КОМПАНІЯ «АРКА ІНДАСТРІ ЮКРЕЙН», ДОЧІРНЯ СТРУКТУРА ЧЕСЬКОЇ КОМПАНІЇ ARCA CAPITAL ПІДПИСАЛА ТРИСТОРОННІЙ МЕМОРАНДУМ, З ТОВ «УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО З ІНОЗЕМНИМИ ІНВЕСТИЦІЯМИ «УПС» І КОМПАНІЄЮ З ОБСЛУГОВУВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙ «ІНВЕСТМЕНТ СЕРВІС ЮКРЕЙН» (ISU) Предметом меморандуму є консолідація зусиль, спрямованих на об’єднання активів і потужностей 11 українських будівельних компаній на базі «УПС» і спільна діяльність сторін у будівництві доріг і магістралей та інших об’єктів інфраструктури по всій Україні. Передає Національний Промисловий Портал, з посиланням на Інтерфакс-Україна. Чеські інвестори вже в наступному році планують будівництво доріг на суму до €150 млн, збільшення парку дорожньо-будівельної техніки на 100 одиниць, працевлаштування 300 працівників і подальша модернізація потужностей виробництва.   "Ми зацікавлені в початку міцних і продуктивних ділових відносин з групою українських підприємств, оскільки знаємо, що стан розвитку інфраструктури і нових логістичних можливостей – пріоритетне питання на рівні держави. Ми твердо маємо намір інвестувати в діяльність групи будівельних компаній», – зазначив директор «Арка Індастрі Юкрейн" Павол Крупа.   На етапі співпраці з чеською компанією планується розширення і придбання ще як мінімум трьох мобільних асфальтобетонних заводів. Також обговорюється забезпечення більшої екологічності технологічного процесу. foto: Dopravní noviny  

Чехія – одна з країн, які в українських дипломатичних колах часом називають "складними", і на те є достатньо причин. В цьому чимало вини самої України та колишнього посла Бориса Зайчука, який керував дипмісією в Празі з 2012 року і особисто доклався до створення багатьох проблем.  Олії у вогонь додав президент Чехії Мілош Земан, якого вважають найбільшим другом Путіна серед європейських лідерів. А ще – болюче візове питання, поїздки чеських політиків до Криму, старі образи… Отже, тло наших відносин складно було назвати позитивним. Та в останні місяці ситуація змінилася. Прага та Київ синхронно призначили нових послів. Візова проблема, по суті, зникла. Чехія ліквідувала так званий "представницький центр ДНР" та почала переслідувати громадян, причетних до бойових дій на Донбасі... То чи можливе перезавантаження у відносинах Києва та Праги? Щоби дати відповідь на це питання, ми поговорили з послом Чехії в Україні Радеком Матулою. Його відповіді дають підстави для оптимізму, вони – до вашої уваги. "Я знаю, що багато що із заяв ЗеманаУкраїні не подобалось" – Одним із суттєвих подразників в українсько-чеських відносинах є президент Мілош Земан. Я не перша людина, від якого ви це чуєте, так? – Так, це правда. Та я насамперед хочу відзначити, що в Чехії – як і в більшості країн світу – немає однакових поглядів на світ у всіх представників влади. Але немає жодних сумнівів, що чеський уряд – а саме він відповідає за концепцію зовнішньої політики держави – зацікавлений у добрих відносинах з Україною. За півроку, що я тут працюю, Україну відвідали чотири чеських міністри, і всі без винятку заявили про чітку підтримку України у всіх життєво важливих для вас питаннях. Я кажу про повну підтримку суверенітету, незалежності і територіальної цілісності, про підтримку реформ. Чехія підтримує подальший розвиток ваших відносин з ЄС. Ми однозначно виступали за безвіз. Чехія не визнає анексію Криму, виступає за мирне врегулювання, підтримує принциповий підхід Євросоюзу до відносин з Росією, включно з питанням санкцій. Саме з такими позиціями Чехія виступає в рамках ЄС, НАТО, міжнародних організацій і на двосторонніх переговорах зі своїми партнерами. Що ж до президента Земана... Я, як посол, поважаю право президента висловлювати свою думку з питань зовнішньої політики. І, звісно, я знаю, що багато що з цих висловлювань Україні не подобалося. Але більшість із них датовані 2014-2015 роками. – Були некоректні заяви і в 2016-му... – Але я кажу про більшість із них, і вони дійсно звучали два-три роки тому. Сьогодні у нас – 2017 рік. І за