View By Date

Tags

Statistics

  • 440
    Blogs
  • 36
    Active Bloggers
Чехія-треба знати: 28 blogs
  • 26 Feb 2019
    Ви любите їздити на велосипеді? Але живете у великому місті і не маєте свого? Тоді ця стаття саме для вас. В Європі, та і в Україні давно практикується можливість взяти велосипед напрокат. Звісно Чехія не виключення. Тому розглянемо, що можна взяти напрокат тут.   Найяскравішим прикладом є Recola – рожеві велосипеди, які можна позичити, щоб покататись по парку чи вздовж річки чи доїхати на роботу. А що? Здоровий спосіб життя. (фото взято із сайту rekola.cz) Чому рожевий колір? Такі велосипеди на вулиці добре видно (то точно!), а завдяки нетиповому забарвленню відрізняються від інших велосипедів. А ще їх менше викрадають, - зазначають на офіційному сайті проекту. Трохи історії. Як з’явився цей проект або як не викидати старі речі. Отож, Рекола з’явилася в 2013 з думкою про те, що кожне місто заслуговує мати свою систему «позичених» велосипедів. Проект починався зі старих велосипедів, від людей. На вихідних їх ремонтували і фарбували в рожевий колір, і поступово вони почали з’являтися на вулицях. Вони не були чудової якості, але це допомогло з’ясувати, що людям подобаються такі велосипеди. З 2015 почали контролювати технічний стан. І до кінця року уже було 28 тис «позичань». З 2016 проект запустили і в інших містах Чехії. На даний момент велосипеди Recola можна знайти в Празі, Брно, Оломоуці, Чеських Будійовіце, Ліберці, Остраві, Тепліціх і Фрідку-Містку. З 2017 року – це вже нові велосипеди власного дизайну з корзинкою. Recola забезпечена усім необхідним для вашої безпеки – переднім і заднім світлом (включається автоматично при виїзді), світловідбивачами, дзвоником тощо. Як знайти велосипед? Для початку потрібен інтернет і швидка безкоштовна реєстрація. Це можна зробити через аплікацію Recola чи app.rekola.cz.Там же знайдете і карту, на якій позначені всі доступні велосипеди. Як власне позичити велосипед? (подивитися відео) До аплікації потрібно вписати номер з рами чи під сидінням. Далі отримуєте код, який відкриває замок. Замок потрібно замкнути на корзині, щоб не мішав. І насолоджуєтесь поїздкою. Як повернути? Велосипед потрібно замкнути в рожевій зоні, яка вказана в аплікації (зимній період); в літній – практично будь-де. І позначити, що велосипед було повернуто. Вартість. Відімкнути велосипед коштує 5 Kč, далі 1 Kč/хв. І є передплата на рік – 1399 Kč і отримуєте без додаткової оплати до 60 хв у всіх містах. Ціни вказані для Праги. Для інших міст дивитися тут. Коли. З 21.03 по 21.11. Але з 22.11.2018 також можна позичити велосипеди до тих пір поки вони будуть на вулиці. Буде діяти так званий «зимній режим». Додатково. Також якщо маєте старий улюблений велосипед, який нелегко викинути, бо з ним пов’язано купа спогадів, можна подарувати його Реколі і він продовжить катати людей)     Не менш яскравим методом пересування є Lime – електричний скутер або точніше самокат. В Празі з’явилися 28.09.2018. Трохи історії. Як з’явився цей проект або успішний і екологічний стартап. Проект Lime з’явився лише в січні 2017 – оренда велосипедів, електро-велосипедів і електро-самокатів доступна у десятках міст по Північній Америці, багатьох европейських містах, та і далі поступово просувається по світу. До кінця 2018 року було здійснено 25000000 поїздок у всьому світі. У Празі протягом 2018 (жовтень-грудень) пробігло 185 тис поїздок і зафіксовано майже 50 тис користувачів, – указує джерело. За даними компанії, люди, які використовують скутери в столиці, зекономили 84 тонни СО2 і 20,850 літрів палива. Як почати користуватися? Все що потрібно – це скачати аплікацію і зареєструватися, використавши або номер телефону або профіль Facebook. Далі відкривається мапа, на якій відображені всі найближчі електро-самокати. Як позичити? (дивитися відео) Достатньо навести смартфон на QR-код розташований на кермі і скутер розблокується. Варто звернути увагу, що формально Lime вимагає носіння шолома, вік більше 18 років, дійсне посвідченні водія. Також просить не їздити по тротуарах і вниз по схилу. Скутер одночасно може використовувати тільки одна людина. Власне поїздка. Для того щоб зрушити з місця потрібно, як на звичайному самокаті, відштовхнутися ногою, потім додати «газ» за допомогою невеликого важіля на правій стороні керма. Аплікація завжди вам показує вашу позицію на карті, час руху, відстань. На гарній рівній поверхні скутер має гарне прискорення. Однак, по празькій бруківці сильно не поїздиш. Як повернути? Просто поставити на будь-яке зручне місце, в аплікації закінчити поїздку і заблокувати електро-самокат. Вартість. За розблокування 25 Kč і за кожну наступну хвилину використання 2 Kč. І ще одна річ. На електро-самокатах не треба вчитись їздити – став і поїхав.   По Празі варто згадати ще компанію HomePort.PrahaKola – повністю автоматична оренда велосипедів.  (фото взято із сайту prahakola.cz) Користування. Подібно до попередніх двох, для початку потрібно зареєструватися або через сайт або через аплікацію. Потрібно обрати тариф і оплатити карткою. Смскою чи емейлом приходить логін і пароль. Вводите логін і пароль на станції і отримуєте в користування велосипед. Для повернення - на будь-якій станції потрібно засунути велосипед у будь-який вільний замок. Вартість. Велосипед оплачується на 24 години. Для дорослого вартість складає 250 Kč. Або оформити тариф на цілий рік (300 Kč) і тоді кожного дня 2 години можна їздити безкоштовно. Після закінчення цих годин оплачуєте 20Kč/год. З іншими тарифи, з якими можна ознайомитися тут. Маленький мінус. Станцій цієї компанії по Празі є тільки 10.   OKOLO – ваша оренда велосипедів в центрі Праги. Для того щоб взяти велосипед в оренду, тут знадобиться прийти за на місце оренди. Мати з собою документ, для підтвердження особи і заставу готівкою в розмірі 1500 Kč/велосипед. (фото взято із сайту okolo-bikes.cz) Особливість. Для власників Літачки, Opencard, чи просто білетика MHD по Празі – вартість складає 200 Kč/день. Звичайні ціни можна подивитись тут.    Оренда велосипедів від Чеської залізниці (ČD) – легка подорож до природи. Саме на цьому й робить акцент Чеська залізниця, вам не треба брати велосипед з собою, доплачувати за його перевезення, а просто взяти в оренду в місті, де ви хочете покататися. Звісно така можливість є не в кожному місті, але ознайомитись зі списком місць і цінами можна тут. Оренда велосипедів доступна 1.04 до 31.10. На станції Прага-Сміхов – доступна цілий рік. Як позичити велосипед? Тут все по старому. Потрібно надати документ, який підтверджує особистість для оформлення договору про оренду. Підписати договір. Оплатити заставу (Vratná kauce) готівкою в розмірі 500 Kč/за 1 велосипед. Оплатити вартість велосипеда. Все готово! Можна їхати. Як повернути? Окрім того, що можна повернути в місці, де брав, ČD надають можливість повертати і на інших станціях. Наприклад, якщо ви під час поїздки вирішили проїхатись потягом до іншого міста, не потрібно повертатися на початкову станцію, а залишити на цій. І заставу за оренду вам все одно мають повернути. Але в такому випадку потрібно уважно ознайомитись, де саме можна повернути. Вартість. Залежно від регіону, де позичаєте велосипед ціни можуть відрізнятися. Приблизно, оренда велосипеда на цілий день буде коштувати 150 Kč, для власника InKarta– 110 Kč. Електро-велосипед 350 Kč і 300 Kč відповідно. Ще один момент. Велосипеди можна зарезервувати наперед за допомогою телефону чи емейлу.   Якщо раптом виникли труднощі з вибором місця, де покататися: prazskecyklostezky.cz – гід велосипедистів по Празі. Хороша збірка циклотрас по Чехії зібрана на сайті kudyznudy.cz.    Світлана Малецька, спеціально для UAPORTAL.CZ 
  • Ви любите їздити на велосипеді? Але живете у великому місті і не маєте свого? Тоді ця стаття саме для вас. В Європі, та і в Україні давно практикується можливість взяти велосипед напрокат. Звісно Чехія не виключення. Тому розглянемо, що можна взяти напрокат тут.   Найяскравішим прикладом є Recola – рожеві велосипеди, які можна позичити, щоб покататись по парку чи вздовж річки чи доїхати на роботу. А що? Здоровий спосіб життя. (фото взято із сайту rekola.cz) Чому рожевий колір? Такі велосипеди на вулиці добре видно (то точно!), а завдяки нетиповому забарвленню відрізняються від інших велосипедів. А ще їх менше викрадають, - зазначають на офіційному сайті проекту. Трохи історії. Як з’явився цей проект або як не викидати старі речі. Отож, Рекола з’явилася в 2013 з думкою про те, що кожне місто заслуговує мати свою систему «позичених» велосипедів. Проект починався зі старих велосипедів, від людей. На вихідних їх ремонтували і фарбували в рожевий колір, і поступово вони почали з’являтися на вулицях. Вони не були чудової якості, але це допомогло з’ясувати, що людям подобаються такі велосипеди. З 2015 почали контролювати технічний стан. І до кінця року уже було 28 тис «позичань». З 2016 проект запустили і в інших містах Чехії. На даний момент велосипеди Recola можна знайти в Празі, Брно, Оломоуці, Чеських Будійовіце, Ліберці, Остраві, Тепліціх і Фрідку-Містку. З 2017 року – це вже нові велосипеди власного дизайну з корзинкою. Recola забезпечена усім необхідним для вашої безпеки – переднім і заднім світлом (включається автоматично при виїзді), світловідбивачами, дзвоником тощо. Як знайти велосипед? Для початку потрібен інтернет і швидка безкоштовна реєстрація. Це можна зробити через аплікацію Recola чи app.rekola.cz.