View By Date

Tags

Statistics

  • 489
    Blogs
  • 35
    Active Bloggers
Легалізація: 26 blogs
  • 21 Aug 2019
    У зв'язку із поправками до відповідних законів надаємо огляд змін, які безпосередньо стосуватимуться заявників на візи.  Нововведення до Законів № 326/1999 Зб., Про перебування іноземців на території ЧР, з поправками, та № 634/2004 Зб., Про адміністративні збори, з поправками, які набувають чинності 31 липня 2019 року, вносять наступні зміни. Довгострокові візи та дозволи на проживання супровідні документи подаються тільки в паперовій формі – скасовується можливість приймати будь-який супровідний документ до заяви на довгострокову візу / проживання через скриньку даних, тобто скасовується наявна можливість прийому документа про забезпечення проживання перебування від студентів через скриньку даних; згода батьків на перебування дитини на території ЧР подається тільки в оригіналі (завіреної копії більше недостатньо). візовий збір збір за подання заяви на довгострокову візу залишається у розмірі 2500 крон, але відтепер його сплачують всі категорії заявників (включно зі студентами); виняток – за подання заяви на довгострокову візу з метою підприємництва сплачується збір у розмірі 5000 крон. збір за подання заяви на довгострокове проживання складає 2500 крон (раніше 500 крон); виняток – за подання заяви на довгострокове проживання з метою інвестування сплачується збір у розмірі 5000 крон. збір за прийом заяви на робочу карту, синю карту, карту внутрішньопереведеного працівника в рамках підприємства, карту внутрішньопереведеного працівника в рамках підприємства з країни ЄС складає 5000 крон (раніше 1000 крон); категорії, які подають заяви безкоштовно: особи, молодші за 6 років; заяви на отримання довгострокових віз від власників дипломатичних, службових та спеціальних паспортів; заявники на отримання довгострокових віз з метою сезонного працевлаштування, яким протягом 5 років перед поданням заяви була надана принаймні одна така віза, і жодна з цих віз не була анульована, тільки якщо це не відбулося внаслідок порушення роботодавцем своїх обов’язків. навчання відповідно до закону, під навчанням більше не розуміються здобуття освіти у середній школі, консерваторії чи вищій професійній школі (виняток – програми обміну, що проводяться у чеській приймаючій організації); власники чинних довгострокових віз або дозволів на довгострокове проживання з метою навчання, виданих іншою країною-членом ЄС (за винятком Великобританії, Ірландії та Данії) відтепер можуть перебувати у ЧР з метою навчання до 1 року без того, аби подавати заяву на візу. наукові дослідження науковець та члени його родини можуть подавати тільки заяви на отримання довгострокового проживання (більше не можна подавати заяви на довгострокові візи); відтепер науковці та члени їх сімей можуть перебувати у ЧР без візи до 1 року, якщо вони мають дозвіл на довгострокове проживання з метою наукового дослідження, виданий іншою країною-членом ЄС (за винятком Великобританії, Ірландії та Данії) і проживають у ЧР з метою наукового дослідження. Шенгенські візи апеляція / відкликання якщо заявник бажає подати заяву на повторний розгляд причин відмови у видачі короткострокової візи / визнання візи недійсною / анулювання візи (далі – апеляція / відкликання), він зобов'язаний сплатити збір у розмірі 60 євро; виняток – члени родини громадян країн ЄС цей збір не сплачують. подати заяву на апеляцію / відкликання через візовий центр не можна; термін для прийняття рішення щодо апеляції / відкликання продовжується до 60 днів від дати її подання (раніше було 30 днів).   За матеріалами: МЗС Чехії
  • У зв'язку із поправками до відповідних законів надаємо огляд змін, які безпосередньо стосуватимуться заявників на візи.  Нововведення до Законів № 326/1999 Зб., Про перебування іноземців на території ЧР, з поправками, та № 634/2004 Зб., Про адміністративні збори, з поправками, які набувають чинності 31 липня 2019 року, вносять наступні зміни. Довгострокові візи та дозволи на проживання супровідні документи подаються тільки в паперовій формі – скасовується можливість приймати будь-який супровідний документ до заяви на довгострокову візу / проживання через скриньку даних, тобто скасовується наявна можливість прийому документа про забезпечення проживання перебування від студентів через скриньку даних; згода батьків на перебування дитини на території ЧР подається тільки в оригіналі (завіреної копії більше недостатньо). візовий збір збір за подання заяви на довгострокову візу залишається у розмірі 2500 крон, але відтепер його сплачують всі категорії заявників (включно зі студентами); виняток – за подання заяви на довгострокову візу з метою підприємництва сплачується збір у розмірі 5000 крон. збір за подання заяви на довгострокове проживання складає 2500 крон (раніше 500 крон); виняток – за подання заяви на довгострокове проживання з метою інвестування сплачується збір у розмірі 5000 крон. збір за прийом заяви на робочу карту, синю карту, карту внутрішньопереведеного працівника в рамках підприємства, карту внутрішньопереведеного працівника в рамках підприємства з країни ЄС складає 5000 крон (раніше 1000 крон); категорії, які подають заяви безкоштовно: особи, молодші за 6 років; заяви на отримання довгострокових віз від власників дипломатичних, службових та спеціальних паспортів; заявники на отримання довгострокових віз з метою сезонного працевлаштування, яким протягом 5 років перед поданням заяви була надана принаймні одна така віза, і жодна з цих віз не була анульована, тільки якщо це не відбулося внаслідок порушення роботодавцем своїх обов’язків. навчання відповідно до закону, під навчанням більше не розуміються здобуття освіти у середній школі, консерваторії чи вищій професійній школі (виняток – програми обміну, що проводяться у чеській приймаючій організації); власники чинних довгострокових віз або дозволів на довгострокове проживання з метою навчання, виданих іншою країною-членом ЄС (за винятком Великобританії, Ірландії та Данії) відтепер можуть перебувати у ЧР з метою навчання до 1 року без того, аби подавати заяву на візу. наукові дослідження науковець та члени його родини можуть подавати тільки заяви на отримання довгострокового проживання (більше не можна подавати заяви на довгострокові візи); відтепер науковці та члени їх сімей можуть перебувати у ЧР без візи до 1 року, якщо вони мають дозвіл на довгострокове проживання з метою наукового дослідження, виданий іншою країною-членом ЄС (за винятком Великобританії, Ірландії та Данії) і проживають у ЧР з метою наукового дослідження. Шенгенські візи апеляція / відкликання якщо заявник бажає подати заяву на повторний розгляд причин відмови у видачі короткострокової візи / визнання візи недійсною / анулювання візи (далі – апеляція / відкликання), він зобов'язаний сплатити збір у розмірі 60 євро; виняток – члени родини громадян країн ЄС цей збір не сплачують. подати заяву на апеляцію / відкликання через візовий центр не можна; термін для прийняття рішення щодо апеляції / відкликання продовжується до 60 днів від дати її подання (раніше було 30 днів).   За матеріалами: МЗС Чехії
    Aug 21, 2019 9811
  • 09 Aug 2019
    Tento článek je překladem z ukrajinštiny, originál najdete zde. Předmluva překladatele: Příspěvky na serveru UAPORTAL.CZ, jenž je určen Ukrajincům dlouhodobě žijícím v ČR, jsou zpravidla publikovány jen v ukrajinštině, tentokrát si však situace zaslouží výjimku. Problém, který tato publikace řeší, totiž není jen ukrajinský, participují na něm i veřejné instituce České republiky, které mají řadu nástrojů a možností k tomu, aby mohly situaci příznivě ovlivnit, nicméně z dosud nepochopitelného důvodu nekonají. Logicky se nabízí podezření, zda to není tak, že dotčeným českým úřadům, popř. konkrétním osobám vzniklá situace vlastně vyhovuje. Účelem uveřejnění překladu je vzbudit pozornost české společnosti a v neposlední řadě si vyžádat vyjádření úřadů, především Policie ČR a Ministerstva zahraničí. Je deset ráno. Před Generálním konzulátem České republiky ve Lvově postává několik desítek lidí. Téměř každý z nich drží v rukou složku s papíry a číslo, sleduje údaje na tabuli nad vchodem a čeká na své číslo. Tyto můžeme považovat za klikaře, jsou totiž už přihlášeni na webových stránkách konzulátu a dnes podají doklady na udělení pracovního víza. Vytočím číslo a ptám se. „Za vyřízení celého souboru dokladů účtujeme 800 eur“, vysvětluje ženský hlas, „za zápis pak tisíc eur. Můžeme se pokusit stihnout zápis na přespříští měsíc“. Na žádost UAPORTAL.CZ provedly texty.org.ua vyšetřování a zpracovaly příspěvek. Autor: Serhij Prusak, publikováno společně s texty.org.ua – Média pro chytré. PŘED VELVYSLANECTVÍM „Česko má zájem o zaměstnance z Ukrajiny“... „V Česku byla zvýšena kvóta na zaměstnávání Ukrajinců“... Podobné titulky v poslední době povzbuzují ty, kdo si chce vydělat, pozvednout své příjmy a ekonomiku a zároveň přispět do státního rozpočtu České republiky (platili by tu přece daně), splnit si tuto touhu se však nepodaří zdaleka všem. Snad největší překážkou na této cestě je řízení o udělení víza, přesněji řečeno zápis k návštěvě konzulátu. Většina lidí před velvyslanectvím se rozdělila do skupinek, něco spolu řeší. Přistoupím ke třem ženám a ptám se, jak se jim podařilo zapsat. „Dovezli nám už hotové doklady s registrací“, neochotně odpovídá jedna z nich. – A kolik to stálo? – Nemůžu vám k tomu nic říct. Zeptejte se tamhletoho mladíka ve světlém tričku... Zamířím ke skupince, kam mě nasměrovala žena, o něčem se tu živě diskutuje, prohlížejí se listiny. Oslovím muže, který podle všeho radí ostatním. Prosím poradit, jak si mohu domluvit schůzku na konzulátě kvůli udělení dvouleté zaměstnanecké karty. „Je to velmi těžké“, reaguje muž, „zápis začíná v 10 hodin ráno určeného dne a maximálně do 10 minut je po všem. S tím, že za měsíc konzulát přijme jen 45 žádostí, zatímco zájemců je podstatně víc. Minimální cena této služby je tedy 1200 eur, já vám však pomoct nemůžu, zkuste hledat jinde“. Někdo z přítomných mi podstrkuje telefonní číslo, na němž by prý mohli pomoct. Vytočím a ptám se. „Za vyřízení celého souboru dokladů účtujeme 800 eur“, vysvětluje ženský hlas, „za zápis pak tisíc eur. Můžeme se pokusit stihnout zápis na srpnový termín (telefonovalo se v červnu), mějte však na paměti, že by se vyřizování vašich listin mohlo posunout o měsíc nebo dokonce o šest měsíců. Celé řízení by tak mohlo trvat půlroku až 9 měsíců. A ještě jedna věc: pokud jste dosud neměl žádná sezonní česká víza, žádost o dvouletou zaměstnaneckou kartu vám nejspíš zamítnou. Peníze nevracíme“. Vyhlídky nic moc... Všimnu si muže stojícího dál od ostatních, žádné papíry v ruce nemá. Zopakuji mu svou otázku. „Obyčejný smrtelník to nedokáže. Pracuji na konzulátě a vím, o čem mluvím“ (potvrzení této informace jsem nežádal, tím by náš rozhovor hned skončil), „Přihlášky na červenec jsou již dávno uzavřeny, zápis na srpen začne 23. července. Zapsat se bez cizí pomoci však není možné. Proto je tu tak velká spousta „dobrodinců“, kteří hravě vyřídí veškeré potřebné papíry a domluví schůzku. Potřebujete-li dvouletou zaměstnaneckou kartu do Česka, naúčtují vám maximálně 2500 eur. Kdyby však konzulát vaši žádost zamítl (i to se někdy stane), peníze zpět nedostanete. Navíc po takovém zamítnutí nemůžete počítat s žádným dalším pobytem v Česku“. Co si tedy mají počít ti, kdo již má domluvenou práci, ale nemá čas čekat?! Podařilo se nám vyzpovídat Ukrajince, kteří se stali rukojmími právě podobné situace. Plánovali odjet za prací do České republiky, nedokázali však sami zvládnout postup zápisu na konzulátě. O pracovní sílu tu zájem sice mají, otázka však zní: jak získat vízum?! 