Сортувати За Датою

Теги

Статистика

  • 417
    Статей
  • 34
    Активні Автори
406статей
  • 19 Бер 2019
    Країни Центральної Європи зацікавлені в тому, аби Україна втрималась від російської окупації у будь-якій формі. І в інтересах України, аби втрималась Центральна Європа – й не стала залежною від Росії. Фронт на Донбасі стримує фізичну силу, але по неокупованій території йде російська дестабілізаційна боротьба, так само, як і по цілій Центральній Європі. Її мета – послабити інстиції влади й державий механізм як такий. Про те, як Росія непомітно знищує незалежність Чеської республіки, розповідає Ленка Віх – україніст, редактор "Українського журналу", який виходить у Чехії. Розмовляв: Роман Кульчинський – Президент Чехії Мілош Земан має проросійську позицію. Але в Україні його подають як випадкового персонажа у чеській політиці. Це так? – Ні, Мілош Земан зовсім невипадкова персона на чеській політичній арені. Він з'явився (і тут питання чи випадково) під час Оксамитової революції. Став депутатом ще федерального парламенту, очолив одну з найпотужніших політичних партій соціал-демократів, став головою Парламенту, а пізніше – головою уряду. Після невдалої спроби стати президентом відійшов на кілька років із політичного життя, в яке повернувся у 2013-му з партією, в якої не було ні членів, ні потенціалу. Зате були зв’язки із Росією, принаймні фінансові, – але я би ризикнула сказати, що не тільки. Земан надзвичайно сильний маніпулятор, який дуже добре орієнтується у чеській політичній реальності. А його проросійськість не випливає із незнання або нерозуміння ситуації. Повірте, чеські спеціальні служби працюють, так само як працюють інші гілки дежравного апарату. І йому все прекрасно відомо. Ми не знаємо, яка у нього мотивація, ми взагалі ще багато чого про нього не знаємо, але знаємо, бо за цим спостерігаємо не один рік, що він робить усе можливе, аби послабити чеські державні інституції й саму державу. – Наскільки взагалі сильний російський вплив у Чехії? – Дуже сильний. Бо окрім інформаційної атаки, якій піддався чеський інформаційний простір, як і більшість інформпросторів у Європі, й окрім сильного тиску бізнесу, передусім з енергетичної сфери, що повязаний із Росією, тут ще багато інших «земанів». Вони так само або присутні у чеській політиці десятки років, або через свої амбіції не бачать серйозних загроз для країни. Акція протесту біля Граду, офісу президента Чехії Мілоша Земана – Земан завжди був проросійським, із часів Оксамитової революції? – Не уявляю, як би мала виглядати «проросійськість» у дев'яностих чи нулевих роках. Звичайно, в його діяльності можна спостерігати певні незрозумілі кроки на користь Росії, але вони ніяк не відрізняються від інших, скажемо так, «прагматичних» кроків європейських політиків. Його мотиви нам невідомі. Тому ми й не знаємо, чи він до такої ролі готувався довго, чи, може, як вважає мій колега, в певний момент хтось зумів скористатися його патологічним нарцисизмом, жагою не до грошей, а до влади. В кожному разі, він не один, хто здивував своєю позицією. З’явилися навіть колишні дисиденти, авторитети, які нібито боролися упродовж десятиліть із комуністичною системою, а тут стали на захист «оточеної» й «атакованої зі всіх боків», «миролюбної» Росії з її «історичною правдою» і «історичними правом» на Крим. Мабуть, просто настав час, коли всі були змушені себе ідентифікувати. – Хто з дисидентів виступав з такою позицією? – Ці імена в Україні нікому невідомі, оскільки, на жаль, контактів між українськими й чеськими дисидентськкими рухами фактично не існувало. Але, для прикладу, це був вже покійний Ян Петранек, довголітній журналіст і коментатор Чеського радіо, який від 1968 року й аж до 1989-го не міг працювати за своїм фахом. А до того він був кореспондентом і в Індії, й у Радянському Союзі. Людина з високим авторитетом у суспільстві, хоча його й пов’язували з різними спецслужбами. Але саме він під кінець свого життя, будучи вже дуже хворою людиною, тиражував різного роду російські фейки й підтримував Нічних вовків (російські байкери – ред.), вказуючи на їхню любов до свободи. Наступним цікавим прикладом міг би бути так само журналіст і колишній політик Петр Угл, який під час Майдану й на початку анексії Криму розповсюджував інформацію про так звані Корсунські масові вбивства. Ви, мабуть, не знаєте, як і більшість моїх знайомих українців, про що мова – і правильно, бо такого убивства не було. Але в чеському інфопросторі цей міф певний час жив. Цікаво, що саме Петр Угл під час Оксамитової революції був розповсюдив інформацію про вбитого студента, яка пішла по цілому світові. Пізніше виявилося, що цього «вбитого» студента імітував співробітник таємної поліції. Тобто, ця людина не вперше поширювала фейк, який мав викликати емоційний струс. І питання лише в тому, чи він ці фейки поширював свідомо, чи ні. Але, якщо ви самі в певний час зрозумієте, що вашою довірливістю хтось раз вже скористався, то, мабуть, обережніше почнете ставитися до ще не підтверджених інформацій, чи не так? – Тобто, люстрація й відкриття архівів радянських спецслужб не спрацювало? – Мета люстраційного закону полягала в тому, аби на час, доки не відбудеться заміна генерацій, не допустити до важливих і високих державних посад колишніх працівників і співробітників комуністичної Служби безпеки чи представників комуністичної номенклатури. Без негативного так званого люстраційного посвідчення людина такої посади отримати не могла, хоча були випадки, десь біля сотні, коли перевірка не спрацювала. Так само виявилося, що орган, який цю перевірку реалізує, не мав доступу до архівів військової розвідки, тож ці люди могли й далі займати високі посади. Іншою проблемою є те, що виставлені за двері номеклатурники й співробітники держбезпеки через 20 років повернулися у вигляді олігархів, які скупили медіа та створили приватні партії. Економічної діяльності їм же ніхто не забороняв – а в них з часів минулого режиму залишилися неоціненні зв’язки як удома, так і за кордоном. – Можете детальніше розповісти, як Росія крок за кроком нарощувала вплив у Чехії? І чому їй це вдалося? В моєму уявленні Чехія – це країна, яка символізує спротив радянському режимові. Адже у вас були й Празька весна, й Оксамитова революція. – Росія після 1989 року нікуди не зникла. Із колишньої Чехословаччини відійшли лише радянські війська. Все інше залишилося. Ми її просто не бачили. Росія та її чеські колаборанти були тут присутні у 2008 році, коли вирішувалася доля американського радару – і їм вдалося переконати суспільство, що Чехії радар непотрібний, і що він для неї навіть небезпечний. Під час президентських виборів у 2013 році роль Росії вже не можна було не помітити, так само як і відверту проросійськійсть і російські гроші в оточенні нинішнього президента. До речі, Вратіслав Мінарж, голова секретаріату президента та його права рука, досі не отримав від Національного бюро безпеки дозвіл на доступ до державної таємниці. Тобто, він не має права працювати з секретними матеріалами й інформаціями, бо спецслужби йому не довіряють. Крім того, чеська контррозвідка вже роками в кожному своєму відкритому звіті інформує про високу активність російських спецслужб на території Чехії. Наведу цікавий приклад. За даними Містерства закордонних справ Чеської Республіки, у російському посольстві працює 140 працівників, з них – 53 дипломати. Для порівняння, в американському посольстві працює 70 працівників, і з них – 44 дипломати. Тобто, росіян набагато більше. Але, що цікаво, у 53 російських дипломатів є 71 дипломатична машина, які, як відомо, чеська поліція не має право контролювати. Постає запитання, хто користується тими машинами і в яких цілях. Уявлення українців про Чехію та її спротив проти радянському режиму – це все до певної міри ілюзія. Це добре, що ви знаєте ці кращі сторінки чеської історії й на них рівняєтеся. Але реальність трохи інша. Празька весна – це гарно, це час відлиги, коли суспільство змогло після сумних 50-их подихати свіжим повітрям, хоча й ненадовго. До слова, я погоджуюся з думкою, що чехи, на жаль, донині не змогли інтерпретувати події 68-го року по-іншому, ніж з точки зору тодішніх реформаторських комуністів. 68-й – рік це так само рік приниження, розуміння того, що у чехословацької комуністичної еліти не було жодного плану. Що гірше, в неї не було розуміння того, якими методами діють її совєтські «брати». Тож еліта виявилася цілком безсилою й непідготовленою до конфронтації з Москвою, і врешті капітулювала та частково колаборувала. До речі, для українців могло би бути цікавим, що єдиним чехословацьким політиком, який відмовився підписати так званий Московський протокол – тобто, фактично, капітуляцію – був Франтішек Крігель, який на початку минулого століття народився в родині галицьких євреїв у Станіславі, нинішньому Івано-Франківську. І єдине, чим чехословацька делегація не зганьбилася остаточно, – це відмова поїхати з Москви без Крігеля. 68-ий – це також усвідомлення того, що тодішня чеська еліта – це не лише комуністи-реформатори, але також сталіністи й колаборанти, які були готові негайно надіслати в Москву лист-запрошення, легітимізуючи прихід окупаційних військ. Усе це були чехи чи чехословаки. Це – невесела картина, якої ми не бажаємо бачити, зосереджуючись лише на тих речах, які нам подобаються і за які не соромно. Так, як нікуди не поділися колаборанти у 68-ому році – так вони нікуди не поділися й нині. А про деяких «героїв» Оксамитової революції я вже розказала вище. Так, є імена, якими можна і треба пишатися. Є Вацлав Гавел, але він був скоріше винятком із правила. За нормальних обставин людина з його характером не могла б ніколи потрапити у високу політику і стати президентом. Довгі роки окупації не можна подолати одною революцією. Й навіть двома. Цим натякаю на те, що «третій» майдан-революція, якою весь час лякають чи обіцяють певні українські політики, не замінить еволюції. – Чим пояснюється висока активність російської дипломатії та спецслужб саме в Чехії? – А я не думаю, що Чехія – якийсь великий виняток. Я, звісно, не фахівець у цьому питанні, але, скажімо, австрійський аналітик, колишній керівник стратегічного відділення Міністерства оборони Австрії Густав Грессел в одному з інтерв'ю для чеських ЗМІ заявив, що Австрія є епіцентром російського шпіонажу в Європі, оскільки в Австрії були дуже вигідні банківські умови й досі є недосконалі правила щодо банківської таємниці. І саме в австрійських банках є дуже багато рахунків незрозумілих організацій, пов'язаних із Росією. – Як діяла Росія з моменту розвалу СРСР? Є загальна думка, що Росія впливає через бізнес. Чи можете назвати конкретні механізми цього впливу, які використовувалися в Чехії? – Зі звітів чеської контррозвідки випливає, що Росія впливає на Чехію різними інструментами, і лише відстежуючи увесь цей інструментарій, можна приблизно зрозуміти шпигунські цілі Москви. Це й інформаційний вплив – вкидання в чеський інфопростір тем, пов’язаних із закордонною політикою, метою яких є вплив на внутрішню політику держави. Це й монополія на історію – до речі, контррозвідка вперше минулого року визнала, що сучасне подання історії, як її вчать у школах, дуже близьке до совєтської інтерпретації. Це, звичайно, контакт із громадськими організаціями, політиками й урядовцями. Вони часто не усвідомлюють, що якщо російські «дипломати» отримують із різних джерел велику кількість інтерної інформації, тобто, інформації невідкритого характеру, хоч і не з грифом секретно – то їм уже не потрібно красти секретну інформацію. Але одною з найбільших проблем є контроль росіян над чеськими приватними підприємствами, які опинилися в корупційних скандалах. Російський інвестор, часто колишній співпрацівник спецслужб, захований за чеськими підставними особами чи офшорами, перехоплює підприємство, яке намагається отримати державні замовлення, наприклад, від Міністерства оборони чи внутрішніх справ. На таких підприємствах можуть на менеджерських посадах працювати особи з не найкращою репуацією, які раніше фігурували в корупційних скандалах. Таким чином Росія отримує доступ до великої кількості копромату, який має потенціал послабити чехів, пов’язаних із корупційними справами. А ними часто є політики, урядовці і т.