Як перевірити посередника у пошуку роботи за кордоном, щоб не стати чиїмось заручником, будучи в чужій країні? Ознаки нелегального працевлаштування Серед безлічі пропозицій заробити за кордоном можна зіткнутися з обманом. Сергій Марченко, директор з розвитку Work.ua, пропонує перевіряти помічників у пошуку роботи за кордоном за 7 маркерами, щоб визначити нелегальних роботодавців і не попастися в чіпкі руки аферистів. 1. Відсутність ліцензії Мінсоцполітики Перше і легке, що можна перевірити – наявність ліцензії у посередника, який допомагає вам у пошуку роботи за кордоном. Повний перелік ліцензіатів можна знайти на сайті Міністерства соціальної політики, в Департаменті ринку праці та зайнятості якого і створено відділ ліцензування діяльності з посередництва у працевлаштуванні за кордоном. Крім ліцензії, фірма-посередник повинна мати свідоцтво про державну реєстрацію та договір з іноземною фірмою-роботодавцем. 2. Гроші за працевлаштування Згідно з умовами ліцензування Мінсоцполітики, рекрутери, які працевлаштовують українців за кордон, не можуть брати гроші за працевлаштування — підбір роботи. Можуть брати кошти за проїзд, оформлення документів (візовий збір), але не за те, що знайдуть роботу. Вимога передоплати за консультацію, пересилання документів роботодавцю тощо є індикатором нечесного агентства. Якщо вам кажуть: «Дай 150 євро і поїдеш в Польщу на круту роботу», — швидше за все, це обман. 3. Не робоча віза, а будь-яка інша На роботу в іншу країну потрібно їхати тільки по робочій візі і ніяк інакше: туристичні, культурні та інші візи — явні ознаки нелегальних аспектів працевлаштування. 4. Прихованість деталей працевлаштування Якщо вам підшукують роботу за кордоном і дають лише загальну інформацію про компанію, в якій потенційно будете працювати, — не називають точну назву компанії, загальними фразами пояснюють сферу її діяльності і так само описують ваші майбутні обов’язки, — будьте впевнені в спланованому обмані. Ви маєте право знати повну інформацію про майбутнього роботодавця, графік роботи, розмір оплати праці, умови проїзду та проживання, порядок медичного і соціального страхування — про всі нюанси працевлаштування. 5. Без питань про навички Шахраї практично ніколи нічого не питають про професійні навички потенційного кандидата — беруть всіх, хто відгукнеться. Це логічно, якщо вам не потрібно наймати людей на роботу, а просто забезпечити якомога більшу кількість людей, які заплатять гроші за працевлаштування. На роботу так не наймають. Справжній роботодавець завжди запитає, що ви вмієте і який досвід у вас є», — роз’яснює Сергій Марченко. 6. Маніпуляції з договором Не підписуйте документи наосліп, уважно читайте договір, який, до речі, має бути перекладено на рідну мову. Ніколи не ставте підпис на порожньому аркуші паперу, не піддавайтеся на вмовляння увкладення «подвійного» трудового договору (чорнового варіанту з більш низькими сумами оплати праці тощо) і контракту, який містить умови: «та інші види робіт», «всі види робіт на вимогу роботодавця». Ще один маркер нелегальної роботи — часто обіцяють платити більше, ніж за легальну. Багато хто забуває про обережність і, спокушені високими заробітками, попадаються на гачок аферистів. З цього питання у Сергія Марченка слушна порада для претендентів: «Перша робота за кордоном завжди повинна бути легальною. Їдьте, придивіться. Найчастіше на місці можна знайти свого наступного роботодавця, який буде платити більше. Виїжджаючи на заробітки в перший раз важливо в першу чергу звертати увагу на надійність, а гроші прийдуть з досвідом». 7. Боротьба за оригінал паспорта Не віддавайте оригінал паспорта потенційним роботодавцям ні під яким приводом! Копія паспорта потрібна при оформленні документів, оригінал паспорта особисто показуєте прикордонникам при перетині кордону. Ніяких причин комусь віддавати оригінал немає і бути не може. Прохання віддати оригінал документів для збереження до прибуття до місця роботи або формулювання «це обов’язкова умова» повинні вас насторожити. Де шукати допомоги Контакти, де можна проконсультуватися до від’їзду працювати за кордон і під час, юристи радять такі. 1. Центр консультування мігрантів Міжнародної організації міграції В ЦКМ Вам допоможуть у тлумаченні умов угоди, запропонованої іноземним роботодавцем і фірмою-посередником, нададуть інформацію про права людей, що працюють за кордоном. Всі послуги центру безкоштовні. Сайт: http://www.migrantinfo.org.ua/ Телефон: (0 800) 505-501 2. Всеукраїнська профспілка працівників-мігрантів в Україні та за її межами В профспілку варто звернутися ще до від’їзду за кордон, для того, щоб фахівці опрацювали» вашу робочу візу. А протягом усього часу перебування за кордоном, зарубіжний партнер української профспілки (така ж профспілка), буде тримати вас на обліку, відстежуючи відносини з роботодавцем. У разі порушення ваших трудових прав ви можете звернутися в дану профспілку. Сайт: http://migrant.org.ua/ Телефон: (044) 236-98-36 3. Інформаційно-консультаційний проект за сприяння людям, які виїжджають за кордон — Universal Assistance Тут можна отримати юридичну консультацію та інформаційну підтримку, якщо зіткнулися з проблемами за кордоном, у тому числі і в сфері трудових відносин. Як і в попередніх випадках, про свою безпеку варто подумати заздалегідь і звернутися до фахівців проекту ще до від’їзду. Телефон: (067) 720-51-03 4. Консульство України в країні перебування По приїзді за кордон стати на консульський облік в українському консульстві. Для цього варто особисто звернутися в установу. У разі порушення ваших прав консульство має надати вам допомогу захист. 5. Місцева поліція Якщо вас обдурили, звертайтеся в найближчий поліцейський відділок. Ви маєте повне право на захист з боку місцевих органів влади, перебуваючи в країні на легальних підставах по робочій візі.   Будьте уважні!  За інформацією: FINANCE.UA  фото: ZakNEWS 

