User's Tags

Галина Андрейців 's Дописи

174статті
  • 13 Січ 2019
    Коментар посла України в Чехії про важливість декомунізації та про те, як Москва досі послуговується такими ж методами, як за Радянського Союзу. За останні п’ять років Україна пройшла шляхом кардинальних змін і численних реформ. Однією з найголовніших, мабуть, була декомунізація. Ідеться не тільки про демонтаж пам’ятників і перейменування вулиць, хоча і це недооцінювати не можна. Найголовніше – це декомунізація мислення, демонтаж злочинної й брехливої ідеології, яка все поставила з ніг на голову й глибоко засіла в людській свідомості навіть через десятиліття після формального падіння комунізму на зламі 80-х – 90-х років минулого століття. І, звичайно ж, заборона самої злочинної комуністичної ідеології та її провідника – Комуністичної партії. Українцям знадобився певний час (на жаль, досить довгий), щоб зрозуміти, що не очистившись від створеної комуністами фейкової реальності й спотвореної історії, ми не зможемо побудувати по-справжньому вільне й демократичне суспільство. Як там було в Джорджа Орвелла: «Війна – це мир, свобода – це рабство, незнання – сила»? фото: memory.gov.ua Аби відвернути увагу від власних злочинів, комуністи посилено фабрикували теорії про «ворогів народу» – незгодних з їхнім людиноненависницьким режимом, а потім мільйонами їх ліквідували в таборах. З цієї точки зору комуністичний режим нічим не відрізнявся від нацистського. Найбільшим ворогом радянських комуністів були українці, які чи не єдині в колишньому СРСР вели з ними реальну боротьбу. Вони не змирилися з т.зв. «колективізацією», а тому мільйони були заморені Голодомором. Не змирилися з русифікацією, а тому сотні тисяч були вбиті в ГУЛАГу. Вони чинили проти комуністичного режиму збройний опір, а тому режим признав борців за українську незалежність найбільшими «злочинцями». Нинішній російський режим, який вже ніби й не сповідує комуністичну ідеологію, але дуже послідовно користується комуністичними методами пропаганди та придушення інакодумства, знову дістав карту бандерівців, щоб брехнею про них поставити під сумнів нинішню боротьбу України за свободу і незалежність. Задіюючи для цього всю свою закордонну агентуру, вони не шкодують ні сил, ні засобів. Немає нічого несподіваного в тому, що послідовники радянських комуністів в Чехії продовжують повторювати за ними нісенітницю про український повстанський рух, використовувати відверту брехню й вигадки про нібито участь бандерівців у вбивствах волинських чехів, зокрема, у трагедії в Чеському Малині. Але дивує і навіть лякає, що цю риторику Кремля переймають навіть ті, хто, все ж таки мав би дорожити своєю репутацією, оперувати фактами, а не сфабрикованими в Москві фейками. Жоден з придуманих комуністами міфів не прожив у Чехії так довго, як міф про нібито «злочини бандерівців». Ці «страшилки», як правило, — голослівні, не підкріплені жодними фактами. Образ, створений комуністами ще в кінці 1940–х років, так сильно запав у підсвідомість чехів, що вони навіть думки не припускають, що це може бути брехня. Даремно. Брехня комуністичної пропаганди не має винятків. Візьмімо, наприклад, ситуацію  з Чеським Малином і подивімося на неї мовою фактів і документів, наприклад, свідчень, опублікованих в 1944 році, тобто менше, ніж через рік після трагедії, у брошурі Nezapomeneme, pomstíme! авторства Франтішека Пекси. Брошура (її копія, до речі, вільно доступна в Інтернеті) була створена на матеріалах розслідування, організованого генералом Людвіком Свободою, і містить безпосередні свідчення тих кількох волинських чехів, яким чудом вдалося вижити у влаштованій нацистами різанині. Що ж ми дізнаємося з цього видання? Звичайно ж, там немає ні слова про участь в розправі бандерівців. Натомість, у деяких свідченнях читаємо таке: «Німці належали до підрозділів SS, а на їхніх шапках був знак черепа з перехрещеними кістками. Були серед них також російські білогвардійці та поляки з колонії Неротувка та інших навколишніх сіл. Деякі німці розмовляли ламаною чеською. (Сільський голова Ян Чінка).» Не буду займати простір цитатами інших свідчень. Кому цікаво, може загуглити й почитати. Головний же висновок з усього цього, що трагедія Українського та Чеського Малина була злочином німецьких нацистів. У цій різанині загинули переважно чехи і українці, які багато років жили поруч у злагоді і добросусідстві. Твердити щось інше – не тільки антиісторично, а й просто цинічно. фото: wikipedia А що ж УПА? Читаємо «Протокол про вбивства населення, спалення й пограбування села Чеський Малин гітлерівськими злочинцями», підписаний 3 квітня 1944 генералом Л.Свободою і опублікований у тій самій брошурі: «Після того, як мешканців села Чеський Малин погрупували й підрахували, німці відвели їх у садки між будинками в Українському Малині. У цей час німці вже почали палити Український Малин, посилилася стрілянина. Німці стверджували, що на них нібито напала банда бандерівців.» Що ж це виходить – бандерівці не лише не допомагали німцям, а й, навпаки, воювали проти них? Це вже ніяк не вписується у кремлівські шаблони товаришів комуністів. Але саме про це свідчать архівні матеріали УПА, про які йдеться в роботі українського історика Ярослава Антонюка «Добрі сусіди: взаємини волинських чехів з підпіллям ОУН та УПА», яка зараз готується до друку: «Малин намагалася захистити боївка самооборони УПА на чолі з Андрієм Гаврилюком. Проте у нерівному бою з німцями усі 16 повстанців загинуло, лише одному вдалося врятуватися. Тоді ж німецьким каральним загоном було розгромлено підрозділ УПА «Чумака» (40 бійців), які намагалися захистити Малин». Проте, що підрозділ УПА «Чумака» мав наказ захистити Малин від  знищення нацистами йдеться і у матеріалах допиту заарештованого пізніше радянськими каральними органами бійця УПА Василя Солов’я (архівний підрозділ УСБУ в Рівненській області, справа 10919): «Когда немец стал палить село Малин, наш отряд попал туда с задачей выгнать немцев, но когда мы вступили в бой с немцами, он нас окружил и зазбил». інфографіка: memory.gov.ua У цій же праці, до речі, на основі архівних матеріалів доводиться, що між українськими повстанцями і волинськими чехами переважно були нормальні, коректні відносини. Багато чехів підтримували українців у їхній боротьбі за здобуття незалежності, а деякі (хоча й не багато) навіть брали участь у боях на стороні УПА. Українці зі свого боку поважали позицію більшості волинських чехів, яка полягала у збереженні нейтралітету й небажанні однозначно займати чиюсь одну сторону. Хоча, потрібно визнати, що під кінець війни окремі конфлікти між УПА і чехами виникали на ґрунті того, що повстанці вимагали від волинських чехів приєднатися до них у боротьбі проти комуністичного режиму. Проте говорити про масові жертви в результатів таких конфліктів просто безпідставно. Достовірних документів щодо цього немає. Достовірним є тільки те, що пише про волинських чехів у своїй брошурі той самий Франтішек Пекса: «Як і всі чехи за кордоном, відділені від Батьківщини, вони намагалися утримати чеську мову, культуру й національне самоусвідомлення як за царського, так пізніше й польського режиму, хоча й наражалися на постійні перешкоди. Однак їм допомогло те, що їх оточував добросердечний український народ, який пригнічували за обох режимів, з яким у чехів завжди були хороші відносини.»   Водночас, товаришам, думаю, буде корисно знати, що, за даними чеських істориків, у період з 1918 по 1956 роки на території Радянського Союзу зазнали репресій від радянської тоталітарної системи 25–30 тис. чехословацьких громадян та чехів. Точну кількість встановити наразі важко через відсутність доступу російських архівів. При цьому, за матеріалами Штепана Черноушка, всього на території Радянської України комуністами було розстріляно близько 600 чехів. Найбільший розстріл відбувся у м. Житомир 28 вересня 1938 р: розстріляно 78 осіб з чеським корінням, яких звинуватили в організації «чеської військово–повстанської шпигунської організації». Але щось мені говорить, що їх це мало цікавитиме, бо комуністи в принципі не звикли оперувати фактами. Історія – річ складна і суб’єктивна. Трактування будь-яких історичних подій ніколи не буде повністю об’єктивним, оскільки її пишуть звичайні люди, які мають свою позицію. Правда завжди буде десь посередині. І це нормально. Однак неприйнятно, коли в історію, замість істориків, втручаються політики, намагаючись подати суспільству як історію відверту брехню. Так само складною і неоднозначною є історія українського повстанського руху. Були в ній сторінки переможні, були й такі, які сьогодні можуть трактуватися як злочини. В ході Другої світової війни, однак, не було жодної армії, на совісті якої не було б людських життів. Такі речі треба визнавати, просити вибачення і прощати. Але усім сторонам, а не тільки обраним. Україна до цього готова. Як готова і до того, щоб віддати належне тим борцям за нашу незалежність, які поклали своє життя в боротьбі за звільнення рідної землі він нацистських і комуністичних окупантів. Оригінал статті: Vrtěti banderovci aneb Komunisté opakují své lži o ukrajinském boji za svobodu Посольство України в Чехії 
    117 Опубліковано Галина Андрейців
  • Коментар посла України в Чехії про важливість декомунізації та про те, як Москва досі послуговується такими ж методами, як за Радянського Союзу. За останні п’ять років Україна пройшла шляхом кардинальних змін і численних реформ. Однією з найголовніших, мабуть, була декомунізація. Ідеться не тільки про демонтаж пам’ятників і перейменування вулиць, хоча і це недооцінювати не можна. Найголовніше – це декомунізація мислення, демонтаж злочинної й брехливої ідеології, яка все поставила з ніг на голову й глибоко засіла в людській свідомості навіть через десятиліття після формального падіння комунізму на зламі 80-х – 90-х років минулого століття. І, звичайно ж, заборона самої злочинної комуністичної ідеології та її провідника – Комуністичної партії. Українцям знадобився певний час (на жаль, досить довгий), щоб зрозуміти, що не очистившись від створеної комуністами фейкової реальності й спотвореної історії, ми не зможемо побудувати по-справжньому вільне й демократичне суспільство. Як там було в Джорджа Орвелла: «Війна – це мир, свобода – це рабство, незнання – сила»? фото: memory.gov.ua Аби відвернути увагу від власних злочинів, комуністи посилено фабрикували теорії про «ворогів народу» – незгодних з їхнім людиноненависницьким режимом, а потім мільйонами їх ліквідували в таборах. З цієї точки зору комуністичний режим нічим не відрізнявся від нацистського. Найбільшим ворогом радянських комуністів були українці, які чи не єдині в колишньому СРСР вели з ними реальну боротьбу. Вони не змирилися з т.