п. Ленка Віх, фото: heroes.sk, автор фото: Ондржей Тилчер – Ви говорите про чеську контрозвідку. Як їй вдається викривати Росію при проросійському президенті? Президент Чехії є одним із адресатів контррозвідки, тобто, одержувачів інформації. Він навіть може давати їй завдання, але лише за згоди уряду. Бо саме уряд є тим інститутом, якому контррозвідка підзвітна. Земан, після публікації останнього звіту Служби безпеки та інформації (BIS), в якому Росію й Китай названо найбільшими безпековими проблемами для країни, розпочав проти контррозвідки відкриту війну навіть у ЗМІ. Він назвав працівників спецслужб невдахами, а їхні звіти – «дурними розмовами без доказів», і вже вдруге не надав голові BIS звання генерала. На це працівники цієї спецслужби відповіли тим, що не сприймають критики Президента. Вони нагадали, що від початку минулого року всі законні адресати, включно з Президентом, були інформовані про те, що чеській контррозвідці вдалось розбити мережу шпигунів одної з російських служб, завдавши їй непоправної шкоди. За словами шефа BIS, ішлося про видворення трьох російських «дипломатів» у справі Скрипалів. – Наскільки сильні проросійські позиції в уряді та парламенті? – На це запитання важко відповісти. В уряді є такі особи, як міністриня промисловості та торгівлі Матра Новакова, яка нещодавно дала інтерв’ю російському телеканалу «Спутнік» – і, мабуть, не очікувала, що це викличе здивування. Провину за це взяла на себе її прес-секретар, але хіба можливо, аби політик на такій посаді міг не розуміти, що таке «Спутнік»? З іншого боку, є міністр закордонних справ Томаш Петржічек, який своєю, скажемо так, проукраїнською, але насправді проєвропейською, пратлантичною і прочеською позицією дуже розгнівав як президента Земана, так і чеських комуністів. Іще тиждень тому здавалося, що Петржічек не мусить втриматись ані у кріслі міністра, ані на посаді заступника голови соціал-демократів. До речі, його відважна позиція, яку він проявив саме довкола українського питання, принесла йому схвалення від журналістів і звичайних людей. Що стосується парламенту – там те саме. Є партії – як, наприклад, комуністична – у яких реалізується не чеська, а російська політика. Причому, вони не лише зачаровані політикою Москви, вони самі вкидають у чеський простір московські наративи. Є Партія прямої демократії, якій вигідно паразитувати на московських планах, бо саме ненависть до мігрантів і Заходу як такого їх привела в Парламент. Є в Парламенті нова партія Пірати, де є як проросійські чи потенційно проросійські депутати, так і явно проєвропейські. І так – у кожній партії. Незважаючи на те, йдеться про лівих чи правих. – Якщо Україна понесе поразку у війні з Росією – це якось вплине на ситуацію в Чехії? – У наших найглибших інтересах, аби Україна втрималась, так само як і в найглибших інтересах України, аби втрималась Центральна Європа. Донбас стримує фізичну силу, але по неокупованій території йде теж деструктивна і дестабілізаційна боротьба, так само, як і по цілій Центральній Європі, метою якої є послабити інституції й державний механізм як такий. Ви тільки гляньте, що коїться в Угорщині, Польщі, Чехії чи Словаччині. Послабивши остаточно інститути, ми можемо легко опинитися у позиції України 2013 року. А в таких країнах, де не працюють інститути, як каже Тімоті Снайдер, можливо все, включно з концтаборами. Але ж цю роботу роблять не росіяни. Тут, як ніколи, актуальні слова Симона Петлюри: «Нам не так страшні московські воші, нам страшні українські (чеські, польські.. – авт.) гниди». Тому це треба розуміти, але ми так само маємо мати на увазі те, що надмірна паніка теж не у наших інтересах. Бо, панікуючи над «салямовим» методом (коли території чи вплив набуваються невеликими частинами, як нарізання салямі – ред.) поступового ковтання Росією наступних територій, ми підтримуємо один з її наративів. Він полягає в тому, що не спрацює п’ята стаття Вашингтонського договору, тобто, країни НАТО не стануть воювати за малі країни – Словачинну, Чехію, та навіть за Польщу. А якщо ми перестанемо вірити у нашу єдність, то цієї єдності не буде. Тому наші політики та високі урядовці часто занадто обережно вибирають слова. Але моя порада така: не слухати те, що хто говорить, а дивитися на те, що він робить. На жаль, наші медіа не дуже готові до екстраординарного часу і подій. Полюбляють або розганяти паніку, або інтелектуально не в силі підхопити сигнали й правильно їх аналізувати. З дуже великим сумом дивлюся на часто неадекватне подавання інформації про Україну в центральноєвропейських ЗМІ. Але з таким самим сумом стежу за саркастичними висловлюваннями декотрих українських коментаторів про позицію Європи, про її вічну «стурбованість» в часи, коли українці помирають на фронті за Європу. Повірте, справа не настільки проста. Тому що без цього «слабкого» Заходу – до речі, це, знову ж таки. наратив Москви, що Захід слабкий і за Україну не постоїть – Україні було би набагато важче. Джерело: TEXTY.ORG.UA Головне фото: Aktuálně
    189 Опубліковано Галина Андрейців
  • Країни Центральної Європи зацікавлені в тому, аби Україна втрималась від російської окупації у будь-якій формі. І в інтересах України, аби втрималась Центральна Європа – й не стала залежною від Росії. Фронт на Донбасі стримує фізичну силу, але по неокупованій території йде російська дестабілізаційна боротьба, так само, як і по цілій Центральній Європі. Її мета – послабити інстиції влади й державий механізм як такий. Про те, як Росія непомітно знищує незалежність Чеської республіки, розповідає Ленка Віх – україніст, редактор "Українського журналу", який виходить у Чехії. Розмовляв: Роман Кульчинський – Президент Чехії Мілош Земан має проросійську позицію. Але в Україні його подають як випадкового персонажа у чеській політиці. Це так? – Ні, Мілош Земан зовсім невипадкова персона на чеській політичній арені. Він з'явився (і тут питання чи випадково) під час Оксамитової революції. Став депутатом ще федерального парламенту, очолив одну з найпотужніших політичних партій соціал-демократів, став головою Парламенту, а пізніше – головою уряду. Після невдалої спроби стати президентом відійшов на кілька років із політичного життя, в яке повернувся у 2013-му з партією, в якої не було ні членів, ні потенціалу. Зате були зв’язки із Росією, принаймні фінансові, – але я би ризикнула сказати, що не тільки. Земан надзвичайно сильний маніпулятор, який дуже добре орієнтується у чеській політичній реальності. А його проросійськість не випливає із незнання або нерозуміння ситуації. Повірте, чеські спеціальні служби працюють, так само як працюють інші гілки дежравного апарату. І йому все прекрасно відомо. Ми не знаємо, яка у нього мотивація, ми взагалі ще багато чого про нього не знаємо, але знаємо, бо за цим спостерігаємо не один рік, що він робить усе можливе, аби послабити чеські державні інституції й саму державу. – Наскільки взагалі сильний російський вплив у Чехії? – Дуже сильний. Бо окрім інформаційної атаки, якій піддався чеський інформаційний простір, як і більшість інформпросторів у Європі, й окрім сильного тиску бізнесу, передусім з енергетичної сфери, що повязаний із Росією, тут ще багато інших «земанів». Вони так само або присутні у чеській політиці десятки років, або через свої амбіції не бачать серйозних загроз для країни. Акція протесту біля Граду, офісу президента Чехії Мілоша Земана – Земан завжди був проросійським, із часів Оксамитової революції? – Не уявляю, як би мала виглядати «проросійськість» у дев'яностих чи нулевих роках. Звичайно, в його діяльності можна спостерігати певні незрозумілі кроки на користь Росії, але вони ніяк не відрізняються від інших, скажемо так, «прагматичних» кроків європейських політиків. Його мотиви нам невідомі. Тому ми й не знаємо, чи він до такої ролі готувався довго, чи, може, як вважає мій колега, в певний момент хтось зумів скористатися його патологічним нарцисизмом, жагою не до грошей, а до влади. В кожному разі, він не один, хто здивував своєю позицією. З’явилися навіть колишні дисиденти, авторитети, які нібито боролися упродовж десятиліть із комуністичною системою, а тут стали на захист «оточеної» й «атакованої зі всіх боків», «миролюбної» Росії з її «історичною правдою» і «історичними правом» на Крим. Мабуть, просто настав час, коли всі були змушені себе ідентифікувати. – Хто з дисидентів виступав з такою позицією? – Ці імена в Україні нікому невідомі, оскільки, на жаль, контактів між українськими й чеськими дисидентськкими рухами фактично не існувало. Але, для прикладу, це був вже покійний Ян Петранек, довголітній журналіст і коментатор Чеського радіо, який від 1968 року й аж до 1989-го не міг працювати за своїм фахом. А до того він був кореспондентом і в Індії, й у Радянському Союзі. Людина з високим авторитетом у суспільстві, хоча його й пов’язували з різними спецслужбами. Але саме він під кінець свого життя, будучи вже дуже хворою людиною, тиражував різного роду російські фейки й підтримував Нічних вовків (російські байкери – ред.), вказуючи на їхню любов до свободи. Наступним цікавим прикладом міг би бути так само журналіст і колишній політик Петр Угл, який під час Майдану й на початку анексії Криму розповсюджував інформацію про так звані Корсунські масові вбивства. Ви, мабуть, не знаєте, як і більшість моїх знайомих українців, про що мова – і правильно, бо такого убивства не було. Але в чеському інфопросторі цей міф певний час жив. Цікаво, що саме Петр Угл під час Оксамитової революції був розповсюдив інформацію про вбитого студента, яка пішла по цілому світові. Пізніше виявилося, що цього «вбитого» студента імітував співробітник таємної поліції. Тобто, ця людина не вперше поширювала фейк, який мав викликати емоційний струс. І питання лише в тому, чи він ці фейки поширював свідомо, чи ні. Але, якщо ви самі в певний час зрозумієте, що вашою довірливістю хтось раз вже скористався, то, мабуть, обережніше почнете ставитися до ще не підтверджених інформацій, чи не так? – Тобто, люстрація й відкриття архівів радянських спецслужб не спрацювало? – Мета люстраційного закону полягала в тому, аби на час, доки не відбудеться заміна генерацій, не допустити до важливих і високих державних посад колишніх працівників і співробітників комуністичної Служби безпеки чи представників комуністичної номенклатури. Без негативного так званого люстраційного посвідчення людина такої посади отримати не могла, хоча були випадки, десь біля сотні, коли перевірка не спрацювала. Так само виявилося, що орган, який цю перевірку реалізує, не мав доступу до архівів військової розвідки, тож ці люди могли й далі займати високі посади. Іншою проблемою є те, що виставлені за двері номеклатурники й співробітники держбезпеки через 20 років повернулися у вигляді олігархів, які скупили медіа та створили приватні партії. Економічної діяльності їм же ніхто не забороняв – а в них з часів минулого режиму залишилися неоціненні зв’язки як удома, так і за кордоном. – Можете детальніше розповісти, як Росія крок за кроком нарощувала вплив у