​Чеську Республіку називають країною, яка лежить у самому центрі Європи та є своєрідним містком між менталітетами Західної та Східної Європи. Саме сюди українська молодь часто виїжджає за європейським дипломом, сподіваючись в подальшому успішно працевлаштуватись. Чим чеські ВНЗ приваблюють українських абітурієнтів? Які пропонують перспективи? Що вимагають європейські роботодавці: диплом чи досвід? Чеські студенти сприймають університет як платформу для здобуття знань, а не місце, де видають «корочки» та гарантують робоче місце. Успішність працевлаштування хоч і залежить частково від рейтингу університету, головну роль грає особиста наполегливість студента. Це підтверджує магістр політичної теорії та сучасної історії в Карловому університеті Ярослав Біцан: «Якщо ми говоримо про випускника політології з Карлового університету, то це інша справа, ніж випускник якогось маленького університету з районного містечка, або ВНЗ з поганою репутацією. Але я не думаю, що пріоритетом для університету має бути забезпечення випускників робочими місцями. Основним завданням, на мою думку, є надавати якісну освіту, а працевлаштованість випускників потім прийде сама». Студенти замислюються над кар’єрою вже в університеті Значна кількість студентів починає будувати кар’єру вже під час навчання, знаходячи можливості «крутитись» у своїй сфері. Це можуть бути, наприклад, гуртки при університеті, волонтерські проекти, стажування. Ярослав Біцан наголошує, що це дуже важливо для успішного працевлаштування в майбутньому: «У більшості випадків кандидат на робоче місце мусить довести, що має ступінь принаймні бакалавра, але частіше – магістра. Існує тиск на те, щоб людина мала диплом з університету. Але його самого не буде достатньо. Друга річ – це досвід. Від кандидата вимагають практичний досвід. Це спонукає студентів до того, що одночасно з навчанням вони проходять стажування, намагаються працювати в різних неприбуткових організація, шукають роботу». Університети, в свою чергу, виступають посередниками. Наприклад, у Масариковому університеті в місті Брно існує кар’єрний центр і регулярно організовують виставки праці. Про це розповідає речник університету Тереза Фойтова: «Ми заснували спеціалізований кар’єрний центр, в якому надаємо індивідуальні консультації, проводимо семінари й тренінги. Також ми влаштовуємо ярмарки професій JobChallenge, в останньому з яких взяли участь 90 роботодавців, серед яких були малі й великі приватні та державні підприємства. Студенти мали можливість дізнатися про вільні робочі місця та можливості співпраці, серед них – можливість обрати тему дипломної роботи в якійсь із фірм та пропозиції стажування. Крім того, студенти могли з перших вуст дізнатися, як відбувається процес відбору кандидата на певну позицію». Замислюючись над кар’єрою ще за навчання, на момент закінчення університету значна кількість молодих людей вже точно знає, де буде працювати. Тереза Фойтова говорить: «Ми регулярно проводимо опитування серед випускників. За результатами останнього, більше половини з них уже під час державних іспитів знали, де працюватимуть. 70% працевлаштованих випускників стверджують, що знайти роботу було для них дуже або відносно легко. 85% випускників залишилися працювати в галузі, яку вивчали». Випускниками без роботи опікується центр занятості Ті ж випускники, котрі у напрямку свого подальшого руху не впевнені, можуть стати на облік центру зайнятості. Яна Леонтієва, доктор соціологічних наук, науковий співпрацівник Інституту соціології Академії наук Чехії пояснює: «Рівень безробіття серед «свіжих» випускників вищих навчальних закладів у Чехії вищий, ніж серед населення у продуктивному віці взагалі. Статистика 2013 року показує, що півроку після закінчення вищого навчального закладу приблизно кожний десятий чеський випускник перебуває на обліку на біржі праці. Однак, вже через рік після закінчення цей рівень безробіття зменшується наполовину. Є певний період, коли випускник не може собі знайти відповідну роботу, або взагалі будь-яку роботу, і мусить реєструватися на біржі праці». Рівень безробіття молоді в деяких країнах Європи є досить високим – в Іспанії, наприклад, він може сягати 19%. Чеські ж випускники роботу знаходять швидко. Серед молоді, яка у 2014 році шукала роботу в