User's Tags

Oleksa K. 's Дописи

80статей
  • 25 Серп 2017
    9 експрес новин України та світу за 25 серпня 2017 року від uaportal.cz - Сьогодні на Донбасі було оголошено так зване шкільне перемир'я - у зв'язку з початком нового навчального року. Яке в свою чергу одразу ж було порушено бойовиками. Уже від початку цього дня зафіксовано два обстріли наших позицій - це сталося поблизу населених пунктів Талаківка і Зайцеве. Біля Талаківки внаслідок збройного протистояння один наш військовослужбовець загинув", - повідомив штаб АТО. - Головне управління розвідки, повідомляє, що у районі Азова, вибухнув склад з боєприпасами бойовиків. Вибух стався у результаті короткого замикання на об'єкті одного з підрозділів 1 АК в районі н.п. Азов. Радіус розльоту становив до 1 км, деякі боєприпаси пошкодили приватні будинки. -  Понад 25 тисяч людей відсвяткували День Незалежності у Маріуполі. Центр був заповнений тисячами людей, які прийшли на святкування з національною символікою, з прапорами та у вишиванках. - Сьогодні українська гривня святкує 21 рік. - Росія відкинула пропозицію Молдови, стосовно виведення російських військ з Придністров'я. Постпред країни агресора у ООН охрестив цю ідею "не дружньою і несподіваною". Нагадуємо, що тиждень тому Молодова зробила запит про включення питання, з приводу виведення російських військ з Придністров'я. - У рамках проекту "Миротворець", розробили нову систему автоматичного розпізнавання облич людей, які зазіхали на незалежність і територіальну цілісність України, "Identigraf". Відтепер і назавжди кожен може зайти за посиланням: https://identigraf.center і перевірити належність особи до антиукраїнської й антидержавної діяльності за її фотографією.  - У Львові почався шостий конгрес світової федерації лемківських об'єднань, присвячений семидесятій річниці акції "Вісла". 1947 рік став кульмінаційним у вигнанні українців з земель на яких вони жили віками. - Wizz Air оголосила про нові рейси до Польщі, Данії та Німеччини з Києва. Зокрема мова йде про 5 нових рейсів з аеропорту (Жуляни). Це рейс до Копенгагену, Франкфурт-Хану, Нюрнбергу, Любліна та Познані. - Синоптики попереджають про різне похолодання на заході та півночі України з початку наступного тижня. Очікується суттєве зниження температури повітря, до +14, +20 градусів.  
    1264 Опубліковано Oleksa K.
  • Автор Oleksa K.
    9 експрес новин України та світу за 25 серпня 2017 року від uaportal.cz - Сьогодні на Донбасі було оголошено так зване шкільне перемир'я - у зв'язку з початком нового навчального року. Яке в свою чергу одразу ж було порушено бойовиками. Уже від початку цього дня зафіксовано два обстріли наших позицій - це сталося поблизу населених пунктів Талаківка і Зайцеве. Біля Талаківки внаслідок збройного протистояння один наш військовослужбовець загинув", - повідомив штаб АТО. - Головне управління розвідки, повідомляє, що у районі Азова, вибухнув склад з боєприпасами бойовиків. Вибух стався у результаті короткого замикання на об'єкті одного з підрозділів 1 АК в районі н.п. Азов. Радіус розльоту становив до 1 км, деякі боєприпаси пошкодили приватні будинки. -  Понад 25 тисяч людей відсвяткували День Незалежності у Маріуполі. Центр був заповнений тисячами людей, які прийшли на святкування з національною символікою, з прапорами та у вишиванках. - Сьогодні українська гривня святкує 21 рік. - Росія відкинула пропозицію Молдови, стосовно виведення російських військ з Придністров'я. Постпред країни агресора у ООН охрестив цю ідею "не дружньою і несподіваною". Нагадуємо, що тиждень тому Молодова зробила запит про включення питання, з приводу виведення російських військ з Придністров'я. - У рамках проекту "Миротворець", розробили нову систему автоматичного розпізнавання облич людей, які зазіхали на незалежність і територіальну цілісність України, "Identigraf". Відтепер і назавжди кожен може зайти за посиланням: https://identigraf.center і перевірити належність особи до антиукраїнської й антидержавної діяльності за її фотографією.  - У Львові почався шостий конгрес світової федерації лемківських об'єднань, присвячений семидесятій річниці акції "Вісла". 1947 рік став кульмінаційним у вигнанні українців з земель на яких вони жили віками. - Wizz Air оголосила про нові рейси до Польщі, Данії та Німеччини з Києва. Зокрема мова йде про 5 нових рейсів з аеропорту (Жуляни). Це рейс до Копенгагену, Франкфурт-Хану, Нюрнбергу, Любліна та Познані. - Синоптики попереджають про різне похолодання на заході та півночі України з початку наступного тижня. Очікується суттєве зниження температури повітря, до +14, +20 градусів.  