Чехії? І чому їй це вдалося? В моєму уявленні Чехія – це країна, яка символізує спротив радянському режимові. Адже у вас були й Празька весна, й Оксамитова революція. – Росія після 1989 року нікуди не зникла. Із колишньої Чехословаччини відійшли лише радянські війська. Все інше залишилося. Ми її просто не бачили. Росія та її чеські колаборанти були тут присутні у 2008 році, коли вирішувалася доля американського радару – і їм вдалося переконати суспільство, що Чехії радар непотрібний, і що він для неї навіть небезпечний. Під час президентських виборів у 2013 році роль Росії вже не можна було не помітити, так само як і відверту проросійськійсть і російські гроші в оточенні нинішнього президента. До речі, Вратіслав Мінарж, голова секретаріату президента та його права рука, досі не отримав від Національного бюро безпеки дозвіл на доступ до державної таємниці. Тобто, він не має права працювати з секретними матеріалами й інформаціями, бо спецслужби йому не довіряють. Крім того, чеська контррозвідка вже роками в кожному своєму відкритому звіті інформує про високу активність російських спецслужб на території Чехії. Наведу цікавий приклад. За даними Містерства закордонних справ Чеської Республіки, у російському посольстві працює 140 працівників, з них – 53 дипломати. Для порівняння, в американському посольстві працює 70 працівників, і з них – 44 дипломати. Тобто, росіян набагато більше. Але, що цікаво, у 53 російських дипломатів є 71 дипломатична машина, які, як відомо, чеська поліція не має право контролювати. Постає запитання, хто користується тими машинами і в яких цілях. Уявлення українців про Чехію та її спротив проти радянському режиму – це все до певної міри ілюзія. Це добре, що ви знаєте ці кращі сторінки чеської історії й на них рівняєтеся. Але реальність трохи інша. Празька весна – це гарно, це час відлиги, коли суспільство змогло після сумних 50-их подихати свіжим повітрям, хоча й ненадовго. До слова, я погоджуюся з думкою, що чехи, на жаль, донині не змогли інтерпретувати події 68-го року по-іншому, ніж з точки зору тодішніх реформаторських комуністів. 68-й – рік це так само рік приниження, розуміння того, що у чехословацької комуністичної еліти не було жодного плану. Що гірше, в неї не було розуміння того, якими методами діють її совєтські «брати». Тож еліта виявилася цілком безсилою й непідготовленою до конфронтації з Москвою, і врешті капітулювала та частково колаборувала. До речі, для українців могло би бути цікавим, що єдиним чехословацьким політиком, який відмовився підписати так званий Московський протокол – тобто, фактично, капітуляцію – був Франтішек Крігель, який на початку минулого століття народився в родині галицьких євреїв у Станіславі, нинішньому Івано-Франківську. І єдине, чим чехословацька делегація не зганьбилася остаточно, – це відмова поїхати з Москви без Крігеля. 68-ий – це також усвідомлення того, що тодішня чеська еліта – це не лише комуністи-реформатори, але також сталіністи й колаборанти, які були готові негайно надіслати в Москву лист-запрошення, легітимізуючи прихід окупаційних військ. Усе це були чехи чи чехословаки. Це – невесела картина, якої ми не бажаємо бачити, зосереджуючись лише на тих речах, які нам подобаються і за які не соромно. Так, як нікуди не поділися колаборанти у 68-ому році – так вони нікуди не поділися й нині. А про деяких «героїв» Оксамитової революції я вже розказала вище. Так, є імена, якими можна і треба пишатися. Є Вацлав Гавел, але він був скоріше винятком із правила. За нормальних обставин людина з його характером не могла б ніколи потрапити у високу політику і стати президентом. Довгі роки окупації не можна подолати одною революцією. Й навіть двома. Цим натякаю на те, що «третій» майдан-революція, якою весь час лякають чи обіцяють певні українські політики, не замінить еволюції. – Чим пояснюється висока активність російської дипломатії та спецслужб саме в Чехії? – А я не думаю, що Чехія – якийсь великий виняток. Я, звісно, не фахівець у цьому питанні, але, скажімо, австрійський аналітик, колишній керівник стратегічного відділення Міністерства оборони Австрії Густав Грессел в одному з інтерв'ю для чеських ЗМІ заявив, що Австрія є епіцентром російського шпіонажу в Європі, оскільки в Австрії були дуже вигідні банківські умови й досі є недосконалі правила щодо банківської таємниці. І саме в австрійських банках є дуже багато рахунків незрозумілих організацій, пов'язаних із Росією. – Як діяла Росія з моменту розвалу СРСР? Є загальна думка, що Росія впливає через бізнес. Чи можете назвати конкретні механізми цього впливу, які використовувалися в Чехії? – Зі звітів чеської контррозвідки випливає, що Росія впливає на Чехію різними інструментами, і лише відстежуючи увесь цей інструментарій, можна приблизно зрозуміти шпигунські цілі Москви. Це й інформаційний вплив – вкидання в чеський інфопростір тем, пов’язаних із закордонною політикою, метою яких є вплив на внутрішню політику держави. Це й монополія на історію – до речі, контррозвідка вперше минулого року визнала, що сучасне подання історії, як її вчать у школах, дуже близьке до совєтської інтерпретації. Це, звичайно, контакт із громадськими організаціями, політиками й урядовцями. Вони часто не усвідомлюють, що якщо російські «дипломати» отримують із різних джерел велику кількість інтерної інформації, тобто, інформації невідкритого характеру, хоч і не з грифом секретно – то їм уже не потрібно красти секретну інформацію. Але одною з найбільших проблем є контроль росіян над чеськими приватними підприємствами, які опинилися в корупційних скандалах. Російський інвестор, часто колишній співпрацівник спецслужб, захований за чеськими підставними особами чи офшорами, перехоплює підприємство, яке намагається отримати державні замовлення, наприклад, від Міністерства оборони чи внутрішніх справ. На таких підприємствах можуть на менеджерських посадах працювати особи з не найкращою репуацією, які раніше фігурували в корупційних скандалах. Таким чином Росія отримує доступ до великої кількості копромату, який має потенціал послабити чехів, пов’язаних із корупційними справами. А ними часто є політики, урядовці і т.п. Ленка Віх, фото: heroes.sk, автор фото: Ондржей Тилчер – Ви говорите про чеську контрозвідку. Як їй вдається викривати Росію при проросійському президенті? Президент Чехії є одним із адресатів контррозвідки, тобто, одержувачів інформації. Він навіть може давати їй завдання, але лише за згоди уряду. Бо саме уряд є тим інститутом, якому контррозвідка підзвітна. Земан, після публікації останнього звіту Служби безпеки та інформації (BIS), в якому Росію й Китай названо найбільшими безпековими проблемами для країни, розпочав проти контррозвідки відкриту війну навіть у ЗМІ. Він назвав працівників спецслужб невдахами, а їхні звіти – «дурними розмовами без доказів», і вже вдруге не надав голові BIS звання генерала. На це працівники цієї спецслужби відповіли тим, що не сприймають критики Президента. Вони нагадали, що від початку минулого року всі законні адресати, включно з Президентом, були інформовані про те, що чеській контррозвідці вдалось розбити мережу шпигунів одної з російських служб, завдавши їй непоправної шкоди. За словами шефа BIS, ішлося про видворення трьох російських «дипломатів» у справі Скрипалів. – Наскільки сильні проросійські позиції в уряді та парламенті? – На це запитання важко відповісти. В уряді є такі особи, як міністриня промисловості та торгівлі Матра Новакова, яка нещодавно дала інтерв’ю російському телеканалу «Спутнік» – і, мабуть, не очікувала, що це викличе здивування. Провину за це взяла на себе її прес-секретар, але хіба можливо, аби політик на такій посаді міг не розуміти, що таке «Спутнік»? З іншого боку, є міністр закордонних справ Томаш Петржічек, який своєю, скажемо так, проукраїнською, але насправді проєвропейською, пратлантичною і прочеською позицією дуже розгнівав як президента Земана, так і чеських комуністів. Іще тиждень тому здавалося, що Петржічек не мусить втриматись ані у кріслі міністра, ані на посаді заступника голови соціал-демократів. До речі, його відважна позиція, яку він проявив саме довкола українського питання, принесла йому схвалення від журналістів і звичайних людей. Що стосується парламенту – там те саме. Є партії – як, наприклад, комуністична – у яких реалізується не чеська, а російська політика. Причому, вони не лише зачаровані політикою Москви, вони самі вкидають у чеський простір московські наративи. Є Партія прямої демократії, якій вигідно паразитувати на московських планах, бо саме ненависть до мігрантів і Заходу як такого їх привела в Парламент. Є в Парламенті нова партія Пірати, де є як проросійські чи потенційно проросійські депутати, так і явно проєвропейські. І так – у кожній партії. Незважаючи на те, йдеться про лівих чи правих. – Якщо Україна понесе поразку у війні з Росією – це якось вплине на ситуацію в Чехії? – У наших найглибших інтересах, аби Україна втрималась, так само як і в найглибших інтересах України, аби втрималась Центральна Європа. Донбас стримує фізичну силу, але по неокупованій території йде теж деструктивна і дестабілізаційна боротьба, так само, як і по цілій Центральній Європі, метою якої є послабити інституції й державний механізм як такий. Ви тільки гляньте, що коїться в Угорщині, Польщі, Чехії чи Словаччині. Послабивши остаточно інститути, ми можемо легко опинитися у позиції України 2013 року. А в таких країнах, де не працюють інститути, як каже Тімоті Снайдер, можливо все, включно з концтаборами. Але ж цю роботу роблять не росіяни. Тут, як ніколи, актуальні слова Симона Петлюри: «Нам не так страшні московські воші, нам страшні українські (чеські, польські.. – авт.) гниди». Тому це треба розуміти, але ми так само маємо мати на увазі те, що надмірна паніка теж не у наших інтересах. Бо, панікуючи над «салямовим» методом (коли території чи вплив набуваються невеликими частинами, як нарізання салямі – ред.) поступового ковтання Росією наступних територій, ми підтримуємо один з її наративів. Він полягає в тому, що не спрацює п’ята стаття Вашингтонського договору, тобто, країни НАТО не стануть воювати за малі країни – Словачинну, Чехію, та навіть за Польщу. А якщо ми перестанемо вірити у нашу єдність, то цієї єдності не буде. Тому наші політики та високі урядовці часто занадто обережно вибирають слова. Але моя порада така: не слухати те, що хто говорить, а дивитися на те, що він робить. На жаль, наші медіа не дуже готові до екстраординарного часу і подій. Полюбляють або розганяти паніку, або інтелектуально не в силі підхопити сигнали й правильно їх аналізувати. З дуже великим сумом дивлюся на часто неадекватне подавання інформації про Україну в центральноєвропейських ЗМІ. Але з таким самим сумом стежу за саркастичними висловлюваннями декотрих українських коментаторів про позицію Європи, про її вічну «стурбованість» в часи, коли українці помирають на фронті за Європу. Повірте, справа не настільки проста. Тому що без цього «слабкого» Заходу – до речі, це, знову ж таки. наратив Москви, що Захід слабкий і за Україну не постоїть – Україні було би набагато важче. Джерело: TEXTY.ORG.UA Головне фото: Aktuálně
    Бер 19, 2019 189
  • 19 Бер 2019
