа стала відмова від обов'язкової безкоштовної норми багажу. Фактично, Державіаслужба узаконила сформоване статус-кво, коли авіакомпанії продавали квитки з України за безбагажними тарифами. Прямий     Хто і як знімає кліпи західних зірок в Києві? Foals, Hurts, Coldplay, Dj Shadow, Twenty One Pilots – це лише частина зірок світового масштабу, що знімали кліпи в Києві. За останні 5 років кількість музичних відео, де можна побачити київські мости і вулиці, значно зросла, а українські продакшени змогли вийти на міжнародний ринок. При цьому очікується, що в майбутньому роль України у світовому продакшені лише зростатиме. Hmarochos    

Країни Центральної Європи зацікавлені в тому, аби Україна втрималась від російської окупації у будь-якій формі. І в інтересах України, аби втрималась Центральна Європа – й не стала залежною від Росії. Фронт на Донбасі стримує фізичну силу, але по неокупованій території йде російська дестабілізаційна боротьба, так само, як і по цілій Центральній Європі. Її мета – послабити інстиції влади й державий механізм як такий. Про те, як Росія непомітно знищує незалежність Чеської республіки, розповідає Ленка Віх – україніст, редактор "Українського журналу", який виходить у Чехії. Розмовляв: Роман Кульчинський – Президент Чехії Мілош Земан має проросійську позицію. Але в Україні його подають як випадкового персонажа у чеській політиці. Це так? – Ні, Мілош Земан зовсім невипадкова персона на чеській політичній арені. Він з'явився (і тут питання чи випадково) під час Оксамитової революції. Став депутатом ще федерального парламенту, очолив одну з найпотужніших політичних партій соціал-демократів, став головою Парламенту, а пізніше – головою уряду. Після невдалої спроби стати президентом відійшов на кілька років із політичного життя, в яке повернувся у 2013-му з партією, в якої не було ні членів, ні потенціалу. Зате були зв’язки із Росією, принаймні фінансові, – але я би ризикнула сказати, що не тільки. Земан надзвичайно сильний маніпулятор, який дуже добре орієнтується у чеській політичній реальності. А його проросійськість не випливає із незнання або нерозуміння ситуації. Повірте, чеські спеціальні служби працюють, так само як працюють інші гілки дежравного апарату. І йому все прекрасно відомо. Ми не знаємо, яка у нього мотивація, ми взагалі ще багато чого про нього не знаємо, але знаємо, бо за цим спостерігаємо не один рік, що він робить усе можливе, аби послабити чеські державні інституції й саму державу. – Наскільки взагалі сильний російський вплив у Чехії? – Дуже сильний. Бо окрім інформаційної атаки, якій піддався чеський інформаційний простір, як і більшість інформпросторів у Європі, й окрім сильного тиску бізнесу, передусім з енергетичної сфери, що повязаний із Росією, тут ще багато інших «земанів». Вони так само або присутні у чеській політиці десятки років, або через свої амбіції не бачать серйозних загроз для країни. Акція протесту біля Граду, офісу президента Чехії Мілоша Земана – Земан завжди був проросійським, із часів Оксамитової революції? – Не уявляю, як би мала виглядати «проросійськість» у дев'яностих чи нулевих роках. Звичайно, в його діяльності можна спостерігати певні незрозумілі кроки на користь Росії, але вони ніяк не відрізняються від інших, скажемо так, «прагматичних» кроків європейських політиків. Його мотиви нам невідомі. Тому ми й не знаємо, чи він до такої ролі готувався довго, чи, може, як вважає мій колега, в певний момент хтось зумів скористатися його патологічним нарцисизмом, жагою не до грошей, а до влади. В кожному разі, він не один, хто здивував своєю позицією. З’явилися навіть колишні дисиденти, авторитети, які нібито боролися упродовж десятиліть із комуністичною системою, а тут стали на захист «оточеної» й «атакованої зі всіх боків», «миролюбної» Росії з її «історичною правдою» і «історичними правом» на Крим. Мабуть, просто настав час, коли всі були змушені себе ідентифікувати. – Хто з дисидентів виступав з такою позицією? – Ці імена в Україні нікому невідомі, оскільки, на жаль, контактів між українськими й чеськими дисидентськкими рухами фактично не існувало. Але, для прикладу, це був вже покійний Ян Петранек, довголітній журналіст і коментатор Чеського радіо, який від 1968 року й аж до 1989-го не міг працювати за своїм фахом. А до того він був кореспондентом і в Індії, й у Радянському Союзі. Людина