У монастирі Діви Марії Сніжної в центрі Праги 26 лютого відкрився фотопроект «Шляхи до свободи», в рамках якого була представлена виставка «Громадяни Підкарпатської Русі в боротьбі за свободу Чехословаччини 1938 – 1945 років». Світлини знайомлять відвідувачів із Закарпатською Україною часів Другої світової війни та приєднанням цього регіону до СРСР у 1945 році. Експозиція розповідає про боротьбу закарпатців проти нацизму, коли регіон входив до складу міжвоєнної Чехословаччини. Документи та фотографії свідчать, як закарпатські українці воювали в лавах чехословацької армії, а потім були піддані репресіям з боку радянської каральної системи. «Чеське суспільство має якесь уявлення про Закарпатську Русь (Закарпаття), але воно не сильно ознайомлене з участю закарпатців в лавах чехословацьких збройних формувань, тому ця виставка може заповнити прогалини», – сказав Радіо Свобода чеський військовий історик Їржі Плахі. Виставка також нагадує про переслідування чехословацьких військових у повоєнні роки, після встановлення в Чехословаччині комуністичного режиму. Йдеться і про першого президента міжвоєнної Чехословаччини Томаша Масарика, який симпатизував Україні та підтримував українську громаду у Чехословаччині. Повідомляє: Радіо Свобода 

30 квітня 1883 р. у Празі народився Ярослав Гашек. Син празьких викладачів гімназії; затятий мандрівник: без копійки у кишені обійшов усю Центральну та Південну Європу. Коли вибухнула світова війна, Гашека мобілізували до 91-го Будейовицького піхотного полку, якому відтоді судилася слава, бо саме з цим полком пов'язані всі Швейкові подвиги. У червні 1915 р. Гашек вирушив на фронт до Галичини, а у вересні добровільно здався в російський полон. 500 км від Дубна до Києва пішки важким осіннім бездоріжжям пройшов Гашек. Як військовополонений № 294 217 він побував у таборі військовополонених у Дарниці під Києвом.  Двадцять дев’ять місяців жив Ярослав Гашек на землі України. У липні 1916-го він став фейлетоністом київського тижневика «Чехослован», який виходив чеською. Офіційно видавався він Президією Союзу Чехословацьких товариств (вул. Володимирська, 36, згодом у буд. №104 по вул. Жилянській). Мешкав Ярослав у редакції, спав на канапі в приймальні, підклавши під голову підшивку газети та накрившись шинеллю. Згодом переїхав до готелю «Прага», власником якого був чех В. Вондрак. Увесь день Гашек був із земляками: в таборі, в казармі, в генделиках. Усюди навколо нього було гамірно та весело. Пив Гашек багато, в основному пиво, замість горілки погоджувався на будь-яке вино. Як і в Празі, писав між ковтками пива. Улюбленою кав’ярнею була «У чеської корони» (вул. Б. Хмельницького, 19), навпроти театру. 20 січня 1917 року Гашек випадково зустрів Йозефа Майєра, брата колишньої дружини Ярмили. Швагро здався в полон, став офіцером російської армії. Вони пішли на «пивечко» до київської ресторації «Семадені», що на Хрещатику і влаштували там бій.  24 лютого 1917 р. на вул. Ярославів Вал, 1, у кав’ярні «Біля Золотих воріт», що біля редакції, Гашек зайшов разом із колишнім сербським офіцером Талавані. Сподіваючись, що його тут знають, солдат Гашек без дозволу опустився на стілець. Офіцер мирно запитав, чому солдат сів без дозволу. Гашек повівся як ображений, відмовився вийти. Коли ж офіцер спробував оголити шаблю, Гашек пляшкою розбив йому голову. Так письменник потрапив до гарнізонної буцегарні в Борисполі. Там, без пива та співбесідників, згадав «ідіота у військовій частині» на ім'я Швейк, якого вигадав 1911-го. Звідти передав друзям записку: «Сиджу тут у безпеці й пишу Швейка». За 11 днів він створив повість «Бравий вояк Швейк у полоні». «Пригоди бравого вояка Швейка», повна назва: «Пригоди доброго вояка Швейка під час світової війни», чеськ. Osudy dobrého vojáka Švejka za světové války. Твір написано у 1920–1922 роках і не завершено. У Києві, восени 1917-го, у друкарні видавництва «Чехослован» вийшла повість Гашека «Бравий вояка Швейк у полоні».  — Шкода, що в Борисполі мене не протримали довше, — бідкався романіст. — Я не закінчив «Швейка». Новий 1918 рік Гашек разом із майбутніми генералами Ланегером і Медеком зустрічали у пана Винаржа в пивному ресторані на Інститутській. Коли розходились, Гашек підбив друзів піти на Софіївську площу, встати навколішки, молитися та кланятися пам’ятнику українському гетьману Богдану Хмельницькому. До Центральної Ради автор «Швейка» поставився позитивно (твори «Різдвяний фейлетон», віршоване «Послання першому полку»), але очікував продовження збройної боротьби з німцями та австрійцями.  Коли у січні 1918-го на вулиці Києва Гашека зупинив червоний патруль, він пред’явив документ, виданий українською владою. Червоноармійці розглядали документ, передавали з рук в руки. Вирок був короткий: «Білий, контрреволюціонер! Розстріляти!» Скільки не пояснював Гашек, що він чех і нейтрал, у відповідь чув: «Все одно буржуй! До стінки його!» І повели до найближчого рівчака. Хоча Гашеку небо маковим зернятком здалося, він усе ж таки зумів переконати, що має право на останнє бажання, а саме — випити. Погодилися. Гашек повів патруль у грузинський винний погрібець «Замок Тамари», а там, за підмогою господаря винарні, досхочу напоїв своїх конвоїрів. Так Гашек урятувався і прийняв рішення терміново залишити Київ і відступив разом із червоними на схід.  У себе на батьківщині він харчувався тільки пивом, ніде не огинався, крім пивних генделиків: там знаходив теми, персонажів. При цьому Гашек творив одразу без виправлень та редагувань. Гашек посилено рекламував книжку про Швейка у празьких трактирах. 25 серпня 1921 року художник Ярослав Панушка забрав письменника до містечка Липниця.  Вони оселилися в трактирі «У чеської корони». Там Гашек півтора року дописував роман. Він погладшав, почав задихатися, потерпав від безсоння, сил ставало все менше. Гашек уже не міг писати сам, а диктував найнятому секретареві, востаннє секретар записував 29 грудня 1922 р. У ніч на 3 січня Ярослав Гашек продиктував лікареві духівницю і підписав її. Уранці він помер від паралічу серця, до 40-річчя не дожив три місяці.   Автор - Ганна Черкаська   фото ZN.UA

"Квиток першої хвилини" від "Укрзалізниці" - це три перші квитка на потяг Київ-Прага-Київ з дуже відчутною знижкою. Про це поділився у мережі facebook Войцех Балчун. За його словами знижка буде дійсною з/до станцій Київ та Львів до/з станцій у Чехії. Сама пропозиція діє на попередній продаж квитків та час її дії спливає за добу перед відправлення поїзда, якщо ви відправляєтесь з України і за 3 доби, якщо їдете з Чехії.   Нижче приводимо текст повідомлення Войцеха Балчуна: "Тут запустили одну ідею. В Європі вона відома як "квиток першої хвилини". У даному випадку мова про подорожі до Чехії та зворотно. Перші три квитки у кожному продажу, що відкривається, в сполученні Київ – Прага – Київ, продаються зі значним дисконтом! За угодою між ПАТ «Укрзалізниця» та АТ «Чеські залізниці» встановлено спеціальні тарифні умови та умови реалізації проїзних документів на окремо виділені 3-и місця для проїзду в сполученні Київ – Прага – Київ. Далі інформація наших служб.