User's Tags

Світлана Малецька 's Дописи

Куди з нуди : 4статті
  • 02 Лип 2017
    Чого у Празі багато? Архітектурних пам’яток, туристів і кафешок. Ну прямо на кожному кроці … кафе, бари, ресторани. Чесно кажучи над обстановкою тут не сильно «парились». Зазвичай, це просто кімната зі столами, барною стійкою, телевізором і дешевим пивом. Але якщо душа бажає чогось особливого, то звісно знайде. Далі мова піде про маленькі затишні кав’ярні, куди приходять не поїсти, а відпочити. Такі кав’ярні зазвичай мають свою тематику. Це може бути будь-що. От наприклад, я потрапила в котячу кав’ярню. «U Slepé Kočičky » розташована неподалік від Strossmayerova náměstí (slepakocicka, працює з 11 до 23). На першому поверсі кілька столиків і барна стійка. Ще можна спуститись у підвальчик, а там занурюєшся у зовсім іншу атмосферу. Цегляні стіни, приглушене або зовсім відсутнє електричне світло. На люстрі поруч зі звичайними лампами - воскові свічки. На кожному столику романтичні лампадки. На поличках неймовірна колекція різних фігурок, картинок, зображень з котиками. У деякі такі фігурки поміщені свічки і вони відтворюють різні фігурки на стінах і стелі. Симпатично виковані стільці з червоними подушечками гарно доповнюють таємничу атмосферу. В цьому підвальчику легко забути про все, що відбувається зовні. Навіть у літній день тут панує прохолода, так що гарячий шоколад можна замовляти у будь-яку пору року. Але є в цього кафе ще одна фішка – млинці. Солодкі, солоні, великий вибір, розгубитись можна. А головне тобі подають млинець такого велетенського розміру, що ним можна на цілий день наїстися. З напоїв дуже смачні домашні лимонади і молочні коктелі. *** Є у Празі ще одна кав’ярня «Kočiči kavárna» (kocicicikavarna, працює з 11 до 21). Також на котячу тематику, і відрізняється від першого однією вагомою деталею – тут є кішки. Тобто справжні домашні кішки живуть у кафе і інколи дозволяють відвідувачам кав’ярні посидіти біля них, інколи навіть погладити. Думаю не треба казати, яка це гарна терапія погладити котиків, послухати їхнє мурчання. В кав’ярні багато милих котячих речей. Є також літня тераса, де котики гріються на сонечку. Тут можна випити лимонаду, чи каву, чи бокальчик вина. У кафе є свої правила. Одне з них: кішки можуть спати де завгодно, навіть у вас на голові)
    4735 Опубліковано Світлана Малецька
  • Чого у Празі багато? Архітектурних пам’яток, туристів і кафешок. Ну прямо на кожному кроці … кафе, бари, ресторани. Чесно кажучи над обстановкою тут не сильно «парились». Зазвичай, це просто кімната зі столами, барною стійкою, телевізором і дешевим пивом. Але якщо душа бажає чогось особливого, то звісно знайде. Далі мова піде про маленькі затишні кав’ярні, куди приходять не поїсти, а відпочити. Такі кав’ярні зазвичай мають свою тематику. Це може бути будь-що. От наприклад, я потрапила в котячу кав’ярню. «U Slepé Kočičky » розташована неподалік від Strossmayerova náměstí (slepakocicka, працює з 11 до 23). На першому поверсі кілька столиків і барна стійка. Ще можна спуститись у підвальчик, а там занурюєшся у зовсім іншу атмосферу. Цегляні стіни, приглушене або зовсім відсутнє електричне світло. На люстрі поруч зі звичайними лампами - воскові свічки. На кожному столику романтичні лампадки. На поличках неймовірна колекція різних фігурок, картинок, зображень з котиками. У деякі такі фігурки поміщені свічки і вони відтворюють різні фігурки на стінах і стелі. Симпатично виковані стільці з червоними подушечками гарно доповнюють таємничу атмосферу. В цьому підвальчику легко забути про все, що відбувається зовні. Навіть у літній день тут панує прохолода, так що гарячий шоколад можна замовляти у будь-яку пору року. Але є в цього кафе ще