    Серп 25, 2017 1264
  • 01 Серп 2017
    - А де фотки?- Які фотки?- Ну фотки з твоїх мандрів...- Тю, на що вони. Пам'ять живе не у фотках, вона у серці.Так завжди казав нам Григорій Матяш, або "Блек" в колах атошників. Вчора, тобто 31 липня два роки, як його не має. Пам'ятаю як в той день ми повернулись з добового чергування на позиції, я піднявся у бліндаж, щоб скинути бронік і почув вибух. На сусідній позиції. Спустився і почув по рації "Матяш 200". А потім по рації передали, що від кульового поранення помер у лікарні ще один наш боєць "Майор". Слова тут зайві. Слів тут не має. Але пам'ять, як він і говорив дійсно залишається у серці.Ми познайомились у Києві, не пам'ятаю який це був рік, але задовго до Майдану. Нас познайомив коваль Антон Шатов. Перше враження про людину у мене насправді завжди правильне. Коли я побачив Грицька - я відчув, що поруч знаходиться глиба, айсберг, гора чи окремий всесвіт, що сповнений сили, для якої навряд існує щось неможливе. Я відчув справедливість, брутальну щирість, яка виливалась у правду, в кожному слові, я відчув спокій, такий знаєте, як на скелях біля якогось одвічного океану, розчинність часу, якщо хочете. Спокій до всього в цьому житті, і мудрість, які би варто було повчитись багатьом тим, хто нині вважає себе мудрецями. І тоді, після зустрічі ми всі гуртом ковалів-металургів-археологів поїхали в Олевськ, на міжнародну конференцію з реконструкції металургійних проектів.  А потім вони з Антоном приїхали на мій день народження до мене в Полтаву і ми кілька днів гуділи в моїй кузні, розбудовуючи її, співаючи ночами архаїчних пісень і поринаючи у дуже глибокі розмови до світанку.А потім через рік я зі своїм гуртом поїхав у Крим, грати пісень, а Блек приєднався до нас. І власне лише завдяки йому у доволі скрутних пригодах, ми не полишали гумору. Від нього як завжди віяло спокоєм. Коли наші кочування по Криму закінчились і ми осіли в Херсонесі, гурт залишався ночувати у радянських будиночках на археологічній базі. А ми з Григорієм розкладали свої спальники над урвищем моря. Вогні кораблів, вогні з небес, блукаючі вогники в руїнах старого грецького міста. Все це було фоном для розмов, які закінчувались коли вже починало світати.А потім того ж року, він приїхав знову допомогти мені з кузнею. Потрібно було зробити трубу для тяги. І нам потрібно було зігнути майже трьох метровий лист двох міліметрової сталі у квадратну трубу. І Григорій за допомогою піддонів, цегли, якихсь чугунних труб змайстрував пристрій, до якого я б ніколи не додумався і власне витяжка була зроблена. Григорій міг полагодити будь що. Він був майстром до всього чого чіпалась його рука і це стосувалось не лише кузні. В АТО він зміг полагодити ПТУР, який ніхто не міг зробити. Про СПГ та інші девайси, я взагалі мовчу. В останню ніч перед його від'їздом ми монтували на цегляне горно цю трубу під музику Андрія Середи. В ті дні, ми щоночі після роботи над кузнею ставили у ній самій на якийсь пінь кавуна, заварювали трав'яний чай, розкурювали люльки і слухали ірландсько-середіївську музику. Пам'ятаю, як в одному із записів з концерту Андрій почав п'яним голосом з динаміків говорити, що в залі знаходиться його син, ми почали гиготіти з його нетверезого варнякання і раптом під мною чи під ним, вже не згадаю, рухнув стілець. Й більш над сином Середи і над самим Андрієм ми вирішили не сміятись. А потім, коли він повернувся в Київ, він дізнався, що за той час поки він мені допомагав - його байка вкрали. Але він сприйняв це так само спокійно як і все інше. Потім ми зустрілись за тиждень перед майданом. Поїхали в "українське село" де він мав кузню, де ліпили з глини і грали на старосвітських банудрах, а далі поїхали в кузню в "Пирогово". Ми святкували день коваля. Пам'ятаю мені треба було зробити на замовлення бутафорську катану. І за годину до півночі усі ковалі вже роз'їхались з бенкету металу. А Григорій десь до дванадцятої допомагав мені робити ту японську шаблю, а потім ми йшли крізь ліс, до дороги, бо я мав потяг о третій ночі. Ми йшли крізь ліс, розкурювали люльки і в повітрі висіла тривога. Ми обидва відчували, що скоро щось почнеться...