Цими днями у чеському місті Карлови Вари проходить 52-й Міжнародний Карловарський кінофестиваль про який ми писали раніше.  Україну у головній конкурсній програмі фестивалю представляють фільм українсько-словацького виробництва "Межа" та стрічка режисерки Марини Степанської «Стрімголов». Фільм "Межа" — це перший спільний проект України та Словаччини з кіновиробництва. В основу його сценарію лягла реальна гостросюжетна історія, що відбулася на українсько-словацькому прикордонні за кілька місяців до приєднання Словаччини до Шенгенської зони, яка відображає тонку межу між людським достоїнством і зрадою, рідним домом і чужиною. Історія фільму закручується навколо начебто звичайної, але дуже напруженої драми: неспокійний час починається для Адама Крайняка, глави сім’ї і ватажка організованої злочинності на словацько-українському кордоні. Його найстарша дочка збирається вийти заміж за місцевого злодія на ім'я Івор. Український партнер Адама Йона здіймає бунт, і на кордоні починає з'являтися новий продукт – наркотики. Ця кримінальна історія розгортається в самому серці словацько-українського прикордоння, де перетинаються культури, мови і людські життя… Режисер стрічки - Петер Беб’як (Словаччина), автор сценарію - Петер Балко (Словаччина), продюсери - Ванда Адамік-Грицова (Словаччина) та Андрій Єрмак (Україна). У фільмі зіграли відомі українські митці Римма Зюбіна, Станіслав Боклан, Олександр Піскунов. Це цікаво: зйомки фільму "Межа" проходили на території західної України, Словаччини та Чехії.  А стрічка "Стрімголов" розповідає про історію кохання молодих людей, які намагаються зробити складний вибір в умовах непростого часу у сучасному Києві. Антон, музикант-вундеркінд, що не впорався з покладеними на нього сподіваннями, повертається додому після двох років навчання в Швейцарії і піврічного лікування алкогольної залежності в психоневрологічному диспансері під Києвом. Катя, одна з тисяч дівчат, що знімають кімнати в кам'яних джунглях Троєщини і шукаються себе, завтра має летіти в Берлін за "новим життям". Випадкова зустріч змінює все. Це цікаво: "Стрімголов" переміг на пітчингу "Comming Soon New Talents у Вільнюсі", а також презентувався на цьогорічному ринку кіно у Каннах.    Поза конкурсною програмою Україна на фестивалі представлена також стрічкою «Вулкан» режисера Романа Брндарчука.  Проект став одним із переможців 7-го конкурсного відбору Держкіно і реалізовується за державної підтримки. З українського боку виробництво фільму здійснює кінокомпанія "ТАТОФІЛЬМ", продюсери - Олена Єршова і Дар’я Аверченко. За сюжетом, Лукас переживає кризу середнього віку. Він працює перекладачем в офісі ОБСЄ й у складі моніторингової місії вирушає на кордон з Кримом. Cерія дивних збігів залишає Лукаса сам на сам з таємничим і хаотичним всесвітом південного степу, в якому життя здається відірваним від будь-якої структури. У цих дивних місцях, де люди віднаходять щастя у найпростіших, часто ілюзорних речах, де переплелися минуле, сучасне і майбутнє, де кожен день може стати останнім, Лукас починає життя спочатку. А також литовсько-українським фільмом «Стасіс» режисера Мантаса Кведаравічуса.  Повнометражний художній фільм «Стасіс» став одним із переможців Дев’ятого конкурсного відбору Держкіно. Авторами сценарію стрічки є Мантас Кведаравічюс, Ейріні Аврамопуло та Евангелос Коутсоуракіс. Спільне виробництво фільму здійснюють Литва, Україна та Франція. Продюсери – Уляна Кім(Литва), Віталій Шереметьєв і Наталія Лібет (Україна) та Надія Турінцев(Франція).  «Стасіс» – це художній фільм про людей, які втратили відчуття часу, але не жагу до життя. Драма наслідує античні трагедії і відбувається на околицях колишніх імперій. Кохання та смерть, ерос і танатос – одвічні полюси, навколо яких розігрується людська трагедія.   Це цікаво: За словами творців стрічки, в її основі лежить етнографічне дослідження в Афінах, Одесі та Стамбулі, що здійснювалося впродовж трьох років. Переважна більшість локацій зосереджена у сквотах, секретних кафе та занедбаних заводах. Певні громадські заходи на кшталт бунтів, протестів, релігійних святкувань були також досліджені та відзняті. Реальні персонажі з тих локацій та їхні історії – основа цього фільму.  Також під час фестивалю відбулася тристороння зустріч Віце-прем’єр-міністра України Павла Розенка та Міністра культури Євгена Нищука з міністрами культури Чехії та Словаччини Даніелем Германом та Мареком Мадяричем.    А це дуже цікаво: стрічку «Межа» експерти називають однією з претендентів на перемогу поряд зі стрічками «Птахи співають в Кігале» Криштофа Краузе, «Аритмія» Бориса Хлєбнікова та грузинською історичною драмою «Кібула» Георгія Овашвілі. Переможці кінофестивалю будуть оголошені 8 липня. Найвища нагорода – «Кришталевий глобус», буде вручена найкращому режисерові, кіноакторові та сценаристу. Під час підготовки статті були використані матеріали офіційного сайту посольства України у Чеській Республіці

18 дітей зі Львівської та Волинської областей, батьки яких загинули під час російсько-української війни героїчно захищаючи свою землю від агресора,  протягом тижня відпочиватимуть у Чеській Республіці за запрошенням Міжнародної громадської організації «Українська Європейська Перспектива» в рамках реалізації проекту «Допомагаємо Україні разом». Для дітей підготовлено цікаву, насичену враженнями та мандрівками програму, до урізноманітнення або допомоги в організації якої ви також можете долучитись. Під час відвідання Посольства діти поділилися своїми враженнями від перебування в Чехії.  Посол Євген Перебийніс розповів дітям про Чеську Республіку, вручив на згадку про перебування в Празі подарунки, подякував організаторам за реалізацію проекту. А програма "Допомагаємо Україні разом" продовжує свою діяльність і ви можете до неї долучитись та допомогти у будь який спосіб для реалізації благодійних проектів.Контактну інформацію ви можете відшукати на офіційній сторінці: https://www.facebook.com/uepeuМатеріали запозичено з офіційного сайту посольства України у Чеській Республіці

Угоду про науково-технологічне співробітництво між Кабінетом Міністрів України та Урядом Чеської Республіки буде подано на ратифікацію Верховною Радою України. Відповідне розпорядження, підготоване Міністерством освіти і науки України, ухвалив 29 березня Уряд України. Угода про науково-технологічне співробітництво була підписана у Празі 19 грудня 2011 року між Кабінетом Міністрів України та Урядом Чеської Республіки. Однак для того, щоб документ набув чинності, Угода має бути ратифікована Верховною Радою. Уже передбачено, що в межах Угоди Україна та Чехія разом готуватимуть фахівців у сфері технологій,спільно виконуватимуть наукові дослідження та братимуть участь у міжнародних програмах. Також сторони обмінюватимуться науково-технологічною інформацією, науковцями та проводитимуть спільні семінари, конференції, виставки. Щоб координувати зазначені заходи, буде створено Спільний комітет з питань науково-технологічного співробітництва.У публікації використано матеріали з урядового порталу.

