Колонка редакції

  • 03 Черв 2017
    В минулу суботу пройшов феситваль RefuFest. Особлива атмосфера бувшої вантажної станції, музика і смачна їжа. В цьому році організацію українського намету займався Празький Майдан . Це не лише розвага, це можливість заробити гроші які, цього року, підуть на ремонтні роботи в харківському реабілітаційному центрі. На фестивалі були наші друзі із чудового журналу NaVychod . Багато хороших людей долучилося. Друзі та нові знайомі, чудова погода, класна музика, танці, смачні страви та розуміння того, що робимо корисну справу - таким був для нас цьогорічний Refufest.   Відвідали виставку бонсай, що прохотила у празькому ботанічному саду. Дерева просто прекрасні :)      Відбулося відкриття фотовиставки воєнного кореспондента Олеся Кромпляса "ПРОМКА" про захисників промзони містечка Авдіївка, яке і донині є напруженою точкою на сході України, звідки щодня надходять жахливі новини про загиблих та поранених. У відкритті виставки взяли участь Посол України в Чехії Євген Перебийніс, депутат Парламенту ЧР Анна Зеленкова, автор виставки Олесь Кромпляс, керівник секції Національного кіноархіву ЧР Дагмар Остржанська, представники Міністерства культури ЧР, дипломати, громадські діячі, представники української діаспори, журналісти. У своїх виступах Посол та депутат чеського парламенту зазначили, що саме зараз українські герої творять історію України та всієї Європи. Експозицію виставки складає серія чорно-білих фотографій про українських героїв, котрі щодня під постійними обстрілами виконують свій обов'язок з оборони української державності. Виставка покликана нагадати, що російська агресія проти України триває. Щодня гинуть кращі сини України, котрі захищають не лише свою землю, а й безпеку всієї Європи, щодня гинуть мирні мешканці. Виставка триватиме до 15 червня за адресою: Jana Želievského 2, Praha 3.         Ну а в нас... Є 300 зареєстрованих учасників!   Стаття "Робота по польській візі в Чехії. Відповідь поліції ЧР" має більше 6000 переглядів! Це рекорд :) Нас читають, це приємно ;)   Дякуємо всім вам! Давайте разом робити Портал популярним, цікавим та корисним ресурсом.    Гарних вихідних!
    149 Опубліковано uaportal
  • Автор uaportal
    В минулу суботу пройшов феситваль RefuFest. Особлива атмосфера бувшої вантажної станції, музика і смачна їжа. В цьому році організацію українського намету займався Празький Майдан . Це не лише розвага, це можливість заробити гроші які, цього року, підуть на ремонтні роботи в харківському реабілітаційному центрі. На фестивалі були наші друзі із чудового журналу NaVychod . Багато хороших людей долучилося. Друзі та нові знайомі, чудова погода, класна музика, танці, смачні страви та розуміння того, що робимо корисну справу - таким був для нас цьогорічний Refufest.   Відвідали виставку бонсай, що прохотила у празькому ботанічному саду. Дерева просто прекрасні :)      Відбулося відкриття фотовиставки воєнного кореспондента Олеся Кромпляса "ПРОМКА" про захисників промзони містечка Авдіївка, яке і донині є напруженою точкою на сході України, звідки щодня надходять жахливі новини про загиблих та поранених. У відкритті виставки взяли участь Посол України в Чехії Євген Перебийніс, депутат Парламенту ЧР Анна Зеленкова, автор виставки Олесь Кромпляс, керівник секції Національного кіноархіву ЧР Дагмар Остржанська, представники Міністерства культури ЧР, дипломати, громадські діячі, представники української діаспори, журналісти. У своїх виступах Посол та депутат чеського парламенту зазначили, що саме зараз українські герої творять історію України та всієї Європи. Експозицію виставки складає серія чорно-білих фотографій про українських героїв, котрі щодня під постійними обстрілами виконують свій обов'язок з оборони української державності. Виставка покликана нагадати, що російська агресія проти України триває. Щодня гинуть кращі сини України, котрі захищають не лише свою землю, а й безпеку всієї Європи, щодня гинуть мирні мешканці. Виставка триватиме до 15 червня за адресою: Jana Želievského 2, Praha 3.         Ну а в нас... Є 300 зареєстрованих учасників!   Стаття "Робота по польській візі в Чехії. Відповідь поліції ЧР" має більше 6000 переглядів! Це рекорд :) Нас читають, це приємно ;)   Дякуємо всім вам! Давайте разом робити Портал популярним, цікавим та корисним ресурсом.    Гарних вихідних!
    Черв 03, 2017 149
  • 26 Трав 2017
    З'явилась наступна ідея: кожної п'ятниці будемо розказувати вам про найважливіші події(на Порталі і не тільки) тижня. Тож... починаємо :)   В Прагу приїзжали дівчата з Донбас SOS. Вони неймовірні! Мудрі, сильні, дружні. Дуже раді знайомству. Віримо, що колись зможемо зробити якісь спільні проекти.   З нагоди Дня пам’яті жертв депортації кримськотатарського народу провели акцію солідарності з кримськими татарами. Кількадесят представників української громади зібралися біля Меморіалу жертвам комунізму з портретами кримчан, які наразі перебувають у в’язницях через відкриті проти них російською владою справи. Учасники заходу вимагали звільнення ув’язнених кримчан.   В Празі пройшов День Вишиванки. Нас було багато :)  Роздавали рекламні листівки Порталу. Знайшли нових друзів та зустріли людей, яких давно не бачили. Поспілкувалися стосовно роботи над порталом. Євген Царегородцев, вітаємо, чекаємо ;)     До нас приєдналися нові автори: Зоряна Петрова, Ярослава Куцай. Вже почали публікувати свої статті, дописи на сайті, за що ми їм дуже вдячні :)   Посольство України в Чехії продовжує нас підтримувати: на сайті посольства з'явився наш банер! ДЯКУЄМО!   Вже кілька статей на Порталі мають БІЛЬШЕ НІЖ 4000 ПЕРЕГЛЯДІВ! Вважаємо, що для 3х місяців роботи - чудовий результат.   Виявили "баг": помітили, що перегляд світлин в альбомах відбувався дуже повільно.  Полагодили! Вибачте за тимчасові незручності. Не забувайте повідомляти нам про помилки в роботі сайту.   Дякуємо всім вам! Давайте разом робити Портал популярним, цікавим та корисним ресурсом.    Гарних вихідних!
    253 Опубліковано uaportal
  • Автор uaportal
    З'явилась наступна ідея: кожної п'ятниці будемо розказувати вам про найважливіші події(на Порталі і не тільки) тижня. Тож... починаємо :)   В Прагу приїзжали дівчата з Донбас SOS. Вони неймовірні! Мудрі, сильні, дружні. Дуже раді знайомству. Віримо, що колись зможемо зробити якісь спільні проекти.   З нагоди Дня пам’яті жертв депортації кримськотатарського народу провели акцію солідарності з кримськими татарами. Кількадесят представників української громади зібралися біля Меморіалу жертвам комунізму з портретами кримчан, які наразі перебувають у в’язницях через відкриті проти них російською владою справи. Учасники заходу вимагали звільнення ув’язнених кримчан.   В Празі пройшов День Вишиванки. Нас було багато :)  Роздавали рекламні листівки Порталу. Знайшли нових друзів та зустріли людей, яких давно не бачили. Поспілкувалися стосовно роботи над порталом. Євген Царегородцев, вітаємо, чекаємо ;)     До нас приєдналися нові автори: Зоряна Петрова, Ярослава Куцай. Вже почали публікувати свої статті, дописи на сайті, за що ми їм дуже вдячні :)   Посольство України в Чехії продовжує нас підтримувати: на сайті посольства з'явився наш банер! ДЯКУЄМО!   Вже кілька статей на Порталі мають БІЛЬШЕ НІЖ 4000 ПЕРЕГЛЯДІВ! Вважаємо, що для 3х місяців роботи - чудовий результат.   Виявили "баг": помітили, що перегляд світлин в альбомах відбувався дуже повільно.  Полагодили! Вибачте за тимчасові незручності. Не забувайте повідомляти нам про помилки в роботі сайту.   Дякуємо всім вам! Давайте разом робити Портал популярним, цікавим та корисним ресурсом.    Гарних вихідних!
    Трав 26, 2017 253

Нові статті

  • 23 Черв 2017
    Чеське пиво без перебільшення – це чеська історія, чеська культура і чеські традиції. Чеське пиво – це також одна з найважливіших галузей чеської харчової індустрії. Скажи мені, яке пиво ти п’єш, і я скажу, хто ти. Ну, от хоча б «Десятка Старопрамен». Якщо ви без неї не обійдетесь, ну, тоді ви з Праги і напевно з тих, хто довго сидить за книжками. А як «Будвайзер-Дванадцятка»? Хто віддає перевагу цьому одному з найстарших сортів чеського пива? Говорять, що його полюбляють інтелектуали, навіть в Нью Йорку, на Манхеттені в добрих ресторанах подають Будвайзер, це пиво тут належить до елітарних світових пив. Його також залюбки замовляють англійські і шведські королівські двори. Виробляють пиво в місті Чеське-Будєйовіце . Також одне з улюблених у чоловіків марок пива –Радегаст. Вперше було зварене у 1970 році. Вже тоді воно відрізнялося сильним смаком з виразною гірчинкою. А що можна сказати про тих, хто смакує чорне оксамитове пиво? Це переважно жінки, це вони полюбляють помалесеньку, відділяючи один маленький ковток від іншого ковтка, пересипаючи їх повільно словами, перекидаючи ковточки поглядами на склянку з бурштиновим напоєм, довго-предовго тягнути трохи солодкувату рідину. Ну це вже просто дійство!  Та все ж до найпопулярніших пив належить «Праздрой», «Поповіцкі Козел» і «Прімус» – світле чи темне пиво, 10-ти чи 12-ти градусне. Ну а в цілому пиво – це чеський народний напій, споживання котрого сформувало побутову культуру, мовну традицію і риси національного характеру, і звичайно ― дуже багаті традиції виробництва пива.  Наприклад, найстарший празький пивовар ― Сміховський Старопрамен, виник в 1869- ому році, й не перериваючи виробництва, варить пиво й досі – 148 років поспіль. Сміхов – це один з районів Праги, своїм «Старопраменом» Сміхов пишається, виборюючи першість у конкурентів – інших столичних пивоварів. На Сміхові виникли одними з перших у Празі знамениті пивні «господи», тобто пивні бари. Їх ще ласкаво називають пивничками. Ну а чеська господа з пивоваром – це як країна в країні, зі своїми законами, правилами і традиціями, порушити які нікому навіть не прийде в голову. Кожна пивничка має своє коло постійних гостей, свої жарти і свого некоронованого короля. Ним найчастіше стихійно обирається якийсь шанований чоловік – простий робітник, відомий хокеїст чи письменник, місце якого за столом ніхто не займає. За гальбою пива вирішуються місцеві й глобальні проблеми - від спортивних до космічних. За гальбою пива закохуються і розлучаються, зустрічаються і прощаються назавжди. Чехи так люблять своє пиво, що за кількістю випитих літрів минулого року навіть перемогли німців, своїх найбільших суперників у вживанні цього напою. Пиво для мільйонів чехів є окрасою життя, за століття воно стало яскравим символом чехів, таким золотавим, смачним, текучим, з короною пухнастої піни національним символом Чеської Республіки.   Празькі пивоварні. Після Оксамитової революції по 41 році влади комуністів в чеській землі було знову дозволено приватне підприємництво. Поступово почали з'являтися малі пивоварні-ресторани, що готували пиво виключно для споживання в ресторані на місці виробництва. Чеською мовою пиво називають "Тekutý chléb českého národa" (текучий хліб чеського народу). Про приготування пива чеською мовою кажуть, що його "варять", як і будь-яку іншу їжу. Попит на продукцію малих броварень був спочатку лише серед туристів, бо чехи вже від них відвикли. Але з поступовою комп'ютеризацією виробництва на великих пивзаводах і чеські любителі пива поступово надають перевагу малим броварням, які, хоча і мають трохи дорожче пиво, але готують його традиційним старовинним способом.  Про деякі з них ми вам розповімо більше.   Пивовар Staropramen Найбільший пивзавод в Празі, який, як ми вже писали, був заснований у 1869 році. Зараз належить фірмі "Molson Coors Brewing Company". За кількістю виробленого пива є другим найбільшим пивзаводом в країні. Зараз пропонує наступний асортимент: Старопрамен світлий, Старопрамен Лагер, Старопрамен чорний, Старопрамен Гранат, Старопрамен Дечко, Старопрамен безалкогольний, Бранік світлий, Бранік лагер, Сладкув Мнєштян, Мнєштян Тріумф, Стелла Артуа, Старопрамен нефільтрований, Вратіслав Преміум, Вратіслав Десятка, Старопрамен 11, Бранік 11 Старопрамен Лимон, Старопрамен Грейп. На пивзаводі можливі екскурсії. Пивзавод має свою мережу ресторанів під назвою "Potrefená Husa". Крім найширшого асортименту пива "Старопрамен" мають в меню блюда чеської кухні. Адреса: Nádražní 84, Praha 5 Працює з 10 до 18 годин. http://www.staropramen.cz/     Пивовар-ресторан U Fleků Пивовар U Fleků є єдиним в Європі, де безперервно варили пиво з 1499 року. Є найстаршим в Празі і найстаршим з безперервним виробництвом в Чехії. За соціалізму був націоналізований, але на щастя не закритий, як всі інші приватні броварні. Після Оксамитової революції його в процесі реституції повернули сім'ї колишніх власників. Славу пивоварні принесли його знамените 13° пиво і чудова чеська кухня. Вариться тут останні два століття тільки один вид пива, що не є типово чеський, але є їхній власний - чорний Флековський лагер. Вечорами в залах, що нагадують інтер'єри чеських пивних початку минулого століття, грають музиканти на тубі і акордеоні. Одна з найпопулярніших празьких пивних є одночасно і цікавою історичною пам'яткою. Найближча зупинка Мислікова (Myslíkova) трамвай № 3. Адреса: Křemencova 11, Praha 1 Працює з 10 до 23 годин. http://ufleku.cz/   Strahovský Klášterní Pivovar Пивоварня знаходиться на території діючого третього найстаршого в Празі Страговського монастиря ордена премонстрантів, який був заснований у 1140 році. Монастирський пивовар є місцевою пам’яткою і пиво тут подається в залежності від сезону. Цілий рік можна спробувати бурштинове і темне нефільтроване. До свят, таким як Великдень і Різдво, варять особливі сорти - пшеничне нефільтроване і напівтемне різдвяне. Найвідоміший сорт - «Святий Норберт». Багатий смак цього власного сорту пива не залишає байдужим нікого.  Крім пива і їжі на території монастиря обов’язково скористайтесь можливістю відвідатихрам Діви Марії, музей мініатюр з підкованою блохою, унікальну Страговську бібліотеку і Страговську картинну галерею, одну з найзначніших центральноєвропейських колекцій готичного живопису, мистецтва епохи імператора Рудольфа, полотен часів бароко і рококо.   Найближча зупинка Погоржелец (Pohořelec) трамвай № 22. Адреса: Strahovské nádvoří 10, Praha 1-Hradčany Працює з 10:00 до 22:00. http://www.klasterni-pivovar.cz/   Броварня  U medvidků Пивоварня тут існувала  безперервно з 1466 до 1898 року. Потім не витримала сильної конкуренції таких великих заводів, як "Старопрамен". Більш як через століття у 2004 році діяльність пивоварні відновилась. В асортименті світле живе пиво "1466", пшеничне медвідковське світле, чорне "Blackgott", з дубових бочок "Oldgott barique", з медом з дубових бочок "Medvídek", а головне - найміцніше пиво на світі "X-beer 33". В останньому є 33% густоти і 12% алкоголю. Найближча зупинка Národní třída жовтої лінії метро і трамваїв №№ 18, 20, 22. Адреса: NaPerštýně 7, Praha 1 -Staré Město Працює: понеділок-п'ятниця 11:00-23:00; субота 11:30-23:00; неділя 11:30-22:00. http://umedvidku.cz/   Novoměstský pivovar Це є перша приватна броварня у Празі, що відкрилася після Оксамитової революції. В ресторані є загалом 10 залів, разом з літньою верандою на 400 місць. В деяких залах можна безпосередньо спостерігати за тим, як варять пиво або хоча б бачити техніку броварні. В асортименті є Новомнєстскій лагер світлий, Новомнєстскій лагер темний і часом виробляють деякі ексклюзиви. Ресторан теж пропонує традиційну чеську кухню і екскурсії по пивоварні. Найближча зупинка "Водічкова" (Vodíčkova) трамваїв №№ 3, 9, 14, 24. Адреса: Vodičkova 20, Praha 1 Працює: понеділок-п'ятниця 10:00-23:30; субота 11:30-23:30; неділя 12:00-22:00 http://www.npivovar.cz/cz/   Броварня U Tří růží .Належить до найновіших приватних броварень, яка відкрилась лише у 2012 році. Але відразу здобула популярність, як добрим пивом, так і зручним розташуванням безпосередньо в центрі міста біля головних туристичних шляхів. Хоча пивоварня  знаходиться у помірно малій триповерховій будівлі, проте, пропонує одночасно декілька сортів пива власного виробництва.  Поруч в будівлі домініканського монастиря є фірмовий пивний магазин. Пішки від будь-якої зупинки в районі Старе Мнєсто. Адреса: Husova 10/232, Praha 1 -Staré Město Працює: п'ятниця-субота 11:00-24:00; неділя-четвер 11:00-23:00. http://www.u3r.cz/cz/   Ресторан і пивоварня Pivovarský Dům Відразу після відкриття на весні 1998 року, ця броварня-рестораном стала одним з найпопулярніших закладів в Празі. Pivovarský Dům  пропонує власний великий вибір, як класичних сортів пива, так і досить екзотичних: зелене кропив'яне, пивне шампанське, вишневе, димне, пшеничне пиво, бананове і інші. Інтер'єр з фрагментами варильного цеху і бочками, де бродить ще зовсім молодий напій, а також пульт розливу пива – вам запам’ятаються на довго. Адреса: Ječná 15, 120 44 Nové Město Працює: з 11:00-24:00 http://www.pivovarskydum.com/   Мала броварня Sousedský Pivovar Bašta Пивоварня заснована в 2007 році, бере участь в пивних фестивалях, займаючи призові перші місця. Броварня пишається своїм світлим витриманим пивом і напівтемним зрілим  12% - ці високоякісні сорти можна покуштувати як в самій пивоварні, так і в сусідньому ресторанчику Restaurace u Bansethů. Окрім пива власного виробництва, ви тут можете посмакувати і бельгійським пивом. Адреса: Táborská 389/49, 140 00 Praha 4-Nusle Працює: з 11:00-24:00 http://www.ubansethu.cz/   Празький Корабель Пивовар Чехи стали варити пиво не тільки на землі, а й на воді! На двох палубах корабля, який кинув якір під Штефаніковим мостом, нещодавно відкрився незвичайний пароплав – Корабель Пивовар.  13 пивних танків розливає гостям пароплаву кілька сортів пива: 10 ° LEGIE  12 ° REPUBLIKA  і  13 ° темне  MONARCHIE , а також  ще два фірмові. На закуску пропонують: чеську традиційну їжу на верхній палубі, і холодні закуски (включаючи найсвіжіші делікатеси з місцевої коптильні) - на нижній. Ціни достатньо  демократичні.  З корабля ви матимете чудовий вигляд на Празький Град. http://www.pivolod.cz/v2.0/   Сумно тобі - випий кухлик пива, весело - випий два   Галина Андейців для UAPORTAL.CZ Використані джерела інформації: https://www.radiosvoboda.org/a/884064.html http://www.praga-gid.info/pyvo_praha.html http://www.prague.eu/uk головне фото: Česká televize  