Там же знайдете і карту, на якій позначені всі доступні велосипеди. Як власне позичити велосипед? (подивитися відео) До аплікації потрібно вписати номер з рами чи під сидінням. Далі отримуєте код, який відкриває замок. Замок потрібно замкнути на корзині, щоб не мішав. І насолоджуєтесь поїздкою. Як повернути? Велосипед потрібно замкнути в рожевій зоні, яка вказана в аплікації (зимній період); в літній – практично будь-де. І позначити, що велосипед було повернуто. Вартість. Відімкнути велосипед коштує 5 Kč, далі 1 Kč/хв. І є передплата на рік – 1399 Kč і отримуєте без додаткової оплати до 60 хв у всіх містах. Ціни вказані для Праги. Для інших міст дивитися тут. Коли. З 21.03 по 21.11. Але з 22.11.2018 також можна позичити велосипеди до тих пір поки вони будуть на вулиці. Буде діяти так званий «зимній режим». Додатково. Також якщо маєте старий улюблений велосипед, який нелегко викинути, бо з ним пов’язано купа спогадів, можна подарувати його Реколі і він продовжить катати людей)     Не менш яскравим методом пересування є Lime – електричний скутер або точніше самокат. В Празі з’явилися 28.09.2018. Трохи історії. Як з’явився цей проект або успішний і екологічний стартап. Проект Lime з’явився лише в січні 2017 – оренда велосипедів, електро-велосипедів і електро-самокатів доступна у десятках міст по Північній Америці, багатьох европейських містах, та і далі поступово просувається по світу. До кінця 2018 року було здійснено 25000000 поїздок у всьому світі. У Празі протягом 2018 (жовтень-грудень) пробігло 185 тис поїздок і зафіксовано майже 50 тис користувачів, – указує джерело. За даними компанії, люди, які використовують скутери в столиці, зекономили 84 тонни СО2 і 20,850 літрів палива. Як почати користуватися? Все що потрібно – це скачати аплікацію і зареєструватися, використавши або номер телефону або профіль Facebook. Далі відкривається мапа, на якій відображені всі найближчі електро-самокати. Як позичити? (дивитися відео) Достатньо навести смартфон на QR-код розташований на кермі і скутер розблокується. Варто звернути увагу, що формально Lime вимагає носіння шолома, вік більше 18 років, дійсне посвідченні водія. Також просить не їздити по тротуарах і вниз по схилу. Скутер одночасно може використовувати тільки одна людина. Власне поїздка. Для того щоб зрушити з місця потрібно, як на звичайному самокаті, відштовхнутися ногою, потім додати «газ» за допомогою невеликого важіля на правій стороні керма. Аплікація завжди вам показує вашу позицію на карті, час руху, відстань. На гарній рівній поверхні скутер має гарне прискорення. Однак, по празькій бруківці сильно не поїздиш. Як повернути? Просто поставити на будь-яке зручне місце, в аплікації закінчити поїздку і заблокувати електро-самокат. Вартість. За розблокування 25 Kč і за кожну наступну хвилину використання 2 Kč. І ще одна річ. На електро-самокатах не треба вчитись їздити – став і поїхав.   По Празі варто згадати ще компанію HomePort.PrahaKola – повністю автоматична оренда велосипедів.  (фото взято із сайту prahakola.cz) Користування. Подібно до попередніх двох, для початку потрібно зареєструватися або через сайт або через аплікацію. Потрібно обрати тариф і оплатити карткою. Смскою чи емейлом приходить логін і пароль. Вводите логін і пароль на станції і отримуєте в користування велосипед. Для повернення - на будь-якій станції потрібно засунути велосипед у будь-який вільний замок. Вартість. Велосипед оплачується на 24 години. Для дорослого вартість складає 250 Kč. Або оформити тариф на цілий рік (300 Kč) і тоді кожного дня 2 години можна їздити безкоштовно. Після закінчення цих годин оплачуєте 20Kč/год. З іншими тарифи, з якими можна ознайомитися тут. Маленький мінус. Станцій цієї компанії по Празі є тільки 10.   OKOLO – ваша оренда велосипедів в центрі Праги. Для того щоб взяти велосипед в оренду, тут знадобиться прийти за на місце оренди. Мати з собою документ, для підтвердження особи і заставу готівкою в розмірі 1500 Kč/велосипед. (фото взято із сайту okolo-bikes.cz) Особливість. Для власників Літачки, Opencard, чи просто білетика MHD по Празі – вартість складає 200 Kč/день. Звичайні ціни можна подивитись тут.    Оренда велосипедів від Чеської залізниці (ČD) – легка подорож до природи. Саме на цьому й робить акцент Чеська залізниця, вам не треба брати велосипед з собою, доплачувати за його перевезення, а просто взяти в оренду в місті, де ви хочете покататися. Звісно така можливість є не в кожному місті, але ознайомитись зі списком місць і цінами можна тут. Оренда велосипедів доступна 1.04 до 31.10. На станції Прага-Сміхов – доступна цілий рік. Як позичити велосипед? Тут все по старому. Потрібно надати документ, який підтверджує особистість для оформлення договору про оренду. Підписати договір. Оплатити заставу (Vratná kauce) готівкою в розмірі 500 Kč/за 1 велосипед. Оплатити вартість велосипеда. Все готово! Можна їхати. Як повернути? Окрім того, що можна повернути в місці, де брав, ČD надають можливість повертати і на інших станціях. Наприклад, якщо ви під час поїздки вирішили проїхатись потягом до іншого міста, не потрібно повертатися на початкову станцію, а залишити на цій. І заставу за оренду вам все одно мають повернути. Але в такому випадку потрібно уважно ознайомитись, де саме можна повернути. Вартість. Залежно від регіону, де позичаєте велосипед ціни можуть відрізнятися. Приблизно, оренда велосипеда на цілий день буде коштувати 150 Kč, для власника InKarta– 110 Kč. Електро-велосипед 350 Kč і 300 Kč відповідно. Ще один момент. Велосипеди можна зарезервувати наперед за допомогою телефону чи емейлу.   Якщо раптом виникли труднощі з вибором місця, де покататися: prazskecyklostezky.cz – гід велосипедистів по Празі. Хороша збірка циклотрас по Чехії зібрана на сайті kudyznudy.cz.    Світлана Малецька, спеціально для UAPORTAL.CZ 
    Feb 26, 2019 357
  • 20 Jan 2019
    Ми часто зустрічаємо людей, котрі говорять про відповідальне ставлення до оточуючого середовища і зокрема до тварин, пропагують вегетаріанство і навіть веганство. Іноді буває, що ці люди здаються занадто нав’язливими зі своїми утопічними ідеями та гуманним ідеалізмом. Вегетаріанство – це не для всіх. Все-таки, ми – розумні хижаки, що розташувались на вершині харчового ланцюга. Та все ж таки, ми відрізняємось від більшості хижаків, що просто задовольняють свої біологічні потреби - ми здатні критично подивитись на себе самих. На щастя, все більше й більше людей сьогодні відмовляються від шуб із натурального хутра і визнають, що місце тваринного хутру – на тваринах. А ось ситуація з продуктами тваринного походження не настільки однозначна, адже вони є джерелом багатьох корисних для людського організму елементів. Я, наприклад, не готова поки що відмовитись від м’яса. Готова але підходити до цього з відповідальністю Для цього головне - вміти розпізнати походження продукту. Як зрозуміти, в яких умовах тримали та чим годували тварину, що дає Вам яйця, м’ясо та молоко? І що ж, у кінцевому результаті, споживаєте Ви? Відповідь часто зводиться до розмежування між біо господарствами та масовими виробництвами. На чеському ринку, на щастя, цю інформацію особливо не приховують. Максимально – намагаються приховати за яскравими і красивими слоганами на продукції. Треба лиш знати, на що звернути увагу. Найпростіше інформацію «зчитати» з яєць. Кожне яйце має бути промарковане і нести інформацію по трьох параметрах: 1. спосіб утримання птахів, 2. країна походження, 3. реєстраційний код господарства. Візьмімо, наприклад, код 2 CZ3333, і вичитаємо з нього, що ця партія яєць походить із чеського виробництва номер 3333, де кури утримуються в залах. Маркування починається найголовнішим – кодом способу утримання тварин: 1  = яйця, знесені у вигульному утриманні 2 = яйця, знесені у галах(залах) на підстилці 3 = яйця, знесені у клітковому утриманні 0  = яйця, знесені у екологічному господарстві (БІО) Код 1. Курки під час вигульного утримання мають можливість перебувати на відкритому повітрі. Птахи проводять дні на вулиці, але вночі заганяються до закритих приміщень. При цьому вони, як правило, мають сіно для гніздування і відкладання яєць. До їх раціону, окрім типових кормів, входять комахи і рослини. Утім, корми у даному випадку не сертифіковані як органічні. Код 2. Яйця, знесені у галах на підстилці з соломи чи тирси.  Кури постійно перебувають у просторих приміщеннях-великих залах(галах) (рідше - на вулиці) замість кліток та здатні вільно пересуватись і виконувати свої природні потреби, такі як грабання, гніздування, траскання крилами та чищення пір'я. Утім, цей код не означає, що тварини гарантовано мають доступ до відкритої місцевості - цілком вірогідно, що денного світла вони не бачать.   Код 3. Яйця, знесені у клітковому утриманні. Це – найдешевші яйця найгіршої якості. Кури утримуються у переповнених клітках - так званих кліткових батареях, встановлених у декілька ярусів - та отримують синтетичні корми. Простір для кожної курки трохи більше розміру паперу формату А4. Зали, де знаходяться клітки з курками, освітлюється штучним освітленням 17 годин на день, бо світло підтримує знесення яєць. Кури тут живуть близько року, вони харчуються медикаментозними кормовими сумішами і не бачать природного світла або трави все своє коротке життя. Після одного періоду знесення, вся зала з клітками буде вискладана а кури доставлені до бойні.  Цей спосіб розведення птахів був заборонений в ЄС у 2012 році, але виробники знайшли вихід у так званих «покращених» батареях – трошки більших, ніж попередні версії. Втім, у таких країнах як Австрія та Швейцарія вирощування птахів у клітковому утриманні було остаточно і повністю заборонено. Купуючи яйця із позначкою «3» на початку, будьте обережні. Вони можуть бути на кілька десятків крон дешевші аніж інші альтернативи, втім за ці кілька десятків Ви підтримаєте максимально неетичне ставлення до птахів, а також ризикуєте харчуватись антибіотиками для пришвидшення росту курки.   