100 POKUSŮ O DOVOLÁNÍ A NELEGÁLNÍ ZPROSTŘEDKOVATEL Čeští podnikatelé (platí jak pro továrny, tak i pro menší společnosti nabízející úklid prostor, praní apod.) mají velký zájem o zahraniční zaměstnance, v neposlední řadě z Ukrajiny. O tom nás ujistila paní Oksana, která pobývá v Česku a radí zdejším zaměstnavatelům, jak získat pracovní sílu z naší země. „Existuje několik způsobů, jak získat pracovní vízům“, říká, „můžete využít projekt Režim Ukrajina, v tomto případě byste si však museli na vízum počkat nejméně půlroku. Můžete si také vyřídit doklady přes český konzulát. Podstatné je, že žádosti o dlouhodobé pracovní vízum přijímají pouze ve Lvově. Aby vám však určili datum pro podání dokladů, musíte na konzulát zavolat nebo napsat e-mail (tato pravidla konzulát pravidelně mění)“. „Již v této fázi začíná ta největší hrůza“, líčí paní Oksana, „splnit tento požadavek totiž není vůbec možné. Ihned po odeslání zprávy s aktualizovaným kódem přijde odpověď s informací, že kapacita je bohužel už vyčerpána. A na telefonát se vůbec nikdo neozve“. Navzdory tomu se Ukrajinci do Česka za prací přece jen nějak dostávají. Jak se ukázalo, většina podobných zájemců o výdělek to provádí nelegálně, a sice tak, že pracuje na polské vízum nebo dokonce jen na biometrický pas. Zároveň tu však nechytí větší počet takříkajíc klikařů, jimž se přece jen podařilo najít možnost, jak se nechat zaměstnat u českého zaměstnavatele legálně. „Existuje mnoho zprostředkovatelů na Ukrajině, kteří vám za jistý obnos pomůžou vyřídit celý soubor požadovaných papírů a zapsat se na konzulátě, tedy dostat se do pořadníku“, vysvětluje paní Oksana, „podle požadované platnosti pracovního víza za to účtují 300 eur (u tříměsíčního víza) až 2000 eur, pak se člověk do tří týdnů dostane na pořadník“. Dozvěděli jsme se o trampotách Ukrajinky, která se vloni snažila získat dvouleté pracovní vízum v Česku. Nechala se vyzpovídat jen anonymně, proto jí pomyslně říkejme Lesja. Loni v létě si žena řekla, že pojede za prací u české cleaningové společnosti, což měla již domluvené. Mohlo by se zdát, že nejdůležitější v této situaci je najít si práci. Musela se tedy jen nechat zapsat na webových stránkách českého konzulátu, na vyřízení souboru listin by jí pak zbylo něco kolem dvou měsíců do určeného dne schůzky na konzulátě. V té době se zapisovalo na uvedeném telefonním čísle. Nejprve se však muselo počkat na termín zápisu, který měl být oznámen na webových stránkách. Když se Lesja této informace dočkala, během určeného dne učinila přes 100 pokusů se dovolat, ve sluchátku se však pokaždé ozval obsazovací tón. Po páté odpoledne se pak zapnul záznamník: „Kapacita je bohužel vyčerpána, přijali jsme plný počet žádostí“... K dnešnímu dni bylo přihlašování po telefonu již zrušeno. Když Ukrajince došlo, že nechat se zapsat vlastními snahami nepůjde, obrátila se na zprostředkovatele, kteří ji ujistili: za 2000 dolarů udělají vše sami, a ona dostane dvouletou kartu. Jiné východisko žena nenašla a musela zaplatit, aby nepřišla o možnost pracovat v České republice a vydělat si. „Podařilo se mi tento systém přelstít – musela jsem“. Problém se zápisem na konzulátě není žádnou novinkou. Televize Hromadske odvysílala na toto téma reportáž už v roce 2013, vidíme však, že se změnilo jen málo. LEGALIZOVAT SE V ČESKU JE SNAZŠÍ 49letému Mykolovi Semeňukovi z Žytomyru pracovní vízum pro změnu pomohla vyřídit jeho družka, státní občanka ČR, která speciálně kvůli tomu přicestovala na Ukrajinu. „Vloni v době mého pobytu v Česku, kde jsem pracoval na tříměsíční pracovní vízum, jsem se seznámil s místní ženou“, vypráví pan Mykola, „žili jsme spolu“. Mimochodem tehdy musel muž za udělení tříměsíčního víza zaplatit za zprostředkování 3000 korun (české firmě) a dalších 1200 hřiven pánovi ze Lvova, který pomohl se zápisem. Plus k tomu 35 eur na oficiálním konzulárním poplatku. „Takže v naději na udělení dlouhodobého víza jsem dal dohromady požadované papíry, zejména pozvání do Česka k výkonu zaměstnání a doklad o zajištění ubytování“, svěřuje se pan Mykola. – Společně se svou láskou jsem přijel do Kyjeva, abychom podali soubor dokladů na udělení víza na dva roky. Tehdy jsme ještě nevěděli, že vízum s tak dlouhou platností lze získat jen ve Lvově. Museli jsme si tedy nejdříve sjednat schůzku na webových stránkách českého konzulátu. Zjistili jsme však, že zápis začíná v 10 hodin ráno a v 10:10 už byla kapacita vyčerpána... Tento scénář se opakoval dlouhé tři měsíce – po celou tuto dobu se muž marně snažil přihlásit k podání dokladů. Přítelkyně pana Mykoly se tedy rozhodla, že půjde na konzulát sama. Přestože je Češka, dovnitř ji nepustili s tím, že strážný požadoval údaje o jejím zápisu na webu. Na žádné telefonní číslo konzulátu se dovolat nepodařilo, ani na číslo pro nouzová hlášení (když občané České republiky potřebují pomoc). Pár se tehdy rozhodl hledat firmy, které pomáhají se zápisem, samozřejmě za peníze. Právě tehdy zjistili, že dvouleté vízum lze získat jen ve Lvově, i podle podmínek zprostředkovatele za to musí zaplatit 1200 až 2000 dolarů... Platit tak velké peníze za de facto vydírání muž nechtěl, proto odjel do Česka jako turista v naději, že celou věc vyřeší na místě. A nepřepočítal se, dozvěděl se totiž, že může požádat na policii o sloučení rodiny. „11. května jsem tedy přicestoval do Česka“, uvádí Ukrajinec, „kde jsem se dozvěděl o možnosti vyřídit na místě doklady, že žijeme spolu. Přesně tak jsme udělali, stalo se to koncem května, i hned jsem dostal pracovní vízum na tři měsíce“. S tím, že v dalších 270 dnech má pár doma navštívit komise za účelem potvrzení informací o soužití. Kdyby k tomu nedošlo (tzn. že by komise nedorazila), vízum se Ukrajinci automaticky prodlouží na další tří měsíce atd., než členové komise učiní požadované závěry. Pak může pan Mykola počítat s pracovním vízem s 10letou platností. Dnes tedy muž v klidu pracuje legálně, očekává návštěvu členů komise a další kladný vývoj situace. UPOZORNĚNÍ OD KONZULÁTU Na českém resortu se o vzniklém problému patrně ví, webové stránky totiž uvádějí: „Důrazně doporučujeme nevyužívat nabídek nejrůznějších zprostředkovatelů, agentur či třetích osob, které nabízejí placené služby na internetu nebo před prostorami Generálního konzulátu ČR ve Lvově, popř. před vízovými centry. Zdůrazňujeme, že shora uvedené osoby, které mohou šířit nepravdivé informace, že dokážou zajistit pohovor s konzulárním úředníkem, udělení požadovaného víza nebo zápis, nemají se zaměstnanci Generálního konzulátu nic společného. Generální konzulát ČR ve Lvově si dovoluje upozornit, že zápis na jakýkoli typ víza nebo pobytu je zdarma. Platit za tuto službu zprostředkovatelům je zcela zbytečné a nežádoucí. V případě, že Vás kontaktuje někdo, kdo Vám nabídne tuto službu za úplatu, prosím kontaktujte Generální konzulát e-mailem (uveďte Vaše jméno a kontakt na osobu, která po Vás požadovala peníze)“. Zaslali jsme proto na konzulát dotaz a požádali, aby se k situaci vyjádřil. Dostali jsme tuto odpověď: „Cizinci mohou na konzulátě požádat o udělení zaměstnanecké karty za splnění veškerých ostatních podmínek jen dvěma způsoby: buď prostřednictvím vládního programu Režim Ukrajina, kdy se nemusí zapisovat, ale jen čekat, až budou kontaktováni, nebo skrze standardní zápis na e-mailu zamkarta_lvov@mzv.cz s tím, že se při tomto postupu žádné výjimky neuplatňují. Telefonicky se zapsat nelze. U každého ze dvou shora popsaných způsobů zápisu se také uvádí, pro jak velký počet žadatelů může být stanoven termín podání žádosti o zaměstnaneckou kartu. Přes vládní program Režim Ukrajina se žádosti přijímají denně, i tímto způsobem může žádost podat až 2000 zájemců měsíčně. Žadatelé hodlající pracovat pro českého zaměstnavatele, který nesplňuje kritéria pro zařazení na shora uvedený vládní program, musí použít přihlašovací e-mailovou adresu zamkarta_lvov@mzv.cz. Žádosti od těchto osob se přijímají v počtu 15 ks týdně (každé pondělí). O zařazení zájemce na vládní program Režim Ukrajina může žádat zaměstnavatel, který podniká v České republice nejméně dva roky, je daňovým rezidentem ČR ve smyslu zákona č. 586/1992 Sb., o dani z příjmu, je registrován v ČR jak plátce zdravotního a sociálního pojištění, nemá žádné nezaplacené pohledávky vůči státu a zaměstnává nejméně 6 osob na trvalý pracovní poměr. Dodejme, že až do prosince 2018 se požadovalo min. 10 osob, došlo tedy ke změně, takže o zařazení do programu může žádat více firem, než tomu bylo doposud. Na webových stránkách také uvádíme, že e-mailovou adresu zamkarta_lvov@mzv.cz spravuje pouze vízové oddělení Ministerstva zahraničí v Praze, konzulát tedy nedisponuje žádnými informacemi o průběhu zápisů, proto nemůže reagovat na dotazy či oznámení žadatelů s tím spojené. Dosavadní průběh zápisu ukazuje, že při tomto způsobu dochází k výraznému překročení limitu žadatelů. V případě, že žádost překročí limit, žadateli nezbývá než se pokusit zapsat v některém z dalších měsíců. U obou shora popsaných postupů jde o zcela transparentní způsob zápisu, do nějž zaměstnanci konzulátu nemohou nijak zasáhnout. Na našich webových stránkách žádáme veřejnost, aby se vyhýbala kontaktům s nejrůznějšími zprostředkovateli, kteří mohou nabízet za úplatu své služby v blízkosti konzulátu nebo např. na internetu. V případě, že žadatelé znají takové třetí osoby, které tvrdí opak a nabízejí své služby za úplatu, doporučujeme předat příslušné informace buď přímo konzulátu, nebo ukrajinským policejním orgánům. Na závěr dodáme, že vláda České republiky si je vědoma zájmu českých zaměstnavatelů o pracovní sílu z Ukrajiny a svým nedávným rozhodnutím schválila navýšení počtu přijatých žádosti o zaměstnaneckou kartu v rámci vládního programu Režim Ukrajina na dvojnásobek 40.000 ročně) od podzimu letošního roku. V současné době se zajišťuje personální zkapacitnění příslušných úřadů, aby takto zvýšený počet žádostí o zaměstnanecké karty byly schopny zpracovat“. Zaslali jsme dotaz lvovské policii, zda obdržela nějaké stížnosti na zprostředkovatele, kteří nabízejí za peníze zápis do pořadníku na českém konzulátě, žádnou odpověď jsme však dosud neobdrželi. UAPORTAL.CZ společně s Texty.org.ua Překlad: Svatoslav Ščyhol soudní tlumočník jazyka ukrajinského a ruského tel. 603 789 485
  • Tento článek je překladem z ukrajinštiny, originál najdete zde. Předmluva překladatele: Příspěvky na serveru UAPORTAL.CZ, jenž je určen Ukrajincům dlouhodobě žijícím v ČR, jsou zpravidla publikovány jen v ukrajinštině, tentokrát si však situace zaslouží výjimku. Problém, který tato publikace řeší, totiž není jen ukrajinský, participují na něm i veřejné instituce České republiky, které mají řadu nástrojů a možností k tomu, aby mohly situaci příznivě ovlivnit, nicméně z dosud nepochopitelného důvodu nekonají. Logicky se nabízí podezření, zda to není tak, že dotčeným českým úřadům, popř. konkrétním osobám vzniklá situace vlastně vyhovuje. Účelem uveřejnění překladu je vzbudit pozornost české společnosti a v neposlední řadě si vyžádat vyjádření úřadů, především Policie ČR a Ministerstva zahraničí. Je deset ráno. Před Generálním konzulátem České republiky ve Lvově postává několik desítek lidí. Téměř každý z nich drží v rukou složku s papíry a číslo, sleduje údaje na tabuli nad vchodem a čeká na své číslo. Tyto můžeme považovat za klikaře, jsou totiž už přihlášeni na webových stránkách konzulátu a dnes podají doklady na udělení pracovního víza. Vytočím číslo a ptám se. „Za vyřízení celého souboru dokladů účtujeme 800 eur“, vysvětluje ženský hlas, „za zápis pak tisíc eur. Můžeme se pokusit stihnout zápis na přespříští měsíc“. Na žádost UAPORTAL.CZ provedly texty.org.ua vyšetřování a zpracovaly příspěvek. Autor: Serhij Prusak, publikováno společně s texty.org.ua – Média pro chytré. PŘED VELVYSLANECTVÍM „Česko má zájem o zaměstnance z Ukrajiny“... „V Česku byla zvýšena kvóta na zaměstnávání Ukrajinců“... Podobné titulky v poslední době povzbuzují ty, kdo si chce vydělat, pozvednout své příjmy a ekonomiku a zároveň přispět do státního rozpočtu České republiky (platili by tu přece daně), splnit si tuto touhu se však nepodaří zdaleka všem. Snad největší překážkou na této cestě je řízení o udělení víza, přesněji řečeno zápis k návštěvě konzulátu. Většina lidí před velvyslanectvím se rozdělila do skupinek, něco spolu řeší. Přistoupím ke třem ženám a ptám se, jak se jim podařilo zapsat. „Dovezli nám už hotové doklady s registrací“, neochotně odpovídá jedna z nich. – A kolik to stálo? – Nemůžu vám k tomu nic říct. Zeptejte se tamhletoho mladíka ve světlém tričku... Zamířím ke skupince, kam mě nasměrovala žena, o něčem se tu živě diskutuje, prohlížejí se listiny. Oslovím muže, který podle všeho radí ostatním. Prosím poradit, jak si mohu domluvit schůzku na konzulátě kvůli udělení dvouleté zaměstnanecké karty. „Je to velmi těžké“, reaguje muž, „zápis začíná v 10 hodin ráno určeného dne a maximálně do 10 minut je po všem. S tím, že za měsíc konzulát přijme jen 45 žádostí, zatímco zájemců je podstatně víc. Minimální cena této služby je tedy 1200 eur, já vám však pomoct nemůžu, zkuste hledat jinde“. Někdo z přítomných mi podstrkuje telefonní číslo, na němž by prý mohli pomoct. Vytočím a ptám se. „Za vyřízení celého souboru dokladů účtujeme 800 eur“, vysvětluje ženský hlas, „za zápis pak tisíc eur. Můžeme se pokusit stihnout zápis na srpnový termín (telefonovalo se v červnu), mějte však na paměti, že by se vyřizování vašich listin mohlo posunout o měsíc nebo dokonce o šest měsíců. Celé řízení by tak mohlo trvat půlroku až 9 měsíců. A ještě jedna věc: pokud jste dosud neměl žádná sezonní česká víza, žádost o dvouletou zaměstnaneckou kartu vám nejspíš zamítnou. Peníze nevracíme“. Vyhlídky nic moc... Všimnu si muže stojícího dál od ostatních, žádné papíry v ruce nemá. Zopakuji mu svou otázku. „Obyčejný smrtelník to nedokáže. Pracuji na konzulátě a vím, o čem mluvím“ (potvrzení této informace jsem nežádal, tím by náš rozhovor hned skončil), „Přihlášky na červenec jsou již dávno uzavřeny, zápis na srpen začne 23. července. Zapsat se bez cizí pomoci však není možné. Proto je tu tak velká spousta „dobrodinců“, kteří hravě vyřídí veškeré potřebné papíry a domluví schůzku. Potřebujete-li dvouletou zaměstnaneckou kartu do Česka, naúčtují vám maximálně 2500 eur. Kdyby však konzulát vaši žádost zamítl (i to se někdy stane), peníze zpět nedostanete. Navíc po takovém zamítnutí nemůžete počítat s žádným dalším pobytem v Česku“. Co si tedy mají počít ti, kdo již má domluvenou práci, ale nemá čas čekat?! Podařilo se nám vyzpovídat Ukrajince, kteří se stali rukojmími právě podobné situace. Plánovali odjet za prací do České republiky, nedokázali však sami zvládnout postup zápisu na konzulátě. O pracovní sílu tu zájem sice mají, otázka však zní: jak získat vízum?! 