    1644 Опубліковано Галина Андрейців
  • Чеське пиво без перебільшення – це чеська історія, чеська культура і чеські традиції. Чеське пиво – це також одна з найважливіших галузей чеської харчової індустрії. Скажи мені, яке пиво ти п’єш, і я скажу, хто ти. Ну, от хоча б «Десятка Старопрамен». Якщо ви без неї не обійдетесь, ну, тоді ви з Праги і напевно з тих, хто довго сидить за книжками. А як «Будвайзер-Дванадцятка»? Хто віддає перевагу цьому одному з найстарших сортів чеського пива? Говорять, що його полюбляють інтелектуали, навіть в Нью Йорку, на Манхеттені в добрих ресторанах подають Будвайзер, це пиво тут належить до елітарних світових пив. Його також залюбки замовляють англійські і шведські королівські двори. Виробляють пиво в місті Чеське-Будєйовіце . Також одне з улюблених у чоловіків марок пива –Радегаст. Вперше було зварене у 1970 році. Вже тоді воно відрізнялося сильним смаком з виразною гірчинкою. А що можна сказати про тих, хто смакує чорне оксамитове пиво? Це переважно жінки, це вони полюбляють помалесеньку, відділяючи один маленький ковток від іншого ковтка, пересипаючи їх повільно словами, перекидаючи ковточки поглядами на склянку з бурштиновим напоєм, довго-предовго тягнути трохи солодкувату рідину. Ну це вже просто дійство!  Та все ж до найпопулярніших пив належить «Праздрой», «Поповіцкі Козел» і «Прімус» – світле чи темне пиво, 10-ти чи 12-ти градусне. Ну а в цілому пиво – це чеський народний напій, споживання котрого сформувало побутову культуру, мовну традицію і риси національного характеру, і звичайно ― дуже багаті традиції виробництва пива.  Наприклад, найстарший празький пивовар ― Сміховський Старопрамен, виник в 1869- ому році, й не перериваючи виробництва, варить пиво й досі – 148 років поспіль. Сміхов – це один з районів Праги, своїм «Старопраменом» Сміхов пишається, виборюючи першість у конкурентів – інших столичних пивоварів. На Сміхові виникли одними з перших у Празі знамениті пивні «господи», тобто пивні бари. Їх ще ласкаво називають пивничками. Ну а чеська господа з пивоваром – це як країна в країні, зі своїми законами, правилами і традиціями, порушити які нікому навіть не прийде в голову. Кожна пивничка має своє коло постійних гостей, свої жарти і свого некоронованого короля. Ним найчастіше стихійно обирається якийсь шанований чоловік – простий робітник, відомий хокеїст чи письменник, місце якого за столом ніхто не займає. За гальбою пива вирішуються місцеві й глобальні проблеми - від спортивних до космічних. За гальбою пива закохуються і розлучаються, зустрічаються і прощаються назавжди. Чехи так люблять своє пиво, що за кількістю випитих літрів минулого року навіть перемогли німців, своїх найбільших суперників у вживанні цього напою. Пиво для мільйонів чехів є окрасою життя, за століття воно стало яскравим символом чехів, таким золотавим, смачним, текучим, з короною пухнастої піни національним символом Чеської Республіки.   Празькі пивоварні. Після Оксамитової революції по 41 році влади комуністів в чеській землі було знову дозволено приватне підприємництво. Поступово почали з'являтися малі пивоварні-ресторани, що готували пиво виключно для споживання в ресторані на місці виробництва. Чеською мовою пиво називають "Тekutý chléb českého národa" (текучий хліб чеського народу). Про приготування пива чеською мовою кажуть, що його "варять", як і будь-яку іншу їжу. Попит на продукцію малих броварень був спочатку лише серед туристів, бо чехи вже від них відвикли. Але з поступовою комп'ютеризацією виробництва на великих пивзаводах і чеські любителі пива поступово надають перевагу малим броварням, які, хоча і мають трохи дорожче пиво, але готують його традиційним старовинним способом.  Про деякі з них ми вам розповімо більше.   Пивовар Staropramen Найбільший пивзавод в Празі, який, як ми вже писали, був заснований у 1869 році. Зараз належить фірмі "Molson Coors Brewing Company". За кількістю виробленого пива є другим найбільшим пивзаводом в країні. Зараз пропонує наступний асортимент: Старопрамен світлий, Старопрамен Лагер, Старопрамен чорний, Старопрамен Гранат, Старопрамен Дечко, Старопрамен безалкогольний, Бранік світлий, Бранік лагер, Сладкув Мнєштян, Мнєштян Тріумф, Стелла Артуа, Старопрамен нефільтрований, Вратіслав Преміум, Вратіслав Десятка, Старопрамен 11, Бранік 11 Старопрамен Лимон, Старопрамен Грейп. На пивзаводі можливі екскурсії. Пивзавод має свою мережу ресторанів під назвою "Potrefená Husa". Крім найширшого асортименту пива "Старопрамен" мають в меню блюда чеської кухні. Адреса: Nádražní 84, Praha 5 Працює з 10 до 18 годин. http://www.staropramen.cz/     Пивовар-ресторан U Fleků Пивовар U Fleků є єдиним в Європі, де безперервно варили пиво з 1499 року. Є найстаршим в Празі і найстаршим з безперервним виробництвом в Чехії. За соціалізму був націоналізований, але на щастя не закритий, як всі інші приватні броварні. Після Оксамитової революції його в процесі реституції повернули сім'ї колишніх власників. Славу пивоварні принесли його знамените 13° пиво і чудова чеська кухня. Вариться тут останні два століття тільки один вид пива, що не є типово чеський, але є їхній власний - чорний Флековський лагер. Вечорами в залах, що нагадують інтер'єри чеських пивних початку минулого століття, грають музиканти на тубі і акордеоні. Одна з найпопулярніших празьких пивних є одночасно і цікавою історичною пам'яткою. Найближча зупинка Мислікова (Myslíkova) трамвай № 3. Адреса: Křemencova 11, Praha 1 Працює з 10 до 23 годин. http://ufleku.cz/   Strahovský Klášterní Pivovar Пивоварня знаходиться на території діючого третього найстаршого в Празі Страговського монастиря ордена премонстрантів, який був заснований у 1140 році. Монастирський пивовар є місцевою пам’яткою і пиво тут подається в залежності від сезону. Цілий рік можна спробувати бурштинове і темне нефільтроване. До свят, таким як Великдень і Різдво, варять особливі сорти - пшеничне нефільтроване і напівтемне різдвяне. Найвідоміший сорт - «Святий Норберт». Багатий смак цього власного сорту пива не залишає байдужим нікого.  Крім пива і їжі на території монастиря обов’язково скористайтесь можливістю відвідатихрам Діви Марії, музей мініатюр з підкованою блохою, унікальну Страговську бібліотеку і Страговську картинну галерею, одну з найзначніших центральноєвропейських колекцій готичного живопису, мистецтва епохи імператора Рудольфа, полотен часів бароко і рококо.   Найближча зупинка Погоржелец (Pohořelec) трамвай № 22. Адреса: Strahovské nádvoří 10, Praha 1-Hradčany Працює з 10:00 до 22:00. http://www.klasterni-pivovar.cz/   Броварня  U medvidků Пивоварня тут існувала  безперервно з 1466 до 1898 року. Потім не витримала сильної конкуренції таких великих заводів, як "Старопрамен". Більш як через століття у 2004 році діяльність пивоварні відновилась. В асортименті світле живе пиво "1466", пшеничне медвідковське світле, чорне "Blackgott", з дубових бочок "Oldgott barique", з медом з дубових бочок "Medvídek", а головне - найміцніше пиво на світі "X-beer 33". В останньому є 33% густоти і 12% алкоголю. Найближча зупинка Národní třída жовтої лінії метро і трамваїв №№ 18, 20, 22. Адреса: NaPerštýně 7, Praha 1 -Staré Město Працює: понеділок-п'ятниця 11:00-23:00; субота 11:30-23:00; неділя 11:30-22:00. http://umedvidku.cz/   Novoměstský pivovar Це є перша приватна броварня у Празі, що відкрилася після Оксамитової революції. В ресторані є загалом 10 залів, разом з літньою верандою на 400 місць. В деяких залах можна безпосередньо спостерігати за тим, як варять пиво або хоча б бачити техніку броварні. В асортименті є Новомнєстскій лагер світлий, Новомнєстскій лагер темний і часом виробляють деякі ексклюзиви. Ресторан теж пропонує традиційну чеську кухню і екскурсії по пивоварні. Найближча зупинка "Водічкова" (Vodíčkova) трамваїв №№ 3, 9, 14, 24. Адреса: Vodičkova 20, Praha 1 Працює: понеділок-п'ятниця 10:00-23:30; субота 11:30-23:30; неділя 12:00-22:00 http://www.npivovar.cz/cz/   Броварня U Tří růží .Належить до найновіших приватних броварень, яка відкрилась лише у 2012 році. Але відразу здобула популярність, як добрим пивом, так і зручним розташуванням безпосередньо в центрі міста біля головних туристичних шляхів. Хоча пивоварня  знаходиться у помірно малій триповерховій будівлі, проте, пропонує одночасно декілька сортів пива власного виробництва.  Поруч в будівлі домініканського монастиря є фірмовий пивний магазин. Пішки від будь-якої зупинки в районі Старе Мнєсто. Адреса: Husova 10/232, Praha 1 -Staré Město Працює: п'ятниця-субота 11:00-24:00; неділя-четвер 11:00-23:00. http://www.u3r.cz/cz/   Ресторан і пивоварня Pivovarský Dům Відразу після відкриття на весні 1998 року, ця броварня-рестораном стала одним з найпопулярніших закладів в Празі. Pivovarský Dům  пропонує власний великий вибір, як класичних сортів пива, так і досить екзотичних: зелене кропив'яне, пивне шампанське, вишневе, димне, пшеничне пиво, бананове і інші. Інтер'єр з фрагментами варильного цеху і бочками, де бродить ще зовсім молодий напій, а також пульт розливу пива – вам запам’ятаються на довго. Адреса: Ječná 15, 120 44 Nové Město Працює: з 11:00-24:00 http://www.pivovarskydum.com/   Мала броварня Sousedský Pivovar Bašta Пивоварня заснована в 2007 році, бере участь в пивних фестивалях, займаючи призові перші місця. Броварня пишається своїм світлим витриманим пивом і напівтемним зрілим  12% - ці високоякісні сорти можна покуштувати як в самій пивоварні, так і в сусідньому ресторанчику Restaurace u Bansethů. Окрім пива власного виробництва, ви тут можете посмакувати і бельгійським пивом. Адреса: Táborská 389/49, 140 00 Praha 4-Nusle Працює: з 11:00-24:00 http://www.ubansethu.cz/   Празький Корабель Пивовар Чехи стали варити пиво не тільки на землі, а й на воді! На двох палубах корабля, який кинув якір під Штефаніковим мостом, нещодавно відкрився незвичайний пароплав – Корабель Пивовар.  13 пивних танків розливає гостям пароплаву кілька сортів пива: 10 ° LEGIE  12 ° REPUBLIKA  і  13 ° темне  MONARCHIE , а також  ще два фірмові. На закуску пропонують: чеську традиційну їжу на верхній палубі, і холодні закуски (включаючи найсвіжіші делікатеси з місцевої коптильні) - на нижній. Ціни достатньо  демократичні.  З корабля ви матимете чудовий вигляд на Празький Град. http://www.pivolod.cz/v2.0/   Сумно тобі - випий кухлик пива, весело - випий два   Галина Андейців для UAPORTAL.CZ Використані джерела інформації: https://www.radiosvoboda.org/a/884064.html http://www.praga-gid.info/pyvo_praha.html http://www.prague.eu/uk головне фото: Česká televize  
    Черв 23, 2017 1644
  • 22 Черв 2017
    Чехія – важливий партнер України в Європі, країна, де проживає величезна українська громада. Нині відносини між державами у різних галузях розвиваються по висхідній. Лише за три місяці поточного року об'єми торгівлі зросли на третину у порівнянні з минулим роком. Про перспективи в економіці, політичному діалозі, а також гуманітарній площині в інтерв'ю Укрінформу розповів Надзвичайний та Повноважний Посол України в Чеській Республіці Євген Перебийніс. ТОВАРООБІГ ЗА КВАРТАЛ ЗРІС НА ТРЕТИНУ - Пане Посол, днями у Києві пройшло засідання Українсько-чеської міжурядової змішаної комісії з економічного, промислового та науково-технічного співробітництва, а також бізнес-форум. Ви були там. Які основні підсумки цього засідання? - Це засідання стало першим за 5 років. Воно стало надзвичайно важливим кроком, який дав нам можливість після довгої перерви визначити напрямки того, як ми будемо далі рухатися в плані активізації торговельно-економічної співпраці. Після мого приїзду до Праги наприкінці лютого одним з основних завдань було реанімувати роботу двосторонньої міжурядової комісії. Радий, що це вдалося зробити дуже швидко. Крім того, ми підвищили рівень головування до віце-прем'єра з української сторони і міністра з чеської (раніше комісію очолювали заступники міністрів). Це дає можливість більш ефективно впроваджувати прийняті рішення.  Було обговорено величезне коло питань торговельно-економічного плану – співпраці у фінансовій сфері, в енергетиці, в т.ч. ядерній; взаємодія на напрямку енергоефективності, у промисловості й сільському господарстві, в галузі транспорту, науки та технологій, освіти і туризму. Зокрема, ми домовилися попрацювати над відкриттям прямого залізничного сполучення між нашими країнами. Україна пропонує для Чехії використання наших газових сховищ і можливостей транспортування нафти, в тому числі каспійської.  Важливим є розвиток міжрегіонального співробітництва. Гарними прикладами тут є взаємодія між краєм Височина і Закарпаттям, Ліберецьким краєм і Вінницькою областю.  - Якi в нас зараз показники товарообігу? Які великі двосторонні проекти можна назвати? - Позитивні тенденції наразі демонструє як українська економіка, так і чеська. Це закладає добру основу для активізації двосторонньої торгівлі, яка зараз перебуває на висхідній траєкторії. Якщо в 2014-15 рр. показники торгівлі зазнали серйозного спаду, то в 2016-му вона зросла майже на 20%, до більш як 1,2 млрд доларів. При цьому український експорт становив 560 млн (зростання майже на 4%), а імпорт – 654 млн (приріст на 36%).  Але якщо ми подивимося на торгівлю за три місяці цього року, то побачимо ще кращу тенденцію: товарообіг за цей період склав 315 млн дол., що на 32% більше у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. І, що дуже приємно, український експорт у порівнянні з трьома місяцями 2016 року зріс на 40%.  Є великий інтерес до України з боку чеських інвесторів. Один з найуспішніших прикладів – Skoda Auto, яка має завод Eurocar на Закарпатті. Ми закликаємо чеський бізнес продовжувати інвестиційну співпрацю, створювати інші підприємства на території України.  У Чехії існує дуже серйозний дефіцит робочої сили, за деякими оцінками – 150 тисяч робочих місць. Тому тут існує програма залучення українських робітників, кваліфікацію і працьовитість яких у Чехії дуже цінують. Але я чеським підприємцям завжди кажу: якщо ви відкриватимете своє виробництво в Україні й пропонуватимете українцям співмірну заробітну плату в них на батьківщині, то від цього виграють усі. Сподіваюся, що невдовзі ми станемо свідками нових подібних проектів.  - А що стосується політичної площини? Вже давно було анонсовано візит до України прем'єра Богуслава Соботки. Чи він відбудеться?  - Загалом, з кінця 2016-го п'ять чеських міністрів відвідали Україну: культури, сільського господарства, МЗС, оборони, промисловості й торгівлі.  Питання про візит прем'єр-міністра стоїть на порядку денному. Але оскільки зараз чехи входять в період передвиборчої кампанії, то, очевидно, до парламентських виборів, які відбудуться у жовтні, такий візит, скоріше за все, не відбудеться. Але сподіваємося, що це станеться невдовзі після формування нового складу чеського уряду.  На початку липня планується візит в Україну голови чеського парламенту. Чехія відзначає 100-річчя Зборівської битви, а тому він відвідає Зборів у Тернопільській області, де візьме участь у пам'ятних заходах. Там у 1917-му році відбулася відома битва, що стала першим бойовим залученням чехословацького легіону, який фактично потім відіграв важливу роль у створенні незалежної чехословацької держави.  ВЕЛИЧЕЗНІ ВТРАТИ КРАЇН ЄС ЧЕРЕЗ САНКЦІЇ - ЦЕ ПЕРЕБІЛЬШЕННЯ - Чехія наближається до виборів. Так вийшло, що саме тут серед усіх держав Європейського Союзу ведеться чи не найактивніша робота з протидії російській пропаганді. Наскільки це мінімізує ризик втручання Москви у вибори в країні нинішнього року?  - Останнім часом як у середовищі чеських неурядових організацій, так і в уряді, з'являється усвідомлення серйозності ситуації і необхідності вжиття заходів проти російської пропаганди і взагалі гібридних впливів та загроз. Зокрема, при МВС створено відповідний підрозділ протидії гібридним та інформаційним загрозам.  Відбуваються контакти між відповідними чеськими й українськими фахівцями на різних рівнях з метою обміну досвідом, адже Україна була фактично першою жертвою цих гібридних загроз, в тому числі інформаційних.  Ця співпраця між Україною і державами ЄС, намагання виробити спільні засоби протидії, надзвичайно важлива і буде продовжуватися.  - А на рівні керівництва республіки? Президент Мілош Земан не раз виступав із заявами, які проукраїнськими назвати важко... - У Чеській Республіці за реалізацію зовнішньої політики відповідає уряд, позиція якого стосовно територіальної цілісності України й нашої боротьби проти російської агресії є чіткою і безкомпромісною. З усіх цих питань ми відчуваємо однозначну підтримку Чехії як на двосторонньому рівні, так і в рамках міжнародних організацій.  Що стосується висловлювань окремих чеських політиків, які йдуть урозріз з офіційною позицією ЄС щодо України, то ми завжди реагуємо на них, роз'яснюємо нашу позицію, пов'язану з окупацією Росією Криму, її агресивними діями на сході України.      - Якою є на сьогодні позиція Праги щодо санкцій? Чи чутні “страждання” про втрати від них для чеської економіки? - Чеський уряд послідовно підтримує накладені проти Росії в рамках ЄС та інших міжнародних організацій санкції за порушення нею територіальної цілісності України та міжнародного права. Треба віддати належне чеському уряду – він дуже уважно стежить за дотриманням санкцій і вважає, що вести мову про будь-яке їх скасування можна буде лише після того, як Росія виконає Мінські домовленості, а Крим повернеться під контроль України. Взагалі, це, м'яко кажучи, перебільшення, міф російської пропаганди, що європейські економіки чи не завтра розваляться через санкції проти Росії та її антисанкції. Негативний вплив санкцій на чеську економіку звичайно є, але він досить незначний. Чеський бізнес вже давно зміг адаптуватися до цієї ситуації й активно шукає нові ринки.  - Чехiя головує в Комітеті міністрів Ради Європи. На яку підтримку може тут розраховувати Київ? - Справді, в найближчі півроку, з травня по листопад, Чехія головує в Раді Європи. Минулого місяця в Празі відбулися двосторонні консультації на рівні заступників міністрів закордонних справ, під час яких ми обговорили з чеською стороною її пріоритети, в тому числі з акцентом на ситуацію в Україні, на права людини на окупованих Росією територіях. Сподіваємося, що цим питанням чеське головування надаватиме належну увагу.    Також важливою є роль Чехії в питанні підготовки нового плану дій щодо України в Раді Європи. Загалом маю сказати, що наша співпраця з Прагою в РЄ є дуже конструктивною.  ЗАРОБІТЧАНИ ЧАСТО СТАЮТЬ ЖЕРТВАМИ НЕДОБРОСОВІСНИХ ПРАЦЕДАВЦІВ - Понад 2 тижні пройшло після запровадження безвізового режиму. У чеській пресі подекуди висловлюються побоювання щодо можливого зростання кількості нелегальних українських заробітчан у ЧР. Яких «превентивних заходів» можна вжити, щоби запобігти цьому?  - Ситуація з заробітчанами ніяк не пов'язана з безвізом. Він якраз працює дуже добре.  Що стосується питання з нелегальним працевлаштуванням українців у Чехії, то йдеться передусім про людей, які в'їжджають до Чехії з польськими дозволами на роботу. Чеські міграційні й правоохоронні органи розглядують це як порушення законодавства ЄС. Треба сказати, що ці українські громадяни не є нелегалами. Вони дістаються до ЄС абсолютно легально, але потім стають жертвами недобросовісних посередників, працедавців, які їх запевняють, що працювати з польськими дозволами в Чехії не суперечить законодавству.  Ми підтримуємо тісні контакти з відповідними чеськими органами влади з тим, щоб їхні зусилля насамперед були спрямовані на покарання тих недобросовісних посередників, які штовхають українських громадян на такі дії, а не українців, які часто й не усвідомлюють, що роблять щось незаконне. В другій половині червня в Києві відбудуться консульські консультації між МЗС двох країн, на яких, зокрема, обговорюватиметься і ця тема. Ми зацікавлені в тому, щоб система працевлаштування українців була якомога більш прозорою і простою, щоб можна було мінімалізувати можливості того, коли на цьому «гріють руки» всякого роду посередники.  Як запобігти? Посиленням роз'яснювальної роботи. Таку роботу серед наших громадян проводимо й самі, і тісно співпрацюємо на цьому напрямку з чеською стороною, зокрема, дипломатичними і консульськими установами Чехії в Україні.  - Але ж рейди подекуди проводяться, і наших співвітчизників затримують... - Час від часу спецоперації з боку чеської поліції, спрямовані на виявлення тих, хто працює нелегально, проводяться. У нас із чеською стороною існує досить непогана взаємодія: нас одразу ж повідомляють про затримання наших громадян за порушення міграційного режиму. Ми стежимо, щоб їхні права не порушувалися, у разі необхідності надаємо допомогу в поверненні додому. Незважаючи не те, що такі випадки трапляються, це насправді не є масовим явищем. За останні тижні бачимо зменшення кількості таких затримань.  В принципі, чеська сторона не розглядає Україну як якийсь серйозний міграційний ризик після запровадження безвізового режиму. Якщо в окремих ЗМІ ця тема в такому плані й звучала, то початок дії безвізового режиму довів, що такі побоювання є абсолютно безпідставними. Перші дні безвізу показали, що кількість українців, які приїжджають до Чехії, якщо й збільшилася, то дуже незначно. При перетині ними кордону не виникало жодних проблем, а саме оформлення відбувається практично за хвилину. Безвізовий режим – це можливість для українців подорожувати достойно, цивілізовано, як це роблять громадяни інших країн. Особливо це важливо для молоді.    УКРАЇНСЬКА ГРОМАДА В ЧР - НАЙБІЛЬША З УСІХ ІНШИХ ГРОМАД - Чи багато українських студентів навчається у Чехії?  - Орієнтовно 4 тисячі. Чехія – дуже популярний напрямок для українського студентства. Навчання чеською мовою тут безкоштовне.    Треба зазначити, що Чехія є зараз однією з найбільш активних країн, які надають нам допомогу в реформуванні сфери освіти. Ця допомога стосується запозичення відповідного чеського досвіду, надання фінансової допомоги для переміщення вишів з окупованих територій на підконтрольні українському уряду території тощо.  - Деякі країни запрошують на лікування воїнів АТО. Чи бере участь Чехія у таких проектах? - Нещодавно чеським урядом було прийняте рішення про виділення коштів на лікування поранених українських військовослужбовців, про що оголосив міністр оборони ЧР Мартін Стропніцкий під час свого візиту в Україну наприкінці травня.  - Українська громада в Чеській Республіці – найбільша з усіх інших громад. Чи дружно живуть українці в Чехії?  - Українці, які живуть у Чехії, є представниками кількох хвиль еміграції. Є так звана класична діаспора – нащадки тих, хто приїхав до Чехословаччини у 1920-30-х роках. Є люди, які приїхали на початку 1990-х, дехто з них вже стали громадянами Чехії. Є нова хвиля, їх навіть важко назвати діаспорою, бо це громадяни України, які мають дозвіл на проживання в Чехії. Таких тут зараз близько 120 тисяч. Це – найбільша за кількістю нацменшина в країні. А якщо ми ще додамо тих українців, які є громадянами Чехії, то це може скласти до 170 тисяч.  Українських організацій у Чехії багато, понад 30. Ми нещодавно реанімували Координаційну раду керівників українських організацій. Вона періодично збирається у Посольстві для обговорення найбільш важливих питань, які об'єднують всіх українців, що проживають у Чехії.  Мені здається, атмосфера в діаспорі досить конструктивна. Звичайно, існують питання, в яких окремі організації не погоджуються одна з одною, але в стратегічних, об'єднуючих питаннях розбіжностей практично немає.  Ольга Танасійчук, УКРІНФОРМ фото: denik.cz   
    599 Опубліковано Галина Андрейців
  • Чехія – важливий партнер України в Європі, країна, де проживає величезна українська громада. Нині відносини між державами у різних галузях розвиваються по висхідній. Лише за три місяці поточного року об'єми торгівлі зросли на третину у порівнянні з минулим роком. Про перспективи в економіці, політичному діалозі, а також гуманітарній площині в інтерв'ю Укрінформу розповів Надзвичайний та Повноважний Посол України в Чеській Республіці Євген Перебийніс. ТОВАРООБІГ ЗА КВАРТАЛ ЗРІС НА ТРЕТИНУ - Пане Посол, днями у Києві пройшло засідання Українсько-чеської міжурядової змішаної комісії з економічного, промислового та науково-технічного співробітництва, а також бізнес-форум. Ви були там. Які основні підсумки цього засідання? - Це засідання стало першим за 5 років. Воно стало надзвичайно важливим кроком, який дав нам можливість після довгої перерви визначити напрямки того, як ми будемо далі рухатися в плані активізації торговельно-економічної співпраці. Після мого приїзду до Праги наприкінці лютого одним з основних завдань було реанімувати роботу двосторонньої міжурядової комісії. Радий, що це вдалося зробити дуже швидко. Крім того, ми підвищили рівень головування до віце-прем'єра з української сторони і міністра з чеської (раніше комісію очолювали заступники міністрів). Це дає можливість більш ефективно впроваджувати прийняті рішення.  Було обговорено величезне коло питань торговельно-економічного плану – співпраці у фінансовій сфері, в енергетиці, в т.ч. ядерній; взаємодія на напрямку енергоефективності, у промисловості й сільському господарстві, в галузі транспорту, науки та технологій, освіти і туризму. Зокрема, ми домовилися попрацювати над відкриттям прямого залізничного сполучення між нашими країнами. Україна пропонує для Чехії використання наших газових сховищ і можливостей транспортування нафти, в тому числі каспійської.  Важливим є розвиток міжрегіонального співробітництва. Гарними прикладами тут є взаємодія між краєм Височина і Закарпаттям, Ліберецьким краєм і Вінницькою областю.  - Якi в нас зараз показники товарообігу? Які великі двосторонні проекти можна назвати? - Позитивні тенденції наразі демонструє як українська економіка, так і чеська. Це закладає добру основу для активізації двосторонньої торгівлі, яка зараз перебуває на висхідній траєкторії. Якщо в 2014-15 рр. показники торгівлі зазнали серйозного спаду, то в 2016-му вона зросла майже на 20%, до більш як 1,2 млрд доларів. При цьому український експорт становив 560 млн (зростання майже на 4%), а імпорт – 654 млн (приріст на 36%).  Але якщо ми подивимося на торгівлю за три місяці цього року, то побачимо ще кращу тенденцію: товарообіг за цей період склав 315 млн дол., що на 32% більше у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. І, що дуже приємно, український експорт у порівнянні з трьома місяцями 2016 року зріс на 40%.  Є великий інтерес до України з боку чеських інвесторів. Один з найуспішніших прикладів – Skoda Auto, яка має завод Eurocar на Закарпатті. Ми закликаємо чеський бізнес продовжувати інвестиційну співпрацю, створювати інші підприємства на території України.  У Чехії існує дуже серйозний дефіцит робочої сили, за деякими оцінками – 150 тисяч робочих місць. Тому тут існує програма залучення українських робітників, кваліфікацію і працьовитість яких у Чехії дуже цінують. Але я чеським підприємцям завжди кажу: якщо ви відкриватимете своє виробництво в Україні й пропонуватимете українцям співмірну заробітну плату в них на батьківщині, то від цього виграють усі. Сподіваюся, що невдовзі ми станемо свідками нових подібних проектів.  - А що стосується політичної площини? Вже давно було анонсовано візит до України прем'єра Богуслава Соботки. Чи він відбудеться?  - Загалом, з кінця 2016-го п'ять чеських міністрів відвідали Україну: культури, сільського господарства, МЗС, оборони, промисловості й торгівлі.  Питання про візит прем'єр-міністра стоїть на порядку денному. Але оскільки зараз чехи входять в період передвиборчої кампанії, то, очевидно, до парламентських виборів, які відбудуться у жовтні, такий візит, скоріше за все, не відбудеться. Але сподіваємося, що це станеться невдовзі після формування нового складу чеського уряду.  На початку липня планується візит в Україну голови чеського парламенту. Чехія відзначає 100-річчя Зборівської битви, а тому він відвідає Зборів у Тернопільській області, де візьме участь у пам'ятних заходах. Там у 1917-му році відбулася відома битва, що стала першим бойовим залученням чехословацького легіону, який фактично потім відіграв важливу роль у створенні незалежної чехословацької держави.  ВЕЛИЧЕЗНІ ВТРАТИ КРАЇН ЄС ЧЕРЕЗ САНКЦІЇ - ЦЕ ПЕРЕБІЛЬШЕННЯ - Чехія наближається до виборів. Так вийшло, що саме тут серед усіх держав Європейського Союзу ведеться чи не найактивніша робота з протидії російській пропаганді. Наскільки це мінімізує ризик втручання Москви у вибори в країні нинішнього року?  - Останнім часом як у середовищі чеських неурядових організацій, так і в уряді, з'являється усвідомлення серйозності ситуації і необхідності вжиття заходів проти російської пропаганди і взагалі гібридних впливів та загроз. Зокрема, при МВС створено відповідний підрозділ протидії гібридним та інформаційним загрозам.  Відбуваються контакти між відповідними чеськими й українськими фахівцями на різних рівнях з метою обміну досвідом, адже Україна була фактично першою жертвою цих гібридних загроз, в тому числі інформаційних.  Ця співпраця між Україною і державами ЄС, намагання виробити спільні засоби протидії, надзвичайно важлива і буде продовжуватися.  - А на рівні керівництва республіки? Президент Мілош Земан не раз виступав із заявами, які проукраїнськими назвати важко... - У Чеській Республіці за реалізацію зовнішньої політики відповідає уряд, позиція якого стосовно територіальної цілісності України й нашої боротьби проти російської агресії є чіткою і безкомпромісною. З усіх цих питань ми відчуваємо однозначну підтримку Чехії як на двосторонньому рівні, так і в рамках міжнародних організацій.  Що стосується висловлювань окремих чеських політиків, які йдуть урозріз з офіційною позицією ЄС щодо України, то ми завжди реагуємо на них, роз'яснюємо нашу позицію, пов'язану з окупацією Росією Криму, її агресивними діями на сході України.      - Якою є на сьогодні позиція Праги щодо санкцій? Чи чутні “страждання” про втрати від них для чеської економіки? - Чеський уряд послідовно підтримує накладені проти Росії в рамках ЄС та інших міжнародних організацій санкції за порушення нею територіальної цілісності України та міжнародного права. Треба віддати належне чеському уряду – він дуже уважно стежить за дотриманням санкцій і вважає, що вести мову про будь-яке їх скасування можна буде лише після того, як Росія виконає Мінські домовленості, а Крим повернеться під контроль України. Взагалі, це, м'яко кажучи, перебільшення, міф російської пропаганди, що європейські економіки чи не завтра розваляться через санкції проти Росії та її антисанкції. Негативний вплив санкцій на чеську економіку звичайно є, але він досить незначний. Чеський бізнес вже давно зміг адаптуватися до цієї ситуації й активно шукає нові ринки.  - Чехiя головує в Комітеті міністрів Ради Європи. На яку підтримку може тут розраховувати Київ? - Справді, в найближчі півроку, з травня по листопад, Чехія головує в Раді Європи. Минулого місяця в Празі відбулися двосторонні консультації на рівні заступників міністрів закордонних справ, під час яких ми обговорили з чеською стороною її пріоритети, в тому числі з акцентом на ситуацію в Україні, на права людини на окупованих Росією територіях. Сподіваємося, що цим питанням чеське головування надаватиме належну увагу.    Також важливою є роль Чехії в питанні підготовки нового плану дій щодо України в Раді Європи. Загалом маю сказати, що наша співпраця з Прагою в РЄ є дуже конструктивною.  ЗАРОБІТЧАНИ ЧАСТО СТАЮТЬ ЖЕРТВАМИ НЕДОБРОСОВІСНИХ ПРАЦЕДАВЦІВ - Понад 2 тижні пройшло після запровадження безвізового режиму. У чеській пресі подекуди висловлюються побоювання щодо можливого зростання кількості нелегальних українських заробітчан у ЧР. Яких «превентивних заходів» можна вжити, щоби запобігти цьому?  - Ситуація з заробітчанами ніяк не пов'язана з безвізом. Він якраз працює дуже добре.  Що стосується питання з нелегальним працевлаштуванням українців у Чехії, то йдеться передусім про людей, які в'їжджають до Чехії з польськими дозволами на роботу. Чеські міграційні й правоохоронні органи розглядують це як порушення законодавства ЄС. Треба сказати, що ці українські громадяни не є нелегалами. Вони дістаються до ЄС абсолютно легально, але потім стають жертвами недобросовісних посередників, працедавців, які їх запевняють, що працювати з польськими дозволами в Чехії не суперечить законодавству.  