Чехії, безробітними залишилися лише 5%. І цю цифру можна назвати стабільною. Речник чеського центру зайнятості Катержіна Беранкова ситуацію з безробіттям випускників прокоментувала так: «Безробітними на 31 грудня 2015 року були зареєстровані близько 18221 колишніх студентів, які разом з молодими людьми до 30 років становили трохи менше 5% усіх безробітних. На ринок праці значною мірою впливають проекти, фінансовані з державних та європейських коштів. У випадку з випускниками ВНЗ до центру зайнятості найчастіше приходять ті, що вивчали економіку. Найменше приходять випускники медичних, юридичних та машинобудівних університетів». Катержіна Беранкова зазначила, що ситуація з працевлаштуванням випускників покращується, роботодавці все частіше висловлюють зацікавленість у кандидатах, яких можуть «виховати за власною подобою». Крім того, роботодавців у Чеській Республіці фінансово стимулюють приймати на роботу молодих спеціалістів. «Співпраця центру зайнятості та роботодавців заснована на фінансовій підтримці роботодавців, які беруть на роботу випускників без досвіду. Центр зайнятості може надати роботодавцеві фінансову допомогу на виплату заробітних плат або на оплату ментора на добу до 7 місяців. Центр зайнятості з 1 липня 2013 надав фінансової допомоги роботодавцям на суму 1,2 мільярда чеських крон» – додає Катержіна Беранкова. (Чеська крона й гривня на сьогоднішній день приблизно однакові за ціною). Диплом як гарантія вищої заробітної плати Актуальним для сучасної молоді є питання, чи варто витрачати час, сили й ресурси на отримання вищої освіти. Чеська статистика, за словами Яни Леонтьєвої, доводить наступне: «В середині 2015 року середня зарплата працівника з повною середньою освітою у бізнес-сфері становила 27 тисяч чеських крон. Тоді як працівник, що отримав базову вищу освіту й має ступінь бакалавра, отримував зарплатню в розмірі близько 32,5 тисяч крон. Зарплата випускника, що досяг ще вищого ступеня освіти, складала в середньому 48,5 тисяч». Таким чином, вища освіта та диплом магістра в Чехії можуть гарантувати майже удвічі вищу заробітну плату. Головною ідеєю чеської системи вищої освіти є не «навчати», а «навчатися», студент сам відповідає за результат. Тут дуже важливо усвідомлювати, що диплом відкриває лише перші двері. Далі проведуть самостійна робота та досвід за плечима. Університет, у свою чергу, – середовище, яке надає можливості цей досвід здобути.   Маргарита Голобродська для Радіо Свободаhttps://www.radiosvoboda.org/a/27516641.html

Нещодавні заяви президента Чехії Мілоша Земана на сесії ПАРЄ щодо Криму викликали не лише обурення української сторони, але не знайшли підтримки в самій Чехії.   Після того як від озвучених пропозицій віддати Крим Росії за грошову компенсацію офіційно відмежувалися уряд та парламент Чехії, своє слово сказало і чеське громадянське суспільство. В соціальних мережах декілька днів після заяв  Мілоша Земана триває флешмоб – чехи фотографуються з написом «Czech Republic is not Zeman” та позначають свої дописи хештегом #sorryukraine.     Однією з перших на флешмоб відгукнулася депутатка Чехії в ПАРЄ Ґабріела Пецкова (на знимці), котра опублікувала фотографію з написом «Чехія – це не Мілош Земан» ще у Страсбурзі, одразу після закінчення засідання ПАРЄ.   Z поспілкувався з Їржі Барешом, чоловіком, який «запустив» флешмоб: «Все життя я намагаюся мати чисте сумління. Коли я почув, що говорить глава нашої держави, як він рекомендує визнати російську анексію Криму а окуповані території виміняти на сировину, я не хотів, щоб будь-хто міг подумати, що це й моя позиція. Тому я просто зробив фото з написом «Чехія – це не Земан». Я радий, що моєму прикладу слідувало стільки людей і що ми таким чином хоч трішки очистилися від цього більшовицького свинства. Лише моє фото поширило понад 350 людей, десятки людей продовжують фотографуватися з подібним написом, і кожен з таких дописів має десятки поширень. Основне, що ці фотографії потрапили і в український сегмент fb, що про них дізнаються українські громадяни. Це було моїм головним наміром. Ми – це також народ Вацлава Гавела, а не лише Мілоша Земана».   Дівчата з Чехії застали заяву Земана у Києві і приєдналися до соцмережного "флешмобу"   Опубліковано на Zbruc.eu  