І почалось. Наступного разу ми зустрілись на Майдані. І всі наступні рази зустрічались теж там, коли я приїзджав з Полтави у Київ. І в найскрутніші дні Григорій завжди зберігав той самий спокій і гумор. І разом з тим, передбачаючи, що поразка теж можлива - всерйоз готувався до партизанської війни, й казав мені, щоб я їхав з України, і допомагав з-за кордону, бо мене посадять, як координатора подій в моєму місті. А він тихесенько з іншими буде боротись тут поки то буде можливо. І він казав це без притаманного багатьом "націоналістам" пафосу. Він казав абсолютно правду, бо за життя, я не почув від нього жодного лукавого слова, вигаданого слова, містифікації чи брехні...А потім почалось АТО і я поїхав влаштовуватись в "Дніпро-1", як в єдиний тоді легальний добровольчий підрозділ. А через кілька днів Григорій сказав, що хоче приєднатись до "Донбасу". А в нашому підрозділі, вже були бійці з "Донбасу", які вийшли з під бою з під Карлівки і ми вже знали, ким є насправді Семен Семенченко. Тому я усіма правдами і неправдами відмовляв Блека йти в "Донбас" і кликав до нас... І він прийшов в п'яту роту "Донецьк" І став для нас усіх там взірцем тактика, медика, воїна. Немов козак з прадавніх балад зі своїм чубом, який час від часу заважав. Немов боєць українського повстанської армії. Ні, не немов. Таким він і був.Ставлячи міни, які буде важко знайти навіть спеціалістам-мінерам, він знімав їх точне місце на джіпіес і передавав нашим бійцям з сектору. Він володів усією доступною зброєю і вже на початку війни, мав закуплену за свої кошти в часи майдану натівську аптечку, окремі штуки з якої роздавав нам. Їдучи на ротації він кував у кузні скоби, щоб використати їх у розбудові нового бліндажа. Ідучі у бої він залишався таким же спокійним, як у миті коли грав на ірландському бороні, чи пояснював мені якийсь ковальский прийом.  Я знаю, Григорій, що ти не любив цих всих текстів, фоток, відео і тим паче мови про такі речі на загал. Але я хочу, щоб усі на цій довбонутій планеті, знали якою ти був Людиною.Блек блукав місяць пустелями Ірану і горами Грузії. Він не любив екскурсоводів-хороводів і вважав, що вивчати країну треба занурившись у життя людей, сіл, місцин в яких не буває туристів. Він жив кілька місяців в карпатському селі, в якому не було здається навіть світла, і до найближчого магазину, здається треба було їхати з 20 кілометрів по пів метровим сугробам снігу. І він спокійно розповідав мені, як вночі після дня-ковки там, виходив із сноубордом вночі, піднімався вгору, бачучи на стежці лише сліди якихсь вовків чи птахів. І далі піднімався спокійно в гору, щоб спустись по місцям де не спускаються... Бо він страшенно любив сноубординг.Я пам'ятаю, як ти Григорій вигравав ірландські ритми на своєму бороні під будь яку пісню і з посмішкою і спокоєм в найскрутніші моменти на фронті був ладен вирубити будь кого за якісь історії чи нотки панікерства. Пам'ятаю, як я пригадав, одну дуже мутну історію з приводу наших полонених. А ти відкликав мене вбік від хлопців і матами поцікавився, що я роблю, пояснюючи, що таких історій тут просто не має бути. Я пам'ятаю багато всього... Але я не пам'ятю брехні, лицемірства, погорди, пафосу, користолюбства, тщеслав'я, аматорства і багатьох інших речей, які живуть у нашому суспільстві за тобою.Бо ти був і залишаєшся для мене Вчителем, наставником, другом, братом і Легендою. І що я знаю точно, ти б ніколи не хотів, щоб за тобою тужили, топили горе у вині чи хотіли вбитись. Тому для мене в пам'яті ти залишаєшся Воїном, найусвідомленіших з усіх нас у своєму виборі і діях, які ми поважаємо. До зустрічі в інших світах, друже. Автор Олекса Коба для UAPORTAL.CZ 
    2402 Опубліковано Oleksa K.
