В останній тиждень січня відбувся перший візит в Україну міністра закордонних справ Чехії Томаша Петржічека. Це був також перший візит на двосторонньому рівні найвищого чеського дипломата до Києва з 2014 року. За цей час на посаді керівника дипломатичного відомства Чехії змінилося четверо міністрів, але лише соціал-демократ Томаш Петржічек висловив бажання поїхати до України і, зокрема, на Донбас, щоб на власні очі побачити, як нині виглядає зона конфлікту і щоб підтримати Україну. Кореспондентка Радіо Свобода мала можливість супроводжувати міністра Петржічека у поїздці та поговорити з ним про те, що він побачив.Про те, що міністр закордонних справ Чехії Томаш Петржічек до Києва сьогодні не полетить, з усіх журналістів, що зібралися на військовому летовищі Прага-Кбели, я дізнаюся першою.«Чи дозволите ще раз взяти ваш паспорт, пані редакторко?», – запитує офіцер-прикордонник, який півгодини тому поставив мені печатку про виїзд. «Мені потрібно анулювати вашу печатку, бо рейс відкладається. Зараз про це оголосять усім», – відповідає він на мій запитальний погляд. З 17 журналістів, які супроводжуватимуть чеського міністра в його першій поїздці до Києва, український паспорт, що потребує печатки про виїзд, лише у мене.За кілька хвилин цю новину почують усі – виліт затримується на 12 годин через погані погодні умови в Києві. Замість 16:00 години пообіді, полетимо о 4:00 ранку. Перевіряємо інформацію – колеги у Києві кажуть, що туман є, але рейсові літаки не скасовують. Тож проблема – у нашому літаку, бо попри нашу цивільну логіку, військові літаки потребують кращої видимості для посадки. Чому ж для поїздки до Києва вибрали військовий літак, а не комфортні урядові аеробуси? Серед журналістів відразу народжується дві версії: перша – в Україні йде війна, тож летіти в таку країну потрібно на військовому літаку. Друга – кращі літаки розібрали «старші члени» уряду, тож 37-літньому Томашу Петржічеку літак дістався за залишковим принципом.Жодна з версій не мусила бути правдою, але атмосфера на верхівці чеської влади напередодні візиту до Києва справді була бурхливою (через різні погляди президента та міністра закордонних справ Чехії щодо стосунків із Китаєм).Тепер, і без того насичена, програма дводенного візиту виглядає майже неймовірною – після безсонної ночі в літаку міністр матиме вісім зустрічей у Києві першого дня, і о 6:00 наступного дня вже вилітатиме на Донбас – спочатку в аеропорт Дніпра, звідти – українськими військовими вертольотами до Маріуполя. А там ще буде поїздка на лінію дотику і відвідання порту.Щоб журналісти не розходилися з порожніми руками, міністр дає коротку прес-конференцію, де називає теми майбутніх переговорів – підтримка територіальної цілісності України, оцінка реформ, розбудова економічних зв’язків, пропозиція створити Чесько-український форум, щоб говорити про майбутнє, але не забувати і про минуле, поїздка до Маріуполя.На Донбас міністр закордонних справ Чехії, призначений лише у жовтні минулого року, зголосився поїхати сам, бо надто вже різняться у чеському політичному і медійному просторі версії того, що відбувається на сході України.У чеській політиці щодо України – також туманОфіційно, Чехія поділяє позицію Європейського союзу та НАТО: Україна потерпає від російської агресії, анексія Криму є попранням міжнародного права, і територіальна цілісність України має бути відновлена. Санкції щодо Росії мають залишатися до виконання нею Мінських угод – так висловлюється уряд.Президент Чехії Мілош Земан має інший погляд. Він вважає, що анексія Криму – це вже «доконаний факт», із яким Україна має змиритися і у кращому випадку випросити в Росії компенсацію за втрату території. Щодо Донбасу, то президент Земан, який регулярно відвідує Росію і бере з собою по три літаки бізнесменів, каже, що там точиться «громадянська війна», а тому санкції проти Росії не мають сенсу і їх потрібно скасовувати. Таку позицію президента активно поділяють комуністи, а їхнє слово має вагу – без голосів депутатів-комуністів, які підтримують уряд, кабінет меншості може впасти.Напередодні від’їзду до Києва Томаша Петржічека, президент разом із комуністами ще раз порушив улюблену тему – «Київ звеличує бандерівських убивць», а чеський уряд «боягузливо мовчить».Тема не сходить з газетних шпальт і політичних заяв ще з часів Майдану. Але цього разу приводом був закон, підписаний у грудні президентом Петром Порошенком, що надає ветеранам УПА, ОУН та інших формувань борців за незалежність статус учасників бойових дій.На це Томаш Петржічек відповів коротко: за подіями навколо закону про соціальний захист ветеранів стежить, історичні питання кожна країна має вирішувати сама.Незадовго до від’їзду в Україну пас до історичної теми міністрові дають колеги з парламенту. Лідер Чеської піратської партії Ян Ліпавски, який побував в Україні наприкінці минулого року, каже, що українські архіви багаті на чеську тематику, особливо щодо комуністичних злочинів, включно з тисячами викрадень людей після Другої світової війни і це треба досліджувати, щоб не повторилися помилки минулого. Тож до Києва міністр соціал-демократ їде з чітким переконанням – розмови про історію мають починатися не з політичних заяв, а з архівів, де мають працювати історики. Дигіталізацію архівів українських спецслужб він збирається підтримати.Навряд чи це те, чого від міністра чекають комуністи. Але від самого свого призначення до уряду Андрея Бабіша, Томаш Петржічек не боїться заявляти, що свою політику він будує на цінностях і за них він готовий боротися. І вже це робить його бунтарем на чеській політичній сцені.Затори в Києві змінили графік міністрівКиїв зустрічає чеську делегацію справжньою зимою і дорожніми заторами. Дорога з аеропорту Бориспіль до центру міста займає понад дві години навіть попри те, що делегація має поліцейський супровід. Київські водії сигнал поліцейських машин просто ігнорують, як, до речі, і «швидких». Кілька разів до офіційної колони в супроводі поліції безцеремонно вклинювалися машини, в одну з них автобус ледь не в’їхав.«Не уявляю, щоб на Європейському бульварі якийсь чех вліз в урядовий кортеж, що їде з летовища», – прокоментував хтось із чеських колег чи то нехтування порядком київських водіїв, чи то неспроможність української поліції його встановити.Тож відвідання міністром могил чеських воїнів з армії Людвіка Свободи, що загинули під час звільнення Києва у Другій Світовій війні, пройшло без участі преси – вона просто не доїхала.Пам’ятна дошка на згадку про чеських добровольців, що складали присягу на Софійському майдані на вірність своїй майбутній державі у 1914 роціНаступні пам’ятки – на Софійській та Михайлівській площах. Біля Софійської дзвіниці – дошка в пам’ять про перші добровольчі батальйони, що формувалися у Києві в 1914 році. З них потім за підтримки уряду УНР складалося військо Чехословаччини. До дошки міністр покладає квіти, назад пробирається вже через півметрові кучугури снігу.Щоб покласти квіти до дошки, пробиратися довелося крізь кучугуриНавпроти, біля Михайлівського собору оглядає фотографії інших добровольців та бійців за незалежність, цього разу України. У 2014 вони вступили в бій, який їхні предки програли 100 років тому, а чехам вдалося виграти. У короткій дистанції в кількасот метрів – символізм цілої епохи.В очікуванні на українського колегу, Томаш Петржічек заходить і до Михайлівського собору, де йому розповідають історію і того давнього, що витримав Батиєві орди, але не пережив сталінського терору, і цього, вже нового, що прихистив майданівців та став символом духовного відродження України.Разом із міністром до стіни пам’яті підходять посли. Зліва – посол України в Чехії Євген Перебийніс, у центрі – посол Чехії в Україні Радек МатулаРазом із Павлом Клімкіним покладають квіти до пам’ятного знаку жертвам Голодомору. І тут знову стають відчутнішими українсько-чеські історичні зв’язки. Саме слово «голодомор» походить із чеської. Українська уенерівська еміграція першою почала бити на сполох і повідомляти про те, що відбувалося на батьківщині у 1932-33 роках, і слово, яким вони назвали жахи сталінського терору голодом, вони знайшли у близькій слов’янській мові – hladomor.Будинок Міністерства закордонних справ, колишній осідок Комуністичної партії УРСР, зустрів негостинно. Чекаючи, поки закінчаться переговори міністрів, журналісти мало не позамерзали в холодному приміщенні прес-центру, щоразу щулячись від холоду, коли відкривалися вхідні двері та залу обдувало морозне повітря.Мороз не зіпсував теплої зустрічіНатомість міністри, коли зайняли свої місця біля мікрофонів, буквально випромінювали тепло від проведеної зустрічі. Господар зустрічі Павло Клімкін подякував чеській стороні за підтримку України, за інтерес до проблем Донбасу, за бажання його відвідати, адже багато українських політиків, на відміну від європейських, там не бувають, зауважив український міністр. Окремо Павло Клімкін подякував «за принципову позицію» чеських органів влади, які відреагували на «спроби маніпуляцій» та відкриття так званого «представництва «ДНР» у місті Острава.Томаш Петржічек, чеський міністр закордонних справ на прес-конференції з українським колегою Павлом Клімкіним«Є рішення усіх судів про його закриття. Зараз відбуваються судові слухання щодо тих чеських громадян, які воювали на російській стороні на Донбасі. В цьому сенсі я вважаю, що це є наш спільний виклик, для української та чеської безпеки. І над цим ми маємо працювати разом», – наголосив український міністр.Чеська республіка надає гуманітарну допомогу Україні, лікує українських бійців та біженців, фінансує психологічну реабілітацію дітей із враженого війною Донбасу, і за це український міністр висловив також особливу подяку.Говорили і про зростання економічних зв’язків і про українських заробітчан, адже українська громада у Чехії вже стала найбільшою з-понад усіх національних меншин – майже 120 тисяч. А Чехія планує далі розширювати так званий Режим Україна, за яким до країни можуть приїхати ще 20 тисяч українських робітників. Українська сторона зацікавлена не лише у тому, щоб їхні умови праці і винагорода були на рівні з чеськими, але і в тому, щоб вони поверталися, наголосив український міністр. Хоча він і визнав, що тут вже м’яч на українському полі, і Україна має створити умови, щоб люди захотіли повертатися додому.