Сьогодні відзначаємо найсвітліше свято – Різдво Христове. У ці дні серця наповнюються миром, любов’ю та сподіванням на краще майбутнє. А навколо лунають різдвяні пісні: колядки та щедрівки. The ВЙО –  Коляда Головні представники стилю реггі в Україні записали “Коляду” кілька років тому. Кажуть, пісня прийшла уві сні.  Слова і музика – Мирослав Джонович Кувалдін. Ivan NAVI – Колядка Іван Сяркевич, він же Іван Navi – нове ім’я української танцювальної музики. Іван до Різдва записав свою улюблену колядку “Радуйтеся всі людіє”. “Це моя улюблена колядка з дитинства, – розповідає виконавець. – Навчили мене її дідусь з бабусею. Вона для мене найцінніший подарунок на Різдво, тому цього року хочу її подарувати і вам! Два дні тому я прокинувся з ідеєю як вона повинна звучати в записі – лише в супроводі контрабасу. Одразу побіг на студію, записали ми за одну ніч, а зйомки відео і його монтаж зайняли всього лише 1 день. Дуже хочу, щоб традиції жили і передавались далі, тому давайте колядувати разом. Веселого Різдва!”   Очеретяний кіт  – Ой, посеред двору… Музичне поздоровлення з новорічними та різдвяними святами підготували для слухачів музиканти вінницького гурту “Очеретяний кіт”. “Ой посеред двору…” була записана минулоріч, а зйомки кліпу відбувались  у затишній хаті мазанці в селі Демидівка Жмеринського р-ну, яка є справжнісінькою творчою лабораторією гурту.   Kozak System  – Різдвяна балада Напередодні Різдва гурт “Kozak System” презентували “Різдвяну баладу”. Як зазначають учасники, вони дали друге дихання треку кінця 1980-х років: “Різдвяна балада” була створена гуртом “Банита Байда”, а згодом виконувалася колишнім учасником “Банити”, автором музики Дмитром Добрим-Вечором разом з його власною групою “Вій”. “Зараз в музичному просторі буде дуже багато різдвяних пісень, але ми вирішили зануритися глибше: наша країна нині переживає дуже важливий, доленосний в своїй історії період, після якого, ми впевнені, Україна зміниться і стане зовсім іншою – такою, про яку ми, українці, мріємо вже триста років. Ця пісня відводить нас від простого святкування Різдва і заглиблює нас в контекст України в цьому Різдві. Це твір, який символізує для нас Різдво самої України, народження нової України”   Гайдамаки – Свят Вечір Пісня фронт-мена гурту “Гайдамаки” Олександра Ярмоли “Свят Вечір” вийшла на платівці ще у 2002 році. Минулого року  на прохання волонтерської організації «Музбат» було зроблено рімейк треку.   Джалапіта – Колядка На Йорданській річці (‘Пампапарапарам’) Основою проекту “Джалапіта” є народні пісні. Гурт їх адаптує і доносить глибокий зміст пісень наших прабабців. Пісні “Джалапіти” не відстають від сьогодення, завдяки експерементам з аранжуванням.   Рокаш – Щедрик Вже декілька років поспіль “Щедрик” у виконанні закарпатскього гурту “Rock-H” тішить слухачів. Обробку традиційної української щедрівки гурт записав разом із  симфонічним оркестром обласної філармонії. У кліпі знялись не лише учасники гурту та музиканту оркестру, а запрошені друзі та прості перехожі. Христина Соловій – Народився Бог на санях Христина Соловій – нове яскраве ім’я на  українській сцені. Славу виконавиці принесли участь у вокальному шоу “Голос країни” та робота зі Святославом Вакарчуком. Христина разом з музикантами записали колядку “Народився Бог на санях”, слова якої написані Богданом-Ігорем Антоничем, а музика — Василем Жданкіним. ДахаБраха–Дівка Марусечка “Дівка Марусечка”— стародавня українська щедрівка вийшла на платівці, тепер уже без перебільшень всесвітньо відомого українського гурту “ДахаБраха”,  ще у 2009 році. «Щедрик» у виконанні бійців-добровольців  "Небо  і земля" у чудовому виконанні гурту КораЛЛі Щасливих вам Свят! Наш вибір UAPORTAL.CZ       