За останні декілька років Чехія стала для українців популярною не тільки як країна відпочинку і нових можливостей, але й як комфортна країна для того, щоб декілька років в ній пожити. Багато сімейний пар зважились на такий крок, але досить багато батьків з дітьми не ризикують, розуміючи, що переїхати з дитиною шкільного віку до Чехії надто складно. Ми не будемо Вас переконувати у тому, що це легко, але допоможемо Вам інформацією і відповідями на Ваші питання.   “Освіта у Чехії доступна для всіх, без виключення, на рівних умовах”   ЯКІ ВИ МАЄТЕ ОСНОВНІ ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ ?  РІВНИЙ ДОСТУП ДО ОСВІТИ   Діти іноземців мають право отримати початкову освіту на тих самих умовах, що й громадяни Чехії.  Мають право на безкоштовну освіту, доступ до шкільного харчування та гуртків за інтересами. До початкової школи приймаються діти з будь-якої країни походження, з будь-яким типом проживання, і навіть діти без дозволу на легальне проживання у Чехії.     ОБОВ’ЯЗКОВА ШКІЛЬНА ВІДВІДУВАНІСТЬ В Чехії. Діти в Чехії починають ходити до школи в 6 років.  Мінімальна обов’язкова шкільна відвідуваність є 9 років. Діти повинні її сповнити до 17-річного віку.  Обов’язкова шкільна відвідуваність діє також на дітей іноземців, які в Чехії перебувають більше як 90 днів.  Якщо батьки не записують чи не посилають дитину до початкової школи, вони порушують закон. Цей випадок розглядає Органом захисту дитини (OSPOD) як проступок або, у ряді випадків, як кримінальний злочин.   ЯК ВИБРАТИ ПОЧАТКОВУ ШКОЛУ? В Чехії існують «державні» початкові школи, їх засновником є область, місто, район, край. У цих школах діти навчаються безкоштовно. Також існують приватні або церковні початкові школи, у яких навчання платне.   Деякі початкові школи є спеціалізованими (мовні, спортивні, математичні тощо). До таких шкіл дещо суворіші критерії прийому учнів.  Початкова школа має:  1 ступінь (první stupeň) -  діти віком від 1 до 5 років,  та 2 ступінь (druhý stupeň) - діти віком від 6 до 9 років. З 2-го ступеня можна також вчитися в художній школі або проходити навчання в гімназії (навчання в гімназії триває на кілька років довше). Чеські гімназії відомі своїм високим рівнем навчання, дещо складнішим, ніж у звичайній школі. Проте, вчитися в гімназії, це найкращий спосіб, як вступити до безкоштовного чеського ВНЗ. Але про чеські гімназії ми напишемо ще окрему статтю.      ШКОЛА ЗА МІСЦЕМ ПРОЖИВАННЯ - SPÁDOVÁ ŠKOLA Мова йде про школу, в яку дитина потрапляє за місцем проживання (особливості розподілу міст на шкільні округи можна дізнатися в муніципалітеті). Директор такої школи зазвичай надає перевагу учням з даного шкільного округу.   САМОСТІЙНИЙ ВИБІР ШКОЛИ Батьки можуть вибрати для дитини школу і не за місцем проживання. Вирішуючи відповідно до того, як близько школа від дому чи роботи, спеціалізації школи, відповідно до відгуків чи якості навчання у школі або наявності пропозиції курсів чеської мови для іноземців. Будьте готові до того, що обрана Вами не за місцем проживання школа, має право відмовити Вам у прийомі дитини,  якщо не має вільних місць. В спеціалізованих школах дитина має відповідати заздалегідь даним критеріям чи успішно скласти вступний іспит.     ЗАПИС ДО ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ - ZÁPIS ЯК ПРОХОДИТЬ ЗАПИС ДО ПЕРШОГО КЛАСУ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ? Запис у початкову школу,  як правило, проходить у січні та лютому.  Записатися можуть діти, яким до 31 серпня виповниться 6 років. Терміни запису та умови знайдете на сайті школи, та на сайті міста чи муніципалітету. Батьки та дитина мають прийти особисто в зазначений день та час запису. Вам треба буде на місці заповнити всі необхідні бланки, викладачі проводять співбесіду з батьками і дитиною, інколи дитині пропонується виконати декілька простих завдань.   Метою процедури запису є з'ясувати, чи готова дитина до школи (перевіряються комунікаційні навички, рівень соціалізації та графомоторика). Після запису, до 30 днів, батьки  отримають рішення про прийняття (чи неприйняття) та інформацію про наступні кроки (наприклад, дата проведення інформаційних батьківських зборів).  У випадку, якщо дитина до навчання у школі ще не готова, батько, або мати пише заяву про відстрочку від відвідування школи - odklad školní docházky на бланку, який отримаєте в школі. Заяву маєте подати не пізніше 31.05.   