зв. «колективізацією», а тому мільйони були заморені Голодомором. Не змирилися з русифікацією, а тому сотні тисяч були вбиті в ГУЛАГу. Вони чинили проти комуністичного режиму збройний опір, а тому режим признав борців за українську незалежність найбільшими «злочинцями». Нинішній російський режим, який вже ніби й не сповідує комуністичну ідеологію, але дуже послідовно користується комуністичними методами пропаганди та придушення інакодумства, знову дістав карту бандерівців, щоб брехнею про них поставити під сумнів нинішню боротьбу України за свободу і незалежність. Задіюючи для цього всю свою закордонну агентуру, вони не шкодують ні сил, ні засобів. Немає нічого несподіваного в тому, що послідовники радянських комуністів в Чехії продовжують повторювати за ними нісенітницю про український повстанський рух, використовувати відверту брехню й вигадки про нібито участь бандерівців у вбивствах волинських чехів, зокрема, у трагедії в Чеському Малині. Але дивує і навіть лякає, що цю риторику Кремля переймають навіть ті, хто, все ж таки мав би дорожити своєю репутацією, оперувати фактами, а не сфабрикованими в Москві фейками. Жоден з придуманих комуністами міфів не прожив у Чехії так довго, як міф про нібито «злочини бандерівців». Ці «страшилки», як правило, — голослівні, не підкріплені жодними фактами. Образ, створений комуністами ще в кінці 1940–х років, так сильно запав у підсвідомість чехів, що вони навіть думки не припускають, що це може бути брехня. Даремно. Брехня комуністичної пропаганди не має винятків. Візьмімо, наприклад, ситуацію  з Чеським Малином і подивімося на неї мовою фактів і документів, наприклад, свідчень, опублікованих в 1944 році, тобто менше, ніж через рік після трагедії, у брошурі Nezapomeneme, pomstíme! авторства Франтішека Пекси. Брошура (її копія, до речі, вільно доступна в Інтернеті) була створена на матеріалах розслідування, організованого генералом Людвіком Свободою, і містить безпосередні свідчення тих кількох волинських чехів, яким чудом вдалося вижити у влаштованій нацистами різанині. Що ж ми дізнаємося з цього видання? Звичайно ж, там немає ні слова про участь в розправі бандерівців. Натомість, у деяких свідченнях читаємо таке: «Німці належали до підрозділів SS, а на їхніх шапках був знак черепа з перехрещеними кістками. Були серед них також російські білогвардійці та поляки з колонії Неротувка та інших навколишніх сіл. Деякі німці розмовляли ламаною чеською. (Сільський голова Ян Чінка).» Не буду займати простір цитатами інших свідчень. Кому цікаво, може загуглити й почитати. Головний же висновок з усього цього, що трагедія Українського та Чеського Малина була злочином німецьких нацистів. У цій різанині загинули переважно чехи і українці, які багато років жили поруч у злагоді і добросусідстві. Твердити щось інше – не тільки антиісторично, а й просто цинічно. фото: wikipedia А що ж УПА? Читаємо «Протокол про вбивства населення, спалення й пограбування села Чеський Малин гітлерівськими злочинцями», підписаний 3 квітня 1944 генералом Л.Свободою і опублікований у тій самій брошурі: «Після того, як мешканців села Чеський Малин погрупували й підрахували, німці відвели їх у садки між будинками в Українському Малині. У цей час німці вже почали палити Український Малин, посилилася стрілянина. Німці стверджували, що на них нібито напала банда бандерівців.» Що ж це виходить – бандерівці не лише не допомагали німцям, а й, навпаки, воювали проти них? Це вже ніяк не вписується у кремлівські шаблони товаришів комуністів. Але саме про це свідчать архівні матеріали УПА, про які йдеться в роботі українського історика Ярослава Антонюка «Добрі сусіди: взаємини волинських чехів з підпіллям ОУН та УПА», яка зараз готується до друку: «Малин намагалася захистити боївка самооборони УПА на чолі з Андрієм Гаврилюком. Проте у нерівному бою з німцями усі 16 повстанців загинуло, лише одному вдалося врятуватися. Тоді ж німецьким каральним загоном було розгромлено підрозділ УПА «Чумака» (40 бійців), які намагалися захистити Малин». Проте, що підрозділ УПА «Чумака» мав наказ захистити Малин від  знищення нацистами йдеться і у матеріалах допиту заарештованого пізніше радянськими каральними органами бійця УПА Василя Солов’я (архівний підрозділ УСБУ в Рівненській області, справа 10919): «Когда немец стал палить село Малин, наш отряд попал туда с задачей выгнать немцев, но когда мы вступили в бой с немцами, он нас окружил и зазбил». інфографіка: memory.gov.ua У цій же праці, до речі, на основі архівних матеріалів доводиться, що між українськими повстанцями і волинськими чехами переважно були нормальні, коректні відносини. Багато чехів підтримували українців у їхній боротьбі за здобуття незалежності, а деякі (хоча й не багато) навіть брали участь у боях на стороні УПА. Українці зі свого боку поважали позицію більшості волинських чехів, яка полягала у збереженні нейтралітету й небажанні однозначно займати чиюсь одну сторону. Хоча, потрібно визнати, що під кінець війни окремі конфлікти між УПА і чехами виникали на ґрунті того, що повстанці вимагали від волинських чехів приєднатися до них у боротьбі проти комуністичного режиму. Проте говорити про масові жертви в результатів таких конфліктів просто безпідставно. Достовірних документів щодо цього немає. Достовірним є тільки те, що пише про волинських чехів у своїй брошурі той самий Франтішек Пекса: «Як і всі чехи за кордоном, відділені від Батьківщини, вони намагалися утримати чеську мову, культуру й національне самоусвідомлення як за царського, так пізніше й польського режиму, хоча й наражалися на постійні перешкоди. Однак їм допомогло те, що їх оточував добросердечний український народ, який пригнічували за обох режимів, з яким у чехів завжди були хороші відносини.»   Водночас, товаришам, думаю, буде корисно знати, що, за даними чеських істориків, у період з 1918 по 1956 роки на території Радянського Союзу зазнали репресій від радянської тоталітарної системи 25–30 тис. чехословацьких громадян та чехів. Точну кількість встановити наразі важко через відсутність доступу російських архівів. При цьому, за матеріалами Штепана Черноушка, всього на території Радянської України комуністами було розстріляно близько 600 чехів. Найбільший розстріл відбувся у м. Житомир 28 вересня 1938 р: розстріляно 78 осіб з чеським корінням, яких звинуватили в організації «чеської військово–повстанської шпигунської організації». Але щось мені говорить, що їх це мало цікавитиме, бо комуністи в принципі не звикли оперувати фактами. Історія – річ складна і суб’єктивна. Трактування будь-яких історичних подій ніколи не буде повністю об’єктивним, оскільки її пишуть звичайні люди, які мають свою позицію. Правда завжди буде десь посередині. І це нормально. Однак неприйнятно, коли в історію, замість істориків, втручаються політики, намагаючись подати суспільству як історію відверту брехню. Так само складною і неоднозначною є історія українського повстанського руху. Були в ній сторінки переможні, були й такі, які сьогодні можуть трактуватися як злочини. В ході Другої світової війни, однак, не було жодної армії, на совісті якої не було б людських життів. Такі речі треба визнавати, просити вибачення і прощати. Але усім сторонам, а не тільки обраним. Україна до цього готова. Як готова і до того, щоб віддати належне тим борцям за нашу незалежність, які поклали своє життя в боротьбі за звільнення рідної землі він нацистських і комуністичних окупантів. Оригінал статті: Vrtěti banderovci aneb Komunisté opakují své lži o ukrajinském boji za svobodu Посольство України в Чехії 
    Січ 13, 2019 117
  • 10 Січ 2019
    Прага - дивовижне місто, яке обов'язково варто побачити хоча б раз. Але не потрібно забувати, що краса Чехії не обмежується тільки однією столицею. Невелика затишна країна буквально всипана дивовижними містами і селами. Лише у декількох годинах подорожі від Праги знаходяться по-справжньому казкові місця. Це перлина Чехії - замок Глубока над Влтавою і невелике старовинне містечко зі списку спадщини ЮНЕСКО, Чеський Крумлов. Тут і тепер живе дух середньовіччя. І замок Глубока і Чеський Крумлов справляють незабутнє враження на кожного, хто тут побував хоч раз.  Компанія EuroTour Group, лідер у організації екскурсійних турів по Чехії і Західній Європі українською та російською мовами, пропонує відвідати ці чудові місця з оглядовою екскурсією. Організація екскурсії Чеський Крумлов і замок Глубока над Влтавою Маршрут екскурсії продуманий до дрібниць і розроблений з максимальним комфортом для туристів. Екскурсія передбачає не тільки комфортний  трансфер, вивчення найцікавіших пам'яток і захоплюючі історії від досвідченого гіда, але також вільний час, коли можна неспішно насолодитися чарівною красою замку Глубока і прогулятись казковими середньовічними вуличками Чеського Крумлова, спробувати смачні національні чеські страви в місцевих ресторанчиках, купити колоритні сувеніри та зробити фото на пам'ять. Організаційні моменти: тривалість екскурсії 11 годин; збір о 7:45; місце збору Вацлавська площа в Празі біля пам'ятника Святому Вацлаву на коні; відправлення о 8:00; час трансферу в одну сторону близько 3-х годин; вільний час 1,5 - 2 години.   До ваших послуг: зустріч з гідом (із табличкою EuroTour Group); сучасний комфортабельний автобус; супровід професійного гіда; радіонавушники для комфортного прослуховування; санітарна зупинка по ходу маршруту. Зверніть увагу: квитки на відвідування культурних об'єктів купуються додатково після прибуття на місце; наявність у кожного туриста паспорта та медичної страховки обов'язкова. Перша зупинка - замок Глубока над Влтавою Перша зупинка екскурсії - видатна пам'ятка Чехії та архітектурний історичний об'єкт світового значення - замок Глубока. Мандрівники, які бачать його вперше, в буквальному сенсі завмирають від захоплення. Замок ніби зійшов з картинки Діснеївського мультфільму. Сліпучо-білий, з високими вежоподібними зубцями, мережевими балконами, різьбленими нішами вікон, він справляє незабутнє враження. Всього в замку Глубока 140 кімнат з колоритним середньовічним оздобленням. В екстер'єрі - 11 веж і 2 внутрішні двори, а навколо - великий англійський парк з рідкісними деревами і мальовничими ставками. Це неймовірно красивий архітектурний об'єкт з давньою, цікавою історією. Ось деякі історичні факти: вперше замок Глубока згадується в літописах ІХ століття; в середньовіччі, за кілька сотень років замок змінив 26 господарів; замок Глубока дуже схожий на англійський Віндзорський замок, тому його називають Чеський Віндзор; замок Глубока не тільки багато разів змінював своїх господарів, а й зовнішній вигляд. Він перебудовувався в бароковому, готичному, ренесансному стилях. Остаточний варіант - вишукана неоготика. Замок Глубока бачив багато. Це і пишні бали, і руйнівні війни, і криваві страти, і романтична жертовна любов. Гід EuroTour Group розповість найцікавіші історії цього дивного місця. Друга зупинка - Чеський Крумлов Чеський Крумлов - невелике, але дуже старе і неймовірно красиве чеське містечко. Його особливість полягає в тому, що до наших часів він дійшов у своєму первозданному вигляді. Час тут ніби зупинився. Навіть річка Влтава огинає місто вельми дивним чином, малюючи своїм вигином відомий всім знак нескінченності. Це дуже добре видно з висоти