одна фішка – млинці. Солодкі, солоні, великий вибір, розгубитись можна. А головне тобі подають млинець такого велетенського розміру, що ним можна на цілий день наїстися. З напоїв дуже смачні домашні лимонади і молочні коктелі. *** Є у Празі ще одна кав’ярня «Kočiči kavárna» (kocicicikavarna, працює з 11 до 21). Також на котячу тематику, і відрізняється від першого однією вагомою деталею – тут є кішки. Тобто справжні домашні кішки живуть у кафе і інколи дозволяють відвідувачам кав’ярні посидіти біля них, інколи навіть погладити. Думаю не треба казати, яка це гарна терапія погладити котиків, послухати їхнє мурчання. В кав’ярні багато милих котячих речей. Є також літня тераса, де котики гріються на сонечку. Тут можна випити лимонаду, чи каву, чи бокальчик вина. У кафе є свої правила. Одне з них: кішки можуть спати де завгодно, навіть у вас на голові)
    Лип 02, 2017 4735
  • 03 Черв 2017
    «Три в одному» - досить популярна реклама. Але справді радісно, коли реклама виправдовує себе. І якраз про таку річ хочу розповісти. «Тройська карта» і її бонуси. Якщо вже опинився в Празі, побував у всіх ключових туристичних точках центра міста, тоді саме час відправитись у район, який називається Троя. Для тих кому стало цікаво: так тут справді є дерев’яний кінь) Мабуть, багато хто чув про зоопарк у Празі. Один з найбільших в Європі, та й входить в десятку найкращих зоопарків у світі. Площа зоопарку просто величезна. Це й не дивно. Проживає там 4500 тварин. Безліч тематичних павільйонів і експозицій. Так, наприклад, павільйон горил, африканський дім зі стадами антилоп і жираф, павільйон з пінгвінами, де можна побачити, як вони плавають під водою, відвідати павільйон Джунглі Індонезії. Реально, щоб обійти ввесь зоопарк, поспостерігати за тваринами треба виділити цілий день. День, який залишить просто незабутні враження. Також є багато дитячих майданчиків, канатна дорога, трамвайчик і дитячий зоопарк. Також можна замовити екскурсію. Але якщо придбати «Тройську карту» в комплекті з зоопарком можна отримати також прогулянку по ботанічному саду і Тройському замку. У Ботанічному саду знайдете колекції рідкісних рослин з різних точок світу: американські прерії, джунглі, тропіки Індонезії, японський сад, оранжерея з загадковою назвою Фата Моргана. В оранжереї можна побачити різноманітних метеликів, що ідеально доповнюють атмосферу. Такий собі райський куточок, доступний у будь-яку пору року. Тройський замок – один із найрозкішніших замків Чехії, літній плац в стилі барокко. Всередині розкішна галерея, великий зал з розписаними стінами і стелями. Можна навіть сказати 3D розпис 17 століття. А зовні парк-лабіринт з фонтанчиками і лавочками в тіні дерев. Особливо красивими є сходи замку, на яких розташовані статуї олімпійських богів, експозиція їх перемоги над гігантами. Але це я прочитала в інтернеті. У гарний сонячний день здається ніби вони прилягли відпочити, поніжитись під сонячним промінням)   Дістатись туди дуже легко. Станція метро Nádraží Holešovice, а далі автобусом 112 до зупинки Zoo. Вартість тройської карти 300 крон, для дітей та студентів 170 крон, також сімейний варіант за 830. Зоопарк і зовнішні експозиції ботанічного саду відкриті кожного дня. Оранжерея Фата Моргана і Тройський замок в понеділок зачинені. Звісно, обійшовши величезну площу зоопарку може просто не вистачити сил і вражень на інші об’єкти. Але й це не є проблемою. За «Тройською картою» можливий лише один вхід, але можна в різні дні в період з 1.04 до 30.09.2017. Так що спокійно можна насолоджуватись всім в повному обсязі)  
    6895 Опубліковано Світлана Малецька