Відстрочку від відвідування школи має видати та письмово її обґрунтувати психологічно-педагогіко комісія + медичний фахівець чи клінічний психолог.  Вступ до школи може бути відкладений максимально до 8-річного віку дитини. Дитина з відстрочкою від відвідування школи залишається в реєстраційних списках тієї школи, в якій була на запису.   ЯК ПРОХОДИТЬ ЗАПИС СТАРШОЇ ДИТИНИ ТА ЗАПИС ПРОТЯГОМ НАВЧАЛЬНОГО РОКУ?  Батьки мають право записати дитину до початкової школи будь-коли протягом навчального року.  Радимо вам після особистої консультації з директором школи подати письмову заяву  – Заява на початкову освіту та вступний лист přihláška k základnímu vzdělání a zápisní list. У відповідь на письмову заяву школа має видати письмове рішення про прийняття або відмову у прийнятті  дитини на навчання. У випадку відмови, ви можете подати апеляцію до засновника школи, який розгляне причину відмови, перевірить наявність вільних місць та допоможе записати дитину до іншої школи.    “Причиною відмови не може бути незнання або погане знання чеської мови!”   ЯКІ ДОКУМЕНТИ ПОЧАТКОВА ШКОЛА БУДЕ ВИМАГАТИ ДЛЯ ЗАПИСУ? Посвідчення особи дитини (свідоцтво про народження або паспорт). Школі це необхідно для встановлення особи дитини, проте, школа не має право з'ясовувати законність перебування дитини в країні, терміну дії і типу візи.  Діти без документів теж мають право на отримання початкової освіти.  Документ одного з батьків (паспорт). Школі він потрібен для встановлення особи законного представника дитини, але вона не має право перевіряти законність перебування батьків в країні, терміну дії і типу візи.    Лист успішності - vysvědčení чи інші документи з попередньої школи, якщо дитина вже відвідувала школу за кордоном.  Карта медичного страхування дитини - kartička zdravotního pojištění Школа цю інформацію перевіряє, але навіть якщо дитина іноземець не застрахована, це не може стати причиною неприйняття дитини до школи.       ЩО ВІДБУВАЄТЬСЯ ПІСЛЯ ПРИЙНЯТТЯ ДИТИНИ ДО ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ? У дитини, яка вступає у будь-який клас,  окрім першого, школа буде перевіряти відвідуваність попередньої школи згідно наданих листів успішності, або за допомогою перевірки її знань. Після цього дитина буде зарахована до класу, який підходитиме  їй по віку, або максимально на клас нижче.    Дитина навчається в одному класному колективі та продовжує бути з ним також у наступних роках.  Школа для дитини може розробити так званий “ план по вирівнюванню” - vyrovnávací plán, в якому визначає головні цілі навчання та зміст окремих предметів, які дитина буде вивчати, і способи оцінювання прогресу успішності дитини.  Частиною плану може бути підпис батьків та угода про форму комунікації зі школою.  Інформуйте школу про те, в чому Ваша дитина досягла успіхів, що їй подобається, в чому представляла клас чи школу (наука, спорт, мистецтво та інші здібності чи таланти). З’ясуйте у директора школи, де і як проходить у школі мовна підготовка - jazyková příprava для учнів з іншою рідною мовою. Школа також може забезпечити для Вашої дитини додаткові заняття - doučování, чи асистента педагога - asistent pedagoga. Ці та інші заходи допоможуть дитині легше долучитися до навчання. Батьки повинні повідомляти школу про зміни у відвідуваності школи. Школа повинна інформувати батьків про всі важливі зміни, що стосуються відвідування дитиною школи, ці зміни не можуть бути приведені в силу без згоди батьків (наприклад, обстеження в психолого-педагогічному центрі, перевід дитини в іншу школу і;т.д).   При написанні статті були використані матеріали : CIC Praha  Галина Андрейців спеціально для UAPORTAL.CZ   

9 березня у Нідерландах розпочинається судовий процес щодо збитого у липні 2014 році у небі над окупованим російськими військами Донбасом цивільного літака авіарейсу MH-17 “Малайзійських авіаліній”. Трагедію, яка відібрала життя 298 людей, вже порівнюють з історичною справою Локербі, коли у грудні 1988 року агенти лівійської спецслужби підірвали цивільний літак з пасажирами у небі над цим шотландським містом. Паралелі між цими двома справами полягають, перш за все, у поведінці як тоді лівійського (М.Каддафі), так і тепер російського (В.Путін) диктаторів не тільки у перші дні після трагедій, а й впродовж декількох наступних років. Коли зараз весь світ дивується як можна було Кремлю настільки цинічно і відверто брехати про дійсні причини катастрофи MH-17, які за 5,5 років міжнародними експертами розкладені по поличкам без шансів на сприйняття російських “версій”, слід нагадати, що і по справі Локербі лівійський режим відкидав будь-яку свою причетність до того теракту. Перші офіційні звинувачення тоді Державний департамент юстиції Шотландії висунув лише у листопаді 1991 року – тобто майже через 3 роки після події. Як у 1991 році, так і у нинішній справі MH-17 звинувачення ґрунтуються на конкретних фактах і свідченнях проти виконавців терактів. У справі Локербі проти двох агентів лівійської спецслужби, у справі MH-17 – проти трьох громадян Росії та одного колаборанта з України. На даному етапі паралелі між цими двома справами очевидні. Дійсно цікаво чи будуть вони зберігатися і надалі, а якщо так, то нагадаємо як це відбувалось на прикладі справи Локербі: Висунення звинувачень у 1991 році і очікувана відмова лівійського режиму визначити свою провину за знищення цивільного літака. Введення Радою безпеки ООН у 1992 році перших санкцій проти Лівії за причетність до знищення цивільного Боїнгу та відмову видати правосуддю звинувачуваних. Тут є цікавим той факт, що ці санкції на той час не забороняли експорт лівійської нафти…, то ж тут Росія може сподіватися на збереження каналів збагачення своєї еліти… 1999 рік – через 7 років після введення санкцій лівійський диктатор надав дозвіл на видачу шотландській поліції виконавців теракту. 