півроку, поки я тут, я не відчув, що українсько-чеські відносини – на поганому рівні. Навпаки, ми зараз говоримо про їхню інтенсифікації в усіх сферах. – Я розумію вас як дипломата, але попрошу вашої поради. Що ви порекомендуєте громадянину України, який бачить або чує в ЗМІ президента Чехії, котрий говорить, що Крим не може бути українським. Як нам на це реагувати? – Напевно, треба враховувати, що в кожній країні – своя система влади. Десь у президента багато повноважень, а ось у Чехії за зовнішню політику відповідає уряд, а не президент. Офіційна позиція Чехії – це позиція уряду. Я переконаний, що і керівництво України, і більшість українських громадян позитивно сприймають позицію уряду з усіх найважливіших для України питань. – Чи можна бути впевненим, що уряд в якийсь момент не підтримає позицію Земана – зокрема, в питанні пом'якшення санкцій? – Чеський уряд вважає, що санкції не можуть бути переглянуті, якщо причини для їх запровадження не були вирішені. Ми дійсно вважаємо важливим збереження єдності в ЄС з цього питання, а тому – підтримували і підтримуємо продовження санкцій до повного виконання Мінських угод. І навіть після врегулювання на Сході України Чехія наполягатиме, що необхідно залишити в силі санкції, пов'язані з незаконною анексією Криму. Я впевнений, що ця позиція Чехії не зміниться. У тому числі – після парламентських виборів, які відбудуться у жовтні, після формування нового уряду. "Доля України чехам не байдужа" – Земан не взявся нізвідки, чотири роки тому громадяни Чехії обрали його президентом. Можливо, вони підтримують і його політику щодо Росії та України? – Я, звісно, не казатиму, що в суспільстві є стовідсоткова підтримка санкцій. Є підприємства, які постраждали від них. Але уряд враховує не тільки економічні розрахунки, є й інші важливі аргументи. У тому числі – єдність ЄС, європейські цінності. Чехія міцно кинула якір в ЄС і НАТО. Цінності ЄС і НАТО – основа нашого підходу. І не варто очікувати, що чеський корабель після кожних виборів змінюватиме свій напрямок. – Політику складно ігнорувати думку виборців. А вони, якщо вірити нещодавнім опитуванням, вважають Росію партнером, а не загрозою. 59% чехів заявили, що РФ варто включити до європейських структур безпеки! Це вселяє побоювання: чи не захочуть виборці помиритися з Росією ціною України? – Я впевнений, що таке питання навіть не стоятиме на порядку денному. Є й інші опитування, і вони кажуть, що люди цінують місце Чехії в європейських структурах. Тому я впевнений: питання про те, щоб пожертвувати Україною заради відносин з Росією, навіть не обговорюватимуть. – У чеському суспільстві є проросійські настрої? – У мене є такі дані соцопитувань: 52% чехів вважають ситуацію в Україні загрозою європейській безпеці. Ця тема присутня в нашому медіа-просторі, розвитком ситуації на сході України цікавляться 30% чехів. Це не зовсім те, про що ви питаєте, але для мене це означає, що доля України чехам не байдужа. – Чеські ЗМІ – окрема тема. Наш посол у Празі був навіть змушений писати відкритого листа в Dnes, провідну газету країни, журналіст якої вихваляв бойовиків "Л/ДНР". Тож інформація буває різною. – На жаль, є така проблема, що дуже багато хто не замислюються, що в ЗМІ буває дезінформація. Люди готові вірити всьому, в тому числі недостовірній інформації. Хоча уряд приділяє велику увагу проблемі дезінформації, і не тільки тій, що створена Росією або стосується України. У МВС Чехії нещодавно був створений центр боротьби з тероризмом і гібридними загрозами. Але люди, на жаль, не дуже замислюються над цим, не думають про те, що не кожному джерелу можна довіряти. – А тим часом, у вас незабаром вибори: восени – парламентські, взимку – президентські. Ми всі бачили спроби Росії вплинути на вибори в США, Нідерландах, Франції. Чи можна бути впевненим, що це не продовжиться в Чехії? – Впевненим бути не можна, але поки у мене немає ніякої інформації про те, що хтось планує втручатися в наші вибори. Про ініціативи уряду з цього приводу мені також невідомо. "Вирішено давати українцямвдвічі більше