Проект «Допомагаємо Україні разом» підтримує дітей, татусі  яких загинули в антитерористичній операції.                                                                                            «Українська Європейська перспектива» уже втретє провела у Празі табір для дітей загиблих героїв від російської агресії на сході України. 24 грудня – 29 грудня 2016 року група українських діток віком 6 – 14 років святкувала зимові канікули в столиці Чехії, в родинному колі чеських друзів та українців-емігрантів, серця яких з Батьківщиною. Про те, як це було й навіщо, розмовляли з координаторкою проекту «Канікули для дітей з України» Галиною Андрейців. Проект УЄП « Допомагаємо Україні разом» – це пряма Допомога з Чехії підрозділам Збройних сил, Національній гвардії, солдатам і офіцерам, добровольцям, які воюють за свободу і незалежність України, дітям загиблих і живих Героїв, військовим госпіталям, медикам на передовій, дитячим будинкам, містам та селам на лінії фронту. Розкажіть про те, як виник цей проект? Від 2014 року ми допомагаємо українським сім’ям, які постраждали від війни. Усе осягнути не можемо, тому вибрали дітей зі сімей загиблих, хоча допомагаємо й хлопцям в АТО, їхнім родинам. Ідея проекту «Канікули для дітей з України» виникла після спілкування з керівництвом міської частини Прага-4. Спробували минулого Різдва вперше організувати такий табір. Думали, що це – одноразова акція. А потім дітки поїхали – волонтери засумували за ними. Тож спробували знову організувати табір влітку. І цього Різдва – уже треті канікули. Не маємо відповідного фінансування. Робимо це за кошти, які нам надсилали місцеві українці та чехи. Також домовляємося з різними фірмами, перевізниками, щоб вони робили нам знижку. У чому сенс цих празьких канікул для українських дітей? Робимо такі табори для того, щоб розвіяти дітей після травми – втрати тата на війні. Але й також, щоб малі українці побачили, як живеться у європейській країні. Що ми, українці, можемо щось запропонувати своїй країні, щось змінити вдома. Бо щоб чогось досягти, потрібно дуже добре попрацювати. Чому обрали саме такі періоди року – Різдво та літо? Канікули наших дітей і чеських співпадають, тому з’являється місце, куди поселити дітей в Празі. Прага-4 допомогла нам звернутися до директорів дитячих садочків. Садочок був повністю в нашому розпорядженні. Для дітей – це казка! Вони мали простір, гралися, ми могли прийти коли завгодно, запросити гостей. Як вибираєте цих п’ятнадцять дітей з України? Щоразу це інші діти. Їхні батьки – Герої України: мають державні нагороди. Ми знайомимося із сім’ями, їхньою історією. Співпрацюємо з різними організаціям, які допомагають цим сім’ям в Україні. «Допомога дітям героїв» – львівська громадська організація – нам допомагає обрати дітей. Не розділяємо на певні області, бо загиблі військові, на жаль, є в кожному куточку України. Переважно до нас їдуть діти з трьох-чотирьох областей. Цього разу були Львівська, Івано-Франківська,Київ, Луцьк та Ужгород. Були проблеми в організації чи безпосередньо вже під час канікул? За цей період набрали, звісно, досвіду. Тепер не робимо табір з мамами. Тому що розраховуємо на них як на волонтерів – вони про це повідомлені. У результаті мами лише за своїми дітками дивляться. Тому доводиться дбати і про дітей, і про мам. Було таке, що йшли групою взимку центральною вулицею Праги: Різдво, повно людей, а дві мами, що мали бути позаду колони, кудись пропали. А ми ведемо дітей такою «коробкою»: спереду двоє людей, обабіч – двоє та й ззаду –  відповідно. Тоді діти не губляться в натовпі. А тут мами пропали: пішли по магазинах, нічого не сказавши (Сміється – К. В.). Нам довелося просто стояти та чекали на них. Таких випадків було більше, тому цього разу вирішили без мам, що було добре. Дасть Бог, то привеземо дві-три матусі з діточками до Праги. Це можна зробити коли завгодно: не потрібно цілого садочка. З приїжджими дітьми проблем не виникало? Ні. Правда, кожна дитина по-різному переживає втрату батька на війні. Деякі – дуже закриті, сковані, ні з ким не спілкуються, бунтують. До завершення табору вони відкриваються. Потім мами запитають: «Що ви зробили з нашими дітьми, що вони стали іншими: розмовляють, граються, спілкуються з однолітками?» А так проблем немає з дітьми. Намагаємося завантажити дітей максимально. Вони приходять до садочка ледве теплі. Щодня – дві – три акції! Які акції передбачала цьогорічна програма? Цього разу відвідали Галерею «Якубську», Національну галерею в Празі, виставку скульптора Ярослава Горейца,  лазили скелями в центрі на Сміхові. Це дуже сподаболося дітям. Побували в гостях у пожежників в Лохкові. Були в Страговському монастирі, в «Королівстві залізниць» в дитячому центрі «Жирафа». Грали боулінг, мали дві безкоштовні екскурсії Прагою від наших друзів-екскурсоводів. До ялинки неодноразово ходили: отримали купони на безкоштовні ковбаски-напої та солодощі.  