Сортувати За Датою

Теги

Статистика

  • 541
    Стаття
  • 41
    Активний Автор
525статей
  • 10 Вер 2017
    Stravenky – це, простіше кажучи, талони на їжу. Досить дивно звучить у наш час. Але беззаперечно досить корисна штука, яка дозволяє досить гарно економити. Я довгий час не знала, що це таке. Але воно й не дивно. Зазвичай, стравенки отримують на роботі. Щось на зразок бонусу від керівництва. Коли мені їх вперше видали, я трохи розгубилась. Як ними користуватись? А головне де? Відповідь на ці питання я отримала приблизно таку: «На їжу в столовці». «Круто» - подумала я, а потім детальніше почала шукати інформацію про них. Виявилось, що за стравенки справді можна купити їжу, але не лише в їдальні, а майже будь-де. Від дешевих забігайлівок до хороших ресторанів. Більше того, їжу за них можна купувати і в багатьох магазинах, таких як Альберт, Білла, Кауфланд, Теско та ін. Всюди, де можна побачити такі позначки: Стравенки бувають різні – номіналом від 70 і до 109 крон. І які ви отримаєте залежить від роботодавця. Зазвичай, на місяць їх можна отримати 21-22 шт., в залежності від кількості робочих днів. Хоча точніше сказати за кожні 8 год робочого часу – 1 ставенка. Перед підрахунком зарплати з робітника знімають певну суму за стравенки. Ця сума розраховується приблизно так: ви платите 45%, роботодавець 55%. Є також кілька обмежень щодо використання стравенок. А саме: -         на одну покупку їх можна використати на суму не більше 500 крон, хоча ліміт залежить все-таки від магазинів; -         решту з них видають лише 10, а інколи і 5 крон. Так що доводиться вчитись гарно рахувати, щоб при покупках не втрачати; -         ще один мінус, яких багатьох обурює – за стравенки не можна купити алкогольні напої. Ну що ж стравенки за здоровий спосіб життя) До недавнього часу був ще один мінус (чи то може я вже багато хочу) – стравенки видавали в закритому конверті, і носити їх в гаманці досить не зручно. Все таки 22 штуки, як паперові гроші. Але тепер сучасні технології добрались і до цієї області. Принаймні я дуже зраділа, коли замість звичайних стравенок мені видали пластикову картку. При тому ще й безконтактну. Тут трохи інші, хоча й дуже схожі обмеження. На день можна витратити лише 500 крон. Зате у цьому проміжку витрачаєш скільки хочеш і проблема зі рештою вирішена. Де приймають стравенки можна з’ясувати не лише на місці, а й он-лайн. На сайті www.mujpass.cz. Сайт на чеській і на англійській. Ну от, здається, основну інформацію про купончики на їжу розповіла. Так що смачних вам обідів зі знижками) Світлана Малецька спеціально для UAPORTAL.CZ 
    5068 Опубліковано Світлана Малецька
  • Stravenky – це, простіше кажучи, талони на їжу. Досить дивно звучить у наш час. Але беззаперечно досить корисна штука, яка дозволяє досить гарно економити. Я довгий час не знала, що це таке. Але воно й не дивно. Зазвичай, стравенки отримують на роботі. Щось на зразок бонусу від керівництва. Коли мені їх вперше видали, я трохи розгубилась. Як ними користуватись? А головне де? Відповідь на ці питання я отримала приблизно таку: «На їжу в столовці». «Круто» - подумала я, а потім детальніше почала шукати інформацію про них. Виявилось, що за стравенки справді можна купити їжу, але не лише в їдальні, а майже будь-де. Від дешевих забігайлівок до хороших ресторанів. Більше того, їжу за них можна купувати і в багатьох магазинах, таких як Альберт, Білла, Кауфланд, Теско та ін. Всюди, де можна побачити такі позначки: Стравенки бувають різні – номіналом від 70 і до 109 крон. І які ви отримаєте залежить від роботодавця. Зазвичай, на місяць їх можна отримати 21-22 шт., в залежності від кількості робочих днів. Хоча точніше сказати за кожні 8 год робочого часу – 1 ставенка. Перед підрахунком зарплати з робітника знімають певну суму за стравенки. Ця сума розраховується приблизно так: ви платите 45%, роботодавець 55%. Є також кілька обмежень щодо використання стравенок. А саме: -         на одну покупку їх можна використати на суму не більше 500 крон, хоча ліміт залежить все-таки від магазинів; -         решту з них видають лише 10, а інколи і 5 крон. Так що доводиться вчитись гарно рахувати, щоб при покупках не втрачати; -         ще один мінус, яких багатьох обурює – за стравенки не можна купити алкогольні напої. Ну що ж стравенки за здоровий спосіб життя) До недавнього часу був ще один мінус (чи то може я вже багато хочу) – стравенки видавали в закритому конверті, і носити їх в гаманці досить не зручно. Все таки 22 штуки, як паперові гроші. Але тепер сучасні технології добрались і до цієї області. Принаймні я дуже зраділа, коли замість звичайних стравенок мені видали пластикову картку. При тому ще й безконтактну. Тут трохи інші, хоча й дуже схожі обмеження. На день можна витратити лише 500 крон. Зате у цьому проміжку витрачаєш скільки хочеш і проблема зі рештою вирішена. Де приймають стравенки можна з’ясувати не лише на місці, а й он-лайн. На сайті www.mujpass.cz. Сайт на чеській і на англійській. Ну от, здається, основну інформацію про купончики на їжу розповіла. Так що смачних вам обідів зі знижками) Світлана Малецька спеціально для UAPORTAL.CZ 
    Вер 10, 2017 5068
  • 26 Лют 2017
    Дерев’яна церква Святого Архангела Михаїла, розташована в садах Кінських, поблизу Петржину, була відкрита для чеської та словацької релігійної общини на початку 2008 року. Церква була збудована в бойківському стилі з елементами сільського бароко в другій половині XVII століття в селі Великі Лучки, неподалік Мукачево (Україна). Висота храму - 14 метрів, ширина - близько 8 метрів. Церква повністю збудована з добірного дерева, включаючи всі балки, ґвіздки та елементи оздоблення. Характерною рисою бойківського стилю є те, що храм розділений на 3 приблизно однакові частини, над кожною з яких височить дерев’яна баня. Найвища з них сягає 17 метрів і розташована над тою частиною, де стояли жінки, в народі це місце називають «бабинець». Оскільки храм є православним, в оздобі веж та інтер’єру використані три кольори: білий, зелений та червоний, що символізують три основні християнські цінності: віру, надію та любов. Церкву Святого Архангела Михаїла повністю розбирали і відбудовували 2 рази: під час перевезень на нове місце. Вперше це сталося в 1793 році, коли селяни Великих Лучків продали храм жителям більшого і заможнішого села Медведівці. Вдруге - в 1929 році, коли він був подарований Празі як типова будівля Підкарпатської Русі (на той час Прага була столицею Закарпатської України, адже Чехословацька Республіка, що виникла в жовтні 1918 року, об’єднала в межах своїх кордонів територію історичної Чехії, Словаччини, а також землі з українським та угорським населенням — Закарпатську Україну). Церкву обережно розібрали і перевезли в чотирьох спеціально збудованих для цього вагонах. Всі витрати взяли на себе Народний музей в Празі та Міністерство освіти Чехословацької Республіки. На церемонії передачі церкви пражанам 10 вересня 1929 року були присутні представники Чехословацького Уряду та столичної влади, губернатор Підкарпатської Русі, а також жителі Медведівців, убрані в народні костюми. Карпатський храм Святого Архангела Михаїла став частиною етнографічного відділення Празького Народного музею. Після реставрації церква відкрита для православних віруючих та всіх бажаючих за домовленістю. Контактна адреса: Р.О.Вох 651, 111 21 Ргаhа 1, тел. 224 315 015, факс. 224 313 137, моб. 608 151 252. Марія Фанта, https://uaicz.wordpress.com
    5059 Опубліковано Maria Fanta
  • Автор Maria Fanta
    Дерев’яна церква Святого Архангела Михаїла, розташована в садах Кінських, поблизу Петржину, була відкрита для чеської та словацької релігійної общини на початку 2008 року. Церква була збудована в бойківському стилі з елементами сільського бароко в другій половині XVII століття в селі Великі Лучки, неподалік Мукачево (Україна). Висота храму - 14 метрів, ширина - близько 8 метрів. Церква повністю збудована з добірного дерева, включаючи всі балки, ґвіздки та елементи оздоблення. Характерною рисою бойківського стилю є те, що храм розділений на 3 приблизно однакові частини, над кожною з яких височить дерев’яна баня. Найвища з них сягає 17 метрів і розташована над тою частиною, де стояли жінки, в народі це місце називають «бабинець». Оскільки храм є православним, в оздобі веж та інтер’єру використані три кольори: білий, зелений та червоний, що символізують три основні християнські цінності: віру, надію та любов. Церкву Святого Архангела Михаїла повністю розбирали і відбудовували 2 рази: під час перевезень на нове місце. Вперше це сталося в 1793 році, коли селяни Великих Лучків продали храм жителям більшого і заможнішого села Медведівці. Вдруге - в 1929 році, коли він був подарований Празі як типова будівля Підкарпатської Русі (на той час Прага була столицею Закарпатської України, адже Чехословацька Республіка, що виникла в жовтні 1918 року, об’єднала в межах своїх кордонів територію історичної Чехії, Словаччини, а також землі з українським та угорським населенням — Закарпатську Україну). Церкву обережно розібрали і перевезли в чотирьох спеціально збудованих для цього вагонах. Всі витрати взяли на себе Народний музей в Празі та Міністерство освіти Чехословацької Республіки. На церемонії передачі церкви пражанам 10 вересня 1929 року були присутні представники Чехословацького Уряду та столичної влади, губернатор Підкарпатської Русі, а також жителі Медведівців, убрані в народні костюми. Карпатський храм Святого Архангела Михаїла став частиною етнографічного відділення Празького Народного музею. Після реставрації церква відкрита для православних віруючих та всіх бажаючих за домовленістю. Контактна адреса: Р.О.Вох 651, 111 21 Ргаhа 1, тел. 224 315 015, факс. 224 313 137, моб. 608 151 252. Марія Фанта, https://uaicz.wordpress.com
    Лют 26, 2017 5059
  • 30 Лип 2017