2002 рік – Лівія визнає причетність своїх офіційних осіб до теракту у небі над Локербі, хоча на той час вони вже як 2 роки відбували тюремне покарання, Каддафі погоджується виплатити родичам загиблих грошову компенсацію. 2004 рік – Вашингтон оголосив про часткове зняття санкцій з Лівії. 20 жовтня 2011 року – старіючий Каддафі, який так і не втримався від спроб поширити свій диктаторський вплив, помер у місті Сирт від поранень, отриманих у бойовому зіткненні з лівійськими повстанцями. Його вбили його ж колишні прихильники… Чи повторюється історія? Чи може людство розраховувати на неминучість покарання за цинічні злочини проти них? Час покаже. Автор: Ян Роман спеціально для UAPORTAL.CZ

"Уcім привіт! Мене звуть Максим Волошин, я живу і працюю в Чехії. Хотів би поділитися своїм досвідом влаштування в Amazon нетехнічним спеціалістом, а також життя у Празі",- розповідає Максим на сторінках Dou.ua  Я народився в Кривому Розі, навчався в НТУУ КПІ на факультеті електроніки. Під час навчання тимчасово працював інженером з упровадження нових технологій на заводі Procter & Gamble у Покрові (Дніпропетровська обл.), а також був віце-президентом молодіжної організації AIESEC Україна у сфері вихідних стажувань. Після закінчення університету поїхав на стажування до Швеції в компанію Husqvarna, потім знайшов позицію менеджера з поставок матеріалів на заводи у Procter&Gamble і переїхав до Варшави. Після двох років праці вирішив шукати перспективнішу роботу — зімпонував Amazon, бо компанія стрімко розвивається. Варіанти на позицію Transportation Program Manager, на яку подавався, були в Лондоні і Празі. Вибрав останню, оскільки з Польщі було зручніше переїхати до Чехії. Працюю тут із жовтня минулого року. Співбесіди Вакансії в усі транснаціональні компанії краще шукати напряму на офіційних сайтах у розділах «Кар’єра». Тут найактуальніша інформація і, як правило, більш детальна. Крім того, можна дивитися схожі вакансії в різних куточках світу. Я орієнтуюся більше на цінності і репутацію компанії, ніж на специфічну позицію. Тому спочатку визначаю, в якій компанії я би хотів працювати. У великих компаніях необхідні спеціалісти з різних сфер, тому завжди для себе можна знайти щось цікаве. Я обрав саме компанію Amazon, а вже потім дивився всі вакансії і знайшов ту, що цікава мені — Transportation Program Manager. Аmazon швидко росте в різних куточках світу, використовує передові технології в логістиці, а тому набирають багато людей різних спеціальностей (фінанси, менеджмент ризиків, бізнес-аналітика, продажі, HR, мережа поставок, операції, бази даних, розробка ПЗ — для кожного реального таланту місце знайдеться). В Amazon усі сервіси централізовані в певні хаби. У Празі, наприклад, є величезний HR-хаб (на 700-800 людей), які працюють на Європу. Людина, яка мене підбирала, — з хабу HR, розташованого у Британії. Перша моя співбесіда була з ейчаром по телефону. Розмова зайняла десь 50 хвилин, результат повідомили через кілька днів. Потім було цілоденне інтерв’ю з чотирма представниками відділу, де працюватиму (двоє на один рівень вище за той, на який подавався, і двоє — на два рівні вище). На це інтерв’ю був вибір: поїхати до Праги або до Лондона, тому що наш офіс розділений між цими двома локаціями. Вибрав Лондон, оскільки ще мав візу туди. Було чотири співбесіди, кожна тривала по 40-50 хвилин. Питання були дуже різноманітні — про емоційний інтелект і професійну сферу, але всі відповіді потрібно обґрунтовувати прикладами з досвіду. Як на мене, нічого складного, але енергії потребує багато. Подався у середині лютого 2017-го, панельне інтерв’ю було у середині березня, а офер отримав наприкінці березня. Документи Почав готувати документи на візу — і тут почалося найскладніше. До Чехії дуже важко своєчасно отримати візу. Власне довготривалої робочої візи тут, на відміну від тієї ж Польщі, практично не видають. На довготривалу роботу відразу дають work permit, але оформлення може зайняти багато часу. Я подав усі документи (з допомогою партнерської компанії Amazon, яка займається такою роботою) у середині квітня, а дозвіл отримав у середині вересня — п’ять з половиною місяців довелося чекати. Торік у травні моя дівчина теж знайшла роботу в Чехії і подала документи. Але вже минуло понад рік — і досі не отримала відповіді від чеської влади. Якщо компанії менші, ніж глобальні корпорації, то процес подачі документів може зайняти більше часу. Працедавці