Історичні питання український міністр заторкнув першим. Він назвав «маніпуляціями Росії, або тих, хто йде в логіці Росії» представлення подій на Волині під час Другої світової війни «як конфлікт між українцями і чехами».«Мені було особисто дуже боляче чути, коли трагедію у Малині у липні 1943 року, коли в результаті німецької каральної акції в одній церкві були спалені чехи, українці та поляки, намагаються представити як конфлікт між українцями і чехами», – сказав Павло Клімкін.Про те, що «бандерівці в Малині винищили сотні чехів» в інтерв’ю чеському виданню Deník N говорив голова чеської компартії Войтєх Філіп, та сама ж чеська преса «виправила» його знання історії – з цим злочином нацистів «бандерівці» не мають нічого спільного.В день приїзду в Україну чеського міністра докладніше про цю історію розповіли й українські історики. Базуючись на даних архівів, вони довели, що було все якраз навпаки – єдиною силою, яка намагалася захистити мирних мешканців села, були ті самі ненависні шефові чеських комуністів бандерівці.Щоб уникнути подібних маніпуляцій на майбутнє, український міністр підтримав ідею чеського колеги про необхідність створити спільний форум, де б історики могли обговорювати історичні питання, базуючись на архівах, а не на стереотипах, витворених ще радянською пропагандою.Павло Клімкін також передав чеському колезі дані з українських архівів про тих українців, яких радянська влада репресувала на території Чехословаччини, і сказав, що «ми і далі будемо дивитися на долі окремих людей». «Це – тільки початок», – наголосив Клімкін.Згадав український міністр і про енергетичне партнерство Чехії та України, і про підтримку Чехії в боротьбі України проти «Північного потоку-2», який, за словами міністра, є «політично мотивованим і призначений для того, щоб маніпулювати європейською політикою».Томаш Петржічек відповів у тому ж теплому дусі, що хоча Чехія не має спільних кордонів з Україною, та «все ж ми сприймаємо Україну, як свого сусіда». Він наголошував, що його тішать економічні успіхи України, те, що взаємовигідна торгівля зросла на 16% за останній рік і те, що Україна є одним з 20 найважливіших торгових партнерів України.«Ми добре усвідомлюємо, що Україні доводиться воювати на двох фронтах – проти російської агресії на сході, а другий фронт – це проведення модернізації країни. Ці виклики взаємопов’язані, без соціальної модернізації та розвитку не виграти війну, і навпаки. І в тому Чеська Республіка простягає Україні руку допомоги», – наголосив Томаш Петржічек.Він говорив і про те, що його країна намагається допомагати Україні в сфері освіти, охорони здоров’я, і особливо жителям регіонів, вражених війною. Особливо, сказав міністр, він чекає можливості поїхати на схід України, щоб на власні очі побачити її потреби.Після брифінгу чеських журналістів цікавило, кого ж з представників чеської держави більше чують у Києві – уряд і Міністерство закордонних справ, чи президента Земана, який вважає, що з Кримом вже питання закрите.На це міністр Клімкін відповів, що є «Чеська Республіка, яка є другом України», «є позиція країни, яка підтримує позицію ЄС, усі санкції Євросоюзу». «А щодо пана президента, то я готовий подискутувати з ним на основі фактів та міжнародного права стосовно всіх політичних питань», – наголосив Павло Клімкін, додавши, що зробить це під час найближчого візиту до Чехії.Чеському міністрові довелося знову відповідати про «бандерівців». Але і тут він сказав, що історією займуться фахівці на запропонованому форумі. Цікаво, що фахівці в залі були – на прес-конференції були присутні і директор архіву СБУ Андрій Когут, і голова Інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович, але нагодою поговорити з керівником чеського МЗС скористалися лише одиниці. «Колег цікавить, що скаже чеський міністр, а не українські історики», – пояснив один із присутніх чеських коментаторів.Зате Томаш Петржічек нагодою поговорити з українськими істориками скористався і дізнався від них, що спільна робота над дигіталізацією «чеської» частини українських архівів уже ведеться, і що дані про викрадення післявоєнного часу чи про події 1968 року стають доступнішими для чеських істориків.Після переговорів у Міністерстві закордонних справ більшість чеських журналістів пішли відігріватися до готелю, тож на зустріч з віце-прем’єром із європейської та євроатлантичної інтеграції Іванною Клімпуш-Цинцадзе дісталося менше половини.Томаш Петржічек на бріфнгу разом з Іванною Клімпуш-ЦинцадзеЦя зустріч і брифінг були коротшими, бо попереду ще були відвідини Верховної Ради та запланована зустріч із президентом Петром Порошенком. Але підготовка до з’їзду, де Петро Порошенко мав повідомити про намір балотуватися вдруге, забрала весь час президента, тож зустріч скасували.Натомість більше часу з’явилося на розмови у посольстві Чехії з представниками українських неурядових організацій.А вони змалювали невтішну картину української дійсності – попри окремі успіхи, такі як запровадження антикорупційного законодавства чи нової поліції, модернізувати Україну, як про це мріяли під час Майдану, поки що не вдається. Система урядування залишилася старою, судова реформа провалена, напади на активістів та журналістів носять системний характер, робота суспільного телебачення заблокована браком фінансування, до виборів створюються десятки фейкових недержавних організацій із моніторингу, і лише спільний тиск реально працюючих недержавних організацій та західних урядів, що вимагають від влади реформ, допомагає змінювати країну.В посольстві маємо 10 хвилин на коротке інтерв’ю для Радіо Свобода і вже чекає остання зустріч понеділка – вечеря з представниками кримських татар, яка також не додала позитивних тем. Мустафа Джемілєв та його соратники – визволені з російських в’язниць Ахтем Чийгоз та Ільмі Умеров розповіли про те, які порядки настали в окупованому Криму, і чому світ не має права закрити очі не лише на факт окупації, але і на постійні та грубі порушення прав людини на анексованому півострові.Весь наступний день був присвячений Донбасу Усі вільні місця в чеському урядовому літаку зайняли українські урядовціВже в літаку міністр закордонних справ України, в прямому сенсі засукавши рукави, взявся пояснювати чеському колезі ситуацію на лінії зіткнення та на окупованих територіях.Невдовзі вже троє міністрів – чеський, український і данський, – Андрес Самюельсон долучився в Дніпрі, – сіли в український військовий вертоліт, що доставив їх до Маріуполя.Після початку російської агресії це місто враз стало найбільш віддаленою та ізольованою точкою на мапі України. Залізниця пролягає через окуповані території, тож з усіма об’їздами дорога туди з Києва ще донедавна займала 30 годин, автомобільні дороги досі розбиті від обстрілів, морський шлях після побудови Керченського моста повністю контролює Росія, і вона вирішує, кого впустити, а кого не впустити до Маріупольського порту.Але рух людей, особливо з окупованих територій тут не припиняється. На пункті пропуску поблизу села Гнутове закордонним гостям повідомили, що близько 5 тисяч людей щодня переходять з окупованих територій і назад. Люди йдуть за пенсіями, за продуктами, за медичною допомогою. У Гнутовому на пункті пропуску можуть надати і першу медичну і гуманітарну допомогу, інколи просто нагодувати і зігріти. Але додаткові гроші потрібні для того, щоб збільшити пропускну спроможність та комфорт громадян – просто поставити достатньо туалетів, пояснюють представники військово-цивільної адміністрації.Делегація з трьох міністрів на пропускному пункті ГнутовеДорога до пункту пропуску, обставлена табличками з попередженнями про міни, окопи, які ще добре збереглися на самому переході і поблизу нього, люди, що зібралися в кількохстах метрів, чекаючи на від’їзд делегацій, щоб пройти на той бік – все це справило сильне враження на чеського міністра.«Контактна лінія – це те, що людина з офісу не може зрозуміти, тут найбільше потерпають звичайні люди», – наголосив Томаш Петржічек, пояснюючи своє бажання особисто побачити ці сумні місця. Під час підходу до преси він нагадав, що чеська допомога Україні якраз і сконцентрована на тому, щоб полегшити життя старших людей – допомога місцевій лікарні, дітям, що постраждали від війни (на чеські гроші українські пластуни їх вивозять на табір до Карпат), і на розмінування ось цих мінних полів. З 2014 року Чехія виділила на гуманітарну допомогу Україні 8 мільйонів євро.Томаш Петржічек дає інтерв’ю чеській пресі в ГнутовомуДорога до Маріупольського порту з Гнутового пролягала через центр міста, яке справляло таке ж гнітюче враження. Єдині яскраві плями на тлі сірого і розбитого міста – передвиборчі плакати кандидатів у президенти – Петро Порошенко в камуфляжі, який каже, що сильна армія – запорука миру, інші кандидати навіть не розміщують свої фото – тільки гарні гасла в дусі «за все добре, проти всього поганого». З того, як виглядає місто, навіть не завжди можна розрізнити, де сліди війни, а де – десятиліття занедбаності. Лише кілька яскравих торгових центрів виривають з цієї пострадянської реальності та нагадують про існування якогось іншого, не радянського і не воєнного світу.Проїжджаючи містом на максимальній швидкості, яку лише можуть витримати місцеві дороги, міжнародна делегація прибуває до Маріупольського порту. Поки заходять міністри та представники Європейського союзу, журналісти чекають у коридорі – єдиному місці, де ловиться WiFi.Брифінг у будинку адміністрації Маріупольського портуБрифінг розпочинає Павло Клімкін і без вступів, по-діловому передає слово керівнику порту Олександру Олійнику, який розповідає про величезні втрати, що їх несе порт із початку російської агресії, коли на Донбасі перестали працювати підприємства та відвантажувати свою продукцію.