дозволів на роботу" – Ким є Чехія для України? Другом, партнером або навпаки – суперником? Давайте спробуємо назвати одним словом. – Одним словом – складно. Але якщо коротко, то серед шести країн Східного партнерства Україна є нашим найбільшим і найважливішим сусідом. Так, я вважаю вас саме сусідом, хоч у нас і немає спільного кордону. – Зараз нарешті запрацював безвіз, але до того довгі роки візова практика Чехії в Україні вважалася проблемною, а минулого року була найгіршою в Шенгені. Чому це відбувалося, якщо ми – дійсно важливий сусід? – Можу запевнити, що у консульств Чехії немає і не було – щонайменше, за півроку, поки я тут працюю, – мети ускладнювати життя українцям, які бажають поїхати до Чехії. Ми раді бачити українських туристів, мандрівників, ділових людей і хотіли б, щоб отримати шенгенську візу їм було якомога простіше. – Як бачимо, це не завжди виходило. – В разі дотримання правил – виходило. З 2015 по 2016 рік кількість заявок на візу у нас збільшилася більше ніж на 40%. Це теж про щось говорить – виходить, що заявники не вважають наш візовий процес занадто складним і незрозумілим. Ми працювали з сімома візовими центрами в різних регіонах і не плануємо зменшувати їхню кількість навіть після початку дії безвізу. Так, я бачив вашу реакцію на статистику ЄС. Кількість відмов посольства Чехії – 7,4% – може здатися високою. Але якщо людина отримала відмову, то це означає, що у неї була проблема з документами. Хтось подає не всі дані; бувають фальшиві документи; буває, що документи готують не дуже чесні посередники. – Стривайте, але до інших посольств йдуть такі ж українці, а рекордні відмови були саме в Чехії. При цьому в чеських консульствах у Росії частка відмов в десятки разів, а в Білорусі – в сотні разів нижча. І головне, я добре пам'ятаю, як свого часу Чехія публічно оголосила політику видачі багаторазових віз тим, хто вже їздив у Шенген. А насправді у вас був вкрай низький відсоток мультивіз. – Я не можу коментувати, як перевіряють документи в інших країнах, я можу говорити тільки про посольство Чехії в Києві, тому мені складно прокоментувати ці дані. Що стосується мультивіз, то я пам'ятаю, що кілька років тому була заява про це. Але схоже, що в Україні дехто неправильно її зрозумів і вирішив, що ці візи даватимуть усім, хто звернувся. – Щоб закрити візову тему, розкажіть, яка ситуація з дозволами на роботу. Уряд Чехії обіцяв, що квота для України істотно зросте. Чи так це? – Так, було рішення видавати громадянам України вдвічі більше дозволів на роботу – 8 тисяч на рік. Заяви на робочі візи за цією програмою розглядатимуть у Львові. Зараз тривають підготовчі роботи, тому що ми повинні найняти нових людей у консульство тощо. Як квота буде змінюватися далі, залежить від домовленостей уряду, профспілок і організацій роботодавців. – Чехія не планує відкривати ринок праці для безвізових подорожуючих – так, як це зробила Польща? – Мені невідомо, щоб у Чехії хтось готував схожу програму. "Ми робимо стандартною процедурупостачання в Україну військової техніки" – Ви вже згадали, що Чехія міцно кинула якір в ЄС. Але ідея виходу з Євросоюзу в Празі лунає вже давно, щонайменше, при двох президентах. – Тут я пошлюся на статистику. 60% чехів вважають, що Чеська Республіка має бути членом ЄС. Це – дані весни 2017 року. І тенденція підтримки Євросоюзу зростає, плюс 9% порівняно з минулим роком. 32% чехів заявляють, що вони задоволені наслідками членства, 35% оцінюють нейтрально, і лише 30% – незадоволені. У суспільстві приблизно порівну тих, хто довіряє і не довіряє ЄС, 48% і 47%. Цікаво, що 57% вважають себе не тільки громадянами Чехії, а й громадянами ЄС. Що стосується ідеї виходу з Євросоюзу, то вона і справді постійно з'являється, але у неї немає підтримки якоїсь вагомої політичної сили. А євроскептицизм, який у нас іноді звучить – це скепсис не щодо всього Євросоюзу, а з приводу окремих інституцій чи їхніх рішень. Тому в Чехії просто немає серйозних дебатів про можливість виходу з ЄС. З НАТО ситуація ще краща. Довіра до Альянсу – 58%, недовіра – 