  • Автор Oleksa K.
    - А де фотки?- Які фотки?- Ну фотки з твоїх мандрів...- Тю, на що вони. Пам'ять живе не у фотках, вона у серці.Так завжди казав нам Григорій Матяш, або "Блек" в колах атошників. Вчора, тобто 31 липня два роки, як його не має. Пам'ятаю як в той день ми повернулись з добового чергування на позиції, я піднявся у бліндаж, щоб скинути бронік і почув вибух. На сусідній позиції. Спустився і почув по рації "Матяш 200". А потім по рації передали, що від кульового поранення помер у лікарні ще один наш боєць "Майор". Слова тут зайві. Слів тут не має. Але пам'ять, як він і говорив дійсно залишається у серці.Ми познайомились у Києві, не пам'ятаю який це був рік, але задовго до Майдану. Нас познайомив коваль Антон Шатов. Перше враження про людину у мене насправді завжди правильне. Коли я побачив Грицька - я відчув, що поруч знаходиться глиба, айсберг, гора чи окремий всесвіт, що сповнений сили, для якої навряд існує щось неможливе. Я відчув справедливість, брутальну щирість, яка виливалась у правду, в кожному слові, я відчув спокій, такий знаєте, як на скелях біля якогось одвічного океану, розчинність часу, якщо хочете. Спокій до всього в цьому житті, і мудрість, які би варто було повчитись багатьом тим, хто нині вважає себе мудрецями. І тоді, після зустрічі ми всі гуртом ковалів-металургів-археологів поїхали в Олевськ, на міжнародну конференцію з реконструкції металургійних проектів.  А потім вони з Антоном приїхали на мій день народження до мене в Полтаву і ми кілька днів гуділи в моїй кузні, розбудовуючи її, співаючи ночами архаїчних пісень і поринаючи у дуже глибокі розмови до світанку.А потім через рік я зі своїм гуртом поїхав у Крим, грати пісень, а Блек приєднався до нас. І власне лише завдяки йому у доволі скрутних пригодах, ми не полишали гумору. Від нього як завжди віяло спокоєм. Коли наші кочування по Криму закінчились і ми осіли в Херсонесі, гурт залишався ночувати у радянських будиночках на археологічній базі. А ми з Григорієм розкладали свої спальники над урвищем моря. Вогні кораблів, вогні з небес, блукаючі вогники в руїнах старого грецького міста. Все це було фоном для розмов, які закінчувались коли вже починало світати.А потім того ж року, він приїхав знову допомогти мені з кузнею. Потрібно було зробити трубу для тяги. І нам потрібно було зігнути майже трьох метровий лист двох міліметрової сталі у квадратну трубу. І Григорій за допомогою піддонів, цегли, якихсь чугунних труб змайстрував пристрій, до якого я б ніколи не додумався і власне витяжка була зроблена. Григорій міг полагодити будь що. Він був майстром до всього чого чіпалась його рука і це стосувалось не лише кузні. В АТО він зміг полагодити ПТУР, який ніхто не міг зробити. Про СПГ та інші девайси, я взагалі мовчу. В останню ніч перед його від'їздом ми монтували на цегляне горно цю трубу під музику Андрія Середи. В ті дні, ми щоночі після роботи над кузнею ставили у ній самій на якийсь пінь кавуна, заварювали трав'яний чай, розкурювали люльки і слухали ірландсько-середіївську музику. Пам'ятаю, як в одному із записів з концерту Андрій почав п'яним голосом з динаміків говорити, що в залі знаходиться його син, ми почали гиготіти з його нетверезого варнякання і раптом під мною чи під ним, вже не згадаю, рухнув стілець. Й більш над сином Середи і над самим Андрієм ми вирішили не сміятись. А потім, коли він повернувся в Київ, він дізнався, що за той час поки він мені допомагав - його байка вкрали. Але він сприйняв це так само спокійно як і все інше. Потім ми зустрілись