Брюссель – «Безвіз» в України майже «в кишені»: нині посли держав-членів ЄС у Брюсселі – Комітет постійних представників – підтримали надання українцям безвізового режиму. Тепер цей жест із боку об’єднаної Європи залишилося затвердити тільки європейським міністрам, і після публікації у офіційному журналі ЄС, орієнтовно в середині червня, українці зможуть відвідувати держави «шенгену» з одним лише біометричним паспортом. Як кажуть експерти, цим кроком ЄС підтвердив, що довіра до України зростає, а європейці вміють тримати слово. Нинішнє рішення європейських дипломатів про скасування віз для українців – це логічне продовження домовленостей, досягнутих між євроустановами та підтримки «безвізу» в Європарламенті на початку квітня. Про підтримку цього кроку з боку європейських послів при ЄС президент України Петро Порошенко дізнався на Чорнобильській АЕС, де нині відбулося відзначення роковин катастрофи. «Щойно – Рада Євросоюзу на рівні послів прийняла історичне рішення про надання Україні безвізового режиму. Двері Європи для України відкриті», – заявив він. – Зараз залишилось рішення Ради Євросоюзу на рівні міністрів, і процес завершений». Тепер залишилося підтвердити це, як каже український президент, «історичне рішення», Радою ЄС, що очікується орієнтовно 11 травня. Далі – урочисте підписання візового режиму готують у Європарламенті на 17 травня. І тоді залишиться дочекатися публікації в офіційному журналі ЄС – і, власне, початок дії «безвізу» очікується десь у середині червня. Для Криму подолання корупції було б привабливішим навіть за «безвіз» – експерт На думку виконавчого директора громадської організації «Європа без бар’єрів» Ірини Сушко, українці наближаються до скасування віз за передбаченим планом, хіба б у ЄС сталося щось надзвичайне. «Все це є свідченням того, що поки в планах ЄС та його інституцій не з’явилося якогось іншого, більш нагального питання чи якоїсь надзвичайної події, яка б змішала всі карти, це означає, що ми рухаємося у заданому порядку й темпі», – каже експерт.  Водночас, на думку Ірини Сушко, ця «історія успіху України є привабливою, скажімо, для жителів Криму», який у 2014 році окупувала Росія, які, з одного боку, можуть сприйняти «безвіз» із заздрощами, з іншого – із бажанням повернутися «в Україну»: «Рівень інтересу до цієї події та України загалом там підвищився, але втримати цей інтерес можна тільки сталими реформами. А незворотнім прагнення людей з окупованих територій повернутися «в Україну» зробив би прогрес у подоланні корупції». Заступник директора Центру європейських досліджень Вілфріда Мартенса Роланд Фройденштайн зауважує, що без так званого «механізму призупинення» «безвізів», ухваленого нещодавно, домогтися скасування віз для України не дозволили б Німеччина та Франція. Роланд Фройденштайн   «Це тільки крок у зближенні України та ЄС, і його тут сприймають дуже позитивно, визнаючи прогрес українців у реформах. Але дозволив це зробити «механізм призупинення», що може повертати візи, скажімо, в разі криз або зростання організованої злочинності через вихідців із тих чи інших держав. Натомість українці засвідчили прогрес», – каже Фройденштайн. Скасування віз засвідчить, що українці для ЄС – партнери, що варті співпраці – дипломат Поступальний і впевнений рух до внесення України у список держав, громадянам яких не потрібні візи, на думку бельгійського дипломата українського походження Зенона Коваля означає: «По-перше, що Україна як держава спроможна виконувати свої зобов’язання. По-друге, що ця країна й ситуація навколо неї далі залишаються у полі уваги Європейського союзу. По-третє, це визнання того, що українці для ЄС є партнерами, з якими варто працювати. І останнє, що нинішні обставини та позиція України дають переваги над супротивниками друзям України всередині європейської співдружності». В ЄС раніше заявляли, що «безвіз» для українців може запрацювати наприкінці червня. Для безвізових поїздок громадянам України потрібно отримати біометричний паспорт. Угода про лібералізацію візового режиму буде поширюватися на всі країни ЄС, окрім Великобританії та Ірландії, а також діятиме в країнах шенгенського простору, що не входять в ЄС, – Норвегії, Ісландії, Ліхтенштейні та Швейцарії. Автор: Віталій Єреміца  За інформацією : Радіо Свобода    