    Від 15 червня 2017 року жодних додаткових витрат на мобільний роумінг між країнами ЄС  більше не існує — змінено порядок тарифікації дзвінків у так званому «роумінгу як вдома» (Roam Like at Home )та умови його надання. Однак у правилах про нові принципи європейського роумінгу є чимало застережень і своїх «але». Нижче – про те, як працює «роумінгу як вдома», та важливі принципи, які допоможуть вам не влетіти в круглу копієчку за кордоном. Також питання та відповіді від Єврокомісії.   Нові правила і Україна Нові правила не стосуються України.  У деяких українських ЗМІ, на хвилі ейфорії через безвізовий рух, розповсюдилася неточна інформація про те, ніби в ЄС відмінено роумінг взагалі, в тому числі і для  українських карток. Це неправда! Роумінг відмінено лише між 28 країнами – учасницями  Євросоюзу. Вони стосуються ситуацій, коли ви зі своєю чеською, або іншою sim-карткою, придбаною у країні ЄС, в’їжджаєте в іншу країну ЄС, а невдовзі також Європейського економічного простору, тобто в такі країни, як Норвегія чи Швейцарія, що до ЄС не належать. Стосуються як передплачених сім-карт, що дозволяють поповнювати баланс, так і карток, прив'язаних до договору.    Позитивна новина така, що нині між Україною і ЄС ідуть переговори про зниження тарифів на роумінг між обома сторонами. Так, конкретні пропозиції з цього питання пообіцяв представити міністр закордонних справ України Павло Клімкін до саміту Східного партнерства, тобто до кінця року. Однак від оголошення пропозицій до впровадження їх у життя – довга дорога. Євросоюз ішов до скасування роумінгу близько 10 років! Перше розпорядження щодо цього було прийнято в 2009 році, відтоді Брюссель періодично знижував  ціну на дзвінки та sms-повідомлення, а з 2012 року – і на Інтернет всередині Євросоюзу. Процес ішов з величезним опором операторів зв’язку: адже роумінг є одним із найбільших джерел їхніх прибутків. До останнього моменту деякі європейські оператори намагалися обійти наказ про введення «домашніх» тарифів у країнах ЄС. Опір  операторів мобільного зв’язку викликав принцип «Roam Like at Home» («Роумінг як вдома»), згідно з яким користувачі повинні платити за послуги за кордоном стільки ж, скільки всередині країни. У справу  втрутився Брюссель, який пригрозив мобільним операторам величезними штрафами. У відповідь усі оператори мобільного зв’язку змінили свої цінники так, щоб був збережений принцип «Roam Like at Home». — Чи є виключення або приховані умови щодо нового роумінгу без додаткових доплат на всій території ЄС? Тарифікація Roam Like at Home («роумінг як вдома») діє у будь-якій країні-учасниці ЄС, відмінній від тієї країни ЄС, де проживає абонент. Якщо ви перебираєтеся жити на постійній основі до іншої країни ЄС, ви втрачатимете можливість користуватися пільговими тарифами за цією послугою від оператора із вашої попередньої країни проживання. Переваги пільгового роумінгу для вас діятимуть, якщо ви скористаєтеся своїм «домашнім» мобільним оператором за межами поточної країни проживання ЄС. — Чи є обмеження за обсягом / тривалістю дзвінків, повідомлень та мобільного трафіку для поїздок роумінговою зоною ЄС? Якщо ви живете у країні-учасниці ЄС і маєте там мобільний тарифний план із нелімітованою кількістю дзвінків та SMS, у роумінгу в ЄС ви теж матимете необмежені дзвінки та текстові повідомлення. Якщо ваш «домашній» оператор надає вам необмежений пакет інтернет-трафіку чи дуже дешевий мобільний доступ до інтернету, ваш оператор може виставляти обмеження на кількість трафіку, що його можна використати у роумінгу. У цьому випадку оператор заздалегідь проінформує вас про кількість мегабайтів, доступних у роумінгу, та те, що ви наближаєтеся до межі доступного трафіку під час перебування за межами «домашньої» зони покриття. Або ж радимо перед поїздкою у відпустку подзвонити на інфолінію вашому оператору й дізнатися, скільки маєте Інтернету в європейському роумінгу і скільки коштуватимуть послуги поза пакетом. На воді і на суші, різні правила Ви зможете користуватись «домашнім тарифом»  якщо перебуватимете в зоні покриття наземної мережі мобільного зв’язку (на річках, озерах, та вздовж морського узбережжя країн ЄС) — в інших випадках ні. Правило пільгового роумінгу поширюється тільки на наземну мережу базових станцій, які забезпечують жителів ЄС мобільним зв’язком. Підключення до мобільної мережі через сторонні бездротові мережі чи супутникові  провайдери на борту морських суден чи літаків не підпадає під правила наземного роумінгу для традиційних мобільних операторів ЄС. — Чи поширюються нові тарифи та правила на мої дзвінки з дому до закордонних друзів? Ні. Дзвінки у роумінгу — це коли ви безпосередньо перебуваєте за межами «домашньої» країни і там телефонуєте іншим (в тому числі — в свою «домашню» країну). Вартість дзвінків із своєї країни до інших країн ЄС не регулюється новими правилами. — Як довго я можу користуватися домашніми тарифами під час перебування за межами своєї країни? Загальне правило визначає такий порядок: пільгові тарифи діятимуть доти, допоки ви більше часу користуєтеся своїм мобільним оператором в країні проживання, аніж в країні тимчасового перебування. Головне правило – не зловживати. Якщо відбувається порушення цього принципу, з вами можуть сконтактувати представники вашого мобільного оператора для уточнення деталей та умов. Ймовірні шахрайські дії щодо роумінгу оператор може визначати в разі невідповідностей балансу та обсягів використання «домашнього» та закордонного обсягу дзвінків і даних за період тривалістю в 4 місяці. Якщо упродовж 4 місяців ви більше часу перебуваєте за кордоном і при цьому споживаєте більше інтернет-трафіку та голосових дзвінків саме за кордоном, а не в своїй країні проживання, оператор може зажадати від вас пояснень протягом 14 днів. Якщо при цьому ви продовжите користуватися пільговим роумінгом, з вас можуть стягувати додаткову плату. Така політика справедливого використання (fair use) стосується і завантаження даних через мобільний інтернет. Ваш мобільний оператор  може ввести ліміт за обсягом даних, за які абонент платить по домашньому тарифу, і стягувати додаткову плату при перевищенні цієї межі. Це правило діє, навіть якщо домашній тариф абонента не передбачає обмежень щодо обсягу даних. Так що якщо у відпустці скачувати фільми через мобільний інтернет або в пошуках пам'яток постійно користуватися навігаційним сервісом Google Maps, рахунок за мобільний зв'язок може швидко зрости. Проблеми можуть виникнути й у власників передплачених сім-карт, які не передбачають ліміти по використанню даних або кількості дзвінків.     — Як я зможу визначити нову роумінгову тарифікацію та пакети послуг у свого місцевого телеком-провайдера / мобільного оператора? Тариф Roam Like at Home діятиме за умовчанням для усіх мобільних пакетів, що включають у себе послуги роумінгу в ЄС. Навіть якщо зараз у вас, пакет із регульованим чи обмеженим роумінгом, до нього з 15 червня застосовуються за умовчанням нові тарифи. Якщо ви купили мобільний пакет оператора із послугами голосового та інтернет-роумінгу після 15 червня 2017 року, в ньому вже активовано новий порядок надання послуг не тільки  в межах ЄС, але й за межами вашої «домашньої» країни-учасниці ЄС. — Я вже маю вигідний пільговий тариф із роумінгом за кордоном. Чи зможу я його зберегти після 15 червня 2017 року? Так. Ваш оператор зв’яжеться з вами і запитає вас, чи ви хочете зберегти ваш конкретний тариф роумінгу. Якщо ви підтвердите, ви збережете цей тариф. Якщо ви відповіли негативно або не відповіли на запит взагалі, ви будете автоматично перемикатися на новий роумінг під час закордонних поїздок в межах ЄС. — Якщо я перевищу обмеження щодо трафіку та дзвінків, скільки з мене візьме мій «домашній» мобільний оператор? Доплати в разі перевищення пакетних магабайт та хвилин складатимуть в межах: 3,2 євроценти за 1 хв голосових дзвінків (+ податок) 1 євроцент за 1 SMS (+податок 20%) €7,7 за 1 ГБ даних (+податок). Чи варто все-таки про всяк випадок купити тимчасову «місцеву» SIM-ку, коли їдеш до іншої країни ЄС більше, ніж на 2 тижні? Для подорожей на пару тижнів у цьому немає потреби. Якщо ви їдете на декілька місяців, перевірте умови надання вільного роумінгу у вашого національного оператора, щоби випадково не стати перед потребою сплачувати додаткові відрахування за своїм тарифом. — Цей новий роумінг автоматичний чи мені треба його якось активувати? Ніяких додаткових активацій для громадян однієї із країн Євросоюзу не потрібно. — Що робити, якщо я поїхав/поїхала за межі своєї країни (але в межах ЄС) і не можу скористатися пільговим роумінгом, натомість змушений доплачувати за послуги? Вам слід подати скаргу-заявку до свого оператора — в разі, якщо оператор не вирішить питання, потрібно буде звертатися до національного телеком-регулятора за роз’ясненнями. Перелік країн на які поширюється новий пільговий роумінг із 15 червня? Загалом новий пільговий «роумінг як вдома» діє у 28 країнах ЄС, а саме: Австрії, Бельгії Болгарії, Хорватії, на Кіпрі, у Чехії, Данії, Естонії, Фінляндії, Німеччині, Франції, Греції, Угорщині, Ірландії, Італії, Литві, Латвії, Люксембурзі, на Мальті, у Нідерландах, Польщі, Румунії, Словенії, Словаччині, Іспанії, Швеції, Сполученому Королівстві. Також роумінг поширюється на Європейський Економічний простір: Ісландія, Ліхтенштейн, Норвегія Моя країна - мої правила Додатковими витратами у мандрівці можуть бути чреваті навіть розмови з абонентами своєї ж телефонної мережі. У багатьох операторів такі дзвінки в домашньому регіоні - безкоштовні. Однак у поїздці за них може стягуватися окрема плата. Щоб регулювати додаткові витрати абонентів, в ЄС були введені ліміти на внутрішньогалузеві тарифи, за якими оператори зв'язку надають один одному послуги. Так, за надання послуг мобільного інтернету партнерського оператора, ваш оператор  не може вимагати більше 770 євро за гігабайт. Згодом цей поріг буде знижуватися: з 1 січня 2022 року він повинен складати 250 євро за гігабайт. Для телефонних розмов і повідомлень ця верхня межа становить 32 цента за хвилину і 1 цент через смс-повідомлення.   Щоб уникнути додаткових витрат, необхідно також пам'ятати, що, незважаючи на скасування роумінгу, міжнародні дзвінки - наприклад, з однієї країни ЄС в іншу - все ж залишаються дорогими.   Попри всі підводні камені, рішення про скасування роумінгу в Європі – історичне. Воно зближує країни континенту(маємо надію, що невдовзі Україну теж) так, щоб, перебуваючи в Італії або Іспанії, ви не мали обмежень у зв’язку і почувалися як удома.   Використані джерела інформації для статті: Na chasi , DW , Наш Вибір Галина Адрейців спеціально для UAPORTAL.CZ  