Кожного року, коли настає передсвяткова пора, ми свідомо чи несвідомо починаємо робити підсумки, підводити риску, приміряти нашу наступну сходинку чи підносити планку. Якщо свідомо не робимо цього самі, то часто робота вимагає писати звіти, проводити підсумкові наради, робити зведені таблиці. І кожного року, перебуваючи в лещатах незакінчених справ, ми сподіваємось і віримо, що під час цьогорічних святкувань і всього наступного року щось та й має бути інакше. Навіть, якщо цьогоріч ви плануєте провести ці свята в традиційний для вас спосіб — вдома з родиною чи у подорожі — пропонуємо вам декілька ідей і порад, які допоможуть наповнити ці святкові дні змістом, позитивними емоціями, зможуть зробити їх ще більш особливими і подарувати якнайбільше незабутніх щасливих хвилин. Запровадьте серед своїх друзів та сім’ї нові різдвяні і новорічні традиції Наприклад, перед святами можна зробити гру лотерею — записати на стікерах імена всіх членів родини, загорнути і помістити в капелюх чи якусь посудину. Потім кожен витягає картку з іменем того, для кого підготує подарунок.  Найкраще ця гра підійде для сімей, в яких діти вже достатньо дорослі. В родинах з малими дітьми можна зробити подарунки разом з ними — це може бути саморобна листівки чи прикраса на ялинку. Ця забава ідеально підійде для проведення Нового року в компанії друзів — ускладнити завдання можна, вигадавши  цікаву тему, чи обов’язковий для всіх подарунків колір, або ж встановити максимальну вартість подарунка.   Таким чином ви купуєте один подарунок, а не п’ять чи десять. Замість того, щоб стояти в чергах в магазинах, проведіть цей час зі своїми рідними. Окрім цього, це чудовий спосіб заощадити час і гроші. Запровадьте нові традиції не тільки у вашій родині, а й у фірмі чи компанії. Подумайте, чи доцільно збиратись на передноворічний корпоратив, інвестувати кошти, яких під кінець року і так мало, чи зробити усім колективом щось, що залишиться не лише на прийдешній рік, а можливо, на довше — взяти участь в благочинній акції, зорганізувати збірку чи долучитись до неї. Не викидайте їжу — готуйте стільки, скільки зможете з’їсти Різдвяні свята  — це протягом року одна з небегатьох можливостей зібратися усією родиною в урочистій атмосфері за святковим столом.  Готуючись до свят, зробімо цього року обдумані і раціональні покупки, щоб після вечері чи вечірки залишилось якнайменше недоїдків, а куплені продукти не довелося викидати. Зробіть так, щоб перший день нового року зустріти в доброму здоров’ї і хорошому настрої, а не з почуттям даремно витраченого часу і грошей, ще й з головним болем на додаток. Не купуйте живу ялинку Можна зробити навіть ялинку самостійно. Безліч ідей, як це зробити, знайдемо в інтернеті. Для багатьох людей новорічні та різдвяні свята асоціюються з запахом ялинки. Тим не менше, власне цьогоріч кожен може врятувати принаймні одне деревце, зробивши креативну ялинку у себе вдома. Це стає справжньою модою, тому в інтернеті знайдемо багато прикладів, як можна це зробити. А якщо дійсно не зможете обійтись без запаху новорічного деревця, придумайте цікаву композицію на святковий стіл з гілочок ялинки чи придбайте символічну маленьку ялинку, зроблену з гілочок. Не витрачайте грошей на ялинкові прикраси та святкові декорації Зробіть самостійно прикраси на ялинку, не витрачайте на це гроші. Можна залучити до цього дітей, це буде не лише чудовою розвиваючою грою, а й цікавою ідеєю для сімейного дозвілля. Ялинку можна прикрасити практично всім, в тому числі цукерками та духмяними пряниками. Не купуйте петарди та феєрверки Існує думка, що Новий рік треба зустріти гучно — в прямому сенсі цього слова. Зустрічаються випадки, коли молодь бавиться петардами та феєрверками навіть на Різдво, яке має бути одним з найтихіших і найзатишніших святкових днів року. В інтернеті та соціальних мережах знайдемо багато дискусій про доцільність використання феєрверків в час, коли в країні іде війна. Знайдемо теж статті і дискусії про те, як страждають від петард і гучних вибухів тварини, скільки це грошей вистрілених повітря, тобто, фактично, змарнованих. Згадайте перший день цього року і ту кількість сміття, яка вкриває центральні площі і майданчики наших міст і містечок. Задумайтесь, скільки в цій “традиції” нашого егоїзму, а скільки реальної радості і втіхи і просто не купуйте петарди і феєрверки цього року. Робіть передсвяткове прибирання з благочинною метою Роблячи святкове прибирання, перегляньте вміст вашої шафи, виберіть речі, які є в добрій якості, але які ви протягом року не одягали і віддайте бідним родинам, бездомним чи потребуючим. Знайдіть час подзвонити до тих, кого не зможете привітати особисто Подзвоніть до тих, хто не може бути з вами на свята, до тих хто далеко чи в подорожі. Передноворічна святкова метушня