Якщо хочеш з користю провести літо, тримай найцікавіші щорічні літні школи, на які можеш отримати стипендію. Врахуй, що не на всі програми за кордоном ти зможеш податися у 2017 році, адже деякі дедлайни були ще взимку, пише Студвей. Утім, якщо ти справді націлений вибороти стипендію – готуйся заздалегідь і подавайся у 2018 році! Літня школа з журналістики розслідування Головним спікером школи є Маша Гессен, яка відома своїми розслідуваннями щодо Володимира Путіна. Також вона є активістом за права ЛГБТ. Свобода преси – її головна мета. Решта доповідачів зі Швеції, Боснії і Герцеговини, США та Латвії також поділяться своїми навичками, завдяки яким отримали міжнародне визнання.Школа триває приблизно тиждень і проходить у Латвії. Кандидати мають можливість отримати стипендію в розмірі 350 €, яка покриває витрати, пов’язані з участю у школі. Дедлайн у кінці червня або на початку липня. Літня школа Йожефа Анталла Школа присвячена відносинам між країнами Вишеградської групи та державами Західних Балкан. Організатори запрошують магістрів, аспірантів і молодих науковців у галузях політичних і соціальних наук. Заняття, що тривають два тижні, проходять у липні в Угорщині. Для участі необхідне сертифікаційне підтвердження рівня володіння англійською (мінімум – В2). Кандидатам потрібно оплатити лише реєстраційний внесок у розмірі 80 €. Стипендія покриває проїзд, проживання, харчування та додаткові програми. За візові витрати відповідає кандидат. Дедлайн наприкінці березня. Літня школа від біоцентру у Відні Хороша можливість для біологів-бакалаврів. Програма школи складається з лекцій, підготовки власного дослідницького проекту та наукового симпозіуму. Школа триває приблизно вісім тижнів з кінця червня по кінець серпня. Студент отримує безкоштовне проживання, медичне страхування, проїзний квиток на всі види транспорту у межах Відня, відшкодування витрат на переїзд і стипендію у розмірі 1 400 €. Дедлайн наприкінці січня.   Школа економіки в Лондоні та Барселоні Протягом програми лідери у сфері бізнесу й економіки проводять лекції та семінари. Такий формат підійде як для тих, хто лише хоче покращити свої навички, так і тих, хто вже працює. Тривалість літньої школи – три тижні. Організатори щороку пропонують сім стипендій у розмірі 1 500 €, які покривають вартість навчання. Дедлайн у грудні. Літня школа для жінок-лідерів Організатори літньої школи у Франції пропонують вивчати лідерство саме жінок, щоб показати та посилити їхній вплив на бізнес та економіку. Учасниці можуть краще розібратись у собі та розвинути свій потенціал. У заявці потрібно вказати дані про навчання, досвід роботи та додати супровідний лист і академічні довідки.Школа триває приблизно тиждень. Спонсори школи оплачують усі витрати: транспорт, проживання та харчування. Дедлайн на початку березня. Міжнародна літня школа в Осло У школі проводять курси для бакалаврів і магістрів. Треба лише обрати свій курс і подати заявку на участь. Навчання триває з кінця червня до початку серпня, й окрім занять, студенти мають можливість відвідувати культурні та соціальні заходи. Подавати заявку на участь у програмі можна онлайн. Для участі потрібно мати сертифікат знання англійської мови, резюме та відповісти на запитання анкети. Щороку організатори пропонують приблизно 50 стипендій. Сума повністю покриває вартість участі у програмі. Дедлайн на початку лютого.   