Сортувати За Датою

Теги

Статистика

  • 541
    Стаття
  • 41
    Активний Автор
525статей
  • 25 Квіт 2019
    Сьогодні Верховна Рада ухвалила закон №5670-д  “Про забезпечення функціонування української мови як державної”, який почали розглядати у другому читанні ще 28 лютого. За історично-важливий для всіх нас Закон про мову проголосували 278 депутатів. Вітаємо друзі!  Бо #МоваНаЧасі   "Цей законопроект спрямовано на реалізацію вимоги статті 10 Конституції: «Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України». Вимоги, невиконання якої вже призвело до тяжких наслідків, у т.ч. сприяло російській збройній агресії в Криму й на Сході України і далі загрожує незалежності й цілісності держави. Українська мова є не просто засобом спілкування чи надбанням культури. Це важливий елемент конституційного ладу, фактор державної єдності й національної безпеки",- йдеться у відкритому Зверненні до Верховної Ради України.  Російська окупація прийшла разом зі своїми танками саме на ті території, де найбільш була поширена російська мова.  "Законопроект гарантує кожному право на отримання інформації та послуг українською мовою в усіх публічних сферах, передбачає дієву систему контролю і санкції за порушення, скасовує одіозний закон Ківалова-Колесніченка. Водночас проект не спрямований проти жодних мов чи національних меншин. Це системний якісний документ, що базується на найкращих взірцях європейського мовного законодавства і відповідає викликам часу",- йдеться далі у Зверненні Філарет про ухвалений мовний закон: «Без мови немає нації, без нації немає держави»,- пише Hromadske.UA   Згідно із законопроектом №5670-д, єдиною державною мовою в Україні є українська, а «спроби запровадження в Україні офіційної багатомовності» всупереч Конституції України й встановленій конституційній процедурі «провокують мовний розкол країни, міжетнічне протистояння та ворожнечу і спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу». Проект передбачає, що українською мовою має володіти кожен громадянин України, а також усі претенденти на українське громадянство. Водночас дія закону не поширюється на сферу приватного спілкування та здійснення релігійних обрядів. Українською мовою мають розмовляти усі високопосадовці та керівники силових структур. Також українська обов'язкова для депутатів усіх рівнів, суддів, адвокатів, керівників вишів, медпрацівників тощо. Відповідно до проекту закону, українською мовою мають проводитись усі засідання, зустрічі тощо у владних органах та установах – як центральних, так і регіональних. Українську мають використовувати також у сфері обслуговування, у підписах та маркуванні товарів і послуг. Так, якщо клієнт закладу просить спілкуватись із ним українською – це прохання має бути виконане. Комп’ютерні програми повинні будуть мати інтерфейс державною мовою та/або англійською або мовами країн Євросоюзу. Сайти за замовчуванням спочатку повинні будуть завантажуватися українською, але можуть мати також інші версії. Пресу можна буде видавати у кількох мовних версіях, одна з яких має бути українською. У кожному місці розповсюдження друкованих ЗМІ україномовних газет та журналів має бути не менше 50%.   Передбачене й створення посади Уповноваженого з захисту української мови, який регулюватиме впровадження цього закону. Документ також передбачає адміністративну відповідальність за порушення законодавства у сфері застосування державної мови. Крім того, законопроектом передбачена кримінальна відповідальність «за публічне приниження і зневагу до державної мови». Вона буде аналогічною тій, яка передбачена за публічну наругу над державним прапором, гербом та гімном — штраф до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або арешт до 6 місяців, або позбавлення волі на строк до 3 років. Законопроект №5670-д «Про забезпечення функціонування української мови як державної» покликаний унормувати законодавство України про мову після того, як Конституційний суд скасував ухвалений у 2012 році так званий закон «Колесніченка-Ківалова». Він передбачав можливість офіційної двомовності в регіонах, де чисельність нацменшин перевищує 10%. Низка обласних та місцевих рад визнали російську мову регіональною. Окрім того, регіональною у західних областях було визнано угорську мову, молдовську та румунську. Повідомляє Hromadske.UA     Митці, літератори, видавці, музиканти, волонтери, військові, державні та церковні діячі звернулись до народних депутатів з вимогою ухвалити історичне рішення – закон про державну мову.    На думку лідерів думок, цей законопроект надає можливості для розвитку і захисту державної мови, і саме зараз мова на часі. Також закон гарантує кожному та кожній право на отримання інформації та послуг українською мовою в усіх публічних сферах, передбачає дієву систему контролю і санкції за порушення. Водночас проект не спрямований проти жодних мов чи національних меншин. Це системний якісний документ, що базується на найкращих взірцях європейського мовного законодавства і відповідає викликам часу.      Про це йдеться на офіційному каналі громадського законопроекту “Про забезпечення функціонування української мови як державної” (№5670-д).     "Мову не можна побачити як Собор Паризької Богоматері, але вона “собор” значно більшого масштабу. Цей “собор” в Україні давно намагаються знищити і роблять це системно та цинічно. Коли українців переконують, що наша мова це не важливе питання і воно не на часі, ми не можемо побачити дим від пожежі, ніхто зі ЗМІ не може вести онлайн-трансляцію з місця катастрофи, а провідні українські та світові бізнесмени не робитимуть величезні донації на відновлення та розвиток української. Для французів і не лише для них Нотр-Дам де Парі — це невід‘ємний елемент культури французької нації. Ми знаємо про нього так багато, тому що французи не лінувались про нього всім розповідати і щиро пишаються ним. Французькою для початку. У Франції діє дуже сильне законодавство для захисту французької мови. І всі хто приїздить жити до Франції — вчать французьку без вагань. Це об‘єктивна потреба. Є «Закон 94-665 від 4 серпня 1994 року стосовно використання французької мови» (http://bit.ly/2KXWC9t) виданий французьким урядом для закріплення статусу французької мови як основної офіційної в документах уряду, на робочому місці, у вивісках та маркуванні товарів, комерційних контрактах, ділових комунікаціях і деяких інших контекстах. Такого формату законодавство є у багатьох країнах. У багатьох країнах, де політична еліта не страждає на комплекс меншовартості. Не боїться, через відверто абсурдні звинувачення, робити очевидно необхідні речі для національної безпеки",- пише на своєму профілі у фейсбук в.о. міністра охорони здоров‘я Уляна Супрун    UAportal.cz
    2615 Опубліковано Галина Андрейців
  • Сьогодні Верховна Рада ухвалила закон №5670-д  “Про забезпечення функціонування української мови як державної”, який почали розглядати у другому читанні ще 28 лютого. За історично-важливий для всіх нас Закон про мову проголосували 278 депутатів. Вітаємо друзі!  Бо #МоваНаЧасі   "Цей законопроект спрямовано на реалізацію вимоги статті 10 Конституції: «Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України». Вимоги, невиконання якої вже призвело до тяжких наслідків, у т.ч. сприяло російській збройній агресії в Криму й на Сході України і далі загрожує незалежності й цілісності держави. Українська мова є не просто засобом спілкування чи надбанням культури. Це важливий елемент конституційного ладу, фактор державної єдності й національної безпеки",- йдеться у відкритому Зверненні до Верховної Ради України.  Російська окупація прийшла разом зі своїми танками саме на ті території, де найбільш була поширена російська мова.  "Законопроект гарантує кожному право на отримання інформації та послуг українською мовою в усіх публічних сферах, передбачає дієву систему контролю і санкції за порушення, скасовує одіозний закон Ківалова-Колесніченка. Водночас проект не спрямований проти жодних мов чи національних меншин. Це системний якісний документ, що базується на найкращих взірцях європейського мовного законодавства і відповідає викликам часу",- йдеться далі у Зверненні Філарет про ухвалений мовний закон: «Без мови немає нації, без нації немає держави»,- пише Hromadske.UA   Згідно із законопроектом №5670-д, єдиною державною мовою в Україні є українська, а «спроби запровадження в Україні офіційної багатомовності» всупереч Конституції України й встановленій конституційній процедурі «провокують мовний розкол країни, міжетнічне протистояння та ворожнечу і спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу». Проект передбачає, що українською мовою має володіти кожен громадянин України, а також усі претенденти на українське громадянство. Водночас дія закону не поширюється на сферу приватного спілкування та здійснення релігійних обрядів. Українською мовою мають розмовляти усі високопосадовці та керівники силових структур. Також українська обов'язкова для депутатів усіх рівнів, суддів, адвокатів, керівників вишів, медпрацівників тощо. Відповідно до проекту закону, українською мовою мають проводитись усі засідання, зустрічі тощо у владних органах та установах – як центральних, так і регіональних. Українську мають використовувати також у сфері обслуговування, у підписах та маркуванні товарів і послуг. Так, якщо клієнт закладу просить спілкуватись із ним українською – це прохання має бути виконане. Комп’ютерні програми повинні будуть мати інтерфейс державною мовою та/або англійською або мовами країн Євросоюзу. Сайти за замовчуванням спочатку повинні будуть завантажуватися українською, але можуть мати також інші версії. Пресу можна буде видавати у кількох мовних версіях, одна з яких має бути українською. У кожному місці розповсюдження друкованих ЗМІ україномовних газет та журналів має бути не менше 50%.   Передбачене й створення посади Уповноваженого з захисту української мови, який регулюватиме впровадження цього закону. Документ також передбачає адміністративну відповідальність за порушення законодавства у сфері застосування державної мови. Крім того, законопроектом передбачена кримінальна відповідальність «за публічне приниження і зневагу до державної мови». Вона буде аналогічною тій, яка передбачена за публічну наругу над державним прапором, гербом та гімном — штраф до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або арешт до 6 місяців, або позбавлення волі на строк до 3 років. Законопроект №5670-д «Про забезпечення функціонування української мови як державної» покликаний унормувати законодавство України про мову після того, як Конституційний суд скасував ухвалений у 2012 році так званий закон «Колесніченка-Ківалова». Він передбачав можливість офіційної двомовності в регіонах, де чисельність нацменшин перевищує 10%. Низка обласних та місцевих рад визнали російську мову регіональною. Окрім того, регіональною у західних областях було визнано угорську мову, молдовську та румунську. Повідомляє Hromadske.UA     Митці, літератори, видавці, музиканти, волонтери, військові, державні та церковні діячі звернулись до народних депутатів з вимогою ухвалити історичне рішення – закон про державну мову.    На думку лідерів думок, цей законопроект надає можливості для розвитку і захисту державної мови, і саме зараз мова на часі. Також закон гарантує кожному та кожній право на отримання інформації та послуг українською мовою в усіх публічних сферах, передбачає дієву систему контролю і санкції за порушення. Водночас проект не спрямований проти жодних мов чи національних меншин. Це системний якісний документ, що базується на найкращих взірцях європейського мовного законодавства і відповідає викликам часу.      Про це йдеться на офіційному каналі громадського законопроекту “Про забезпечення функціонування української мови як державної” (№5670-д).     "Мову не можна побачити як Собор Паризької Богоматері, але вона “собор” значно більшого масштабу. Цей “собор” в Україні давно намагаються знищити і роблять це системно та цинічно. Коли українців переконують, що наша мова це не важливе питання і воно не на часі, ми не можемо побачити дим від пожежі, ніхто зі ЗМІ не може вести онлайн-трансляцію з місця катастрофи, а провідні українські та світові бізнесмени не робитимуть величезні донації на відновлення та розвиток української. Для французів і не лише для них Нотр-Дам де Парі — це невід‘ємний елемент культури французької нації. Ми знаємо про нього так багато, тому що французи не лінувались про нього всім розповідати і щиро пишаються ним. Французькою для початку. У Франції діє дуже сильне законодавство для захисту французької мови. І всі хто приїздить жити до Франції — вчать французьку без вагань. Це об‘єктивна потреба. Є «Закон 94-665 від 4 серпня 1994 року стосовно використання французької мови» (http://bit.ly/2KXWC9t) виданий французьким урядом для закріплення статусу французької мови як основної офіційної в документах уряду, на робочому місці, у вивісках та маркуванні товарів, комерційних контрактах, ділових комунікаціях і деяких інших контекстах. Такого формату законодавство є у багатьох країнах. У багатьох країнах, де політична еліта не страждає на комплекс меншовартості. Не боїться, через відверто абсурдні звинувачення, робити очевидно необхідні речі для національної безпеки",- пише на своєму профілі у фейсбук в.о. міністра охорони здоров‘я Уляна Супрун    UAportal.cz