Новини, варті вашої уваги за тиждень, що минув. Ви читаєте дайджест найцікавіших та найважливіших новин, який є результатом моніторингу кількох десятків джерел різними мовами. З нашим дайджестом ви заощадите час і дізнаєтесь про всі новини, варті вашої уваги. Читайте нас щотижня.   Головне коротко: Уряд Чехії подвоїть кількість дозволів на роботу для громадян України – ЗМІ Великобританія: парламент голосуватиме за новий план Brexit 29 січня Парламент України ухвалив рішення про регулювання зміни релігійної підлеглості Суд у Росії продовжив арешт для всіх українських моряків За рік населення України скоротилося на понад 208 тисяч людей Українці стали найбільшою громадою іноземців у Литві МЗС веде переговори про спрощення візового режиму з 22 країнами Держкіно: рекордна кількість українських фільмів вийшла у прокат 2018 року   Уряд Чехії подвоїть кількість дозволів на роботу для громадян України – ЗМІ. Чеська газета Hospodářské noviny повідомляє, що чеський уряд залучить понад сотню нових чиновників, щоб оформити більше працівників з України. Щорічна квота для українців, які приїздять до Чехії працювати, має зрости до 40 тисяч осіб. За даними чеських ЗМІ, ця тема буде однією з головних під час січневого візиту в Україну міністра закордонних справ Чехії. Чеські фірми потерпають від недостатньої кількості працівників, а поточний щорічний ліміт у 20 тисяч запитів на роботу від українців є замалим. Від квітня цього року чеська влада має намір подвоїти цю кількість. (Hospodářské noviny/Радіо Свобода).   Від 17 січня в аптеках Польщі можна купити медичну марихуану. Польські закони дозволяють виробляти препарати в аптеках на підставі рецепту лікаря з імпортного матеріалу. Рецепт може видати будь-який лікар. В аптеках марихуану не зберігатимуть. Її будуть замовляти на складі для кожного пацієнта. Один грам сухого продукту коштує в польських аптеках близько 65 злотих ($17). (Wyborcza)   Великобританія: парламент голосуватиме за новий план Brexit 29 січня. Прем'єр-міністр Тереза Мей наступного понеділка познайомить депутатів із новими пропозиціями щодо Brexit. 15 січня Палата громад відкинула запропонований Мей план виходу країни з Євросоюзу. Проти угоди з Брюсселем, яку погодили з усіма країнами-членами ЄС, висловилися 432 депутата, підтримали документ 202. Лідер опозиції лейборист Джеремі Корбін відмовляється від переговорів з Мей до того часу, поки вона не виключить можливість неупорядкованого виходу Сполученого Королівства зі складу ЄС. Мей у четвер відкинула цю вимогу Корбіна і заявила, що не може виключати ймовірність жорсткого Brexit, тобто за відсутності угоди з ЄС. “Ми залишаємо ЄС 29 березня”, наголошує прем'єр-міністр. Напередодні парламент Британії відхилив вотум недовіри до уряду Її Величності. Після цього Тереза Мей заявила, що хоче негайно розпочати переговори з лідерами всіх партій стосовно альтернативного плану виходу Британії з Європейського союзу. (DW/DW/Reuters/BBC Ukr)   Франція готується до “жорсткого” варіанту Brexit. Французький уряд активізував плани з попередження наслідків неврегульованого виходу Великобританії з Європейського Союзу, заявив прем'єр-міністр країни Едуар Філіп. В уряді обговорили провал голосування британського парламенту щодо угоди з ЄС. Оголошено про плани збільшення штату пропускних пунктів на кордоні, в аеропортах і у портах, та організації перевірок імпорту, зокрема, ветеринарних. Офіційні представники Єврокомісії узгоджують плани всіх країн-членів з цього питання. (BBC/DW)   Німецький міністр: лікарів необхідно "закрити" в ЄС. Європейський союз має розглянути необхідність заборони лікарям і представникам інших професій переїжджати на роботу в інші країни. З такою пропозицією виступив міністр охорони здоров'я Німеччини Єнс Шпан (Jens Spahn). Шпан, авторитетний політик з партії Християнських демократів, навів в якості прикладу ситуацію з лікарями, які переїжджають з Німеччини до Швейцарії. “Я можу їх зрозуміти. Швейцарія - чудова країна. Але в Німеччині не вистачає професіоналів. У нас працюють лікарі з Польщі, а отже, їх не вистачає в Польщі", сказав міністр в недавньому інтерв'ю. “Ми маємо подумати про механізми, які дозволили б попередити виїзд людей певних професій за межі Союзу, не порушуючи їхнє право на пересування в межах ЄС", додав політик. (Reuters)   Парламент України ухвалив рішення про регулювання зміни релігійної підлеглості. 