Сортувати За Датою

Теги

Статистика

  • 201
    Стаття
  • 27
    Активних Авторів
195статей
  • 21 Серп 2017
    У рамках закордонного співробітництва з метою розвитку Чеська Республіка пропонує стипендії на навчання на акредитованих освітніх програмах (2018-2019 навч.рік)у державних вищих навчальних закладах Чехії. Стипендії надаються на стандартний навчальний період: - за бакалаврськими, магістерськими і докторантськими освітніми програмами з навчанням чеською мовою, яким передує річний курс чеської мови і фахової підготовки, - на навчання англійською мовою в магістратурі і докторантурі. Для кандидатів з України на 2018-2019 академічний рік надається 4 стипендії: - 3 стипендії на навчання чеською мовою – рекомендовані галузі: сільське господарство, технічні спеціальності (енергетика, видобування, електротехніка, будівництво, транспорт), хімія, медицина, суспільствознавство - 1 місце на навчання англійською мовою, рекомендовані галузі: енергетика, сільське господарство, інформатика, навколишнє середовище. Для кандидатів на урядову стипендію на 2018-2019 академічний рік відкрита он-лайн реєстрація за посиланням: http://registr.dzs.cz/registr.nsf. Заявки приймаються онлайн за вищезазначеним посиланням до 30 вересня 2017 року. Заявки, подані іншим шляхом, не приймаються. У випадку технічних проблем під час реєстрації звертайтеся, будь ласка, безпосередньо до куратора, яким є Дім закордонного співробітництва, листом на електронну пошту registr@dzs.cz. Детальна інформація про урядові стипендії доступна на веб-сторінках Міністерства освіти, молоді і фізичного виховання Чеської Республіки. Детальний опис програми доступний для скачування у форматі PDF п’ятьма мовами (чеська, англійська, французька, іспанська, російська) за посиланням http://www.msmt.cz/mezinarodni-vztahy/stipendia-vlady-ceske-republiky-rozvojove-zeme-1. За інформацією чеського Міністерства закордонних справ фото: Czech College
    1457 Опубліковано Леся Рева
  • Автор Леся Рева
    У рамках закордонного співробітництва з метою розвитку Чеська Республіка пропонує стипендії на навчання на акредитованих освітніх програмах (2018-2019 навч.рік)у державних вищих навчальних закладах Чехії. Стипендії надаються на стандартний навчальний період: - за бакалаврськими, магістерськими і докторантськими освітніми програмами з навчанням чеською мовою, яким передує річний курс чеської мови і фахової підготовки, - на навчання англійською мовою в магістратурі і докторантурі. Для кандидатів з України на 2018-2019 академічний рік надається 4 стипендії: - 3 стипендії на навчання чеською мовою – рекомендовані галузі: сільське господарство, технічні спеціальності (енергетика, видобування, електротехніка, будівництво, транспорт), хімія, медицина, суспільствознавство - 1 місце на навчання англійською мовою, рекомендовані галузі: енергетика, сільське господарство, інформатика, навколишнє середовище. Для кандидатів на урядову стипендію на 2018-2019 академічний рік відкрита он-лайн реєстрація за посиланням: http://registr.dzs.cz/registr.nsf. Заявки приймаються онлайн за вищезазначеним посиланням до 30 вересня 2017 року. Заявки, подані іншим шляхом, не приймаються. У випадку технічних проблем під час реєстрації звертайтеся, будь ласка, безпосередньо до куратора, яким є Дім закордонного співробітництва, листом на електронну пошту registr@dzs.cz. Детальна інформація про урядові стипендії доступна на веб-сторінках Міністерства освіти, молоді і фізичного виховання Чеської Республіки. Детальний опис програми доступний для скачування у форматі PDF п’ятьма мовами (чеська, англійська, французька, іспанська, російська) за посиланням http://www.msmt.cz/mezinarodni-vztahy/stipendia-vlady-ceske-republiky-rozvojove-zeme-1. За інформацією чеського Міністерства закордонних справ фото: Czech College
    Серп 21, 2017 1457
  • 18 Серп 2017
    Надання Україні безвізового режиму для короткострокових поїздок уже з початку року викликає жваві дискусії в Чехії. А з відкриттям кордонів ЄС цій темі присвячується й чимало програм на телебаченні, адже приплив українців до Євросоюзу може тільки посилитися. Всі обговорення точаться навколо одного побоювання – збільшення рівня нелегальної трудової міграції з України, а відтак чи Чехія зможе впоратися з великими потоками мігрантів. Оскільки на сьогодні українських заробітчан більше, ніж із інших країн, чеське суспільство розділяється в поглядах на цю «загрозу». Чому чехи нас побоюються? Щоб зрозуміти, чим живе Чехія, розглянемо кілька основ­них показників: міграція, попит та пропозиція на ринку праці. Міграційна ситуація в західного сусіда за офіційними статистичними даними порівняно з іншими європейськими країнами за останні кілька років кардинально не змінилася. Станом на кінець минулого року в Чехії з населенням 10,5 млн легально проживало 467 562 іноземця, одну четверту з яких становлять українці (105 614 чол.). Більшість наших співвітчизників має дозвіл на тривале проживання (77 492 чол.) та на перебування понад 90 днів (28 122 чол.).   За січень – березень 2017-го до Чехії переїхало 10,9 тис. іноземців, із них найбільше громадян України (1,3 тис.), Словаччини (1,1 тис.) та Румунії (0,3 тис.). Згідно з даними Міністерства праці й соціальних справ та Міністерства промисловості й торгівлі ЧР, кількість офіційних працівників-іноземців на території Чехії на початку 2016-го становила 407 106 чол. Її частка у загальній кількості зайнятих у ЧР порівняно з попереднім роком зросла до 8,1%. Більшість з них – 75,8% – це громадяни ЄС. Решта припадає на громадян інших країн – власників дозволів на роботу, карт працевлаштування, зелених і синіх карт. Із 105 614 українців, що офіційно проживають у ЧР, 41 847 працюють на підставі трудових договорів, 22 796 – оформлені як приватні підприємці. Навіть після такої простої арифметики логічно напрошується питання, чим же займається решта наших співвітчизників. Відповідь усі прекрасно знають. Тому чехи й побоюються українського «безвізу». Безробіття падає, зарплати ростуть Ситуація на ринку праці в Чехії покращилася. Згідно зі Статистичним щорічником ринку праці, в ЧР у 2016-му продовжувалося зниження зареєстрованого безробіття, яке почалося в другій половині 2014 р. Наприкінці минулого року чеськими центрами зайнятості зареєстровано 381,4 тис. безробітних, що є на 71,7 тис. менше, ніж у 2015-му. За даними статистичної організації ЄС, станом на лютий 2017 р. Чеська Республіка мала найнижчий рівень безробіття в рамках цілого Євросоюзу – 3,2%. Для порівняння: Німеччина – 3,9%, Іспанія – 17,8%, Греція – 23,2% (найвищий у Європі). У США, наприклад, 4,4 %. А в червні 2017-го було зареєстровано найнижчий показник безробіття в Чехії за останні 19 років. Це передусім пов’язано із ростом чеської економіки, промислового виробництва й сезонної роботи, яка тепер у розпалі. Зокрема на будівництві, в лісництві та сільському господарстві. Це у свою чергу призвело до зростання попиту на робочу силу на середньокваліфіковані позиції, кількість вільних вакансій, реєстрованих центрами зайнятості, зростає. А відтак підвищуються зарплати. Тому пересічний чех дивиться на іноземних шукачів роботи як на загрозу свого добробуту. Збільшення пропозиції на ринку праці явно грає не на руку місцевим мешканцям, адже ріст зарплат може сповільнитися чи взагалі припинитися. Чого не скажеш про чеських роботодавців, які, прогнозуючи майбутні втрати, б’ють на сполох, мовляв, внутрішній ринок праці не здатен запропонувати достатньо кваліфікованої робочої сили ні з лав безробітних, ні серед випускників навчальних закладів. Не залишається нічого кращого, як шукати трудові ресурси за кордоном. І їхні погляди спрямовуються, зокрема, й на українських працівників, які є оптимальним варіантом через подібність культур, здатність швидко вивчити мову та відому працьовитість. Тим більше, що в західних областях, особливо на Закарпатті, заробітчанство є історичною традицією.   Трудові візи ніхто не відміняв Каменем спотикання української трудової міграції в Чехію вже багато років є процедура оформлення робочих віз. Лише 32 205 офіційно працевлаштованих українців згідно з законом не потребують дозволу на працевлаштування. З 2009-го електронна система «Visapoint» викликала багато нарікань, адже записатися на прийом до чеського консульства в Києві або Львові за її допомогою було практичо неможливо. Тільки купивши «час реєстрації» у «посередника» за великі гроші (в останній час доходило до 1500 – 2000 доларів), можна було подати необхідний пакет документів. Чехія так і не змогла подолати цю проблему.   Тому під тиском чеських виробників уряд у 2016 році з метою збільшення трудової міграції з України до Чехії запускає дві спеціальні програми працевлаштування – «Режим Україна» (для кваліфікованих працівників, розглядає Генеральне консульство ЧР у Львові) й «Пілотний проект» (для висококваліфікованих спеціалістів, Консульський відділ Посольства ЧР в Києві), згідно з якими заява на трудову карту подається у спрощеному режимі – без реєстрації в електронній системі «Visapoint». Відтак на роботу в Чехії можуть розраховувати 5 тисяч українських заробітчан щороку. У лютому 2017-го, враховуючи зростаючі потреби віт­чизняних промисловців, квоти робітників по програмі «Режим Україна» збільшили вдвічі, відповідно збільшили й штат Генерального консульства ЧР у Львові на 4 особи. Але цим проблема не вирішилася: квоти, на думку чеських роботодавців, й надалі дуже обмежені (усього 10 200 осіб на цей рік), а строк оформленя віз зріс аж до 8 місяців. Українці, що не відповідають вимогам для включення до вказаних проектів зі спрощеною процедурою, можуть також подати заяву на трудову карту повз «Visapoint», але з 20 квітня 2017 р. Генеральне консульство Чеської Республіки у Львові, з огляду на технічні можливості дипломатичної установи, приймає лише 15 заяв кожного понеділка з 14.00 до 16.00. Такі обмеження спричинили неабиякий ажіотаж і нарікання. І саме це показало чеське телебачення. Сюжет про довжелезні черги українців під чеським консульством у Львові, де люди змушені ночувати під дверима установи, щоб потрапити на прийом, центральний чеський канал ЧТ1 у перші дні відкриття безвізового режиму крутив по кілька разів на день. У пересічного чеха мало скластися враження, що тисячі безробітних українців з хвилини на хвилину ринуть до Чехії в пошуках роботи, принаймні мені так здалося. Отож отримати легально українського працівника залишається проблемою. Тому чеські підприємства почали доволі масово працевлаштовувати українців із польськими робочими візами, отримати які набагато легше. (За даними польського Міністерства у справах сім’ї, праці і соцполітики у 2016-му Польща видала громадянам України близько 1,3 млн. запрошень на тимчасову роботу). Такий обхід закону передбачає немалі штрафи для роботодавців та видворення нелегального працівника (хоча по закону штрафи для нього теж передбачені – до 100 тис. корун, але чеська сторона їх не застосовує). Лише в березні цього року Чехія депортувала майже 300 українців, які працювали нелегально. Найбільш показовою й висвітленою ЗМІ стала облава на складі продуктового інтернет-магазину «Роглік» у Празі. В результаті рейду затримали 85 людей, 74 особам наказано покинути територію ЄС. Майже всі з них – українці, які мали польські візи, що не дають права на працевлаштування в Чехії.  