    Квіт 25, 2019 2615
  • 13 Жовт 2017
    Нещодавні заяви президента Чехії Мілоша Земана на сесії ПАРЄ щодо Криму викликали не лише обурення української сторони, але не знайшли підтримки в самій Чехії.   Після того як від озвучених пропозицій віддати Крим Росії за грошову компенсацію офіційно відмежувалися уряд та парламент Чехії, своє слово сказало і чеське громадянське суспільство. В соціальних мережах декілька днів після заяв  Мілоша Земана триває флешмоб – чехи фотографуються з написом «Czech Republic is not Zeman” та позначають свої дописи хештегом #sorryukraine.     Однією з перших на флешмоб відгукнулася депутатка Чехії в ПАРЄ Ґабріела Пецкова (на знимці), котра опублікувала фотографію з написом «Чехія – це не Мілош Земан» ще у Страсбурзі, одразу після закінчення засідання ПАРЄ.   Z поспілкувався з Їржі Барешом, чоловіком, який «запустив» флешмоб: «Все життя я намагаюся мати чисте сумління. Коли я почув, що говорить глава нашої держави, як він рекомендує визнати російську анексію Криму а окуповані території виміняти на сировину, я не хотів, щоб будь-хто міг подумати, що це й моя позиція. Тому я просто зробив фото з написом «Чехія – це не Земан». Я радий, що моєму прикладу слідувало стільки людей і що ми таким чином хоч трішки очистилися від цього більшовицького свинства. Лише моє фото поширило понад 350 людей, десятки людей продовжують фотографуватися з подібним написом, і кожен з таких дописів має десятки поширень. Основне, що ці фотографії потрапили і в український сегмент fb, що про них дізнаються українські громадяни. Це було моїм головним наміром. Ми – це також народ Вацлава Гавела, а не лише Мілоша Земана».   Дівчата з Чехії застали заяву Земана у Києві і приєдналися до соцмережного "флешмобу"   Опубліковано на Zbruc.eu  
    2602 Опубліковано Radko Mokryk
  • Автор Radko Mokryk
    Нещодавні заяви президента Чехії Мілоша Земана на сесії ПАРЄ щодо Криму викликали не лише обурення української сторони, але не знайшли підтримки в самій Чехії.   Після того як від озвучених пропозицій віддати Крим Росії за грошову компенсацію офіційно відмежувалися уряд та парламент Чехії, своє слово сказало і чеське громадянське суспільство. В соціальних мережах декілька днів після заяв  Мілоша Земана триває флешмоб – чехи фотографуються з написом «Czech Republic is not Zeman” та позначають свої дописи хештегом #sorryukraine.     Однією з перших на флешмоб відгукнулася депутатка Чехії в ПАРЄ Ґабріела Пецкова (на знимці), котра опублікувала фотографію з написом «Чехія – це не Мілош Земан» ще у Страсбурзі, одразу після закінчення засідання ПАРЄ.   Z поспілкувався з Їржі Барешом, чоловіком, який «запустив» флешмоб: «Все життя я намагаюся мати чисте сумління. Коли я почув, що говорить глава нашої держави, як він рекомендує визнати російську анексію Криму а окуповані території виміняти на сировину, я не хотів, щоб будь-хто міг подумати, що це й моя позиція. Тому я просто зробив фото з написом «Чехія – це не Земан». Я радий, що моєму прикладу слідувало стільки людей і що ми таким чином хоч трішки очистилися від цього більшовицького свинства. Лише моє фото поширило понад 350 людей, десятки людей продовжують фотографуватися з подібним написом, і кожен з таких дописів має десятки поширень. Основне, що ці фотографії потрапили і в український сегмент fb, що про них дізнаються українські громадяни. Це було моїм головним наміром. Ми – це також народ Вацлава Гавела, а не лише Мілоша Земана».   Дівчата з Чехії застали заяву Земана у Києві і приєдналися до соцмережного "флешмобу"   Опубліковано на Zbruc.eu  
    Жовт 13, 2017 2602
  • 19 Січ 2019
    Новини, варті вашої уваги за тиждень, що минув. Ви читаєте дайджест найцікавіших та найважливіших новин, який є результатом моніторингу кількох десятків джерел різними мовами. З нашим дайджестом ви заощадите час і дізнаєтесь про всі новини, варті вашої уваги. Читайте нас щотижня.   Головне коротко: Уряд Чехії подвоїть кількість дозволів на роботу для громадян України – ЗМІ Великобританія: парламент голосуватиме за новий план Brexit 29 січня Парламент України ухвалив рішення про регулювання зміни релігійної підлеглості Суд у Росії продовжив арешт для всіх українських моряків За рік населення України скоротилося на понад 208 тисяч людей Українці стали найбільшою громадою іноземців у Литві МЗС веде переговори про спрощення візового режиму з 22 країнами Держкіно: рекордна кількість українських фільмів вийшла у прокат 2018 року   Уряд Чехії подвоїть кількість дозволів на роботу для громадян України – ЗМІ. Чеська газета Hospodářské noviny повідомляє, що чеський уряд залучить понад сотню нових чиновників, щоб оформити більше працівників з України. Щорічна квота для українців, які приїздять до Чехії працювати, має зрости до 40 тисяч осіб. За даними чеських ЗМІ, ця тема буде однією з головних під час січневого візиту в Україну міністра закордонних справ Чехії. Чеські фірми потерпають від недостатньої кількості працівників, а поточний щорічний ліміт у 20 тисяч запитів на роботу від українців є замалим. Від квітня цього року чеська влада має намір подвоїти цю кількість. (Hospodářské noviny/Радіо Свобода).   Від 17 січня в аптеках Польщі можна купити медичну марихуану. Польські закони дозволяють виробляти препарати в аптеках на підставі рецепту лікаря з імпортного матеріалу. Рецепт може видати будь-який лікар. В аптеках марихуану не зберігатимуть. Її будуть замовляти на складі для кожного пацієнта. Один грам сухого продукту коштує в польських аптеках близько 65 злотих ($17). (Wyborcza)   Великобританія: парламент голосуватиме за новий план Brexit 29 січня. Прем'єр-міністр Тереза Мей наступного понеділка познайомить депутатів із новими пропозиціями щодо Brexit. 15 січня Палата громад відкинула запропонований Мей план виходу країни з Євросоюзу. Проти угоди з Брюсселем, яку погодили з усіма країнами-членами ЄС, висловилися 432 депутата, підтримали документ 202. Лідер опозиції лейборист Джеремі Корбін відмовляється від переговорів з Мей до того часу, поки вона не виключить можливість неупорядкованого виходу Сполученого Королівства зі складу ЄС. Мей у четвер відкинула цю вимогу Корбіна і заявила, що не може виключати ймовірність жорсткого Brexit, тобто за відсутності угоди з ЄС. “Ми залишаємо ЄС 29 березня”, наголошує прем'єр-міністр. Напередодні парламент Британії відхилив вотум недовіри до уряду Її Величності. Після цього Тереза Мей заявила, що хоче негайно розпочати переговори з лідерами всіх партій стосовно альтернативного плану виходу Британії з Європейського союзу. (DW/DW/Reuters/BBC Ukr)   Франція готується до “жорсткого” варіанту Brexit. Французький уряд активізував плани з попередження наслідків неврегульованого виходу Великобританії з Європейського Союзу, заявив прем'єр-міністр країни Едуар Філіп. В уряді обговорили провал голосування британського парламенту щодо угоди з ЄС. Оголошено про плани збільшення штату пропускних пунктів на кордоні, в аеропортах і у портах, та організації перевірок імпорту, зокрема, ветеринарних. Офіційні представники Єврокомісії узгоджують плани всіх країн-членів з цього питання. (BBC/DW)   Німецький міністр: лікарів необхідно "закрити" в ЄС. Європейський союз має розглянути необхідність заборони лікарям і представникам інших професій переїжджати на роботу в інші країни. З такою пропозицією виступив міністр охорони здоров'я Німеччини Єнс Шпан (Jens Spahn). Шпан, авторитетний політик з партії Християнських демократів, навів в якості прикладу ситуацію з лікарями, які переїжджають з Німеччини до Швейцарії. “Я можу їх зрозуміти. Швейцарія - чудова країна. Але в Німеччині не вистачає професіоналів. У нас працюють лікарі з Польщі, а отже, їх не вистачає в Польщі", сказав міністр в недавньому інтерв'ю. “Ми маємо подумати про механізми, які дозволили б попередити виїзд людей певних професій за межі Союзу, не порушуючи їхнє право на пересування в межах ЄС", додав політик. (Reuters)   Парламент України ухвалив рішення про регулювання зміни релігійної підлеглості. 229 депутатів підтримали поправку до закону України «Про свободу совісті та релігійні організації». Законопроект розроблено з метою забезпечення представників релігійних громад правом на свідомий вибір та вільну і безперешкодну зміну підпорядкованості релігійним центрам. В ухвалених правках зазначено, що тепер громади можуть змінювати віру колективно. Для цього необхідно скликати збори всіх членів громади, які повинні проголосувати за перехід в іншу церкву. Для прийняття рішення необхідно, щоб дві третини присутніх на зборах проголосували «за». (Радіо Свобода/Радіо Свобода)   Вибори президента в Україні: ЦВК зареєструвала вже 10 кандидатів. 18 січня ЦВК зареєструвала ще двох кандидатів: голову комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я Ольгу Богомолець і лідера партії «5.10» Геннадія Балашова. Богомолець балотується як самовисуванка. Балашова висуває його партія. Раніше ЦВК зареєструвала вісім кандидатів у президенти. Претендентами на цю посаду є екс-міністр екології і природних ресурсів Ігор Шевченко, народний депутат Сергій Каплін, мер Львова Андрій Садовий, екс-голова СБУ Валентин Наливайченко, професор Віталій Скоцик, лідер партії «Громадянська позиція» Анатолій Гриценко, народний депутат Євген Мураєв і депутат Віталій Купрій. (Радіо Свобода)   Суд у Росії продовжив арешт для всіх українських моряків. Лефортовський суд Москви 16 січня продовжив до квітня арешт ще чотирьох українських моряків, захоплених російськими силовиками в листопаді 2018 року поблизу Керченської протоки.Микола Полозов, Володимир Лісовий, Віктор Беспальченко, Володимир Варімез і Владислав Костишин залишаться в СІЗО до 24 квітня. Українських моряків, які відмовилися відповідати на питання суду, заявляючи, що є військовополоненими, звинувачують у порушенні державного кордону Росії. Визнання обвинувачених військовополоненими суд відхилив. 15 січня суд у Москві продовжив термін утримання під вартою 20 з 24 українських військових. 17 з них будуть перебувати під арештом до 24 квітня, Андрій Ейдер, Андрій Артеменко і Василь Сорока залишаються в СІЗО до 26 квітня. Раніше всі військові заявили слідству, що є військовополоненими. (Радіо Свобода)   Декларації з сімейним лікарем підписали близько 25 мільйонів українців – Супрун. Декларації з сімейними лікарями підписали майже 25 мільйонів українців. Про це повідомила на засіданні Кабміну 16 січня виконуюча обов’язки міністра охорони здоров’я Уляна Супрун. Програма “Безкоштовна діагностика”, яка передбачає безоплатні послуги з медичного діагностування, за словами прем’єр-міністра Володимира Гройсмана, почнеться 1 липня 2019 року. (Радіо Свобода)   За рік населення України скоротилося на понад 208 тисяч людей. Державна служба статистики заявила про зменшення населення України на 208,8 тисяч людей за період із січня до листопаду минулого року. За даними відомства, за цей час в Україні народилося 312,6 тисяч дітей. У 2017 ця цифра становила 336,4 тисячі. Залишається суттєвим перевищення кількості померлих над кількістю народжених: на 100 померлих – 58 народжених. (BBC Ukr/Радіо Свобода)   На Донеччині знайдено вбитими двох українських військових. За період із 24 грудня 2018 року по 13 січня 2019 року Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ в Україні зафіксувала 10 919 порушень режиму припинення вогню на Донбасі. На Донеччині, у приватному будинку в селі Калинове Покровського району виявлено тіла двох українських військовослужбовців. (Новинарня/УНІАН)   Українці стали найбільшою громадою іноземців у Литві. 