    Не однією Прагою може пишатись Чехія. Проїхавши трішки більше 60 кілометрів від столиці, ви опинитесь у невеликому, надзвичайно красивому середньовічному місті Кутна Гора. Це містечко, як ніяке інше, може похвалитися мальовничими краєвидами та прекрасно збереженими пам'ятниками архітектури, які своєю присутністю змінили перелік спадщини ЮНЕСКО. foto: propamatky.info Компанія EuroTour Group пропонує велику кількість цікавих турів по Чехії і Західній Європі і один з популярних маршрутів, це екскурсія в сюрреалістичне старовинне місто-музей, скарбницю Чехії - приголомшливу Кутну Гору. Кутна Гора - місто, яке нікого не залишає байдужим. Це місце з бурхливою, цікавою історією. Саме Кутна Гора багато століть формувала фінансову міць Чеської держави. Сьогодні тут зосереджена величезна кількість унікальних пам'яток архітектури та культури, які вражають своїм колоритом і пишністю. foto: zemefilmu.cz У Кутній Горі особлива атмосфера. Час тут ніби зупинився багато століть тому. Не дивно, що історичний центр міста внесений до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Скористайтеся вигідною пропозицією EuroTour Group і відвідайте це приголомшливе місце. У програмі туру не тільки екскурсія містом в компанії професійного досвідченого гіда з вивченням кращих пам'яток, а й вільний час. Ви собі на втіху зможете прогулятися колоритними вуличками старовинної Кутної Гори, зробити незабутні фото, випити горнятко запашного чаю у місцевій кав'ярні або спробувати щось з найсмачніших національних чеських страв в атмосферному ресторанчику. Що ви дізнаєтеся на екскурсії в Кутній Горі? Кутна Гора в першу чергу знаменита тим, що саме тут почалася перша в Європі «срібна лихоманка». Близько 700 років тому тут виявили сховища срібної руди. У зв'язку з цим Кутна Гора дуже швидко набула статус королівського міста і навіть змагалася за значимістю з самої Прагою. Тут розміщувався Королівський монетний двір, де чеканили європейську «валюту» середньовіччя - празький гріш. До речі, своєю назвою американський долар зобов'язаний саме срібному толару Кутної Гори. Багатства «срібного» міста відіграли величезну роль у розвитку Чеської держави. До середини 16 століття становище Кутної Гори істотно змінилося. Місто було зруйноване і розграбоване в ході гуситських воєн. Але головною причиною занепаду стало не це, а виснаження срібних копалень. Кутна Гора втратила свою міць і значимість. Але, незважаючи ні на що, місто зберегло для наших сучасників щось більше, ніж фінансові блага - приголомшлива архітектурна та культурна спадщина, яка перехоплює подих і захоплює своєю величчю. Що ви побачите на екскурсії в Кутну Гору Сьогодні пам'ятки Кутної Гори відомі не тільки в Чехії. Неповторна середньовічна атмосфера міста вабить сюди сотні тисяч туристів з усього світу. Під час екскурсії по Кутній Горі з туроператором EuroTour Group ви відвідаєте: одну з головних колоритних пам'яток міста - Костніцу, Кладовищенський костел Всіх Святих, де все внутрішнє оздоблення повністю оформлено людськими кістками. Вівтар і люстри з черепів викликають найрізноманітніші емоції, але нікого не залишають байдужим; монументальний і величний Собор Святої Варвари в стилі пізньої готики; приголомшливий Влашський палац, де знаходився центральний монетний двір Праги;  старовинний кам'яний водограй, який, до того ж, багато століть був частиною міського водопроводу; містичний бароковий чумний стовп із статуєю Діви Марії і унікальною хронограмою, яка в сумі позначає кількість місцевих жертв чуми; невеликий казковий замок Градек, де зараз розташований Чеський музей срібла; Каплицю Тіла Господнього. Спочатку вона була кісткосховищем, а сьогодні тут є оглядовий майданчик, з якого відкриваються чудові панорамні краєвиди на середньовічне місто. Замовляйте будь ласка тур в Кутну Гору заздалегідь, тому що програма користується великою популярністю ! Початок: 09:00 Місце зустрічі: Вацлавська площа (біля пам. Св. Вацлаву на коні) Тривалість: 8 годин Замовити екскурсію EuroTour Group    
    13 Опубліковано Галина Андрейців
  • Не однією Прагою може пишатись Чехія. Проїхавши трішки більше 60 кілометрів від столиці, ви опинитесь у невеликому, надзвичайно красивому середньовічному місті Кутна Гора. Це містечко, як ніяке інше, може похвалитися мальовничими краєвидами та прекрасно збереженими пам'ятниками архітектури, які своєю присутністю змінили перелік спадщини ЮНЕСКО. foto: propamatky.info Компанія EuroTour Group пропонує велику кількість цікавих турів по Чехії і Західній Європі і один з популярних маршрутів, це екскурсія в сюрреалістичне старовинне місто-музей, скарбницю Чехії - приголомшливу Кутну Гору. Кутна Гора - місто, яке нікого не залишає байдужим. Це місце з бурхливою, цікавою історією. Саме Кутна Гора багато століть формувала фінансову міць Чеської держави. Сьогодні тут зосереджена величезна кількість унікальних пам'яток архітектури та культури, які вражають своїм колоритом і пишністю. foto: zemefilmu.cz У Кутній Горі особлива атмосфера. Час тут ніби зупинився багато століть тому. Не дивно, що історичний центр міста внесений до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Скористайтеся вигідною пропозицією EuroTour Group і відвідайте це приголомшливе місце. У програмі туру не тільки екскурсія містом в компанії професійного досвідченого гіда з вивченням кращих пам'яток, а й вільний час. Ви собі на втіху зможете прогулятися колоритними вуличками старовинної Кутної Гори, зробити незабутні фото, випити горнятко запашного чаю у місцевій кав'ярні або спробувати щось з найсмачніших національних чеських страв в атмосферному ресторанчику. Що ви дізнаєтеся на екскурсії в Кутній Горі? Кутна Гора в першу чергу знаменита тим, що саме тут почалася перша в Європі «срібна лихоманка». Близько 700 років тому тут виявили сховища срібної руди. У зв'язку з цим Кутна Гора дуже швидко набула статус королівського міста і навіть змагалася за значимістю з самої Прагою. Тут розміщувався Королівський монетний двір, де чеканили європейську «валюту» середньовіччя - празький гріш. До речі, своєю назвою американський долар зобов'язаний саме срібному толару Кутної Гори. Багатства «срібного» міста відіграли величезну роль у розвитку Чеської держави. До середини 16 століття становище Кутної Гори істотно змінилося. Місто було зруйноване і розграбоване в ході гуситських воєн. Але головною причиною занепаду стало не це, а виснаження срібних копалень. Кутна Гора втратила свою міць і значимість. Але, незважаючи ні на що, місто зберегло для наших сучасників щось більше, ніж фінансові блага - приголомшлива архітектурна та культурна спадщина, яка перехоплює подих і захоплює своєю величчю. Що ви побачите на екскурсії в Кутну Гору Сьогодні пам'ятки Кутної Гори відомі не тільки в Чехії. Неповторна середньовічна атмосфера міста вабить сюди сотні тисяч туристів з усього світу. Під час екскурсії по Кутній Горі з туроператором EuroTour Group ви відвідаєте: одну з головних колоритних пам'яток міста - Костніцу, Кладовищенський костел Всіх Святих, де все внутрішнє оздоблення повністю оформлено людськими кістками. Вівтар і люстри з черепів викликають найрізноманітніші емоції, але нікого не залишають байдужим; монументальний і величний Собор Святої Варвари в стилі пізньої готики; приголомшливий Влашський палац, де знаходився центральний монетний двір Праги;  старовинний кам'яний водограй, який, до того ж, багато століть був частиною міського водопроводу; містичний бароковий чумний стовп із статуєю Діви Марії і унікальною хронограмою, яка в сумі позначає кількість місцевих жертв чуми; невеликий казковий замок Градек, де зараз розташований Чеський музей срібла; Каплицю Тіла Господнього. Спочатку вона була кісткосховищем, а сьогодні тут є оглядовий майданчик, з якого відкриваються чудові панорамні краєвиди на середньовічне місто. Замовляйте будь ласка тур в Кутну Гору заздалегідь, тому що програма користується великою популярністю ! Початок: 09:00 Місце зустрічі: Вацлавська площа (біля пам. Св. Вацлаву на коні) Тривалість: 8 годин Замовити екскурсію EuroTour Group    
    Бер 19, 2019 13
  • 18 Бер 2019
    Новини, варті вашої уваги за тиждень, що минув. Ви читаєте дайджест найцікавіших та найважливіших новин, який є результатом моніторингу кількох десятків джерел різними мовами. З нашим дайджестом ви заощадите час і дізнаєтесь про всі новини, варті вашої уваги. Читайте нас щотижня. Головне коротко: росіяни окупували село в Грузії МЗС Чехії визнає загрозу з боку мілітаризації Криму Через окупацію Криму росія вже втратила 150 млрд доларів США та Канада ввели нові санкції за Керч та Крим Підписано указ про аудит Укроборонпрому Зроблено важливий крок щодо забезпечення ефективної протиповітряної оборони України Україна посіла друге місце у Європі, за покладами газу   Російські військові увійшли в село Хурвалеті, що розташовано в зоні грузино-осетинського конфлікту. Грузинська поліція не пропускає в бік села журналістів і присутніх громадян та поки не коментує ситуацію. Obozrevatel       Чехія не має наміру визнавати Крим російською територією і вимагає від Москви негайного звільнення українських політв'язнів. "Чеська Республіка, яка також пережила військову окупацію частини своєї території сильною сусідньою країною, залишається непохитною у своїй відданості проведенню політики невизнання", - йдеться у заяві. Ukrinform           Аналітики Bloomberg Economics з посиланням на дослідження, опубліковане британським аналітиком Скоттом Джонсоном, стверджують, що за 5 років анексії Криму економіка Росії зменшилася більш ніж на 10 відсотків - або на 150 мільярдів доларів - у порівнянні з 2013 роком. RBC.UA           США, Канада і Євросоюз у п'ятницю, 15 березня, запровадили нові санкції проти Росії через інцидент у Керченській протоці в листопаді 2018 року і арешт українських моряків, а також у зв'язку з п'ятою річницею анексію Криму. BBC.UA           Петро Порошенко увів у дію рішення РНБО, що передбачає аудит "Укроборонпрому". У суботу він підписав указ про введення в дію рішення РНБО від 6 березня "Про реформування оборонно-промислового комплексу та підвищення рівня прозорості виконання державного оборонного замовлення". Українська Правда           З понад мільйона громадян України в Польщі українську владу обирає лише кілька тисяч. Власники українських паспортів розпорошені по всій країні, а проголосувати вони можуть тільки на чотирьох виборчих дільницях, що створені при консульствах у Варшаві, Кракові, Ґданську та Любліні. Radiosvoboda         4113 фінансових трансакцій на загальну суму 232 835 724 євро – такий, за даними Чеського центру журналістів-розслідувачів, обсяг коштів, які осіли в Чехії в рамках так званої російської «пральні Тройка» (Troika Laundromat).  Radiosvoboda           Всесвітній павутині цього тижня виповнилося 30 років. BBC підготували для вас 30 найдивовижніших фактів з історії інтернету.        На полігонах поблизу Мирного й Круглика на окупованій території Луганської області на початку березня зафіксували 44 танки та іншу техніку. Українська Правда   Транзитні модульні будиночки в близькому до зони бойових дій регіоні стали домівками для майже тисячі переселенців. Від початку бойових дій на сході прихисток у цих містечках отримали вразливі категорії переселенців – інваліди, багатодітні та малозабезпечені. Radiosvoboda   У Верховній Раді запропонували посилити штрафи за непристебнутий ремінь безпеки в авто. У разі прийняття закону, покарання збільшиться в 10 разів і також торкнеться тих водіїв, які нехтують безпекою своїх дітей. Obozrevatel   Чехія відзначає 20-ліття вступу до НАТО. Ставлення пражан – відео Radiosvoboda   Уряд планує внести корективи у формулу розрахунку пенсій, зокрема, збільшити вартість трудового стажу для осіб, які вийшли на пенсію до 2010 року. Прямий       Вперше за час існування режиму покладання спеціальних обов'язків ціна закупівлі газу на європейському ринку знизилася нижче рівня, передбаченого чинною постановою Кабміну про покладення спеціальних обов'язків (ПСО) Espresso       Військова прокуратура Київського гарнізону розслідує кримінальне провадження за фактами недбалого ставлення чиновників Міністерства оборони під час контролю над постачанням мінометів "Молот", що привело до збитків у розмірі 7,2 млн грн. Українська Правда Прага на будь-який смак: місто, де туризм став цілою індустрією. Коли краще їхати за враженнями до Праги? Unian   Кабінет міністрів затвердив розпорядження про передислокацію військових частин (підрозділів) Повітряних Сил Збройних Сил України. Зазначається, що цим документом урядом зроблено важливий крок щодо забезпечення ефективної протиповітряної оборони України з метою підвищення обороноздатності держави. Українська Правда     Україна посіла друге місце у Європі за кількістю власних покладів газу. За останніми оцінками BP Statistical Review of World Energy, Україна має 1,1 трлн кубометрів запасів газу. Obozrevatel       Господарський суд Дніпропетровської області відмовив релігійній громаді Української православної церкви Московського патріархату у праві власності на напівзруйнований собор Різдва Богородиці Прямий На Лондонському книжному ярмарку фестиваль "Книжковий арсенал" нагородили премією International Excellence Awards в номінації "Літературний фестиваль" Espresso