забирає багато часу, але якщо ви знайдете час подзвонити до тих, з ким не розмовляли довгий час, повірте, що ці свята стануть особливими не лише для вас, а й для близьких і далеких знайомих. Скажіть добрі слова тим, хто цього потребує. Можливо, ви навіть не здогадуєтесь, наскільки це може бути для когось важливим. Робіть плани і виконуйте їх Є різні підходи стосовно того, чи варто писати довгі списки планів на майбутнє, які треба зреалізувати в прийдешньому році. З одного боку, не зреалізувавши задуманого, нас чекає розчарування, можливо, навіть депресія. Як вихід, інший підхід пропонує складати реалістичні плани, які з більшою вірогідністю вдасться реалізувати. Робіть плани і виконуйте їх: підсумовуйте, якщо робите це щороку. Але саме цого року пам’ятайте, щоб до довгого (чи короткого — у кого який) списку планів додати благочинність і турботу про інших — не лише родину і найближчих, а про тих дальших, можливо, незнайомих, тих, хто дійсно цього потребує. Спосіб здійснення благочинної діяльності оберіть самі — залежно від вашого вільного часу і можливостей. Проводьте більше часу з вашими родинами і друзями Не піддавайтесь передсвятковій метушні, відмовтеся від вихідних в торговому центрі. Замість цього відвідайте разом з близькими доброчинний ярмарок і придбайте унікальні hand-made подарунки зроблені майстрами. В такий спосіб ви не лише придбаєте унікальну і ціннісну річ, а й підтримаєте творчих ремісників, які розвивають власну справу. Не забуваймо про релігійний зміст свят Розкажіть дітям про Різдво, про справжній вимір і значення цього свята, про диво народження Христа, щоб дитина не асоціювала це свято лише з подарунками і цукерками. Пам’ятайте про те, щоб проводити час з найближчими — з родиною, друзями, з тими, хто підтримує вашу віру в добро, хто дарує любов і підтримку. Віддавайте і чиніть добро, а в Новому році повернеться вам сторицею. Наш Вибір

«Коли ви думаєте, що все пропало – не вірте!» – Глава УГКЦ у Великодньому привітанні. "Дорогі брати і сестри в Україні і на поселеннях, у цей світлий празник, торжество усіх торжеств, дозвольте усіх вас привітати зі святом Воскресіння ГНІХ. Це Пасхальне таїнство, що ми переживаємо, має дві частини. Одна з них сповнена смутком, адже Господній гріб, куди поклали тіло Христа, є символом кінця і безвиході. Та ось Христос воскресає, ламає брами смерті і переможцем виходить із гробу." Такими словами привітав Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав вірян та усіх людей доброї волі зі святом Воскресіння ГНІХ. Сьогодні, за словами Глави Церкви, воскреслий Христос нам каже, що немає безвихідних ситуацій. «Нашим виходом є Він – воскреслий Спаситель. Він є джерелом нашої віри, є нашою надією, Він є нашим миром. Тож, вітаючи вас, прагну вам благовістити: коли ви думаєте, що все пропало і закінчилося – не вірте! Бо кожен кінець є по суті початком. Пасха – поворотний момент усього людства. І цей день є нашою новою силою, нашим відродженням, нашою надією на краще завтра», – підкреслив Блаженніший Святослав. Крім цього, Глава Церкви запросив усіх вірян впевнено іти за Христом у Його воскресіння: «Нехай воскреслий Христос подасть руку надії і помочі тим, які нині сумують, подасть надію тим, які її загубили, подасть силу тим, які почувають безсильними. Христос воскрес і смерть подолана і немає жодного смутку. Христос воскрес і воскресне Україна». Департамент інформації УГКЦ

16.4.2017 в Празі. Великодні богослужіння - Пасхальна Утреня та Божественна Літургія. Освячення пасок.      17.4.2017. Весняна Гаївка у Великодній понеділок на Вишеграді   

Печемо паски за рецептами відомих галицьких господинь. Рецептів пасок є багато, та й кожна господиня має свій, уже перевірений роками, рецепт. Але часом хочеться спробувати щось нового. Сьогодні подаємо кілька рецептів пасок наших славних землячок – галицьких господинь: Ольги Франко − невістки Івана Франка, Осипи Заклинської – відомої громадської діячки, вчительки, Дарії Цвек – її називають найвідомішим українським народним кулінаром. А також рецепти пасок від Ольги Вербенець – нашої сучасниці, авторки низки книг про народні традиції, обряди та книг з кулінарії. Крім того, ще кілька рецептів, записаних від різних галицьких господинь. Випікання пасок в Галичині