Скандальний "Роглік"-робота по польській візі в Чехії Робота по польській візі в Чехії. Відповідь поліції ЧР Створити стереотип легко, побороти – важко Не секрет, що погляди на українців у чехів різняться. Одні співчувають нам, що гнані безробіттям мусимо шукати кращого життя далеко від рідного дому та сімей, інші – навпаки – сварять, що забираємо у них робочі місця. Роботодавці розглядають як непогану альтернативу вітчизняним працівникам, але частина з них усе ж сприймає нас за нижчу расу через низький культурний рівень, адже українські заробітчани – це не завжди найкращі представники нації. Погодьтеся, нікому не хочеться бачити на вулиці, у трамваї чи метро п’яних дебоширів. І освіченим співвітчизникам досить часто важко побороти стереотип, що склався у чехів, які звикли до українських робітників на будівництві, що п’ють і лаються. П’яному «роботязі» й у голову не прийде, що він псує імідж країни, він навіть слова такого не знає. Далі ящика пива й загорожі будмайданчика він не бачить. А думка, що його поведінка формує в корінного населення погане враження, а відповідно й погане ставлення до інших громадян України, ніколи не зродиться у його голові. Але, на щастя, міграційна криза відсунула на друге місце «українське питання». Якщо офіційна міграційна статистика не змінювалася протягом останніх 2 – 3 років і виглядає досить привабливо, то це тільки внаслідок прийнятих антиміграційних заходів. Наприклад, Чехія вже рік усіма способами намагається не допустити біженців із Сирії, що перебувають у Італії та Греції, порушуючи всі європейські домовленості стосовно квот на прийом мігрантів. Навіть загроза фінансових санкцій (це стосується також Польщі й Угорщини) не впливає на зміну її міграційної політики. Прогресивна частина чехів на початку міграційної кризи засудила погляди президента Мілоша Земана, який прямо заявив про небажання бачити у своїй державі переселенців із надто відмінною культурою, краще вже хай будуть українці. Але чеський уряд у червні цього року офіційно підтвердив відмову брати участь у програмі по перерозподілу мігрантів, мотивуючи тим, що «система розподілу біженців не працює» і «ситуація з безпекою змінилася» після останніх терактів у Європі. Замість 2691 прохача притулку згідно з квотами Чехія прийняла всього 12 біженців. Бажання відгородитися від будь-яких мігрантів явно просвічується і в новелі Закону про перебування іноземців, яку в липні цього року підписав президент. Шпальти газет відразу зарясніли заголовками на кшталт «Закон про іноземців: безпечніша Чехія? Швидше ляпас правам людини та гальмування інтеграції» або «Чехія – погане місце для життя». Незважаючи на те, що зміни явно обмежуєть права іноземців, що проживають у Чехії, і не узгоджуються з конституційним і європейським правом. Палата депутатів Парламенту Чеської Республіки таки подолала наприкінці червня вето сенату (верхня палата парламенту), проголосувавши повторно більшістю голосів за нововведення. Офіційною причиною такого кроку є посилення безпеки в країні. Але, як відзначають чеські правозахисники та Консорціум недержавних організацій, що допомагають мігрантам, такі обмеження торкнуться не тільки іноземців, а й чеських громадян, членами сімей яких є мігранти. В основу закону, який розроблявся в 2016-му, лягли результати й рекомендації Аудиту національної безпеки за 2015 р., котрі були підготовлені сотнею фахівців на підставі розпорядження прем’єр-міністра. У розділі про міграцію вказується, що головним потенційним ризиком для країни вважаються масова неконтрольована міграція, організована злочинність і слабка інтеграція легальних мігрантів, які можуть бути джерелом соціальної напруженості. За даними останніх досліджень української міграції, які проводили науковці Карлового університету в Празі, масовий перехід українців до Чехії, принаймні в короткостроковій перспективі, не планується. Дослідницький колектив Центру міграції «GEOMIGRACE» Карлового університету спільно з міжнародними партнерами з Польщі, Словаччини й України видали у вересні 2016-го дослідження про міграцію з України до Євросоюзу після анексії Криму та початку війни на сході України.Під редакцією керівника «GEOMIGRACE», професора Душана Дрбоглава світ побачило ще одне видання про українських заробітчан «Українська трудова міграція в Чехії» , де на прикладі аналізу трудової діяльності та умов життя закарпатців у Празі та околиці досліджувалися грошові перекази в країну походження. Які негативні зміни в житті мігрантів принесуть нововведення, скоро дізнаємося з практики. Інтеграційні центри в Чехії вже закликають мігрантів приводити свої документи у відповідність до нових правил, поки закон ще не вступив у дію. Зрозуміло одне, чим більше порушень буде з боку майбутніх заробітчан, тим більше підстав буде в Чехії боротися з нелегальною трудовою міграцією, що, у свою чергу, відіб’ється на українцях, які тривало проживають у Чехії. Автор Оксана ЧУЖАм. Прага
    1119 Опубліковано Галина Андрейців
  • Надання Україні безвізового режиму для короткострокових поїздок уже з початку року викликає жваві дискусії в Чехії. А з відкриттям кордонів ЄС цій темі присвячується й чимало програм на телебаченні, адже приплив українців до Євросоюзу може тільки посилитися. Всі обговорення точаться навколо одного побоювання – збільшення рівня нелегальної трудової міграції з України, а відтак чи Чехія зможе впоратися з великими потоками мігрантів. Оскільки на сьогодні українських заробітчан більше, ніж із інших країн, чеське суспільство розділяється в поглядах на цю «загрозу». Чому чехи нас побоюються? Щоб зрозуміти, чим живе Чехія, розглянемо кілька основ­них показників: міграція, попит та пропозиція на ринку праці. Міграційна ситуація в західного сусіда за офіційними статистичними даними порівняно з іншими європейськими країнами за останні кілька років кардинально не змінилася. Станом на кінець минулого року в Чехії з населенням 10,5 млн легально проживало 467 562 іноземця, одну четверту з яких становлять українці (105 614 чол.). Більшість наших співвітчизників має дозвіл на тривале проживання (77 492 чол.) та на перебування понад 90 днів (28 122 чол.).   За січень – березень 2017-го до Чехії переїхало 10,9 тис. іноземців, із них найбільше громадян України (1,3 тис.), Словаччини (1,1 тис.) та Румунії (0,3 тис.). Згідно з даними Міністерства праці й соціальних справ та Міністерства промисловості й торгівлі ЧР, кількість офіційних працівників-іноземців на території Чехії на початку 2016-го становила 407 106 чол. Її частка у загальній кількості зайнятих у ЧР порівняно з попереднім роком зросла до 8,1%. Більшість з них – 75,8% – це громадяни ЄС. Решта припадає на громадян інших країн – власників дозволів на роботу, карт працевлаштування, зелених і синіх карт. Із 105 614 українців, що офіційно проживають у ЧР, 41 847 працюють на підставі трудових договорів, 22 796 – оформлені як приватні підприємці. Навіть після такої простої арифметики логічно напрошується питання, чим же займається решта наших співвітчизників. Відповідь усі прекрасно знають. Тому чехи й побоюються українського «безвізу». Безробіття падає, зарплати ростуть Ситуація на ринку праці в Чехії покращилася. Згідно зі Статистичним щорічником ринку праці, в ЧР у 2016-му продовжувалося зниження зареєстрованого безробіття, яке почалося в другій половині 2014 р. Наприкінці минулого року чеськими центрами зайнятості зареєстровано 381,4 тис. безробітних, що є на 71,7 тис. менше, ніж у 2015-му. За даними статистичної організації ЄС, станом на лютий 2017 р. Чеська Республіка мала найнижчий рівень безробіття в рамках цілого Євросоюзу – 3,2%. Для порівняння: Німеччина – 3,9%, Іспанія – 17,8%, Греція – 23,2% (найвищий у Європі). У США, наприклад, 4,4 %. А в червні 2017-го було зареєстровано найнижчий показник безробіття в Чехії за останні 19 років. Це передусім пов’язано із ростом чеської економіки, промислового виробництва й сезонної роботи, яка тепер у розпалі. Зокрема на будівництві, в лісництві та сільському господарстві. Це у свою чергу призвело до зростання попиту на робочу силу на середньокваліфіковані позиції, кількість вільних вакансій, реєстрованих центрами зайнятості, зростає. А відтак підвищуються зарплати. Тому пересічний чех дивиться на іноземних шукачів роботи як на загрозу свого добробуту. Збільшення пропозиції на ринку праці явно грає не на руку місцевим мешканцям, адже ріст зарплат може сповільнитися чи взагалі припинитися. Чого не скажеш про чеських роботодавців, які, прогнозуючи майбутні втрати, б’ють на сполох, мовляв, внутрішній ринок праці не здатен запропонувати достатньо кваліфікованої робочої сили ні з лав безробітних, ні серед випускників навчальних закладів. Не залишається нічого кращого, як шукати трудові ресурси за кордоном. І їхні погляди спрямовуються, зокрема, й на українських працівників, які є оптимальним варіантом через подібність культур, здатність швидко вивчити мову та відому працьовитість. Тим більше, що в західних областях, особливо на Закарпатті, заробітчанство є історичною традицією.   Трудові візи ніхто не відміняв Каменем спотикання української трудової міграції в Чехію вже багато років є процедура оформлення робочих віз. Лише 32 205 офіційно працевлаштованих українців згідно з законом не потребують дозволу на працевлаштування. З 2009-го електронна система «Visapoint» викликала багато нарікань, адже записатися на прийом до чеського консульства в Києві або Львові за її допомогою було практичо неможливо. Тільки купивши «час реєстрації» у «посередника» за великі гроші (в останній час доходило до 1500 – 2000 доларів), можна було подати необхідний пакет документів. Чехія так і не змогла подолати цю проблему.   Тому під тиском чеських виробників уряд у 2016 році з метою збільшення трудової міграції з України до Чехії запускає дві спеціальні програми працевлаштування – «Режим Україна» (для кваліфікованих працівників, розглядає Генеральне консульство ЧР у Львові) й «Пілотний проект» (для висококваліфікованих спеціалістів, Консульський відділ Посольства ЧР в Києві), згідно з якими заява на трудову карту подається у спрощеному режимі – без реєстрації в електронній системі «Visapoint». Відтак на роботу в Чехії можуть розраховувати 5 тисяч українських заробітчан щороку. У лютому 2017-го, враховуючи зростаючі потреби віт­чизняних промисловців, квоти робітників по програмі «Режим Україна» збільшили вдвічі, відповідно збільшили й штат Генерального консульства ЧР у Львові на 4 особи. Але цим проблема не вирішилася: квоти, на думку чеських роботодавців, й надалі дуже обмежені (усього 10 200 осіб на цей рік), а строк оформленя віз зріс аж до 8 місяців. Українці, що не відповідають вимогам для включення до вказаних проектів зі спрощеною процедурою, можуть також подати заяву на трудову карту повз «Visapoint», але з 20 квітня 2017 р. Генеральне консульство Чеської Республіки у Львові, з огляду на технічні можливості дипломатичної установи, приймає лише 15 заяв кожного понеділка з 14.00 до 16.00. Такі обмеження спричинили неабиякий ажіотаж і нарікання. І саме це показало чеське телебачення. Сюжет про довжелезні черги українців під чеським консульством у Львові, де люди змушені ночувати під дверима установи, щоб потрапити на прийом, центральний чеський канал ЧТ1 у перші дні відкриття безвізового режиму крутив по кілька разів на день. У пересічного чеха мало скластися враження, що тисячі безробітних українців з хвилини на хвилину ринуть до Чехії в пошуках роботи, принаймні мені так здалося. Отож отримати легально українського працівника залишається проблемою. Тому чеські підприємства почали доволі масово працевлаштовувати українців із польськими робочими візами, отримати які набагато легше. (За даними польського Міністерства у справах сім’ї, праці і соцполітики у 2016-му Польща видала громадянам України близько 1,3 млн. запрошень на тимчасову роботу). Такий обхід закону передбачає немалі штрафи для роботодавців та видворення нелегального працівника (хоча по закону штрафи для нього теж передбачені – до 100 тис. корун, але чеська сторона їх не застосовує). Лише в березні цього року Чехія депортувала майже 300 українців, які працювали нелегально. Найбільш показовою й висвітленою ЗМІ стала облава на складі продуктового інтернет-магазину «Роглік» у Празі. В результаті рейду затримали 85 людей, 74 особам наказано покинути територію ЄС. Майже всі з них – українці, які мали польські візи, що не дають права на працевлаштування в Чехії.  