з високим авторитетом у суспільстві, хоча його й пов’язували з різними спецслужбами. Але саме він під кінець свого життя, будучи вже дуже хворою людиною, тиражував різного роду російські фейки й підтримував Нічних вовків (російські байкери – ред.), вказуючи на їхню любов до свободи. Наступним цікавим прикладом міг би бути так само журналіст і колишній політик Петр Угл, який під час Майдану й на початку анексії Криму розповсюджував інформацію про так звані Корсунські масові вбивства. Ви, мабуть, не знаєте, як і більшість моїх знайомих українців, про що мова – і правильно, бо такого убивства не було. Але в чеському інфопросторі цей міф певний час жив. Цікаво, що саме Петр Угл під час Оксамитової революції був розповсюдив інформацію про вбитого студента, яка пішла по цілому світові. Пізніше виявилося, що цього «вбитого» студента імітував співробітник таємної поліції. Тобто, ця людина не вперше поширювала фейк, який мав викликати емоційний струс. І питання лише в тому, чи він ці фейки поширював свідомо, чи ні. Але, якщо ви самі в певний час зрозумієте, що вашою довірливістю хтось раз вже скористався, то, мабуть, обережніше почнете ставитися до ще не підтверджених інформацій, чи не так? – Тобто, люстрація й відкриття архівів радянських спецслужб не спрацювало? – Мета люстраційного закону полягала в тому, аби на час, доки не відбудеться заміна генерацій, не допустити до важливих і високих державних посад колишніх працівників і співробітників комуністичної Служби безпеки чи представників комуністичної номенклатури. Без негативного так званого люстраційного посвідчення людина такої посади отримати не могла, хоча були випадки, десь біля сотні, коли перевірка не спрацювала. Так само виявилося, що орган, який цю перевірку реалізує, не мав доступу до архівів військової розвідки, тож ці люди могли й далі займати високі посади. Іншою проблемою є те, що виставлені за двері номеклатурники й співробітники держбезпеки через 20 років повернулися у вигляді олігархів, які скупили медіа та створили приватні партії. Економічної діяльності їм же ніхто не забороняв – а в них з часів минулого режиму залишилися неоціненні зв’язки як удома, так і за кордоном. – Можете детальніше розповісти, як Росія крок за кроком нарощувала вплив у Чехії? І чому їй це вдалося? В моєму уявленні Чехія – це країна, яка символізує спротив радянському режимові. Адже у вас були й Празька весна, й Оксамитова революція. – Росія після 1989 року нікуди не зникла. Із колишньої Чехословаччини відійшли лише радянські війська. Все інше залишилося. Ми її просто не бачили. Росія та її чеські колаборанти були тут присутні у 2008 році, коли вирішувалася доля американського радару – і їм вдалося переконати суспільство, що Чехії радар непотрібний, і що він для неї навіть небезпечний. Під час президентських виборів у 2013 році роль Росії вже не можна було не помітити, так само як і відверту проросійськійсть і російські гроші в оточенні нинішнього президента. До речі, Вратіслав Мінарж, голова секретаріату президента та його права рука, досі не отримав від Національного бюро безпеки дозвіл на доступ до державної таємниці. Тобто, він не має права працювати з секретними матеріалами й інформаціями, бо спецслужби йому не довіряють. Крім того, чеська контррозвідка вже роками в кожному своєму відкритому звіті інформує про високу активність російських спецслужб на території Чехії. Наведу цікавий приклад. За даними Містерства закордонних справ Чеської Республіки, у російському посольстві працює 140 працівників, з них – 53 дипломати. Для порівняння, в американському посольстві працює 70 працівників, і з них – 44 дипломати. Тобто, росіян набагато більше. Але, що цікаво, у 53 російських дипломатів є 71 дипломатична машина, які, як відомо, чеська поліція не має право контролювати. Постає запитання, хто користується тими машинами і в яких цілях. Уявлення українців про Чехію та її спротив проти радянському режиму – це все до певної міри ілюзія. Це добре, що ви знаєте ці кращі сторінки чеської історії й на них рівняєтеся. Але реальність трохи інша. Празька весна – це гарно, це час відлиги, коли суспільство змогло після сумних 50-их подихати свіжим повітрям, хоча й ненадовго. До слова, я погоджуюся з думкою, що чехи, на жаль, донині не змогли інтерпретувати події 68-го року по-іншому, ніж з точки зору тодішніх реформаторських комуністів. 