Плануючи свою поїздку з України, задля уникнення непорозумінь з митною службою на кордоні, необхідно пам'ятати про чинні митні правила та норми перевезень товарів. Ваша мандрівка за кордон передбачає не тільки наявність відповідних документів та коштів,вам також варто знати перелік та кількість особистих речей, продуктів, ліків, які не створять проблем на кордоні при в’їзді. Що і скільки дозволено перевозити через кордон?. Ця стаття допоможе Вам у цьому розібратись.   Польські правила адаптовані до вимог європейського законодавства, тому їх можна розглядати як універсальні при в'їзді до усіх країн-членів ЄС.   Особисті речі При перетині сухопутного кордону Польщі, не потрібно платити мито і податок за особисті речі, якщо їхня сумарна вартість не перевищує 300 євро. Якщо ж подорожувати до Польщі літаком, то їхня вартість не може бути більшою за 430 євро. Примітка. Особисті речі – це те, що необхідно людині чи її родині на час подорожі. До них відносять і подарунки для близьких.   Алкоголь і тютюнові вироби Ці товари до Польщі може везти тільки особа, якій виповнилося 17 років. При цьому можна брати з собою тютюнових виробів у такій кількості: сигарети – 40 шт (200)* або сигаретки (масою до 3 грам/шт) – 20 (100)* шт або сигари – 10 (50)* шт або тютюн – 50 (250)* грам. *кількість у дужках допускається при подорожі літаком. Кількість дозволених алкогольних напоїв становить: дистильовані і спиртні напої з вмістом алкоголю більше 22%, неденатурований етиловий спирт з вмістом алкоголю 80% і вище – 1 літр (0,5)* або напої з вмістом алкоголю до 22% – 2 (0,5)* літри і вино – 4 (0,5)* літри і пиво – 16 (2)* літрів. *у дужках вказана допустима кількість алкогольних напоїв для тих, хто мешкає у прикордонній зоні, працює прикордонником, входить до екіпажу транспортного засобу, який здійснює подорож з України до ЄС. Гроші До Польщі без проблем і декларацій можна везти до 10 тисяч євро або еквівалент в іншій валюті на одну особу. Читайте також: Скільки грошей треба мати при перетині кордону з Польщею та іншими країнами ЄС Їжа тваринного походження: молочні та м’ясні продукти До цих товарів у Польщі дуже строге ставлення. Без ветеринарного контролю забороняється ввіз будь-яких м'ясних, молочних продуктів або товарів що їх містять. Винятком з правил є тільки: дитяче харчування, суху молочну суміш і спеціальне харчування, необхідне з медичних показань (у тому числі і мед) – до 2 кг загальної ваги (але за умови, що упаковка з такою продукцією є запечатанную, хіба що продукт споживають в момент перетину кордону); свіжі чи перероблені рибні продукти – до 20 кг; спеціальний корм для тварин, необхідний з медичних причин – до 2 кг (у закритій упаковці, хіба що його споживають під час перетину кордону Рослинні продукти та рослини Рослини чи рослинні продукти можна перевозити до Польщі у невеликій кількості при умові, що їх не будуть використовувати для продажу. Крім того, вони мають бути такими, що не можуть поширити шкідливі організми.  Без фітосанітарного контролю до Польщі можна везти: свіжі фрукти – до 5 кг; свіжі овочі, крім картоплі – до 5 кг; зрізані декоративні рослини – до 50 штук; зрізане хвойне дерево – 1 штука; частини рослин хвойних порід – 5 штук. Починаючи з 14 грудня 2019 року, ЄС обмежив ввезення овочів, фруктів та рослин з третіх країн. Відтепер без документів можна ввозити лише ананаси, кокоси, банани, фініки та дуріан. Ліки Не потрібно платити мито і податки за ліки, необхідні для власних потреб подорожуючих. Але дозволяють мати не більше п’яти найменших упакувань одного лікарського засобу. Проте, не можна перевозити до Польщі наркотичні засоби, психотропні речовини, включно з обезболюючими препаратами. Крім того, заборонена пересилка через польський кордон лікарських засобів поштовим відправленням між фізичними особами. Домашні тварини Якщо плануєте подорожувати зі своїми псами, котами чи хом’яками, то можна взяти не більше, ніж п’ять своїх улюбленців. Більше дозволяють ввозити до Польщі, якщо їх везуть на змагання, конкурс чи виставку і є відповідне підтвердження реєстрації цих тварин учасниками таких заходів. Крім того, таким домашнім улюбленцям повинно бути не менше ніж 6 місяців. Домашня тварина, яка перетинає польський кордон повинна мати ідентифікаційний документ (паспорт) та свідоцтво про стан здоров’я, відповідно до міжнародного зразка.  Крім того, потрібно показати підтвердження, що тварина має антитіла від сказу чи перед поїздкою була провакцинована від нього. Свідоцтво треба доповнити підписаною письмовою заявою власника чи відповідальної особи про те, що переміщення цих тварин відбувається не для продажу.  Документи повинні бути оформлені на одній із офіційних мов країн ЄС або англійською. Читайте також: Правила перетину кордону з домашніми тваринами Пальне Приватне авто чи автобус при перетині кордону може мати до 200 літрів пального у своєму стандартному (заводському) баку. Вантажівки спеціального призначення (з рефрижератором) можуть мати додатково 200 літрів пального, необхідного для функціонування мобільної холодильної установки. У переносній ємності можна везти до 10 літрів пального.   Успішного Вам перетину кордону та щасливої подорожі! У статті використані матеріали: Державної фіскальної служба України Закупи в Польщі granica.gov.pl    

