Сирна паска Вам буде смакувати не лише на Великдень, але і в будні дні.  1кг домашнього сиру 200гр масла 200гр родзинок (можна міксувати з чорносливом, курагою, нарізаними дрібно яблуками, або взаємозамінювати) 4 ст.л. цукру 4 ст.л. манки 8 яєць 1 пакетик ванільного цукру 0,5 ч.л. олії   Час приготування 30-40хв. Час випікання 40-45хв. (в режимі  духовки =). Можливо, трошки довше, залежно від особливостей духовки. Родзинки залити окропом, залишити постояти 10-15хв. Сир перемолоти на м’ясорубці, додати манку. Відділені білки збити з цукром та ванільним цукром, вилити до сиру.   Жовтки розтерти з маслом до однорідної маси (роблю це блендером), додати до сиру.   Промиті родзинки (з відділеними хвостиками) додаємо до сиру. (Якшо використовуєте курагу, чорнослив та ін. – поріжте розміром родзинок)     Все вимішати до однорідної консистенції.   Форму змастити олією, вилити масу.   Відправити в розігріту духовку до 200 градусів Випікаємо 30хв, зменшуємо температуру духовки до 180 градусів, продовжуємо випікати ще 10-15хв. до золотого кольору паски.     Дуже смакує теплим зі сметанкою, медом, вареннячком. В холодильнику може зберігатись до 7днів. Смачного!

Чехія – важливий партнер України в Європі, країна, де проживає величезна українська громада. Нині відносини між державами у різних галузях розвиваються по висхідній. Лише за три місяці поточного року об'єми торгівлі зросли на третину у порівнянні з минулим роком. Про перспективи в економіці, політичному діалозі, а також гуманітарній площині в інтерв'ю Укрінформу розповів Надзвичайний та Повноважний Посол України в Чеській Республіці Євген Перебийніс. ТОВАРООБІГ ЗА КВАРТАЛ ЗРІС НА ТРЕТИНУ - Пане Посол, днями у Києві пройшло засідання Українсько-чеської міжурядової змішаної комісії з економічного, промислового та науково-технічного співробітництва, а також бізнес-форум. Ви були там. Які основні підсумки цього засідання? - Це засідання стало першим за 5 років. Воно стало надзвичайно важливим кроком, який дав нам можливість після довгої перерви визначити напрямки того, як ми будемо далі рухатися в плані активізації торговельно-економічної співпраці. Після мого приїзду до Праги наприкінці лютого одним з основних завдань було реанімувати роботу двосторонньої міжурядової комісії. Радий, що це вдалося зробити дуже швидко. Крім того, ми підвищили рівень головування до віце-прем'єра з української сторони і міністра з чеської (раніше комісію очолювали заступники міністрів). Це дає можливість більш ефективно впроваджувати прийняті рішення.  Було обговорено величезне коло питань торговельно-економічного плану – співпраці у фінансовій сфері, в енергетиці, в т.ч. ядерній; взаємодія на напрямку енергоефективності, у промисловості й сільському господарстві, в галузі транспорту, науки та технологій, освіти і туризму. Зокрема, ми домовилися попрацювати над відкриттям прямого залізничного сполучення між нашими країнами. Україна пропонує для Чехії використання наших газових сховищ і можливостей транспортування нафти, в тому числі каспійської.  Важливим є розвиток міжрегіонального співробітництва. Гарними прикладами тут є взаємодія між краєм Височина і Закарпаттям, Ліберецьким краєм і Вінницькою областю.  - Якi в нас зараз показники товарообігу? Які великі двосторонні проекти можна назвати? - Позитивні тенденції наразі демонструє як українська економіка, так і чеська. Це закладає добру основу для активізації двосторонньої торгівлі, яка зараз перебуває на висхідній траєкторії. Якщо в 2014-15 рр. показники торгівлі зазнали серйозного спаду, то в 2016-му вона зросла майже на 20%, до більш як 1,2 млрд доларів. При цьому український експорт становив 560 млн (зростання майже на 4%), а імпорт – 654 млн (приріст на 36%).  Але якщо ми подивимося на торгівлю за три місяці цього року, то побачимо ще кращу тенденцію: товарообіг за цей період склав 315 млн дол., що на 32% більше у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. І, що дуже приємно, український експорт у порівнянні з трьома місяцями 2016 року зріс на 40%.  Є великий інтерес до України з боку чеських інвесторів. Один з найуспішніших прикладів – Skoda Auto, яка має завод Eurocar на Закарпатті. Ми закликаємо чеський бізнес продовжувати інвестиційну співпрацю, створювати інші підприємства на території України.  