Українсько-норвезька літня школа Школа реалізовується за підтримки Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича та Посольства Королівства Норвегії в Україні. Триває три тижні, проводиться в липні. Проект надає можливість вивчати українську культуру, історію і мову та дізнатися про можливості подальшої співпраці між Україною та Норвегією. Повна вартість участі в літній школі становить 6 000 крон. Але наявна обмежена кількість повних і часткових стипендій. Якщо аплікант претендує на одну з них, це потрібно зазначити у формі заявки. Дедлайн наприкінці квітня щороку. Літня школа Купцінет-Гетца Можливість взяти участь у літній школі мають студенти-бакалаври таких напрямків як математика, хімія, фізика та природничі науки. Навчання триває з червня по серпень, приблизно вісім тижнів, і збирає в Ізраїлі найуспішніших студентів з усього світу. Упродовж програми учасники отримують стипендію в розмірі 500 шекелів на тиждень. Дедлайн наприкінці грудня. Літня школа з хімії Студенти-бакалаври, які навчаються за спеціальністю «Хімія», можуть подавати заявки на участь у літній програмі в Іспанії. Під час перебування у школі, студенти відвідуватимуть лекції та конференції та поглиблять свої знання під керівництвом докторантів і магістрів. Наприкінці навчання учасники повинні подати презентацію та доповідь про свої досягнення за час школи. Школа пропонує до десяти стипендій, які повністю покривають перебування на програмі. Дедлайн на початку травня.   Міжнародна літня школа у Вільнюсі Школа пропонує навчання, орієнтоване на антикорупційну діяльність. Учасники вивчають останні дослідження у сфері боротьби з корупцією. Також школа надає можливість реалізувати власну ідею у цій сфері.У рамках програми учасники відвідують семінари, лекції, тренінги, дискусії й екскурсії. Навчання поділене на три модулі: державний, приватний і громадський сектор. Відібраним кандидатам організатори оплачують усі витрати, пов’язані із перебуванням у літній школі. Дедлайн, зазвичай, припадає на початок травня. Літня школа в Іспанському національному центрі дослідження раку Програма пропонується студентам-бакалаврам, які зацікавлені у побудові науково-дослідницької кар’єри. Кожен студент отримує роботу в лабораторії відповідно до інтересів і досвіду. Курує процес один із членів дослідницької команди. По завершенню програми всі студенти отримають сертифікати. Організатори покривають витрати на проїзд до Мадриду, харчування, страхування від нещасних випадків. Дедлайн наприкінці квітня. Літня школа Visegard у Кракові Програма школи складається з лекцій, дебатів, семінарів і тренінгів на сучасні політичні, культурні та соціальні питання в регіональній, глобальній та європейській перспективі. Школа дає можливість почати співробітництво між людьми з різних країн. Триває приблизно тиждень. Організатори забезпечують усіх учасників навчальними матеріалами, оплачують проживання та харчування. Учасникам потрібно оплатити транспортні витрати, страхування та реєстраційний внесок у розмірі 120 €. За інформацією: СВІТUA Фото: Студвей

Чеська Республіка має за плечима багату традицію та висококласну освіту. Вища освіта в Чехії завдяки своїй високій якості має світову репутацію. Це якість, яка гарантується національною системою регулювання та контролю якості. Акцент на освіті є зрозумілим, оскільки вона завжди відігравала ключову роль у житті чеського народу.  Чеські вузи користуються повагою і популярністю по ряду причин: перевірена часом репутація, унікальна концепція і цікаві спеціальності. У число важливих критеріїв також входить зацікавленість закладів в наборі чеських та іноземних студентів. Чеські вузи пропонують широкий вибір навчальних  програми на іноземних мовах і беруть дедалі більшу участь у міжвузівському співробітництві по всьому світу. Історія чеського вищої освіти налічує вже більше 600 років. Ще у 1348 році в Празі чеським королем  Карлом IV був заснований перший університет у Центральній Європі - Карлів університет. В даний час існує багато інших дуже престижних державних і приватних інститутів і університетів, які готують фахівців з різних напрямів. Навчання та дослідження мають