Теми, які цікавлять чеське та українське суспільство, не обмежені історією, російською агресією в Україні, чи ринком праці та інвестиціями, їх набагато більше, переконаний міністр закордонних справ Чехії Томаш Петршічек, який минулого тижня приймав перший Чесько-український форум. На його переконання, чехи та українці мають багато спільних тем, які потрібно обговорювати регулярно, проводячи засідання форуму в обох столицях. Після першої зустрічі, яку її учасники оцінили як дуже позитивну, Радіо Свобода зустрілося з чеськими міністром, щоб дізнатися про те, якими він бачить найважливіші теми для чехів та українців. Про це повідомляє Радіо Свобода  – Відбулося перше засідання Чесько-українського форуму, про який ви згадували ще під час своєї поїздки в Україну рік тому. Чого ви чекаєте від нього? – Я задоволений, що він почав працювати. Бо інтерес в обох суспільствах один до одного є, на рівні громадянського суспільства, на рівні академічних установ та дослідників є зацікавлення у тому, щоб вести цей діалог. Ми хотіли б, щоб учасники форуму могли обговорити ті питання, які є дражливими, щоб, наприклад історичні питання могли обговорити між собою історики, і таким чином з’ясувати ті питання, які можуть впливати на нинішню співпрацю та сучасну політику. Я також сподіваюся, що ми будемо обговорювати і майбутнє, що в наступних засіданнях Форуму візьмуть участь й інші зацікавлені кола/ Наприклад, я знаю про те, що чеські профспілки хотіли б налагодити прямий діалог із українськими колегами. Ми мали досвід переходу від державного планування комуністичного режиму до ринкової економіки, і мені здається, що наші профспілки грали у цьому свою позитивну роль. Тож вони могли б поділитися своїм досвідом з українськими колегами, коли в Україні плануються подальші реформи. Після проведення першого Чесько-українського форуму в Празі зліва направо: Томаш Петршічек, міністр закордонних справ Чехії, Вадим Пристайко, міністр закордонних справ України, посол України в Чехії Євген Перебийніс, посол Чехії в Україні Радек Матула, один з організаторів форуму з боку України Геннадій Максак – Наскільки історичні питання обтяжують чесько-українську співпрацю? – Є деякі питання з часів Другої світової війни, які мають вплив на погляди певної частини чеської громадськості. Саме тому ми хотіли посилити співпрацю істориків та дати простір для історичних дебатів у межах щойно створеного Чесько-українського форуму. Ми сподіваємося, що в українських архівах наші історики зможуть знайти документи, які допоможуть нам побачити деякі наші історичні події в іншому світлі, наприклад, події 1968 року (окупація Чехословаччини військами Варшавського договору – ред.). Ми не маємо доступу до архівів у Москві, але сподіваємося, що частина документів, які нас цікавлять, можуть бути в архівах у Києві. – Дедалі більше українців прибуває до Чехії в пошуках роботи, також і чеський ринок праці потребує дедалі більше робочих рук. Але не завжди українці отримують достойні умови щодо оплати праці та умов життя. Як можна це змінити? – Наш уряд переконаний, що закордонні працівники повинні мати такі ж умови праці, як і наші громадяни. Ми не хочемо, щоб наші компанії наймали працівників з-за кордону за мінімальну заробітну платню в тих секторах, де зарплати не є мінімальними. Це, по-перше, не справедливо, а по-друге, ми не хочемо, щоб через закордонних працівників зменшувалися зарплати наших громадян. Тому в нашому рішенні влади, що передбачає збільшення квот для робітників з України до 40 тисяч, йдеться і про критерій зарплат. – Українська сторона вже довгий час працює над тим, що запросити чеських інвесторів до України, їм розповідають про те, що тих самих робітників вони можуть знайти в самій Україні, що їхні інвестиції будуть вигідніші там. Але поки що, незважаючи на значний розрив між чеськими та українськими зарплатами, дуже небагато чеських інвесторів зважуються прийти в Україну. Що стримує чеський бізнес? – Ми говоримо з українською стороною на цю тему, говорили і під час візиту українського міністра закордонних справ пана Вадима Пристайка. Я сподіваюся, що в майбутньому так і станеться, що чеські фірми зможуть використати працьовитість українських робітників прямо в їхній рідній країні, що вони відкриють Україну як вигідну країну для інвестицій. Але поки що для багатьох фірм надто великий ризик становить непередбачуваність бізнесового середовища, недотримання правових засад, тож, на мою думку, в інтересах самої України продовжити роботу щодо встановлення верховенства права. Бо для підприємця найважливіше є створення передбачуваного правового простору. – Рік тому ви побували в Україні, як один із небагатьох іноземних гостей ви побували також і на Сході, прямо на лінії розмежування поблизу Маріуполя, ви на власні очі бачили, яких збитків завдає Україні російська агресія. Нині дедалі більше голосів у Європі закликає скасувати санкції щодо Росії, включно з голосами в самій Чехії. Якою є позиція чеського уряду, чи готова Чехія підтримувати режим санкцій? – Я переконаний, що ми маємо розмовляти з Росією, але виходячи зі спільної позиції, яку поділяють всі члени Європейського союзу. Позиція Росії щодо регіону поблизу її кордонів має змінитися. Поки що цього не сталося. Без зміни поведінки Росії питання санкцій не повинно