18 січня про це повідомив Департамент міграції країни. На початок року в Литві проживають майже 17 тисяч українців. Це майже на 42% більше, ніж рік тому. Кількість громадян Росії, які прибули у Литву, становить майже 12,5 тис. осіб. Це на 3% менше, ніж 2018 року. Майже стільки ж в Литві і громадян Білорусі. Їхня кількість за рік зросла на третину. Громадяни згаданих країн склали 84% від всіх іноземців, які проживають в Литві. Загалом кількість іноземців, що живуть у Литві, складає трохи більше 2% від населення країни. (Delfi)   МЗС веде переговори про спрощення візового режиму з 22 країнами. Україна веде переговори про спрощення візового режиму або запровадження безвізу з 22 країнами, повідомив 18 січня міністр закордонних справ Павло Клімкін. “Найближчим часом, протягом кількох місяців, почнуться переговори із ще кількома країнами”, – сказав міністр на прес-конференції за підсумками діяльності зовнішньополітичного відомства. Клімкін нагадав, що нині громадяни України без віз можуть відвідувати 86 країн світу, в 34 із них потрібен біометричний паспорт. “112 держав ми ділимо на дві групи: 54 – це спрощений в’їзд (електронна віза або віза по прибуттю), у ще 58 держав необхідно отримувати візу в дипломатичних або консульських установах”, – сказав міністр.(Радіо Свобода)   “Укрзалізниця” відновила повернення квитків через інтернет. Обмеження на повернення квитків онлайн діяли з 15 грудня 2018 року. З 16:00 сьогодні квитки можна повернути на сайті booking.uz.gov.uа, а також на мобільній версії сайту й мобільних додатках. (Радіо Свобода)   Очільник ПЦУ Епіфаній назвав дату своєї інтронізації. Глава Православної церкви України Епіфаній оголосив, що його інтронізація відбудеться 3 лютого. На тимчасовому сайті ПЦУ уточнюється, що інтронізація митрополита відбудеться під час літургії у Соборі Святої Софії Київської. 3 лютого очільнику ПЦУ виповниться 40 років. (BBC Ukr/Радіо Свобода)   Що вирішив Конституційний суд Польщі щодо "українських націоналістів"? Конституційний суд Польщі визнав неконституційними формулювання "українські націоналісти" та "Східна Малопольща" в поправках до закону про Інститут національної пам'яті. Трибунал пояснив, що такі положення потребують кращого роз'яснення. Ці формулювання в лютому 2018 року оскаржив президент Анджей Дуда, вказавши на те, що вони неточні. Президент України Петро Порошенко привітав таке рішення суду. (BBC Ukr)   Мораторій на російськомовну музику на Львівщині визнали незаконним. Львівський окружний адмінсуд визнав незаконною і скасував заборону на публічне використання російськомовного культурного продукту у області. Львівська обласна рада планує оскаржити це рішення Львівського окружного адміністративного суду. Раніше позов про скасування заборони подали до суду колишній шеф-редактор ВД “Галицькі контракти” Сергій Іванов-Малявін, громадська організація “Всеукраїнський громадський рух "Український вибір – Право народу” та Роман Лихачов. Мораторій на публічне використання російськомовного культурного продукту на території області депутати облради ухвалили 19 вересня 2018 року. (Варіанти/Радіо Свобода)   Зеленський і партнери виграли конкурс на фінансування фільму з бюджету Росії. Російська компанія «Грин Филмс», яка через кіпрську фірму належить Володимиру Зеленському і його бізнес-партнерам, не лише досі працює в Москві, попри заяви шоумена про закриття там бізнесу ще у 2014 році, але й взяла участь та успішно пройшла відбір у конкурсі на отримання державного фінансування з бюджету Росії. Про це йдеться у розслідуванні програми «Схеми». Зеленський у п'ятницю, 18 січня, заперечив, що має активний бізнес у Росії. Шоумен зазначив, що його компанія має "багато різноманітних прав", торгівля якими здійснюється з двома десятками країн, включаючи усі країни СНД. (Радіо Свобода/DW)   Держкіно: рекордна кількість українських фільмів вийшла у прокат 2018 року. Минулого року у широкий прокат вийшла рекордна кількість українських повнометражних фільмів – 35, повідомив очільник Держкіно Пилип Іллєнко. За його словами, зокрема, 22 стрічки були створені за підтримки коштів держави. “Для порівняння, у 2014 році ці показники були майже уп’ятеро меншими”, – зазначив Іллєнко. (Радіо Свобода)   Виготовлений в Україні коньяк українці пропонують назвати “українським бренді”. За цей варіант проголосували 25,6% з понад 16 тисяч учасників опитування. Інші варіанти: бурштин / бурштинок / бурштиняк (9,4%), гайстер (8,5%), к'янок (7,9%), дубовик / дубняр (7,2%), брунат (5,3%), каннук (4,5%), укрньяк / украньяк (4,3%), сонцедар / сандар / виндар (3,3%), бревіс (3%). (Радіо Свобода)   Відео тижня Гурт “Один в каное” показав перший за 9 років кліп. Відео знято на пісню “У мене немає дому” з майбутнього альбому гурту. Автор: Сергій Рачинський для UAportal.cz
    2595 Опубліковано Sergiy Rachinsky
  • Автор Sergiy Rachinsky
    Новини, варті вашої уваги за тиждень, що минув. Ви читаєте дайджест найцікавіших та найважливіших новин, який є результатом моніторингу кількох десятків джерел різними мовами. З нашим дайджестом ви заощадите час і дізнаєтесь про всі новини, варті вашої уваги. Читайте нас щотижня.   Головне коротко: Уряд Чехії подвоїть кількість дозволів на роботу для громадян України – ЗМІ Великобританія: парламент голосуватиме за новий план Brexit 29 січня Парламент України ухвалив рішення про регулювання зміни релігійної підлеглості Суд у Росії продовжив арешт для всіх українських моряків За рік населення України скоротилося на понад 208 тисяч людей Українці стали найбільшою громадою іноземців у Литві МЗС веде переговори про спрощення візового режиму з 22 країнами Держкіно: рекордна кількість українських фільмів вийшла у прокат 2018 року   Уряд Чехії подвоїть кількість дозволів на роботу для громадян України – ЗМІ. Чеська газета Hospodářské noviny повідомляє, що чеський уряд залучить понад сотню нових чиновників, щоб оформити більше працівників з України. Щорічна квота для українців, які приїздять до Чехії працювати, має зрости до 40 тисяч осіб. За даними чеських ЗМІ, ця тема буде однією з головних під час січневого візиту в Україну міністра закордонних справ Чехії. Чеські фірми потерпають від недостатньої кількості працівників, а поточний щорічний ліміт у 20 тисяч запитів на роботу від українців є замалим. Від квітня цього року чеська влада має намір подвоїти цю кількість. (Hospodářské noviny/Радіо Свобода).   Від 17 січня в аптеках Польщі можна купити медичну марихуану. Польські закони дозволяють виробляти препарати в аптеках на підставі рецепту лікаря з імпортного матеріалу. Рецепт може видати будь-який лікар. В аптеках марихуану не зберігатимуть. Її будуть замовляти на складі для кожного пацієнта. Один грам сухого продукту коштує в польських аптеках близько 65 злотих ($17). (Wyborcza)   Великобританія: парламент голосуватиме за новий план Brexit 29 січня. Прем'єр-міністр Тереза Мей наступного понеділка познайомить депутатів із новими пропозиціями щодо Brexit. 15 січня Палата громад відкинула запропонований Мей план виходу країни з Євросоюзу. Проти угоди з Брюсселем, яку погодили з усіма країнами-членами ЄС, висловилися 432 депутата, підтримали документ 202. Лідер опозиції лейборист Джеремі Корбін відмовляється від переговорів з Мей до того часу, поки вона не виключить можливість неупорядкованого виходу Сполученого Королівства зі складу ЄС. Мей у четвер відкинула цю вимогу Корбіна і заявила, що не може виключати ймовірність жорсткого Brexit, тобто за відсутності угоди з ЄС. “Ми залишаємо ЄС 29 березня”, наголошує прем'єр-міністр. Напередодні парламент Британії відхилив вотум недовіри до уряду Її Величності. Після цього Тереза Мей заявила, що хоче негайно розпочати переговори з лідерами всіх партій стосовно альтернативного плану виходу Британії з Європейського союзу. (DW/DW/Reuters/BBC Ukr)   Франція готується до “жорсткого” варіанту Brexit. Французький уряд активізував плани з попередження наслідків неврегульованого виходу Великобританії з Європейського Союзу, заявив прем'єр-міністр країни Едуар Філіп. В уряді обговорили провал голосування британського парламенту щодо угоди з ЄС. Оголошено про плани збільшення штату пропускних пунктів на кордоні, в аеропортах і у портах, та організації перевірок імпорту, зокрема, ветеринарних. Офіційні представники Єврокомісії узгоджують плани всіх країн-членів з цього питання. (BBC/DW)   Німецький міністр: лікарів необхідно "закрити" в ЄС. Європейський союз має розглянути необхідність заборони лікарям і представникам інших професій переїжджати на роботу в інші країни. З такою пропозицією виступив міністр охорони здоров'я Німеччини Єнс Шпан (Jens Spahn). Шпан, авторитетний політик з партії Християнських демократів, навів в якості прикладу ситуацію з лікарями, які переїжджають з Німеччини до Швейцарії. “Я можу їх зрозуміти. Швейцарія - чудова країна. Але в Німеччині не вистачає професіоналів. У нас працюють лікарі з Польщі, а отже, їх не вистачає в Польщі", сказав міністр в недавньому інтерв'ю. “Ми маємо подумати про механізми, які дозволили б попередити виїзд людей певних професій за межі Союзу, не порушуючи їхнє право на пересування в межах ЄС", додав політик. (Reuters)   Парламент України ухвалив рішення про регулювання зміни релігійної підлеглості. 229 депутатів підтримали поправку до закону України «Про свободу совісті та релігійні організації». Законопроект розроблено з метою забезпечення представників релігійних громад правом на свідомий вибір та вільну і безперешкодну зміну підпорядкованості релігійним центрам. В ухвалених правках зазначено, що тепер громади можуть змінювати віру колективно. Для цього необхідно скликати збори всіх членів громади, які повинні проголосувати за перехід в іншу церкву. Для прийняття рішення необхідно, щоб дві третини присутніх на зборах проголосували «за». (Радіо Свобода/Радіо Свобода)   Вибори президента в Україні: ЦВК зареєструвала вже 10 кандидатів. 18 січня ЦВК зареєструвала ще двох кандидатів: голову комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я Ольгу Богомолець і лідера партії «5.10» Геннадія Балашова. Богомолець балотується як самовисуванка. Балашова висуває його партія. Раніше ЦВК зареєструвала вісім кандидатів у президенти. Претендентами на цю посаду є екс-міністр екології і природних ресурсів Ігор Шевченко, народний депутат Сергій Каплін, мер Львова Андрій Садовий, екс-голова СБУ Валентин Наливайченко, професор Віталій Скоцик, лідер партії «Громадянська позиція» Анатолій Гриценко, народний депутат Євген Мураєв і депутат Віталій Купрій. (Радіо Свобода)   Суд у Росії продовжив арешт для всіх українських моряків. Лефортовський суд Москви 16 січня продовжив до квітня арешт ще чотирьох українських моряків, захоплених російськими силовиками в листопаді 2018 року поблизу Керченської протоки.Микола Полозов, Володимир Лісовий, Віктор Беспальченко, Володимир Варімез і Владислав Костишин залишаться в СІЗО до 24 квітня. Українських моряків, які відмовилися відповідати на питання суду, заявляючи, що є військовополоненими, звинувачують у порушенні державного кордону Росії. Визнання обвинувачених військовополоненими суд відхилив. 15 січня суд у Москві продовжив термін утримання під вартою 20 з 24 українських військових. 17 з них будуть перебувати під арештом до 24 квітня, Андрій Ейдер, Андрій Артеменко і Василь Сорока залишаються в СІЗО до 26 квітня. Раніше всі військові заявили слідству, що є військовополоненими. (Радіо Свобода)   Декларації з сімейним лікарем підписали близько 25 мільйонів українців – Супрун. Декларації з сімейними лікарями підписали майже 25 мільйонів українців. Про це повідомила на засіданні Кабміну 16 січня виконуюча обов’язки міністра охорони здоров’я Уляна Супрун. Програма “Безкоштовна діагностика”, яка передбачає безоплатні послуги з медичного діагностування, за словами прем’єр-міністра Володимира Гройсмана, почнеться 1 липня 2019 року. (Радіо Свобода)   За рік населення України скоротилося на понад 208 тисяч людей. Державна служба статистики заявила про зменшення населення України на 208,8 тисяч людей за період із січня до листопаду минулого року. За даними відомства, за цей час в Україні народилося 312,6 тисяч дітей. У 2017 ця цифра становила 336,4 тисячі. Залишається суттєвим перевищення кількості померлих над кількістю народжених: на 100 померлих – 58 народжених. (BBC Ukr/Радіо Свобода)   На Донеччині знайдено вбитими двох українських військових. За період із 24 грудня 2018 року по 13 січня 2019 року Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ в Україні зафіксувала 10 919 порушень режиму припинення вогню на Донбасі. На Донеччині, у приватному будинку в селі Калинове Покровського району виявлено тіла двох українських військовослужбовців. (Новинарня/УНІАН)   Українці стали найбільшою громадою іноземців у Литві. 