завжди було священним дійством. Ось як описувала ритуал випікання великодньої паски Дарія Цвек: «Жінки колись дотримувалися особливої традиції при замісі тіста. У той час не смів ніхто прийти до хати, бо тісто могло не вдатися. Господиня молилася при замісі, і на замішаному тісті долонею робила знак хреста. Перед замісом мука повинна була бути загрітою біля печі, її два рази просівали. Господиня вбирала чисту сорочку і довго мила руки. Усе, що робила, робила з молитвою… Якщо паска вдавалася, то була гордість господині на все село. …Паски випікали тільки круглої форми: що більша паска, то дужче гордився сам господар, який радо ніс її на рушнику до посвячення». А наприкінці – сюрприз – найкращий рецепт паски! Отож обов’язково дочитайте до кінця.   РЕЦЕПТИ ПАСОК ВІД ОЛЬГИ ФРАНКО   Основні поради Для випікання пасок треба використовувати сухі дріжджі, попередньо розчинені у холодній воді. Муку брати вищого сорту, суху. На 3 склянки муки потрібно третину столової ложки солі. Жовтки відділити від білків, протерти їх через сито, потім у макітрі розтирати, поки не побіліють. Дріжджове тісто розчинити на молоці, додати жовтки і розбивати лопаткою протягом 30 хвилин. Тоді поставити в тепле місце, щоб підросло. Після цього розбивати його лопаткою ще годину, підсипаючи мукою. Коли тісто підросте, вимішати його і заповнити 1/3 форми, змащеної маслом і обсипаної тертою булкою. На дно форми покласти змащений маслом паперовий кружок. Дати тісту ще підрости й обережно, щоб не сіло, поставити в духовку. Тісто повинно бути доволі рідке. Коли паски випікаються, не можна робити протягів. Для запаху до тіста можна додати цедру з лимона, гіркий мигдаль, мускатний горіх тощо. Українська паска   Steemit 3 склянки протертих через сито жовтків і ¾ склянки білків збивати до утворення пухкої маси, потім додати 1,3 склянки розчинених у воді дріжджів. 2,5 склянки муки запарити 2,25 склянки молока й залишити на півгодини. Запарену муку вимісити на однорідну масу, додати яйця з дріжджами, вимішати й залишити, щоб тісто підросло. Відтак додати 1 чайну ложку солі, 6 склянок муки і місити тісто протягом півгодини. Долити 1,3 склянки розтопленого масла, досипати 2,5 склянки цукру, 1/3 склянки перемеленого гіркого мигдалю або цедру з одного лимона й продовжувати місити, поки на тісті не з’являться пухирці. Коли тісто підросте, перекласти його у форми й залишити в теплому місці, щоб ще підросло. Випікати в духовці протягом 1 години. Паска на вершках   dreamfood.ua 1/3 кг муки запарити 1 склянкою вершків і вимішати. Розтерти в макітрі 16 жовтків і поставити її в теплу воду, додати 1/3 склянки розчинених дріжджів, з’єднати із завареною мукою, вимішати. Коли тісто підросте, додати 1 чайну ложку солі, 1/3 кг муки і місити півгодини. Додати 1/3 склянки масла, 1/3 склянки цукру, корицю, ванілін, цедру з 1 лимона й вимішувати до появи пухирців. Наповнити тістом на 1/3 форми, і коли воно підросте, поставити на 1 годину в духовку.   ПАСКА ВІД ОСИПИ ЗАКЛИНСЬКОЇ   Паска великодня   streetfood.in.ua (Мову авторки збережено) 25 дкг масла (1 декаграм – 10 грамів. – Ред.) втерти, аж будуть показуватись міхурі, додаючи до него по одному 12 жовтків, 3 дкг товченого цукру, трішки соли взяти межи пальці, 3 дкг дріжджів, розроблених у ¼ літра молока і всипати ½ кг муки. Тісто так довго бити ложкою, аж від ложки відстане. При кінці дати сніг з 5 білків, вимішати, дати до форми, вимащеної і висипаної мукою. Тіста накладати пів форми, бо підросте. Як виросте, зараз печи. З того тіста є одна велика паска або дві малі.   ПАСКИ ВІД ДАРІЇ ЦВЕК   Паска святкова   twitter.com 1 кг борошна, 400 г молока, 10 жовтків, 100 г мокрих дріжджів, 200 г масла або маргарину, 300 г цукру, 100 г родзинок, 1/2 чайної ложки солі, потерта цедра з 1 лимона. Спочатку треба замісити опару. Дріжджі розводимо у теплому молоці і додаємо 100 г цукру і 200 г борошна. Все добре перемішати і поставити у тепле місце, щоб опара збільшилась удвічі. Після того, як суміш підросте – додайте решту цукру, жовтки, ізюм, цедру з лимона, сіль і борошно. Замісити тісто до однорідності і наприкінці додати розтоплений, але охолоджений жир. Місити приблизно 10-15 хвилин, поки тісто не почне відставати від рук. Тісто поставити в тепле місце, щоб збільшилось удвічі. Тоді його опустити і зачекати, щоб знову підросло. Розкласти тісто на 1/3 частини посудини і дати знову піднятись удвічі. Духовку нагріти до температури 200 градусів. Всадити паску і після 10 хвилин зменшити температуру до 170-160 градусів. Випікати ще 50 хвилин. З тієї порції виходить 3 паски діаметром приблизно 18, 20 і 25 см. Дарія Цвек наголошує на тому, що борошна повинно бути рівно 1 кг, не більше (бо паска буде тугою) і не менше (бо паска опаде). І жир потрібно додавати обов’язково наприкінці!   