  • «Три в одному» - досить популярна реклама. Але справді радісно, коли реклама виправдовує себе. І якраз про таку річ хочу розповісти. «Тройська карта» і її бонуси. Якщо вже опинився в Празі, побував у всіх ключових туристичних точках центра міста, тоді саме час відправитись у район, який називається Троя. Для тих кому стало цікаво: так тут справді є дерев’яний кінь) Мабуть, багато хто чув про зоопарк у Празі. Один з найбільших в Європі, та й входить в десятку найкращих зоопарків у світі. Площа зоопарку просто величезна. Це й не дивно. Проживає там 4500 тварин. Безліч тематичних павільйонів і експозицій. Так, наприклад, павільйон горил, африканський дім зі стадами антилоп і жираф, павільйон з пінгвінами, де можна побачити, як вони плавають під водою, відвідати павільйон Джунглі Індонезії. Реально, щоб обійти ввесь зоопарк, поспостерігати за тваринами треба виділити цілий день. День, який залишить просто незабутні враження. Також є багато дитячих майданчиків, канатна дорога, трамвайчик і дитячий зоопарк. Також можна замовити екскурсію. Але якщо придбати «Тройську карту» в комплекті з зоопарком можна отримати також прогулянку по ботанічному саду і Тройському замку. У Ботанічному саду знайдете колекції рідкісних рослин з різних точок світу: американські прерії, джунглі, тропіки Індонезії, японський сад, оранжерея з загадковою назвою Фата Моргана. В оранжереї можна побачити різноманітних метеликів, що ідеально доповнюють атмосферу. Такий собі райський куточок, доступний у будь-яку пору року. Тройський замок – один із найрозкішніших замків Чехії, літній плац в стилі барокко. Всередині розкішна галерея, великий зал з розписаними стінами і стелями. Можна навіть сказати 3D розпис 17 століття. А зовні парк-лабіринт з фонтанчиками і лавочками в тіні дерев. Особливо красивими є сходи замку, на яких розташовані статуї олімпійських богів, експозиція їх перемоги над гігантами. Але це я прочитала в інтернеті. У гарний сонячний день здається ніби вони прилягли відпочити, поніжитись під сонячним промінням)   Дістатись туди дуже легко. Станція метро Nádraží Holešovice, а далі автобусом 112 до зупинки Zoo. Вартість тройської карти 300 крон, для дітей та студентів 170 крон, також сімейний варіант за 830. Зоопарк і зовнішні експозиції ботанічного саду відкриті кожного дня. Оранжерея Фата Моргана і Тройський замок в понеділок зачинені. Звісно, обійшовши величезну площу зоопарку може просто не вистачити сил і вражень на інші об’єкти. Але й це не є проблемою. За «Тройською картою» можливий лише один вхід, але можна в різні дні в період з 1.04 до 30.09.2017. Так що спокійно можна насолоджуватись всім в повному обсязі)  
    Черв 03, 2017 6895
  • 26 Трав 2017
    Люди з давніх часів мріяли літати, що добре відомо нам з міфів і легенд. Потім був Леонардо Да Вінчі, який як мінімум додумався до ідеї аероплану, вивчаючи польоти птахів. І досягли мети у 1903 році, коли було здійснено перший офіційний політ. В кожній країні є своя історія розвитку авіації. Подивитись одну з таких історій можна абсолютно безкоштовно в музеї авіації у Празі (Letecke muzeum Kbely). У павільйонах експонати розміщені у хронологічному порядку, що дозволяє побачити розвиток авіації, навіть не читаючи опис до кожної моделі. Мені наприклад було цікаво дізнатись як змінювалась потужність і швидкість польоту літаків. Від гвинтових до поршневих та реактивних двигунів, особливо на скільки швидше вони літали. На огляд представлені унікальні моделі літаків Першої та Другої світової війни. Літаки з власним іменем та стилем, як ото наприклад «Hell Fighter». Ще цікавим експонатом є космічна капсула з обгорілими краями після входу в атмосферу.  Частина літаків і вертольотів знаходиться під відкритим небом. На території музею є магазинчик з сувенірами і вуличне кафе, де можна перекусити і попити каву) Відвідати музей можна з кінця квітня до кінця жовтня, в усі дні окрім понеділка з 10 до 18 год. Дістатись можна на метро, до станції «Letňany», а далі автобусом (185, 280, 259, 302, 375, 376) до зупинки «Letecké muzeum».   Світлана Малецька для UAPORTAL.CZ  