за тиждень перед майданом. Поїхали в "українське село" де він мав кузню, де ліпили з глини і грали на старосвітських банудрах, а далі поїхали в кузню в "Пирогово". Ми святкували день коваля. Пам'ятаю мені треба було зробити на замовлення бутафорську катану. І за годину до півночі усі ковалі вже роз'їхались з бенкету металу. А Григорій десь до дванадцятої допомагав мені робити ту японську шаблю, а потім ми йшли крізь ліс, до дороги, бо я мав потяг о третій ночі. Ми йшли крізь ліс, розкурювали люльки і в повітрі висіла тривога. Ми обидва відчували, що скоро щось почнеться...І почалось. Наступного разу ми зустрілись на Майдані. І всі наступні рази зустрічались теж там, коли я приїзджав з Полтави у Київ. І в найскрутніші дні Григорій завжди зберігав той самий спокій і гумор. І разом з тим, передбачаючи, що поразка теж можлива - всерйоз готувався до партизанської війни, й казав мені, щоб я їхав з України, і допомагав з-за кордону, бо мене посадять, як координатора подій в моєму місті. А він тихесенько з іншими буде боротись тут поки то буде можливо. І він казав це без притаманного багатьом "націоналістам" пафосу. Він казав абсолютно правду, бо за життя, я не почув від нього жодного лукавого слова, вигаданого слова, містифікації чи брехні...А потім почалось АТО і я поїхав влаштовуватись в "Дніпро-1", як в єдиний тоді легальний добровольчий підрозділ. А через кілька днів Григорій сказав, що хоче приєднатись до "Донбасу". А в нашому підрозділі, вже були бійці з "Донбасу", які вийшли з під бою з під Карлівки і ми вже знали, ким є насправді Семен Семенченко. Тому я усіма правдами і неправдами відмовляв Блека йти в "Донбас" і кликав до нас... І він прийшов в п'яту роту "Донецьк" І став для нас усіх там взірцем тактика, медика, воїна. Немов козак з прадавніх балад зі своїм чубом, який час від часу заважав. Немов боєць українського повстанської армії. Ні, не немов. Таким він і був.Ставлячи міни, які буде важко знайти навіть спеціалістам-мінерам, він знімав їх точне місце на джіпіес і передавав нашим бійцям з сектору. Він володів усією доступною зброєю і вже на початку війни, мав закуплену за свої кошти в часи майдану натівську аптечку, окремі штуки з якої роздавав нам. Їдучи на ротації він кував у кузні скоби, щоб використати їх у розбудові нового бліндажа. Ідучі у бої він залишався таким же спокійним, як у миті коли грав на ірландському бороні, чи пояснював мені якийсь ковальский прийом.  Я знаю, Григорій, що ти не любив цих всих текстів, фоток, відео і тим паче мови про такі речі на загал. Але я хочу, щоб усі на цій довбонутій планеті, знали якою ти був Людиною.Блек блукав місяць пустелями Ірану і горами Грузії. Він не любив екскурсоводів-хороводів і вважав, що вивчати країну треба занурившись у життя людей, сіл, місцин в яких не буває туристів. Він жив кілька місяців в карпатському селі, в якому не було здається навіть світла, і до найближчого магазину, здається треба було їхати з 20 кілометрів по пів метровим сугробам снігу. І він спокійно розповідав мені, як вночі після дня-ковки там, виходив із сноубордом вночі, піднімався вгору, бачучи на стежці лише сліди якихсь вовків чи птахів. І далі піднімався спокійно в гору, щоб спустись по місцям де не спускаються... Бо він страшенно любив сноубординг.