Як зазначає Інтернет - видання Novinky.cz, число громадян України(значна частина,яких є закарпатці), які шукають роботу в Чеській Республіці, постійно зростає, і державні структури не справляються з потоком бажаючих отримати так звану «Робочу карту».  Це цікаво: протягом двох останніх років чеський уряд підвищив квоту на прийом заяв з 170 до 1000 в місяць. Припливу трудових ресурсів сприяє програма «Режим Україна», що дозволяє чеським працедавцям підшукувати собі працівників безпосередньо в Україні. Ті, хто отримав запрошення від чеської компанії можуть отримати дозвіл на роботу в прискореному режимі. За 2016-17 рр. в програмі взяло участь 10 104 українських громадян. Спочатку планувалося залучати до Чехії в рік 3 800 українців. Але замість очікуваних кваліфікованих фахівців з України прибуває, в основному, дешева робоча сила, на яку існує попит серед місцевих фірм на тлі низького безробіття в країні. В свою чергу МЗС і МВС Чехії, які виступають гарантами програми, характеризують її як успішну і вважають, що необхідно продовжувати її реалізацію. Цю позицію сформулював у своїй доповіді новий міністр закордонних справ Мартін Стропніцький. Зростаючий потік заяв створює складності в роботі міністерств, незважаючи на збільшення числа співробітників в посольстві ЧР в Києві, в консульстві у Львові і в відповідних відділах МВС. Якщо в серпні 2016 р розгляд заяви займало тиждень, то в грудні 2017 року на це потрібно вже 114 днів. За словами міністра Мартіна Стропніцького, цей термін може і надалі зростати. Колишній глава МЗС Любомир Заоралек, що займає зараз посаду голови парламентського Комітету з питань зовнішньої політики, зі свого боку, відзначає, що «програма відступила від своїх початкових задач». Її метою було привернути до Чехії кваліфіковані кадри і фахівців, а зараз, за ​​словами політика, «сюди прямує дешева робоча сила». «Ми домовлялися на розумній кількості людей, щоб це не призвело до руйнування нашої економіки за рахунок припливу дешевої робочої сили. Тобто людей, які будуть селитися в гуртожитках, не маючи можливості нормально інтегруватися в суспільство», – підкреслює Любомир Заоралек. На його думку, в Чехії формуються два типи робочої сили – «першої» і «другої категорії», і до останньої часто відносяться саме українці, що нагадує ситуацію, що склалася раніше з турками в Німеччині. При цьому чеські компанії наполягають на залученні українських трудових ресурсів. Представники професійних організацій і палат вказують, що чеській економіці потрібно 150 000 працівників з-за кордону, насамперед саме з України. Ця позиція наводиться також у доповіді Мартіна Стропніцького, де сказано, що задоволення попиту роботодавців на працівників з України є «одним з базових умов конкурентоспроможності та подальшого розвитку чеської економіки». Профспілки, зі свого боку, вказують на «зниження загального рівня зарплат у зв’язку з припливом дешевої робочої сили зі Сходу». Повідомляє Радіо Прага  фото: Jan Handrejch, Právo

У серпні 2017 року вступила в силу новела закону № 326/1999 Sb., про перебування іноземців на території Чеської Республіки, та її ухвала № 223/2017Sb., про встановлення подробиць, пов’язаних з видачею та продовженням довгострокового дозволу на проживання з метою інвестування. Яким чином Чехія підтримуватиме нових інвесторів і про які зміни в чеському законодавстві їм потрібно знати ? В § 42 нової новели закону про довгострокове проживання понад 90 днів з метою інвестування, для підприємців і офіційних представників компаній, передбачається отримання ними так званої «карти інвестора»(kartainvestor), яка видаватиметься в прискореному порядку – до 30 днів. Метою нововведень є регулювання ряду практичних аспектів ( конкретний обсяг і спосіб інвестування в Чеській Республіці) та інші умови, пов’язані з видачею або продовженням довгострокового проживання з метою інвестування. Також члени сімей інвесторів мають змогу отримати дозвіл на довгострокове проживання з метою возз’єднання сім’ї, на підставі якого вони можуть жити і працювати в Чехії. Зміни в законодавстві також визначають значимість цих інвестицій, щоб уникнути будь-яких сумнівів з цього приводу. Іноземний інвестор (громадянин третіх країн) може отримати карту інвестора, якщо задовольнить ряд вимог. Наприклад, розмір його інвестицій досягне мінімально 75 млн. чеських крон і в рамках інвестиції буде створено мінімально 20 нових робочих місць. Згідно попереднього Положення Закону, інвестори, які відповідали певним вимогам, користувались існуючим проектом Уряду Чеської Республіки «Welcome Package» для отримання трудової картки. Також, до ухвали нової новели Закону, громадяни третіх країн, які є офіційними представниками чеських компаній (jednatel), могли здійснювати свої повноваження на основі підприємницької візи або дозволу на роботу і трудової картки. Відповідно до нових правил, офіційні представники компаній здійснюватимуть свої повноваження лише на основі підприємницьких віз, або карти інвестора. Разом з поданням заяви на карту інвестора, інвестор повинен буде, окрім необхідних документів, докласти свій інвестиційний проект та бізнес-план. Взірець такого проекту можете знайти за посиланням:  Šablona k podnikatelskému záměru [doc, 64 kB] В статті використані матеріали mpo.cz Фото: E15 Автор: Галина Андрейців, для UAPORTAL.CZ