    3493 Опубліковано Світлана Малецька
  • Люди з давніх часів мріяли літати, що добре відомо нам з міфів і легенд. Потім був Леонардо Да Вінчі, який як мінімум додумався до ідеї аероплану, вивчаючи польоти птахів. І досягли мети у 1903 році, коли було здійснено перший офіційний політ. В кожній країні є своя історія розвитку авіації. Подивитись одну з таких історій можна абсолютно безкоштовно в музеї авіації у Празі (Letecke muzeum Kbely). У павільйонах експонати розміщені у хронологічному порядку, що дозволяє побачити розвиток авіації, навіть не читаючи опис до кожної моделі. Мені наприклад було цікаво дізнатись як змінювалась потужність і швидкість польоту літаків. Від гвинтових до поршневих та реактивних двигунів, особливо на скільки швидше вони літали. На огляд представлені унікальні моделі літаків Першої та Другої світової війни. Літаки з власним іменем та стилем, як ото наприклад «Hell Fighter». Ще цікавим експонатом є космічна капсула з обгорілими краями після входу в атмосферу.  Частина літаків і вертольотів знаходиться під відкритим небом. На території музею є магазинчик з сувенірами і вуличне кафе, де можна перекусити і попити каву) Відвідати музей можна з кінця квітня до кінця жовтня, в усі дні окрім понеділка з 10 до 18 год. Дістатись можна на метро, до станції «Letňany», а далі автобусом (185, 280, 259, 302, 375, 376) до зупинки «Letecké muzeum».   Світлана Малецька для UAPORTAL.CZ  
    Трав 26, 2017 3493
  • 27 Бер 2017
    В подорожах я найбільше люблю міста. Гуляти вуличками, роздивлятись все навколо, як живуть люди, як створюють для себе місце куди хочеться повертатись де б ти не був. Коли приїжджаєш в нове місто, то йдеш в його центр. Центральні площі зазвичай наповнені людьми, але водночас просторі і на диво затишні. Завжди цікаво подивитись на архітектуру, особливо старих будівель. У кожному місті знайдеться з добрий десяток пам’яток архітектури, на які приїжджають подивитися з різних куточків світу. Хочеться залізти якомога вище і спостерігати місцеві краєвиди, які чарують своєю красотою. Але є ще одне місце, де можна побачити все це разом. Звісно, в музеї. Якось скептично я ставилася до музеїв. Ну звісно музеї це добре, вони зберігають історію і культуру, але… На перший погляд видається нудним. Музеї створені для школярів з метою навчання. Так до недавнього часу думала я. Хоча тоді вже знала, що є безліч цікавих «специфічних» музеїв націлених зазвичай на щось одне. Так, наприклад музеї кави, шоколаду… Навіть не треба пояснювати, які там експонати) І тут я добралась до технічного музею в Празі. О тут була б актуальна картинка «очікування – реальність». Що я очікувала побачити йдучи туди: ну величезну залу закладену різними старими предметами з підписами під ними, які мало хто читає. Пишучи це розумію, що в принципі все відповідає дійсності. Це справді велика будівля з величезними павільйонами, де розташовані тематичні виставки. Але чомусь у моєї уяві це було нудно. Тепер мене мучить питання: «Як я могла так подумати?». Уже перший павільйон захопив мою увагу: літачки, які висять посеред зали, мотоцикли, автомобілі і навіть паровоз з вагоном у повну величину. Не якісь там макети у натуральну величину, а справжні речі зі своїми історіями. Чотири поверхи. Очі розбігаються і хочеться з захопленням бігати хаотично від експонату до експонату. Благо, що це передбачили і стрілочками вказують маршрут. Думаю його можна