Ми підтримуємо тісні контакти з відповідними чеськими органами влади з тим, щоб їхні зусилля насамперед були спрямовані на покарання тих недобросовісних посередників, які штовхають українських громадян на такі дії, а не українців, які часто й не усвідомлюють, що роблять щось незаконне. В другій половині червня в Києві відбудуться консульські консультації між МЗС двох країн, на яких, зокрема, обговорюватиметься і ця тема. Ми зацікавлені в тому, щоб система працевлаштування українців була якомога більш прозорою і простою, щоб можна було мінімалізувати можливості того, коли на цьому «гріють руки» всякого роду посередники.  Як запобігти? Посиленням роз'яснювальної роботи. Таку роботу серед наших громадян проводимо й самі, і тісно співпрацюємо на цьому напрямку з чеською стороною, зокрема, дипломатичними і консульськими установами Чехії в Україні.  - Але ж рейди подекуди проводяться, і наших співвітчизників затримують... - Час від часу спецоперації з боку чеської поліції, спрямовані на виявлення тих, хто працює нелегально, проводяться. У нас із чеською стороною існує досить непогана взаємодія: нас одразу ж повідомляють про затримання наших громадян за порушення міграційного режиму. Ми стежимо, щоб їхні права не порушувалися, у разі необхідності надаємо допомогу в поверненні додому. Незважаючи не те, що такі випадки трапляються, це насправді не є масовим явищем. За останні тижні бачимо зменшення кількості таких затримань.  В принципі, чеська сторона не розглядає Україну як якийсь серйозний міграційний ризик після запровадження безвізового режиму. Якщо в окремих ЗМІ ця тема в такому плані й звучала, то початок дії безвізового режиму довів, що такі побоювання є абсолютно безпідставними. Перші дні безвізу показали, що кількість українців, які приїжджають до Чехії, якщо й збільшилася, то дуже незначно. При перетині ними кордону не виникало жодних проблем, а саме оформлення відбувається практично за хвилину. Безвізовий режим – це можливість для українців подорожувати достойно, цивілізовано, як це роблять громадяни інших країн. Особливо це важливо для молоді.    УКРАЇНСЬКА ГРОМАДА В ЧР - НАЙБІЛЬША З УСІХ ІНШИХ ГРОМАД - Чи багато українських студентів навчається у Чехії?  - Орієнтовно 4 тисячі. Чехія – дуже популярний напрямок для українського студентства. Навчання чеською мовою тут безкоштовне.    Треба зазначити, що Чехія є зараз однією з найбільш активних країн, які надають нам допомогу в реформуванні сфери освіти. Ця допомога стосується запозичення відповідного чеського досвіду, надання фінансової допомоги для переміщення вишів з окупованих територій на підконтрольні українському уряду території тощо.  - Деякі країни запрошують на лікування воїнів АТО. Чи бере участь Чехія у таких проектах? - Нещодавно чеським урядом було прийняте рішення про виділення коштів на лікування поранених українських військовослужбовців, про що оголосив міністр оборони ЧР Мартін Стропніцкий під час свого візиту в Україну наприкінці травня.  - Українська громада в Чеській Республіці – найбільша з усіх інших громад. Чи дружно живуть українці в Чехії?  - Українці, які живуть у Чехії, є представниками кількох хвиль еміграції. Є так звана класична діаспора – нащадки тих, хто приїхав до Чехословаччини у 1920-30-х роках. Є люди, які приїхали на початку 1990-х, дехто з них вже стали громадянами Чехії. Є нова хвиля, їх навіть важко назвати діаспорою, бо це громадяни України, які мають дозвіл на проживання в Чехії. Таких тут зараз близько 120 тисяч. Це – найбільша за кількістю нацменшина в країні. А якщо ми ще додамо тих українців, які є громадянами Чехії, то це може скласти до 170 тисяч.  Українських організацій у Чехії багато, понад 30. Ми нещодавно реанімували Координаційну раду керівників українських організацій. Вона періодично збирається у Посольстві для обговорення найбільш важливих питань, які об'єднують всіх українців, що проживають у Чехії.  Мені здається, атмосфера в діаспорі досить конструктивна. Звичайно, існують питання, в яких окремі організації не погоджуються одна з одною, але в стратегічних, об'єднуючих питаннях розбіжностей практично немає.  Ольга Танасійчук, УКРІНФОРМ фото: denik.cz   
    Черв 22, 2017 599
  • 21 Черв 2017
    У Донецьку зник безвісти журналіст – пише у власному блозі на сторінках видання «Українська правда» народний депутат України VII та VIII скликань Єгор Фірсов. Цю звістку 11 червня у коментарі Громадському підтвердила й СБУ. Станіслав Асєєв, котрий працював під псевдонімом Станіслав Васін, зник на початку червня – повідомляє екс-депутат Фірсов: «Востаннє він [Асєєв] виходив на зв’язок із матір’ю у другій половині дня 2 червня. Сказав, що наближається до Донецька та навідається до неї наступного дня. Але не прийшов». Місцева влада ДНР родичам зниклого жодної інформації про його місцезнаходження не надала. Утім, за даними неофіційних джерел, Станіслава утримують представники так званого Міністерства державної безпеки ДНР. Цілком можливо, його піддають тортурам, і ніхто не може гарантувати, що Станіслав залишиться живим - пише у своєму зверненні Єгор Фірсов. Протягом трьох років окупації територій Донбасу Станіслав Асєєв працював журналістом на непідконтрольних Україні територіях, надаючи матеріали провідним українським медіа: «Радіо Свобода», «Дзеркало тижня»,  «Українська Правда», «Український тиждень», «Остров» тощо. Найбільш вірогідною причиною затримання Станіслава Асєєва є саме робота, адже серед деяких зниклих із його квартири речей – робочий ноутбук. Підозріло активним є і профіль Станіслава у мережі Facebook, де від його імені були розіслані повідомлення із запитаннями стосовно розслідувань та контактів. Про це йдеться у пості Фірсова. До вимог розслідувати зникнення та звільнити Станіслава Асєєва долучаються міжнародні організації. Радіо Свобода повідомляє, що над пошуком Станіслава працює спеціальна моніторингова комісія ООН, та посилається на голову місії Фіону Фрейзер: «Ми досі намагаємося отримати доступ туди, щоб зрозуміти, де він перебуває, і що з ним». До вимог звільнити донецького журналіста закликає і Комітет захисту журналістів, базований у Нью-Йорку, а також головний редактор RFE/RL Ненад Пеїч – про це йдеться на сторінках Радіо Свобода. Вимогу негайного звільнення журналіста на своєму сайті опублікувала й міжнародна організація «Репортери без кордонів». Під час конференції ОБСЄ щодо свободи медіа у Відні до заклику сприяти звільненню Асєєва приєдналась і Спілка журналістів Росії – зазначає Радіо Свобода.   Посилання на джерела інформації: Українська правда блоги http://blogs.pravda.com.ua/authors/firsov/593bd88be7bce/ Громадське https://hromadske.ua/posts/v-sbu-pidtverdyly-znyknennia-publitsysta-asieieva-u-donetsku-i-povidomyly-pro-ioho-poshuky Радіо Свобода https://www.radiosvoboda.org/a/news/28544718.html https://www.radiosvoboda.org/a/news/28559396.html   https://www.radiosvoboda.org/a/news/28566785.html Reporters without borders https://rsf.org/en/news/journalist-missing-separatist-eastern-ukraine Маргарита Голобродська для uaportal.cz  
    443 Опубліковано Marharyta Golobrodska
  • У Донецьку зник безвісти журналіст – пише у власному блозі на сторінках видання «Українська правда» народний депутат України VII та VIII скликань Єгор Фірсов. Цю звістку 11 червня у коментарі Громадському підтвердила й СБУ. Станіслав Асєєв, котрий працював під псевдонімом Станіслав Васін, зник на початку червня – повідомляє екс-депутат Фірсов: «Востаннє він [Асєєв] виходив на зв’язок із матір’ю у другій половині дня 2 червня. Сказав, що наближається до Донецька та навідається до неї наступного дня. Але не прийшов». Місцева влада ДНР родичам зниклого жодної інформації про його місцезнаходження не надала. Утім, за даними неофіційних джерел, Станіслава утримують представники так званого Міністерства державної безпеки ДНР. Цілком можливо, його піддають тортурам, і ніхто не може гарантувати, що Станіслав залишиться живим - пише у своєму зверненні Єгор Фірсов. Протягом трьох років окупації територій Донбасу Станіслав Асєєв працював журналістом на непідконтрольних Україні територіях, надаючи матеріали провідним українським медіа: «Радіо Свобода», «Дзеркало тижня»,  «Українська Правда», «Український тиждень», «Остров» тощо. Найбільш вірогідною причиною затримання Станіслава Асєєва є саме робота, адже серед деяких зниклих із його квартири речей – робочий ноутбук. Підозріло активним є і профіль Станіслава у мережі Facebook, де від його імені були розіслані повідомлення із запитаннями стосовно розслідувань та контактів. Про це йдеться у пості Фірсова. До вимог розслідувати зникнення та звільнити Станіслава Асєєва долучаються міжнародні організації. Радіо Свобода повідомляє, що над пошуком Станіслава працює спеціальна моніторингова комісія ООН, та посилається на голову місії Фіону Фрейзер: «Ми досі намагаємося отримати доступ туди, щоб зрозуміти, де він перебуває, і що з ним». До вимог звільнити донецького журналіста закликає і Комітет захисту журналістів, базований у Нью-Йорку, а також головний редактор RFE/RL Ненад Пеїч – про це йдеться на сторінках Радіо Свобода. Вимогу негайного звільнення журналіста на своєму сайті опублікувала й міжнародна організація «Репортери без кордонів». Під час конференції ОБСЄ щодо свободи медіа у Відні до заклику сприяти звільненню Асєєва приєдналась і Спілка журналістів Росії – зазначає Радіо Свобода.   Посилання на джерела інформації: Українська правда блоги http://blogs.pravda.com.ua/authors/firsov/593bd88be7bce/ Громадське https://hromadske.ua/posts/v-sbu-pidtverdyly-znyknennia-publitsysta-asieieva-u-donetsku-i-povidomyly-pro-ioho-poshuky Радіо Свобода https://www.radiosvoboda.org/a/news/28544718.html https://www.radiosvoboda.org/a/news/28559396.html   https://www.radiosvoboda.org/a/news/28566785.html Reporters without borders https://rsf.org/en/news/journalist-missing-separatist-eastern-ukraine Маргарита Голобродська для uaportal.cz  
    Черв 21, 2017 443
  • 20 Черв 2017
    Які необхідно мати підтверджуючі документи для безперешкодного #безвізового перетину кордону ЄС? Крім біометричного паспорта, необхідно мати підтверджуючі документи, набір яких визначається метою поїздки.Прикордонні служби держав-членів ЄС можуть вимагати від громадян України підтвердження мети та умов перебування в Євросоюзі, а також достатніх фінансових засобів. Чинне законодавство ЄС і держав-членів не містить вичерпного переліку підтверджуючих документів, які прикордонні служби країн-членів ЄС матимуть право вимагати на кордоні від громадян третіх країн, що мають право безвізового в’їзду на територію Євросоюзу.Водночас, у Додатку І до Шенгенського кодексу наводиться перелік документів, які можуть використовуватись для підтвердження мети подорожі та умов перебування, зокрема:a) для ділових поїздок:- запрошення від фірми або органу влади відвідати зустрічі, конференції або події, пов’язані з торгівлею, промисловістю або роботою;- інші документи, які демонструють наявність торговельних або робочих відносин;- вхідні квитки на ярмарки і конгреси, якщо ви плануєте їх відвідати.(b) для подорожей з метою навчання в університеті чи інших видів навчання та вдосконалення навичок:- сертифікат про зарахування/реєстрацію до навчального закладу/курсів/школи з метою відвідання професійних або теоретичних курсів у рамках базового та інших рівнів навчання;- студентські картки або сертифікати відвідуваних курсів.(с) для подорожей з метою туризму або з особистих причин:- супровідні документи щодо проживання (запрошення від приймаючої сторони (господаря), якщо ви зупинитеся в нього (неї), супровідний документ від установи, що надає помешкання, або будь-який інший прийнятний документ, що свідчить про наявність помешкання для проживання;- супровідні документи щодо маршруту, підтвердження замовлення організованої подорожі або будь-якого іншого прийнятного документа, що свідчить про наявність плану подорожі;- супровідні документи щодо повернення: зворотній квиток або квиток туди-назад.(d) для подорожей з метою участі в політичних, наукових, культурних, спортивних чи релігійних заходах або з іншою метою: запрошення, вхідні квитки, дані про реєстрацію (enrolments) або ж програми, в яких зазначено за можливості назву приймаючої організації і тривалість перебування, або будь-які інші прийнятні документи, що засвідчують мету візиту.В свою чергу для перетину кордону з собою необхідно мати певну суму коштів на одну добу. Ми дізнались, скільки коштів необхідно для того, щоб потрапити до Чеської Республіки. Про це розповіла в коментарі кореспондентові Укрінформу заступник начальника прес-служби МЗС Чеської Республіки Ірена Валентова. Згідно зі ст. 6 п.1 Шенгенського кодексу, іноземець під час в'їзду має чітко обгрунтувати мету і умови планованого перебування і довести, що він забезпечений достатніми коштами для існування як під час запланованого перебування, так і для повернення в країну походження або в третю країну, в якій буде гарантовано його перебування і забезпечення. У нашій країні вищезгадані кошти розраховані на основі прожиткового мінімуму в Чеській Республіці, - сказала Валентова. Вона пояснила, що для перебування в ЧР строком до 30 днів особо, яка приїжджає, має довести наявність у неї на день не менше ніж 1100 чеських крон (тобто половини прожиткового рівня, який встановлений в країні на рівні 2200 крон), що еквівалентно 1220 грн або 42 євро. Якщо передбачуване перебування перевищує 30 днів, то гість країни має засвідчити, що він має в своєму розпорядженні суму в, щонайменше, 30Х1100 крон плюс по 4400 крон (два прожиткові мінімуми) за кожен подальший місяць. Представник МЗС передбачила, що відміна віз для короткострокового перебування без мети працевлаштування і ведення бізнесу підвищить кількість туристів з України в країни Шенгенської зони, включаючи Чехію. За її словами, зараз складно передбачити, наскільки збільшиться кількість туристів. Проте це не має вплинути на роботу повітряної гавані Праги і міжнародний аеропорт Вацлава Гавела не планує вживати жодних спеціальних заходів у контексті лібералізації візового режиму для України. У чеському МЗС також звернули увагу на те, що консульства країн Шенгенської зони в Україні видали в 2016 році в цілому майже 1,4 млн "шенгенських віз", з яких близько 60%, - багаторазові. Крім того, громадяни України могли їздити в країни Шенгенської угоди з національними довгостроковими візами і дозволом на перебування в окремих державах-членах, число яких було, за наявною інформацією, навіть вище, ніж кількість "шенгенських віз". У публікації використані матеріали з наступних джерел: https://www.facebook.com/ukraine.embassy.in.czechia https://www.ukrinform.ua/rubric-tourism/2244309-u-mzs-cehii-skazali-aku-sumu-treba-mati-ukrainskim-turistam.html
    2670 Опубліковано Oleksa Koba
  • Автор Oleksa Koba