Дисконтна програма діє тільки для 3-х місць як для поїздки «туди», так і для поїздки «зворотно». Така поїздка зі знижками може бути оформлена тільки від/до станцій Київ та Львів до/від станцій Чехії (Словаччина – тільки транзитом). Придбати квитки до Чехії чи з Чехії в Україну за дисконтом можна як «туди та зворотно», так і тільки в одному напрямку «туди» або «зворотно». Спеціальні тарифні умови не комбінуються з іншими пропозиціями, у тому числі і дитячими квитками. Квитки за дисконтом не можна повернути, обміняти та переоформити. Дисконт діє на попередній продаж квитків та закінчується за 1 добу до відправлення поїзда з Києва, та за 3 доби у зворотному напрямку при відправленні поїзда з Праги. Однак у добу відправлення поїзда з Києва дисконт для трьох місць вже не діє. Порівняйте переваги дисконту: вартість проїзду станом на 22 червня за дисконтною програмою у сполученні Київ - Прага – 1891,70 грн (64,0 євро); Львів - Прага – 1513,95 грн (51,0 євро). Квитки за звичайним тарифом на цю ж дату для міжнародного сполучення Київ - Прага – 2868,05 грн (98,6 євро); Львів - Прага – 2403,12 грн (82,6 євро). У сполученні Київ – Прага курсує безпересадковий вагон відправленням зі станції Київ о 23:57 у складі поїзда №771 Київ – Хмельницький, зі станції Львів о 10:10 у складі поїзда №108 Одеса – Ужгород."Оригінал публікації Войцеха Балчуна можна прочитати за посиланням: https://www.facebook.com/golovauz

Депутати Чехії прийняли законопроект, спрямований на обмеження трудової міграції. Уряд стверджує, що нові правила необхідні з міркувань безпеки країни. Але чеські роботодавці вважають, що це ще сильніше погіршить дефіцит робочої сили. У законопроекті передбачені наступні зміни: 1. Роботодавці не зможуть брати на роботу іноземців з-за меж ЄС, якщо їх фірми мають борги, не платять соціальне страхування або визнані винними в незаконних призначеннях. 2. Стали жорсткішими правила роботи агентств зайнятості, які виступають посередниками при наймі робочої сили з-за кордону. - Відтепер агентства зобов'язані будуть вносити заставу в півмільйона крон, щоб мати право пропонувати свої послуги. - У разі порушення закону при працевлаштуванні іноземців, агентствам загрожує штраф в розмірі до 5 млн. крон. 3. Процедура надання дозволу на проживання іноземцям, буде припинена, якщо з'ясується, що вони подали неправдиві документи або недостовірну інформацію. Ратифікований законопроект переданий на розгляд в Сенат Республіки чеської. Міністр внутрішніх справ Чехії Мілан Чованек сказав, що законопроект є відповіддю на міграційну кризу і вимогам державної безпеки. «Закон допомагає Чехії. Це не є обмеженням. Він спрямований не на цькування іноземців. Це спроба встановити чіткі правила, які застосовуються до кожного », - підкреслив Чованек. Однак Радек Шпіцар, заступник президента Конфедерації промисловості Чехії, висловив стурбованість, що зміни в законі зроблять працю іноземних працівників «ще більш важкою, ніж це було раніше». Шпіцар додав: «На даний момент трудовий ресурс на ринку праці в Чехії повністю вичерпаний. Це вкрай складно для роботодавців – наймати нових людей, як низькокваліфікованих робітників, так і висококваліфікованих фахівців». Керівник Національного банку Чехії Джері Раснок заявив, що ці обмеження будуть гальмом економіки, стверджуючи, що не буде ніякого шкоди, якби уряд пустив на ринок праці 100 000 українців. За інформацією: СВІТUA

Леся Українка була в Празі лише одного разу, однак це місто відіграло надзвичайну роль у житті її родини. Інформації про її перебування в чеській столиці доволі небагато. Найповніше цю подорож описує дослідниця Світлана Кочерга в книзі «Листи так довго йдуть… Знадоби архіву Лесі Українки в Слов’янській бібліотеці в Празі», що вийшла в 2002 році в Нью-Йорку. У травні 1903 року по дорозі в Україну з італійського Сан-Ремо, де письменниця лікувалася, Леся Українка разом з молодшою сестрою Оксаною Косач, у заміжжі Шимановською, зупинилася на кілька днів у чоловіка ще однієї своєї сестри – Ольги Косач-Кривинюк – Михайла Кривинюка. Михайло того часу вчився в Празі в Політехнічному інституті. Мати Лесі Українки – Ольга Драгоманова-Косач – яка намагалася слідкувати за пересуваннями доньок по Європі, дуже хотіла, щоб Леся та Оксана побачили місто, яке, очевидно, справило на неї саму глибоке враження. У листі до Михайла Кривинюка вона писала: «Прага стоїть того, щоб в ній довше бути треба, щоб конечне побули у Пражському Музею. Та ще нехай конечне почують у Празі церковні співи – дуже інтересні». 