33%. Згодні з членством 71%, не згодні – 29%. – Але при цьому уряд не поспішає збільшувати оборонний бюджет до 2% ВВП, як того вимагають правила Альянсу. – Ви, очевидно, знаєте, що зараз наш оборонний бюджет – близько 1,08% ВВП. Але у нас є рішення, що до 2020 року витрати на оборону складатимуть 1,4% від ВВП, а до 2024 року ми хочемо вийти на 2%. – Навесні міністр оборони Чехії Мартін Стропницький заявив, що Прага зняла обмеження на постачання зброї до України. Що це означає? Ми обговорюємо поставку летальної зброї? – Співпраця між міністерствами оборони Чехії та України зосереджена на таких сферах, як підготовка, навчання фахівців, обмін досвідом у сфері військової реформи. Міністри оборони Чехії та України, фото посольства Після візиту міністра до Києва вона, ймовірно, пошириться на військову медицину. І ви маєте рацію, одночасно відкривається можливість співпраці в постачанні в Україну деяких видів військової техніки – звичайно ж, на основі стандартного процесу експортного ліцензування. Досі політика Чеської Республіки обмежувала таку можливість – від зими 2014 року діяла заборона на поставки військової техніки і матеріалів в Україну. Зараз ми робимо цю процедуру стандартною. Це означає, що для кожного випадку буде окремо розглядатися питання видачі ліцензії. – Від України вже надходили запити щодо зацікавленості в окремих видах озброєння? – Особисто у мене немає такої інформації. Але я впевнений, що низка чеських виробників військової продукції вже контактують зі своїми українськими партнерами. Це ринок. Є попит, є пропозиція, далі – питання переговорів. А уряд підключиться на етапі схвалення контракту. – В яких сферах військової промисловості Чехія є сильною? – У нас непогано розвинена авіапромисловість; все, що пов'язано з важкою технікою, в тому числі ремонт і модернізація; стрілецька зброя. "Ми говоримо про зближення, але не говоримо про членство" – Зараз усі говорять, що Євросоюз перебуває на порозі змін. Як він має змінюватися? – ЄС зараз намагається відповісти на такий виклик, як Brexit. Чехія вважає, що треба перш за все відновити довіру до ЄС у громадян. А для цього треба зосередитися на темах, важливих для людей; на тих, де люди бачать важливу роль ЄС. Це – питання економіки і безпеки. – В оновленій Європі є місце для України? – Питання членства України в ЄС і НАТО – дуже складне. На мій погляд, подобається це чи ні, але це – не питання сьогодення. – Я й не кажу, що ми повинні сьогодні подавати заявку. Але мені, наприклад, не вистачає визнання того, що Україна в принципі повинна стати членом ЄС. – Повторюся, це складне завдання на тривалу перспективу. Все залежить від України – коли ваша країна буде готова до членства, як швидко досягне успіху в реформах. Що стосується Чехії, то ми завжди вітали і підтримували зближення України з Євросоюзом. Ми також завжди визнавали європейські амбіції і перспективу України. Але зараз ми говоримо про зближення, але не говоримо про членство, тому що це не питання сьогоднішнього дня. – Свого часу, в 1991-1992 роках, з країнами Центральної Європи говорили саме про членство, і це підштовхнуло їх до перетворень. Звичайно, ЄС змінився, шлях до членства став довшим, але суть залишилася та сама. Чому ж у випадку з Україною так уникають розмов про членство? – А ви не відчуваєте, що ситуація в Чехословаччині на початку 1990-х і в сьогоднішній Україні не зовсім однакова? Стартові умови у нас були трохи кращі, це об'єктивно. За рівнем економіки, розвитку тощо. – Не можу погодитися. Україна зараз є країною з ринковою економікою, на відміну від пострадянських країн на початку 1990-х. От чесно, аргументи проти, які ми чуємо, більше схожі на виправдання. – Я не шукаю виправдань. Я лише наголошую – процес дуже тривалий. Не можна розраховувати на те, що ваш шлях в ЄС буде швидким. "Варто звертати більше уваги на тих,хто робить позитивні речі" – Час від часу з'являється інформація про іноземців, які воюють на Донбасі на боці бойовиків, в тому числі про громадян Чехії. Як з цим боротися? – Так, така проблема є. У мене особисто