Код 0. Екологічне господарство означає, що курки знаходяться на вулиці на вільному просторі, мають можливість пересуватись та доступ до сонячного світла. Крім того, їх годують виключно екологічно чистими та натуральними кормами. Корм вирощується без додавання пестицидів та антибіотиків, гербіцидів, синтетичних добрив та без використання генетично модифікованих зернових та рослин. Натомість, до раціону курки мають входити вітаміни, мінерали, протеїни, амінокислоти, жирні кислоти, джерела волокон та енергії у достатній кількості. Курки та інші птахи вважаються «органічними» тільки тоді, коли вони вирощуються у відповідних умовах протягом цілого життєвого циклу. Словом, яйця, знесені такою куркою – це яйця найвищої якості. Коштують вони, звісно, дорожче. Але ці витрати цілком можна вважати інвестицією у власне здоров’я. На другому місці у маркуванні - країна походження, тобто фактичне місцезнаходження виробництва. Країни позначено відповідно до стандарту ISO – 3166, наприклад: AT = Австрія BE = Бельгія BG = Болгарія CY = Кіпр CZ = Чехія DE = Німеччина DK = Данія EE = Естонія ES = Іспанія FI = Фінляндія FR = Франція EL = Греція HR = Хорватія HU = Угорщина IE = Ірландія IT = Італія LT = Литва LU = Люксембург LV = Латвія MT = Мальта NL = Нідерланди PL = Польща PT = Португалія RO = Румунія SE = Швеція SI = Словенія SK = Словаччина UK = Великобританія         На третьому місці – реєстраційний код господарства. Конкретного чеського виробника потім також можна знайти за цим посиланням: http://www.mtd-ustrasice.cz/vyhledavani/. Подібні реєстри існують і в інших країнах. Середня тричленна сім'я споживає близько 735 яєць на рік. Курка у масовому утриманні може знести близько 245 яєць на рік. Змінюючи свої споживацькі уподобання, кожна така сім'я може істотно вплинути на життя не менше 3-х курей на рік! Як вибирати куряче мясо: Якщо не брати до уваги «біо» курей, які найвищої якості, але і найвищою вартістю і яким, якщо дозволяє гаманець, однозначно треба віддавати перевагу, то в чеських магазинах, крім «звичайних» курей, які ніяк не означені, можна зустріти ще один вид, який називається або farmářské kuře або sedlákovo kuře (в залежності від магазину).Цей вид курей годується поліпшеними кормами (на основі кукурудзи і т.д.) і за смаком дуже помітно відрізняється в кращу сторону від «звичайних» курей.І на вигляд вони набагато «здоровіші», більш жовті і м'ясо більш природного кольору.Під час приготування їжі різниця така, що один раз спробувавши, «звичайну» курку їсти вже не хочеться.Їх вартість приблизно в два рази перевищує вартість «звичайної» курки і знаходиться в межах 80-140 крон за кілограм.Так що уважно читайте упаковку і Ви їх без зусиль знайдете практично в будь-якому гіпермаркеті. Також хочу зазначити, що «бройлерів» в Чехії взагалі немає.   Повертаючись до маркування, ситуація із м’ясом схожа, втім, опис продукції здебільшого менш деталізований. Обов’язкове маркування мусить бути на необробленому свіжому м’ясі худоби, свиней, овець, кіз і птахів. Особливої уваги при цьому варто приділити яловичині, вимоги до маркування якої суворіші через випадки захворювання на коров’ячий сказ (ГЕВРХ). Отже, яку інформацію можна «зчитати» з маркування яловичини? Категорія: теля, молодий бик, телиця, корова тощо. Ідентифікаційний номер тварини або групи тварин. Країна народження тварини. Країна відгодівлі тварини. Країна забиття тварини. Номер схвалення скотобійні. Номер схвалення ріжучого заводу. Номер лабораторного протоколу випробувань на ГЕВРХ. Пункти 2-7 обов’язкові для всіх країн членів ЄС, в тому числі і для м’яса, що походить з нечленських країн. При цьому пункти 2-4 можна замінити єдиним «походженням», якщо весь цикл життя тварини пройшов в одній країні. А ось пункти 1 і 8 вказуються тільки в Чехії, при цьому 8 – тільки якщо товар називають таким, що пройшов дослідженнями. На всіх інших видах м’яса мають бути вказані лише країна розведення та відгодівлі тварин, а також країна забиття. Що стосується етичності споживання м’яса та його впливу на людський організм – тут варто також згадати молоко – цього, на жаль, так просто в магазині з упаковки не прочитаєш. Якщо із яйцями все зрозуміло, і потрібно лише свідомо обрати більш прийнятний варіант, то з м’ясом і молоком ситуація складніша. Єдиний чіткий показник гідних і якісних умов вирощування тварин (зокрема корів та свиней) на сьогоднішній день – це позначка «Bio». На біо-господарствах тварини мають можливість рухатись і мають для того достатньо простору, можуть перебувати на свіжому повітрі та сонячному світлі, отримують якісні корми без додавання стимулятивних препаратів, антибіотиків тощо, їх корми вирощують у природній спосіб без додавання пестицидів, синтетичних добрив та інших речовин. Словом, про це вже згадувалось вище. А ось у так званих velkochovech(масовому вирощуванні) ситуація може бути критичною.   Тварини, так само і курки, часто знаходяться у клітках, і при цьому їх можливість рухатись критично обмежена. Зовсім обмежена. На свинофермах тварини часто не мають змоги навіть банально перевернутись на інший бік. По суті, вони постійно знаходяться в одній позиції. Постійно. Для збільшення об’ємів продажу виробники часто штучно запліднюють самиць, не даючи їм відновитись між потомствами. Чеське телебачення нещодавно запропонувало сюжет про ферму, де масово розмножують поросят. Раджу відео  дивитись обережно. Так само регулярно штучно запліднюють корів, аби ті постійно мали молоко. Ось тільки теля після народження забирають геть від телиці - аби не крало молоко, яке можна зцідити та продати. Це – ненормально. І це - банальна жорстока експлуатація тварин задля збільшення прибутку. У Чехії є багато фермерів, котрі продають яйця, м’ясні та молочні продукти. Знайти таких фермерів можна у маленьких магазинчиках або на ринках. Багато з цих виробництв є сімейними та мають свою історію, відповідають за якість продукції власним іменем і часто мають постійних покупців. Час від часу місцевих виробників підтримують і супермаркети, продаючи їх продукцію. Головне для нас із вами – при купівлі продуктів мати бажання поцікавитись їх походженням. Мобільний додаток, в якому можна легко знайти магазин або фермера поруч із своїм місцем проживання тут: https://www.farmanadlani.cz/ А ось посилання на інтернет-магазин фермерських продуктів: nakupzfarmy.cz М’ясо замість супермаркетів, краще купляти в малих м’ясних магазинах (Řeznictví). Чеські друзі кажуть, що найсмачніше мясо у Празі можна купити в Naše maso На цю тему проводяться численні розслідування, перевіряються ферми і фабрики, вводяться заборони або закриваються очі, захисники тварин просувають ідею обмеження і заборони певних типів виробництв на рівні Європейського Союзу. Але зміни починаються з нас із вами. Будь який конкурентний ринок, зокрема і ринок продуктів харчування – це результат збалансування попиту і пропозиції. Останнім часом, принаймні у Празі, активно зростає попит на біо-продукти і все більше людей починають замислюватись над тим, що ж вони, власне споживають в їжу. Ринок біо-товарів, безсумнівно, дорожчий. Утім, чи не краще за ті ж самі гроші споживати, наприклад, менше м’яса, але бути впевненими у його якості та етичності виробництва? Знати точно - воно не є продуктом жадібності виробників і не містить речовин, шкідливих для нашого власного організму? Сьогоднішні технології дозволяють людині досягати надзвичайно високої продуктивності. Утім, якою ціною? Реклама: Реальність:   Харчуйтесь відповідально і корисно! Дізнавайтесь, що Ви їсте - задля свого власного здоров'я, і підтримуйте етичні ферми! Маргарита Голобродська спеціально для UAportal.cz
    2795 Posted by Marharyta Golobrodska
  • Ми часто зустрічаємо людей, котрі говорять про відповідальне ставлення до оточуючого середовища і зокрема до тварин, пропагують вегетаріанство і навіть веганство. Іноді буває, що ці люди здаються занадто нав’язливими зі своїми утопічними ідеями та гуманним ідеалізмом. Вегетаріанство – це не для всіх. Все-таки, ми – розумні хижаки, що розташувались на вершині харчового ланцюга. Та все ж таки, ми відрізняємось від більшості хижаків, що просто задовольняють свої біологічні потреби - ми здатні критично подивитись на себе самих. На щастя, все більше й більше людей сьогодні відмовляються від шуб із натурального хутра і визнають, що місце тваринного хутру – на тваринах. А ось ситуація з продуктами тваринного походження не настільки однозначна, адже вони є джерелом багатьох корисних для людського організму елементів. Я, наприклад, не готова поки що відмовитись від м’яса. Готова але підходити до цього з відповідальністю Для цього головне - вміти розпізнати походження продукту. Як зрозуміти, в яких умовах тримали та чим годували тварину, що дає Вам яйця, м’ясо та молоко? І що ж, у кінцевому результаті, споживаєте Ви? Відповідь часто зводиться до розмежування між біо господарствами та масовими виробництвами. На чеському ринку, на щастя, цю інформацію особливо не приховують. Максимально – намагаються приховати за яскравими і красивими слоганами на продукції. Треба лиш знати, на що звернути увагу. Найпростіше інформацію «зчитати» з яєць. Кожне яйце має бути промарковане і нести інформацію по трьох параметрах: 1. спосіб утримання птахів, 2. країна походження, 3. реєстраційний код господарства. Візьмімо, наприклад, код 2 CZ3333, і вичитаємо з нього, що ця партія яєць походить із чеського виробництва номер 3333, де кури утримуються в залах. Маркування починається найголовнішим – кодом способу утримання тварин: 1  = яйця, знесені у вигульному утриманні 2 = яйця, знесені у галах(залах) на підстилці 3 = яйця, знесені у клітковому утриманні 0  = яйця, знесені у екологічному господарстві (БІО) Код 1. Курки під час вигульного утримання мають можливість перебувати на відкритому повітрі. Птахи проводять дні на вулиці, але вночі заганяються до закритих приміщень. При цьому вони, як правило, мають сіно для гніздування і відкладання яєць. До їх раціону, окрім типових кормів, входять комахи і рослини. Утім, корми у даному випадку не сертифіковані як органічні. Код 2. Яйця, знесені у галах на підстилці з соломи чи тирси.  Кури постійно перебувають у просторих приміщеннях-великих залах(галах) (рідше - на вулиці) замість кліток та здатні вільно пересуватись і виконувати свої природні потреби, такі як грабання, гніздування, траскання крилами та чищення пір'я. Утім, цей код не означає, що тварини гарантовано мають доступ до відкритої місцевості - цілком вірогідно, що денного світла вони не бачать.   