    5046 Опубліковано Галина Андрейців
  • Від 15 червня 2017 року жодних додаткових витрат на мобільний роумінг між країнами ЄС  більше не існує — змінено порядок тарифікації дзвінків у так званому «роумінгу як вдома» (Roam Like at Home )та умови його надання. Однак у правилах про нові принципи європейського роумінгу є чимало застережень і своїх «але». Нижче – про те, як працює «роумінгу як вдома», та важливі принципи, які допоможуть вам не влетіти в круглу копієчку за кордоном. Також питання та відповіді від Єврокомісії.   Нові правила і Україна Нові правила не стосуються України.  У деяких українських ЗМІ, на хвилі ейфорії через безвізовий рух, розповсюдилася неточна інформація про те, ніби в ЄС відмінено роумінг взагалі, в тому числі і для  українських карток. Це неправда! Роумінг відмінено лише між 28 країнами – учасницями  Євросоюзу. Вони стосуються ситуацій, коли ви зі своєю чеською, або іншою sim-карткою, придбаною у країні ЄС, в’їжджаєте в іншу країну ЄС, а невдовзі також Європейського економічного простору, тобто в такі країни, як Норвегія чи Швейцарія, що до ЄС не належать. Стосуються як передплачених сім-карт, що дозволяють поповнювати баланс, так і карток, прив'язаних до договору.    Позитивна новина така, що нині між Україною і ЄС ідуть переговори про зниження тарифів на роумінг між обома сторонами. Так, конкретні пропозиції з цього питання пообіцяв представити міністр закордонних справ України Павло Клімкін до саміту Східного партнерства, тобто до кінця року. Однак від оголошення пропозицій до впровадження їх у життя – довга дорога. Євросоюз ішов до скасування роумінгу близько 10 років! Перше розпорядження щодо цього було прийнято в 2009 році, відтоді Брюссель періодично знижував  ціну на дзвінки та sms-повідомлення, а з 2012 року – і на Інтернет всередині Євросоюзу. Процес ішов з величезним опором операторів зв’язку: адже роумінг є одним із найбільших джерел їхніх прибутків. До останнього моменту деякі європейські оператори намагалися обійти наказ про введення «домашніх» тарифів у країнах ЄС. Опір  операторів мобільного зв’язку викликав принцип «Roam Like at Home» («Роумінг як вдома»), згідно з яким користувачі повинні платити за послуги за кордоном стільки ж, скільки всередині країни. У справу  втрутився Брюссель, який пригрозив мобільним операторам величезними штрафами. У відповідь усі оператори мобільного зв’язку змінили свої цінники так, щоб був збережений принцип «Roam Like at Home». — Чи є виключення або приховані умови щодо нового роумінгу без додаткових доплат на всій території ЄС? Тарифікація Roam Like at Home («роумінг як вдома») діє у будь-якій країні-учасниці ЄС, відмінній від тієї країни ЄС, де проживає абонент. Якщо ви перебираєтеся жити на постійній основі до іншої країни ЄС, ви втрачатимете можливість користуватися пільговими тарифами за цією послугою від оператора із вашої попередньої країни проживання. Переваги пільгового роумінгу для вас діятимуть, якщо ви скористаєтеся своїм «домашнім» мобільним оператором за межами поточної країни проживання ЄС. — Чи є обмеження за обсягом / тривалістю дзвінків, повідомлень та мобільного трафіку для поїздок роумінговою зоною ЄС? Якщо ви живете у країні-учасниці ЄС і маєте там мобільний тарифний план із нелімітованою кількістю дзвінків та SMS, у роумінгу в ЄС ви теж матимете необмежені дзвінки та текстові повідомлення. Якщо ваш «домашній» оператор надає вам необмежений пакет інтернет-трафіку чи дуже дешевий мобільний доступ до інтернету, ваш оператор може виставляти обмеження на кількість трафіку, що його можна використати у роумінгу. У цьому випадку оператор заздалегідь проінформує вас про кількість мегабайтів, доступних у роумінгу, та те, що ви наближаєтеся до межі доступного трафіку під час перебування за межами «домашньої» зони покриття. Або ж радимо перед поїздкою у відпустку подзвонити на інфолінію вашому оператору й дізнатися, скільки маєте Інтернету в європейському роумінгу і скільки коштуватимуть послуги поза пакетом. На воді і на суші, різні правила Ви зможете користуватись «домашнім тарифом»  якщо перебуватимете в зоні покриття наземної мережі мобільного зв’язку (на річках, озерах, та вздовж морського узбережжя країн ЄС) — в інших випадках ні. Правило пільгового роумінгу поширюється тільки на наземну мережу базових станцій, які забезпечують жителів ЄС мобільним зв’язком. Підключення до мобільної мережі через сторонні бездротові мережі чи супутникові  провайдери на борту морських суден чи літаків не підпадає під правила наземного роумінгу для традиційних мобільних операторів ЄС. — Чи поширюються нові тарифи та правила на мої дзвінки з дому до закордонних друзів? Ні. Дзвінки у роумінгу — це коли ви безпосередньо перебуваєте за межами «домашньої» країни і там телефонуєте іншим (в тому числі — в свою «домашню» країну). Вартість дзвінків із своєї країни до інших країн ЄС не регулюється новими правилами. — Як довго я можу користуватися домашніми тарифами під час перебування за межами своєї країни? Загальне правило визначає такий порядок: пільгові тарифи діятимуть доти, допоки ви більше часу користуєтеся своїм мобільним оператором в країні проживання, аніж в країні тимчасового перебування. Головне правило – не зловживати. Якщо відбувається порушення цього принципу, з вами можуть сконтактувати представники вашого мобільного оператора для уточнення деталей та умов. Ймовірні шахрайські дії щодо роумінгу оператор може визначати в разі невідповідностей балансу та обсягів використання «домашнього» та закордонного обсягу дзвінків і даних за період тривалістю в 4 місяці. Якщо упродовж 4 місяців ви більше часу перебуваєте за кордоном і при цьому споживаєте більше інтернет-трафіку та голосових дзвінків саме за кордоном, а не в своїй країні проживання, оператор може зажадати від вас пояснень протягом 14 днів. Якщо при цьому ви продовжите користуватися пільговим роумінгом, з вас можуть стягувати додаткову плату. Така політика справедливого використання (fair use) стосується і завантаження даних через мобільний інтернет. Ваш мобільний оператор  може ввести ліміт за обсягом даних, за які абонент платить по домашньому тарифу, і стягувати додаткову плату при перевищенні цієї межі. Це правило діє, навіть якщо домашній тариф абонента не передбачає обмежень щодо обсягу даних. Так що якщо у відпустці скачувати фільми через мобільний інтернет або в пошуках пам'яток постійно користуватися навігаційним сервісом Google Maps, рахунок за мобільний зв'язок може швидко зрости. Проблеми можуть виникнути й у власників передплачених сім-карт, які не передбачають ліміти по використанню даних або кількості дзвінків.     — Як я зможу визначити нову роумінгову тарифікацію та пакети послуг у свого місцевого телеком-провайдера / мобільного оператора? Тариф Roam Like at Home діятиме за умовчанням для усіх мобільних пакетів, що включають у себе послуги роумінгу в ЄС. Навіть якщо зараз у вас, пакет із регульованим чи обмеженим роумінгом, до нього з 15 червня застосовуються за умовчанням нові тарифи. Якщо ви купили мобільний пакет оператора із послугами голосового та інтернет-роумінгу після 15 червня 2017 року, в ньому вже активовано новий порядок надання послуг не тільки  в межах ЄС, але й за межами вашої «домашньої» країни-учасниці ЄС. — Я вже маю вигідний пільговий тариф із роумінгом за кордоном. Чи зможу я його зберегти після 15 червня 2017 року? Так. Ваш оператор зв’яжеться з вами і запитає вас, чи ви хочете зберегти ваш конкретний тариф роумінгу. Якщо ви підтвердите, ви збережете цей тариф. Якщо ви відповіли негативно або не відповіли на запит взагалі, ви будете автоматично перемикатися на новий роумінг під час закордонних поїздок в межах ЄС. — Якщо я перевищу обмеження щодо трафіку та дзвінків, скільки з мене візьме мій «домашній» мобільний оператор? Доплати в разі перевищення пакетних магабайт та хвилин складатимуть в межах: 3,2 євроценти за 1 хв голосових дзвінків (+ податок) 1 євроцент за 1 SMS (+податок 20%) €7,7 за 1 ГБ даних (+податок). Чи варто все-таки про всяк випадок купити тимчасову «місцеву» SIM-ку, коли їдеш до іншої країни ЄС більше, ніж на 2 тижні? Для подорожей на пару тижнів у цьому немає потреби. Якщо ви їдете на декілька місяців, перевірте умови надання вільного роумінгу у вашого національного оператора, щоби випадково не стати перед потребою сплачувати додаткові відрахування за своїм тарифом. — Цей новий роумінг автоматичний чи мені треба його якось активувати? Ніяких додаткових активацій для громадян однієї із країн Євросоюзу не потрібно. — Що робити, якщо я поїхав/поїхала за межі своєї країни (але в межах ЄС) і не можу скористатися пільговим роумінгом, натомість змушений доплачувати за послуги? Вам слід подати скаргу-заявку до свого оператора — в разі, якщо оператор не вирішить питання, потрібно буде звертатися до національного телеком-регулятора за роз’ясненнями. Перелік країн на які поширюється новий пільговий роумінг із 15 червня? Загалом новий пільговий «роумінг як вдома» діє у 28 країнах ЄС, а саме: Австрії, Бельгії Болгарії, Хорватії, на Кіпрі, у Чехії, Данії, Естонії, Фінляндії, Німеччині, Франції, Греції, Угорщині, Ірландії, Італії, Литві, Латвії, Люксембурзі, на Мальті, у Нідерландах, Польщі, Румунії, Словенії, Словаччині, Іспанії, Швеції, Сполученому Королівстві. Також роумінг поширюється на Європейський Економічний простір: Ісландія, Ліхтенштейн, Норвегія Моя країна - мої правила Додатковими витратами у мандрівці можуть бути чреваті навіть розмови з абонентами своєї ж телефонної мережі. У багатьох операторів такі дзвінки в домашньому регіоні - безкоштовні. Однак у поїздці за них може стягуватися окрема плата. Щоб регулювати додаткові витрати абонентів, в ЄС були введені ліміти на внутрішньогалузеві тарифи, за якими оператори зв'язку надають один одному послуги. Так, за надання послуг мобільного інтернету партнерського оператора, ваш оператор  не може вимагати більше 770 євро за гігабайт. Згодом цей поріг буде знижуватися: з 1 січня 2022 року він повинен складати 250 євро за гігабайт. Для телефонних розмов і повідомлень ця верхня межа становить 32 цента за хвилину і 1 цент через смс-повідомлення.   Щоб уникнути додаткових витрат, необхідно також пам'ятати, що, незважаючи на скасування роумінгу, міжнародні дзвінки - наприклад, з однієї країни ЄС в іншу - все ж залишаються дорогими.   Попри всі підводні камені, рішення про скасування роумінгу в Європі – історичне. Воно зближує країни континенту(маємо надію, що невдовзі Україну теж) так, щоб, перебуваючи в Італії або Іспанії, ви не мали обмежень у зв’язку і почувалися як удома.   Використані джерела інформації для статті: Na chasi , DW , Наш Вибір Галина Адрейців спеціально для UAPORTAL.CZ  
