Сортувати За Датою

Теги

Статистика

  • 337
    Статей
  • 30
    Активних Авторів
Колонка редакції: 14статей
  • 24 Трав 2018
    Людина – фізично здорова і міцна – може протриматись без їжі два місяці. Без води – до 10 днів. Плюс-мінус кілька діб. Організм у відчаї починає поїдати сам себе. Починаючи запасами глюкози та жирових тканин, продовжує печінкою та серцем. Тому на шпальтах газет і у заголовках на сайтах голодування може виглядати як героїчний протест і прояв надзвичайної сили волі. Але за ґратами реальність голодування – це також відчай, жалюгідність, втрата свідомості, атрофія м’язів і холод, проблеми із зором і свідомістю, з роботою мозку, іноді – глухота і сліпота, відсутність реакції на оточуючих. Голодування – це виклик. Який поступово стає катуванням себе самого. Тож чому сьогодні, у 21 столітті, у найбільшій за площею країні світу, що претендує на роль незамінного гравця на полі міжнародного права, знаходиться режисер, який оголошує голодування? Тому що його було ув’язнено за сфабрикованою справою. За абсурдним звинуваченням. За політичні вподобання. Тому що свідчив проти нього товариш. Примусово. Закатований. Тому що вже без 17 днів чотири роки кримчанин Олег Сенцов провів у слідчих ізоляторах, залах судових засідань, колоніях і в’язницях. Ми не хочемо знову обговорювати абсурдність звинувачень у підготовці підриву меморіалу Вічного вогню та пам’ятника Леніну, а також підпалів офісів «Русской общины Крыма» та «Единой России» у Сімферополі. Цю абсурдність визнає світова спільнота, визнають українські, російські та світові діячі кіно, Європейська кіноакадемія, відомі режисери, продюсери і актори багатьох країн світу. Не визнає її лише так само абсурдний російський політичний режим разом зі своїми арміями вірних телеглядачів, радіослухачів і користувачів інтернету.   Фото - Новое Время   Але ми хочемо обговорювати те, що Олег у своєму відчаї (все-таки, як іще охарактеризувати голодування?) не говорить тільки про власне повернення додому. 14 травня 2018 року він оголосив безстрокове голодування (на жаль, дійсно «безстрокових» голодувань не буває, і час спливає…) із єдиною умовою його припинення – звільнення всіх українських політв’язнів, які перебувають на території РФ. Шістдесят чотири. Політв’язні.   Список #LetMyPeopleGo (в алфавітному порядку) Абдуллаєв Теймур Абдуллаєв Узеір Абдурахманов Талят Абільтаров Рустем Абсеітов Зеврі Алієв Муслім Алімов Рефат Аметов Кязим Аметов Эрнес Асанов Алі Асанов Марлен Балух Володимир Бекіров Інвер Небієвич Белялов Мемет Бессарабов Олексій Ваітов Рустем Вигівський Валентин Гриб Павло Дадеу Микола Дегерменджи Бекір Дегерменджи Мустафа Джемаденов Эміль Джеппаров Арсен Долгополов Дмитро Дудка Володимир Захтей Андрій Зейтуллаєв Руслан Зекір’яєв Сервер Ібрагімов Тимур Ісмаїлов Рустем Карпюк Микола Клих Станіслав Коломієць Андрій Кольченко Олександр Костенко Олександр Куку Емір-Усєін Кубедінов Арсен Литвинов Сергій Мамутов Енвер Мемедінов Наріман Меметов Ремзі Мінасов Еміль Мустафаєв Сейран Панов Євген Примов Юрій (Нурі) Присіч Володимир Сайфуллаєв Ферат Салєдінов Айдер Салієв Сейран Сенцов Олег Сизонович Олексій Сірук Вадим Стогній Олексій Сулейманов Ренат Сухоносова Анна Сущенко Роман Трубач Руслан Чапух Асан Чирній Олексій Шаблій Глеб Шиптур Микола Штибліков Дмитро Шумков Олександр Шур Віктор Знаєте, іноді складається враження, що світ прагне розвиватись, країни – будувати нові типи взаємовідносин, суспільства – вчитись змінюватись на краще. І тільки один велетень на мапі світу загруз задніми лапами у минулому, а лапами передніми намагається тягнути за собою усіх, кому не пощастило опинитись поруч. Потенціал мільйонів людей країн СРСР було нівельовано, їх амбіції – знищено, а бажання самореалізації - зведено до прагнення купити до квартири якнайкращі меблі. На жаль, людина є людиною – вона адаптується і призвичаїться. На щастя, політика СРСР залишилась у минулому – або принаймні мала б залишитись. Саме тому коли Росія, просто не вбачаючи потенціалу існуючого режиму вигравати чесно, вдається до відродження підлих технік минулого… Нас охоплює злість. Але, можливо, нас охоплює іще більша огида і відчуття тотальної зневаги до режиму, а головне – до його вірних песиків. Тому що немає режиму без людей, які б його визнавали. Україні тяжко дається вирватись із срср-івського минулого. Але більшість із нас, українців, принаймні усвідомлює необхідність цього і стоїть, повзе, іде або біжить у правильному напрямку. Обличчям – до світу із баченням майбутнього, спиною – до російської агонії минулого. От тільки дуже важливо не залишати за спиною своїх. «Разом та до кінця!» - написав у своєму останньому листі Олег Сенцов. Давайте дуже сподіватись, що кінець буде – у визволенні та у тріумфі, а не у запамороченнях і відмові організму.   Фото - Радіо Свобода Сподіваючись на краще, Маргарита UAportal
    21 Опубліковано Marharyta Golobrodska
  • Людина – фізично здорова і міцна – може протриматись без їжі два місяці. Без води – до 10 днів. Плюс-мінус кілька діб. Організм у відчаї починає поїдати сам себе. Починаючи запасами глюкози та жирових тканин, продовжує печінкою та серцем. Тому на шпальтах газет і у заголовках на сайтах голодування може виглядати як героїчний протест і прояв надзвичайної сили волі. Але за ґратами реальність голодування – це також відчай, жалюгідність, втрата свідомості, атрофія м’язів і холод, проблеми із зором і свідомістю, з роботою мозку, іноді – глухота і сліпота, відсутність реакції на оточуючих. Голодування – це виклик. Який поступово стає катуванням себе самого. Тож чому сьогодні, у 21 столітті, у найбільшій за площею країні світу, що претендує на роль незамінного гравця на полі міжнародного права, знаходиться режисер, який оголошує голодування? Тому що його було ув’язнено за сфабрикованою справою. За абсурдним звинуваченням. За політичні вподобання. Тому що свідчив проти нього товариш. Примусово. Закатований. Тому що вже без 17 днів чотири роки кримчанин Олег Сенцов провів у слідчих ізоляторах, залах судових засідань, колоніях і в’язницях. Ми не хочемо знову обговорювати абсурдність звинувачень у підготовці підриву меморіалу Вічного вогню та пам’ятника Леніну, а також підпалів офісів «Русской общины Крыма» та «Единой России» у Сімферополі. Цю абсурдність визнає світова спільнота, визнають українські, російські та світові діячі кіно, Європейська кіноакадемія, відомі режисери, продюсери і актори багатьох країн світу. Не визнає її лише так само абсурдний російський політичний режим разом зі своїми арміями вірних телеглядачів, радіослухачів і користувачів інтернету.   