Код 3. Яйця, знесені у клітковому утриманні. Це – найдешевші яйця найгіршої якості. Кури утримуються у переповнених клітках - так званих кліткових батареях, встановлених у декілька ярусів - та отримують синтетичні корми. Простір для кожної курки трохи більше розміру паперу формату А4. Зали, де знаходяться клітки з курками, освітлюється штучним освітленням 17 годин на день, бо світло підтримує знесення яєць. Кури тут живуть близько року, вони харчуються медикаментозними кормовими сумішами і не бачать природного світла або трави все своє коротке життя. Після одного періоду знесення, вся зала з клітками буде вискладана а кури доставлені до бойні.  Цей спосіб розведення птахів був заборонений в ЄС у 2012 році, але виробники знайшли вихід у так званих «покращених» батареях – трошки більших, ніж попередні версії. Втім, у таких країнах як Австрія та Швейцарія вирощування птахів у клітковому утриманні було остаточно і повністю заборонено. Купуючи яйця із позначкою «3» на початку, будьте обережні. Вони можуть бути на кілька десятків крон дешевші аніж інші альтернативи, втім за ці кілька десятків Ви підтримаєте максимально неетичне ставлення до птахів, а також ризикуєте харчуватись антибіотиками для пришвидшення росту курки.   Код 0. Екологічне господарство означає, що курки знаходяться на вулиці на вільному просторі, мають можливість пересуватись та доступ до сонячного світла. Крім того, їх годують виключно екологічно чистими та натуральними кормами. Корм вирощується без додавання пестицидів та антибіотиків, гербіцидів, синтетичних добрив та без використання генетично модифікованих зернових та рослин. Натомість, до раціону курки мають входити вітаміни, мінерали, протеїни, амінокислоти, жирні кислоти, джерела волокон та енергії у достатній кількості. Курки та інші птахи вважаються «органічними» тільки тоді, коли вони вирощуються у відповідних умовах протягом цілого життєвого циклу. Словом, яйця, знесені такою куркою – це яйця найвищої якості. Коштують вони, звісно, дорожче. Але ці витрати цілком можна вважати інвестицією у власне здоров’я. На другому місці у маркуванні - країна походження, тобто фактичне місцезнаходження виробництва. Країни позначено відповідно до стандарту ISO – 3166, наприклад: AT = Австрія BE = Бельгія BG = Болгарія CY = Кіпр CZ = Чехія DE = Німеччина DK = Данія EE = Естонія ES = Іспанія FI = Фінляндія FR = Франція EL = Греція HR = Хорватія HU = Угорщина IE = Ірландія IT = Італія LT = Литва LU = Люксембург LV = Латвія MT = Мальта NL = Нідерланди PL = Польща PT = Португалія RO = Румунія SE = Швеція SI = Словенія SK = Словаччина UK = Великобританія         На третьому місці – реєстраційний код господарства. Конкретного чеського виробника потім також можна знайти за цим посиланням: http://www.mtd-ustrasice.cz/vyhledavani/. Подібні реєстри існують і в інших країнах. Середня тричленна сім'я споживає близько 735 яєць на рік. Курка у масовому утриманні може знести близько 245 яєць на рік. Змінюючи свої споживацькі уподобання, кожна така сім'я може істотно вплинути на життя не менше 3-х курей на рік! Як вибирати куряче мясо: Якщо не брати до уваги «біо» курей, які найвищої якості, але і найвищою вартістю і яким, якщо дозволяє гаманець, однозначно треба віддавати перевагу, то в чеських магазинах, крім «звичайних» курей, які ніяк не означені, можна зустріти ще один вид, який називається або farmářské kuře або sedlákovo kuře (в залежності від магазину).Цей вид курей годується поліпшеними кормами (на основі кукурудзи і т.д.) і за смаком дуже помітно відрізняється в кращу сторону від «звичайних» курей.І на вигляд вони набагато «здоровіші», більш жовті і м'ясо більш природного кольору.Під час приготування їжі різниця така, що один раз спробувавши, «звичайну» курку їсти вже не хочеться.Їх вартість приблизно в два рази перевищує вартість «звичайної» курки і знаходиться в межах 80-140 крон за кілограм.Так що уважно читайте упаковку і Ви їх без зусиль знайдете практично в будь-якому гіпермаркеті. Також хочу зазначити, що «бройлерів» в Чехії взагалі немає.   Повертаючись до маркування, ситуація із м’ясом схожа, втім, опис продукції здебільшого менш деталізований. Обов’язкове маркування мусить бути на необробленому свіжому м’ясі худоби, свиней, овець, кіз і птахів. Особливої уваги при цьому варто приділити яловичині, вимоги до маркування якої суворіші через випадки захворювання на коров’ячий сказ (ГЕВРХ). Отже, яку інформацію можна «зчитати» з маркування яловичини? Категорія: теля, молодий бик, телиця, корова тощо. Ідентифікаційний номер тварини або групи тварин. Країна народження тварини. Країна відгодівлі тварини. Країна забиття тварини. Номер схвалення скотобійні. Номер схвалення ріжучого заводу. Номер лабораторного протоколу випробувань на ГЕВРХ. Пункти 2-7 обов’язкові для всіх країн членів ЄС, в тому числі і для м’яса, що походить з нечленських країн. При цьому пункти 2-4 можна замінити єдиним «походженням», якщо весь цикл життя тварини пройшов в одній країні. А ось пункти 1 і 8 вказуються тільки в Чехії, при цьому 8 – тільки якщо товар називають таким, що пройшов дослідженнями. На всіх інших видах м’яса мають бути вказані лише країна розведення та відгодівлі тварин, а також країна забиття. Що стосується етичності споживання м’яса та його впливу на людський організм – тут варто також згадати молоко – цього, на жаль, так просто в магазині з упаковки не прочитаєш. Якщо із яйцями все зрозуміло, і потрібно лише свідомо обрати більш прийнятний варіант, то з м’ясом і молоком ситуація складніша. Єдиний чіткий показник гідних і якісних умов вирощування тварин (зокрема корів та свиней) на сьогоднішній день – це позначка «Bio». На біо-господарствах тварини мають можливість рухатись і мають для того достатньо простору, можуть перебувати на свіжому повітрі та сонячному світлі, отримують якісні корми без додавання стимулятивних препаратів, антибіотиків тощо, їх корми вирощують у природній спосіб без додавання пестицидів, синтетичних добрив та інших речовин. Словом, про це вже згадувалось вище. А ось у так званих velkochovech(масовому вирощуванні) ситуація може бути критичною.   Тварини, так само і курки, часто знаходяться у клітках, і при цьому їх можливість рухатись критично обмежена. Зовсім обмежена. На свинофермах тварини часто не мають змоги навіть банально перевернутись на інший бік. По суті, вони постійно знаходяться в одній позиції. Постійно. Для збільшення об’ємів продажу виробники часто штучно запліднюють самиць, не даючи їм відновитись між потомствами. Чеське телебачення нещодавно запропонувало сюжет про ферму, де масово розмножують поросят. Раджу відео  дивитись обережно. Так само регулярно штучно запліднюють корів, аби ті постійно мали молоко. Ось тільки теля після народження забирають геть від телиці - аби не крало молоко, яке можна зцідити та продати. Це – ненормально. І це - банальна жорстока експлуатація тварин задля збільшення прибутку. У Чехії є багато фермерів, котрі продають яйця, м’ясні та молочні продукти. Знайти таких фермерів можна у маленьких магазинчиках або на ринках. Багато з цих виробництв є сімейними та мають свою історію, відповідають за якість продукції власним іменем і часто мають постійних покупців. Час від часу місцевих виробників підтримують і супермаркети, продаючи їх продукцію. Головне для нас із вами – при купівлі продуктів мати бажання поцікавитись їх походженням. Мобільний додаток, в якому можна легко знайти магазин або фермера поруч із своїм місцем проживання тут: https://www.farmanadlani.cz/ А ось посилання на інтернет-магазин фермерських продуктів: nakupzfarmy.cz М’ясо замість супермаркетів, краще купляти в малих м’ясних магазинах (Řeznictví). Чеські друзі кажуть, що найсмачніше мясо у Празі можна купити в Naše maso На цю тему проводяться численні розслідування, перевіряються ферми і фабрики, вводяться заборони або закриваються очі, захисники тварин просувають ідею обмеження і заборони певних типів виробництв на рівні Європейського Союзу. Але зміни починаються з нас із вами. Будь який конкурентний ринок, зокрема і ринок продуктів харчування – це результат збалансування попиту і пропозиції. Останнім часом, принаймні у Празі, активно зростає попит на біо-продукти і все більше людей починають замислюватись над тим, що ж вони, власне споживають в їжу. Ринок біо-товарів, безсумнівно, дорожчий. Утім, чи не краще за ті ж самі гроші споживати, наприклад, менше м’яса, але бути впевненими у його якості та етичності виробництва? Знати точно - воно не є продуктом жадібності виробників і не містить речовин, шкідливих для нашого власного організму? Сьогоднішні технології дозволяють людині досягати надзвичайно високої продуктивності. Утім, якою ціною? Реклама: Реальність:   Харчуйтесь відповідально і корисно! Дізнавайтесь, що Ви їсте - задля свого власного здоров'я, і підтримуйте етичні ферми! Маргарита Голобродська спеціально для UAportal.cz
    Jan 20, 2019 2795
  • 03 Jan 2019