бути переоцінено. Ми запровадили санкції через нелегальну анексію Криму. Там нічого позитивного досі не відбувається, тому я переконаний, що санкції є одним з легітимних інструментів, який має Європейський союз, завдяки яким може створити тиск на російську сторону, щоб вона змінила свою позицію в низці конфліктів по сусідству з нами. – Україна є об’єктом так званої гібридної війни, де проти неї застосовується не лише конвенційна зброя, але і кібернетичні напади, що мають на меті підірвати її економіку та інфраструктуру. Пізніше ці методи застосовуються в інших країнах. Чеські недержавні організації, чеські експерти в галузі кібернетичної безпеки їздять в Україну, вивчають цей досвід, систематизують його у співпраці з українськими колегами. Чи використовує цей досвід Чехія і на державному рівні? – Обидві країни мають зацікавлення у цій співпраці, бо вона стає дедалі важливішою для суспільних інституцій. Ми живемо в той час, коли кібернетична безпека є одним з пріоритетів для держави. Ми приділяємо велику увагу забезпеченню кібернетичної безпеки нашого міністерства та інших інституцій держави та громадських інституцій. Нещодавній випадок з нападом на базу даних лікарні в місті Бенешов показав, як важливо є забезпечити безпеку наших громадян в цій галузі. Україна пережила низку нападів на інформаційні мережі та критичну інфраструктуру. Співпраця та обмін досвідом у цій галузі вже відбувається. На цей рік заплановано кілька подій за участю нашого агентства NÚKIB, яке займається кібербезпекою на національному рівні. І з обох боків є бажання продовжувати цю співпрацю. Автор: Марія Щур, джерело:  Радіо Свобода 

Одна з найбільш помітних і жвавих книжок української воєнної літератури останніх років, оцінена також експертами і критиками. Справді гучний дебют. Читав Олег Коцарев. Про книжку «Доця» (видавництво «Білка») невідомої раніше авторки з ефектним псевдонімом Тамара Горіха Зерня (справжнє ім’я – Тамара Дуда) почали активно говорити, здається, восени. А вже взимку «посипалися» рецензії, інтерв’ю, відзнаки, нагороди. Досить згадати, наприклад, перемогу в дорослій номінації літературної премії «Книга року ВВС» або спеціальну відзнаку журі премії «ЛітАкцент року». Подекуди навіть складалося враження, що книжку перехвалюють чи дають їй своєрідну фору через воєнну тематику. Виникали побоювання, що «Доця» може виявитися надміру попсовою чи перевантаженою емоційними спекуляціями.  фото Тамара Горіха Зерня  Найкращий спосіб «розібратися» з романом – прочитати його. Цей процес ставить усе на свої місця. «Доця» – класичний динамічний пригодницький роман про українсько-російську війну в житті однієї молодої жінки з Донецька, яка з початком подій вирішує не ховатись і вичікувати, а активно стати на захист своєї країни. Книжку написано, сказати б, просто, живо і романтично, і такий підхід себе виправдовує: текст вийшов органічний, емоційно насичений. Естетичних чи світоглядних одкровень тут немає, але твір і не геть попсовий чи невиправдано примітивний. Жваве враження від тексту, щоправда, псують деякі дрібні ляпи, насамперед мовні, що їх варто було б вичистити під часу редагування. Це помилки на кшталт «сходу» замість «з ходу» чи «казнити себе» або, що особливо символічно, набрані дивною українсько-російською мішаниною прізвища коректорки, верстальниці, автора використаних фото (таки ефектних) та «фото для обкладинки»… Головна героїня «Доці» походить із нещасливої, розбитої та розкиданої родини. До Донецька вона вимушено приїздить із Волині в юності, щоб жити тут зі своєю бабусею, бо іншого житла в неї просто не залишилося. Тамара Горіха Зерня описує непростий процес «притирання» до нового міста, зовсім не схожого на рідні краї дівчини. Але гармонію таки було знайдено. Знайшла «Ельф» (прізвисько героїні, що потім стане її позивним) і улюблену справу. Маючи одночасно оригінальний художній смак, художні здібності та добрі знання з фізики, вона почала створювати ексклюзивні інтер’єри, найчастіше працюючи з об’єктами зі скла, каміння (різні матеріали як символи фігурують у заголовках розділів – наприклад, «Сердолік. Любов і голубці», «Дзеркала. Свіччине весілля» чи «Рубін. У крові моїй твої кольори»), оригінальними світильниками, вітражами і таким іншим. Утворилася компанія однодумців, яка з часом стала успішною фірмою. Через постійну загрозу кримінальних нападів новостворена бізнес-команда активно тренувалася зі зброєю, екстремальним водінням, займалась електронною безпекою та завела контакти серед силовиків. Усе це дуже знадобилось, але не зовсім там, де очікували герої «Доці». Адже розпочалася Революція Гідності, а потім Донецьк повільно та невблаганно скотився в трагедію війни й окупації. Входження у війну Тамара Горіха Зерня описує вельми детально. Як місто змінюється спершу непомітно, потім щораз безповоротніше. Як гинуть люди, будинки і цілі райони, змінюються побутові звички, починає квітнути мародерство і безжальність. Як у порожнечу «вливається» інша держава, російські окупанти. Як багато місцевих мешканців їх приймають і погоджуються з їхнім пануванням – хтось зі щирих переконань, а хтось щоб вціліти. В інтерв’ю письменниця каже, що описувала всі ці процеси, спираючись на свідчення реальних людей, очевидців і учасників подій, довго з’ясовувала всі деталі та подробиці. Власне, і