Фото - Новое Время   Але ми хочемо обговорювати те, що Олег у своєму відчаї (все-таки, як іще охарактеризувати голодування?) не говорить тільки про власне повернення додому. 14 травня 2018 року він оголосив безстрокове голодування (на жаль, дійсно «безстрокових» голодувань не буває, і час спливає…) із єдиною умовою його припинення – звільнення всіх українських політв’язнів, які перебувають на території РФ. Шістдесят чотири. Політв’язні.   Список #LetMyPeopleGo (в алфавітному порядку) Абдуллаєв Теймур Абдуллаєв Узеір Абдурахманов Талят Абільтаров Рустем Абсеітов Зеврі Алієв Муслім Алімов Рефат Аметов Кязим Аметов Эрнес Асанов Алі Асанов Марлен Балух Володимир Бекіров Інвер Небієвич Белялов Мемет Бессарабов Олексій Ваітов Рустем Вигівський Валентин Гриб Павло Дадеу Микола Дегерменджи Бекір Дегерменджи Мустафа Джемаденов Эміль Джеппаров Арсен Долгополов Дмитро Дудка Володимир Захтей Андрій Зейтуллаєв Руслан Зекір’яєв Сервер Ібрагімов Тимур Ісмаїлов Рустем Карпюк Микола Клих Станіслав Коломієць Андрій Кольченко Олександр Костенко Олександр Куку Емір-Усєін Кубедінов Арсен Литвинов Сергій Мамутов Енвер Мемедінов Наріман Меметов Ремзі Мінасов Еміль Мустафаєв Сейран Панов Євген Примов Юрій (Нурі) Присіч Володимир Сайфуллаєв Ферат Салєдінов Айдер Салієв Сейран Сенцов Олег Сизонович Олексій Сірук Вадим Стогній Олексій Сулейманов Ренат Сухоносова Анна Сущенко Роман Трубач Руслан Чапух Асан Чирній Олексій Шаблій Глеб Шиптур Микола Штибліков Дмитро Шумков Олександр Шур Віктор Знаєте, іноді складається враження, що світ прагне розвиватись, країни – будувати нові типи взаємовідносин, суспільства – вчитись змінюватись на краще. І тільки один велетень на мапі світу загруз задніми лапами у минулому, а лапами передніми намагається тягнути за собою усіх, кому не пощастило опинитись поруч. Потенціал мільйонів людей країн СРСР було нівельовано, їх амбіції – знищено, а бажання самореалізації - зведено до прагнення купити до квартири якнайкращі меблі. На жаль, людина є людиною – вона адаптується і призвичаїться. На щастя, політика СРСР залишилась у минулому – або принаймні мала б залишитись. Саме тому коли Росія, просто не вбачаючи потенціалу існуючого режиму вигравати чесно, вдається до відродження підлих технік минулого… Нас охоплює злість. Але, можливо, нас охоплює іще більша огида і відчуття тотальної зневаги до режиму, а головне – до його вірних песиків. Тому що немає режиму без людей, які б його визнавали. Україні тяжко дається вирватись із срср-івського минулого. Але більшість із нас, українців, принаймні усвідомлює необхідність цього і стоїть, повзе, іде або біжить у правильному напрямку. Обличчям – до світу із баченням майбутнього, спиною – до російської агонії минулого. От тільки дуже важливо не залишати за спиною своїх. «Разом та до кінця!» - написав у своєму останньому листі Олег Сенцов. Давайте дуже сподіватись, що кінець буде – у визволенні та у тріумфі, а не у запамороченнях і відмові організму.   Фото - Радіо Свобода Сподіваючись на краще, Маргарита UAportal
    Трав 24, 2018 21
  • 17 Трав 2018
    Поки на вулиці дощить вже другий день, поговоримо із тобою, читачу, про літо :) У суботу 9 червня Прага 4 організовує традиційний мульткультурний фестиваль «Калейдоскоп», на якому від 12:00 до 20:00 будемо і ми! Ця сімейно-дружньо-культурно-інтернаціонально-розважально-освітньо-кулінарно-мистецька подія – наш фаворит вже декілька років.     Сьогодні, я думаю… точніше, я впевнена, дуже важливо знати інші культури. Дуже важливо бути відкритим і бажати зрозуміти інші культури. Саме зрозуміти: послухати, скуштувати, прочитати, протанцювати, промалювати. У сьогоднішьому глобалізованому світі можна спостерігати дуже цікаву річ: з одного боку, суспільства прямують до інтернаціональності і руйнування кордонів, зокрема ментальних; з іншого – виникає страх загубитись у інтернаціональному морі, посилюється відчуття власної національної приналежності. Таким чином, ми із тобою часто стаємо учасниками або свідками парадоксальних ситуацій: люди спілкуються, зустрічаються і працюють із десятками людей із різних країн та континентів, утім часто закриваються один від одного – начебто мультинаціональне суспільство загрожує або применшує важливість власної національності, власних коренів та власної історії. Звідси, на жаль, часто народжуються ворожість і неприязнь. Саме тому такі фестивалі як «Калейдоскоп» - важливі та прекрасні. Тому що такі фестивалі – це прояв того, як різноманітні культури можуть співіснувати разом, кожна у своїй незабутності. Як можуть доповнювати одна одну, гармонійно формуючи сучасне суспільство. І водночас – як залишаються кожна по-своєму особлива. Як адаптуються до контексту конкретної країни (у нашому випадку – Чехії), не втрачаючи зв’язку з власними коренями.     Цього року ми знову будемо на «Калейдоскопі». Знову приготуємо страви національної кухні та запропонуємо наливочки і квас – будемо частувати усіх голодних і зацікавлених :) Познайомимо людей із мистецтвом писанкарства, проведемо майстер-класи з вишивання та плетіння віночків із польових квітів. Проведемо виставку фото і плакатів. А якщо у твоїй родині є маленькі українці, обов’язково приходь із ними – адже до нас приїде українська письменниця Дзвінка Торохтушко із віршиками, а із нею – художних-ілюстратор Олександр Курило. Тож беріть малечу, дорослих, родичів, друзів, знайомих і малознайомих, а також знайомих знайомих і зустрічних перехожих – і приходьте! Ти знаєш, читачу, ми із тобою опинились, можна сказати, в епіцентрі інтернаціонального суспільста – у столиці центральноєвропейської країни. Я сподіваюсь, що твоє серце відкрите новим культурам, але залишається назавжди українським А також сподіваюсь познайомитись із тобою зовсім скоро! З любов’ю,Маргарита   Фото: Прага-4, відео: Роман Михальчук
    432 Опубліковано Marharyta Golobrodska