18 січня про це повідомив Департамент міграції країни. На початок року в Литві проживають майже 17 тисяч українців. Це майже на 42% більше, ніж рік тому. Кількість громадян Росії, які прибули у Литву, становить майже 12,5 тис. осіб. Це на 3% менше, ніж 2018 року. Майже стільки ж в Литві і громадян Білорусі. Їхня кількість за рік зросла на третину. Громадяни згаданих країн склали 84% від всіх іноземців, які проживають в Литві. Загалом кількість іноземців, що живуть у Литві, складає трохи більше 2% від населення країни. (Delfi)   МЗС веде переговори про спрощення візового режиму з 22 країнами. Україна веде переговори про спрощення візового режиму або запровадження безвізу з 22 країнами, повідомив 18 січня міністр закордонних справ Павло Клімкін. “Найближчим часом, протягом кількох місяців, почнуться переговори із ще кількома країнами”, – сказав міністр на прес-конференції за підсумками діяльності зовнішньополітичного відомства. Клімкін нагадав, що нині громадяни України без віз можуть відвідувати 86 країн світу, в 34 із них потрібен біометричний паспорт. “112 держав ми ділимо на дві групи: 54 – це спрощений в’їзд (електронна віза або віза по прибуттю), у ще 58 держав необхідно отримувати візу в дипломатичних або консульських установах”, – сказав міністр.(Радіо Свобода)   “Укрзалізниця” відновила повернення квитків через інтернет. Обмеження на повернення квитків онлайн діяли з 15 грудня 2018 року. З 16:00 сьогодні квитки можна повернути на сайті booking.uz.gov.uа, а також на мобільній версії сайту й мобільних додатках. (Радіо Свобода)   Очільник ПЦУ Епіфаній назвав дату своєї інтронізації. Глава Православної церкви України Епіфаній оголосив, що його інтронізація відбудеться 3 лютого. На тимчасовому сайті ПЦУ уточнюється, що інтронізація митрополита відбудеться під час літургії у Соборі Святої Софії Київської. 3 лютого очільнику ПЦУ виповниться 40 років. (BBC Ukr/Радіо Свобода)   Що вирішив Конституційний суд Польщі щодо "українських націоналістів"? Конституційний суд Польщі визнав неконституційними формулювання "українські націоналісти" та "Східна Малопольща" в поправках до закону про Інститут національної пам'яті. Трибунал пояснив, що такі положення потребують кращого роз'яснення. Ці формулювання в лютому 2018 року оскаржив президент Анджей Дуда, вказавши на те, що вони неточні. Президент України Петро Порошенко привітав таке рішення суду. (BBC Ukr)   Мораторій на російськомовну музику на Львівщині визнали незаконним. Львівський окружний адмінсуд визнав незаконною і скасував заборону на публічне використання російськомовного культурного продукту у області. Львівська обласна рада планує оскаржити це рішення Львівського окружного адміністративного суду. Раніше позов про скасування заборони подали до суду колишній шеф-редактор ВД “Галицькі контракти” Сергій Іванов-Малявін, громадська організація “Всеукраїнський громадський рух "Український вибір – Право народу” та Роман Лихачов. Мораторій на публічне використання російськомовного культурного продукту на території області депутати облради ухвалили 19 вересня 2018 року. (Варіанти/Радіо Свобода)   Зеленський і партнери виграли конкурс на фінансування фільму з бюджету Росії. Російська компанія «Грин Филмс», яка через кіпрську фірму належить Володимиру Зеленському і його бізнес-партнерам, не лише досі працює в Москві, попри заяви шоумена про закриття там бізнесу ще у 2014 році, але й взяла участь та успішно пройшла відбір у конкурсі на отримання державного фінансування з бюджету Росії. Про це йдеться у розслідуванні програми «Схеми». Зеленський у п'ятницю, 18 січня, заперечив, що має активний бізнес у Росії. Шоумен зазначив, що його компанія має "багато різноманітних прав", торгівля якими здійснюється з двома десятками країн, включаючи усі країни СНД. (Радіо Свобода/DW)   Держкіно: рекордна кількість українських фільмів вийшла у прокат 2018 року. Минулого року у широкий прокат вийшла рекордна кількість українських повнометражних фільмів – 35, повідомив очільник Держкіно Пилип Іллєнко. За його словами, зокрема, 22 стрічки були створені за підтримки коштів держави. “Для порівняння, у 2014 році ці показники були майже уп’ятеро меншими”, – зазначив Іллєнко. (Радіо Свобода)   Виготовлений в Україні коньяк українці пропонують назвати “українським бренді”. За цей варіант проголосували 25,6% з понад 16 тисяч учасників опитування. Інші варіанти: бурштин / бурштинок / бурштиняк (9,4%), гайстер (8,5%), к'янок (7,9%), дубовик / дубняр (7,2%), брунат (5,3%), каннук (4,5%), укрньяк / украньяк (4,3%), сонцедар / сандар / виндар (3,3%), бревіс (3%). (Радіо Свобода)   Відео тижня Гурт “Один в каное” показав перший за 9 років кліп. Відео знято на пісню “У мене немає дому” з майбутнього альбому гурту. Автор: Сергій Рачинський для UAportal.cz
    Січ 19, 2019 2595
  • 01 Серп 2017
    - А де фотки?- Які фотки?- Ну фотки з твоїх мандрів...- Тю, на що вони. Пам'ять живе не у фотках, вона у серці.Так завжди казав нам Григорій Матяш, або "Блек" в колах атошників. Вчора, тобто 31 липня два роки, як його не має. Пам'ятаю як в той день ми повернулись з добового чергування на позиції, я піднявся у бліндаж, щоб скинути бронік і почув вибух. На сусідній позиції. Спустився і почув по рації "Матяш 200". А потім по рації передали, що від кульового поранення помер у лікарні ще один наш боєць "Майор". Слова тут зайві. Слів тут не має. Але пам'ять, як він і говорив дійсно залишається у серці.Ми познайомились у Києві, не пам'ятаю який це був рік, але задовго до Майдану. Нас познайомив коваль Антон Шатов. Перше враження про людину у мене насправді завжди правильне. Коли я побачив Грицька - я відчув, що поруч знаходиться глиба, айсберг, гора чи окремий всесвіт, що сповнений сили, для якої навряд існує щось неможливе. Я відчув справедливість, брутальну щирість, яка виливалась у правду, в кожному слові, я відчув спокій, такий знаєте, як на скелях біля якогось одвічного океану, розчинність часу, якщо хочете. Спокій до всього в цьому житті, і мудрість, які би варто було повчитись багатьом тим, хто нині вважає себе мудрецями. І тоді, після зустрічі ми всі гуртом ковалів-металургів-археологів поїхали в Олевськ, на міжнародну конференцію з реконструкції металургійних проектів.  А потім вони з Антоном приїхали на мій день народження до мене в Полтаву і ми кілька днів гуділи в моїй кузні, розбудовуючи її, співаючи ночами архаїчних пісень і поринаючи у дуже глибокі розмови до світанку.А потім через рік я зі своїм гуртом поїхав у Крим, грати пісень, а Блек приєднався до нас. І власне лише завдяки йому у доволі скрутних пригодах, ми не полишали гумору. Від нього як завжди віяло спокоєм. Коли наші кочування по Криму закінчились і ми осіли в Херсонесі, гурт залишався ночувати у радянських будиночках на археологічній базі. А ми з Григорієм розкладали свої спальники над урвищем моря. Вогні кораблів, вогні з небес, блукаючі вогники в руїнах старого грецького міста. Все це було фоном для розмов, які закінчувались коли вже починало світати.А потім того ж року, він приїхав знову допомогти мені з кузнею. Потрібно було зробити трубу для тяги. І нам потрібно було зігнути майже трьох метровий лист двох міліметрової сталі у квадратну трубу. І Григорій за допомогою піддонів, цегли, якихсь чугунних труб змайстрував пристрій, до якого я б ніколи не додумався і власне витяжка була зроблена. Григорій міг полагодити будь що. Він був майстром до всього чого чіпалась його рука і це стосувалось не лише кузні. В АТО він зміг полагодити ПТУР, який ніхто не міг зробити. Про СПГ та інші девайси, я взагалі мовчу. В останню ніч перед його від'їздом ми монтували на цегляне горно цю трубу під музику Андрія Середи. В ті дні, ми щоночі після роботи над кузнею ставили у ній самій на якийсь пінь кавуна, заварювали трав'яний чай, розкурювали люльки і слухали ірландсько-середіївську музику. Пам'ятаю, як в одному із записів з концерту Андрій почав п'яним голосом з динаміків говорити, що в залі знаходиться його син, ми почали гиготіти з його нетверезого варнякання і раптом під мною чи під ним, вже не згадаю, рухнув стілець. Й більш над сином Середи і над самим Андрієм ми вирішили не сміятись. А потім, коли він повернувся в Київ, він дізнався, що за той час поки він мені допомагав - його байка вкрали. Але він сприйняв це так само спокійно як і все інше. Потім ми зустрілись за тиждень перед майданом. Поїхали в "українське село" де він мав кузню, де ліпили з глини і грали на старосвітських банудрах, а далі поїхали в кузню в "Пирогово". Ми святкували день коваля. Пам'ятаю мені треба було зробити на замовлення бутафорську катану. І за годину до півночі усі ковалі вже роз'їхались з бенкету металу. А Григорій десь до дванадцятої допомагав мені робити ту японську шаблю, а потім ми йшли крізь ліс, до дороги, бо я мав потяг о третій ночі. Ми йшли крізь ліс, розкурювали люльки і в повітрі висіла тривога. Ми обидва відчували, що скоро щось почнеться...І почалось. Наступного разу ми зустрілись на Майдані. І всі наступні рази зустрічались теж там, коли я приїзджав з Полтави у Київ. І в найскрутніші дні Григорій завжди зберігав той самий спокій і гумор. І разом з тим, передбачаючи, що поразка теж можлива - всерйоз готувався до партизанської війни, й казав мені, щоб я їхав з України, і допомагав з-за кордону, бо мене посадять, як координатора подій в моєму місті. А він тихесенько з іншими буде боротись тут поки то буде можливо. І він казав це без притаманного багатьом "націоналістам" пафосу. Він казав абсолютно правду, бо за життя, я не почув від нього жодного лукавого слова, вигаданого слова, містифікації чи брехні...А потім почалось АТО і я поїхав влаштовуватись в "Дніпро-1", як в єдиний тоді легальний добровольчий підрозділ. А через кілька днів Григорій сказав, що хоче приєднатись до "Донбасу". А в нашому підрозділі, вже були бійці з "Донбасу", які вийшли з під бою з під Карлівки і ми вже знали, ким є насправді Семен Семенченко. Тому я усіма правдами і неправдами відмовляв Блека йти в "Донбас" і кликав до нас... І він прийшов в п'яту роту "Донецьк" І став для нас усіх там взірцем тактика, медика, воїна. Немов козак з прадавніх балад зі своїм чубом, який час від часу заважав. Немов боєць українського повстанської армії. Ні, не немов. Таким він і був.Ставлячи міни, які буде важко знайти навіть спеціалістам-мінерам, він знімав їх точне місце на джіпіес і передавав нашим бійцям з сектору. Він володів усією доступною зброєю і вже на початку війни, мав закуплену за свої кошти в часи майдану натівську аптечку, окремі штуки з якої роздавав нам. Їдучи на ротації він кував у кузні скоби, щоб використати їх у розбудові нового бліндажа. Ідучі у бої він залишався таким же спокійним, як у миті коли грав на ірландському бороні, чи пояснював мені якийсь ковальский прийом.  Я знаю, Григорій, що ти не любив цих всих текстів, фоток, відео і тим паче мови про такі речі на загал. Але я хочу, щоб усі на цій довбонутій планеті, знали якою ти був Людиною.Блек блукав місяць пустелями Ірану і горами Грузії. Він не любив екскурсоводів-хороводів і вважав, що вивчати країну треба занурившись у життя людей, сіл, місцин в яких не буває туристів. Він жив кілька місяців в карпатському селі, в якому не було здається навіть світла, і до найближчого магазину, здається треба було їхати з 20 кілометрів по пів метровим сугробам снігу. І він спокійно розповідав мені, як вночі після дня-ковки там, виходив із сноубордом вночі, піднімався вгору, бачучи на стежці лише сліди якихсь вовків чи птахів. І далі піднімався спокійно в гору, щоб спустись по місцям де не спускаються... Бо він страшенно любив сноубординг.Я пам'ятаю, як ти Григорій вигравав ірландські ритми на своєму бороні під будь яку пісню і з посмішкою і спокоєм в найскрутніші моменти на фронті був ладен вирубити будь кого за якісь історії чи нотки панікерства. Пам'ятаю, як я пригадав, одну дуже мутну історію з приводу наших полонених. А ти відкликав мене вбік від хлопців і матами поцікавився, що я роблю, пояснюючи, що таких історій тут просто не має бути. Я пам'ятаю багато всього... Але я не пам'ятю брехні, лицемірства, погорди, пафосу, користолюбства, тщеслав'я, аматорства і багатьох інших речей, які живуть у нашому суспільстві за тобою.Бо ти був і залишаєшся для мене Вчителем, наставником, другом, братом і Легендою. І що я знаю точно, ти б ніколи не хотів, щоб за тобою тужили, топили горе у вині чи хотіли вбитись. Тому для мене в пам'яті ти залишаєшся Воїном, найусвідомленіших з усіх нас у своєму виборі і діях, які ми поважаємо. До зустрічі в інших світах, друже. Автор Олекса Коба для UAPORTAL.CZ 
    2585 Опубліковано Oleksa K.