229 депутатів підтримали поправку до закону України «Про свободу совісті та релігійні організації». Законопроект розроблено з метою забезпечення представників релігійних громад правом на свідомий вибір та вільну і безперешкодну зміну підпорядкованості релігійним центрам. В ухвалених правках зазначено, що тепер громади можуть змінювати віру колективно. Для цього необхідно скликати збори всіх членів громади, які повинні проголосувати за перехід в іншу церкву. Для прийняття рішення необхідно, щоб дві третини присутніх на зборах проголосували «за». (Радіо Свобода/Радіо Свобода)   Вибори президента в Україні: ЦВК зареєструвала вже 10 кандидатів. 18 січня ЦВК зареєструвала ще двох кандидатів: голову комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я Ольгу Богомолець і лідера партії «5.10» Геннадія Балашова. Богомолець балотується як самовисуванка. Балашова висуває його партія. Раніше ЦВК зареєструвала вісім кандидатів у президенти. Претендентами на цю посаду є екс-міністр екології і природних ресурсів Ігор Шевченко, народний депутат Сергій Каплін, мер Львова Андрій Садовий, екс-голова СБУ Валентин Наливайченко, професор Віталій Скоцик, лідер партії «Громадянська позиція» Анатолій Гриценко, народний депутат Євген Мураєв і депутат Віталій Купрій. (Радіо Свобода)   Суд у Росії продовжив арешт для всіх українських моряків. Лефортовський суд Москви 16 січня продовжив до квітня арешт ще чотирьох українських моряків, захоплених російськими силовиками в листопаді 2018 року поблизу Керченської протоки.Микола Полозов, Володимир Лісовий, Віктор Беспальченко, Володимир Варімез і Владислав Костишин залишаться в СІЗО до 24 квітня. Українських моряків, які відмовилися відповідати на питання суду, заявляючи, що є військовополоненими, звинувачують у порушенні державного кордону Росії. Визнання обвинувачених військовополоненими суд відхилив. 15 січня суд у Москві продовжив термін утримання під вартою 20 з 24 українських військових. 17 з них будуть перебувати під арештом до 24 квітня, Андрій Ейдер, Андрій Артеменко і Василь Сорока залишаються в СІЗО до 26 квітня. Раніше всі військові заявили слідству, що є військовополоненими. (Радіо Свобода)   Декларації з сімейним лікарем підписали близько 25 мільйонів українців – Супрун. Декларації з сімейними лікарями підписали майже 25 мільйонів українців. Про це повідомила на засіданні Кабміну 16 січня виконуюча обов’язки міністра охорони здоров’я Уляна Супрун. Програма “Безкоштовна діагностика”, яка передбачає безоплатні послуги з медичного діагностування, за словами прем’єр-міністра Володимира Гройсмана, почнеться 1 липня 2019 року. (Радіо Свобода)   За рік населення України скоротилося на понад 208 тисяч людей. Державна служба статистики заявила про зменшення населення України на 208,8 тисяч людей за період із січня до листопаду минулого року. За даними відомства, за цей час в Україні народилося 312,6 тисяч дітей. У 2017 ця цифра становила 336,4 тисячі. Залишається суттєвим перевищення кількості померлих над кількістю народжених: на 100 померлих – 58 народжених. (BBC Ukr/Радіо Свобода)   На Донеччині знайдено вбитими двох українських військових. За період із 24 грудня 2018 року по 13 січня 2019 року Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ в Україні зафіксувала 10 919 порушень режиму припинення вогню на Донбасі. На Донеччині, у приватному будинку в селі Калинове Покровського району виявлено тіла двох українських військовослужбовців. (Новинарня/УНІАН)   Українці стали найбільшою громадою іноземців у Литві. 18 січня про це повідомив Департамент міграції країни. На початок року в Литві проживають майже 17 тисяч українців. Це майже на 42% більше, ніж рік тому. Кількість громадян Росії, які прибули у Литву, становить майже 12,5 тис. осіб. Це на 3% менше, ніж 2018 року. Майже стільки ж в Литві і громадян Білорусі. Їхня кількість за рік зросла на третину. Громадяни згаданих країн склали 84% від всіх іноземців, які проживають в Литві. Загалом кількість іноземців, що живуть у Литві, складає трохи більше 2% від населення країни. (Delfi)   МЗС веде переговори про спрощення візового режиму з 22 країнами. Україна веде переговори про спрощення візового режиму або запровадження безвізу з 22 країнами, повідомив 18 січня міністр закордонних справ Павло Клімкін. “Найближчим часом, протягом кількох місяців, почнуться переговори із ще кількома країнами”, – сказав міністр на прес-конференції за підсумками діяльності зовнішньополітичного відомства. Клімкін нагадав, що нині громадяни України без віз можуть відвідувати 86 країн світу, в 34 із них потрібен біометричний паспорт. “112 держав ми ділимо на дві групи: 54 – це спрощений в’їзд (електронна віза або віза по прибуттю), у ще 58 держав необхідно отримувати візу в дипломатичних або консульських установах”, – сказав міністр.