Скандальний "Роглік"-робота по польській візі в Чехії Робота по польській візі в Чехії. Відповідь поліції ЧР Створити стереотип легко, побороти – важко Не секрет, що погляди на українців у чехів різняться. Одні співчувають нам, що гнані безробіттям мусимо шукати кращого життя далеко від рідного дому та сімей, інші – навпаки – сварять, що забираємо у них робочі місця. Роботодавці розглядають як непогану альтернативу вітчизняним працівникам, але частина з них усе ж сприймає нас за нижчу расу через низький культурний рівень, адже українські заробітчани – це не завжди найкращі представники нації. Погодьтеся, нікому не хочеться бачити на вулиці, у трамваї чи метро п’яних дебоширів. І освіченим співвітчизникам досить часто важко побороти стереотип, що склався у чехів, які звикли до українських робітників на будівництві, що п’ють і лаються. П’яному «роботязі» й у голову не прийде, що він псує імідж країни, він навіть слова такого не знає. Далі ящика пива й загорожі будмайданчика він не бачить. А думка, що його поведінка формує в корінного населення погане враження, а відповідно й погане ставлення до інших громадян України, ніколи не зродиться у його голові. Але, на щастя, міграційна криза відсунула на друге місце «українське питання». Якщо офіційна міграційна статистика не змінювалася протягом останніх 2 – 3 років і виглядає досить привабливо, то це тільки внаслідок прийнятих антиміграційних заходів. Наприклад, Чехія вже рік усіма способами намагається не допустити біженців із Сирії, що перебувають у Італії та Греції, порушуючи всі європейські домовленості стосовно квот на прийом мігрантів. Навіть загроза фінансових санкцій (це стосується також Польщі й Угорщини) не впливає на зміну її міграційної політики. Прогресивна частина чехів на початку міграційної кризи засудила погляди президента Мілоша Земана, який прямо заявив про небажання бачити у своїй державі переселенців із надто відмінною культурою, краще вже хай будуть українці. Але чеський уряд у червні цього року офіційно підтвердив відмову брати участь у програмі по перерозподілу мігрантів, мотивуючи тим, що «система розподілу біженців не працює» і «ситуація з безпекою змінилася» після останніх терактів у Європі. Замість 2691 прохача притулку згідно з квотами Чехія прийняла всього 12 біженців. Бажання відгородитися від будь-яких мігрантів явно просвічується і в новелі Закону про перебування іноземців, яку в липні цього року підписав президент. Шпальти газет відразу зарясніли заголовками на кшталт «Закон про іноземців: безпечніша Чехія? Швидше ляпас правам людини та гальмування інтеграції» або «Чехія – погане місце для життя». Незважаючи на те, що зміни явно обмежуєть права іноземців, що проживають у Чехії, і не узгоджуються з конституційним і європейським правом. Палата депутатів Парламенту Чеської Республіки таки подолала наприкінці червня вето сенату (верхня палата парламенту), проголосувавши повторно більшістю голосів за нововведення. Офіційною причиною такого кроку є посилення безпеки в країні. Але, як відзначають чеські правозахисники та Консорціум недержавних організацій, що допомагають мігрантам, такі обмеження торкнуться не тільки іноземців, а й чеських громадян, членами сімей яких є мігранти. В основу закону, який розроблявся в 2016-му, лягли результати й рекомендації Аудиту національної безпеки за 2015 р., котрі були підготовлені сотнею фахівців на підставі розпорядження прем’єр-міністра. У розділі про міграцію вказується, що головним потенційним ризиком для країни вважаються масова неконтрольована міграція, організована злочинність і слабка інтеграція легальних мігрантів, які можуть бути джерелом соціальної напруженості. За даними останніх досліджень української міграції, які проводили науковці Карлового університету в Празі, масовий перехід українців до Чехії, принаймні в короткостроковій перспективі, не планується. Дослідницький колектив Центру міграції «GEOMIGRACE» Карлового університету спільно з міжнародними партнерами з Польщі, Словаччини й України видали у вересні 2016-го дослідження про міграцію з України до Євросоюзу після анексії Криму та початку війни на сході України.Під редакцією керівника «GEOMIGRACE», професора Душана Дрбоглава світ побачило ще одне видання про українських заробітчан «Українська трудова міграція в Чехії» , де на прикладі аналізу трудової діяльності та умов життя закарпатців у Празі та околиці досліджувалися грошові перекази в країну походження. Які негативні зміни в житті мігрантів принесуть нововведення, скоро дізнаємося з практики. Інтеграційні центри в Чехії вже закликають мігрантів приводити свої документи у відповідність до нових правил, поки закон ще не вступив у дію. Зрозуміло одне, чим більше порушень буде з боку майбутніх заробітчан, тим більше підстав буде в Чехії боротися з нелегальною трудовою міграцією, що, у свою чергу, відіб’ється на українцях, які тривало проживають у Чехії. Автор Оксана ЧУЖАм. Прага
    Серп 18, 2017 1119
  • 17 Серп 2017
    Чехія – одна з країн, які в українських дипломатичних колах часом називають "складними", і на те є достатньо причин. В цьому чимало вини самої України та колишнього посла Бориса Зайчука, який керував дипмісією в Празі з 2012 року і особисто доклався до створення багатьох проблем.  Олії у вогонь додав президент Чехії Мілош Земан, якого вважають найбільшим другом Путіна серед європейських лідерів. А ще – болюче візове питання, поїздки чеських політиків до Криму, старі образи… Отже, тло наших відносин складно було назвати позитивним. Та в останні місяці ситуація змінилася. Прага та Київ синхронно призначили нових послів. Візова проблема, по суті, зникла. Чехія ліквідувала так званий "представницький центр ДНР" та почала переслідувати громадян, причетних до бойових дій на Донбасі... То чи можливе перезавантаження у відносинах Києва та Праги? Щоби дати відповідь на це питання, ми поговорили з послом Чехії в Україні Радеком Матулою. Його відповіді дають підстави для оптимізму, вони – до вашої уваги. "Я знаю, що багато що із заяв ЗеманаУкраїні не подобалось" – Одним із суттєвих подразників в українсько-чеських відносинах є президент Мілош Земан. Я не перша людина, від якого ви це чуєте, так? – Так, це правда. Та я насамперед хочу відзначити, що в Чехії – як і в більшості країн світу – немає однакових поглядів на світ у всіх представників влади. Але немає жодних сумнівів, що чеський уряд – а саме він відповідає за концепцію зовнішньої політики держави – зацікавлений у добрих відносинах з Україною. За півроку, що я тут працюю, Україну відвідали чотири чеських міністри, і всі без винятку заявили про чітку підтримку України у всіх життєво важливих для вас питаннях. Я кажу про повну підтримку суверенітету, незалежності і територіальної цілісності, про підтримку реформ. Чехія підтримує подальший розвиток ваших відносин з ЄС. Ми однозначно виступали за безвіз. Чехія не визнає анексію Криму, виступає за мирне врегулювання, підтримує принциповий підхід Євросоюзу до відносин з Росією, включно з питанням санкцій. Саме з такими позиціями Чехія виступає в рамках ЄС, НАТО, міжнародних організацій і на двосторонніх переговорах зі своїми партнерами. Що ж до президента Земана... Я, як посол, поважаю право президента висловлювати свою думку з питань зовнішньої політики. І, звісно, я знаю, що багато що з цих висловлювань Україні не подобалося. Але більшість із них датовані 2014-2015 роками. – Були некоректні заяви і в 2016-му... – Але я кажу про більшість із них, і вони дійсно звучали два-три роки тому. Сьогодні у нас – 2017 рік. І за півроку, поки я тут, я не відчув, що українсько-чеські відносини – на поганому рівні. Навпаки, ми зараз говоримо про їхню інтенсифікації в усіх сферах. – Я розумію вас як дипломата, але попрошу вашої поради. Що ви порекомендуєте громадянину України, який бачить або чує в ЗМІ президента Чехії, котрий говорить, що Крим не може бути українським. Як нам на це реагувати? – Напевно, треба враховувати, що в кожній країні – своя система влади. Десь у президента багато повноважень, а ось у Чехії за зовнішню політику відповідає уряд, а не президент. Офіційна позиція Чехії – це позиція уряду. Я переконаний, що і керівництво України, і більшість українських громадян позитивно сприймають позицію уряду з усіх найважливіших для України питань. – Чи можна бути впевненим, що уряд в якийсь момент не підтримає позицію Земана – зокрема, в питанні пом'якшення санкцій? – Чеський уряд вважає, що санкції не можуть бути переглянуті, якщо причини для їх запровадження не були вирішені. Ми дійсно вважаємо важливим збереження єдності в ЄС з цього питання, а тому – підтримували і підтримуємо продовження санкцій до повного виконання Мінських угод. І навіть після врегулювання на Сході України Чехія наполягатиме, що необхідно залишити в силі санкції, пов'язані з незаконною анексією Криму. Я впевнений, що ця позиція Чехії не зміниться. У тому числі – після парламентських виборів, які відбудуться у жовтні, після формування нового уряду. "Доля України чехам не байдужа" – Земан не взявся нізвідки, чотири роки тому громадяни Чехії обрали його президентом. Можливо, вони підтримують і його політику щодо Росії та України? – Я, звісно, не казатиму, що в суспільстві є стовідсоткова підтримка санкцій. Є підприємства, які постраждали від них. Але уряд враховує не тільки економічні розрахунки, є й інші важливі аргументи. У тому числі – єдність ЄС, європейські цінності. Чехія міцно кинула якір в ЄС і НАТО. Цінності ЄС і НАТО – основа нашого підходу. І не варто очікувати, що чеський корабель після кожних виборів змінюватиме свій напрямок. – Політику складно ігнорувати думку виборців. А вони, якщо вірити нещодавнім опитуванням, вважають Росію партнером, а не загрозою. 59% чехів заявили, що РФ варто включити до європейських структур безпеки! Це вселяє побоювання: чи не захочуть виборці помиритися з Росією ціною України? – Я впевнений, що таке питання навіть не стоятиме на порядку денному. Є й інші опитування, і вони кажуть, що люди цінують місце Чехії в європейських структурах. Тому я впевнений: питання про те, щоб пожертвувати Україною заради відносин з Росією, навіть не обговорюватимуть. – У чеському суспільстві є проросійські настрої? – У мене є такі дані соцопитувань: 52% чехів вважають ситуацію в Україні загрозою європейській безпеці. Ця тема присутня в нашому медіа-просторі, розвитком ситуації на сході України цікавляться 30% чехів. Це не зовсім те, про що ви питаєте, але для мене це означає, що доля України чехам не байдужа. – Чеські ЗМІ – окрема тема. Наш посол у Празі був навіть змушений писати відкритого листа в Dnes, провідну газету країни, журналіст якої вихваляв бойовиків "Л/ДНР". Тож інформація буває різною. – На жаль, є така проблема, що дуже багато хто не замислюються, що в ЗМІ буває дезінформація. Люди готові вірити всьому, в тому числі недостовірній інформації. Хоча уряд приділяє велику увагу проблемі дезінформації, і не тільки тій, що створена Росією або стосується України. У МВС Чехії нещодавно був створений центр боротьби з тероризмом і гібридними загрозами. Але люди, на жаль, не дуже замислюються над цим, не думають про те, що не кожному джерелу можна довіряти. – А тим часом, у вас незабаром вибори: восени – парламентські, взимку – президентські. Ми всі бачили спроби Росії вплинути на вибори в США, Нідерландах, Франції. Чи можна бути впевненим, що це не продовжиться в Чехії? – Впевненим бути не можна, але поки у мене немає ніякої інформації про те, що хтось планує втручатися в наші вибори. Про ініціативи уряду з цього приводу мені також невідомо. "Вирішено давати українцямвдвічі більше дозволів на роботу" – Ким є Чехія для України? Другом, партнером або навпаки – суперником? Давайте спробуємо назвати одним словом. – Одним словом – складно. Але якщо коротко, то серед шести країн Східного партнерства Україна є нашим найбільшим і найважливішим сусідом. Так, я вважаю вас саме сусідом, хоч у нас і немає спільного кордону. – Зараз нарешті запрацював безвіз, але до того довгі роки візова практика Чехії в Україні вважалася проблемною, а минулого року була найгіршою в Шенгені. Чому це відбувалося, якщо ми – дійсно важливий сусід? – Можу запевнити, що у консульств Чехії немає і не було – щонайменше, за півроку, поки я тут працюю, – мети ускладнювати життя українцям, які бажають поїхати до Чехії. Ми раді бачити українських туристів, мандрівників, ділових людей і хотіли б, щоб отримати шенгенську візу їм було якомога простіше. – Як бачимо, це не завжди виходило. – В разі дотримання правил – виходило. З 2015 по 2016 рік кількість заявок на візу у нас збільшилася більше ніж на 40%. Це теж про щось говорить – виходить, що заявники не вважають наш візовий процес занадто складним і незрозумілим. Ми працювали з сімома візовими центрами в різних регіонах і не плануємо зменшувати їхню кількість навіть після початку дії безвізу. Так, я бачив вашу реакцію на статистику ЄС. Кількість відмов посольства Чехії – 7,4% – може здатися високою. Але якщо людина отримала відмову, то це означає, що у неї була проблема з документами. Хтось подає не всі дані; бувають фальшиві документи; буває, що документи готують не дуже чесні посередники. – Стривайте, але до інших посольств йдуть такі ж українці, а рекордні відмови були саме в Чехії. При цьому в чеських консульствах у Росії частка відмов в десятки разів, а в Білорусі – в сотні разів нижча. І головне, я добре пам'ятаю, як свого часу Чехія публічно оголосила політику видачі багаторазових віз тим, хто вже їздив у Шенген. А насправді у вас був вкрай низький відсоток мультивіз. – Я не можу коментувати, як перевіряють документи в інших країнах, я можу говорити тільки про посольство Чехії в Києві, тому мені складно прокоментувати ці дані. Що стосується мультивіз, то я пам'ятаю, що кілька років тому була заява про це. Але схоже, що в Україні дехто неправильно її зрозумів і вирішив, що ці візи даватимуть усім, хто звернувся. – Щоб закрити візову тему, розкажіть, яка ситуація з дозволами на роботу. Уряд Чехії обіцяв, що квота для України істотно зросте. Чи так це? – Так, було рішення видавати громадянам України вдвічі більше дозволів на роботу – 8 тисяч на рік. Заяви на робочі візи за цією програмою розглядатимуть у Львові. Зараз тривають підготовчі роботи, тому що ми повинні найняти нових людей у консульство тощо. Як квота буде змінюватися далі, залежить від домовленостей уряду, профспілок і організацій роботодавців. – Чехія не планує відкривати ринок праці для безвізових подорожуючих – так, як це зробила Польща? – Мені невідомо, щоб у Чехії хтось готував схожу програму. "Ми робимо стандартною процедурупостачання в Україну військової техніки" – Ви вже згадали, що Чехія міцно кинула якір в ЄС. Але ідея виходу з Євросоюзу в Празі лунає вже давно, щонайменше, при двох президентах. – Тут я пошлюся на статистику. 