NNО Ukrajinsko Evropská Perspektiva, UAPORTAL.CZ, та місцеві волонтери, в рамках культурної співпраці з мерією Прага 3, презентували Україну на фестивалі "Poznejme se, sousedé- Сусіди, давайте познайомимось"- свято  для всієї родини.        Всі, хто прийшов у цей день в Парк Парукаржка, мали можливість побачити справжні кулінарні шоу, скуштувати смачну їжу різних куточків світу, взяти участь у майстер-класах з жонглювання, малювання на обличчя, послухати пісні народів світу, навчитись майстерності китайської каліграфії.       Українці частували гостей свята варениками, печеним на вогні м'ясом, салом з часником, домашніми стрийськими ковбасами, квашеними овочами, фаршированими перцями, налисниками з м’ясом і грибами, українською горілкою і домашніми настоянками зі Львова, квасом,та іншими українськими смаколиками. Справжнім красенем на святі був коровай спечений львівськими майстринями.   Більшість гостей свята мали можливість скуштувати традиційні страви і напої вперше, і  український намет користувався особливою популярністю.   Танцювальний колектив «Джерело», тішив усіх українськими танцями, а хлопці з музичного гурту "Ігніс" наприкінці дня грали так завзято, що гості свята не хотіли відпускати їх зі сцени.      Волонтери в українському наметі попрацювали на славу, продавши їжі і напоїв на суму 22.000 крон, що ж після відрахування всіх витрат, склало 16.000. Виручені кошти послугують першим внеском в організації відпочинку для дітей постраждалих від війни на сході України, проект Української Європейської Перспективи "Чеські канікули для дітей загиблих військових". Цієї зими в Чехії проходитимуть вже п'яті канікули для дітей з України, які організовує УЄП спільно із місцевими волонтерами.     Такі проекти спрямовані не лише на психологічну реабілітацію дітей з країни охопленої війною, але і сприяння вступу України до ЄС, на прикладі функціонування європейського міста.    Автор: UAPORTAL.CZ  фото:Praha 3

50 відважних українців, які проживають в Чехії піднялаcя на найвищу місцеву гору – Снєжку,  з нагоди Дня державного прапора і Дня Незалежності України. Про це повідомила координаторка проектів громадської організації «Українська Європейська Перспектива» Галина Андрейців на своїй строінці у Facebook. "Друзі, ми це зробили!!! 50 відважних сьогодні піднялись на найвищу вершину Чехії щоб привітати Неньку з Днем її народження. Схоже, що природа вирішила нам показати, хто в цих горах панує. Для початку обпекла нас сонцем, змочила дощем до самих кісточок, тоді обдула вітром так, що важко було втриматись на скелях. Але вже під вечір знову зігріла теплом. Все як має бути, незалежність нашій країні теж давалась не легко. Ті фантастичні краєвиди, погляд на хмари зі Снєжки, відчуття свободи і чудова весела команда друзів того вартує", - йдеться у повідомлені. Учасники сходження на вершині гори розвернули українські прапори, та побажали Україні миру, єдності та Перемоги.  Організаторами сходження виступили Міжнародна громадська організація «Українська Європейська Перспектива» та UAPORTAL.CZ- інформаційний портал, соціальна мережа українців, які живуть, навчаються, працюють та відпочивають в Чехії.  Снєжка, висота якої 1602 метри над рівнем моря, є одним із символів Чехії, арктичний острів у середині Європи.  Знаходиться на кордоні між Чехією та Польщею, та пірамідою височіє над довгими Крконошськими гірськими хребтами. Снєжка є свідченням того, що в середині Європи не так давно існували льодовики. Взимку це один із улюблених гірськолижних курортів, де 7 місяців на рік лежить сніг. Влітку для її відвідувачів відкриваються справжні мальовничі пейзажі, гірські озера, водоспади і пишні ліси.   UAPORTAL.CZ                                фото: Катерина Скрипнік