    183 Опубліковано Oleksa Koba
  • Автор Oleksa Koba
    Новини, варті вашої уваги за тиждень, що минув. Ви читаєте дайджест найцікавіших та найважливіших новин, який є результатом моніторингу кількох десятків джерел різними мовами. З нашим дайджестом ви заощадите час і дізнаєтесь про всі новини, варті вашої уваги. Читайте нас щотижня. Головне коротко: росіяни окупували село в Грузії МЗС Чехії визнає загрозу з боку мілітаризації Криму Через окупацію Криму росія вже втратила 150 млрд доларів США та Канада ввели нові санкції за Керч та Крим Підписано указ про аудит Укроборонпрому Зроблено важливий крок щодо забезпечення ефективної протиповітряної оборони України Україна посіла друге місце у Європі, за покладами газу   Російські військові увійшли в село Хурвалеті, що розташовано в зоні грузино-осетинського конфлікту. Грузинська поліція не пропускає в бік села журналістів і присутніх громадян та поки не коментує ситуацію. Obozrevatel       Чехія не має наміру визнавати Крим російською територією і вимагає від Москви негайного звільнення українських політв'язнів. "Чеська Республіка, яка також пережила військову окупацію частини своєї території сильною сусідньою країною, залишається непохитною у своїй відданості проведенню політики невизнання", - йдеться у заяві. Ukrinform           Аналітики Bloomberg Economics з посиланням на дослідження, опубліковане британським аналітиком Скоттом Джонсоном, стверджують, що за 5 років анексії Криму економіка Росії зменшилася більш ніж на 10 відсотків - або на 150 мільярдів доларів - у порівнянні з 2013 роком. RBC.UA           США, Канада і Євросоюз у п'ятницю, 15 березня, запровадили нові санкції проти Росії через інцидент у Керченській протоці в листопаді 2018 року і арешт українських моряків, а також у зв'язку з п'ятою річницею анексію Криму. BBC.UA           Петро Порошенко увів у дію рішення РНБО, що передбачає аудит "Укроборонпрому". У суботу він підписав указ про введення в дію рішення РНБО від 6 березня "Про реформування оборонно-промислового комплексу та підвищення рівня прозорості виконання державного оборонного замовлення". Українська Правда           З понад мільйона громадян України в Польщі українську владу обирає лише кілька тисяч. Власники українських паспортів розпорошені по всій країні, а проголосувати вони можуть тільки на чотирьох виборчих дільницях, що створені при консульствах у Варшаві, Кракові, Ґданську та Любліні. Radiosvoboda         4113 фінансових трансакцій на загальну суму 232 835 724 євро – такий, за даними Чеського центру журналістів-розслідувачів, обсяг коштів, які осіли в Чехії в рамках так званої російської «пральні Тройка» (Troika Laundromat).  Radiosvoboda           Всесвітній павутині цього тижня виповнилося 30 років. BBC підготували для вас 30 найдивовижніших фактів з історії інтернету.        На полігонах поблизу Мирного й Круглика на окупованій території Луганської області на початку березня зафіксували 44 танки та іншу техніку. Українська Правда   Транзитні модульні будиночки в близькому до зони бойових дій регіоні стали домівками для майже тисячі переселенців. Від початку бойових дій на сході прихисток у цих містечках отримали вразливі категорії переселенців – інваліди, багатодітні та малозабезпечені. Radiosvoboda   У Верховній Раді запропонували посилити штрафи за непристебнутий ремінь безпеки в авто. У разі прийняття закону, покарання збільшиться в 10 разів і також торкнеться тих водіїв, які нехтують безпекою своїх дітей. Obozrevatel   Чехія відзначає 20-ліття вступу до НАТО. Ставлення пражан – відео Radiosvoboda   Уряд планує внести корективи у формулу розрахунку пенсій, зокрема, збільшити вартість трудового стажу для осіб, які вийшли на пенсію до 2010 року. Прямий       Вперше за час існування режиму покладання спеціальних обов'язків ціна закупівлі газу на європейському ринку знизилася нижче рівня, передбаченого чинною постановою Кабміну про покладення спеціальних обов'язків (ПСО) Espresso       Військова прокуратура Київського гарнізону розслідує кримінальне провадження за фактами недбалого ставлення чиновників Міністерства оборони під час контролю над постачанням мінометів "Молот", що привело до збитків у розмірі 7,2 млн грн. Українська Правда Прага на будь-який смак: місто, де туризм став цілою індустрією. Коли краще їхати за враженнями до Праги? Unian   Кабінет міністрів затвердив розпорядження про передислокацію військових частин (підрозділів) Повітряних Сил Збройних Сил України. Зазначається, що цим документом урядом зроблено важливий крок щодо забезпечення ефективної протиповітряної оборони України з метою підвищення обороноздатності держави. Українська Правда     Україна посіла друге місце у Європі за кількістю власних покладів газу. За останніми оцінками BP Statistical Review of World Energy, Україна має 1,1 трлн кубометрів запасів газу. Obozrevatel       Господарський суд Дніпропетровської області відмовив релігійній громаді Української православної церкви Московського патріархату у праві власності на напівзруйнований собор Різдва Богородиці Прямий На Лондонському книжному ярмарку фестиваль "Книжковий арсенал" нагородили премією International Excellence Awards в номінації "Літературний фестиваль" Espresso
    Бер 18, 2019 183
  • 18 Бер 2019
    Чехія не має наміру визнавати Крим російською територією і вимагає від Москви негайного звільнення українських політв'язнів. Про це йдеться у заяві МЗС Чеської Республіки з нагоди п'ятиріччя анексії півострова. "Чеська Республіка, яка також пережила військову окупацію частини своєї території сильною сусідньою країною, залишається непохитною у своїй відданості проведенню політики невизнання", - йдеться у заяві. У ній наголошується, що п'ять років тому, анексувавши Крим, Росія здійснила кричуще порушення міжнародного права. Чеська Республіка, а також Європейський Союз і переважна більшість країн продовжують вважати Кримський півострів частиною України. У Празі занепокоєні тривалою мілітаризацією території Криму, а також порушенням безперешкодного і вільного судноплавства через Керченську протоку і в Азовському морі, що є ще одним кричущим порушенням міжнародного права. "Більше того, це створює загрозу стабільності й безпеки в Європі", - йдеться в заяві. МЗС ЧР зазначає, що після окупації Криму Російською Федерацією основні права людини і громадянські права кримських татар, а також інших етнічних і релігійних громад були порушені. Офіційна Прага закликає Російську Федерацію забезпечити дотримання міжнародних стандартів у галузі прав людини, а також негайно звільнити Олега Сенцова та інших незаконно затриманих громадян України, включно з членами екіпажів захоплених в листопаді 2018 року українських суден. Про це повідомляє: ukrinform.ua     На засіданні Координаційної ради українських організацій у Чеській Республіці в п'ятницю 15 березня голови українських організацій ухвалили текст заяви до Парламенту, уряду, політичних партій та громадськості Чеської Республіки, у якій закликали підтримати Україну в її боротьбі з російською агресією та посилити міжнародний тиск на Росію, яка, порушуючи всі міжнародні зобов’язання, уже 5 рік веде відкриту збройну агресію проти України. На прохання керівників організацій, що підписалися під текстом заяви, викладаємо чеський і український тексти заяви. ➡️Звернення керівників українських громадських організацій ЧР до Парламенту, Уряду, Президента, політичних партій та громадськості Чеської Республіки у зв'язку з п'ятими роковинами початку збройної агресії Росії проти України П’ять років тому розпочалася відкрита фаза російської агресії проти України. Окупувавши Крим та захопивши частину Донецької та Луганської областей України, Росія порушила десятки норм і принципів міжнародного права, включаючи Статут ООН, а також цілу низку двосторонніх українсько-російських угоди. Розв’язана Росією проти України неоголошена війна вже стала найтривалішим в новітній історії Європи активним військовим конфліктом. Майже щоденно Україна втрачає на фронті своїх найкращих синів і дочок.В результаті російської агресії було окуповано 44 тис. кв км або 7% території України, яка внаслідок дій Кремля несе величезні людські та економічні збитки. Ця війна вже забрала життя понад 13 тисяч українців, більше 28 тисяч зазнали поранень. 1,8 мільйонів мешканців Криму і Донбасу змушені були залишити свої домівки. Окуповані території Росія перетворила на чорну діру, де масово порушуються права людини. Десятки українців та кримських татарів за надуманими звинуваченнями кинуті за грати – як на окупованих територіях, так і в самій Росії. Багато незгодних з кремлівським режимом переслідуються, піддаються тортурам, зникли безвісти або ж були убиті.Незважаючи на тиск міжнародної спільноти, Росія не лише не припиняє свої агресивні дії, а й розширює їх – сьогодні Кремль вже намагається анексувати Азовське та Чорне моря і Керченську протоку.Гібридна агресія Росії проти України включає в себе не лише військові інструменти, а й масовану дезінформаційну та пропагандистську кампанію, кібератаки, намагання дестабілізувати внутрішньополітичну та економічну ситуацію в країні.Ми українці Чехії, представники понад 100-тисячної української громади, яка проживає в Чехії, звертаємося до Парламенту, Уряду, Президента, політичних партій та громадськості Чеської Республіки із закликом підтримати Україну у її протистоянні агресії з боку Росії, однозначно виступити проти спроб поставити під сумнів територіальну цілісність України, посилити тиск на Росію, зокрема шляхом посилення економічних санкцій проти кремлівського керівництва з тим, щоб змусити його повернутися в рамки міжнародного права. Чеські українці завжди були і завжди будуть відповідальними членами чеського суспільства, які роблять свій внесок в процвітання Чехії. Однак ми не можемо спокійно спостерігати за тим, яке беззаконня сьогодні творить Росія проти нашої історичної батьківщини, а тому апелюємо до чеських політиків з проханням зайняти принципову позицію в цьому питанні. Хто, як не Чеська Республіка, яка у своїй історії сама пережила трагедії окупацій тоталітарними режимами, мав би краще зрозуміти те, що сьогодні відбувається в Україні?Віримо що Чеська Республіка, для якої демократичні цінності, права людини та верховенство міжнародного права завжди були пріоритетом, зробить все можливе, щоб агресор поніс заслужену відповідальність за свої дії, а Україна отримала змогу сама обрати своє майбутнє та своє зовнішньополітичне спрямування. Головне фото: Крим Реалії