Я пам'ятаю, як ти Григорій вигравав ірландські ритми на своєму бороні під будь яку пісню і з посмішкою і спокоєм в найскрутніші моменти на фронті був ладен вирубити будь кого за якісь історії чи нотки панікерства. Пам'ятаю, як я пригадав, одну дуже мутну історію з приводу наших полонених. А ти відкликав мене вбік від хлопців і матами поцікавився, що я роблю, пояснюючи, що таких історій тут просто не має бути. Я пам'ятаю багато всього... Але я не пам'ятю брехні, лицемірства, погорди, пафосу, користолюбства, тщеслав'я, аматорства і багатьох інших речей, які живуть у нашому суспільстві за тобою.Бо ти був і залишаєшся для мене Вчителем, наставником, другом, братом і Легендою. І що я знаю точно, ти б ніколи не хотів, щоб за тобою тужили, топили горе у вині чи хотіли вбитись. Тому для мене в пам'яті ти залишаєшся Воїном, найусвідомленіших з усіх нас у своєму виборі і діях, які ми поважаємо. До зустрічі в інших світах, друже. Автор Олекса Коба для UAPORTAL.CZ 
    Серп 01, 2017 2402
  • 26 Лип 2017
    Німецька компанія автобусних перевезень FlixBus розпочала продаж 700 акційних квитків з України до кількох європейських міст вартістю 5 і 8 євро. Про це повідомляє прес-служба компанії. Квитки з Києва та Львова до чеських Брно та Праги коштують від 8 євро. Подорожі із зазначених українських міст до польського Кракова коштують 5 євро. Зворотні напрямки мають таку саму вартість. Поїздки за акційними квитками можна здійснити з 27 липня по 16 серпня
    5801 Опубліковано Oleksa K.
  • Автор Oleksa K.
    Німецька компанія автобусних перевезень FlixBus розпочала продаж 700 акційних квитків з України до кількох європейських міст вартістю 5 і 8 євро. Про це повідомляє прес-служба компанії. Квитки з Києва та Львова до чеських Брно та Праги коштують від 8 євро. Подорожі із зазначених українських міст до польського Кракова коштують 5 євро. Зворотні напрямки мають таку саму вартість. Поїздки за акційними квитками можна здійснити з 27 липня по 16 серпня
    Лип 26, 2017 5801
  • 25 Лип 2017
    Mіністерство сільського господарства Чехії наполягає на необхідності прискорення набору працівників з України, які були б працевлаштовані в сфері аграрного сектора, і введення нових правил їх прийому, передає Радіо Прага. Відомство вважає, що на основі плану поповнення персоналу щорічно можна приймати за строковим трудовим договором близько 1500 чоловік, які працювали б у Чеській Республіці від 6 місяців до року. Питання включено до порядку денного засідання уряду, запланованого на понеділок, 24 липня. Відповідно до запропонованого Мінсільгоспом планом, українцям, зацікавленим в даній роботі, слід видавати трудову карту без необхідності їх реєстрації в спеціальній системі. Відповідно до запропонованого Мінсільгоспом Чехії планом, українцям, зацікавленим в роботі, слід видавати трудову карту без необхідності реєстрації в спеціальній системі.
    1791 Опубліковано Oleksa K.
  • Автор Oleksa K.
    Mіністерство сільського господарства Чехії наполягає на необхідності прискорення набору працівників з України, які були б працевлаштовані в сфері аграрного сектора, і введення нових правил їх прийому, передає Радіо Прага. Відомство вважає, що на основі плану поповнення персоналу щорічно можна приймати за строковим трудовим договором близько 1500 чоловік, які працювали б у Чеській Республіці від 6 місяців до року. Питання включено до порядку денного засідання уряду, запланованого на понеділок, 24 липня. Відповідно до запропонованого Мінсільгоспом планом, українцям, зацікавленим в даній роботі, слід видавати трудову карту без необхідності їх реєстрації в спеціальній системі. Відповідно до запропонованого Мінсільгоспом Чехії планом, українцям, зацікавленим в роботі, слід видавати трудову карту без необхідності реєстрації в спеціальній системі.