Життя у зоні бойових дій накладає відбиток на внутрішній стан будь кого, хто стикається з війною. Найбільш сильно це впливає дітей, тому однією з найпріорітетніших задач сьогодні є створення програм, тренінгів, таборів, курсів та заходів будь якого іншого формату, які допоможуть провести психологічну і соціальну адаптацію, для тих хто постійно знаходиться у зоні посиленого психологічного стресу і ризику через війну.Тому подія, що відбулась сьогодні, є дуже знаковою і надзвичайно позитивною, адже виконавчий директор Пласту Станіслав Андрійчук та Посол Чехії в Україні Радек Матула підписали Угоду про реалізацію гуманітарного проекту. Представники Пласту зголосилися провести 6 таборів для дітей із зони бойових дій протягом серпня-вересня 2017 року. Табори відбудуться у Карпатах, а також у Вінницькій, Одеській і Тернопільській областях. У таборах візьмуть участь 280 дітей. Пошук і підбір учасників буде відбуватися з допомогою пластових осередків і партнерських організацій, які працюють у Донецькій і Луганській областях. Табори відбудуться з ініціативи та за сприяння Міністерства закордонних справ Чеської республіки.Довідка: «Пласт» — національна скаутська організація України, мета якої сприяти всебічному патріотичному самовихованнюукраїнської молоді на засадах християнської моралі, на свідомих, відповідальних та повноцінних громадян місцевої, національної та світової спільнот, і на провідників українського суспільства. Дата заснування «Пласту» — осінь 1911 р.

30 квітня 1883 р. у Празі народився Ярослав Гашек. Син празьких викладачів гімназії; затятий мандрівник: без копійки у кишені обійшов усю Центральну та Південну Європу. Коли вибухнула світова війна, Гашека мобілізували до 91-го Будейовицького піхотного полку, якому відтоді судилася слава, бо саме з цим полком пов'язані всі Швейкові подвиги. У червні 1915 р. Гашек вирушив на фронт до Галичини, а у вересні добровільно здався в російський полон. 500 км від Дубна до Києва пішки важким осіннім бездоріжжям пройшов Гашек. Як військовополонений № 294 217 він побував у таборі військовополонених у Дарниці під Києвом.  Двадцять дев’ять місяців жив Ярослав Гашек на землі України. У липні 1916-го він став фейлетоністом київського тижневика «Чехослован», який виходив чеською. Офіційно видавався він Президією Союзу Чехословацьких товариств (вул. Володимирська, 36, згодом у буд. №104 по вул. Жилянській). Мешкав Ярослав у редакції, спав на канапі в приймальні, підклавши під голову підшивку газети та накрившись шинеллю. Згодом переїхав до готелю «Прага», власником якого був чех В. Вондрак. Увесь день Гашек був із земляками: в таборі, в казармі, в генделиках. Усюди навколо нього було гамірно та весело. Пив Гашек багато, в основному пиво, замість горілки погоджувався на будь-яке вино. Як і в Празі, писав між ковтками пива. Улюбленою кав’ярнею була «У чеської корони» (вул. Б. Хмельницького, 19), навпроти театру. 20 січня 1917 року Гашек випадково зустрів Йозефа Майєра, брата колишньої дружини Ярмили. Швагро здався в полон, став офіцером російської армії. Вони пішли на «пивечко» до київської ресторації «Семадені», що на Хрещатику і влаштували там бій.  24 лютого 1917 р. на вул. Ярославів Вал, 1, у кав’ярні «Біля Золотих воріт», що біля редакції, Гашек зайшов разом із колишнім сербським офіцером Талавані. Сподіваючись, що його тут знають, солдат Гашек без дозволу опустився на стілець. Офіцер мирно запитав, чому солдат сів без дозволу. Гашек повівся як ображений, відмовився вийти. Коли ж офіцер спробував оголити шаблю, Гашек пляшкою розбив йому голову. Так письменник потрапив до гарнізонної буцегарні в Борисполі. Там, без пива та співбесідників, згадав «ідіота у військовій частині» на ім'я Швейк, якого вигадав 1911-го. Звідти передав друзям записку: «Сиджу тут у безпеці й пишу Швейка». За 11 днів він створив повість «Бравий вояк Швейк у полоні». «Пригоди бравого вояка Швейка», повна назва: «Пригоди доброго вояка Швейка під час світової війни», чеськ. Osudy dobrého vojáka Švejka za světové války. Твір написано у 1920–1922 роках і не завершено. У Києві, восени 1917-го, у друкарні видавництва «Чехослован» вийшла повість Гашека «Бравий вояка Швейк у полоні».  — Шкода, що в Борисполі мене не протримали довше, — бідкався романіст. — Я не закінчив «Швейка». Новий 1918 рік Гашек разом із майбутніми генералами Ланегером і Медеком зустрічали у пана Винаржа в пивному ресторані на Інститутській. Коли розходились, Гашек підбив друзів піти на Софіївську площу, встати навколішки, молитися та кланятися пам’ятнику українському гетьману Богдану Хмельницькому. До Центральної Ради автор «Швейка» поставився позитивно (твори «Різдвяний фейлетон», віршоване «Послання першому полку»), але очікував продовження збройної боротьби з німцями та австрійцями.  Коли у січні 1918-го на вулиці Києва Гашека зупинив червоний патруль, він пред’явив документ, виданий українською владою. Червоноармійці розглядали документ, передавали з рук в руки. Вирок був короткий: «Білий, контрреволюціонер! Розстріляти!» Скільки не пояснював Гашек, що він чех і нейтрал, у відповідь чув: «Все одно буржуй! До стінки його!» І повели до найближчого рівчака. Хоча Гашеку небо маковим зернятком здалося, він усе ж таки зумів переконати, що має право на останнє бажання, а саме — випити. Погодилися. Гашек повів патруль у грузинський винний погрібець «Замок Тамари», а там, за підмогою господаря винарні, досхочу напоїв своїх конвоїрів. Так Гашек урятувався і прийняв рішення терміново залишити Київ і відступив разом із червоними на схід.  У себе на батьківщині він харчувався тільки пивом, ніде не огинався, крім пивних генделиків: там знаходив теми, персонажів. При цьому Гашек творив одразу без виправлень та редагувань. Гашек посилено рекламував книжку про Швейка у празьких трактирах. 25 серпня 1921 року художник Ярослав Панушка забрав письменника до містечка Липниця.  Вони оселилися в трактирі «У чеської корони». Там Гашек півтора року дописував роман. Він погладшав, почав задихатися, потерпав від безсоння, сил ставало все менше. Гашек уже не міг писати сам, а диктував найнятому секретареві, востаннє секретар записував 29 грудня 1922 р. У ніч на 3 січня Ярослав Гашек продиктував лікареві духівницю і підписав її. Уранці він помер від паралічу серця, до 40-річчя не дожив три місяці.   Автор - Ганна Черкаська   фото ZN.UA

Незважаючи на перешкоди, Празький Майдан продовжує свою інформаційну роботу на головній площі Старого Міста Праги.  Щонеділі, від 13 до 18 годин, кожен може підтримати петицію, що закликає до запровадження більш жорстких санкцій проти Російської Федерації, отримати останні новини прямо з місць боїв та дізнатися про менш відомі аспекти війни в Україні або про Україну загалом. В рамках гуманітарної допомоги Україні можна внести свій вклад будь-якою фінансовою часткою, навіть невеликою, у спеціальну скриньку. Ми вже писали раніше, що празькі українофоби намагались через мерію заблокувати акцію. Організатори прийшли продовжити дозвіл на акцію, однак з’ясували, що місце і час, у які вже майже 3 роки завжди відбувався "Празький Майдан", зайняті для заходу під назвою "Антимайдан". Відкрита правда про Майдан в Україні і правда про Росію, у документах та інформації», організована «Товариством чесько-російської дружби». Один із засновників цього товариства є Олександр Барабанов. Більше про це ви можете прочитати у статті: Празьким майданівцям потрібна підтримка На днях керівник ПМ Катерина Скрипнік, нам повідомила хорошу новину, так званий "Антимайдан" відмінив всі свої акції на Староміській площі !!! Це наша спільна перемога над путінолюбами в Чехії. Вітаємо празьких майданівців з поверненням на своє постійне місце проведення акції!  Друзі, цієї неділі, 30 квітня, о 13:30 прийдіть на Староміську площу, щоб приєднатись до міжнародної акції „Stop Putin, Stop War“, яку Празький Майдан організовує вже вчетверте Stop Putin's War in Ukraine 4.0 - Prague Галина Андрейців, для UAPORTAL.CZ Фото:Катерина Скрипнік