Всіх подій вже не пригадаю, але програма цьогорічного Різдва відрізнялась від попереднього.  24 грудня, на Щедрий вечір, мали в садочку близько сорока осіб – дітки, волонтери, гості. Чехи навчили наших дітей чеських традицій, звичаїв та колядок.  Мали відповідну до місцевих традицій їжу. Що найбільше вразило дітей? Кого – що. Подарунки звичайно! Цього разу діти  писали листи Ісусику, як це роблять чеські діти. У нас був ліміт – півтора тисячі крон на дитину. Дітям подарунки дуже сподобалися! Деякі камеру отримали, футбольні бутси, м’ячі, одяг, взуття, ігрові приставки, лего- конструктори, тощо.  Правда, один хлопчик хотів набір помад для мами, а для себе – зовсім мало. Це було так зворушливо! Потім мали прощальний вечір, на якому питалися, що дітям сподобалося.  Думали, що скажуть: «Ви нас по морозі водили! Ми змучилися з вами!» А діти сказали: «Нам усе сподобалося, крім одного – що ми інколи вередували, що там чогось не хочемо. Тепер розуміємо, наскільки це було для нас добре» Це – дорослі діти! Такі розумні! Ми обмінялися з ними контактами. Листуємось. Пишуть, як їм було добре в Празі, згадують і скучають. А що вразило вас? Діялося чудо! Вчасно з’являлися люди, які допомагали. До нас також завітала письменниця Б’янка Бєллова з чоловіком і дітьми. Ми колядували почерзі під гітару. Так було по-домашньому, затишно та дружньо. Радію, що цей проект дає можливість людям проявити себе. Хтось допомає фінансово, хтось приносить подарунок, хтось щось сам робить. Виходить, що дуже тісно співпрацюємо з різними людьми. Вони цікавляться дітьми, пишуть. Ми сумуємо потім за цими дітьми. Одразу хочеться організовувати наступний табір! Як ми – українці в Чехії – можемо допомогти українцям, постраждалим від війни? Ці табори – це один з наших проектів. Наш головний проект «Допомагаємо Україні разом» охоплює допомогу військовим, їхнім сім’ям і сім’ям загиблих. Тож можна долучатися до наших проектів, як хто може: допомогти з харчуванням, транспортом, фінансами. Маємо списки українських дітей. Є сім’ї загиблих в селах, в яких  по двоє – троє дітей. І поки мама отримає якісь пільги від держави, їй дуже важко… Окрім фінансів, підтримуємо їх морально. Трохи робимо ремонти у деяких селах. Не можеш бути їм психологом на відстані. Є такі, які втрачають надію, для них життя закінчилося зі смертю близької людини. Не можуть самостійно стати на ноги, відповідно й дітей не в змозі виховати чи доглянути. Тоді підключаємо місцеву владу. Таких сімей багато, на жаль. Ми, українці в Чехії, маємо більшу можливість допомагати, ніж українці на Батьківщині. Можливо, це – наша така подяка Україні, своєрідна компенсація за те, що покинули її в такий важкий час. Мені не треба за це дякувати. Це – мій вклад в Україну. Роблю я це зі свого серця, бо відчуваю що це необхідно. Дякувати  Богу, маю можливість та надійних друзів, які довіряють, яким болить за Україну і вони готові допомагати. Номер дзеркального рахунку: Ukrajinsko Evropská Perspektiva, Raiffeisen Bank o.s.,  6283201001 / 5500 з позначкою: SOS.UKRAJINA.CZ  Ваше ім’я та прізвище. Допомогу можете принести особисто, або надіслати на адресу: Opletalova 39, 110 00 Praha 1, Ukrajinsko Evropská Perspektiva, Galina Andrejceva.  Тел.: +420 775 781 997, Е-пошта: uepgalina@gmail.com або g.andrejciv@u-e-p.eu  Звітність з проектів: Facebook: Galina Andrejceva  www.u-e-p.eu   Розмовляла Катерина Воїнська часопис Пороги

Плату за роумінг на території Європейського союзу планують скасувати із 15 червня, заявили президент Європарламенту Антоніо Таяні, президент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер та прем'єр-міністр Мальти Джозеф Мускат від імені Мальти, яка головує в Раді ЄС. «Відтепер громадяни, що подорожують Євросоюзом, матимуть право дзвонити, писати смс і зв’язуватися через свої мобільні пристрої за такою самою ціною, яку вони платять удома. Більш ніж 10 років наші інституції наполегливо працювали, щоб виправити цю ринкову помилку», – йдеться у заяві. Раніше, 24 квітня Рада Європи затвердила законодавчі зміни, які дозволили скасувати плату за роумінг із 15 червня. За інформацією, викладеною у заяві, нові правила мобільного зв'язку діятимуть на абонентів, які живуть у країнах ЄС і подорожують всередині Євросоюзу «для роботи і відпочинку». Також повідомляється, що невдовзі після 15 червня планують скасувати плату за роумінг у Ісландії, Ліхтенштейні і Норвегії. За інформацією: Радіо Свобода  фото: РБК-Україна 