пташиного польоту. Кожна вуличка і кожен будинок тут є унікальними архітектурними пам'ятками. Всього в Чеському Крумлові 300 старовинних будівель, а це - 82% всіх наявних забудов. По ходу екскурсійного маршруту ви відвідаєте безліч цікавих місць, таких як, наприклад, знаменитий замок Крумлов, розташований у мальовничому місці на самому березі Влтави, унікальний Плащовий міст, що представляє собою кам'яний арочний коридор в три поверхи, а також костел Святого Віта з величезними, від основи до даху, готичними вікнами. А ще в Чеському Крумлові дуже багато сувенірних і антикварних крамничок з вельми колоритними речами. У Музеї воскових фігур можна зробити дуже цікаві фото, тут у вражаючій схожості з прототипами зображено багато відомих сучасників і видатних історичних особистостей. У страхітливому Музеї інквізиції ви на собі зможете відчути гнітючу атмосферу підземелля і побачите різноманітні знаряддя тортур. Тут є не тільки копії експонатів, але і їх оригінали. Бароковий замковий театр здивує вас повністю оригінальними старовинними підмостками, механізмами, що рухають декорації, і навіть костюмами акторів ХVІІ століття. Ну і, звичайно ж, улюбленці дітей, мешканці замку, справжні ведмеді викликають у туристів багато позитивних емоцій і вражень. Не полюбити ці місця неможливо. Багато мандрівників, побувавши в замку Глубока і Чеському Крумлові, повертаються сюди на повторні екскурсії. Тому поспішайте скористатися вигідною пропозицією від компанії EuroTour Group і подорожуйте по казковій Чехії у найкомфортніших умовах у супроводі досвідченого гіда. Проведення екскурсії: з вівторка по неділю(включно) Тривалість екскурсії : 11 годин Вартість: дорослий 34 євро, дитячий 29 євро Замовити екскурсію EuroTour Group  
    575 Опубліковано Галина Андрейців
  • Прага - дивовижне місто, яке обов'язково варто побачити хоча б раз. Але не потрібно забувати, що краса Чехії не обмежується тільки однією столицею. Невелика затишна країна буквально всипана дивовижними містами і селами. Лише у декількох годинах подорожі від Праги знаходяться по-справжньому казкові місця. Це перлина Чехії - замок Глубока над Влтавою і невелике старовинне містечко зі списку спадщини ЮНЕСКО, Чеський Крумлов. Тут і тепер живе дух середньовіччя. І замок Глубока і Чеський Крумлов справляють незабутнє враження на кожного, хто тут побував хоч раз.  Компанія EuroTour Group, лідер у організації екскурсійних турів по Чехії і Західній Європі українською та російською мовами, пропонує відвідати ці чудові місця з оглядовою екскурсією. Організація екскурсії Чеський Крумлов і замок Глубока над Влтавою Маршрут екскурсії продуманий до дрібниць і розроблений з максимальним комфортом для туристів. Екскурсія передбачає не тільки комфортний  трансфер, вивчення найцікавіших пам'яток і захоплюючі історії від досвідченого гіда, але також вільний час, коли можна неспішно насолодитися чарівною красою замку Глубока і прогулятись казковими середньовічними вуличками Чеського Крумлова, спробувати смачні національні чеські страви в місцевих ресторанчиках, купити колоритні сувеніри та зробити фото на пам'ять. Організаційні моменти: тривалість екскурсії 11 годин; збір о 7:45; місце збору Вацлавська площа в Празі біля пам'ятника Святому Вацлаву на коні; відправлення о 8:00; час трансферу в одну сторону близько 3-х годин; вільний час 1,5 - 2 години.   До ваших послуг: зустріч з гідом (із табличкою EuroTour Group); сучасний комфортабельний автобус; супровід професійного гіда; радіонавушники для комфортного прослуховування; санітарна зупинка по ходу маршруту. Зверніть увагу: квитки на відвідування культурних об'єктів купуються додатково після прибуття на місце; наявність у кожного туриста паспорта та медичної страховки обов'язкова. Перша зупинка - замок Глубока над Влтавою Перша зупинка екскурсії - видатна пам'ятка Чехії та архітектурний історичний об'єкт світового значення - замок Глубока. Мандрівники, які бачать його вперше, в буквальному сенсі завмирають від захоплення. Замок ніби зійшов з картинки Діснеївського мультфільму. Сліпучо-білий, з високими вежоподібними зубцями, мережевими балконами, різьбленими нішами вікон, він справляє незабутнє враження. Всього в замку Глубока 140 кімнат з колоритним середньовічним оздобленням. В екстер'єрі - 11 веж і 2 внутрішні двори, а навколо - великий англійський парк з рідкісними деревами і мальовничими ставками. Це неймовірно красивий архітектурний об'єкт з давньою, цікавою історією. Ось деякі історичні факти: вперше замок Глубока згадується в літописах ІХ століття; в середньовіччі, за кілька сотень років замок змінив 26 господарів; замок Глубока дуже схожий на англійський Віндзорський замок, тому його називають Чеський Віндзор; замок Глубока не тільки багато разів змінював своїх господарів, а й зовнішній вигляд. Він перебудовувався в бароковому, готичному, ренесансному стилях. Остаточний варіант - вишукана неоготика. Замок Глубока бачив багато. Це і пишні бали, і руйнівні війни, і криваві страти, і романтична жертовна любов. Гід EuroTour Group розповість найцікавіші історії цього дивного місця. Друга зупинка - Чеський Крумлов Чеський Крумлов - невелике, але дуже старе і неймовірно красиве чеське містечко. Його особливість полягає в тому, що до наших часів він дійшов у своєму первозданному вигляді. Час тут ніби зупинився. Навіть річка Влтава огинає місто вельми дивним чином, малюючи своїм вигином відомий всім знак нескінченності. Це дуже добре видно з висоти пташиного польоту. Кожна вуличка і кожен будинок тут є унікальними архітектурними пам'ятками. Всього в Чеському Крумлові 300 старовинних будівель, а це - 82% всіх наявних забудов. По ходу екскурсійного маршруту ви відвідаєте безліч цікавих місць, таких як, наприклад, знаменитий замок Крумлов, розташований у мальовничому місці на самому березі Влтави, унікальний Плащовий міст, що представляє собою кам'яний арочний коридор в три поверхи, а також костел Святого Віта з величезними, від основи до даху, готичними вікнами. А ще в Чеському Крумлові дуже багато сувенірних і антикварних крамничок з вельми колоритними речами. У Музеї воскових фігур можна зробити дуже цікаві фото, тут у вражаючій схожості з прототипами зображено багато відомих сучасників і видатних історичних особистостей. У страхітливому Музеї інквізиції ви на собі зможете відчути гнітючу атмосферу підземелля і побачите різноманітні знаряддя тортур. Тут є не тільки копії експонатів, але і їх оригінали. Бароковий замковий театр здивує вас повністю оригінальними старовинними підмостками, механізмами, що рухають декорації, і навіть костюмами акторів ХVІІ століття. Ну і, звичайно ж, улюбленці дітей, мешканці замку, справжні ведмеді викликають у туристів багато позитивних емоцій і вражень. Не полюбити ці місця неможливо. Багато мандрівників, побувавши в замку Глубока і Чеському Крумлові, повертаються сюди на повторні екскурсії. Тому поспішайте скористатися вигідною пропозицією від компанії EuroTour Group і подорожуйте по казковій Чехії у найкомфортніших умовах у супроводі досвідченого гіда. Проведення екскурсії: з вівторка по неділю(включно) Тривалість екскурсії : 11 годин Вартість: дорослий 34 євро, дитячий 29 євро Замовити екскурсію EuroTour Group  
    Січ 10, 2019 575
  • 03 Січ 2019
    Як і більшість мегаполісів, Прага бореться з ростом індивідуального автомобільного руху. Зусилля столиці спрямовані на зменшення екологічного навантаження в місті, у якому також бракує місць для паркування. Жителі Праги віддають перевагу громадському транспорту, який комфортний і їздить за графіком, перед власним авто і таксі. У Празі їздити автомобілем рекомендується тільки на великі відстані та за місто. Якщо ви поїдете машиною через Прагу, рекомендуємо вам спочатку дізнатися про густину руху, наявність тягучок чи заторів в різних місцях через систему відеоспостереження міста або знайти інформацію про дорожній рух на картах Google.   Як паркуватись у Празі. Знаки і оплата.  Якщо ви приїжджаєте до Праги вранці в години пік, тобто, між 7.30 і 9.30, треба врахувати можливість значного запізнення. Тому краще скористатися автостоянкою P+R, де можна припаркувати машину приблизно за 20 крон на добу. Деякі автостоянки P+R знаходяться безпосередньо на кінцевих станціях метро та інших ключових місцях, зручних для водіїв. Поточний список і наявність місць на автостоянках можна знайти  тут. Не тільки тому, що проїзд автомобілем займе у вас багато часу, але й через обмежені можливості паркування влада столиці рекомендує користуватися  Міським транспортом у Празі   Розмітка парковок: Центр Праги має три паркувальні зони- синя, помаранчева і фіолетова. Синя смуга- парковка заборонена. Місце зарезервоване лише для резидентів власників дійсного посвідчення на паркування(паркувальної картки) та для службового транспорту.  Ви знайдете їх в більшості місць у центрі міста, а саме в районах Прага 1, 2, 3, 5, 6, 7 і 8. Інформацію про зони паркування в Празі можна знайти тут. Карти паркування для резидентів можна придбати у відповідних районних адміністраціях міста Праги. Біла смуга(помаранчева)- парковка дозволена для відвідувачів і гостей міста. Зона короткочасної парковки, максимально до 3 годин з 8:00 до 20:00 (час може відрізнятися в залежності від частини міста, години вказуються на додатковій табличці). Вона позначається переривчастою білою лінією на дорозі і дорожнім знаком з помаранчевою смугою.  Біла смуга(фіолетова) - зона змішаної парковки, поєднує синю і помаранчеву зони. Вона позначена переривчастою білою лінією і дорожнім знаком з фіолетовою смугою. У кого є дозвіл на парковку, можуть використовувати фіолетову зону без обмежень. Без дозволу паркуватися можна максимум на 24 години.Зелена зона - альтернативні паркування (P + R, K + R і приватні гаражі). Поблизу платних парковок є паркомати. Біля знаку «Р» ви можете побачити час, до якого потрібно сплатити паркінг. У Празі парковка по вихідних, крім центральних районів, безкоштовна. У будні дні парковка безкоштовна зазвичай після 17 або 18 годин. Прострочити час паркування можна хвилин на 10-15, далі прибуває поліція. Штраф за неправильну парковку може досягати 2000 крон. Паркування зазвичай коштує 40 крон на годину, але також автомати дозволяють встановити коротший період – на 15 (або 30) хвилин. Альтернативою можуть бути і платні автостоянки та гаражі.   Детальніше про штрафи та евакуація автомобілів За паркування в заборонених місцях або без дозволу у зонах, визначених синьою лінією для паркування резидентів ваше авто можуть евакуювати, а в разі паркування в платних зонах без оплати – можуть поставити блокіратор на колеса і виписати штраф. Дізнатися, куди ваша машина була відбуксована, можна через інтернет-анкету або прямо через телефонну лінію міської поліції за номером 156. Якщо ви зупинилися на місці, призначеному для інвалідів, то штраф може скласти від 5.000 до 10.000 крон Якщо ваш автомобіль відбуксирували на штраф-стоянку, то додатково доведеться сплатити послуги евакуатора 1.300, перший день штраф-стоянки  Ще одна небезпека отримати штраф загрожує водіям, якщо вони залишили свій автомобіль у місці, де на даний час відбувається планове вуличне чищення. Додаток, через який можна дізнатися про терміни очищення конкретних вулиць на поточний рік, знайдете тут.   