(Радіо Свобода)   “Укрзалізниця” відновила повернення квитків через інтернет. Обмеження на повернення квитків онлайн діяли з 15 грудня 2018 року. З 16:00 сьогодні квитки можна повернути на сайті booking.uz.gov.uа, а також на мобільній версії сайту й мобільних додатках. (Радіо Свобода)   Очільник ПЦУ Епіфаній назвав дату своєї інтронізації. Глава Православної церкви України Епіфаній оголосив, що його інтронізація відбудеться 3 лютого. На тимчасовому сайті ПЦУ уточнюється, що інтронізація митрополита відбудеться під час літургії у Соборі Святої Софії Київської. 3 лютого очільнику ПЦУ виповниться 40 років. (BBC Ukr/Радіо Свобода)   Що вирішив Конституційний суд Польщі щодо "українських націоналістів"? Конституційний суд Польщі визнав неконституційними формулювання "українські націоналісти" та "Східна Малопольща" в поправках до закону про Інститут національної пам'яті. Трибунал пояснив, що такі положення потребують кращого роз'яснення. Ці формулювання в лютому 2018 року оскаржив президент Анджей Дуда, вказавши на те, що вони неточні. Президент України Петро Порошенко привітав таке рішення суду. (BBC Ukr)   Мораторій на російськомовну музику на Львівщині визнали незаконним. Львівський окружний адмінсуд визнав незаконною і скасував заборону на публічне використання російськомовного культурного продукту у області. Львівська обласна рада планує оскаржити це рішення Львівського окружного адміністративного суду. Раніше позов про скасування заборони подали до суду колишній шеф-редактор ВД “Галицькі контракти” Сергій Іванов-Малявін, громадська організація “Всеукраїнський громадський рух "Український вибір – Право народу” та Роман Лихачов. Мораторій на публічне використання російськомовного культурного продукту на території області депутати облради ухвалили 19 вересня 2018 року. (Варіанти/Радіо Свобода)   Зеленський і партнери виграли конкурс на фінансування фільму з бюджету Росії. Російська компанія «Грин Филмс», яка через кіпрську фірму належить Володимиру Зеленському і його бізнес-партнерам, не лише досі працює в Москві, попри заяви шоумена про закриття там бізнесу ще у 2014 році, але й взяла участь та успішно пройшла відбір у конкурсі на отримання державного фінансування з бюджету Росії. Про це йдеться у розслідуванні програми «Схеми». Зеленський у п'ятницю, 18 січня, заперечив, що має активний бізнес у Росії. Шоумен зазначив, що його компанія має "багато різноманітних прав", торгівля якими здійснюється з двома десятками країн, включаючи усі країни СНД. (Радіо Свобода/DW)   Держкіно: рекордна кількість українських фільмів вийшла у прокат 2018 року. Минулого року у широкий прокат вийшла рекордна кількість українських повнометражних фільмів – 35, повідомив очільник Держкіно Пилип Іллєнко. За його словами, зокрема, 22 стрічки були створені за підтримки коштів держави. “Для порівняння, у 2014 році ці показники були майже уп’ятеро меншими”, – зазначив Іллєнко. (Радіо Свобода)   Виготовлений в Україні коньяк українці пропонують назвати “українським бренді”. За цей варіант проголосували 25,6% з понад 16 тисяч учасників опитування. Інші варіанти: бурштин / бурштинок / бурштиняк (9,4%), гайстер (8,5%), к'янок (7,9%), дубовик / дубняр (7,2%), брунат (5,3%), каннук (4,5%), укрньяк / украньяк (4,3%), сонцедар / сандар / виндар (3,3%), бревіс (3%). (Радіо Свобода)   Відео тижня Гурт “Один в каное” показав перший за 9 років кліп. Відео знято на пісню “У мене немає дому” з майбутнього альбому гурту. Автор: Сергій Рачинський для UAportal.cz