МГО «Українська Європейська Перспектива», у співпраці з муніципалітетом району Прага-4, вже вчетверте запрошує дітей, батько яких загинули на війні на сході України, на літні канікули до Чехії.  - приїдуть дітки віком від 7 до 14 років з Волинської і Львівської областей; - кількість: 18 дітей у супроводі 3 дорослих; - термін: з 3.07 по 10.07.2017 ; - проживання на весь період перебування дітей ласкаво надає дитячий садочок MŠ 4pastelky; - трансфер Львів – Прага, Прага – Львів, забезпечує міжнародний перевізник REGABUS; Програма відпочинку для дітей у Празі буде досить насиченою:  екскурсії Прагою, Празький зоопарк, Техманія в м.Плзень, Національна галерея міста Прага, художня Галерея Якубска, знайомство з чеськими дітьми і спільна програма відпочинку, поїздка до Мєлніка, і стародавнього містечка Ботанікус, та інше. Поїздку організовано виключно за кошти українських і чеських жертводавців. Як Ви можете допомогти:  - даруйте дітям подарунок на пам´ятку про Прагу; - запропонуйте нам свої послуги безкоштовно або зі знижкою; - надішліть нам фінансову допомогу, щоб покрити транспортні витрати, харчування, екскурсії, розваги та подарунки для дітей. Дзеркальний рахунок для добровільних пожертв МГО Українська Європейська Перспектива: Raiffeisen Bank 6283201001 / 5500, з позначкою CZ Dětem Ukrajiny, ваше ім’я та прізвище. Наші проекти спрямовані не лише на психологічну реабілітацію дітей з країни охопленої війною, але і сприяння вступу України до ЄС, на прикладі функціонування європейського міста.  За додатковою інформацією звертайтесь:Галина Андрейців - координаторка гуманітарних проектів МГО «Українська Європейська Перспектива»E-mail.: uepgalina@gmail.com www.u-e-p.euTel.: +420 775 781 997 Слідкуйте за подією у facebook: https://www.facebook.com/events/188910541640148/?active_tab=about    Чеські канікули для дітей загиблих в АТО військових Прага 27 липня 2016 – На два тижні в липні Чехія прихистила дітей загиблих військових з України у своєму літньому таборі. Завдяки сильній підтримці українських волонтерів та мерії міського району Праги-4 група з 22 дітей – хлопчиків та дівчаток віком від 6 до 11 років, більшість яких не виїжджала за межі своєї області, відвідала одну з найкрасивіших столиць Європи. Українські діти мали змогу провести час у товаристві своїх чеських однолітків...  Радіо Свобода про відпочинок дітей у 2016 році.

«Це моя і твоя війна»: поетеса Анастасія Дмитрук презентувала у Празі нову книжку Події в Україні 2013-2014 років змінили чимало українських життів та доль. Велика кількість українців зробила свій внесок у Революцію гідності. Такою українкою є й Анастасія Дмитрук – молода поетеса, яка у найважчі дні тієї зими, після розстрілів на Майдані, написала вірш «Ніколи ми не будемо братами…», що став особистим гімном для багатьох патріотів країни. Публікуючи свій вірш у простори інтернету, молода авторка навіть не підозрювала, що за одну ніч її життя кардинально зміниться, а її вірші будуть надихати та підтримувати мільйони українців у продовженні боротьби за свободу. Нині Анастасія Дмитрук, як і більшість небайдужих, проводить творчі вечори, концерти та виступи на підтримку українських поранених військових. Цього разу вона у Празі презентувала свою книжку «Це моя і твоя війна». Опубліковане у 2014 році відео читання вірша, яке переглянуло понад 9 мільйонів користувачів Youtube, несподівано активізувало кар’єру молодої української поетеси Анастасії Дмитрук, за фахом спеціаліста з інформаційної безпеки. А перші її поетичні спроби розпочалися ще у перших класах початкової школи –​ з віршів про Україну, що дало авторці поштовх писати й далі у цьому напрямку. У своєму вірші, який викликав великий резонанс серед російського населення, авторка розвіює стереотип про «братство» між українцями і росіянами, та вказує на різницю між двома різними світоглядами і ментальностями людей, з яких «одні готові віддати своє життя в боротьбі за свободу, а інші за свого пана, царя». Реакція глядачів діаметрально розділилася. Поки одні надсилали листи зі словами підтримки і подяки (литовські та грузинські музиканти створили музичні кліпи на основі вірша «Никогда мы не будем братьями»), інші ж, переважно росіяни, обрушили шквал негативних коментарів та погроз. «Я не зовсім була готова до того, що почалося після публікації вірша. Тоді я не могла зрозуміти, звідки така лють, бо вірш був написаний для українців з метою підтримати їх. Під враженням від їхніх таких відповідей був написаний наступний вірш «Письмо соседу»», – розповіла Анастасія Дмитрук на празькій зустрічі. У житті поетеси почалася активна українізація​ Після Майдану в житті Анастасії Дмитрук, яка була переважно російськомовна, почалася