немає чіткої інформації, скільки наших громадян воює на Сході України, але за моїми оцінками, йдеться про 5-10 людей. – У ЗМІ зустрічаються вищі оцінки, більше 20 осіб. – Я бачив навіть 30, але порівнюючи інформацію з різних джерел, я б казав про 5 чи 10. Звичайно, чеська поліція і спецслужби займаються всіма цими випадками і вживають необхідних заходів, коли з'являється інформація про таких людей. На початку літа поліція вперше висунула звинувачення громадянинові Чехії у зв'язку з тим, що він брав участь у бойових діях на боці проросійських сепаратистів на Донбасі. – А ще на Донбас і до Криму проти волі України їздять чеські депутати. Держава має важелі впливу на них? – Якщо хтось із чеських депутатів, сенаторів, членів Європарламенту вирішить відвідати Крим або ту частину Донбасу, яка не перебуває під контролем Києва, і якщо він готовий це зробити в порушення законів України, то ні в кого в Чехії немає можливості перешкоджати у виконанні їхніх намірів. Це треба розуміти. Адже це їхня особиста поїздка, їх не парламент туди направляє. Покарати їх Чехія також не може. Але давайте порахуємо, скільки всього у нас депутатів, сенаторів і членів Європарламенту? 302. А на Донбасі і в Криму з порушенням законів України скільки депутатів було? Я нарахував сімох. І мені здається, що треба звернути увагу не на них, а на інших майже 300 депутатів, які голосують на користь України – тих, хто підтримує асоціацію, безвіз, приймає резолюції на підтримку України. Мені здається, варто звертати більше уваги на тих, хто робить позитивні речі. – Просто серед "негативних героїв" є дуже яскраві персонажі. Зокрема, депутат Ярослав Голик нещодавно заявив, що веде роботу над системою постачання прісної води до Криму. Чи не вийде так, що якась чеська компанія повторить шлях Siemens? – Я сподіваюся, що ні, і наш уряд працює над тим, щоб такого не сталося. У нас в Мінфіні є спеціальне бюро, яке відстежує дії юридичних і фізичних осіб, які могли б порушити санкції. Будь-яка підозра, будь-яка інформація детально перевіряється. І наразі у мене немає жодної інформації про те, що режим санкцій був порушений Чехією або її компаніями. Ми налаштовані на позитивні взаємини з вашою країною, робимо все, щоб вони розвивалися і поліпшувалися. І на даний момент є підстави для оптимізму. Чехія підтримує Україну, а чеський бізнес все більше зацікавлений у тому, щоб працювати на вашому ринку.   Інтерв'ю взяв Сергій Сидоренко, редактор "Європейської правди" За інформацією: Європейська Правда 

Незважаючи на перешкоди, Празький Майдан продовжує свою інформаційну роботу на головній площі Старого Міста Праги.  Щонеділі, від 13 до 18 годин, кожен може підтримати петицію, що закликає до запровадження більш жорстких санкцій проти Російської Федерації, отримати останні новини прямо з місць боїв та дізнатися про менш відомі аспекти війни в Україні або про Україну загалом. В рамках гуманітарної допомоги Україні можна внести свій вклад будь-якою фінансовою часткою, навіть невеликою, у спеціальну скриньку. Ми вже писали раніше, що празькі українофоби намагались через мерію заблокувати акцію. Організатори прийшли продовжити дозвіл на акцію, однак з’ясували, що місце і час, у які вже майже 3 роки завжди відбувався "Празький Майдан", зайняті для заходу під назвою "Антимайдан". Відкрита правда про Майдан в Україні і правда про Росію, у документах та інформації», організована «Товариством чесько-російської дружби». Один із засновників цього товариства є Олександр Барабанов. Більше про це ви можете прочитати у статті: Празьким майданівцям потрібна підтримка На днях керівник ПМ Катерина Скрипнік, нам повідомила хорошу новину, так званий "Антимайдан" відмінив всі свої акції на Староміській площі !!! Це наша спільна перемога над путінолюбами в Чехії. Вітаємо празьких майданівців з поверненням на своє постійне місце проведення акції!  Друзі, цієї неділі, 30 квітня, о 13:30 прийдіть на Староміську площу, щоб приєднатись до міжнародної акції „Stop Putin, Stop War“, яку Празький Майдан організовує вже вчетверте Stop Putin's War in Ukraine 4.0 - Prague Галина Андрейців, для UAPORTAL.CZ Фото:Катерина Скрипнік    