68-й – рік це так само рік приниження, розуміння того, що у чехословацької комуністичної еліти не було жодного плану. Що гірше, в неї не було розуміння того, якими методами діють її совєтські «брати». Тож еліта виявилася цілком безсилою й непідготовленою до конфронтації з Москвою, і врешті капітулювала та частково колаборувала. До речі, для українців могло би бути цікавим, що єдиним чехословацьким політиком, який відмовився підписати так званий Московський протокол – тобто, фактично, капітуляцію – був Франтішек Крігель, який на початку минулого століття народився в родині галицьких євреїв у Станіславі, нинішньому Івано-Франківську. І єдине, чим чехословацька делегація не зганьбилася остаточно, – це відмова поїхати з Москви без Крігеля. 68-ий – це також усвідомлення того, що тодішня чеська еліта – це не лише комуністи-реформатори, але також сталіністи й колаборанти, які були готові негайно надіслати в Москву лист-запрошення, легітимізуючи прихід окупаційних військ. Усе це були чехи чи чехословаки. Це – невесела картина, якої ми не бажаємо бачити, зосереджуючись лише на тих речах, які нам подобаються і за які не соромно. Так, як нікуди не поділися колаборанти у 68-ому році – так вони нікуди не поділися й нині. А про деяких «героїв» Оксамитової революції я вже розказала вище. Так, є імена, якими можна і треба пишатися. Є Вацлав Гавел, але він був скоріше винятком із правила. За нормальних обставин людина з його характером не могла б ніколи потрапити у високу політику і стати президентом. Довгі роки окупації не можна подолати одною революцією. Й навіть двома. Цим натякаю на те, що «третій» майдан-революція, якою весь час лякають чи обіцяють певні українські політики, не замінить еволюції. – Чим пояснюється висока активність російської дипломатії та спецслужб саме в Чехії? – А я не думаю, що Чехія – якийсь великий виняток. Я, звісно, не фахівець у цьому питанні, але, скажімо, австрійський аналітик, колишній керівник стратегічного відділення Міністерства оборони Австрії Густав Грессел в одному з інтерв'ю для чеських ЗМІ заявив, що Австрія є епіцентром російського шпіонажу в Європі, оскільки в Австрії були дуже вигідні банківські умови й досі є недосконалі правила щодо банківської таємниці. І саме в австрійських банках є дуже багато рахунків незрозумілих організацій, пов'язаних із Росією. – Як діяла Росія з моменту розвалу СРСР? Є загальна думка, що Росія впливає через бізнес. Чи можете назвати конкретні механізми цього впливу, які використовувалися в Чехії? – Зі звітів чеської контррозвідки випливає, що Росія впливає на Чехію різними інструментами, і лише відстежуючи увесь цей інструментарій, можна приблизно зрозуміти шпигунські цілі Москви. Це й інформаційний вплив – вкидання в чеський інфопростір тем, пов’язаних із закордонною політикою, метою яких є вплив на внутрішню політику держави. Це й монополія на історію – до речі, контррозвідка вперше минулого року визнала, що сучасне подання історії, як її вчать у школах, дуже близьке до совєтської інтерпретації. Це, звичайно, контакт із громадськими організаціями, політиками й урядовцями. Вони часто не усвідомлюють, що якщо російські «дипломати» отримують із різних джерел велику кількість інтерної інформації, тобто, інформації невідкритого характеру, хоч і не з грифом секретно – то їм уже не потрібно красти секретну інформацію. Але одною з найбільших проблем є контроль росіян над чеськими приватними підприємствами, які опинилися в корупційних скандалах. Російський інвестор, часто колишній співпрацівник спецслужб, захований за чеськими підставними особами чи офшорами, перехоплює підприємство, яке намагається отримати державні замовлення, наприклад, від Міністерства оборони чи внутрішніх справ. На таких підприємствах можуть на менеджерських посадах працювати особи з не найкращою репуацією, які раніше фігурували в корупційних скандалах. Таким чином Росія отримує доступ до великої кількості копромату, який має потенціал послабити чехів, пов’язаних із корупційними справами. А ними часто є політики, урядовці і т.