активна українізація. Це важливий крок у житті кожного українця, який хоче себе так ідентифікувати, вважає поетеса. Однак, за словами авторки, «твори рідко дають обирати, якою мовою їх написати», –​ тож мовне питання –​ дуже важливе, але кожен до цього має прийти сам. «Є дуже багато людей, які ідентифікують себе українцями і роблять величезні справи в ім’я України, при цьому говорячи російською мовою. І так само багато україномовних людей, які паплюжать репутацію країни і роблять дуже багато неприємних речей для українців. Україна сьогодні двомовна –​ це факт. І отак радикально замовчати і більше не говорити з російськомовним населенням –​ теж неправильно. Примусово і силою, шляхом заборони не досягнеш великих результатів», – вважає Анастасія Дмитрук. Вона намагається уникати ситуацій, де було б можливо поєднати її виступи із політичними силами. У своєму бажанні зробити свій внесок для допомоги Україні у складний час, Анастасія Дмитрук робить те, що вміє робити найкраще: з групою волонтерів організовує поетичні концерти та вечори у військових шпиталях та частинах по всій Україні. «Так, багатьох моя діяльність зацікавила. Напередодні виборів наші політики активізуються, вони активно шукають на тлі чого можна було б притягнути до себе більшу увагу. Моя творчість багатьох зацікавила, були різні пропозиції вступити до різних політичних партій. Але навіщо мені це? Так повелося, що наші політичні сили дискредитували свою репутацію багато разів. Тому ризикувати немає сенсу», – зазначила молода поетеса. Перша збірка віршів «Поверніть нам наше небо», яка охоплює теми подій Помаранчевої революції та Революції гідності, вже презентувалася авторкою як у Києві, так і за кордоном. У другій книзі, окрім віршів, присутня проза з ілюстраціями львівської художниці Софії Зайченко, а також листи з фронту від українських бійців. Подальші плани – розвиток у прозі та дитячі казки. «Що я зробив для того, щоб ця країна стала кращою?»​ Під час своїх виступів у різних навчальних закладах Анастасія Дмитрук завжди нагадує, що країну створюють люди, які в ній живуть. «Своїми думками, словами, вчинками, мріями, цілями, які ставимо – саме це і є та Україна в якій ми хочемо жити», – зазначає вона. «Є у нас така звичка, властивість, недолік – постійно нарікати, – зауважує поетеса. – Шукати винних, знаходити собі виправдання. Постійно не такий президент, не такий мер, не така влада. Якби не вони –​ все було б дуже класно. Але знайти винного –​ це найлегше. Значно важче подивитися в дзеркало і запитати –​ а що я зробив для того, щоб ця країна стала кращою?» Анастасія Дмитрук і посол України в Чехії Євген Перебийніс До Праги Анастасію Дмитрук запросила українська громада «Українська європейська перспектива» та студентська спільнота філософського факультету Карлового університету «Східноєвропейський клуб» (Východoevropský klub). До акції також долучився посол України в Чехії Євген Перебийніс. За інформацією: Радіо Свобода 

У столиці Чехії Празі українські активісти вже другий рік влаштовують «марш вишиванок». Дорослі й діти в українських вишиванках пройшли центром міста.  Гаслом цьогорічного мегамаршу було: "Одягни вишиванку та приєднуйся до нас!"  Акцію провели як продовження "Дня вишиванки", який цього року припав на 18 травня.   У Народному домі на Віноградах – відбулася друга частина урочистей: концерт із різноманітними виступами творчих колективів, конкурсами, танцями та українськими стравами.   День вишиванки — всеукраїнське неформальне свято, яке відзначається  щороку в третій четвер травня і має за мету зберегти споконвічні народні традиції створення та носіння етнічного вишитого одягу. У кожному місті та селі, на вулицях, в установах та у закладах ініціативні групи закликатимуть людей одягнути вишиванку. Мета: аби всі мешканці населеного пункту вийшли у цей будній день на вулицю у вишиванках, щоб показати, що вишиванка- це не лише атрибут свята, а й повсякденний елемент життя українців. У багатьох випадках його також супроводжують масові «марші вишиванок» та інші схожі акції наступних вихідних. Дякуємо за організацію акції, творчому колективу "Берегиня" і всім всім, хто долучився до походу.  Фотоальбом: Всесвітній день Вишиванки в Чехії Використаний матеріал: Радіо Свобода  Галина Андрейців для UAPORTAL.CZ  фото: Катерина Скрипник відео: Радіо Свобода 