Ми розуміємо, що Росія хоче використати блокаду, щоб викликати хаос у регіоні і дестабілізувати соціальну ситуаціюОлександр Олійник«З 2014 року це – 200 мільйонів євро. А ще 10 мільйонів лише з квітня минулого року, коли Росія почала так звану інспекцію суден, що входять і виходять з порту. Ми розуміємо, що Росія хоче використати блокаду, щоб викликати хаос у регіоні і дестабілізувати соціальну ситуацію», – пояснює керівник порту.Представники місцевої влади, яких у поспіху навіть забули представити, додали, що проблемою залишається транспортне сполучення, водопостачання до міста, яке йде через окуповані території. Місто одночасно втрачає людей через війну, але і приймає біженців – менш, ніж півмільйонний Маріуполь прийняв 60 тисяч людей, які втікали від війни.Присутні маріупольці подякували за допомогу, яку вже надало європейське співтовариство (Євросоюз зараз надає 98% допомоги регіонові, а загальна сума склала 340 мільйонів євро), але просили більше грошей на будівництво дороги, залізниці, яка потрібна не лише для вантажів, але і для полегшення руху людей, а головне – не зменшувати тиску на Росію, щоб вона припинила блокаду Азовського моря.ІНФОГРАФІКА НА ЦЮ ТЕМУПісля брифінгу, де не було часу для запитань, делегації відправилися до порту. Він, здається, такий же заморожений, як і Азовське море, на якому він стоїть – величезні крани стоять без руху, жоден корабель не входить до порту і не залишає його.Маріупольський порт у день візиту чеського міністра закордонних справМіністр Клімкін проводить європейських гостей на борт корабля морської охорони «Донбас». Охоронці морського кордону навіть не звертають увагу на численних гостей – очі постійно сканують безпекову ситуацію.Поруч із військовим кораблем – буксир «Капітан Меркулов». Це судно – гордість Маріупольського порту. Збудоване спеціально для нього на судноверфі в Керчі, судно прибуло в порт під новий 2013 рік, майже за рік до початку війни. Тепер новісінький буксир посиленого арктичного класу, що легко ламає півметрову азовську кригу, стоїть без роботи.Керівник порту Олександр Олійник запрошує міністрів піднятися на борт, більшість журналістів та супровід залишаються на березі. Включаються мотори, і буксир із легкістю прогулянкового катера мчить акваторією порту, незважаючи на кригу. Морозний вітер, здається, пронизує до кісток, у телефоні замерзає батарейка, але це не заважає данському міністрові Андерсу Самюелсону давати інтерв’ю на камеру своїх тележурналістів прямо з носу корабля.Данський міністр Андерс Самюелсен дає інтерв’ю на буксирі «Капітан Меркулов»А тим часом відомі чеські коментатори, які, на відміну від більшості репортерів, що поїхали разом з міністром, добре знайомі зі ситуацією в Україні, знайшли час для прямої розмови. Крізь вітер і гул моторів чую, що дискусія точиться про те, що Україна не мала того історичного шансу на незалежність, який отримала свого часу Чехія, що ступінь репресій був незрівнянно вищий в Україні, ніж чехи взагалі можуть собі уявити, і що країна потребує отримати цей шанс ще раз, і їй потрібно в цьому допомогти. Чую все те, про що ми вже роками дискутуємо з експертами, але ситуація не змінюється.«У нас весь наратив про Україну, про цю війну обернений догори ногами», – розводить руками міністр.Зійшовши з корабля, троє міністрів прямують до журналістів. Павло Клімкін ще раз наголошує – українських моряків, побратимів тих, із ким ми зараз тут, Росія має випустити і відкрити вільне судноплавство на Азові. Андерс Семюелсен говорить категорично: його країна вимагає звільнити українських моряків з російського полону, інакше – буде ініціювати нові санкції проти Росії. Томаш Петржічек ініціативу Данії обіцяє підтримати.З порту делегації від’їжджають ледь не бігом – вертольоти літають лише у денний час, якщо не вилетимо зараз, ночувати залишимося у Маріуполі. Така перспектива підстебнула навіть найбільш замерзлих і найбільш повільних. Через місто автобуси делегації летіли так, що журналісти билися головою об стелю і неласкавим словом відгукувалися про побиті маріупольські дороги. В тому ж темпі забігли до вертольотів, і щойно остання людина вступила на борт, загули мотори і чотири машини піднялися у небо. Коли сідали в Дніпрі, сонця вже не було, але було відчуття, що, нарешті, сіли, що пощастило.Журналісти сідають в українські військові вертольотиВ Дніпрі плани делегації знову змінюються – замість повертатися до Києва, вирішили летіти прямо до Праги. Чотири з половиною години польоту з затичками у вухах, бо немилосердно гудять мотори, і ця подорож завершиться. Бачу, що дехто з колег вже працює на автопілоті. Але міністр ще цілком тримається. Підходжу з мікрофоном ще раз.Запитую, як побачене в Україні можна переказати вдома, як пояснити чеському суспільству, чим йому загрожує російська агресія проти України, що за сотні кілометрів від чеських кордонів?І чую те, чого досі від чеських політиків майже не чути – Україна має право на те, щоб обрати своє власне майбутнє, що «сфери впливу» є справою минулого, що міжнародного права треба дотримуватися, і «якщо це не так, то ми маємо піднести свій голос та чітко назвати речі своїми іменами».Томаш Петржічек говорить прямо, ніби говорити правду і називати речі своїми іменами в політиці – найзвичайніша в світі річ.«На наступній зустрічі представників влади, де буде обговорюватися і питання України, я хочу поінформувати їх про те, що я дізнався і побачив тут, в Україні, в Маріуполі», – обіцяє він. Санкції щодо Росії мають продовжуватися, бо немає поступу у виконанні Мінських угод, конфлікт заморожується, а «ми не повинні допустити, щоб в Європі створився ще один заморожений конфлікт».Прощаємося в аеропорту Праги, домовляємося про наступну зустріч. Одним оком помічаю автора книжки, яку в польоті читав міністр – Світлана Алексієвич. «Правильні книжки читає», – підбадьорює один із колег, – «значить, надія є».Вже наступного дня в новинах з’являється повідомлення: зустріч найвищих керівників країни відбулася, міністр Петржічек доповів про свою поїздку до України. У спільній заяві уряду, керівників парламенту та президента мовиться, що Чеська Республіка поділяє ставлення НАТО і Євросоюзу до Росії, включно з оцінкою подій в Азовському морі. Міністр закордонних справ Томаш Петржічек таким чином захистив офіційну позицію чеської зовнішньої політики перед президентом, хоч і не змінив його поглядів. Допомогло також і те, що суперечку щодо Китаю вдалося владнати.Тож до справжньої відлиги у чеській політиці щодо України, можливо, ще далеко, але крига почала скресати.Головне фото: Чеський міністр закордонних справ Томаш Петржічек на борту корабля в Азовському морі, 29 січня, 2019Джерело: Радіо СвободаАвтор: Марія Щур

Новини, варті вашої уваги за тиждень, що минув. Ви читаєте дайджест найцікавіших та найважливіших новин, який є результатом моніторингу кількох десятків джерел різними мовами. З нашим дайджестом ви заощадите час і дізнаєтесь про всі новини, варті вашої уваги. Читайте нас щотижня.   Головне коротко: Українці за роботу в Чехії мають отримувати стільки ж, скільки чехи – профспілки Чехія спростить працевлаштування українців ЄС знову заявив про неможливість перегляду угоди про Brexit ЦВК зареєструвала вже 28 кандидатів у президенти України Православна церква України офіційно зареєстрована Звільнення голови правління НСТУ: Аласанія заявив про порушення В Україні нарахували 7 млн інтернет-покупців     Українці за роботу в Чехії мають отримувати стільки ж, скільки чехи – профспілки. Голова Чесько-моравської конфедерації профспілок Йозеф Стршедула заявив 30 січня, що українці, які працюють у Чехії, мають отримувати за однакову роботу таку саму зарплату, як і чехи. Міністр праці і соціальних справ Яна Малачова також наголосила, що іноземні працівники в Чехії «мають отримувати однакову платню, як місцеві, щоб не створювати конкуренцію дешевою роботою». (Радіо Свобода)   Чехія спростить працевлаштування українців. В Чехії готують програми, які мають спростити працевлаштування українців. повідомив міністр закордонних справ Чехії Томаш Петршичек під час свого першого офіційного візиту в Київ. «Українці допомагають нам будувати економіку, і наш уряд запровадить кілька спеціальних програм, які б спростили оформлення дозволів на працевлаштування українців. Кількість таких програм і квоти будуть підвищуватися», – заявив Томаш Петршичек. За даними міністра, у Чехії працюють понад 100 тис українців, і ще близько трьох тисяч українських студентів навчаються у чеських вищих навчальних закладах. (Радіо Свобода)   США зупинили виконання ракетного договору і звинувачують Росію. Сполучені Штати Америки запустили процес виходу з договору про ракети середньої і меншої дальності. Як заявив президент США Дональд Трамп, робиться це у відповідь на порушення угоди з боку Росії. В свою чергу, Росія припиняє участь у Договорі про ліквідацію ракет середнього та меншого радіусу дії, повідомив президент Росії Путін. Договір РСМД, укладений 1987 року, заборонив США і тодішньому СРСР, наступником якого стала Росія, мати, виробляти і ставити на бойове чергування цілий клас ракет досяжністю від 500 до 5 тис. кілометрів. США вперше звинуватили Росію в його порушенні ще 2014 року. (Радіо Свобода)   Набула чинності угода про найбільшу у світі зону вільної торгівлі. Укладена раніше угода про створення зони вільної торгівлі між Європейським Союзом та Японією набула чинності. Створена ЗВТ охопить країни, в яких проживають 635 мільйонів людей. Спільно на ЄС та Японію припадає близько третини світового ВВП. Очікується, що завдяки ЗВТ європейські компанії зможуть щороку заощадити близько одного мільярда євро лише внаслідок скасування ввізних мит. (DW)   Європа “розпадається на очах”. Про це йдеться у “маніфесті” 30 інтелектуалів з 21 країни. Документ написав французький філософ Бернар-Анрі Леві, а підписали, зокрема, романісти Ієн МакЕван та Салман Рушді, історик Саймон Шама, та лауреати Нобелівської премії з літератури Світлана Алексієвич, Герта Мюллер, Орхан Памук та Ельфріде Єлінєк. Українців