Міське та Празьке кільце Важливу роль у системі празького транспорту відіграє шосе R1, яке називається Празьке кільце, а також міська кільцева дорога. Празьке кільце  – це незакінчене кільце навколо західного й південно-східного кордонів столиці, що з’єднує автомагістраль D1 з можливістю повернути на D5 і R6. На даний момент 40-кілометрове шосе пропонує простий маршрут з Брна до Плзня або в рузинський аеропорт імені Вацлава Гавела, і при цьому не треба заїжджати до центру міста. Міське кільце – це внутрішня празька дорога, що з’єднує північний район Бржевнов з районами Сміхов, Збраслав та Споржілов, і сполучає інші частини шосе, включаючи автомагістраль D1. Кільцевою дорогою можна скористатися, якщо ви не хочете заїжджати до центру.   Транспортне сполучення з Прагою Прага, як основний транспортний вузол Чехії, поєднана мережею автомагістралей з іншими чеськими та європейськими містами. Найважливіші з них – автомагістраль D1, що веде через Брно до Острави (і зв’язана з дорогами до міст Чеське Будєйовіце, Відень і Братислава), автомагістраль D5, що з’єднує Прагу і Плзень, автомагістраль D8 у напрямі до міста Усті над Лабем, і автомагістраль D11 до міста Градец Кралове. Є також пряма й безпроблемна дорога у напрямку до міст Пржібрам автомагістраль R4, частково відкрита R6 до міста Карлові Вари (і далі до Німеччини), R7 до міста Хомутов та R10 через місто Млада Болеслав до міста Турнов.   Важливі посилання: Система відеоспостереження для інформації про щільність руху в Празі Список та наявність вільних місць на паркінгах P+R Платні автостоянки та гаражі Інтернет-анкета щодо з’ясування про евакуацію вашого автомобіля Інформація про зимове та літнє очищення доріг   У статті використані матеріали із сайту: metropolevsech.eu Спеціально для UAportal Галина Андрейців
    937 Опубліковано Галина Андрейців
  • Як і більшість мегаполісів, Прага бореться з ростом індивідуального автомобільного руху. Зусилля столиці спрямовані на зменшення екологічного навантаження в місті, у якому також бракує місць для паркування. Жителі Праги віддають перевагу громадському транспорту, який комфортний і їздить за графіком, перед власним авто і таксі. У Празі їздити автомобілем рекомендується тільки на великі відстані та за місто. Якщо ви поїдете машиною через Прагу, рекомендуємо вам спочатку дізнатися про густину руху, наявність тягучок чи заторів в різних місцях через систему відеоспостереження міста або знайти інформацію про дорожній рух на картах Google.   Як паркуватись у Празі. Знаки і оплата.  Якщо ви приїжджаєте до Праги вранці в години пік, тобто, між 7.30 і 9.30, треба врахувати можливість значного запізнення. Тому краще скористатися автостоянкою P+R, де можна припаркувати машину приблизно за 20 крон на добу. Деякі автостоянки P+R знаходяться безпосередньо на кінцевих станціях метро та інших ключових місцях, зручних для водіїв. Поточний список і наявність місць на автостоянках можна знайти  тут. Не тільки тому, що проїзд автомобілем займе у вас багато часу, але й через обмежені можливості паркування влада столиці рекомендує користуватися  Міським транспортом у Празі   Розмітка парковок: Центр Праги має три паркувальні зони- синя, помаранчева і фіолетова. Синя смуга- парковка заборонена. Місце зарезервоване лише для резидентів власників дійсного посвідчення на паркування(паркувальної картки) та для службового транспорту.  Ви знайдете їх в більшості місць у центрі міста, а саме в районах Прага 1, 2, 3, 5, 6, 7 і 8. Інформацію про зони паркування в Празі можна знайти тут. Карти паркування для резидентів можна придбати у відповідних районних адміністраціях міста Праги. Біла смуга(помаранчева)- парковка дозволена для відвідувачів і гостей міста. Зона короткочасної парковки, максимально до 3 годин з 8:00 до 20:00 (час може відрізнятися в залежності від частини міста, години вказуються на додатковій табличці). Вона позначається переривчастою білою лінією на дорозі і дорожнім знаком з помаранчевою смугою.  Біла смуга(фіолетова) - зона змішаної парковки, поєднує синю і помаранчеву зони. Вона позначена переривчастою білою лінією і дорожнім знаком з фіолетовою смугою. У кого є дозвіл на парковку, можуть використовувати фіолетову зону без обмежень. Без дозволу паркуватися можна максимум на 24 години.Зелена зона - альтернативні паркування (P + R, K + R і приватні гаражі). Поблизу платних парковок є паркомати. Біля знаку «Р» ви можете побачити час, до якого потрібно сплатити паркінг. У Празі парковка по вихідних, крім центральних районів, безкоштовна. У будні дні парковка безкоштовна зазвичай після 17 або 18 годин. Прострочити час паркування можна хвилин на 10-15, далі прибуває поліція. Штраф за неправильну парковку може досягати 2000 крон. Паркування зазвичай коштує 40 крон на годину, але також автомати дозволяють встановити коротший період – на 15 (або 30) хвилин. Альтернативою можуть бути і платні автостоянки та гаражі.   Детальніше про штрафи та евакуація автомобілів За паркування в заборонених місцях або без дозволу у зонах, визначених синьою лінією для паркування резидентів ваше авто можуть евакуювати, а в разі паркування в платних зонах без оплати – можуть поставити блокіратор на колеса і виписати штраф. Дізнатися, куди ваша машина була відбуксована, можна через інтернет-анкету або прямо через телефонну лінію міської поліції за номером 156. Якщо ви зупинилися на місці, призначеному для інвалідів, то штраф може скласти від 5.000 до 10.000 крон Якщо ваш автомобіль відбуксирували на штраф-стоянку, то додатково доведеться сплатити послуги евакуатора 1.300, перший день штраф-стоянки  Ще одна небезпека отримати штраф загрожує водіям, якщо вони залишили свій автомобіль у місці, де на даний час відбувається планове вуличне чищення. Додаток, через який можна дізнатися про терміни очищення конкретних вулиць на поточний рік, знайдете тут.   Міське та Празьке кільце Важливу роль у системі празького транспорту відіграє шосе R1, яке називається Празьке кільце, а також міська кільцева дорога. Празьке кільце  – це незакінчене кільце навколо західного й південно-східного кордонів столиці, що з’єднує автомагістраль D1 з можливістю повернути на D5 і R6. На даний момент 40-кілометрове шосе пропонує простий маршрут з Брна до Плзня або в рузинський аеропорт імені Вацлава Гавела, і при цьому не треба заїжджати до центру міста. Міське кільце – це внутрішня празька дорога, що з’єднує північний район Бржевнов з районами Сміхов, Збраслав та Споржілов, і сполучає інші частини шосе, включаючи автомагістраль D1. Кільцевою дорогою можна скористатися, якщо ви не хочете заїжджати до центру.   Транспортне сполучення з Прагою Прага, як основний транспортний вузол Чехії, поєднана мережею автомагістралей з іншими чеськими та європейськими містами. Найважливіші з них – автомагістраль D1, що веде через Брно до Острави (і зв’язана з дорогами до міст Чеське Будєйовіце, Відень і Братислава), автомагістраль D5, що з’єднує Прагу і Плзень, автомагістраль D8 у напрямі до міста Усті над Лабем, і автомагістраль D11 до міста Градец Кралове. Є також пряма й безпроблемна дорога у напрямку до міст Пржібрам автомагістраль R4, частково відкрита R6 до міста Карлові Вари (і далі до Німеччини), R7 до міста Хомутов та R10 через місто Млада Болеслав до міста Турнов.   Важливі посилання: Система відеоспостереження для інформації про щільність руху в Празі Список та наявність вільних місць на паркінгах P+R Платні автостоянки та гаражі Інтернет-анкета щодо з’ясування про евакуацію вашого автомобіля Інформація про зимове та літнє очищення доріг   У статті використані матеріали із сайту: metropolevsech.eu Спеціально для UAportal Галина Андрейців
    Січ 03, 2019 937
  • 02 Січ 2019
    Дорогі друзі, українці Чехії та наші чеські прихильники, Рівно рік тому на цій сторінці я прозвітував перед вами про те, що було зроблено посольством у 2017-му році. Оскільки багато хто тоді позитивно відгукувався про таку форму комунікації, цього року роблю це знову. Можете вважати, що започатковуємо традицію). Рік 2018 був складний, але насичений. Вдалося зробити звичайно не все, що задумували - на 100% нічого ніколи не буває, ви це самі знаєте). Тим більше, що після 2017, коли в українському житті Чехії відбулося ну дуже багато чого, перескочити ту планку було непросто. Але ми намагалися. Коли я кажу ми, то маю на увазі не лише посольство, а усіх нас, українців, які постійно або тимчасово перебувають в Чехії, всіх наших чеських друзів. Без вас, вашої підтримки і безпосередньої участі нічого б не було. Всього, що відбулося в цьому році, перелічити неможливо. Звучить трохи парадоксально, але дехто нам закидав навіть, що акцій занадто багато, інколи по три на день, і люди не знають що обрати, куди піти. Ну що ж, врахуємо) Але сьогодні згадаю лише те, до чого посольство було безпосередньо причетне – організаційно, фінансово або, хоча б, морально. Ті акції, які я не згадав, ви можете сміливо додавати в коментарях. Про політику традиційно говорити детально перед новим роком не буду. Скажу лише, що двосторонні українсько-чеські політичні відносини – на доброму шляху). Торгівля наша взяла чергову висоту: за 10 місяців 2018 року товарообіг зріс на 23,3% до 1 млрд. 565 млн. доларів. Сподіваюся, що за 12 місяців разом з торгівлею послугами загальна сума може досягти 2 млрд. доларів. Не те, щоб я був аж таким прихильником круглих цифр, але приємно). Знову активно ми попрацювали в чеських ЗМІ. Враховуючи, що російська пропаганда тут, м’яко кажучи, не спить – це важливо. Йдеться про близько 20 моїх інтерв’ю, статей в періодичних виданнях та коментарів для радіо та телебачення. З головними з них можна ознайомитися тут http://czechia.mfa.gov.ua/ua/embassy/ambassador/interviews Сподіваюся, ви помітили, що посольство стало набагато активнішим у соцмережах. Намагаємося це робити творчо і, найголовніше, якомога більше чеською мовою. І це дає свої результати. Кількість тих, хто вподобав нашу сторінку у Facebook, якщо ви помітили, за рік зросла більше, ніж удвічі, і якраз сьогодні досягла позначки 2500. Якщо ж ви ще не вподобали нашу сторінку, то, можу тільки порадити це якнайшвидше зробити Embassy of Ukraine in Prague / Velvyslanectví Ukrajiny v Praze. Бо саме там ми оприлюднюємо всі анонси подій, інформуємо про роботу Посольства й розповідаємо про те, що відбувається в українському житті Чехії та українсько-чеських відносинах. Тепер про наші з Вами заходи, про те, що нам спільно вдалося зробити. України в Чехії цього року однозначно стало більше. Ми у посольстві, скажімо, започаткували «Дискусійний клуб на де Голля». Відгуки поки позитивні. З вересня вже провели 11 заходів: показ фільму «Фіксер» чеського режисера Зденєка Халоупки, 3 фотовиставки, концерт бандуристів, літературні читання