п. Ленка Віх, фото: heroes.sk, автор фото: Ондржей Тилчер – Ви говорите про чеську контрозвідку. Як їй вдається викривати Росію при проросійському президенті? Президент Чехії є одним із адресатів контррозвідки, тобто, одержувачів інформації. Він навіть може давати їй завдання, але лише за згоди уряду. Бо саме уряд є тим інститутом, якому контррозвідка підзвітна. Земан, після публікації останнього звіту Служби безпеки та інформації (BIS), в якому Росію й Китай названо найбільшими безпековими проблемами для країни, розпочав проти контррозвідки відкриту війну навіть у ЗМІ. Він назвав працівників спецслужб невдахами, а їхні звіти – «дурними розмовами без доказів», і вже вдруге не надав голові BIS звання генерала. На це працівники цієї спецслужби відповіли тим, що не сприймають критики Президента. Вони нагадали, що від початку минулого року всі законні адресати, включно з Президентом, були інформовані про те, що чеській контррозвідці вдалось розбити мережу шпигунів одної з російських служб, завдавши їй непоправної шкоди. За словами шефа BIS, ішлося про видворення трьох російських «дипломатів» у справі Скрипалів. – Наскільки сильні проросійські позиції в уряді та парламенті? – На це запитання важко відповісти. В уряді є такі особи, як міністриня промисловості та торгівлі Матра Новакова, яка нещодавно дала інтерв’ю російському телеканалу «Спутнік» – і, мабуть, не очікувала, що це викличе здивування. Провину за це взяла на себе її прес-секретар, але хіба можливо, аби політик на такій посаді міг не розуміти, що таке «Спутнік»? З іншого боку, є міністр закордонних справ Томаш Петржічек, який своєю, скажемо так, проукраїнською, але насправді проєвропейською, пратлантичною і прочеською позицією дуже розгнівав як президента Земана, так і чеських комуністів. Іще тиждень тому здавалося, що Петржічек не мусить втриматись ані у кріслі міністра, ані на посаді заступника голови соціал-демократів. До речі, його відважна позиція, яку він проявив саме довкола українського питання, принесла йому схвалення від журналістів і звичайних людей. Що стосується парламенту – там те саме. Є партії – як, наприклад, комуністична – у яких реалізується не чеська, а російська політика. Причому, вони не лише зачаровані політикою Москви, вони самі вкидають у чеський простір московські наративи. Є Партія прямої демократії, якій вигідно паразитувати на московських планах, бо саме ненависть до мігрантів і Заходу як такого їх привела в Парламент. Є в Парламенті нова партія Пірати, де є як проросійські чи потенційно проросійські депутати, так і явно проєвропейські. І так – у кожній партії. Незважаючи на те, йдеться про лівих чи правих. – Якщо Україна понесе поразку у війні з Росією – це якось вплине на ситуацію в Чехії? – У наших найглибших інтересах, аби Україна втрималась, так само як і в найглибших інтересах України, аби втрималась Центральна Європа. Донбас стримує фізичну силу, але по неокупованій території йде теж деструктивна і дестабілізаційна боротьба, так само, як і по цілій Центральній Європі, метою якої є послабити інституції й державний механізм як такий. Ви тільки гляньте, що коїться в Угорщині, Польщі, Чехії чи Словаччині. Послабивши остаточно інститути, ми можемо легко опинитися у позиції України 2013 року. А в таких країнах, де не працюють інститути, як каже Тімоті Снайдер, можливо все, включно з концтаборами. Але ж цю роботу роблять не росіяни. Тут, як ніколи, актуальні слова Симона Петлюри: «Нам не так страшні московські воші, нам страшні українські (чеські, польські.. – авт.) гниди». Тому це треба розуміти, але ми так само маємо мати на увазі те, що надмірна паніка теж не у наших інтересах. Бо, панікуючи над «салямовим» методом (коли території чи вплив набуваються невеликими частинами, як нарізання салямі – ред.) поступового ковтання Росією наступних територій, ми підтримуємо один з її наративів. Він полягає в тому, що не спрацює п’ята стаття Вашингтонського договору, тобто, країни НАТО не стануть воювати за малі країни – Словачинну, Чехію, та навіть за Польщу. А якщо ми перестанемо вірити у нашу єдність, то цієї єдності не буде. Тому наші політики та високі урядовці часто занадто обережно вибирають слова. Але моя порада така: не слухати те, що хто говорить, а дивитися на те, що він робить. На жаль, наші медіа не дуже готові до екстраординарного часу і подій. Полюбляють або розганяти паніку, або інтелектуально не в силі підхопити сигнали й правильно їх аналізувати. З дуже великим сумом дивлюся на часто неадекватне подавання інформації про Україну в центральноєвропейських ЗМІ. Але з таким самим сумом стежу за саркастичними висловлюваннями декотрих українських коментаторів про позицію Європи, про її вічну «стурбованість» в часи, коли українці помирають на фронті за Європу. Повірте, справа не настільки проста. Тому що без цього «слабкого» Заходу – до речі, це, знову ж таки. наратив Москви, що Захід слабкий і за Україну не постоїть – Україні було би набагато важче. Джерело: TEXTY.ORG.UA Головне фото: Aktuálně