Міністр закордонних справ Чехії, що обійняв цю посаду в жовтні 2018 року – нова фігура у чеській політиці. Ім’я 36-річного Томаша Петршичека ще за пару місяців до його призначення не говорило нічого навіть чеським політичним оглядачам, але саме його визнали компромісною кандидатурою і коаліція, і президент.  Томаш Петршічек фото: radio.cz Мало його знають і в Україні – хоча міністр Клімкін вже зустрічався з чеським колегою на грудневій зустрічі ОБСЄ. У ці дні новий голова МЗС вперше відвідує Україну – принаймні, в якості міністра. "Європейська правда" публікує колонку дипломата про те, як він бачить українсько-чеську співпрацю та розвиток наших взаємин. Рівно п’ять років тому українські громадяни стояли на Майдані, висловлюючи прагнення поєднати долю своєї країни з Європою. Ваше скандування "Україна – це Європа" перервали постріли, і багато хто поплатився за це прагнення своїм життям. Цьогоріч у Чехії ми також вшановуємо подібний вияв волі наших громадян. 30 років тому, в листопаді 1989 року, чехи вийшли на вулиці, щоби домогтися повернення країни до вільної та демократичної Європи. За 15 років наша держава стала членом ЄС. Та щоби здолати цей шлях, Чеська Республіка мала здійснити ґрунтовні зміни в політичній системі, житті та культурі, відкрити й модернізувати свою економіку на ринковій основі, водночас зважаючи на соціальні потреби своїх громадян. Процес такої трансформації не був ані прямолінійним, ані легким. Україна вже має документ про тісну співпрацю з Європейським Союзом – цей шлях встановлює Угода про асоціацію. Проте дорогою до реалізації цього прагнення українська влада має успішно провести реформування держави. За останні роки, перебуваючи при цьому в непростих умовах, Україна спромоглася провести більше реформ, ніж за весь час після розпаду Радянського Союзу. Та лишається багато проблем, з якими ви ще маєте впоратися – чи то йдеться про судову систему, верховенство права, чи то про покращення інвестиційного та підприємницького клімату.  Томаш Петршічек, Павло Клімкін, фото: twitter MFA of Ukraine      Впровадження реформ, які ведуть Україну до здійснення європейської мрії її громадян, передбачає і постійну співпрацю та відкрите партнерство з громадянським суспільством. Тому Чехія ще задовго до початку Революції гідності підтримувала українські неурядові організації та ініціативи і робитиме це й надалі. Нам відомо, яке значення в часи гібридних операцій мають вільні ЗМІ, освіта та мислячі люди. Тому ми вже декілька років підтримуємо реформу української освітньої системи та освітні заклади, включно з тими, що були змушені залишити Крим та постраждалий від війни Схід. Наш досвід у галузі середньої та вищої освіті використовують десятки чеських та українських спеціалістів, з якими ми перебуваємо майже у щоденному контакті. Загалом наша допомога українському демократичному оновленню та трансформації, починаючи з 2014 року, склала вже 8 мільйонів євро, і її надання буде тривати. Та нині важливою метою мого візиту до України є також посилення чесько-української співпраці у галузі європейської безпеки. Щодня ваша держава стикається з різними типами гібридних та IT-атак і має багатий досвід протистояння ним. Цей досвід України має користь для всієї Європи. Війна на сході України є жорстокою даниною за вашу європейську мрію. Ми не змиримося з тим, що кожного дня там помирають люди, і на неконтрольованій українською владою території безпідставно страждає цивільне населення. Також нам відомо, як близькість лінії зіткнення впливає на життя найменших українців, тому кожного року ми пропонуємо для них оздоровчі поїздки до Чеської Республіки та Україною. Ми знаємо, яке значення для України має збереження санкцій Європейського Союзу проти Росії, і тому я б хотів наголосити, що їх обмеження чи скасування Чеська Республіка вважає можливим лише у тому випадку, якщо зникнуть причини, які зумовили їх накладення. Тобто зняття санкцій стане можливим лише тоді, коли буде відновлено український суверенітет на сході країни та Кримському півострові. Революція гідності розпочала цілковите переродження вашої країни. Успішне завершення реформ є моральним зобов’язанням перед усіма її жертвами та необхідною умовою для щасливого майбутнього українських громадян. Чи стане реальністю гасло "Україна – це Європа"? Це вирішувати передусім вам самим. А Чехія і надалі допомагатиме вам у досягненні цієї мети. Повідомляє Європейська Правда    Томаш Петршічек, Міністр закордонних справ Чеської Республіки:  "Україна перетворилася на російське поле битви",- інтерв'ю Укрінформ. Чехія - це