  • Поки на вулиці дощить вже другий день, поговоримо із тобою, читачу, про літо :) У суботу 9 червня Прага 4 організовує традиційний мульткультурний фестиваль «Калейдоскоп», на якому від 12:00 до 20:00 будемо і ми! Ця сімейно-дружньо-культурно-інтернаціонально-розважально-освітньо-кулінарно-мистецька подія – наш фаворит вже декілька років.     Сьогодні, я думаю… точніше, я впевнена, дуже важливо знати інші культури. Дуже важливо бути відкритим і бажати зрозуміти інші культури. Саме зрозуміти: послухати, скуштувати, прочитати, протанцювати, промалювати. У сьогоднішьому глобалізованому світі можна спостерігати дуже цікаву річ: з одного боку, суспільства прямують до інтернаціональності і руйнування кордонів, зокрема ментальних; з іншого – виникає страх загубитись у інтернаціональному морі, посилюється відчуття власної національної приналежності. Таким чином, ми із тобою часто стаємо учасниками або свідками парадоксальних ситуацій: люди спілкуються, зустрічаються і працюють із десятками людей із різних країн та континентів, утім часто закриваються один від одного – начебто мультинаціональне суспільство загрожує або применшує важливість власної національності, власних коренів та власної історії. Звідси, на жаль, часто народжуються ворожість і неприязнь. Саме тому такі фестивалі як «Калейдоскоп» - важливі та прекрасні. Тому що такі фестивалі – це прояв того, як різноманітні культури можуть співіснувати разом, кожна у своїй незабутності. Як можуть доповнювати одна одну, гармонійно формуючи сучасне суспільство. І водночас – як залишаються кожна по-своєму особлива. Як адаптуються до контексту конкретної країни (у нашому випадку – Чехії), не втрачаючи зв’язку з власними коренями.     Цього року ми знову будемо на «Калейдоскопі». Знову приготуємо страви національної кухні та запропонуємо наливочки і квас – будемо частувати усіх голодних і зацікавлених :) Познайомимо людей із мистецтвом писанкарства, проведемо майстер-класи з вишивання та плетіння віночків із польових квітів. Проведемо виставку фото і плакатів. А якщо у твоїй родині є маленькі українці, обов’язково приходь із ними – адже до нас приїде українська письменниця Дзвінка Торохтушко із віршиками, а із нею – художних-ілюстратор Олександр Курило. Тож беріть малечу, дорослих, родичів, друзів, знайомих і малознайомих, а також знайомих знайомих і зустрічних перехожих – і приходьте! Ти знаєш, читачу, ми із тобою опинились, можна сказати, в епіцентрі інтернаціонального суспільста – у столиці центральноєвропейської країни. Я сподіваюсь, що твоє серце відкрите новим культурам, але залишається назавжди українським А також сподіваюсь познайомитись із тобою зовсім скоро! З любов’ю,Маргарита   Фото: Прага-4, відео: Роман Михальчук
    Трав 17, 2018 432
  • 11 Трав 2018
    У Празі вчора розпочав свою роботу 24-й міжнародний книжковий ярмарок "Світ книги", який вважається другим найбільшим за розміром у Європі. Фестиваль триватиме до 13 травня. Як на справжньому святі книги себе презентує Україна, ми розповідатимемо вам в коротких оглядах.  Як повідомляє кореспондент Радіо Свобода, на цьогорічному фестивалі Україна, на відміну від попереднього року, представлена цікаво і різноманітно. На полицях українського стенду – книжки й альбоми відомих видавництв "А-ба-ба-га-ла-ма-га", "Наш формат”, "Фоліо", «Видавництво Старого Лева», «Комора» й інших. фото: Радіо Свобода   У програмі – авторські читання, дискусії з письменниками і видавцями, презентації нових книжкових видань, в тому числі й у перекладі чеською мовою. У підготовці й реалізації української програми на книжковому ярмарку у Празі взяли участь посольство України в Чехії, Український інститут книги, Чеська асоціація україністів, Міністерство культури України. Почесним гостем фестивалю є Ізраїль, країна, яка цього року відзначає 70-річчя своєї незалежності.  Головна тема зустрічей із письменниками, поетами, ученими, філософами, митцями, чиї книжки представлені на ярмарку, є події XX століття і їх вплив на розвиток світової історії. Також як одну з головних тем ярмарку організатори виділили комікс. На минулорічному, 23-му книжковому ярмарку «Світ книги», українського стенду не було. відео:Радіо Свобода Також Посольство України в Чехії, як один із головних організаторів цьогорічного українського стенду,  на своїх сторінках пише, що для участі у культурній програмі ярмарку до Праги приїхали одні з найцікавіших українських сучасних письменників, публіцистів, перекладачів, культурних та громадських діячів: Катерина Калитко, Ірина Цілик, Артем Чех, Таня Малярчук, Сергій Федорчук, Микита Григоров та Олаф Клеменсен. Учасники українських заходів - також відомі чеські автори – один з ключових письменників чеської літератури Яхим Топол та журналістка, письменниця, громадська діячка Петра Прохазкова. Загалом протягом чотирьох днів роботи ярмарку відбудеться вісім зустрічей з українськими діячами.    Український павільйон після церемонії урочистого відкриття виставки-ярмарку відвідав Міністр культури Чеської Республіки Ілля Шмід, директор ярмарку Радован Ауер та директор державної книжкової інституції Czech Lit Онджей Буддеус. Празький книжковий ярмарок та літературний фестиваль “Світ книги” – це: 642 учасники літературного фестивалю; 556 подій фестивалю; 404 учасники ярмарку; 208 стендів; 3 495 м² площі; 26 країн-учасниць фестивалю та 22 країни-учасниці ярмарку. фото: Посольство України в ЧР  Сьогодні, у обговоренні на тему “Території на межі: культур, епох, цивілізацій, війни та миру”, Катерина Калитко, Ірина Цілик, Артем Чех, Станіслав Федорчук, Олаф Клеменсон, Микита Григоров та Петра Прохазкова поділилися своїми роздумами про війну в літературі ХХІ століття, як книга сприяє маніпуляціям, і як від них боронить, презентували антологію українських письменників Донбасу, читали уривки своїх творів. фото: Посольство України в ЧР Завтра, 12 травня "Україно, давай, Україно!" - презентація книги української письменниці Тані Малярчук "Звірослав", яка перекладена чеською.  О 16:00, на території виставкового центру в малому залі Лапідаріуму Національного музею. Неділя, 13 травня о 10:00 Професійний майданчик. Презентація українського видавничого ринку та неформальна зустріч з чеськими видавцями.  Нагадуємо, що український стенд шукайте неподалеку від входу по правій стороні під номером S104 .  Далі буде...   