тут не дуже зацікавлені в людях з-за меж ЄС, бо їм треба чекати робітника до року. На мою думку, через це не вистачає кваліфікованої робочої сили. Надто довго все перевіряють. Попри те, що мені допомагала компанія, подати документи нескладно й самому. Єдиний мінус — усе чеською мовою, дещо страшні і незрозумілі форми, трохи совєтікус. Але все ж через гугл транслейт можна перекласти і все подати. Вимагають неймовірну кількість документів. У тому числі в мене просили виписку з поліції з України (хоч три роки там не жив), з Польщі, Чехії (хоч я там раніше навіть не жив) та зі Швеції (навіть апостильовану). Якби робив усе сам, то довелося б їхати до Швеції, брати там довідку з поліції, потім ще чекати на апостиль. Допомогла партнерська компанія Аmazon. Тамтешній працівник зі шведського офісу ходив у поліцію і потім надсилав документи в головний офіс компанії. Ще, як і всюди в Європі, потрібна реєстрація місця проживання, щоб отримати дозвіл на роботу. Та в Чехії незрозумілий порядок від початку. Реєстрація потрібна ще на моменті подачі документів, тобто ти ще не перебуваєш там, а вже треба бути зареєстрованим. Це нереально, бо неможливо зняти житло для реєстрації без дозволу на перебування. Тому в основному тут роблять частково фіктивну реєстрацію. Уже потім приїжджають, знаходять житло і переробляють карту. Знову треба йти в офіс служби, а це коштує додаткові 30-50 євро. Робота За 9 місяців роботи я змінив три відділи і трьох менеджерів. Спершу я працював Transportation Program Manager в Network Operations Center, який відповідає за те, щоб вантажівки з товарами приїжджали на склади Аmazon своєчасно і ефективно. Зараз працюю в програмному менеджменті та інжинірингу. Більше аналізую, працюю з базами даних. Коли товар приходить, його треба зареєструвати на складі. Зараз працюємо над встановленням обладнання, що автоматично зчитує лейбли на коробці і всю інформацію з системи, коли коробка приходить на конвеєр. У Празі є два корпоративні офіси: обидва більш-менш у центрі, на різних гілках метро. Донедавна був один, на три поверхи семиповерхового будинку, де розташовані також інші компанії. Інший відкрили місяць тому (на шість поверхів, там тільки Amazon). Офіси дуже комфортні, з сучасним дизайном, у них приємно працювати. Чай, кава, молоко (навіть соєве). Також є два склади: один маленький, де працюють із поверненнями товарів, інший — дуже великий, розташований за Прагою, недалеко від аеропорту. Там є українці: як менеджери, так і робочі. Є така особливість в Аmazon: будь-хто з початкового рівня менеджменту має пройти тиждень роботи на складі по всіх процесах як звичайний робочий: приймати коробки, розкладати товар на полицях тощо. Це трохи виснажливо, але цікаво, вчить розуміти процеси, наближає до компанії, до людей. IT-ринок і податки На мій погляд, у Празі дуже розвинена сфера криптовалюти. Тут була створена біржа для крипти Changelly. Також у багатьох торгових центрах є біткоїн-автомати. Не пропонується хороший курс обміну, але принаймні можна поміняти біткоїни і купити за них собі ковбаси. У Чехії створені IT-проекти глобального рівня (Avast, JetBrains). Ще у Празі є хіпстерські райони, де відбуваються IT-тусовки. Там молоді люди спілкуються про крипту, займаються 3D-друком. Українських айтішників я тут не зустрічав. Можливо, тому, що я не в тусовці. Зарплати початкового і середнього рівня не порівняти, до прикладу, зі шведськими. Що вища зарплата, то більший податок, тому для сеньйорів різниця не така помітна. Років зо два тому в Чехії були вищі зарплати, ніж на аналогічних посадах у Польщі. Тепер вони зрівнялися, можливо, Польща навіть на кілька відсотків випереджає. Загалом айтішники у Чехії не виглядають особливо багатшими, ніж неайтішники — все якось рівніше. Усі сплачують схожі податки, аналогів українських ФОПів тут в IT часто не використовують. Amazon співпрацює з аудиторською компанією, її працівники допомагають нам заповнити річні податкові декларації. Самі все рахують і відправляють у податкову — нам потрібно лише надати інформацію. Податки та соціальні відрахування складають десь 32% мого заробітку. Шкала оподаткування прогресивна. Житло Порівняно з чеським, польський ринок нерухомості розвиненіший. У Чехії великого вибору нема, бо країна загалом консервативна в усьому (від моди до держсектору). Влада не дозволяє зводити багато новобудов у Празі, тому нового житла мало. Натомість сюди приходять великі компанії (можливо, для них тут є податкові пільги), перегрівають ринок зарплатами. Тобто попит набагато більший, ніж пропозиція. Ціни на житло досить високі. Є багато ріелторських компаній, які напряму працюють із забудовниками. Якщо не хочете передивлятися всі оголошення, то можна звертатися до ріелторів. Але вони просять за свою роботу суму, що дорівнює вартості одного місяця оренди житла. Є сайт Bezrealitky.cz, де люди напряму реєструють своє житло, яке хочуть здати. Але там зазвичай вищі ціни: орендодавці знають, що сайт популярний і люди краще будуть платити їм, а не ріелторам. Перші два місяці знімав квартиру на Airbnb. Якщо винаймати на такий тривалий термін, іноді дають знижку 25-50%. Ще одна