60% чехів вважають, що Чеська Республіка має бути членом ЄС. Це – дані весни 2017 року. І тенденція підтримки Євросоюзу зростає, плюс 9% порівняно з минулим роком. 32% чехів заявляють, що вони задоволені наслідками членства, 35% оцінюють нейтрально, і лише 30% – незадоволені. У суспільстві приблизно порівну тих, хто довіряє і не довіряє ЄС, 48% і 47%. Цікаво, що 57% вважають себе не тільки громадянами Чехії, а й громадянами ЄС. Що стосується ідеї виходу з Євросоюзу, то вона і справді постійно з'являється, але у неї немає підтримки якоїсь вагомої політичної сили. А євроскептицизм, який у нас іноді звучить – це скепсис не щодо всього Євросоюзу, а з приводу окремих інституцій чи їхніх рішень. Тому в Чехії просто немає серйозних дебатів про можливість виходу з ЄС. З НАТО ситуація ще краща. Довіра до Альянсу – 58%, недовіра – 33%. Згодні з членством 71%, не згодні – 29%. – Але при цьому уряд не поспішає збільшувати оборонний бюджет до 2% ВВП, як того вимагають правила Альянсу. – Ви, очевидно, знаєте, що зараз наш оборонний бюджет – близько 1,08% ВВП. Але у нас є рішення, що до 2020 року витрати на оборону складатимуть 1,4% від ВВП, а до 2024 року ми хочемо вийти на 2%. – Навесні міністр оборони Чехії Мартін Стропницький заявив, що Прага зняла обмеження на постачання зброї до України. Що це означає? Ми обговорюємо поставку летальної зброї? – Співпраця між міністерствами оборони Чехії та України зосереджена на таких сферах, як підготовка, навчання фахівців, обмін досвідом у сфері військової реформи. Міністри оборони Чехії та України, фото посольства Після візиту міністра до Києва вона, ймовірно, пошириться на військову медицину. І ви маєте рацію, одночасно відкривається можливість співпраці в постачанні в Україну деяких видів військової техніки – звичайно ж, на основі стандартного процесу експортного ліцензування. Досі політика Чеської Республіки обмежувала таку можливість – від зими 2014 року діяла заборона на поставки військової техніки і матеріалів в Україну. Зараз ми робимо цю процедуру стандартною. Це означає, що для кожного випадку буде окремо розглядатися питання видачі ліцензії. – Від України вже надходили запити щодо зацікавленості в окремих видах озброєння? – Особисто у мене немає такої інформації. Але я впевнений, що низка чеських виробників військової продукції вже контактують зі своїми українськими партнерами. Це ринок. Є попит, є пропозиція, далі – питання переговорів. А уряд підключиться на етапі схвалення контракту. – В яких сферах військової промисловості Чехія є сильною? – У нас непогано розвинена авіапромисловість; все, що пов'язано з важкою технікою, в тому числі ремонт і модернізація; стрілецька зброя. "Ми говоримо про зближення, але не говоримо про членство" – Зараз усі говорять, що Євросоюз перебуває на порозі змін. Як він має змінюватися? – ЄС зараз намагається відповісти на такий виклик, як Brexit. Чехія вважає, що треба перш за все відновити довіру до ЄС у громадян. А для цього треба зосередитися на темах, важливих для людей; на тих, де люди бачать важливу роль ЄС. Це – питання економіки і безпеки. – В оновленій Європі є місце для України? – Питання членства України в ЄС і НАТО – дуже складне. На мій погляд, подобається це чи ні, але це – не питання сьогодення. – Я й не кажу, що ми повинні сьогодні подавати заявку. Але мені, наприклад, не вистачає визнання того, що Україна в принципі повинна стати членом ЄС. – Повторюся, це складне завдання на тривалу перспективу. Все залежить від України – коли ваша країна буде готова до членства, як швидко досягне успіху в реформах. Що стосується Чехії, то ми завжди вітали і підтримували зближення України з Євросоюзом. Ми також завжди визнавали європейські амбіції і перспективу України. Але зараз ми говоримо про зближення, але не говоримо про членство, тому що це не питання сьогоднішнього дня. – Свого часу, в 1991-1992 роках, з країнами Центральної Європи говорили саме про членство, і це підштовхнуло їх до перетворень. Звичайно, ЄС змінився, шлях до членства став довшим, але суть залишилася та сама. Чому ж у випадку з Україною так уникають розмов про членство? – А ви не відчуваєте, що ситуація в Чехословаччині на початку 1990-х і в сьогоднішній Україні не зовсім однакова? Стартові умови у нас були трохи кращі, це об'єктивно. За рівнем економіки, розвитку тощо. – Не можу погодитися. Україна зараз є країною з ринковою економікою, на відміну від пострадянських країн на початку 1990-х. От чесно, аргументи проти, які ми чуємо, більше схожі на виправдання. – Я не шукаю виправдань. Я лише наголошую – процес дуже тривалий. Не можна розраховувати на те, що ваш шлях в ЄС буде швидким. "Варто звертати більше уваги на тих,хто робить позитивні речі" – Час від часу з'являється інформація про іноземців, які воюють на Донбасі на боці бойовиків, в тому числі про громадян Чехії. Як з цим боротися? – Так, така проблема є. У мене особисто немає чіткої інформації, скільки наших громадян воює на Сході України, але за моїми оцінками, йдеться про 5-10 людей. – У ЗМІ зустрічаються вищі оцінки, більше 20 осіб. – Я бачив навіть 30, але порівнюючи інформацію з різних джерел, я б казав про 5 чи 10. Звичайно, чеська поліція і спецслужби займаються всіма цими випадками і вживають необхідних заходів, коли з'являється інформація про таких людей. На початку літа поліція вперше висунула звинувачення громадянинові Чехії у зв'язку з тим, що він брав участь у бойових діях на боці проросійських сепаратистів на Донбасі. – А ще на Донбас і до Криму проти волі України їздять чеські депутати. Держава має важелі впливу на них? – Якщо хтось із чеських депутатів, сенаторів, членів Європарламенту вирішить відвідати Крим або ту частину Донбасу, яка не перебуває під контролем Києва, і якщо він готовий це зробити в порушення законів України, то ні в кого в Чехії немає можливості перешкоджати у виконанні їхніх намірів. Це треба розуміти. Адже це їхня особиста поїздка, їх не парламент туди направляє. Покарати їх Чехія також не може. Але давайте порахуємо, скільки всього у нас депутатів, сенаторів і членів Європарламенту? 302. А на Донбасі і в Криму з порушенням законів України скільки депутатів було? Я нарахував сімох. І мені здається, що треба звернути увагу не на них, а на інших майже 300 депутатів, які голосують на користь України – тих, хто підтримує асоціацію, безвіз, приймає резолюції на підтримку України. Мені здається, варто звертати більше уваги на тих, хто робить позитивні речі. – Просто серед "негативних героїв" є дуже яскраві персонажі. Зокрема, депутат Ярослав Голик нещодавно заявив, що веде роботу над системою постачання прісної води до Криму. Чи не вийде так, що якась чеська компанія повторить шлях Siemens? – Я сподіваюся, що ні, і наш уряд працює над тим, щоб такого не сталося. У нас в Мінфіні є спеціальне бюро, яке відстежує дії юридичних і фізичних осіб, які могли б порушити санкції. Будь-яка підозра, будь-яка інформація детально перевіряється. І наразі у мене немає жодної інформації про те, що режим санкцій був порушений Чехією або її компаніями. Ми налаштовані на позитивні взаємини з вашою країною, робимо все, щоб вони розвивалися і поліпшувалися. І на даний момент є підстави для оптимізму. Чехія підтримує Україну, а чеський бізнес все більше зацікавлений у тому, щоб працювати на вашому ринку.   Інтерв'ю взяв Сергій Сидоренко, редактор "Європейської правди" За інформацією: Європейська Правда 
    838 Опубліковано Галина Андрейців
  • Чехія – одна з країн, які в українських дипломатичних колах часом називають "складними", і на те є достатньо причин. В цьому чимало вини самої України та колишнього посла Бориса Зайчука, який керував дипмісією в Празі з 2012 року і особисто доклався до створення багатьох проблем.  Олії у вогонь додав президент Чехії Мілош Земан, якого вважають найбільшим другом Путіна серед європейських лідерів. А ще – болюче візове питання, поїздки чеських політиків до Криму, старі образи… Отже, тло наших відносин складно було назвати позитивним. Та в останні місяці ситуація змінилася. Прага та Київ синхронно призначили нових послів. Візова проблема, по суті, зникла. Чехія ліквідувала так званий "представницький центр ДНР" та почала переслідувати громадян, причетних до бойових дій на Донбасі... То чи можливе перезавантаження у відносинах Києва та Праги? Щоби дати відповідь на це питання, ми поговорили з послом Чехії в Україні Радеком Матулою. Його відповіді дають підстави для оптимізму, вони – до вашої уваги. "Я знаю, що багато що із заяв ЗеманаУкраїні не подобалось" – Одним із суттєвих подразників в українсько-чеських відносинах є президент Мілош Земан. Я не перша людина, від якого ви це чуєте, так? – Так, це правда. Та я насамперед хочу відзначити, що в Чехії – як і в більшості країн світу – немає однакових поглядів на світ у всіх представників влади. Але немає жодних сумнівів, що чеський уряд – а саме він відповідає за концепцію зовнішньої політики держави – зацікавлений у добрих відносинах з Україною. За півроку, що я тут працюю, Україну відвідали чотири чеських міністри, і всі без винятку заявили про чітку підтримку України у всіх життєво важливих для вас питаннях. Я кажу про повну підтримку суверенітету, незалежності і територіальної цілісності, про підтримку реформ. Чехія підтримує подальший розвиток ваших відносин з ЄС. Ми однозначно виступали за безвіз. Чехія не визнає анексію Криму, виступає за мирне врегулювання, підтримує принциповий підхід Євросоюзу до відносин з Росією, включно з питанням санкцій. Саме з такими позиціями Чехія виступає в рамках ЄС, НАТО, міжнародних організацій і на двосторонніх переговорах зі своїми партнерами. Що ж до президента Земана... Я, як посол, поважаю право президента висловлювати свою думку з питань зовнішньої політики. І, звісно, я знаю, що багато що з цих висловлювань Україні не подобалося. Але більшість із них датовані 2014-2015 роками. – Були некоректні заяви і в 2016-му... – Але я кажу про більшість із них, і вони дійсно звучали два-три роки тому. Сьогодні у нас – 2017 рік. І за півроку, поки я тут, я не відчув, що українсько-чеські відносини – на поганому рівні. Навпаки, ми зараз говоримо про їхню інтенсифікації в усіх сферах. – Я розумію вас як дипломата, але попрошу вашої поради. Що ви порекомендуєте громадянину України, який бачить або чує в ЗМІ президента Чехії, котрий говорить, що Крим не може бути українським. Як нам на це реагувати? – Напевно, треба враховувати, що в кожній країні – своя система влади. Десь у президента багато повноважень, а ось у Чехії за зовнішню політику відповідає уряд, а не президент. Офіційна позиція Чехії – це позиція уряду. Я переконаний, що і керівництво України, і більшість українських громадян позитивно сприймають позицію уряду з усіх найважливіших для України питань. – Чи можна бути впевненим, що уряд в якийсь момент не підтримає позицію Земана – зокрема, в питанні пом'якшення санкцій? – Чеський уряд вважає, що санкції не можуть бути переглянуті, якщо причини для їх запровадження не були вирішені. Ми дійсно вважаємо важливим збереження єдності в ЄС з цього питання, а тому – підтримували і підтримуємо продовження санкцій до повного виконання Мінських угод. І навіть після врегулювання на Сході України Чехія наполягатиме, що необхідно залишити в силі санкції, пов'язані з незаконною анексією Криму. Я впевнений, що ця позиція Чехії не зміниться. У тому числі – після парламентських виборів, які відбудуться у жовтні, після формування нового уряду. "Доля України чехам не байдужа" – Земан не взявся нізвідки, чотири роки тому громадяни Чехії обрали його президентом. Можливо, вони підтримують і його політику щодо Росії та України? – Я, звісно, не казатиму, що в суспільстві є стовідсоткова підтримка санкцій. Є підприємства, які постраждали від них. Але уряд враховує не тільки економічні розрахунки, є й інші важливі аргументи. У тому числі – єдність ЄС, європейські цінності. Чехія міцно кинула якір в ЄС і НАТО. Цінності ЄС і НАТО – основа нашого підходу. І не варто очікувати, що чеський корабель після кожних виборів змінюватиме свій напрямок. – Політику складно ігнорувати думку виборців. А вони, якщо вірити нещодавнім опитуванням, вважають Росію партнером, а не загрозою. 