Надання Україні безвізового режиму для короткострокових поїздок уже з початку року викликає жваві дискусії в Чехії. А з відкриттям кордонів ЄС цій темі присвячується й чимало програм на телебаченні, адже приплив українців до Євросоюзу може тільки посилитися. Всі обговорення точаться навколо одного побоювання – збільшення рівня нелегальної трудової міграції з України, а відтак чи Чехія зможе впоратися з великими потоками мігрантів. Оскільки на сьогодні українських заробітчан більше, ніж із інших країн, чеське суспільство розділяється в поглядах на цю «загрозу». Чому чехи нас побоюються? Щоб зрозуміти, чим живе Чехія, розглянемо кілька основ­них показників: міграція, попит та пропозиція на ринку праці. Міграційна ситуація в західного сусіда за офіційними статистичними даними порівняно з іншими європейськими країнами за останні кілька років кардинально не змінилася. Станом на кінець минулого року в Чехії з населенням 10,5 млн легально проживало 467 562 іноземця, одну четверту з яких становлять українці (105 614 чол.). Більшість наших співвітчизників має дозвіл на тривале проживання (77 492 чол.) та на перебування понад 90 днів (28 122 чол.).   За січень – березень 2017-го до Чехії переїхало 10,9 тис. іноземців, із них найбільше громадян України (1,3 тис.), Словаччини (1,1 тис.) та Румунії (0,3 тис.). Згідно з даними Міністерства праці й соціальних справ та Міністерства промисловості й торгівлі ЧР, кількість офіційних працівників-іноземців на території Чехії на початку 2016-го становила 407 106 чол. Її частка у загальній кількості зайнятих у ЧР порівняно з попереднім роком зросла до 8,1%. Більшість з них – 75,8% – це громадяни ЄС. Решта припадає на громадян інших країн – власників дозволів на роботу, карт працевлаштування, зелених і синіх карт. Із 105 614 українців, що офіційно проживають у ЧР, 41 847 працюють на підставі трудових договорів, 22 796 – оформлені як приватні підприємці. Навіть після такої простої арифметики логічно напрошується питання, чим же займається решта наших співвітчизників. Відповідь усі прекрасно знають. Тому чехи й побоюються українського «безвізу». Безробіття падає, зарплати ростуть Ситуація на ринку праці в Чехії покращилася. Згідно зі Статистичним щорічником ринку праці, в ЧР у 2016-му продовжувалося зниження зареєстрованого безробіття, яке почалося в другій половині 2014 р. Наприкінці минулого року чеськими центрами зайнятості зареєстровано 381,4 тис. безробітних, що є на 71,7 тис. менше, ніж у 2015-му. За даними статистичної організації ЄС, станом на лютий 2017 р. Чеська Республіка мала найнижчий рівень безробіття в рамках цілого Євросоюзу – 3,2%. Для порівняння: Німеччина – 3,9%, Іспанія – 17,8%, Греція – 23,2% (найвищий у Європі). У США, наприклад, 4,4 %. А в червні 2017-го було зареєстровано найнижчий показник безробіття в Чехії за останні 19 років. Це передусім пов’язано із ростом чеської економіки, промислового виробництва й сезонної роботи, яка тепер у розпалі. Зокрема на будівництві, в лісництві та сільському господарстві. Це у свою чергу призвело до зростання попиту на робочу силу на середньокваліфіковані позиції, кількість вільних вакансій, реєстрованих центрами зайнятості, зростає. А відтак підвищуються зарплати. Тому пересічний чех дивиться на іноземних шукачів роботи як на загрозу свого добробуту. Збільшення пропозиції на ринку праці явно грає не на руку місцевим мешканцям, адже ріст зарплат може сповільнитися чи взагалі припинитися. Чого не скажеш про чеських роботодавців, які, прогнозуючи майбутні втрати, б’ють на сполох, мовляв, внутрішній ринок праці не здатен запропонувати достатньо кваліфікованої робочої сили ні з лав безробітних, ні серед випускників навчальних закладів. Не залишається нічого кращого, як шукати трудові ресурси за кордоном. І їхні погляди спрямовуються, зокрема, й на українських працівників, які є оптимальним варіантом через подібність культур, здатність швидко вивчити мову та відому працьовитість. Тим більше, що в західних областях, особливо на Закарпатті, заробітчанство є історичною традицією.   