    Які необхідно мати підтверджуючі документи для безперешкодного #безвізового перетину кордону ЄС? Крім біометричного паспорта, необхідно мати підтверджуючі документи, набір яких визначається метою поїздки.Прикордонні служби держав-членів ЄС можуть вимагати від громадян України підтвердження мети та умов перебування в Євросоюзі, а також достатніх фінансових засобів. Чинне законодавство ЄС і держав-членів не містить вичерпного переліку підтверджуючих документів, які прикордонні служби країн-членів ЄС матимуть право вимагати на кордоні від громадян третіх країн, що мають право безвізового в’їзду на територію Євросоюзу.Водночас, у Додатку І до Шенгенського кодексу наводиться перелік документів, які можуть використовуватись для підтвердження мети подорожі та умов перебування, зокрема:a) для ділових поїздок:- запрошення від фірми або органу влади відвідати зустрічі, конференції або події, пов’язані з торгівлею, промисловістю або роботою;- інші документи, які демонструють наявність торговельних або робочих відносин;- вхідні квитки на ярмарки і конгреси, якщо ви плануєте їх відвідати.(b) для подорожей з метою навчання в університеті чи інших видів навчання та вдосконалення навичок:- сертифікат про зарахування/реєстрацію до навчального закладу/курсів/школи з метою відвідання професійних або теоретичних курсів у рамках базового та інших рівнів навчання;- студентські картки або сертифікати відвідуваних курсів.(с) для подорожей з метою туризму або з особистих причин:- супровідні документи щодо проживання (запрошення від приймаючої сторони (господаря), якщо ви зупинитеся в нього (неї), супровідний документ від установи, що надає помешкання, або будь-який інший прийнятний документ, що свідчить про наявність помешкання для проживання;- супровідні документи щодо маршруту, підтвердження замовлення організованої подорожі або будь-якого іншого прийнятного документа, що свідчить про наявність плану подорожі;- супровідні документи щодо повернення: зворотній квиток або квиток туди-назад.(d) для подорожей з метою участі в політичних, наукових, культурних, спортивних чи релігійних заходах або з іншою метою: запрошення, вхідні квитки, дані про реєстрацію (enrolments) або ж програми, в яких зазначено за можливості назву приймаючої організації і тривалість перебування, або будь-які інші прийнятні документи, що засвідчують мету візиту.В свою чергу для перетину кордону з собою необхідно мати певну суму коштів на одну добу. Ми дізнались, скільки коштів необхідно для того, щоб потрапити до Чеської Республіки. Про це розповіла в коментарі кореспондентові Укрінформу заступник начальника прес-служби МЗС Чеської Республіки Ірена Валентова. Згідно зі ст. 6 п.1 Шенгенського кодексу, іноземець під час в'їзду має чітко обгрунтувати мету і умови планованого перебування і довести, що він забезпечений достатніми коштами для існування як під час запланованого перебування, так і для повернення в країну походження або в третю країну, в якій буде гарантовано його перебування і забезпечення. У нашій країні вищезгадані кошти розраховані на основі прожиткового мінімуму в Чеській Республіці, - сказала Валентова. Вона пояснила, що для перебування в ЧР строком до 30 днів особо, яка приїжджає, має довести наявність у неї на день не менше ніж 1100 чеських крон (тобто половини прожиткового рівня, який встановлений в країні на рівні 2200 крон), що еквівалентно 1220 грн або 42 євро. Якщо передбачуване перебування перевищує 30 днів, то гість країни має засвідчити, що він має в своєму розпорядженні суму в, щонайменше, 30Х1100 крон плюс по 4400 крон (два прожиткові мінімуми) за кожен подальший місяць. Представник МЗС передбачила, що відміна віз для короткострокового перебування без мети працевлаштування і ведення бізнесу підвищить кількість туристів з України в країни Шенгенської зони, включаючи Чехію. За її словами, зараз складно передбачити, наскільки збільшиться кількість туристів. Проте це не має вплинути на роботу повітряної гавані Праги і міжнародний аеропорт Вацлава Гавела не планує вживати жодних спеціальних заходів у контексті лібералізації візового режиму для України. У чеському МЗС також звернули увагу на те, що консульства країн Шенгенської зони в Україні видали в 2016 році в цілому майже 1,4 млн "шенгенських віз", з яких близько 60%, - багаторазові. Крім того, громадяни України могли їздити в країни Шенгенської угоди з національними довгостроковими візами і дозволом на перебування в окремих державах-членах, число яких було, за наявною інформацією, навіть вище, ніж кількість "шенгенських віз". У публікації використані матеріали з наступних джерел: https://www.facebook.com/ukraine.embassy.in.czechia https://www.ukrinform.ua/rubric-tourism/2244309-u-mzs-cehii-skazali-aku-sumu-treba-mati-ukrainskim-turistam.html
    Черв 20, 2017 2670

Популярні статті

  • 31 Трав 2017
    Березнь 2017 для українських трудових мігрантів в Чехії видався дуже складним – сталося те, що одного разу мало статися. Після того, коли консульські представництва Польщі в Україні видали українцям близько 1,3 мільйони віз, що на 27% перевищувало результати 2015 року (близько 922 тисячі віз), чеські підприємства почали масово працевлаштовувати українців із польськими робочими візами. Отримати такі візи набагато легше, ніж чеські. Не обійшлось тут і без  винахідливих українських посередників, які на своїх земляках давно навчились робити бізнес. Чеським державним органам такий масовий наплив іноземців із польськими візами не подобався, і вони вдалися до радикальних дій.  На фірмі «Роглік» затримали майже сотню заробітчан, і 81 з них депортували з Чехії.  Про це можете прочитати в нашій попередній статті: Скандальний "Роглік"-робота по польській візі в Чехії Чеські роботодавці, які через польські агентства «беруть у відрядження» українських працівників, прокоментували цю ситуацію так: «Ми керуємося чеським Законом про працевлаштування, § 98 пунктк), в якому сказано, що на період до 90 днів працівник з візою однієї країни-члена ЄС може працювати в іншій країні-члені ЄС без дозволу на роботу цільової країни. Це так, якби вас «Роглік» вислав тимчасово працювати в іншій фірмі в Німеччині, і це діє також для громадян з країн, які не є членами ЄС. Працюють до 90 днів, бо за § 42 Закону про перебування іноземців в ЧР понад цей термін потрібно мати довготривалу візу», - заявив Томаш Чупр засновник фірми Rohlik.cz UAPORTAL.CZ раніше викладав інформацію, котру вдалося зібрати нашому автору Олександру Студеняку  щодо правил працевлаштування в Чехії при наявності польської робочої візи чи польського дозволу на проживання. Зібрана інформація не давала вичерпну відповідь на питання: Легальною чи ні є робота українців в Чехії з польською візою? Якщо так, то за яких обставин?  Більше читайте в статті: Робота в Чехії при наявності польської візи Після цих подій  виникла ідея зробити офіційний запит до Управління служби поліції у справах іноземців, із проханням роз'яснити  ситуацію а також, дати вичерпні відповіді на важливі для нас запитання.   Запит підготували професійні юристи з адвокатського бюро Libor Petříček, які зацікавились цією проблематикою.   Пропонуємо вашій увазі результат їх роботи.   Переклад з чеської підготував Сватослав Шчигол. Запит на надання інформації відповідно до Закону № 106/1999 Зведення законів «Про вільний доступ до інформації» в редакції подальших актів – повідомлення» Управління служби поліції в справах іноземців як зобов’язаний суб’єкт відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону № 106/1999 Зведення законів «Про вільний доступ до інформації» в редакції подальших актів за Вашим запитом на надання інформації, що надійшов 27 квітня 2017 р., повідомляє наступне: на питання 1           Скільки громадян України затримано при облаві на так званих «працевлаштованих через агентства зайнятості», що працюють у службі доставки Rohlík.cz компанії VELKÁ PECKA, s.r.o., ІН 03024130, юридична адреса: Sokolovská 100/94, Karlín, 186 00 Praha 8, у березні 2017 р.?  Затримано 86 осіб, що є громадянами України. на питання 2          Скільки з них депортовано?  На сьогоднішній день стосовно 81 іноземця винесено рішення про адміністративне видворення відповідно до Закону № 326/1999 Зведення законів «Про перебування іноземців на території Чеської Республіки та внесення в деякі закони змін» (далі – «Закон № 326/1999 Зведення законів»). Провадження стосовно інших п’яти ще не завершено. на питання 3           Скільки депортованих оскаржило рішення про видворення в судовому порядку, в якому суді та за якими номерами розглядаються їхні справи (якщо вам відомі такі дані)?  За станом на сьогоднішній день проти вищезгаданих рішень про адміністративне видворення позовів не подавалося. на питання 4          Які наслідки матиме така депортація для громадян України, яких вона стосується, у плані можливостей їздити в Європейський Союз та Чеську Республіку – як у статусі туристів, так і в статусі заявників на видачу дозволу на працевлаштування та дозволу на проживання в ЧР? Після винесення рішення про адміністративне видворення Поліцією в справах іноземців розпочато так звану процедуру консультацій, передбачену в ч. 2 ст. 25 Шенгенської виконавчої угоди, з державою-учасником, якою видано відповідні дозволи. Якщо згадана держава такі візи або дозволи на проживання анулює, заборона на в’їзд та перебування поширюватиметься на всі країни, в яких Шенгенська угода застосовується в повному обсязі. Якщо така держава візи або дозволи на проживання не анулює, заборона на в’їзд та перебування поширюватиметься тільки на територію Чеської Республіки. на питання 5          Чи вжито Поліцією в справах іноземців якихось особливих заходів інформаційного характеру для підвищення поінформованості громадян України про те, якими є умови так званого «працевлаштування через агентства зайнятості» на території ЧР? Працевлаштування через агентства зайнятості та вирішення цієї проблеми знаходиться в повній компетенції Міністерства праці та соціальних справ, тому Поліція в справах іноземців ніяких особливих заходів інформаційного характеру не вживатиме. на питання 6          Які положення правових норм ЧР порушено депортованими особами? Виконуючи трудову діяльність без дійсного дозволу на працевлаштування, іноземці порушили положення ч. 1 ст. 178б Закону № 326/1999 Зведення законів, відповідно до якого працевлаштуванням вважається діяльність, для якої іноземцю необхідний дозвіл на працевлаштування, «картка працівника» або «синя картка». Згідно з вищезгаданими положеннями закону як працевлаштування розглядається також виконання завдань, що випливають з предмету діяльності юридичної особи, забезпечуваних засновником, виконавчим органом, членом виконавчого або іншого органу торговельного товариства (для торговельних товариств), членом кооперативу, виконавчого або іншого органу кооперативу (для кооперативів).       Громадянина третьої держави можна прийняти на роботу та працевлаштовувати за наявності в нього дійсного дозволу на працевлаштування, дійсної «картки працівника» або «синьої картки», якщо Законом № 435/2004 Зведення законів не передбачено інше.    Один з винятків, коли працевлаштування іноземця допускається без дозволу на працевлаштування, «картки працівника» або «синьої картки», закріплено в положеннях п. к) ст. 98 Закону № 435/2004 Зведення законів: «Відповідно до п. к) ст. 98 Закону № 435/2004 Зведення законів згадані в цьому Законі дозвіл на працевлаштування, «картка працівника» та «синя картка» не вимагаються для працевлаштування іноземця, направленого на територію Чеської Республіки в порядку надання послуг роботодавцем, штаб-квартира якого знаходиться в іншій державі-учасниці Європейського Союзу».     Призначенням та метою положень п. к) ст. 98 Закону № 435/2004 Зведення законів є дозволити іноземному суб’єкту з юридичною адресою в країні Європейського Союзу направляти своїх працівників у Чеську Республіку в порядку транснаціонального надання послуг, при цьому для виконання робіт такими працівниками не вимагається дозвіл на працевлаштування. Виняток діє за умови надання іноземним суб’єктом послуг безпосередньо чеському споживачу без проміжних ланок. Розглянувши зібрані матеріали окремих справ як самостійно, так і у взаємозв’язку, орган управління дійшов однозначного висновку: -     Для виконання іноземцями трудової діяльності у виробничому об’єкті, де проводилася перевірка, вимагався дозвіл на працевлаштування, «картка працівника» або «синя картка» -     У зв’язку з відсутністю вищезгаданого виконання трудової діяльності суперечило закону -     Орган управління вважає доведеним, що в даному випадку мало місце намагання підпорядкувати роботи положенням про направлення на територію ЧР у порядку надання послуг роботодавцем, штаб-квартира якого знаходиться в іншій державі-учасниці ЄС, в ув’язці з положеннями п. к) ст. 98 Закону № 435/2004 Зведення законів, з цільовим обходженням Закону № 435/2004 Зведення законів. -     Орган управління констатує, що направлення згідно з ч. к) ст. 98 Закону № 435/2004 Зведення законів не мало місця. на питання 7          Чи вжито або буде вжито Поліцією в справах іноземців якихось особливих заходів для попередження порушення згаданих чеських правових норм у майбутньому, а якщо так – яких саме? Поліція в справах іноземців діє відповідно до закону, а згадані заходи в плані зайнятості входять у повноваження Міністерства праці та соціальних справ. Оформила: капітан Магістр Поспішіл Камінска Їндржішка Підписала: полковник Магістр Рендлова Катержіна   Чеський оргигінал:     Читайте також: Як самому офіційно працевлаштуватись в Чехії?  Інформацію підготовлено у співпраці із Адвокатським бюро Libor Petříček Březenská 2466/4, Libeň, 182 00 Praha 82 Контактна особа Андрій Криштоп kryshtop@aklp.cz Тел.: +420 777 339 408 Основні напрямки діяльності: Цивільне право, кримінальне право, конституційне право.   Поважайте закони країни, до якої Ви приїхали і не забувайте, що Ви і Ваша поведінка, це візитівка України.   Успіхів Вам у легальному працевлаштуванні в Чехії!   Автор Галина Андрейців, для UAPORTAL.CZ   
    8336 Опубліковано Галина Андрейців
  • Березнь 2017 для українських трудових мігрантів в Чехії видався дуже складним – сталося те, що одного разу мало статися. Після того, коли консульські представництва Польщі в Україні видали українцям близько 1,3 мільйони віз, що на 27% перевищувало результати 2015 року (близько 922 тисячі віз), чеські підприємства почали масово працевлаштовувати українців із польськими робочими візами. Отримати такі візи набагато легше, ніж чеські. Не обійшлось тут і без  винахідливих українських посередників, які на своїх земляках давно навчились робити бізнес. Чеським державним органам такий масовий наплив іноземців із польськими візами не подобався, і вони вдалися до радикальних дій.  На фірмі «Роглік» затримали майже сотню заробітчан, і 81 з них депортували з Чехії.  Про це можете прочитати в нашій попередній статті: Скандальний "Роглік"-робота по польській візі в Чехії Чеські роботодавці, які через польські агентства «беруть у відрядження» українських працівників, прокоментували цю ситуацію так: «Ми керуємося чеським Законом про працевлаштування, § 98 пунктк), в якому сказано, що на період до 90 днів працівник з візою однієї країни-члена ЄС може працювати в іншій країні-члені ЄС без дозволу на роботу цільової країни. Це так, якби вас «Роглік» вислав тимчасово працювати в іншій фірмі в Німеччині, і це діє також для громадян з країн, які не є членами ЄС. Працюють до 90 днів, бо за § 42 Закону про перебування іноземців в ЧР понад цей термін потрібно мати довготривалу візу», - заявив Томаш Чупр засновник фірми Rohlik.cz UAPORTAL.CZ раніше викладав інформацію, котру вдалося зібрати нашому автору Олександру Студеняку  щодо правил працевлаштування в Чехії при наявності польської робочої візи чи польського дозволу на проживання. Зібрана інформація не давала вичерпну відповідь на питання: Легальною чи ні є робота українців в Чехії з польською візою? Якщо так, то за яких обставин?  Більше читайте в статті: Робота в Чехії при наявності польської візи Після цих подій  виникла ідея зробити офіційний запит до Управління служби поліції у справах іноземців, із проханням роз'яснити  ситуацію а також, дати вичерпні відповіді на важливі для нас запитання.   Запит підготували професійні юристи з адвокатського бюро Libor Petříček, які зацікавились цією проблематикою.   Пропонуємо вашій увазі результат їх роботи.   Переклад з чеської підготував Сватослав Шчигол. Запит на надання інформації відповідно до Закону № 106/1999 Зведення законів «Про вільний доступ до інформації» в редакції подальших актів – повідомлення» Управління служби поліції в справах іноземців як зобов’язаний суб’єкт відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону № 106/1999 Зведення законів «Про вільний доступ до інформації» в редакції подальших актів за Вашим запитом на надання інформації, що надійшов 27 квітня 2017 р., повідомляє наступне: на питання 1           Скільки громадян України затримано при облаві на так званих «працевлаштованих через агентства зайнятості», що працюють у службі доставки Rohlík.cz компанії VELKÁ PECKA, s.r.o., ІН 03024130, юридична адреса: Sokolovská 100/94, Karlín, 186 00 Praha 8, у березні 2017 р.?  Затримано 86 осіб, що є громадянами України. на питання 2          Скільки з них депортовано?  На сьогоднішній день стосовно 81 іноземця винесено рішення про адміністративне видворення відповідно до Закону № 326/1999 Зведення законів «Про перебування іноземців на території Чеської Республіки та внесення в деякі закони змін» (далі – «Закон № 326/1999 Зведення законів»). Провадження стосовно інших п’яти ще не завершено. на питання 3           Скільки депортованих оскаржило рішення про видворення в судовому порядку, в якому суді та за якими номерами розглядаються їхні справи (якщо вам відомі такі дані)?  