    852 Опубліковано Ірина Хмельницька
  • Чехія не має наміру визнавати Крим російською територією і вимагає від Москви негайного звільнення українських політв'язнів. Про це йдеться у заяві МЗС Чеської Республіки з нагоди п'ятиріччя анексії півострова. "Чеська Республіка, яка також пережила військову окупацію частини своєї території сильною сусідньою країною, залишається непохитною у своїй відданості проведенню політики невизнання", - йдеться у заяві. У ній наголошується, що п'ять років тому, анексувавши Крим, Росія здійснила кричуще порушення міжнародного права. Чеська Республіка, а також Європейський Союз і переважна більшість країн продовжують вважати Кримський півострів частиною України. У Празі занепокоєні тривалою мілітаризацією території Криму, а також порушенням безперешкодного і вільного судноплавства через Керченську протоку і в Азовському морі, що є ще одним кричущим порушенням міжнародного права. "Більше того, це створює загрозу стабільності й безпеки в Європі", - йдеться в заяві. МЗС ЧР зазначає, що після окупації Криму Російською Федерацією основні права людини і громадянські права кримських татар, а також інших етнічних і релігійних громад були порушені. Офіційна Прага закликає Російську Федерацію забезпечити дотримання міжнародних стандартів у галузі прав людини, а також негайно звільнити Олега Сенцова та інших незаконно затриманих громадян України, включно з членами екіпажів захоплених в листопаді 2018 року українських суден. Про це повідомляє: ukrinform.ua     На засіданні Координаційної ради українських організацій у Чеській Республіці в п'ятницю 15 березня голови українських організацій ухвалили текст заяви до Парламенту, уряду, політичних партій та громадськості Чеської Республіки, у якій закликали підтримати Україну в її боротьбі з російською агресією та посилити міжнародний тиск на Росію, яка, порушуючи всі міжнародні зобов’язання, уже 5 рік веде відкриту збройну агресію проти України. На прохання керівників організацій, що підписалися під текстом заяви, викладаємо чеський і український тексти заяви. ➡️Звернення керівників українських громадських організацій ЧР до Парламенту, Уряду, Президента, політичних партій та громадськості Чеської Республіки у зв'язку з п'ятими роковинами початку збройної агресії Росії проти України П’ять років тому розпочалася відкрита фаза російської агресії проти України. Окупувавши Крим та захопивши частину Донецької та Луганської областей України, Росія порушила десятки норм і принципів міжнародного права, включаючи Статут ООН, а також цілу низку двосторонніх українсько-російських угоди. Розв’язана Росією проти України неоголошена війна вже стала найтривалішим в новітній історії Європи активним військовим конфліктом. Майже щоденно Україна втрачає на фронті своїх найкращих синів і дочок.В результаті російської агресії було окуповано 44 тис. кв км або 7% території України, яка внаслідок дій Кремля несе величезні людські та економічні збитки. Ця війна вже забрала життя понад 13 тисяч українців, більше 28 тисяч зазнали поранень. 1,8 мільйонів мешканців Криму і Донбасу змушені були залишити свої домівки. Окуповані території Росія перетворила на чорну діру, де масово порушуються права людини. Десятки українців та кримських татарів за надуманими звинуваченнями кинуті за грати – як на окупованих територіях, так і в самій Росії. Багато незгодних з кремлівським режимом переслідуються, піддаються тортурам, зникли безвісти або ж були убиті.Незважаючи на тиск міжнародної спільноти, Росія не лише не припиняє свої агресивні дії, а й розширює їх – сьогодні Кремль вже намагається анексувати Азовське та Чорне моря і Керченську протоку.Гібридна агресія Росії проти України включає в себе не лише військові інструменти, а й масовану дезінформаційну та пропагандистську кампанію, кібератаки, намагання дестабілізувати внутрішньополітичну та економічну ситуацію в країні.Ми українці Чехії, представники понад 100-тисячної української громади, яка проживає в Чехії, звертаємося до Парламенту, Уряду, Президента, політичних партій та громадськості Чеської Республіки із закликом підтримати Україну у її протистоянні агресії з боку Росії, однозначно виступити проти спроб поставити під сумнів територіальну цілісність України, посилити тиск на Росію, зокрема шляхом посилення економічних санкцій проти кремлівського керівництва з тим, щоб змусити його повернутися в рамки міжнародного права. Чеські українці завжди були і завжди будуть відповідальними членами чеського суспільства, які роблять свій внесок в процвітання Чехії. Однак ми не можемо спокійно спостерігати за тим, яке беззаконня сьогодні творить Росія проти нашої історичної батьківщини, а тому апелюємо до чеських політиків з проханням зайняти принципову позицію в цьому питанні. Хто, як не Чеська Республіка, яка у своїй історії сама пережила трагедії окупацій тоталітарними режимами, мав би краще зрозуміти те, що сьогодні відбувається в Україні?Віримо що Чеська Республіка, для якої демократичні цінності, права людини та верховенство міжнародного права завжди були пріоритетом, зробить все можливе, щоб агресор поніс заслужену відповідальність за свої дії, а Україна отримала змогу сама обрати своє майбутнє та своє зовнішньополітичне спрямування. Головне фото: Крим Реалії
    Бер 18, 2019 852
  • 12 Бер 2019
    Вінілові пластинки, касети, диски, і нарешті, електронні носії: плеєри, смартфони, комп’ютери. Якщо раніше ми з радістю купували, наприклад, улюблений диск чи касету, то зараз простіше скачати безкоштовно з інтернету. І дійсно, зараз існує чимало платформ, де можна скачати чи слухати музику онлайн абсолютно безкоштовно. Тоді чому знаходяться люди, які все таки платять за музику? Щоб зрозуміти чому, потрібно згадати як створюється музика, яку ми так любимо. Звісно, дуже поверхнево. Потрібно, мати талант, піймати натхнення, написати музику, слова, виконати пісню, записати її, знайти спосіб донести своє творіння до людей, зняти кліп, влаштувати концерт та багато іншого. Звісно, таке не під силу одній людині. Це ціла команда людей. На все це потрібні гроші. І це нормально, що вони розраховують отримати за свою роботу плату. Висновок: заплативши за музику в інтернеті – ти підтримуєш своїх улюблених артистів і слухаєш якісну музику. Стільки змінилося з часів відколи музику почали записувати приблизно 100 років назад, а особливо за останні 20 років. Отже, як люди шукають нову музику зараз? -        Радіо -        Відео-сервіси, в тому числі і YouTube -        Безкоштовні аудіо потокові сервіси або музика онлайн -        Платні підписки на аудіо потокові сервіси Одним з найпопулярніших варіантів за останні роки є потокові сервіси. І навіть якщо ви не знаєте про них, то все одно їх використовуєте. Спершу, що це таке? Потокові сервіси (англ. streaming) – це спосіб передачі даних від провайдера до користувача, при якому контент знаходиться на сервері, і для того, щоб його відтворити на пристрої не потрібне завантаження. Щось схоже на радіо-передачі, але користувач сам може вибирати що хоче слухати і коли. А ще один великий плюс: так як музику не потрібно завантажувати на пристрій, то й пам’ять не займає, і музика завжди під рукою. Мінус: потрібен мобільний інтернет, wi-fi або ж все таки завантажувати офлайн. Розглянемо кілька, які використовують українці. Познайомилися ми з потоковими сервісами через соціальні мережі, і якщо чесно більшість через Вконтакте. Але починаючи з травня 2017 на території України ця соціальна мережа недоступна. Тому набули популярності інші потокові сервіси, які справді пропонують якісну музику: Google Play музика, Apple Music, Spotify, Soundcloud, Tidal, Deezer, Pandora, Amazon Music тощо.   Google Play музика. Сервіс, який існує у світі з 2011 року, в Україні з 2014, у Чехії – з 2012.  Має мобільні додатки для Android, iOS, можна користуватись через браузер на комп'ютері. База сервісу нараховує 40 мільйонів композицій. Сервіс платний, однак пропонує місяць безкоштовного пробного періоду. Музику можна зберігати  на пристрій та слухати в автономному режимі. Користувачі стандартних облікових записів можуть завантажувати і слухати до 50 000 треків зі своєї особистої бібліотеки на безкоштовній основі.  Як почати користуватися? 1 – потрібен обліковий запис, але так як пошта Gmail досить популярна, у багатьох він уже є; 2 – в систему потрібно буде ввести реквізити карти; 3 – вибрати улюблені жанри і композиції. Це допоможе алгоритмам сервісу підібрати плейлисти, які сподобаються саме тобі. 4 – насолоджуватись музикою. Як завжди мати під рукою улюблену музику? Дуже просто. Завантажуєш музику в хмарне сховище (cloud storage) і звідти її можеш або слухати або завантажувати на будь-який пристрій. Варто лише встановити аплікацію на свій смартфон. Хоча Google Play Music на багатьох пристроях Android вже встановлена як стандартна.   Apple Music– це сервіс для потокового прослуховування музики, розроблений компанією Apple, який відкриває доступ до композицій із бібліотеки iTunes Store. Здавалося б, що цей сервіс актуальний лише для власників iPhone. Але це далеко не так. За допомогою аплікації музику можна слухати й на смартфонах інших компаній. А за допомогою програми iTunes - як на MacOS так і на Windows. Apple Music з’явилася в 2015 році, станом на кінець 2018 – включає в себе 50 мільйонів пісень. Сервіс також платний, на початку пропонує 3 місяці безкоштовного пробного періоду. Як почати користуватися? Тут майже так само як і в Google Play Music. 1 – Якщо ви не власник iPhone, потрібно створити обліковий запис – AppleID. Його можна створити або на сайті компанії або безпосередньо у аплікації при першому відкритті; 2 – вибрати тариф та ввести реквізити карти; 3 – вибрати трьох улюблених виконавців чи гуртів, і далі можна шукати улюблену музику, створювати плейлисти. Apple Music пропонує підказки та рекомендації, що базуються на вподобаннях користувача. Так само можна слухати музику онлайн на багатьох пристроях, завантажувати в офлайн режим. Основною відмінною рисою від Google Play Music є розділ Connect -  це блог-платформа, де музиканти діляться музикою та відео зі своїми прихильниками. А також розділ лірика, тобто тексти пісень, щоб можна було б підспівувати.   SoundCloud (звукова хмара) – онлайн-платформа та веб-сайт для розповсюдження оцифрованої музики, і яка володіє функціями соціальної мережі. Тобто тут можна слухати музику, ставити лайки, слідувати за своїми улюбленими виконавцями, друзями, залишати коментарі в будь-якому місці звукового треку та інше. З’явилася ця платформа в 2008 році. Ключовими особливостями сервісу є можливість розповсюджувати кожен запис окремо, за допомогою унікального URL, що дозволяє їх вмонтовувати в популярні мережі (Twitter, Facebook). Окрім того, музику тут можна слухати абсолютно безкоштовно, для цього навіть не потрібна реєстрація. З платних функцій тільки - завантаження поверх установленого ліміту, і для завантаження все таки потрібна реєстрація. Саме на Sound Cloud здебільшого викладають нові альбоми українські музиканти. Тут можна почути багато того, особливо українського, що не знайдеш на популярних сервісах.   Spotify – найбільш популярний потоковий сервіс у світі. На жаль, в Україні офіційно недоступний. Компанія заснована в 2006 році і є першим потоковим сервісом, який дозволяє слухати музику онлайн, не завантажуючи її. В Spotify є безкоштовна версія, яка дозволяє легально прослуховувати музику майже не дратуючи рекламою. Платна версія відключає рекламу і дозволяє завантажувати в офлайн режим.