Паска львівська   zeelandia.ua Тісто: 750 г борошна, 1,5 склянки молока, 8 жовтків, 100 г дріжджів, 150 г вершкового масла або маргарину, 150 г цукру, 1/2 чайної ложки солі, ваніль, 50 г ізюму, 50 г цукатів, 3 гіркі мигдалини. Сироп: 200 г цукру, 1,5 склянки води, сік і цедра з 1/2 лимона, кілька крапель ромової есенції. Помадка: 200 г цукру, 6 столових ложок води, 1 чайна ложка вершкового масла, 1/2 чайної ложки оцту, кілька крапель ромової есенції, сік з 1/2 лимона. Дріжджі розвести в теплому молоці з 1 столовою ложкою цукру. Коли розчина почне бродити, влити її у посуд з борошном, посолити, додати розтерті з цукром жовтки, ваніль і місити тісто. Під кінець вимішування додати розтоплений жир і місити, поки тісто не вбере весь жир, додати ізюм, нарізані цукати, натертий мигдаль, перемісити, накрити і поставити в тепле місце, щоб підійшло. Тоді частину тіста викласти на 1/3 висоти форми, дно якої застелене промащеним папером, і поставити, щоб підійшло. Змастити тісто яйцем і пекти в гарячій духовці (190-200 градусів) протягом 40 хвилин. Спечені паски на другий день наколоти дерев’яною паличкою в кількох місцях, скропити сиропом, щоб добре наситилися, після чого змастити помадкою.Сироп приготувати так: цукор залити водою з лимонним соком, заварити, додати рому (до смаку), цедру і вимішати. Помадку приготувати так: цукор залити гарячою водою, додати оцет і варити «до нитки», після чого зняти з вогню і розтирати, додавши вершкове масло. Коли сироп почне біліти, влити лимонний сік.   ПАСКИ ВІД ОЛЬГИ ВЕРБЕНЕЦЬ   Рецепт 1   www.drohobych.com.ua 1 кг муки, 500 мл рідини (400 мл молока + 100 мл сироватки), 5 жовтків і 3 цілі яйця, 250 г цукру, 200 г масла, 1 чарочка настоянки шафрану, 60 г дріжджів,1-2 пакетики ванільного цукру,2 склянки родзинок, цедра з 1 цитрини і 2 помаранч.З цієї кількості муки вийде 3 середні паски. Рецепт 2   jisty.com.ua 2 кг муки, 1 л сироватки (або пів-на-пів з молоком), 12 жовтків, 3 цілі яйця, 400 г цукру, 300 г масла, 100 г дріжджів, 1-2 пакетики ванільного цукру, 300 г родзинок, 1 чарочка настоянки шафрану, цедра з 1 цитрини і 2 помаранч.З цієї кількості муки вийде 6 середніх пасок. Дріжджі посипати ложечкою цукру, щоб вони розпливлися (можна їх трохи розтерти ложечкою), змішати їх з частиною борошна та молока, щоб консистенція розчини нагадувала не дуже густу сметану. Залишити, накривши серветкою, щоб вона піднялася, а потім трішки опустилася – це свідчитиме, що розчина готова. Замішувати паску приблизно годину, наприкінці додати масло й родзинки. Поставити тісто приблизно на 2 години, щоб виросло. Викласти тісто в форми на третину їх об’єму. Залишити форми з тістом у теплому місці, поки воно не заповнить майже весь об’єм. Змастити паски розколоченим яйцем або жовтком, можна навіть двічі з інтервалом 5 хвилин. Випікати в духовці маленькі паски 15-20 хвилин, великі – годину.   І ще кілька добрих рецептів пасок.   Паска галицька   Domik.ua 1 кг борошна, 2 склянки молока, 10 жовтків, 100 г дріжджів, 200 г масла (можна маргарину), 200 г цукру, 100 г родзинок, пів чайної ложечки солі, цедра з помаранчі або цитрини. Дріжджі розвести в теплому молоці з 1 столовою ложкою цукру і 3 столовими ложками борошна. Коли розчина почне бродити, вилити її в миску з борошном, додати розтерті з цукром жовтки, посолити, замісити. Місити до появи пухирців. Потім влити розтоплений жир, знову добре вимісити, щоб тісто ввібрало жир, додати помиті й висушені родзинки, цедру і ще раз замісити. Накрити тісто рушником, поставити в тепле місце, щоб підійшло. Дно форм вистелити пергаментом для випікання, боки форм і дно змастити. Коли тісто виросте вдвоє, викласти його у форми, заповнивши їх на третину, й залишити, щоб тісто ще раз підійшло. Коли форма заповниться, змастити паски зверху збитим яйцем і випікати в духовці за температури 190-200 градусів протягом години. Готові паски, коли вистигнуть, помастити помадкою.   