  • Автор Oleksa K.
    - А де фотки?- Які фотки?- Ну фотки з твоїх мандрів...- Тю, на що вони. Пам'ять живе не у фотках, вона у серці.Так завжди казав нам Григорій Матяш, або "Блек" в колах атошників. Вчора, тобто 31 липня два роки, як його не має. Пам'ятаю як в той день ми повернулись з добового чергування на позиції, я піднявся у бліндаж, щоб скинути бронік і почув вибух. На сусідній позиції. Спустився і почув по рації "Матяш 200". А потім по рації передали, що від кульового поранення помер у лікарні ще один наш боєць "Майор". Слова тут зайві. Слів тут не має. Але пам'ять, як він і говорив дійсно залишається у серці.Ми познайомились у Києві, не пам'ятаю який це був рік, але задовго до Майдану. Нас познайомив коваль Антон Шатов. Перше враження про людину у мене насправді завжди правильне. Коли я побачив Грицька - я відчув, що поруч знаходиться глиба, айсберг, гора чи окремий всесвіт, що сповнений сили, для якої навряд існує щось неможливе. Я відчув справедливість, брутальну щирість, яка виливалась у правду, в кожному слові, я відчув спокій, такий знаєте, як на скелях біля якогось одвічного океану, розчинність часу, якщо хочете. Спокій до всього в цьому житті, і мудрість, які би варто було повчитись багатьом тим, хто нині вважає себе мудрецями. І тоді, після зустрічі ми всі гуртом ковалів-металургів-археологів поїхали в Олевськ, на міжнародну конференцію з реконструкції металургійних проектів.  А потім вони з Антоном приїхали на мій день народження до мене в Полтаву і ми кілька днів гуділи в моїй кузні, розбудовуючи її, співаючи ночами архаїчних пісень і поринаючи у дуже глибокі розмови до світанку.А потім через рік я зі своїм гуртом поїхав у Крим, грати пісень, а Блек приєднався до нас. І власне лише завдяки йому у доволі скрутних пригодах, ми не полишали гумору. Від нього як завжди віяло спокоєм. Коли наші кочування по Криму закінчились і ми осіли в Херсонесі, гурт залишався ночувати у радянських будиночках на археологічній базі. А ми з Григорієм розкладали свої спальники над урвищем моря. Вогні кораблів, вогні з небес, блукаючі вогники в руїнах старого грецького міста. Все це було фоном для розмов, які закінчувались коли вже починало світати.А потім того ж року, він приїхав знову допомогти мені з кузнею. Потрібно було зробити трубу для тяги. І нам потрібно було зігнути майже трьох метровий лист двох міліметрової сталі у квадратну трубу. І Григорій за допомогою піддонів, цегли, якихсь чугунних труб змайстрував пристрій, до якого я б ніколи не додумався і власне витяжка була зроблена. Григорій міг полагодити будь що. Він був майстром до всього чого чіпалась його рука і це стосувалось не лише кузні. В АТО він зміг полагодити ПТУР, який ніхто не міг зробити. Про СПГ та інші девайси, я взагалі мовчу. В останню ніч перед його від'їздом ми монтували на цегляне горно цю трубу під музику Андрія Середи. В ті дні, ми щоночі після роботи над кузнею ставили у ній самій на якийсь пінь кавуна, заварювали трав'яний чай, розкурювали люльки і слухали ірландсько-середіївську музику. Пам'ятаю, як в одному із записів з концерту Андрій почав п'яним голосом з динаміків говорити, що в залі знаходиться його син, ми почали гиготіти з його нетверезого варнякання і раптом під мною чи під ним, вже не згадаю, рухнув стілець. Й більш над сином Середи і над самим Андрієм ми вирішили не сміятись. А потім, коли він повернувся в Київ, він дізнався, що за той час поки він мені допомагав - його байка вкрали. Але він сприйняв це так само спокійно як і все інше. Потім ми зустрілись за тиждень перед майданом. Поїхали в "українське село" де він мав кузню, де ліпили з глини і грали на старосвітських банудрах, а далі поїхали в кузню в "Пирогово". Ми святкували день коваля. Пам'ятаю мені треба було зробити на замовлення бутафорську катану. І за годину до півночі усі ковалі вже роз'їхались з бенкету металу. А Григорій десь до дванадцятої допомагав мені робити ту японську шаблю, а потім ми йшли крізь ліс, до дороги, бо я мав потяг о третій ночі. Ми йшли крізь ліс, розкурювали люльки і в повітрі висіла тривога. Ми обидва відчували, що скоро щось почнеться...І почалось. Наступного разу ми зустрілись на Майдані. І всі наступні рази зустрічались теж там, коли я приїзджав з Полтави у Київ. І в найскрутніші дні Григорій завжди зберігав той самий спокій і гумор. І разом з тим, передбачаючи, що поразка теж можлива - всерйоз готувався до партизанської війни, й казав мені, щоб я їхав з України, і допомагав з-за кордону, бо мене посадять, як координатора подій в моєму місті. А він тихесенько з іншими буде боротись тут поки то буде можливо. І він казав це без притаманного багатьом "націоналістам" пафосу. Він казав абсолютно правду, бо за життя, я не почув від нього жодного лукавого слова, вигаданого слова, містифікації чи брехні...А потім почалось АТО і я поїхав влаштовуватись в "Дніпро-1", як в єдиний тоді легальний добровольчий підрозділ. А через кілька днів Григорій сказав, що хоче приєднатись до "Донбасу". А в нашому підрозділі, вже були бійці з "Донбасу", які вийшли з під бою з під Карлівки і ми вже знали, ким є насправді Семен Семенченко. Тому я усіма правдами і неправдами відмовляв Блека йти в "Донбас" і кликав до нас... І він прийшов в п'яту роту "Донецьк" І став для нас усіх там взірцем тактика, медика, воїна. Немов козак з прадавніх балад зі своїм чубом, який час від часу заважав. Немов боєць українського повстанської армії. Ні, не немов. Таким він і був.Ставлячи міни, які буде важко знайти навіть спеціалістам-мінерам, він знімав їх точне місце на джіпіес і передавав нашим бійцям з сектору. Він володів усією доступною зброєю і вже на початку війни, мав закуплену за свої кошти в часи майдану натівську аптечку, окремі штуки з якої роздавав нам. Їдучи на ротації він кував у кузні скоби, щоб використати їх у розбудові нового бліндажа. Ідучі у бої він залишався таким же спокійним, як у миті коли грав на ірландському бороні, чи пояснював мені якийсь ковальский прийом.  Я знаю, Григорій, що ти не любив цих всих текстів, фоток, відео і тим паче мови про такі речі на загал. Але я хочу, щоб усі на цій довбонутій планеті, знали якою ти був Людиною.Блек блукав місяць пустелями Ірану і горами Грузії. Він не любив екскурсоводів-хороводів і вважав, що вивчати країну треба занурившись у життя людей, сіл, місцин в яких не буває туристів. Він жив кілька місяців в карпатському селі, в якому не було здається навіть світла, і до найближчого магазину, здається треба було їхати з 20 кілометрів по пів метровим сугробам снігу. І він спокійно розповідав мені, як вночі після дня-ковки там, виходив із сноубордом вночі, піднімався вгору, бачучи на стежці лише сліди якихсь вовків чи птахів. І далі піднімався спокійно в гору, щоб спустись по місцям де не спускаються... Бо він страшенно любив сноубординг.Я пам'ятаю, як ти Григорій вигравав ірландські ритми на своєму бороні під будь яку пісню і з посмішкою і спокоєм в найскрутніші моменти на фронті був ладен вирубити будь кого за якісь історії чи нотки панікерства. Пам'ятаю, як я пригадав, одну дуже мутну історію з приводу наших полонених. А ти відкликав мене вбік від хлопців і матами поцікавився, що я роблю, пояснюючи, що таких історій тут просто не має бути. Я пам'ятаю багато всього... Але я не пам'ятю брехні, лицемірства, погорди, пафосу, користолюбства, тщеслав'я, аматорства і багатьох інших речей, які живуть у нашому суспільстві за тобою.Бо ти був і залишаєшся для мене Вчителем, наставником, другом, братом і Легендою. І що я знаю точно, ти б ніколи не хотів, щоб за тобою тужили, топили горе у вині чи хотіли вбитись. Тому для мене в пам'яті ти залишаєшся Воїном, найусвідомленіших з усіх нас у своєму виборі і діях, які ми поважаємо. До зустрічі в інших світах, друже. Автор Олекса Коба для UAPORTAL.CZ 
    Серп 01, 2017 2585
  • 17 Серп 2017
    Чехія – одна з країн, які в українських дипломатичних колах часом називають "складними", і на те є достатньо причин. В цьому чимало вини самої України та колишнього посла Бориса Зайчука, який керував дипмісією в Празі з 2012 року і особисто доклався до створення багатьох проблем.  Олії у вогонь додав президент Чехії Мілош Земан, якого вважають найбільшим другом Путіна серед європейських лідерів. А ще – болюче візове питання, поїздки чеських політиків до Криму, старі образи… Отже, тло наших відносин складно було назвати позитивним. Та в останні місяці ситуація змінилася. Прага та Київ синхронно призначили нових послів. Візова проблема, по суті, зникла. Чехія ліквідувала так званий "представницький центр ДНР" та почала переслідувати громадян, причетних до бойових дій на Донбасі... То чи можливе перезавантаження у відносинах Києва та Праги? Щоби дати відповідь на це питання, ми поговорили з послом Чехії в Україні Радеком Матулою. Його відповіді дають підстави для оптимізму, вони – до вашої уваги. "Я знаю, що багато що із заяв ЗеманаУкраїні не подобалось" – Одним із суттєвих подразників в українсько-чеських відносинах є президент Мілош Земан. Я не перша людина, від якого ви це чуєте, так? – Так, це правда. Та я насамперед хочу відзначити, що в Чехії – як і в більшості країн світу – немає однакових поглядів на світ у всіх представників влади. Але немає жодних сумнівів, що чеський уряд – а саме він відповідає за концепцію зовнішньої політики держави – зацікавлений у добрих відносинах з Україною. За півроку, що я тут працюю, Україну відвідали чотири чеських міністри, і всі без винятку заявили про чітку підтримку України у всіх життєво важливих для вас питаннях. Я кажу про повну підтримку суверенітету, незалежності і територіальної цілісності, про підтримку реформ. Чехія підтримує подальший розвиток ваших відносин з ЄС. Ми однозначно виступали за безвіз. Чехія не визнає анексію Криму, виступає за мирне врегулювання, підтримує принциповий підхід Євросоюзу до відносин з Росією, включно з питанням санкцій. Саме з такими позиціями Чехія виступає в рамках ЄС, НАТО, міжнародних організацій і на двосторонніх переговорах зі своїми партнерами. Що ж до президента Земана... Я, як посол, поважаю право президента висловлювати свою думку з питань зовнішньої політики. І, звісно, я знаю, що багато що з цих висловлювань Україні не подобалося. Але більшість із них датовані 2014-2015 роками. – Були некоректні заяви і в 2016-му... – Але я кажу про більшість із них, і вони дійсно звучали два-три роки тому. Сьогодні у нас – 2017 рік. І за півроку, поки я тут, я не відчув, що українсько-чеські відносини – на поганому рівні. Навпаки, ми зараз говоримо про їхню інтенсифікації в усіх сферах. – Я розумію вас як дипломата, але попрошу вашої поради. Що ви порекомендуєте громадянину України, який бачить або чує в ЗМІ президента Чехії, котрий говорить, що Крим не може бути українським. Як нам на це реагувати? – Напевно, треба враховувати, що в кожній країні – своя система влади. Десь у президента багато повноважень, а ось у Чехії за зовнішню політику відповідає уряд, а не президент. Офіційна позиція Чехії – це позиція уряду. Я переконаний, що і керівництво України, і більшість українських громадян позитивно сприймають позицію уряду з усіх найважливіших для України питань. – Чи можна бути впевненим, що уряд в якийсь момент не підтримає позицію Земана – зокрема, в питанні пом'якшення санкцій? – Чеський уряд вважає, що санкції не можуть бути переглянуті, якщо причини для їх запровадження не були вирішені. Ми дійсно вважаємо важливим збереження єдності в ЄС з цього питання, а тому – підтримували і підтримуємо продовження санкцій до повного виконання Мінських угод. І навіть після врегулювання на Сході України Чехія наполягатиме, що необхідно залишити в силі санкції, пов'язані з незаконною анексією Криму. Я впевнений, що ця позиція Чехії не зміниться. У тому числі – після парламентських виборів, які відбудуться у жовтні, після формування нового уряду. "Доля України чехам не байдужа" – Земан не взявся нізвідки, чотири роки тому громадяни Чехії обрали його президентом. Можливо, вони підтримують і його політику щодо Росії та України? – Я, звісно, не казатиму, що в суспільстві є стовідсоткова підтримка санкцій. Є підприємства, які постраждали від них. Але уряд враховує не тільки економічні розрахунки, є й інші важливі аргументи. У тому числі – єдність ЄС, європейські цінності. Чехія міцно кинула якір в ЄС і НАТО. Цінності ЄС і НАТО – основа нашого підходу. І не варто очікувати, що чеський корабель після кожних виборів змінюватиме свій напрямок. – Політику складно ігнорувати думку виборців. А вони, якщо вірити нещодавнім опитуванням, вважають Росію партнером, а не загрозою. 