перевага — маєш час оцінити ринок, підібрати варіанти, зрозуміти, який район подобається. Тому я рекомендував би всім шукати таке тимчасове житло. Опісля цього терміну домовилися з господарем ще пожити в цій квартирі, обумовили термін 9 місяців. Уже напряму йому платимо, уклали контракт, власник платить податок. Зійшлися на сумі 750 євро за трикімнатну квартиру (у неї включені компослуги). Нам дуже пощастило з цим варіантом, бо це типова ціна для двокімнатної квартири на 50 квадратів (і це не в топ-районах). Невдовзі обумовлений термін збігає, тож плануємо переїжджати. У середньому місячна оренда двокімнатної квартири коштуватиме від 16 до 20 тисяч крон, компослуги — 3-4 тисячі крони (одна чеська крона = 1,2 гривні). Тобто в сумі буде десь 780-950 євро. Наше помешкання розташоване у районі метро Petriny, це вважається віддаленим районом. Але від дверей квартири до дверей офісу — 28 хвилин, станція метро — за 30 метрів від дому. До центру їхати 12 хвилин на метро. Спальні райони тут гарно влаштовані, комфортні: метро, транспорт, дитсадки, безпека, немає умовної Троєщини. Іпотека Коли переїжджали, хотіли брати житло в іпотеку. Але є не одне «але». По-перше, ринок дуже перегрітий через експатів. Багато німців та інших іноземців купують житло тут, щоб здавати в оренду або на перспективу мати для себе, бо Прага — місто, яке розвивається. А житло все ж не надто активно будують. Тому в середньому найслабший варіант двокімнатної квартири коштуватиме від 3 до 4 мільйонів крон (120-150 тис. євро) залежно від району. У новобудові або кращому районі — до 5,5 мільйонів (приблизно 170 тис. євро). Відсотки нараховуються в залежності від того, які в тебе зв’язки з Чеською Республікою. Якщо не маєш дозволу на проживання або робочого дозволу, то треба відразу заплатити 40-50% від загальної суми. І відсоток буде високим — 3,9-4,9%. У мене з робочим дозволом відсоток складав би 2,6% (не до порівняння з українськими), але все одно багато. Перший внесок для мене має бути 30-40%. Для чехів або тих, хто має громадянство / постійну посвідку на проживання, кредитний відсоток ще нижчий — 1,8%. А перший внесок — 15-20%. Є сенс брати іпотеку, якщо прожив певний час і маєш посвідку або громадянство. Медицина Є кілька державних медичних страхових компаній, яким усі сплачують внески. Моя називається VZP. Лікарі переважно державні, приватних небагато. Практично всі працюють зі страховими компаніями. Тобто можеш піти в будь-яку лікарню (приватну або державну), щоб отримати медичну послугу. Серед стоматологів є багато українців, вони дуже кваліфіковані. Переїжджають сюди цілими стоматологіями, оскільки низький мовний бар’єр. Одного разу я звертався до дантиста, за пломбування і повну чистку заплатив 3 000 крон (117 євро) за один зуб. Іншого разу проходив медичний огляд, потрібний для роботи. Лікарня була дещо у радянському стилі. Лікар міряв тиск ще, напевно, довоєнним механічним тонометром, в якому манжет замість кріпитися липучками перев’язується навколо руки. Тим не менше, не чув, щоб лікарям давали хабарі або намагалися «домовитися». Страхова компанія загалом стільки платить лікарю за надані послуги, що нема сенсу обходити систему. Мова Для мене чеська мова складніша, наприклад, за польську, бо у ній є багато німецьких запозичень, особливо в частині Богемії. Людей у Моравії, ближче до Польщі, розумію краще, акцент ближчий до польської мови. Поляки розуміють чехів і навпаки. Моїх побутових знань мови вистачає для того, щоб порозумітися в магазині. А загалом розумію відсотків 30 чеською із того, що чую. Глибше вчитиму, якщо знатиму напевне, що залишуся тут жити. Загалом, якщо працюєш у англомовній компанії, жодних незручностей не виникає. Трапляється, приїжджають росіяни і починають говорити російською, думаючи, що чехи її розуміють, що російська і чеська — схожі. Це не зовсім так. Старші чехи їх ще можуть розуміти, бо вивчали російську в школі, молодші — ні.     Люди Одна з причин, чому я поїхав із Польщі: час від часу стикався з негативним ставленням до себе як українця (у метро, наприклад, коли зустрічав футбольних фанатів). Чехи не дуже люблять росіян через інтервенцію радянських військ у 1968 році. Навіть коли ти спілкуєшся українською, вони можуть її не відрізнити і на слух сприйняти як схожу до російської. Але вони майже ніколи не дадуть знати, що негативно налаштовані до тебе. Чехи більш консервативні у поглядах та інтровертні в емоціях, не будуть виплескувати гнів на тебе. Вони не дуже відкриті, але розумні, практичні люди. Ще помітив, чехи не дуже модно вдягаються, у цьому плані вони ближчі до німців. Не паряться з цього приводу, їм і так комфортно. Щодо культури пива. Пиво в них хороше, місцеві п’ють його де і як завгодно, навіть посеред вулиці. Особливо мені подобається Pilsener Urquel. Якось, коли ми щойно переїхали, побачили трамвай, у якому пасажири пили вино з бокалів. Як виявилося, це реально їхні бокали з дому, вони взяли їх спеціально з собою. Але тим не менше, я жодного разу не бачив п’яної агресивної людини, не спостерігав жодних бійок. Дуже безпечна країна і зокрема столиця. Чехія має репутацію найбільш атеїстичної країни