15 травня Леся Українка відправила телеграму Михайлу Кривинюкові: «Приїжджаємо в п’ятницю о пів десятої вечора». Очевидно, зустрівши сестер на вокзалі, Михайло супроводив їх до свого тимчасового помешкання на вулиці На Боїшті, 12 в районі Прага-2. Настрій у Лесі Українки, мабуть, був тривожний – у Петербурзі заарештували її сестру Ольгу. Та цю тривогу розвіяла телеграма від матері, у якій ішлося, що сім’я очікує повернення Ольги з Петербургу найближчим часом.   Леся Українка пробула в Празі лише кілька днів – на Михайла чекали іспити, до яких потрібно було готуватися. 18 травня, уже готуючись у далеку дорогу в Україну, Леся Українка написала Ользі: «Любая Лілея! Ми думаєм, що ти вже вдома, тож вітаєм тебе. Оце ми всі три швендяли по Празі. Оксана і Михайло ще підуть, а я посиджу. Пиши мені до Чернівець (…). Будь здорова і весела. Леся»   1904 року Ольга Косач-Кривинюк закінчує Жіночий медичний інститут у Петербурзі і переїжджає до чоловіка в Прагу. Тут у молодого подружжя народжується первісток Михайло, його в сім’ї називали «чеський Бобрик». Після завершення освіти Михайла вони повертаються в Україну. Удруге Ольга Косач-Кривинюк повернулась до Праги влітку 1944 року. У Празі на той час вже довший час жила сестра Оксана Косач-Шимановська, якій, очевидно, сподобалося місто ще під час першої їхньої з Лесею сюди поїздки. У воєнні часи сестри Ольга та Оксана проживали в квартирі Оксани на вулиці Ломніцького, однак цей будинок не зберігся до наших часів. Тут Ольга завершувала роботу над своєю книгою про старшу сестру – Лесю Українку.     Ольга Косач привезла з собою до Праги найбільший скарб – великий родинний архів, який передала на збереження до Музею визвольної боротьби України в Празі. І хоча в 1945 році музей було ліквідовано, все ж значна частина архіву родини Косачів-Драгоманових збереглася. Листи Лесі Українки та близьких до неї людей зберігаються у Слов'янській бібліотеці в Празі та в Празькому національному архіві. Сестра Ольга Косач вирушила з Праги далі до Німеччини, де в листопаді 1945 року пішла з життя в німецькому містечку Авгсбурзі. У Празі залишилися тільки сестра Оксана, яка прожила в цьому місті довге життя і знайшла тут вічний спокій у 1975 році. Могила Оксани Косач-Шимановської знаходиться на цвинтарі Страшніце, колумбарій при крематорії, № 5235. Матеріал підготовано за книгою Листи так довго йдуть… Знадоби архіву Лесі Українки в Слов’янській бібліотеці в Празі/Упорядкування, передмова та примітки С.Кочерга, післямова О.Сліпушко. - Нью-Йорк: 2002, 308 c.   Світлини надано Музей видатних діячів української культури Головна світлина : Укрїнформ Джерело: Embassy of Ukraine in Prague     Студія Animagrad (FILM.UA Group) випустила тизер-трейлер повнометражного анімаційного фільму «Мавка. Лісова пісня». Прем’єра відео приурочена до 150-річного ювілею геніальної письменниці Лесі Українки, який країна відзначає у 2021 році. Реліз мультфільму відбудеться в 2022 році. «Мавка. Лісова пісня» – повнометражний анімаційний фільм української студії Animagrad, заснований на образах із драми-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня» та древніх міфів. Це історія про чудодійну силу любові, яка здатна об’єднувати, рятувати і дарувати життя. У проєкті переплітаються безліч елементів традиційної та сучасної української культури: міфології, літератури, музики і танцю.  

Усі ми любимо подорожувати, але іноді брак інформації чи неуважність можуть зіпсувати враження від поїздки. Ми підготували для вас кілька порад, що допоможуть провести відпустку без неприємних сюрпризів. Куди летимо? Цей пункт стосується передусім тих, хто любить користуватися лоукостами. Зазвичай, вони не літають до головних аеропортів, а тому доведеться добряче заплатити за трансфер з летовищ, які часто знаходяться у менших містах. Перед тим як купувати квитки, перевірте відстань від аеропорту до центру міста. Іноді дешевше виходить летіти дорожчим літаком до головного аеропорту, а потім доїхати до центру міста на метро хвилин за 20 та за 2 євро. Якщо ж плануєте добиратися до міста автобусом, який пропонує аеропорт, купуйте квитки онлайн заздалегідь. Це дозволить зекономити час і кошти. Уся інформація є на сторінках аеропортів. Погода «Де сонце? Де спека? Тут ще холодніше, ніж у Празі» – скаржився мені знайомий, що тікав від празької осені до Іспанії. Тільки він забув про одну деталь: Іспанія – величезна країна, температурні показники на півночі й на півдні, біля моря та в горах кардинально відрізняються. Отже, купивши дешеві квитки на літак до Сантандера, він опинився в чудовому місці, але не в ту пору. Те саме може трапитися з будь-ким, особливо, якщо вдається знайти неймовірно вигідні пропозиції. Перед покупкою дешевих авіаквитків чи «туристичних пакетів» поцікавтесь, яка погода на вас чекає, адже у багатьох країнах є так звані «сезони дощів» та «сезони вітрів». Часто саме погана погода є причиною різкого зниження цін на квитки чи житло, а тому перевірте заздалегідь, що варто з собою брати: купальник чи пуховик. Житло Користуйтеся такими перевіреними сервісами, як booking.com та airbnb.com. Якщо подорожуєте Європою, ці сервіси суттєво полегшать життя, але потрібно пам’ятати, що, хостели виправдовують себе в Європі, але, скажімо, в Латинській Америці дешевшим варіантом є місцеві готелі. За таку ж або й меншу ціну можна винайняти приватний номер, особливо якщо подорожує кілька осіб. Натомість хостели тут вважаються модною послугою для закордонних туристів і зазвичай коштують дорожче, а тому місцеві там ніколи не зупиняються. Дешеві готелі часто не мають своїх сторінок в Інтернеті – їх можна знайти, просто гуляючи містом. Проїзд У багатьох містах зараз переходять із паперових одноразових квитків на проїзні пластикові картки. На неї «закидається» потрібна кількість поїздок, а далі, щоразу при користуванні публічним транспортом, карта активується в спеціальному автоматі. Для туристів, що приїздять сюди на кілька днів, – це створює певний дискомфорт, адже окрім звичайного квитка, за картку потрібно додатково доплатити. І якщо в деяких країнах картку можна повернути та отримати кошти назад, то в інших вона лишається на згадку. Дехто ризикує і намагається проїхатися «зайцем», але варто знати, що в метро деяких міст квиток потрібно активувати двічі: і щоб зайти, і щоб вийти. Покупки Якщо купуєте щось на місцевому базарі, перевірте, що ціну вам називають за кілограм, а не за штуку чи сто грамів. Також не бійтеся відмовляти настирливим продавцям, якщо не потребуєте того, що вони пропонують. Інакше повернетеся додому з купою безглуздих дешевих сувенірів і порожнім гаманцем. Неочікувані подарунки Немісцевих видно відразу, а тому як би ви не намагалися видати себе за місцевого – вам це навряд чи вдасться. І якщо про кишенькових злодіїв усі ми добре знаємо й міцно тримаємо цінні речі, то підлітки, що в центрі міста дарують троянди, чи усміхнені хлопці, які зав’язують вам на зап’ясті «браслет дружби», не викликають підозр. Варто пам’ятати, що за подаровану від чистого серця троянду чи сплетений для вас браслет вимагатимуть гроші. Аби не псувати собі настрій та не виясняти стосунків, краще відразу чітко сказати «ні» і йти далі. Будьте уважними і приємної Вам подорожі!   Автор: Юлія ЛАЩУК Наш вибір