Трудові візи ніхто не відміняв Каменем спотикання української трудової міграції в Чехію вже багато років є процедура оформлення робочих віз. Лише 32 205 офіційно працевлаштованих українців згідно з законом не потребують дозволу на працевлаштування. З 2009-го електронна система «Visapoint» викликала багато нарікань, адже записатися на прийом до чеського консульства в Києві або Львові за її допомогою було практичо неможливо. Тільки купивши «час реєстрації» у «посередника» за великі гроші (в останній час доходило до 1500 – 2000 доларів), можна було подати необхідний пакет документів. Чехія так і не змогла подолати цю проблему.   Тому під тиском чеських виробників уряд у 2016 році з метою збільшення трудової міграції з України до Чехії запускає дві спеціальні програми працевлаштування – «Режим Україна» (для кваліфікованих працівників, розглядає Генеральне консульство ЧР у Львові) й «Пілотний проект» (для висококваліфікованих спеціалістів, Консульський відділ Посольства ЧР в Києві), згідно з якими заява на трудову карту подається у спрощеному режимі – без реєстрації в електронній системі «Visapoint». Відтак на роботу в Чехії можуть розраховувати 5 тисяч українських заробітчан щороку. У лютому 2017-го, враховуючи зростаючі потреби віт­чизняних промисловців, квоти робітників по програмі «Режим Україна» збільшили вдвічі, відповідно збільшили й штат Генерального консульства ЧР у Львові на 4 особи. Але цим проблема не вирішилася: квоти, на думку чеських роботодавців, й надалі дуже обмежені (усього 10 200 осіб на цей рік), а строк оформленя віз зріс аж до 8 місяців. Українці, що не відповідають вимогам для включення до вказаних проектів зі спрощеною процедурою, можуть також подати заяву на трудову карту повз «Visapoint», але з 20 квітня 2017 р. Генеральне консульство Чеської Республіки у Львові, з огляду на технічні можливості дипломатичної установи, приймає лише 15 заяв кожного понеділка з 14.00 до 16.00. Такі обмеження спричинили неабиякий ажіотаж і нарікання. І саме це показало чеське телебачення. Сюжет про довжелезні черги українців під чеським консульством у Львові, де люди змушені ночувати під дверима установи, щоб потрапити на прийом, центральний чеський канал ЧТ1 у перші дні відкриття безвізового режиму крутив по кілька разів на день. У пересічного чеха мало скластися враження, що тисячі безробітних українців з хвилини на хвилину ринуть до Чехії в пошуках роботи, принаймні мені так здалося. Отож отримати легально українського працівника залишається проблемою. Тому чеські підприємства почали доволі масово працевлаштовувати українців із польськими робочими візами, отримати які набагато легше. (За даними польського Міністерства у справах сім’ї, праці і соцполітики у 2016-му Польща видала громадянам України близько 1,3 млн. запрошень на тимчасову роботу). Такий обхід закону передбачає немалі штрафи для роботодавців та видворення нелегального працівника (хоча по закону штрафи для нього теж передбачені – до 100 тис. корун, але чеська сторона їх не застосовує). Лише в березні цього року Чехія депортувала майже 300 українців, які працювали нелегально. Найбільш показовою й висвітленою ЗМІ стала облава на складі продуктового інтернет-магазину «Роглік» у Празі. В результаті рейду затримали 85 людей, 74 особам наказано покинути територію ЄС. Майже всі з них – українці, які мали польські візи, що не дають права на працевлаштування в Чехії.  Скандальний "Роглік"-робота по польській візі в Чехії Робота по польській візі в Чехії. Відповідь поліції ЧР Створити стереотип легко, побороти – важко Не секрет, що погляди на українців у чехів різняться. Одні співчувають нам, що гнані безробіттям мусимо шукати кращого життя далеко від рідного дому та сімей, інші – навпаки – сварять, що забираємо у них робочі місця. Роботодавці розглядають як непогану альтернативу вітчизняним працівникам, але частина з них усе ж сприймає нас за нижчу расу через низький культурний рівень, адже українські заробітчани – це не завжди найкращі представники нації. Погодьтеся, нікому не хочеться бачити на вулиці, у трамваї чи метро п’яних дебоширів. І освіченим співвітчизникам досить часто важко побороти стереотип, що склався у чехів, які звикли до українських робітників на будівництві, що п’ють і лаються. П’яному «роботязі» й у голову не прийде, що він псує імідж країни, він навіть слова такого не знає. Далі ящика пива й загорожі будмайданчика він не бачить. А думка, що його поведінка формує в корінного населення погане враження, а відповідно й погане ставлення до інших громадян України, ніколи не зродиться у його голові. Але, на щастя, міграційна криза відсунула на друге місце «українське питання». Якщо офіційна міграційна статистика не змінювалася протягом останніх 2 – 3 років