Європи. Це насправді так. Усі різдвяні свята у чехів — щоб випити пива і продати ковбасок. Є люди, які ходять до церкви, але тут переважно не заморочуються з приводу релігійності. Транспорт Прага суперзручна, тут розвинута мережа трамваїв, метро на три гілки. Рідко коли хто добирається до роботи довше, ніж 30-40 хвилин. Навіть ті, хто живуть у віддалених районах. Разова поїздка тривалістю до півгодини коштує 24 крони (~1 євро), на півтори години — 36 крон (~1,5 євро). Я купив річний абонемент на всі види транспорту (навіть на паром і фунікулер) за 3 650 крон (~140 євро). Якщо їздиш двічі в день, одна поїздка виходить 7 крон (27 єврокопійок відповідно). Метро має три гілки, на зеленій і жовтій їздять дещо радянського типу поїзди, але вони все одно оновлені всередині, на червоній — цілком нові вагони. Метро найпопулярніше, з ним за пасажиропотік можуть конкурувати трамваї (також нові, у гарному стані), бо їдеш над землею, видно Прагу. Чисто, комфортно, у трамваях є Wi-Fi. Але в метро нема інтернету, на станціях може ловити 2/3G, у тунелях взагалі не ловить.   Є поїзди між країнами: на Варшаву, Берлін — європейська лінія досить активна. Але в основному всі їздять автобусами: FlixBus на багато напрямків. Я для закордонних подорожей беру машину в оренду, виходить 35-40 євро в день (зі страховкою). Прага зручна для подорожей автомобілем: 8 годин до Італії, 3 до Берліна, 4 — до Вроцлава. З Польщі або з Німеччини вже можна летіти лоукостом. Літати з Чехії незручно, є багато напрямів, але всі дорогі. Практично немає дешевих напрямів лоукостів, у Ryanair — достатньо напрямків, але дорогі, у Wizz Air раніше було 6-7, зараз залишилося 2 (Англія, Італія). Полетіти кудись лоукостером обійдеться від 60 до 100 євро. Є один лоукостер, який літає в Ейндховен (за 30 євро можна знайти квиток). Вартість життя Продукти тут у середньому на 20% дорожчі, ніж у тій же Польщі. Як на мене, вони гірші за якістю, і вибір менший. Є багато супермаркетів: Kaufland, Lidl, Albert Heijn, Billa — аналог нашого АТБ. Купівля продуктів і похід раз-двічі у тиждень до ресторану обійдеться приблизно в 10-12 тисяч крон (390-470 євро) у місяць. 20 тисяч достатньо, щоб зняти однокімнатну квартиру і нормально харчуватися на двох людей (але не шикувати, а вибирати, що купуєш, і готувати вдома). Усе інше витрачаємо на подорожі. Компанія надає працівникам мультиспорт картку, використовуємо я і моя дівчина. Коштує приблизно 1500 крон (58 євро) на місяць. З цією карткою можна безкоштовно відвідувати різні спортивні заклади: спортзали, басейни та інші. Відкладати зараз не вдається, бо багато подорожуємо. Але я б не сказав, що чеські зарплати дозволяють відкласти багато грошей, порівняно зі Швецією, наприклад. Бо в Празі хочеться гроші витрачати. Національна кухня Чеська, як і українська, та як будь-яка інша східноєвропейська кухня, на мою думку, трохи брутальна, все досить жирне. Головна чеська їжа — рулька, запечена свиняча нога. Її люблять їсти з кнедликами — це така собі хлібна булка, яку порізали шматками і залили соусом із рульки. Це, а також квашена капуста — класична чеська їжа. Враховуючи, що тут багато туристів, можна скуштувати страви китайської, індійської, сербської, грузинської, мексиканської, іспанської кухні. Майже всі смаки світу тут можна спробувати.       Висновки У Чехії дуже чисте повітря і гарна вода. Багато зелені, багато сонця, що корисно для здоров’я. Мені тут краще, ніж було у Варшаві. Звикаєш до певного аромату совка, але цінуєш гарну погоду. Також тут романтична атмосфера, постійний туризм, серце міста завжди живе. Мені подобається Прага ще тим, що можна щовечора вийти в центр, насолоджуватися людьми, архітектурою. Щодо цін теж також комфортно, бо зарплати хоч і менші, ніж у західноєвропейських країнах, але ціни порівняно нижчі.   Рік-два ще поживу тут, а там буде видно. Можливо, переїду кудись південніше: Іспанія, Італія, де сонце і гарний настрій. З іншого боку, поживши вже в трьох країнах, можу зробити висновок, що гарно там, де нас нема. У будь-якій країні є свої плюси і мінуси, головне — не втікати від себе, знати, хто ти є, і отримувати насолоду від будь-якої країни і її культури.   Прагу я точно рекомендую (інші регіони все ж депресивніші) для того, щоб почати рух на Захід або Північ. Тут близька до української культура, а також багато позитивних речей, які Чехія переймає від Західної Європи. Якість життя збалансована зі всіх боків: безпека, комфорт, транспорт, здоров’я, погода. Прага варта старту і навіть того, щоб тут залишитися. Матеріал підготувала Ярослава Тимощук. Джерело: Dou.ua    