59% чехів заявили, що РФ варто включити до європейських структур безпеки! Це вселяє побоювання: чи не захочуть виборці помиритися з Росією ціною України? – Я впевнений, що таке питання навіть не стоятиме на порядку денному. Є й інші опитування, і вони кажуть, що люди цінують місце Чехії в європейських структурах. Тому я впевнений: питання про те, щоб пожертвувати Україною заради відносин з Росією, навіть не обговорюватимуть. – У чеському суспільстві є проросійські настрої? – У мене є такі дані соцопитувань: 52% чехів вважають ситуацію в Україні загрозою європейській безпеці. Ця тема присутня в нашому медіа-просторі, розвитком ситуації на сході України цікавляться 30% чехів. Це не зовсім те, про що ви питаєте, але для мене це означає, що доля України чехам не байдужа. – Чеські ЗМІ – окрема тема. Наш посол у Празі був навіть змушений писати відкритого листа в Dnes, провідну газету країни, журналіст якої вихваляв бойовиків "Л/ДНР". Тож інформація буває різною. – На жаль, є така проблема, що дуже багато хто не замислюються, що в ЗМІ буває дезінформація. Люди готові вірити всьому, в тому числі недостовірній інформації. Хоча уряд приділяє велику увагу проблемі дезінформації, і не тільки тій, що створена Росією або стосується України. У МВС Чехії нещодавно був створений центр боротьби з тероризмом і гібридними загрозами. Але люди, на жаль, не дуже замислюються над цим, не думають про те, що не кожному джерелу можна довіряти. – А тим часом, у вас незабаром вибори: восени – парламентські, взимку – президентські. Ми всі бачили спроби Росії вплинути на вибори в США, Нідерландах, Франції. Чи можна бути впевненим, що це не продовжиться в Чехії? – Впевненим бути не можна, але поки у мене немає ніякої інформації про те, що хтось планує втручатися в наші вибори. Про ініціативи уряду з цього приводу мені також невідомо. "Вирішено давати українцямвдвічі більше дозволів на роботу" – Ким є Чехія для України? Другом, партнером або навпаки – суперником? Давайте спробуємо назвати одним словом. – Одним словом – складно. Але якщо коротко, то серед шести країн Східного партнерства Україна є нашим найбільшим і найважливішим сусідом. Так, я вважаю вас саме сусідом, хоч у нас і немає спільного кордону. – Зараз нарешті запрацював безвіз, але до того довгі роки візова практика Чехії в Україні вважалася проблемною, а минулого року була найгіршою в Шенгені. Чому це відбувалося, якщо ми – дійсно важливий сусід? – Можу запевнити, що у консульств Чехії немає і не було – щонайменше, за півроку, поки я тут працюю, – мети ускладнювати життя українцям, які бажають поїхати до Чехії. Ми раді бачити українських туристів, мандрівників, ділових людей і хотіли б, щоб отримати шенгенську візу їм було якомога простіше. – Як бачимо, це не завжди виходило. – В разі дотримання правил – виходило. З 2015 по 2016 рік кількість заявок на візу у нас збільшилася більше ніж на 40%. Це теж про щось говорить – виходить, що заявники не вважають наш візовий процес занадто складним і незрозумілим. Ми працювали з сімома візовими центрами в різних регіонах і не плануємо зменшувати їхню кількість навіть після початку дії безвізу. Так, я бачив вашу реакцію на статистику ЄС. Кількість відмов посольства Чехії – 7,4% – може здатися високою. Але якщо людина отримала відмову, то це означає, що у неї була проблема з документами. Хтось подає не всі дані; бувають фальшиві документи; буває, що документи готують не дуже чесні посередники. – Стривайте, але до інших посольств йдуть такі ж українці, а рекордні відмови були саме в Чехії. При цьому в чеських консульствах у Росії частка відмов в десятки разів, а в Білорусі – в сотні разів нижча. І головне, я добре пам'ятаю, як свого часу Чехія публічно оголосила політику видачі багаторазових віз тим, хто вже їздив у Шенген. А насправді у вас був вкрай низький відсоток мультивіз. – Я не можу коментувати, як перевіряють документи в інших країнах, я можу говорити тільки про посольство Чехії в Києві, тому мені складно прокоментувати ці дані. Що стосується мультивіз, то я пам'ятаю, що кілька років тому була заява про це. Але схоже, що в Україні дехто неправильно її зрозумів і вирішив, що ці візи даватимуть усім, хто звернувся. – Щоб закрити візову тему, розкажіть, яка ситуація з дозволами на роботу. Уряд Чехії обіцяв, що квота для України істотно зросте. Чи так це? – Так, було рішення видавати громадянам України вдвічі більше дозволів на роботу – 8 тисяч на рік. Заяви на робочі візи за цією програмою розглядатимуть у Львові. Зараз тривають підготовчі роботи, тому що ми повинні найняти нових людей у консульство тощо. Як квота буде змінюватися далі, залежить від домовленостей уряду, профспілок і організацій роботодавців. – Чехія не планує відкривати ринок праці для безвізових подорожуючих – так, як це зробила Польща? – Мені невідомо, щоб у Чехії хтось готував схожу програму. "Ми робимо стандартною процедурупостачання в Україну військової техніки" – Ви вже згадали, що Чехія міцно кинула якір в ЄС. Але ідея виходу з Євросоюзу в Празі лунає вже давно, щонайменше, при двох президентах. – Тут я пошлюся на статистику. 60% чехів вважають, що Чеська Республіка має бути членом ЄС. Це – дані весни 2017 року. І тенденція підтримки Євросоюзу зростає, плюс 9% порівняно з минулим роком. 32% чехів заявляють, що вони задоволені наслідками членства, 35% оцінюють нейтрально, і лише 30% – незадоволені. У суспільстві приблизно порівну тих, хто довіряє і не довіряє ЄС, 48% і 47%. Цікаво, що 57% вважають себе не тільки громадянами Чехії, а й громадянами ЄС. Що стосується ідеї виходу з Євросоюзу, то вона і справді постійно з'являється, але у неї немає підтримки якоїсь вагомої політичної сили. А євроскептицизм, який у нас іноді звучить – це скепсис не щодо всього Євросоюзу, а з приводу окремих інституцій чи їхніх рішень. Тому в Чехії просто немає серйозних дебатів про можливість виходу з ЄС. З НАТО ситуація ще краща. Довіра до Альянсу – 58%, недовіра – 33%. Згодні з членством 71%, не згодні – 29%. – Але при цьому уряд не поспішає збільшувати оборонний бюджет до 2% ВВП, як того вимагають правила Альянсу. – Ви, очевидно, знаєте, що зараз наш оборонний бюджет – близько 1,08% ВВП. Але у нас є рішення, що до 2020 року витрати на оборону складатимуть 1,4% від ВВП, а до 2024 року ми хочемо вийти на 2%. – Навесні міністр оборони Чехії Мартін Стропницький заявив, що Прага зняла обмеження на постачання зброї до України. Що це означає? Ми обговорюємо поставку летальної зброї? – Співпраця між міністерствами оборони Чехії та України зосереджена на таких сферах, як підготовка, навчання фахівців, обмін досвідом у сфері військової реформи. Міністри оборони Чехії та України, фото посольства Після візиту міністра до Києва вона, ймовірно, пошириться на військову медицину. І ви маєте рацію, одночасно відкривається можливість співпраці в постачанні в Україну деяких видів військової техніки – звичайно ж, на основі стандартного процесу експортного ліцензування. Досі політика Чеської Республіки обмежувала таку можливість – від зими 2014 року діяла заборона на поставки військової техніки і матеріалів в Україну. Зараз ми робимо цю процедуру стандартною. Це означає, що для кожного випадку буде окремо розглядатися питання видачі ліцензії. – Від України вже надходили запити щодо зацікавленості в окремих видах озброєння? – Особисто у мене немає такої інформації. Але я впевнений, що низка чеських виробників військової продукції вже контактують зі своїми українськими партнерами. Це ринок. Є попит, є пропозиція, далі – питання переговорів. А уряд підключиться на етапі схвалення контракту. – В яких сферах військової промисловості Чехія є сильною? – У нас непогано розвинена авіапромисловість; все, що пов'язано з важкою технікою, в тому числі ремонт і модернізація; стрілецька зброя. "Ми говоримо про зближення, але не говоримо про членство" – Зараз усі говорять, що Євросоюз перебуває на порозі змін. Як він має змінюватися? – ЄС зараз намагається відповісти на такий виклик, як Brexit. Чехія вважає, що треба перш за все відновити довіру до ЄС у громадян. А для цього треба зосередитися на темах, важливих для людей; на тих, де люди бачать важливу роль ЄС. Це – питання економіки і безпеки. – В оновленій Європі є місце для України? – Питання членства України в ЄС і НАТО – дуже складне. На мій погляд, подобається це чи ні, але це – не питання сьогодення. – Я й не кажу, що ми повинні сьогодні подавати заявку. Але мені, наприклад, не вистачає визнання того, що Україна в принципі повинна стати членом ЄС. – Повторюся, це складне завдання на тривалу перспективу. Все залежить від України – коли ваша країна буде готова до членства, як швидко досягне успіху в реформах. Що стосується Чехії, то ми завжди вітали і підтримували зближення України з Євросоюзом. Ми також завжди визнавали європейські амбіції і перспективу України. Але зараз ми говоримо про зближення, але не говоримо про членство, тому що це не питання сьогоднішнього дня. – Свого часу, в 1991-1992 роках, з країнами Центральної Європи говорили саме про членство, і це підштовхнуло їх до перетворень. Звичайно, ЄС змінився, шлях до членства став довшим, але суть залишилася та сама. Чому ж у випадку з Україною так уникають розмов про членство? – А ви не відчуваєте, що ситуація в Чехословаччині на початку 1990-х і в сьогоднішній Україні не зовсім однакова? Стартові умови у нас були трохи кращі, це об'єктивно. За рівнем економіки, розвитку тощо. – Не можу погодитися. Україна зараз є країною з ринковою економікою, на відміну від пострадянських країн на початку 1990-х. От чесно, аргументи проти, які ми чуємо, більше схожі на виправдання. – Я не шукаю виправдань. Я лише наголошую – процес дуже тривалий. Не можна розраховувати на те, що ваш шлях в ЄС буде швидким. "Варто звертати більше уваги на тих,хто робить позитивні речі" – Час від часу з'являється інформація про іноземців, які воюють на Донбасі на боці бойовиків, в тому числі про громадян Чехії. Як з цим боротися? – Так, така проблема є. У мене особисто немає чіткої інформації, скільки наших громадян воює на Сході України, але за моїми оцінками, йдеться про 5-10 людей. – У ЗМІ зустрічаються вищі оцінки, більше 20 осіб. – Я бачив навіть 30, але порівнюючи інформацію з різних джерел, я б казав про 5 чи 10. Звичайно, чеська поліція і спецслужби займаються всіма цими випадками і вживають необхідних заходів, коли з'являється інформація про таких людей. На початку літа поліція вперше висунула звинувачення громадянинові Чехії у зв'язку з тим, що він брав участь у бойових діях на боці проросійських сепаратистів на Донбасі. – А ще на Донбас і до Криму проти волі України їздять чеські депутати. Держава має важелі впливу на них? – Якщо хтось із чеських депутатів, сенаторів, членів Європарламенту вирішить відвідати Крим або ту частину Донбасу, яка не перебуває під контролем Києва, і якщо він готовий це зробити в порушення законів України, то ні в кого в Чехії немає можливості перешкоджати у виконанні їхніх намірів. Це треба розуміти. Адже це їхня особиста поїздка, їх не парламент туди направляє. Покарати їх Чехія також не може. Але давайте порахуємо, скільки всього у нас депутатів, сенаторів і членів Європарламенту? 302. А на Донбасі і в Криму з порушенням законів України скільки депутатів було? Я нарахував сімох. І мені здається, що треба звернути увагу не на них, а на інших майже 300 депутатів, які голосують на користь України – тих, хто підтримує асоціацію, безвіз, приймає резолюції на підтримку України. Мені здається, варто звертати більше уваги на тих, хто робить позитивні речі. – Просто серед "негативних героїв" є дуже яскраві персонажі. Зокрема, депутат Ярослав Голик нещодавно заявив, що веде роботу над системою постачання прісної води до Криму. Чи не вийде так, що якась чеська компанія повторить шлях Siemens? – Я сподіваюся, що ні, і наш уряд працює над тим, щоб такого не сталося. У нас в Мінфіні є спеціальне бюро, яке відстежує дії юридичних і фізичних осіб, які могли б порушити санкції. Будь-яка підозра, будь-яка інформація детально перевіряється. І наразі у мене немає жодної інформації про те, що режим санкцій був порушений Чехією або її компаніями. Ми налаштовані на позитивні взаємини з вашою країною, робимо все, щоб вони розвивалися і поліпшувалися. І на даний момент є підстави для оптимізму. Чехія підтримує Україну, а чеський бізнес все більше зацікавлений у тому, щоб працювати на вашому ринку.   Інтерв'ю взяв Сергій Сидоренко, редактор "Європейської правди" За інформацією: Європейська Правда 