100 POKUSŮ O DOVOLÁNÍ A NELEGÁLNÍ ZPROSTŘEDKOVATEL Čeští podnikatelé (platí jak pro továrny, tak i pro menší společnosti nabízející úklid prostor, praní apod.) mají velký zájem o zahraniční zaměstnance, v neposlední řadě z Ukrajiny. O tom nás ujistila paní Oksana, která pobývá v Česku a radí zdejším zaměstnavatelům, jak získat pracovní sílu z naší země. „Existuje několik způsobů, jak získat pracovní vízům“, říká, „můžete využít projekt Režim Ukrajina, v tomto případě byste si však museli na vízum počkat nejméně půlroku. Můžete si také vyřídit doklady přes český konzulát. Podstatné je, že žádosti o dlouhodobé pracovní vízum přijímají pouze ve Lvově. Aby vám však určili datum pro podání dokladů, musíte na konzulát zavolat nebo napsat e-mail (tato pravidla konzulát pravidelně mění)“. „Již v této fázi začíná ta největší hrůza“, líčí paní Oksana, „splnit tento požadavek totiž není vůbec možné. Ihned po odeslání zprávy s aktualizovaným kódem přijde odpověď s informací, že kapacita je bohužel už vyčerpána. A na telefonát se vůbec nikdo neozve“. Navzdory tomu se Ukrajinci do Česka za prací přece jen nějak dostávají. Jak se ukázalo, většina podobných zájemců o výdělek to provádí nelegálně, a sice tak, že pracuje na polské vízum nebo dokonce jen na biometrický pas. Zároveň tu však nechytí větší počet takříkajíc klikařů, jimž se přece jen podařilo najít možnost, jak se nechat zaměstnat u českého zaměstnavatele legálně. „Existuje mnoho zprostředkovatelů na Ukrajině, kteří vám za jistý obnos pomůžou vyřídit celý soubor požadovaných papírů a zapsat se na konzulátě, tedy dostat se do pořadníku“, vysvětluje paní Oksana, „podle požadované platnosti pracovního víza za to účtují 300 eur (u tříměsíčního víza) až 2000 eur, pak se člověk do tří týdnů dostane na pořadník“. Dozvěděli jsme se o trampotách Ukrajinky, která se vloni snažila získat dvouleté pracovní vízum v Česku. Nechala se vyzpovídat jen anonymně, proto jí pomyslně říkejme Lesja. Loni v létě si žena řekla, že pojede za prací u české cleaningové společnosti, což měla již domluvené. Mohlo by se zdát, že nejdůležitější v této situaci je najít si práci. Musela se tedy jen nechat zapsat na webových stránkách českého konzulátu, na vyřízení souboru listin by jí pak zbylo něco kolem dvou měsíců do určeného dne schůzky na konzulátě. V té době se zapisovalo na uvedeném telefonním čísle. Nejprve se však muselo počkat na termín zápisu, který měl být oznámen na webových stránkách. Když se Lesja této informace dočkala, během určeného dne učinila přes 100 pokusů se dovolat, ve sluchátku se však pokaždé ozval obsazovací tón. Po páté odpoledne se pak zapnul záznamník: „Kapacita je bohužel vyčerpána, přijali jsme plný počet žádostí“... K dnešnímu dni bylo přihlašování po telefonu již zrušeno. Když Ukrajince došlo, že nechat se zapsat vlastními snahami nepůjde, obrátila se na zprostředkovatele, kteří ji ujistili: za 2000 dolarů udělají vše sami, a ona dostane dvouletou kartu. Jiné východisko žena nenašla a musela zaplatit, aby nepřišla o možnost pracovat v České republice a vydělat si. „Podařilo se mi tento systém přelstít – musela jsem“. Problém se zápisem na konzulátě není žádnou novinkou. Televize Hromadske odvysílala na toto téma reportáž už v roce 2013, vidíme však, že se změnilo jen málo. LEGALIZOVAT SE V ČESKU JE SNAZŠÍ 49letému Mykolovi Semeňukovi z Žytomyru pracovní vízum pro změnu pomohla vyřídit jeho družka, státní občanka ČR, která speciálně kvůli tomu přicestovala na Ukrajinu. „Vloni v době mého pobytu v Česku, kde jsem pracoval na tříměsíční pracovní vízum, jsem se seznámil s místní ženou“, vypráví pan Mykola, „žili jsme spolu“. Mimochodem tehdy musel muž za udělení tříměsíčního víza zaplatit za zprostředkování 3000 korun (české firmě) a dalších 1200 hřiven pánovi ze Lvova, který pomohl se zápisem. Plus k tomu 35 eur na oficiálním konzulárním poplatku. „Takže v naději na udělení dlouhodobého víza jsem dal dohromady požadované papíry, zejména pozvání do Česka k výkonu zaměstnání a doklad o zajištění ubytování“, svěřuje se pan Mykola. – Společně se svou láskou jsem přijel do Kyjeva, abychom podali soubor dokladů na udělení víza na dva roky. Tehdy jsme ještě nevěděli, že vízum s tak dlouhou platností lze získat jen ve Lvově. Museli jsme si tedy nejdříve sjednat schůzku na webových stránkách českého konzulátu. Zjistili jsme však, že zápis začíná v 10 hodin ráno a v 10:10 už byla kapacita vyčerpána... Tento scénář se opakoval dlouhé tři měsíce – po celou tuto dobu se muž marně snažil přihlásit k podání dokladů. Přítelkyně pana Mykoly se tedy rozhodla, že půjde na konzulát sama. Přestože je Češka, dovnitř ji nepustili s tím, že strážný požadoval údaje o jejím zápisu na webu. Na žádné telefonní číslo konzulátu se dovolat nepodařilo, ani na číslo pro nouzová hlášení (když občané České republiky potřebují pomoc). Pár se tehdy rozhodl hledat firmy, které pomáhají se zápisem, samozřejmě za peníze. Právě tehdy zjistili, že dvouleté vízum lze získat jen ve Lvově, i podle podmínek zprostředkovatele za to musí zaplatit 1200 až 2000 dolarů... Platit tak velké peníze za de facto vydírání muž nechtěl, proto odjel do Česka jako turista v naději, že celou věc vyřeší na místě. A nepřepočítal se, dozvěděl se totiž, že může požádat na policii o sloučení rodiny. „11. května jsem tedy přicestoval do Česka“, uvádí Ukrajinec, „kde jsem se dozvěděl o možnosti vyřídit na místě doklady, že žijeme spolu. Přesně tak jsme udělali, stalo se to koncem května, i hned jsem dostal pracovní vízum na tři měsíce“. S tím, že v dalších 270 dnech má pár doma navštívit komise za účelem potvrzení informací o soužití. Kdyby k tomu nedošlo (tzn. že by komise nedorazila), vízum se Ukrajinci automaticky prodlouží na další tří měsíce atd., než členové komise učiní požadované závěry. Pak může pan Mykola počítat s pracovním vízem s 10letou platností. Dnes tedy muž v klidu pracuje legálně, očekává návštěvu členů komise a další kladný vývoj situace. UPOZORNĚNÍ OD KONZULÁTU Na českém resortu se o vzniklém problému patrně ví, webové stránky totiž uvádějí: „Důrazně doporučujeme nevyužívat nabídek nejrůznějších zprostředkovatelů, agentur či třetích osob, které nabízejí placené služby na internetu nebo před prostorami Generálního konzulátu ČR ve Lvově, popř. před vízovými centry. Zdůrazňujeme, že shora uvedené osoby, které mohou šířit nepravdivé informace, že dokážou zajistit pohovor s konzulárním úředníkem, udělení požadovaného víza nebo zápis, nemají se zaměstnanci Generálního konzulátu nic společného. Generální konzulát ČR ve Lvově si dovoluje upozornit, že zápis na jakýkoli typ víza nebo pobytu je zdarma. Platit za tuto službu zprostředkovatelům je zcela zbytečné a nežádoucí. V případě, že Vás kontaktuje někdo, kdo Vám nabídne tuto službu za úplatu, prosím kontaktujte Generální konzulát e-mailem (uveďte Vaše jméno a kontakt na osobu, která po Vás požadovala peníze)“. Zaslali jsme proto na konzulát dotaz a požádali, aby se k situaci vyjádřil. Dostali jsme tuto odpověď: „Cizinci mohou na konzulátě požádat o udělení zaměstnanecké karty za splnění veškerých ostatních podmínek jen dvěma způsoby: buď prostřednictvím vládního programu Režim Ukrajina, kdy se nemusí zapisovat, ale jen čekat, až budou kontaktováni, nebo skrze standardní zápis na e-mailu zamkarta_lvov@mzv.cz s tím, že se při tomto postupu žádné výjimky neuplatňují. Telefonicky se zapsat nelze. U každého ze dvou shora popsaných způsobů zápisu se také uvádí, pro jak velký počet žadatelů může být stanoven termín podání žádosti o zaměstnaneckou kartu. Přes vládní program Režim Ukrajina se žádosti přijímají denně, i tímto způsobem může žádost podat až 2000 zájemců měsíčně. Žadatelé hodlající pracovat pro českého zaměstnavatele, který nesplňuje kritéria pro zařazení na shora uvedený vládní program, musí použít přihlašovací e-mailovou adresu zamkarta_lvov@mzv.cz. Žádosti od těchto osob se přijímají v počtu 15 ks týdně (každé pondělí). O zařazení zájemce na vládní program Režim Ukrajina může žádat zaměstnavatel, který podniká v České republice nejméně dva roky, je daňovým rezidentem ČR ve smyslu zákona č. 586/1992 Sb., o dani z příjmu, je registrován v ČR jak plátce zdravotního a sociálního pojištění, nemá žádné nezaplacené pohledávky vůči státu a zaměstnává nejméně 6 osob na trvalý pracovní poměr. Dodejme, že až do prosince 2018 se požadovalo min. 10 osob, došlo tedy ke změně, takže o zařazení do programu může žádat více firem, než tomu bylo doposud. Na webových stránkách také uvádíme, že e-mailovou adresu zamkarta_lvov@mzv.cz spravuje pouze vízové oddělení Ministerstva zahraničí v Praze, konzulát tedy nedisponuje žádnými informacemi o průběhu zápisů, proto nemůže reagovat na dotazy či oznámení žadatelů s tím spojené. Dosavadní průběh zápisu ukazuje, že při tomto způsobu dochází k výraznému překročení limitu žadatelů. V případě, že žádost překročí limit, žadateli nezbývá než se pokusit zapsat v některém z dalších měsíců. U obou shora popsaných postupů jde o zcela transparentní způsob zápisu, do nějž zaměstnanci konzulátu nemohou nijak zasáhnout. Na našich webových stránkách žádáme veřejnost, aby se vyhýbala kontaktům s nejrůznějšími zprostředkovateli, kteří mohou nabízet za úplatu své služby v blízkosti konzulátu nebo např. na internetu. V případě, že žadatelé znají takové třetí osoby, které tvrdí opak a nabízejí své služby za úplatu, doporučujeme předat příslušné informace buď přímo konzulátu, nebo ukrajinským policejním orgánům. Na závěr dodáme, že vláda České republiky si je vědoma zájmu českých zaměstnavatelů o pracovní sílu z Ukrajiny a svým nedávným rozhodnutím schválila navýšení počtu přijatých žádosti o zaměstnaneckou kartu v rámci vládního programu Režim Ukrajina na dvojnásobek 40.000 ročně) od podzimu letošního roku. V současné době se zajišťuje personální zkapacitnění příslušných úřadů, aby takto zvýšený počet žádostí o zaměstnanecké karty byly schopny zpracovat“. Zaslali jsme dotaz lvovské policii, zda obdržela nějaké stížnosti na zprostředkovatele, kteří nabízejí za peníze zápis do pořadníku na českém konzulátě, žádnou odpověď jsme však dosud neobdrželi. UAPORTAL.CZ společně s Texty.org.ua Překlad: Svatoslav Ščyhol soudní tlumočník jazyka ukrajinského a ruského tel. 603 789 485
    Aug 09, 2019 589
  • 06 Aug 2019