і виглядає досить привабливо, то це тільки внаслідок прийнятих антиміграційних заходів. Наприклад, Чехія вже рік усіма способами намагається не допустити біженців із Сирії, що перебувають у Італії та Греції, порушуючи всі європейські домовленості стосовно квот на прийом мігрантів. Навіть загроза фінансових санкцій (це стосується також Польщі й Угорщини) не впливає на зміну її міграційної політики. Прогресивна частина чехів на початку міграційної кризи засудила погляди президента Мілоша Земана, який прямо заявив про небажання бачити у своїй державі переселенців із надто відмінною культурою, краще вже хай будуть українці. Але чеський уряд у червні цього року офіційно підтвердив відмову брати участь у програмі по перерозподілу мігрантів, мотивуючи тим, що «система розподілу біженців не працює» і «ситуація з безпекою змінилася» після останніх терактів у Європі. Замість 2691 прохача притулку згідно з квотами Чехія прийняла всього 12 біженців. Бажання відгородитися від будь-яких мігрантів явно просвічується і в новелі Закону про перебування іноземців, яку в липні цього року підписав президент. Шпальти газет відразу зарясніли заголовками на кшталт «Закон про іноземців: безпечніша Чехія? Швидше ляпас правам людини та гальмування інтеграції» або «Чехія – погане місце для життя». Незважаючи на те, що зміни явно обмежуєть права іноземців, що проживають у Чехії, і не узгоджуються з конституційним і європейським правом. Палата депутатів Парламенту Чеської Республіки таки подолала наприкінці червня вето сенату (верхня палата парламенту), проголосувавши повторно більшістю голосів за нововведення. Офіційною причиною такого кроку є посилення безпеки в країні. Але, як відзначають чеські правозахисники та Консорціум недержавних організацій, що допомагають мігрантам, такі обмеження торкнуться не тільки іноземців, а й чеських громадян, членами сімей яких є мігранти. В основу закону, який розроблявся в 2016-му, лягли результати й рекомендації Аудиту національної безпеки за 2015 р., котрі були підготовлені сотнею фахівців на підставі розпорядження прем’єр-міністра. У розділі про міграцію вказується, що головним потенційним ризиком для країни вважаються масова неконтрольована міграція, організована злочинність і слабка інтеграція легальних мігрантів, які можуть бути джерелом соціальної напруженості. За даними останніх досліджень української міграції, які проводили науковці Карлового університету в Празі, масовий перехід українців до Чехії, принаймні в короткостроковій перспективі, не планується. Дослідницький колектив Центру міграції «GEOMIGRACE» Карлового університету спільно з міжнародними партнерами з Польщі, Словаччини й України видали у вересні 2016-го дослідження про міграцію з України до Євросоюзу після анексії Криму та початку війни на сході України.Під редакцією керівника «GEOMIGRACE», професора Душана Дрбоглава світ побачило ще одне видання про українських заробітчан «Українська трудова міграція в Чехії» , де на прикладі аналізу трудової діяльності та умов життя закарпатців у Празі та околиці досліджувалися грошові перекази в країну походження. Які негативні зміни в житті мігрантів принесуть нововведення, скоро дізнаємося з практики. Інтеграційні центри в Чехії вже закликають мігрантів приводити свої документи у відповідність до нових правил, поки закон ще не вступив у дію. Зрозуміло одне, чим більше порушень буде з боку майбутніх заробітчан, тим більше підстав буде в Чехії боротися з нелегальною трудовою міграцією, що, у свою чергу, відіб’ється на українцях, які тривало проживають у Чехії. Автор Оксана ЧУЖАм. Прага

Якщо ви приїжджаєте до Чехії за довгостроковою візою з метою підприємницької діяльності, то на вас, як на підприємця, розповсюджується цілий ряд обов’язків. Перш за все, перевірте інформацію, бажано самі, і довіряйте лише офіційній інформації. Якщо ви приїхали до Чехії, і ваша мета перебування – не підприємницька діяльність, проте пізніше ви захочете вести бізнес,  ви можете подати заяву на зміну мети перебування на підприємницьку діяльність лише після 2 років легального перебування в Чехії  (або ж після 5 років, якщо перебуваєте в Чехії з метою спільного проживання сім’ї). Підприємництво у Чеській Республіці може мати форму діяльності на підставі свідоцтва підприємця або, наприклад, форму участі у товаристві. Що стосується участі в юридичній особі, то право на перебування з метою підприємницької діяльності (участі в юридичній особі) надається тільки членам виконавчих органів юридичної особи. Іноземцям, які є лише учасниками товариства або членами юридичної особи (і не є членами виконавчих органів) і для цієї юридичної особи вони виконують робочі завдання за предметом її підприємницької