    Лип 30, 2017 5046
  • 04 Квіт 2018
    У скількох містах України Ви бували? А до маленького села на кілька десятків хатин навідувались? Ми пропонуємо Вам познайомитись із проектом «Ukraїner»  - і відкрити для себе Україну по-новому. Ми хочемо познайомити Вас із командою ентузіастів, котрі запропонують свіжий погляд за куліси життя колоритного українського суспільства.  Із Богданом Логвиненко - автором проекту - говорила Маргарита Голобродська.  Маргарита: Ваша біографія дуже різнопланова, та ми сьогодні зосередимось на експедиції Ukraїner. Як саме правильно вимовляти цю назву? Богдан: Ми кажемо «юкраїнер». М. Тоді, «юкраїнер». Розкажіть, будь ласка, кілька слів про себе і свою роль у проекті. Як би Вас можна було представити людям? Б. Я є автором проекту. М. Скільки років проекту? Б. Півтора року. М. Як взагалі функціонує Ukraїner, який Ви маєте штат, як фінансуєтесь? Б. Це – волонтерський проект. Фактично, більшість наших людей – волонтери. Є невеличка основна команда, яка працює виключно над «Ukraїner», і власне для цієї команди у нас є певний зарплатний фонд із бізнес-спонсорства. В залежності від експедиції у нас є від трьох до шести партнерів, які долучаються до кожної конкретної експедиції. Таким чином ми покриваємо наші витрати на подорож, покриваємо витрати власне на команду. Загалом до проекту за півтора роки долучились більше 200 волонтерів. Тобто, ці 200 людей не працюють у нас постійно, але долучаються за можливості: хтось раз на тиждень, хтось раз на місяць, хтось кожного дня – є і такі волонтери. У нашій команді є людина, яка координує волонтерів, є режисер, є продюсер та я; у нас є база основних операторів, котрі з нами їздять, є фотографи та автори текстів, адже ми створюємо різноманітний мультимедійний контент: експедиції представлені на відео, і у форматі 360, на фотографіях і власне у текстах. М. А як народився проект? Він виник, скажімо, на основі «sumno.com» який Ви вели, чи, можливо, Вам ця нова ідея просто наснилась? Б. «Сумно», напевно, лежить десь у закладах цього проекту, тому що «сумно» я також робив через те, що мені не вистачало культурно-інформаційного поля в Україні. Тому мені страшенно хотілось робити щось саме про культуру. Потім я досить довго жив за кордом, п’ять років, і… власне, за кордоном дуже часто ставлять ідентифікаційні питання – запитують звідки ти і хто ти. Люди часто усвідомлюють, хто вони є, саме виїжджаючи за межі країни – тому що саме тут такі питання найчастіше і ставляться. Коли ти живеш у своєму рідному місті, на своїй вулиці, тебе нечасто про це питатимуть. У цьому також є величезна проблема України, бо дуже багато українців не виїжджають за межі… цієї території, де такі питання не з’являються. Тому в багатьох ідентифікація в принципі не присутня. І от коли вже виїжджаєш за межі Батьківщини – думаєш про те, що можна розповісти, що можна показати про свою країну. Власне, моя ідея полягала в тому, що показати нема чого… хоча насправді є й історії, є і різні неймовірні українські дива. Спочатку я вирішив про них писати просто тексти, а потім зібралася команда, і ми вирішили це робити разом. Перша ідея проекту «Ukraїner» – це показати світові Україну. Друга ідея – розповісти самим українцям, що у нас є. Здебільшого тим, які не виїжджають за межі власних міст. Третє – це показати, що подорожувати Україною – цікаво. У нас для цього є формат відео-блогу, де ми просто показуємо, як ми їздимо. Четверте – це показати, що в Україні можна щось робити, і що є дуже багато «агентів змін», які, власне, і втілюють неймовірні проекти не виїжджаючи з маленьких сіл і містечок. П’яте – це познайомити регіони один з одним, тому що у нас українців надзвичайно багато стереотипів одне про одного – це пов’язано з інфраструктурними проблемами та з проблемами політичними й економічними. Таким чином, всі ці ідеї реалізувались разом, і з них вийшов ось такий проект. М. Як Ви вважаєте, для кого платформа «Ukraїner» буде кориснішою: для українців чи для гостей-іноземців? Б. Ми хотіли б зробити її однаково корисною і для українців, і для іноземців. Для іноземців ми трошки адаптуємо інформацію. Версії трошки відрізняються. М. Що значить "адаптуємо"?   Б. Ми в процесі коригування наших перекладів, в процесі збору команди, необхідної для того, аби робити цю адаптацію. Якщо текст цікавий у внутрішньо-українському контексті, це не означає, що він у світовому контексті має взагалі якесь значення. Тому ми вчимо наших авторів, по перше, писати спираючись хоча б на мінімальний європейський контекст – скажімо, щоб це було цікаво читати не лише в Україні. Власне, і коли ми перекладаємо тексти, ми також думаємо про те, як би це краще… читалось. М. А Ви могли б навести приклад такої адаптації для Чехії? Скажімо, який текст буде цікавий чеху? Б. Для Чехії найцікавіше читати про Закарпаття, про Колочаву. У нас матеріалів про Колочаву іще, на жаль, не було. Але планується. М. Чекаємо! Скажіть, Ви відслідковуєте, як вас читають за кордоном? Скажімо, чи маєте статистики того, якою із семи доступних мов вас найбільше читають? Яка країна вами найбільше цікавиться? Б. Я можу прямо зараз відкрити і сказати Вам. Ми відслідковуємо, але от актуальні за останні кілька місяців я ще не переглядав. М. Цікаво, наприклад, як читає Німеччина у порівнянні із нашою сусідкою Польщею. Б. Ок! У нас Польша складає близько 10 %, близько 10 % – Сполучені Штати, потім Німеччина, Канада, Росія. М. 10% від загальної кількості, включаючи українців? Б. Так. Сполучені Штати, Німеччина, Канада, Росія і потім сьоме місто Чехія. М. Ой-ой… окей. Скажіть, будь ласка, що саме ваша команда вкладає у слово експедиція? Це, наприклад, три людини, які їдуть однією машиною на три місяці, чи це короткі періодичні візити до певної локації? Б. Це – дослідження. Це, власне, дослідження території. Для нас сама експедиція, збір матеріалу – це надзвичайно важливий етап, тому що власне в експедиції ми знаходимо всі ті історії. Ми працюємо до експедиції, робимо аналіз кожного регіону, досліджуємо його ще до поїздки. А вже під час самої поїздки ми розуміємо, що було правдою, а що ні, порівнюємо наші очікування із реальністю і знаходимо все те, що потім стає історіями, відео, текстом. М. У вас є якась мережа «інформаторів», які до вас звертаються та кажуть: «От у нас є така цікава людина»? Чи це може бути будь хто? Б. Перед кожною експедицією ми оголошуємо збір інформації. Це нам також дуже допомагає поєднати всі місця й людей, дізнатися значно більше про регіон. Ми усвідомлюємо, що самотужки дізнатись стільки, як завдяки тим, як Ви кажете, «інформаторам», ми б не змогли. М. Як людина досвідчена, скажіть, чи можливо об’їхати Україну на чотирьох колесах? Чи доводилось вашим експедиціям діставатись локацій, наприклад, пішки? Б. Бували, звісно, різні ситуації. Особливо в горах. Мені здається, що в горах зі сполученням величезні проблеми… але ми завжди знаходили вихід. Поки що. М. На скільки люди, які живуть у віддалених зонах, селах, чи у горах, відрізняються від людей у містах? Наскільки у них інше, можливо, сприйняття світу? Б. Ми не соціологи, щоб робити такі висновки. Я вважаю, що люди в містах відрізняються від людей в горах так само, як люди в містах відрізняються від своїх міських сусідів. Я не думаю, що тут варто узагальнювати. Тим більше, ми якраз намагаємося розповісти, що всі люди надзвичайно різні у різних регіонах, і що нас об’єднує саме те, що ми всі різні. М. Тобто разючого впливу інфраструктури на людину ви не помічаєте? Б. Це дуже впливає на традиції насправді… Тут, напевне, можна швидше сказати не про людей, а про побут. Чим гірша дорога, тим краще зберігається певна автентичність. Тому, власне, з одного боку ми страшенно радіємо, коли з’являються нові дороги – їх зараз досить багато ремонтується по Україні. Але в той самий час нам часто прикро, що така якась безжалісна глобалізація вбиває автентичність в селах. М. Чи буває Вам важко або сумно писати матеріали, розкривати людей? Наскільки ці ваші експедиції емоційно навантажені?  