головна героїня, за словами Тамари Горіха Зерня, має свою живу прототипку. Вона теж, побачивши, куди все котиться, взялася до боротьби. У книжці «Ельф» і її колеги по роботі створюють щось середнє між волонтерською групою та партизанським загоном. Із цього моменту починається суцільний екшн. Тут і переїзди через лінію фронту з продуктами і речами для наших бійців, і збори цих-таки речей і продуктів у Донецьку, в Дніпрі, по всій Україні, і драматичні пригоди в самому Донецьку. Містичні порятунки (містики в «Доці» не надто багато, але вона присутня насамперед у загадкових збігах-везіннях і в мотиві архетипічного єднання з країною, яку захищають персонажі) й дивовижно елементарні провали, втечі та бої… Емоційно всі ці сюжети виписано дуже напружено, динамічно, пружно. Авторка чимало уваги приділяє психології, але, мабуть, не так психологічному розвитку конкретних персонажів, як загалом психології людини на війні. У книжці, звичайно, багато моментів болісних, зворушливих, важких, але, здається, все-таки домінує тут саме авантюрний дух. «Доця» так і проситься в який-небудь серіал. Надто що пригоди «волонтерів-партизан» описані «візуалізовано» і органічно складаються з серії епізодів. До речі, у Вікіпедії написано, що екранізація «Доці» й справді планується. Власне бойову й волонтерську частину своєї книжки Тамара Горіха Зерня, як вона каже, написала, використовуючи не лише розповіді прототипів, а й свій власний досвід. Адже перекладачка Тамара Дуда у 2014 році теж стала активною волонтеркою. Деякі події «Доці» ставалися безпосередньо з нею. Скажімо, епізод, у якому героїню, котра спить на горищі будинку на українських позиціях, будять невідомі солдати і кажуть спускатися. Спустившись, вона не знаходить і сліду від тих солдат, а інші бійці кажуть, що до неї на горище ніхто не піднімався. Невдовзі у місце, де дрімала волонтерка, влучив ворожий снаряд. Успіх книжки «Доця» дозволив продовжити роботу з романом. Готується друге видання, в якому має з’явитись окремий розділ документальних свідчень. Планують також англійський переклад.   Повідомляє: TEXTY.ORG.UA 

Близько 140 тисяч українців легально працюють і проживають у Чехії, за інформацією чеського уряду. Скільки нелегальних українських заробітчан у цій країні – невідомо. Українці становлять найбільшу діаспору в Чехії. Як почуваються українці у Чехії? Чи чехи цікавляться Україною? Чи російська пропаганда намагається нашкодити чесько-українським відносинам і ставленню чехів до українців? Про це – в своєму інтерв’ю з послом України у Чехії Євгеном Перебийносом повідомляє Радіо Свобода  Перед початком розмови, 18 лютого, посол України у Чехії Євген Перебийніс домовлявся про зустріч із міністром закордонних справ Чехії, щоб повідомити чеську владу про початок загострення ситуації на Донбасі, що бойовики атакували позиції української армії і є втрати. – Я поінформую чеських партнерів про цю провокацію, проситиму про реакцію чеської сторони, про засудження цієї ситуації. Чеська влада повинна отримати достовірну інформацію від української сторони, що достеменно відбулось, що це провокація. Посол Євген Перебийніс – Пане посол, ви третій рік очолюєте посольство України у Чехії, відтак є лобістом інтересів України у цій країні. Як конкретно вдається відстоювати інтереси українців? – Питання українців, які проживають у Чехії, є одним із пріоритетних. За місяць до мого приїзду в Чехію сталась прикра ситуація з могилою Олександра Олеся, коли прах поета ми змушені були перевезти у Київ. Бо онук людини, яка довго доглядала за могилою і платила за неї кошти, вирішив поховати там тіло діда. Можна було врегулювати ситуацію по-іншому, бо у Чехії допускається, що кілька людей можуть бути поховані в одній могилі. Таких випадків є десятки тисяч. Тому для мене було важливо впорядкувати ситуацію з українськими похованнями і пам’ятниками. На сьогодні Україна оплатила і стала власником понад 30 могил видатних українців. Мова про ті могили, які були у стані ризику. Адже у Чехії, якщо за могилу ніхто не платить, її можуть продати будь-кому і може бути похований будь-хто. Ми дослідили ситуацію з усіма українськими похованнями. Спільно з управлінням чеських цвинтарів зробили перелік. І на найближчі 10 років ситуація з понад 30 могилами врегульована. Поховань українців у Чехії – сотні, але за багатьма доглядають родичі померлих. Ми відремонтували п’ять визначних пам’ятників українцям, а це воїнам Української Галицької армії за проєктом українського художника Романа Касіяна, пам’ятник борцям за волю України авторства Роберта Лісовського, загиблим у роки Першої світової війни українським воякам, відновили могилу українського фізика Івана Пулюя. За допомогою онлайн-каталогу кожен може дізнатися про всі відомі українські поховання в різних куточках Чехії, тобто про точне місце розташування і стан пам’ятника чи могили. Громада українців у Чехії дуже згуртована. Понад 20 українських організацій на сьогодні. Ми створили координаційну раду при посольстві і кілька разів на рік збираємось, щоб обговорити спільні теми, проєкти. – Чи реально, щоб українці мали у Празі своє приміщення для Українського культурного центру, про що давно мовиться? – Над вирішенням цього питання працюємо з чеським урядом, щоб держава допомогла українцям у Чехії з приміщенням