Паска класична   www.milanofree 500-600 г борошна, 1,5 склянки молока, 6 яєць, 150-200 г вершкового масла, 2 склянки цукру, 40-50 г пресованих дріжджів, 50 г родзинок, 50 г фруктових цукатів, 50 г сухого мигдалю, щіпка солі, ванілін або ванільний цукор. Розчинити в теплому молоці дріжджі і одну столову ложку цукру. Поступово додати, розмішуючи 150-200 г просіяного борошна. Розмішати, щоб не було грудочок, і поставити в тепле місце. Відокремити яєчні жовтки. Білки поставити в холодильник. 5 жовтків розтерти з рештою цукру. Розтопити вершкове масло охолодити до температури тіла. Коли об’єм опари збільшиться вдвічі, додати до неї жовтки, розтерті з цукром, сіль, ванілін і ретельно перемішати.Охолоджені білки збити на піну й додати до опари. Потім, помішуючи, додати борошно. Тісто замішувати, поки в ньому не з’являться бульбашки повітря. Тісто має бути добре вимішаним, вільно відставати від стінок посуду. За консистенцією воно має бути рідшим, ніж тісто на вареники, але густішим, ніж на оладки. Накрити тісто й тримати в теплому місці, поки воно не збільшиться в кілька разів. Родзинки промийте, висушити й обваляти в борошні. Цукати нарізати кубиками, мигдаль почистіть й дрібно посікти. Додати все до тіста, добре вимісити протягом 5 хвилин і знову поставити в тепле місце. Коли тісто підросте вдвічі, розкласти його у форми (приблизно на 1/3 висоти), дати йому піднятися до країв форми, змастити верх паски жовтком. Випікати паски за температури 180 градусів протягом 40-60 хвилин, час від часу обережно повертаючи форми. Після того як поверхня пасок зарум’яниться, накрити їх кружечками вогкого паперу.   Цитрусова паска   LiveInternet 1 кг борошна, 3 цілі яйця, 3 жовтки, 0,5 л молока, 1 пакетик сухих дріжджів, 200 г вершкового масла, дрібка солі, 200 г цукатів, 1 склянка цукру, цедра з 1 апельсина та 1 лимона. Розчинити дріжджі в теплому молоці. Додати туди одну столову ложку цукру та 0,5 кг борошна, перемішати. Накрити рушником і залишити на 30-40 хвилин (на поверхні опари повинні з’явитися бульбашки). Додати до опари решту цукру, жовтки, збиті яйця та дрібку солі. Ретельно вимісити. Додати масло та цедру. Потрохи додавати борошно й вимішувати тісто. Залишити його підходити, накривши рушником. Додати цукати, перемішати. Перекласти тісто у змащені форми, заповнивши форми на одну третю об’єму, залишити їх у теплому місці, щоб підійшли (майже до верху форми). Змастити паски збитим жовтком. Випікати за температури 180 градусів протягом 40 хвилин. Рецептів пасок є багато різних. Колись, щоправда, паскою називали тільки сирну. А печену, таку, до якої ми звикли нині, називали бабкою. Тепер же і сирну, і печену називають однаково – паска. Нижче рецепти пасок – традиційної сирної і нетрадиційної медової. Паска сирна   Для сирної паски потрібно мати спеціальну форму – тепер її продають у магазинах і на ринках. Ось два найпростіші способи приготування сирної паски.   Варіант 1   hronika.info 1 домашнього кілограм сиру, 100 г вершкового масла, 150 г цукру або цукрової пудри, 120 г густої сметани, горіхи, сухофрукти, цукати – на власний смак. Сир протерти крізь сито. Вершкове масло розтерти з цукром або цукровою пудрою. Змішати сир і солодке масло, додати сметану, ретельно перемішати й залишити в прохолодному місці на годину. Потім додати горіхи, сухофрукти, цукати, ретельно вимішати й викласти масу у форму, вистелену вологою марлею, накрити кришечкою й притиснути чимсь тяжким (банкою з водою), поставити в холодильник на 12 годин. Потім акуратно вийняти паску з форми, зняти марлю, прикрасити цукатами.   Варіант 2   www.agrodolce   450 г вершкового масла, 5 жовтків, 500 г цукру, 1 кг домашнього сиру, 300 г вершків 33% жирності, по 100 г родзинок, горіхів і цукатів, чверть ложечки ваніліну, 2 чайні ложечки тертої шкірки з цитрини. Вершкове масло кімнатної температури розтерти з цукром і ваніліном. Додавати по одному жовтки й збивати далі, поки цукор не розчиниться зовсім. Сир протерти крізь сито, змішати з масляно-яєчною сумішшю. Родзинки помити й висушити, цукати дрібно порізати, залишивши кілька штук цілими для прикраси паски, горіхи посікти, натерти цедру з цитрини. Вершки збити. Ретельно перемішати всі інгредієнти. Форму вистелити вологою марлею, викласти масу. Накрити й притиснути тягарем (наприклад, банкою з водою), поставити в холодильник на ніч. Акуратно вийняти паску з форми, зняти марлю. Прикрасити цукатами.   