- А де фотки?- Які фотки?- Ну фотки з твоїх мандрів...- Тю, на що вони. Пам'ять живе не у фотках, вона у серці.Так завжди казав нам Григорій Матяш, або "Блек" в колах атошників. Вчора, тобто 31 липня два роки, як його не має. Пам'ятаю як в той день ми повернулись з добового чергування на позиції, я піднявся у бліндаж, щоб скинути бронік і почув вибух. На сусідній позиції. Спустився і почув по рації "Матяш 200". А потім по рації передали, що від кульового поранення помер у лікарні ще один наш боєць "Майор". Слова тут зайві. Слів тут не має. Але пам'ять, як він і говорив дійсно залишається у серці.Ми познайомились у Києві, не пам'ятаю який це був рік, але задовго до Майдану. Нас познайомив коваль Антон Шатов. Перше враження про людину у мене насправді завжди правильне. Коли я побачив Грицька - я відчув, що поруч знаходиться глиба, айсберг, гора чи окремий всесвіт, що сповнений сили, для якої навряд існує щось неможливе. Я відчув справедливість, брутальну щирість, яка виливалась у правду, в кожному слові, я відчув спокій, такий знаєте, як на скелях біля якогось одвічного океану, розчинність часу, якщо хочете. Спокій до всього в цьому житті, і мудрість, які би варто було повчитись багатьом тим, хто нині вважає себе мудрецями. І тоді, після зустрічі ми всі гуртом ковалів-металургів-археологів поїхали в Олевськ, на міжнародну конференцію з реконструкції металургійних проектів.  А потім вони з Антоном приїхали на мій день народження до мене в Полтаву і ми кілька днів гуділи в моїй кузні, розбудовуючи її, співаючи ночами архаїчних пісень і поринаючи у дуже глибокі розмови до світанку.А потім через рік я зі своїм гуртом поїхав у Крим, грати пісень, а Блек приєднався до нас. І власне лише завдяки йому у доволі скрутних пригодах, ми не полишали гумору. Від нього як завжди віяло спокоєм. Коли наші кочування по Криму закінчились і ми осіли в Херсонесі, гурт залишався ночувати у радянських будиночках на археологічній базі. А ми з Григорієм розкладали свої спальники над урвищем моря. Вогні кораблів, вогні з небес, блукаючі вогники в руїнах старого грецького міста. Все це було фоном для розмов, які закінчувались коли вже починало світати.А потім того ж року, він приїхав знову допомогти мені з кузнею. Потрібно було зробити трубу для тяги. І нам потрібно було зігнути майже трьох метровий лист двох міліметрової сталі у квадратну трубу. І Григорій за допомогою піддонів, цегли, якихсь чугунних труб змайстрував пристрій, до якого я б ніколи не додумався і власне витяжка була зроблена. Григорій міг полагодити будь що. Він був майстром до всього чого чіпалась його рука і це стосувалось не лише кузні. В АТО він зміг полагодити ПТУР, який ніхто не міг зробити. Про СПГ та інші девайси, я взагалі мовчу. В останню ніч перед його від'їздом ми монтували на цегляне горно цю трубу під музику Андрія Середи. В ті дні, ми щоночі після роботи над кузнею ставили у ній самій на якийсь пінь кавуна, заварювали трав'яний чай, розкурювали люльки і слухали ірландсько-середіївську музику. Пам'ятаю, як в одному із записів з концерту Андрій почав п'яним голосом з динаміків говорити, що в залі знаходиться його син, ми почали гиготіти з його нетверезого варнякання і раптом під мною чи під ним, вже не згадаю, рухнув стілець. Й більш над сином Середи і над самим Андрієм ми вирішили не сміятись. А потім, коли він повернувся в Київ, він дізнався, що за той час поки він мені допомагав - його байка вкрали. Але він сприйняв це так само спокійно як і все інше. Потім ми зустрілись за тиждень перед майданом. Поїхали в "українське село" де він мав кузню, де ліпили з глини і грали на старосвітських банудрах, а далі поїхали в кузню в "Пирогово". Ми святкували день коваля. Пам'ятаю мені треба було зробити на замовлення бутафорську катану. І за годину до півночі усі ковалі вже роз'їхались з бенкету металу. А Григорій десь до дванадцятої допомагав мені робити ту японську шаблю, а потім ми йшли крізь ліс, до дороги, бо я мав потяг о третій ночі. Ми йшли крізь ліс, розкурювали люльки і в повітрі висіла тривога. Ми обидва відчували, що скоро щось почнеться...І почалось. Наступного разу ми зустрілись на Майдані. І всі наступні рази зустрічались теж там, коли я приїзджав з Полтави у Київ. І в найскрутніші дні Григорій завжди зберігав той самий спокій і гумор. І разом з тим, передбачаючи, що поразка теж можлива - всерйоз готувався до партизанської війни, й казав мені, щоб я їхав з України, і допомагав з-за кордону, бо мене посадять, як координатора подій в моєму місті. А він тихесенько з іншими буде боротись тут поки то буде можливо. І він казав це без притаманного багатьом "націоналістам" пафосу. Він казав абсолютно правду, бо за життя, я не почув від нього жодного лукавого слова, вигаданого слова, містифікації чи брехні...