У Чехії існує дуже серйозний дефіцит робочої сили, за деякими оцінками – 150 тисяч робочих місць. Тому тут існує програма залучення українських робітників, кваліфікацію і працьовитість яких у Чехії дуже цінують. Але я чеським підприємцям завжди кажу: якщо ви відкриватимете своє виробництво в Україні й пропонуватимете українцям співмірну заробітну плату в них на батьківщині, то від цього виграють усі. Сподіваюся, що невдовзі ми станемо свідками нових подібних проектів.  - А що стосується політичної площини? Вже давно було анонсовано візит до України прем'єра Богуслава Соботки. Чи він відбудеться?  - Загалом, з кінця 2016-го п'ять чеських міністрів відвідали Україну: культури, сільського господарства, МЗС, оборони, промисловості й торгівлі.  Питання про візит прем'єр-міністра стоїть на порядку денному. Але оскільки зараз чехи входять в період передвиборчої кампанії, то, очевидно, до парламентських виборів, які відбудуться у жовтні, такий візит, скоріше за все, не відбудеться. Але сподіваємося, що це станеться невдовзі після формування нового складу чеського уряду.  На початку липня планується візит в Україну голови чеського парламенту. Чехія відзначає 100-річчя Зборівської битви, а тому він відвідає Зборів у Тернопільській області, де візьме участь у пам'ятних заходах. Там у 1917-му році відбулася відома битва, що стала першим бойовим залученням чехословацького легіону, який фактично потім відіграв важливу роль у створенні незалежної чехословацької держави.  ВЕЛИЧЕЗНІ ВТРАТИ КРАЇН ЄС ЧЕРЕЗ САНКЦІЇ - ЦЕ ПЕРЕБІЛЬШЕННЯ - Чехія наближається до виборів. Так вийшло, що саме тут серед усіх держав Європейського Союзу ведеться чи не найактивніша робота з протидії російській пропаганді. Наскільки це мінімізує ризик втручання Москви у вибори в країні нинішнього року?  - Останнім часом як у середовищі чеських неурядових організацій, так і в уряді, з'являється усвідомлення серйозності ситуації і необхідності вжиття заходів проти російської пропаганди і взагалі гібридних впливів та загроз. Зокрема, при МВС створено відповідний підрозділ протидії гібридним та інформаційним загрозам.  Відбуваються контакти між відповідними чеськими й українськими фахівцями на різних рівнях з метою обміну досвідом, адже Україна була фактично першою жертвою цих гібридних загроз, в тому числі інформаційних.  Ця співпраця між Україною і державами ЄС, намагання виробити спільні засоби протидії, надзвичайно важлива і буде продовжуватися.  - А на рівні керівництва республіки? Президент Мілош Земан не раз виступав із заявами, які проукраїнськими назвати важко... - У Чеській Республіці за реалізацію зовнішньої політики відповідає уряд, позиція якого стосовно територіальної цілісності України й нашої боротьби проти російської агресії є чіткою і безкомпромісною. З усіх цих питань ми відчуваємо однозначну підтримку Чехії як на двосторонньому рівні, так і в рамках міжнародних організацій.  Що стосується висловлювань окремих чеських політиків, які йдуть урозріз з офіційною позицією ЄС щодо України, то ми завжди реагуємо на них, роз'яснюємо нашу позицію, пов'язану з окупацією Росією Криму, її агресивними діями на сході України.      - Якою є на сьогодні позиція Праги щодо санкцій? Чи чутні “страждання” про втрати від них для чеської економіки? - Чеський уряд послідовно підтримує накладені проти Росії в рамках ЄС та інших міжнародних організацій санкції за порушення нею територіальної цілісності України та міжнародного права. Треба віддати належне чеському уряду – він дуже уважно стежить за дотриманням санкцій і вважає, що вести мову про будь-яке їх скасування можна буде лише після того, як Росія виконає Мінські домовленості, а Крим повернеться під контроль України. Взагалі, це, м'яко кажучи, перебільшення, міф російської пропаганди, що європейські економіки чи не завтра розваляться через санкції проти Росії та її антисанкції. Негативний вплив санкцій на чеську економіку звичайно є, але він досить незначний. Чеський бізнес вже давно зміг адаптуватися до цієї ситуації й активно шукає нові ринки.  - Чехiя головує в Комітеті міністрів Ради Європи. На яку підтримку може тут розраховувати Київ? - Справді, в найближчі півроку, з травня по листопад, Чехія головує в Раді Європи. Минулого місяця в Празі відбулися двосторонні консультації на рівні заступників міністрів закордонних справ, під час яких ми обговорили з чеською стороною її пріоритети, в тому числі з акцентом на ситуацію в Україні, на права людини на окупованих Росією територіях. Сподіваємося, що цим питанням чеське головування надаватиме належну увагу.    