    581 Опубліковано Галина Андрейців
  • У Празі вчора розпочав свою роботу 24-й міжнародний книжковий ярмарок "Світ книги", який вважається другим найбільшим за розміром у Європі. Фестиваль триватиме до 13 травня. Як на справжньому святі книги себе презентує Україна, ми розповідатимемо вам в коротких оглядах.  Як повідомляє кореспондент Радіо Свобода, на цьогорічному фестивалі Україна, на відміну від попереднього року, представлена цікаво і різноманітно. На полицях українського стенду – книжки й альбоми відомих видавництв "А-ба-ба-га-ла-ма-га", "Наш формат”, "Фоліо", «Видавництво Старого Лева», «Комора» й інших. фото: Радіо Свобода   У програмі – авторські читання, дискусії з письменниками і видавцями, презентації нових книжкових видань, в тому числі й у перекладі чеською мовою. У підготовці й реалізації української програми на книжковому ярмарку у Празі взяли участь посольство України в Чехії, Український інститут книги, Чеська асоціація україністів, Міністерство культури України. Почесним гостем фестивалю є Ізраїль, країна, яка цього року відзначає 70-річчя своєї незалежності.  Головна тема зустрічей із письменниками, поетами, ученими, філософами, митцями, чиї книжки представлені на ярмарку, є події XX століття і їх вплив на розвиток світової історії. Також як одну з головних тем ярмарку організатори виділили комікс. На минулорічному, 23-му книжковому ярмарку «Світ книги», українського стенду не було. відео:Радіо Свобода Також Посольство України в Чехії, як один із головних організаторів цьогорічного українського стенду,  на своїх сторінках пише, що для участі у культурній програмі ярмарку до Праги приїхали одні з найцікавіших українських сучасних письменників, публіцистів, перекладачів, культурних та громадських діячів: Катерина Калитко, Ірина Цілик, Артем Чех, Таня Малярчук, Сергій Федорчук, Микита Григоров та Олаф Клеменсен. Учасники українських заходів - також відомі чеські автори – один з ключових письменників чеської літератури Яхим Топол та журналістка, письменниця, громадська діячка Петра Прохазкова. Загалом протягом чотирьох днів роботи ярмарку відбудеться вісім зустрічей з українськими діячами.    Український павільйон після церемонії урочистого відкриття виставки-ярмарку відвідав Міністр культури Чеської Республіки Ілля Шмід, директор ярмарку Радован Ауер та директор державної книжкової інституції Czech Lit Онджей Буддеус. Празький книжковий ярмарок та літературний фестиваль “Світ книги” – це: 642 учасники літературного фестивалю; 556 подій фестивалю; 404 учасники ярмарку; 208 стендів; 3 495 м² площі; 26 країн-учасниць фестивалю та 22 країни-учасниці ярмарку. фото: Посольство України в ЧР  Сьогодні, у обговоренні на тему “Території на межі: культур, епох, цивілізацій, війни та миру”, Катерина Калитко, Ірина Цілик, Артем Чех, Станіслав Федорчук, Олаф Клеменсон, Микита Григоров та Петра Прохазкова поділилися своїми роздумами про війну в літературі ХХІ століття, як книга сприяє маніпуляціям, і як від них боронить, презентували антологію українських письменників Донбасу, читали уривки своїх творів. фото: Посольство України в ЧР Завтра, 12 травня "Україно, давай, Україно!" - презентація книги української письменниці Тані Малярчук "Звірослав", яка перекладена чеською.  О 16:00, на території виставкового центру в малому залі Лапідаріуму Національного музею. Неділя, 13 травня о 10:00 Професійний майданчик. Презентація українського видавничого ринку та неформальна зустріч з чеськими видавцями.  Нагадуємо, що український стенд шукайте неподалеку від входу по правій стороні під номером S104 .  Далі буде...   
    Трав 11, 2018 581
  • 10 Трав 2018
    Привіт, читачу! Дозволите „на Ти“? :)  Сьогодні, у четвер 10 травня, у Празі розпочався 24-й щорічний книжковий ярмарок – „Світ Книги 2018“. Це міжнародний книжковий фестиваль, участь у якому цього року беруть представники 21 країни, між якими традиційно і Україна. (Підказуємо: український стенд шукайте неподалеку від входу по правій стороні під номером S104 ;-) )     Фото: Svět knihy Praha Цього року участь України на книжковому фестивалі „Світ Книги“ стала можливою зусиллями волонтерів із Чехії та України, практично новонародженого Українського інституту книги, створеному при Міністерстві культури України у вересні-жовтні 2017 року, а також Посольства України у Чеській Республіці. Посол України у Чехії Євген Перебийніс у коментарі для нас сказав: “Ми почали працювати над участю в нинішньому "Світі Книги" одразу після закінчення минулорічного ярмарку. Я особисто кілька разів зустрічався з директором "Світу Книги" паном Ауером, домовлялися про умови, знижки і конкретне місце стенду”. Отже, після багатьох років практичної самодіяльності небайдужих людей, організація українського стенду на “Світі Книги” нарешті вийшла на інституціональний рівень. До Праги приїхали 11 видавництв і декілька молодих сучасних авторів (які? хто? звідки? цікаві. різні. звідусіль. Продивись наш Портал і приходь на “Світ Книги”, аби познайомитись). Посол зауважив, що видавництва самостійно оплачують свою участь у ярмарку, а посольство безпосередньо фінансує участь авторів у супровідних заходах – за рахунок коштів, що МЗС України виділяє на іміджеві проекти за кордоном.       Фото: www.blog-svetknihy.cz Чому це важливо?  „Світ Книги“ – це своєрідний осередок обміну досвідом і світобаченням між видавцями й читачами з різних кінців світу – буквально – від Китаю до Сполучених Штатів. Минулого 2017 року 44 тисячі учасників завітали на ярмарок – подивитись на представлену літературу, придбати книжки, послухати і взяти участь у дискусіях. Без перебільшення скажу, що це – чудова можливість для України.  