Також сервіс дозволяє користувачам створювати, редагувати та ділитися своїми плейлистами один з одним. Spotify має більше, ніж 30 млн пісень, кількість яких росте з кожним днем. На кінець 2018 Spotify має більше ніж 170 мільйонів активних користувачів, майже половина з них мають платну підписку.   Чому такий популярний? Він, певно, найкраще підбирає схожу музику, робить плейлисти, рахує кількість прослуховувань треків у світі. Особлива радість для меломана – набори Daily Mix, от прям вгадує, що ви б хотіли почути. А ще можна ділитися треками, які сподобались в соціальних мережах. А також слухати подкасти, кількість яких активно збільшується.   Ну і не можу не згадати про YouTube. Так тут можна дивитися не лише на котиків. (До речі, перше відео на YouTube було опубліковано у 2005 році з зоопарку Сан Дієго). І взагалі, YouTube – це не тільки сховище онлайн-відео, але й аудіо. Також YouTube вміє самостійно складати тематичні плейлисти. Але це не важко зробити й самостійно. Загалом, на цьому сервісі можна знайти дуже багато музики цілком безкоштовно. Але в YouTube з’явилися і платні сервіси, а саме YouTube Music – цей потоковий сервіс працює через додаток на Android або iOS, а YouTube Premium забезпечує розширений доступ до відеохостингу: надає доступ до офлайн-завантаження треків, програвання музики у фоновому режимі, відключає рекламу тощо. Причому в Україні ці підписки уже працюють, в Чехії - ще ні.     Звісно є ще багато відмінностей між цими сервісами, які тут не вказані, але в основному вони створені для того, щоб слухати хорошу якісну музику будь-де і будь-коли.  А тепер до основної відмінності. Вартість. Ще одна річ. Поки ти платиш за музику все добре, але після припинення оплати завантажена музика з телефону стирається.    «Піратська статистика». За даними IFPI, близько 38% користувачів прослуховують "піратську" музику у всьому світі. Програмне забезпечення для захоплення аудіо чи відео з сайтів на кшталт YouTube зараз знайти не важко. 23% слухачів використовують торрент-трекери, на кшталт BitTorrent, а 17% користуються звичайними пошуковими системами для знаходження "піратського" контенту. Сумний досвід. Звісно я не проводила опитування, не складала статистики, але багато моїх знайомих навіть не знають, що вони займаються піратством, і ніколи навіть не думали над тим, що за музику можна платити. Маленький бонус. Якщо ви їхали в маршрутці, чи сиділи в кав’ярні і почули пісню, яка вам сподобалася з першої ноти – розроблена спеціальна аплікація Shazam – просто натискаєш на кнопочку в аплікації і Шазам показує хто автор, назву пісні і дає можливість додати до свого плеєра. Ну і підведемо підсумки, чому ж все таки люди в інтернеті платять за музику. Коли ти платиш за музику, то: -        підтримуєш улюблених музикантів; -        даєш їм можливість заробляти, розвиватися і продовжувати радувати своєю музикою; -        слухаєш музику легально, не порушуючи закон і не займаючись піратством, скачуючи музику з торрентів.     Світлана Малецька, спеціально для меломанів UAPORTAL.CZ
    222 Опубліковано Світлана Малецька
  • Вінілові пластинки, касети, диски, і нарешті, електронні носії: плеєри, смартфони, комп’ютери. Якщо раніше ми з радістю купували, наприклад, улюблений диск чи касету, то зараз простіше скачати безкоштовно з інтернету. І дійсно, зараз існує чимало платформ, де можна скачати чи слухати музику онлайн абсолютно безкоштовно. Тоді чому знаходяться люди, які все таки платять за музику? Щоб зрозуміти чому, потрібно згадати як створюється музика, яку ми так любимо. Звісно, дуже поверхнево. Потрібно, мати талант, піймати натхнення, написати музику, слова, виконати пісню, записати її, знайти спосіб донести своє творіння до людей, зняти кліп, влаштувати концерт та багато іншого. Звісно, таке не під силу одній людині. Це ціла команда людей. На все це потрібні гроші. І це нормально, що вони розраховують отримати за свою роботу плату. Висновок: заплативши за музику в інтернеті – ти підтримуєш своїх улюблених артистів і слухаєш якісну музику. Стільки змінилося з часів відколи музику почали записувати приблизно 100 років назад, а особливо за останні 20 років. Отже, як люди шукають нову музику зараз? -        Радіо -        Відео-сервіси, в тому числі і YouTube -        Безкоштовні аудіо потокові сервіси або музика онлайн -        Платні підписки на аудіо потокові сервіси Одним з найпопулярніших варіантів за останні роки є потокові сервіси. І навіть якщо ви не знаєте про них, то все одно їх використовуєте. Спершу, що це таке? Потокові сервіси (англ. streaming) – це спосіб передачі даних від провайдера до користувача, при якому контент знаходиться на сервері, і для того, щоб його відтворити на пристрої не потрібне завантаження. Щось схоже на радіо-передачі, але користувач сам може вибирати що хоче слухати і коли. А ще один великий плюс: так як музику не потрібно завантажувати на пристрій, то й пам’ять не займає, і музика завжди під рукою. Мінус: потрібен мобільний інтернет, wi-fi або ж все таки завантажувати офлайн. Розглянемо кілька, які використовують українці. Познайомилися ми з потоковими сервісами через соціальні мережі, і якщо чесно більшість через Вконтакте. Але починаючи з травня 2017 на території України ця соціальна мережа недоступна. Тому набули популярності інші потокові сервіси, які справді пропонують якісну музику: Google Play музика, Apple Music, Spotify, Soundcloud, Tidal, Deezer, Pandora, Amazon Music тощо.   Google Play музика. Сервіс, який існує у світі з 2011 року, в Україні з 2014, у Чехії – з 2012.  Має мобільні додатки для Android, iOS, можна користуватись через браузер на комп'ютері. База сервісу нараховує 40 мільйонів композицій. Сервіс платний, однак пропонує місяць безкоштовного пробного періоду. Музику можна зберігати  на пристрій та слухати в автономному режимі. Користувачі стандартних облікових записів можуть завантажувати і слухати до 50 000 треків зі своєї особистої бібліотеки на безкоштовній основі.  Як почати користуватися? 1 – потрібен обліковий запис, але так як пошта Gmail досить популярна, у багатьох він уже є; 2 – в систему потрібно буде ввести реквізити карти; 3 – вибрати улюблені жанри і композиції. Це допоможе алгоритмам сервісу підібрати плейлисти, які сподобаються саме тобі. 4 – насолоджуватись музикою. Як завжди мати під рукою улюблену музику? Дуже просто. Завантажуєш музику в хмарне сховище (cloud storage) і звідти її можеш або слухати або завантажувати на будь-який пристрій. Варто лише встановити аплікацію на свій смартфон. Хоча Google Play Music на багатьох пристроях Android вже встановлена як стандартна.   Apple Music– це сервіс для потокового прослуховування музики, розроблений компанією Apple, який відкриває доступ до композицій із бібліотеки iTunes Store. Здавалося б, що цей сервіс актуальний лише для власників iPhone. Але це далеко не так. За допомогою аплікації музику можна слухати й на смартфонах інших компаній. А за допомогою програми iTunes - як на MacOS так і на Windows. Apple Music з’явилася в 2015 році, станом на кінець 2018 – включає в себе 50 мільйонів пісень. Сервіс також платний, на початку пропонує 3 місяці безкоштовного пробного періоду. Як почати користуватися? Тут майже так само як і в Google Play Music. 1 – Якщо ви не власник iPhone, потрібно створити обліковий запис – AppleID. Його можна створити або на сайті компанії або безпосередньо у аплікації при першому відкритті; 2 – вибрати тариф та ввести реквізити карти; 3 – вибрати трьох улюблених виконавців чи гуртів, і далі можна шукати улюблену музику, створювати плейлисти. Apple Music пропонує підказки та рекомендації, що базуються на вподобаннях користувача. Так само можна слухати музику онлайн на багатьох пристроях, завантажувати в офлайн режим. Основною відмінною рисою від Google Play Music є розділ Connect -  це блог-платформа, де музиканти діляться музикою та відео зі своїми прихильниками. А також розділ лірика, тобто тексти пісень, щоб можна було б підспівувати.   SoundCloud (звукова хмара) – онлайн-платформа та веб-сайт для розповсюдження оцифрованої музики, і яка володіє функціями соціальної мережі. Тобто тут можна слухати музику, ставити лайки, слідувати за своїми улюбленими виконавцями, друзями, залишати коментарі в будь-якому місці звукового треку та інше. З’явилася ця платформа в 2008 році. Ключовими особливостями сервісу є можливість розповсюджувати кожен запис окремо, за допомогою унікального URL, що дозволяє їх вмонтовувати в популярні мережі (Twitter, Facebook). Окрім того, музику тут можна слухати абсолютно безкоштовно, для цього навіть не потрібна реєстрація. З платних функцій тільки - завантаження поверх установленого ліміту, і для завантаження все таки потрібна реєстрація. Саме на Sound Cloud здебільшого викладають нові альбоми українські музиканти. Тут можна почути багато того, особливо українського, що не знайдеш на популярних сервісах.   Spotify – найбільш популярний потоковий сервіс у світі. На жаль, в Україні офіційно недоступний. Компанія заснована в 2006 році і є першим потоковим сервісом, який дозволяє слухати музику онлайн, не завантажуючи її. В Spotify є безкоштовна версія, яка дозволяє легально прослуховувати музику майже не дратуючи рекламою. Платна версія відключає рекламу і дозволяє завантажувати в офлайн режим.Також сервіс дозволяє користувачам створювати, редагувати та ділитися своїми плейлистами один з одним. Spotify має більше, ніж 30 млн пісень, кількість яких росте з кожним днем. На кінець 2018 Spotify має більше ніж 170 мільйонів активних користувачів, майже половина з них мають платну підписку.   Чому такий популярний? Він, певно, найкраще підбирає схожу музику, робить плейлисти, рахує кількість прослуховувань треків у світі. Особлива радість для меломана – набори Daily Mix, от прям вгадує, що ви б хотіли почути. А ще можна ділитися треками, які сподобались в соціальних мережах. А також слухати подкасти, кількість яких активно збільшується.   Ну і не можу не згадати про YouTube. Так тут можна дивитися не лише на котиків. (До речі, перше відео на YouTube було опубліковано у 2005 році з зоопарку Сан Дієго). І взагалі, YouTube – це не тільки сховище онлайн-відео, але й аудіо. Також YouTube вміє самостійно складати тематичні плейлисти. Але це не важко зробити й самостійно. Загалом, на цьому сервісі можна знайти дуже багато музики цілком безкоштовно. Але в YouTube з’явилися і платні сервіси, а саме YouTube Music – цей потоковий сервіс працює через додаток на Android або iOS, а YouTube Premium забезпечує розширений доступ до відеохостингу: надає доступ до офлайн-завантаження треків, програвання музики у фоновому режимі, відключає рекламу тощо. Причому в Україні ці підписки уже працюють, в Чехії - ще ні.     Звісно є ще багато відмінностей між цими сервісами, які тут не вказані, але в основному вони створені для того, щоб слухати хорошу якісну музику будь-де і будь-коли.  А тепер до основної відмінності. Вартість. Ще одна річ. Поки ти платиш за музику все добре, але після припинення оплати завантажена музика з телефону стирається.    «Піратська статистика». За даними IFPI, близько 38% користувачів прослуховують "піратську" музику у всьому світі. Програмне забезпечення для захоплення аудіо чи відео з сайтів на кшталт YouTube зараз знайти не важко. 23% слухачів використовують торрент-трекери, на кшталт BitTorrent, а 17% користуються звичайними пошуковими системами для знаходження "піратського" контенту. Сумний досвід. Звісно я не проводила опитування, не складала статистики, але багато моїх знайомих навіть не знають, що вони займаються піратством, і ніколи навіть не думали над тим, що за музику можна платити. Маленький бонус. Якщо ви їхали в маршрутці, чи сиділи в кав’ярні і почули пісню, яка вам сподобалася з першої ноти – розроблена спеціальна аплікація Shazam – просто натискаєш на кнопочку в аплікації і Шазам показує хто автор, назву пісні і дає можливість додати до свого плеєра. Ну і підведемо підсумки, чому ж все таки люди в інтернеті платять за музику. Коли ти платиш за музику, то: -        підтримуєш улюблених музикантів; -        даєш їм можливість заробляти, розвиватися і продовжувати радувати своєю музикою; -        слухаєш музику легально, не порушуючи закон і не займаючись піратством, скачуючи музику з торрентів.     Світлана Малецька, спеціально для меломанів UAPORTAL.CZ