59% чехів заявили, що РФ варто включити до європейських структур безпеки! Це вселяє побоювання: чи не захочуть виборці помиритися з Росією ціною України? – Я впевнений, що таке питання навіть не стоятиме на порядку денному. Є й інші опитування, і вони кажуть, що люди цінують місце Чехії в європейських структурах. Тому я впевнений: питання про те, щоб пожертвувати Україною заради відносин з Росією, навіть не обговорюватимуть. – У чеському суспільстві є проросійські настрої? – У мене є такі дані соцопитувань: 52% чехів вважають ситуацію в Україні загрозою європейській безпеці. Ця тема присутня в нашому медіа-просторі, розвитком ситуації на сході України цікавляться 30% чехів. Це не зовсім те, про що ви питаєте, але для мене це означає, що доля України чехам не байдужа. – Чеські ЗМІ – окрема тема. Наш посол у Празі був навіть змушений писати відкритого листа в Dnes, провідну газету країни, журналіст якої вихваляв бойовиків "Л/ДНР". Тож інформація буває різною. – На жаль, є така проблема, що дуже багато хто не замислюються, що в ЗМІ буває дезінформація. Люди готові вірити всьому, в тому числі недостовірній інформації. Хоча уряд приділяє велику увагу проблемі дезінформації, і не тільки тій, що створена Росією або стосується України. У МВС Чехії нещодавно був створений центр боротьби з тероризмом і гібридними загрозами. Але люди, на жаль, не дуже замислюються над цим, не думають про те, що не кожному джерелу можна довіряти. – А тим часом, у вас незабаром вибори: восени – парламентські, взимку – президентські. Ми всі бачили спроби Росії вплинути на вибори в США, Нідерландах, Франції. Чи можна бути впевненим, що це не продовжиться в Чехії? – Впевненим бути не можна, але поки у мене немає ніякої інформації про те, що хтось планує втручатися в наші вибори. Про ініціативи уряду з цього приводу мені також невідомо. "Вирішено давати українцямвдвічі більше дозволів на роботу" – Ким є Чехія для України? Другом, партнером або навпаки – суперником? Давайте спробуємо назвати одним словом. – Одним словом – складно. Але якщо коротко, то серед шести країн Східного партнерства Україна є нашим найбільшим і найважливішим сусідом. Так, я вважаю вас саме сусідом, хоч у нас і немає спільного кордону. – Зараз нарешті запрацював безвіз, але до того довгі роки візова практика Чехії в Україні вважалася проблемною, а минулого року була найгіршою в Шенгені. Чому це відбувалося, якщо ми – дійсно важливий сусід? – Можу запевнити, що у консульств Чехії немає і не було – щонайменше, за півроку, поки я тут працюю, – мети ускладнювати життя українцям, які бажають поїхати до Чехії. Ми раді бачити українських туристів, мандрівників, ділових людей і хотіли б, щоб отримати шенгенську візу їм було якомога простіше. – Як бачимо, це не завжди виходило. – В разі дотримання правил – виходило. З 2015 по 2016 рік кількість заявок на візу у нас збільшилася більше ніж на 40%. Це теж про щось говорить – виходить, що заявники не вважають наш візовий процес занадто складним і незрозумілим. Ми працювали з сімома візовими центрами в різних регіонах і не плануємо зменшувати їхню кількість навіть після початку дії безвізу. Так, я бачив вашу реакцію на статистику ЄС. Кількість відмов посольства Чехії – 7,4% – може здатися високою. Але якщо людина отримала відмову, то це означає, що у неї була проблема з документами. Хтось подає не всі дані; бувають фальшиві документи; буває, що документи готують не дуже чесні посередники. – Стривайте, але до інших посольств йдуть такі ж українці, а рекордні відмови були саме в Чехії. При цьому в чеських консульствах у Росії частка відмов в десятки разів, а в Білорусі – в сотні разів нижча. І головне, я добре пам'ятаю, як свого часу Чехія публічно оголосила політику видачі багаторазових віз тим, хто вже їздив у Шенген. А насправді у вас був вкрай низький відсоток мультивіз. – Я не можу коментувати, як перевіряють документи в інших країнах, я можу говорити тільки про посольство Чехії в Києві, тому мені складно прокоментувати ці дані. Що стосується мультивіз, то я пам'ятаю, що кілька років тому була заява про це. Але схоже, що в Україні дехто неправильно її зрозумів і вирішив, що ці візи даватимуть усім, хто звернувся. – Щоб закрити візову тему, розкажіть, яка ситуація з дозволами на роботу. Уряд Чехії обіцяв, що квота для України істотно зросте. Чи так це? – Так, було рішення видавати громадянам України вдвічі більше дозволів на роботу – 8 тисяч на рік. Заяви на робочі візи за цією програмою розглядатимуть у Львові. Зараз тривають підготовчі роботи, тому що ми повинні найняти нових людей у консульство тощо. Як квота буде змінюватися далі, залежить від домовленостей уряду, профспілок і організацій роботодавців. – Чехія не планує відкривати ринок праці для безвізових подорожуючих – так, як це зробила Польща? – Мені невідомо, щоб у Чехії хтось готував схожу програму. "Ми робимо стандартною процедурупостачання в Україну військової техніки" – Ви вже згадали, що Чехія міцно кинула якір в ЄС. Але ідея виходу з Євросоюзу в Празі лунає вже давно, щонайменше, при двох президентах. – Тут я пошлюся на статистику. 60% чехів вважають, що Чеська Республіка має бути членом ЄС. Це – дані весни 2017 року. І тенденція підтримки Євросоюзу зростає, плюс 9% порівняно з минулим роком. 32% чехів заявляють, що вони задоволені наслідками членства, 35% оцінюють нейтрально, і лише 30% – незадоволені. У суспільстві приблизно порівну тих, хто довіряє і не довіряє ЄС, 48% і 47%. Цікаво, що 57% вважають себе не тільки громадянами Чехії, а й громадянами ЄС. Що стосується ідеї виходу з Євросоюзу, то вона і справді постійно з'являється, але у неї немає підтримки якоїсь вагомої політичної сили. А євроскептицизм, який у нас іноді звучить – це скепсис не щодо всього Євросоюзу, а з приводу окремих інституцій чи їхніх рішень. Тому в Чехії просто немає серйозних дебатів про можливість виходу з ЄС. З НАТО ситуація ще краща. Довіра до Альянсу – 58%, недовіра – 33%. Згодні з членством 71%, не згодні – 29%. – Але при цьому уряд не поспішає збільшувати оборонний бюджет до 2% ВВП, як того вимагають правила Альянсу. – Ви, очевидно, знаєте, що зараз наш оборонний бюджет – близько 1,08% ВВП. Але у нас є рішення, що до 2020 року витрати на оборону складатимуть 1,4% від ВВП, а до 2024 року ми хочемо вийти на 2%. – Навесні міністр оборони Чехії Мартін Стропницький заявив, що Прага зняла обмеження на постачання зброї до України. Що це означає? Ми обговорюємо поставку летальної зброї? – Співпраця між міністерствами оборони Чехії та України зосереджена на таких сферах, як підготовка, навчання фахівців, обмін досвідом у сфері військової реформи. Міністри оборони Чехії та України, фото посольства Після візиту міністра до Києва вона, ймовірно, пошириться на військову медицину. І ви маєте рацію, одночасно відкривається можливість співпраці в постачанні в Україну деяких видів військової техніки – звичайно ж, на основі стандартного процесу експортного ліцензування. Досі політика Чеської Республіки обмежувала таку можливість – від зими 2014 року діяла заборона на поставки військової техніки і матеріалів в Україну. Зараз ми робимо цю процедуру стандартною. Це означає, що для кожного випадку буде окремо розглядатися питання видачі ліцензії. – Від України вже надходили запити щодо зацікавленості в окремих видах озброєння? – Особисто у мене немає такої інформації. Але я впевнений, що низка чеських виробників військової продукції вже контактують зі своїми українськими партнерами. Це ринок. Є попит, є пропозиція, далі – питання переговорів. А уряд підключиться на етапі схвалення контракту. – В яких сферах військової промисловості Чехія є сильною? – У нас непогано розвинена авіапромисловість; все, що пов'язано з важкою технікою, в тому числі ремонт і модернізація; стрілецька зброя. "Ми говоримо про зближення, але не говоримо про членство" – Зараз усі говорять, що Євросоюз перебуває на порозі змін. Як він має змінюватися? – ЄС зараз намагається відповісти на такий виклик, як Brexit. Чехія вважає, що треба перш за все відновити довіру до ЄС у громадян. А для цього треба зосередитися на темах, важливих для людей; на тих, де люди бачать важливу роль ЄС. Це – питання економіки і безпеки. – В оновленій Європі є місце для України? – Питання членства України в ЄС і НАТО – дуже складне. На мій погляд, подобається це чи ні, але це – не питання сьогодення. – Я й не кажу, що ми повинні сьогодні подавати заявку. Але мені, наприклад, не вистачає визнання того, що Україна в принципі повинна стати членом ЄС. – Повторюся, це складне завдання на тривалу перспективу. Все залежить від України – коли ваша країна буде готова до членства, як швидко досягне успіху в реформах. Що стосується Чехії, то ми завжди вітали і підтримували зближення України з Євросоюзом. Ми також завжди визнавали європейські амбіції і перспективу України. Але зараз ми говоримо про зближення, але не говоримо про членство, тому що це не питання сьогоднішнього дня. – Свого часу, в 1991-1992 роках, з країнами Центральної Європи говорили саме про членство, і це підштовхнуло їх до перетворень. Звичайно, ЄС змінився, шлях до членства став довшим, але суть залишилася та сама. Чому ж у випадку з Україною так уникають розмов про членство? – А ви не відчуваєте, що ситуація в Чехословаччині на початку 1990-х і в сьогоднішній Україні не зовсім однакова? Стартові умови у нас були трохи кращі, це об'єктивно. За рівнем економіки, розвитку тощо. – Не можу погодитися. Україна зараз є країною з ринковою економікою, на відміну від пострадянських країн на початку 1990-х. От чесно, аргументи проти, які ми чуємо, більше схожі на виправдання. – Я не шукаю виправдань. Я лише наголошую – процес дуже тривалий. Не можна розраховувати на те, що ваш шлях в ЄС буде швидким. "Варто звертати більше уваги на тих,хто робить позитивні речі" – Час від часу з'являється інформація про іноземців, які воюють на Донбасі на боці бойовиків, в тому числі про громадян Чехії. Як з цим боротися? – Так, така проблема є. У мене особисто немає чіткої інформації, скільки наших громадян воює на Сході України, але за моїми оцінками, йдеться про 5-10 людей. – У ЗМІ зустрічаються вищі оцінки, більше 20 осіб. – Я бачив навіть 30, але порівнюючи інформацію з різних джерел, я б казав про 5 чи 10. Звичайно, чеська поліція і спецслужби займаються всіма цими випадками і вживають необхідних заходів, коли з'являється інформація про таких людей. На початку літа поліція вперше висунула звинувачення громадянинові Чехії у зв'язку з тим, що він брав участь у бойових діях на боці проросійських сепаратистів на Донбасі. – А ще на Донбас і до Криму проти волі України їздять чеські депутати. Держава має важелі впливу на них? – Якщо хтось із чеських депутатів, сенаторів, членів Європарламенту вирішить відвідати Крим або ту частину Донбасу, яка не перебуває під контролем Києва, і якщо він готовий це зробити в порушення законів України, то ні в кого в Чехії немає можливості перешкоджати у виконанні їхніх намірів. Це треба розуміти. Адже це їхня особиста поїздка, їх не парламент туди направляє. Покарати їх Чехія також не може. Але давайте порахуємо, скільки всього у нас депутатів, сенаторів і членів Європарламенту? 302. А на Донбасі і в Криму з порушенням законів України скільки депутатів було? Я нарахував сімох. І мені здається, що треба звернути увагу не на них, а на інших майже 300 депутатів, які голосують на користь України – тих, хто підтримує асоціацію, безвіз, приймає резолюції на підтримку України. Мені здається, варто звертати більше уваги на тих, хто робить позитивні речі. – Просто серед "негативних героїв" є дуже яскраві персонажі. Зокрема, депутат Ярослав Голик нещодавно заявив, що веде роботу над системою постачання прісної води до Криму. Чи не вийде так, що якась чеська компанія повторить шлях Siemens? – Я сподіваюся, що ні, і наш уряд працює над тим, щоб такого не сталося. У нас в Мінфіні є спеціальне бюро, яке відстежує дії юридичних і фізичних осіб, які могли б порушити санкції. Будь-яка підозра, будь-яка інформація детально перевіряється. І наразі у мене немає жодної інформації про те, що режим санкцій був порушений Чехією або її компаніями. Ми налаштовані на позитивні взаємини з вашою країною, робимо все, щоб вони розвивалися і поліпшувалися. І на даний момент є підстави для оптимізму. Чехія підтримує Україну, а чеський бізнес все більше зацікавлений у тому, щоб працювати на вашому ринку.   Інтерв'ю взяв Сергій Сидоренко, редактор "Європейської правди" За інформацією: Європейська Правда 