    Десята ранку. Біля Генерального консульства Чеської Республіки у Львові зібралось кілька десятків людей. Майже кожен тримає в руках файл із документами та номерок, спостерігаючи за даними на табло, що над входом, в очікуванні свого номера. Їх можна вважати щасливчиками, адже вже зареєстровані на сайті консульства й цього дня подадуть документи на отримання робочої візи. Набираю, запитую. «За оформлення всього пакету документів ми беремо 800 євро, — пояснює жіночий голос. — А за реєстрацію — тисячу євро. Можна спробувати встигнути зареєструватись на через один місяць». На замовлення UAPORTAL.CZ ,  texty.org.ua провели розслідування і підготували матеріал.   Автор: Сергій Прусак, опубліковано разом з texty.org.ua - Медія для розумних.  Біля посольства «Чехія зацікавлена в працівниках з України»... «У Чехії збільшили квоту на працевлаштування українців»... Подібні заголовки останнім часом тішать охочих попрацювати й покращити свої доходи та економіку й бюджет Чеської Республіки (адже там платяться податки), проте здійснити бажане вдається далеко не всім. Чи не найбільшою перешкодою на цьому шляху є процес отримання візи, точніше реєстрація на прийом у консульство. Більшість людей під консульством розділились по групах, щось обговорюють. Підходжу до трьох жінок, запитую, як їм вдалось зареєструватись. «Нам привезли готові документи з реєстрацією», — неохоче відповідає одна з них. — А скільки це коштувало? — Не можу вам нічого більше сказати. Розпитайте он того молодика у світлій футболці... Прямую до групи, в чий бік спрямувала мене жінка, там жваво щось обговорюють, переглядаючи документи. Звертаюсь до чоловіка, який, судячи з усього, консультує інших. Прошу підказати, як зареєструватись на прийом у консульстві для отримання дворічної робочої карти. «Це дуже складно, — відповідає чоловік. — Реєстрація проводиться у визначений день о 10-й ранку, максимум через 10 хвилин завершується. При тім за місяць консульство приймає лише 45 заявок, а охочих суттєво більше. Тож мінімальна вартість такої послуги — 1200 євро, але я вам допомогти не зможу, пошукайте інших». Хтось із присутніх підсунув мені номер телефону, за яким, мовляв, можуть допомогти. Набираю, запитую. «За оформлення всього пакету документів ми беремо 800 євро, — пояснює жіночий голос. — А за реєстрацію — тисячу євро. Можна спробувати встигнути зареєструватись на серпень (розмова відбувалася в червні), але майте на увазі, що розгляд ваших документів можуть перенести на один чи навіть шість місяців. Тому весь процес може зайняти від півроку до 9 місяців. І ще одне, якщо у вас не було сезонних чеських віз, швидше за все отримаєте відмову на дворічну робочу карту. Грошей ми не повертаємо». Невесела перспектива... Звертаю увагу на чоловіка, який стоїть подалі від більшості, документів у руках немає. Повторюю йому своє питання. «Простому смертному зробити це неможливо. Я працюю в консульстві і знаю, про що говорю, — підтвердження цієї інформації я не питав, бо розмову було б одразу завершено. — На липень реєстрацію закрили давно, на серпень розпочнеться 23 липня. Але зареєструватись самому неможливо. Тому тут так багато „добродіїв“, які з легкістю оформляють усі потрібні документи й реєструють. Якщо вам потрібна дворічна робоча карта в Чехію, то максимум, що за це правлять, — 2,5 тисячі євро. Якщо ж отримаєте в консульстві відмову (а таке час від часу стається), гроші назад не повернете. Та й ви після відмови не зможете більше розраховувати на виїзд до Чехії». То що ж робити тим, хто вже має домовленість про роботу, а от часу на очікування катма?! Нам вдалося поговорити з українцями, які стали заручниками саме таких обставин. Вони мали намір поїхати на роботу до Чеської Республіки, але так і не змогли самостійно подужати процес реєстрації в консульстві. У робочій силі там зацікавлені, але питання — як отримати візу?! 100 спроб додзвонитися і нелегальний посередник Бізнес Чехії (мова як про заводи, так і про невеликі компанії, що займаються прибиранням приміщень, пранням тощо) дуже зацікавлений у працівниках з інших країн, у тому числі з України. У цьому нас запевнила пані Оксана, яка, перебуваючи в Чехії, консультує місцевих працедавців, як отримати робочу силу з нашої країни. «Є кілька способів отримати робочу візу, — розповідає вона. — Можна скористатись проектом „Режим Україна“, але тоді доведеться чекати на візу щонайменше півроку. А можна оформити документи через чеське консульство. Важливо, що документи на довготривалу робочу візу приймають лише у Львові. Але для того, аби вам призначили дату для подання документів, треба подзвонити в консульство чи написати мейл (консульство регулярно змінює ці правила). «Уже на цьому етапі починається найбільший жах, — провадить пані Оксана. — Адже виконати цю вимогу немає жодної можливості. Одразу ж після відправлення листа з оновленим кодом людина отримує відповідь з інформацією про те, що всі місця, на жаль, уже зайняті. А на дзвінок відповіді ви взагалі не отримаєте». Попри це, українці якось потрапляють до Чехії на роботу. Виявляється, чимала кількість таких заробітчан робить це нелегально, а саме працюють по польській візі чи мають лише біометричний паспорт. Проте є й чимало, так би мовити, щасливчиків, яким вдалось-таки знайти можливість потрапити на роботу до чеського працедавця легально. «Є чимало посередників в Україні, які за певну плату допомагають оформити увесь пакет потрібних документів і зареєструватись у консульстві, себто потрапити в чергу, — пояснює пані Оксана. — Залежно від терміну робочої візи, за це правлять від 300 євро (за тримісячну візу) до 2 тисяч євро, після чого в тритижневий термін людина потрапляє в чергу». Ми дізнались про поневіряння українки, яка торік намагалась отримати дворічну робочу візу в Чехії. Вона погодилась розповісти про це анонімно, тож умовно назвемо її Лесею. Минулого літа жінка вирішила поїхати працювати в чеську клінінгову компанію, про що вже мала домовленість. Здавалося б, головне в такій ситуації — знайти роботу. Тож їй потрібно було всього лише зареєструватись на сайті чеського консульства, після чого на оформлення пакету документів у неї було б близько двох місяців до призначеної дати прийому в консульстві. Тоді реєстрація відбувалась за вказаним номером телефону. Та спершу треба було дочекатись дати запису, яку повідомляли на сайті. Дочекавшись цієї інформації, у визначений день Леся зробила понад 100 спроб додзвонитись, та щоразу у слухавці лунали короткі гудки — зайнято. А після п’ятої вечора увімкнувся автовідповідач: «На жаль, місць більше немає, усі заявки вже прийнято»... На сьогодні реєстрацію через телефон скасовано. Зрозумівши, що зареєструватись власними зусиллями не вдасться, українка звернулась до посередників, які запевнили: за 2000 доларів зроблять усе самі, а вона отримає дворічну карту. Іншого виходу жінка не знайшла і довелось заплатити, аби не втратити можливість попрацювати в Чеській Республіці й заробити. «Мені вдалось обхитрити цю схему — вимушено»   Проблема із записом у консульство не нова. Громадське ТБ ще в 2013 році робило репортаж на цю тему, як бачимо мало, що змінилося. У Чехії легалізуватися легше А от 49-річному Миколі Семенюку з Житомира допомогти оформити робочу візу взялась його співмешканка, громадянка Чехії, яка спеціально для цього прибула до України. «Минулого року під час перебування в Чехії, де я працював за тримісячною робочою візою, познайомився з місцевою жителькою, — розповідає пан Микола. — Ми жили разом». Тоді, до речі, аби отримати тримісячну візу, чоловікові довелось заплатити за посередництво 3000 крон (чеській фірмі) і ще 1200 гривень львів’янину, який допомагав зареєструватись. Плюс 35 євро, які треба офіційно заплатити в консульстві. «Відтак, сподіваючись отримати довготривалу візу, я зібрав необхідні документи, у тому числі запрошення з Чехії на роботу і про те, що матиму місце для проживання, — ділиться пан Микола. — Разом із коханою приїхав до Києва, аби подати пакет документів на виготовлення візи на два роки. Ми тоді ще не знали, що на такий термін візу можна отримати лише у Львові. Отже, спершу потрібно було зареєструватись на сайті чеського консульства для прийому. Але виявилось, що реєстрація починається о 10-й годині ранку, а о 10:10 вже всі місця були зайняті... Цей сценарій повторювався протягом трьох місяців — увесь цей час чоловік безуспішно намагався зареєструватись на подання документів. Тож жінка пана Миколи вирішила сама піти в консульство. І хоча вона є чешкою, її не пропустили, і охоронець вимагав дані про реєстрацію на сайті. На жоден номер телефону в консульстві додзвонитись не вдалося, навіть на номер для SOS-повідомлення (коли громадянам Чеської Республіки потрібна допомога). І пара почала шукати фірми, які допомагають зареєструватись — за гроші, звісно. Тоді й виявили, що дворічну візу можна отримати лише у Львові і за це, залежно від умов посередника, потрібно заплатити від 1200 до 2000 доларів... Віддавати такі гроші за фактично здирництво чоловік не захотів. Тому поїхав до Чехії як турист з надією вирішити це питання на місці. І не прогадав, адже там дізнався, що є можливість подати документи до поліції на возз'єднання сім’ї. «Тож 11 травня я приїхав до Чехії, — провадить українець, — де дізнався про можливість оформлення документів на місці про те, що ми проживаємо разом. Так ми і зробили, це сталося наприкінці травня, і мені одразу видали робочу візу на три місяці». А протягом наступних 270 днів після цього додому до пари має прибути комісія для підтвердження даних про спільне проживання. Якщо цього не станеться (тобто комісія не приїде), українцю автоматично продовжать візу ще на три місяці і так далі, поки члени комісії не зроблять потрібного висновку. Після цього пан Микола може розраховувати на робочу візу на 10-річний термін. Тож наразі чоловік спокійно працює легально, очікуючи на візит членів комісії й подальший позитивний розвиток подій. Попередження від консульства У чеському відомстві, вочевидь, знають про проблему, що склалась, оскільки на сайті зазначено таке: «Наполегливо рекомендуємо не користуватися пропозиціями різних посередників або агентств чи третіх осіб, які пропонують платні послуги в інтернеті або біля приміщення Генерального консульства ЧР у Львові чи візових центрів. Наголошуємо, що вищезгадані особи, які можуть поширювати брехливу інформацію, що вони здатні забезпечити співбесіду з консульським працівником, видачу бажаної візи або ж реєстрацію, не мають ніякого відношення до співробітників Генерального консульства. Генеральне консульство ЧР у Львові звертає Вашу увагу, що реєстрація на будь-який тип візи або проживання безкоштовна. Абсолютно непотрібним і небажаним є платити за цю послугу посередникам. У випадку, якщо з Вами зв'язується хтось, хто пропонує Вам цю послугу за винагороду, будь ласка, звертайтеся до Генерального консульства на електронну пошту. (вкажіть Ваше ім'я та контактні дані особи, яка вимагала від Вас гроші)». Тож ми відправили у консульство запит із проханням прокоментувати ситуацію. І отримали відповідь: «Іноземці можуть подати у Консульстві заяву на отримання робочої карти, при дотриманні всіх інших умов, лише двома способами — або через урядову програму „Режим Україна“, коли їм не потрібно реєструватися, але очікувати, доки з ними зв’яжуться, або шляхом стандартної реєстрації на e-mail zamkarta_lvov@mzv.cz, причому жодні винятки у цьому порядку не застосовуються. Телефонна реєстрація неможлива. Відносно кожного з двох вищезазначених методів реєстрації також вказано, якій кількості заявників може бути призначений термін подання заяви на отримання робочої карти. Через урядову програму „Режим Україна“ заяви набираються щодня, і подати заяву таким способом мають змогу 2000 заявників на місяць. Заявники, які планують працювати у чеського роботодавця, який не відповідає критеріям для включення у вищезгадану урядову програму, повинні використовувати реєстраційну e-mail адресу zamkarta_lvov@mzv.cz. Заявки цих осіб приймаються в обсязі 15 на тиждень (кожного понеділка). Про включення заявника до урядової програми „Режим Україна“ може клопотати роботодавець, який провадить діяльність у Чеській Республіці не менше двох років, є податковим резидентом у ЧР згідно Закону про податок на прибуток № 586/1992 Зб., зареєстрований у ЧР як платник медичного та соціального страхування, не має жодних невиплачених зобов’язань перед державою і має у своєму штаті принаймні 6 постійно працевлаштованих осіб. Додамо, що до грудня 2018 року вимогою було 10 осіб, тобто відбулася зміна і заявки на включення до програми можуть подавати більше фірм, ніж раніше. На веб-сайті також зазначаємо, що e-mail адреса zamkarta_lvov@mzv.cz адмініструється виключно візовим відділом Міністерства закордонних справ у Празі, тому Консульство не володіє жодною інформацією про перебіг реєстраційного процесу, а відтак не може реагувати на питання чи повідомлення заявників, пов’язані з ним. Дійсний перебіг реєстрації засвідчує, що перевищення ліміту заявників при цьому способі є значним. У випадку, якщо заявка надходить над лімітом, заявнику не залишається нічого іншого, ніж спробувати зареєструватися в одному з наступних місяців. В обох вищезгаданих способах йдеться про абсолютно прозорий спосіб реєстрації, до якого співробітники Консульства ніяк не можуть втручатися. На нашому сайті ми просимо громадськість уникати контактів з різними посередниками, які можуть пропонувати за оплату свої послуги поблизу Консульства або, наприклад, через Інтернет. Якщо заявникам відомі такі треті особи, які заявляють протилежне і пропонують свої послуги за оплату, ми рекомендуємо передати відповідну інформацію або безпосередньо до Консульства, або до українських поліцейських органів. На закінчення додаємо, що уряд Чеської Республіки усвідомлює зацікавленість чеських роботодавців у робочій силі з України і своїм недавнім рішенням схвалив збільшення кількості прийнятих заяв на робочу карту в рамках урядової програми „Режим Україна“ вдвічі (40 тис. на рік) з осені цього року. На даний час забезпечується кадрове посилення відповідних відомств, аби вони могли обробляти таку збільшену кількість заявок на робочі карти». Ми надіслали запит до львівської поліції щодо того, чи звертався хтось зі скаргою на посередників, котрі пропонують за гроші записатися в чергу до консульства Чехії, та відповіді до цього часу ще не отримали.  UAPORTAL.CZ разом з Тексти.org.ua 