Чудова можливість познайомитись зі світом і познайомити світ із собою. Нагода показати „пражакам“ і чехам з різних куточків країни, а також гостям міста, що Україна – це не тільки робочі руки, АТО і корупція. Як би не було тривожно, але факт залишається фактом – про це треба говорити. Сучасна Україна – історично молода, недосвічена, розграбована країна. І живемо ми однією ногою у СРСР, а іншою у сьогоденні. (Точніше, свідомістю частини громадян – у СРСР, а свідомістю іншої частини – у сьогоденні). На сьогоднішній день ситуація закордоном стосовно сприйняття України виглядає так: нас по-справжньому знають тільки ті, хто цілеспрямовано цікавиться українським питанням. Для величезної кількості пересічних європейських громадян (не буду заглядати за межі частини світу, із якою маю безпосередній досвід) Україна – це джерело робочої сили – якісної та доступної. Це, звісно, спрощений погляд на ситуацію. Утім, суть його полягає у тому, що сьогодні на наших із вами плечах лежить відповідальність працювати над тим самим іміджем. Українці – амбіційні, українці переймають досвід та втілюють проекти, будують успішні бізнеси, досягають визначних успіхів у спорті, у навчанні, пишуть музику, розвивають кінематограф і розвиваються самі. Щодня. Всупереч усьому негативному. Дуже важливо, аби нас знали і такими. Тоді зможе народитись справедлива повага – з чистого листа з оглядом на те, хто ти є і що ти робиш – а не на основі того, з якого контексту і з якого минулого ти походиш. Ми – не лише героїчне майбутнє і народна творчість. Ми також – теперішнє і майбутнє.  Для цього, звісно, потрібен час. Але ще більше для цього потрібна ініціатива, або принаймні відсутність безініціативності. Тому що ніхто, у жодній країні світу, ані в минулому, ані у майбутньому не здатен змінити імідж України так, як це можемо зробити ми.    Коли ти, читачу, купиш квиток на “Світ Книги” замість того, аби випити кави. Коли я прийду на фестиваль “Калейдоскоп” допомогти із українським стендом. Коли ми запросимо друзів на коцерт молодого українського гурту. Коли наші українські друзі-туристи замовлять екскурсію в українських гідів. Коли кожен із нас не змовчить у відповідь на зневажливі слова стосовно України.   Тоді настане завтра. І тоді ми будемо українцями, а не людьми із українським паспортом або корінням.     З любов’ю, Маргарита Голобродськадля UAportal.cz Фото муралу: Тиждень.ua
    430 Опубліковано Marharyta Golobrodska
  • Привіт, читачу! Дозволите „на Ти“? :)  Сьогодні, у четвер 10 травня, у Празі розпочався 24-й щорічний книжковий ярмарок – „Світ Книги 2018“. Це міжнародний книжковий фестиваль, участь у якому цього року беруть представники 21 країни, між якими традиційно і Україна. (Підказуємо: український стенд шукайте неподалеку від входу по правій стороні під номером S104 ;-) )     Фото: Svět knihy Praha Цього року участь України на книжковому фестивалі „Світ Книги“ стала можливою зусиллями волонтерів із Чехії та України, практично новонародженого Українського інституту книги, створеному при Міністерстві культури України у вересні-жовтні 2017 року, а також Посольства України у Чеській Республіці. Посол України у Чехії Євген Перебийніс у коментарі для нас сказав: “Ми почали працювати над участю в нинішньому "Світі Книги" одразу після закінчення минулорічного ярмарку. Я особисто кілька разів зустрічався з директором "Світу Книги" паном Ауером, домовлялися про умови, знижки і конкретне місце стенду”. Отже, після багатьох років практичної самодіяльності небайдужих людей, організація українського стенду на “Світі Книги” нарешті вийшла на інституціональний рівень. До Праги приїхали 11 видавництв і декілька молодих сучасних авторів (які? хто? звідки? цікаві. різні. звідусіль. Продивись наш Портал і приходь на “Світ Книги”, аби познайомитись). Посол зауважив, що видавництва самостійно оплачують свою участь у ярмарку, а посольство безпосередньо фінансує участь авторів у супровідних заходах – за рахунок коштів, що МЗС України виділяє на іміджеві проекти за кордоном.       Фото: www.blog-svetknihy.cz Чому це важливо?  „Світ Книги“ – це своєрідний осередок обміну досвідом і світобаченням між видавцями й читачами з різних кінців світу – буквально – від Китаю до Сполучених Штатів. Минулого 2017 року 44 тисячі учасників завітали на ярмарок – подивитись на представлену літературу, придбати книжки, послухати і взяти участь у дискусіях. Без перебільшення скажу, що це – чудова можливість для України.  Чудова можливість познайомитись зі світом і познайомити світ із собою. Нагода показати „пражакам“ і чехам з різних куточків країни, а також гостям міста, що Україна – це не тільки робочі руки, АТО і корупція. Як би не було тривожно, але факт залишається фактом – про це треба говорити. Сучасна Україна – історично молода, недосвічена, розграбована країна. І живемо ми однією ногою у СРСР, а іншою у сьогоденні. (Точніше, свідомістю частини громадян – у СРСР, а свідомістю іншої частини – у сьогоденні). На сьогоднішній день ситуація закордоном стосовно сприйняття України виглядає так: нас по-справжньому знають тільки ті, хто цілеспрямовано цікавиться українським питанням. Для величезної кількості пересічних європейських громадян (не буду заглядати за межі частини світу, із якою маю безпосередній досвід) Україна – це джерело робочої сили – якісної та доступної. Це, звісно, спрощений погляд на ситуацію. Утім, суть його полягає у тому, що сьогодні на наших із вами плечах лежить відповідальність працювати над тим самим іміджем. Українці – амбіційні, українці переймають досвід та втілюють проекти, будують успішні бізнеси, досягають визначних успіхів у спорті, у навчанні, пишуть музику, розвивають кінематограф і розвиваються самі. Щодня. Всупереч усьому негативному. Дуже важливо, аби нас знали і такими. Тоді зможе народитись справедлива повага – з чистого листа з оглядом на те, хто ти є і що ти робиш – а не на основі того, з якого контексту і з якого минулого ти походиш. Ми – не лише героїчне майбутнє і народна творчість. Ми також – теперішнє і майбутнє.  Для цього, звісно, потрібен час. Але ще більше для цього потрібна ініціатива, або принаймні відсутність безініціативності. Тому що ніхто, у жодній країні світу, ані в минулому, ані у майбутньому не здатен змінити імідж України так, як це можемо зробити ми.    Коли ти, читачу, купиш квиток на “Світ Книги” замість того, аби випити кави. Коли я прийду на фестиваль “Калейдоскоп” допомогти із українським стендом. Коли ми запросимо друзів на коцерт молодого українського гурту. Коли наші українські друзі-туристи замовлять екскурсію в українських гідів. Коли кожен із нас не змовчить у відповідь на зневажливі слова стосовно України.   Тоді настане завтра. І тоді ми будемо українцями, а не людьми із українським паспортом або корінням.     З любов’ю, Маргарита Голобродськадля UAportal.cz Фото муралу: Тиждень.ua