Паска медова   www.cibiexpo 600 г борошна, 50 г дріжджів, 300 г води для тіста, 200 г цукру, 10 жовтків, 150 г олії (краще оливкової, без запаху), по 200 г родзинок і фініків (без кісточок), 150 г меду, цедра помаранчі, 0,5 г солі, 0,5 чайної ложечки спецій – ваніль, мускатний горіх, кориця. Родзинки й фініки помити, фініки порізати на 3-4 частини. До родзинок, фініків, меду, спецій і цедри помаранчі додати 100 г води й варити 5-7 хвилин. Відставити, щоб настоювалося. Дріжджі розтерти із 300 г просіяного борошна, додати теплу воду. Вимішати до однорідності. Накрити рушником і поставити в тепле місце, щоб опара підійшла – її має стати вдвоє більше. Коли опара підросте, додати до неї розтерті з цукром жовтки, сіль, олію і 400 г просіяного борошна. Добре вимішати ложкою до однорідності. Потім місити 20-25 хвилин руками (щоб тісто не прилипало, руки можна змащувати олією). Накрити рушником і поставити в тепле місце. Коли тісто збільшиться в об’ємі вдвоє, додати до нього суміш сухофруктів зі спеціями, разом з водою, в якій варилися. Знову замісити. Наповнити змащені форми (дно вистелити папером) наполовину тістом, накрити їх рушником і поставити в тепле місце, щоб тісто ще раз підійшло. Коли тісто виросте вдвоє, випікати за температури 170 градусів до рум’яної скоринки, потім знизити температуру до 160 градусів. Готовність перевірити дерев’яною паличкою. Верх пасок можна прикрасити збитими з цукром білками.   І, як обіцяно, − найкращий рецепт паски! До двох повнісіньких жменьок думокДрібно покраяти серця кусок,Додати горня вибачливостіІ повні дві ложки ввічливості. Відтак ще два грами розумінняТа ясного усміху проміння.До того ж повну склянку без ваганьВсипати доброзичливих бажань. Чемності також не жалітиІ щедро щирістю полити.Трішки привітності додатиЙ усе разом вимішати. А потім випекти у такій печі,Що називається теплом душі.Як усі паски будуть готові,Посипати їх порошком любові. Хто приготує таку паску,Заслужить рясну Божу ласку.А як цю паску закуштує,Славно Великдень відсвяткує. Смачних і веселих свят!  Львівська газета

 "Ходили на вихідних на "Гіркі жнива". Почекав, щоб не писати "на емоціях". І от що тепер скажу:Я не хочу оцінювати цей фільм, ставити якісь бали, шукати ляпи, філософствувати на тему правильної/неправильноі подачі і т.д. Лишу це критикам, хоч мені завжди є до чого доколупатись. Здається було лиш два фільми, до яких в мене майже взагалі не було претензій - це "Втеча з Шоушенка" і "На гребені хвилі". Не хочу оцінювати фільм - бо я дуже його чекав, емоційно. Бо цей фільм, не черговий містично депресивний артхаус від закопчених аборигенів, а створений цнотливими від совка людьми. З живою розповіддю і без совково-кіношних поглядів та заманух. Людьми здоровими, не толерантними, не байдужими. Не тими, що жили і живуть в пострадянській Україні. Людьми, які не зґвалтовані морально московитскою культурою ні на клаптик своєї душі. Я чекав навіть не самого фільму, чи змісту, який в ньому - я хотів на 2 години зануритись в стан такого омріяного незайманого і незнайомого, але такого рідного мені українця, при тому - ще й лівобережного! І я це отримав. )Пів фільму сидів з комом в горлі. Замість тих дітей - уявляв свою рідну бабцю, і практично навіть Тата (34-го року народження). Дуже близько до серця все сприймалось.