країна, в якій працюють понад 120 тисяч наших співвітчизників і з якою ми успішно нарощуємо торговельні відносини. Країна, яка, незважаючи на деякі «нюанси» в позиції керівництва, стала на бік України після того, як Росія анексувала Крим і почала гібридну війну на Донбасі. Країна, яка допомагає нам у міру своїх можливостей у важку для України годину. Країна, з якою нас пов'язує не завжди проста історична спадщина. Чехи, які самі пережили радянську окупацію, із симпатією ставляться до європейських і євроатлантичних устремлінь Києва. У нас багато спільних інтересів і завдань. Томаш Петршічек очолив МЗС Чехії в середині жовтня минулого року. Тридцятисемирічний соціал-демократ має чималий досвід дипломатичної роботи, зокрема й у європейських структурах. За кілька місяців перебування на посаді шеф-дипломата своєї країни вже встиг заявити про себе як про принципового політика, який має чітку позицію з ключових питань, а серед них і українське; і готовий відстоювати свою думку навіть перед главою держави. У неділю Петршічек прибув до України зі своїм першим візитом. Напередодні нього глава МЗС ЧР дав інтерв'ю Укрінформу. ЧЕСЬКИЙ БІЗНЕС ПІДТЯГУЄТЬСЯ В УКРАЇНУ - Пане міністре, це ваш перший візит до України як керівника Міністерства закордонних справ Чеської Республіки. Які цілі ви ставите перед собою, які теми плануєте порушити і з ким зустрітися? - Для мене це взагалі перший візит в Україну. Моя делегація проведе переговори з міністром закордонних справ Павлом Клімкіним. Я з нетерпінням чекаю на зустрічі з представниками українського громадянського суспільства, а також паном Мустафою Джемілєвим, до якого я ставлюся з глибокою симпатією і захопленням, не тільки через його хоробрий протест проти окупації Чехословаччини 50 років тому, але й завдяки його невтомній роботі для кримськотатарської громади. Також я обговорюватиму виклики та нові можливості на українському ринку з чеською бізнес-спільнотою в Києві. - Ви збираєтеся відвідати схід України? - Я з нетерпінням чекаю на відвідання міста і порту Маріуполя, а також лінії розмежування разом із міністром Клімкіним. Маю намір отримати безпосереднє уявлення стосовно життя населення у східній Україні, а також наслідків де-факто блокади Азовського моря та Маріупольського порту. - Довгий час високопоставлені чеські політики не відвідували Україну. Чи зміниться ситуація найближчим часом? - Це не зовсім так - заступник голови нижньої палати парламенту Чехії пан Пікал (Войтех Пікал - заступник спікера парламенту ЧР від партії «Піратів» - ред.) взяв участь у пам’ятних заходах з ушанування жертв Голодомору лише кілька тижнів тому. Крім того, у нас чудові відносини на робочому рівні з вашою дипломатією, і я впевнений, що мій візит - це лише перший візит на вищому рівні чеського політика цього року. - Як ви оцінюєте стан чесько-українських двосторонніх відносин, зокрема, у торговельно-економічній сфері? - Наші відносини вже є дуже близькими і продуктивними, але їхній потенціал набагато більший. Особливо у торгівлі чеський бізнес досі не повністю усвідомлює можливості, які представляє великий український ринок та реалізація Угоди про асоціацію/поглиблену та всеохоплюючу зону вільну торгівлі між Україною і ЄС. Ми докладаємо зусиль для розвитку взаємних економічних зв’язків, і небезуспішно. Минулого року товарообіг збільшився більш ніж на 15%. Деякі інвестори відкривають для себе український ринок як альтернативу російському, з якого вони вирішили піти. На мою думку, можна очікувати, що присутність чеського бізнесу в Україні буде більш значною у наступні роки. «СХІДНЕ ПАРТНЕРСТВО» Є БІЛЬШ ПЛІДНИМ, НІЖ РОЗРАХОВУВАЛИ - Ваш візит присвячений, серед іншого, десятій річниці програми «Східного партнерства», прийнятої, як відомо, під час головування вашої країни в ЄС. На вашу думку, чи розвивається ця програма достатньо успішно? - Ну, багато чого в Європі сталося з 2009 року, і це партнерство пройшло через свої труднощі. І все ж, воно виходить за межі того, що ми очікували 10 років тому. Для мене це унікальне партнерство є однією з найкращих зовнішньополітичних ініціатив ЄС. Воно базується на спільних цінностях, таких як демократія, верховенство права, права людини, а також на праві кожної країни вибирати своє майбутнє. Політична трансформація, можливо, ще не пройшла точку неповернення, і багато справ ще не завершено. Проте, більшість громадян цих шести країн поділяють те, що ми називаємо європейськими цінностями та європейською ідентичністю. Це є величезним об’єднавчим фактором. Угоди про вільну торгівлю з Україною, Грузією та Молдовою надихають реформи у багатьох сферах і дають поштовх економічному, соціальному