    10860 Posted by Oleksa Koba
  • Десята ранку. Біля Генерального консульства Чеської Республіки у Львові зібралось кілька десятків людей. Майже кожен тримає в руках файл із документами та номерок, спостерігаючи за даними на табло, що над входом, в очікуванні свого номера. Їх можна вважати щасливчиками, адже вже зареєстровані на сайті консульства й цього дня подадуть документи на отримання робочої візи. Набираю, запитую. «За оформлення всього пакету документів ми беремо 800 євро, — пояснює жіночий голос. — А за реєстрацію — тисячу євро. Можна спробувати встигнути зареєструватись на через один місяць». На замовлення UAPORTAL.CZ ,  texty.org.ua провели розслідування і підготували матеріал.   Автор: Сергій Прусак, опубліковано разом з texty.org.ua - Медія для розумних.  Біля посольства «Чехія зацікавлена в працівниках з України»... «У Чехії збільшили квоту на працевлаштування українців»... Подібні заголовки останнім часом тішать охочих попрацювати й покращити свої доходи та економіку й бюджет Чеської Республіки (адже там платяться податки), проте здійснити бажане вдається далеко не всім. Чи не найбільшою перешкодою на цьому шляху є процес отримання візи, точніше реєстрація на прийом у консульство. Більшість людей під консульством розділились по групах, щось обговорюють. Підходжу до трьох жінок, запитую, як їм вдалось зареєструватись. «Нам привезли готові документи з реєстрацією», — неохоче відповідає одна з них. — А скільки це коштувало? — Не можу вам нічого більше сказати. Розпитайте он того молодика у світлій футболці... Прямую до групи, в чий бік спрямувала мене жінка, там жваво щось обговорюють, переглядаючи документи. Звертаюсь до чоловіка, який, судячи з усього, консультує інших. Прошу підказати, як зареєструватись на прийом у консульстві для отримання дворічної робочої карти. «Це дуже складно, — відповідає чоловік. — Реєстрація проводиться у визначений день о 10-й ранку, максимум через 10 хвилин завершується. При тім за місяць консульство приймає лише 45 заявок, а охочих суттєво більше. Тож мінімальна вартість такої послуги — 1200 євро, але я вам допомогти не зможу, пошукайте інших». Хтось із присутніх підсунув мені номер телефону, за яким, мовляв, можуть допомогти. Набираю, запитую. «За оформлення всього пакету документів ми беремо 800 євро, — пояснює жіночий голос. — А за реєстрацію — тисячу євро. Можна спробувати встигнути зареєструватись на серпень (розмова відбувалася в червні), але майте на увазі, що розгляд ваших документів можуть перенести на один чи навіть шість місяців. Тому весь процес може зайняти від півроку до 9 місяців. І ще одне, якщо у вас не було сезонних чеських віз, швидше за все отримаєте відмову на дворічну робочу карту. Грошей ми не повертаємо». Невесела перспектива... Звертаю увагу на чоловіка, який стоїть подалі від більшості, документів у руках немає. Повторюю йому своє питання. «Простому смертному зробити це неможливо. Я працюю в консульстві і знаю, про що говорю, — підтвердження цієї інформації я не питав, бо розмову було б одразу завершено. — На липень реєстрацію закрили давно, на серпень розпочнеться 23 липня. Але зареєструватись самому неможливо. Тому тут так багато „добродіїв“, які з легкістю оформляють усі потрібні документи й реєструють. Якщо вам потрібна дворічна робоча карта в Чехію, то максимум, що за це правлять, — 2,5 тисячі євро. Якщо ж отримаєте в консульстві відмову (а таке час від часу стається), гроші назад не повернете. Та й ви після відмови не зможете більше розраховувати на виїзд до Чехії». То що ж робити тим, хто вже має домовленість про роботу, а от часу на очікування катма?! Нам вдалося поговорити з українцями, які стали заручниками саме таких обставин. Вони мали намір поїхати на роботу до Чеської Республіки, але так і не змогли самостійно подужати процес реєстрації в консульстві. У робочій силі там зацікавлені, але питання — як отримати візу?! 100 спроб додзвонитися і нелегальний посередник Бізнес Чехії (мова як про заводи, так і про невеликі компанії, що займаються прибиранням приміщень, пранням тощо) дуже зацікавлений у працівниках з інших країн, у тому числі з України. У цьому нас запевнила пані Оксана, яка, перебуваючи в Чехії, консультує місцевих працедавців, як отримати робочу силу з нашої країни. «Є кілька способів отримати робочу візу, — розповідає вона. — Можна скористатись проектом „Режим Україна“, але тоді доведеться чекати на візу щонайменше півроку. А можна оформити документи через чеське консульство. Важливо, що документи на довготривалу робочу візу приймають лише у Львові. Але для того, аби вам призначили дату для подання документів, треба подзвонити в консульство чи написати мейл (консульство регулярно змінює ці правила). «Уже на цьому етапі починається найбільший жах, — провадить пані Оксана. — Адже виконати цю вимогу немає жодної можливості. Одразу ж після відправлення листа з оновленим кодом людина отримує відповідь з інформацією про те, що всі місця, на жаль, уже зайняті. А на дзвінок відповіді ви взагалі не отримаєте». Попри це, українці якось потрапляють до Чехії на роботу. Виявляється, чимала кількість таких заробітчан робить це нелегально, а саме працюють по польській візі чи мають лише біометричний паспорт. Проте є й чимало, так би мовити, щасливчиків, яким вдалось-таки знайти можливість потрапити на роботу до чеського працедавця легально. «Є чимало посередників в Україні, які за певну плату допомагають оформити увесь пакет потрібних документів і зареєструватись у консульстві, себто потрапити в чергу, — пояснює пані Оксана. — Залежно від терміну робочої візи, за це правлять від 300 євро (за тримісячну візу) до 2 тисяч євро, після чого в тритижневий термін людина потрапляє в чергу». Ми дізнались про поневіряння українки, яка торік намагалась отримати дворічну робочу візу в Чехії. Вона погодилась розповісти про це анонімно, тож умовно назвемо її Лесею. Минулого літа жінка вирішила поїхати працювати в чеську клінінгову компанію, про що вже мала домовленість. Здавалося б, головне в такій ситуації — знайти роботу. Тож їй потрібно було всього лише зареєструватись на сайті чеського консульства, після чого на оформлення пакету документів у неї було б близько двох місяців до призначеної дати прийому в консульстві. Тоді реєстрація відбувалась за вказаним номером телефону. Та спершу треба було дочекатись дати запису, яку повідомляли на сайті. Дочекавшись цієї інформації, у визначений день Леся зробила понад 100 спроб додзвонитись, та щоразу у слухавці лунали короткі гудки — зайнято. А після п’ятої вечора увімкнувся автовідповідач: «На жаль, місць більше немає, усі заявки вже прийнято»... На сьогодні реєстрацію через телефон скасовано. Зрозумівши, що зареєструватись власними зусиллями не вдасться, українка звернулась до посередників, які запевнили: за 2000 доларів зроблять усе самі, а вона отримає дворічну карту. Іншого виходу жінка не знайшла і довелось заплатити, аби не втратити можливість попрацювати в Чеській Республіці й заробити. «Мені вдалось обхитрити цю схему — вимушено»   Проблема із записом у консульство не нова. Громадське ТБ ще в 2013 році робило репортаж на цю тему, як бачимо мало, що змінилося. У Чехії легалізуватися легше А от 49-річному Миколі Семенюку з Житомира допомогти оформити робочу візу взялась його співмешканка, громадянка Чехії, яка спеціально для цього прибула до України. «Минулого року під час перебування в Чехії, де я працював за тримісячною робочою візою, познайомився з місцевою жителькою, — розповідає пан Микола. — Ми жили разом». Тоді, до речі, аби отримати тримісячну візу, чоловікові довелось заплатити за посередництво 3000 крон (чеській фірмі) і ще 1200 гривень львів’янину, який допомагав зареєструватись. Плюс 35 євро, які треба офіційно заплатити в консульстві. «Відтак, сподіваючись отримати довготривалу візу, я зібрав необхідні документи, у тому числі запрошення з Чехії на роботу і про те, що матиму місце для проживання, — ділиться пан Микола. — Разом із коханою приїхав до Києва, аби подати пакет документів на виготовлення візи на два роки. Ми тоді ще не знали, що на такий термін візу можна отримати лише у Львові. Отже, спершу потрібно було зареєструватись на сайті чеського консульства для прийому. Але виявилось, що реєстрація починається о 10-й годині ранку, а о 10:10 вже всі місця були зайняті... Цей сценарій повторювався протягом трьох місяців — увесь цей час чоловік безуспішно намагався зареєструватись на подання документів. Тож жінка пана Миколи вирішила сама піти в консульство. І хоча вона є чешкою, її не пропустили, і охоронець вимагав дані про реєстрацію на сайті. На жоден номер телефону в консульстві додзвонитись не вдалося, навіть на номер для SOS-повідомлення (коли громадянам Чеської Республіки потрібна допомога). І пара почала шукати фірми, які допомагають зареєструватись — за гроші, звісно. Тоді й виявили, що дворічну візу можна отримати лише у Львові і за це, залежно від умов посередника, потрібно заплатити від 1200 до 2000 доларів... Віддавати такі гроші за фактично здирництво чоловік не захотів. Тому поїхав до Чехії як турист з надією вирішити це питання на місці. І не прогадав, адже там дізнався, що є можливість подати документи до поліції на возз'єднання сім’ї. «Тож 11 травня я приїхав до Чехії, — провадить українець, — де дізнався про можливість оформлення документів на місці про те, що ми проживаємо разом. Так ми і зробили, це сталося наприкінці травня, і мені одразу видали робочу візу на три місяці». А протягом наступних 270 днів після цього додому до пари має прибути комісія для підтвердження даних про спільне проживання. Якщо цього не станеться (тобто комісія не приїде), українцю автоматично продовжать візу ще на три місяці і так далі, поки члени комісії не зроблять потрібного висновку. Після цього пан Микола може розраховувати на робочу візу на 10-річний термін. Тож наразі чоловік спокійно працює легально, очікуючи на візит членів комісії й подальший позитивний розвиток подій. Попередження від консульства У чеському відомстві, вочевидь, знають про проблему, що склалась, оскільки на сайті зазначено таке: «Наполегливо рекомендуємо не користуватися пропозиціями різних посередників або агентств чи третіх осіб, які пропонують платні послуги в інтернеті або біля приміщення Генерального консульства ЧР у Львові чи візових центрів. Наголошуємо, що вищезгадані особи, які можуть поширювати брехливу інформацію, що вони здатні забезпечити співбесіду з консульським працівником, видачу бажаної візи або ж реєстрацію, не мають ніякого відношення до співробітників Генерального консульства. Генеральне консульство ЧР у Львові звертає Вашу увагу, що реєстрація на будь-який тип візи або проживання безкоштовна. Абсолютно непотрібним і небажаним є платити за цю послугу посередникам. У випадку, якщо з Вами зв'язується хтось, хто пропонує Вам цю послугу за винагороду, будь ласка, звертайтеся до Генерального консульства на електронну пошту. (вкажіть Ваше ім'я та контактні дані особи, яка вимагала від Вас гроші)». Тож ми відправили у консульство запит із проханням прокоментувати ситуацію. І отримали відповідь: «Іноземці можуть подати у Консульстві заяву на отримання робочої карти, при дотриманні всіх інших умов, лише двома способами — або через урядову програму „Режим Україна“, коли їм не потрібно реєструватися, але очікувати, доки з ними зв’яжуться, або шляхом стандартної реєстрації на e-mail zamkarta_lvov@mzv.cz, причому жодні винятки у цьому порядку не застосовуються. Телефонна реєстрація неможлива. Відносно кожного з двох вищезазначених методів реєстрації також вказано, якій кількості заявників може бути призначений термін подання заяви на отримання робочої карти. Через урядову програму „Режим Україна“ заяви набираються щодня, і подати заяву таким способом мають змогу 2000 заявників на місяць. Заявники, які планують працювати у чеського роботодавця, який не відповідає критеріям для включення у вищезгадану урядову програму, повинні використовувати реєстраційну e-mail адресу zamkarta_lvov@mzv.cz. Заявки цих осіб приймаються в обсязі 15 на тиждень (кожного понеділка). Про включення заявника до урядової програми „Режим Україна“ може клопотати роботодавець, який провадить діяльність у Чеській Республіці не менше двох років, є податковим резидентом у ЧР згідно Закону про податок на прибуток № 586/1992 Зб., зареєстрований у ЧР як платник медичного та соціального страхування, не має жодних