Давайте спробуємо розібратися, що вигідніше, жити в орендованій квартирі і збирати гроші на майбутню квартиру чи спробувати взяти іпотеку. Одного дня сидячи за столом Ви з'ясуєте, що настав час змін. Ви стаєте дорослішими і захочете переїхати від батьків. Можливо створите сім'ю. І перед Вами постане вибір: взяти іпотеку, яку будете сплачувати ще 30 років, чи віддасте перевагу оренді? Що ж для Вас буде краще? Які переваги та недоліки несе за собою житло в іпотеку? Чи є оренда лише тимчасовим рішенням? Іпотека в буквальному сенсі за останні роки увійшла в моду. Мають її багато людей у вашому оточенні. Почуття, коли живете у своєму будинку, знаючи, що завтра Вас ніхто звідти не виселить, ніхто не підніме оплату оренди, є прекрасним почуттям. Зрозуміло, що в житті настають моменти, коли навіть зміна роботи чи звільнення можуть викликати у Вас страх. Іпотека буде в якійсь мірі впливати на Ваші рішення. З іншого боку, в 60 років Ви спокійно можете видихнути, тому що нарешті Ви її виплатили, заплатили останій платіж банку і у Ваших руках залишився будинок чи квартира. За словами деяких експертів придбання свого власного житла є найкращою інвестицією до відходу на пенсію. За словами інших іпотека вважається найбільшим тягарем для людей. Отже давайте подивимось, як воно виглядає насправді?   фото: Finance iDNES   Іпотека не для всіх! Задумуватись про іпотеку потрібно з холодною головою і тверезим розумом! Але в основному ми піддаємось емоціям. Спостерігаємо як знайомі, друзі вже придбали житло в кредит, бачимо рекламу по місті, всі пропонують кредит на житло. Тільки нікого з них не цікавить, чи зможете Ви сплачувати свій кредит і через 5 чи 10 років. Річ йде про Ваше житло і про Ваші гроші. Про Вашу оселю, де Ви проведете можливо все своє життя. З однієї сторони бажання бути власником своєї оселі а з іншої сторони страх, чи вдасться Вам дотягти все це до кінця? Давайте поглянемо на всі переваги та недоліки іпотеки та оренди. Переваги іпотеки: Замість щомісячної орендної плати ви можете сплачувати іпотеку і інвестувати до свого власного житла. Після останнього платежу будинок або квартира належать тільки Вам. Нерухомість можете використати як заставу. Нерухомість на яку Ви взяли Іпотеку можна продати, в разі збільшення місячної оплати. Не потрібно вирішувати договори оренди, постійні переїзди, тощо. Будинок чи квартиру можете облаштувати або переробляти так, як Ви захочете.  Переваги Оренди: При зміні Вашого соціально-економічного статусу, наприклад при втратиті добре оплачуваної роботи, Ви можете просто змінити оренду і перейти на більш дешевий варіант. Флексибільність (гнучкість). Маєте можливість з дня на день переїхати в інше місце. Нікому нічого не винні. Не повинні дбати про нерухомість (ремонт, обладнання). Початкові інвестиції мінімальні, на відміну від іпотеки, де Ви повинні мати не малі заощадження, щоб отримати кращі умови для надання кредиту. Іпотека і оренда мають свої недоліки Коли Ви берете іпотеку, Ви мали б мати в резервах гроші. Іншими словами, вступні інвестиції набагато більші ніж у випадку з орендою. Недоліком оренди є те що гроші інвестуєте до чужого. А ще маєте підготуватись, що оренда буде з кожним роком дорожчати. Що стосується іпотеки, потрібно враховувати не тільки місячний платіж а й інші платежі, такі як страхування житла, страхування життя (на випадок втрати працездатності внаслідок хвороби та інших комплікацій). Місячні платежі можуть з часом змінюватись за рахунок того, який відсоток Вам запропонує банк. З іншого боку і під час оренди Ви не маєте гарантії, що Вам продовжать договір оренди не піднявши ціну.    фото: Все Pro Гроші Отже підведемо підсумки: Перед тим, як почати думати над тим, жити в орендованому житлі, чи брати іпотеку, Ви повинні задуматись насамперед над майбутнім, над Вашими планами: Чи плануєте Ви залишатись в Чехії? Чи не плануєте Ви змінювати свою роботу найближчим часом? Чи плануєте дітей? Всі ці важливі життєві події будуть мати вплив на Ваші фінанси, як і їх збільшення так і їх зменшення.  Якщо ви зацікавлені в іпотечному кредиті або ж хочете дізнатись, як працює система фінансування житла в Чехії, та отримати незалежну оцінку всіх місцевих банків, невагайтесь, звертайтесь за допомогою, і ми разом знайдемо безпечне вирішення питань Вашого житла.   Юрій Остафічук - радник в області іпотечного кредитування, інвестицій, страхування та планування пенсії  для UAPORTAL.CZ Електронна пошта: jurij@ostafichuk.cz Моб.телефон: +420 777 08 19 19 головне фото: Все Pro Гроші

Новий інформаційний портал, створений для українців, які живуть, навчаються, працюють та відпочивають в Чехії. Сайт буде цікавий і тим, хто тільки збирається познайомитись з цією чудовою країною.   UAPORTAL .CZ це: -  незалежний ресурс, що висвітлює заходи української громади та яскраві події в Чехії; -  відповіді на важливі питання щодо віз, працевлаштування, навчання, медицини і житла; -  актуальні авторські статті на безліч цікавих тем; -  можливість розмістити власні безкоштовні оголошення та читати оголошення інших учасників порталу; -  занурення у всі аспекти життя багаточисельної української громади в Чехії. -  повноцінна соціальна мережа, що дозволяє спілкування з однодумцями та обмін досвідом у різноманітних тематичних спільнотах;   Реєструйтесь, обирайте цікаву для себе тематику та долучайтесь до створення нового інформаційного простору. Запрошуємо до співпраці над розбудовою Порталу щирих та позитивних людей, які хочуть змінювати життя українців в Чехії на краще.  Відео, яке допоможе вам краще орієнтуватись на нашому порталі і охопити всі його можливості:    Відео про те, як швидко зареєструватись через facebook:     Стандартна реєстрація: