Статті

RSS

Kлючове слово або фраза

 

Категорії

Сортувати За Датою

Теги

Статистика

  • 541
    Стаття
  • 41
    Активний Автор
525статей
  • 26 Лют 2019
    У Сенаті Чехії говорили про злочини комунізму та агресію Росії проти України
    У Празі відзначають сумну дату – роковини комуністичного перевороту в Чехословаччині 1948 року, коли до вдали прийшов жорстокий комуністичний режим, який забрав чи зламав життя сотням тисяч людей. Та набагато більшою була кількість жертв комунізму в сусідньому Радянському Союзі, і особливо в Україні. Тому більша частина доповідей та дискусій, що проходили у 22 лютого у стінах Сенату, верхньої палати Чеського парламенту, стосувалася Голодомору в Україні 1932–33 років та нинішньої ситуації в Україні. Семінар для студентів та учнів старшої школи організував член комітету Сенату з питань закордонних справ, оборони та безпеки від партії «TOP 09» Томаш Чернін разом з громадською організацією «Молоді демократи». У повній залі Сенату зібралися кілька десятків молодих людей, яким пощастило вирости вже після падіння комуністичного режиму в Чехословаччині. Про те, чим був цей час для їхніх батьків і дідів, вони нині дізнаються з підручників, документальних фільмів, книжок, спогадів, інколи з розповідей в родині, або не дізнаються взагалі, і в цьому є небезпека, говорять учасники семінару. «Я побоююсь, що чеське суспільство не пропрацювало ще досвід комуністичного режиму. Він повертається в різних формах, які молоді люди не можуть розпізнати, і в цьому є небезпека. Тому іншої можливості не бачу, як розмовляти з молодими людьми, показувати їм і пояснювати, чим був цей режим, щоб він не повернувся», – зазначив у коментарі для Радіо Свобода Томаш Чернін, який уже втретє проводить семінар для студентів, старшокласників та громадськості. Про те, як 71 рік тому в результаті так званого «переможного лютого» до влади в країні прийшов тоталітарний режим, який за довгих понад 40 років свого панування офіційно стратив 248 людей, ще близько 4500 згноїв у тюрмах, 200 тисяч осіб стали політичними в’язнями, сотні тисяч змусив до еміграції, молодим людям розповідали історики з Інституту дослідження тоталітарних режимів Ян Калоус та Мілан Барта. У нас стало «збоченою модою» перекручувати українську історію – Свобода Їхній колега, україніст Давід Свобода розповів молодій аудиторії про те, як українське суспільство стало жертвою сталінських амбіцій світового панування, про те, як з вільних українських селян комуністичний режим робив рабів, позбавляючи спочатку голосу, потім власності, а на кінець і життя. На думку Давіда Свободи, справедливості українці не дочекалися й досі, через майже 90 років після цієї трагедії. «Можливо, деякі з вас вже помітили, як впродовж останніх п’яти років, з часу Революції гідності, Євромайдану, у нас стало збоченою модою перекручувати українську історію, коли наші ЗМІ не можуть чи не хочуть називати речі своїми іменами», – заявив Давід Свобода. Напередодні в інтерв’ю чеському телебаченню депутат Парламенту Чехії, голова парламентського комітету від Комуністичної партії Станіслав Ґроспіч назвав уряд України «фашистським режимом». Ведуча програми жодним чином на це не відреагувала. Українське посольство було змушено робити з цього приводу окрему заяву. Давід Свобода нагадав, що в 1930-х роках комуністичній російській імперії йшлося про завоювання Європи, яке мали забезпечити українські ресурси. Не полишив цих амбіцій і президент нинішньої Росії Володимир Путін. «Зараз чогось подібного намагається досягти Володимир Путін, на щастя, менш успішно. Але війна ще триває, і результат її ще невідомий», – наголосив чеський історик. Українці мають історичну пам’ять – Щтєтіна Євродепутат Яромир Щтєтіна, який і розпочав проводити в стінах Сенату семінари про злочини комунізму, розповів про те, як складно чинити опір російській пропаганді в Європі і пояснювати, що Україна воює проти російської агресії. Особливо, коли слідом за президентом Чехії Мілошем Земаном багато європейських політиків твердять, що на сході України точиться «громадянська війна». Колишній дисидент і воєнний кореспондент, Щтєтіна побував у різних «гарячих точках» на теренах колишнього Радянського Союзу, всюди там, де сучасна Росія намагається відновити свій статус імперії. «Російська влада організувала бомбардування в Абхазії, в Чечні, де загинули сотні тисяч людей, а потім настав Крим і Донбас. Я зараз найбільше займаюся справами України, як євродепутат і член комітету закордонних справ Європейського парламенту. За те, що постійно говорю про російську агресію в Україні, часто туди їжджу, щоб бачити на власні очі, що там відбувається, колеги вже мене називають «містер Донбас», – сказав Яромір Щтєтіна. На його переконання, Майдан, на якому Щтєтіна мав можливість і виступити перед сотнями тисяч людей – це результат того, що українці мають історичну пам’ять. «Вони пам’ятають про той Голодомор, про ГУЛАГ, про депортацію, а тому не хочуть, щоб на їхній шиї затягнули нове ярмо, яке під новим іменем якогось там Євразійського союзу підготував їм Володимир Путін», – наголосив Яромір Щтєтіна. На думку євродепутата, проєвропейське українське повстання мало «виразний антикомуністичний характер», про що, на його думку, свідчить «ленінопад», нова фаза якого почалася під час Євромайдану. І в цьому причина ненависті комуністів до українського Майдану. «Для комуністів це – небезпека, вони бояться, що іскра Майдану може перекинутися до інших місць, а звідси і всі ті прізвиська – «бандерівці», «фашисти», «нацисти». Через те, що я підтримую Україну, то і я вже для них став «фашистом», – заявив Яромір Щтєтіна. Українці, за його словами, не були готові вести цю війну, «це були хлопці в сандалях, які обороняли Маріуполь», але вони розуміли, набагато краще, ніж ми тут, чи європейці далі на захід, що російському президентові Володимиру Путіну йдеться про нове панування та поневолення. Небезпеку цієї війни для Європи Яромір Щтєтіна пояснив для молодих чехів прагматично: а що буде, як ті півтора мільйони українських внутрішніх переселенців із окупованих районів залишаться не в Україні, а поїдуть до Європи? Що буде, якщо війна з Росією стане масштабною? Чи поїдуть українські біженці до Іспанії та Франції, чи спершу опиняться на території Чехії? І що тоді скажуть західні європейці на волання чехів про допомогу, якщо вони самі перед тим відмовилися прийняти біженців із Сирії? Свій виступ Яромір Щтєтіна завершив закликом «рятувати Європейський союз», який є гарантом тривалого миру на континенті, що його поставив собі за мету знищити кремлівський режим. А першими захисниками Європейського союзу він назвав українців, які воюють проти російської агресії «не лише за себе, але і за нас». «Гавел сподівався, що комуністи реформуються» – Щтєтіна Молоді люди, які зібралися на семінар у Сенаті, запитували чеських політиків про те, як сталося так, що комуністи стали тієї партією, від якої нині залежить стабільність уряду. А їхні вчителі запитували, як пояснити молодим людям злочинність комуністичного режиму, якщо стосовно прем’єр-міністра країни Андрея Бабіша в судовому порядку було доведено, що він був агентом комуністичної таємної служби СТБ. На це євродепутат Щтєтіна відповів згадуванням історії своєї зустрічі з першим президентом Чехії Вацлавом Гавелом незадовго до його смерті. І коли він запитав Гавела, чому комуністів не поставили поза законом, як це потім зробили в Україні, він почув від Гавела, що це була помилка, і що він сподівався, що «комуністи реформуються». «Це була велика помилка Вацлава Гавела. Великі люди роблять великі помилки», – сказав Яромір Щтєтіна. Ми перебуваємо в стані інформаційної війни – Чернін Депутат Томаш Чернін вважає, що помилка ця виникла тому, що і в Європі загрозу комунізму не вважали серйозною, і на відміну від «денацифікації», не приділяли достатньо уваги «декомунізації». «Німці самі зробили багато роботи, розуміючи свою вину за Другу світову війну. А з комунізму, навпаки, став такий собі «салонний грішок», незважаючи на те, що у світовому масштабі комунізм мав більше жертв», – пояснив Томаш Чернін. На його думку, зараз дуже важливо про це говорити і називати речі своїми іменами. Важливо усвідомити, що проти Європи ведеться інформаційна війна. Цю тезу підхопив і історик Мілан Барна, який звернув увагу на те, як нинішня інформаційна війна проти України нагадує фальсифікації, які ширили радянські ЗМІ та таємні служби в час окупації Чехословаччини, в 1968 році. «Крім тих загальних фраз, якими вони виправдовували свою інвазію, як наприклад те, що в Чехословаччині перемогли «праві», що там «повертається капіталізм», з’являються і цілком абсурдні історії. Наприклад, комуністичні спецслужби поширювали чутки, що чехословацькі матері навмисно заражають своїх дочок венеричними хворобами і підсилають їх до радянських солдат. Подібні абсурдні звинувачення, що, наприклад, українці вбивають дітей, лунають нині і проти України. Цими звинуваченнями вони намагаються обґрунтувати захоплення Криму та Донбасу», – пояснює історик Мілан Барта. Тому, на його думку, дуже важливо, щоб молоді люди розвивали в себе критичне мислення і могли відрізнити правдиву інформацію від теорій змов. Давід Свобода, якого запитали про корупцію в Україні та про те, чи ця країна спроможна досягти критеріїв для вступу в ЄС, сказав, що, на його переконання, значна частина історій про українську корупцію походить з кремлівських джерел, які намагаються представити Україну, як державу, яка не спроможна про себе подбати. Також, на його думку, активні українці дуже багато роблять для розвитку демократії, розуміючи, що від цього залежить майбутнє їхньої країни. У той час, як в Чехії, за його словами, демократію починають недооцінювати, і Чехія починає нагадувати йому Україну часів президента Віктора Януковича. Дискусію підсумував Томаш Чернін, який сказав, що потрібно реагувати на малі порушення демократії, для того, щоб потім не потрібно було ставати героями для її порятунку. Автор: Марія Щур Радіо Свобода 
    1425 Опубліковано Ірина Хмельницька
  • Автор Ірина Хмельницька
    У Сенаті Чехії говорили про злочини комунізму та агресію Росії проти України
    У Празі відзначають сумну дату – роковини комуністичного перевороту в Чехословаччині 1948 року, коли до вдали прийшов жорстокий комуністичний режим, який забрав чи зламав життя сотням тисяч людей. Та набагато більшою була кількість жертв комунізму в сусідньому Радянському Союзі, і особливо в Україні. Тому більша частина доповідей та дискусій, що проходили у 22 лютого у стінах Сенату, верхньої палати Чеського парламенту, стосувалася Голодомору в Україні 1932–33 років та нинішньої ситуації в Україні. Семінар для студентів та учнів старшої школи організував член комітету Сенату з питань закордонних справ, оборони та безпеки від партії «TOP 09» Томаш Чернін разом з громадською організацією «Молоді демократи». У повній залі Сенату зібралися кілька десятків молодих людей, яким пощастило вирости вже після падіння комуністичного режиму в Чехословаччині. Про те, чим був цей час для їхніх батьків і дідів, вони нині дізнаються з підручників, документальних фільмів, книжок, спогадів, інколи з розповідей в родині, або не дізнаються взагалі, і в цьому є небезпека, говорять учасники семінару. «Я побоююсь, що чеське суспільство не пропрацювало ще досвід комуністичного режиму. Він повертається в різних формах, які молоді люди не можуть розпізнати, і в цьому є небезпека. Тому іншої можливості не бачу, як розмовляти з молодими людьми, показувати їм і пояснювати, чим був цей режим, щоб він не повернувся», – зазначив у коментарі для Радіо Свобода Томаш Чернін, який уже втретє проводить семінар для студентів, старшокласників та громадськості. Про те, як 71 рік тому в результаті так званого «переможного лютого» до влади в країні прийшов тоталітарний режим, який за довгих понад 40 років свого панування офіційно стратив 248 людей, ще близько 4500 згноїв у тюрмах, 200 тисяч осіб стали політичними в’язнями, сотні тисяч змусив до еміграції, молодим людям розповідали історики з Інституту дослідження тоталітарних режимів Ян Калоус та Мілан Барта. У нас стало «збоченою модою» перекручувати українську історію – Свобода Їхній колега, україніст Давід Свобода розповів молодій аудиторії про те, як українське суспільство стало жертвою сталінських амбіцій світового панування, про те, як з вільних українських селян комуністичний режим робив рабів, позбавляючи спочатку голосу, потім власності, а на кінець і життя. На думку Давіда Свободи, справедливості українці не дочекалися й досі, через майже 90 років після цієї трагедії. «Можливо, деякі з вас вже помітили, як впродовж останніх п’яти років, з часу Революції гідності, Євромайдану, у нас стало збоченою модою перекручувати українську історію, коли наші ЗМІ не можуть чи не хочуть називати речі своїми іменами», – заявив Давід Свобода. Напередодні в інтерв’ю чеському телебаченню депутат Парламенту Чехії, голова парламентського комітету від Комуністичної партії Станіслав Ґроспіч назвав уряд України «фашистським режимом». Ведуча програми жодним чином на це не відреагувала. Українське посольство було змушено робити з цього приводу окрему заяву. Давід Свобода нагадав, що в 1930-х роках комуністичній російській імперії йшлося про завоювання Європи, яке мали забезпечити українські ресурси. Не полишив цих амбіцій і президент нинішньої Росії Володимир Путін. «Зараз чогось подібного намагається досягти Володимир Путін, на щастя, менш успішно. Але війна ще триває, і результат її ще невідомий», – наголосив чеський історик. Українці мають історичну пам’ять – Щтєтіна Євродепутат Яромир Щтєтіна, який і розпочав проводити в стінах Сенату семінари про злочини комунізму, розповів про те, як складно чинити опір російській пропаганді в Європі і пояснювати, що Україна воює проти російської агресії. Особливо, коли слідом за президентом Чехії Мілошем Земаном багато європейських політиків твердять, що на сході України точиться «громадянська війна». Колишній дисидент і воєнний кореспондент, Щтєтіна побував у різних «гарячих точках» на теренах колишнього Радянського Союзу, всюди там, де сучасна Росія намагається відновити свій статус імперії. «Російська влада організувала бомбардування в Абхазії, в Чечні, де загинули сотні тисяч людей, а потім настав Крим і Донбас. Я зараз найбільше займаюся справами України, як євродепутат і член комітету закордонних справ Європейського парламенту. За те, що постійно говорю про російську агресію в Україні, часто туди їжджу, щоб бачити на власні очі, що там відбувається, колеги вже мене називають «містер Донбас», – сказав Яромір Щтєтіна. На його переконання, Майдан, на якому Щтєтіна мав можливість і виступити перед сотнями тисяч людей – це результат того, що українці мають історичну пам’ять. «Вони пам’ятають про той Голодомор, про ГУЛАГ, про депортацію, а тому не хочуть, щоб на їхній шиї затягнули нове ярмо, яке під новим іменем якогось там Євразійського союзу підготував їм Володимир Путін», – наголосив Яромір Щтєтіна. На думку євродепутата, проєвропейське українське повстання мало «виразний антикомуністичний характер», про що, на його думку, свідчить «ленінопад», нова фаза якого почалася під час Євромайдану. І в цьому причина ненависті комуністів до українського Майдану. «Для комуністів це – небезпека, вони бояться, що іскра Майдану може перекинутися до інших місць, а звідси і всі ті прізвиська – «бандерівці», «фашисти», «нацисти». Через те, що я підтримую Україну, то і я вже для них став «фашистом», – заявив Яромір Щтєтіна. Українці, за його словами, не були готові вести цю війну, «це були хлопці в сандалях, які обороняли Маріуполь», але вони розуміли, набагато краще, ніж ми тут, чи європейці далі на захід, що російському президентові Володимиру Путіну йдеться про нове панування та поневолення. Небезпеку цієї війни для Європи Яромір Щтєтіна пояснив для молодих чехів прагматично: а що буде, як ті півтора мільйони українських внутрішніх переселенців із окупованих районів залишаться не в Україні, а поїдуть до Європи? Що буде, якщо війна з Росією стане масштабною? Чи поїдуть українські біженці до Іспанії та Франції, чи спершу опиняться на території Чехії? І що тоді скажуть західні європейці на волання чехів про допомогу, якщо вони самі перед тим відмовилися прийняти біженців із Сирії? Свій виступ Яромір Щтєтіна завершив закликом «рятувати Європейський союз», який є гарантом тривалого миру на континенті, що його поставив собі за мету знищити кремлівський режим. А першими захисниками Європейського союзу він назвав українців, які воюють проти російської агресії «не лише за себе, але і за нас». «Гавел сподівався, що комуністи реформуються» – Щтєтіна Молоді люди, які зібралися на семінар у Сенаті, запитували чеських політиків про те, як сталося так, що комуністи стали тієї партією, від якої нині залежить стабільність уряду. А їхні вчителі запитували, як пояснити молодим людям злочинність комуністичного режиму, якщо стосовно прем’єр-міністра країни Андрея Бабіша в судовому порядку було доведено, що він був агентом комуністичної таємної служби СТБ. На це євродепутат Щтєтіна відповів згадуванням історії своєї зустрічі з першим президентом Чехії Вацлавом Гавелом незадовго до його смерті. І коли він запитав Гавела, чому комуністів не поставили поза законом, як це потім зробили в Україні, він почув від Гавела, що це була помилка, і що він сподівався, що «комуністи реформуються». «Це була велика помилка Вацлава Гавела. Великі люди роблять великі помилки», – сказав Яромір Щтєтіна. Ми перебуваємо в стані інформаційної війни – Чернін Депутат Томаш Чернін вважає, що помилка ця виникла тому, що і в Європі загрозу комунізму не вважали серйозною, і на відміну від «денацифікації», не приділяли достатньо уваги «декомунізації». «Німці самі зробили багато роботи, розуміючи свою вину за Другу світову війну. А з комунізму, навпаки, став такий собі «салонний грішок», незважаючи на те, що у світовому масштабі комунізм мав більше жертв», – пояснив Томаш Чернін. На його думку, зараз дуже важливо про це говорити і називати речі своїми іменами. Важливо усвідомити, що проти Європи ведеться інформаційна війна. Цю тезу підхопив і історик Мілан Барна, який звернув увагу на те, як нинішня інформаційна війна проти України нагадує фальсифікації, які ширили радянські ЗМІ та таємні служби в час окупації Чехословаччини, в 1968 році. «Крім тих загальних фраз, якими вони виправдовували свою інвазію, як наприклад те, що в Чехословаччині перемогли «праві», що там «повертається капіталізм», з’являються і цілком абсурдні історії. Наприклад, комуністичні спецслужби поширювали чутки, що чехословацькі матері навмисно заражають своїх дочок венеричними хворобами і підсилають їх до радянських солдат. Подібні абсурдні звинувачення, що, наприклад, українці вбивають дітей, лунають нині і проти України. Цими звинуваченнями вони намагаються обґрунтувати захоплення Криму та Донбасу», – пояснює історик Мілан Барта. Тому, на його думку, дуже важливо, щоб молоді люди розвивали в себе критичне мислення і могли відрізнити правдиву інформацію від теорій змов. Давід Свобода, якого запитали про корупцію в Україні та про те, чи ця країна спроможна досягти критеріїв для вступу в ЄС, сказав, що, на його переконання, значна частина історій про українську корупцію походить з кремлівських джерел, які намагаються представити Україну, як державу, яка не спроможна про себе подбати. Також, на його думку, активні українці дуже багато роблять для розвитку демократії, розуміючи, що від цього залежить майбутнє їхньої країни. У той час, як в Чехії, за його словами, демократію починають недооцінювати, і Чехія починає нагадувати йому Україну часів президента Віктора Януковича. Дискусію підсумував Томаш Чернін, який сказав, що потрібно реагувати на малі порушення демократії, для того, щоб потім не потрібно було ставати героями для її порятунку. Автор: Марія Щур Радіо Свобода 
    Лют 26, 2019 1425
  • 27 Лют 2019
    Вибори Президента України 2019: як проголосувати в Чехії? все що треба знати українцям
    До виборів Президента України залишається менше 5 тижнів(31 березня 2019 року), а отже українцям, які постійно проживають або тимчасово перебувають в Чехії і хочуть взяти в них участь– вже  варто не зволікати, і перевірити себе у списках виборців Сервіси Державного реєстру виборців (Особистий кабінет виборця), чи зареєструватися.  Що для цього треба?   UAPORTAL.CZ підготував для вас  детальну інструкцію, яка допоможе вам проголосувати у Чехії:  Я перебуваю в Чехії з коротким візитом (у відрядженні/ туристична подорож/ лікування ). Що мені робити? Якщо ви  постійно живете  в Україні, але у день виборів будете в Чехії, то маєте завчасно піти у відділ ведення реєстру виборців за місцем реєстрації і змінити місце голосування, вказавши, на яку з дільниць у Чехії плануєте йти. На жаль, для цього і досі треба фізично прийти у відділ реєстру виборців(переважно це державні місцеві адміністрації та виконкоми міських рад). Через інтернет цього наразі зробити не можна. Досвід показує, процедура займає близько 10-15 хвилин, але чим ближче до виборів, тим більшими ставатимуть черги у відділеннях. Якщо ви вже в Чехії – ваш варіант – стати на короткостроковий тимчасовий облік. Це означиає, що у посольстві України в Чеській Республіці  вас зареєструють у спеціальному журналі. У такому разі жодних штампів чи відміток у паспорті не ставлять. Далі справа за працівниками посольства – вони готують спеціальне подання на МЗС, а МЗС перешле його на ЦВК.   Я тимчасово проживаю в Чехії. Що треба  мені, аби проголосувати? У такому разі  ви маєте  два варіанти: зареєструватися у списку виборців чи стати на консульський облік. В чому різниця? Стати на консульський облік – швидший і простіший шлях автоматично з’явитися у списку виборців, радять у нашому посольстві і додають,також це можна зробити поштою. Для цього достатньо рекомендованим листом  надіслати: 1)     фото розміром 3х4 2)     оригінал закордонного паспорту (там мають поставити штамп) 3)     копія першої сторінки закордонного паспорту 4)     копія дозволу на проживання в Чехії / візи 5)     заповнену заяву (дивись тут – в кінці Наказу https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1458-11) 6)     копію першої сторінки внутрішнього паспорта або свідоцтва про народження. Це потрібно для того,  щоби в консульстві звірили всі дані.  «Ми все  опрацюємо, поставимо штамп в паспорті, і відішлемо людині документи назад». У межах Чеської Республіки це забере два три дні», - каже Валерій Борисов, перший секретар з консульських питань Посольства України в Чеській Республіці.  Ті ж самі документи можна також принести в посольство особисто. Заяву в такому разі вам роздрукують у консульстві. Ця процедура на місці, перевірили на власному досвіді, триває не більше 10-15 хвилин. Плюси: - на консульський облік може стати будь хто; - документи можна подавати особисто чи поштою; - твої дані опрацьовуються швидше. Ставши на консульський облік, інформація про тебе одразу передається електронною поштою в Київ. А отже – це кращий варіант для тих, хто в останній момент вирішить брати участь у голосуванні; Мінуси:  - варіант надіслати документи поштою - оригінал закордонного паспорту;   Зареєструватися у списку виборців. У  будь-який зручний для вас час (з 9:00 до 17:00 крім вихідних) – особисто подати до консульства заяву про включення до реєстру. При собі потрібно мати такі документи: 1)     документ про зміну своєї виборчої адреси (наприклад: дозвіл на проживання / картка побуту/ якщо ще не маєте картки довгострокового дозволу на проживання, і маєте тільки візу, тоді треба йти з підтверджувальними документами від роботодавця, або мати договір про оренду житла); 2)     закордонний паспорт; 3)     заяву. Вам її роздрукують у консульстві або скачати тут (див.в кінці Наказу); Плюси: - якщо ви не хочете мати штампів у паспорті, чи не хочете, щоб про ваше перебування у Чеській Республіці знали в посольстві Мінуси: - документи можна подавати тільки  особисто; - більше часу на реєстрацію. Заява інакша, ніж для консульського обліку. Її опрацьовують довше - спершу в Празі, потім оригінал надсилають у Київ  дипломатичною поштою.   Скільки в мене є ще часу, щоб зареєструватися у списку виборців? Якщо хочете  голосувати, краще заздалегідь подбайте про  включення до списку виборців. Найкраще – до 20-го березня , радять у посольстві. І хоча закон дозволяє зробити це до  25 березня включно, в амбасаді  пояснюють, що на ділі  вони зможуть таку заяву тільки прийняти, але гарантувати, що людина буде у списку виборців, не зможуть. Річ утім, що вже 25 березня  з Києва  до закордонних дільниць, розсилаються списки виборців. Тож,  щоб проголосувати без проблем, краще  зареєструватися  - завчасно. Але перш ніж звертатися у посольство –  краще перевірити себе у списку виборців  на сайті ЦВК. ЯК ПЕРЕВІРИТИ СЕБЕ У СПИСКУ ВИБОРЦІВ. ВІДЕОІНСТРУКЦІЯ   Валерій Борисов: «Скажімо, ви могли ставати на облік у посольство  5 років тому. Або ви думаєте, що стоїте на обліку, але вас могли зняти, бо ви вже зо  10 років не звертались до посольства. Тому  рекомендація  - щоби громадяни перевіряли себе в цьому списку. Це дуже легко. Потрібно просто ввести свої дані. Зареєструватися і впродовж доби тобі прийде підтвердження.  Ваша виборча адреса – в Празі, або ваша виборча адреса – в Україні». Я перебуваю в країні по біометричному паспорту, або польській візі, але хочу голосувати. Чи маю я право?  Так, звичайно, Навіть якщо Ви нелегально перебуваєте у країні, але хочете обирати свого президента – у посольстві  ніхто не перевірятиме Ваш статус. «Не маємо таких повноважень»:  - каже консул Валерій Борисов і додає:  «Така особа може проголосувати, якщо так само завчасно звернеться.  Протягом останніх років не було жодного прецеденту, щоби звідси передали про нього інформацію куди-небудь, чи щоб українець, прийшовши в посольство, видав свій статус» Куди мені йти  31 березня і  які документи при собі мати? Візьміть із собою закордонний паспорт!(внутрішній український  тут  не підходить). Прийдіть на виборчу дільницю у зазначений час.  Існує ще тимчасове посвідчення громадянина України. Але це супер рідкісний випадок. Це особа, яка отримала громадянство країни, але ще не отримала паспорт. У Чехії таких дільниць дві: 1. у місті Прага на території Консульства України (вул. Шарля де Голля 27); 2. у місті Брно на території Консульства України (вул. Барвічова 47/56)   Проголосувати можна  - з 8:00 до 20:00 годин місцевого часу.  Скільки часу  я можу витратити на голосування 31 березня 2019?  В українському посольстві в Празі  кажуть – можливі черги. Лише на сьогодні охочих проголосувати в празькій дільниці  - близько 17 тисяч чоловік. Валерій Борисов: «Ми будемо намагатися максимально ефективно опрацьовувати цю чергу.  Але якщо кожен себе перевірить на сайті ЦВК  завчасно, то це пришвидшить процес у день голосування»  Важливо! У день голосування не передбачається внесення  у список - нових виборців. Тобто,  якщо ви заздалегідь не подбали про включення до списку виборців, то проголосувати  - не зможете.   Якщо під час першого туру я в Чехії, а під час другого  – в Україні? Ті, хто зареєструвалися і проголосували в 1-му турі, автоматично залишаються в тому ж реєстрі виборців. А хто не зміг проголосувати 31  березня, у посольстві, радять наступного ж ранку, в понеділок, прийти і зареєструватися до списку виборців чи стати на консульський облік. Якщо ж Ви повертаєтеся в Україну, треба знову йти до органу ведення держреєстру і писати  заяву про зміну виборчої адреси. Або подати заяву про зняття з обліку одразу в консульстві. Тоді дипломати відправлять електронну заяву на МЗС , а звідти, на ЦВК. Така ж процедура буде  і для участі  в парламентських виборах. Однак  на  виборах до Верховної Ради всі, хто змінять місце  голосування, отримають тільки бюлетені за партійними списками. Віддати свої голоси за кандидатів у виборчих округах, не зможуть. У нашому  посольстві в Празі кажуть, українці у Чехії  - активні. І вже збираються йти на вибори. Лише з питанням, як зареєструватися  у списку виборців, приходить по 5-7 мейлів щодня, розповідають в амбасаді. Тут уже готуються приймати близько 17 тисяч громадян на дільниці, і це лише в Празі. Та попри високу явку, дипломати обіцяють впораються.  Допомагати їм у виборчих комісіях вже зголосилися  небайдужі українці. Кількість виборчих дільниць, залишається, як і раніше -  дві. «Наразі ми не вбачаємо необхідності збільшувати кількість дільниць тому все як і раніше – у Празі  і в Брно (консульський відділ)», каже Валерій Борисов, перший секретар з консульських питань Посольства України в Чеській Республіці. Загалом,  на сьогодні у  Чеській Республіці проживає близько 120  тисяч українців.  Це лише ті, хто перебуває тут офіційно.  Але наших громадян може бути більше. Ніхто не відслідковує  тих, хто  приїжджає  сюди на підробітки, та по біометричним  паспортам. Корисні посилання Веб-сайт МЗС, розділ «Консульські питання. Голосування громадян України за кордоном»: http://mfa.gov.ua/ua/consular-affairs/golsua Веб-сайт Центральної виборчої комісії України: http://cvk.gov.ua/ Веб-сайт Державного реєстру виборців: http://www.drv.gov.ua Ганна Бока, спеціально для UAPORTAL.CZ      
    9568 Опубліковано Anna Okolit Okolit
  • Автор Anna Okolit Okolit
    Вибори Президента України 2019: як проголосувати в Чехії? все що треба знати українцям
    До виборів Президента України залишається менше 5 тижнів(31 березня 2019 року), а отже українцям, які постійно проживають або тимчасово перебувають в Чехії і хочуть взяти в них участь– вже  варто не зволікати, і перевірити себе у списках виборців Сервіси Державного реєстру виборців (Особистий кабінет виборця), чи зареєструватися.  Що для цього треба?   UAPORTAL.CZ підготував для вас  детальну інструкцію, яка допоможе вам проголосувати у Чехії:  Я перебуваю в Чехії з коротким візитом (у відрядженні/ туристична подорож/ лікування ). Що мені робити? Якщо ви  постійно живете  в Україні, але у день виборів будете в Чехії, то маєте завчасно піти у відділ ведення реєстру виборців за місцем реєстрації і змінити місце голосування, вказавши, на яку з дільниць у Чехії плануєте йти. На жаль, для цього і досі треба фізично прийти у відділ реєстру виборців(переважно це державні місцеві адміністрації та виконкоми міських рад). Через інтернет цього наразі зробити не можна. Досвід показує, процедура займає близько 10-15 хвилин, але чим ближче до виборів, тим більшими ставатимуть черги у відділеннях. Якщо ви вже в Чехії – ваш варіант – стати на короткостроковий тимчасовий облік. Це означиає, що у посольстві України в Чеській Республіці  вас зареєструють у спеціальному журналі. У такому разі жодних штампів чи відміток у паспорті не ставлять. Далі справа за працівниками посольства – вони готують спеціальне подання на МЗС, а МЗС перешле його на ЦВК.   Я тимчасово проживаю в Чехії. Що треба  мені, аби проголосувати? У такому разі  ви маєте  два варіанти: зареєструватися у списку виборців чи стати на консульський облік. В чому різниця? Стати на консульський облік – швидший і простіший шлях автоматично з’явитися у списку виборців, радять у нашому посольстві і додають,також це можна зробити поштою. Для цього достатньо рекомендованим листом  надіслати: 1)     фото розміром 3х4 2)     оригінал закордонного паспорту (там мають поставити штамп) 3)     копія першої сторінки закордонного паспорту 4)     копія дозволу на проживання в Чехії / візи 5)     заповнену заяву (дивись тут – в кінці Наказу https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1458-11) 6)     копію першої сторінки внутрішнього паспорта або свідоцтва про народження. Це потрібно для того,  щоби в консульстві звірили всі дані.  «Ми все  опрацюємо, поставимо штамп в паспорті, і відішлемо людині документи назад». У межах Чеської Республіки це забере два три дні», - каже Валерій Борисов, перший секретар з консульських питань Посольства України в Чеській Республіці.  Ті ж самі документи можна також принести в посольство особисто. Заяву в такому разі вам роздрукують у консульстві. Ця процедура на місці, перевірили на власному досвіді, триває не більше 10-15 хвилин. Плюси: - на консульський облік може стати будь хто; - документи можна подавати особисто чи поштою; - твої дані опрацьовуються швидше. Ставши на консульський облік, інформація про тебе одразу передається електронною поштою в Київ. А отже – це кращий варіант для тих, хто в останній момент вирішить брати участь у голосуванні; Мінуси:  - варіант надіслати документи поштою - оригінал закордонного паспорту;   Зареєструватися у списку виборців. У  будь-який зручний для вас час (з 9:00 до 17:00 крім вихідних) – особисто подати до консульства заяву про включення до реєстру. При собі потрібно мати такі документи: 1)     документ про зміну своєї виборчої адреси (наприклад: дозвіл на проживання / картка побуту/ якщо ще не маєте картки довгострокового дозволу на проживання, і маєте тільки візу, тоді треба йти з підтверджувальними документами від роботодавця, або мати договір про оренду житла); 2)     закордонний паспорт; 3)     заяву. Вам її роздрукують у консульстві або скачати тут (див.в кінці Наказу); Плюси: - якщо ви не хочете мати штампів у паспорті, чи не хочете, щоб про ваше перебування у Чеській Республіці знали в посольстві Мінуси: - документи можна подавати тільки  особисто; - більше часу на реєстрацію. Заява інакша, ніж для консульського обліку. Її опрацьовують довше - спершу в Празі, потім оригінал надсилають у Київ  дипломатичною поштою.   Скільки в мене є ще часу, щоб зареєструватися у списку виборців? Якщо хочете  голосувати, краще заздалегідь подбайте про  включення до списку виборців. Найкраще – до 20-го березня , радять у посольстві. І хоча закон дозволяє зробити це до  25 березня включно, в амбасаді  пояснюють, що на ділі  вони зможуть таку заяву тільки прийняти, але гарантувати, що людина буде у списку виборців, не зможуть. Річ утім, що вже 25 березня  з Києва  до закордонних дільниць, розсилаються списки виборців. Тож,  щоб проголосувати без проблем, краще  зареєструватися  - завчасно. Але перш ніж звертатися у посольство –  краще перевірити себе у списку виборців  на сайті ЦВК. ЯК ПЕРЕВІРИТИ СЕБЕ У СПИСКУ ВИБОРЦІВ. ВІДЕОІНСТРУКЦІЯ   Валерій Борисов: «Скажімо, ви могли ставати на облік у посольство  5 років тому. Або ви думаєте, що стоїте на обліку, але вас могли зняти, бо ви вже зо  10 років не звертались до посольства. Тому  рекомендація  - щоби громадяни перевіряли себе в цьому списку. Це дуже легко. Потрібно просто ввести свої дані. Зареєструватися і впродовж доби тобі прийде підтвердження.  Ваша виборча адреса – в Празі, або ваша виборча адреса – в Україні». Я перебуваю в країні по біометричному паспорту, або польській візі, але хочу голосувати. Чи маю я право?  Так, звичайно, Навіть якщо Ви нелегально перебуваєте у країні, але хочете обирати свого президента – у посольстві  ніхто не перевірятиме Ваш статус. «Не маємо таких повноважень»:  - каже консул Валерій Борисов і додає:  «Така особа може проголосувати, якщо так само завчасно звернеться.  Протягом останніх років не було жодного прецеденту, щоби звідси передали про нього інформацію куди-небудь, чи щоб українець, прийшовши в посольство, видав свій статус» Куди мені йти  31 березня і  які документи при собі мати? Візьміть із собою закордонний паспорт!(внутрішній український  тут  не підходить). Прийдіть на виборчу дільницю у зазначений час.  Існує ще тимчасове посвідчення громадянина України. Але це супер рідкісний випадок. Це особа, яка отримала громадянство країни, але ще не отримала паспорт. У Чехії таких дільниць дві: 1. у місті Прага на території Консульства України (вул. Шарля де Голля 27); 2. у місті Брно на території Консульства України (вул. Барвічова 47/56)   Проголосувати можна  - з 8:00 до 20:00 годин місцевого часу.  Скільки часу  я можу витратити на голосування 31 березня 2019?  В українському посольстві в Празі  кажуть – можливі черги. Лише на сьогодні охочих проголосувати в празькій дільниці  - близько 17 тисяч чоловік. Валерій Борисов: «Ми будемо намагатися максимально ефективно опрацьовувати цю чергу.  Але якщо кожен себе перевірить на сайті ЦВК  завчасно, то це пришвидшить процес у день голосування»  Важливо! У день голосування не передбачається внесення  у список - нових виборців. Тобто,  якщо ви заздалегідь не подбали про включення до списку виборців, то проголосувати  - не зможете.   Якщо під час першого туру я в Чехії, а під час другого  – в Україні? Ті, хто зареєструвалися і проголосували в 1-му турі, автоматично залишаються в тому ж реєстрі виборців. А хто не зміг проголосувати 31  березня, у посольстві, радять наступного ж ранку, в понеділок, прийти і зареєструватися до списку виборців чи стати на консульський облік. Якщо ж Ви повертаєтеся в Україну, треба знову йти до органу ведення держреєстру і писати  заяву про зміну виборчої адреси. Або подати заяву про зняття з обліку одразу в консульстві. Тоді дипломати відправлять електронну заяву на МЗС , а звідти, на ЦВК. Така ж процедура буде  і для участі  в парламентських виборах. Однак  на  виборах до Верховної Ради всі, хто змінять місце  голосування, отримають тільки бюлетені за партійними списками. Віддати свої голоси за кандидатів у виборчих округах, не зможуть. У нашому  посольстві в Празі кажуть, українці у Чехії  - активні. І вже збираються йти на вибори. Лише з питанням, як зареєструватися  у списку виборців, приходить по 5-7 мейлів щодня, розповідають в амбасаді. Тут уже готуються приймати близько 17 тисяч громадян на дільниці, і це лише в Празі. Та попри високу явку, дипломати обіцяють впораються.  Допомагати їм у виборчих комісіях вже зголосилися  небайдужі українці. Кількість виборчих дільниць, залишається, як і раніше -  дві. «Наразі ми не вбачаємо необхідності збільшувати кількість дільниць тому все як і раніше – у Празі  і в Брно (консульський відділ)», каже Валерій Борисов, перший секретар з консульських питань Посольства України в Чеській Республіці. Загалом,  на сьогодні у  Чеській Республіці проживає близько 120  тисяч українців.  Це лише ті, хто перебуває тут офіційно.  Але наших громадян може бути більше. Ніхто не відслідковує  тих, хто  приїжджає  сюди на підробітки, та по біометричним  паспортам. Корисні посилання Веб-сайт МЗС, розділ «Консульські питання. Голосування громадян України за кордоном»: http://mfa.gov.ua/ua/consular-affairs/golsua Веб-сайт Центральної виборчої комісії України: http://cvk.gov.ua/ Веб-сайт Державного реєстру виборців: http://www.drv.gov.ua Ганна Бока, спеціально для UAPORTAL.CZ      
    Лют 27, 2019 9568
  • 01 Бер 2019
    Орест Зуб: "Найбільше можливостей для самореалізації та позитивного впливу у мене є в Україні"
    Орест Зуб - блогер, мандрівник, фанат ефективності та тайм-менеджменту, нещодавно завітав до Праги на “блогерську тусовку” з приводу відкриття філіалу українського Dream Hostel у столиці Чехії. Ми зустрілись поговорити - про свободу і роботу онлайн, про український ринок та можливості, про особисті пріоритети.    Маргарита: - Привіт, Оресте! Я би хотіла почати про твоєю професією. Ти - блогер. Це відносно новий вид діяльності, який часто сприймається як щось на межі роботи та хобі, а іноді і зовсім як розвага, на якій комусь щастить заробити копійчину. Скажи, чому саме блогерство - це професія?  Орест: - Привіт! Скажу так - тому що це передбачає роботу, підготовку та підвищення своїх кваліфікаційних здібностей. Блогерство передбачає необхідність сісти, сконцентруватися, зробити якийсь клапоть роботи. Воно вимагає постійного самовдосконалення. За нього непогано платять, якщо це робити професійно. Якщо всі згідні з тим, що журналіст - це професія, то чому блогер - не професія? Блогер - це професія, просто вона нова. І багато людей ще не до кінця розуміють механізм роботи. Але це однозначно професія. Це може бути і бізнесом.   М.: - Коли ти почав займатись блогерством?  О.: - Це був кінець 2011 року.   М.: - Розкажи про свій перехід відпрацевлаштування після університету і до блогерства.  О.: - Під час навчання в університеті я досить багато поїздив світом, навіть в Празі був на одній із конференцій. Я вчив право і був членом таких великих міжнародних студентських організацій як AIESEC та AEGEE, а після закінчення університету пройшов ряд стажувань: у Варшаві, Хорватії та в Індії. І, повернувшись, я почав працювати - на звичайній занудній роботі в державному правоохоронному органі. І ясно, що воно не співставлялося з тією реальністю, до якої я вже почав звикати. Тоді треба було придумати план відступу і контратаки. Тоді я і почав читати про тайм-менеджмент і шукати різні варіанти. Почав досліджувати онлайн-бізнес. Пройшло немало і небагато, мабуть, десь півтора року - цей період, коли ти думаєш, починаєш, пробуєш, взагалі нічого не виходить. А потім ти доходиш до певної критичної точки, коли оця чаша переповнюється. І тоді воно “пре”. Так було і у моєму випадку.   М.: - Як думаєш, які перспективи у блогерства? Чи не переживаєш, що сьогодні цей ринок росте настільки стрімко, що відносно скоро він стане перенасиченим і перестане бути цікавим?  О.: - Я думаю, що ні. Блогінг точно швидко не вмре, тому що він використовує сучасні технології, а технології розвиваються. Все більше і більше людей переходять в інтернет. Яким саме буде подальший розвиток… Очевидно, з’являтимуться інші інструменти, людям почнуть чіпи в голову вживляти - багато буде таких речей. І блогінг буде просто “перетікати”, змінювати форму. Адже блогінг - це не що інше ніж використання актуальних на данний момент медійних майданчиків і видача інформації у світ.    М.: - Ти на який майданчиках працюєш? О.: - Основний - це мій блог, окремий сайт openmind.com.ua. Це моє ядро. І його я доповнюю соціальними мережами: Facebook, Instagram, Telegram, YouTube. До того ж, у мене є мейл-розсилка. Все це формує майданчики для комунікації з аудиторією.    М.: - А яку аудиторію ти охоплюєш? О.: - Загалом - порядку 80 тисяч людей.    М.: - Українців, так? Ти ж пишеш тільки українською? О.: - Я пишу українською, так. Виключно. Тому, відповідно, лише українці мене і читають.    М: - А чи замислювався ти над англійською? Як над способом розширення аудиторії?  О.: - Думав про це. Але… фішка зовсім не в ширині аудиторії. Я не хочу бути “одним із багатьох блогерів”, для мене ця діяльність - як своєрідна місія. Я таким чином долучаюся до розвитку ua-нету. Сто років тому люди писали книги українською мовою. Сьогодні вести блог українською - це можливість підтримувати мову і продовжувати її розвивати. Вдумайтесь: в Україні всього лиш навсього 7% онлайн сторінок є українською мовою. Серед усіх українських онлайн ресурсів українською мовою - лише 7%. Решта - російською. І якщо я того не буду робити, або хтось інший… То воно, напевно, просто вмре. І тут мова не про розширення аудиторії… Це моє рішення як члена українського суспільства. Навіть якщо прагматично взяти питання бізнесу, то я вважаю це спеціалізацією, а не звуженням аудиторії.   М.: - З кого складається твоя аудиторія? Це здебільшого молоді люди, чи є звязок і зі старшим поколінням?  О.: - Враховуючи, що я вже цим досить довго займаюся, моя аудиторія росте зі мною. Я почав вести блог, коли мені було 23 або 24 роки. І тоді, очевидно, більшість моїх читачів - це були молоді спеціалісти, наприклад люди, котрі щойно закінчили університет. На сьогоднішній день левова частина моєї вудиторії - це люди 30-35-40 років. Я навіть робив дослідження аудиторії, і виявляється, що щонайменше чверть аудиторії, яка мене читає, в середньому заробляє втричі більше ніж середньостатистично по Україні. Тобто, я вважаю, що моя аудиторія - це думаючі люди, це інтелігентні люди, які хочуть бачити світ, які володіють кількома іноземними мовами. І так, моя аудиторія росте зі мною разом. Навіть тут у Празі на презентації декілька людей підходили і кажуть: “Ми тебе читаємо уже 5 років”. І це дуже приємно.    М.: - Статистику по читачах, яку ти озвучив, видає Google Analytics?  О.: - Так. Я знаю, наприклад, і звідки мене читають. Виходить десь так: понад 80% (81-82%) - це люди з України, 5% - це Польща, і потім 2-3% - США і деякі окремі країни Західної Європи, де живуть українці. Очевидно, що стовідсотково ті, хто мене читають - це українці, тому що я пишу українською мовою. Тобто, росіяни - вони не розуміють. І це можуть бути російськомовні українці, але вони читають українською, вони розуміють. Ru-нет не розуміє. І в цьому велика сила иого блогу, мені здається, тому що це дуже вузькопрофільно.    М.: - У тебе є й інші сайти. Розкажи, які ще маєш проекти?  О.: - unistudy.org.ua ще є, а також ukraine-travel-secrets.com - це мій перший сайт, він працює і сьогодні, у нього постійно іде органічний трафік. Але я ним не займаюся так, як я займаюсь openmind, бо це, все-таки моя душа. Ukraine-travel-secrets був моїм першим проектом, на якому я вчився і якому я завдячую тим, що почав активно розвиватися. Крім того, у мене є ще один ресурс, який я також розкручую - це unistudy.org.ua, онлайн портал для української молоді і студентства про міжнародні волонтерські програми, стажування та інші програми закордоном. Це інформаційний портал. Наша фішка у тому, що ми щодня публікуємо щось на кшталт: “Ось тут - стажування у Франції, тут - якась волонтерська група збирається їде до Чехії”. Ось такі речі.   М.: - Ти пишеш, що плануєш відвідати усі 193 країни. Наразі вже маєш за плечима 109. Скажи, чому саме подоржі як мета? О.: - Я завжди хотів подорожувати. Тобто, блог та вся онлайн-діяльність для мене були інструментами досягнення мети - свободи. Свобода - це моя фінальна мета. Я хочу побачити світ, хочу бути вільним і незалежним. І для того потрібно мати певні напрацювання: зокрема гроші та діяльність, яку можна здійснювати незалежно від свого місця перебування. От блог і став цією діяльністю. А подорожувати я хотів завжди. То був первийнний рушій, ця driving force. Потім я вже зрозумів, що подорожувати - це кльово, але за тим є щось далі. Є legacy, спадок, який ти можеш лишити, можливість приносити користь людям, розвиватись як професіонал - ці речі згодом уже приходять. А первинно - це просто бажання їздити і прагнення свободи.    М.: - Після всіх мандрівок, які ти маєш за плечима на сьогоднішній день, чи є у тебе своє улюблене місце, місто “номер 1”?  О.: - У світі? Україна точно. Львів.   М.: - А з відвіданих країн?  О.: - З відвіданих? Нема такого. Це схоже на те, щоб запитати у художника, яка його улюблена картина. В якийсь момент часу у тебе улюблена ця країна… Потім інша. А абсолютний номер 1 для мене - це Україна. Я пожив і побував у багатьох різних місцях, і під цим я маю на увазі “провів понад місяць часу, занурюючись у побутові речі, такі як пошук житла, прання, походи по продуктових магазинах”. Жив у Буенос-Айресі та Мексиці, у Таїланді, на Балі й у Індії, в Штатах у Каліфорнії. У мене був різний досвід, я багато дивився… і побачив, що на даному етапі життя найбільше можливостей для самореалізації та створення позитивного впливу у мене є в Україні.   М.: - Розкажи, чому?  О.: - На своєму полі завжди легше грати - це в першу чергу. У тебе більше контактів, знайомств і знань, ти краще відчуваєш ринок. У себе - ти як риба у воді. Часто говорять про те як люди виїжджають. Наприклад у Чехії більшість людей - емігранти. Принаймні серед тих, котрі зустрічались мені. Ясно, що в кожного є своя особиста причина для виїзду. Але якщо взяти з точки зору фінансів та економічних показників, то… У нас ринок іще не настільки наповнений, як у західних країнах. Відповідно, легше “вирулити”. Тобто піднятися у фінансовому плані в Україні можна швидше ніж у багатьох країнах Західної Європи. Сюди ти приїжджаєш уже на готове і стаєш частинкою системи. Я розумію, звісно, що є окремі історії успіху, але абсолютна більшість українців тут - це стандартні випадки. В Україні твоя цінність на ринку може бути більшою за рахунок незаповнення ринку і за рахунок отриманих закордоном знань і досвіду, коли ти приїжджаєш до України та імплементовуєш досвід, отриманий в розвинутих економіках. До того ж, мені подобається відчуття причетності до змін. Я бачу, як змінюються міста, як змінюються люди. І для мене особисто це важливо.   М.: - От скажи, що б ти, котрий одного дня вирішив змінити своє життя, порадив молодим випускникам університетів? Адже часто ми в Україні ідемо до університету у 17-18 років і зовсім іще не знажмо, чим саме прагнемо займатись у житті. І після випускного вечора опиняємось на роздоріжжі. Куди іти? О.: - Треба шукати. Це чудовий час, коли можна шукати, за що взятись. І, швидше за все, спроб буде значно більше, ніж ми собі могли передбачити. Я особисто займався купою різних справ до того, ніж знайшов свій формат діяльності. Практична штука, з якої почати - це принцип ікігай - варіант, коли ви холоднокровно накладаєте те, що любите, на те, що вмієте або чому можете навчитися, на те, що потрібно Всесвіту і на те, за що платять. Принцип ікігай - це найбільш практичний у даному випадку підхід до пошуку справи життя.    М.: - Розкажи, як народилась книга “Формула продуктивності”? О.: - Книжка - це частина моєї професійної діяльності. Я почав вести openmind.com.ua на тему саморозвитку, писати власні думки, певні напрацювання та роздуми. Якщо в архіві відмотати назад і подивитись статті за 11 і 12 рік, більшість із них були про саморозвиток, ця тематика мене дуже цікавила. Я почав напрошуватися проводити лекції до різних студентських організацій та й будь-куди, де мене могли брати. Я всюди приходив зі словами: “Давайте я вам розкажу, проведу тренінг - ось такий, такий і такий”. Пізніше почав проводити онлайн-тренінги, згодом - вже на комерційній основі. В результаті всі мої напрацювання у тайм-менеджменті стали книгою.    М.: - Скільки в цій книзі аналізу вичитаного матеріалу, а скільки - твоїх  особистих доопрацювань?  О.: - Однозначно абсолютна більшість - це вже існуючі речі. В світі все вже є. Все вже вигадано. Будь-яке нове - це вже не зовсім нове, але більш грамотне і вдале поєднання ознак чогось попереднього. Перед Facebook були інші соціальні мережі, перед iPhone - інші телефони. Це просто більш довершені форми. Так і моя книга - це своєрідна витяжка найефективніших, на мою думку, фішок тайм-менеджменту. А те, як я їх поєднав і подав читачеві - ось це вже, напевно, своєрідне ноу-хау. У книзі - стопроцентна практика. Її фішка в простоті - багато хто мені це каже. Книжка проста, і коли її читаєш, складається враження, наче Орест тут поряд із тобою сидить і з тобою спілкується. М.: - Скільки екземплярів ви вже продали? Чи перевидаєте книгу повторно? О.: - Вже продали понад 5 тисяч примірників, це бестселер українського сегменту. Вже вийшло пару тиражів. Ми завантажуємо примірники до книгарні, люди розкуповують - і ми друкуємо новий тираж.   М.: - Ти згадував, що нещодавно став почесним амбасадором Львова. Розкажи, будь ласка, що це означає і що входить у твої “обов’язки”? О.: - Я став амбасадором в листопаді 2018 року. Люди звикли, що амбасадор - це офіційний представник, і для такої позиції найкраще підходять якісь відомі публічні люди: спортсмени, культурні діячі тощо. Але в даному контексті Інтституту Почесного Амбасадора Львову фішка полягає в тому, щоби популяризувати Львів як напрямок для ділового туризму. І тут амбасадорів вибирають за критерієм, який я називаю “широко відомий у вузьких колах”. Тобто це люди, які користуються повагою та авторитетом у якійсь своїй вузькопрофільній індустрії, і які здатні привернути увагу цієї індустрії до свого міста. Я спеціалізуюсь на онлан-підприємництві. У світі є категорія людей, які називають себе digital nomad, які подорожують світом і працюють, як правило, у різних медійних індустріях - типу блогери, онлайн-підприємці, фрілансери і так далі. І вони десь тусять, зустрічаються в різних локаціях по цілому світі, і Львів, на мою думку, є чудовим напрямком для збільшення цього трафіку. Ми ведемо перемовини і працюємо над тим, аби привернути увагу цих людей до Львова. Бо це не так просто - коли на радарі є Нью-Йорк, Лісабон, Ріо-де-Жанейро, тяжко привезти людей до Львова.    М.: - Чим заманюєте?  О.: - Перш за все, потрібно самому проявити лояльність. Я перший іду на певні події як учасник, знайомлюсь із людьми, починаю із ними вести діалог і запрошую їх. Вони спочатку часто кажуть: “Ех, ти знаєш, щось я не дуже…” Тобто, ти мусиш показати людям, що Львів для них буде вигідним, що там можна провести якусь подію. Тому існує Lviv Convention Bureau - це окремий департамент міської ради, який займається розвитком ділового туризму. І вони мають змогу запросити людей і провести ознайомчий тур - це коли прилітає якийсь потенційний делегат, його зустрічають в аеропорту і возять, показують місця під конференц-зали, готельну та ресторанну індустрії, аби людина переконалася, що Львів - це класне місце для проведення заходу.   М.: - І переконала інших.  О.: - Саме так. А у Львова є дуже класна властивість - Львів дуже легко у себе закохує. Тобто, як тільки ти потрапляєш до Львова - “всьо”. Ти вже поплив, ти розтанув. Я народився та виріс у Львові. Я це місто дуже добре знаю.   М.: - А як ти взагалі вважаєш, чи стала Україна більш відкритою та привабливою для світу після запровадження безвізу та появи нових лоукостів у країні? Словом, після того як світ став відкритішим для України та почався безперервний рух мандрівників? О.: - Той факт, що зараз кожен українець може собі за тисячу гривень зробити біометричний паспорт і просто ось так поїхати собі куди він хоче - це колосальний прорив, якого не було в нас із часів Незалежності. З’являється дуже багато можливостей. Я не маю статистичних даних, але, те що люди почали значно більше їздити - це факт. З’являються прямі поїзди до Польщі, у Львові стрімко зростає аеропорт. За 2018 рік у нас було більше ніж півтора мільйони перевезених пасажирів - це зростання у 47% за рік, це дуже багато. Тобто тенденція колосальна! І це напряму впливає на все! Люди поїхали, подивились, вони мають з чим порівняти, вони якісь цікаві ідеї привезли назад. Зараз кажуть: “Ооо, всі повиїжджають”. О’кей! Ми живемо у вільній країні. Добре, що та можливість є. Ти поїхав, подивився, які є можливості. Хочеш - лишився, не хочеш - то попрацював, заробив якісь гроші, можеш потім інвестувати їх у себе вдома. Або приїхати з новими знаннями. Це круто, я вважаю! Так має бути! Так що світ відкритий для всіх, варто просто скористатись можливостями, які у ньому є доступні!   Спілкувалась Маргарита ГолобродськаІлюстраційне фото - openmind.com.ua
    2362 Опубліковано Marharyta Golobrodska
  • Автор Marharyta Golobrodska
    Орест Зуб: "Найбільше можливостей для самореалізації та позитивного впливу у мене є в Україні"
    Орест Зуб - блогер, мандрівник, фанат ефективності та тайм-менеджменту, нещодавно завітав до Праги на “блогерську тусовку” з приводу відкриття філіалу українського Dream Hostel у столиці Чехії. Ми зустрілись поговорити - про свободу і роботу онлайн, про український ринок та можливості, про особисті пріоритети.    Маргарита: - Привіт, Оресте! Я би хотіла почати про твоєю професією. Ти - блогер. Це відносно новий вид діяльності, який часто сприймається як щось на межі роботи та хобі, а іноді і зовсім як розвага, на якій комусь щастить заробити копійчину. Скажи, чому саме блогерство - це професія?  Орест: - Привіт! Скажу так - тому що це передбачає роботу, підготовку та підвищення своїх кваліфікаційних здібностей. Блогерство передбачає необхідність сісти, сконцентруватися, зробити якийсь клапоть роботи. Воно вимагає постійного самовдосконалення. За нього непогано платять, якщо це робити професійно. Якщо всі згідні з тим, що журналіст - це професія, то чому блогер - не професія? Блогер - це професія, просто вона нова. І багато людей ще не до кінця розуміють механізм роботи. Але це однозначно професія. Це може бути і бізнесом.   М.: - Коли ти почав займатись блогерством?  О.: - Це був кінець 2011 року.   М.: - Розкажи про свій перехід відпрацевлаштування після університету і до блогерства.  О.: - Під час навчання в університеті я досить багато поїздив світом, навіть в Празі був на одній із конференцій. Я вчив право і був членом таких великих міжнародних студентських організацій як AIESEC та AEGEE, а після закінчення університету пройшов ряд стажувань: у Варшаві, Хорватії та в Індії. І, повернувшись, я почав працювати - на звичайній занудній роботі в державному правоохоронному органі. І ясно, що воно не співставлялося з тією реальністю, до якої я вже почав звикати. Тоді треба було придумати план відступу і контратаки. Тоді я і почав читати про тайм-менеджмент і шукати різні варіанти. Почав досліджувати онлайн-бізнес. Пройшло немало і небагато, мабуть, десь півтора року - цей період, коли ти думаєш, починаєш, пробуєш, взагалі нічого не виходить. А потім ти доходиш до певної критичної точки, коли оця чаша переповнюється. І тоді воно “пре”. Так було і у моєму випадку.   М.: - Як думаєш, які перспективи у блогерства? Чи не переживаєш, що сьогодні цей ринок росте настільки стрімко, що відносно скоро він стане перенасиченим і перестане бути цікавим?  О.: - Я думаю, що ні. Блогінг точно швидко не вмре, тому що він використовує сучасні технології, а технології розвиваються. Все більше і більше людей переходять в інтернет. Яким саме буде подальший розвиток… Очевидно, з’являтимуться інші інструменти, людям почнуть чіпи в голову вживляти - багато буде таких речей. І блогінг буде просто “перетікати”, змінювати форму. Адже блогінг - це не що інше ніж використання актуальних на данний момент медійних майданчиків і видача інформації у світ.    М.: - Ти на який майданчиках працюєш? О.: - Основний - це мій блог, окремий сайт openmind.com.ua. Це моє ядро. І його я доповнюю соціальними мережами: Facebook, Instagram, Telegram, YouTube. До того ж, у мене є мейл-розсилка. Все це формує майданчики для комунікації з аудиторією.    М.: - А яку аудиторію ти охоплюєш? О.: - Загалом - порядку 80 тисяч людей.    М.: - Українців, так? Ти ж пишеш тільки українською? О.: - Я пишу українською, так. Виключно. Тому, відповідно, лише українці мене і читають.    М: - А чи замислювався ти над англійською? Як над способом розширення аудиторії?  О.: - Думав про це. Але… фішка зовсім не в ширині аудиторії. Я не хочу бути “одним із багатьох блогерів”, для мене ця діяльність - як своєрідна місія. Я таким чином долучаюся до розвитку ua-нету. Сто років тому люди писали книги українською мовою. Сьогодні вести блог українською - це можливість підтримувати мову і продовжувати її розвивати. Вдумайтесь: в Україні всього лиш навсього 7% онлайн сторінок є українською мовою. Серед усіх українських онлайн ресурсів українською мовою - лише 7%. Решта - російською. І якщо я того не буду робити, або хтось інший… То воно, напевно, просто вмре. І тут мова не про розширення аудиторії… Це моє рішення як члена українського суспільства. Навіть якщо прагматично взяти питання бізнесу, то я вважаю це спеціалізацією, а не звуженням аудиторії.   М.: - З кого складається твоя аудиторія? Це здебільшого молоді люди, чи є звязок і зі старшим поколінням?  О.: - Враховуючи, що я вже цим досить довго займаюся, моя аудиторія росте зі мною. Я почав вести блог, коли мені було 23 або 24 роки. І тоді, очевидно, більшість моїх читачів - це були молоді спеціалісти, наприклад люди, котрі щойно закінчили університет. На сьогоднішній день левова частина моєї вудиторії - це люди 30-35-40 років. Я навіть робив дослідження аудиторії, і виявляється, що щонайменше чверть аудиторії, яка мене читає, в середньому заробляє втричі більше ніж середньостатистично по Україні. Тобто, я вважаю, що моя аудиторія - це думаючі люди, це інтелігентні люди, які хочуть бачити світ, які володіють кількома іноземними мовами. І так, моя аудиторія росте зі мною разом. Навіть тут у Празі на презентації декілька людей підходили і кажуть: “Ми тебе читаємо уже 5 років”. І це дуже приємно.    М.: - Статистику по читачах, яку ти озвучив, видає Google Analytics?  О.: - Так. Я знаю, наприклад, і звідки мене читають. Виходить десь так: понад 80% (81-82%) - це люди з України, 5% - це Польща, і потім 2-3% - США і деякі окремі країни Західної Європи, де живуть українці. Очевидно, що стовідсотково ті, хто мене читають - це українці, тому що я пишу українською мовою. Тобто, росіяни - вони не розуміють. І це можуть бути російськомовні українці, але вони читають українською, вони розуміють. Ru-нет не розуміє. І в цьому велика сила иого блогу, мені здається, тому що це дуже вузькопрофільно.    М.: - У тебе є й інші сайти. Розкажи, які ще маєш проекти?  О.: - unistudy.org.ua ще є, а також ukraine-travel-secrets.com - це мій перший сайт, він працює і сьогодні, у нього постійно іде органічний трафік. Але я ним не займаюся так, як я займаюсь openmind, бо це, все-таки моя душа. Ukraine-travel-secrets був моїм першим проектом, на якому я вчився і якому я завдячую тим, що почав активно розвиватися. Крім того, у мене є ще один ресурс, який я також розкручую - це unistudy.org.ua, онлайн портал для української молоді і студентства про міжнародні волонтерські програми, стажування та інші програми закордоном. Це інформаційний портал. Наша фішка у тому, що ми щодня публікуємо щось на кшталт: “Ось тут - стажування у Франції, тут - якась волонтерська група збирається їде до Чехії”. Ось такі речі.   М.: - Ти пишеш, що плануєш відвідати усі 193 країни. Наразі вже маєш за плечима 109. Скажи, чому саме подоржі як мета? О.: - Я завжди хотів подорожувати. Тобто, блог та вся онлайн-діяльність для мене були інструментами досягнення мети - свободи. Свобода - це моя фінальна мета. Я хочу побачити світ, хочу бути вільним і незалежним. І для того потрібно мати певні напрацювання: зокрема гроші та діяльність, яку можна здійснювати незалежно від свого місця перебування. От блог і став цією діяльністю. А подорожувати я хотів завжди. То був первийнний рушій, ця driving force. Потім я вже зрозумів, що подорожувати - це кльово, але за тим є щось далі. Є legacy, спадок, який ти можеш лишити, можливість приносити користь людям, розвиватись як професіонал - ці речі згодом уже приходять. А первинно - це просто бажання їздити і прагнення свободи.    М.: - Після всіх мандрівок, які ти маєш за плечима на сьогоднішній день, чи є у тебе своє улюблене місце, місто “номер 1”?  О.: - У світі? Україна точно. Львів.   М.: - А з відвіданих країн?  О.: - З відвіданих? Нема такого. Це схоже на те, щоб запитати у художника, яка його улюблена картина. В якийсь момент часу у тебе улюблена ця країна… Потім інша. А абсолютний номер 1 для мене - це Україна. Я пожив і побував у багатьох різних місцях, і під цим я маю на увазі “провів понад місяць часу, занурюючись у побутові речі, такі як пошук житла, прання, походи по продуктових магазинах”. Жив у Буенос-Айресі та Мексиці, у Таїланді, на Балі й у Індії, в Штатах у Каліфорнії. У мене був різний досвід, я багато дивився… і побачив, що на даному етапі життя найбільше можливостей для самореалізації та створення позитивного впливу у мене є в Україні.   М.: - Розкажи, чому?  О.: - На своєму полі завжди легше грати - це в першу чергу. У тебе більше контактів, знайомств і знань, ти краще відчуваєш ринок. У себе - ти як риба у воді. Часто говорять про те як люди виїжджають. Наприклад у Чехії більшість людей - емігранти. Принаймні серед тих, котрі зустрічались мені. Ясно, що в кожного є своя особиста причина для виїзду. Але якщо взяти з точки зору фінансів та економічних показників, то… У нас ринок іще не настільки наповнений, як у західних країнах. Відповідно, легше “вирулити”. Тобто піднятися у фінансовому плані в Україні можна швидше ніж у багатьох країнах Західної Європи. Сюди ти приїжджаєш уже на готове і стаєш частинкою системи. Я розумію, звісно, що є окремі історії успіху, але абсолютна більшість українців тут - це стандартні випадки. В Україні твоя цінність на ринку може бути більшою за рахунок незаповнення ринку і за рахунок отриманих закордоном знань і досвіду, коли ти приїжджаєш до України та імплементовуєш досвід, отриманий в розвинутих економіках. До того ж, мені подобається відчуття причетності до змін. Я бачу, як змінюються міста, як змінюються люди. І для мене особисто це важливо.   М.: - От скажи, що б ти, котрий одного дня вирішив змінити своє життя, порадив молодим випускникам університетів? Адже часто ми в Україні ідемо до університету у 17-18 років і зовсім іще не знажмо, чим саме прагнемо займатись у житті. І після випускного вечора опиняємось на роздоріжжі. Куди іти? О.: - Треба шукати. Це чудовий час, коли можна шукати, за що взятись. І, швидше за все, спроб буде значно більше, ніж ми собі могли передбачити. Я особисто займався купою різних справ до того, ніж знайшов свій формат діяльності. Практична штука, з якої почати - це принцип ікігай - варіант, коли ви холоднокровно накладаєте те, що любите, на те, що вмієте або чому можете навчитися, на те, що потрібно Всесвіту і на те, за що платять. Принцип ікігай - це найбільш практичний у даному випадку підхід до пошуку справи життя.    М.: - Розкажи, як народилась книга “Формула продуктивності”? О.: - Книжка - це частина моєї професійної діяльності. Я почав вести openmind.com.ua на тему саморозвитку, писати власні думки, певні напрацювання та роздуми. Якщо в архіві відмотати назад і подивитись статті за 11 і 12 рік, більшість із них були про саморозвиток, ця тематика мене дуже цікавила. Я почав напрошуватися проводити лекції до різних студентських організацій та й будь-куди, де мене могли брати. Я всюди приходив зі словами: “Давайте я вам розкажу, проведу тренінг - ось такий, такий і такий”. Пізніше почав проводити онлайн-тренінги, згодом - вже на комерційній основі. В результаті всі мої напрацювання у тайм-менеджменті стали книгою.    М.: - Скільки в цій книзі аналізу вичитаного матеріалу, а скільки - твоїх  особистих доопрацювань?  О.: - Однозначно абсолютна більшість - це вже існуючі речі. В світі все вже є. Все вже вигадано. Будь-яке нове - це вже не зовсім нове, але більш грамотне і вдале поєднання ознак чогось попереднього. Перед Facebook були інші соціальні мережі, перед iPhone - інші телефони. Це просто більш довершені форми. Так і моя книга - це своєрідна витяжка найефективніших, на мою думку, фішок тайм-менеджменту. А те, як я їх поєднав і подав читачеві - ось це вже, напевно, своєрідне ноу-хау. У книзі - стопроцентна практика. Її фішка в простоті - багато хто мені це каже. Книжка проста, і коли її читаєш, складається враження, наче Орест тут поряд із тобою сидить і з тобою спілкується. М.: - Скільки екземплярів ви вже продали? Чи перевидаєте книгу повторно? О.: - Вже продали понад 5 тисяч примірників, це бестселер українського сегменту. Вже вийшло пару тиражів. Ми завантажуємо примірники до книгарні, люди розкуповують - і ми друкуємо новий тираж.   М.: - Ти згадував, що нещодавно став почесним амбасадором Львова. Розкажи, будь ласка, що це означає і що входить у твої “обов’язки”? О.: - Я став амбасадором в листопаді 2018 року. Люди звикли, що амбасадор - це офіційний представник, і для такої позиції найкраще підходять якісь відомі публічні люди: спортсмени, культурні діячі тощо. Але в даному контексті Інтституту Почесного Амбасадора Львову фішка полягає в тому, щоби популяризувати Львів як напрямок для ділового туризму. І тут амбасадорів вибирають за критерієм, який я називаю “широко відомий у вузьких колах”. Тобто це люди, які користуються повагою та авторитетом у якійсь своїй вузькопрофільній індустрії, і які здатні привернути увагу цієї індустрії до свого міста. Я спеціалізуюсь на онлан-підприємництві. У світі є категорія людей, які називають себе digital nomad, які подорожують світом і працюють, як правило, у різних медійних індустріях - типу блогери, онлайн-підприємці, фрілансери і так далі. І вони десь тусять, зустрічаються в різних локаціях по цілому світі, і Львів, на мою думку, є чудовим напрямком для збільшення цього трафіку. Ми ведемо перемовини і працюємо над тим, аби привернути увагу цих людей до Львова. Бо це не так просто - коли на радарі є Нью-Йорк, Лісабон, Ріо-де-Жанейро, тяжко привезти людей до Львова.    М.: - Чим заманюєте?  О.: - Перш за все, потрібно самому проявити лояльність. Я перший іду на певні події як учасник, знайомлюсь із людьми, починаю із ними вести діалог і запрошую їх. Вони спочатку часто кажуть: “Ех, ти знаєш, щось я не дуже…” Тобто, ти мусиш показати людям, що Львів для них буде вигідним, що там можна провести якусь подію. Тому існує Lviv Convention Bureau - це окремий департамент міської ради, який займається розвитком ділового туризму. І вони мають змогу запросити людей і провести ознайомчий тур - це коли прилітає якийсь потенційний делегат, його зустрічають в аеропорту і возять, показують місця під конференц-зали, готельну та ресторанну індустрії, аби людина переконалася, що Львів - це класне місце для проведення заходу.   М.: - І переконала інших.  О.: - Саме так. А у Львова є дуже класна властивість - Львів дуже легко у себе закохує. Тобто, як тільки ти потрапляєш до Львова - “всьо”. Ти вже поплив, ти розтанув. Я народився та виріс у Львові. Я це місто дуже добре знаю.   М.: - А як ти взагалі вважаєш, чи стала Україна більш відкритою та привабливою для світу після запровадження безвізу та появи нових лоукостів у країні? Словом, після того як світ став відкритішим для України та почався безперервний рух мандрівників? О.: - Той факт, що зараз кожен українець може собі за тисячу гривень зробити біометричний паспорт і просто ось так поїхати собі куди він хоче - це колосальний прорив, якого не було в нас із часів Незалежності. З’являється дуже багато можливостей. Я не маю статистичних даних, але, те що люди почали значно більше їздити - це факт. З’являються прямі поїзди до Польщі, у Львові стрімко зростає аеропорт. За 2018 рік у нас було більше ніж півтора мільйони перевезених пасажирів - це зростання у 47% за рік, це дуже багато. Тобто тенденція колосальна! І це напряму впливає на все! Люди поїхали, подивились, вони мають з чим порівняти, вони якісь цікаві ідеї привезли назад. Зараз кажуть: “Ооо, всі повиїжджають”. О’кей! Ми живемо у вільній країні. Добре, що та можливість є. Ти поїхав, подивився, які є можливості. Хочеш - лишився, не хочеш - то попрацював, заробив якісь гроші, можеш потім інвестувати їх у себе вдома. Або приїхати з новими знаннями. Це круто, я вважаю! Так має бути! Так що світ відкритий для всіх, варто просто скористатись можливостями, які у ньому є доступні!   Спілкувалась Маргарита ГолобродськаІлюстраційне фото - openmind.com.ua
    Бер 01, 2019 2362
  • 02 Бер 2019
    Дайджест новин тижня— з 25 лютого по 3 березня 2019 року
    Новини, варті вашої уваги за тиждень, що минув. Ви читаєте дайджест найцікавіших та найважливіших новин, який є результатом моніторингу кількох десятків джерел різними мовами. З нашим дайджестом ви заощадите час і дізнаєтесь про всі новини, варті вашої уваги. Читайте нас щотижня. Головне коротко: Україна отримала півмільярдний кредит під гарантію МБРР На Сході України 25 лютого загинув військовий ЗСУ Садовий знявся з виборів на користь Гриценка З 1 березня в Україні почали монетизацію субсидій Україна не братиме участі в «Євробаченні-2019» Конституційний суд скасував статтю про “незаконне збагачення” У ЄС зросла кількість відмов українцям у в’їзді   Україна отримала півмільярдний кредит під гарантію МБРР. 28 лютого 2019 року Україна залучила кредит у розмірі 529 млн. євро, наданий Deutsche Bank під Гарантію на підтримку державної політики у сфері економічного зростання та фіскально стійких послуг від Міжнародного банку реконструкції та розвитку (МБРР). Deutsche Bank надав кредит у розмірі 529 млн. євро двома траншами: траншем A у розмірі 240 млн. євро з терміном погашення 4 роки та траншем B у розмірі 289 млн. євро з терміном погашення 10 років. (Новинарня)   Крим – це Україна, - заява Держсекретаря США у 5-ту річницю окупації Росією Криму. У п’яту річницю окупації Росією Криму, держсекретар США Майк Помпео заявив: «Світ не забув цинічної брехні, до якої вдавалась Росія, щоб виправдати свою агресію і замаскувати спробу анексії української території». Він вкотре підтвердив незмінну позицію Сполучених Штатів. Міжнародна спільнота не повинна миритись з незаконною анексією Криму, наголошує Держдеп США. (VoA)   Порошенко провів зустріч з Волкером на есмінці “Дональд Кук”. Президент Петро Порошенко у вівторок, 26 лютого, провів зустріч зі спецпредставником Держдепартаменту США з питань України Куртом Волкером на борту американського ракетного есмінця “Дональд Кук”, що прибув до Одеси. “Сьогоднішній візит американських суден до Одеси є яскравою демонстрацією унікальної співпраці між Києвом і Вашингтоном”, – ідеться в повідомленні прес-служби Порошенка. (Новинарня)   На Сході України 25 лютого загинув військовий ЗСУ. Проросійські бойовики у понеділок, 25 лютого, шість разів обстріляли позиції українських військових на Донбасі. Внаслідок цього загинув один український військовослужбовець та ще один був поранений. (DW)   Садовий знявся з виборів на користь Гриценка. Кандидат у президенти, міський голова Львова Андрій Садовий відмовився від участі у виборах на користь Анатолія Гриценка. Про це Садовий сказав на брифінгу в п’ятницю, 1 березня. “Я прийняв рішення – я відкликаю свою кандидатуру з виборів президента і оголошую про підтримку на виборах на пост президента Анатолія Гриценка”, – сказав він. Останні опитування показують, що ані лідер "Громадянської позиції", ані лідер "Самопомочі" наразі не входять до трійки лідерів передвиборчих перегонів. (BBC Ukr)   З 1 березня в Україні почали монетизацію субсидій. З 1 березня в Україні стартував процес монетизації субсидій. Відповідне рішення було ухвалене Кабінетом міністрів 6 лютого. Як повідомляв міністр соціальної політики Андрій Рева, готівкою будуть виплачувати субсидії тим домогосподарствам, яким субсидія призначена на поточний опалювальний сезон. Наразі таких домогосподарств більш ніж 3,7 мільйона. За словами міністра, в середньому розмір виплати складатиме близько 1,5 тисячі. Рева наголосив, що пенсіонери отримуватимуть монетизовані субсидії одночасно з пенсією. (Радіо Свобода)   Як зміняться пенсії з 1 березня. Із 1 березня для більш як 10 мільйонів пенсіонерів буде проведено автоматичну індексацію пенсій, і підвищення виплат в середньому становитиме 255 гривень. Про це заявив міністр соціальної політики Андрій Рева під час засідання уряду в середу, 27 лютого. (Новинарня/Радіо Свобода)   Україна не братиме участі в «Євробаченні-2019». Національна суспільна телерадіокомпанія України заявила 27 лютого, що відмовилася від участі в Міжнародному пісенному конкурсі «Євробачення-2019». Таке рішення ухвалене після відмови трьох фіналістів нацвідбору представляти Україну на пісенному конкурсі в Тель-Авіві. (DW)   Президент вимагає перевірити звинувачення в розкраданні в оборонпромі. Президент України Порошенко вимагає від правоохоронців перевірити інформацію про розкрадання на оборонних підприємствах, викладену в програмі “Наші гроші” проекту Bihus.Info. Він також підтримує тимчасове відсторонення від посади першого заступника секретаря Ради національної безпеки і оборони (РНБО) України Олега Гладковського на час проведення розслідування. “Укроборонпром” відсторонив директорів двох своїх підприємств у зв’язку з резонансним розслідуванням про розкраданні в оборонці. В концерні наголошують, що мають на меті забезпечити умови для проведення відповідного розслідування правоохоронними органами. У виборчому штабі Порошенка назвали розслідування журналістів передвиборчою технологією, яка спрямована проти чинного президента. (DW/Новинарня)   Конституційний суд скасував статтю про “незаконне збагачення”. Конституційний суд визнав неконституційною статтю 368-2 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання для чиновників за незаконне збагачення. Про це “Українській правді” повідомили джерела видання. Суд вирішив, що положення статті не відповідають принципам верховенства права та презумпції невинуватості. Зокрема, стаття про незаконне збагачення нібито зобов’язує самого підозрюваного довести законність його статків. Тоді як законодавство покладає тягар доведення виключно на обвинувачення. (УП)   У Конгрес США внесли законопроект про розкриття доходів Путіна. Конгрес США розгляне законопроект, що пропонує американській розвідці збирати дані про фінансові активи президента Росії Володимира Путіна і його соратників. На переконання авторів законопроекту, російський уряд використовує корупцію для утримання влади й ослаблення демократій. (Радіо Свобода)   Суд поновив права російської мови на Житомирщині. Житомирський окружний адміністративний суд скасував мораторій на публічне використання російськомовного культурного продукту на території області. Відповідне рішення було ухвалене в четвер, 28 лютого. В ухвалі вказується, що суд скасував рекомендаційне рішення Житомирської обласної ради від 25 жовтня 2018 року щодо мораторію на публічне використання російськомовного культурного продукту як таке, що «суперечить окремим статтям Конституції України та іншим законам». (Новинарня)   У Києві суд заарештував екс-голову Генштабу. Печерський районний суд Києва обрав запобіжний захід колишньому голові Генштабу ЗСУ Володимиру Замані, якого підозрюють у державній зраді. Заману триматимуть під вартою до 27 березня без права внесення застави. Замана очолював Генеральний штаб з лютого 2012 року до лютого 2014 року. Замані інкримінують скорочення складу Збройних сил України та знищення військових комісаріатів, що, за версією правоохоронців, заблокувало мобілізацію у 2014 році. (Радіо Свобода)   Україна поділила з Росією квоти на вилов риби в Азовському морі – Держрибагенство. Державне агентство рибного господарства України підписало з відповідним відомством Росії протокол про поділ квот вилову риби в Азовському морі. «Після тривалих консультацій з відповідними органами виконавчої влади було вирішено направити протокол підпису російській стороні дипломатичними каналами для того, щоб українські рибалки змогли і надалі здійснювати вилов водних біоресурсів в Азовському морі в рамках правового поля. ... Протокол підписаний дипломатичними каналами», – повідомив голова Держрибагентства Ярослав Бєлов. За його словами, у відповідному протоколі сторін передбачене питання передачі затриманих рибалок одній зі сторін. (Радіо Свобода)   НАТО солідарне з Угорщиною щодо українського закону про освіту. Заступниця генерального секретаря НАТО Роуз Гетемюллер висловила солідарність з позицією Угорщини стосовно ухвалення Україною мовних поправок до закону про освіту, ухвалених два роки тому. Про це у вівторок, 26 лютого, повідомила прес-служба Альянсу. Після ухвалення у 2017 році в Україні закону про освіту, який визначив українську мовою освітнього процесу, Угорщина почала блокувати засідання Комісії Україна-НАТО на рівні міністрів. (DW)   Про томос навчатимуть у школах – Міносвіти дало рекомендації вчителям. 11-класники в українських школах вивчатимуть створення Православної церкви України та надання томосу про автокефалію. Як йдеться на сайті Міністерства освіти, відомство вже змінило навчальні програми, дало рекомендації вчителям, і наприкінці цього навчального року школярі вивчатимуть відповідні теми. За даними Міносвіти, тема ПЦУ і томосу також буде внесена в програму ЗНО з історії України, але за нею складатимуть тестування не раніше 2021 року. (Радіо Свобода)   У ЄС зросла кількість відмов українцям у в’їзді. Кількість відмов громадянам України у в’їзді до країн Євросоюзу і Шенгену протягом 2018 року зросла на 55%, порівняно з показником 2017 року, і склала 57 593 випадки порівняно з 37 114 у 2017-му. Головною причиною залишається недостатня кількість документів для перетину, повідомила ГО “Європа без бар’єрів”. Близько 53 тис відмов громадянам України відбулася на наземному кордоні. Найбільше на польському — 46 184 громадянам. Крім недостатньої кількості документів, які би обґрунтовували мету поїздки та умови перебування, причиною відмов називають також відсутність достатніх коштів для оплати витрат. (Новинарня)   Для громадян України та Грузії почав діяти режим в’їзду за ID-картками. З 1 березня 2019 року набрала чинності оновлена угода між урядами України та Грузії про взаємне скасування візових вимог. Вона передбачає можливість в’їзду громадян до країн одна одної за ID-картками (внутрішніми біометричними паспортами). (Радіо Свобода)   15 українських еко-стартапів, які підкорюють світ. Посуд, який можна з'їсти, зубна щітка з паперу, жалюзі с сонячними панелями, електронна мапа утилізації відходів та багато інших. Як виглядають 15 українських стартапів у сфері екології, чистих технологій та розумного споживання, які мають шанси підкорити світ. (VoA)   Відео тижня Україна разом з міжнародними партнерами готує черговий прохід через Керченську протоку. Реакція РФ та США . Пояснюють, ми повинні нагадувати Росії, що Азовські води наші. Глава українського МЗС Павло Клімкін вже веде перемовини з Францією та Німеччиною з проханням підтримати операцію. Можливо, долучать і Велику Британію.    Автор: Сергій Рачинський для UAportal.cz
    1663 Опубліковано Sergiy Rachinsky
  • Автор Sergiy Rachinsky
    Дайджест новин тижня— з 25 лютого по 3 березня 2019 року
    Новини, варті вашої уваги за тиждень, що минув. Ви читаєте дайджест найцікавіших та найважливіших новин, який є результатом моніторингу кількох десятків джерел різними мовами. З нашим дайджестом ви заощадите час і дізнаєтесь про всі новини, варті вашої уваги. Читайте нас щотижня. Головне коротко: Україна отримала півмільярдний кредит під гарантію МБРР На Сході України 25 лютого загинув військовий ЗСУ Садовий знявся з виборів на користь Гриценка З 1 березня в Україні почали монетизацію субсидій Україна не братиме участі в «Євробаченні-2019» Конституційний суд скасував статтю про “незаконне збагачення” У ЄС зросла кількість відмов українцям у в’їзді   Україна отримала півмільярдний кредит під гарантію МБРР. 28 лютого 2019 року Україна залучила кредит у розмірі 529 млн. євро, наданий Deutsche Bank під Гарантію на підтримку державної політики у сфері економічного зростання та фіскально стійких послуг від Міжнародного банку реконструкції та розвитку (МБРР). Deutsche Bank надав кредит у розмірі 529 млн. євро двома траншами: траншем A у розмірі 240 млн. євро з терміном погашення 4 роки та траншем B у розмірі 289 млн. євро з терміном погашення 10 років. (Новинарня)   Крим – це Україна, - заява Держсекретаря США у 5-ту річницю окупації Росією Криму. У п’яту річницю окупації Росією Криму, держсекретар США Майк Помпео заявив: «Світ не забув цинічної брехні, до якої вдавалась Росія, щоб виправдати свою агресію і замаскувати спробу анексії української території». Він вкотре підтвердив незмінну позицію Сполучених Штатів. Міжнародна спільнота не повинна миритись з незаконною анексією Криму, наголошує Держдеп США. (VoA)   Порошенко провів зустріч з Волкером на есмінці “Дональд Кук”. Президент Петро Порошенко у вівторок, 26 лютого, провів зустріч зі спецпредставником Держдепартаменту США з питань України Куртом Волкером на борту американського ракетного есмінця “Дональд Кук”, що прибув до Одеси. “Сьогоднішній візит американських суден до Одеси є яскравою демонстрацією унікальної співпраці між Києвом і Вашингтоном”, – ідеться в повідомленні прес-служби Порошенка. (Новинарня)   На Сході України 25 лютого загинув військовий ЗСУ. Проросійські бойовики у понеділок, 25 лютого, шість разів обстріляли позиції українських військових на Донбасі. Внаслідок цього загинув один український військовослужбовець та ще один був поранений. (DW)   Садовий знявся з виборів на користь Гриценка. Кандидат у президенти, міський голова Львова Андрій Садовий відмовився від участі у виборах на користь Анатолія Гриценка. Про це Садовий сказав на брифінгу в п’ятницю, 1 березня. “Я прийняв рішення – я відкликаю свою кандидатуру з виборів президента і оголошую про підтримку на виборах на пост президента Анатолія Гриценка”, – сказав він. Останні опитування показують, що ані лідер "Громадянської позиції", ані лідер "Самопомочі" наразі не входять до трійки лідерів передвиборчих перегонів. (BBC Ukr)   З 1 березня в Україні почали монетизацію субсидій. З 1 березня в Україні стартував процес монетизації субсидій. Відповідне рішення було ухвалене Кабінетом міністрів 6 лютого. Як повідомляв міністр соціальної політики Андрій Рева, готівкою будуть виплачувати субсидії тим домогосподарствам, яким субсидія призначена на поточний опалювальний сезон. Наразі таких домогосподарств більш ніж 3,7 мільйона. За словами міністра, в середньому розмір виплати складатиме близько 1,5 тисячі. Рева наголосив, що пенсіонери отримуватимуть монетизовані субсидії одночасно з пенсією. (Радіо Свобода)   Як зміняться пенсії з 1 березня. Із 1 березня для більш як 10 мільйонів пенсіонерів буде проведено автоматичну індексацію пенсій, і підвищення виплат в середньому становитиме 255 гривень. Про це заявив міністр соціальної політики Андрій Рева під час засідання уряду в середу, 27 лютого. (Новинарня/Радіо Свобода)   Україна не братиме участі в «Євробаченні-2019». Національна суспільна телерадіокомпанія України заявила 27 лютого, що відмовилася від участі в Міжнародному пісенному конкурсі «Євробачення-2019». Таке рішення ухвалене після відмови трьох фіналістів нацвідбору представляти Україну на пісенному конкурсі в Тель-Авіві. (DW)   Президент вимагає перевірити звинувачення в розкраданні в оборонпромі. Президент України Порошенко вимагає від правоохоронців перевірити інформацію про розкрадання на оборонних підприємствах, викладену в програмі “Наші гроші” проекту Bihus.Info. Він також підтримує тимчасове відсторонення від посади першого заступника секретаря Ради національної безпеки і оборони (РНБО) України Олега Гладковського на час проведення розслідування. “Укроборонпром” відсторонив директорів двох своїх підприємств у зв’язку з резонансним розслідуванням про розкраданні в оборонці. В концерні наголошують, що мають на меті забезпечити умови для проведення відповідного розслідування правоохоронними органами. У виборчому штабі Порошенка назвали розслідування журналістів передвиборчою технологією, яка спрямована проти чинного президента. (DW/Новинарня)   Конституційний суд скасував статтю про “незаконне збагачення”. Конституційний суд визнав неконституційною статтю 368-2 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання для чиновників за незаконне збагачення. Про це “Українській правді” повідомили джерела видання. Суд вирішив, що положення статті не відповідають принципам верховенства права та презумпції невинуватості. Зокрема, стаття про незаконне збагачення нібито зобов’язує самого підозрюваного довести законність його статків. Тоді як законодавство покладає тягар доведення виключно на обвинувачення. (УП)   У Конгрес США внесли законопроект про розкриття доходів Путіна. Конгрес США розгляне законопроект, що пропонує американській розвідці збирати дані про фінансові активи президента Росії Володимира Путіна і його соратників. На переконання авторів законопроекту, російський уряд використовує корупцію для утримання влади й ослаблення демократій. (Радіо Свобода)   Суд поновив права російської мови на Житомирщині. Житомирський окружний адміністративний суд скасував мораторій на публічне використання російськомовного культурного продукту на території області. Відповідне рішення було ухвалене в четвер, 28 лютого. В ухвалі вказується, що суд скасував рекомендаційне рішення Житомирської обласної ради від 25 жовтня 2018 року щодо мораторію на публічне використання російськомовного культурного продукту як таке, що «суперечить окремим статтям Конституції України та іншим законам». (Новинарня)   У Києві суд заарештував екс-голову Генштабу. Печерський районний суд Києва обрав запобіжний захід колишньому голові Генштабу ЗСУ Володимиру Замані, якого підозрюють у державній зраді. Заману триматимуть під вартою до 27 березня без права внесення застави. Замана очолював Генеральний штаб з лютого 2012 року до лютого 2014 року. Замані інкримінують скорочення складу Збройних сил України та знищення військових комісаріатів, що, за версією правоохоронців, заблокувало мобілізацію у 2014 році. (Радіо Свобода)   Україна поділила з Росією квоти на вилов риби в Азовському морі – Держрибагенство. Державне агентство рибного господарства України підписало з відповідним відомством Росії протокол про поділ квот вилову риби в Азовському морі. «Після тривалих консультацій з відповідними органами виконавчої влади було вирішено направити протокол підпису російській стороні дипломатичними каналами для того, щоб українські рибалки змогли і надалі здійснювати вилов водних біоресурсів в Азовському морі в рамках правового поля. ... Протокол підписаний дипломатичними каналами», – повідомив голова Держрибагентства Ярослав Бєлов. За його словами, у відповідному протоколі сторін передбачене питання передачі затриманих рибалок одній зі сторін. (Радіо Свобода)   НАТО солідарне з Угорщиною щодо українського закону про освіту. Заступниця генерального секретаря НАТО Роуз Гетемюллер висловила солідарність з позицією Угорщини стосовно ухвалення Україною мовних поправок до закону про освіту, ухвалених два роки тому. Про це у вівторок, 26 лютого, повідомила прес-служба Альянсу. Після ухвалення у 2017 році в Україні закону про освіту, який визначив українську мовою освітнього процесу, Угорщина почала блокувати засідання Комісії Україна-НАТО на рівні міністрів. (DW)   Про томос навчатимуть у школах – Міносвіти дало рекомендації вчителям. 11-класники в українських школах вивчатимуть створення Православної церкви України та надання томосу про автокефалію. Як йдеться на сайті Міністерства освіти, відомство вже змінило навчальні програми, дало рекомендації вчителям, і наприкінці цього навчального року школярі вивчатимуть відповідні теми. За даними Міносвіти, тема ПЦУ і томосу також буде внесена в програму ЗНО з історії України, але за нею складатимуть тестування не раніше 2021 року. (Радіо Свобода)   У ЄС зросла кількість відмов українцям у в’їзді. Кількість відмов громадянам України у в’їзді до країн Євросоюзу і Шенгену протягом 2018 року зросла на 55%, порівняно з показником 2017 року, і склала 57 593 випадки порівняно з 37 114 у 2017-му. Головною причиною залишається недостатня кількість документів для перетину, повідомила ГО “Європа без бар’єрів”. Близько 53 тис відмов громадянам України відбулася на наземному кордоні. Найбільше на польському — 46 184 громадянам. Крім недостатньої кількості документів, які би обґрунтовували мету поїздки та умови перебування, причиною відмов називають також відсутність достатніх коштів для оплати витрат. (Новинарня)   Для громадян України та Грузії почав діяти режим в’їзду за ID-картками. З 1 березня 2019 року набрала чинності оновлена угода між урядами України та Грузії про взаємне скасування візових вимог. Вона передбачає можливість в’їзду громадян до країн одна одної за ID-картками (внутрішніми біометричними паспортами). (Радіо Свобода)   15 українських еко-стартапів, які підкорюють світ. Посуд, який можна з'їсти, зубна щітка з паперу, жалюзі с сонячними панелями, електронна мапа утилізації відходів та багато інших. Як виглядають 15 українських стартапів у сфері екології, чистих технологій та розумного споживання, які мають шанси підкорити світ. (VoA)   Відео тижня Україна разом з міжнародними партнерами готує черговий прохід через Керченську протоку. Реакція РФ та США . Пояснюють, ми повинні нагадувати Росії, що Азовські води наші. Глава українського МЗС Павло Клімкін вже веде перемовини з Францією та Німеччиною з проханням підтримати операцію. Можливо, долучать і Велику Британію.    Автор: Сергій Рачинський для UAportal.cz
    Бер 02, 2019 1663
  • 04 Бер 2019
    Прага - якою я її побачила
    Давно хотіла відвідати Прагу.  Я не їхала з туристичною групою, просто прибула на  7 годин  до чеської столиці  у  справах. Опинилася  одна у незнайомому місті, нічого незнаючи, чеською мовою не володію.  На екскурсії  у  мене   грошей  не було.  Мапа, GPS-навігатор – були  відсутні.  Але це  не  завадило  мені побачити  місто тисячі шпилів.  Я сама собі  гід.  Тому, просто  розслабилась  і  навмання  почала  блукати   Старим  Містом.     Перше,  що  я  побачила  ПОРОХОВІ  ВОРОТА(Prašná brána) (1475)  — древню  браму  міста  ста веж. Там колись зберігали порох.     Трохи далі я знайшла ХРАМ СВ.ЯКУБА (Kostel sv. Jakuba)   Вечорами там проходять концерти органної музики. У 1993році 8 квадратних кілометрів історичного центру Праги було занесено до переліку світової  культурної спадщини  Дещо, відійшовши, я опинилася на знаметнитій Староміській  площі     СТАРОМІСЬКА  ПЛОЩА (Staroměstské náměstí) –центральна площа з будинками різних  епох. На ній зосереджено найбільше історичних памяток, музеїв, театрів, ресторанів, крамниць. У VIII- XVII ст. На  цій  території  була велика ринкова площа.  Вона була свідком  багатьох важливих подій і страт людей.  Яскрава  будівля  XVIII ст.  палац Кінських  (Національна  галерея Праги). На початку XX ст., це була гімназія, яку відвідував Франц Кафка, а на першому поверсі був галантерейний  магазин його батька.        СТАРОМЄСТСЬКА  РАТУША.  Після  об’єднань  в  1784р. селищ  Старе Мєсто, Нове Мєсто, Мала Страна, Градчани, Вишеград, Празький Град   в єдине  місто  Прага там знаходилась  празька  муніципальна рада.  На вежу Ратуші  можна піднятися  і оглянути  Старе Мєсто з  50-ти  метрової висоти.   Вхід — ticket (250 kc). Це для  мене   дорого, тому я милуюсь краєвидами не х верху, а знизу.     ПРАЗЬКІ  КУРАНТИ  (Orloj) -  найстаріший працюючий астрономічний годинник у світі. На жаль Куранти були закриті на ремонт. Я не змогла   побачити  ні їх, ні вихід фігур-апостолів.        Над  площею височіють готичні шпилі  ХРАМУ  ДІВИ  МАРІЇ  ПЕРЕД  ТИНОМ (Chrám Matky Boží před Týnem) (ТИНСЬКА  ЦЕРКВА). Храм  побудований у XIV ст.  Дві його вежі  символізують чоловіче і жіноче начало. У  церкві похований  астроном Тихо Браге, який  відкрив  понад 700  зірок  і будову Сонячної  системи. Всередині за людьми  стежить суворий  охоронець, щоб ніхто нічого не фотографував і не знімав відео. Але ховаючись  за колонами, присідаючи за лавками,  я назнімкувала  кілька фрагментів.    У такій сповідальні я б могла розповісти всі свої гріхи   . Далі, через натовпи численних туристів, прямую до  Карлового мосту.  Слід пройти  величезну кількість  різноманітних крамниць з сувенірами, маріонетками.  Взагалі найкраще відвідувати  це місто у будні зранку, щоб не потрапити в черги з людських заторів. У вихідні дні центр  Старого  Міста  по відвідуваності нагадує Калинівський ринок  90-х  років. Головне не загубитися у натовпі і вистояти довжелезні  черги до бажаних туристичних об’єктів. КАРЛІВ  МІСТ (Karlův most) — найголовніша  визначна  пам’ятка  Праги.  Його побудував   його у 1357р.  імператор Карл IV.  Дату і  хвилину закладки  першого каменя  ретельно прорахували астрологи, щоб міст служив на віки. На честь імператора і назвали. .      Прямую через міст, на лівий  беріг річки Влтави. Там топаю  старовинними вуличками вверх і вверх до Празького Граду.  Нарешті вийшла на величезний  пагорб і перед моїми очима відкривається шикарна панорама Праги. ПРАЗЬКИЙ  ГРАД (Pražský Нrad) —цілий  комплекс з палаців, храмів, картинних галерей, музеїв. Пам’ятка  архітектури ЮНЕСКО. О 12 год дня  біля  центрального  входу  можна побачити  зміну королівської варти. Вхід безкоштовний.     Величний  кафедральний  СОБОР СВ.ВІТА, ВАЦЛАВА І ВОЙТЕХА(Katedrála sv. Víta, Václava a Vojtěcha) – головний  католицький  храм Чехії,  резиденція Празького  архієпископа.  У  цьому  Соборі коронували чеських  королів.  Тут поховані архієпископи  Праги і особи королівської крові.  Цей  Собор  вражає  своїми  розмірами і захоплює подих.  Шпилі  храму  впираються  в небо. Їх висота 82 метри. Собор Св.Віта не влазить в  об’єктив, щоб  його сфотографувати  людям доводиться прилягти на  землю.    Будівництво  храму тривало  6 століть і було завершене в 1929р. Вхід – вільний. За квитками можна пройти ближче до вівтаря до всіх 21 капел, усипальниці королів. 28 монументальних колон підтримують готичне склепіння храму.   Готичні  вітражні  вікна і  мозаїки  — вишукані творіння знаменитого чеського художника  Альфонса Мухи.   Мені  сподобалась скульптура «Piss» — два чоловіки фонтанують  на карту Чехії. Біля них є номер телефону, якщо відправити SMS  на нього, то вони  це повідомлення напишуть…(вул. Cihelna 635). .  Одразу біля них знаходиться МУЗЕЙ ФРАНЦА КАФКИ   Зовсім випадково знайшла пивну Швейка.      Свого  часу, з таким захопленням читала роман  про цього кумедного вояка, як він заходив у пивні  Праги. Аж невіриться, що знайшла його.   Щоправда, у  чеській  столиці  кілька  пивних  Швейка, і всі  вони  стверджують, що  саме  там  полюбляв  сидіти  письменник   Ярослав  Гашек. Неподалік  знаходиться  найвужча вуличка у світі. Ще одна  розвага для  туристів.      Я ходила весь день. Щонайменше десь 10 кл. пішки, ноги відпадають, стомлена, але задоволена. Тому, топаю  знову  пішки з лівого берега Влтави  на правий, проходжу знову у гамірний  центр  на  вокзал  Масарікова.  ВИСНОВОК:  Тепер  можу сказати, що на  сьогодніший день:  —  Прага –це  місто, яке  вміє  себе продавати. — Прага – місто, толерантне до ЛГБТ спільноти ( бачила багато  гуртів напівроздягнутих геїв). — Місто, з відголосками комуністичного минулого. Тут мешкає велика  кількість росіян уже в третьому поколінні, які  себе комфортно почувають. — У  Празі  багато крамниць, де продають  cannabis, у певних  продуктах – напоях, чаях, шоколаді,і т.д. Косметику виготовляюють з екстрактом   cannabisy.  На  жаль, не  знайшла  єврейський  квартал  Йозефов, не  знайшла кав’ярню   «Night & Day»( «У Милосердних»)  з фільму  «Найкраща пропозиція» режисера  Джузе́ппе Торнато́ре і ще  безліч культових місць.  Це  мета   наступної  поїздки. Виявляється, я шукала  кав'ярню «Night & Day», а вона вже  давно зачинена. І була, вона звичайною, то лише у фільмі  її  зробили  оригінальною  з механічними годинниками.  Іноді  нам треба приїхати за своїми ілюзіями тисячі  кілометрів, щоб побачити, як вони розвіюються. Але це все таки краще ніж жити у невідомості. Чеська столиця  буквально  нашпигована  музеями, палацами, галереями.  Звісно, 7 годин  — то   мало.  Для того, щоб  оглянути  у цьому місті всі визначні місця потрібно хоча б  2-3 дні.   За  весь  день, я  витратила  60 крон  на  водичку, і 20 крон  пожертвування на храм. І це все. Транспортом  я не  користувалась, їжу не купляла.  Кажуть, що потрібні  великі  кошти  для того,  щоб мандрувати. Нісенітниця. Щоб побачити щось цікаве  в першу чергу треба мати бажання.  P.S. Фото  мої  власні. Не  дуже хорошої якості, знімала на телефон. Те, що було під руками. Nataliia Lucky   
    2967 Опубліковано Nataliia Lucky
  • Автор Nataliia Lucky
    Прага - якою я її побачила