    Серп 17, 2017 838
  • 12 Серп 2017
    В чому чехи справді найкращі, так це у відповідальному ставленні до сортування свого сміття, що підняло їх на найвищу сходинку в ЄС.  Люди, які сортують сміття, не належать до меншості.  Вже 72% населення Чехії  активно сортують відходи. Це ж добре, чи не так?  Для більшості це абсолютно нормальне і природне явище. Не має значення, чи ти відомий співак, художник,чи водій тролейбусу – сортують всі.  І так повинно бути. Чому важливо сортувати своє сміття? Трохи статистики: -  27км2природи було в минулому році врятовано завдяки сортуванню відходів! -  2 100 000 дерев в лісах Чехії не було вирубано тільки дякуючи тому, що її мешканці відсортували 526 000 тонн паперу. Чеські газети наприклад  друкуються на папір, який з 98% перероблений з відходів -          Кожна родина відсортувала в минулому році 46 кг паперу, 28 кг пластику і 28 кг скла. Разом їм вдалось переробити 77% загального обсягу виробництва пакувальних матеріалів. Саме тому, Чехія  випередила більшість європейських країн! -          Середня відстань від дому до контейнерів  для сортування  в Чехії становить 96 метрів(вимога Євросоюзу 100) і з кожним роком ця відстань зменшується. Це займе у вас всього 2 хвилини.  -          Понад 307 000 кольорових контейнерів налічується в даний час в Чехії. Це дає можливість сортувати  10,5 мільйонам чоловік. Сортувати зараз може кожен! Як вам такі цифри? Вражаючі, правда? Чехи з відходів виробляють електроенергію, тепло, футболки і навіть форму для місцевих футбольних команд. До 2024 року вони обіцяють закрити всі сміттєзвалища, яких на даний час в країні 180.  "18 тисяч садиб у Празі опалюють енергією від нашого спаленого сміття. Також виробляємо з відходів залізо для будівництва 25 кілометрів колій для залізниці та будматеріалу для нових доріг, – каже працівник одного із сміттєспалювальних заводів Праги Любко Коваш. Багато українців не задумується над сортуванням своїх відходів, в той час, коли чехи у найвіддаленіших селах активно його розділяють до кольорових контейнерів.  Новий закон 185/2001 про відходи є безкомпромісний -  Netřídíš, zaplatíš! ( не сортуєш,-плати!)  http://www.podnikatel.cz/zakony/zakon-c-185-2001-sb-zakon-o-odpadech/uplne/    Згідно закону, кожен мешканець Чехії повинен належним чином сортувати своє сміття.  Я вас не лякаю, лише прошу замислитись і брати сортування сміття, як щось само-собою необхідне,  як щоденне чищення зубів. В цьому не має нічого складного, тільки не лінуйтесь, візьміть це як медитацію, чи прочищення вашої карми.   Як сортувати своє сміття? У будь-якому чеському місті, чи селі ви побачите кольорові контейнери для сортування відходів. Найчастіше це : пластик, скло, папір і змішані відходи (směsný odpad). Додатково є  ще контейнери для металу, біологічних відходів, на пакети від соку, молока і інших питних продуктів, контейнери для одягу і взуття. Сортуються також батарейки, електропроводи, ліки, навіть вже є спеціальні контейнери для шприців. Всі контейнери щільно закриті, щоб сміття не розкидалось та не було неприємного запаху. Перед тим, ніж викинете у сміття пластик, чи скло, потрібно іх сполоснути. Особливо ретельно помийте тару від олії.  Головне, не панікуйте :) Життя інколи буває складне, але ви впораєтесь. Разом із сортуванням сміття, зміниться і стиль вашого життя. У будь якому випадку, ви будете собою пишатись і отримаєте жирний плюс до карми. Не лякайтесь, що вам одразу буде потрібно мати вдома чотири сміттєвих баки, або коробки.  Ми, наприклад, маємо вдома один, гарненький двоповерховий. Він має вигляд поштової скриньки. До одного ми даємо змішані відходи, до другого все, що можна сортувати. Коли виносимо сміття, тоді все розділяємо по контейнерах. Можливо це не настільки ідеально, як би хотілось, але, маємо те, що маємо на разі.  Розпізнати, куди які відходи ви може викинути, крім письмового означення, можна і по кольорах: Оранжевий – для пакетів від напоїв (NÁPOJOVÝ KARTON!) До оранжевого викидайте пакети від молока, кефіру, соків, вина, одним словом, тару від напоїв. Перед тим, ніж викинете їх у контейнер, спресуйте її рукам, або ногою.   Жовтий – контейнери для пластику (PLASTY), ПЕТ-пляшки від лимонаду, води, та іншого.  Сюди також викидайте тару від йогуртів, пусту тару від шампунів, кремів(крім скла звичайно), пральних порошків, пом'якшувачів, і тому подібне.  Також спресуйте їх, перед тим, як викинуте.    Синій – контейнери для паперу (PAPÍR). Сюди викидайте газети, журнали, книги без лакованих палітурок (якщо взагалі захочете викинути книжку. Ми віддаємо їх іншим людям). Крім того, до синіх контейнерів можете викинути зошити, всі ваші щоденники, картонні коробки(перед тим коробки зложіть, або розріжте). Не вкидайте туди будь ласка жодні брудні серветки, або жирні газети. Викиньте їх краще до контейнеру для змішаних відходів.   Зелені і білі – це контейнери для сортування скла(SKLO) В зелений викидайте кольорове скло, а в білий – прозоре. НЕ плутати! Це не важко - викидайте  всі скляні пляшки і банки від усього, що було колись смачне, або не зовсім,  ПУСТІ і принаймні хоч трохи вимиті. Пляшки від пива можете здати і отримати ще й за них гроші. От і будете мати гроші на пиво з друзями. Не викидайте в зелені і білі контейнери керамічні і фарфорові вироби! І про небезпечне і габаритне сміття. Є такі категорії товарів, які не можна викидати у контейнери зі змішаним сміттям, чи сортувальні контейнери. Лампочки, батарейки, акумулятори, фарби і хімічні речовини, великі електропилади, будівельні матеріали і автомобільні шини. У таких випадках, зайдіть на сайт sberne-dvory.cz і знайдіть найближчий пункт прийому такого роду сміття. Утилізувати старий холодильник, телевізор, або пральну машину ви можете у магазинах, в яких продають електроніку або в пунктах з прийому небезпечного сміття.     Якщо хочете бути справжнім експертом у сортуванні сміття, почитайте:  jaktridit.cz   Třídění odpadudoma – jak na to? У наступній статті напишемо вам, як досягти вищого левелу і жити без сміття  взагалі – стиль “Zero Waste” Галина Андрейців для UAPORTAL.CZ
    335 Опубліковано Галина Андрейців
  • В чому чехи справді найкращі, так це у відповідальному ставленні до сортування свого сміття, що підняло їх на найвищу сходинку в ЄС.  Люди, які сортують сміття, не належать до меншості.  Вже 72% населення Чехії  активно сортують відходи. Це ж добре, чи не так?  Для більшості це абсолютно нормальне і природне явище. Не має значення, чи ти відомий співак, художник,чи водій тролейбусу – сортують всі.  І так повинно бути. Чому важливо сортувати своє сміття? Трохи статистики: -  27км2природи було в минулому році врятовано завдяки сортуванню відходів! -  2 100 000 дерев в лісах Чехії не було вирубано тільки дякуючи тому, що її мешканці відсортували 526 000 тонн паперу. Чеські газети наприклад  друкуються на папір, який з 98% перероблений з відходів -          Кожна родина відсортувала в минулому році 46 кг паперу, 28 кг пластику і 28 кг скла. Разом їм вдалось переробити 77% загального обсягу виробництва пакувальних матеріалів. Саме тому, Чехія  випередила більшість європейських країн! -          Середня відстань від дому до контейнерів  для сортування  в Чехії становить 96 метрів(вимога Євросоюзу 100) і з кожним роком ця відстань зменшується. Це займе у вас всього 2 хвилини.  -          Понад 307 000 кольорових контейнерів налічується в даний час в Чехії. Це дає можливість сортувати  10,5 мільйонам чоловік. Сортувати зараз може кожен! Як вам такі цифри? Вражаючі, правда? Чехи з відходів виробляють електроенергію, тепло, футболки і навіть форму для місцевих футбольних команд. До 2024 року вони обіцяють закрити всі сміттєзвалища, яких на даний час в країні 180.  "18 тисяч садиб у Празі опалюють енергією від нашого спаленого сміття. Також виробляємо з відходів залізо для будівництва 25 кілометрів колій для залізниці та будматеріалу для нових доріг, – каже працівник одного із сміттєспалювальних заводів Праги Любко Коваш. Багато українців не задумується над сортуванням своїх відходів, в той час, коли чехи у найвіддаленіших селах активно його розділяють до кольорових контейнерів.  Новий закон 185/2001 про відходи є безкомпромісний -  Netřídíš, zaplatíš! ( не сортуєш,-плати!)  http://www.podnikatel.cz/zakony/zakon-c-185-2001-sb-zakon-o-odpadech/uplne/    Згідно закону, кожен мешканець Чехії повинен належним чином сортувати своє сміття.  Я вас не лякаю, лише прошу замислитись і брати сортування сміття, як щось само-собою необхідне,  як щоденне чищення зубів. В цьому не має нічого складного, тільки не лінуйтесь, візьміть це як медитацію, чи прочищення вашої карми.   Як сортувати своє сміття? У будь-якому чеському місті, чи селі ви побачите кольорові контейнери для сортування відходів. Найчастіше це : пластик, скло, папір і змішані відходи (směsný odpad). Додатково є  ще контейнери для металу, біологічних відходів, на пакети від соку, молока і інших питних продуктів, контейнери для одягу і взуття. Сортуються також батарейки, електропроводи, ліки, навіть вже є спеціальні контейнери для шприців. Всі контейнери щільно закриті, щоб сміття не розкидалось та не було неприємного запаху. Перед тим, ніж викинете у сміття пластик, чи скло, потрібно іх сполоснути. Особливо ретельно помийте тару від олії.  Головне, не панікуйте :) Життя інколи буває складне, але ви впораєтесь. Разом із сортуванням сміття, зміниться і стиль вашого життя. У будь якому випадку, ви будете собою пишатись і отримаєте жирний плюс до карми. Не лякайтесь, що вам одразу буде потрібно мати вдома чотири сміттєвих баки, або коробки.  Ми, наприклад, маємо вдома один, гарненький двоповерховий. Він має вигляд поштової скриньки. До одного ми даємо змішані відходи, до другого все, що можна сортувати. Коли виносимо сміття, тоді все розділяємо по контейнерах. Можливо це не настільки ідеально, як би хотілось, але, маємо те, що маємо на разі.  Розпізнати, куди які відходи ви може викинути, крім письмового означення, можна і по кольорах: Оранжевий – для пакетів від напоїв (NÁPOJOVÝ KARTON!) До оранжевого викидайте пакети від молока, кефіру, соків, вина, одним словом, тару від напоїв. Перед тим, ніж викинете їх у контейнер, спресуйте її рукам, або ногою.   Жовтий – контейнери для пластику (PLASTY), ПЕТ-пляшки від лимонаду, води, та іншого.  Сюди також викидайте тару від йогуртів, пусту тару від шампунів, кремів(крім скла звичайно), пральних порошків, пом'якшувачів, і тому подібне.  Також спресуйте їх, перед тим, як викинуте.    Синій – контейнери для паперу (PAPÍR). Сюди викидайте газети, журнали, книги без лакованих палітурок (якщо взагалі захочете викинути книжку. Ми віддаємо їх іншим людям). Крім того, до синіх контейнерів можете викинути зошити, всі ваші щоденники, картонні коробки(перед тим коробки зложіть, або розріжте). Не вкидайте туди будь ласка жодні брудні серветки, або жирні газети. Викиньте їх краще до контейнеру для змішаних відходів.   Зелені і білі – це контейнери для сортування скла(SKLO) В зелений викидайте кольорове скло, а в білий – прозоре. НЕ плутати! Це не важко - викидайте  всі скляні пляшки і банки від усього, що було колись смачне, або не зовсім,  ПУСТІ і принаймні хоч трохи вимиті. Пляшки від пива можете здати і отримати ще й за них гроші. От і будете мати гроші на пиво з друзями. Не викидайте в зелені і білі контейнери керамічні і фарфорові вироби! І про небезпечне і габаритне сміття. Є такі категорії товарів, які не можна викидати у контейнери зі змішаним сміттям, чи сортувальні контейнери. Лампочки, батарейки, акумулятори, фарби і хімічні речовини, великі електропилади, будівельні матеріали і автомобільні шини. У таких випадках, зайдіть на сайт sberne-dvory.cz і знайдіть найближчий пункт прийому такого роду сміття. Утилізувати старий холодильник, телевізор, або пральну машину ви можете у магазинах, в яких продають електроніку або в пунктах з прийому небезпечного сміття.     Якщо хочете бути справжнім експертом у сортуванні сміття, почитайте:  jaktridit.cz   Třídění odpadudoma – jak na to? У наступній статті напишемо вам, як досягти вищого левелу і жити без сміття  взагалі – стиль “Zero Waste” Галина Андрейців для UAPORTAL.CZ