діяльності, Центр зайнятості може видати дозвіл на працевлаштування, на підставі якого вони можуть отримати дозвіл на перебування з метою працевлаштування (карту працевлаштування). Іноземець повинен розуміти різницю між підприємницькою діяльністю і роботою за наймом, тому що у випадку контролю зі сторони інспекції праці йому загрожує високий штраф. Впевніться, що умови вашого бізнесу не суперечать законодавству Чехії. Індивідуальним підприємцем вважається особа, що самостійно виконує за свій рахунок і на власну відповідальність прибуткову діяльність шляхом ведення постійної підприємницької (або подібної) діяльності з метою отримання прибутку. Найманим працівником вважається фізична особа, що зобов’язалася виконувати залежну роботу в рамках трудових правовідносин. Залежною роботою є робота, що виконується у відношенні, де головним є роботодавець, і підпорядкованим працівник, вона виконується від імені роботодавця, за вказівкою роботодавця, і працівник виконує її для роботодавця особисто.  Роботою за наймом, наприклад, вважається і виконання робочих завдань, що випливають з предмету діяльності юридичної особи або кооперативу, які виконує учасник товариства, виконавчий орган або член кооперативу. Трудовою діяльністю вважається і відрядження закордонним роботодавцем на підставі торгового договору або іншої угоди, укладеної з місцевою юридичною або фізичною особою. Наступний текст, перш за все, стосується підприємницької діяльності на підставі свідоцтва підприємця. Особа, що самостійно виконує прибуткову діяльність, тобто веде бізнес або виконує іншу господарську діяльність, називається самозайнятою особою ("OСВЧ"). Підприємницька діяльність регулюється так званим підприємницьким законом. Іноземці,  в загальному, можуть у Чеській Республіці вести підприємницьку діяльність за тих же умов, що і чеські громадяни. ОРГАН РЕЄСТРАЦІЇ СУБ’ЄКТІВ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ Це управління видає свідоцтва підприємця. Особа зі свідоцтвом підприємця в Чеській Республіці вважається підприємцем (самозайнятою особою – "ОСВЧ"). МЕДИЧНЕ СТРАХУВАННЯ Підприємець повинен сам за себе платити медичне страхування. Якщо ви приїдете до Чехії з туристичним медичним страхуванням, оформленим у вашій країні, то у випадку продовження вашого дозволу на перебування необхідно оформити нове комплексне медичне страхування в страховій компанії, яка у Чехії акредитована чеськими органами для цієї діяльності. ОССЗ – РАЙОННЕ УПРАВЛІННЯ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ  Проблематикою соціального забезпечення в Чеській Республіці займається Чеське управління соціального захисту населення ("ЧССЗ"). Кожний підприємець в Чехії повинен зареєструватися в Районному управлінні соціального захисту населення ("ОССЗ", у Празі – "ПССЗ") і сам за себе платити аванси по соціальному забезпеченню до 20 числа наступного місяця. Про будь-які зміни необхідно повідомити Районне управління соціального захисту населення до 8 числа календарного місяця, наступного після місяця, в якому ці зміни відбулися. Якщо ви маєте візу або дозвіл на перебування з метою підприємницької діяльності, ви не можете зніматися з обліку Районного управління соціального захисту населення навіть у тому випадку, якщо протягом певного періоду не ведете підприємницьку діяльність, не маєте доходів, не знаходитеся на території Чехії тощо. У разі заборгованості перед Районним управлінням соціального захисту населення вам загрожує анулювання візи чи дозволу на перебування (або вони не будуть продовжені). ПОДАТКОВА ІНСПЕКЦІЯ Іноземець, який отримав свідоцтво підприємця, повинен зареєструватися в податковій інспекції, яка призначить йому "податковий ідентифікаційний номер" (чеською – "ДІЧ"/DIČ). Кожний, хто веде підприємницьку діяльність, повинен вести облік доходів і витрат, від яких розраховується податкова база. Особа, що веде підприємницьку діяльність, також зобов’язана подавати податкову декларацію за даний рік, як правило, до 31 березня наступного року, навіть у тому випадку, якщо протягом цілого року не вела підприємницьку діяльність, або взагалі не мала жодного прибутку. На підставі поданої податкової декларації у підприємця може виникнути обов’язок сплатити податок на прибуток. До документів, які необхідно додати до заяви на довгострокову візу з метою підприємницька діяльність, все чеською мовою  (іноземні документи повинні бути перекладені судовим перекладачем), окрім іншого, відносяться:     • Документ про реєстрацію в підприємницькому або торговому реєстрі в Чехії,     • Документ про те, що ви маєте житло в Чехії,     • Документ про те, що у вас є достатня кількість фінансових засобів, і ви можете ними розпоряджатися на території Чехії,     • Документ про те, що ви маєте туристичне медичне страхування в Чехії,     • Довідка про несудимість з країни вашого походження,     • Медична довідка (на вимогу дипломатичного представництва Чехії).  