для Українського дому, де б могли працювати суботні школи, які у нас є, щоб там могли відбуватись концерти, виставки. Цього домагається українська громада. – У Чехії, за даними чеського уряду, легально працює і проживає близько 140 тисяч українців, неофіційно, мабуть, значно більша цифра. Людей можна зустріти на будовах, у крамницях, у ресторанах, у медичних закладах. В цю країну на початку 1990-х їхали на роботу переважно жителі з Закарпатської області, Львівської, Тернопільської, Івано-Франківської. Чи змінилась географія вихідців із України? – Українців стає більше, на жаль, тому що стратегічно для України тенденція ця не позитивна. Звісно, було б краще, якби вони залишалися вдома і з таким завзяттям будували Україну всередині. Але Україна – демократична країна. І ніхто не може перешкоджати, якщо людина вирішила працювати за кордоном, то це зробить, допоки вдома не буде вигідніше, допоки зарплати не будуть вищі. Україна має зробити кроки, щоб припинити витік людей за кордон. А це можна зробити одним способом – підняти рівень життя і зарплату людям. Українці продовжують виїжджати. І справді, за офіційними даними, це близько 140 тисяч тих, які мають дозвіл на постійне або тимчасове проживання. Географія потрішки змінюється, більше стає людей і з Центральної, і зі Східної України, в тому числі і Донбасу. Хоча основу українських трудових мігрантів становлять саме жителі Закарпаття, Львівщини, Тернопільщини, Івано-Франківщини. Економіка Чехії зростає, але водночас рівень безробіття найнижчий у країнах Євросоюзу, десь 2%. Є потреба у робочих руках на підприємствах. Українці, традиційно, найбільш прийнятні з різних точок зору, зокрема ментальної, своєю працьовитістю. Серед чехів є консенсус, якщо вже когось запрошувати на роботу, то це мають бути українці, бо у них добрий досвід саме з українцями. Багато хто з урядовців і підприємців кажуть мені: якби не українці, такої б Чехії, як бачите сьогодні, не було б. Руками українців була побудована така Чехія, починаючи з 1990-х років. Це приємно чути, з одного боку, але з іншого, хочеться, щоб так само збудували Україну. Знову ж таки, чеський уряд із метою, щоб привабити більше українців у країну, ухвалив відповідні програми, якими передбачаються високі квоти на прийом української робочої сили, а це десь 40 тисяч людей на рік. Багато бізнесменів скаржаться, що їм і цього мало. Бо, за деякими даними, у Чехії бракує 200 тисяч робочих рук. У принципі, з одного боку, ситуація не дуже позитивна для нас, бо це викачування рук і мізків із України. Але, з іншого, ці програми передбачають, що українці, які приїжджають і далі будуть їхати, матимуть нормальне проживання, страхування, адекватну зарплату, не нижчу, аніж у чехів на цих робочих місцях. Ці програми роблять більш цивілізованими умови працевлаштування українців. На чорному ринку – інший контраст. Коли українці приїжджають нелегально, їх використовують недобросовісні посередники, вони живуть у нелюдських умовах, по 10 людей у кімнаті. Якщо щось із ними стається, а немає ніякого страхування. Якщо поліція виявить, що вони працюють нелегально, то їх депортують. Легальне працевлаштування дає працівникам захист. – Коли виїжджає автобус із Праги в Україну, то біля нього – багато поліцейських, які можуть перевірити будь-кого, розповіли українці. Скільки депортовано українців, чи консули виїжджають у місця нелегального проживання громадян України? – Коли є такі сигнали, то українські консули виїжджають, і допомагаємо людям. Це можуть бути різні випадки, часто у людей немає офіційних документів: або вони їх втратили, або такі, з якими не можуть повернутись в Україну, бо тут були нелегально. Якщо людям не виплатили зарплату, то ведемо переговори з працедавцем. Таких випадків дуже багато. Однак дуже рідко наші громадяни офіційно скаржаться у посольство. Нелегали бояться, бо думають, що ми співпрацюємо з поліцією. Хоча пояснюємо, що для нас всі – громадяни України. Що стосується депортації, то не дуже багато. Є адміністративні депортації, коли українці тут перебувають із польськими візами, а за чеським законодавством – це незаконно працювати з такою візою. Якщо український громадянин попадається у такій ситуації, то у паспорті ставлять печатку, де вказується, що людина протягом місяця має залишити Чехію. Таких ситуацій багато. Навіть якщо посередники скажуть, що все нормально, що з польською візою можна працювати у Чехії, не вірте їм, тому що постраждаєте ви, а не посередники. – Польська влада постійно говорить про потребу українських рук, про те, як трудова міграція з України впливає на економіку Польщі. У Варшаві, Гданську, інших містах можна побачити перекладені українською мовою оголошення чи послуги. Зважають у цій країні і на чисельність українських туристів, тому є українська мова і в екскурсійних пропозиціях. Як із цим у Чехії? – Нещодавно у Чехії з візитом був міністр закордонних справ України Вадим Пристайко, який зустрічався з представниками чеської влади, які відзначали внесок українців у чеську економіку і казали про те, що зараз без українців не уявляють багатьох галузей чеської економіки. Це приємно чути, що відзначають працьовитість українців, їхню неконфліктність, вміння швидко інтегруватись. Чеські органи розуміють, що потрібно подавати інформацію українською мовою. Їхні соціальні служби, інтеграційні говорять про те, що більше інформації слід подавати українською мовою, і публікують більше інформації українською мовою, щоб працювати з цільовою аудиторією українських громадян, де йдеться про різні попередження, як і що працює, що потрібно зробити, щоб зареєструватись. Зараз послуги перекладачів з української мови дуже затребувані і україністика стає у Чехії популярна.   