серед підписантів документу немає. “Покинута з іншого берегу Ла-Маншу та по той бік Атлантики двома великими союзниками, які два рази рятували її від самознищення в минулому столітті; вразлива до все більш відкритих маніпуляцій кремлівського майстра, Європа як ідея, як воля і відбиток, розпадається на очах”, - сказано в маніфесті. (The Guardian)   Європарламент визнав Гуайдо “законним тимчасовим президентом” Венесуели. Раніше країни ЄС заявляли, що підуть на такий крок, якщо у Венесуелі не оголосять дострокові вибори. Президент Ніколас Мадуро відкинув ультиматум. Визнання Гуайдо тимчасовим главою держави – до моменту проведення в країні вільних і прозорих виборів – підтримали 439 членів Європарламенту, проти висловилися 104, ще 88 – утрималися. (Радіо Свобода)   ЄС знову заявив про неможливість перегляду угоди про Brexit. Євросоюз не переглядатиме угоду про умови виходу Великої Британії зі складу ЄС. Про це заявив 30 січняголова Європейської ради Дональд Туск. Він зазначив, що позиція Євросоюзу щодо Brexit залишається незмінною. При цьому Брюссель, за його словами, досі не розуміє, чого хоче Лондон. Голова Єврокомісії Жан-Клод Юнкер на сесії Європарламенту в Брюсселі повідомив, що Євросоюз активізує підготовку до виходу Великої Британії з ЄС без угоди. За словами Юнкера, ризик Brexit без угоди зріс після голосування в британському парламенті 29 січня. Зокрема, депутати схвалили поправку, згідно з якою не допускається поява прикордонної та митної інфраструктури між Ірландією, що входить до ЄС, і британською Північною Ірландією. Проти цього виступає Брюссель. (Радіо Свобода)   ЦВК зареєструвала вже 28 кандидатів у президенти України. Центральна виборча комісія зареєструвала 1 лютого ще двох кандидатів у президенти України. Кандидатами стали самовисуванець, голова Патріотичної партії України Микола Габер та Юрій Дерев’янко, якого висунула партія «Воля». Кандидати можуть реєструватися у ЦВК до 3 лютого. Чинний президент Петро Порошенко 29 січня заявив про висунення своєї кандидатури на другий термін на посаді. Вибори президента України відбудуться 31 березня 2019 року. (Радіо Свобода)   Православна церква України офіційно зареєстрована. Як йдеться в Єдиному реєстрі юридичних, фізичних осіб-підприємців і громадських формувань, нова церква зареєстрована як релігійна організація під назвою «Київська митрополія Української православної церкви» з юридичною адресою – Трьохсвятительська, 6 (Михайлівський Золотоверхий монастир). Керівником вказаний предстоятель ПЦУ митрополит Епіфаній.Наступним кроком стане реєстрація окремих територіальних єпархій та їхніх статутів. Але для того, щоб церква створила єпархії, потрібно спершу створити керівні органи ПЦУ. Це буде зроблено на першому засіданні Синоду. За словами предстоятеля ПЦУ, Синод має відбутися після його інтронізації, запланованої на 3 лютого. Лише після створення і державної реєстрації єпархіальних управлінь ПЦУ будуть реєструватися окремі громади. А цей процес може затягнутись не на один рік. (Радіо Свобода/DW)   Закон про переходи релігійних громад набув чинності. Поправки до закону «Про свободу совісті й релігійні організації», які дають можливість релігійній громаді перейти з однієї церкви в іншу, набувають чинності 31 січня. Напередодні документ був опублікований в офіційному виданні «Голос України». Президент України Петро Порошенко підписав поправку до закону 28 січня. (Радіо Свобода)   Звільнення голови правління НСТУ: Аласанія заявив про порушення. Голова правління Публічного акціонерного товариства «Національна суспільна телекомпанія України» Зураб Аласанія заявив про порушення з боку членів Наглядової ради НСТУ під час голосування про дострокове розірвання контракту з Аласанією. Наглядова рада «Суспільного» 31 січня більшістю голосів проголосувала за дострокове розірвання контракту з головою правління. Аласанія є головою правління Національної суспільної телерадіокомпанії України з квітня 2017-го. Згідно з контрактом, він мав працювати на цій посаді до 14 травня 2021 року. Незалежні журналісти виступили на підтримку Зураба Аласанії та оголосили про створення неформальної спільноти для протидії цензурі під назвою Ініціатива «34». (Радіо Свобода)   Меркель закриває свою сторінку у Facebook. На цю сторінку підписані понад 2,5 мільйони користувачів. “Я більше не голова ХДС, і тому я закрию свою Facebook-сторінку", - заявила Меркель у відеозверненні. Канцлер запросила слідкувати за її діяльністю на сторінці уряду Німеччини у Facebook та її Instagram-акаунті. Меркель збирається залишатися канцлером Німеччини до 2021 року. (DW)   Facebook заборонить виборчу рекламу в українському сегменті, куплену за межами України. Соціальна мережа Facebook заявила, що заборонить розміщувати в своєму українському сегменті виборчі оголошення, куплені за межами України під час президентської кампанії. Цей крок є частиною глобальної реакції соціальної мережі на поширення неправдивих повідомлень. Україна впродовж кількох років звертала увагу керівництва Facebook на кампанії дезінформації, підтримувані Москвою, включно з фейковими новинами, що мають на меті викликати недовіру до нинішнього прозахідного уряду, виправдати анексію Криму та підтримку Росією бойовиків на сході країни. (Радіо Свобода)   Популярність політиків у всьому світі йде на спад. Дослідження асоціації соціологів Gallup виявило тренд падіння популярності політиків у світі. У рамках цьогорічного аналізу між жовтнем 2018 року та січнем 2019-го у 45 країнах опитали 47 тисяч осіб. (DW)   В Україні нарахували 7 млн інтернет-покупців. Компанія OLX на базі дослідження GfK і власної аналітики оцінила український ринок онлайн-покупок у 2018 році. За 2018 рік кількість покупців в інтернеті виросла на 0,5 млн і сягнула 7 млн осіб. Середній чек покупок - 1 820 грн (на 200 грн більше, ніж минулого року). Найбільше купують дитячі товари, одяг і електроніку. Суттєво виріс сегмент автотоварів - продажі зросли на 24%. (AIN)   Українці розмитнили вже понад 65 тисяч автомобілів з єврономерами. З 25 листопада 2018 року по 31 січня 2019 року українці розмитнили понад 65 тисяч автомобілів з єврономерами. Про це повідомили у Державній фіскальній службі. Найактивніше авто оформлюють в Києві (майже 10,8 тис), Волинській (8,7 тис) та Чернівецькій (понад 6 тис) областях. 22 лютого спливає термін пільгового періоду застосування ставки акцизного податку (коефіцієнт 0,5) для митного оформлення автомобілів з іноземною реєстрацією. Після цього часу власники таких автівок будуть сплачувати акцизний податок за повною ставкою. (Радіо Свобода)   Допрем’єрний показ фільму «Крути 1918» у Львові пройшов з аншлагом. Допрем’єрний показ фільму у Львові відбувся 31 січня в переповненому залі. Спеціально приїхала на зустріч із глядачами знімальна група, третина з якої – львів’яни. Фільм «Крути 1918» почали знімати у 2017 році. Це історичний екшн за реальними подіями історичного бою на залізничній станції Крути взимку 1918 року між силами УНР (де були київські студенти й гімназисти-добровольці) і більшовиками. Бюджет фільму склав 52 млн грн, половину грошей надали з державного бюджету. (Радіо Свобода)   Відео тижня «Будинок Флінстоунів» і політ над Атлантикою. Гурт Антитіла презентував новий відеокліп і пісню з майбутнього альбому, яку виконають наживо під час стадіонного туру «Hello».   Автор: Сергій Рачинський для UAportal.cz

Ми підготували для вас список змін в області працевлаштування і соціального забезпечення, які вступили в силу з  січня 2019 року і про які важливо знати. ПІДВИЩЕННЯ МІНІМАЛЬНОЇ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИДоброю новиною є підвищення мінімальної заробітної плати до 13 350 крон в місяць (раніше вона становила 12 200 крон), таким чином мінімальна погодинна оплата праці становить 79,80 крон. ЗБІЛЬШЕННЯ ПЕНСІЙТакож відбувається підвищення всіх пенсій, включаючи пенсії з країн Європейського Союзу і Європейського економічного простору, які виплачуються на підставі Регламенту Європейського союзу або міжнародних договорів про соціальне страхування. Збільшення пенсій здійснює Чеське управління соціального забезпечення (ČSSZ) автоматично, тому немає необхідності писати відповідну заяву. Підтвердження про збільшення пенсії вам буде надіслано поштою. ЗМІНА СТРОКІВ АВАНСОВИХ ПЛАТЕЖІВ У ПІДПРИЄМЦІВ (OSVČ)Терміни для внесення авансових платежів з пенсійного страхування і страхування на випадок тимчасової непрацездатності з січня продовжаться і складають останній день поточного місяця. Раніше було необхідно внести аванс до 20 числа поточного місяця. Якщо у вас накопичиться борг за страхування на випадок тимчасової непрацездатності, то з січня ви його можете оплатити до кінця наступного місяця без санкцій. Якщо ваша підприємницька діяльність є не основним видом діяльності і у вас по цій діяльності невеликий прибуток (база для розрахунку відрахувань на пенсійне страхування становить 78 476 крон на рік), ви можете з цього року подати в Районне управління соціального забезпечення (OSSZ) запит для скасування авансових платежів з пенсійного страхування. ЕЛЕКТРОННІ ЛІКАРНЯНІВ рамках першого етапу введення електронних лікарняних з 1.1.2019 року роботодавці можуть отримати інформацію про тимчасову непрацездатність свого працівника онлайн (в першу чергу це стосується термінів лікарняного). Для цього роботодавцю досить зайти на сайт ČSSZ за допомогою даних для ідентифікації особи, наприклад офіційної електронної поштової скриньки (чеськ. Datová schránka). ІНШІ ЗМІНИ Крім того, з 1 січня відбулося збільшення тарифів громадських і державних послуг, збільшення компенсацій за виробничі травми та професійні захворювання, а також відбулися зміни в області виплат матеріальної допомоги громадянам, які опинилися у важкій життєвій ситуації. Для отримання більш детальної інформації перейдіть на сайт Міністерства праці та соціальних справ. Для вирішення питань по вашій конкретній ситуації зверніться до соціальних працівників та юристів в Інтеграційного центру Прага, які вас безкоштовно проконсультують.  