    Лип 25, 2017 1791
  • 25 Лип 2017
    Підводний тунель-акваріум у річці Морава збудували чехи. Через прозоре скло можна роздивитися 40 різновидів риб. На відміну від звичних океанаріумів - тут усі риби плавають на волі. Хіба що їх трохи підгодовують туристи. Усі подробиці - в нашому наступному матеріалі. Невеличке село Модра - схоже на краєзнавчий музей просто неба. Чехи приїжджають сюди відпочити від буденної штовханини у місті, ознайомитися з давніми національними традиціями. А відтепер - ще й роздивитися підводний світ місцевої річки. "Спочатку ми розбудували археологічне село, пізніше вирішили розширити його і показати кожен куточок тутешньої природи. Зокрема ставки і річку Мораву, де живе багато різноманітної риби", - розповідає Мірослав Коварік, мер Модри і засновник археологічного села. Місцеві називають його "річконаріумом". - У прозорому тунелі можна роздивитися усіх мешканців з тутешнього підводного світу. Серед них - жодних привезених риб, або вирощених у штучних умовах. "Тут водяться великі соми і білуги. Деякі з них сягають 60-ти кілограмів. А нещодавно зважили коропа-велетня на ім'я Джонас, який постійно тут підгодовується - він затягнув 28 кілограмів", - розповідає Мірослав Коварік, мер Модри і засновник археологічного села. Загалом у річці Морава живе до 40-ка різновидів риб. Деякі сягають два метри завдовжки. У так званому річковому акваріумі можна побачити тугеронів, форель, сомів і звісно ж, карасів у природньому довкіллі. Такого не покажуть в європейських океанаріумах та штучних акваріумах - хизуються чехи. "Мої доньки ще маленькі - молодшій - два роки, старшій - чотири. І звісно, їм зарано пояснювати усі деталі підводного світу. А побачити на власні очі, які бувають риби, що і як вони їдять - від цього вони у захваті", - говорить Петра Недведова, мешканка села Модра.  
    3096 Опубліковано Oleksa K.
  • Автор Oleksa K.
    Підводний тунель-акваріум у річці Морава збудували чехи. Через прозоре скло можна роздивитися 40 різновидів риб. На відміну від звичних океанаріумів - тут усі риби плавають на волі. Хіба що їх трохи підгодовують туристи. Усі подробиці - в нашому наступному матеріалі. Невеличке село Модра - схоже на краєзнавчий музей просто неба. Чехи приїжджають сюди відпочити від буденної штовханини у місті, ознайомитися з давніми національними традиціями. А відтепер - ще й роздивитися підводний світ місцевої річки. "Спочатку ми розбудували археологічне село, пізніше вирішили розширити його і показати кожен куточок тутешньої природи. Зокрема ставки і річку Мораву, де живе багато різноманітної риби", - розповідає Мірослав Коварік, мер Модри і засновник археологічного села. Місцеві називають його "річконаріумом". - У прозорому тунелі можна роздивитися усіх мешканців з тутешнього підводного світу. Серед них - жодних привезених риб, або вирощених у штучних умовах. "Тут водяться великі соми і білуги. Деякі з них сягають 60-ти кілограмів. А нещодавно зважили коропа-велетня на ім'я Джонас, який постійно тут підгодовується - він затягнув 28 кілограмів", - розповідає Мірослав Коварік, мер Модри і засновник археологічного села. Загалом у річці Морава живе до 40-ка різновидів риб. Деякі сягають два метри завдовжки. У так званому річковому акваріумі можна побачити тугеронів, форель, сомів і звісно ж, карасів у природньому довкіллі. Такого не покажуть в європейських океанаріумах та штучних акваріумах - хизуються чехи. "Мої доньки ще маленькі - молодшій - два роки, старшій - чотири. І звісно, їм зарано пояснювати усі деталі підводного світу. А побачити на власні очі, які бувають риби, що і як вони їдять - від цього вони у захваті", - говорить Петра Недведова, мешканка села Модра.  
    Лип 25, 2017 3096
  • 25 Лип 2017
    Чоловіча молодіжна збірна України U-20 грає проти Чехії перший матч класифікації за 9-16 місця. 19 липня 2017 року
    945 Опубліковано Oleksa K.
  • Автор Oleksa K.
    Чоловіча молодіжна збірна України U-20 грає проти Чехії перший матч класифікації за 9-16 місця. 19 липня 2017 року
    Лип 25, 2017 945