А потім почалось АТО і я поїхав влаштовуватись в "Дніпро-1", як в єдиний тоді легальний добровольчий підрозділ. А через кілька днів Григорій сказав, що хоче приєднатись до "Донбасу". А в нашому підрозділі, вже були бійці з "Донбасу", які вийшли з під бою з під Карлівки і ми вже знали, ким є насправді Семен Семенченко. Тому я усіма правдами і неправдами відмовляв Блека йти в "Донбас" і кликав до нас... І він прийшов в п'яту роту "Донецьк" І став для нас усіх там взірцем тактика, медика, воїна. Немов козак з прадавніх балад зі своїм чубом, який час від часу заважав. Немов боєць українського повстанської армії. Ні, не немов. Таким він і був.Ставлячи міни, які буде важко знайти навіть спеціалістам-мінерам, він знімав їх точне місце на джіпіес і передавав нашим бійцям з сектору. Він володів усією доступною зброєю і вже на початку війни, мав закуплену за свої кошти в часи майдану натівську аптечку, окремі штуки з якої роздавав нам. Їдучи на ротації він кував у кузні скоби, щоб використати їх у розбудові нового бліндажа. Ідучі у бої він залишався таким же спокійним, як у миті коли грав на ірландському бороні, чи пояснював мені якийсь ковальский прийом.  Я знаю, Григорій, що ти не любив цих всих текстів, фоток, відео і тим паче мови про такі речі на загал. Але я хочу, щоб усі на цій довбонутій планеті, знали якою ти був Людиною.Блек блукав місяць пустелями Ірану і горами Грузії. Він не любив екскурсоводів-хороводів і вважав, що вивчати країну треба занурившись у життя людей, сіл, місцин в яких не буває туристів. Він жив кілька місяців в карпатському селі, в якому не було здається навіть світла, і до найближчого магазину, здається треба було їхати з 20 кілометрів по пів метровим сугробам снігу. І він спокійно розповідав мені, як вночі після дня-ковки там, виходив із сноубордом вночі, піднімався вгору, бачучи на стежці лише сліди якихсь вовків чи птахів. І далі піднімався спокійно в гору, щоб спустись по місцям де не спускаються... Бо він страшенно любив сноубординг.Я пам'ятаю, як ти Григорій вигравав ірландські ритми на своєму бороні під будь яку пісню і з посмішкою і спокоєм в найскрутніші моменти на фронті був ладен вирубити будь кого за якісь історії чи нотки панікерства. Пам'ятаю, як я пригадав, одну дуже мутну історію з приводу наших полонених. А ти відкликав мене вбік від хлопців і матами поцікавився, що я роблю, пояснюючи, що таких історій тут просто не має бути. Я пам'ятаю багато всього... Але я не пам'ятю брехні, лицемірства, погорди, пафосу, користолюбства, тщеслав'я, аматорства і багатьох інших речей, які живуть у нашому суспільстві за тобою.Бо ти був і залишаєшся для мене Вчителем, наставником, другом, братом і Легендою. І що я знаю точно, ти б ніколи не хотів, щоб за тобою тужили, топили горе у вині чи хотіли вбитись. Тому для мене в пам'яті ти залишаєшся Воїном, найусвідомленіших з усіх нас у своєму виборі і діях, які ми поважаємо. До зустрічі в інших світах, друже. Автор Олекса Коба для UAPORTAL.CZ 

Видавництво «Академія» видало цікаву публікацію – путівник Закарпаттям чеською мовою, написаний спеціально на замовлення видавництва українською краєзнавицею Оленою Крушинською у творчій співпраці з перекладачкою Рітою Кіндлеровою. У книзі представлені найбільш важливі архітектурні пам’ятки області, якою дуже цікавляться чеські туристи: замки, фортеці та палаци, історична забудова міст, селищ та сіл, кам’яні церкви та синагоги, й особливо дерев’яні церкви, які є унікальним архітектурним надбанням українських Карпат. Поруч із інформацією про музеї, певні пам’ятники, історичні винні підвали та специфічні пам’ятки, наприклад музейні експозиції лінії Арпада та інші об’єкти, які нагадують про першу та другу світові війни, тут також описані технічні споруди, наприклад, мости, віадуки, тунелі, цікаві залізничні шляхи, дамби, греблі, водозливи чи водні електростанції, водяні млини та гамори й інші варті уваги визначні місця. Особлива увага присвячена так званим «чеським слідам» на колишній