письменника Олега Криштопи й 5 лекцій різного спрямування. Наприклад, Tomas Flidr розповідав, як їздить в Україну обмінюватися досвідом у сфері кібернетичної безпеки; Michal Kody Kislicki ділився планами про відкриття культурного центру в Красногорівці Донецької області; Volodymyr Viatrovych підбив підсумки декомунізації в Україні; Давід Свобода представив результати своєї багаторічної архівної роботи над дослідженням рейду УПА теренами Чехословаччини; Pavlo Podobied розповів про видатних діячів України, які свого часу були генералами в армії УНР. Все це з обов’язковим перекладом на чеську мову. Саме так закладаємо підвалини української культурної дипломатії в Празі. Тому стежте за анонсами й долучайтеся до наших зустрічей – уже напланували дещо цікавого й на наступний рік. Традиційно посольство долучилося до відзначення всіх головних пам’ятних дат 2018 року: День соборності України й 100-річчя ІV Універсалу Української Центральної Ради, 100-річчя бою під Крутами, вшанування пам’яті Героїв Небесної Сотні та тематичний показ фільму «Україна у вогні», вшанування пам’яті жертв депортації кримськотатарського народу та відзначення Дня кримськотатарського прапора, Всесвітній День вишиванки, лекція про історію Конституції України до 28 червня, відзначення Дня Українського Прапора та Дня незалежності України і багато чого іншого. Після довгої перерви на книжковому ярмарку «Світ книги» у Празі нарешті з’явився офіційний національний стенд України, а в літературній частині фестивалю з нашою допомогою прозвучали голоси письменників Kateryna Kalytko, Artem Cheh, Iryna Tsilyk, Tanja Maljartschuk, Станіслав Федорчук. У Мнєлніку відбувся організований Svitlana Dzykosvka літературно-музичний вечір, присвячений 130-й річниці від дня народження Наталени Королеви. Дякуючи українським видавцям вдалося суттєво поповнити українською літературою стенди міжнародного відділу в Міській бібліотеці в Празі. Уже традиційним стало проведення Конкурсу перекладачів з української мови. Багато з вас мали можливість насолодитися чудовим виступом у Віфлеємської каплиці з нагоди Дня незалежності України Artehatta Chamber Ensemble під керівництвом Myroslava Kotorovych, яка для нас створила спеціальну програму з творів українських та чеських композиторів. Не менш цікавим був концерт бандуристів Володимира Войти й Богдана Шутки. Запам’ятався й виступ кримського-татарського гурту «Мусафір» в арт-центрі «NOD». Цього року в Чехії було багато українського мистецтва. Під патронатом Посольства відбулися 2 фестивалі: Перший міжнародний фестиваль акварельної творчості, організований Alexandra Bryksa та присвячений 100-річчю українсько-чеських відносин, а також Український фестиваль у Горжіце, до організації якого долучився Alexandr Onishenko. Виставка українського мистецтва також пройшла в нещодавно відкритій Галереї сучасного українського мистецтва у Празі «P&B». Вдалося широко представити український кінематограф. На кінофестивалі в Карлових Варах відбулася прем’єра фільму «Вулкан», в Празі пройшли покази документальних стрічок «Невидимий батальйон», «Процес: Олег Сенцов проти російської держави», «Півострів Крим». Всім запамятався переповнений зал «Свєтозору» на прем’єрі фільму «Кіборги». Зусиллями невтомної Lenka Víchová з великим успіхом у Празі пройшов другий фестиваль «Тиждень українського фільму». Двічі за сприяння українських організацій Українська Європейська Перспектива Ukrajinsko Evropská Perspektiva та Erudyt українська суботня школа у Празі демонструвався фільм «Міф», а у м. Брно Ukrajinská iniciativa Jižní Moravy z.s. Group було організовано покази фільмів «Припутні», «Крим, як це було», «Голод 33», «Викрадена принцеса». Активно запрацював інструмент експертної дипломатії МЗС. Дуже важливою наприклад була участь українських експертів Ruslan Deynychenko, Катерини Крук, Mykhailo Makaruk у безпековій конференції «Використання Чеською Республікою українського досвіду для протидії російському ворожому впливу», або ж участь Ilmi Umerov, Tamila Ravil Qızı Tasheva та Alexey Ladin в кримськотатарському вечорі в рамках конференції «Форум 2000», участь дослідників з України в Другій міжнародній конференції україністів у Празі (дякуємо Galina Babak і Radko Mokryk), почесним гостем якої бути історик Serhii Plokhii. До друку готується унікальна публікація «Українці, якими ви їх не знаєте» про сучасних відомих особистостей Чехії українського походження. Перераховувати можна ще дуже довго. Якщо вам цікаво, про все можна прочитати на нашому сайті – https://czechia.mfa.gov.ua/ua/press-center/news. Надзвичайно плідною була наша співпраця з українськими громадськими організаціями Чехії. Дякую всім керівникам за активність і підтримку роботи Координаційної Ради. У 2018 році посольство фінансово підтримало 32 проекти українських організацій. Зокрема, йдеться про три українські школи – суботню українську школу «Ерудит», Український культурно-освітній центр «Крок» та українську суботню школу «Ниточка Родоводу» в Градці Краловому; організацію двох дитячих відпочинкових таборів; проведення фестивалів української творчості; днів української культури, переклад та видання чеською мовою творів українських авторів – роману В.Підмогильного «Місто» та творів українських поетів-емігрантів О.Стефановича та Ю.Драгана; видання часописів «Український журнал», «Пороги»; підтримку інтернет-ресурсів українських громадських організацій; впорядкування місць української пам’яті на території ЧР. Хотів би, до речі, відзначити започаткування цього року роботи іще однієї суботньої школи – Українського культурно-освітнього центру в Брно. Будемо намагатися надавати підтримку і цьому осередку української освіти в Чехії. Яскравими подіями стали відзначення Всесвітнього дня вишиванки, до якого долучилися українці не лише Праги, а й Ліберця, Брно, Градця Кралового; проведення Днів української культури у Празі, Брно та Градці Краловому; Міжнародний фестиваль українців Європи «Фольклорна мозаїка в Празі»; фестиваль дитячої творчості «Крок до успіху!»; відзначення Дня захисника України, в рамках якого Посольством було організовано поїздку місцями української пам’яті на території Чехії. На впорядкуванні місць української пам’яті на території Чехії хотілося б зупинитися докладніше. Минулого року ми започаткували цю непросту роботу і відновили дуже багато могил. Цього року робота продовжилася. Загалом у 2018 році було впорядковано 11 поховань видатних українських діячів у Празі, 3 поховання - у Подєбрадах та 2 пам’ятники у Ліберці і Пршібрамі. Якщо ж говорити конкретно, то за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ України у м. Ліберець було відновлено пам’ятник воїнам УНР, створений за проектом відомого українського художника Василя Касіяна, у м. Пршібрам - пам’ятник відомого українського скульптора Михайла Бринського, на могилі його друга та бойового товариша Миколи Шемердяка, урочисте відкриття якого було приурочено до 135-річчя від дня народження скульптора, у Празі адоптовано та впорядковано могили І.Пулюя та І.Горбачевського, М.Славінського та М.Стаховського, В.Леонтовича та Л.Грабини, О.Полянського та С.Бородаєвського, М.Вікула, М.Тобілевича та Я.Індишевського; у Подєбрадах адоптовано та впорядковано могили І.Івасюка, Д.Коваленко та Л.Танцюри. Хотів би принагідно подякувати за допомогу в цій роботі Ukrajinská iniciativa v ČR, Ukrajinský odborový svaz v ČR та EuroMaidan in Prague. Наступного року плануємо продовжити цю роботу, а також розпочати роботу над створенням електронного каталогу місць української пам’яті на території ЧР. Користуючись цією нагодою, я хотів би ще раз закликати українців з усіх куточків Чехії допомогти нам у пошуку поховань українців. Якщо ви знайшли таку могилу або пам’ятник, особливо в регіонах, будь-ласка, сфотографуйте її, опишіть точне місце її розташування і надішліть цю інформацію нам будь-яким зручним для вас способом. Що стосується консульської роботи, то, як і минулого року, намагалися робити все для того, щоб обслуговування громадян було зручним і цивілізованим. Нагадаю, що в нашому консульстві ви можете записатися на прийом на зручну для вас дату і час дистанційно, через Інтернет. Посилання на веб-модуль тут https://registration.mfa.gov.ua/qwebbook/index.jsp Як і раніше ви можете прийти й без попереднього запису, взяти електронний талончик і, дочекавшись черги, вирішити своє питання. Думаю, зайве нагадувати, що оплачувати послуги ви можете карткою через термінал прямо у віконці. Також можете роздрукувати фото чи зробити копію документу у спеціальних автоматах не виходячи з консульства. В залі для відвідувачів ми цього року встановили нові кондиціонери, тому влітку, переконаний, буде досить комфортно. Так, є черги. Часом великі. На жаль, потік відвідувачів часом дуже значний і невеличкий колектив консульського відділу, скажу відверто, інколи насилу справляється з ним. Але наш принцип – приймаємо до останнього відвідувача. Запевняю вас, що консульські співробітники і надалі робитимуть все можливе для того, щоб надавати вам якісні послуги. Принагідно нагадую вам про електронну пошту ukrposol.cz@gmail.com. До цього мейлу маю доступ тільки я. На нього ви завжди можете написати свою скаргу, зауваження, пропозицію, і я намагатимуся врахувати вашу думку. Попереджаю однак, що скринька працює лише в один бік – на прийом, з неї ви не зможете ортимати відповідь). На цьому все. Ще раз хотів би подякувати всім вам за підтримку і співпрацю у 2018 році.З прийдешнім вас 2019 роком!Слава Україні! Повідомляє на своїй сторінці у фейсбук Посол України в Чеській Республіці Євген Перебийніс 
    175 Опубліковано Галина Андрейців
  • Дорогі друзі, українці Чехії та наші чеські прихильники, Рівно рік тому на цій сторінці я прозвітував перед вами про те, що було зроблено посольством у 2017-му році. Оскільки багато хто тоді позитивно відгукувався про таку форму комунікації, цього року роблю це знову. Можете вважати, що започатковуємо традицію). Рік 2018 був складний, але насичений. Вдалося зробити звичайно не все, що задумували - на 100% нічого ніколи не буває, ви це самі знаєте). Тим більше, що після 2017, коли в українському житті Чехії відбулося ну дуже багато чого, перескочити ту планку було непросто. Але ми намагалися. Коли я кажу ми, то маю на увазі не лише посольство, а усіх нас, українців, які постійно або тимчасово перебувають в Чехії, всіх наших чеських друзів. Без вас, вашої підтримки і безпосередньої участі нічого б не було. Всього, що відбулося в цьому році, перелічити неможливо. Звучить трохи парадоксально, але дехто нам закидав навіть, що акцій занадто багато, інколи по три на день, і люди не знають що обрати, куди піти. Ну що ж, врахуємо) Але сьогодні згадаю лише те, до чого посольство було безпосередньо причетне – організаційно, фінансово або, хоча б, морально. Ті акції, які я не згадав, ви можете сміливо додавати в коментарях. Про політику традиційно говорити детально перед новим роком не буду. Скажу лише, що двосторонні українсько-чеські політичні відносини – на доброму шляху). Торгівля наша взяла чергову висоту: за 10 місяців 2018 року товарообіг зріс на 23,3% до 1 млрд. 565 млн. доларів. Сподіваюся, що за 12 місяців разом з торгівлею послугами загальна сума може досягти 2 млрд. доларів. Не те, щоб я був аж таким прихильником круглих цифр, але приємно). Знову активно ми попрацювали в чеських ЗМІ. Враховуючи, що російська пропаганда тут, м’яко кажучи, не спить – це важливо. Йдеться про близько 20 моїх інтерв’ю, статей в періодичних виданнях та коментарів для радіо та телебачення. З головними з них можна ознайомитися тут http://czechia.mfa.gov.ua/ua/embassy/ambassador/interviews Сподіваюся, ви помітили, що посольство стало набагато активнішим у соцмережах. Намагаємося це робити творчо і, найголовніше, якомога більше чеською мовою. І це дає свої результати. Кількість тих, хто вподобав нашу сторінку у Facebook, якщо ви помітили, за рік зросла більше, ніж удвічі, і якраз сьогодні досягла позначки 2500. Якщо ж ви ще не вподобали нашу сторінку, то, можу тільки порадити це якнайшвидше зробити Embassy of Ukraine in Prague / Velvyslanectví Ukrajiny v Praze. Бо саме там ми оприлюднюємо всі анонси подій, інформуємо про роботу Посольства й розповідаємо про те, що відбувається в українському житті Чехії та українсько-чеських відносинах. Тепер про наші з Вами заходи, про те, що нам спільно вдалося зробити. України в Чехії цього року однозначно стало більше. Ми у посольстві, скажімо, започаткували «Дискусійний клуб на де Голля». Відгуки поки позитивні. З вересня вже провели 11 заходів: показ фільму «Фіксер» чеського режисера Зденєка Халоупки, 3 фотовиставки, концерт бандуристів, літературні читання письменника Олега Криштопи й 5 лекцій різного спрямування. Наприклад, Tomas Flidr розповідав, як їздить в Україну обмінюватися досвідом у сфері кібернетичної безпеки; Michal Kody Kislicki ділився планами про відкриття культурного центру в Красногорівці Донецької області; Volodymyr Viatrovych підбив підсумки декомунізації в Україні; Давід Свобода представив результати своєї багаторічної архівної роботи над дослідженням рейду УПА теренами Чехословаччини; Pavlo Podobied розповів про видатних діячів України, які свого часу були генералами в армії УНР. Все це з обов’язковим перекладом на чеську мову. Саме так закладаємо підвалини української культурної дипломатії в Празі. Тому стежте за анонсами й долучайтеся до наших зустрічей – уже напланували дещо цікавого й на наступний рік. Традиційно посольство долучилося до відзначення всіх головних пам’ятних дат 2018 року: День соборності України й 100-річчя ІV Універсалу Української Центральної Ради, 100-річчя бою під Крутами, вшанування пам’яті Героїв Небесної Сотні та тематичний показ фільму «Україна у вогні», вшанування пам’яті жертв депортації кримськотатарського народу та відзначення Дня кримськотатарського прапора, Всесвітній День вишиванки, лекція про історію Конституції України до 28 червня, відзначення Дня Українського Прапора та Дня незалежності України і багато чого іншого. Після довгої перерви на книжковому ярмарку «Світ книги» у Празі нарешті з’явився офіційний національний стенд України, а в літературній частині фестивалю з нашою допомогою прозвучали голоси письменників Kateryna Kalytko, Artem Cheh, Iryna Tsilyk, Tanja Maljartschuk, Станіслав Федорчук. У Мнєлніку відбувся організований Svitlana Dzykosvka літературно-музичний вечір, присвячений 130-й річниці від дня народження Наталени Королеви. Дякуючи українським видавцям вдалося суттєво поповнити українською літературою стенди міжнародного відділу в Міській бібліотеці в Празі. Уже традиційним стало проведення Конкурсу перекладачів з української мови. Багато з вас мали можливість насолодитися чудовим виступом у Віфлеємської каплиці з нагоди Дня незалежності України Artehatta Chamber Ensemble під керівництвом Myroslava Kotorovych, яка для нас створила спеціальну програму з творів українських та чеських композиторів. Не менш цікавим був концерт бандуристів Володимира Войти й Богдана Шутки. Запам’ятався й виступ кримського-татарського гурту «Мусафір» в арт-центрі «NOD». Цього року в Чехії було багато українського мистецтва. Під патронатом Посольства відбулися 2 фестивалі: Перший міжнародний фестиваль акварельної творчості, організований Alexandra Bryksa та присвячений 100-річчю українсько-чеських відносин, а також Український фестиваль у Горжіце, до організації якого долучився Alexandr Onishenko. Виставка українського мистецтва також пройшла в нещодавно відкритій Галереї сучасного українського мистецтва у Празі «P&B». Вдалося широко представити український кінематограф. На кінофестивалі в Карлових Варах відбулася прем’єра фільму «Вулкан», в Празі пройшли покази документальних стрічок «Невидимий батальйон», «Процес: Олег Сенцов проти російської держави», «Півострів Крим». Всім запамятався переповнений зал «Свєтозору» на прем’єрі фільму «Кіборги». Зусиллями невтомної Lenka Víchová з великим успіхом у Празі пройшов другий фестиваль «Тиждень українського фільму». Двічі за сприяння українських організацій Українська Європейська Перспектива Ukrajinsko Evropská Perspektiva та Erudyt українська суботня школа у Празі демонструвався фільм «Міф», а у м. Брно Ukrajinská iniciativa Jižní Moravy z.s. Group було організовано покази фільмів «Припутні», «Крим, як це було», «Голод 33», «Викрадена принцеса». Активно запрацював інструмент експертної дипломатії МЗС. Дуже важливою наприклад була участь українських експертів Ruslan Deynychenko, Катерини Крук, Mykhailo Makaruk у безпековій конференції «Використання Чеською Республікою українського досвіду для протидії російському ворожому впливу», або ж участь Ilmi Umerov, Tamila Ravil Qızı Tasheva та Alexey Ladin в кримськотатарському вечорі в рамках конференції «Форум 2000», участь дослідників з України в Другій міжнародній конференції україністів у Празі (дякуємо Galina Babak і Radko Mokryk), почесним гостем якої бути історик Serhii Plokhii. До друку готується унікальна публікація «Українці, якими ви їх не знаєте» про сучасних відомих особистостей Чехії українського походження. Перераховувати можна ще дуже довго. Якщо вам цікаво, про все можна прочитати на нашому сайті – https://czechia.mfa.gov.ua/ua/press-center/news. Надзвичайно плідною була наша співпраця з українськими громадськими організаціями Чехії. Дякую всім керівникам за активність і підтримку роботи Координаційної Ради. У 2018 році посольство фінансово підтримало 32 проекти українських організацій. Зокрема, йдеться про три українські школи – суботню українську школу «Ерудит», Український культурно-освітній центр «Крок» та українську суботню школу «Ниточка Родоводу» в Градці Краловому; організацію двох дитячих відпочинкових таборів; проведення фестивалів української творчості; днів української культури, переклад та видання чеською мовою творів українських авторів – роману В.Підмогильного «Місто» та творів українських поетів-емігрантів О.Стефановича та Ю.Драгана; видання часописів «Український журнал», «Пороги»; підтримку інтернет-ресурсів українських громадських організацій; впорядкування місць української пам’яті на території ЧР. Хотів би, до речі, відзначити започаткування цього року роботи іще однієї суботньої школи – Українського культурно-освітнього центру в Брно. Будемо намагатися надавати підтримку і цьому осередку української освіти в Чехії. Яскравими подіями стали відзначення Всесвітнього дня вишиванки, до якого долучилися українці не лише Праги, а й Ліберця, Брно, Градця Кралового; проведення Днів української культури у Празі, Брно та Градці Краловому; Міжнародний фестиваль українців Європи «Фольклорна мозаїка в Празі»; фестиваль дитячої творчості «Крок до успіху!»; відзначення Дня захисника України, в рамках якого Посольством було організовано поїздку місцями української пам’яті на території Чехії. На впорядкуванні місць української пам’яті на території Чехії хотілося б зупинитися докладніше. Минулого року ми започаткували цю непросту роботу і відновили дуже багато могил. Цього року робота продовжилася. Загалом у 2018 році було впорядковано 11 поховань видатних українських діячів у Празі, 3 поховання - у Подєбрадах та 2 пам’ятники у Ліберці і Пршібрамі. Якщо ж говорити конкретно, то за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ України у м. Ліберець було відновлено пам’ятник воїнам УНР, створений за проектом відомого українського художника Василя Касіяна, у м. Пршібрам - пам’ятник відомого українського скульптора Михайла Бринського, на могилі його друга та бойового товариша Миколи Шемердяка, урочисте відкриття якого було приурочено до 135-річчя від дня народження скульптора, у Празі адоптовано та впорядковано могили І.Пулюя та І.Горбачевського, М.Славінського та М.Стаховського, В.Леонтовича та Л.Грабини, О.Полянського та С.Бородаєвського, М.Вікула, М.Тобілевича та Я.Індишевського; у Подєбрадах адоптовано та впорядковано могили І.Івасюка, Д.Коваленко та Л.Танцюри. Хотів би принагідно подякувати за допомогу в цій роботі Ukrajinská iniciativa v ČR, Ukrajinský odborový svaz v ČR та EuroMaidan in Prague. Наступного року плануємо продовжити цю роботу, а також розпочати роботу над створенням електронного каталогу місць української пам’яті на території ЧР. Користуючись цією нагодою, я хотів би ще раз закликати українців з усіх куточків Чехії допомогти нам у пошуку поховань українців. Якщо ви знайшли таку могилу або пам’ятник, особливо в регіонах, будь-ласка, сфотографуйте її, опишіть точне місце її розташування і надішліть цю інформацію нам будь-яким зручним для вас способом. Що стосується консульської роботи, то, як і минулого року, намагалися робити все для того, щоб обслуговування громадян було зручним і цивілізованим. Нагадаю, що в нашому консульстві ви можете записатися на прийом на зручну для вас дату і час дистанційно, через Інтернет. Посилання на веб-модуль тут https://registration.mfa.gov.ua/qwebbook/index.jsp Як і раніше ви можете прийти й без попереднього запису, взяти електронний талончик і, дочекавшись черги, вирішити своє питання. Думаю, зайве нагадувати, що оплачувати послуги ви можете карткою через термінал прямо у віконці. Також можете роздрукувати фото чи зробити копію документу у спеціальних автоматах не виходячи з консульства. В залі для відвідувачів ми цього року встановили нові кондиціонери, тому влітку, переконаний, буде досить комфортно. Так, є черги. Часом великі. На жаль, потік відвідувачів часом дуже значний і невеличкий колектив консульського відділу, скажу відверто, інколи насилу справляється з ним. Але наш принцип – приймаємо до останнього відвідувача. Запевняю вас, що консульські співробітники і надалі робитимуть все можливе для того, щоб надавати вам якісні послуги. Принагідно нагадую вам про електронну пошту ukrposol.cz@gmail.com. До цього мейлу маю доступ тільки я. На нього ви завжди можете написати свою скаргу, зауваження, пропозицію, і я намагатимуся врахувати вашу думку. Попереджаю однак, що скринька працює лише в один бік – на прийом, з неї ви не зможете ортимати відповідь). На цьому все. Ще раз хотів би подякувати всім вам за підтримку і співпрацю у 2018 році.З прийдешнім вас 2019 роком!Слава Україні! Повідомляє на своїй сторінці у фейсбук Посол України в Чеській Республіці Євген Перебийніс 
    Січ 02, 2019 175
  • 19 Груд 2018
    У державній фіскальній службі склали список найпоширеніших запитань щодо процесу розмитнення автомобілів та дали відповіді на них. Про це повідомляється на офіційному сайті ДФС. Які документи необхідно подавати для митного оформлення автомобілів, ввезених в режимі тимчасового ввезення або транзиту, і на автомобілі, які ввозитимуться з Європи за новим законом? У всіх випадках, разом з митною декларацією, яка оформлюється митним брокером, необхідно подати: реєстраційні (технічні) документи на автомобіль (як правило, техпаспорт); документи, які підтверджують право власності на транспортний засіб (як правило, договір купівлі-продажу) або право ним розпоряджатися і декларувати (як правило, довіреність); рахунок-фактуру (інвойс) або інший документ, що визначає вартість товару (це може бути документ, який також підтверджує право власності). Де можна розмитнити транспортний засіб? Митне оформлення можливо на будь-якій митниці України. Чи можна не виїжджати за межі України, розмитнивши авто на митниці свого регіону? Так, але необхідно подати необхідні документи і пред'явити транспортний засіб. Чи може автомобіль бути заявленим як "імпорт" особою, яка не перетинала на ньому кордон? Так, але за умови, що будуть подані документи, які підтвердять право власності на транспортний засіб або право право розпоряджатися або декларувати (довіреність). Чи може скористатися 50-відсотковою знижкою протягом 90 днів особа, яка вже розмитнила транспортний засіб? Ні, знижка може бути використана при одному оформленні одного транспортного засобу. Оскільки авто вже було оформлене митницею раніше і платежі були сплачені, повторно оформити цей транспортний засіб неможливо. Чи може авто в'їжджати на територію України із заздалегідь підготовленою митною декларацією без оплати заставних платежів, якщо авто заявлено як "імпорт"? Якщо громадянин прийняв рішення ввезти транспортний засіб, подача попередньої митної декларації та гарантування сплати митних зборів є обов'язковими. У такому випадку використання грошового завдатку є лише одним з видів забезпечення митних зборів, але можуть бути обрані й інші способи гарантування. Грошовий завдаток обов'язковий тільки в разі, коли ввозиться автомобіль, що знаходиться на постійній реєстрації за межами України. Чи може громадянин сам звернутися на митницю і подати документи для імпорту авто або це повинен робити спеціальний митний брокер? Заповнювати митну декларацію та необхідні документи можна самостійно, однак неправильне заповнення може призвести до неприємностей, аж до складання протоколу про порушення митних правил. Інформація про митних брокерів оновлюється і знаходиться на веб-порталі ДФС в розділі "Реєстри". Чи необхідно приїжджати на автомобілі в зону митного огляду для огляду? Пред'явлення авто обов'язкове. Рішення про огляд транспортного засобу приймає посадова особа відповідно до вимог Митного кодексу. Якщо штраф за прострочений транзит оплачений, чи є необхідність платити 8,5 тис гривень, передбачених новим законом? Оплата штрафу не звільняє від виконання взятих зобов'язань щодо дотримання митного режиму. Якщо після сплати штрафу авто все одно знаходиться на території України, то є підстави вважати, що авто перебуває там з порушенням митного законодавства. Новий закон передбачає добровільну оплату в розмірі 8,5 тис гривень при оформленні в режим імпорту транспортних засобів з порушеними термінами і режимом транзиту або тимчасового ввезення. На які реквізити повинен був оплачений внесок 8,5 тис гривень і як дізнатися, чи потрібно його платити? Згідно з новим законом, добровільний внесок потрібно платити одночасно з митними зборами. Реквізити є індивідуальними для кожної митниці, цю інформацію можна знайти на сайтах територіальних підрозділів ДФС або дізнатися безпосередньо у працівників митниці. Хто і як визначає вартість авто, з якого платиться ПДВ і збори? Вартість транспортного засобу визначається документами: договором купівлі-продажу; інвойсом; банківськими або іншими платіжними документами; додатковою інформацією про вартість аналогічних транспортних засобів в країні експорту. У документах повинні бути вказані дата продажу, номер шасі (рами), кузова (або ідентифікаційний номер), номер двигуна авто, його модель, рік випуску, ім'я та прізвище особи, якій проданий автомобіль. Якщо є підстави вважати, що вартість авто вказана невірно, митниця визначає вартість самостійно. Повідомляє Європейська правда   Нагадаємо, що 25 листопада 2018 року набули чинності два закони(8487 та 8488),які передбачають зменшення вартості розмитнення в Україні автомобілів на іноземній реєстрації, а також штрафи за порушення терміну перебування авто в режимі транзиту. Цей закон запроваджує нову модель оподаткування акцизним податком легкових моторних транспортних засобів на іноземних номерах. Замість оподаткування одиниці об'єму двигуна транспортного засобу – оподаткування одиниці легкового транспортного засобу.   Нові ставки Ухвалений закон змінює базові ставки акцизного податку в євро за 1 штуку транспортного засобу:  - з двигуном внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням та кривошипно-шатунним механізмом з об’ємом циліндрів до 3000 куб. сантиметрів – 50; - з двигуном внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням та кривошипно-шатунним механізмом з об’ємом циліндрів понад 3000 куб. сантиметрів – 100;- з двигуном внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення (дизелем або напівдизелем) з об’ємом циліндрів до 3500 куб. сантиметрівм – 75;- з двигуном внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення (дизелем або напівдизелем) з об’ємом циліндрів понад 3500 куб. сантиметрів – 150.  До цих базових ставок застосовуються коефіцієнти. Сам розмір акцизного податку, який підлягатиме сплаті, буде дорівнювати базовій ставці, помноженій на коефіцієнт двигуна та вік машини.  Як рахувати ставку податку Розмір ставки акцизного податку для відповідного транспортного засобу визначається за формулою: Ставка = Ставка базова х К двигун х К вік,  де: К двигун - коефіцієнт, що визначається діленням об'єму циліндрів двигуна внутрішнього згоряння відповідного транспортного засобу в куб. см на 1000 куб. см; К вік - коефіцієнт, що дорівнює кількості повних календарних років з року, наступного за роком виробництва відповідного транспортного засобу, до року визначення ставки податку (для нових транспортних засобів та транспортних засобів, що використовувалися до одного повного календарного року, коефіцієнт дорівнює 1, а для транспортних засобів, що використовувалися п'ятнадцять і більше років, коефіцієнт дорівнює 15). Ставка для електричних легкових транспортних засобів, оснащених виключно електричними двигунами (одним чи декількома): 1 євро за 1 кВт ємності електричного акумулятора (сьогодні – 109,129 євро за одиницю транспортного засобу). Ставка для гібридних легкових транспортних засобів: 100 євро за 1 одиницю (сьогодні – 109,129 євро за одиницю транспортного засобу). Розмитнення "євроблях" за новим законом: як рахувати акцизний податок Що скасовують - оподаткування акцизним податком кузовів для легкових транспортних засобів (сьогодні ставка для нових кузовів складає 218 євро за одиницю та 872 євро для кузовів, що використовувалися);- тимчасово встановлені (до 31 грудня 2018 року) особливості оподаткування акцизним податком легкових транспортних засобів, вироблених після 1 січня 2010 року. Пільги для швидких У 2 читанні до закону внесли ще одну поблажку: встановлення термінів щодо пільгового розмитнення автомобілів, які були ввезені в Україну. Закон пропонує надати пільговий коефіцієнт 0,5 для автомобілів, які будуть розмитнені впродовж 90 днів після вступу закону у силу. Якщо розмитнення упродовж півроку – "пільга" буде 25%. Штрафи за порушення Ще один закон про "євробляхи", який підписав Порошенко, передбачає такі штрафи за порушення терміну перебування авто на єврономерах у режимі транзиту: від 10 до 20 діб – штраф 17 тисяч гривень; від 20 до 30 діб – 85 тисяч гривень; більш ніж на 30 діб (а також за втрату або розкомплектування авто) – 170 тисяч гривень, або ж авто конфісковуватимуть за рішенням суду. Окрім того, відтепер можна складати протокол про порушення митних правил за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Цей протокол у подальшому надсилатимуть людині за домашньою адресою.  У законі також прописаний механізм взаємодії митників, поліцейських і прикордонників, створення автоматизованої системи обміну інформацією. Тепер поліція отримає право перевіряти авто на єврономерах, а тих, хто не розмитнив авто, але їздить на ньому, каратимуть високими штрафами.   Автор: Яніна Ткачук  Джерело: 24 канал
    1254 Опубліковано Галина Андрейців
  • У державній фіскальній службі склали список найпоширеніших запитань щодо процесу розмитнення автомобілів та дали відповіді на них. Про це повідомляється на офіційному сайті ДФС. Які документи необхідно подавати для митного оформлення автомобілів, ввезених в режимі тимчасового ввезення або транзиту, і на автомобілі, які ввозитимуться з Європи за новим законом? У всіх випадках, разом з митною декларацією, яка оформлюється митним брокером, необхідно подати: реєстраційні (технічні) документи на автомобіль (як правило, техпаспорт); документи, які підтверджують право власності на транспортний засіб (як правило, договір купівлі-продажу) або право ним розпоряджатися і декларувати (як правило, довіреність); рахунок-фактуру (інвойс) або інший документ, що визначає вартість товару (це може бути документ, який також підтверджує право власності). Де можна розмитнити транспортний засіб? Митне оформлення можливо на будь-якій митниці України. Чи можна не виїжджати за межі України, розмитнивши авто на митниці свого регіону? Так, але необхідно подати необхідні документи і пред'явити транспортний засіб. Чи може автомобіль бути заявленим як "імпорт" особою, яка не перетинала на ньому кордон? Так, але за умови, що будуть подані документи, які підтвердять право власності на транспортний засіб або право право розпоряджатися або декларувати (довіреність). Чи може скористатися 50-відсотковою знижкою протягом 90 днів особа, яка вже розмитнила транспортний засіб? Ні, знижка може бути використана при одному оформленні одного транспортного засобу. Оскільки авто вже було оформлене митницею раніше і платежі були сплачені, повторно оформити цей транспортний засіб неможливо. Чи може авто в'їжджати на територію України із заздалегідь підготовленою митною декларацією без оплати заставних платежів, якщо авто заявлено як "імпорт"? Якщо громадянин прийняв рішення ввезти транспортний засіб, подача попередньої митної декларації та гарантування сплати митних зборів є обов'язковими. У