    Трав 10, 2018 430
  • 13 Квіт 2018
    Наші друзі з АМO (Asociace pro mezinárodní otázky) попросили нас розмістити дуже цікаве і корисне дослідження, одним із аспектів якого є вивчення мотивації, подальших планів українських студентів за кордоном та досвіду українських випускників, які вже закінчили навчання за кордоном. Окрім цього, дослідження може допомогти університетам покращити якість навчання та умови Вашого перебування в країні та університеті! Ми також хочемо використати отриману інформацію, щоб запропонувати урядам України та Чехії стратегію для більш ефективної взаємодії з українськими студентами. "Разом з партнерами ми проводимо дослідження щодо досвіду українських студентів та випускників, що навчаються/ались за кордоном. Метою даного дослідження є зібрати, структурувати та популяризувати інформацію щодо внеску в розбудову України та Чехії, який роблять та можуть робити українці, що навчались за кордоном. Також ми очікуємо зрозуміти з якими перешкодами зіштовхуються українські студенти та запропонувати урядам України та Чехії  стратегію для більш ефективної взаємодії з українськими студентами. Якщо ви українець/ка, яка навчається/алася в Чехії просимо взяти участь в опитуванні українських студентів в Чехії, яке складається з 20 питань, що займе у Вас орієнтовно 15 хвилин. Опитувальник українською доступний за лінком: http://bit.ly/studentczech.  Також, за можливості, просимо надіслати посилання на опитування знайомим студентам чи випускникам чеських університетів. Оскільки наші ресурси дуже обмежені ми не маємо можливості здійснювати персональний контакт з студентами та випускниками за кордоном, тому будемо дуже вдячні за кожне заповнене онлайн анкетування. Ми обов’язково ознайомимо Вас з результатами опитування." Дякуємо за допомогу і участь у дослідженні.  UAPORTAL.CZ 
    681 Опубліковано Галина Андрейців
  • Наші друзі з АМO (Asociace pro mezinárodní otázky) попросили нас розмістити дуже цікаве і корисне дослідження, одним із аспектів якого є вивчення мотивації, подальших планів українських студентів за кордоном та досвіду українських випускників, які вже закінчили навчання за кордоном. Окрім цього, дослідження може допомогти університетам покращити якість навчання та умови Вашого перебування в країні та університеті! Ми також хочемо використати отриману інформацію, щоб запропонувати урядам України та Чехії стратегію для більш ефективної взаємодії з українськими студентами. "Разом з партнерами ми проводимо дослідження щодо досвіду українських студентів та випускників, що навчаються/ались за кордоном. Метою даного дослідження є зібрати, структурувати та популяризувати інформацію щодо внеску в розбудову України та Чехії, який роблять та можуть робити українці, що навчались за кордоном. Також ми очікуємо зрозуміти з якими перешкодами зіштовхуються українські студенти та запропонувати урядам України та Чехії  стратегію для більш ефективної взаємодії з українськими студентами. Якщо ви українець/ка, яка навчається/алася в Чехії просимо взяти участь в опитуванні українських студентів в Чехії, яке складається з 20 питань, що займе у Вас орієнтовно 15 хвилин. Опитувальник українською доступний за лінком: http://bit.ly/studentczech.  Також, за можливості, просимо надіслати посилання на опитування знайомим студентам чи випускникам чеських університетів. Оскільки наші ресурси дуже обмежені ми не маємо можливості здійснювати персональний контакт з студентами та випускниками за кордоном, тому будемо дуже вдячні за кожне заповнене онлайн анкетування. Ми обов’язково ознайомимо Вас з результатами опитування." Дякуємо за допомогу і участь у дослідженні.  UAPORTAL.CZ 
    Квіт 13, 2018 681
  • 31 Бер 2018
    Весна нарешті починає перемагати холодні завірюхи і снігопади і незабаром в Україні розпочнеться черговий, насичений і палкий фестивальний рік. Команда нашого порталу підготувала для вас підбірку з найцікавіших фестивалів цієї весни. Ми обов’язково помандруємо на деякі фести з цього списку, ви з нами? Тоді поїхали! Французька Весна   Де: Київ, Дніпро, Харків, Одеса, Запоріжжя, Львів, Рівне, Івано-Франківськ, Бердичів Коли: 31 березня - 30 квітня Зміст: презентація спільних франко-українських проектів - фільмів, фото, муралів, концертів, художніх виставок. Реалізація дискусійних та творчих айданчиків для обміну досвідом. Скільки коштує: безкоштовно Детальна програма у кожному місті: https://institutfrancais-ukraine.com/programmation/printemps-regions Чому варто піти: надзвичайно насичена програма, що складається з нових фільмів, презентацій книг і фотопроектів, театральних п'єс, художніх арт проектів. Свіжий погляд на наше суспільство, історію і мистецтво. Можливість зануритись у французьку культуру та знайти у ній щось спільне зі своєю. А також шанс зав'язати цікаву дружбу з дивовижними людьми.   Dream Handmade Festival     Де: м. Львів, вул. Коперника, 17 Коли: 31 березня - 1 квітня Зміст: великий вибір екслюзивних товарів ручної роботи, дизайнерських виробів, матеріалів для рукоділля, можливість познайомитись з авторськими техніками та взяти участь майстер-класах та семінарах. Скільки коштує: 30 грн. / але якщо ви попередньо зареєструєтесь - то вхід вільний. Посилання: http://lviv-online.com/ua/events/festival/dream-handmade-festival/ (там же можна зареєструватись) Чому варто піти: це перший найбільших фестиваль ручної роботи у Західнії Україні, безліч лекцій, концертів, ринків, демонстрацій, робочих зон та унікальних заходів, а також можливість познайомитись з молодими та досвідченими українськими handmade-виробниками. Також ця подія буде цікава тим, хто хоче презентувати свої вироби і шукає майданчики для презентації.   