змінити, якщо вас наприклад цікавлять тільки поїзди чи мотоцикли. Але навіщо дивитись щось одне, коли можна глянути на все. Бамбуковий велосипед?! Здалось, що звичайний велосипед на якому каталася в дитинстві) О, а ці прекрасні блискучі мотоцикли. Аж хочеться покататись на такому і щоб волосся розвівав вітер і сонце повільно опускалося за горизонт… Раритетні машинки, двері відчиняться і з них вийдуть кілька чоловіків у костюмах і капелюхах, озброєнні револьверами…мафія. Одним словом фантазія розігралася. Та просто поїзд посеред зали. Все як годиться навіть зі справжнім вугіллям. Літачки такі прикольні, висять просто в тебе над головою. А Etrich ніби посміхається)   Далі виставка кінематографу. Трохи цікавих постерів старого кіно. Посиділи подивились німі життєві фільми, зрозуміли, що у чехів гарне почуття гумору)   Потім потрапили у зал фотографії. Ну все як годиться від перших до сучасних моделей фотоапаратів. Деякі з них навіть у розрізі. Можна побачити як розташовані лінзи усередині фотіка. У цьому залі я навіть забула, що треба щось пофоткати, стільки цікавих речей, які можна помацати і погратись. Як утворюються кольори, яка текстура фотографій. Фото у реальному часі, коли просто проходиш повз, тебе автоматично фоткає і ти можеш переглянути свої фото. Різноманітні голограми – об’ємні зображення на тонкому склі. Ну і звісно 3D зображення. Виставка історії друку. Можна побачити принцип роботи принтера і понюхати різні типографські фарби. Це як нюхати свіжо надруковану книгу, тільки без книги) Далі трохи хімії. Польова лабораторія, така мініатюрна і така цікава.   З дитинства любила різноманітну техніку, особливо розбирати її по частинках. Так от, підозрюю, що працівникам цього музею також притаманна така любов. До речі про телефони. Нова виставка присвячена сучасним технологіям. Еволюція телефонів від перших «кірпічів» до найсучасніших. Чесно я навіть не здогадувалась про існування багатьох моделей. Ще є виставка архітектури з макетами відомих будівель. Досягнення індустріального розвитку Чехії. Побувати у частинці шахти зі всім необхідним знаряддям праці. Виставка астрономії, де можна пошукати полярну зірку і інопланетян, глянути в телескоп. Посеред залу лежить метеорит, вагою 80 кг, що приземлився на території Аргентини. І ще багато різних і чудних речей. Щоб обійти всі виставки і поверхи потрібно майже цілий день. Для тих хто втомився і хоче перепочити є буфет зі смачним меню. Для дітей ігрова кімната. Час роботи музею: Понеділок - вихідний Вівторок – п’ятниця: 9:00 - 17:30 Субота, неділя: 10:00 - 18:00 Вартість 190 крон, для студентів 90 крон. Щоб фотографувати доведеться заплатити ще 100 крон.  Автор Світлана Малецька, для UAPORTAL.CZ
    2346 Опубліковано Світлана Малецька
  • В подорожах я найбільше люблю міста. Гуляти вуличками, роздивлятись все навколо, як живуть люди, як створюють для себе місце куди хочеться повертатись де б ти не був. Коли приїжджаєш в нове місто, то йдеш в його центр. Центральні площі зазвичай наповнені людьми, але водночас просторі і на диво затишні. Завжди цікаво подивитись на архітектуру, особливо старих будівель. У кожному місті знайдеться з добрий десяток пам’яток архітектури, на які приїжджають подивитися з різних куточків світу. Хочеться залізти якомога вище і спостерігати місцеві краєвиди, які чарують своєю красотою. Але є ще одне місце, де можна побачити все це разом. Звісно, в музеї. Якось скептично я ставилася до музеїв. Ну звісно музеї це добре, вони зберігають історію і культуру, але… На перший погляд видається нудним. Музеї створені для школярів з метою навчання. Так до недавнього часу думала я. Хоча тоді вже знала, що є безліч цікавих «специфічних» музеїв націлених зазвичай на