Але, крім того, що тут певні служби зорієнтовані на українців як на трудових мігрантів, починають орієнтуватися на українців і як на туристів.   За статистикою, українці входять у десятку країн, які відвідують Чехію з метою туризму. Це рахується саме по проживанню у готелях, тризіркових і вище. Власне, це люди, які подорожують завдяки безвізу. У 2019 році, порівняно з 2018-м, чисельність туристів із України зросла на 30%. Це найбільше зростання серед інших країн. Один із популярних туристичних автобусів у Празі включив уже українську мову як аудіогід серед інших 23, щоб слухати екскурсію. Це тільки один, але ми працюємо над цим. Біля посольства України у Чехії фотографії з Майдану – Діти українців відвідують чеські школи, є приватні суботні українські школи. Чи є перспектива щодо створення чесько-української школи? – Поки що є суботні школи «Ерудит», «Крок» і не лише у Празі, але й інших містах. Це ініціатива українців. Вчителі об’єднуються, батьки, платять гроші, щоб діти у суботу відвідували школу. Адже з понеділка до п’ятниці вони вчаться у чеських школах. Втім, діти при бажанні можуть отримати українську середню освіту. Раз на рік приїжджають із Києва вчителі і приймають іспити. Ми ведемо мову з чеським урядом про можливість створення чесько-української школи, де б були так звані українські класи, щоб можна було вивчати, крім чеської програми, окремі українські предмети – мову, історію, літературу. Сподіваюсь, що нам вдасться це зробити. – Чи хочуть чехи знати про Україну? Чи далі домінує стереотип, що Україна і Росія – «одне і те саме»? – Думаю, що зараз мало хто живе стереотипами, що Україна і Росія – «одне і те саме». Особливо після Майдану збільшився інтерес до України. З Чехією існували довгі історичні традиції. Тут після Першої світової війни і Другої проживала одна з найбільших українських діаспор у Європі, тому у Чехії добре знали, що таке Україна, і бачили різницю. Але зараз, на мою думку, відбувається черговий сплеск інтересу до України, у тому числі і завдяки Майдану, й інформаційній роботі, яку проводить українська діаспора, посольство, чеські друзі України, яких тут дуже багато. Незважаючи на те, що у Чехії звучать не дуже приємні для нас новини з висловлюваннями чеського президента, деяких представників політичних середовищ, але це не вся Чехія, є багато тих, хто нас підтримує. І підтримує не лише словом, але і ділом. – Росіяни завжди впевнено і сильно почувались у Чехії. В Австрії СРСР мав сильну резидентуру, і Чехія тоді була у сфері впливів. Яким є вплив сьогодні російської пропаганди на чехів щодо ставлення їх до України і українців?   – Російська пропаганда дуже активна. І ми стежимо уважно. Вона намагається впливати на окремі політичні сили Чехії, які використовують російські наративи, і, на жаль, такі сили є у чеському парламенті, де сидять комуністи, крайні праві сили. Російська пропаганда і різні російські розвідки, спецслужби, не жалкують грошей і зусиль, щоб посилювати свій вплив на Чехію, а, з іншого боку, у Чехії зростає розуміння того, що з тим потрібно щось робити. Коли посилюється дія, то зростає і протидія. Це той випадок, що зростає протидія цьому. Після української Революції гідності, російської агресії на Донбасі почалась дуже серйозна переоцінка цінностей у Чехії, пов’язаних із російською загрозою. Тут були створені неурядові організації, які протидіють гібридним загрозам із боку Росії. В уряді при Міністерстві закордонних справ створений центр протидії гібридним загрозам, дуже активно чехи працюють у напрямку протидії кіберзагрозі. Бо неодноразово ставали об’єктами кібератак із боку Росії. Російське посольство тут – одне з найбільших у Європі. І відомо, що там половина – працівники спецслужб, які не сплять і працюють надзвичайно активно. Але громадянське суспільство у Чехії і демократичні сили, багато неурядових організацій ведуть дуже серйозні протидії, і їм вдається цей гібридний вплив Росії певною мірою нейтралізувати. – У Польщі російська пропаганда «вдаряє» по спільних складних українсько-польських історичних темах, щоб спричинити конфлікт. – Не оминає Росія історичні питання і в Чехії. А це – Українська повстанська армія. Як не дивно, у певних прошарках чеського суспільства УПА сприймається дуже гостро, і це пов’язано з тим, що після Другої світової війни окремі підрозділи УПА переходили через Чехословаччину до зони союзницьких військ, бо розуміли, що залишатись там, де прийшла Червона армія, небезпечно, тому вони хотіли перейти. У Чехословаччині існував прокомуністичний уряд, який, за командою Москви, намагався всіма силами зупинити прохід підрозділів УПА, який не намагався ніяким чином нападати на когось, хотів просто пройти. А вони їх знищили, багатьох вояків вбили або передали у Польщу чи СРСР. Відтоді у певних колах дуже загострено ставляться до УПА. Тобто, як комуністична пропаганда створила з «бандерівців» образ чогось страшного, що досі, відколи впав у Чехії комуністичний режим, а це понад 30 років, оці стереотипи зберігаються. Ця тема залишається гострою. Нещодавно ми провели перше засідання українсько-чеського форуму, де обговорювали історичні питання, розмова була дуже конструктивною і ніхто не нав’язував своєї думки. Історики говорили відверто. Дуже добре, що чеський уряд дотримується такої позиції, що про історію мають говорити історики, а не політики, щоб не вплутувати історію у міждержавні відносини. Ми повинні дивитись у майбутнє, а для того потрібно розвивати українсько-чеські відносини. Автор: Галина Терещук  джерело: Радіо Свобода       