    Бер 12, 2019 222
  • 12 Бер 2019
    Випадки кору потроїлись в Європі у 2018 році, і одна країна внесла найбільший внесок до цього спалаху: Україна. Минулого тижня у головному офісі Всесвітньої Організації Охорони Здоров’я (ВООЗ) прозвітували про близько 83 000 випадків захворювання на кір як і були зафіксовані в Європі у 2018, порівняно з 25 000 в 2017. За інформацією українського уряду на Україну припадає більш ніж 54 000 випадків 2018 року. Минулого року 16 Українців померли від надзвичайно заразної вірусної хвороби, якої дуже легко можна уникнути за допомогою вакцинації.   “Нинішня епідемія наймасштабніша в за весь час після винайдення вакцини”, каже Наталя Винник, спеціаліст з педіатричних інфекційних хвороб у Дитячій клінічній лікарні Києва. Більш ніж 15 000 випадків і сім смертей між 28 грудня 2018 та 1 лютого 2019, згідно статистики МОЗ, і епідемія продовжує зростати. Український уряд діє. “Це нечувано мати людей, що хворіють на кір в 21 столітті в європейській країні” говорить Уляна Супрун, лікар, яка була призначена виконувачем обов'язків міністра охорони здоров'я в серпні 2016. Вона покладає провину на десятиліття корупції, війну, брак політичної волі для підтримки вакцинації, та антивакцинні настрої. Кір є респіраторним захворювання. Більшість людей одужує, втім хвороба часом може призводити до фатальних ускладнень, включно з пневмонією та запаленням мозку. Зазвичай дітей вакцинують коли їм виповнюється рік (перед тим як вони починають відвідувати дитячий садок — примітка перекладача) і, повторно, перед тим як вони йдуть в школу. Згідно статистики ВООЗ, 95% дітей мають бути повністю вакциновані, щоб зупинити поширення хвороби. В інших країнах Європи скептичне ставлення до вакцинації сприяє поширенню вірусу. Кількість випадків в Греції подвоїлась у 2018 порівняно з 2017, а у Франції виросла в шість разів. В той же час в Сполучених Штатах 372 випадки захворювання зафіксовано за минулий рік. Спалах у Вашингтоні цього року мав наслідком 53 підтверджених випадки захворювання станом на 11 лютого, майже винятково серед невакцинованих дітей і збільшив статистику за поточний рік до 100 підтверджених випадків. За останнє десятиліття відмова від вакцин грала велику роль і в Україні також. В 2008 через день після вакцинації від кору через нез’ясовані обставини померла 17-річна дитина, що було підтверджено ВООЗ. Ця смерть призвела до великої втрати довіри серед батьків: відсоток вакцинованих серед однорічних дітей впав з 97% у 2007 до 56% у 2010. Після цього ситуація трохи покращилась — у 2012 та 2013 роках кількість вакцинованих сягала 79%. Але в 2014, Віктор Янукович, на той момент президент України, був вигнаний під час бурхливих протестів, Росія анексувала Крим, а на сході України розпочався військовий конфлікт. Паралізований уряд не міг закупити вакцини аж до кінця 2015. Через нестачу вакцини Україна змогла вакцинувати лише 42% своїх малюків в 2016 році. В той же рік лише 31% шестирічних дітей отримали рекомендовану повторну вакцинацію — це найнижчий показник в світі. “Якщо у вас великий відсоток невакцинованих дітей, вам не уникнути подібної епідемії”, говорить Вусала Аллахвердієва, експерт з питань імунізації в київському офісі ВООЗ. Є також і інші проблеми. Українська влада зіткнулась зі складнощами на найнижих рівнях. Під час розслідування спалаху, що призвів до 90 випадків захворювання в гірських районах західної України в 2018, МОЗ з’ясувало, що дітей вакцинували в клініці яка мала перебої з електрикою і не мала електрогенератора. (Щоб бути ефективною вакцина повинна зберігатись при температурі нижче 8 градусів цельсія). Справа також може бути у неякісних вакцинах. Відповідно до даних МОЗ, більш ніж 20 000 інфікованих в 2018 були дорослі, які були вакциновані десятиліття тому російською вакциною, яку перестали використовувати в 2001. Міністерство намагається визначити чи втратила ця вакцина ефективність з роками, щоб за необхідності перевакцинувати тих, хто її отримав. Українське МОЗ намагалось виправити ситуацію. Вакцини закупались дешевше через UNICEF; у Львові, який серйозно постраждав від епідемії, від школи до школи їздили мобільні бригади вакцинації; запроваджена грошова винагороди для лікарів, які вакцинують усіх дітей у своїх практиках. В 2017 році кількість вакцинованих відновилась до рівня 93% серед однорічних дітей, та 91% серед шестирічних. Втім через велику кількість невакцинованих і недостатньо вакцинованих епідемія в Україні продовжує лютувати. “Нам потрібно почати мислити нестандартно” каже Супрун. Для прикладу UNICEF працює з урядом над кампанією, яка спрямована на бабусь і дідусів, які в Україні часто доглядають за онукам і заохочує їх вакцинувати своїх нащадків. Український спалах закриває рік, сплесків захворювання на кір по всьому світу. Станом на середину січня 2019 року ВООЗ отримала інформацію про більш ніж 229 000 випадків захворювання на кір по всьому світу. Ця цифра ще може вирости, оскільки, статистика за 2018 буде продовжувати надходити до червня, але навіть поточні дані говорять про зростання порівняно з 2017 на рівні 32%. “Причина спалахів кору полягає у… недостатній вакцинації” говорить Катріна Крестінгер, провідний експерт з кору в головному офісі ВООЗ. “Багато людей в багатьох країнах залишаються вразливими, а великі анклави вразливих людей можуть призводити до великих спалахів” Оригінал статті німецькою мовою опубліковано в журналі Science Авторка статті Meredith Wadman Українською переклав Oleksandr Snidalov
    217 Опубліковано Ірина Хмельницька
  • Випадки кору потроїлись в Європі у 2018 році, і одна країна внесла найбільший внесок до цього спалаху: Україна. Минулого тижня у головному офісі Всесвітньої Організації Охорони Здоров’я (ВООЗ) прозвітували про близько 83 000 випадків захворювання на кір як і були зафіксовані в Європі у 2018, порівняно з 25 000 в 2017. За інформацією українського уряду на Україну припадає більш ніж 54 000 випадків 2018 року. Минулого року 16 Українців померли від надзвичайно заразної вірусної хвороби, якої дуже легко можна уникнути за допомогою вакцинації.   “Нинішня епідемія наймасштабніша в за весь час після винайдення вакцини”, каже Наталя Винник, спеціаліст з педіатричних інфекційних хвороб у Дитячій клінічній лікарні Києва. Більш ніж 15 000 випадків і сім смертей між 28 грудня 2018 та 1 лютого 2019, згідно статистики МОЗ, і епідемія продовжує зростати. Український уряд діє. “Це нечувано мати людей, що хворіють на кір в 21 столітті в європейській країні” говорить Уляна Супрун, лікар, яка була призначена виконувачем обов'язків міністра охорони здоров'я в серпні 2016. Вона покладає провину на десятиліття корупції, війну, брак політичної волі для підтримки вакцинації, та антивакцинні настрої. Кір є респіраторним захворювання. Більшість людей одужує, втім хвороба часом може призводити до фатальних ускладнень, включно з пневмонією та запаленням мозку. Зазвичай дітей вакцинують коли їм виповнюється рік (перед тим як вони починають відвідувати дитячий садок — примітка перекладача) і, повторно, перед тим як вони йдуть в школу. Згідно статистики ВООЗ, 95% дітей мають бути повністю вакциновані, щоб зупинити поширення хвороби. В інших країнах Європи скептичне ставлення до вакцинації сприяє поширенню вірусу. Кількість випадків в Греції подвоїлась у 2018 порівняно з 2017, а у Франції виросла в шість разів. В той же час в Сполучених Штатах 372 випадки захворювання зафіксовано за минулий рік. Спалах у Вашингтоні цього року мав наслідком 53 підтверджених випадки захворювання станом на 11 лютого, майже винятково серед невакцинованих дітей і збільшив статистику за поточний рік до 100 підтверджених випадків. За останнє десятиліття відмова від вакцин грала велику роль і в Україні також. В 2008 через день після вакцинації від кору через нез’ясовані обставини померла 17-річна дитина, що було підтверджено ВООЗ. Ця смерть призвела до великої втрати довіри серед батьків: відсоток вакцинованих серед однорічних дітей впав з 97% у 2007 до 56% у 2010. Після цього ситуація трохи покращилась — у 2012 та 2013 роках кількість вакцинованих сягала 79%. Але в 2014, Віктор Янукович, на той момент президент України, був вигнаний під час бурхливих протестів, Росія анексувала Крим, а на сході України розпочався військовий конфлікт. Паралізований уряд не міг закупити вакцини аж до кінця 2015. Через нестачу вакцини Україна змогла вакцинувати лише 42% своїх малюків в 2016 році. В той же рік лише 31% шестирічних дітей отримали рекомендовану повторну вакцинацію — це найнижчий показник в світі. “Якщо у вас великий відсоток невакцинованих дітей, вам не уникнути подібної епідемії”, говорить Вусала Аллахвердієва, експерт з питань імунізації в київському офісі ВООЗ. Є також і інші проблеми. Українська влада зіткнулась зі складнощами на найнижих рівнях. Під час розслідування спалаху, що призвів до 90 випадків захворювання в гірських районах західної України в 2018, МОЗ з’ясувало, що дітей вакцинували в клініці яка мала перебої з електрикою і не мала електрогенератора. (Щоб бути ефективною вакцина повинна зберігатись при температурі нижче 8 градусів цельсія). Справа також може бути у неякісних вакцинах. Відповідно до даних МОЗ, більш ніж 20 000 інфікованих в 2018 були дорослі, які були вакциновані десятиліття тому російською вакциною, яку перестали використовувати в 2001. Міністерство намагається визначити чи втратила ця вакцина ефективність з роками, щоб за необхідності перевакцинувати тих, хто її отримав. Українське МОЗ намагалось виправити ситуацію. Вакцини закупались дешевше через UNICEF; у Львові, який серйозно постраждав від епідемії, від школи до школи їздили мобільні бригади вакцинації; запроваджена грошова винагороди для лікарів, які вакцинують усіх дітей у своїх практиках. В 2017 році кількість вакцинованих відновилась до рівня 93% серед однорічних дітей, та 91% серед шестирічних. Втім через велику кількість невакцинованих і недостатньо вакцинованих епідемія в Україні продовжує лютувати. “Нам потрібно почати мислити нестандартно” каже Супрун. Для прикладу UNICEF працює з урядом над кампанією, яка спрямована на бабусь і дідусів, які в Україні часто доглядають за онукам і заохочує їх вакцинувати своїх нащадків. Український спалах закриває рік, сплесків захворювання на кір по всьому світу. Станом на середину січня 2019 року ВООЗ отримала інформацію про більш ніж 229 000 випадків захворювання на кір по всьому світу. Ця цифра ще може вирости, оскільки, статистика за 2018 буде продовжувати надходити до червня, але навіть поточні дані говорять про зростання порівняно з 2017 на рівні 32%. “Причина спалахів кору полягає у… недостатній вакцинації” говорить Катріна Крестінгер, провідний експерт з кору в головному офісі ВООЗ. “Багато людей в багатьох країнах залишаються вразливими, а великі анклави вразливих людей можуть призводити до великих спалахів” Оригінал статті німецькою мовою опубліковано в журналі Science Авторка статті Meredith Wadman Українською переклав Oleksandr Snidalov
    Бер 12, 2019 217