принципове значення для нового розвитку нації в її сучасній історії. Чеська Республіка, невелика країна в серці Європи, добре усвідомлює, що міжнародне співробітництво в галузі науки та інновацій є прерогативою для довгострокового успіху в глобалізованому світі. Чеська Республіка приєдналася до Болонського процесу, більшість закладів ввело кредитну систему, сумісну з ECTS (Європейська система переведення і накопичення кредитів, тобто проходження кожного предмету еквівалентно певній кількості кредитів, що відображає вимоги для його здачі) і прийняв нову навчальну програми задля міжнародної порівнянності навчальних програм.  Центральним органом управління є Міністерство освіти, молоді та спорту. Нагляд за якістю вищої освіти здійснює Акредитаційна комісія. Кожного року Міністерство освіти, молоді та спорту Чеської Республіки пропонує стипендії для підтримки навчання іноземних студентів в чеських державних вузах: 1. Державні стипендії (за умови іноземного співробітництва в області розвитку); 2. Надання стипендій згідно з двосторонніми міжнародними угодами про співробітництво в галузі освіти. Крім того, чеські університети та інститути забезпечують широкий спектр високоякісних навчальних програм,  курсів, які охоплюють багато областей знань і досвіду, англійською мовою. Кожний навчальний заклад публікує на своєму веб-сайті  детальну інформацію щодо можливостей навчання.  Вищі навчальні заклади Вищі навчальні заклади підрозділяються на державні, відомчі та приватні(комерційні) Державні вузи засновуються і ліквідуються на підставі закону. Відомчі вузи не є юридичними особами, а входять до складу відповідних міністерств. З 2000 року стали також відкриватися комерційні інститути, яким для цього необхідно отримати ліцензію Міністерства освіти, молоді та спорту. Структура вищої освіти Вузи проводять навчання за трьома ступенями: Бакалаврат (Bc.) (3-4 роки) - перша ступінь вищої освіти, на якій студенти проходить підготовку до майбутньої професії або продовження навчання в магістратурі. Закінчення бакалаврату прирівнюється до отримання повної вищої освіти. Магістратура (Mgr., Ing., MgA., MgA. залежно від напрямку) як продовження бакалаврату (1-3 роки) акцент робиться на теоретичних знання, їх застосуванню і розвитку творчих здібностей; у випадку творчих спеціальностей –  вдосконалення талантів і вміння творити. Докторантура (PhD.) (зазвичай 3 роки) розрахована на тих, які закінчили магістратуру. Вона присвячена науковим дослідженням, незалежній творчій діяльність в області досліджень і розвитку, а також в сфері творчих дисциплін. З урахуванням зростаючого інтересу деякі установи також пропонують програми на отримання ступеня MBA (магістр бізнес-адміністрування). Ці курси спрямовані на вирішення ситуацій з реального життя і покликані вивести управлінські знання і навички студентів на інший якісний рівень. Студенти можуть навчатися за очною, заочною або очно-заочною формою навчання. Більшість державних і відомчих навчальних закладів пропонує всі типи програм, комерційні вузи насамперед спеціалізується в області бакалаврату. Переважна більшість студентів вибирає економічні і гуманітарні спеціальності, технічні спеціальності по рівню популярності займають третє місце. Поступово розширюється спектр програм на іноземних мовах (переважно англійською) так, щоб зробити їх більш  доступними для іноземних студентів. Умови прийому до вищого навчального закладу Вища освіта відкрита для всіх абітурієнтів, які отримали середню повну освіту (тобто для власників атестату про повну загальну середню освіту) і успішно здали вступні іспити. Система вступних іспитів визначається кожним вузом в приватному порядку. У разі 1-3 річної магістратури здійснюється прийом тільки тих абітурієнтів, які закінчили відповідний бакалаврат чи рівноцінний програму навчання. Для вступу до докторантури необхідно закінчити відповідну магістратуру або рівноцінну програму навчання. Поступати в чеські вузи можна і в старшому віці. Для студентів "нестудентського" віку, навчання також безкоштовне. Але, якщо студентам більше 26 років, вони втрачають різні студентські пільги та повинні за себе самі оплачувати медичне страхування(пр. 1330 крон).    