Чеська Республіка планує продовжити фінансову та експертну підтримку України, наразі щодо цього тривають переговори, за результатами яких буде зрозумілий обсяг і формат допомоги. Про це зазначив Надзвичайний і Повноважний Посол Чеської Республіки в Україні Радек Матула під час зустрічі з міністром освіти і науки України Лілією Гриневич сьогодні, 10 квітня, у приміщенні МОН. «Упродовж останніх років ми мали плідну співпрацю в сфері освіти. Дуже важливо, що Чехія надає не лише експертну допомогу, а й фінансову. Особливо ми вдячні за технічну допомогу, яка протягом 2014-2016 років становила близько 22,5 млн гривень. Значні кошти пішли на підтримку переміщених університетів і відіграли важливу роль у цьому процесі», – відзначила Лілія Гриневич. Міністр наголосила, що одним із найбільших пріоритетів співпраці у подальшому МОН вбачає створення освітньої онлайн-платформи, де розміщуватимуться освітні матеріали для школярів і вчителів з компетентнісним компонентом навчання. «Ця платформа має відіграти ключову роль в успішному проведенні реформи Нова Українська Школа. Окрім цього, вона відкриє доступ до якісних освітніх матеріалів для сільських дітей та школярів з окупованої території. У масштабах країни кошти на створення платформи – це не дуже велика сума, але реальний вплив такого інструменту на розвиток освіти важко переоцінити. Ми щиро сподіваємося, що наші чеські колеги будуть нашими партнерами у цьому проекті», – підкреслила міністр. Сторони домовилися, що МОН проведе переговори з Чеським агентством розвитку, через яке реалізуються програми допомоги Україні. Будуть обговорені можливості допомоги з боку Чехії і напрямки співпраці у сфері освіти, що пріоритетні для України. Міністр також привітала Пана Радека Матулу з призначенням Послом в Україні та відзначила успіхи Чехії у тестуванні PISA, в межах якого країна посіла 21 місце. За інформацією: Педагогічна преса

З розпадом радянського блоку європейська та євроатлантична інтеграція Чехії визначається, як основний пріоритет національного розвитку країни. Розпочався цей процес з подання Чехією заявки на вступ до Європейського Союзу у січні 1996 року. Після того, як країна досягла критеріїв членства в ЄС, в травні 2004 року її офіційно прийняли до складу організації. Відтоді Чехія як країна-член Європейського союзу активно залучається до реалізації основних програм ЄС, насамперед, Спільної зовнішньої та безпекової політики (СЗПБ), а також «Східного партнерства». В рамках СЗПБ Чехія разом з іншими країнами-членами ЄС бере участь у міжнародних миротворчих операціях, створенні європейських батальйонних тактичних груп та у підтриманні оперативних можливостей (в т.ч. чесько-словацької та польсько-угорсько-словацької в рамках «Вишеградської групи»). В плані реалізації «Східного партнерства» Чехія послідовна в підтримці процесу європейської інтеграції України, була в числі посередників під час врегулювання російсько-українських проблем, викликаних так зв. газовими війнами Росії проти України. Чехія активно сприяє економічному та інституційному розвитку Європейського Союзу. Так, головними напрямами чеського головування в ЄС у першому півріччі 2009 року були сприяння розвитку ринків Європейського Союзу, покращення умов підприємницької діяльності, вирішення проблем безробіття, реалізація спільної сільськогосподарської політики та підвищення енергетичної безпеки Європи. Важливим досягненням за час перебування Чехії в ЄС можна вважати створення передумов для економічного розвитку країни, який був досить динамічним до початку кризових процесів в Європі, викликаних світовою фінансово-економічною кризою. Незважаючи на поточні проблеми, Чехія має всі шанси для відновлення позитивних процесів в економіці.  Одним з важливих кроків у рамках інтеграції країни до ЄС стало входження Чехії до Шенгенської зони (березень 2008 року).