    Як і більшість мегаполісів, Прага бореться з ростом індивідуального автомобільного руху. Зусилля столиці спрямовані на зменшення екологічного навантаження в місті, у якому також бракує місць для паркування. Жителі Праги віддають перевагу громадському транспорту, який комфортний і їздить за графіком, перед власним авто і таксі. У Празі їздити автомобілем рекомендується тільки на великі відстані та за місто. Якщо ви поїдете машиною через Прагу, рекомендуємо вам спочатку дізнатися про густину руху, наявність тягучок чи заторів в різних місцях через систему відеоспостереження міста або знайти інформацію про дорожній рух на картах Google.   Як паркуватись у Празі. Знаки і оплата.  Якщо ви приїжджаєте до Праги вранці в години пік, тобто, між 7.30 і 9.30, треба врахувати можливість значного запізнення. Тому краще скористатися автостоянкою P+R, де можна припаркувати машину приблизно за 20 крон на добу. Деякі автостоянки P+R знаходяться безпосередньо на кінцевих станціях метро та інших ключових місцях, зручних для водіїв. Поточний список і наявність місць на автостоянках можна знайти  тут. Не тільки тому, що проїзд автомобілем займе у вас багато часу, але й через обмежені можливості паркування влада столиці рекомендує користуватися  Міським транспортом у Празі   Розмітка парковок: Центр Праги має три паркувальні зони- синя, помаранчева і фіолетова. Синя смуга- парковка заборонена. Місце зарезервоване лише для резидентів власників дійсного посвідчення на паркування(паркувальної картки) та для службового транспорту.  Ви знайдете їх в більшості місць у центрі міста, а саме в районах Прага 1, 2, 3, 5, 6, 7 і 8. Інформацію про зони паркування в Празі можна знайти тут. Карти паркування для резидентів можна придбати у відповідних районних адміністраціях міста Праги. Біла смуга(помаранчева)- парковка дозволена для відвідувачів і гостей міста. Зона короткочасної парковки, максимально до 3 годин з 8:00 до 20:00 (час може відрізнятися в залежності від частини міста, години вказуються на додатковій табличці). Вона позначається переривчастою білою лінією на дорозі і дорожнім знаком з помаранчевою смугою.  Біла смуга(фіолетова) - зона змішаної парковки, поєднує синю і помаранчеву зони. Вона позначена переривчастою білою лінією і дорожнім знаком з фіолетовою смугою. У кого є дозвіл на парковку, можуть використовувати фіолетову зону без обмежень. Без дозволу паркуватися можна максимум на 24 години.Зелена зона - альтернативні паркування (P + R, K + R і приватні гаражі). Поблизу платних парковок є паркомати. Біля знаку «Р» ви можете побачити час, до якого потрібно сплатити паркінг. У Празі парковка по вихідних, крім центральних районів, безкоштовна. У будні дні парковка безкоштовна зазвичай після 17 або 18 годин. Прострочити час паркування можна хвилин на 10-15, далі прибуває поліція. Штраф за неправильну парковку може досягати 2000 крон. Паркування зазвичай коштує 40 крон на годину, але також автомати дозволяють встановити коротший період – на 15 (або 30) хвилин. Альтернативою можуть бути і платні автостоянки та гаражі.   Детальніше про штрафи та евакуація автомобілів За паркування в заборонених місцях або без дозволу у зонах, визначених синьою лінією для паркування резидентів ваше авто можуть евакуювати, а в разі паркування в платних зонах без оплати – можуть поставити блокіратор на колеса і виписати штраф. Дізнатися, куди ваша машина була відбуксована, можна через інтернет-анкету або прямо через телефонну лінію міської поліції за номером 156. Якщо ви зупинилися на місці, призначеному для інвалідів, то штраф може скласти від 5.000 до 10.000 крон Якщо ваш автомобіль відбуксирували на штраф-стоянку, то додатково доведеться сплатити послуги евакуатора 1.300, перший день штраф-стоянки  Ще одна небезпека отримати штраф загрожує водіям, якщо вони залишили свій автомобіль у місці, де на даний час відбувається планове вуличне чищення. Додаток, через який можна дізнатися про терміни очищення конкретних вулиць на поточний рік, знайдете тут.   Міське та Празьке кільце Важливу роль у системі празького транспорту відіграє шосе R1, яке називається Празьке кільце, а також міська кільцева дорога. Празьке кільце  – це незакінчене кільце навколо західного й південно-східного кордонів столиці, що з’єднує автомагістраль D1 з можливістю повернути на D5 і R6. На даний момент 40-кілометрове шосе пропонує простий маршрут з Брна до Плзня або в рузинський аеропорт імені Вацлава Гавела, і при цьому не треба заїжджати до центру міста. Міське кільце – це внутрішня празька дорога, що з’єднує північний район Бржевнов з районами Сміхов, Збраслав та Споржілов, і сполучає інші частини шосе, включаючи автомагістраль D1. Кільцевою дорогою можна скористатися, якщо ви не хочете заїжджати до центру.   Транспортне сполучення з Прагою Прага, як основний транспортний вузол Чехії, поєднана мережею автомагістралей з іншими чеськими та європейськими містами. Найважливіші з них – автомагістраль D1, що веде через Брно до Острави (і зв’язана з дорогами до міст Чеське Будєйовіце, Відень і Братислава), автомагістраль D5, що з’єднує Прагу і Плзень, автомагістраль D8 у напрямі до міста Усті над Лабем, і автомагістраль D11 до міста Градец Кралове. Є також пряма й безпроблемна дорога у напрямку до міст Пржібрам автомагістраль R4, частково відкрита R6 до міста Карлові Вари (і далі до Німеччини), R7 до міста Хомутов та R10 через місто Млада Болеслав до міста Турнов.   Важливі посилання: Система відеоспостереження для інформації про щільність руху в Празі Список та наявність вільних місць на паркінгах P+R Платні автостоянки та гаражі Інтернет-анкета щодо з’ясування про евакуацію вашого автомобіля Інформація про зимове та літнє очищення доріг   У статті використані матеріали із сайту: metropolevsech.eu Спеціально для UAportal Галина Андрейців
  • Як і більшість мегаполісів, Прага бореться з ростом індивідуального автомобільного руху. Зусилля столиці спрямовані на зменшення екологічного навантаження в місті, у якому також бракує місць для паркування. Жителі Праги віддають перевагу громадському транспорту, який комфортний і їздить за графіком, перед власним авто і таксі. У Празі їздити автомобілем рекомендується тільки на великі відстані та за місто. Якщо ви поїдете машиною через Прагу, рекомендуємо вам спочатку дізнатися про густину руху, наявність тягучок чи заторів в різних місцях через систему відеоспостереження міста або знайти інформацію про дорожній рух на картах Google.   Як паркуватись у Празі. Знаки і оплата.  Якщо ви приїжджаєте до Праги вранці в години пік, тобто, між 7.30 і 9.30, треба врахувати можливість значного запізнення. Тому краще скористатися автостоянкою P+R, де можна припаркувати машину приблизно за 20 крон на добу. Деякі автостоянки P+R знаходяться безпосередньо на кінцевих станціях метро та інших ключових місцях, зручних для водіїв. Поточний список і наявність місць на автостоянках можна знайти  тут. Не тільки тому, що проїзд автомобілем займе у вас багато часу, але й через обмежені можливості паркування влада столиці рекомендує користуватися  Міським транспортом у Празі   Розмітка парковок: Центр Праги має три паркувальні зони- синя, помаранчева і фіолетова. Синя смуга- парковка заборонена. Місце зарезервоване лише для резидентів власників дійсного посвідчення на паркування(паркувальної картки) та для службового транспорту.  Ви знайдете їх в більшості місць у центрі міста, а саме в районах Прага 1, 2, 3, 5, 6, 7 і 8. Інформацію про зони паркування в Празі можна знайти тут. Карти паркування для резидентів можна придбати у відповідних районних адміністраціях міста Праги. Біла смуга(помаранчева)- парковка дозволена для відвідувачів і гостей міста. Зона короткочасної парковки, максимально до 3 годин з 8:00 до 20:00 (час може відрізнятися в залежності від частини міста, години вказуються на додатковій табличці). Вона позначається переривчастою білою лінією на дорозі і дорожнім знаком з помаранчевою смугою.  Біла смуга(фіолетова) - зона змішаної парковки, поєднує синю і помаранчеву зони. Вона позначена переривчастою білою лінією і дорожнім знаком з фіолетовою смугою. У кого є дозвіл на парковку, можуть використовувати фіолетову зону без обмежень. Без дозволу паркуватися можна максимум на 24 години.Зелена зона - альтернативні паркування (P + R, K + R і приватні гаражі). Поблизу платних парковок є паркомати. Біля знаку «Р» ви можете побачити час, до якого потрібно сплатити паркінг. У Празі парковка по вихідних, крім центральних районів, безкоштовна. У будні дні парковка безкоштовна зазвичай після 17 або 18 годин. Прострочити час паркування можна хвилин на 10-15, далі прибуває поліція. Штраф за неправильну парковку може досягати 2000 крон. Паркування зазвичай коштує 40 крон на годину, але також автомати дозволяють встановити коротший період – на 15 (або 30) хвилин. Альтернативою можуть бути і платні автостоянки та гаражі.   Детальніше про штрафи та евакуація автомобілів За паркування в заборонених місцях або без дозволу у зонах, визначених синьою лінією для паркування резидентів ваше авто можуть евакуювати, а в разі паркування в платних зонах без оплати – можуть поставити блокіратор на колеса і виписати штраф. Дізнатися, куди ваша машина була відбуксована, можна через інтернет-анкету або прямо через телефонну лінію міської поліції за номером 156. Якщо ви зупинилися на місці, призначеному для інвалідів, то штраф може скласти від 5.000 до 10.000 крон Якщо ваш автомобіль відбуксирували на штраф-стоянку, то додатково доведеться сплатити послуги евакуатора 1.300, перший день штраф-стоянки  Ще одна небезпека отримати штраф загрожує водіям, якщо вони залишили свій автомобіль у місці, де на даний час відбувається планове вуличне чищення. Додаток, через який можна дізнатися про терміни очищення конкретних вулиць на поточний рік, знайдете тут.   Міське та Празьке кільце Важливу роль у системі празького транспорту відіграє шосе R1, яке називається Празьке кільце, а також міська кільцева дорога. Празьке кільце  – це незакінчене кільце навколо західного й південно-східного кордонів столиці, що з’єднує автомагістраль D1 з можливістю повернути на D5 і R6. На даний момент 40-кілометрове шосе пропонує простий маршрут з Брна до Плзня або в рузинський аеропорт імені Вацлава Гавела, і при цьому не треба заїжджати до центру міста. Міське кільце – це внутрішня празька дорога, що з’єднує північний район Бржевнов з районами Сміхов, Збраслав та Споржілов, і сполучає інші частини шосе, включаючи автомагістраль D1. Кільцевою дорогою можна скористатися, якщо ви не хочете заїжджати до центру.   Транспортне сполучення з Прагою Прага, як основний транспортний вузол Чехії, поєднана мережею автомагістралей з іншими чеськими та європейськими містами. Найважливіші з них – автомагістраль D1, що веде через Брно до Острави (і зв’язана з дорогами до міст Чеське Будєйовіце, Відень і Братислава), автомагістраль D5, що з’єднує Прагу і Плзень, автомагістраль D8 у напрямі до міста Усті над Лабем, і автомагістраль D11 до міста Градец Кралове. Є також пряма й безпроблемна дорога у напрямку до міст Пржібрам автомагістраль R4, частково відкрита R6 до міста Карлові Вари (і далі до Німеччини), R7 до міста Хомутов та R10 через місто Млада Болеслав до міста Турнов.   Важливі посилання: Система відеоспостереження для інформації про щільність руху в Празі Список та наявність вільних місць на паркінгах P+R Платні автостоянки та гаражі Інтернет-анкета щодо з’ясування про евакуацію вашого автомобіля Інформація про зимове та літнє очищення доріг   У статті використані матеріали із сайту: metropolevsech.eu Спеціально для UAportal Галина Андрейців
    Jan 03, 2019 1209
  • 29 Aug 2018
    Що доброго дала Україна Чехії? На це запитання деякі чехи відповідають однозначно – «Школу християнського життя та Євангелізації Пресвятої Діви Марії з Назарету, Матері Церкви (ШХЖІЄ)». Чули щось про неї? Слово «школа» в багатьох викликає не надто приємні асоціації: правила, іспити, вичитки. «Християнського життята Євангелізації» – а це може когось насторожити через певні стереотипи чи упередження. «Пресвятої Діви Марії…» – усе звучить дуже складно. І як воно поєднує Україну та Чехію? На всі ці запитання спробувала знайти відповіді спеціально для UAPORTALу. 29 червня – 8 липня 2018 у Вранові біля Брна (в духовному центрі святого Франциска) відбулася літня сесія Школи християнського життя та Євангелізації Пресвятої Діви Марії з Назарету, Матері Церкви. Цьогоріч Школі виповнилося двадцять років. У Вранові у Брна чеську родину ШХЖІЄ відвідали два католицькі єпископи: Войтех Конзбул (брнянський) і Властимил Крочіл (чеське-будейовицький, відповідає за всі харизматичні рухи в Чехії). Обидва єпископи були приємно вражені від цього «Божого діла на чеській землі». Войтех прибув 30 червня, щоб поглянути, як працює Школа. За словами відповідальної за чеську філію ШХЖІЄ Тетяни Ягоди (вона медик, родом з Тернопільщини, вже з десяток років живе в Празі, а до всього, ще й магістрантка богослов’я в Карловому університеті): «Школа активно діє в таких Дієцезіях: Брнянській, Остравській, Чеське-будейовицькій. Найбільша чеська філія Школи є в Брні від 2011 року. Там регулярно на сесії збирається до сімдесяти осіб. Ми багато говорили з приїжджими єпископами про сенс і перспективу Школи в Чехії. Зокрема, Войтеха Конзбула вразила велика кількість сімей на Школі, активність, організованість і згуртованість учасників. Словом, шкільне середовище йому сподобалося. Єпископ був дуже оптимістичний, відкритий на людей, жартував. Також Властимил Крочіл мав багато вражень від Школи. Мене особисто вразило, що цей єпископ прийшов зі записничком на лекцію засновника Школи – капуцина брата Петра Куркевича. Сів за першу лавку і конспектував. Властимила Крочіла дуже надихнудо те, що і як говорив брат Петро. Він сам особисто розмовляв з отцем Куркевичем. Дуже переймався справами Школи. Візія цього єпископа була така – як я можу допомогти Школі, щоб вона розвивалася в Чеській Республіці, щоб про нас дізналося якомога більше людей. Властимил Крочіл також дав нам – організаторам і учасникам Школи – настанову дотримуватися харизмату основоположника, тобто не секуляризувати, а берегти богонатхненний стиль Школи. Також учасники у вільний час розмовляли з єпископом і сповідалися в нього». Як згадує Петро Куркевич (священик ордену Братів Менших Капуцинів, засновник ШХЖІЄ), Школу засновано 1998 року в Україні – в реколекційному домі св. Отця Піо при їхньому монастирі в Красилові (Хмельницька обл.) А починалося все це не як школа, а як прості молитовно-формаційні зустрічі, які стали регулярними. Адже кількість учасників стабільно збільшувалася, приїздили нові люди. Тож виникла потреба розділити усіх на окремі групи. Для тих, хто приїхав уперше, проводили навчання євангелізаційного характеру, а ті, що були вже вкотре, продовжували духовну формацію. Відтак під керівництвом братів капуцинів і лідерів Школа успішно розвивається і розростається. Відкрилося безліч її філій в Україні, Білорусі, Польщі, Литві, Латвії, Чехії, Болгарії, США, Великій Британії, Ірландії, Росії, Німеччині, Італії, Австрії. Місія ШХЖІЄ полягає у формуванні християн-лідерів, які готові брати відповідальність за Церкву ХХІ сторіччя. Йдеться про виховання зрілої та осмисленої віри, пошук власного місця в суспільстві, способи реалізації талантів і дарів. Формація у Школі триває протягом шести років. Кожен рік складається з чотирьох сесій: щосезонні триденні реколекції (на вихідних), а влітку – двотижневі. Програма Школи (а реколекційний день виплетений з трьох лекцій, молитов прослави, вільного часу, малих груп, Святої Літургії) передбачає: пізнання основ духовної орієнтації, звільнення від різноманітних залежностей, розпізнання власної ідентичності, тривання в особистій зустрічі з Богом витривання у світі – звіщання Благовісту словом і ділом. Випусники ШХЖІЄ апробовують отримані теологічні, психологічні, антропологічні знання в реальному житті. Тож активно долучаються до справ, які провадить Школа. Це, зокрема, Річна Міжнародна Місійна Школа, регулярні молодіжніта подружні реколекції, з’їзди духовенства, з’їзди християнських музикантів; Всеукраїнський з’їзд спільнот руху Віднови у Святому Дусі, Реабілітаційні центри для наркоманів і алкозалежних тощо. Історія філії ШХЖІЄ в Чехії дуже промовиста. Брат Петро часто перетинав польсько-український кордон, адже їздив з українськими аніматорами відкривати й навідувати численні філії Школи за межами нашої Батьківщини. Тож йому доводилося стояти в довгих прикордонних чергах. «Брат спілкувався там з українцями. І зазвичай на запитання «куди їдете?» чув «у Чехію на заробітки». Тоді він і згадав, що в Празі є його співбрат капуцин Марек Соха, а також дві його «школярки»-аніматорки: українка Наталя Демчук і словачка Луція Лешкова. Тож 2006 року в Празі було відкрито першу чеську філію ШХЖІЄ» – згадує Тетяна Ягода. Наталя  Демчук (магістр богослов’я, родом з Бродів) додає: «коли брат Петро запропонував мені допомогти йому організувати Школу в Празі, я не знала тоді ні Луції, ні Тані, ні брата Марека. Більше того, я тоді погано говорила по-чеськи. А Куркевич приїхав і каже: «перекладай мене, роби і не бійся». І я робила, бо мені дуже бракувало на чужині християнської спільноти й духовності. На першу сесію Школи прийшло небагато учасників – купка українців і лише один чех. А потім Бог цю справу благословив. Багато священиків, єпископів підтримали цю ініціативу в різних містах Чехії. Тепер на сесії Школи приїжджають сотні людей, потім вони відкривають у своїх парафіях спільноти: дружать, моляться, сваряться, перепрошують-прощають, одружуються…  Чому служу в Школі, хоч не отримую за це ніяких грошей, влади чи слави? Бо мені здається, що Бог хоче, щоб я це робила. Коли вагалася, що робити й де бути, на молитві мені прийшли такі слова: «даю тобі це місто, даю тобі цей народ». Вірю, що це від Бога. Бог звільнив мене. З ним я можу вільно дихати. Тому я в Церкві… Пригадую, як під час Майдану ми їхали служити до Брна. І питали себе, чи маємо право працювати для чехів, коли зараз вдома гине наш народ? Це був якраз період масових розстрілів у Києві. Важко взагалі тоді було щось робити для когось, ходили в постійному напруженні. Але навіть тоді Бог прийшов з миром до нас. Ми розповідали чехам, що зараз коїться в центрі Києва. Ми разом молилися, жертвували і постили за Україну. Також знайомі чехи передавали гроші для постраждалих українців. Якраз тої неділі, коли ми були в Брні, розстріли припинилися». Про співпрацю української громади з братами францискани в Чехії згадує також і Галина Андрейців: "2015 року вони допомагали УЄП організувати благодійну виставку «З Божою допомогою і вірою в Україну» в костелі Панни Марії Сніжної. Ми презентували європейцям сотню картин сучасних українських художників. Виставка-продаж була відкрита для широкої публіки майже два тижня, зібрала чимало грошей, які ми передали сім'ям загиблих і на допомогу війську». Учасники цьогорічної літньої сесії ШХЖІЄ в Чеській Республіці зізнаються: «Школа стала переломною подією в моєму житті, повернула мене на дорогу з Богом. Єпископ Властимил порадив мені триматися за Школу зубами та нігтями, бо це мій порятунок. Відколи маю Школу, живу в надії. Бо поруч мене є ті, які люблять мене, бо люблять мого Бога. А любов зцілює, дає силу жити. Тут Бог через священиків і аніматорів просто блискуче об’являє мені Його любов до мене. Ця наша Школа справді з Небес. Я шалено вдячна Богові за неї!» (Маркета) «Завдяки Школі я почала вільно дихати. Часто обставини, люди, мій страх, стереотипи й упередження роблять наш світ вузьким. Ми задихаємося, хоч намагаємося вхопити якомога більше повітря. Тут я вчуся довіряти Богові, бути правдивою зі собою, вчуся говорити світові «ні» і бути вірною своєму «так». Тут вчуся мислити, робити важливе та не робити непотрібного» (Петра) «Я тут з дружиною і малими дітьми проводжу відпустку. І це ліпше за гори, море. Це своєрідний активний відпочинок. Тут я відновлююся як людина, як чоловік, як лідер своєї сім’ї. З’являється новий запал до життя, нове дихання в моїй сім’ї. Це навіть по дітях видно. Тут я переживаю сильного Бога, який любить мене особисто. Бог близько. Розуміти це – благодать» (Йозеф) «Багато речей Школа поскладала мені в голові. Я не розумів, хто такий Отець, Ісус, Святий Дух, чому є я, яким я є, чому є добрі люди і чому є зло. А тут усе стає на свої місця. Бог – Любов, який створив людину для любові та з любові. Тому дав людині свободу і вибір. Ми вибираємо часто зло, як дитина розетку. Але можемо обрати доброго Тата, жертовного Брата і щасливу Маму. На Школі я їх знайшов. Ні, вони знайшли мене» (Мілан) «На цій Школі я відкрив для себе також українську націю. До нас часто приїздять аніматори-українці. Тут вперше почув українську мову, навіть деякі слова вивчив. Дуже мені подобається ваше слово «кошенятко». Душа українська – така, як пісенька: натхненна, чесна та глибока. Українці від Бога! Алилуя!» (Ондрей) Тут можна дізнатися більше про ШХЖІЄ в Чехії: http://www.skolamarie.cz/   Катерина Воїнська для UAportal  
  • Що доброго дала Україна Чехії? На це запитання деякі чехи відповідають однозначно – «Школу християнського життя та Євангелізації Пресвятої Діви Марії з Назарету, Матері Церкви (ШХЖІЄ)». Чули щось про неї? Слово «школа» в багатьох викликає не надто приємні асоціації: правила, іспити, вичитки. «Християнського життята Євангелізації» – а це може когось насторожити через певні стереотипи чи упередження. «Пресвятої Діви Марії…» – усе звучить дуже складно. І як воно поєднує Україну та Чехію? На всі ці запитання спробувала знайти відповіді спеціально для UAPORTALу. 29 червня – 8 липня 2018 у Вранові біля Брна (в духовному центрі святого Франциска) відбулася літня сесія Школи християнського життя та Євангелізації Пресвятої Діви Марії з Назарету, Матері Церкви. Цьогоріч Школі виповнилося двадцять років. У Вранові у Брна чеську родину ШХЖІЄ відвідали два католицькі єпископи: Войтех Конзбул (брнянський) і Властимил Крочіл (чеське-будейовицький, відповідає за всі харизматичні рухи в Чехії). Обидва єпископи були приємно вражені від цього «Божого діла на чеській землі». Войтех прибув 30 червня, щоб поглянути, як працює Школа. За словами відповідальної за чеську філію ШХЖІЄ Тетяни Ягоди (вона медик, родом з Тернопільщини, вже з десяток років живе в Празі, а до всього, ще й магістрантка богослов’я в Карловому університеті): «Школа активно діє в таких Дієцезіях: Брнянській, Остравській, Чеське-будейовицькій. Найбільша чеська філія Школи є в Брні від 2011 року. Там регулярно на сесії збирається до сімдесяти осіб. Ми багато говорили з приїжджими єпископами про сенс і перспективу Школи в Чехії. Зокрема, Войтеха Конзбула вразила велика кількість сімей на Школі, активність, організованість і згуртованість учасників. Словом, шкільне середовище йому сподобалося. Єпископ був дуже оптимістичний, відкритий на людей, жартував. Також Властимил Крочіл мав багато вражень від Школи. Мене особисто вразило, що цей єпископ прийшов зі записничком на лекцію засновника Школи – капуцина брата Петра Куркевича. Сів за першу лавку і конспектував. Властимила Крочіла дуже надихнудо те, що і як говорив брат Петро. Він сам особисто розмовляв з отцем Куркевичем. Дуже переймався справами Школи. Візія цього єпископа була така – як я можу допомогти Школі, щоб вона розвивалася в Чеській Республіці, щоб про нас дізналося якомога більше людей. Властимил Крочіл також дав нам – організаторам і учасникам Школи – настанову дотримуватися харизмату основоположника, тобто не секуляризувати, а берегти богонатхненний стиль Школи. Також учасники у вільний час розмовляли з єпископом і сповідалися в нього». Як згадує Петро Куркевич (священик ордену Братів Менших Капуцинів, засновник ШХЖІЄ), Школу засновано 1998 року в Україні – в реколекційному домі св. Отця Піо при їхньому монастирі в Красилові (Хмельницька обл.) А починалося все це не як школа, а як прості молитовно-формаційні зустрічі, які стали регулярними. Адже кількість учасників стабільно збільшувалася, приїздили нові люди. Тож виникла потреба розділити усіх на окремі групи. Для тих, хто приїхав уперше, проводили навчання євангелізаційного характеру, а ті, що були вже вкотре, продовжували духовну формацію. Відтак під керівництвом братів капуцинів і лідерів Школа успішно розвивається і розростається. Відкрилося безліч її філій в Україні, Білорусі, Польщі, Литві, Латвії, Чехії, Болгарії, США, Великій Британії, Ірландії, Росії, Німеччині, Італії, Австрії. Місія ШХЖІЄ полягає у формуванні християн-лідерів, які готові брати відповідальність за Церкву ХХІ сторіччя. Йдеться про виховання зрілої та осмисленої віри, пошук власного місця в суспільстві, способи реалізації талантів і дарів. Формація у Школі триває протягом шести років. Кожен рік складається з чотирьох сесій: щосезонні триденні реколекції (на вихідних), а влітку – двотижневі. Програма Школи (а реколекційний день виплетений з трьох лекцій, молитов прослави, вільного часу, малих груп, Святої Літургії) передбачає: пізнання основ духовної орієнтації, звільнення від різноманітних залежностей, розпізнання власної ідентичності, тривання в особистій зустрічі з Богом витривання у світі – звіщання Благовісту словом і ділом. Випусники ШХЖІЄ апробовують отримані теологічні, психологічні, антропологічні знання в реальному житті. Тож активно долучаються до справ, які провадить Школа. Це, зокрема, Річна Міжнародна Місійна Школа, регулярні молодіжніта подружні реколекції, з’їзди духовенства, з’їзди християнських музикантів; Всеукраїнський з’їзд спільнот руху Віднови у Святому Дусі, Реабілітаційні центри для наркоманів і алкозалежних тощо. Історія філії ШХЖІЄ в Чехії дуже промовиста. Брат Петро часто перетинав польсько-український кордон, адже їздив з українськими аніматорами відкривати й навідувати численні філії Школи за межами нашої Батьківщини. Тож йому доводилося стояти в довгих прикордонних чергах. «Брат спілкувався там з українцями. І зазвичай на запитання «куди їдете?» чув «у Чехію на заробітки». Тоді він і згадав, що в Празі є його співбрат капуцин Марек Соха, а також дві його «школярки»-аніматорки: українка Наталя Демчук і словачка Луція Лешкова. Тож 2006 року в Празі було відкрито першу чеську філію ШХЖІЄ» – згадує Тетяна Ягода. Наталя  Демчук (магістр богослов’я, родом з Бродів) додає: «коли брат Петро запропонував мені допомогти йому організувати Школу в Празі, я не знала тоді ні Луції, ні Тані, ні брата Марека. Більше того, я тоді погано говорила по-чеськи. А Куркевич приїхав і каже: «перекладай мене, роби і не бійся». І я робила, бо мені дуже бракувало на чужині християнської спільноти й духовності. На першу сесію Школи прийшло небагато учасників – купка українців і лише один чех. А потім Бог цю справу благословив. Багато священиків, єпископів підтримали цю ініціативу в різних містах Чехії. Тепер на сесії Школи приїжджають сотні людей, потім вони відкривають у своїх парафіях спільноти: дружать, моляться, сваряться, перепрошують-прощають, одружуються…  Чому служу в Школі, хоч не отримую за це ніяких грошей, влади чи слави? Бо мені здається, що Бог хоче, щоб я це робила. Коли вагалася, що робити й де бути, на молитві мені прийшли такі слова: «даю тобі це місто, даю тобі цей народ». Вірю, що це від Бога. Бог звільнив мене. З ним я можу вільно дихати. Тому я в Церкві… Пригадую, як під час Майдану ми їхали служити до Брна. І питали себе, чи маємо право працювати для чехів, коли зараз вдома гине наш народ? Це був якраз період масових розстрілів у Києві. Важко взагалі тоді було щось робити для когось, ходили в постійному напруженні. Але навіть тоді Бог прийшов з миром до нас. Ми розповідали чехам, що зараз коїться в центрі Києва. Ми разом молилися, жертвували і постили за Україну. Також знайомі чехи передавали гроші для постраждалих українців. Якраз тої неділі, коли ми були в Брні, розстріли припинилися». Про співпрацю української громади з братами францискани в Чехії згадує також і Галина Андрейців: "2015 року вони допомагали УЄП організувати благодійну виставку «З Божою допомогою і вірою в Україну» в костелі Панни Марії Сніжної. Ми презентували європейцям сотню картин сучасних українських художників. Виставка-продаж була відкрита для широкої публіки майже два тижня, зібрала чимало грошей, які ми передали сім'ям загиблих і на допомогу війську». Учасники цьогорічної літньої сесії ШХЖІЄ в Чеській Республіці зізнаються: «Школа стала переломною подією в моєму житті, повернула мене на дорогу з Богом. Єпископ Властимил порадив мені триматися за Школу зубами та нігтями, бо це мій порятунок. Відколи маю Школу, живу в надії. Бо поруч мене є ті, які люблять мене, бо люблять мого Бога. А любов зцілює, дає силу жити. Тут Бог через священиків і аніматорів просто блискуче об’являє мені Його любов до мене. Ця наша Школа справді з Небес. Я шалено вдячна Богові за неї!» (Маркета) «Завдяки Школі я почала вільно дихати. Часто обставини, люди, мій страх, стереотипи й упередження роблять наш світ вузьким. Ми задихаємося, хоч намагаємося вхопити якомога більше повітря. Тут я вчуся довіряти Богові, бути правдивою зі собою, вчуся говорити світові «ні» і бути вірною своєму «так». Тут вчуся мислити, робити важливе та не робити непотрібного» (Петра) «Я тут з дружиною і малими дітьми проводжу відпустку. І це ліпше за гори, море. Це своєрідний активний відпочинок. Тут я відновлююся як людина, як чоловік, як лідер своєї сім’ї. З’являється новий запал до життя, нове дихання в моїй сім’ї. Це навіть по дітях видно. Тут я переживаю сильного Бога, який любить мене особисто. Бог близько. Розуміти це – благодать» (Йозеф) «Багато речей Школа поскладала мені в голові. Я не розумів, хто такий Отець, Ісус, Святий Дух, чому є я, яким я є, чому є добрі люди і чому є зло. А тут усе стає на свої місця. Бог – Любов, який створив людину для любові та з любові. Тому дав людині свободу і вибір. Ми вибираємо часто зло, як дитина розетку. Але можемо обрати доброго Тата, жертовного Брата і щасливу Маму. На Школі я їх знайшов. Ні, вони знайшли мене» (Мілан) «На цій Школі я відкрив для себе також українську націю. До нас часто приїздять аніматори-українці. Тут вперше почув українську мову, навіть деякі слова вивчив. Дуже мені подобається ваше слово «кошенятко». Душа українська – така, як пісенька: натхненна, чесна та глибока. Українці від Бога! Алилуя!» (Ондрей) Тут можна дізнатися більше про ШХЖІЄ в Чехії: http://www.skolamarie.cz/   Катерина Воїнська для UAportal  
    Aug 29, 2018 662
  • 17 May 2018
    Німецький перевізник FlixBus влаштував акцію на автобусні квитки всередині Чехії! Квитки вартість 29 крон доступні для придбання через мобільний додаток та сайт. Період подорожі: весна-літо 2018 року.   Перейти на сайт FlixBus >>> FlixBus - німецький лоукостер серед автобусних перевізників, мережа напрямків якого покриває цілу Європу. 13 лютого 2013 року перші маршрути перевізник запустив у Німеччині. Через кілька років FlixBus обєднався з мережею автобусів далекого сполучення MeinFernBus, а нещодавно викупив і бюджетну лінію автобусів Megabus. В Україні FlixBus співпрацює з перевізником LeoExpress на партнерських засадах. За знижками від лоукостера FlixBus слідкуйте на нашому сайті за відповідним тегом. Дізнавайтеся, як придбати дешеві квитки на автобус в країни Європи. Слідкуйте за акціями таких популярних бюджетних автобусних компаній як PolskiBus, LeoExpress, Ecolines та LuxExpress.  