Б. Я намагаюсь до них ставитись… з холодним серцем, як до історій. Дуже часто буває, що всім страшенно хочеться допомогти. Буває і таке, що хочеться змінити вид діяльності й почати займатися тим, чим займається кожна конкретна людина, до якої ми приїжджаємо. Адже дуже часто це люди, в яких страшенно запалені очі! Тому, напевно, і буває непросто – адже серед героїв наших історій – дуже багато людей, котрі насправді щось круте роблять. Тому доводиться дуже часто вимикати емоції і, власне, робити все так… холоднокровно. М. А може у Вас є якісь улюбленці, чи найяскравіші, найдивніші історії або місця, які Вам особливо запам’ятались? Б. Улюбленців немає, адже це б означало, що треба порівнювати людей, які стали героями наших експедицій. Напевно, завжди найкраще пам’ятаєш тих, хто були останніми… Власне, ці історії ще не вийшли. Ми знімали Карпати, і там було багато надзвичайно колоритних персонажів! Деякі з них, до речі, навіть не стануть героями наших історій, але назавжди нам запам’ятались. М. Це так круто! А розкажіть нам, де Вам особисто найбільш комфортно жити? Після того як Ви побачили фактично і практично майже всю Україну, і до того ж багато країн за кордоном? Б. Мені скрізь комфортно. Я не можу сказати, що я взагалі є людиною комфорту. Мені комфортно там, де щось діється, коли я відчуваю, що роблю щось корисне. Якщо це не так, то я починаю відчувати дискомфорт від того, що витрачаю свій час дарма. М. Скажіть, будь ласка, які плани у проекту на найближче майбутнє? Після завершення експедицій, що тривають зараз, плануєте якось продовжувати? Б. Все почнеться з нуля, знову будуть експедиції, просто їздитиме інша команда. Я сподіваюсь, що ми знайдемо відповідну команду, і все продовжиться. Тому що цей проект… Я боюсь сказати що ми винайшли цей формат, бо хтось скаже, що вже таке сто років існувало, а ми не знали… [Посміхається] А, власне, мені здається, що це дуже зручний формат. По-перше, він корисний для етнографії – розповідати про те, що відбувається зараз у тому чи іншому регіоні. По-друге, він корисний для того, аби об’єднувати людей. По-третє, проект корисний як регіональне медіа, але такого собі всеукраїнського масштабу. Проект завжди привертає увагу. Бували ситуації, коли ми приїжджали до села, а там всі про наш приїзд знали заздалегідь, в усіх районних газетах про це написали. Україна змінюється, з’являються нові проекти, нові люди народжуються, і тому, власне, ця експедиція не має права зупинятися. Але зрозуміло, що це вже будуть інші люди, трошки інший кут зору, інше бачення іншими очима. Крім того, ми зараз працюємо над фільмом про Валерія з Панасівки на Полтавщині – одного з героїв нашої експедиції. М. Не збираєтесь, часом, написати книжку по матеріалах з проектів? Не виникало у Вас такої ідеї? Ви ж пишете… Б. У мене, на жаль, зараз на писання зовсім немає часу, я навіть не можу написати тексти на Ukraїner. Власне, тому у нас багато дописувачів, журналістів, які працюють з матеріалами, що ми привозимо з експедицій – тому що фізично я, на жаль, не встигаю зараз писати. Мені надзвичайно прикро з цього приводу – можливо, по закінченню експедиції я візьмусь і за такий проект, побачимо. А цього року ми ще, можливо, встигнемо втілити ідею створення путівників. [Путівників, що пропонували б туристичні маршрути Україною– ред.] М. Якби Ви мали описати свою професію, то ким би Ви себе назвали? Б. Відкривачем. Мені просто це подобається. Це якась дитяча мрія, бо я не уявляю… мені не цікаво працювати з чимось, що вже відкрито, створено, втілено. Власне, найбільший інтерес – це робити щось таке, що напевно можна відкрити, або «перевідкрити». Тобто, багатьом може здатись, що ми розповідаємо про вже відомі місця, тому що серед тих історій, які у нас є, є справді відомі… Але ми намагаємось і на них подивитись під іншим кутом – саме тому це можливо назвати «перевідкритям». Здавалося б, що ще можна відкрити на Землі, вже час освоювати космос! Але є певні значення вже відомих нам речей, які все ще можна відкривати. М. Як Ви думаєте, чому в Україні такий вакуум з внутрішнім туризмом? Хіба не вистачає відкривачів? Чи людям не цікаво, чи немає можливостей? У чому причина, на Вашу думку? Б. Я не хочу казати, що знаю – можу лише здогадуватись… Мені здається, що в основі більшості проблем в Україні лежить страх. У багатьох цей страх навіть якийсь вроджений – через дуже яскраво-негативну історичну пам'ять. Це, власне, страх змін, страх будь-яких перетворень, перевтілень. Саме тому в Україні дуже важко втілюються будь-які реформи, в Україні дуже важко тим, хто намагається створювати щось нове. Для багатьох цей страх стає перепоною, але залишаються й ті, для кого він стає викликом – і це, мені здається, дуже важливо. І мені радісно жити в час, коли є так багато людей, які прийняли цей виклик. М. Які перспективи у цій сфері українського життя Ви бачите? Чи стає більш популярним їздити, скажімо, до сусідньої області замість сусідньої країни? Б. Так-так, постійно стає! Тобто, люди, насправді, все більше і більше подорожують, і це надзвичайно надихає і нас. Нам дуже часто пишуть, що їздять нашими маршрутами. Це при тому, що ми поки що не складаємо жодних маршрутів. Люди просто дивляться, де ми були, і як це було, які історії ми вже відзняли. І вони їдуть вже просто по наших слідах. М. Це прекрасно! Дякую Вам за розмову! Б. Дякую Вам!     Для UAportal.czМаргарита Голобродська Фото: http://ukrainer.netВідео: https://www.youtube.com/c/UkrainerNet
    5005 Опубліковано Marharyta Golobrodska
  • У скількох містах України Ви бували? А до маленького села на кілька десятків хатин навідувались? Ми пропонуємо Вам познайомитись із проектом «Ukraїner»  - і відкрити для себе Україну по-новому. Ми хочемо познайомити Вас із командою ентузіастів, котрі запропонують свіжий погляд за куліси життя колоритного українського суспільства.  Із Богданом Логвиненко - автором проекту - говорила Маргарита Голобродська.  Маргарита: Ваша біографія дуже різнопланова, та ми сьогодні зосередимось на експедиції Ukraїner. Як саме правильно вимовляти цю назву? Богдан: Ми кажемо «юкраїнер». М. Тоді, «юкраїнер». Розкажіть, будь ласка, кілька слів про себе і свою роль у проекті. Як би Вас можна було представити людям? Б. Я є автором проекту. М. Скільки років проекту? Б. Півтора року. М. Як взагалі функціонує Ukraїner, який Ви маєте штат, як фінансуєтесь? Б. Це – волонтерський проект. Фактично, більшість наших людей – волонтери. Є невеличка основна команда, яка працює виключно над «Ukraїner», і власне для цієї команди у нас є певний зарплатний фонд із бізнес-спонсорства. В залежності від експедиції у нас є від трьох до шести партнерів, які долучаються до кожної конкретної експедиції. Таким чином ми покриваємо наші витрати на подорож, покриваємо витрати власне на команду. Загалом до проекту за півтора роки долучились більше 200 волонтерів. Тобто, ці 200 людей не працюють у нас постійно, але долучаються за можливості: хтось раз на тиждень, хтось раз на місяць, хтось кожного дня – є і такі волонтери. У нашій команді є людина, яка координує волонтерів, є режисер, є продюсер та я; у нас є база основних операторів, котрі з нами їздять, є фотографи та автори текстів, адже ми створюємо різноманітний мультимедійний контент: експедиції представлені на відео, і у форматі 360, на фотографіях і власне у текстах. М. А як народився проект? Він виник, скажімо, на основі «sumno.com» який Ви вели, чи, можливо, Вам ця нова ідея просто наснилась? Б. «Сумно», напевно, лежить десь у закладах цього проекту, тому що «сумно» я також робив через те, що мені не вистачало культурно-інформаційного поля в Україні. Тому мені страшенно хотілось робити щось саме про культуру. Потім я досить довго жив за кордом, п’ять років, і… власне, за кордоном дуже часто ставлять ідентифікаційні питання – запитують звідки ти і хто ти. Люди часто усвідомлюють, хто вони є, саме виїжджаючи за межі країни – тому що саме тут такі питання найчастіше і ставляться. Коли ти живеш у своєму рідному місті, на своїй вулиці, тебе нечасто про це питатимуть. У цьому також є величезна проблема України, бо дуже багато українців не виїжджають за межі… цієї території, де такі питання не з’являються. Тому в багатьох ідентифікація в принципі не присутня. І от коли вже виїжджаєш за межі Батьківщини – думаєш про те, що можна розповісти, що можна показати про свою країну. Власне, моя ідея полягала в тому, що показати нема чого… хоча насправді є й історії, є і різні неймовірні українські дива. Спочатку я вирішив про них писати просто тексти, а потім зібралася команда, і ми вирішили це робити разом. Перша ідея проекту «Ukraїner» – це показати світові Україну. Друга ідея – розповісти самим українцям, що у нас є. Здебільшого тим, які не виїжджають за межі власних міст. Третє – це показати, що подорожувати Україною – цікаво. У нас для цього є формат відео-блогу, де ми просто показуємо, як ми їздимо. Четверте – це показати, що в Україні можна щось робити, і що є дуже багато «агентів змін», які, власне, і втілюють неймовірні проекти не виїжджаючи з маленьких сіл і містечок. П’яте – це познайомити регіони один з одним, тому що у нас українців надзвичайно багато стереотипів одне про одного – це пов’язано з інфраструктурними проблемами та з проблемами політичними й економічними. Таким чином, всі ці ідеї реалізувались разом, і з них вийшов ось такий проект. М. Як Ви вважаєте, для кого платформа «Ukraїner» буде кориснішою: для українців чи для гостей-іноземців? Б. Ми хотіли б зробити її однаково корисною і для українців, і для іноземців. Для іноземців ми трошки адаптуємо інформацію. Версії трошки відрізняються. М. Що значить "адаптуємо"?   