Чеські громадяни, вільно пересуваючись Європою, дістали змогу навчатись та працювати в країнах ЄС. Як вважає чеське керівництво, членство Чехії в НАТО складає основу національної безпеки країни. Так, у 1990 році колишня Чехословацька республіка, після розпаду Варшавського договору, першою встановила контакти з Північноатлантичним союзом, що відбулося під час візиту до Праги Генерального секретаря НАТО. Після виконання всіх необхідних процедур, 12 березня 1999 року Чеська Республіка стала повноправним членом НАТО та взяла на себе всі зобов’язання Північноатлантичного союзу. Щоправда, на відміну від Польщі, країн Балтії та Румунії, головною метою цього вступу стало не стільки забезпечення захисту від Росії, скільки можливість використання потенціалу Альянсу для оптимізації чеської оборонної складової. Так, інтегруючись до НАТО, збройні сили Чехії були скорочені зі 132 тис. осіб у 1993 році до 35 тис. осіб в 2010 році. Була списана і значна кількість застарілого озброєння, з 1 січня 2005 року чеська армія повністю перейшла на контрактний принцип комплектування. Скорочення збройних сил Чехії заощадило значні кошти, та одночасно було компенсоване включенням країни в єдину систему колективної безпеки НАТО і (що важливо!) отриманням нових сучасних зразків озброєння та військової техніки. Багатоцільовий винищувач JAS-39 «Gripen» В рамках цього процесу чеська армія була інтегрована до Об’єднаних збройних сил Північноатлантичного союзу. Система повітряного контролю ЧР інтегрувалася до об’єднаної системи ППО НАТО в Європі. На вигідних офсетних (компенсаційних) умовах чеська армія отримала 14 сучасних шведських літаків JAS-93 «Gripen» (при вартості контракту 750 млн. дол. США чеська сторона отримала офсетні компенсації від компанії Saab на суму 975 млн. дол. США), а також понад 100 австрійських бронетранспортерів «Pandur ІІ» (Чехія заплатила компанії Steyr-Daimler-Puch Spezialfahrzeuge 650 млн.дол.США, а отримала 150 % офсетних компенсацій). Бронетранспортер «Pandur-2» Чеські експерти стверджують, що, незважаючи на скорочення збройних сил, наведені вище заходи в рамках членства країни в НАТО значно підвищили військовий потенціал ЧР. Це і надало можливість Чехії забезпечити виконання своїх зобов’язань перед НАТО як в плані зміцнення безпеки Європи, так і щодо участі у міжнародних військових операціях, в тому числі в Іраку та Афганістані. В рамках концепції «Розумної оборони НАТО» Чеська Республіка спеціалізується на виконанні функцій радіаційного, хімічного та бактеріологічного захисту військ Північноатлантичного союзу. Це завдання покладене на 31 бригаду РХБЗ ЗС Чехії, що перебуває у оперативному резерві Сил швидкого реагування НАТО. В Альянсі Чехія спеціалізується також на виробництві радіоелектронної, бронетанкової та авіаційної техніки, що позитивно позначається на розвиткові чеського оборонно-промислового комплексу. Так, у 2000 році уряд Чехії ухвалив концепцію «Основи взаємодії державного управління і оборонної промисловості Чеської Республіки», а також угоду «Про співробітництво між Міністерством оборони ЧР та Асоціацією підприємств оборонної промисловості», які оптимізували роботу чеського ОПК у нових геополітичних умовах, у яких перебуває країна. Станція пасивної радіотехничної розвідки  «Vera» Спираючись на свою промислову базу, яка не поступається базам інших європейських країн, чеська компанія ERA Pardubice випускає сучасні станції радіоелектронної розвідки «Vera» (є подальшим розвитком відомої «Ramonа»). Крім того, разом зі США ведуться науково-технічні розробки в інтересах американської системи ПРО у Європі. Чеська компанія Aero Vodohody спільно з італійською компанією Alenia Aeronavtika бере участь у складанні середнього військово-транспортного літака C-27J Spartan.  Тактичний військово-транспортний літак C-27J «Spartan»   Більше десятка чеських підприємств залучені до виробництва згаданого вище австрійського БТР Pandur ІІ, які постачаються для збройних сил ЧР. Чехія бере також участь дослідницькій програмі під егідою Європейського оборонного агентства зі створення піхотного спорядження для ведення бойових дій у міських умовах. Позитивні показники членства Чехії в НАТО обумовили високий рівень підтримки процесу євроінтеграції чеським населенням.  