За станом на сьогоднішній день проти вищезгаданих рішень про адміністративне видворення позовів не подавалося. на питання 4          Які наслідки матиме така депортація для громадян України, яких вона стосується, у плані можливостей їздити в Європейський Союз та Чеську Республіку – як у статусі туристів, так і в статусі заявників на видачу дозволу на працевлаштування та дозволу на проживання в ЧР? Після винесення рішення про адміністративне видворення Поліцією в справах іноземців розпочато так звану процедуру консультацій, передбачену в ч. 2 ст. 25 Шенгенської виконавчої угоди, з державою-учасником, якою видано відповідні дозволи. Якщо згадана держава такі візи або дозволи на проживання анулює, заборона на в’їзд та перебування поширюватиметься на всі країни, в яких Шенгенська угода застосовується в повному обсязі. Якщо така держава візи або дозволи на проживання не анулює, заборона на в’їзд та перебування поширюватиметься тільки на територію Чеської Республіки. на питання 5          Чи вжито Поліцією в справах іноземців якихось особливих заходів інформаційного характеру для підвищення поінформованості громадян України про те, якими є умови так званого «працевлаштування через агентства зайнятості» на території ЧР? Працевлаштування через агентства зайнятості та вирішення цієї проблеми знаходиться в повній компетенції Міністерства праці та соціальних справ, тому Поліція в справах іноземців ніяких особливих заходів інформаційного характеру не вживатиме. на питання 6          Які положення правових норм ЧР порушено депортованими особами? Виконуючи трудову діяльність без дійсного дозволу на працевлаштування, іноземці порушили положення ч. 1 ст. 178б Закону № 326/1999 Зведення законів, відповідно до якого працевлаштуванням вважається діяльність, для якої іноземцю необхідний дозвіл на працевлаштування, «картка працівника» або «синя картка». Згідно з вищезгаданими положеннями закону як працевлаштування розглядається також виконання завдань, що випливають з предмету діяльності юридичної особи, забезпечуваних засновником, виконавчим органом, членом виконавчого або іншого органу торговельного товариства (для торговельних товариств), членом кооперативу, виконавчого або іншого органу кооперативу (для кооперативів).       Громадянина третьої держави можна прийняти на роботу та працевлаштовувати за наявності в нього дійсного дозволу на працевлаштування, дійсної «картки працівника» або «синьої картки», якщо Законом № 435/2004 Зведення законів не передбачено інше.    Один з винятків, коли працевлаштування іноземця допускається без дозволу на працевлаштування, «картки працівника» або «синьої картки», закріплено в положеннях п. к) ст. 98 Закону № 435/2004 Зведення законів: «Відповідно до п. к) ст. 98 Закону № 435/2004 Зведення законів згадані в цьому Законі дозвіл на працевлаштування, «картка працівника» та «синя картка» не вимагаються для працевлаштування іноземця, направленого на територію Чеської Республіки в порядку надання послуг роботодавцем, штаб-квартира якого знаходиться в іншій державі-учасниці Європейського Союзу».     Призначенням та метою положень п. к) ст. 98 Закону № 435/2004 Зведення законів є дозволити іноземному суб’єкту з юридичною адресою в країні Європейського Союзу направляти своїх працівників у Чеську Республіку в порядку транснаціонального надання послуг, при цьому для виконання робіт такими працівниками не вимагається дозвіл на працевлаштування. Виняток діє за умови надання іноземним суб’єктом послуг безпосередньо чеському споживачу без проміжних ланок. Розглянувши зібрані матеріали окремих справ як самостійно, так і у взаємозв’язку, орган управління дійшов однозначного висновку: -     Для виконання іноземцями трудової діяльності у виробничому об’єкті, де проводилася перевірка, вимагався дозвіл на працевлаштування, «картка працівника» або «синя картка» -     У зв’язку з відсутністю вищезгаданого виконання трудової діяльності суперечило закону -     Орган управління вважає доведеним, що в даному випадку мало місце намагання підпорядкувати роботи положенням про направлення на територію ЧР у порядку надання послуг роботодавцем, штаб-квартира якого знаходиться в іншій державі-учасниці ЄС, в ув’язці з положеннями п. к) ст. 98 Закону № 435/2004 Зведення законів, з цільовим обходженням Закону № 435/2004 Зведення законів. -     Орган управління констатує, що направлення згідно з ч. к) ст. 98 Закону № 435/2004 Зведення законів не мало місця. на питання 7          Чи вжито або буде вжито Поліцією в справах іноземців якихось особливих заходів для попередження порушення згаданих чеських правових норм у майбутньому, а якщо так – яких саме? Поліція в справах іноземців діє відповідно до закону, а згадані заходи в плані зайнятості входять у повноваження Міністерства праці та соціальних справ. Оформила: капітан Магістр Поспішіл Камінска Їндржішка Підписала: полковник Магістр Рендлова Катержіна   Чеський оргигінал:     Читайте також: Як самому офіційно працевлаштуватись в Чехії?  Інформацію підготовлено у співпраці із Адвокатським бюро Libor Petříček Březenská 2466/4, Libeň, 182 00 Praha 82 Контактна особа Андрій Криштоп kryshtop@aklp.cz Тел.: +420 777 339 408 Основні напрямки діяльності: Цивільне право, кримінальне право, конституційне право.   Поважайте закони країни, до якої Ви приїхали і не забувайте, що Ви і Ваша поведінка, це візитівка України.   Успіхів Вам у легальному працевлаштуванні в Чехії!   Автор Галина Андрейців, для UAPORTAL.CZ   
    Трав 31, 2017 8336
  • 25 Квіт 2017
    Лише в березні цього року Чехія депортувала майже 300 українців, які працювали тут нелегально. На uaportal.cz ми неодноразово піднімали тему нелегального працевлаштування в Чехії і її наслідків, проте ми розуміємо, наскільки це болюча тема для наших земляків, які не від доброго життя, залишають сім’ї і йдуть на заробітки до чужої країни.   Читайте також: Сумна статистика- нелегальне перебування в Чехії Працюючи нелегально, вони в більшості випадків : а) не мають належного доступу до інформації, б) посередники - «клієнти» їм морочать голову тим, що все легально, договір з ними підпишеться на місці, робота є зараз і вже, а потім її вже не буде, бо на їхнє місце є ціла купа гастербайтерів, в) «Ади, сусід Василь, кум, брат, файно заробляють у Чехах і поліція їх не злапала» д) вірять у казки про «порядних клієнтів» Тому, для тих, хто хоче дізнатись, як все ж таки легально самому працевлаштуватись в Чехії, ми підготували цей матеріал. А тим, кому то все до лампочки, попереджаємо – ДЕШЕВИЙ СИР ЛИШЕ У МИШОЛОВЦІ!   Що таке програми «Режим УКРАЇНА» і Пілотний проект ? Почнемо з того, що Ви повинні пам’ятати, що Чехія досить серйозно зацікавлена в українських робітниках, і це не тому, що це дешева робоча сила, тут все залежить від Вас самих, наскільки Ви хороший спеціаліст, чи володієте чеською мовою,  і як Ви оцінюєте свою роботу? Самі  чехи хвалять українців, як працьовитий народ, з яким у них є багато спільного – схожі традиції, подібна мова і культура. Як повідомила віце-президент Торгової палати ЧР Ірена Бартоньова: «Працевлаштування українців - це необхідність, тому що без них компанії не встигають виконувати замовлення. Якщо ситуація не зміниться, деяким компаніям буде необхідно перенести виробництво в країни, де буде легше знайти робочу силу». У  2016 році Торгова палата Чеської Республіки запустила дві основні програми  працевлаштування - Режим Україна і Пілотний проект, згідно яких, на роботу в Чехії можуть розраховувати 5 тисяч українських заробітчан.  Ми вже писали в попередніх статтях, що раніше в рамках даної програми працевлаштуватися в Чехії могли тільки висококваліфіковані українські фахівці. Але тепер, завдяки новому проекту, брати участь в ній можуть працівники середньої і низької кваліфікацій: слюсарі, кухарі, водії, зварювальники, швеї і т.д., тобто працівники для  головних галузей господарства, у виробництві і сфері обслуговування. За умови стабільного зростання числа бажаючих, кількість працевлаштованих в Чехії українців реально може досягти позначки в 5 тисяч осіб на рік.  За словами міністра промисловості Яна Младека, щоб задовільнити прохання чеського бізнесу, Чехія видасть більше дозволів на роботу для українців, ніж ті 5 тисяч, які передбачалися від початку. Як повідомляє Торгова пала Чеської Республіки, у звязку із збільшенням штату ГК у Львові,  на підставі Постанови Уряду №. 105 від 8 лютого 2017 збільшать квоти для прийому заявок на трудову карту. Збільшення щомісячних квот планується з урахуванням наявності працівників МЗС наступним чином: Від 15 березня 2017р. - на 520 заяв в місяць, з 1 квітня 2017р. - на 660 заяв в місяць, а з 1 травня - на 800 заяв в місяць.  Також, важливі зміни і правила, які стосуються як роботодавця так і Вас, як майбутнього працівника: Чеська урядова концепція «Режим Україна» і Пілотні проект, містить чіткий план дій для чеських роботодавців, визначає завдання Генерального консульства Чехії у Львові в процесі оформлення віз і затверджує правила та процедуру дій для кандидатів на отримання віз. ГК у Львові електронною поштою інформуватиме роботодавця про термін, коли заявник повинен подати документи на трудову карту. Раніше працівники ГК у Львові телефонували безпосередньо заявнику і коли той не брав трубку, його могли виключити з програми на отримання робочої картки. Зараз зацікавлений роботодавець, сам може проконтролювати справність всіх необхідних документів заявника і те, щоб його майбутній робітник у зазначений термін прийшов на співбесіду до ГК. Хочу попередити, що додаткові терміни для подачі заяви Вам не будуть призначені. Тому, послухайте свого роботодавця і у відповідний термін подайте всі необхідні документи.  Тривалість всієї процедури від моменту включення заяви роботодавця зі списком працівників( в якому будете і Ви),  до одного з проектів Торгової палати ЧР, до призначення терміну подання заяви на ГК у Львові для Вас, як майбутнього працівника, може тривати більше 6 місяці. Чеські роботодавці, не дивлячись на всю цю бюрократичну тяганину, мають бажання офіційно працевлаштувати українців. Дуже прикро, коли після отримання візи до Чехії, Ви попрацюєте у свого роботодавця у малому периферійному містечку 2 місяці, отримаєте робочу карту і без попередження майхнете до Праги за більшою зарплатою. Такі випадки на жаль трапляються часто і показують, наскільки українці можуть бути безвідповідальними і невдячними. Тому, наше прохання до Вас, попрацюйте принаймі 1 рік у свого роботодавця, повірте, що в тому селі не тільки у Вас, але і у чехів зарплати зазвичай трохи нижчі, ніж у великих містах.   Якщо коротко підвести підсумки, то згідно з цією програмою, роботодавець подає заявку до Торгової палати ЧР про те, щоб його включили в одну із програм, знаходить потрібного співробітника, укладає з ним договір і подає необхідні документи в консульство у Львові. Після цього,  представники дипломатичної установи призначають потенційному працівнику співбесіду. Якщо він зможе її пройти, і всі документи подасть правильно і вчасно, то йому відкривається пряма дорога на Чехію. Які чеські роботодавці можуть приймати участь у сппощеній програмі працевлаштування українців?- фірма чи підприємство, де працює на менше 10 робітників і яка зареєстрована не менше двох років тому. Крім того не повинно бути ніяких заборгованостей по податкам та соціальним внескам. Робота в Чехії без посередників. Самостійний пошук роботи може зайняти у Вас більше часу і сил, зате буде повна свобода вибору, а також з'явиться можливість отримати цінний досвід на майбутнє.  На сайті Міністерства праці і соціального захисту ЧР, є перелік різноманітних вакансій, які постійно поповнюються. Знайти роботу у базі даних вакантних місць Ви можете тут:  https://portal.mpsv.cz/sz/obcane/vmjedno Якщо хочете розмістити свою біографію і надіслати трудову пропозицію, то Вам сюди: https://portal.mpsv.cz/sz/zahr_zam/prociz/cv Можете вибрати одну, або декілька вакансій, обговорити з роботодавцем всі необхідні умови і укласти попередній договір про працю, який Вам буде потрібен для подання заяви до консульства. Читайте також: Обережно- "клієнти" в Чехії !  Які документи Вам потрібні для подання на робочу картку? анкета на робочу карту. дійсний закордонний паспорт, не старше 10 років, паспорт повинен мати мінімально дві вільні сторінки та строк дії паспорта повинен бути мінімально 3 місяці після завершення терміну дії візи; не повинен бути пошкоджений 2 однакові фотографії, які відповідають Вашому актуальному вигляду документ про забезпечення проживання на території ЧР; трудовий договір, договір про трудову діяльність або договір про майбутній договір, в якому сторони зобов'язуються  в узгоджений термін укласти трудовий договір, що містить положення, з якого випливає, що щомісячний розмір заробітної плати, окладу або винагороди іноземця, не буде нижчий, ніж базова ставка мінімальної місячної заробітної плати. Щотижнева робоча доба у кожних основних  трудових відносинах повинна бути не менше 15 годин. довідка про несудимість в Україні – у випадку, якщо іноземець за останні 3 роки перебував безперервно строком довше ніж 6 місяців  в іншій країні, тоді також повинен надати довідку про несудимість з тієї країні документ про мету перебування… Більш детально про документи дізнаєтесь на сайті Чеського міністерства закордонних справ Документи для оформлення довгострокового перебування не повинні бути старші 180 днів від дати видачі – виняток закордонний паспорт, матричні документи та фотографії, якщо відповідають теперішньому Вашому вигляду. Всі документи повинні бути чеською мовою або офіційно перекладені на чеську мову. У випадку українських документів не вимагається апостиль, достатньо нотаріального засвідчення. Ви повинні сплатити встановленний збір, якщо Ваша заява підлягає оплаті.   Заявники на робочу карту в системі Visapoint вже не реєструються! Однак, для подання заяви з іншою метою, ніж робоча карта (наприклад: возз’єднання родини, навчання, підприємницька діяльність, наукова діяльність, синя карта т.д.) і надалі необхідно реєструватися в системі Visapoint. Прийом заяв на робочі карти в дипломатичних установах на території України в першу чергу організований в рамках проектів зі спрощеною процедурою, затверджених урядом Чеської Республіки з метою збільшення трудової міграції з України до Чехії, при урахуванні квот, встановлених відповідно до технічних можливостей дипломатичних установ. Мова йде про наступні проекти: РежимУкраїна  для кваліфікованих працівників з України (Генеральне консульство Чеської Республіки у Львові) Пілотний проект: спеціальні процедури для висококваліфікованих спеціалістів з України (Консульський відділ Посольства Чеської Республіки в Києві) Welcome Package для інвесторів (Консульський відділ Посольства Чеської Республіки в Києві) Fast track – пришвидшена процедура для внутрішньо-фірмового переміщення і локалізації працівників іноземних інвесторів (Консульський відділ Посольства Чеської Республіки в Києві) В рамках вказаних проектів зі спрощеною процедурою приймається більшість (до 95%) всіх заяв на трудові карти в дипломатичних установах Чеської Республіки в Україні.   Що Вам потрібно пам’ятати? У консульстві Ви отримаєте в’їзну візу з метою отримання дозволу на перебування, зі строком дії 6 місяців та строком дозволеного перебування на території ЧР до 60 днів. Після в’їзду на територію ЧР з такою візою Ви повинні до 3-х робочих днів особисто звернутися до відповідного Вашому проживанню відділу з питань притулку та міграційної політики МВС(цизинецька поліція) і подати заяву на оформлення картки дозволу на перебування(трудової картки). Такий дозвіл Вам буде видано від 1 до 2 місяців.  Заяву на отримання робочої карти розглядає Міністерство внутрішніх справ до 60 днів  від дня подачі заяви, в особливих випадках до 90 днів.  У випадку, якщо розгляд заяви призупинено, наприклад на підставі необхідності додати документи, яких не вистачає, строк не зараховується. Робоча карта надається на строк, на який було укладено робочий договір або договір про робочу діяльність, будь-який не більш ніж на 2 роки (потім Ви зможете її продовжити); у випадку якщо Ви надаєте дозвіл на працевлаштування, робоча карта надається на строк зазначений у дозволі на працевлаштування.  Про Нову Новелу до закону про перебування іноземців читайте на UAPORTAL.CZ   Для тих, хто збирається їхати на роботу по польській візі, радимо прочитати: Робота по польській візі в Чехії. Відповідь поліції ЧР Поважайте закони країни, до якої Ви приїхали і не забувайте, що Ви і Ваша поведінка, це візитівка України . Успіхів Вам у легальному працевлаштуванні в Чехії! Використані матеріали : portál MPSV, MZV ČR   фото: Наш вибір Галина Андрейців, спеціально для UAPORTAL.CZ    
    7340 Опубліковано Галина Андрейців