    2580 Опубліковано Галина Андрейців
  • Чехія – одна з країн, які в українських дипломатичних колах часом називають "складними", і на те є достатньо причин. В цьому чимало вини самої України та колишнього посла Бориса Зайчука, який керував дипмісією в Празі з 2012 року і особисто доклався до створення багатьох проблем.  Олії у вогонь додав президент Чехії Мілош Земан, якого вважають найбільшим другом Путіна серед європейських лідерів. А ще – болюче візове питання, поїздки чеських політиків до Криму, старі образи… Отже, тло наших відносин складно було назвати позитивним. Та в останні місяці ситуація змінилася. Прага та Київ синхронно призначили нових послів. Візова проблема, по суті, зникла. Чехія ліквідувала так званий "представницький центр ДНР" та почала переслідувати громадян, причетних до бойових дій на Донбасі... То чи можливе перезавантаження у відносинах Києва та Праги? Щоби дати відповідь на це питання, ми поговорили з послом Чехії в Україні Радеком Матулою. Його відповіді дають підстави для оптимізму, вони – до вашої уваги. "Я знаю, що багато що із заяв ЗеманаУкраїні не подобалось" – Одним із суттєвих подразників в українсько-чеських відносинах є президент Мілош Земан. Я не перша людина, від якого ви це чуєте, так? – Так, це правда. Та я насамперед хочу відзначити, що в Чехії – як і в більшості країн світу – немає однакових поглядів на світ у всіх представників влади. Але немає жодних сумнівів, що чеський уряд – а саме він відповідає за концепцію зовнішньої політики держави – зацікавлений у добрих відносинах з Україною. За півроку, що я тут працюю, Україну відвідали чотири чеських міністри, і всі без винятку заявили про чітку підтримку України у всіх життєво важливих для вас питаннях. Я кажу про повну підтримку суверенітету, незалежності і територіальної цілісності, про підтримку реформ. Чехія підтримує подальший розвиток ваших відносин з ЄС. Ми однозначно виступали за безвіз. Чехія не визнає анексію Криму, виступає за мирне врегулювання, підтримує принциповий підхід Євросоюзу до відносин з Росією, включно з питанням санкцій. Саме з такими позиціями Чехія виступає в рамках ЄС, НАТО, міжнародних організацій і на двосторонніх переговорах зі своїми партнерами. Що ж до президента Земана... Я, як посол, поважаю право президента висловлювати свою думку з питань зовнішньої політики. І, звісно, я знаю, що багато що з цих висловлювань Україні не подобалося. Але більшість із них датовані 2014-2015 роками. – Були некоректні заяви і в 2016-му... – Але я кажу про більшість із них, і вони дійсно звучали два-три роки тому. Сьогодні у нас – 2017 рік. І за півроку, поки я тут, я не відчув, що українсько-чеські відносини – на поганому рівні. Навпаки, ми зараз говоримо про їхню інтенсифікації в усіх сферах. – Я розумію вас як дипломата, але попрошу вашої поради. Що ви порекомендуєте громадянину України, який бачить або чує в ЗМІ президента Чехії, котрий говорить, що Крим не може бути українським. Як нам на це реагувати? – Напевно, треба враховувати, що в кожній країні – своя система влади. Десь у президента багато повноважень, а ось у Чехії за зовнішню політику відповідає уряд, а не президент. Офіційна позиція Чехії – це позиція уряду. Я переконаний, що і керівництво України, і більшість українських громадян позитивно сприймають позицію уряду з усіх найважливіших для України питань. – Чи можна бути впевненим, що уряд в якийсь момент не підтримає позицію Земана – зокрема, в питанні пом'якшення санкцій? – Чеський уряд вважає, що санкції не можуть бути переглянуті, якщо причини для їх запровадження не були вирішені. Ми дійсно вважаємо важливим збереження єдності в ЄС з цього питання, а тому – підтримували і підтримуємо продовження санкцій до повного виконання Мінських угод. І навіть після врегулювання на Сході України Чехія наполягатиме, що необхідно залишити в силі санкції, пов'язані з незаконною анексією Криму. Я впевнений, що ця позиція Чехії не зміниться. У тому числі – після парламентських виборів, які відбудуться у жовтні, після формування нового уряду. "Доля України чехам не байдужа" – Земан не взявся нізвідки, чотири роки тому громадяни Чехії обрали його президентом. Можливо, вони підтримують і його політику щодо Росії та України? – Я, звісно, не казатиму, що в суспільстві є стовідсоткова підтримка санкцій. Є підприємства, які постраждали від них. Але уряд враховує не тільки економічні розрахунки, є й інші важливі аргументи. У тому числі – єдність ЄС, європейські цінності. Чехія міцно кинула якір в ЄС і НАТО. Цінності ЄС і НАТО – основа нашого підходу. І не варто очікувати, що чеський корабель після кожних виборів змінюватиме свій напрямок. – Політику складно ігнорувати думку виборців. А вони, якщо вірити нещодавнім опитуванням, вважають Росію партнером, а не загрозою. 59% чехів заявили, що РФ варто включити до європейських структур безпеки! Це вселяє побоювання: чи не захочуть виборці помиритися з Росією ціною України? – Я впевнений, що таке питання навіть не стоятиме на порядку денному. Є й інші опитування, і вони кажуть, що люди цінують місце Чехії в європейських структурах. Тому я впевнений: питання про те, щоб пожертвувати Україною заради відносин з Росією, навіть не обговорюватимуть. – У чеському суспільстві є проросійські настрої? – У мене є такі дані соцопитувань: 52% чехів вважають ситуацію в Україні загрозою європейській безпеці. Ця тема присутня в нашому медіа-просторі, розвитком ситуації на сході України цікавляться 30% чехів. Це не зовсім те, про що ви питаєте, але для мене це означає, що доля України чехам не байдужа. – Чеські ЗМІ – окрема тема. Наш посол у Празі був навіть змушений писати відкритого листа в Dnes, провідну газету країни, журналіст якої вихваляв бойовиків "Л/ДНР". Тож інформація буває різною. – На жаль, є така проблема, що дуже багато хто не замислюються, що в ЗМІ буває дезінформація. Люди готові вірити всьому, в тому числі недостовірній інформації. Хоча уряд приділяє велику увагу проблемі дезінформації, і не тільки тій, що створена Росією або стосується України. У МВС Чехії нещодавно був створений центр боротьби з тероризмом і гібридними загрозами. Але люди, на жаль, не дуже замислюються над цим, не думають про те, що не кожному джерелу можна довіряти. – А тим часом, у вас незабаром вибори: восени – парламентські, взимку – президентські. Ми всі бачили спроби Росії вплинути на вибори в США, Нідерландах, Франції. Чи можна бути впевненим, що це не продовжиться в Чехії? – Впевненим бути не можна, але поки у мене немає ніякої інформації про те, що хтось планує втручатися в наші вибори. Про ініціативи уряду з цього приводу мені також невідомо. "Вирішено давати українцямвдвічі більше дозволів на роботу" – Ким є Чехія для України? Другом, партнером або навпаки – суперником? Давайте спробуємо назвати одним словом. – Одним словом – складно. Але якщо коротко, то серед шести країн Східного партнерства Україна є нашим найбільшим і найважливішим сусідом. Так, я вважаю вас саме сусідом, хоч у нас і немає спільного кордону. – Зараз нарешті запрацював безвіз, але до того довгі роки візова практика Чехії в Україні вважалася проблемною, а минулого року була найгіршою в Шенгені. Чому це відбувалося, якщо ми – дійсно важливий сусід? – Можу запевнити, що у консульств Чехії немає і не було – щонайменше, за півроку, поки я тут працюю, – мети ускладнювати життя українцям, які бажають поїхати до Чехії. Ми раді бачити українських туристів, мандрівників, ділових людей і хотіли б, щоб отримати шенгенську візу їм було якомога простіше. – Як бачимо, це не завжди виходило. – В разі дотримання правил – виходило. З 2015 по 2016 рік кількість заявок на візу у нас збільшилася більше ніж на 40%. Це теж про щось говорить – виходить, що заявники не вважають наш візовий процес занадто складним і незрозумілим. Ми працювали з сімома візовими центрами в різних регіонах і не плануємо зменшувати їхню кількість навіть після початку дії безвізу. Так, я бачив вашу реакцію на статистику ЄС. Кількість відмов посольства Чехії – 7,4% – може здатися високою. Але якщо людина отримала відмову, то це означає, що у неї була проблема з документами. Хтось подає не всі дані; бувають фальшиві документи; буває, що документи готують не дуже чесні посередники. – Стривайте, але до інших посольств йдуть такі ж українці, а рекордні відмови були саме в Чехії. При цьому в чеських консульствах у Росії частка відмов в десятки разів, а в Білорусі – в сотні разів нижча. І головне, я добре пам'ятаю, як свого часу Чехія публічно оголосила політику видачі багаторазових віз тим, хто вже їздив у Шенген. А насправді у вас був вкрай низький відсоток мультивіз. – Я не можу коментувати, як перевіряють документи в інших країнах, я можу говорити тільки про посольство Чехії в Києві, тому мені складно прокоментувати ці дані. Що стосується мультивіз, то я пам'ятаю, що кілька років тому була заява про це. Але схоже, що в Україні дехто неправильно її зрозумів і вирішив, що ці візи даватимуть усім, хто звернувся. – Щоб закрити візову тему, розкажіть, яка ситуація з дозволами на роботу. Уряд Чехії обіцяв, що квота для України істотно зросте. Чи так це? – Так, було рішення видавати громадянам України вдвічі більше дозволів на роботу – 8 тисяч на рік. Заяви на робочі візи за цією програмою розглядатимуть у Львові. Зараз тривають підготовчі роботи, тому що ми повинні найняти нових людей у консульство тощо. Як квота буде змінюватися далі, залежить від домовленостей уряду, профспілок і організацій роботодавців. – Чехія не планує відкривати ринок праці для безвізових подорожуючих – так, як це зробила Польща? – Мені невідомо, щоб у Чехії хтось готував схожу програму. "Ми робимо стандартною процедурупостачання в Україну військової техніки" – Ви вже згадали, що Чехія міцно кинула якір в ЄС. Але ідея виходу з Євросоюзу в Празі лунає вже давно, щонайменше, при двох президентах. – Тут я пошлюся на статистику. 60% чехів вважають, що Чеська Республіка має бути членом ЄС. Це – дані весни 2017 року. І тенденція підтримки Євросоюзу зростає, плюс 9% порівняно з минулим роком. 