В цілому, приєднання Чехії до ЄС та НАТО можна вважати послідовним і виваженим кроком, який духовно та фактично повернув країну до Європи, забезпечивши їй прогрес у сфері безпеки, а також нові можливості в економічному та соціально-політичному розвитку. Більш того, європейська та євроатлантична інтеграція країни гарантує їй мирний та безпечний розвиток на далеку перспективу. Нинішнє обговорення відносин України та ЄС нагадує період, коли Чехія лише планувала вступати до ЄС. Як і перед українцями зараз, перед чехами також постали фундаментальні питання, пов’язані з основами функціонування чеської держави. Чехія повинна була пройти через обов’язкові реформи адміністрації та законодавства, реформу судової системи, щоб відповідати вимогам приєднання до ЄС. Незважаючи на часткову хвилю гніву та невдоволення, що Чехія повинна підпорядкуватися диктатурі Брюсселя, громадяни країни були твердо переконані, що ЄС - це місце, до якого Чехія, як Європейська держава, належить. Цей факт був досить точно відображений на референдумі, коли три чверті виборців сказали "так" приєднанню до Європейського Союзу. В цьому і є відмінність між минулим досвідом Чехії та Україною зараз. В Україні загальне сприйняття ЄС в не є однозначним та балансує між позитивним і негативним.   Цитуючи Діту Харанзову – депутата Європарламенту від Чехії: «У порівнянні з тодішніми настроями у Чехії, відмінності у сприйнятті в Україні відчутні на різних рівнях. По-перше, Чехія вступила до ЄС 15 років тому, після Оксамитової революції, все ще будучи сповненою оптимізму, маючи позаду перший успіх у вигляді вступу до НАТО. По-друге, безсумнівно, коли ми вступили до ЄС в 2004 році, це був зовсім інший союз. Сьогодні Європа переживає чимало проблем у багатьох сферах, вона шукає рішення та відповіді на фундаментальні питання, пов’язані з майбутнім напрямком європейської інтеграції. ЄС має справу зі складним розвитком ситуації у сусідньому регіоні, а також далеко за межами Шенгенської зони. І по-третє, ЄС був для нас стратегічним партнером, якого ми потребували не лише для економічних інтересів та переваг, таких як вільний рух людей чи товарів, але також як гарантію безпеки та оборони. Ось якраз у цій частині наші інтереси збігаються. Я можу сказати від себе, що ніколи не сумнівалася, що рішення приєднатися до ЄС було правильним і єдиним можливим у нашій ситуації. Переконана, що майбутня перспектива для України має бути такою ж.»  Використані матеріали: Незалежний аналітичний центр геополітичних досліджень , Європейська правда  UAPORTAL.CZ                                                      

Нещодавно, чеська компанія  Isolit-Bravo, з містечка Яблонне Над Орліці, відправила в Україну чергову вантажівку з гуманітарною допомогою для України. 24 тонни якісного борошна поїхало до закарпатського містечка Воловець. Як каже власник і генеральний директор  фірми Квідо Штєпанек: « Коли  людина має більше, ніж потребує, вона повинна допомагати іншим». Квідо Штєпанек – філантроп і меценат, людина, яка має мужність і добре, відкрите серце. Насправді в першій лізі чеського бізнесу немає багато тих, хто б відкрито критикував Росію і щиро допомагав Україні. Квідо інший. Власник чеської машинобудівної фірми Ізоліт-Браво, має 11 вантажівок, які після анексії Криму почали возити в Україну гуманітарну допомогу. В його цеху висить український прапор, він пам’ятає окупацію 1968 року і знає, наскільки важлива підтримка і допомога для нас.     Isolit-Bravo виробляє кухонні прилади і деталі до автомобілів. Про неї в Чехії багато говорять не тільки тому, що її річний дохід становить більше мільярди доларів, але також тому, що її власник Квідо Штєпанек, з цього прибутку постійно виділяє мільйонні суми на благодійні цілі. Допомагає Україні, також в таборах для біженців. Коли була нагальна потреба і політики в Брюсселі становили Чехії квоту прийняти 1591 осіб, Квідо запропонував біженцям роботу і проживання  в своїх гуртожитках. Галина Андрейців для UAPORTA.CZ