Міністр закордонних справ Чехії, що обійняв цю посаду в жовтні 2018 року – нова фігура у чеській політиці. Ім’я 36-річного Томаша Петршичека ще за пару місяців до його призначення не говорило нічого навіть чеським політичним оглядачам, але саме його визнали компромісною кандидатурою і коаліція, і президент.  Томаш Петршічек фото: radio.cz Мало його знають і в Україні – хоча міністр Клімкін вже зустрічався з чеським колегою на грудневій зустрічі ОБСЄ. У ці дні новий голова МЗС вперше відвідує Україну – принаймні, в якості міністра. "Європейська правда" публікує колонку дипломата про те, як він бачить українсько-чеську співпрацю та розвиток наших взаємин. Рівно п’ять років тому українські громадяни стояли на Майдані, висловлюючи прагнення поєднати долю своєї країни з Європою. Ваше скандування "Україна – це Європа" перервали постріли, і багато хто поплатився за це прагнення своїм життям. Цьогоріч у Чехії ми також вшановуємо подібний вияв волі наших громадян. 30 років тому, в листопаді 1989 року, чехи вийшли на вулиці, щоби домогтися повернення країни до вільної та демократичної Європи. За 15 років наша держава стала членом ЄС. Та щоби здолати цей шлях, Чеська Республіка мала здійснити ґрунтовні зміни в політичній системі, житті та культурі, відкрити й модернізувати свою економіку на ринковій основі, водночас зважаючи на соціальні потреби своїх громадян. Процес такої трансформації не був ані прямолінійним, ані легким. Україна вже має документ про тісну співпрацю з Європейським Союзом – цей шлях встановлює Угода про асоціацію. Проте дорогою до реалізації цього прагнення українська влада має успішно провести реформування держави. За останні роки, перебуваючи при цьому в непростих умовах, Україна спромоглася провести більше реформ, ніж за весь час після розпаду Радянського Союзу. Та лишається багато проблем, з якими ви ще маєте впоратися – чи то йдеться про судову систему, верховенство права, чи то про покращення інвестиційного та підприємницького клімату.  Томаш Петршічек, Павло Клімкін, фото: twitter MFA of Ukraine      Впровадження реформ, які ведуть Україну до здійснення європейської мрії її громадян, передбачає і постійну співпрацю та відкрите партнерство з громадянським суспільством. Тому Чехія ще задовго до початку Революції гідності підтримувала українські неурядові організації та ініціативи і робитиме це й надалі. Нам відомо, яке значення в часи гібридних операцій мають вільні ЗМІ, освіта та мислячі люди. Тому ми вже декілька років підтримуємо реформу української освітньої системи та освітні заклади, включно з тими, що були змушені залишити Крим та постраждалий від війни Схід. Наш досвід у галузі середньої та вищої освіті використовують десятки чеських та українських спеціалістів, з якими ми перебуваємо майже у щоденному контакті. Загалом наша допомога українському демократичному оновленню та трансформації, починаючи з 2014 року, склала вже 8 мільйонів євро, і її надання буде тривати. Та нині важливою метою мого візиту до України є також посилення чесько-української співпраці у галузі європейської безпеки. Щодня ваша держава стикається з різними типами гібридних та IT-атак і має багатий досвід протистояння ним. Цей досвід України має користь для всієї Європи. Війна на сході України є жорстокою даниною за вашу європейську мрію. Ми не змиримося з тим, що кожного дня там помирають люди, і на неконтрольованій українською владою території безпідставно страждає цивільне населення. Також нам відомо, як близькість лінії зіткнення впливає на життя найменших українців, тому кожного року ми пропонуємо для них оздоровчі поїздки до Чеської Республіки та Україною. Ми знаємо, яке значення для України має збереження санкцій Європейського Союзу проти Росії, і тому я б хотів наголосити, що їх обмеження чи скасування Чеська Республіка вважає можливим лише у тому випадку, якщо зникнуть причини, які зумовили їх накладення. Тобто зняття санкцій стане можливим лише тоді, коли буде відновлено український суверенітет на сході країни та Кримському півострові. Революція гідності розпочала цілковите переродження вашої країни. Успішне завершення реформ є моральним зобов’язанням перед усіма її жертвами та необхідною умовою для щасливого майбутнього українських громадян. Чи стане реальністю гасло "Україна – це Європа"? Це вирішувати передусім вам самим. А Чехія і надалі допомагатиме вам у досягненні цієї мети. Повідомляє Європейська Правда    Томаш Петршічек, Міністр закордонних справ Чеської Республіки:  "Україна перетворилася на російське поле битви",- інтерв'ю Укрінформ. Чехія - це країна, в якій працюють понад 120 тисяч наших співвітчизників і з якою ми успішно нарощуємо торговельні відносини. Країна, яка, незважаючи на деякі «нюанси» в позиції керівництва, стала на бік України після того, як Росія анексувала Крим і почала гібридну війну на Донбасі. Країна, яка допомагає нам у міру своїх можливостей у важку для України годину. Країна, з якою нас пов'язує не завжди проста історична спадщина. Чехи, які самі пережили радянську окупацію, із симпатією ставляться до європейських і євроатлантичних устремлінь Києва. У нас багато спільних інтересів і завдань. Томаш Петршічек очолив МЗС Чехії в середині жовтня минулого року. Тридцятисемирічний соціал-демократ має чималий досвід дипломатичної роботи, зокрема й у європейських структурах. За кілька місяців перебування на посаді шеф-дипломата своєї країни вже встиг заявити про себе як про принципового політика, який має чітку позицію з ключових питань, а серед них і українське; і готовий відстоювати свою думку навіть перед главою держави. У неділю Петршічек прибув до України зі своїм першим візитом. Напередодні нього глава МЗС ЧР дав інтерв'ю Укрінформу. ЧЕСЬКИЙ БІЗНЕС ПІДТЯГУЄТЬСЯ В УКРАЇНУ - Пане міністре, це ваш перший візит до України як керівника Міністерства закордонних справ Чеської Республіки. Які цілі ви ставите перед собою, які теми плануєте порушити і з ким зустрітися? - Для мене це взагалі перший візит в Україну. Моя делегація проведе переговори з міністром закордонних справ Павлом Клімкіним. Я з нетерпінням чекаю на зустрічі з представниками українського громадянського суспільства, а також паном Мустафою Джемілєвим, до якого я ставлюся з глибокою симпатією і захопленням, не тільки через його хоробрий протест проти окупації Чехословаччини 50 років тому, але й завдяки його невтомній роботі для кримськотатарської громади. Також я обговорюватиму виклики та нові можливості на українському ринку з чеською бізнес-спільнотою в Києві. - Ви збираєтеся відвідати схід України? - Я з нетерпінням чекаю на відвідання міста і порту Маріуполя, а також лінії розмежування разом із міністром Клімкіним. Маю намір отримати безпосереднє уявлення стосовно життя населення у східній Україні, а також наслідків де-факто блокади Азовського моря та Маріупольського порту. - Довгий час високопоставлені чеські політики не відвідували Україну. Чи зміниться ситуація найближчим часом? - Це не зовсім так - заступник голови нижньої палати парламенту Чехії пан Пікал (Войтех Пікал - заступник спікера парламенту ЧР від партії «Піратів» - ред.) взяв участь у пам’ятних заходах з ушанування жертв Голодомору лише кілька тижнів тому. Крім того, у нас чудові відносини на робочому рівні з вашою дипломатією, і я впевнений, що мій візит - це лише перший візит на вищому рівні чеського політика цього року. - Як ви оцінюєте стан чесько-українських двосторонніх відносин, зокрема, у торговельно-економічній сфері? - Наші відносини вже є дуже близькими і продуктивними, але їхній потенціал набагато більший. Особливо у торгівлі чеський бізнес досі не повністю усвідомлює можливості, які представляє великий український ринок та реалізація Угоди про асоціацію/поглиблену та всеохоплюючу зону вільну торгівлі між Україною і ЄС. Ми докладаємо зусиль для розвитку взаємних економічних зв’язків, і небезуспішно. Минулого року товарообіг збільшився більш ніж на 15%. Деякі інвестори відкривають для себе український ринок як альтернативу російському, з якого вони вирішили піти. На мою думку, можна очікувати, що присутність чеського бізнесу в Україні буде більш значною у наступні роки. «СХІДНЕ ПАРТНЕРСТВО» Є БІЛЬШ ПЛІДНИМ, НІЖ РОЗРАХОВУВАЛИ - Ваш візит присвячений, серед іншого, десятій річниці програми «Східного партнерства», прийнятої, як відомо, під час головування вашої країни в ЄС. На вашу думку, чи розвивається ця програма достатньо успішно? - Ну, багато чого в Європі сталося з 2009 року, і це партнерство пройшло через свої труднощі. І все ж, воно виходить за межі того, що ми очікували 10 років тому. Для мене це унікальне партнерство є однією з найкращих зовнішньополітичних ініціатив ЄС. Воно базується на спільних цінностях, таких як демократія, верховенство права, права людини, а також на праві кожної країни вибирати своє майбутнє. Політична трансформація, можливо, ще не пройшла точку неповернення, і багато справ ще не завершено. Проте, більшість громадян цих шести країн поділяють те, що ми називаємо європейськими цінностями та європейською ідентичністю. Це є величезним об’єднавчим фактором. Угоди про вільну торгівлю