Коли закінчився фільм і зал аплодував - вкрило мурашками навіть голову. Коли вже виходив - чомусь розридався, не хотів йти...))) Ну як розридався - взялися сльози звідкись просто, козаки ж не плачуть!)) Також, мені сподобалась реакція мого 15-річного сина. Людини, що без поняття, що таке тєлєк. Його вчепило. Це дуже приємна несподіванка. Я сподівався, але не вірив. І це найголовніше, що його вчепило. І мені сподобалась реакція людей. Одним словом - я би дуже радив Вам сходити на цей фільм. Мабуть Ви не скажете після нього - це найкраще, що я бачив. Ви також не скажете, що це якраз та #перемога, якої так не вистачає покаліченій українській душі, але Ви, лівобережні українці - точно не бачили ще нічого подібного. І, якщо у Вас ще лишився хоч струмочок батьківської крові - цей фільм для Вас і про Вас. Я неодмінно побуду з цими емоціями ще не раз",-  Олександр Клочан   "Перший світовий фільм про геноцид українців. Якою ціною українському народу дались виживання, рідні цінності та свобода? Погрози, залякування, жорстокість, шантаж, брехня, фізичні знущання та знищення... у селах люди завжди були вільними та самодостатніми: земля годувала, одягала і забезпечувала всім необхідним, і селянам було байдуже до політики та інших явищ сучасності, характерних для залежних від роботодавців мешканців міст. Моя бабуся, що пережила голод 1932-33, розповідала, як у містах голоду не було - селян стимулювали або продаватись більшовицьким колгоспоутворенням та іншим ідеологічним самодурствам, або, щоб не вмерти з голоду, йти до міст, де виживання існувало на принципово інших засадах - робота, профсоюз, роботодавець, плани виробництва, колєктів, мощь надгосударства, "рівність і справедливість" лінивих руками працьовитих або вигідних руками стукачів, спекуляції, провокації, обмани... об'єднувала це все червона нитка (і в прямому, і в переносному сенсах): скрізь паранойя та повна недовіра, адже той, хто сьогодні очолював суспільні рухи навіть радянського крою, завтра могли стояти біля стіни на розстрілі... генетична пам'ять досі дає про себе знати загальним суспільним безсвідомим та певними особливостями ментальності: бажання повернути сторицею те, що колись було відібране в родини незаконно та насильно радянською владою, страх довіряти, демотивація щодо активної позиції та активних дій, сумлінної праці та очікування, що десь точно має бути "подвох"... і все ж, надія є і завжди буде, а відповідальність завжди на кожному з нас. Вдячна ініціаторам та продюсерам, акторам та учасникам стрічки за те, що розгортають такі важливі теми, знімають їх дохідливо та розжовано - щоб навіть найбільш далекому глядачу було зрозуміло, хто, як і чому нищив Україну, через що довелось пройти нашому народу, чому сьогодні так важливо зберігати та відновлювати рідні мову, культуру, традиції, землю - інакше все те було марно... Україні бути та процвітати! А такі фільми має подивитись кожний школяр, кожний українець. І в усіх регіонах України.",- Anna Zakletska       "Вчора подивився канадський фільм «Гіркі Жнива» режисера Юрія Менделюка - «історію кохання в розпал українського Голодомору 1932—1933 років» (Вікіпедія).Після перегляду подякував режисерові. Юрій Менделюк зробив фільм, про який обов’язково хтось скаже, що це голлівудська казка, що в фільмі занадто ковбойські українці… Мені це не заважало. Звичайно, нас давно привчили, що українці мають бути другого сорту - кривобокі невдахи, хіба що трошки смішні, та ще у фіналі мають заспівати сумних пісень про свою нещасливу долю. Це у них добре виходить. У фільмі, який за стандартами української депресухи повинен був проспівати ще одну фатальну пісню, я побачив історію любові, боротьби і народження героя. Фільм дуже актуальний і потрібний сьогодні. Шкода, що його завтра не зможуть подивитися у Маріуполі, в Гранітному, у Мар’янці, у Пісках, у Водяному, в Щасті, де я показував свій фільм «ТойХтоПройшовКрізьВогонь».Вчора на перегляді були депутати, члени уряду, чиновники. Цікаво, що їх підштовхнуло прийти на фільм? Що вони винесли з фільму? Адже вони не просто глядачі – від них вже двадцять п’ять років поспіль залежить глибина провалля, в якому опинилося українське кіно, українська культура. Здається, вони були задоволені фільмом. Звичайно, згадувався мені і мій фільм «Толока». Вже четвертий рік чиновники не можуть знайти спосіб поновити зйомки екранізації твору Тараса Шевченка. Вони мають законні підстави: державна половина фінансування надійшла ще у 2013 році – половину фільму відзнято, що до грошей на завершення, їх не знайшов інвестор (фонд «Велика родина»). Це була перша спроба екранізувати твір Тараса Шевченка за часів незалежної України.Повертаючись до фільму «Гіркі жнива» можу сказати: своєю гривнею я цей фільм в українському прокаті підтримаю. Дякую пану Богдану Батруху, в кіномережі якого можна знайти українські фільми.",- Михайло Іллєнко