    Серп 12, 2017 335
  • 11 Серп 2017
    Якщо ви приїжджаєте до Чехії за довгостроковою візою з метою підприємницької діяльності, то на вас, як на підприємця, розповсюджується цілий ряд обов’язків. Перш за все, перевірте інформацію, бажано самі, і довіряйте лише офіційній інформації. Якщо ви приїхали до Чехії, і ваша мета перебування – не підприємницька діяльність, проте пізніше ви захочете вести бізнес,  ви можете подати заяву на зміну мети перебування на підприємницьку діяльність лише після 2 років легального перебування в Чехії  (або ж після 3 років, якщо перебуваєте в Чехії з метою спільного проживання сім’ї). Підприємництво у Чеській Республіці може мати форму діяльності на підставі свідоцтва підприємця або, наприклад, форму участі у товаристві. Що стосується участі в юридичній особі, то право на перебування з метою підприємницької діяльності (участі в юридичній особі) надається тільки членам виконавчих органів юридичної особи. Іноземцям, які є лише учасниками товариства або членами юридичної особи (і не є членами виконавчих органів) і для цієї юридичної особи вони виконують робочі завдання за предметом її підприємницької діяльності, Центр зайнятості може видати дозвіл на працевлаштування, на підставі якого вони можуть отримати дозвіл на перебування з метою працевлаштування (карту працевлаштування). Іноземець повинен розуміти різницю між підприємницькою діяльністю і роботою за наймом, тому що у випадку контролю зі сторони інспекції праці йому загрожує високий штраф. Впевніться, що умови вашого бізнесу не суперечать законодавству Чехії. Індивідуальним підприємцем вважається особа, що самостійно виконує за свій рахунок і на власну відповідальність прибуткову діяльність шляхом ведення постійної підприємницької (або подібної) діяльності з метою отримання прибутку. Найманим працівником вважається фізична особа, що зобов’язалася виконувати залежну роботу в рамках трудових правовідносин. Залежною роботою є робота, що виконується у відношенні, де головним є роботодавець, і підпорядкованим працівник, вона виконується від імені роботодавця, за вказівкою роботодавця, і працівник виконує її для роботодавця особисто.  Роботою за наймом, наприклад, вважається і виконання робочих завдань, що випливають з предмету діяльності юридичної особи або кооперативу, які виконує учасник товариства, виконавчий орган або член кооперативу. Трудовою діяльністю вважається і відрядження закордонним роботодавцем на підставі торгового договору або іншої угоди, укладеної з місцевою юридичною або фізичною особою. Наступний текст, перш за все, стосується підприємницької діяльності на підставі свідоцтва підприємця. Особа, що самостійно виконує прибуткову діяльність, тобто веде бізнес або виконує іншу господарську діяльність, називається самозайнятою особою ("OСВЧ"). Підприємницька діяльність регулюється так званим підприємницьким законом. Іноземці,  в загальному, можуть у Чеській Республіці вести підприємницьку діяльність за тих же умов, що і чеські громадяни. ОРГАН РЕЄСТРАЦІЇ СУБ’ЄКТІВ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ Це управління видає свідоцтва підприємця. Особа зі свідоцтвом підприємця в Чеській Республіці вважається підприємцем (самозайнятою особою – "ОСВЧ"). МЕДИЧНЕ СТРАХУВАННЯ Підприємець повинен сам за себе платити медичне страхування. Якщо ви приїдете до Чехії з туристичним медичним страхуванням, оформленим у вашій країні, то у випадку продовження вашого дозволу на перебування необхідно оформити нове комплексне медичне страхування в страховій компанії, яка у Чехії акредитована чеськими органами для цієї діяльності. ОССЗ – РАЙОННЕ УПРАВЛІННЯ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ  Проблематикою соціального забезпечення в Чеській Республіці займається Чеське управління соціального захисту населення ("ЧССЗ"). Кожний підприємець в Чехії повинен зареєструватися в Районному управлінні соціального захисту населення ("ОССЗ", у Празі – "ПССЗ") і сам за себе платити аванси по соціальному забезпеченню до 20 числа наступного місяця. Про будь-які зміни необхідно повідомити Районне управління соціального захисту населення до 8 числа календарного місяця, наступного після місяця, в якому ці зміни відбулися. Якщо ви маєте візу або дозвіл на перебування з метою підприємницької діяльності, ви не можете зніматися з обліку Районного управління соціального захисту населення навіть у тому випадку, якщо протягом певного періоду не ведете підприємницьку діяльність, не маєте доходів, не знаходитеся на території Чехії тощо. У разі заборгованості перед Районним управлінням соціального захисту населення вам загрожує анулювання візи чи дозволу на перебування (або вони не будуть продовжені). ПОДАТКОВА ІНСПЕКЦІЯ Іноземець, який отримав свідоцтво підприємця, повинен зареєструватися в податковій інспекції, яка призначить йому "податковий ідентифікаційний номер" (чеською – "ДІЧ"/DIČ). Кожний, хто веде підприємницьку діяльність, повинен вести облік доходів і витрат, від яких розраховується податкова база. Особа, що веде підприємницьку діяльність, також зобов’язана подавати податкову декларацію за даний рік, як правило, до 31 березня наступного року, навіть у тому випадку, якщо протягом цілого року не вела підприємницьку діяльність, або взагалі не мала жодного прибутку. На підставі поданої податкової декларації у підприємця може виникнути обов’язок сплатити податок на прибуток. До документів, які необхідно додати до заяви на довгострокову візу з метою підприємницька діяльність, все чеською мовою  (іноземні документи повинні бути перекладені судовим перекладачем), окрім іншого, відносяться:     • Документ про реєстрацію в підприємницькому або торговому реєстрі в Чехії,     • Документ про те, що ви маєте житло в Чехії,     • Документ про те, що у вас є достатня кількість фінансових засобів, і ви можете ними розпоряджатися на території Чехії,     • Документ про те, що ви маєте туристичне медичне страхування в Чехії,     • Довідка про несудимість з країни вашого походження,     • Медична довідка (на вимогу дипломатичного представництва Чехії).  Перед подачею заяви на візу детально ознайомтеся з інформацією про ведення підприємницької діяльності в Чехії. Якщо ви тільки починаєте займатися бізнесом, треба підготувати детальний і реалістичний план підприємницької діяльності після прибуття і записувати список кроків, які ви вже зробили, включаючи інформацію про існуючих або потенційних ділових партнерів. Частиною заяви є інтерв’ю  в дипломатичному представництві, і якщо надана інформація не відповідатиме дійсності і не буде здаватися достовірною, вашу заяву може бути відхилено. Необхідно, щоб ви самі більш детально ознайомилися з окремими формальностями при подачі заяви і про цю тему  на www.mvcr.cz/cizinci в секції "Громадяни третіх країн" – "Віза на перебування понад 90 днів".  Не забувайте, що:     •  Існує велика різниця між підприємництвом і роботою за наймом. Ви можете думати, що виконуєте підприємницьку діяльність, а замість того будете виконувати діяльність, яка за чеськими законами вважається роботою за наймом. У такому випадку вам загрожують високі штрафи за недотримання закону про працевлаштування!     •  Якщо ви приїдете до Чехії з метою ведення підприємницької діяльності, ви повинні будете на протязі усього періоду перебування платити податки, соціальне та медичне страхування.     •  Якщо ви захочете залишитися у Чехії на довший період, ви повинні будете пред’являти документ про регулярний дохід для вас і вашої сім’ї. Тому не можна вести підприємницьку діяльність лише для того, щоб отримати право на перебування, і при цьому довгий час не декларувати жодних доходів від підприємницької діяльності.     • Перевірте якомога більше інформації самі з офіційних джерел або за допомогою Інтеграційних центрів та неурядових організацій. Читайте також: S.r.o або як відкрити фірму в Чехії , також може бути корисним для Вас: Бути працевлаштованим чи працювати на "Жівностяк"   Поважайте закони країни, до якої Ви приїхали і не забувайте, що Ви і Ваша поведінка, це візитівка України  Бажаємо успіхів! UAPORTAL.CZ Інформаційна брошура "Наступна зупинка – Чехія" Використані матеріали: http://www.mvcr.cz/    www.imigracniportal.cz
    1054 Опубліковано Галина Андрейців
  • Якщо ви приїжджаєте до Чехії за довгостроковою візою з метою підприємницької діяльності, то на вас, як на підприємця, розповсюджується цілий ряд обов’язків. Перш за все, перевірте інформацію, бажано самі, і довіряйте лише офіційній інформації. Якщо ви приїхали до Чехії, і ваша мета перебування – не підприємницька діяльність, проте пізніше ви захочете вести бізнес,  ви можете подати заяву на зміну мети перебування на підприємницьку діяльність лише після 2 років легального перебування в Чехії  (або ж після 3 років, якщо перебуваєте в Чехії з метою спільного проживання сім’ї). Підприємництво у Чеській Республіці може мати форму діяльності на підставі свідоцтва підприємця або, наприклад, форму участі у товаристві. Що стосується участі в юридичній особі, то право на перебування з метою підприємницької діяльності (участі в юридичній особі) надається тільки членам виконавчих органів юридичної особи. Іноземцям, які є лише учасниками товариства або членами юридичної особи (і не є членами виконавчих органів) і для цієї юридичної особи вони виконують робочі завдання за предметом її підприємницької діяльності, Центр зайнятості може видати дозвіл на працевлаштування, на підставі якого вони можуть отримати дозвіл на перебування з метою працевлаштування (карту працевлаштування). Іноземець повинен розуміти різницю між підприємницькою діяльністю і роботою за наймом, тому що у випадку контролю зі сторони інспекції праці йому загрожує високий штраф. Впевніться, що умови вашого бізнесу не суперечать законодавству Чехії. Індивідуальним підприємцем вважається особа, що самостійно виконує за свій рахунок і на власну відповідальність прибуткову діяльність шляхом ведення постійної підприємницької (або подібної) діяльності з метою отримання прибутку. Найманим працівником вважається фізична особа, що зобов’язалася виконувати залежну роботу в рамках трудових правовідносин. Залежною роботою є робота, що виконується у відношенні, де головним є роботодавець, і підпорядкованим працівник, вона виконується від імені роботодавця, за вказівкою роботодавця, і працівник виконує її для роботодавця особисто.  