з Україною, Грузією та Молдовою надихають реформи у багатьох сферах і дають поштовх економічному, соціальному та регіональному розвитку. Країни-партнери отримують доступ до ринку ЄС, який має понад 500 мільйонів споживачів, і, що більш важливо, до ринку з чіткими правилами та стандартами якості. ЄС уже є найбільшим торговим партнером для п'яти країн «Східного партнерства», для Білорусі - другим за величиною. І обсяги торгівлі постійно зростають. Тож я вірю, що програма є успішною. - ЄС активно допомагає Україні у проведенні реформ як на рівні радників, так і фінансово. Розкажіть про програми, в яких бере участь Чеська Республіка. - Чеська Республіка є багаторічним прихильником України. З 2014 року Україна отримала гуманітарну допомогу та допомогу на розвиток на загальну суму 8 мільйонів євро. Наші проекти розвитку зосереджені в основному на освіті та охороні здоров'я. Наприклад, ми надаємо фінансову допомогу освітній реформі або університетам, переміщеним із Донецької області. У сфері демократичних перетворень ми здійснюємо проекти з медійної грамотності, а також підтримуємо правозахисників з окупованого Криму. Наша гуманітарна допомога корисна людям, що живуть у безпосередній близькості від лінії розмежування. Я знаю, що, наприклад, літні табори для травмованих дітей є дуже успішними. МИ НАЛАШТОВАНІ ПРОТИДІЯТИ РОСІЙСЬКОМУ ТИСКУ - На зустрічі міністрів закордонних справ країн НАТО в Брюсселі 4-5 грудня, куди був запрошений і український міністр Павло Клімкін, питання про перспективи членства України та Грузії в Альянсі також порушувалося. Якими ви бачите такі перспективи? - Загальновідомо, що Чеська Республіка ставиться з симпатією до євроатлантичних прагнень України та Грузії, в тому числі до перспектив членства в НАТО, підтримує ці прагнення. Ми цінуємо, що і Грузія, і Україна розвивають своє партнерство і співпрацю з НАТО, а також проводять внутрішні реформи. Досягнення військово-технічної готовності є обов'язковою умовою для членства, і домашня робота не доведена до кінця, як ми всі знаємо. «СХІДНЕ ПАРТНЕРСТВО» Є БІЛЬШ ПЛІДНИМ, НІЖ РОЗРАХОВУВАЛИ - Ваш візит присвячений, серед іншого, десятій річниці програми «Східного партнерства», прийнятої, як відомо, під час головування вашої країни в ЄС. На вашу думку, чи розвивається ця програма достатньо успішно? - Ну, багато чого в Європі сталося з 2009 року, і це партнерство пройшло через свої труднощі. І все ж, воно виходить за межі того, що ми очікували 10 років тому. Для мене це унікальне партнерство є однією з найкращих зовнішньополітичних ініціатив ЄС. Воно базується на спільних цінностях, таких як демократія, верховенство права, права людини, а також на праві кожної країни вибирати своє майбутнє. Політична трансформація, можливо, ще не пройшла точку неповернення, і багато справ ще не завершено. Проте, більшість громадян цих шести країн поділяють те, що ми називаємо європейськими цінностями та європейською ідентичністю. Це є величезним об’єднавчим фактором. Угоди про вільну торгівлю з Україною, Грузією та Молдовою надихають реформи у багатьох сферах і дають поштовх економічному, соціальному та регіональному розвитку. Країни-партнери отримують доступ до ринку ЄС, який має понад 500 мільйонів споживачів, і, що більш важливо, до ринку з чіткими правилами та стандартами якості. ЄС уже є найбільшим торговим партнером для п'яти країн «Східного партнерства», для Білорусі - другим за величиною. І обсяги торгівлі постійно зростають. Тож я вірю, що програма є успішною. - ЄС активно допомагає Україні у проведенні реформ як на рівні радників, так і фінансово. Розкажіть про програми, в яких бере участь Чеська Республіка. - Чеська Республіка є багаторічним прихильником України. З 2014 року Україна отримала гуманітарну допомогу та допомогу на розвиток на загальну суму 8 мільйонів євро. Наші проекти розвитку зосереджені в основному на освіті та охороні здоров'я. Наприклад, ми надаємо фінансову допомогу освітній реформі або університетам, переміщеним із Донецької області. У сфері демократичних перетворень ми здійснюємо проекти з медійної грамотності, а також підтримуємо правозахисників з окупованого Криму. Наша гуманітарна допомога корисна людям, що живуть у безпосередній близькості від лінії розмежування. Я знаю, що, наприклад, літні табори для травмованих дітей є дуже успішними. МИ НАЛАШТОВАНІ ПРОТИДІЯТИ РОСІЙСЬКОМУ ТИСКУ - На зустрічі міністрів закордонних справ країн НАТО в Брюсселі 4-5 грудня, куди був запрошений і український міністр Павло Клімкін, питання про перспективи членства України та Грузії в Альянсі також порушувалося. Якими ви бачите такі перспективи? - Загальновідомо, що Чеська Республіка ставиться з симпатією до євроатлантичних прагнень України та Грузії, в тому числі до перспектив членства в НАТО, підтримує ці прагнення. Ми цінуємо, що і Грузія, і Україна розвивають своє партнерство і співпрацю з НАТО, а також проводять внутрішні реформи. Досягнення військово-технічної готовності є обов'язковою умовою для членства, і домашня робота не доведена до кінця, як ми всі знаємо. - У Брюсселі ви тоді також сказали, що «російська загроза та гібридні дії на сході України, в Азовському морі та в Грузії підривають європейську безпеку». Який внесок може зробити Прага і що вона робить, аби протистояти таким загрозам? - Я вважаю, що питання швидше в тому, як ми можемо допомогти один одному. Російський військовий та гібридний тиск стає дедалі більш інтенсивним та диверсифікованим, особливо щодо її сусідів, а також щодо Європи в більш широкому сенсі; і ми твердо налаштовані протидіяти йому. Це вимагає більших ресурсів, нових можливостей і, що важливо, більших колективних зусиль, зокрема й для покращення обізнаності щодо ситуації та координації наших дій у відповідь. Україна перетворилася на поле бою для Росії не тільки в класичному військовому сенсі, а й з погляду застосування гібридних методів. Альянс також повинен приймати поради експертів і обмінюватися інформацією та досвідом. Загалом, партнерство і консультації щодо нашої діяльності є очевидним вибором. Альянс, у свою чергу, може підтримувати Україну в конкретних сферах, таких як кіберпростір, стратегічні комунікації або зміцнення стійкості населення, наприклад, через підтримку незалежних ЗМІ або викриття фейкових новин. І це саме ті питання, на яких ми зосереджуємося у нашій співпраці з Україною, або двосторонній, або наприклад, у рамках Платформи НАТО – Україна з протидії гібридній війні. КРАЇНИ ЄС ПОВИННІ ГРАТИ ЗА ОДНИМИ ПРАВИЛАМИ - У сусідній Німеччині точиться жвава дискусія щодо газопроводу «Північний Потік 2». Чеська Республіка практично не бере участі в ній, і через те, що він безпосередньо не зачіпає республіку, і тому, що чеські компанії не беруть участі в проекті. І все ж: якою є позиція Праги з цього питання? - Наша позиція є такою ж, як і в будь-якому іншому проекті - набагато важливіше, за те, скільки трубопроводів буде побудовано, є те, щоби норми і законодавство ЄС дотримувалися. Чеська Республіка є частиною газового ринку ЄС, де всі гравці повинні дотримуватися правил. І, наостанок, газ, який споживається в Чехії, походить зі спотового ринку в Роттердамі. - Ні для кого не є таємницею, що позиція Президента Чехії часто відрізняється від позиції чеського Уряду та МЗС у тому, що стосується української та російської політики. Такий «розкол» існує, зокрема, у підході до санкцій: Милош Земан проти них, уряд і прем'єр-міністр Андрій Бабіш - за. Чи бентежить вас ця ситуація? Чи відчуваєте ви будь-який тиск? - Погляд мого Президента полягає в тому, що будь-які санкції як інструмент зовнішньої політики не працюють. Однак саме уряд Чеської Республіки відповідає за зовнішні відносини нашої країни. Більше того, всі найвищі представники нашої країни, включаючи Президента, погодилися на зустрічі у вересні 2018 року, що причини для запровадження обмежувальних заходів все ще існують. КВОТА ДЛЯ УКРАЇНСЬКИХ РОБІТНИКІВ МОЖЕ БУТИ ЗБІЛЬШЕНА ДО 40 ТИСЯЧ - У Чехії мешкає велика й дуже активна українська громада, багато українських фахівців приїжджають працювати у вашу країну. Як ви оцінюєте загальну ситуацію у цій сфері? - Українці є найбільшою національною меншиною в Чехії, і я радий, що вони знайшли новий дім у нашій країні. Крім того, кілька тисяч молодих людей навчаються в чеських університетах, і це є особливо багатообіцяючим для нашої співпраці в майбутньому. - Днями уряд Чехії вирішив розширити штат співробітників, які задіяні у розгляді заяв громадян України, оскільки квота для українців, яка наразі становить 20 тисяч чоловік на рік, може бути подвоєна. Наскільки ефективною є «Програма Україна», що стартувала у 2016 році? - Завдяки постійному економічному зростанню Чехії на ринку праці існує високий попит на кваліфікованих працівників, який неможливо задовольнити за рахунок внутрішніх ресурсів. Це відкриває можливість для українських робітників, які вважаються кваліфікованими та працелюбними, отримати новий досвід роботи в різних (зазвичай високотехнологічних) компаніях Чеської Республіки, який згодом може бути використаний в Україні. Унікальна та надзвичайно успішна програма сприяння, що реалізується, дає змогу претендентам з України подавати заявки на отримання дозволу на проживання у зв’язку з працевлаштуванням (так звані трудові картки). Поточна щорічна потужність – 21 тисяч осіб. Уряд Чехії розглядає можливість розширення квоти до 40 тисяч осіб щорічно, однак остаточне рішення ще не прийнято. Автор: Ольга Танасійчук, повідомляє Укрінформ    