щось одне. Так, наприклад музеї кави, шоколаду… Навіть не треба пояснювати, які там експонати) І тут я добралась до технічного музею в Празі. О тут була б актуальна картинка «очікування – реальність». Що я очікувала побачити йдучи туди: ну величезну залу закладену різними старими предметами з підписами під ними, які мало хто читає. Пишучи це розумію, що в принципі все відповідає дійсності. Це справді велика будівля з величезними павільйонами, де розташовані тематичні виставки. Але чомусь у моєї уяві це було нудно. Тепер мене мучить питання: «Як я могла так подумати?». Уже перший павільйон захопив мою увагу: літачки, які висять посеред зали, мотоцикли, автомобілі і навіть паровоз з вагоном у повну величину. Не якісь там макети у натуральну величину, а справжні речі зі своїми історіями. Чотири поверхи. Очі розбігаються і хочеться з захопленням бігати хаотично від експонату до експонату. Благо, що це передбачили і стрілочками вказують маршрут. Думаю його можна змінити, якщо вас наприклад цікавлять тільки поїзди чи мотоцикли. Але навіщо дивитись щось одне, коли можна глянути на все. Бамбуковий велосипед?! Здалось, що звичайний велосипед на якому каталася в дитинстві) О, а ці прекрасні блискучі мотоцикли. Аж хочеться покататись на такому і щоб волосся розвівав вітер і сонце повільно опускалося за горизонт… Раритетні машинки, двері відчиняться і з них вийдуть кілька чоловіків у костюмах і капелюхах, озброєнні револьверами…мафія. Одним словом фантазія розігралася. Та просто поїзд посеред зали. Все як годиться навіть зі справжнім вугіллям. Літачки такі прикольні, висять просто в тебе над головою. А Etrich ніби посміхається)   Далі виставка кінематографу. Трохи цікавих постерів старого кіно. Посиділи подивились німі життєві фільми, зрозуміли, що у чехів гарне почуття гумору)   Потім потрапили у зал фотографії. Ну все як годиться від перших до сучасних моделей фотоапаратів. Деякі з них навіть у розрізі. Можна побачити як розташовані лінзи усередині фотіка. У цьому залі я навіть забула, що треба щось пофоткати, стільки цікавих речей, які можна помацати і погратись. Як утворюються кольори, яка текстура фотографій. Фото у реальному часі, коли просто проходиш повз, тебе автоматично фоткає і ти можеш переглянути свої фото. Різноманітні голограми – об’ємні зображення на тонкому склі. Ну і звісно 3D зображення. Виставка історії друку. Можна побачити принцип роботи принтера і понюхати різні типографські фарби. Це як нюхати свіжо надруковану книгу, тільки без книги) Далі трохи хімії. Польова лабораторія, така мініатюрна і така цікава.   З дитинства любила різноманітну техніку, особливо розбирати її по частинках. Так от, підозрюю, що працівникам цього музею також притаманна така любов. До речі про телефони. Нова виставка присвячена сучасним технологіям. Еволюція телефонів від перших «кірпічів» до найсучасніших. Чесно я навіть не здогадувалась про існування багатьох моделей. Ще є виставка архітектури з макетами відомих будівель. Досягнення індустріального розвитку Чехії. Побувати у частинці шахти зі всім необхідним знаряддям праці. Виставка астрономії, де можна пошукати полярну зірку і інопланетян, глянути в телескоп. Посеред залу лежить метеорит, вагою 80 кг, що приземлився на території Аргентини. І ще багато різних і чудних речей. Щоб обійти всі виставки і поверхи потрібно майже цілий день. Для тих хто втомився і хоче перепочити є буфет зі смачним меню. Для дітей ігрова кімната. Час роботи музею: Понеділок - вихідний Вівторок – п’ятниця: 9:00 - 17:30 Субота, неділя: 10:00 - 18:00 Вартість 190 крон, для студентів 90 крон. Щоб фотографувати доведеться заплатити ще 100 крон.  Автор Світлана Малецька, для UAPORTAL.CZ
    Бер 27, 2017 2346