Роботою за наймом, наприклад, вважається і виконання робочих завдань, що випливають з предмету діяльності юридичної особи або кооперативу, які виконує учасник товариства, виконавчий орган або член кооперативу. Трудовою діяльністю вважається і відрядження закордонним роботодавцем на підставі торгового договору або іншої угоди, укладеної з місцевою юридичною або фізичною особою. Наступний текст, перш за все, стосується підприємницької діяльності на підставі свідоцтва підприємця. Особа, що самостійно виконує прибуткову діяльність, тобто веде бізнес або виконує іншу господарську діяльність, називається самозайнятою особою ("OСВЧ"). Підприємницька діяльність регулюється так званим підприємницьким законом. Іноземці,  в загальному, можуть у Чеській Республіці вести підприємницьку діяльність за тих же умов, що і чеські громадяни. ОРГАН РЕЄСТРАЦІЇ СУБ’ЄКТІВ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ Це управління видає свідоцтва підприємця. Особа зі свідоцтвом підприємця в Чеській Республіці вважається підприємцем (самозайнятою особою – "ОСВЧ"). МЕДИЧНЕ СТРАХУВАННЯ Підприємець повинен сам за себе платити медичне страхування. Якщо ви приїдете до Чехії з туристичним медичним страхуванням, оформленим у вашій країні, то у випадку продовження вашого дозволу на перебування необхідно оформити нове комплексне медичне страхування в страховій компанії, яка у Чехії акредитована чеськими органами для цієї діяльності. ОССЗ – РАЙОННЕ УПРАВЛІННЯ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ  Проблематикою соціального забезпечення в Чеській Республіці займається Чеське управління соціального захисту населення ("ЧССЗ"). Кожний підприємець в Чехії повинен зареєструватися в Районному управлінні соціального захисту населення ("ОССЗ", у Празі – "ПССЗ") і сам за себе платити аванси по соціальному забезпеченню до 20 числа наступного місяця. Про будь-які зміни необхідно повідомити Районне управління соціального захисту населення до 8 числа календарного місяця, наступного після місяця, в якому ці зміни відбулися. Якщо ви маєте візу або дозвіл на перебування з метою підприємницької діяльності, ви не можете зніматися з обліку Районного управління соціального захисту населення навіть у тому випадку, якщо протягом певного періоду не ведете підприємницьку діяльність, не маєте доходів, не знаходитеся на території Чехії тощо. У разі заборгованості перед Районним управлінням соціального захисту населення вам загрожує анулювання візи чи дозволу на перебування (або вони не будуть продовжені). ПОДАТКОВА ІНСПЕКЦІЯ Іноземець, який отримав свідоцтво підприємця, повинен зареєструватися в податковій інспекції, яка призначить йому "податковий ідентифікаційний номер" (чеською – "ДІЧ"/DIČ). Кожний, хто веде підприємницьку діяльність, повинен вести облік доходів і витрат, від яких розраховується податкова база. Особа, що веде підприємницьку діяльність, також зобов’язана подавати податкову декларацію за даний рік, як правило, до 31 березня наступного року, навіть у тому випадку, якщо протягом цілого року не вела підприємницьку діяльність, або взагалі не мала жодного прибутку. На підставі поданої податкової декларації у підприємця може виникнути обов’язок сплатити податок на прибуток. До документів, які необхідно додати до заяви на довгострокову візу з метою підприємницька діяльність, все чеською мовою  (іноземні документи повинні бути перекладені судовим перекладачем), окрім іншого, відносяться:     • Документ про реєстрацію в підприємницькому або торговому реєстрі в Чехії,     • Документ про те, що ви маєте житло в Чехії,     • Документ про те, що у вас є достатня кількість фінансових засобів, і ви можете ними розпоряджатися на території Чехії,     • Документ про те, що ви маєте туристичне медичне страхування в Чехії,     • Довідка про несудимість з країни вашого походження,     • Медична довідка (на вимогу дипломатичного представництва Чехії).  Перед подачею заяви на візу детально ознайомтеся з інформацією про ведення підприємницької діяльності в Чехії. Якщо ви тільки починаєте займатися бізнесом, треба підготувати детальний і реалістичний план підприємницької діяльності після прибуття і записувати список кроків, які ви вже зробили, включаючи інформацію про існуючих або потенційних ділових партнерів. Частиною заяви є інтерв’ю  в дипломатичному представництві, і якщо надана інформація не відповідатиме дійсності і не буде здаватися достовірною, вашу заяву може бути відхилено. Необхідно, щоб ви самі більш детально ознайомилися з окремими формальностями при подачі заяви і про цю тему  на www.mvcr.cz/cizinci в секції "Громадяни третіх країн" – "Віза на перебування понад 90 днів".  Не забувайте, що:     •  Існує велика різниця між підприємництвом і роботою за наймом. Ви можете думати, що виконуєте підприємницьку діяльність, а замість того будете виконувати діяльність, яка за чеськими законами вважається роботою за наймом. У такому випадку вам загрожують високі штрафи за недотримання закону про працевлаштування!     •  Якщо ви приїдете до Чехії з метою ведення підприємницької діяльності, ви повинні будете на протязі усього періоду перебування платити податки, соціальне та медичне страхування.     •  Якщо ви захочете залишитися у Чехії на довший період, ви повинні будете пред’являти документ про регулярний дохід для вас і вашої сім’ї. Тому не можна вести підприємницьку діяльність лише для того, щоб отримати право на перебування, і при цьому довгий час не декларувати жодних доходів від підприємницької діяльності.     • Перевірте якомога більше інформації самі з офіційних джерел або за допомогою Інтеграційних центрів та неурядових організацій. Читайте також: S.r.o або як відкрити фірму в Чехії , також може бути корисним для Вас: Бути працевлаштованим чи працювати на "Жівностяк"   Поважайте закони країни, до якої Ви приїхали і не забувайте, що Ви і Ваша поведінка, це візитівка України  Бажаємо успіхів! UAPORTAL.CZ Інформаційна брошура "Наступна зупинка – Чехія" Використані матеріали: http://www.mvcr.cz/    www.imigracniportal.cz
    Серп 11, 2017 1054
  • 04 Серп 2017
    «Безвіз – добре чи погано?». Це на власному досвіді перевіряє ветеран АТО, колишній десантник Валерій Ананьєв, який 15 червня вирушив у пішу подорож Європою шляхом пілігрімів( Шлях Святого Якова). Знаменитий паломницький шлях через Францію та Північну Іспанію до могили апостола Якова в іспанському місті Сантьяго-де-Компостела. За два місяці він має пройти 1500 км, велику частину з них вже подолав і викладає у соцмережах фото та відео зі своєї подорожі. Безвіз – це тільки початок  Валерій розповів у своєму відео: "Як ви, мабуть, звернули увагу, безвіз викликав неабиякий ажіотаж серед населення нашої країни, що добре видно за чисельними чергами у пунктах видачі біометричних паспортів. Більш того, навіть наші менші зведені брати звернули на це увагу. Їхні новинні передачі та сайти намагалися применшити цю подію. І навіть виставити її у негативному світлі. І на жаль, з'явилися такі люди, які в це повірили. І почали кричати, мовляв, нащо нам той безвіз. Ні. Безвіз це добре. Безвіз це тільки початок. І так вже вийшло, що ця подія збіглася з моєю давньою мрією". 23-річний Валерій Ананьєв родом із Первомайська Луганської області. Вести свій відеоблог він почав ще під час служби у війську. Його стріми з передової набирали тисячі переглядів.   Зараз у колишнього десантника  ропочався новий період життя. Завдяки безвізу, він пізнає світ, знайомиться з європейцями, їхньою історією і звичаями, та втілює в життя свою давню мрію.  Як і 60% українців, колишній військовий ніколи не був за кордоном. «Тому буду знайомитися з Європою сам і показувати вам», – пообіцяв він.  “Я – втілення всіх причин, якими люди пояснюють, чому не виходять із зони комфорту: не знаю мови, ніколи не був за кордоном, у мене мінімальна необхідна кількість грошей”, – розповів Валерій, але не дивлячись на це, сміливо вирушив у одиночну подорож Західною Європою. Мандрівка спонукала його прийняти принципове рішення – перейти на українську мову. Хоч досі він у житті був російськомовним і починав вести свій блог російською, тепер усі його стріми – лише українською.    «Я зустрівся з українцями у Франції і побачив, що дуже багато українців розмовляє російською мовою. Розумієте, тут, далеко від України, це сприймається вже зовсім по-іншому. А коли ти ще починаєш пояснювати, що в України війна з Росією, і при цьому ти говориш російською, це взагалі викликає певний дисонанс», – Чому українська ? Посилання на відео Валерія Ананьєва у Фейсбуці  «Декілька разів французи переплутали – спитали, чи я з Раші. І це теж вплинуло на мою думку на фоні того, як живуть французи – тобто в машині вони слухають майже виключно французьку музику, на телебаченні в них я не бачив жодного не французького фільму, їздять вони переважно лише на французьких автомобілях. І ось через усі ці моменти у мене виник дуже серйозний конфлікт у голові. Зовсім по-іншому це почало сприйматися. Я вирішив тоді повністю перейти на українську мову. Українською справді набагато приємніше розмовляти. Це факт», – додав він. Валерій щиро зізнається, що на початках йому важко було розмовляти українською і що боявся псувати мову русизмами, але рівень його української приємно вражає.  За два місяці Валерій Ананьєв має пройти 1500 км, велику частину з них уже вже подолав і викладає у Фейсбуці фото та відео зі своєї подорожі. Валерій ще до осені 2014 був контрактником у ЗСУ, міг звільнитися, але продовжив воювати. У складі 25-ї бригади ВДВ ЗСУ звільняв Слов’янськ і Маріуполь, брав участь в боях за Краматорськ, Дебальцеве, Вуглегірськ, Шахтарськ, Добропілля та ін. Кілька разів він дивом вижив після того, як по їхній бойовій машині потрапив снаряд з РПГ. 23-річний боєць офіційно звільнився з лав ЗСУ 10 жовтня 2016-го.  Весь час в АТО Валерій вів відеоблог,намагаючись показати армію як вона є: не перебільшуючи жахи війни і не применшуючи недоліки командування. Його "Заява десантника Валерія Ананьєва" зібрала сотні тисяч переглядів, як і відео з передової: про взяття Слов'янська, результати боїв, обстріли, і армійського життя.  Галина Андрейців для UAPORTAL.CZ Фото: facebook Валера Ананьев
    2154 Опубліковано Галина Андрейців
  • «Безвіз – добре чи погано?». Це на власному досвіді перевіряє ветеран АТО, колишній десантник Валерій Ананьєв, який 15 червня вирушив у пішу подорож Європою шляхом пілігрімів( Шлях Святого Якова). Знаменитий паломницький шлях через Францію та Північну Іспанію до могили апостола Якова в іспанському місті Сантьяго-де-Компостела. За два місяці він має пройти 1500 км, велику частину з них вже подолав і викладає у соцмережах фото та відео зі своєї подорожі. Безвіз – це тільки початок  Валерій розповів у своєму відео: "Як ви, мабуть, звернули увагу, безвіз викликав неабиякий ажіотаж серед населення нашої країни, що добре видно за чисельними чергами у пунктах видачі біометричних паспортів. Більш того, навіть наші менші зведені брати звернули на це увагу. Їхні новинні передачі та сайти намагалися применшити цю подію. І навіть виставити її у негативному світлі. І на жаль, з'явилися такі люди, які в це повірили. І почали кричати, мовляв, нащо нам той безвіз. Ні. Безвіз це добре. Безвіз це тільки початок. І так вже вийшло, що ця подія збіглася з моєю давньою мрією". 23-річний Валерій Ананьєв родом із Первомайська Луганської області. Вести свій відеоблог він почав ще під час служби у війську. Його стріми з передової набирали тисячі переглядів.   Зараз у колишнього десантника  ропочався новий період життя. Завдяки безвізу, він пізнає світ, знайомиться з європейцями, їхньою історією і звичаями, та втілює в життя свою давню мрію.  Як і 60% українців, колишній військовий ніколи не був за кордоном. «Тому буду знайомитися з Європою сам і показувати вам», – пообіцяв він.  “Я – втілення всіх причин, якими люди пояснюють, чому не виходять із зони комфорту: не знаю мови, ніколи не був за кордоном, у мене мінімальна необхідна кількість грошей”, – розповів Валерій, але не дивлячись на це, сміливо вирушив у одиночну подорож Західною Європою. Мандрівка спонукала його прийняти принципове рішення – перейти на українську мову. Хоч досі він у житті був російськомовним і починав вести свій блог російською, тепер усі його стріми – лише українською.    «Я зустрівся з українцями у Франції і побачив, що дуже багато українців розмовляє російською мовою. Розумієте, тут, далеко від України, це сприймається вже зовсім по-іншому. А коли ти ще починаєш пояснювати, що в України війна з Росією, і при цьому ти говориш російською, це взагалі викликає певний дисонанс», – Чому українська ? Посилання на відео Валерія Ананьєва у Фейсбуці  «Декілька разів французи переплутали – спитали, чи я з Раші. І це теж вплинуло на мою думку на фоні того, як живуть французи – тобто в машині вони слухають майже виключно французьку музику, на телебаченні в них я не бачив жодного не французького фільму, їздять вони переважно лише на французьких автомобілях. І ось через усі ці моменти у мене виник дуже серйозний конфлікт у голові. Зовсім по-іншому це почало сприйматися. Я вирішив тоді повністю перейти на українську мову. Українською справді набагато приємніше розмовляти. Це факт», – додав він. Валерій щиро зізнається, що на початках йому важко було розмовляти українською і що боявся псувати мову русизмами, але рівень його української приємно вражає.  За два місяці Валерій Ананьєв має пройти 1500 км, велику частину з них уже вже подолав і викладає у Фейсбуці фото та відео зі своєї подорожі. Валерій ще до осені 2014 був контрактником у ЗСУ, міг звільнитися, але продовжив воювати. У складі 25-ї бригади ВДВ ЗСУ звільняв Слов’янськ і Маріуполь, брав участь в боях за Краматорськ, Дебальцеве, Вуглегірськ, Шахтарськ, Добропілля та ін. Кілька разів він дивом вижив після того, як по їхній бойовій машині потрапив снаряд з РПГ. 23-річний боєць офіційно звільнився з лав ЗСУ 10 жовтня 2016-го.  Весь час в АТО Валерій вів відеоблог,намагаючись показати армію як вона є: не перебільшуючи жахи війни і не применшуючи недоліки командування. Його "Заява десантника Валерія Ананьєва" зібрала сотні тисяч переглядів, як і відео з передової: про взяття Слов'янська, результати боїв, обстріли, і армійського життя.  Галина Андрейців для UAPORTAL.CZ Фото: facebook Валера Ананьев
    Серп 04, 2017 2154