та регіональному розвитку. Країни-партнери отримують доступ до ринку ЄС, який має понад 500 мільйонів споживачів, і, що більш важливо, до ринку з чіткими правилами та стандартами якості. ЄС уже є найбільшим торговим партнером для п'яти країн «Східного партнерства», для Білорусі - другим за величиною. І обсяги торгівлі постійно зростають. Тож я вірю, що програма є успішною. - ЄС активно допомагає Україні у проведенні реформ як на рівні радників, так і фінансово. Розкажіть про програми, в яких бере участь Чеська Республіка. - Чеська Республіка є багаторічним прихильником України. З 2014 року Україна отримала гуманітарну допомогу та допомогу на розвиток на загальну суму 8 мільйонів євро. Наші проекти розвитку зосереджені в основному на освіті та охороні здоров'я. Наприклад, ми надаємо фінансову допомогу освітній реформі або університетам, переміщеним із Донецької області. У сфері демократичних перетворень ми здійснюємо проекти з медійної грамотності, а також підтримуємо правозахисників з окупованого Криму. Наша гуманітарна допомога корисна людям, що живуть у безпосередній близькості від лінії розмежування. Я знаю, що, наприклад, літні табори для травмованих дітей є дуже успішними. МИ НАЛАШТОВАНІ ПРОТИДІЯТИ РОСІЙСЬКОМУ ТИСКУ - На зустрічі міністрів закордонних справ країн НАТО в Брюсселі 4-5 грудня, куди був запрошений і український міністр Павло Клімкін, питання про перспективи членства України та Грузії в Альянсі також порушувалося. Якими ви бачите такі перспективи? - Загальновідомо, що Чеська Республіка ставиться з симпатією до євроатлантичних прагнень України та Грузії, в тому числі до перспектив членства в НАТО, підтримує ці прагнення. Ми цінуємо, що і Грузія, і Україна розвивають своє партнерство і співпрацю з НАТО, а також проводять внутрішні реформи. Досягнення військово-технічної готовності є обов'язковою умовою для членства, і домашня робота не доведена до кінця, як ми всі знаємо. «СХІДНЕ ПАРТНЕРСТВО» Є БІЛЬШ ПЛІДНИМ, НІЖ РОЗРАХОВУВАЛИ - Ваш візит присвячений, серед іншого, десятій річниці програми «Східного партнерства», прийнятої, як відомо, під час головування вашої країни в ЄС. На вашу думку, чи розвивається ця програма достатньо успішно? - Ну, багато чого в Європі сталося з 2009 року, і це партнерство пройшло через свої труднощі. І все ж, воно виходить за межі того, що ми очікували 10 років тому. Для мене це унікальне партнерство є однією з найкращих зовнішньополітичних ініціатив ЄС. Воно базується на спільних цінностях, таких як демократія, верховенство права, права людини, а також на праві кожної країни вибирати своє майбутнє. Політична трансформація, можливо, ще не пройшла точку неповернення, і багато справ ще не завершено. Проте, більшість громадян цих шести країн поділяють те, що ми називаємо європейськими цінностями та європейською ідентичністю. Це є величезним об’єднавчим фактором. Угоди про вільну торгівлю з Україною, Грузією та Молдовою надихають реформи у багатьох сферах і дають поштовх економічному, соціальному та регіональному розвитку. Країни-партнери отримують доступ до ринку ЄС, який має понад 500 мільйонів споживачів, і, що більш важливо, до ринку з чіткими правилами та стандартами якості. ЄС уже є найбільшим торговим партнером для п'яти країн «Східного партнерства», для Білорусі - другим за величиною. І обсяги торгівлі постійно зростають. Тож я вірю, що програма є успішною. - ЄС активно допомагає Україні у проведенні реформ як на рівні радників, так і фінансово. Розкажіть про програми, в яких бере участь Чеська Республіка. - Чеська Республіка є багаторічним прихильником України. З 2014 року Україна отримала гуманітарну допомогу та допомогу на розвиток на загальну суму 8 мільйонів євро. Наші проекти розвитку зосереджені в основному на освіті та охороні здоров'я. Наприклад, ми надаємо фінансову допомогу освітній реформі або університетам, переміщеним із Донецької області. У сфері демократичних перетворень ми здійснюємо проекти з медійної грамотності, а також підтримуємо правозахисників з окупованого Криму. Наша гуманітарна допомога корисна людям, що живуть у безпосередній близькості від лінії розмежування. Я знаю, що, наприклад, літні табори для травмованих дітей є дуже успішними. МИ НАЛАШТОВАНІ ПРОТИДІЯТИ РОСІЙСЬКОМУ ТИСКУ - На зустрічі міністрів закордонних справ країн НАТО в Брюсселі 4-5 грудня, куди був запрошений і український міністр Павло Клімкін, питання про перспективи членства України та Грузії в Альянсі також порушувалося. Якими ви бачите такі перспективи? - Загальновідомо, що Чеська Республіка ставиться з симпатією до євроатлантичних прагнень України та Грузії, в тому числі до перспектив