32% чехів заявляють, що вони задоволені наслідками членства, 35% оцінюють нейтрально, і лише 30% – незадоволені. У суспільстві приблизно порівну тих, хто довіряє і не довіряє ЄС, 48% і 47%. Цікаво, що 57% вважають себе не тільки громадянами Чехії, а й громадянами ЄС. Що стосується ідеї виходу з Євросоюзу, то вона і справді постійно з'являється, але у неї немає підтримки якоїсь вагомої політичної сили. А євроскептицизм, який у нас іноді звучить – це скепсис не щодо всього Євросоюзу, а з приводу окремих інституцій чи їхніх рішень. Тому в Чехії просто немає серйозних дебатів про можливість виходу з ЄС. З НАТО ситуація ще краща. Довіра до Альянсу – 58%, недовіра – 33%. Згодні з членством 71%, не згодні – 29%. – Але при цьому уряд не поспішає збільшувати оборонний бюджет до 2% ВВП, як того вимагають правила Альянсу. – Ви, очевидно, знаєте, що зараз наш оборонний бюджет – близько 1,08% ВВП. Але у нас є рішення, що до 2020 року витрати на оборону складатимуть 1,4% від ВВП, а до 2024 року ми хочемо вийти на 2%. – Навесні міністр оборони Чехії Мартін Стропницький заявив, що Прага зняла обмеження на постачання зброї до України. Що це означає? Ми обговорюємо поставку летальної зброї? – Співпраця між міністерствами оборони Чехії та України зосереджена на таких сферах, як підготовка, навчання фахівців, обмін досвідом у сфері військової реформи. Міністри оборони Чехії та України, фото посольства Після візиту міністра до Києва вона, ймовірно, пошириться на військову медицину. І ви маєте рацію, одночасно відкривається можливість співпраці в постачанні в Україну деяких видів військової техніки – звичайно ж, на основі стандартного процесу експортного ліцензування. Досі політика Чеської Республіки обмежувала таку можливість – від зими 2014 року діяла заборона на поставки військової техніки і матеріалів в Україну. Зараз ми робимо цю процедуру стандартною. Це означає, що для кожного випадку буде окремо розглядатися питання видачі ліцензії. – Від України вже надходили запити щодо зацікавленості в окремих видах озброєння? – Особисто у мене немає такої інформації. Але я впевнений, що низка чеських виробників військової продукції вже контактують зі своїми українськими партнерами. Це ринок. Є попит, є пропозиція, далі – питання переговорів. А уряд підключиться на етапі схвалення контракту. – В яких сферах військової промисловості Чехія є сильною? – У нас непогано розвинена авіапромисловість; все, що пов'язано з важкою технікою, в тому числі ремонт і модернізація; стрілецька зброя. "Ми говоримо про зближення, але не говоримо про членство" – Зараз усі говорять, що Євросоюз перебуває на порозі змін. Як він має змінюватися? – ЄС зараз намагається відповісти на такий виклик, як Brexit. Чехія вважає, що треба перш за все відновити довіру до ЄС у громадян. А для цього треба зосередитися на темах, важливих для людей; на тих, де люди бачать важливу роль ЄС. Це – питання економіки і безпеки. – В оновленій Європі є місце для України? – Питання членства України в ЄС і НАТО – дуже складне. На мій погляд, подобається це чи ні, але це – не питання сьогодення. – Я й не кажу, що ми повинні сьогодні подавати заявку. Але мені, наприклад, не вистачає визнання того, що Україна в принципі повинна стати членом ЄС. – Повторюся, це складне завдання на тривалу перспективу. Все залежить від України – коли ваша країна буде готова до членства, як швидко досягне успіху в реформах. Що стосується Чехії, то ми завжди вітали і підтримували зближення України з Євросоюзом. Ми також завжди визнавали європейські амбіції і перспективу України. Але зараз ми говоримо про зближення, але не говоримо про членство, тому що це не питання сьогоднішнього дня. – Свого часу, в 1991-1992 роках, з країнами Центральної Європи говорили саме про членство, і це підштовхнуло їх до перетворень. Звичайно, ЄС змінився, шлях до членства став довшим, але суть залишилася та сама. Чому ж у випадку з Україною так уникають розмов про членство? – А ви не відчуваєте, що ситуація в Чехословаччині на початку 1990-х і в сьогоднішній Україні не зовсім однакова? Стартові умови у нас були трохи кращі, це об'єктивно. За рівнем економіки, розвитку тощо. – Не можу погодитися. Україна зараз є країною з ринковою економікою, на відміну від пострадянських країн на початку 1990-х. От чесно, аргументи проти, які ми чуємо, більше схожі на виправдання. – Я не шукаю виправдань. Я лише наголошую – процес дуже тривалий. Не можна розраховувати на те, що ваш шлях в ЄС буде швидким. "Варто звертати більше уваги на тих,хто робить позитивні речі" – Час від часу з'являється інформація про іноземців, які воюють на Донбасі на боці бойовиків, в тому числі про громадян Чехії. Як з цим боротися? – Так, така проблема є. У мене особисто немає чіткої інформації, скільки наших громадян воює на Сході України, але за моїми оцінками, йдеться про 5-10 людей. – У ЗМІ зустрічаються вищі оцінки, більше 20 осіб. – Я бачив навіть 30, але порівнюючи інформацію з різних джерел, я б казав про 5 чи 10. Звичайно, чеська поліція і спецслужби займаються всіма цими випадками і вживають необхідних заходів, коли з'являється інформація про таких людей. На початку літа поліція вперше висунула звинувачення громадянинові Чехії у зв'язку з тим, що він брав участь у бойових діях на боці проросійських сепаратистів на Донбасі. – А ще на Донбас і до Криму проти волі України їздять чеські депутати. Держава має важелі впливу на них? – Якщо хтось із чеських депутатів, сенаторів, членів Європарламенту вирішить відвідати Крим або ту частину Донбасу, яка не перебуває під контролем Києва, і якщо він готовий це зробити в порушення законів України, то ні в кого в Чехії немає можливості перешкоджати у виконанні їхніх намірів. Це треба розуміти. Адже це їхня особиста поїздка, їх не парламент туди направляє. Покарати їх Чехія також не може. Але давайте порахуємо, скільки всього у нас депутатів, сенаторів і членів Європарламенту? 302. А на Донбасі і в Криму з порушенням законів України скільки депутатів було? Я нарахував сімох. І мені здається, що треба звернути увагу не на них, а на інших майже 300 депутатів, які голосують на користь України – тих, хто підтримує асоціацію, безвіз, приймає резолюції на підтримку України. Мені здається, варто звертати більше уваги на тих, хто робить позитивні речі. – Просто серед "негативних героїв" є дуже яскраві персонажі. Зокрема, депутат Ярослав Голик нещодавно заявив, що веде роботу над системою постачання прісної води до Криму. Чи не вийде так, що якась чеська компанія повторить шлях Siemens? – Я сподіваюся, що ні, і наш уряд працює над тим, щоб такого не сталося. У нас в Мінфіні є спеціальне бюро, яке відстежує дії юридичних і фізичних осіб, які могли б порушити санкції. Будь-яка підозра, будь-яка інформація детально перевіряється. І наразі у мене немає жодної інформації про те, що режим санкцій був порушений Чехією або її компаніями. Ми налаштовані на позитивні взаємини з вашою країною, робимо все, щоб вони розвивалися і поліпшувалися. І на даний момент є підстави для оптимізму. Чехія підтримує Україну, а чеський бізнес все більше зацікавлений у тому, щоб працювати на вашому ринку.   Інтерв'ю взяв Сергій Сидоренко, редактор "Європейської правди" За інформацією: Європейська Правда 
    Серп 17, 2017 2580
  • 27 Черв 2017
    Видавництво «Академія» видало цікаву публікацію – путівник Закарпаттям чеською мовою, написаний спеціально на замовлення видавництва українською краєзнавицею Оленою Крушинською у творчій співпраці з перекладачкою Рітою Кіндлеровою. У книзі представлені найбільш важливі архітектурні пам’ятки області, якою дуже цікавляться чеські туристи: замки, фортеці та палаци, історична забудова міст, селищ та сіл, кам’яні церкви та синагоги, й особливо дерев’яні церкви, які є унікальним архітектурним надбанням українських Карпат. Поруч із інформацією про музеї, певні пам’ятники, історичні винні підвали та специфічні пам’ятки, наприклад музейні експозиції лінії Арпада та інші об’єкти, які нагадують про першу та другу світові війни, тут також описані технічні споруди, наприклад, мости, віадуки, тунелі, цікаві залізничні шляхи, дамби, греблі, водозливи чи водні електростанції, водяні млини та гамори й інші варті уваги визначні місця. Особлива увага присвячена так званим «чеським слідам» на колишній Підкарпатській Русі. В Ужгороді, Мукачеві, Хусті та інде збереглися певні адміністративні, житлові чи промислові споруди і навіть цілі квартали, побудовані у конструктивному стилі першої Чехословацької Республіки 20-30-х років ХХ сто Путівник Закарпаттям чеською мовою ліття. Між ними чимало виразних будинків функціональної архітектури й модерного  неокласицизму на європейському рівні, оскільки у тодішньому проектуванні будівництв велику роль грали кращі чеські архітектори. Самостійний розділ присвячений пам’яткам Колочави, яка пов’язана із письменником Іваном Олбрахтом, та околицям озера Синевир, де у 1938 році був наметовий табір легендарного скаутського відділу «Двойка» Ярослава Фоґлара.   Усі статті проілюстровані актуальними історичними фотографіями описуваних об’єктів. Авторка путівника Олена Крушинська (1978) – відома публіцистка у тематичній сфері туризму, дослідниця і хімік. Публікувалася у журналах «Міжнародний туризм», «Welcome to Ukraine», заснувала проект та сайт «Дерев’яні храми України» derev.org.ua, співпрацює з проектом «Млини України». Чотири роки працювала в експедиції над виданням «Дністер. Туристичний путівник». Автор сайту «Львівські ремінісценції» – фотогалереї неофіційного Львова. Авторка понад 80-ти статей, зокрема, наукових та науково-популярних публікацій, присвячених пам’яткам архітектури, краєзнавству та подорожам, й путівників «Сорок чотири дерев’яні храми Львівщини» (2007), «Два береги Збруча» (2008, у співавторстві з Д. Малаковим та Ю. Козорізом), упорядниця двох випусків історико - краєзнавчого часопису «Галицька брама» (Львів, «Центр Європи»): «Закарпаття: від Ужоцького перевалу до Ужгорода» та «Закарпаття: від Верецького перевалу до Сваляви та Чинадієва». Путівник Закарпаттям чеською мовою можєете придбати тут:  Zakarpatí - Průvodce bývalou Podkarpatskou Rusí Пише часопис Пороги 
    2572 Опубліковано Галина Андрейців
  • Видавництво «Академія» видало цікаву публікацію – путівник Закарпаттям чеською мовою, написаний спеціально на замовлення видавництва українською краєзнавицею Оленою Крушинською у творчій співпраці з перекладачкою Рітою Кіндлеровою. У книзі представлені найбільш важливі архітектурні пам’ятки області, якою дуже цікавляться чеські туристи: замки, фортеці та палаци, історична забудова міст, селищ та сіл, кам’яні церкви та синагоги, й особливо дерев’яні церкви, які є унікальним архітектурним надбанням українських Карпат. Поруч із інформацією про музеї, певні пам’ятники, історичні винні підвали та специфічні пам’ятки, наприклад музейні експозиції лінії Арпада та інші об’єкти, які нагадують про першу та другу світові війни, тут також описані технічні споруди, наприклад, мости, віадуки, тунелі, цікаві залізничні шляхи, дамби, греблі, водозливи чи водні електростанції, водяні млини та гамори й інші варті уваги визначні місця. Особлива увага присвячена так званим «чеським слідам» на колишній Підкарпатській Русі. В Ужгороді, Мукачеві, Хусті та інде збереглися певні адміністративні, житлові чи промислові споруди і навіть цілі квартали, побудовані у конструктивному стилі першої Чехословацької Республіки 20-30-х років ХХ сто Путівник Закарпаттям чеською мовою ліття. Між ними чимало виразних будинків функціональної архітектури й модерного  неокласицизму на європейському рівні, оскільки у тодішньому проектуванні будівництв велику роль грали кращі чеські архітектори. Самостійний розділ присвячений пам’яткам Колочави, яка пов’язана із письменником Іваном Олбрахтом, та околицям озера Синевир, де у 1938 році був наметовий табір легендарного скаутського відділу «Двойка» Ярослава Фоґлара.   Усі статті проілюстровані актуальними історичними фотографіями описуваних об’єктів. Авторка путівника Олена Крушинська (1978) – відома публіцистка у тематичній сфері туризму, дослідниця і хімік. Публікувалася у журналах «Міжнародний туризм», «Welcome to Ukraine», заснувала проект та сайт «Дерев’яні храми України» derev.org.ua, співпрацює з проектом «Млини України». Чотири роки працювала в експедиції над виданням «Дністер. Туристичний путівник». Автор сайту «Львівські ремінісценції» – фотогалереї неофіційного Львова. Авторка понад 80-ти статей, зокрема, наукових та науково-популярних публікацій, присвячених пам’яткам архітектури, краєзнавству та подорожам, й путівників «Сорок чотири дерев’яні храми Львівщини» (2007), «Два береги Збруча» (2008, у співавторстві з Д. Малаковим та Ю. Козорізом), упорядниця двох випусків історико - краєзнавчого часопису «Галицька брама» (Львів, «Центр Європи»): «Закарпаття: від Ужоцького перевалу до Ужгорода» та «Закарпаття: від Верецького перевалу до Сваляви та Чинадієва». Путівник Закарпаттям чеською мовою можєете придбати тут:  Zakarpatí - Průvodce bývalou Podkarpatskou Rusí Пише часопис Пороги 
    Черв 27, 2017 2572