  • Лише в березні цього року Чехія депортувала майже 300 українців, які працювали тут нелегально. На uaportal.cz ми неодноразово піднімали тему нелегального працевлаштування в Чехії і її наслідків, проте ми розуміємо, наскільки це болюча тема для наших земляків, які не від доброго життя, залишають сім’ї і йдуть на заробітки до чужої країни.   Читайте також: Сумна статистика- нелегальне перебування в Чехії Працюючи нелегально, вони в більшості випадків : а) не мають належного доступу до інформації, б) посередники - «клієнти» їм морочать голову тим, що все легально, договір з ними підпишеться на місці, робота є зараз і вже, а потім її вже не буде, бо на їхнє місце є ціла купа гастербайтерів, в) «Ади, сусід Василь, кум, брат, файно заробляють у Чехах і поліція їх не злапала» д) вірять у казки про «порядних клієнтів» Тому, для тих, хто хоче дізнатись, як все ж таки легально самому працевлаштуватись в Чехії, ми підготували цей матеріал. А тим, кому то все до лампочки, попереджаємо – ДЕШЕВИЙ СИР ЛИШЕ У МИШОЛОВЦІ!   Що таке програми «Режим УКРАЇНА» і Пілотний проект ? Почнемо з того, що Ви повинні пам’ятати, що Чехія досить серйозно зацікавлена в українських робітниках, і це не тому, що це дешева робоча сила, тут все залежить від Вас самих, наскільки Ви хороший спеціаліст, чи володієте чеською мовою,  і як Ви оцінюєте свою роботу? Самі  чехи хвалять українців, як працьовитий народ, з яким у них є багато спільного – схожі традиції, подібна мова і культура. Як повідомила віце-президент Торгової палати ЧР Ірена Бартоньова: «Працевлаштування українців - це необхідність, тому що без них компанії не встигають виконувати замовлення. Якщо ситуація не зміниться, деяким компаніям буде необхідно перенести виробництво в країни, де буде легше знайти робочу силу». У  2016 році Торгова палата Чеської Республіки запустила дві основні програми  працевлаштування - Режим Україна і Пілотний проект, згідно яких, на роботу в Чехії можуть розраховувати 5 тисяч українських заробітчан.  Ми вже писали в попередніх статтях, що раніше в рамках даної програми працевлаштуватися в Чехії могли тільки висококваліфіковані українські фахівці. Але тепер, завдяки новому проекту, брати участь в ній можуть працівники середньої і низької кваліфікацій: слюсарі, кухарі, водії, зварювальники, швеї і т.д., тобто працівники для  головних галузей господарства, у виробництві і сфері обслуговування. За умови стабільного зростання числа бажаючих, кількість працевлаштованих в Чехії українців реально може досягти позначки в 5 тисяч осіб на рік.  За словами міністра промисловості Яна Младека, щоб задовільнити прохання чеського бізнесу, Чехія видасть більше дозволів на роботу для українців, ніж ті 5 тисяч, які передбачалися від початку. Як повідомляє Торгова пала Чеської Республіки, у звязку із збільшенням штату ГК у Львові,  на підставі Постанови Уряду №. 105 від 8 лютого 2017 збільшать квоти для прийому заявок на трудову карту. Збільшення щомісячних квот планується з урахуванням наявності працівників МЗС наступним чином: Від 15 березня 2017р. - на 520 заяв в місяць, з 1 квітня 2017р. - на 660 заяв в місяць, а з 1 травня - на 800 заяв в місяць.  Також, важливі зміни і правила, які стосуються як роботодавця так і Вас, як майбутнього працівника: Чеська урядова концепція «Режим Україна» і Пілотні проект, містить чіткий план дій для чеських роботодавців, визначає завдання Генерального консульства Чехії у Львові в процесі оформлення віз і затверджує правила та процедуру дій для кандидатів на отримання віз. ГК у Львові електронною поштою інформуватиме роботодавця про термін, коли заявник повинен подати документи на трудову карту. Раніше працівники ГК у Львові телефонували безпосередньо заявнику і коли той не брав трубку, його могли виключити з програми на отримання робочої картки. Зараз зацікавлений роботодавець, сам може проконтролювати справність всіх необхідних документів заявника і те, щоб його майбутній робітник у зазначений термін прийшов на співбесіду до ГК. Хочу попередити, що додаткові терміни для подачі заяви Вам не будуть призначені. Тому, послухайте свого роботодавця і у відповідний термін подайте всі необхідні документи.  Тривалість всієї процедури від моменту включення заяви роботодавця зі списком працівників( в якому будете і Ви),  до одного з проектів Торгової палати ЧР, до призначення терміну подання заяви на ГК у Львові для Вас, як майбутнього працівника, може тривати більше 6 місяці. Чеські роботодавці, не дивлячись на всю цю бюрократичну тяганину, мають бажання офіційно працевлаштувати українців. Дуже прикро, коли після отримання візи до Чехії, Ви попрацюєте у свого роботодавця у малому периферійному містечку 2 місяці, отримаєте робочу карту і без попередження майхнете до Праги за більшою зарплатою. Такі випадки на жаль трапляються часто і показують, наскільки українці можуть бути безвідповідальними і невдячними. Тому, наше прохання до Вас, попрацюйте принаймі 1 рік у свого роботодавця, повірте, що в тому селі не тільки у Вас, але і у чехів зарплати зазвичай трохи нижчі, ніж у великих містах.   Якщо коротко підвести підсумки, то згідно з цією програмою, роботодавець подає заявку до Торгової палати ЧР про те, щоб його включили в одну із програм, знаходить потрібного співробітника, укладає з ним договір і подає необхідні документи в консульство у Львові. Після цього,  представники дипломатичної установи призначають потенційному працівнику співбесіду. Якщо він зможе її пройти, і всі документи подасть правильно і вчасно, то йому відкривається пряма дорога на Чехію. Які чеські роботодавці можуть приймати участь у сппощеній програмі працевлаштування українців?- фірма чи підприємство, де працює на менше 10 робітників і яка зареєстрована не менше двох років тому. Крім того не повинно бути ніяких заборгованостей по податкам та соціальним внескам. Робота в Чехії без посередників. Самостійний пошук роботи може зайняти у Вас більше часу і сил, зате буде повна свобода вибору, а також з'явиться можливість отримати цінний досвід на майбутнє.  На сайті Міністерства праці і соціального захисту ЧР, є перелік різноманітних вакансій, які постійно поповнюються. Знайти роботу у базі даних вакантних місць Ви можете тут:  https://portal.mpsv.cz/sz/obcane/vmjedno Якщо хочете розмістити свою біографію і надіслати трудову пропозицію, то Вам сюди: https://portal.mpsv.cz/sz/zahr_zam/prociz/cv Можете вибрати одну, або декілька вакансій, обговорити з роботодавцем всі необхідні умови і укласти попередній договір про працю, який Вам буде потрібен для подання заяви до консульства. Читайте також: Обережно- "клієнти" в Чехії !  Які документи Вам потрібні для подання на робочу картку? анкета на робочу карту. дійсний закордонний паспорт, не старше 10 років, паспорт повинен мати мінімально дві вільні сторінки та строк дії паспорта повинен бути мінімально 3 місяці після завершення терміну дії візи; не повинен бути пошкоджений 2 однакові фотографії, які відповідають Вашому актуальному вигляду документ про забезпечення проживання на території ЧР; трудовий договір, договір про трудову діяльність або договір про майбутній договір, в якому сторони зобов'язуються  в узгоджений термін укласти трудовий договір, що містить положення, з якого випливає, що щомісячний розмір заробітної плати, окладу або винагороди іноземця, не буде нижчий, ніж базова ставка мінімальної місячної заробітної плати. Щотижнева робоча доба у кожних основних  трудових відносинах повинна бути не менше 15 годин. довідка про несудимість в Україні – у випадку, якщо іноземець за останні 3 роки перебував безперервно строком довше ніж 6 місяців  в іншій країні, тоді також повинен надати довідку про несудимість з тієї країні документ про мету перебування… Більш детально про документи дізнаєтесь на сайті Чеського міністерства закордонних справ Документи для оформлення довгострокового перебування не повинні бути старші 180 днів від дати видачі – виняток закордонний паспорт, матричні документи та фотографії, якщо відповідають теперішньому Вашому вигляду. Всі документи повинні бути чеською мовою або офіційно перекладені на чеську мову. У випадку українських документів не вимагається апостиль, достатньо нотаріального засвідчення. Ви повинні сплатити встановленний збір, якщо Ваша заява підлягає оплаті.   Заявники на робочу карту в системі Visapoint вже не реєструються! Однак, для подання заяви з іншою метою, ніж робоча карта (наприклад: возз’єднання родини, навчання, підприємницька діяльність, наукова діяльність, синя карта т.д.) і надалі необхідно реєструватися в системі Visapoint. Прийом заяв на робочі карти в дипломатичних установах на території України в першу чергу організований в рамках проектів зі спрощеною процедурою, затверджених урядом Чеської Республіки з метою збільшення трудової міграції з України до Чехії, при урахуванні квот, встановлених відповідно до технічних можливостей дипломатичних установ. Мова йде про наступні проекти: РежимУкраїна  для кваліфікованих працівників з України (Генеральне консульство Чеської Республіки у Львові) Пілотний проект: спеціальні процедури для висококваліфікованих спеціалістів з України (Консульський відділ Посольства Чеської Республіки в Києві) Welcome Package для інвесторів (Консульський відділ Посольства Чеської Республіки в Києві) Fast track – пришвидшена процедура для внутрішньо-фірмового переміщення і локалізації працівників іноземних інвесторів (Консульський відділ Посольства Чеської Республіки в Києві) В рамках вказаних проектів зі спрощеною процедурою приймається більшість (до 95%) всіх заяв на трудові карти в дипломатичних установах Чеської Республіки в Україні.   Що Вам потрібно пам’ятати? У консульстві Ви отримаєте в’їзну візу з метою отримання дозволу на перебування, зі строком дії 6 місяців та строком дозволеного перебування на території ЧР до 60 днів. Після в’їзду на територію ЧР з такою візою Ви повинні до 3-х робочих днів особисто звернутися до відповідного Вашому проживанню відділу з питань притулку та міграційної політики МВС(цизинецька поліція) і подати заяву на оформлення картки дозволу на перебування(трудової картки). Такий дозвіл Вам буде видано від 1 до 2 місяців.  Заяву на отримання робочої карти розглядає Міністерство внутрішніх справ до 60 днів  від дня подачі заяви, в особливих випадках до 90 днів.  У випадку, якщо розгляд заяви призупинено, наприклад на підставі необхідності додати документи, яких не вистачає, строк не зараховується. Робоча карта надається на строк, на який було укладено робочий договір або договір про робочу діяльність, будь-який не більш ніж на 2 роки (потім Ви зможете її продовжити); у випадку якщо Ви надаєте дозвіл на працевлаштування, робоча карта надається на строк зазначений у дозволі на працевлаштування.  Про Нову Новелу до закону про перебування іноземців читайте на UAPORTAL.CZ   Для тих, хто збирається їхати на роботу по польській візі, радимо прочитати: Робота по польській візі в Чехії. Відповідь поліції ЧР Поважайте закони країни, до якої Ви приїхали і не забувайте, що Ви і Ваша поведінка, це візитівка України . Успіхів Вам у легальному працевлаштуванні в Чехії! Використані матеріали : portál MPSV, MZV ČR   фото: Наш вибір Галина Андрейців, спеціально для UAPORTAL.CZ    
    Квіт 25, 2017 7340
  • 24 Трав 2017
    Про галицькі матюки. Десь до 70-х років в Галичині не використовувалися матюки, які прийшли на наші терени разом з східними сусідами. І взагалі, вживання таких слів було не гоноровим і та людина, яка зловживала ними падала в очах односельців. Але разом з тим при сварках, а деколи і в добрий спосіб, що і ніхто не гнівався, використовувалися наші галицькі “погані” слова. Не говорили що сварилися, а казали що ганьбилися. Могла одна жінка до іншої казати:Піду її виганьблю.Так що можна розуміти, що і та особа яка вживала ті вирази сама і ганьбою покривалася. Але все одно треба було довести своє, тому йшли ганьбитися. Курва, курвище, курва шиндилєва, патентова курва, курва мать  по відношенню до жінок і не тільки. Для прикладу на одному з весіль староста до гостей казав “Пийте, курва, най не стоїть“. Так само курвий син або скурвий син, то могло бути або зле або добре. Вислів “Але ти скурвий син!” міг бути як і похвала. Посилалося до сраки, або як  мрія жінок ,щоб інша поцілювала її в сраку ,  при цьому точно вказувалося місце, що було потіхою для тих хто на то дивився.Також сралося на чотири купи. І на одному гектарі разом срати не хотілося. Шляк трафив, а шляк би тебе наглий трафив, шляк трафив в печінки,попід ребра, в голову, в клебені і ніжно – шлячок би тебе впік. Пся крев і пся крев собача. А також, а би тебе носило попід небеса і гепнуло до зЕмлі. Най ті качка копнé! А щоб ти скис! А щоб ти сказивсі!А би тебе холєра взєла! Ти холєрнику!Холєра ясна! А би тебе пархи обсіли!Щоб в тобі не втрималосі!Діду вошивий! Мурго, матолку, францо, нендзо. А щоб тебе нендза взєла! Щоб тоді пси марша грали!Щоб тебе на воблаки вознесло! Щоб тебе сніг загрів!   До чоловіків ще могли казати: Чорте, дідьку, хруню, пердуне (додавали ще до того переліку Старий). До жінок-  “Товбо стара”   До більш тяжких прокльонів відносилося:Кров би тебе заллєла з різними варіяціями, нарприклад –по коліна, Кров би тебе нагла заллєла сучий  сину! Також була кров троїста, і нагла,  і кров з ясного неба. В нас на Парцеляції(частина села) найбільшим майстром по шлякуванні був Михайло Курман. Його жінка була полячка, то він міг казати”Кров би тебе заллєла червонєста по коліна, ти мазури“. Увідповідь летів якись банєк і переважно в голову бідному Курманови. При тому що сварки відбувалися на подвір’ї, то цю виставу ходили дивитися всі. Наймирніше сварився з моєю цьоцею її чоловік, якого всі називали Дзядзьо Павлік. Він, не підвищуючи голосу, легенько,  з ніжністю її говорив, коли вона його гнала до роботи по господарстві, “Пані! Ти дурняси, яке там сіно, як я ще газету не перечитав, ти подивисі шо сі всвіті діє, аби ті нищісті вхопило!” і далі спокійно читав газету. Цьоця йшла до сусідів які бідно жили і вони йшли на поміч. А Дзядзьо на то казав”А де си бідний заробе як я буду сам робити”. Моєї хресної мами чоловік , Петро Дмитрик, був дяком в церквіі  йому не випадало матюкатися, то він міг казати  “Куртка на ваті” , як його щось діставало.Також, пам’ятаю, вирази вчителів(професура ще польська!). Пані Котовска(то за совітів ми так до вчителів зверталися) могла казати  “Дрантя смердяче!”, а пан Білинський(вчитель фізкультури, майстер спорту СССР а також ще і за польщі був знаним спортовцем), коли на фізкультурі поволі щось робили, кричав: “Йдуть як баби на Кальварію!”   Найстрашніші слова знав, але дуже рідко вживав, мій тато. Він їх навчився в Росїї, де 8 років відбув в армії. Я інших прокльонів від нього ніколи не чув. То навідь важко написати, то треба було чути . Він посилав ” Пішов ти в кибеню мать“, що таке “кибеня” я довго не міг зрозуміти.  І не тільки я , піти туди тато одного разу запропонував начальникові з району. Той не зрозумів, але на всякий випадок звільнив тата з роботи (начальника від тракторів і іншої техніки в колгоспі).А ще моя бабуня до моєї мами могла казати: “Я тобі насер матри“. Я  дуже з того тішився і пояснював бабі, що то вона сама собі таке бажає. Бабуня казала щоб я не був мудрагеликом, бо вона мені може також насрати матри. А ще могла казати: “А би тебе нендза взєла!” А ще в ті часи могли обзивати один одного різними «родзинковими» словами, які в певній мірі могли характеризувати людину: 1.Мурга пискатий – хам 2. Іван Серилович – хлоп з села, у шкіряній маринарці, з золотими зубами, парт-квитком, що вдає ніби любить експресову каву, і носить ондатрову шапку. 3. Хлоп хам, срав, в стайні спав, драбиною сі вкривав, а свиня казала му “добрий день” – все те саме що попереднє тільки у додатку “є при владі”. 4. Тутешній, або місцевий – порядна людина 5. А Коп Моіх Магістрат (їдиш) – дуже мудра і здібна людина 6. Фаталапа, Оферма – незграбна людина, невдаха 6а. Оферма царя небесного –  посиленне значення Оферми 7. Гімно Знає, з”їв цілий розум або Мудриґелик, Серило Мудрий – людина що вдає що все знає, або хитрюга 8. Йойлик, Підскакевич – кар”єрист 9. Малах, сафандула, шлепер, бараба з мосту, – неохайно вдягнена людина, волоцюга 10. Батяр – той що робить збитки 11. Свинтюх – падлюка 12.  Матолок– тупий чоловік 13. В сраці був- гімно видів – про людину, яка нічого не знає 14. Коли ти попід стіл лазив, на гімно гого казав, до кицьки-цьоцю посуньтисі, а на когута- шандар – відношення старших до молодших 15. Коли ти сі врОдив я за дівками в лазенці підглєдав – то саме що і вище 16. Єстем кавалєрем от уродзеня або Скурвий син -той хто любить дівчат 17. Мантелепа, мантелепа засрана– неохайна жінка 18. Курвар -той що ходить до чужих жінок 19. Йолоп, йолоп вісімнадцятий або турок, турок вісімнадцятий – немудра людина 20. Зробити з гімна кулю або бич – говорилося, коли треба було з чогось поганого зробити файне 21. Килавцю. Килавий Ясю – про незграбного чоловіка 22. А би тебе мама ліпше була висьцяла на кропиву 23  Робить, як мокре горить. Робить, як в рукавицях, Має кучеряві пальці! Робить через сраку! Не робота, а драпанєго по стянах! – про незграб 24. Маю тебе в носі! або Маю тебе в сраці! – сприймалося одинаково 25.  Ламага,  розлізлий, сліпцун – про будь кого 26. Не побивай мені дупи! – коли хтось говорив неправду 27. Сидить як запліснілий!– про сумну людину на забаві І ще багато всякого.  На одному форумі я прочитав, що такі матюки по відношенню до «общепрінятого мату» то «детскій лєпет». Так, теперішній мат несе в собі багато жорстокості, а наш , галицький,то поезія. Тішмо ся з того, бо ми того варті. Пише: Versii.if.ua фото: Depo.Закарпаття 
    5108 Опубліковано Oleksa Koba
  • Автор Oleksa Koba