Проект «Допомагаємо Україні разом» підтримує дітей, татусі  яких загинули в антитерористичній операції.                                                                                            «Українська Європейська перспектива» уже втретє провела у Празі табір для дітей загиблих героїв від російської агресії на сході України. 24 грудня – 29 грудня 2016 року група українських діток віком 6 – 14 років святкувала зимові канікули в столиці Чехії, в родинному колі чеських друзів та українців-емігрантів, серця яких з Батьківщиною. Про те, як це було й навіщо, розмовляли з координаторкою проекту «Канікули для дітей з України» Галиною Андрейців. Проект УЄП « Допомагаємо Україні разом» – це пряма Допомога з Чехії підрозділам Збройних сил, Національній гвардії, солдатам і офіцерам, добровольцям, які воюють за свободу і незалежність України, дітям загиблих і живих Героїв, військовим госпіталям, медикам на передовій, дитячим будинкам, містам та селам на лінії фронту. Розкажіть про те, як виник цей проект? Від 2014 року ми допомагаємо українським сім’ям, які постраждали від війни. Усе осягнути не можемо, тому вибрали дітей зі сімей загиблих, хоча допомагаємо й хлопцям в АТО, їхнім родинам. Ідея проекту «Канікули для дітей з України» виникла після спілкування з керівництвом міської частини Прага-4. Спробували минулого Різдва вперше організувати такий табір. Думали, що це – одноразова акція. А потім дітки поїхали – волонтери засумували за ними. Тож спробували знову організувати табір влітку. І цього Різдва – уже треті канікули. Не маємо відповідного фінансування. Робимо це за кошти, які нам надсилали місцеві українці та чехи. Також домовляємося з різними фірмами, перевізниками, щоб вони робили нам знижку. У чому сенс цих празьких канікул для українських дітей? Робимо такі табори для того, щоб розвіяти дітей після травми – втрати тата на війні. Але й також, щоб малі українці побачили, як живеться у європейській країні. Що ми, українці, можемо щось запропонувати своїй країні, щось змінити вдома. Бо щоб чогось досягти, потрібно дуже добре попрацювати. Чому обрали саме такі періоди року – Різдво та літо? Канікули наших дітей і чеських співпадають, тому з’являється місце, куди поселити дітей в Празі. Прага-4 допомогла нам звернутися до директорів дитячих садочків. Садочок був повністю в нашому розпорядженні. Для дітей – це казка! Вони мали простір, гралися, ми могли прийти коли завгодно, запросити гостей. Як вибираєте цих п’ятнадцять дітей з України? Щоразу це інші діти. Їхні батьки – Герої України: мають державні нагороди. Ми знайомимося із сім’ями, їхньою історією. Співпрацюємо з різними організаціям, які допомагають цим сім’ям в Україні. «Допомога дітям героїв» – львівська громадська організація – нам допомагає обрати дітей. Не розділяємо на певні області, бо загиблі військові, на жаль, є в кожному куточку України. Переважно до нас їдуть діти з трьох-чотирьох областей. Цього разу були Львівська, Івано-Франківська,Київ, Луцьк та Ужгород. Були проблеми в організації чи безпосередньо вже під час канікул? За цей період набрали, звісно, досвіду. Тепер не робимо табір з мамами. Тому що розраховуємо на них як на волонтерів – вони про це повідомлені. У результаті мами лише за своїми дітками дивляться. Тому доводиться дбати і про дітей, і про мам. Було таке, що йшли групою взимку центральною вулицею Праги: Різдво, повно людей, а дві мами, що мали бути позаду колони, кудись пропали. А ми ведемо дітей такою «коробкою»: спереду двоє людей, обабіч – двоє та й ззаду –  відповідно. Тоді діти не губляться в натовпі. А тут мами пропали: пішли по магазинах, нічого не сказавши (Сміється – К. В.). Нам довелося просто стояти та чекали на них. Таких випадків було більше, тому цього разу вирішили без мам, що було добре. Дасть Бог, то привеземо дві-три матусі з діточками до Праги. Це можна зробити коли завгодно: не потрібно цілого садочка. З приїжджими дітьми проблем не виникало? Ні. Правда, кожна дитина по-різному переживає втрату батька на війні. Деякі – дуже закриті, сковані, ні з ким не спілкуються, бунтують. До завершення