Як і коли подавати заяву Студенти, які бажають пройти повний курс навчання, слід подавати заяву безпосередньо в обраний вуз. Прийом заяв, як правило, здійснюється до кінця лютого або березеня. Вступні іспити зазвичай проводяться в період з червня по вересень. Іспити в творчі вузи проходять в більш ранній термін. Бланки заяв, інструкції та інформація про спеціальності знаходяться на веб-сайтах відповідних вузів. Навчання ділиться на семестри (зимовий і літній) курси або модулі. Тривалість навчального року становить 12 місяців, дату його початку визначає ректор. Студентам, зарахованим у вузи на своїй батьківщині і які хочуть навчатись в Чехії в якості студентів по обміну, слід звернутися до свого ВНЗ щодо інформації про можливість навчання по договору про обмін студентами. Вартість навчання За всіма програмами на чеській мові в державних і відомчих вузах можна навчатися безкоштовно. Навчання за програмами на іноземній мові або в комерційних вузах платне. Вартість навчання варіюється в межах 2000 - 12 000 доларів США в рік і залежить від конкретного вузу і спеціальності. Більше корисної інформації можете дізнатись на сайтах: • Загальна інформація про навчання в Чеській Республіці; Список чеських вищих навчальних закладів; інформація щодо можливостей одержання стипендій  • Міністерство освіти, молоді та спорту • Чеський національний академічний пізнавально-інформаційний центр • Стипендії  • Інші корисні посилання: www.czech.cz, www.dzs.cz   Леся Рева для UAPORTAL.CZ фото: studyin.cz

Днями міністр закордонних справ України Павло Клімкін анонсував створення Українського інституту, який буде займатися представленням і формуванням позитивного іміджу України у світі. Глава МЗС України наголосив, що основним завданням інституції буде ідентифікація сучасної України у світі та підвищення рівня довіри до неї за кордоном, у міжнародному інтелектуальному та культурному середовищі. За його словами, основними напрямками діяльності інституту мають стати культурна дипломатія, економіка, наука, освіта, публічна дипломатія. «Це ідентифікація України — що є Україна для пересічного голландця, грека чи бразильця, з чим вона асоціюється, і, звичайно, привабливість нас, як країни — практична, туристична, інвестиційна», — додав він. Планується, що інститут буде частково фінансуватися за рахунок бюджетних коштів, частково за рахунок грантів, пожертвувань і взаємодії з благодійними фондами. «На основі проаналізованого досвіду, на основі наших бесід з громадянським суспільством і багатьма експертами, ми вважаємо, що найбільш оптимальною формою для нас є — державна установа, яка не буде частиною МЗС, але буде афілійована з ним», — повідомив міністр. Передбачається, що на реалізацію проекту піде від двох до чотирьох місяців, при цьому перші представництва Українського інституту мають з’явитися у країнах Північної Америки та Європи. Міністр розповів, що формат Українського інституту спирається на польський і чеський досвід, але буде унікальним. Керівників установ обиратимуть через відкритий конкурс. За задумом, вони будуть не тільки менеджерами, а й «креативними директорами». А діяльність інституту контролюватиме наглядова рада, до якої увійдуть експерти у сфері культури та культурні діячі.  