невиплачених зобов’язань перед державою і має у своєму штаті принаймні 6 постійно працевлаштованих осіб. Додамо, що до грудня 2018 року вимогою було 10 осіб, тобто відбулася зміна і заявки на включення до програми можуть подавати більше фірм, ніж раніше. На веб-сайті також зазначаємо, що e-mail адреса zamkarta_lvov@mzv.cz адмініструється виключно візовим відділом Міністерства закордонних справ у Празі, тому Консульство не володіє жодною інформацією про перебіг реєстраційного процесу, а відтак не може реагувати на питання чи повідомлення заявників, пов’язані з ним. Дійсний перебіг реєстрації засвідчує, що перевищення ліміту заявників при цьому способі є значним. У випадку, якщо заявка надходить над лімітом, заявнику не залишається нічого іншого, ніж спробувати зареєструватися в одному з наступних місяців. В обох вищезгаданих способах йдеться про абсолютно прозорий спосіб реєстрації, до якого співробітники Консульства ніяк не можуть втручатися. На нашому сайті ми просимо громадськість уникати контактів з різними посередниками, які можуть пропонувати за оплату свої послуги поблизу Консульства або, наприклад, через Інтернет. Якщо заявникам відомі такі треті особи, які заявляють протилежне і пропонують свої послуги за оплату, ми рекомендуємо передати відповідну інформацію або безпосередньо до Консульства, або до українських поліцейських органів. На закінчення додаємо, що уряд Чеської Республіки усвідомлює зацікавленість чеських роботодавців у робочій силі з України і своїм недавнім рішенням схвалив збільшення кількості прийнятих заяв на робочу карту в рамках урядової програми „Режим Україна“ вдвічі (40 тис. на рік) з осені цього року. На даний час забезпечується кадрове посилення відповідних відомств, аби вони могли обробляти таку збільшену кількість заявок на робочі карти». Ми надіслали запит до львівської поліції щодо того, чи звертався хтось зі скаргою на посередників, котрі пропонують за гроші записатися в чергу до консульства Чехії, та відповіді до цього часу ще не отримали.  UAPORTAL.CZ разом з Тексти.org.ua 
    Aug 06, 2019 10860
  • 19 Dec 2018
    У державній фіскальній службі склали список найпоширеніших запитань щодо процесу розмитнення автомобілів та дали відповіді на них. Про це повідомляється на офіційному сайті ДФС. Які документи необхідно подавати для митного оформлення автомобілів, ввезених в режимі тимчасового ввезення або транзиту, і на автомобілі, які ввозитимуться з Європи за новим законом? У всіх випадках, разом з митною декларацією, яка оформлюється митним брокером, необхідно подати: реєстраційні (технічні) документи на автомобіль (як правило, техпаспорт); документи, які підтверджують право власності на транспортний засіб (як правило, договір купівлі-продажу) або право ним розпоряджатися і декларувати (як правило, довіреність); рахунок-фактуру (інвойс) або інший документ, що визначає вартість товару (це може бути документ, який також підтверджує право власності). Де можна розмитнити транспортний засіб? Митне оформлення можливо на будь-якій митниці України. Чи можна не виїжджати за межі України, розмитнивши авто на митниці свого регіону? Так, але необхідно подати необхідні документи і пред'явити транспортний засіб. Чи може автомобіль бути заявленим як "імпорт" особою, яка не перетинала на ньому кордон? Так, але за умови, що будуть подані документи, які підтвердять право власності на транспортний засіб або право право розпоряджатися або декларувати (довіреність). Чи може скористатися 50-відсотковою знижкою протягом 90 днів особа, яка вже розмитнила транспортний засіб? Ні, знижка може бути використана при одному оформленні одного транспортного засобу. Оскільки авто вже було оформлене митницею раніше і платежі були сплачені, повторно оформити цей транспортний засіб неможливо. Чи може авто в'їжджати на територію України із заздалегідь підготовленою митною декларацією без оплати заставних платежів, якщо авто заявлено як "імпорт"? Якщо громадянин прийняв рішення ввезти транспортний засіб, подача попередньої митної декларації та гарантування сплати митних зборів є обов'язковими. У такому випадку використання грошового завдатку є лише одним з видів забезпечення митних зборів, але можуть бути обрані й інші способи гарантування. Грошовий завдаток обов'язковий тільки в разі, коли ввозиться автомобіль, що знаходиться на постійній реєстрації за межами України. Чи може громадянин сам звернутися на митницю і подати документи для імпорту авто або це повинен робити спеціальний митний брокер? Заповнювати митну декларацію та необхідні документи можна самостійно, однак неправильне заповнення може призвести до неприємностей, аж до складання протоколу про порушення митних правил. Інформація про митних брокерів оновлюється і знаходиться на веб-порталі ДФС в розділі "Реєстри". Чи необхідно приїжджати на автомобілі в зону митного огляду для огляду? Пред'явлення авто обов'язкове. Рішення про огляд транспортного засобу приймає посадова особа відповідно до вимог Митного кодексу. Якщо штраф за прострочений транзит оплачений, чи є необхідність платити 8,5 тис гривень, передбачених новим законом? Оплата штрафу не звільняє від виконання взятих зобов'язань щодо дотримання митного режиму. Якщо після сплати штрафу авто все одно знаходиться на території України, то є підстави вважати, що авто перебуває там з порушенням митного законодавства. Новий закон передбачає добровільну оплату в розмірі 8,5 тис гривень при оформленні в режим імпорту транспортних засобів з порушеними термінами і режимом транзиту або тимчасового ввезення. На які реквізити повинен був оплачений внесок 8,5 тис гривень і як дізнатися, чи потрібно його платити? Згідно з новим законом, добровільний внесок потрібно платити одночасно з митними зборами. Реквізити є індивідуальними для кожної митниці, цю інформацію можна знайти на сайтах територіальних підрозділів ДФС або дізнатися безпосередньо у працівників митниці. Хто і як визначає вартість авто, з якого платиться ПДВ і збори? Вартість транспортного засобу визначається документами: договором купівлі-продажу; інвойсом; банківськими або іншими платіжними документами; додатковою інформацією про вартість аналогічних транспортних засобів в країні експорту. У документах повинні бути вказані дата продажу, номер шасі (рами), кузова (або ідентифікаційний номер), номер двигуна авто, його модель, рік випуску, ім'я та прізвище особи, якій проданий автомобіль. Якщо є підстави вважати, що вартість авто вказана невірно, митниця визначає вартість самостійно. Повідомляє Європейська правда   Нагадаємо, що 25 листопада 2018 року набули чинності два закони(8487 та 8488),які передбачають зменшення вартості розмитнення в Україні автомобілів на іноземній реєстрації, а також штрафи за порушення терміну перебування авто в режимі транзиту. Цей закон запроваджує нову модель оподаткування акцизним податком легкових моторних транспортних засобів на іноземних номерах. Замість оподаткування одиниці об'єму двигуна транспортного засобу – оподаткування одиниці легкового транспортного засобу.   Нові ставки Ухвалений закон змінює базові ставки акцизного податку в євро за 1 штуку транспортного засобу:  - з двигуном внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням та кривошипно-шатунним механізмом з об’ємом циліндрів до 3000 куб. сантиметрів – 50; - з двигуном внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням та кривошипно-шатунним механізмом з об’ємом циліндрів понад 3000 куб. сантиметрів – 100;- з двигуном внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення (дизелем або напівдизелем) з об’ємом циліндрів до 3500 куб. сантиметрівм – 75;- з двигуном внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення (дизелем або напівдизелем) з об’ємом циліндрів понад 3500 куб. сантиметрів – 150.  До цих базових ставок застосовуються коефіцієнти. Сам розмір акцизного податку, який підлягатиме сплаті, буде дорівнювати базовій ставці, помноженій на коефіцієнт двигуна та вік машини.  Як рахувати ставку податку Розмір ставки акцизного податку для відповідного транспортного засобу визначається за формулою: Ставка = Ставка базова х К двигун х К вік,  де: К двигун - коефіцієнт, що визначається діленням об'єму циліндрів двигуна внутрішнього згоряння відповідного транспортного засобу в куб. см на 1000 куб. см; К вік - коефіцієнт, що дорівнює кількості повних календарних років з року, наступного за роком виробництва відповідного транспортного засобу, до року визначення ставки податку (для нових транспортних засобів та транспортних засобів, що використовувалися до одного повного календарного року, коефіцієнт дорівнює 1, а для транспортних засобів, що використовувалися п'ятнадцять і більше років, коефіцієнт дорівнює 15). Ставка для електричних легкових транспортних засобів, оснащених виключно електричними двигунами (одним чи декількома): 1 євро за 1 кВт ємності електричного акумулятора (сьогодні – 109,129 євро за одиницю транспортного засобу). Ставка для гібридних легкових транспортних засобів: 100 євро за 1 одиницю (сьогодні – 109,129 євро за одиницю транспортного засобу). Розмитнення "євроблях" за новим законом: як рахувати акцизний податок Що скасовують - оподаткування акцизним податком кузовів для легкових транспортних засобів (сьогодні ставка для нових кузовів складає 218 євро за одиницю та 872 євро для кузовів, що використовувалися);- тимчасово встановлені (до 31 грудня 2018 року) особливості оподаткування акцизним податком легкових транспортних засобів, вироблених після 1 січня 2010 року. Пільги для швидких У 2 читанні до закону внесли ще одну поблажку: встановлення термінів щодо пільгового розмитнення автомобілів, які були ввезені в Україну. Закон пропонує надати пільговий коефіцієнт 0,5 для автомобілів, які будуть розмитнені впродовж 90 днів після вступу закону у силу. Якщо розмитнення упродовж півроку – "пільга" буде 25%. Штрафи за порушення Ще один закон про "євробляхи", який підписав Порошенко, передбачає такі штрафи за порушення терміну перебування авто на єврономерах у режимі транзиту: від 10 до 20 діб – штраф 17 тисяч гривень; від 20 до 30 діб – 85 тисяч гривень; більш ніж на 30 діб (а також за втрату або розкомплектування авто) – 170 тисяч гривень, або ж авто конфісковуватимуть за рішенням суду. Окрім того, відтепер можна складати протокол про порушення митних правил за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Цей протокол у подальшому надсилатимуть людині за домашньою адресою.  У законі також прописаний механізм взаємодії митників, поліцейських і прикордонників, створення автоматизованої системи обміну інформацією. Тепер поліція отримає право перевіряти авто на єврономерах, а тих, хто не розмитнив авто, але їздить на ньому, каратимуть високими штрафами.   Автор: Яніна Ткачук  Джерело: 24 канал
  • У державній фіскальній службі склали список найпоширеніших запитань щодо процесу розмитнення автомобілів та дали відповіді на них. Про це повідомляється на офіційному сайті ДФС. Які документи необхідно подавати для митного оформлення автомобілів, ввезених в режимі тимчасового ввезення або транзиту, і на автомобілі, які ввозитимуться з Європи за новим законом? У всіх випадках, разом з митною декларацією, яка оформлюється митним брокером, необхідно подати: реєстраційні (технічні) документи на автомобіль (як правило, техпаспорт); документи, які підтверджують право власності на транспортний засіб (як правило, договір купівлі-продажу) або право ним розпоряджатися і декларувати (як правило, довіреність); рахунок-фактуру (інвойс) або інший документ, що визначає вартість товару (це може бути документ, який також підтверджує право власності). Де можна розмитнити транспортний засіб? Митне оформлення можливо на будь-якій митниці України. Чи можна не виїжджати за межі України, розмитнивши авто на митниці свого регіону? Так, але необхідно подати необхідні документи і пред'явити транспортний засіб. Чи може автомобіль бути заявленим як "імпорт" особою, яка не перетинала на ньому кордон? Так, але за умови, що будуть подані документи, які підтвердять право власності на транспортний засіб або право право розпоряджатися або декларувати (довіреність). Чи може скористатися 50-відсотковою знижкою протягом 90 днів особа, яка вже розмитнила транспортний засіб? Ні, знижка може бути використана при одному оформленні одного транспортного засобу. Оскільки авто вже було оформлене митницею раніше і платежі були сплачені, повторно оформити цей транспортний засіб неможливо. Чи може авто в'їжджати на територію України із заздалегідь підготовленою митною декларацією без оплати заставних платежів, якщо авто заявлено як "імпорт"? Якщо громадянин прийняв рішення ввезти транспортний засіб, подача попередньої митної декларації та гарантування сплати митних зборів