табору вони відкриваються. Потім мами запитають: «Що ви зробили з нашими дітьми, що вони стали іншими: розмовляють, граються, спілкуються з однолітками?» А так проблем немає з дітьми. Намагаємося завантажити дітей максимально. Вони приходять до садочка ледве теплі. Щодня – дві – три акції! Які акції передбачала цьогорічна програма? Цього разу відвідали Галерею «Якубську», Національну галерею в Празі, виставку скульптора Ярослава Горейца,  лазили скелями в центрі на Сміхові. Це дуже сподаболося дітям. Побували в гостях у пожежників в Лохкові. Були в Страговському монастирі, в «Королівстві залізниць» в дитячому центрі «Жирафа». Грали боулінг, мали дві безкоштовні екскурсії Прагою від наших друзів-екскурсоводів. До ялинки неодноразово ходили: отримали купони на безкоштовні ковбаски-напої та солодощі.  Всіх подій вже не пригадаю, але програма цьогорічного Різдва відрізнялась від попереднього.  24 грудня, на Щедрий вечір, мали в садочку близько сорока осіб – дітки, волонтери, гості. Чехи навчили наших дітей чеських традицій, звичаїв та колядок.  Мали відповідну до місцевих традицій їжу. Що найбільше вразило дітей? Кого – що. Подарунки звичайно! Цього разу діти  писали листи Ісусику, як це роблять чеські діти. У нас був ліміт – півтора тисячі крон на дитину. Дітям подарунки дуже сподобалися! Деякі камеру отримали, футбольні бутси, м’ячі, одяг, взуття, ігрові приставки, лего- конструктори, тощо.  Правда, один хлопчик хотів набір помад для мами, а для себе – зовсім мало. Це було так зворушливо! Потім мали прощальний вечір, на якому питалися, що дітям сподобалося.  Думали, що скажуть: «Ви нас по морозі водили! Ми змучилися з вами!» А діти сказали: «Нам усе сподобалося, крім одного – що ми інколи вередували, що там чогось не хочемо. Тепер розуміємо, наскільки це було для нас добре» Це – дорослі діти! Такі розумні! Ми обмінялися з ними контактами. Листуємось. Пишуть, як їм було добре в Празі, згадують і скучають. А що вразило вас? Діялося чудо! Вчасно з’являлися люди, які допомагали. До нас також завітала письменниця Б’янка Бєллова з чоловіком і дітьми. Ми колядували почерзі під гітару. Так було по-домашньому, затишно та дружньо. Радію, що цей проект дає можливість людям проявити себе. Хтось допомає фінансово, хтось приносить подарунок, хтось щось сам робить. Виходить, що дуже тісно співпрацюємо з різними людьми. Вони цікавляться дітьми, пишуть. Ми сумуємо потім за цими дітьми. Одразу хочеться організовувати наступний табір! Як ми – українці в Чехії – можемо допомогти українцям, постраждалим від війни? Ці табори – це один з наших проектів. Наш головний проект «Допомагаємо Україні разом» охоплює допомогу військовим, їхнім сім’ям і сім’ям загиблих. Тож можна долучатися до наших проектів, як хто може: допомогти з харчуванням, транспортом, фінансами. Маємо списки українських дітей. Є сім’ї загиблих в селах, в яких  по двоє – троє дітей. І поки мама отримає якісь пільги від держави, їй дуже важко… Окрім фінансів, підтримуємо їх морально. Трохи робимо ремонти у деяких селах. Не можеш бути їм психологом на відстані. Є такі, які втрачають надію, для них життя закінчилося зі смертю близької людини. Не можуть самостійно стати на ноги, відповідно й дітей не в змозі виховати чи доглянути. Тоді підключаємо місцеву владу. Таких сімей багато, на жаль. Ми, українці в Чехії, маємо більшу можливість допомагати, ніж українці на Батьківщині. Можливо, це – наша така подяка Україні, своєрідна компенсація за те, що покинули її в такий важкий час. Мені не треба за це дякувати. Це – мій вклад в Україну. Роблю я це зі свого серця, бо відчуваю що це необхідно. Дякувати  Богу, маю можливість та надійних друзів, які довіряють, яким болить за Україну і вони готові допомагати. Номер дзеркального рахунку: Ukrajinsko Evropská Perspektiva, Raiffeisen Bank o.s.,  6283201001 / 5500 з позначкою: SOS.UKRAJINA.CZ  Ваше ім’я та прізвище. Допомогу можете принести особисто, або надіслати на адресу: Opletalova 39, 110 00 Praha 1, Ukrajinsko Evropská Perspektiva, Galina Andrejceva.  Тел.: +420 775 781 997, Е-пошта: uepgalina@gmail.com або g.andrejciv@u-e-p.eu  Звітність з проектів: Facebook: Galina Andrejceva  www.u-e-p.eu   Розмовляла Катерина Воїнська часопис Пороги