    358 Posted by Oleksa Koba
  • Німецький перевізник FlixBus влаштував акцію на автобусні квитки всередині Чехії! Квитки вартість 29 крон доступні для придбання через мобільний додаток та сайт. Період подорожі: весна-літо 2018 року.   Перейти на сайт FlixBus >>> FlixBus - німецький лоукостер серед автобусних перевізників, мережа напрямків якого покриває цілу Європу. 13 лютого 2013 року перші маршрути перевізник запустив у Німеччині. Через кілька років FlixBus обєднався з мережею автобусів далекого сполучення MeinFernBus, а нещодавно викупив і бюджетну лінію автобусів Megabus. В Україні FlixBus співпрацює з перевізником LeoExpress на партнерських засадах. За знижками від лоукостера FlixBus слідкуйте на нашому сайті за відповідним тегом. Дізнавайтеся, як придбати дешеві квитки на автобус в країни Європи. Слідкуйте за акціями таких популярних бюджетних автобусних компаній як PolskiBus, LeoExpress, Ecolines та LuxExpress.  
    May 17, 2018 358
  • 16 May 2018
    Чеські журналісти провели в Празі дослідження на предмет шахрайства щодо туристів. Вони відправили двох підставних іноземців міняти євро на крони в різних обмінних пунктах і підрахували, скільки грошей ті втратили через недобросовісних міняйл, повідомляє СВІТUA з посиланням на 420on.cz. Обмін валют досі залишається однією з головних проблем міста - поруч із нечесними таксистами. Однак, на відміну від таксистів, обмінники обманюють іноземців цілком легально і в рамках закону. Результати дослідження пригнічують: за кілька годин учасники експерименту втратили майже 50 євро з двохста, хоча практично нічого не придбали. Іноземець прилітає до Праги - і починає втрачати гроші Експеримент проходив за класичним сценарієм: іноземний турист прилітає в аеропорт Вацлава Гавела з євро і хоче розміняти їх на чеські крони. Він може зробити це в обмінному пункті відразу в аеропорту або в одному з обмінних пунктів у центрі міста. Перед відльотом з Чехії турист обмінює крони назад на євро в аеропорту. Журналісти порахували, скільки грошей іноземець може втратити на обміні валют. Спочатку вони купили 200 євро в обмінному пункті Exchange на вулиці Карповій. Цей пункт славиться одним з кращих курсів валют у Празі. Гроші віддали двом підставним іноземцям з Перу, які вирушили міняти їх вранці в аеропорту в мережі обмінних пунктів Interchange. Курс тут не найкращий: за 1 євро людина отримує всього 21,67 крони. Але виявилося, що невигідний курс - це не єдиний нюанс. Де міняти гроші в центрі Праги Найнеприємніший досвід очікував журналістів у відомому обмінному пункті Chequepoint навпроти Орлою на Староміській площі. Про цей пункт ходять чутки усією Прагою: тут за одне євро пропонують лишень 15 крон. При цьому на вході висить вивіска зі словами, що обмін проходить без комісії. Насправді ж за 40 євро журналісти отримали всього 600 крон: на 40 відсотків менше, аніж за найвигіднішим курсом обміну. Курс 15 крон за одне євро вказано в таблиці пункту. Але якщо людина не розбирається в курсах валют і щойно приїхав до Праги, вона може навіть не помітити, що втратила майже половину своїх грошей на обміні. Скасувати закінчену транзакцію не можна. Щодня до цієї пастки потрапляють десятки туристів. Але не всі обмінні пункти в центрі міста паразитують на туристах. На Целетній вулиці є обмінник Safir Crystal , який обмінює євро за курсом 24,5 крони. За 40 євро тут можна отримати 980 крон. На Карповій вулиці в обмінному пункті Exchange курс ще краще: 1012 крон за 40 євро. Цікаво, що на вивісці пункту написано Směnárna pro Čechy ("Обмінник для чехів"). Один із кращих курсів валют - у ресторанах фаст-фуду Журналісти також переконалися, що решту в кронах можна отримати й у деяких центральних ресторанах і магазинах. У KFC та магазині Žabka в центрі Праги іноземцям запропонували повернути решту за курсом 25 крон за євро. Дослідження показало, що ресторани швидкого харчування пропонують практично найкращий курс у місті. Але для обміну грошей потрібно щось придбати. За 40 євро обмінний пункт запропонував видати всього 823 крони. На питання, чому сума така мала, співробітниця відповіла, що за обмін стягується комісія в розмірі п'яти відсотків. Таким чином, реальний курс склав лише 20,58 крон за євро. Все це зазначено на таблиці з курсами валют. Але комісію неуважний турист може легко не помітити. Ще одне шахраювання на Вацлавській площі Передостанньою точкою на маршруті журналістів опинився обмінний пункт Ex.change на Вацлавській площі. Тут за одне євро пропонували 25,27 крони, однак комісія обмінного пункту склала аж 28 відсотків! Це другий найгірший варіант після Chequepoint під Орлоєм. Гроші, які залишилися, журналісти спробували обміняти назад на євро в обмінному пункті аеропорту за курсом 28,37 крон. За операцію обмінник взяв комісію в п'ять відсотків. У результаті лишень на обміні грошей кожен іноземець втратив майже по 50 євро, нічого не придбавши.
    1345 Posted by Oleksa Koba
  • Чеські журналісти провели в Празі дослідження на предмет шахрайства щодо туристів. Вони відправили двох підставних іноземців міняти євро на крони в різних обмінних пунктах і підрахували, скільки грошей ті втратили через недобросовісних міняйл, повідомляє СВІТUA з посиланням на 420on.cz. Обмін валют досі залишається однією з головних проблем міста - поруч із нечесними таксистами. Однак, на відміну від таксистів, обмінники обманюють іноземців цілком легально і в рамках закону. Результати дослідження пригнічують: за кілька годин учасники експерименту втратили майже 50 євро з двохста, хоча практично нічого не придбали. Іноземець прилітає до Праги - і починає втрачати гроші Експеримент проходив за класичним сценарієм: іноземний турист прилітає в аеропорт Вацлава Гавела з євро і хоче розміняти їх на чеські крони. Він може зробити це в обмінному пункті відразу в аеропорту або в одному з обмінних пунктів у центрі міста. Перед відльотом з Чехії турист обмінює крони назад на євро в аеропорту. Журналісти порахували, скільки грошей іноземець може втратити на обміні валют. Спочатку вони купили 200 євро в обмінному пункті Exchange на вулиці Карповій. Цей пункт славиться одним з кращих курсів валют у Празі. Гроші віддали двом підставним іноземцям з Перу, які вирушили міняти їх вранці в аеропорту в мережі обмінних пунктів Interchange. Курс тут не найкращий: за 1 євро людина отримує всього 21,67 крони. Але виявилося, що невигідний курс - це не єдиний нюанс. Де міняти гроші в центрі Праги Найнеприємніший досвід очікував журналістів у відомому обмінному пункті Chequepoint навпроти Орлою на Староміській площі. Про цей пункт ходять чутки усією Прагою: тут за одне євро пропонують лишень 15 крон. При цьому на вході висить вивіска зі словами, що обмін проходить без комісії. Насправді ж за 40 євро журналісти отримали всього 600 крон: на 40 відсотків менше, аніж за найвигіднішим курсом обміну. Курс 15 крон за одне євро вказано в таблиці пункту. Але якщо людина не розбирається в курсах валют і щойно приїхав до Праги, вона може навіть не помітити, що втратила майже половину своїх грошей на обміні. Скасувати закінчену транзакцію не можна. Щодня до цієї пастки потрапляють десятки туристів. Але не всі обмінні пункти в центрі міста паразитують на туристах. На Целетній вулиці є обмінник Safir Crystal , який обмінює євро за курсом 24,5 крони. За 40 євро тут можна отримати 980 крон. На Карповій вулиці в обмінному пункті Exchange курс ще краще: 1012 крон за 40 євро. Цікаво, що на вивісці пункту написано Směnárna pro Čechy ("Обмінник для чехів"). Один із кращих курсів валют - у ресторанах фаст-фуду Журналісти також переконалися, що решту в кронах можна отримати й у деяких центральних ресторанах і магазинах. У KFC та магазині Žabka в центрі Праги іноземцям запропонували повернути решту за курсом 25 крон за євро. Дослідження показало, що ресторани швидкого харчування пропонують практично найкращий курс у місті. Але для обміну грошей потрібно щось придбати. За 40 євро обмінний пункт запропонував видати всього 823 крони. На питання, чому сума така мала, співробітниця відповіла, що за обмін стягується комісія в розмірі п'яти відсотків. Таким чином, реальний курс склав лише 20,58 крон за євро. Все це зазначено на таблиці з курсами валют. Але комісію неуважний турист може легко не помітити. Ще одне шахраювання на Вацлавській площі Передостанньою точкою на маршруті журналістів опинився обмінний пункт Ex.change на Вацлавській площі. Тут за одне євро пропонували 25,27 крони, однак комісія обмінного пункту склала аж 28 відсотків! Це другий найгірший варіант після Chequepoint під Орлоєм. Гроші, які залишилися, журналісти спробували обміняти назад на євро в обмінному пункті аеропорту за курсом 28,37 крон. За операцію обмінник взяв комісію в п'ять відсотків. У результаті лишень на обміні грошей кожен іноземець втратив майже по 50 євро, нічого не придбавши.
    May 16, 2018 1345