Перед подачею заяви на візу детально ознайомтеся з інформацією про ведення підприємницької діяльності в Чехії. Якщо ви тільки починаєте займатися бізнесом, треба підготувати детальний і реалістичний план підприємницької діяльності після прибуття і записувати список кроків, які ви вже зробили, включаючи інформацію про існуючих або потенційних ділових партнерів. Частиною заяви є інтерв’ю  в дипломатичному представництві, і якщо надана інформація не відповідатиме дійсності і не буде здаватися достовірною, вашу заяву може бути відхилено. Необхідно, щоб ви самі більш детально ознайомилися з окремими формальностями при подачі заяви і про цю тему  на www.mvcr.cz/cizinci в секції "Громадяни третіх країн" – "Віза на перебування понад 90 днів".  Не забувайте, що:     •  Існує велика різниця між підприємництвом і роботою за наймом. Ви можете думати, що виконуєте підприємницьку діяльність, а замість того будете виконувати діяльність, яка за чеськими законами вважається роботою за наймом. У такому випадку вам загрожують високі штрафи за недотримання закону про працевлаштування!     •  Якщо ви приїдете до Чехії з метою ведення підприємницької діяльності, ви повинні будете на протязі усього періоду перебування платити податки, соціальне та медичне страхування.     •  Якщо ви захочете залишитися у Чехії на довший період, ви повинні будете пред’являти документ про регулярний дохід для вас і вашої сім’ї. Тому не можна вести підприємницьку діяльність лише для того, щоб отримати право на перебування, і при цьому довгий час не декларувати жодних доходів від підприємницької діяльності.     • Перевірте якомога більше інформації самі з офіційних джерел або за допомогою Інтеграційних центрів та неурядових організацій. Читайте також: S.r.o або як відкрити фірму в Чехії , також може бути корисним для Вас: Бути працевлаштованим чи працювати на "Жівностяк"   Поважайте закони країни, до якої Ви приїхали і не забувайте, що Ви і Ваша поведінка, це візитівка України  Бажаємо успіхів! UAPORTAL.CZ Інформаційна брошура "Наступна зупинка – Чехія" Використані матеріали: http://www.mvcr.cz/    www.imigracniportal.cz

S.r.o або як відкрити фірму в Чехії Відкрити фірму в Чехії дуже просто, особливо зараз, коли для стартового капіталу потрібно не 200 000, а лише одна крона. Тим не менше, якщо Ви не володієте достатнім рівнем чеської мови, рекомендую скористатися послугами перекладача. Також можна скористатися послугами посередників, які зроблять все за вас, але ці послуги не з дешевих і можуть коливатися від 10 000 до 50 000 Kč.  Пропоную докладно розглянути, як зареєструвати юридичну особу в Чехії (а саме - найпоширеніший його вид - sroТовариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) і що для цього потрібно. 1. Назви фірми Придумайте унікальну назву вашої фірми, яка не повинна збігатися з назвами вже існуючих компаній. Перевірити унікальність своєї назви можна на сайті оverovac.cz. 2. Юридична адреса Зареєструвати фірму можна двома шляхами – якщо ви є власником нерухомості, то використати адресу своєї квартири чи будинку. В іншому випадку, можете скористатися послугою покупки юридичної адреси на 1 рік або більше. Ціни на цю послугу варіюються від 5 000 – 15 000 Kč 3. Визначення виду діяльності. Види діяльності бувають різні: одні вимагають підтвердження вами вашої кваліфікації, інші ні. Перевірити, до якої категорії відноситься той вид діяльності, який ви плануєте здійснювати, можна за посиланням http://data.idnes.cz/soubory/podnikani/A120104_VEN_PRILOHY.PDF 4. Засновники та директори компанії Деректор фірми (jednatel) повинен бути старше 18 років, не мати судимості і боргових зобов'язань щодо державних органів Чехії. І рекомендується не призначати більше 3 осіб для однієї фірми. Крім директорів компанії, в фірмі є засновники (společník) з різними частками участі в стартовому капіталі фірми, де також не рекомендується призначати більше 5 осіб, хоча, по закону, це число може бути від 1 до 50. До 2014 р обов'язковий стартовий капітал ТОВ в Чехії мав становити не менше 200 000 крон. Зараз же це правило скасували, і стартовий капітал фірми може становити всього 1 Крону при наявності 1 засновника в фірмі. 