Музичний фестиваль «Atlas Acoustic»     Де: Київ, вул. Січових Стрільців, 37-41 Коли: 1 квітня Line-up: Epolets, Bahroma, Фіолет і Brunettes Shoot Blondes Скільки коштує: 250-650 грн. Купити квиток: http://kyiv-online.net/events/music/muzychnyj-festyval-atlas-acoustic/ Чому варто піти: побачити на одній сцені - Бахарєва, Вареницю, Колоса та Ковальова, а це не так просто, оскільки Epolets, найближчим часом йде у творчу відпустку, а Bahroma і Фіолет взяли перерву після зимових виступів. Ну а Brunettes Shoot Blondes, взагалі рідко з'являються в Україні через виступи закордоном. Гуморина 2018     Де: Одеса Коли: 31 березня - 1 квітня Зміст: парад гумору, фестиваль клоунів та мімів "Комедіада", численні конкурси, розваги і виступи. Скільки коштує: вхід вільний Детальна програма: https://ua.igotoworld.com/ua/eventPage/2035_yumorina-2018-odessa.htm Чому варто піти: святкова карнавальна хода, міжнародний фестиваль "Комедіада", що цього року проходитиме вже восьме - і цього року на ньому будуть клоуни і міми з десятка європейських країн. Крім гумору можна буде поласувати смаколиками на "Фестивалі Їжі", відвідати ярмарку сувенірів, місто дитинства та відпочити на концертах і виставах, що можна буде відшукати у центрі. Мабуть для України ця подія є чимось подібним до мексиканських фестивалів, а тому, хоча б раз на життя на ній обов'язково треба побувати. Великдень у Гаю 2018. Львів  Де: Музей народної архітектури та побуту імені Климентія Шептицького (Шевченківський гай), Львів . Коли: 8-9 квітня 2018 року Чому варто піти: Хочете дізнатись, як святкували Великдень у давнину в західноукраїнських селах? Тоді Вам до Музею народної архітектури і побуту "Шевченківський гай" Потрапивши на територію музею, ви одразу станете учасником давньої традиційної гаївки «Кривий танець», рухаючись якою потрапите у вир святкового дійства. А там – старовинні хатки під солом'яною стріхою, хлопці у вишиванках, дівчата у віночках, веселі народні забавки, гаївки та веснянки, виступи фольклорних колективів та цікаві майстер-класи.     Скільки коштує: дорослий вхідний квиток 30 гр., дитячий 20 гр. Посилання на подію: https://afisha.vash.ua/events/kontserty-ta-svyata/svyatkova-programa-velykden-u-gayu-2018  Свято "У гай на гаївки"  Де: Музей народної архітектури та побуту імені Климентія Шептицького (Шевченківський гай), Львів . Коли: 18 квітня 2018 року, початок о 12:30. Чому варто піти:  "Ми знаємо, що Ви будете робити у Львові у Світлий вівторок- Ви будете водити гаївки разом із  вокальним ансамблем "Намисто".  У програмі свята: - гаївки; - веснянки; - цікаві забави. - ансамбль "Намисто". Скільки коштує: дорослий вхідний квиток 30 гр., дитячий 20 гр.   Фестиваль писанок 2018   Де: різні локації Києва (Софійська площа, Володимирський проїзд та сквер біля нього, Михайлівська площа, Контрактова площа). Коли: 5-7 квітня Зміст: виставки традиційних, авторських писанок. Великодній ярмарок, тематичні фотозони, дитячі розваги і атракціони. Скільки коштує: безкоштовно Посилання: http://folkukraine.com/projects/ukrainian-pysanky-festival/ Чому варто піти: познайомитись з традиційними розписами писанок з різних регіонів України та зануритись у прадавню символіку і атмосферу Великодня. Крім того у вас буде чудова можливість придбати щось смачне і красиве на ярмарку майстрів.   Великдень у «Мамаєвій Слободі» 2018, Київ   Де: козацьке селище «Мамаєва Слобода», Київ (вулиця Донця, 2). Коли: 7-8 квітня 2018 р. Зміст: Традиційно у світле свято Христового Воскресіння «Мамаєва Слобода» запрошує долучитися до наших праотцівських традицій: 7 квітня о 22 годині розпочнеться нічне богослужіння у козацькій церкві Покрови Пресвятої Богородиці,  та завершиться зранку, 8 квітня, освяченням великодніх кошиків. Хто не поміститься в церкві, зможе, як це й годиться за козацькими традиціями, взяти участь у «Гоніннях смерті» з української землі. Піднятися на дзвіницю поряд із церквою, щоб вдарити в «Благовіст» та заграти на церковних дзвонах. Скільки коштує: вхід – 100 грн, для пенсіонерів, школярів та студентів – 60 грн, дошкільнята, інваліди I та II груп, солдати та сержанти-строковики, ветерани АТО – безкоштовно. Посилання: Мамаєва Слобода   Великдень у «Парку Київська Русь»     Де: с. Копачів, Київська обл. Коли: 7-9 квітня Зміст: грандіозне святкування великодня та можливість поринути у епоху раннього середньовіччя. Скільки коштує: 150 грн. для дорослих, для пенсіонерів та студентів - 100 грн, для дітей шкільного віку - 50 грн, дошкільнята - безкоштовно. Придбати квитки можна Тут Посилання: http://parkkyivrus.com/ua/ Чому варто піти: зустріч великого київського князя Володимира, частування, пасхальна хода, верхова їзда, стрільба з лука, феєричне театралізоване шоу з вокалом і танцями, фрагменти весняного мюзиклу, реконструкція кінно-пішого бою. Цей фест - є мрією будь кого, хто захоплюється далекою і романтичною добою середніх віків.   Тож які події вирішили відвідати ви? На які фестивалі ви б запросили своїх закордонних друзів? Або можливо ви хочете розповісти про подію, яка ось-ось має відбутись? Відписуйте у коментарі та діліться своїми думками :)   P.S. якщо вам сподобався цей матеріал, найкращою подякою за роботу, буде його поширення, щоб якомога більше людей дізнавались про різнобарв'я цікавезних подій, що вирують в Україні і долучилась до активної розбудови цікавого середовища :) Олекса Коба спеціально для UAPORTAL.cz  
    726 Опубліковано Oleksa Koba
  • Автор Oleksa Koba
    Весна нарешті починає перемагати холодні завірюхи і снігопади і незабаром в Україні розпочнеться черговий, насичений і палкий фестивальний рік. Команда нашого порталу підготувала для вас підбірку з найцікавіших фестивалів цієї весни. Ми обов’язково помандруємо на деякі фести з цього списку, ви з нами? Тоді поїхали! Французька Весна   Де: Київ, Дніпро, Харків, Одеса, Запоріжжя, Львів, Рівне, Івано-Франківськ, Бердичів Коли: 31 березня - 30 квітня Зміст: презентація спільних франко-українських проектів - фільмів, фото, муралів, концертів, художніх виставок. Реалізація дискусійних та творчих айданчиків для обміну досвідом. Скільки коштує: безкоштовно Детальна програма у кожному місті: https://institutfrancais-ukraine.com/programmation/printemps-regions Чому варто піти: надзвичайно насичена програма, що складається з нових фільмів, презентацій книг і фотопроектів, театральних п'єс, художніх арт проектів. Свіжий погляд на наше суспільство, історію і мистецтво. Можливість зануритись у французьку культуру та знайти у ній щось спільне зі своєю. А також шанс зав'язати цікаву дружбу з дивовижними людьми.   