членства в НАТО, підтримує ці прагнення. Ми цінуємо, що і Грузія, і Україна розвивають своє партнерство і співпрацю з НАТО, а також проводять внутрішні реформи. Досягнення військово-технічної готовності є обов'язковою умовою для членства, і домашня робота не доведена до кінця, як ми всі знаємо. - У Брюсселі ви тоді також сказали, що «російська загроза та гібридні дії на сході України, в Азовському морі та в Грузії підривають європейську безпеку». Який внесок може зробити Прага і що вона робить, аби протистояти таким загрозам? - Я вважаю, що питання швидше в тому, як ми можемо допомогти один одному. Російський військовий та гібридний тиск стає дедалі більш інтенсивним та диверсифікованим, особливо щодо її сусідів, а також щодо Європи в більш широкому сенсі; і ми твердо налаштовані протидіяти йому. Це вимагає більших ресурсів, нових можливостей і, що важливо, більших колективних зусиль, зокрема й для покращення обізнаності щодо ситуації та координації наших дій у відповідь. Україна перетворилася на поле бою для Росії не тільки в класичному військовому сенсі, а й з погляду застосування гібридних методів. Альянс також повинен приймати поради експертів і обмінюватися інформацією та досвідом. Загалом, партнерство і консультації щодо нашої діяльності є очевидним вибором. Альянс, у свою чергу, може підтримувати Україну в конкретних сферах, таких як кіберпростір, стратегічні комунікації або зміцнення стійкості населення, наприклад, через підтримку незалежних ЗМІ або викриття фейкових новин. І це саме ті питання, на яких ми зосереджуємося у нашій співпраці з Україною, або двосторонній, або наприклад, у рамках Платформи НАТО – Україна з протидії гібридній війні. КРАЇНИ ЄС ПОВИННІ ГРАТИ ЗА ОДНИМИ ПРАВИЛАМИ - У сусідній Німеччині точиться жвава дискусія щодо газопроводу «Північний Потік 2». Чеська Республіка практично не бере участі в ній, і через те, що він безпосередньо не зачіпає республіку, і тому, що чеські компанії не беруть участі в проекті. І все ж: якою є позиція Праги з цього питання? - Наша позиція є такою ж, як і в будь-якому іншому проекті - набагато важливіше, за те, скільки трубопроводів буде побудовано, є те, щоби норми і законодавство ЄС дотримувалися. Чеська Республіка є частиною газового ринку ЄС, де всі гравці повинні дотримуватися правил. І, наостанок, газ, який споживається в Чехії, походить зі спотового ринку в Роттердамі. - Ні для кого не є таємницею, що позиція Президента Чехії часто відрізняється від позиції чеського Уряду та МЗС у тому, що стосується української та російської політики. Такий «розкол» існує, зокрема, у підході до санкцій: Милош Земан проти них, уряд і прем'єр-міністр Андрій Бабіш - за. Чи бентежить вас ця ситуація? Чи відчуваєте ви будь-який тиск? - Погляд мого Президента полягає в тому, що будь-які санкції як інструмент зовнішньої політики не працюють. Однак саме уряд Чеської Республіки відповідає за зовнішні відносини нашої країни. Більше того, всі найвищі представники нашої країни, включаючи Президента, погодилися на зустрічі у вересні 2018 року, що причини для запровадження обмежувальних заходів все ще існують. КВОТА ДЛЯ УКРАЇНСЬКИХ РОБІТНИКІВ МОЖЕ БУТИ ЗБІЛЬШЕНА ДО 40 ТИСЯЧ - У Чехії мешкає велика й дуже активна українська громада, багато українських фахівців приїжджають працювати у вашу країну. Як ви оцінюєте загальну ситуацію у цій сфері? - Українці є найбільшою національною меншиною в Чехії, і я радий, що вони знайшли новий дім у нашій країні. Крім того, кілька тисяч молодих людей навчаються в чеських університетах, і це є особливо багатообіцяючим для нашої співпраці в майбутньому. - Днями уряд Чехії вирішив розширити штат співробітників, які задіяні у розгляді заяв громадян України, оскільки квота для українців, яка наразі становить 20 тисяч чоловік на рік, може бути подвоєна. Наскільки ефективною є «Програма Україна», що стартувала у 2016 році? - Завдяки постійному економічному зростанню Чехії на ринку праці існує високий попит на кваліфікованих працівників, який неможливо задовольнити за рахунок внутрішніх ресурсів. Це відкриває можливість для українських робітників, які вважаються кваліфікованими та працелюбними, отримати новий досвід роботи в різних (зазвичай високотехнологічних) компаніях Чеської Республіки, який згодом може бути використаний в Україні. Унікальна та надзвичайно успішна програма сприяння, що реалізується, дає змогу претендентам з України подавати заявки на отримання дозволу на проживання у зв’язку з працевлаштуванням (так звані трудові картки). Поточна щорічна потужність – 21 тисяч осіб. Уряд Чехії розглядає можливість розширення квоти до 40 тисяч осіб щорічно, однак остаточне рішення ще не прийнято. Автор: Ольга Танасійчук, повідомляє Укрінформ    