    Про галицькі матюки. Десь до 70-х років в Галичині не використовувалися матюки, які прийшли на наші терени разом з східними сусідами. І взагалі, вживання таких слів було не гоноровим і та людина, яка зловживала ними падала в очах односельців. Але разом з тим при сварках, а деколи і в добрий спосіб, що і ніхто не гнівався, використовувалися наші галицькі “погані” слова. Не говорили що сварилися, а казали що ганьбилися. Могла одна жінка до іншої казати:Піду її виганьблю.Так що можна розуміти, що і та особа яка вживала ті вирази сама і ганьбою покривалася. Але все одно треба було довести своє, тому йшли ганьбитися. Курва, курвище, курва шиндилєва, патентова курва, курва мать  по відношенню до жінок і не тільки. Для прикладу на одному з весіль староста до гостей казав “Пийте, курва, най не стоїть“. Так само курвий син або скурвий син, то могло бути або зле або добре. Вислів “Але ти скурвий син!” міг бути як і похвала. Посилалося до сраки, або як  мрія жінок ,щоб інша поцілювала її в сраку ,  при цьому точно вказувалося місце, що було потіхою для тих хто на то дивився.Також сралося на чотири купи. І на одному гектарі разом срати не хотілося. Шляк трафив, а шляк би тебе наглий трафив, шляк трафив в печінки,попід ребра, в голову, в клебені і ніжно – шлячок би тебе впік. Пся крев і пся крев собача. А також, а би тебе носило попід небеса і гепнуло до зЕмлі. Най ті качка копнé! А щоб ти скис! А щоб ти сказивсі!А би тебе холєра взєла! Ти холєрнику!Холєра ясна! А би тебе пархи обсіли!Щоб в тобі не втрималосі!Діду вошивий! Мурго, матолку, францо, нендзо. А щоб тебе нендза взєла! Щоб тоді пси марша грали!Щоб тебе на воблаки вознесло! Щоб тебе сніг загрів!   До чоловіків ще могли казати: Чорте, дідьку, хруню, пердуне (додавали ще до того переліку Старий). До жінок-  “Товбо стара”   До більш тяжких прокльонів відносилося:Кров би тебе заллєла з різними варіяціями, нарприклад –по коліна, Кров би тебе нагла заллєла сучий  сину! Також була кров троїста, і нагла,  і кров з ясного неба. В нас на Парцеляції(частина села) найбільшим майстром по шлякуванні був Михайло Курман. Його жінка була полячка, то він міг казати”Кров би тебе заллєла червонєста по коліна, ти мазури“. Увідповідь летів якись банєк і переважно в голову бідному Курманови. При тому що сварки відбувалися на подвір’ї, то цю виставу ходили дивитися всі. Наймирніше сварився з моєю цьоцею її чоловік, якого всі називали Дзядзьо Павлік. Він, не підвищуючи голосу, легенько,  з ніжністю її говорив, коли вона його гнала до роботи по господарстві, “Пані! Ти дурняси, яке там сіно, як я ще газету не перечитав, ти подивисі шо сі всвіті діє, аби ті нищісті вхопило!” і далі спокійно читав газету. Цьоця йшла до сусідів які бідно жили і вони йшли на поміч. А Дзядзьо на то казав”А де си бідний заробе як я буду сам робити”. Моєї хресної мами чоловік , Петро Дмитрик, був дяком в церквіі  йому не випадало матюкатися, то він міг казати  “Куртка на ваті” , як його щось діставало.Також, пам’ятаю, вирази вчителів(професура ще польська!). Пані Котовска(то за совітів ми так до вчителів зверталися) могла казати  “Дрантя смердяче!”, а пан Білинський(вчитель фізкультури, майстер спорту СССР а також ще і за польщі був знаним спортовцем), коли на фізкультурі поволі щось робили, кричав: “Йдуть як баби на Кальварію!”   Найстрашніші слова знав, але дуже рідко вживав, мій тато. Він їх навчився в Росїї, де 8 років відбув в армії. Я інших прокльонів від нього ніколи не чув. То навідь важко написати, то треба було чути . Він посилав ” Пішов ти в кибеню мать“, що таке “кибеня” я довго не міг зрозуміти.  І не тільки я , піти туди тато одного разу запропонував начальникові з району. Той не зрозумів, але на всякий випадок звільнив тата з роботи (начальника від тракторів і іншої техніки в колгоспі).А ще моя бабуня до моєї мами могла казати: “Я тобі насер матри“. Я  дуже з того тішився і пояснював бабі, що то вона сама собі таке бажає. Бабуня казала щоб я не був мудрагеликом, бо вона мені може також насрати матри. А ще могла казати: “А би тебе нендза взєла!” А ще в ті часи могли обзивати один одного різними «родзинковими» словами, які в певній мірі могли характеризувати людину: 1.Мурга пискатий – хам 2. Іван Серилович – хлоп з села, у шкіряній маринарці, з золотими зубами, парт-квитком, що вдає ніби любить експресову каву, і носить ондатрову шапку. 3. Хлоп хам, срав, в стайні спав, драбиною сі вкривав, а свиня казала му “добрий день” – все те саме що попереднє тільки у додатку “є при владі”. 4. Тутешній, або місцевий – порядна людина 5. А Коп Моіх Магістрат (їдиш) – дуже мудра і здібна людина 6. Фаталапа, Оферма – незграбна людина, невдаха 6а. Оферма царя небесного –  посиленне значення Оферми 7. Гімно Знає, з”їв цілий розум або Мудриґелик, Серило Мудрий – людина що вдає що все знає, або хитрюга 8. Йойлик, Підскакевич – кар”єрист 9. Малах, сафандула, шлепер, бараба з мосту, – неохайно вдягнена людина, волоцюга 10. Батяр – той що робить збитки 11. Свинтюх – падлюка 12.  Матолок– тупий чоловік 13. В сраці був- гімно видів – про людину, яка нічого не знає 14. Коли ти попід стіл лазив, на гімно гого казав, до кицьки-цьоцю посуньтисі, а на когута- шандар – відношення старших до молодших 15. Коли ти сі врОдив я за дівками в лазенці підглєдав – то саме що і вище 16. Єстем кавалєрем от уродзеня або Скурвий син -той хто любить дівчат 17. Мантелепа, мантелепа засрана– неохайна жінка 18. Курвар -той що ходить до чужих жінок 19. Йолоп, йолоп вісімнадцятий або турок, турок вісімнадцятий – немудра людина 20. Зробити з гімна кулю або бич – говорилося, коли треба було з чогось поганого зробити файне 21. Килавцю. Килавий Ясю – про незграбного чоловіка 22. А би тебе мама ліпше була висьцяла на кропиву 23  Робить, як мокре горить. Робить, як в рукавицях, Має кучеряві пальці! Робить через сраку! Не робота, а драпанєго по стянах! – про незграб 24. Маю тебе в носі! або Маю тебе в сраці! – сприймалося одинаково 25.  Ламага,  розлізлий, сліпцун – про будь кого 26. Не побивай мені дупи! – коли хтось говорив неправду 27. Сидить як запліснілий!– про сумну людину на забаві І ще багато всякого.  На одному форумі я прочитав, що такі матюки по відношенню до «общепрінятого мату» то «детскій лєпет». Так, теперішній мат несе в собі багато жорстокості, а наш , галицький,то поезія. Тішмо ся з того, бо ми того варті. Пише: Versii.if.ua фото: Depo.Закарпаття 
    Трав 24, 2017 5108
  • 28 Бер 2017
    Нижче подана інформація, котру вдалося зібрати щодо правил працевлаштування в Чехії при наявності польської робочої візи чи польського дозволу на проживання. Інформація взята з відкритих джерел і не претендує на стовідсоткову точність. По мірі поступлення нових даних текст статті буде редагуватися З польського боку: Pracownicy z państw trzecich (np. obywatele Ukrainy) zatrudnieni stale przez usługodawcę z siedzibą w państwie członkowskim mogą być delegowani do pracy do innego kraju Unii, bez konieczności uzyskania tam zezwolenia na pracę. Potwierdza to np. wyrok Trybunału Sprawiedliwości UE z 11 września 2014 r. w sprawie C-91/13. (Працівники з третіх країн (наприклад, громадяни України) постійно працевлаштовані постачальником послуг, котрий знаходиться в державі-члені ЄС можуть бути відправлені на роботу до іншої країни ЄС без необхідності отримання дозволу на роботу там. Це підтверджується вироком ЄС Суду рішення від 11 вересня 2014 Справа C-91/13. (справа про громадян Туреччини, котрих німецька компанія відправила на роботу в Нідерланди)) Trzeba przy tym spełnić kilka warunków (При цьому потрібно виконати кілька умов): Po pierwsze obywatele z państwa trzeciego muszą być legalnie zatrudnieni na terenie Polski (По-перше, громадяни третіх країн повинні бути легально працевлаштовані на території Польщі). ... Cudzoziemcy (obywatele Ukrainy), którzy będą wykonywać pracę na podstawie tego oświadczenia, muszą być ubezpieczeni w ZUS przez co najmniej miesiąc, by można było mówić o możliwości ich oddelegowania do innego kraju członkowskiego. Dopiero po spełnieniu tego warunku możliwe jest wydanie przez ZUS zaświadczenia A1. Jest to dokument niezbędny przy delegowaniu pracowników, który potwierdza właściwe ustawodawstwo w zakresie ubezpieczeń społecznych. (Іноземці (громадяни України), які будуть виконувати роботу на підставі цієї заяви, повинні бути застраховані в соціальному страхуванні, принаймні місяць, щоб можна було говорити про можливість переміщення в іншу державу ЄС. Тільки після виконання цієї умови може бути виданий ZUS (= Zakład Ubezpieczeń Społecznych = Орган Соціального Страхування) сертифікат А1. Це документ необхідний для переміщення робочих, в котрому написано де людина застрахована, де вона працює і т.д. Ось посилання  на пдф формуляр -  http://www.zus.pl/documents/10181/58667/A1-7.0.pdf)) Дані взяті з цієї статті (вона відносно нова - 3 листопада 2016 і видавництво Gofin видається досить надійним - https://pl.wikipedia.org/wiki/Gofin http://www.gofin.pl/firma/17,2,119,159415,zatrudnienie-obcokrajowca-i-oddelegowanie-do-pracy-do-innego.html (Gazeta Podatkowa nr 88 (1338) z dnia 3.11.2016 ) З чеського боку: Виглядає так, що в Законі про працевлаштування прописані два випадки коли українці можуть легально працювати в Чехії з польськими документами ZÁKON o zaměstnanosti: § 98 Povolení k zaměstnání, zaměstnanecká karta nebo modrá karta se podle tohoto zákona nevyžaduje k zaměstnání cizince .... k) který byl vyslán na území České republiky v rámci poskytování služeb zaměstnavatelem usazeným v jiném členském státu Evropské unie ... m) který na území České republiky pobývá na základě povolení k dlouhodobému pobytu rezidenta jiného členského státu Evropské unie Я думав, що пункт m) дозволяє тут працювати до 6 місяців на рік особам, котрі мають статус резидента в іншій країні ЄС (після 5 років проживання чи з іншої причини) а пункт k) дозволяє особам офіційно працевлаштованим в компанію в іншій країні працювати тут при наявності контракту між фірмою, котра їх відправила  в Чехію, і чеською стороною (правда як довго вони можуть тут працювати теж незрозуміло) В обох випадках потрібно наскільки я розумію інформувати відповідний уряд праці, ось посилання на формуляр - http://portal.mpsv.cz/sz/zahr_zam/tiskopisy/informace_o_nastupu_zamestnani_-_o_vyslani_k_vykonu_prace.pdf Але в прес-релізі Asociace pracovních agentur (APA) за 12 березня написано чомусь таке: "a) Ukrajince s platnými vízy dočasně přidělila v režimu legálního agenturního zaměstnávání polská agentura práce s platným polským povolením k agenturnímu zaměstnávání... Ze strany MPSV jde o legální způsob (disponujeme v tomto smyslu písemným prohlášením MPSV). Ale pozor: proti bude Policie ČR, která dle Zákona o pobytu cizinců polská pracovní víza neuznává. Pokud cizinec ze země mimo EU nemá české pracovní povolení, bere ho jako turistu." Тобто чомусь Поліція ЧР не визнає жодного варіанту роботи без чеського дозволу на роботу. Чим це аргументується невідомо. Напевно існує якийсь інший закон, котрий заперечує чи має більшу вагу ніж "Закон про працевлаштування"? До того ж в наступному прес-релізі тієї APA за 15 березня точка зору вже помінялася: a) Ukrajince dočasně přidělila v režimu legálního agenturního zaměstnávání polská agentura práce s platným polským povolením k agenturnímu zaměstnávání. Což může být nakonec legální (повний текст прес-релізу APA- http://www.apa.cz/tiskove_zpravy.htm Жодних аргументів знову не наведено. До того ж формулювання "Což může být nakonec legální." видається дуже дивним. При отриманні детальнішого роз'яснення від Поліції ЧР текст статті буде оновлений. Олександр Студеняк для UAPORTAL.CZ фото: Наш вибір  
    4520 Опубліковано Alex Studenyak
  • Автор Alex Studenyak
    Нижче подана інформація, котру вдалося зібрати щодо правил працевлаштування в Чехії при наявності польської робочої візи чи польського дозволу на проживання. Інформація взята з відкритих джерел і не претендує на стовідсоткову точність. По мірі поступлення нових даних текст статті буде редагуватися З польського боку: Pracownicy z państw trzecich (np. obywatele Ukrainy) zatrudnieni stale przez usługodawcę z siedzibą w państwie członkowskim mogą być delegowani do pracy do innego kraju Unii, bez konieczności uzyskania tam zezwolenia na pracę. Potwierdza to np. wyrok Trybunału Sprawiedliwości UE z 11 września 2014 r. w sprawie C-91/13. (Працівники з третіх країн (наприклад, громадяни України) постійно працевлаштовані постачальником послуг, котрий знаходиться в державі-члені ЄС можуть бути відправлені на роботу до іншої країни ЄС без необхідності отримання дозволу на роботу там. Це підтверджується вироком ЄС Суду рішення від 11 вересня 2014 Справа C-91/13. (справа про громадян Туреччини, котрих німецька компанія відправила на роботу в Нідерланди)) Trzeba przy tym spełnić kilka warunków (При цьому потрібно виконати кілька умов): Po pierwsze obywatele z państwa trzeciego muszą być legalnie zatrudnieni na terenie Polski (По-перше, громадяни третіх країн повинні бути легально працевлаштовані на території Польщі). ... Cudzoziemcy (obywatele Ukrainy), którzy będą wykonywać pracę na podstawie tego oświadczenia, muszą być ubezpieczeni w ZUS przez co najmniej miesiąc, by można było mówić o możliwości ich oddelegowania do innego kraju członkowskiego. Dopiero po spełnieniu tego warunku możliwe jest wydanie przez ZUS zaświadczenia A1. Jest to dokument niezbędny przy delegowaniu pracowników, który potwierdza właściwe ustawodawstwo w zakresie ubezpieczeń społecznych. (Іноземці (громадяни України), які будуть виконувати роботу на підставі цієї заяви, повинні бути застраховані в соціальному страхуванні, принаймні місяць, щоб можна було говорити про можливість переміщення в іншу державу ЄС. Тільки після виконання цієї умови може бути виданий ZUS (= Zakład Ubezpieczeń Społecznych = Орган Соціального Страхування) сертифікат А1. Це документ необхідний для переміщення робочих, в котрому написано де людина застрахована, де вона працює і т.д. Ось посилання  на пдф формуляр -  http://www.zus.pl/documents/10181/58667/A1-7.0.pdf)) Дані взяті з цієї статті (вона відносно нова - 3 листопада 2016 і видавництво Gofin видається досить надійним - https://pl.wikipedia.org/wiki/Gofin http://www.gofin.pl/firma/17,2,119,159415,zatrudnienie-obcokrajowca-i-oddelegowanie-do-pracy-do-innego.html (Gazeta Podatkowa nr 88 (1338) z dnia 3.11.2016 ) З чеського боку: Виглядає так, що в Законі про працевлаштування прописані два випадки коли українці можуть легально працювати в Чехії з польськими документами ZÁKON o zaměstnanosti: § 98 Povolení k zaměstnání, zaměstnanecká karta nebo modrá karta se podle tohoto zákona nevyžaduje k zaměstnání cizince .... k) který byl vyslán na území České republiky v rámci poskytování služeb zaměstnavatelem usazeným v jiném členském státu Evropské unie ... m) který na území České republiky pobývá na základě povolení k dlouhodobému pobytu rezidenta jiného členského státu Evropské unie Я думав, що пункт m) дозволяє тут працювати до 6 місяців на рік особам, котрі мають статус резидента в іншій країні ЄС (після 5 років проживання чи з іншої причини) а пункт k) дозволяє особам офіційно працевлаштованим в компанію в іншій країні працювати тут при наявності контракту між фірмою, котра їх відправила  в Чехію, і чеською стороною (правда як довго вони можуть тут працювати теж незрозуміло) В обох випадках потрібно наскільки я розумію інформувати відповідний уряд праці, ось посилання на формуляр - http://portal.mpsv.cz/sz/zahr_zam/tiskopisy/informace_o_nastupu_zamestnani_-_o_vyslani_k_vykonu_prace.pdf Але в прес-релізі Asociace pracovních agentur (APA) за 12 березня написано чомусь таке: "a) Ukrajince s platnými vízy dočasně přidělila v režimu legálního agenturního zaměstnávání polská agentura práce s platným polským povolením k agenturnímu zaměstnávání... Ze strany MPSV jde o legální způsob (disponujeme v tomto smyslu písemným prohlášením MPSV). Ale pozor: proti bude Policie ČR, která dle Zákona o pobytu cizinců polská pracovní víza neuznává. Pokud cizinec ze země mimo EU nemá české pracovní povolení, bere ho jako turistu." Тобто чомусь Поліція ЧР не визнає жодного варіанту роботи без чеського дозволу на роботу. Чим це аргументується невідомо. Напевно існує якийсь інший закон, котрий заперечує чи має більшу вагу ніж "Закон про працевлаштування"? До того ж в наступному прес-релізі тієї APA за 15 березня точка зору вже помінялася: a) Ukrajince dočasně přidělila v režimu legálního agenturního zaměstnávání polská agentura práce s platným polským povolením k agenturnímu zaměstnávání. Což může být nakonec legální (повний текст прес-релізу APA- http://www.apa.cz/tiskove_zpravy.htm Жодних аргументів знову не наведено. До того ж формулювання "Což může být nakonec legální." видається дуже дивним. При отриманні детальнішого роз'яснення від Поліції ЧР текст статті буде оновлений. Олександр Студеняк для UAPORTAL.CZ фото: Наш вибір  
    Бер 28, 2017 4520

Події