Глава українського зовнішньополітичного відомства відзначив, що протягом березня відбудуться дискусії та громадські обговорення, і МЗС буде дослухатися до всіх пропозицій і зауважень щодо діяльності Українського інституту. «Ми хочемо розпочати плідну дискусію. Ми хотіли б, щоб кожен зробив свій внесок, — сказав Павло Клімкін. Створюючи Інститут, ми хочемо поєднати зусилля держави, громадського сектору, фахового спільноти, бізнесу — усіх, хто з нами працює». Варто нагадати, що в Україні діє низка культурних представництв інших країн, наприклад Гете Інститут, Британська Рада, Польський Інститут, Французький Інститут, Товариство Данте Аліг’єрі тощо. Наприклад, Гете Інститут був заснований ще у 1925 році і нині представлений у 78 країнах світу. А Британська Рада з’явилася ще в 1934 році та має представництва у 107 країнах і територіях. n Водночас в Україні ідея створити культурне представництво за кордоном з’явилася тільки у 2015 році: Міністерство культури розробило законопроект про створення Українського Інституту (Інституту Тараса Шевченка). Установа мала стати «ефективною інституціональною базою для ведення культурної дипломатії та формування привабливого бренду України у світі», як зазначається на сайті відомства. У квітні 2016 року проект презентували у комітеті Верховної Ради України у закордонних справах. Варто відзначити, що ідею створення Українського культурного центру неодноразово відстоювала професор Римського університету «Ла Сап’єнца», доктор філологічних наук, письменниця, культуролог, лауреат Шевченківської премії Оксана Пахльовська. «Є три основні блоки інтелектуальної інтеграції. По-перше, це кафедри в університетах, оскільки на Заході, в Європі, загалом у цивілізованому світі так діється, що інтелектуальне сприйняття країни насамперед має своїми фільтрами університетський простір. По-друге, це інститути культури, які забезпечують у безпосередньому історичному моменті презентацію культури на рівні фільмів, виставок, бібліотек, відеотек і т.д. І по-третє, переклад літератури, але також видання базових інструментів для освоєння культури: підручників і словників», — зазначила Оксана Пахльовська під час бесіди в програмі «Культ особи» на радіо «Промінь» (розмову можна прочитати за посиланням). Про важливість для України такої інституції вона говорила і на сторінках «Дня», зокрема, у статті «Барикади за свободу і за Європу», надрукованій у 2012 році. «І ось тут питання: чия вина браку джерел про Україну? Під час роботи в Римському університеті на моїх очах від 1991 року і далі проходив процес наближення східноєвропейських країн до західної реальності. Посольства Польщі, Чехії, Хорватії, Словенії працювали й працюють як гігантські фабрики, що постійно запускають в інтелектуальний простір різнорівневу культурну інформацію. Їхні аташе з культури — перекладачі Данте, поети, інтелектуали. У них в європейських столицях — Інститути культури, академії, бібліотеки... Відколи я пам’ятаю Посольство України, в нього ніколи немає грошей. Будь-яка конференція, будь-яка подія, пов’язана з Україною, — стишений голос, очі бігають: у нас немає коштів навіть на телефонні дзвінки», — зазначає пані Оксана. «День» звернувся за коментарем до письменника, віце-президента Українського центру Міжнародного «ПЕН-клубу» Андрія КУРКОВА з проханням прокоментувати, наскільки важливе для нашої країни заснування Українського Інституту і якою він бачить цю установу: — Створення такої установи дуже важливе. Імідж країни визначається рівнем її культурного експорту, тобто доступністю і привабливістю культури країни за кордоном. Україна має старатись бути присутньою, в тому числі в якості почесного гостя, на всіх міжнародних знакових фестивалях, книжкових виставках, бієнале тощо. Інститут культури має сприяти в кожній окремій країні створенню клубу журналістів та активних інтелектуалів, що цікавляться культурою України. Це має бути не тільки односторонній потік інформації, активності тощо. Потрібно, в кінці кінців, створити мережу закордонних «епіцентрів» України, української культури. Інститут культури в самій Україні має організовувати промо-акції та культурно-освітню діяльність для запрошених активістів з-за кордону. Ця діяльність має координуватись також з іншими культурними інституціями інших країн, щоб відбувався постійний культурний діалог. Наталія ПУШКАРУК Рубрика:  День Планети Газета:  №25, (2017)