Б. Ми в процесі коригування наших перекладів, в процесі збору команди, необхідної для того, аби робити цю адаптацію. Якщо текст цікавий у внутрішньо-українському контексті, це не означає, що він у світовому контексті має взагалі якесь значення. Тому ми вчимо наших авторів, по перше, писати спираючись хоча б на мінімальний європейський контекст – скажімо, щоб це було цікаво читати не лише в Україні. Власне, і коли ми перекладаємо тексти, ми також думаємо про те, як би це краще… читалось. М. А Ви могли б навести приклад такої адаптації для Чехії? Скажімо, який текст буде цікавий чеху? Б. Для Чехії найцікавіше читати про Закарпаття, про Колочаву. У нас матеріалів про Колочаву іще, на жаль, не було. Але планується. М. Чекаємо! Скажіть, Ви відслідковуєте, як вас читають за кордоном? Скажімо, чи маєте статистики того, якою із семи доступних мов вас найбільше читають? Яка країна вами найбільше цікавиться? Б. Я можу прямо зараз відкрити і сказати Вам. Ми відслідковуємо, але от актуальні за останні кілька місяців я ще не переглядав. М. Цікаво, наприклад, як читає Німеччина у порівнянні із нашою сусідкою Польщею. Б. Ок! У нас Польша складає близько 10 %, близько 10 % – Сполучені Штати, потім Німеччина, Канада, Росія. М. 10% від загальної кількості, включаючи українців? Б. Так. Сполучені Штати, Німеччина, Канада, Росія і потім сьоме місто Чехія. М. Ой-ой… окей. Скажіть, будь ласка, що саме ваша команда вкладає у слово експедиція? Це, наприклад, три людини, які їдуть однією машиною на три місяці, чи це короткі періодичні візити до певної локації? Б. Це – дослідження. Це, власне, дослідження території. Для нас сама експедиція, збір матеріалу – це надзвичайно важливий етап, тому що власне в експедиції ми знаходимо всі ті історії. Ми працюємо до експедиції, робимо аналіз кожного регіону, досліджуємо його ще до поїздки. А вже під час самої поїздки ми розуміємо, що було правдою, а що ні, порівнюємо наші очікування із реальністю і знаходимо все те, що потім стає історіями, відео, текстом. М. У вас є якась мережа «інформаторів», які до вас звертаються та кажуть: «От у нас є така цікава людина»? Чи це може бути будь хто? Б. Перед кожною експедицією ми оголошуємо збір інформації. Це нам також дуже допомагає поєднати всі місця й людей, дізнатися значно більше про регіон. Ми усвідомлюємо, що самотужки дізнатись стільки, як завдяки тим, як Ви кажете, «інформаторам», ми б не змогли. М. Як людина досвідчена, скажіть, чи можливо об’їхати Україну на чотирьох колесах? Чи доводилось вашим експедиціям діставатись локацій, наприклад, пішки? Б. Бували, звісно, різні ситуації. Особливо в горах. Мені здається, що в горах зі сполученням величезні проблеми… але ми завжди знаходили вихід. Поки що. М. На скільки люди, які живуть у віддалених зонах, селах, чи у горах, відрізняються від людей у містах? Наскільки у них інше, можливо, сприйняття світу? Б. Ми не соціологи, щоб робити такі висновки. Я вважаю, що люди в містах відрізняються від людей в горах так само, як люди в містах відрізняються від своїх міських сусідів. Я не думаю, що тут варто узагальнювати. Тим більше, ми якраз намагаємося розповісти, що всі люди надзвичайно різні у різних регіонах, і що нас об’єднує саме те, що ми всі різні. М. Тобто разючого впливу інфраструктури на людину ви не помічаєте? Б. Це дуже впливає на традиції насправді… Тут, напевне, можна швидше сказати не про людей, а про побут. Чим гірша дорога, тим краще зберігається певна автентичність. Тому, власне, з одного боку ми страшенно радіємо, коли з’являються нові дороги – їх зараз досить багато ремонтується по Україні. Але в той самий час нам часто прикро, що така якась безжалісна глобалізація вбиває автентичність в селах. М. Чи буває Вам важко або сумно писати матеріали, розкривати людей? Наскільки ці ваші експедиції емоційно навантажені?  Б. Я намагаюсь до них ставитись… з холодним серцем, як до історій. Дуже часто буває, що всім страшенно хочеться допомогти. Буває і таке, що хочеться змінити вид діяльності й почати займатися тим, чим займається кожна конкретна людина, до якої ми приїжджаємо. Адже дуже часто це люди, в яких страшенно запалені очі! Тому, напевно, і буває непросто – адже серед героїв наших історій – дуже багато людей, котрі насправді щось круте роблять. Тому доводиться дуже часто вимикати емоції і, власне, робити все так… холоднокровно. М. А може у Вас є якісь улюбленці, чи найяскравіші, найдивніші історії або місця, які Вам особливо запам’ятались? Б. Улюбленців немає, адже це б означало, що треба порівнювати людей, які стали героями наших експедицій. Напевно, завжди найкраще пам’ятаєш тих, хто були останніми… Власне, ці історії ще не вийшли. Ми знімали Карпати, і там було багато надзвичайно колоритних персонажів! Деякі з них, до речі, навіть не стануть героями наших історій, але назавжди нам запам’ятались. М. Це так круто! А розкажіть нам, де Вам особисто найбільш комфортно жити? Після того як Ви побачили фактично і практично майже всю Україну, і до того ж багато країн за кордоном? Б. Мені скрізь комфортно. Я не можу сказати, що я взагалі є людиною комфорту. Мені комфортно там, де щось діється, коли я відчуваю, що роблю щось корисне. Якщо це не так, то я починаю відчувати дискомфорт від того, що витрачаю свій час дарма. М. Скажіть, будь ласка, які плани у проекту на найближче майбутнє? Після завершення експедицій, що тривають зараз, плануєте якось продовжувати? Б. Все почнеться з нуля, знову будуть експедиції, просто їздитиме інша команда. Я сподіваюсь, що ми знайдемо відповідну команду, і все продовжиться. Тому що цей проект… Я боюсь сказати що ми винайшли цей формат, бо хтось скаже, що вже таке сто років існувало, а ми не знали… [Посміхається] А, власне, мені здається, що це дуже зручний формат. По-перше, він корисний для етнографії – розповідати про те, що відбувається зараз у тому чи іншому регіоні. По-друге, він корисний для того, аби об’єднувати людей. По-третє, проект корисний як регіональне медіа, але такого собі всеукраїнського масштабу. Проект завжди привертає увагу. Бували ситуації, коли ми приїжджали до села, а там всі про наш приїзд знали заздалегідь, в усіх районних газетах про це написали. Україна змінюється, з’являються нові проекти, нові люди народжуються, і тому, власне, ця експедиція не має права зупинятися. Але зрозуміло, що це вже будуть інші люди, трошки інший кут зору, інше бачення іншими очима. Крім того, ми зараз працюємо над фільмом про Валерія з Панасівки на Полтавщині – одного з героїв нашої експедиції. М. Не збираєтесь, часом, написати книжку по матеріалах з проектів? Не виникало у Вас такої ідеї? Ви ж пишете… Б. У мене, на жаль, зараз на писання зовсім немає часу, я навіть не можу написати тексти на Ukraїner. Власне, тому у нас багато дописувачів, журналістів, які працюють з матеріалами, що ми привозимо з експедицій – тому що фізично я, на жаль, не встигаю зараз писати. Мені надзвичайно прикро з цього приводу – можливо, по закінченню експедиції я візьмусь і за такий проект, побачимо. А цього року ми ще, можливо, встигнемо втілити ідею створення путівників. [Путівників, що пропонували б туристичні маршрути Україною– ред.] М. Якби Ви мали описати свою професію, то ким би Ви себе назвали? Б. Відкривачем. Мені просто це подобається. Це якась дитяча мрія, бо я не уявляю… мені не цікаво працювати з чимось, що вже відкрито, створено, втілено. Власне, найбільший інтерес – це робити щось таке, що напевно можна відкрити, або «перевідкрити». Тобто, багатьом може здатись, що ми розповідаємо про вже відомі місця, тому що серед тих історій, які у нас є, є справді відомі… Але ми намагаємось і на них подивитись під іншим кутом – саме тому це можливо назвати «перевідкритям». Здавалося б, що ще можна відкрити на Землі, вже час освоювати космос! Але є певні значення вже відомих нам речей, які все ще можна відкривати. М. Як Ви думаєте, чому в Україні такий вакуум з внутрішнім туризмом? Хіба не вистачає відкривачів? Чи людям не цікаво, чи немає можливостей? У чому причина, на Вашу думку? Б. Я не хочу казати, що знаю – можу лише здогадуватись… Мені здається, що в основі більшості проблем в Україні лежить страх. У багатьох цей страх навіть якийсь вроджений – через дуже яскраво-негативну історичну пам'ять. Це, власне, страх змін, страх будь-яких перетворень, перевтілень. Саме тому в Україні дуже важко втілюються будь-які реформи, в Україні дуже важко тим, хто намагається створювати щось нове. Для багатьох цей страх стає перепоною, але залишаються й ті, для кого він стає викликом – і це, мені здається, дуже важливо. І мені радісно жити в час, коли є так багато людей, які прийняли цей виклик. М. Які перспективи у цій сфері українського життя Ви бачите? Чи стає більш популярним їздити, скажімо, до сусідньої області замість сусідньої країни? Б. Так-так, постійно стає! Тобто, люди, насправді, все більше і більше подорожують, і це надзвичайно надихає і нас. Нам дуже часто пишуть, що їздять нашими маршрутами. Це при тому, що ми поки що не складаємо жодних маршрутів. Люди просто дивляться, де ми були, і як це було, які історії ми вже відзняли. І вони їдуть вже просто по наших слідах. М. Це прекрасно! Дякую Вам за розмову! Б. Дякую Вам!     Для UAportal.czМаргарита Голобродська Фото: http://ukrainer.netВідео: https://www.youtube.com/c/UkrainerNet
    Квіт 04, 2018 5005
  • 12 Серп 2017
    В чому чехи справді найкращі, так це у відповідальному ставленні до сортування свого сміття, що підняло їх на найвищу сходинку в ЄС.  Люди, які сортують сміття, не належать до меншості.  Вже 72% населення Чехії  активно сортують відходи. Це ж добре, чи не так?  Для більшості це абсолютно нормальне і природне явище. Не має значення, чи ти відомий співак, художник,чи водій тролейбусу – сортують всі.  І так повинно бути. Чому важливо сортувати своє сміття? Трохи статистики: -  27км2природи було в минулому році врятовано завдяки сортуванню відходів! -  2 100 000 дерев в лісах Чехії не було вирубано тільки дякуючи тому, що її мешканці відсортували 526 000 тонн паперу. Чеські газети наприклад  друкуються на папір, який з 98% перероблений з відходів -          Кожна родина відсортувала в минулому році 46 кг паперу, 28 кг пластику і 28 кг скла. Разом їм вдалось переробити 77% загального обсягу виробництва пакувальних матеріалів. Саме тому, Чехія  випередила більшість європейських країн! -          Середня відстань від дому до контейнерів  для сортування  в Чехії становить 96 метрів(вимога Євросоюзу 100) і з кожним роком ця відстань зменшується. Це займе у вас всього 2 хвилини.  -          Понад 307 000 кольорових контейнерів налічується в даний час в Чехії. Це дає можливість сортувати  10,5 мільйонам чоловік. Сортувати зараз може кожен! Як вам такі цифри? Вражаючі, правда? Чехи з відходів виробляють електроенергію, тепло, футболки і навіть форму для місцевих футбольних команд. До 2024 року вони обіцяють закрити всі сміттєзвалища, яких на даний час в країні 180.  "18 тисяч садиб у Празі опалюють енергією від нашого спаленого сміття. Також виробляємо з відходів залізо для будівництва 25 кілометрів колій для залізниці та будматеріалу для нових доріг, – каже працівник одного із сміттєспалювальних заводів Праги Любко Коваш. Багато українців не задумується над сортуванням своїх відходів, в той час, коли чехи у найвіддаленіших селах активно його розділяють до кольорових контейнерів.  Новий закон 185/2001 про відходи є безкомпромісний -  Netřídíš, zaplatíš! ( не сортуєш,-плати!)  http://www.podnikatel.cz/zakony/zakon-c-185-2001-sb-zakon-o-odpadech/uplne/    Згідно закону, кожен мешканець Чехії повинен належним чином сортувати своє сміття.  Я вас не лякаю, лише прошу замислитись і брати сортування сміття, як щось само-собою необхідне,  як щоденне чищення зубів. В цьому не має нічого складного, тільки не лінуйтесь, візьміть це як медитацію, чи прочищення вашої карми.   Як сортувати своє сміття? У будь-якому чеському місті, чи селі ви побачите кольорові контейнери для сортування відходів. Найчастіше це : пластик, скло, папір і змішані відходи (směsný odpad). Додатково є  ще контейнери для металу, біологічних відходів, на пакети від соку, молока і інших питних продуктів, контейнери для одягу і взуття. Сортуються також батарейки, електропроводи, ліки, навіть вже є спеціальні контейнери для шприців. Всі контейнери щільно закриті, щоб сміття не розкидалось та не було неприємного запаху. Перед тим, ніж викинете у сміття пластик, чи скло, потрібно іх сполоснути. Особливо ретельно помийте тару від олії.  Головне, не панікуйте :) Життя інколи буває складне, але ви впораєтесь. Разом із сортуванням сміття, зміниться і стиль вашого життя. У будь якому випадку, ви будете собою пишатись і отримаєте жирний плюс до карми. Не лякайтесь, що вам одразу буде потрібно мати вдома чотири сміттєвих баки, або коробки.  Ми, наприклад, маємо вдома один, гарненький двоповерховий. Він має вигляд поштової скриньки. До одного ми даємо змішані відходи, до другого все, що можна сортувати. Коли виносимо сміття, тоді все розділяємо по контейнерах. Можливо це не настільки ідеально, як би хотілось, але, маємо те, що маємо на разі.  Розпізнати, куди які відходи ви може викинути, крім письмового означення, можна і по кольорах: Оранжевий – для пакетів від напоїв (NÁPOJOVÝ KARTON!) До оранжевого викидайте пакети від молока, кефіру, соків, вина, одним словом, тару від напоїв. Перед тим, ніж викинете їх у контейнер, спресуйте її рукам, або ногою.   Жовтий – контейнери для пластику (PLASTY), ПЕТ-пляшки від лимонаду, води, та іншого.  Сюди також викидайте тару від йогуртів, пусту тару від шампунів, кремів(крім скла звичайно), пральних порошків, пом'якшувачів, і тому подібне.  Також спресуйте їх, перед тим, як викинуте.    Синій – контейнери для паперу (PAPÍR). Сюди викидайте газети, журнали, книги без лакованих палітурок (якщо взагалі захочете викинути книжку. Ми віддаємо їх іншим людям). Крім того, до синіх контейнерів можете викинути зошити, всі ваші щоденники, картонні коробки(перед тим коробки зложіть, або розріжте). Не вкидайте туди будь ласка жодні брудні серветки, або жирні газети. Викиньте їх краще до контейнеру для змішаних відходів.   Зелені і білі – це контейнери для сортування скла(SKLO) В зелений викидайте кольорове скло, а в білий – прозоре. НЕ плутати! Це не важко - викидайте  всі скляні пляшки і банки від усього, що було колись смачне, або не зовсім,  ПУСТІ і принаймні хоч трохи вимиті. Пляшки від пива можете здати і отримати ще й за них гроші. От і будете мати гроші на пиво з друзями. Не викидайте в зелені і білі контейнери керамічні і фарфорові вироби! І про небезпечне і габаритне сміття. Є такі категорії товарів, які не можна викидати у контейнери зі змішаним сміттям, чи сортувальні контейнери. Лампочки, батарейки, акумулятори, фарби і хімічні речовини, великі електропилади, будівельні матеріали і автомобільні шини. У таких випадках, зайдіть на сайт sberne-dvory.cz і знайдіть найближчий пункт прийому такого роду сміття. Утилізувати старий холодильник, телевізор, або пральну машину ви можете у магазинах, в яких продають електроніку або в пунктах з прийому небезпечного сміття.     Якщо хочете бути справжнім експертом у сортуванні сміття, почитайте:  jaktridit.cz   Třídění odpadudoma – jak na to? У наступній статті напишемо вам, як досягти вищого левелу і жити без сміття  взагалі – стиль “Zero Waste” Галина Андрейців для UAPORTAL.CZ
    4971 Опубліковано Галина Андрейців
  • В чому чехи справді найкращі, так це у відповідальному ставленні до сортування свого сміття, що підняло їх на найвищу сходинку в ЄС.  Люди, які сортують сміття, не належать до меншості.  Вже 72% населення Чехії  активно сортують відходи. Це ж добре, чи не так?  Для більшості це абсолютно нормальне і природне явище. Не має значення, чи ти відомий співак, художник,чи водій тролейбусу – сортують всі.  І так повинно бути. Чому важливо сортувати своє сміття? Трохи статистики: -  27км2природи було в минулому році врятовано завдяки сортуванню відходів! -  2 100 000 дерев в лісах Чехії не було вирубано тільки дякуючи тому, що її мешканці відсортували 526 000 тонн паперу. Чеські газети наприклад  друкуються на папір, який з 98% перероблений з відходів -          Кожна родина відсортувала в минулому році 46 кг паперу, 28 кг пластику і 28 кг скла. Разом їм вдалось переробити 77% загального обсягу виробництва пакувальних матеріалів. Саме тому, Чехія  випередила більшість європейських країн! -          Середня відстань від дому до контейнерів  для сортування  в Чехії становить 96 метрів(вимога Євросоюзу 100) і з кожним роком ця відстань зменшується. Це займе у вас всього 2 хвилини.  -          Понад 307 000 кольорових контейнерів налічується в даний час в Чехії. Це дає можливість сортувати  10,5 мільйонам чоловік. Сортувати зараз може кожен! Як вам такі цифри? Вражаючі, правда? Чехи з відходів виробляють електроенергію, тепло, футболки і навіть форму для місцевих футбольних команд. До 2024 року вони обіцяють закрити всі сміттєзвалища, яких на даний час в країні 180.  "18 тисяч садиб у Празі опалюють енергією від нашого спаленого сміття. Також виробляємо з відходів залізо для будівництва 25 кілометрів колій для залізниці та будматеріалу для нових доріг, – каже працівник одного із сміттєспалювальних заводів Праги Любко Коваш. Багато українців не задумується над сортуванням своїх відходів, в той час, коли чехи у найвіддаленіших селах активно його розділяють до кольорових контейнерів.  Новий закон 185/2001 про відходи є безкомпромісний -  Netřídíš, zaplatíš! ( не сортуєш,-плати!)  http://www.podnikatel.cz/zakony/zakon-c-185-2001-sb-zakon-o-odpadech/uplne/    Згідно закону, кожен мешканець Чехії повинен належним чином сортувати своє сміття.  Я вас не лякаю, лише прошу замислитись і брати сортування сміття, як щось само-собою необхідне,  як щоденне чищення зубів. В цьому не має нічого складного, тільки не лінуйтесь, візьміть це як медитацію, чи прочищення вашої карми.   Як сортувати своє сміття? У будь-якому чеському місті, чи селі ви побачите кольорові контейнери для сортування відходів. Найчастіше це : пластик, скло, папір і змішані відходи (směsný odpad). Додатково є  ще контейнери для металу, біологічних відходів, на пакети від соку, молока і інших питних продуктів, контейнери для одягу і взуття. Сортуються також батарейки, електропроводи, ліки, навіть вже є спеціальні контейнери для шприців. Всі контейнери щільно закриті, щоб сміття не розкидалось та не було неприємного запаху. Перед тим, ніж викинете у сміття пластик, чи скло, потрібно іх сполоснути. Особливо ретельно помийте тару від олії.  Головне, не панікуйте :) Життя інколи буває складне, але ви впораєтесь. Разом із сортуванням сміття, зміниться і стиль вашого життя. У будь якому випадку, ви будете собою пишатись і отримаєте жирний плюс до карми. Не лякайтесь, що вам одразу буде потрібно мати вдома чотири сміттєвих баки, або коробки.  Ми, наприклад, маємо вдома один, гарненький двоповерховий. Він має вигляд поштової скриньки. До одного ми даємо змішані відходи, до другого все, що можна сортувати. Коли виносимо сміття, тоді все розділяємо по контейнерах. Можливо це не настільки ідеально, як би хотілось, але, маємо те, що маємо на разі.  Розпізнати, куди які відходи ви може викинути, крім письмового означення, можна і по кольорах: Оранжевий – для пакетів від напоїв (NÁPOJOVÝ KARTON!) До оранжевого викидайте пакети від молока, кефіру, соків, вина, одним словом, тару від напоїв. Перед тим, ніж викинете їх у контейнер, спресуйте її рукам, або ногою.   Жовтий – контейнери для пластику (PLASTY), ПЕТ-пляшки від лимонаду, води, та іншого.  Сюди також викидайте тару від йогуртів, пусту тару від шампунів, кремів(крім скла звичайно), пральних порошків, пом'якшувачів, і тому подібне.  Також спресуйте їх, перед тим, як викинуте.    Синій – контейнери для паперу (PAPÍR). Сюди викидайте газети, журнали, книги без лакованих палітурок (якщо взагалі захочете викинути книжку. Ми віддаємо їх іншим людям). Крім того, до синіх контейнерів можете викинути зошити, всі ваші щоденники, картонні коробки(перед тим коробки зложіть, або розріжте). Не вкидайте туди будь ласка жодні брудні серветки, або жирні газети. Викиньте їх краще до контейнеру для змішаних відходів.   Зелені і білі – це контейнери для сортування скла(SKLO) В зелений викидайте кольорове скло, а в білий – прозоре. НЕ плутати! Це не важко - викидайте  всі скляні пляшки і банки від усього, що було колись смачне, або не зовсім,  ПУСТІ і принаймні хоч трохи вимиті. Пляшки від пива можете здати і отримати ще й за них гроші. От і будете мати гроші на пиво з друзями. Не викидайте в зелені і білі контейнери керамічні і фарфорові вироби! І про небезпечне і габаритне сміття. Є такі категорії товарів, які не можна викидати у контейнери зі змішаним сміттям, чи сортувальні контейнери. Лампочки, батарейки, акумулятори, фарби і хімічні речовини, великі електропилади, будівельні матеріали і автомобільні шини. У таких випадках, зайдіть на сайт sberne-dvory.cz і знайдіть найближчий пункт прийому такого роду сміття. Утилізувати старий холодильник, телевізор, або пральну машину ви можете у магазинах, в яких продають електроніку або в пунктах з прийому небезпечного сміття.     Якщо хочете бути справжнім експертом у сортуванні сміття, почитайте:  jaktridit.cz   Třídění odpadudoma – jak na to? У наступній статті напишемо вам, як досягти вищого левелу і жити без сміття  взагалі – стиль “Zero Waste” Галина Андрейців для UAPORTAL.CZ