є обов'язковими. У такому випадку використання грошового завдатку є лише одним з видів забезпечення митних зборів, але можуть бути обрані й інші способи гарантування. Грошовий завдаток обов'язковий тільки в разі, коли ввозиться автомобіль, що знаходиться на постійній реєстрації за межами України. Чи може громадянин сам звернутися на митницю і подати документи для імпорту авто або це повинен робити спеціальний митний брокер? Заповнювати митну декларацію та необхідні документи можна самостійно, однак неправильне заповнення може призвести до неприємностей, аж до складання протоколу про порушення митних правил. Інформація про митних брокерів оновлюється і знаходиться на веб-порталі ДФС в розділі "Реєстри". Чи необхідно приїжджати на автомобілі в зону митного огляду для огляду? Пред'явлення авто обов'язкове. Рішення про огляд транспортного засобу приймає посадова особа відповідно до вимог Митного кодексу. Якщо штраф за прострочений транзит оплачений, чи є необхідність платити 8,5 тис гривень, передбачених новим законом? Оплата штрафу не звільняє від виконання взятих зобов'язань щодо дотримання митного режиму. Якщо після сплати штрафу авто все одно знаходиться на території України, то є підстави вважати, що авто перебуває там з порушенням митного законодавства. Новий закон передбачає добровільну оплату в розмірі 8,5 тис гривень при оформленні в режим імпорту транспортних засобів з порушеними термінами і режимом транзиту або тимчасового ввезення. На які реквізити повинен був оплачений внесок 8,5 тис гривень і як дізнатися, чи потрібно його платити? Згідно з новим законом, добровільний внесок потрібно платити одночасно з митними зборами. Реквізити є індивідуальними для кожної митниці, цю інформацію можна знайти на сайтах територіальних підрозділів ДФС або дізнатися безпосередньо у працівників митниці. Хто і як визначає вартість авто, з якого платиться ПДВ і збори? Вартість транспортного засобу визначається документами: договором купівлі-продажу; інвойсом; банківськими або іншими платіжними документами; додатковою інформацією про вартість аналогічних транспортних засобів в країні експорту. У документах повинні бути вказані дата продажу, номер шасі (рами), кузова (або ідентифікаційний номер), номер двигуна авто, його модель, рік випуску, ім'я та прізвище особи, якій проданий автомобіль. Якщо є підстави вважати, що вартість авто вказана невірно, митниця визначає вартість самостійно. Повідомляє Європейська правда   Нагадаємо, що 25 листопада 2018 року набули чинності два закони(8487 та 8488),які передбачають зменшення вартості розмитнення в Україні автомобілів на іноземній реєстрації, а також штрафи за порушення терміну перебування авто в режимі транзиту. Цей закон запроваджує нову модель оподаткування акцизним податком легкових моторних транспортних засобів на іноземних номерах. Замість оподаткування одиниці об'єму двигуна транспортного засобу – оподаткування одиниці легкового транспортного засобу.   Нові ставки Ухвалений закон змінює базові ставки акцизного податку в євро за 1 штуку транспортного засобу:  - з двигуном внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням та кривошипно-шатунним механізмом з об’ємом циліндрів до 3000 куб. сантиметрів – 50; - з двигуном внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням та кривошипно-шатунним механізмом з об’ємом циліндрів понад 3000 куб. сантиметрів – 100;- з двигуном внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення (дизелем або напівдизелем) з об’ємом циліндрів до 3500 куб. сантиметрівм – 75;- з двигуном внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення (дизелем або напівдизелем) з об’ємом циліндрів понад 3500 куб. сантиметрів – 150.  До цих базових ставок застосовуються коефіцієнти. Сам розмір акцизного податку, який підлягатиме сплаті, буде дорівнювати базовій ставці, помноженій на коефіцієнт двигуна та вік машини.  Як рахувати ставку податку Розмір ставки акцизного податку для відповідного транспортного засобу визначається за формулою: Ставка = Ставка базова х К двигун х К вік,  де: К двигун - коефіцієнт, що визначається діленням об'єму циліндрів двигуна внутрішнього згоряння відповідного транспортного засобу в куб. см на 1000 куб. см; К вік - коефіцієнт, що дорівнює кількості повних календарних років з року, наступного за роком виробництва відповідного транспортного засобу, до року визначення ставки податку (для нових транспортних засобів та транспортних засобів, що використовувалися до одного повного календарного року, коефіцієнт дорівнює 1, а для транспортних засобів, що використовувалися п'ятнадцять і більше років, коефіцієнт дорівнює 15). Ставка для електричних легкових транспортних засобів, оснащених виключно електричними двигунами (одним чи декількома): 1 євро за 1 кВт ємності електричного акумулятора (сьогодні – 109,129 євро за одиницю транспортного засобу). Ставка для гібридних легкових транспортних засобів: 100 євро за 1 одиницю (сьогодні – 109,129 євро за одиницю транспортного засобу). Розмитнення "євроблях" за новим законом: як рахувати акцизний податок Що скасовують - оподаткування акцизним податком кузовів для легкових транспортних засобів (сьогодні ставка для нових кузовів складає 218 євро за одиницю та 872 євро для кузовів, що використовувалися);- тимчасово встановлені (до 31 грудня 2018 року) особливості оподаткування акцизним податком легкових транспортних засобів, вироблених після 1 січня 2010 року. Пільги для швидких У 2 читанні до закону внесли ще одну поблажку: встановлення термінів щодо пільгового розмитнення автомобілів, які були ввезені в Україну. Закон пропонує надати пільговий коефіцієнт 0,5 для автомобілів, які будуть розмитнені впродовж 90 днів після вступу закону у силу. Якщо розмитнення упродовж півроку – "пільга" буде 25%. Штрафи за порушення Ще один закон про "євробляхи", який підписав Порошенко, передбачає такі штрафи за порушення терміну перебування авто на єврономерах у режимі транзиту: від 10 до 20 діб – штраф 17 тисяч гривень; від 20 до 30 діб – 85 тисяч гривень; більш ніж на 30 діб (а також за втрату або розкомплектування авто) – 170 тисяч гривень, або ж авто конфісковуватимуть за рішенням суду. Окрім того, відтепер можна складати протокол про порушення митних правил за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Цей протокол у подальшому надсилатимуть людині за домашньою адресою.  У законі також прописаний механізм взаємодії митників, поліцейських і прикордонників, створення автоматизованої системи обміну інформацією. Тепер поліція отримає право перевіряти авто на єврономерах, а тих, хто не розмитнив авто, але їздить на ньому, каратимуть високими штрафами.   Автор: Яніна Ткачук  Джерело: 24 канал
    Dec 19, 2018 1991
  • 16 Apr 2018
    Умови та необхідні документи для подачі заяви з метою отримання робочої карти. Документи: анкета (PDF, 551 KB) на робочу карту дійсний закордонний паспорт, не старше 10 років, паспорт повинен мати мінімально дві вільні сторінки та строк дії паспорта повинен бути мінімально 3 місяці після завершення терміну дії візи; не повинен бути пошкоджений 3 однакові фотографії, які відповідають актуальному вигляду заявника документ про забезпечення проживання на території ЧР - відповідний документ повинен довести, що проживання буде забезпечено на термін потрібного перебування від - до та у випадку без обмеження. Такий документ може бути: трудовий договір, договір про трудову діяльність або договір про майбутній договір (у цьому випадку потрібно надати як оригінал документу, так і нотаріально завірену копію; оригінал одразу повертається заявнику), в якому сторони зобов'язуються  в узгоджений термін укласти трудовий договір, що містить положення, з якого випливає, що щомісячний розмір заробітної плати, окладу або винагороди іноземця, не буде нижчий, ніж базова ставка мінімальної місячної заробітної плати. Ці документи можуть замінити надсилаючий лист у випадку іноземних громадян, відряджених до роботи на території ЧР іноземним роботодавцем і які не укладають трудовий договір з вітчизняним роботодавцем. Щотижнева робоча доба у кожних основних  трудових відносинах повинна бути не менше 15 годин. Іноземець зобов'язаний представити цей документ чеською мовою та переклад має бути нотаріально завірений, зрозумілий іноземцеві або  має бути мовою, зрозумілою іноземцеві та бути нотаріально завіреним перекладом  на чеську мову. оригінал або завірена копія договору на проживання, договір оренди, договори суборенди або договори з подібним змістом – в таких випадках, немає необхідності засвідчувати підписи договірних сторін (на прохання заявника цей документ відразу ж після подання заяви буде повернений) aбо підтвердження фізичної особи або особи, уповноваженої діяти від імені юридичної особи, яка є власником або уповноваженим користувачем будинку або квартири, або документ-свідоцтво, видане іноземцю за вимогою власником - у таких випадках необхідно засвідчити підписи;  у випадку подання заяви на довгострокову візу чи дозвіл на проживання з метою навчання таке підтвердження можна також надіслати через скриньку даних МЗС ; довідка про несудимість в Україні – даний документ не вимагається від заявників молодших 15 років; у випадку, якщо іноземець за останні 3 роки перебував безперервно строком довше ніж 6 місяців  в іншій країні, тоді також повинен надати довідку про несудимість з тієї країни (у цьому сенсі вирішальне значення має те, що дозвіл на проживання, виданий цією іншою державою, перевищує 6 місяців, а не фактичне проживання заявника в цій іншій країні) документ про мету перебування (у цьому випадку потрібно надати як оригінал документу, так і нотаріально завірену копію; оригінал одразу повертається заявнику): документи, що підтверджують професійну компетентність для виконання необхідної роботи (при подачі заяви документ про нострифікацію не потрібний), або дозвіл на роботу, якщо вимагається (звертаємо увагу, що у випадку іноземця, який є партнером, статутним органом або членом статутного органу чи іншого органу комерційної корпорації, що виконує для цієї юридичної особи завдання, що виникають з предмету її діяльності, або іноземця який має намір здійснювати сезонне працевлаштування, не має права подавати заяву на робочу карту, навіть якщо він має дозвіл на роботу), або документ, який підтверджує, що мова ведеться про іноземця відповідно з §98 закону про працевлаштування  (тобто іноземці, які не потребують для виконання роботи дозвіл на роботу) і якщо мова йде про продуктивність регульованої професії, потрібно представити документ, що підтверджує виконання умов для здійснення такої професії  Дозвіл на роботу за законом № 435/2004 Sb., про працевлаштування, також вимагає: у випадку іноземця, якого роботодавцем є іноземна юридична особа і який є своїм роботодавцем на основі договору з чеською юридичною особою або фізичною особою посланий для виконання робіт на територію ЧР для виконання завдань, що випливають з цього договору або у випадку, коли іноземець буде  працівником на сезон та працевлаштований  діяльністю, яка залежить від зміни пори року, але найдовше протягом 6 місяців у календарному році, якщо між окремими роботами на території ЧР, пройде строк не менше 6 місяців; який буде працевлаштований на  певний період у цілях підвищення своїх навичок і кваліфікації в обраній роботи (стажування), але на строк не довше 6 місяців. Цей період може бути продовжено, однак не довше  ніж на термін необхідний для отримання професійної кваліфікації відповідно до законодавства, чинного в ЧР до 26 років віку працевлаштування  тимчасові та обмежені у часі роботи у рамках обміну між навчальними закладами або в рамках програми для молоді, у яких ЧР приймає участь. Важлива інформація: В’їзна віза з метою отримання дозволу на перебування надається  строком дії на 6 місяців та строком дозволеного перебування на території ЧР до 60 днів. Після в’їзду на територію ЧР з такою візою іноземець повинен до 3-х робочих днів особисто звернутися до відповідного до проживання іноземця відділу з питань притулку та міграційної політики Міністерства внутрішніх справ для подання заяви на оформлення картки дозволу на перебування. Такий дозвіл потім буде видано протягом 60 днів. Діючий дозвіл на перебування дає можливість власнику у терміну дії перебувати на території інших країн шенгенської угоди крім ЧР до 90 днів у будь-якому коридорі 180 днів. Документи для оформлення довгострокового перебування не повинні бути старші 180 днів від дати видачі – єдиним виключеням є закордонні паспорти, матричні документи та фотографії, якщо відповідають теперешньому вигляду заявника. Всі документи повинні бути на чеській мові або офіційно перекладені до чеської мови. У випадку українських документів не вимагається апостиль, достатньо нотаріального засвідчення. Заявник повинен сплатити встановлений збір, якщо його заява підлягає оплати. Заяву на отримання робочої карти розглядає Міністерство внутрішніх справ до 60 днів  від дня подачі заяви, в особливих випадках до 90 днів.  У випадку, якщо розгляд заяви призупинено, наприклад на підставі необхідності додати документи, яких не вистачає, строк не зараховується. Робоча карта надається на строк, на який було укладено робочий договір або договір про робочу діяльність, будь-який не більш ніж на 2 роки; у випадку якщо іноземець надає дозвіл на працевлаштування, робоча карта надається на строк зазначений у дозволі на працевлаштування. У статті використана інформація МЗС Чехії 