5. Відкриття фірми у чеського нотаріуса З собою треба буде мати наступні документи: - Запит на реєстрацію в торговому реєстрі (návrh na zápis do obchodního rejstříku), який ви заповнюєте і роздруковуєте на сайті Justice.cz за наступним посиланням. На запиті повинна бути проставлено ​​завірений підпис особи, що його підписала. - Заява директора і його згода на внесення до торговельного реєстру (čestné prohlášení jednatele a souhlas se zapisem do obchodního rejstříku). При наявності в фірмі декількох директорів потрібна заява кожного з них. - Довідка про несудимість (výpis z rejstříku trestů) всіх директорів фірми, перекладена на чеську мову та завірена чеським судовим перекладачем. - Згода власника житла на надання вам юридичної адреси (souhlas vlastníka s umístěním sídla). Складається у довільній формі та засвідчується у нотаріуса або на пошті. Якщо ви самі є власником житлового приміщення, де у вас буде юридична адреса, то все одно складаєте такий документ. - Заява про внесення на зберігання суми стартового капіталу (prohlášení správce vkladu). - Список обраних видів діяльності фірми. - Паспорти всіх директорів фірми. Нотаріус при вас складе і видасть вам нотаріальний акт (notářský zápis), в тексті якого буде викладено Угода про партнерство (společenská smlouva) із зазначенням директорів компанії, засновників, вкладу кожного з них та інших питань. Одна копія Угоди про партнерство обійдеться вам в 3 000 - 4 000 Крон в залежності від кількості сторінок. 6. Відомість підприємницької діяльності (živnostenský úřad) З собою треба мати: - Нотаріальний акт (notářský zápis) - Згода власника житла на надання вам юридичної адреси (souhlas vlastníka s umístěním sídla). - Паспорт. Якщо обрана вами діяльність відноситься до розряду ліцензованих або ремісничих, вам буде необхідно надати документи, що підтверджують ваше право на здійснення такого виду діяльності (сертифікати, дипломи і т.д.). Вартість реєстрації - 1 000 крон. Реєстрація займе близько 1 тижня. 7. Внесення суми стартового капіталу в банк З собою мати паспорт та копію нотаріального акту. Після цього банк видасть вам підтвердження, необхідне для реєстрації фірми в Торговому суді. 8. Реєстрація фірми в торговому суді Далі найвідповідальніший етап. Подача документів на реєстрацію в Торговий суд. У вас на руках повинні бути наступні документи: - Довідка про несудимість з батьківщини на кожного засновника - Судовий переклад довідки про несудимість - Довідка про несудимість в Чехії на кожного засновника - Документ від банку про те, що вони вклали гроші для внесення в статутний капітал - Заяви до відповідного суду для реєстрації s.r.o. Повинно бути завірено у нотаріуса. - Один оригінал (stejnopis) нотаріальної записи Установчого договору підписаного у нотаріуса - Заява кожного засновника зі зразком підпису, яке так само готував нотаріус - Заявою керуючого внеском до статутного капіталу товариства, все так же отримали його від нотаріуса. - Документи, що підтверджують юридичну адресу. - Оригінал або завірена копія виписки з реєстру підприємців (živnostenský řestřik). Який ви отримали в попередньому кроці. У цьому документі треба звернути увагу на номер під назвою Kod ID RZP, цей номер ви повинні переписати в відповідну графу заяви подається до суду для реєстрації s.r.o Нотаріус вас повинен попередити під час підписання документів про цей нюанс і показати цю графу. - Заява учасників розгляду з підписами, цю заява підготує нотаріус. - Попередньо записаний диск з PDF сканами документів, про який писалося вище. - 6000 крон готівкою для оплати гербового збору. 8. Реєстрація фірми в Податковому управлінні (Finanční úřad) Реєструють фірму в податковому управлінні, розташованому за її юридичною адресою. Після цього вам на пошту протягом 1-2 тижнів прийде повідомлення про реєстрацію. Далі Вам необхідно знайти хорошого бухгалтера і починати будувати свою власну фірму! Більш детальнішу інформацію про управління та можливу ліквідацію фірми читайте у наступних статтях.  Бажаю вам успіху!  Автор Марія Фанта, для UAPORTAL.CZ Фото Finance iDNES

Роботодавці подали в Економічну палату заявки вже на 6404 працівників з України. Палата пропонує поширити проект і на інші країни Мірослав Діро Протягом року після запуску пілотного урядового проекту залучення робочої сили з України в Економічній палаті розглянуто 1023 заяв фірм, що стосувалися 6404 кандидатів на працевлаштування з України. За оцінками палати, на виробництві в ЧР вже працює третина з них. При цьому фірми марно намагаються знайти працівників на понад 180 тис. вакантних місць, тому Економічна палата пропонує поширити пілотний проект і на інші країни, – наприклад, Сербію. «Фірми зіткнулися з несподіваною проблемою, яка негативно позначиться на всій вітчизняній економіці. Замовлення є, але немає працівників, здатних їх виконувати. Кваліфікація людей на обліку Центрів зайнятості не відповідає умовам ринку, або такі люди ухиляються від роботи. Тому фірми обирають кризове рішення – працевлаштовувати кваліфікованих іноземців з освітою