    Серп 12, 2017 4971
  • 17 Лют 2017
    Згідно з даними чеського порталу Jobs.cz, стартові зарплати в країні останнім часом значно зросли – в залежності від сфери зростання склало від 5% до 15%. При цьому зарплати постійних співробітників підвищилися максимально на 5%. У зв’язку з цим багатьом фахівцям рекомендують пошукати нову роботу замість того, щоб нудьгувати на старій.   Для тих, хто все-таки зважився на пошук нової роботи, буде корисним дізнатися про 10 популярних спеціальностях, де стартові зарплати за останні 2 роки зросли найбільш відчутно. 1. МашинобудуванняУ галузі машинобудування зафіксовано 1 800 нових вакансій.Останнім часом чеські компанії, не перестаючи, хваляться збільшенням кількості іноземних замовлень, що несе за собою зростання попиту на досвідчених співробітників. Так, компанії гостро потребують нових конструкторах, інженерах-технологів, техніках і операторах обладнання.Що обіцяють роботодавці: досвідчений інженер-машинобудівник зможе зі старту розраховувати на зарплату від 45 тисяч до 70 тисяч крон. 2. IT (інформаційні технології)В області IT зафіксовано 3 000 нових вакансій.Чеські компанії буквально воюють за програмістів, аналітиків, системних інженерів і Java-розробників. На деяких посадах зарплати пропонують воістину королівські, а безробітних програмістів взагалі практично не існує. При цьому компанії готові брати на роботу навіть свіженьких випускників без досвіду роботи.Що обіцяють роботодавці: Java-програміст з досвідом отримає від 45 тисяч до 80 тисяч крон. 3. ФармацевтикаВ області фармацевтики зафіксовано 330 нових вакансій.У цій професії традиційно дуже непогані зарплати, особливо зараз, коли ринок переживає успішні часи.Що обіцяють роботодавці: фармацевтичний представник з досвідом роботи отримає від 50 тисяч до 70 тисяч крон.4. Автомобільна промисловістьВ області автомобільної промисловості зафіксовано 1 500 нових вакансій.Чеським автовиробникам везе, як ніколи – минулий рік був багато в чому рекордним, в тому числі для компанії Škoda Auto, яка набирає все нових і нових співробітників – як робочих, так і топ-менеджерів. Прогнозується, що наступний рік також буде успішним.Що обіцяють роботодавці: менеджер з якості з досвідом роботи отримає від 45 тисяч до 65 тисяч крон. 5. E-commerce (електронна комерція)В області електронної комерції зафіксовано 80 нових вакансій.Зараз на чеському ринку онлайн-торгівлі активно змагаються кілька великих гравців, які готові переманювати один у одного фахівців зі знанням інформаційних технологій, маркетингу, електронної розсилки і т.д. Це грає на руку кандидатам, яким не варто боятися прямо на співбесіді озвучувати свої найсміливіші мрії.Що обіцяють роботодавці: старший PHP / Nette програміст отримає від 60 тисяч до 90 тисяч крон. 6. Виробництво і промисловістьВ області виробництва і промисловості зафіксовано 2 200 нових вакансій.З ростом економіки споживчі апетити чехів також стали збільшуватися, що принесло небувалий успіх чеським промисловцям. Вони шукають для себе не тільки працівників в цех, а й інженерів, механіків, технологів, контролерів якості і менеджерів, яким пропонують набагато кращі умови, ніж в попередні роки.Що обіцяють роботодавці: інженер з досвідом роботи отримає від 40 тисяч до 65 тисяч крон. 7. БудівництвоВ області будівництва зафіксовано 1 000 нових вакансій.Як великі, так і дрібні компанії не можуть поскаржитися на відсутність замовлень. Набирають вони в основному сезонних робітників, однак можуть запропонувати їм непогані умови.Що обіцяють роботодавці: досвідчений виконроб отримає від 30 тисяч до 45 тисяч крон. 8. ЛогістикаВ області логістики зафіксовано 1 600 нових вакансій.Не варто забувати, що Чехія, в цілому, є великим європейським логістичним центром – останнім часом тут активно зростає кількість і транспортних, і залізничних перевезень, тому компанії шукають відповідних фахівців.Що обіцяють роботодавці: досвідчений логіст отримає від 30 тисяч до 45 тисяч крон. 9. Сервісні центриВ області сервісних центрів зафіксовано 200 нових вакансій.Колл-центри шукають, в основному, фахівців з хорошим знанням іноземних мов, а підвищений попит на співробітників позитивно позначається на збільшенні стартових зарплат, особливо у претендентів з економічною освітою, які володіють двома і більше іноземними мовами.Що обіцяють роботодавці: фінансовий асистент отримає близько 25 тисяч крон. 10. Продажі і торгівляВ області продажів і торгівлі зафіксовано 4 000 нових вакансій.Ця сфера традиційно славиться великим попитом на нових співробітників, однак зростання економіки призвів до підвищення стартових зарплат і в торгівлі.Що обіцяють роботодавці: менеджер по роботі з ключовими клієнтами з досвідом роботи отримає від 30 тисяч до 60 тисяч крон.   Марія Фанта, https://uaicz.wordpress.com/
    4966 Опубліковано Maria Fanta
  • Автор Maria Fanta
    Згідно з даними чеського порталу Jobs.cz, стартові зарплати в країні останнім часом значно зросли – в залежності від сфери зростання склало від 5% до 15%. При цьому зарплати постійних співробітників підвищилися максимально на 5%. У зв’язку з цим багатьом фахівцям рекомендують пошукати нову роботу замість того, щоб нудьгувати на старій.   Для тих, хто все-таки зважився на пошук нової роботи, буде корисним дізнатися про 10 популярних спеціальностях, де стартові зарплати за останні 2 роки зросли найбільш відчутно. 1. МашинобудуванняУ галузі машинобудування зафіксовано 1 800 нових вакансій.Останнім часом чеські компанії, не перестаючи, хваляться збільшенням кількості іноземних замовлень, що несе за собою зростання попиту на досвідчених співробітників. Так, компанії гостро потребують нових конструкторах, інженерах-технологів, техніках і операторах обладнання.Що обіцяють роботодавці: досвідчений інженер-машинобудівник зможе зі старту розраховувати на зарплату від 45 тисяч до 70 тисяч крон. 2. IT (інформаційні технології)В області IT зафіксовано 3 000 нових вакансій.Чеські компанії буквально воюють за програмістів, аналітиків, системних інженерів і Java-розробників. На деяких посадах зарплати пропонують воістину королівські, а безробітних програмістів взагалі практично не існує. При цьому компанії готові брати на роботу навіть свіженьких випускників без досвіду роботи.Що обіцяють роботодавці: Java-програміст з досвідом отримає від 45 тисяч до 80 тисяч крон. 3. ФармацевтикаВ області фармацевтики зафіксовано 330 нових вакансій.У цій професії традиційно дуже непогані зарплати, особливо зараз, коли ринок переживає успішні часи.Що обіцяють роботодавці: фармацевтичний представник з досвідом роботи отримає від 50 тисяч до 70 тисяч крон.4. Автомобільна промисловістьВ області автомобільної промисловості зафіксовано 1 500 нових вакансій.Чеським автовиробникам везе, як ніколи – минулий рік був багато в чому рекордним, в тому числі для компанії Škoda Auto, яка набирає все нових і нових співробітників – як робочих, так і топ-менеджерів. Прогнозується, що наступний рік також буде успішним.Що обіцяють роботодавці: менеджер з якості з досвідом роботи отримає від 45 тисяч до 65 тисяч крон. 5. E-commerce (електронна комерція)В області електронної комерції зафіксовано 80 нових вакансій.Зараз на чеському ринку онлайн-торгівлі активно змагаються кілька великих гравців, які готові переманювати один у одного фахівців зі знанням інформаційних технологій, маркетингу, електронної розсилки і т.д. Це грає на руку кандидатам, яким не варто боятися прямо на співбесіді озвучувати свої найсміливіші мрії.Що обіцяють роботодавці: старший PHP / Nette програміст отримає від 60 тисяч до 90 тисяч крон. 6. Виробництво і промисловістьВ області виробництва і промисловості зафіксовано 2 200 нових вакансій.З ростом економіки споживчі апетити чехів також стали збільшуватися, що принесло небувалий успіх чеським промисловцям. Вони шукають для себе не тільки працівників в цех, а й інженерів, механіків, технологів, контролерів якості і менеджерів, яким пропонують набагато кращі умови, ніж в попередні роки.Що обіцяють роботодавці: інженер з досвідом роботи отримає від 40 тисяч до 65 тисяч крон. 7. БудівництвоВ області будівництва зафіксовано 1 000 нових вакансій.Як великі, так і дрібні компанії не можуть поскаржитися на відсутність замовлень. Набирають вони в основному сезонних робітників, однак можуть запропонувати їм непогані умови.Що обіцяють роботодавці: досвідчений виконроб отримає від 30 тисяч до 45 тисяч крон. 8. ЛогістикаВ області логістики зафіксовано 1 600 нових вакансій.Не варто забувати, що Чехія, в цілому, є великим європейським логістичним центром – останнім часом тут активно зростає кількість і транспортних, і залізничних перевезень, тому компанії шукають відповідних фахівців.Що обіцяють роботодавці: досвідчений логіст отримає від 30 тисяч до 45 тисяч крон. 9. Сервісні центриВ області сервісних центрів зафіксовано 200 нових вакансій.Колл-центри шукають, в основному, фахівців з хорошим знанням іноземних мов, а підвищений попит на співробітників позитивно позначається на збільшенні стартових зарплат, особливо у претендентів з економічною освітою, які володіють двома і більше іноземними мовами.Що обіцяють роботодавці: фінансовий асистент отримає близько 25 тисяч крон. 10. Продажі і торгівляВ області продажів і торгівлі зафіксовано 4 000 нових вакансій.Ця сфера традиційно славиться великим попитом на нових співробітників, однак зростання економіки призвів до підвищення стартових зарплат і в торгівлі.Що обіцяють роботодавці: менеджер по роботі з ключовими клієнтами з досвідом роботи отримає від 30 тисяч до 60 тисяч крон.   Марія Фанта, https://uaicz.wordpress.com/
    Лют 17, 2017 4966