  • Умови та необхідні документи для подачі заяви з метою отримання робочої карти. Документи: анкета (PDF, 551 KB) на робочу карту дійсний закордонний паспорт, не старше 10 років, паспорт повинен мати мінімально дві вільні сторінки та строк дії паспорта повинен бути мінімально 3 місяці після завершення терміну дії візи; не повинен бути пошкоджений 3 однакові фотографії, які відповідають актуальному вигляду заявника документ про забезпечення проживання на території ЧР - відповідний документ повинен довести, що проживання буде забезпечено на термін потрібного перебування від - до та у випадку без обмеження. Такий документ може бути: трудовий договір, договір про трудову діяльність або договір про майбутній договір (у цьому випадку потрібно надати як оригінал документу, так і нотаріально завірену копію; оригінал одразу повертається заявнику), в якому сторони зобов'язуються  в узгоджений термін укласти трудовий договір, що містить положення, з якого випливає, що щомісячний розмір заробітної плати, окладу або винагороди іноземця, не буде нижчий, ніж базова ставка мінімальної місячної заробітної плати. Ці документи можуть замінити надсилаючий лист у випадку іноземних громадян, відряджених до роботи на території ЧР іноземним роботодавцем і які не укладають трудовий договір з вітчизняним роботодавцем. Щотижнева робоча доба у кожних основних  трудових відносинах повинна бути не менше 15 годин. Іноземець зобов'язаний представити цей документ чеською мовою та переклад має бути нотаріально завірений, зрозумілий іноземцеві або  має бути мовою, зрозумілою іноземцеві та бути нотаріально завіреним перекладом  на чеську мову. оригінал або завірена копія договору на проживання, договір оренди, договори суборенди або договори з подібним змістом – в таких випадках, немає необхідності засвідчувати підписи договірних сторін (на прохання заявника цей документ відразу ж після подання заяви буде повернений) aбо підтвердження фізичної особи або особи, уповноваженої діяти від імені юридичної особи, яка є власником або уповноваженим користувачем будинку або квартири, або документ-свідоцтво, видане іноземцю за вимогою власником - у таких випадках необхідно засвідчити підписи;  у випадку подання заяви на довгострокову візу чи дозвіл на проживання з метою навчання таке підтвердження можна також надіслати через скриньку даних МЗС ; довідка про несудимість в Україні – даний документ не вимагається від заявників молодших 15 років; у випадку, якщо іноземець за останні 3 роки перебував безперервно строком довше ніж 6 місяців  в іншій країні, тоді також повинен надати довідку про несудимість з тієї країни (у цьому сенсі вирішальне значення має те, що дозвіл на проживання, виданий цією іншою державою, перевищує 6 місяців, а не фактичне проживання заявника в цій іншій країні) документ про мету перебування (у цьому випадку потрібно надати як оригінал документу, так і нотаріально завірену копію; оригінал одразу повертається заявнику): документи, що підтверджують професійну компетентність для виконання необхідної роботи (при подачі заяви документ про нострифікацію не потрібний), або дозвіл на роботу, якщо вимагається (звертаємо увагу, що у випадку іноземця, який є партнером, статутним органом або членом статутного органу чи іншого органу комерційної корпорації, що виконує для цієї юридичної особи завдання, що виникають з предмету її діяльності, або іноземця який має намір здійснювати сезонне працевлаштування, не має права подавати заяву на робочу карту, навіть якщо він має дозвіл на роботу), або документ, який підтверджує, що мова ведеться про іноземця відповідно з §98 закону про працевлаштування  (тобто іноземці, які не потребують для виконання роботи дозвіл на роботу) і якщо мова йде про продуктивність регульованої професії, потрібно представити документ, що підтверджує виконання умов для здійснення такої професії  Дозвіл на роботу за законом № 435/2004 Sb., про працевлаштування, також вимагає: у випадку іноземця, якого роботодавцем є іноземна юридична особа і який є своїм роботодавцем на основі договору з чеською юридичною особою або фізичною особою посланий для виконання робіт на територію ЧР для виконання завдань, що випливають з цього договору або у випадку, коли іноземець буде  працівником на сезон та працевлаштований  діяльністю, яка залежить від зміни пори року, але найдовше протягом 6 місяців у календарному році, якщо між окремими роботами на території ЧР, пройде строк не менше 6 місяців; який буде працевлаштований на  певний період у цілях підвищення своїх навичок і кваліфікації в обраній роботи (стажування), але на строк не довше 6 місяців. Цей період може бути продовжено, однак не довше  ніж на термін необхідний для отримання професійної кваліфікації відповідно до законодавства, чинного в ЧР до 26 років віку працевлаштування  тимчасові та обмежені у часі роботи у рамках обміну між навчальними закладами або в рамках програми для молоді, у яких ЧР приймає участь. Важлива інформація: В’їзна віза з метою отримання дозволу на перебування надається  строком дії на 6 місяців та строком дозволеного перебування на території ЧР до 60 днів. Після в’їзду на територію ЧР з такою візою іноземець повинен до 3-х робочих днів особисто звернутися до відповідного до проживання іноземця відділу з питань притулку та міграційної політики Міністерства внутрішніх справ для подання заяви на оформлення картки дозволу на перебування. Такий дозвіл потім буде видано протягом 60 днів. Діючий дозвіл на перебування дає можливість власнику у терміну дії перебувати на території інших країн шенгенської угоди крім ЧР до 90 днів у будь-якому коридорі 180 днів. Документи для оформлення довгострокового перебування не повинні бути старші 180 днів від дати видачі – єдиним виключеням є закордонні паспорти, матричні документи та фотографії, якщо відповідають теперешньому вигляду заявника. Всі документи повинні бути на чеській мові або офіційно перекладені до чеської мови. У випадку українських документів не вимагається апостиль, достатньо нотаріального засвідчення. Заявник повинен сплатити встановлений збір, якщо його заява підлягає оплати. Заяву на отримання робочої карти розглядає Міністерство внутрішніх справ до 60 днів  від дня подачі заяви, в особливих випадках до 90 днів.  У випадку, якщо розгляд заяви призупинено, наприклад на підставі необхідності додати документи, яких не вистачає, строк не зараховується. Робоча карта надається на строк, на який було укладено робочий договір або договір про робочу діяльність, будь-який не більш ніж на 2 роки; у випадку якщо іноземець надає дозвіл на працевлаштування, робоча карта надається на строк зазначений у дозволі на працевлаштування. У статті використана інформація МЗС Чехії 
    Apr 16, 2018 12177
  • 28 Feb 2018
    Нестача робочих рук - головний камінь спотикання для чеських промислових підприємств. З цієї причини ряд компаній змушений відмовлятися від замовлень, це підштовхує деяких приступити до таких ризикованих кроків як незаконне працевлаштування. Останні дані, опубліковані поліцією, свідчать про дуже серйозну проблему, пов'язану з дефіцитом трудових ресурсів. Тільки у 2017 році  з Чеської Республіки було депортовано понад 3000 нелегально влаштованих гастарбайтерів, що у 8 разів перевищує показники, зафіксовані чотири роки тому. Найбільш часто іноземці в обхід закону трудяться з сфері будівництва і промисловості. Дуже правдоподібно, що число порушень в майбутньому ще збільшиться. Найчастіше закон порушують українці, у яких є польська віза, що, тим не менш, відповідно до чеських  законодавчих  норм, зовсім не дає їм право на трудову діяльність на нашій території, - повідомив газеті Господарські новини(Hospodářské noviny) аналітик Поліції у справах іноземців Володимир Такач.   Штрафи на суму понад 70 млн крон «Нестача працівників досягла критичної межі. Деякі фірми від відчаю вдаються до незаконного використання потенціалу гастарбайтерів, які не мають необхідних дозволі.  Однак, в результаті, вони не тільки ризикують втратити свою репутацію, але і втратити частину накопиченого капіталу у зв'язку з високими штрафами », описує стан справ віце-президент чеського Союзу промисловості та транспорту Mілена Ябуркова. Розмір штрафних санкцій, що стягуються за порушення правил працевлаштування, в Чехії може досягти і 10 мільйонів крон (400 тис. Євро). Наприклад, у 2016 році інспектори оштрафували роботодавців на суму понад 70 мільйонів крон. Дані про сукупний розмір штрафів, які застосовуються за підсумками звітного року, за 2017 рік поки не оприлюднені, проте відомо, що число депортованих іноземців, які нелегально працювали в країні в минулому році, у порівнянні з 2016 роком, зросло вдвічі.   Квоти на прийом працівників з України зросли вдвічі «Компанії не повинні покладатися на« чесне слово »приватних агентств з працевлаштування та вимагати пред'явлення всіх необхідних документів. Деякі підприємства, на жаль, потім стверджують, що їх обдурили посередники», - розповів лідер Чесько-Моравської конфедерації профспілок Йозеф Стршедула. Роботодавці закликали уряд ЧР спростити працевлаштування українців в Чехії з метою якнайшвидшого забезпечення виробничого процесу необхідними кадрами. Згідно з новою постановою уряду, з 10 січня 2018 р було вдвічі збільшено квоти на прийом працівників з України, а саме з 9600 на 19600 чоловік в рік. За інформацією Radio Praha
    9192 Posted by KaterinaSkrypnik
  • Нестача робочих рук - головний камінь спотикання для чеських промислових підприємств. З цієї причини ряд компаній змушений відмовлятися від замовлень, це підштовхує деяких приступити до таких ризикованих кроків як незаконне працевлаштування. Останні дані, опубліковані поліцією, свідчать про дуже серйозну проблему, пов'язану з дефіцитом трудових ресурсів. Тільки у 2017 році  з Чеської Республіки було депортовано понад 3000 нелегально влаштованих гастарбайтерів, що у 8 разів перевищує показники, зафіксовані чотири роки тому. Найбільш часто іноземці в обхід закону трудяться з сфері будівництва і промисловості. Дуже правдоподібно, що число порушень в майбутньому ще збільшиться. Найчастіше закон порушують українці, у яких є польська віза, що, тим не менш, відповідно до чеських  законодавчих  норм, зовсім не дає їм право на трудову діяльність на нашій території, - повідомив газеті Господарські новини(Hospodářské noviny) аналітик Поліції у справах іноземців Володимир Такач.   Штрафи на суму понад 70 млн крон «Нестача працівників досягла критичної межі. Деякі фірми від відчаю вдаються до незаконного використання потенціалу гастарбайтерів, які не мають необхідних дозволі.  Однак, в результаті, вони не тільки ризикують втратити свою репутацію, але і втратити частину накопиченого капіталу у зв'язку з високими штрафами », описує стан справ віце-президент чеського Союзу промисловості та транспорту Mілена Ябуркова. Розмір штрафних санкцій, що стягуються за порушення правил працевлаштування, в Чехії може досягти і 10 мільйонів крон (400 тис. Євро). Наприклад, у 2016 році інспектори оштрафували роботодавців на суму понад 70 мільйонів крон. Дані про сукупний розмір штрафів, які застосовуються за підсумками звітного року, за 2017 рік поки не оприлюднені, проте відомо, що число депортованих іноземців, які нелегально працювали в країні в минулому році, у порівнянні з 2016 роком, зросло вдвічі.   Квоти на прийом працівників з України зросли вдвічі «Компанії не повинні покладатися на« чесне слово »приватних агентств з працевлаштування та вимагати пред'явлення всіх необхідних документів. Деякі підприємства, на жаль, потім стверджують, що їх обдурили посередники», - розповів лідер Чесько-Моравської конфедерації профспілок Йозеф Стршедула. Роботодавці закликали уряд ЧР спростити працевлаштування українців в Чехії з метою якнайшвидшого забезпечення виробничого процесу необхідними кадрами. Згідно з новою постановою уряду, з 10 січня 2018 р було вдвічі збільшено квоти на прийом працівників з України, а саме з 9600 на 19600 чоловік в рік. За інформацією Radio Praha
    Feb 28, 2018 9192