Більшість українців Чехії неодноразово задавали собі питання, що ж власне таке консульський облік, чи потрібен він мені, у чому різниця між тимчасовим і постійним обліком, які переваги і недоліки, що потрібно для того, щоб стати на консульський облік? Редакція UAPORTAL.CZ підготувала для Вас детальні відповіді на ці питання.   Що таке консульський облік? Власне, консульський облік це добровільна реєстрація у консульстві українських громадян, які на законній підставі проживають за кордоном довше ніж 90 днів на постійний, або тимчасовій основі. Ваші дані вносяться до облікової картки та електронного реєстру, і Ви отримуєте відмітку у закордонному паспорті про взяття на облік.  Консульський облік не є обов’язковим, але у більшості випадків українці, які тривалий час проживають у Чехії, користуються своїм правом стати на облік у консульство, що однозначно має і свої переваги. Що Вам дає консульський облік? Перш за все, варто стати на консульський облік, щоб у разі непередбачуваних ситуацій, стихійних лих,  катастроф та нещасних випадків представники консульства мали змогу зв'язатися з Вашими рідними та близькими, дані яких Ви вкажете, і повідомити їх про небезпеку, або про те, що з Вами сталося.  Усі служби у Чехії, такі, як поліція, прокуратура, прикордонні служби, в разі госпіталізації, затримання або у будь-яких інших ситуаціях, повинні проінформувати про це консульство України впродовж 72 годин. Консульський облік – це можливість українським громадянам брати участь у президентських та парламентських виборах за кордоном. Завдяки тимчасовому консульському обліку Ви можете упродовж двох місяців на рік безперервно перебувати в Україні автомобілем, який зареєстрований у Чехії, або іншій країні ЄС і має європейські номерні знаки. Цей термін не обов'язково використовувати одноразово, Ви можете розділити його на декілька поїздок. У таких випадках Вам потрібно буде засвідчити право власності на автомобіль і його реєстрацію на території країни ЄС. Консульський облік не передбачає розмитнення автомобіля, якщо Ви не порушуєте терміну перебування на цьому автомобілі в Україні. Запитання:  “Я придбав автомобіль в Чеській Республіці та планую ним поїхати в Україну, провідати батьків. Які переваги я буду мати при ввезенні в Україну транспортного засобу, якщо перебуватиму на тимчасовому консульському обліку?” Відповідь консульства:  Громадяни України, які перебувають на тимчасовому консульському обліку можуть тимчасово ввезти на митну територію України без сплати ввізного мита та інших податків (зборів), передбачених законодавством при ввезенні автомобілів: -      один власний транспортний засіб (легковий автомобіль або інший моторний транспортний засіб, що призначений головним чином для перевезення людей) та причеп до нього (причеп ввозиться разом з транспортним засобом); -      на строк, що не перевищує 60 днів протягом одного календарного року; -      за умови надання зобов'язання про зворотне вивезення транспортного засобу; -      за наявності документів, що підтверджують реєстрацію транспортного засобу на території іноземної країни, право власності на нього та дозволяє його експлуатацію -      за наявності страхового договору з цивільною відповідальністю перед третьою особою, що поширюється на території України  Ввезений за таких умов транспортний засіб: -      не може використовуватись для цілей підприємницької (господарської) діяльності в Україні; -      не може надаватись в оренду або передаватися за довіреністю у користування іншим особам; -      не може бути розкомплектований на запасні частини; -      не може бути переданий у володіння або користування іншим особам.  Підстава: стаття 380 Митного кодексу України від 13.03.2012 р. № 4495-VI   Консульський облік буває постійним і тимчасовим.  Що таке тимчасовий консульський облік? На тимчасовий консульський облік може стати будь-який громадянин України, який на законних підставах перебуває у Чехії понад три місяці.  Які документи потрібні: 1. заяву встановленого зразка ( зразок заповнення заяви); 2. заповнити облікову картку ( зразок заповнення облікової картки); 3. оригінал та копія 1 стор. закордонного паспорту (бажано копії 1, 2-3 та 11 стор. паспорту (внутрішній) або копія свідоцтва про народження). У разі, якщо на облік стає особа, яка не досягла 18 років - закордонний паспорт; 4. оригінал і копію виданого компетентними органами ЧР дозволу, що дає право на проживання в цій іноземній державі (оригінал такого дозволу обов’язково повертається заявнику); 5. фотокартку розміром 35 х 45 мм. Прийняття на тимчасовий консульський облік є безкоштовним Що таке постійний консульський облік? На постійний консульський облік приймають тих громадян України, які виїхали за кордон на постійне проживання.  