такому випадку використання грошового завдатку є лише одним з видів забезпечення митних зборів, але можуть бути обрані й інші способи гарантування. Грошовий завдаток обов'язковий тільки в разі, коли ввозиться автомобіль, що знаходиться на постійній реєстрації за межами України. Чи може громадянин сам звернутися на митницю і подати документи для імпорту авто або це повинен робити спеціальний митний брокер? Заповнювати митну декларацію та необхідні документи можна самостійно, однак неправильне заповнення може призвести до неприємностей, аж до складання протоколу про порушення митних правил. Інформація про митних брокерів оновлюється і знаходиться на веб-порталі ДФС в розділі "Реєстри". Чи необхідно приїжджати на автомобілі в зону митного огляду для огляду? Пред'явлення авто обов'язкове. Рішення про огляд транспортного засобу приймає посадова особа відповідно до вимог Митного кодексу. Якщо штраф за прострочений транзит оплачений, чи є необхідність платити 8,5 тис гривень, передбачених новим законом? Оплата штрафу не звільняє від виконання взятих зобов'язань щодо дотримання митного режиму. Якщо після сплати штрафу авто все одно знаходиться на території України, то є підстави вважати, що авто перебуває там з порушенням митного законодавства. Новий закон передбачає добровільну оплату в розмірі 8,5 тис гривень при оформленні в режим імпорту транспортних засобів з порушеними термінами і режимом транзиту або тимчасового ввезення. На які реквізити повинен був оплачений внесок 8,5 тис гривень і як дізнатися, чи потрібно його платити? Згідно з новим законом, добровільний внесок потрібно платити одночасно з митними зборами. Реквізити є індивідуальними для кожної митниці, цю інформацію можна знайти на сайтах територіальних підрозділів ДФС або дізнатися безпосередньо у працівників митниці. Хто і як визначає вартість авто, з якого платиться ПДВ і збори? Вартість транспортного засобу визначається документами: договором купівлі-продажу; інвойсом; банківськими або іншими платіжними документами; додатковою інформацією про вартість аналогічних транспортних засобів в країні експорту. У документах повинні бути вказані дата продажу, номер шасі (рами), кузова (або ідентифікаційний номер), номер двигуна авто, його модель, рік випуску, ім'я та прізвище особи, якій проданий автомобіль. Якщо є підстави вважати, що вартість авто вказана невірно, митниця визначає вартість самостійно. Повідомляє Європейська правда   Нагадаємо, що 25 листопада 2018 року набули чинності два закони(8487 та 8488),які передбачають зменшення вартості розмитнення в Україні автомобілів на іноземній реєстрації, а також штрафи за порушення терміну перебування авто в режимі транзиту. Цей закон запроваджує нову модель оподаткування акцизним податком легкових моторних транспортних засобів на іноземних номерах. Замість оподаткування одиниці об'єму двигуна транспортного засобу – оподаткування одиниці легкового транспортного засобу.   Нові ставки Ухвалений закон змінює базові ставки акцизного податку в євро за 1 штуку транспортного засобу:  - з двигуном внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням та кривошипно-шатунним механізмом з об’ємом циліндрів до 3000 куб. сантиметрів – 50; - з двигуном внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням та кривошипно-шатунним механізмом з об’ємом циліндрів понад 3000 куб. сантиметрів – 100;- з двигуном внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення (дизелем або напівдизелем) з об’ємом циліндрів до 3500 куб. сантиметрівм – 75;- з двигуном внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення (дизелем або напівдизелем) з об’ємом циліндрів понад 3500 куб. сантиметрів – 150.  До цих базових ставок застосовуються коефіцієнти. Сам розмір акцизного податку, який підлягатиме сплаті, буде дорівнювати базовій ставці, помноженій на коефіцієнт двигуна та вік машини.  Як рахувати ставку податку Розмір ставки акцизного податку для відповідного транспортного засобу визначається за формулою: Ставка = Ставка базова х К двигун х К вік,  де: К двигун - коефіцієнт, що визначається діленням об'єму циліндрів двигуна внутрішнього згоряння відповідного транспортного засобу в куб. см на 1000 куб. см; К вік - коефіцієнт, що дорівнює кількості повних календарних років з року, наступного за роком виробництва відповідного транспортного засобу, до року визначення ставки податку (для нових транспортних засобів та транспортних засобів, що використовувалися до одного повного календарного року, коефіцієнт дорівнює 1, а для транспортних засобів, що використовувалися п'ятнадцять і більше років, коефіцієнт дорівнює 15). Ставка для електричних легкових транспортних засобів, оснащених виключно електричними двигунами (одним чи декількома): 1 євро за 1 кВт ємності електричного акумулятора (сьогодні – 109,129 євро за одиницю транспортного засобу). Ставка для гібридних легкових транспортних засобів: 100 євро за 1 одиницю (сьогодні – 109,129 євро за одиницю транспортного засобу). Розмитнення "євроблях" за новим законом: як рахувати акцизний податок Що скасовують - оподаткування акцизним податком кузовів для легкових транспортних засобів (сьогодні ставка для нових кузовів складає 218 євро за одиницю та 872 євро для кузовів, що використовувалися);- тимчасово встановлені (до 31 грудня 2018 року) особливості оподаткування акцизним податком легкових транспортних засобів, вироблених після 1 січня 2010 року. Пільги для швидких У 2 читанні до закону внесли ще одну поблажку: встановлення термінів щодо пільгового розмитнення автомобілів, які були ввезені в Україну. Закон пропонує надати пільговий коефіцієнт 0,5 для автомобілів, які будуть розмитнені впродовж 90 днів після вступу закону у силу. Якщо розмитнення упродовж півроку – "пільга" буде 25%. Штрафи за порушення Ще один закон про "євробляхи", який підписав Порошенко, передбачає такі штрафи за порушення терміну перебування авто на єврономерах у режимі транзиту: від 10 до 20 діб – штраф 17 тисяч гривень; від 20 до 30 діб – 85 тисяч гривень; більш ніж на 30 діб (а також за втрату або розкомплектування авто) – 170 тисяч гривень, або ж авто конфісковуватимуть за рішенням суду. Окрім того, відтепер можна складати протокол про порушення митних правил за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Цей протокол у подальшому надсилатимуть людині за домашньою адресою.  У законі також прописаний механізм взаємодії митників, поліцейських і прикордонників, створення автоматизованої системи обміну інформацією. Тепер поліція отримає право перевіряти авто на єврономерах, а тих, хто не розмитнив авто, але їздить на ньому, каратимуть високими штрафами.   Автор: Яніна Ткачук  Джерело: 24 канал
    Груд 19, 2018 1254
  • 04 Груд 2018
    Українські організації Чехії 3 грудня звернулася до чеського уряду та чеського суспільства із закликом підтримати Україну. У своїй заяві 22 представники українських громадських організацій зажадали від президента Мілоша Земана і парламенту Чехії посиленої боротьби проти російської агресії на території України, а також закликали підтримати звільнення всіх українських полонених, які незаконно утримуються в Росії. «Ми хочемо цим сказати чеському суспільству, що ми об’єднані демократичною думкою. Це наша реакція на порушення міжнародного права з боку Росії про співпрацю в Азовськом морі і Керченській протоці. Ця атака означає наступний рівень російської агресії проти України, яка триває вже п'ять років. Ми хочемо нагадати і про хлопців, які залишаються в Росії, і про війну на сході України», – зазначив у розмові із Радіо Свобода голова організації «Українська ініціатива в Чеській Республіці» Богдан Райчинець.       Підтримку Україні висловили також міністри закордонних справ країн-членів Вишеградської «четвірки» – Чехії, Словаччини, Польщі та Угорщини, які обговорювали ситуацію навколо Керченської кризи. Як повідомило міністерство закордонних справ Словаччини, на зустрічі Вишеградської четвірки, яка відбулася в Братиславі 29 листопаду, у контексті обговорення проблеми «лунала сильна підтримка всіх чотирьох міністрів країн «четвірки» територіальної цілісності України в суперечці з Росією, в дусі ухвалених спільних заяв ЄС і НАТО». 25 листопада російські прикордонники у Керченській протоці відкрили вогонь по трьох українських кораблях і захопили їх. За даними української влади, шестеро українських моряків були поранені, зокрема двоє – у тяжкому стані. Підконтрольні Кремлю суди у Криму арештували всіх 24 моряків на два місяці. Українська влада визнає їх військовополоненими. Країни Заходу засудили дії Росії. В Євросоюзі закликали до «стриманості і деескалації», а генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ оприлюднив заяву з вимогою до Росії звільнити військовополонених і захоплені кораблі. У статті використані матеріали Радіо Свобода  фото: Kaputin 
    825 Опубліковано Галина Андрейців
  • Українські організації Чехії 3 грудня звернулася до чеського уряду та чеського суспільства із закликом підтримати Україну. У своїй заяві 22 представники українських громадських організацій зажадали від президента Мілоша Земана і парламенту Чехії посиленої боротьби проти російської агресії на території України, а також закликали підтримати звільнення всіх українських полонених, які незаконно утримуються в Росії. «Ми хочемо цим сказати чеському суспільству, що ми об’єднані демократичною думкою. Це наша реакція на порушення міжнародного права з боку Росії про співпрацю в Азовськом морі і Керченській протоці. Ця атака означає наступний рівень російської агресії проти України, яка триває вже п'ять років. Ми хочемо нагадати і про хлопців, які залишаються в Росії, і про війну на сході України», – зазначив у розмові із Радіо Свобода голова організації «Українська ініціатива в Чеській Республіці» Богдан Райчинець.       Підтримку Україні висловили також міністри закордонних справ країн-членів Вишеградської «четвірки» – Чехії, Словаччини, Польщі та Угорщини, які обговорювали ситуацію навколо Керченської кризи. Як повідомило міністерство закордонних справ Словаччини, на зустрічі Вишеградської четвірки, яка відбулася в Братиславі 29 листопаду, у контексті обговорення проблеми «лунала сильна підтримка всіх чотирьох міністрів країн «четвірки» територіальної цілісності України в суперечці з Росією, в дусі ухвалених спільних заяв ЄС і НАТО». 25 листопада російські прикордонники у Керченській протоці відкрили вогонь по трьох українських кораблях і захопили їх. За даними української влади, шестеро українських моряків були поранені, зокрема двоє – у тяжкому стані. Підконтрольні Кремлю суди у Криму арештували всіх 24 моряків на два місяці. Українська влада визнає їх військовополоненими. Країни Заходу засудили дії Росії. В Євросоюзі закликали до «стриманості і деескалації», а генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ оприлюднив заяву з вимогою до Росії звільнити військовополонених і захоплені кораблі. У статті використані матеріали Радіо Свобода  фото: Kaputin 
    Груд 04, 2018 825