Dream Handmade Festival     Де: м. Львів, вул. Коперника, 17 Коли: 31 березня - 1 квітня Зміст: великий вибір екслюзивних товарів ручної роботи, дизайнерських виробів, матеріалів для рукоділля, можливість познайомитись з авторськими техніками та взяти участь майстер-класах та семінарах. Скільки коштує: 30 грн. / але якщо ви попередньо зареєструєтесь - то вхід вільний. Посилання: http://lviv-online.com/ua/events/festival/dream-handmade-festival/ (там же можна зареєструватись) Чому варто піти: це перший найбільших фестиваль ручної роботи у Західнії Україні, безліч лекцій, концертів, ринків, демонстрацій, робочих зон та унікальних заходів, а також можливість познайомитись з молодими та досвідченими українськими handmade-виробниками. Також ця подія буде цікава тим, хто хоче презентувати свої вироби і шукає майданчики для презентації.   Музичний фестиваль «Atlas Acoustic»     Де: Київ, вул. Січових Стрільців, 37-41 Коли: 1 квітня Line-up: Epolets, Bahroma, Фіолет і Brunettes Shoot Blondes Скільки коштує: 250-650 грн. Купити квиток: http://kyiv-online.net/events/music/muzychnyj-festyval-atlas-acoustic/ Чому варто піти: побачити на одній сцені - Бахарєва, Вареницю, Колоса та Ковальова, а це не так просто, оскільки Epolets, найближчим часом йде у творчу відпустку, а Bahroma і Фіолет взяли перерву після зимових виступів. Ну а Brunettes Shoot Blondes, взагалі рідко з'являються в Україні через виступи закордоном. Гуморина 2018     Де: Одеса Коли: 31 березня - 1 квітня Зміст: парад гумору, фестиваль клоунів та мімів "Комедіада", численні конкурси, розваги і виступи. Скільки коштує: вхід вільний Детальна програма: https://ua.igotoworld.com/ua/eventPage/2035_yumorina-2018-odessa.htm Чому варто піти: святкова карнавальна хода, міжнародний фестиваль "Комедіада", що цього року проходитиме вже восьме - і цього року на ньому будуть клоуни і міми з десятка європейських країн. Крім гумору можна буде поласувати смаколиками на "Фестивалі Їжі", відвідати ярмарку сувенірів, місто дитинства та відпочити на концертах і виставах, що можна буде відшукати у центрі. Мабуть для України ця подія є чимось подібним до мексиканських фестивалів, а тому, хоча б раз на життя на ній обов'язково треба побувати. Великдень у Гаю 2018. Львів  Де: Музей народної архітектури та побуту імені Климентія Шептицького (Шевченківський гай), Львів . Коли: 8-9 квітня 2018 року Чому варто піти: Хочете дізнатись, як святкували Великдень у давнину в західноукраїнських селах? Тоді Вам до Музею народної архітектури і побуту "Шевченківський гай" Потрапивши на територію музею, ви одразу станете учасником давньої традиційної гаївки «Кривий танець», рухаючись якою потрапите у вир святкового дійства. А там – старовинні хатки під солом'яною стріхою, хлопці у вишиванках, дівчата у віночках, веселі народні забавки, гаївки та веснянки, виступи фольклорних колективів та цікаві майстер-класи.     Скільки коштує: дорослий вхідний квиток 30 гр., дитячий 20 гр. Посилання на подію: https://afisha.vash.ua/events/kontserty-ta-svyata/svyatkova-programa-velykden-u-gayu-2018  Свято "У гай на гаївки"  Де: Музей народної архітектури та побуту імені Климентія Шептицького (Шевченківський гай), Львів . Коли: 18 квітня 2018 року, початок о 12:30. Чому варто піти:  "Ми знаємо, що Ви будете робити у Львові у Світлий вівторок- Ви будете водити гаївки разом із  вокальним ансамблем "Намисто".  У програмі свята: - гаївки; - веснянки; - цікаві забави. - ансамбль "Намисто". Скільки коштує: дорослий вхідний квиток 30 гр., дитячий 20 гр.   Фестиваль писанок 2018   Де: різні локації Києва (Софійська площа, Володимирський проїзд та сквер біля нього, Михайлівська площа, Контрактова площа). Коли: 5-7 квітня Зміст: виставки традиційних, авторських писанок. Великодній ярмарок, тематичні фотозони, дитячі розваги і атракціони. Скільки коштує: безкоштовно Посилання: http://folkukraine.com/projects/ukrainian-pysanky-festival/ Чому варто піти: познайомитись з традиційними розписами писанок з різних регіонів України та зануритись у прадавню символіку і атмосферу Великодня. Крім того у вас буде чудова можливість придбати щось смачне і красиве на ярмарку майстрів.   Великдень у «Мамаєвій Слободі» 2018, Київ   Де: козацьке селище «Мамаєва Слобода», Київ (вулиця Донця, 2). Коли: 7-8 квітня 2018 р. Зміст: Традиційно у світле свято Христового Воскресіння «Мамаєва Слобода» запрошує долучитися до наших праотцівських традицій: 7 квітня о 22 годині розпочнеться нічне богослужіння у козацькій церкві Покрови Пресвятої Богородиці,  та завершиться зранку, 8 квітня, освяченням великодніх кошиків. Хто не поміститься в церкві, зможе, як це й годиться за козацькими традиціями, взяти участь у «Гоніннях смерті» з української землі. Піднятися на дзвіницю поряд із церквою, щоб вдарити в «Благовіст» та заграти на церковних дзвонах. Скільки коштує: вхід – 100 грн, для пенсіонерів, школярів та студентів – 60 грн, дошкільнята, інваліди I та II груп, солдати та сержанти-строковики, ветерани АТО – безкоштовно. Посилання: Мамаєва Слобода   Великдень у «Парку Київська Русь»     Де: с. Копачів, Київська обл. Коли: 7-9 квітня Зміст: грандіозне святкування великодня та можливість поринути у епоху раннього середньовіччя. Скільки коштує: 150 грн. для дорослих, для пенсіонерів та студентів - 100 грн, для дітей шкільного віку - 50 грн, дошкільнята - безкоштовно. Придбати квитки можна Тут Посилання: http://parkkyivrus.com/ua/ Чому варто піти: зустріч великого київського князя Володимира, частування, пасхальна хода, верхова їзда, стрільба з лука, феєричне театралізоване шоу з вокалом і танцями, фрагменти весняного мюзиклу, реконструкція кінно-пішого бою. Цей фест - є мрією будь кого, хто захоплюється далекою і романтичною добою середніх віків.   Тож які події вирішили відвідати ви? На які фестивалі ви б запросили своїх закордонних друзів? Або можливо ви хочете розповісти про подію, яка ось-ось має відбутись? Відписуйте у коментарі та діліться своїми думками :)   P.S. якщо вам сподобався цей матеріал, найкращою подякою за роботу, буде його поширення, щоб якомога більше людей дізнавались про різнобарв'я цікавезних подій, що вирують в Україні і долучилась до активної розбудови цікавого середовища :) Олекса Коба спеціально для UAPORTAL.cz  
    Бер 31, 2018 726