Які документи Вам будуть для цього потрібні:  1. заяву встановленого зразка; 2. заповнену облікову картку ; 3. паспортний документ або проїзний документ дитини; 4. копії сторінок паспортного документа з написами і відомостями про пред’явника документа, відміткою про виїзд на постійне проживання за кордон; 5. оригінал і копію виданого компетентними органами ЧР дозволу, що дає право на проживання в цій іноземній державі (оригінал такого дозволу обов’язково повертається заявнику); 6. фотокартку розміром 35 х 45 мм; 7. документ, що підтверджує сплату консульського збору*. При прийнятті на постійний консульський облік дитини віком до 16 років заява та облікова картка на неї заповнюються одним з батьків (законним представником). Якщо у дитини немає власного паспортного документа до її облікової картки додаються копії сторінок паспортних документів батьків  з написами і відомостями про пред’явника документа, відміткою про виїзд на постійне проживання за кордон та відомостями про дитину.  За прийняття на постійний консульський облік дітей віком до 16 років консульський збір не стягується. У інших випадках за прийняття на постійний консульський облік стягується консульський збір відповідно до тарифів консульського збору  Якщо Ваше постійне місце проживання у Чехії змінилось, потрібно заповнити  заяву про зміну персональних даних. До заяви Вам необхідно буде додати копію закордонного паспорта та копію дозволу на проживання в ЧР з адресою реєстрації (штамп в паспорті з місцем реєстрації в ЧР, біометрична картка, «průkaz o povolení k pobytu» тощо). Заяву та копії документів можна надіслати поштою на  адресу: Konzulat Ukrajiny, Charlese de Gaulla 27, 160 00 Praha 6.   У статті використані матеріали : https://czechia.mfa.gov.ua/ Автор статті : Галина Андрейців спеціально для UAPORTAL.CZ  

Цього року закінчується термін дії Літачки - електронного проїзного квитка Lítačka, який діє у Празі від початку 2016 року.  Празька компанія Operátor ICT спільно із Магістратом міста Праги, вирішили автоматично продовжити термін дії картки на три роки. Тепер власники Літачки, термін дії якої закінчується у цьому році, будуть мати можливість подорожувати з Літачкою у громадському транспорті по Празі і Центральній Чехії аж до 2023 року.  Цього року у приблизно 450 000 електронних проїзних закінчується термін дії. Але їхнім власникам неварто турбуватись, термін дії картки автоматично продовжується ще на три роки. «Рішенням продовжити термін дії Літачки на три роки, ми хочемо піти на зустріч всім пасажирам столиці і таким чином полегшити їм турботу із вироблення нової картки. Крім того, це допоможе запобігти зайвим витратам, які б виникли при оформленні нових карток. В майбутньому ми також плануємо продовжити термін дії карток Lítačka, які закінчуються в 2021 році і таким чином як найбільше збільшити комфорт для пасажирів ", - заявив мер Праги Зденек Гріб. Усі Літачки, термін дії яких закінчився у цьому році, будуть автоматично оновлені в базі даних карт Оператора ICT. Вам не доведеться виконувати жодних дій, як це було раніше, наприклад, вставляючи свою картку у валідатори, які з серпня 2018 року у Празі і Центральній Чехії більше не потрібні.  Пасажирам, у яких закінчується термін дії Літачки, на електронну пошту прийде лист, або на мобільний телефон SMS повідомлення, залежно від контакту, який вони ввели під час реєстрації.  «В даний час у нашій системі зареєстровано трохи більше 859 000 карт Літачка, з них 630 000 має довгостроковий проїзний. Сподіваємось, пасажири оцінять наше рішення продовжити термін дії Літачки. Починаючи з грудня 2019 року, пасажири також мають можливість довгостроковий купон тримати лише у мобільному додатку PID Lítačka та здійснювати реєстрацію тільки через екран мобільного телефону. Більше того, із серпня 2018 року всі пасажири також можуть купони перевести на безконтактні банківські картки або на In Kartu ”, - додав Міхал Фішер, генеральний директор комунальної Operátor ICT.  Отже, зверніть увагу, що пасажирам тепер не потрібно тримати свою картку Літачку у гаманці, ревізору достатньо буде показати свій проїзний у мобільному телефоні. Ви можете завантажити проїзний купон через мобільний додаток PID Lítačka. Більше про те, як це зробити, читайте тут. До тепер для цієї мети використовували фізичні носії Lítačka, In Karta, Karta Českých drah, або банківські картки Visa та Mastercard. Інновації обійшлись компанії Operátor ICT майже за три чверті мільйона крон. Ще одна хороша новина - від 12 лютого 2020 року користувачі мобільного додатку PID Lítačka  тепер можуть купувати довгострокові проїзні купони безпосередньо зі своїх мобільних телефонів. Це ще один крок, щоб зробити додаток PID Lítačka повноцінним путівником та помічником жителям Праги та Центральної Чехії, під час їхніх подорожей громадським транспортом.  Більше про те, що таке Літачка, та як і де її можна отримати, читайте у нашій статті: Літачка - проїзний зі знижками Детальна інформація щодо продовження терміну дії Літачки буде також розміщена на веб-сайті pid.litacka.cz, соціальних мережах Lítačka, а також у пунктах видачі Lítačka.   Юлія Фурманюк, спеціально для UAPORTAL.CZ