Підкарпатській Русі. В Ужгороді, Мукачеві, Хусті та інде збереглися певні адміністративні, житлові чи промислові споруди і навіть цілі квартали, побудовані у конструктивному стилі першої Чехословацької Республіки 20-30-х років ХХ сто Путівник Закарпаттям чеською мовою ліття. Між ними чимало виразних будинків функціональної архітектури й модерного  неокласицизму на європейському рівні, оскільки у тодішньому проектуванні будівництв велику роль грали кращі чеські архітектори. Самостійний розділ присвячений пам’яткам Колочави, яка пов’язана із письменником Іваном Олбрахтом, та околицям озера Синевир, де у 1938 році був наметовий табір легендарного скаутського відділу «Двойка» Ярослава Фоґлара.   Усі статті проілюстровані актуальними історичними фотографіями описуваних об’єктів. Авторка путівника Олена Крушинська (1978) – відома публіцистка у тематичній сфері туризму, дослідниця і хімік. Публікувалася у журналах «Міжнародний туризм», «Welcome to Ukraine», заснувала проект та сайт «Дерев’яні храми України» derev.org.ua, співпрацює з проектом «Млини України». Чотири роки працювала в експедиції над виданням «Дністер. Туристичний путівник». Автор сайту «Львівські ремінісценції» – фотогалереї неофіційного Львова. Авторка понад 80-ти статей, зокрема, наукових та науково-популярних публікацій, присвячених пам’яткам архітектури, краєзнавству та подорожам, й путівників «Сорок чотири дерев’яні храми Львівщини» (2007), «Два береги Збруча» (2008, у співавторстві з Д. Малаковим та Ю. Козорізом), упорядниця двох випусків історико - краєзнавчого часопису «Галицька брама» (Львів, «Центр Європи»): «Закарпаття: від Ужоцького перевалу до Ужгорода» та «Закарпаття: від Верецького перевалу до Сваляви та Чинадієва». Путівник Закарпаттям чеською мовою можєете придбати тут:  Zakarpatí - Průvodce bývalou Podkarpatskou Rusí Пише часопис Пороги 

Як легко у нас приживаються чужі свята. Років 25 тому ніхто й не згадував про Валентинів день. А нині це ціла індустрія – усюди сердечка, амурчики, кульки, подарунки. Особливо популярні жіночі трусики із сердечками в різних місцях. Нічого прикрого в тому не бачу, бо свято закоханих, очевидно, краще за День працівника соціальної сфери чи День працівника суду. Будь-яке свято, яке спонукає людей бути кращими, вітається і благословляється. Я про інше. Про те, що сучасна людина легко і з задоволеням піддається комерціалізації. Індустрія подарунків підсовує закоханим трафаретні вирішення усіх святкових проблем – ось тобі валентинки, ось квіти, ось ресторан на двох, ось квитки на «місця для поцілунків»,  ось презервативи на особливий день. І навіть баба Параня з підльвівського села знає про Валентина, бо запаслась «блистючими» стрічками, якими обв'язує букетики підсніжників і продає їх у цей день під пивбаром біля Привокзального базару. Усе готове – лише простягни руку і купи, купи, купи! Обгортка свята яскрава, пишна і банально продавана. Але за цією штучною сухозліткою – нічого немає. Бо ніхто не каже, що валентинки і букетики квітів нічого не варті, якщо в серці немає любові. А любов – це справді Божий дар, який ще треба заслужити, і ніякий Валентин у цій справі не допоможе. Уся світова література – про любов і ненависть. Але скільки ви б не читали книжок і не писали валентинок, кохання це не замінить. Це неймовірно ніжне і трепетне почуття, від якого паморочиться в голові і теплішає в душі. Коли задля погляду, доторку, подиху коханої людини готовий віддати все і, навіть, більше. Зупиняється час, спалахують зірки на небі, душа співає. Як писав Олександр Олесь: Сміються, плачуть солов'їІ б'ють піснями в груди:«Цілуй, цілуй, цілуй її, –Знов молодість не буде!» До речі, шкода, що у Валентинове свято книжкові магазини не влаштовують день знижок для закоханих. Чи вони вважають, що книжки читають лише нещасливі і закомплексовані люди? Тоді хай поговорять про маркетинг з бабою Паранею з Привокзального базару – вона направду знає, що потрібно закоханим у їх день. А загалом свято Валентина у нас міцно прижилось. І це добре. Бо все, що сприяє любові і збільшенню числа українців, – завжди буде добре. Піду напишу свою валентинку. І ви не баріться. Не баріться сказати коханим, як ви їх любите. І не лише у Валентинів день.   Автор: Богдан Марциняк Волошин, Вголосмалюнок Олега Коваленка