    Давно хотіла відвідати Прагу.  Я не їхала з туристичною групою, просто прибула на  7 годин  до чеської столиці  у  справах. Опинилася  одна у незнайомому місті, нічого незнаючи, чеською мовою не володію.  На екскурсії  у  мене   грошей  не було.  Мапа, GPS-навігатор – були  відсутні.  Але це  не  завадило  мені побачити  місто тисячі шпилів.  Я сама собі  гід.  Тому, просто  розслабилась  і  навмання  почала  блукати   Старим  Містом.     Перше,  що  я  побачила  ПОРОХОВІ  ВОРОТА(Prašná brána) (1475)  — древню  браму  міста  ста веж. Там колись зберігали порох.     Трохи далі я знайшла ХРАМ СВ.ЯКУБА (Kostel sv. Jakuba)   Вечорами там проходять концерти органної музики. У 1993році 8 квадратних кілометрів історичного центру Праги було занесено до переліку світової  культурної спадщини  Дещо, відійшовши, я опинилася на знаметнитій Староміській  площі     СТАРОМІСЬКА  ПЛОЩА (Staroměstské náměstí) –центральна площа з будинками різних  епох. На ній зосереджено найбільше історичних памяток, музеїв, театрів, ресторанів, крамниць. У VIII- XVII ст. На  цій  території  була велика ринкова площа.  Вона була свідком  багатьох важливих подій і страт людей.  Яскрава  будівля  XVIII ст.  палац Кінських  (Національна  галерея Праги). На початку XX ст., це була гімназія, яку відвідував Франц Кафка, а на першому поверсі був галантерейний  магазин його батька.        СТАРОМЄСТСЬКА  РАТУША.  Після  об’єднань  в  1784р. селищ  Старе Мєсто, Нове Мєсто, Мала Страна, Градчани, Вишеград, Празький Град   в єдине  місто  Прага там знаходилась  празька  муніципальна рада.  На вежу Ратуші  можна піднятися  і оглянути  Старе Мєсто з  50-ти  метрової висоти.   Вхід — ticket (250 kc). Це для  мене   дорого, тому я милуюсь краєвидами не х верху, а знизу.     ПРАЗЬКІ  КУРАНТИ  (Orloj) -  найстаріший працюючий астрономічний годинник у світі. На жаль Куранти були закриті на ремонт. Я не змогла   побачити  ні їх, ні вихід фігур-апостолів.        Над  площею височіють готичні шпилі  ХРАМУ  ДІВИ  МАРІЇ  ПЕРЕД  ТИНОМ (Chrám Matky Boží před Týnem) (ТИНСЬКА  ЦЕРКВА). Храм  побудований у XIV ст.  Дві його вежі  символізують чоловіче і жіноче начало. У  церкві похований  астроном Тихо Браге, який  відкрив  понад 700  зірок  і будову Сонячної  системи. Всередині за людьми  стежить суворий  охоронець, щоб ніхто нічого не фотографував і не знімав відео. Але ховаючись  за колонами, присідаючи за лавками,  я назнімкувала  кілька фрагментів.    У такій сповідальні я б могла розповісти всі свої гріхи   . Далі, через натовпи численних туристів, прямую до  Карлового мосту.  Слід пройти  величезну кількість  різноманітних крамниць з сувенірами, маріонетками.  Взагалі найкраще відвідувати  це місто у будні зранку, щоб не потрапити в черги з людських заторів. У вихідні дні центр  Старого  Міста  по відвідуваності нагадує Калинівський ринок  90-х  років. Головне не загубитися у натовпі і вистояти довжелезні  черги до бажаних туристичних об’єктів. КАРЛІВ  МІСТ (Karlův most) — найголовніша  визначна  пам’ятка  Праги.  Його побудував   його у 1357р.  імператор Карл IV.  Дату і  хвилину закладки  першого каменя  ретельно прорахували астрологи, щоб міст служив на віки. На честь імператора і назвали. .      Прямую через міст, на лівий  беріг річки Влтави. Там топаю  старовинними вуличками вверх і вверх до Празького Граду.  Нарешті вийшла на величезний  пагорб і перед моїми очима відкривається шикарна панорама Праги. ПРАЗЬКИЙ  ГРАД (Pražský Нrad) —цілий  комплекс з палаців, храмів, картинних галерей, музеїв. Пам’ятка  архітектури ЮНЕСКО. О 12 год дня  біля  центрального  входу  можна побачити  зміну королівської варти. Вхід безкоштовний.     Величний  кафедральний  СОБОР СВ.ВІТА, ВАЦЛАВА І ВОЙТЕХА(Katedrála sv. Víta, Václava a Vojtěcha) – головний  католицький  храм Чехії,  резиденція Празького  архієпископа.  У  цьому  Соборі коронували чеських  королів.  Тут поховані архієпископи  Праги і особи королівської крові.  Цей  Собор  вражає  своїми  розмірами і захоплює подих.  Шпилі  храму  впираються  в небо. Їх висота 82 метри. Собор Св.Віта не влазить в  об’єктив, щоб  його сфотографувати  людям доводиться прилягти на  землю.    Будівництво  храму тривало  6 століть і було завершене в 1929р. Вхід – вільний. За квитками можна пройти ближче до вівтаря до всіх 21 капел, усипальниці королів. 28 монументальних колон підтримують готичне склепіння храму.   Готичні  вітражні  вікна і  мозаїки  — вишукані творіння знаменитого чеського художника  Альфонса Мухи.   Мені  сподобалась скульптура «Piss» — два чоловіки фонтанують  на карту Чехії. Біля них є номер телефону, якщо відправити SMS  на нього, то вони  це повідомлення напишуть…(вул. Cihelna 635). .  Одразу біля них знаходиться МУЗЕЙ ФРАНЦА КАФКИ   Зовсім випадково знайшла пивну Швейка.      Свого  часу, з таким захопленням читала роман  про цього кумедного вояка, як він заходив у пивні  Праги. Аж невіриться, що знайшла його.   Щоправда, у  чеській  столиці  кілька  пивних  Швейка, і всі  вони  стверджують, що  саме  там  полюбляв  сидіти  письменник   Ярослав  Гашек. Неподалік  знаходиться  найвужча вуличка у світі. Ще одна  розвага для  туристів.      Я ходила весь день. Щонайменше десь 10 кл. пішки, ноги відпадають, стомлена, але задоволена. Тому, топаю  знову  пішки з лівого берега Влтави  на правий, проходжу знову у гамірний  центр  на  вокзал  Масарікова.  ВИСНОВОК:  Тепер  можу сказати, що на  сьогодніший день:  —  Прага –це  місто, яке  вміє  себе продавати. — Прага – місто, толерантне до ЛГБТ спільноти ( бачила багато  гуртів напівроздягнутих геїв). — Місто, з відголосками комуністичного минулого. Тут мешкає велика  кількість росіян уже в третьому поколінні, які  себе комфортно почувають. — У  Празі  багато крамниць, де продають  cannabis, у певних  продуктах – напоях, чаях, шоколаді,і т.д. Косметику виготовляюють з екстрактом   cannabisy.  На  жаль, не  знайшла  єврейський  квартал  Йозефов, не  знайшла кав’ярню   «Night & Day»( «У Милосердних»)  з фільму  «Найкраща пропозиція» режисера  Джузе́ппе Торнато́ре і ще  безліч культових місць.  Це  мета   наступної  поїздки. Виявляється, я шукала  кав'ярню «Night & Day», а вона вже  давно зачинена. І була, вона звичайною, то лише у фільмі  її  зробили  оригінальною  з механічними годинниками.  Іноді  нам треба приїхати за своїми ілюзіями тисячі  кілометрів, щоб побачити, як вони розвіюються. Але це все таки краще ніж жити у невідомості. Чеська столиця  буквально  нашпигована  музеями, палацами, галереями.  Звісно, 7 годин  — то   мало.  Для того, щоб  оглянути  у цьому місті всі визначні місця потрібно хоча б  2-3 дні.   За  весь  день, я  витратила  60 крон  на  водичку, і 20 крон  пожертвування на храм. І це все. Транспортом  я не  користувалась, їжу не купляла.  Кажуть, що потрібні  великі  кошти  для того,  щоб мандрувати. Нісенітниця. Щоб побачити щось цікаве  в першу чергу треба мати бажання.  P.S. Фото  мої  власні. Не  дуже хорошої якості, знімала на телефон. Те, що було під руками. Nataliia Lucky   
    Бер 04, 2019 2967
  • 06 Бер 2019
    ЧЕХІЯ НАДАЄ УКРАЇНІ ЩЕ 1,2 МЛН ЄВРО НА МОДЕРНІЗАЦІЮ СИСТЕМИ ОСВІТИ
    Україна отримає 1 млн 200 тис євро допомоги від Уряду Чеської Республіки на модернізацію освітньої системи. Відповідний Меморандум між МОН України та Чеською агенцією розвитку підписали Міністр освіти і науки Лілія Гриневич та Надзвичайний і Повноважний Посол Чеської Республіки в Україні Радек Матула. Кошти надаватимуться рівними частинами – по 400 тис євро – упродовж 3 років (2019-2021) і розподілятимуться між 3 основними напрямами: Технічна підтримка органам влади України в реформі освітньої системи Міжуніверситетська співпраця Допомога закладам освіти, які мають внутрішньо переміщених студентів та викладачів У межах першого напряму планується надати технічну допомогу МОН та іншим установам – Інституту освітньої аналітики, Держслужбі якості освіти, НАЗЯВО та/або Інституту модернізації змісту освіти. У підсумку відповідні фахівці мають отримати знання, які допоможуть впроваджувати освітні реформи, зокрема, з врахуванням кращих практик ЄС. Другий компонент передбачає міжуніверситетську співпрацю між чеськими та українськими вишами. Насамперед до неї будуть долучені регіональні ЗВО та заклади, які безпосередньо постраждали від конфлікту на Сході України та окупації Криму. Завдяки цьому українські виші мають створити та/або вдосконалити свої системи внутрішнього забезпечення якості освіти відповідно до Стандартів та рекомендацій Європейського простору вищої освіти (ESG). Мета третього напряму – підвищити якість освітніх послуг в переміщених ЗВО та включити в навчальний процес внутрішньо переміщених осіб. Для цього надаватиметься матеріальна, технічна та експертна підтримка. Зокрема, акцент робитиметься на розвиток необхідної інфраструктури. Частина цих компонентів буде продовженням тієї допомоги, яку Уряд Чехії надавав Україні в 2015-2018 роках. Її загальний бюджет склав 1,5 млн євро. Співпраця була направлена на підвищення інституційної спроможності у сфері освіти та надання технічної допомоги переміщеним закладам освіти та об’єктам освітньої інфраструктури.   «Ми дуже вдячні нашим чеським партнерам за ту підтримку, яку вони надають Україні. Усі ці напрями – внутрішні системи забезпечення якості вищої освіти, допомога переміщеним закладам, їхнім викладачам та студентам – сьогодні є надзвичайно важливими. Сподіваємося, що новий етап буде таким же плідним та ефективним, як і попередній. У його межах ми змогли реалізувати 8 проектів, завдяки яким, наприклад, переміщені заклади отримали нову техніку, були відремонтовані приміщення. Наші фахівці також одержали важливий досвід щодо стандартів та якості освіти, впровадження інклюзії, підготовки до дослідження PISA, створення освітньої аналітики тощо. Не менш важливими стали й проекти співпраці між регіональними університетами для покращення їх управлінської спроможності, міжнародної мобільності та академічної незалежності», – відзначила Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич. Посол Чеської Республіки в Україні Радек Матула підкреслив, що 2019 року Україна стала невід'ємною частиною загального Чеського співробітництва в галузі розвитку як країна особливої уваги. «Я думаю, що цей крок служить підтвердженням розвитку нашої співпраці», – зазначив він. Нагадуємо, що українські виші можуть отримати до 24 тис доларів гранту від посольства США, подати заявку можна до 11 березня 2019 року. Вам буде цікаво також: Україна за кошти Євросоюзу реформує та модернізує професійно-технічну освіту. Підготовлено за матеріалами Міністерства освіти і науки України. Оригінал статті читайте за посиланням. 
    3009 Опубліковано Ірина Хмельницька
  • Автор Ірина Хмельницька
    ЧЕХІЯ НАДАЄ УКРАЇНІ ЩЕ 1,2 МЛН ЄВРО НА МОДЕРНІЗАЦІЮ СИСТЕМИ ОСВІТИ
    Україна отримає 1 млн 200 тис євро допомоги від Уряду Чеської Республіки на модернізацію освітньої системи. Відповідний Меморандум між МОН України та Чеською агенцією розвитку підписали Міністр освіти і науки Лілія Гриневич та Надзвичайний і Повноважний Посол Чеської Республіки в Україні Радек Матула. Кошти надаватимуться рівними частинами – по 400 тис євро – упродовж 3 років (2019-2021) і розподілятимуться між 3 основними напрямами: Технічна підтримка органам влади України в реформі освітньої системи Міжуніверситетська співпраця Допомога закладам освіти, які мають внутрішньо переміщених студентів та викладачів У межах першого напряму планується надати технічну допомогу МОН та іншим установам – Інституту освітньої аналітики, Держслужбі якості освіти, НАЗЯВО та/або Інституту модернізації змісту освіти. У підсумку відповідні фахівці мають отримати знання, які допоможуть впроваджувати освітні реформи, зокрема, з врахуванням кращих практик ЄС. Другий компонент передбачає міжуніверситетську співпрацю між чеськими та українськими вишами. Насамперед до неї будуть долучені регіональні ЗВО та заклади, які безпосередньо постраждали від конфлікту на Сході України та окупації Криму. Завдяки цьому українські виші мають створити та/або вдосконалити свої системи внутрішнього забезпечення якості освіти відповідно до Стандартів та рекомендацій Європейського простору вищої освіти (ESG). Мета третього напряму – підвищити якість освітніх послуг в переміщених ЗВО та включити в навчальний процес внутрішньо переміщених осіб. Для цього надаватиметься матеріальна, технічна та експертна підтримка. Зокрема, акцент робитиметься на розвиток необхідної інфраструктури. Частина цих компонентів буде продовженням тієї допомоги, яку Уряд Чехії надавав Україні в 2015-2018 роках. Її загальний бюджет склав 1,5 млн євро. Співпраця була направлена на підвищення інституційної спроможності у сфері освіти та надання технічної допомоги переміщеним закладам освіти та об’єктам освітньої інфраструктури.   «Ми дуже вдячні нашим чеським партнерам за ту підтримку, яку вони надають Україні. Усі ці напрями – внутрішні системи забезпечення якості вищої освіти, допомога переміщеним закладам, їхнім викладачам та студентам – сьогодні є надзвичайно важливими. Сподіваємося, що новий етап буде таким же плідним та ефективним, як і попередній. У його межах ми змогли реалізувати 8 проектів, завдяки яким, наприклад, переміщені заклади отримали нову техніку, були відремонтовані приміщення. Наші фахівці також одержали важливий досвід щодо стандартів та якості освіти, впровадження інклюзії, підготовки до дослідження PISA, створення освітньої аналітики тощо. Не менш важливими стали й проекти співпраці між регіональними університетами для покращення їх управлінської спроможності, міжнародної мобільності та академічної незалежності», – відзначила Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич. Посол Чеської Республіки в Україні Радек Матула підкреслив, що 2019 року Україна стала невід'ємною частиною загального Чеського співробітництва в галузі розвитку як країна особливої уваги. «Я думаю, що цей крок служить підтвердженням розвитку нашої співпраці», – зазначив він. Нагадуємо, що українські виші можуть отримати до 24 тис доларів гранту від посольства США, подати заявку можна до 11 березня 2019 року. Вам буде цікаво також: Україна за кошти Євросоюзу реформує та модернізує професійно-технічну освіту. Підготовлено за матеріалами Міністерства освіти і науки України. Оригінал статті читайте за посиланням. 
    Бер 06, 2019 3009