Європейський парламент проголосував за надання безвізового режиму з ЄС для громадян України!!! Як повідомляє кореспондент "Європейської правди", голосування відбулося під час другої частини пленарної сесії ЄП. За затвердження проекту законодавчої резолюції про внесення України до переліку третіх країн, громадянам яких скасовуються візові вимоги, проголосував 521 депутат Європарламенту. 75 депутатів проголосували проти, 36 утрималися. Нагадаємо, 5 квітня у Європарламенті відбулися дебати з українського питання. Представники ключових фракцій ЄП (ЄНП, соціал-демократи, АЛДЕ, "зелені", консерватори) заявили, що Україна, на їхню думку, "заслуговує на скасування віз". Водночас представники праворадикальних фракцій та неофашисти виступили проти схвалення даного рішення. Після голосування в Європарламенті український безвіз мають схвалити у Раді ЄС. Очікується, що безвіз для України фактично може набути чинності на початку червня. На сайті ЄвроПравди опублікована стаття з детальним описом графіку та позиціями окремих гравців ЄС. Про те, як саме працюватиме безвізовий режим з Євросоюзом, читайте в іншій статті на ЄвроПравді: Без віз, та не без правил: як працюватиме на практиці безвізовий режим з Євросоюзом. Крім того, на сайті ЄвроПравди опублікована стаття, в якій викладено деталі того, як працюватиме безвізовий режим на практиці. За інформацією: eurointegration.com.ua    

За підрахунками World Shock Organization цим хворіють переважно у країнах, які пережили тяжке радянське, тоталітарне минуле. Це вірус обезцінення. Особливо сприятливим є присутність в історії нації репресій та відсутність безпеки. Чи не приїде завтра "чорний воронок" під мою хату? Чи не експропріюють мій дім? Чи не покладуть у психлікарню? Чи не влаштують знову голод? У таких важких умовах – обезцінення стає природним захистом себе, рідних та друзів від жахів режиму. Наприклад, ваш друг, хоче спробувати видати власну газету, ви говорите йому: "Петро пробував, але нічого не вийшло (вбили)". Ваш друг сідає на стільчик, замовкає і йде працювати на завод. Ніхто не рипається. Ніхто не шукає можливостей. Ніхто не мріє. Ніхто не пробує. Ніхто не намагається. Є система – обезцінення це її мастило – і її треба вбирати з молоком матері. Цей стан часто є ускладненням від важкої хвороби – "відмови від відповідальності", що дуже важливо, аби вижити в умовах тоталітарного режиму та врятувати свою родину. Коли людина відмовляється усвідомлювати свою причетність до ситуації у суспільстві і країні – її захисною оболонкою стає обезцінення. Люди починають повторювати мало зрозумілі мантри, на кшталт: "від мене все одно нічого не залежить", "вони все одно все розкрадуть", "хтось прибере". Відмовившись від відповідальності, перетворивши себе на пінопласт, який пливе у весняному струмку (чи то в річку чи то в каналізацію), людина має відмовляються бути "предметом", наполегливо проявляюти активність, позицію та намагатися змінювати середовище. Цим щитом – і стає вірус обезцінення. На кожен факт – реалізації мрій і себе – спрацьовує обезцінення, анулювання факту. Картина світу залишається захищеною. Система продовжує свою роботу. "Навіщо рипатись, вже все вирішено на "верху"; "Не переводь фарби, ти ж не вчилась на художника"; "Навіщо ти прибираєш біля під'їзду, це марно, завтра все одно хтось вивалить сміття"; "Краще б ти пішов працювати на нормальну роботу, ніж оце все (твоя мрія)". Можна приводити нескінченні приклади, але всі вони вписуються у просту формулу: "мені буде страшно, якщо в тебе щось вийде, бо я не наважився/лась, пробувати". Інкубаційний період триває стільки, скільки людина намагається не відмовлятись від власної відповідальності. За своє життя, вибір та ситуацію навколо. Коли оточення ламає відповідальність – обезцінення виходить на сцену. Лікування можна розділити на 2 рівні. Зона болю своєму оточенню та зона болю собі. Якщо раптом, ви помічаєте за собою ці симптоми під час наступної бесіди, коли у вас підніметься імпульс і захочеться погасити активність людини, з якою ви спілкуєтесь, запитайте себе, чому б просто не промовчати… Сприймайте уникнення "обламування", як марлеву пов'язку, яка зменшує ймовірність зараження. Самолікування – є єдиним відомим способом подолати цей вірус. Проводиться прийняттям відповідальності та пошуком – чого ви направду хочете від цього короткого і прекрасного життя. P.S. Можете писати, що текст "ніачьом", порадьте витрачати час на щось інше. Маю вас засмутити, на жаль, маю імунітет від цього вірусу. І про цей імунітет ми поговоримо у наступному тексті.