Новини, варті вашої уваги за тиждень, що минув. Ви читаєте дайджест найцікавіших та найважливіших новин, який є результатом моніторингу кількох десятків джерел різними мовами. З нашим дайджестом ви заощадите час і дізнаєтесь про всі новини, варті вашої уваги. Читайте нас щотижня.   Головне коротко: NBT, Total та ЄБРР у Давосі підписали угоду щодо проекту "Сиваш" Сукупний держборг України зріс до понад 78 мільярдів доларів Станом на 25 січня ЦВК зареєструвала 20 кандидатів у президенти Тристоронні газові консультації у Брюсселі не дали результату Іноземці викликають у чехів найменше страху – опитування Януковича засудили до 13 років ув’язнення в справі про державну зраду Луценко не має доказів причетності Кучми до вбивства Гонгадзе   22 січня 1919 року – День соборності України. 100 років тому на Софійському майдані у Києві проголосили Акт Злуки УНР і ЗУНР. Українці об’єдналися в одній державі, яка проіснувала два роки. На мосту Патона в Києві до Дня Соборності України понад дві тисячі людей сформували “живий ланцюг”. За словами організаторів, акцію на мосту Патона проводять вже 12 років, і нинішня виявилася наймасовішою. (Радіо Свобода) NBT, Total та ЄБРР у Давосі підписали угоду щодо проекту "Сиваш". Дві енергетичні компанії та ЄБРР у Давосі уклали угоду щодо проекту вітрової енергетики "Сиваш". Цей проект передбачає зведення 67 вітрових електроустановок у Херсонській області. Норвезька компанія NBT, яка спеціалізується на будівництві вітрових електростанцій, планує збудувати 67 вітрових електроустановок загальною потужністю до 250 МВт, які будуть розміщені вздовж північного узбережжя озера Сиваш на Херсонщині. Французька Total Eren є незалежним виробником електроенергії, який розробляє, фінансує, інвестує, будує та експлуатує електростанції з відновлюваних джерел енергії у довгостроковій перспективі на глобальному рівні. (DW)   Україна залишається серед «переважно невільних» економік – дослідження.  Україна покращила показники в деяких із 12 категорій, але залишається серед “переважно невільних” економік світу. Україна посідає 147 місце зі 180 країн і територій у рейтингу економічних свобод, складеному американською Heritage Foundation. Минулого року Україна піднялася на 16 позицій, посівши 150-те місце (після 166-го місця у 2017 році). За показниками економічних свобод Україна посідає останнє – 44-е – місце в Європі, а загальний індекс економічних свобод в Україні поступається середньоєвропейському й cредньосвітовому. Серед інших країн, Грузія на 16 місці, Чехія - 23, Німеччина - 24, Польща - 46, Туреччина - 68, Італія - 80, Росія - 98, Білорусь - 104. Очолюють цьогорічний рейтинг (як і минулого року) Гонконг, Сінгапур, Нова Зеландія, Швейцарія, Австралія й Ірландія. Замикають рейтинг – Куба, Венесуела, Північна Корея. (Heritage/Twitter)   Сукупний держборг України зріс до понад 78 мільярдів доларів. Минулого року загальний державний борг України зріс на понад два відсотка та перевищив 78 мільярдів доларів. Цього року Україна має повернути кредиторам 14 мільярдів доларів. Минулого року Міжнародний валютний фонд затвердив нову 14-місячну програму кредитування Stand-by (SBA) для України на загальну суму 3,9 мільярда доларів. Перший транш розміром близько 1,4 мільярда доларів Україна отримала в грудні. До кінця 2019 року МВФ планує виділити Україні ще два транші на загальну суму 2,6 мільярда доларів. (DW)   Станом на 25 січня ЦВК зареєструвала 20 кандидатів у президенти. Центральна виборча комісія 25 січня зареєструвала ще сімох кандидатів у президенти: лідерку «Батьківщини» Юлію Тимошенко, лідера «Радикальної партії» Олега Ляшка, народного депутата від «Опозиційного блоку» Олександра Вілкула, члена фракції «Блоку Петра Порошенка» в парламенті Аркадія Корнацького, позафракційного депутата Дмитра Добродомова, екс-спікера Верховної Ради Олександра Мороза та Іллю Киву від “Соціалістичної партії”. Раніше посвідчення кандидатів отримали Ігор Шевченко, Сергій Каплін, Валентин Наливайченко, Віталій Скоцик, Андрій Садовий, Віталій Купрій, Євген Мураєв, Анатолій Гриценко, Геннадій Балашов, Ольга Богомолець, Олександр Шевченко, Роман Насіров, Юрій Бойко. Лідер праворадикальної партії "Національний корпус" Андрій Білецький 25 січня заявив, що не балотуватиметься на виборах. "Я відмовляюся брати участь у цьому фарсі", - сказав політик. Раніше у "Національному корпусі" заявили, що не підтримують висунення представника партії ВО "Свобода" Руслана Кошулинського єдиним кандидатом у президенти від націоналістичного табору. Чергові вибори президента призначені на 31 березня 2019 року. Передвиборна кампанія почалася 31 грудня минулого року. До 9 лютого 2019 року буде оголошений остаточний список претендентів на посаду глави держави. (DW/Радіо Свобода)   Україна - знову у трійці антилідерів за кількістю вироків ЄСПЛ. З 880 вироків винесених суддями ЄСПЛ минулого року в яких йшлося про порушення прав людини, 86 стосувалися України. Більше вироків стосовно порушень було ухвалено лише щодо Росії (238) та Туреччини (140). Станом на кінець 2018 року на розгляді суду перебували 56,4 тисячі позовів. Серед цих позовів понад 7,2 тисячі, або майже 13 відсотків, - позови, які стосуються України. (DW)   Тристоронні газові консультації у Брюсселі не дали результату. Консультації щодо газових питань пройшли в понеділок у Брюсселі за участі представників України, Росії та Єврокомісії. Російський "Газпром" пропонує українському "Нафтогазу" продовжити чинні контракти, Україна хоче новий договір за європейськими правилами. Дія газових угод завершується 1 січня 2020 року, а відтак, сторони мають менше року, аби узгодити нові умови транзиту російського газу територією України, а також можливість відновлення його постачання до України, яка не імпортує газ із Росії від листопада 2015 року. У ЄС хочуть, аби Україна та Росія підписала новий газовий контракт на термін понад десять років. Він має містити такі об'єми, які були б комерційно цікавими для залучення до української ГТС європейського інвестора. (BBC)   Україна на межі епідемії кору? З початку 2019 року в Україні від кору померли п’ятеро людей, захворіли – 8,5 тисяч. Про це повідомляє МОЗ України. У міністерстві вже заявили про підготовку документів для скликання спеціальної комісії, яка розгляне питання щодо оголошення епідемії кору в Україні. Наразі, МОЗ епідемію не оголошував: “зараз є спалах кору”. (Радіо Свобода)   Україна позитивно оцінила розслідування Чехії про участь її громадян у конфлікті на Донбасі. Посол України в Чехії Євген Перебийніс позитивно оцінив розслідування Чехії про ймовірну участь її громадян у збройному конфлікті на Донбасі на боці підтримуваних Росією бойовиків. “Особливо ми вітаємо той факт, що чеські правоохоронці називають речі своїми іменами, зокрема, в кваліфікації цих злочинів”, – цитує Перебийніса прес-служба посольства. 24 січня прокуратура Праги підтвердила, що чеські правоохоронці звинувачують у тероризмі принаймні двох чеських найманців, які воювали проти України на Донбасі. (Радіо Свобода)   Україна – важливий партнер для Чехії з огляду на європейську безпеку – голова МЗС. Міністр закордонних справ Чехії Томаш Петржічек напередодні свого візиту до України заявив, що “Україна є важливим партнером для Чехії з огляду на європейську безпеку”. “Чехія від початку конфлікту на сході України, від анексії Криму чітко заявила, що ці кроки з боку Росії не визнає, що вона хоче, щоб ситуація вирішувалась мирним шляхом, виконанням мінських угод”, – заявив міністр в телевізійному інтерв’ю. 27 січня він вирушає в Україну. У програмі візиту чеського міністра закордонних справ відвідання сходу України. Візит триватиме до 29 січня.(Радіо Свобода)   Іноземці викликають у чехів найменше страху – опитування. 61% чехів вважають головною небезпекою міжнародний тероризм, свідчать результати оприлюдненого 23 січня опитування Центру з вивчення громадської думки (CVVM). Найменший страх у чехів викликають іноземці.