принаймні на рівні середньої професійної, незважаючи на те, що такий порядок вимагає чимало додаткових видатків – на пошук підходящих кандидатів в Україні, їхнє перевезення, забезпечення житлом, навчання, переклади норм та схем роботи», – пояснює президент Економічної палати Владімір Длоуги. У цьому контексті палата схвально поставилася до того, що проект прискореного розгляду заяв іноземців, які бажають отримати «картку працівника», запущено урядом усупереч негативній позиції профспілок. Крім того, вона оцінила те, що протягом реалізації проекту уряд гнучко реагував на проблеми з тяганиною при розгляді заяв чеськими державними установами, – наприклад, підвищивши потужності прийому заяв та підкріпивши установи кадрами. «Проект допомагає нам виконувати замовлення, з працівниками з України в нас хороший досвід. Вони працьовиті, добре справляються з фізично важкою роботою та добре включаються в колектив. Постійні працівники сприймають їх позитивно», – хвалить директор фірми Abydos Олґа Купец. Ця фірма з Хебщини, що займається чистовою обробкою та облагороджуванням металів, стала першим роботодавцем, що приєднався до проекту. Фірма бореться з недостачею працівників, – зокрема, тому, що ряд людей виїжджає працювати до Німеччини. Сьогодні завдяки проекту вона працевлаштовує шістьох громадян України, ще 10 має вийти на роботу в серпні. «Проблемою був саме затяжний розгляд, через що вибрані нами працівники тим часом ішли працювати в Польщу та Росію» – підтвердила вона. У більшості фірм існує попит на таких майстрів, як столяри, теслі, штукатури, паркетники, пічники, каменярі та малярі. Проте фірмам бракує також пекарів, кондитерів, кухарів, м’ясників, швачок, скотарів, зберігається високий попит на водіїв, кваліфікованих робітників-машиністів електричного та енергетичного обладнання, а також комірників. Палата вважає, що пілотний проект хоч і не вирішує структурних проблем трудового ринку, проте в короткостроковій перспективі приносить користь, тому пропонує поширити режим і на інші країни, що є близькими до Чехії в культурно-мовному відношенні. Прикладом може бути Сербія, де наявне тривале високе безробіття, як і інші країни Південної Європи, – наприклад, Іспанія та Греція. «До недавнього часу в Сербії успішно працювала автомобілебудівна промисловість, від якої залишилося 30 тисяч кваліфікованих працівників. Кваліфікація ряду з них може стати в пригоді й чеським підприємствам», – вважає член ревізійної комісії Економічної палати Мірослав Мілбек. Економічна палата вже зондує можливості в окремих міністерствах. Водночас Економічна палата відкидає заяви профспілок, що очорнюють роботодавців. На думку палати, профспілкові лідери поширюють такі думки, не встаючи з-за столу, без уявлення про реальне становище в фірмах та досвід виробництва. Згідно з дослідженнями Економічної палати, у фірмах, де діють профспілкові організації, кадрове підкріплення за рахунок працівників з України у переважній більшості випадків консультується також з профспілками. У 96 % профспілкових організацій, що діють у фірмах, усвідомлюють складність становища, тому проти такого залучення кадрів заперечує лише 4 відсотки з них. Неправдою є також твердження, що роботодавців цікавить дешева робоча сила. «Мають місце лише поодинокі випадки. Справа в тому, що при працевлаштуванні іноземця роботодавець згідно з розпорядженням Міністерства праці та соціальних справ зобов’язаний запропонувати іноземцю такі умови праці та її оплати, що є звичайними для громадян ЧР, які виконують аналогічну роботу згідно з чинними нормативно-правовими актами, колективними (за наявності) або трудовими договорами», – додає віце-президент Економічної палати Ірена Бартоньова Палкова. Крім того, фірми пропонують таким працівникам низку додаткових пільг. Найчастіше – забезпечення житлом (39 %), надбавка на харчування (34 %), надбавка на проїзд (12 %) та інша допомога, – наприклад, при оформленні документів, поточних рахунків тощо (11 %). Роботодавці повинні спочатку запропонувати трудову вакансію громадянам ЧР через Центр зайнятості. Тільки якщо на таку вакансію не вдасться знайти працівника протягом 30 днів, вона включається в центральний облік трудових вакансій на «картку працівника», що дозволяє запропонувати її, зокрема, працівникам з України. Заяви фірм розглядуються також у крайових економічних палатах. Найбільша зацікавленість з боку фірм – у Південно-Богемському, Пльзеньському, Злінському краях та на Височині. Про те, як ви можете легально працевлаштуватись в Чехії, читайте в нашій попередній статті: https://uaportal.cz/blogs/3/128/- За інформацією:  Hospodářská komora ČR foto: Česká televize Переклад з чеської підготував Сватослав Шчигол UAPORTAL.CZ