Майбутнє створює для нас чимало можливостей. І було б помилкою ними не користуватись. Зокрема про одну з них, ми сьогодні розкажемо. Android надає чимало можливостей, для читання книг та статей іноземною мовою, проте часто людина, яка вивчає мову через читання літератури в оригінали не може адекватно перекласти текст. Вона дивиться на слова і перекладає їх по окремості. Контекстний переклад дозволяє за один клік отримати кілька значень, які найближче підходять у даному варіанті.  У даному огляді ми розглянемо, як налаштувати додатки, які дозволять перетворити ваш телефон або планшет у повноцінну читалку книг та Інтернет переглядач. Усі додатки можна відшукати у Магазині додатків. Для початку встановіть перекладач google. Для роботи у режимі без Інтернету, вам потрібно завантажити мовні пакети, якими ви будете користуватись. Для цього у меню додатку (кнопка з трьома вертикальними рисками) - оберіть налаштування, керування мовними офлайн-пакетами, та визначіть необхідні пакети, що треба заавнтажити. Далі, вам знадобиться додаток Andmade, він дозволить редагувати пункт контекстного меню, що використовується іншими додатками. Завдяки встановленню та налаштуванню ми отримаємо можливість надсилати на переклад до google, слова з будь яких додатків. Для цього, після встановлення потрібно обрати додатки, які будуть та відповідно не будуть використовуватись при надсиланні тексту. Щоб фрагмент надсилався одразу у перекладач google, варто приховати усі інші додатки. Для роботи з текстом, вам обов'язково знадобиться програма для читання тексту у найпоширеніших форматах. або веб-переглядач. До речі встановлений за замовчування також підійде.Тепер давайте потренуємось. Щоб отримати переклад фрази, вам необхідно її виділити, та обрати "надіслати" у контекстному меню, яке з'явиться. В перший раз вам потрібно буде обрати - використання програми "Andmade" та "використовувати завжди", щоб кожен раз при обранні будь якого тексту, текст одразу ж відправлявся до нашого перекладача. Давайте поглянемо, які ми ще маємо варіанти? Наступні ідеї не такі прості, як описана вище, але вони можуть стати в нагоді. для інших задач. Якщо вас цікавить можливість читати та отримувати пояснення/переклад окремого слова, то ви можете встановити додаток-словник. Не поганим варіантом є GoldenDict. Додайте його в список для виконання дії «Надіслати» в додатку Andmade і у вас буде змога отримувати значення слова з будь-якого іншого додатку на пристрої. Нижче наводиться опис встановлення та налаштування додатку GoldenDict з підключенням українських словників: 1. Встановіть словник GoldenDict з Магазину додатків для Android.2. Підключіть словники для перекладу на українську:– Розпакуйте та скопіюйте на карту пам’яті планшета в папку GoldenDict.– Відкрийте додаток та проіндексуйте словники (виконується автоматично). Розглянемо додаткові програми. Додаток «Zo Reader» Має інтегровані Оксфордські словники англійської мови (загальний і для тих, хто навчається) та словники перекладу з англійської на інші мови (української немає, є російська). На жаль, не підтримує деякі формати електронних книг. Додаток «Cool Reader 3» Підтримує інтеграцію із зовнішніми додатками-словниками.Щоб налаштувати інтеграцію з словником GoldenDict, відкрийте будь-яку книгу, натисніть і тримайте посередині екрані пристрою, з’явиться меню налаштувань.Перейдіть на крайню праву вкладку (починається з налаштування «Мова інтерфейсу») – знайдіть налаштування «Словник» – оберіть «ColorDict new/GoldenDict», поверніться до читання. В залежності від налаштувань програми (їх можна змінити) переклад слова стане доступним при подвійному або тривалому натисканні. Непоганими варіантами також є веб переглядачі, з інтегрованими перекладачами. Веб-переглядач Google Chrome for Android підтримує автоматичний переклад сторінки іноземною. При завантаженні тексту іноземною переглядач запропонує вам перекласти його на будь-яку з доступних мов. У матеріалі були використані поради Ярослава Поліщука.