У порівнянні з 2016 роком, кількість чехів, які вважають тероризм головною небезпекою для країни, впало на 10%. Серед інших небезпек, друге місце посіли міжнародні злочинні угрупування, на третьому місці опинилися біженці, яких сприймає як велику небезпеку для країни 54%. Радикальні релігійні угрупування і рухи на четвертому місці, до них, як до загрози, ставиться близько половини опитаних чехів, ще 30 відсотків вважає їх відносно малою небезпекою, а 14 відсотків взагалі не бачить в них загрози. Іноземці, які живуть у Чехії, становлять найменшу небезпеку для країни - так вважають лише 22%. Всього опитали 1 104 людини віком від 15 років. (Радіо Свобода)   Януковича засудили до 13 років ув’язнення в справі про державну зраду. Суд визнав Януковича винуватим у державній зраді та пособництві у плануванні, підготовці, розв'язуванні та веденні агресивної війни. “За сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим визначити Януковичу Віктору Федоровичу остаточне покарання у виді 13 років позбавлення волі”, – сказав суддя. Суд визнав Януковича невинуватим у пособництві в посяганні на територіальну цілісність і недоторканність України “у зв’язку з недоведеністю, що в діяннях обвинуваченого є склад кримінального правопорушення”. Строк відбування покарання Януковичу рахуватимуть з часу його затримання. З екс-президента стягнуть 98 561 гривню за проведення судових експертиз. Захист колишнього президента України Віктора Януковича обіцяє подати апеляцію на вирок Оболонського районного суду Києва. (Радіо Свобода/Радіо Свобода)   Меркель і Макрон підписали новий договір про дружбу між ФРН і Францією. 22 січня лідери обох європейських країн поставили в німецькому місті Аахен свої підписи під текстом Аахенського договору, який поглибить співпрацю між двома країнами в таких галузях, як економіка, політика, культура та сфера технологій. Один з пунктів угоди передбачає тісну співпрацю Берліна й Парижа задля спільної зовнішньої та безпекової політики в ЄС. Крім того, уряди обох держав планують у майбутньому узгоджувати свої дії у таких питаннях, як зовнішня політика, європейська політика та галузь оборони. (DW)   ПАРЄ ухвалила резолюцію із закликом звільнити ув’язнених Росією українських моряків. Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію із закликом звільнити українських моряків, яких Росія захопила поблизу Керченської протоки наприкінці листопада 2018 року. Доповідь та резолюцію “Ескалація напруженості навколо Азовського моря і Керченської протоки та загрози європейській безпеці” підтримали 103 депутати. Троє висловилися проти, 16 – утрималися. ПАРЄ, зокрема, засуджує застосування військової сили Росією проти українських військових кораблів та їхніх екіпажів. (Радіо Свобода)   Пам’ятник Суворову в Київському військовому ліцеї демонтували. Пам’ятник російському полководцю Олександру Суворову в Київському військовому ліцеї імені Івана Богуна демонтували, повідомив співробітник Українського інституту національної пам’яті Богдан Короленко на своїй сторінці у Facebook. (Facebook)   Луценко не має доказів причетності Кучми до вбивства Гонгадзе. Генеральний прокурор України Юрій Луценко заявив, що доказів причетності Леоніда Кучми до вбивства Георгія Гонгадзе немає, а смерть екс-глави МВС Юрія Кравченка була самогубством. За словами Луценка, майор Микола Мельниченко так і не здав у прокуратуру оригінали записів, які він таємно робив у президентському кабінеті. (DW)   Тренер збірної України з футболу заробляє з російськими олігархами. Як засвідчило розслідування DW, Андрій Шевченко причетний до розвитку компанії Романа Абрамовича, яка видобуває золото в Росії. Щороку компанії холдингу Highland Gold Mining Limited Романа Абрамовича видобувають тонни золота і срібла на суму понад 300 мільйонів доларів.За даними реєстру компаній Великобританії, Шевченко з грудня 2015 року є співвласником інвестиційної брокерської компанії MC Peat & Co. LLP. Ця лондонська фірма уповноважена залучати інвесторів у бізнес Highland Gold Mining, маючи статус офіційного брокера акцій холдингу, які котируються на Лондонській біржі. Інвестиційні брокери, як правило, отримують комісію від розміщення чи продажу цінних паперів. Акції Highland Gold Mining за останні роки виросли в ціні у півтора рази, а капіталізація сягнула понад 600 мільйонів доларів. Українські журналісти не раз запитували Андрія Шевченка про його бізнес. Утім, тренер збірної відмовляється говорити про це. (DW)   Німецький імміграційний закон: суперечки не вщухають. Уряд ФРН готує новий закон про імміграцію, який допоможе спростити працевлаштування іноземних фахівців. Перший законопроект вже викликав суперечливі реакції: підприємства його підтримують, а профспілки та опозиція - критикують. Соціал-демократам вдалось відстояти внесення у законопроект норми про те, що у майбутньому до Німеччини зможуть в'їжджати і ті, хто ще не отримав конкретної пропозиції роботи. Вони матимуть півроку для пошуку роботи в Німеччині. У наступні місяці партії ще запекло сперечатимуться щодо окремих пунктів законопроекту. Остаточну версію закону обіцяють представити до кінця року. (DW)   Парламент Греції ратифікував угоду про зміну назви Македонії. Уряди прем’єра Алексіса Ципраса і його македонського колеги Зорана Заєва підписали відповідну угоду в червні 2018 року. Документ передбачає зміну назви Македонії на Північну Македонію, щоб Афіни розблокували вступ Скоп’є до НАТО і ЄС. Парламент Македонії після тривалих дебатів 11 січня затвердив зміни до Конституції країни про її нову назву. (Радіо Свобода)   Росія й НАТО не дійшли згоди щодо ракетного договору. Представники Росії і НАТО не змогли домовитися щодо Договору про ракети середньої і малої досяжності, заявив генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ по завершенні зустрічі Ради Росія-НАТО 25 січня в Брюсселі. За його словами, Росія “не продемонструвала готовність змінити свою позицію” з приводу ракети типу 9М729, яка, як вважають США і їхні союзники, порушує параметри договору. (Радіо Свобода)   Міноборони: один військовий загинув, 4 поранені на Донбасі. Один військовий Об’єднаних сил загинув і ще четверо були поранені внаслідок обстрілу з боку підтримуваних Росією бойовиків вранці 25 січня, йдеться в повідомленні на офіційному сайті Міністерства оборони України. “За оперативною інформацією штабу ООС, сьогодні вранці, в районі н.п. Катеринівка, що на Луганському напрямку, російсько-окупаційні війська підступно обстріляли з ПТРК автомобіль українських захисників, внаслідок чого один військовослужбовець загинув, четверо отримали поранення”, – йдеться в повідомленні. (Радіо Свобода)   Європейський центральний банк припинив друк банкнот номіналом 500 євро. З 27 січня 2019 року більше не випускатимуть в обіг банкноти номіналом 500 євро 17 із 19 національних центральних банків Єврозони. Deutsche Bundesbank та Oesterreichische Nationalbank продовжать випускати в обіг ці банкноти до 26 квітня цього року. (ЄЦБ)   Відео тижня Зведений оркестр Збройних сил України та Національної гвардії виконав 30-хвилинну програму на честь оборонців Донецького аеропорту імені Прокоф'єва. Під час мистецького дійства, присвяченого четвертій річниці 242-денної героїчної оборони летовища, у міжнародному терміналі аеропорту «Бориспіль» військові музиканти виконали тематично підібрані композиції, серед яких твори Бетховена, Шопена, Морріконе, а також твір Сергія Прокоф'єва «Танок лицарів» із балету «Ромео і Джульєтта». У рамках всеукраїнського флешмобу військові оркестри зіграли у семи містах в усіх робочих аеропортах України. Автор: Сергій Рачинський для UAportal.cz

Щоб побачити чому важливо "ґуґлити українською" - достатньо ввести в Google практично будь-який пошуковий запит українською і у "80% випадків засвідчити, що 80% пошукової видачі" будуть показані неукраїнською.  Водночас, як свідчать численні "лайфхаки", за умови проведення із пристроєм та/чи веб-переглядачем попередньої "мовно-стерилізаційної обробки" різних ступенів складності - пропорція може змінитися на протилежну й навіть стати 100% українськомовною.    Разом з тим, це аж ніяк не зменшує актуальність риторичного запитання:   "Чи повинен середньостатистичний україномовний користувач інтернету (таких, що природно для на 5/6 українськомовної країни - явно більше 80%) шукати способи "українізувати" пошуковик, котрий не зважаючи на державний статус мови пошукового запиту й 29-й рік з моменту відновлення суверенітету - у 80% випадків показує на 80% неукраїномовну видачу?"  Тому, аби підсумкові річні звіти не показували "ганебних трохи менш, ніж повністю" підсумків "популярності пошукових запитів", і щоб держава, медіа та бізнес створювали щоразу більше якісного/релевантного контенту українською, а система її належним чином враховувала та показувала на перших сторінках видачі - важливо, щоб об'єм буквально будь-яких запитів мовою у 2019-му році в системі - суттєво збільшився.  Саме на це й спрямований один з ескізів комунікаційного проекту "МовАрт", котрий передбачає створення, а відтак і он- та офлайн експозицію одиниць "мистецтва ствердження мови" та можливо буде започаткований до реалізації уже невдовзі завдяки співпраці спільноти Україномовний Київ (де він виник наприкінці 2018) і Міністерство культури України в цілому та Директорат державної мовної політики і Директорат стратегічного планування та європейської інтеграції Мінкультури зокрема. Додаткова інформація - за тегом у фейсбук #УКмоварт Візуалізації авторства Небожа Віталія, деталі:https://www.google.com.ua/doodle4google/vote.html#d=d3-1 Якщо вам у Гуглі видає російською мовою посилання, навіть якщо ви пишете українською, є 1 спосіб як вплинути на Гугл: внизу під пошуковими видачами є кнопка "надіслати відгук". Тисніть на неї і описуйте свою проблему. Додаємо скріншот для ясності:   Якщо кортить дізнатись більше, заходьте до спільноти Google українською - Гугл українською мовою