Не однією Прагою може пишатись Чехія. Проїхавши трішки більше 60 кілометрів від столиці, ви опинитесь у невеликому, надзвичайно красивому середньовічному місті Кутна Гора. Це містечко, як ніяке інше, може похвалитися мальовничими краєвидами та прекрасно збереженими пам'ятниками архітектури, які своєю присутністю змінили перелік спадщини ЮНЕСКО. foto: propamatky.info Компанія EuroTour Group пропонує велику кількість цікавих турів по Чехії і Західній Європі і один з популярних маршрутів, це екскурсія в сюрреалістичне старовинне місто-музей, скарбницю Чехії - приголомшливу Кутну Гору. Кутна Гора - місто, яке нікого не залишає байдужим. Це місце з бурхливою, цікавою історією. Саме Кутна Гора багато століть формувала фінансову міць Чеської держави. Сьогодні тут зосереджена величезна кількість унікальних пам'яток архітектури та культури, які вражають своїм колоритом і пишністю. foto: zemefilmu.cz У Кутній Горі особлива атмосфера. Час тут ніби зупинився багато століть тому. Не дивно, що історичний центр міста внесений до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Скористайтеся вигідною пропозицією EuroTour Group і відвідайте це приголомшливе місце. У програмі туру не тільки екскурсія містом в компанії професійного досвідченого гіда з вивченням кращих пам'яток, а й вільний час. Ви собі на втіху зможете прогулятися колоритними вуличками старовинної Кутної Гори, зробити незабутні фото, випити горнятко запашного чаю у місцевій кав'ярні або спробувати щось з найсмачніших національних чеських страв в атмосферному ресторанчику. Що ви дізнаєтеся на екскурсії в Кутній Горі? Кутна Гора в першу чергу знаменита тим, що саме тут почалася перша в Європі «срібна лихоманка». Близько 700 років тому тут виявили сховища срібної руди. У зв'язку з цим Кутна Гора дуже швидко набула статус королівського міста і навіть змагалася за значимістю з самої Прагою. Тут розміщувався Королівський монетний двір, де чеканили європейську «валюту» середньовіччя - празький гріш. До речі, своєю назвою американський долар зобов'язаний саме срібному толару Кутної Гори. Багатства «срібного» міста відіграли величезну роль у розвитку Чеської держави. До середини 16 століття становище Кутної Гори істотно змінилося. Місто було зруйноване і розграбоване в ході гуситських воєн. Але головною причиною занепаду стало не це, а виснаження срібних копалень. Кутна Гора втратила свою міць і значимість. Але, незважаючи ні на що, місто зберегло для наших сучасників щось більше, ніж фінансові блага - приголомшлива архітектурна та культурна спадщина, яка перехоплює подих і захоплює своєю величчю. Що ви побачите на екскурсії в Кутну Гору Сьогодні пам'ятки Кутної Гори відомі не тільки в Чехії. Неповторна середньовічна атмосфера міста вабить сюди сотні тисяч туристів з усього світу. Під час екскурсії по Кутній Горі з туроператором EuroTour Group ви відвідаєте: одну з головних колоритних пам'яток міста - Костніцу, Кладовищенський костел Всіх Святих, де все внутрішнє оздоблення повністю оформлено людськими кістками. Вівтар і люстри з черепів викликають найрізноманітніші емоції, але нікого не залишають байдужим; монументальний і величний Собор Святої Варвари в стилі пізньої готики; приголомшливий Влашський палац, де знаходився центральний монетний двір Праги;  старовинний кам'яний водограй, який, до того ж, багато століть був частиною міського водопроводу; містичний бароковий чумний стовп із статуєю Діви Марії і унікальною хронограмою, яка в сумі позначає кількість місцевих жертв чуми; невеликий казковий замок Градек, де зараз розташований Чеський музей срібла; Каплицю Тіла Господнього. Спочатку вона була кісткосховищем, а сьогодні тут є оглядовий майданчик, з якого відкриваються чудові панорамні краєвиди на середньовічне місто. Замовляйте будь ласка тур в Кутну Гору заздалегідь, тому що програма користується великою популярністю ! Початок: 09:00 Місце зустрічі: Вацлавська площа (біля пам. Св. Вацлаву на коні) Тривалість: 8 годин Замовити екскурсію EuroTour Group