Також важливою є роль Чехії в питанні підготовки нового плану дій щодо України в Раді Європи. Загалом маю сказати, що наша співпраця з Прагою в РЄ є дуже конструктивною.  ЗАРОБІТЧАНИ ЧАСТО СТАЮТЬ ЖЕРТВАМИ НЕДОБРОСОВІСНИХ ПРАЦЕДАВЦІВ - Понад 2 тижні пройшло після запровадження безвізового режиму. У чеській пресі подекуди висловлюються побоювання щодо можливого зростання кількості нелегальних українських заробітчан у ЧР. Яких «превентивних заходів» можна вжити, щоби запобігти цьому?  - Ситуація з заробітчанами ніяк не пов'язана з безвізом. Він якраз працює дуже добре.  Що стосується питання з нелегальним працевлаштуванням українців у Чехії, то йдеться передусім про людей, які в'їжджають до Чехії з польськими дозволами на роботу. Чеські міграційні й правоохоронні органи розглядують це як порушення законодавства ЄС. Треба сказати, що ці українські громадяни не є нелегалами. Вони дістаються до ЄС абсолютно легально, але потім стають жертвами недобросовісних посередників, працедавців, які їх запевняють, що працювати з польськими дозволами в Чехії не суперечить законодавству.  Ми підтримуємо тісні контакти з відповідними чеськими органами влади з тим, щоб їхні зусилля насамперед були спрямовані на покарання тих недобросовісних посередників, які штовхають українських громадян на такі дії, а не українців, які часто й не усвідомлюють, що роблять щось незаконне. В другій половині червня в Києві відбудуться консульські консультації між МЗС двох країн, на яких, зокрема, обговорюватиметься і ця тема. Ми зацікавлені в тому, щоб система працевлаштування українців була якомога більш прозорою і простою, щоб можна було мінімалізувати можливості того, коли на цьому «гріють руки» всякого роду посередники.  Як запобігти? Посиленням роз'яснювальної роботи. Таку роботу серед наших громадян проводимо й самі, і тісно співпрацюємо на цьому напрямку з чеською стороною, зокрема, дипломатичними і консульськими установами Чехії в Україні.  - Але ж рейди подекуди проводяться, і наших співвітчизників затримують... - Час від часу спецоперації з боку чеської поліції, спрямовані на виявлення тих, хто працює нелегально, проводяться. У нас із чеською стороною існує досить непогана взаємодія: нас одразу ж повідомляють про затримання наших громадян за порушення міграційного режиму. Ми стежимо, щоб їхні права не порушувалися, у разі необхідності надаємо допомогу в поверненні додому. Незважаючи не те, що такі випадки трапляються, це насправді не є масовим явищем. За останні тижні бачимо зменшення кількості таких затримань.  В принципі, чеська сторона не розглядає Україну як якийсь серйозний міграційний ризик після запровадження безвізового режиму. Якщо в окремих ЗМІ ця тема в такому плані й звучала, то початок дії безвізового режиму довів, що такі побоювання є абсолютно безпідставними. Перші дні безвізу показали, що кількість українців, які приїжджають до Чехії, якщо й збільшилася, то дуже незначно. При перетині ними кордону не виникало жодних проблем, а саме оформлення відбувається практично за хвилину. Безвізовий режим – це можливість для українців подорожувати достойно, цивілізовано, як це роблять громадяни інших країн. Особливо це важливо для молоді.    УКРАЇНСЬКА ГРОМАДА В ЧР - НАЙБІЛЬША З УСІХ ІНШИХ ГРОМАД - Чи багато українських студентів навчається у Чехії?  - Орієнтовно 4 тисячі. Чехія – дуже популярний напрямок для українського студентства. Навчання чеською мовою тут безкоштовне.    Треба зазначити, що Чехія є зараз однією з найбільш активних країн, які надають нам допомогу в реформуванні сфери освіти. Ця допомога стосується запозичення відповідного чеського досвіду, надання фінансової допомоги для переміщення вишів з окупованих територій на підконтрольні українському уряду території тощо.  - Деякі країни запрошують на лікування воїнів АТО. Чи бере участь Чехія у таких проектах? - Нещодавно чеським урядом було прийняте рішення про виділення коштів на лікування поранених українських військовослужбовців, про що оголосив міністр оборони ЧР Мартін Стропніцкий під час свого візиту в Україну наприкінці травня.  - Українська громада в Чеській Республіці – найбільша з усіх інших громад. Чи дружно живуть українці в Чехії?  - Українці, які живуть у Чехії, є представниками кількох хвиль еміграції. Є так звана класична діаспора – нащадки тих, хто приїхав до Чехословаччини у 1920-30-х роках. Є люди, які приїхали на початку 1990-х, дехто з них вже стали громадянами Чехії. Є нова хвиля, їх навіть важко назвати діаспорою, бо це громадяни України, які мають дозвіл на проживання в Чехії. Таких тут зараз близько 120 тисяч. Це – найбільша за кількістю нацменшина в країні. А якщо ми ще додамо тих українців, які є громадянами Чехії, то це може скласти до 170 тисяч.  Українських організацій у Чехії багато, понад 30. Ми нещодавно реанімували Координаційну раду керівників українських організацій. Вона періодично збирається у Посольстві для обговорення найбільш важливих питань, які об'єднують всіх українців, що проживають у Чехії.  Мені здається, атмосфера в діаспорі досить конструктивна. Звичайно, існують питання, в яких окремі організації не погоджуються одна з одною, але в стратегічних, об'єднуючих питаннях розбіжностей практично немає.  Ольга Танасійчук, УКРІНФОРМ фото: denik.cz   

  Результати парламентських виборів у Чехії породили побоювання, що Прага увійде у гостру конфронтацію із Брюсселем та може поповнити список європейських "друзів Кремля". Такий ризик посилюється можливістю переобрання на другий термін чинного президента Мілоша Земана.  Втім, існує чимала вірогідність протилежного сценарію – поразка дружнього до РФ президента може додатково посилити підтримку України Чехією. Тим більше, що до цього спонукають і нинішній стан економічних зв'язків, і поступова руйнація стереотипів.  Про виклики та можливості чесько-українських відносин ЄвроПравда поспілкувалася з послом України у Чехії Євгеном Перебийносом.    – У Чехії вже пройшов перший тур президентських виборів. Що він означає для України? – Поки результати виборів підтверджують прогнози чеських соціологів. Президент Мілош Земан отримав трохи менше, ніж очікувалося, проте це перевищує межі похибки. Боротьба ще не завершена. Конкурент Земана має високі шанси на перемогу, але навряд чи можна розраховувати, що всі виборці, які голосували за кандидатів, котрі згодом підтримали Драгоша, прийдуть знову на дільниці і проголосують саме за нього. – Їржі Драгош є більш дружнім до України політиком, аніж Земан. Однак чи можливо розраховувати на зміну курсу Чехії у випадку його перемоги? – Не варто забувати інше питання – яким буде уряд. Адже ситуація з ним досі нестабільна (16 січня парламент проголосував за вотум недовіри уряду. – Ред.). Втім, переконаний – у разі перемоги Їржі Драгоша можна очікувати більш проєвропейського курсу уряду і, мабуть, також і більш проукраїнського. – А як ви оцінюєте станом на зараз урядовий курс щодо України? – Перш за все, нинішній уряд працює лише трохи більше місяця, і на цей місяць припали свята. Тому особливих нагод для озвучення своєї позиції в нього не було. Важливо, що новий уряд дотримується принаймні не менш чіткої і жорсткої позиції щодо російської окупації в Україні, російської агресії щодо України, ніж попередній. Тому позиція Чехії щодо ключових для нас питань не змінилася.  "Чехія давно обрана російською пропагандою як один із форпостів у Центральній Європі" – Вважається, що Чехія – це країна, де російська пропаганда досить успішна. Наскільки це відповідає дійсності? – Складно сказати, з яких причин, але Чехія давно обрана російською пропагандою як один із форпостів у Центральній Європі. Мабуть, недаремно російське посольство у Празі за кількістю співробітників і представників різних російських спецслужб є одним із найбільших у світі. Звичайно, тут надзвичайно потужним є проросійське лобі. Однак у Чехії зараз працює дуже багато неурядових організацій, які займаються темою російської пропаганди, а при Міністерстві внутрішніх справ створено Центр протидії тероризму і гібридним загрозам. Тут є серйозні побоювання щодо впливу РФ на внутрішню політику і, зокрема, на перебіг президентських виборів. – Чехія була першою країною, де була спроба відкриття так званого "представництва ДНР", що могло стати прецедентом для інших країн… – Це справді невипадково, адже у Чехії історично існують певні проросійські сентименти. Недаремно ж, мабуть, у Чехії вже 25 років стабільно у парламенті засідає комуністична партія, чого немає в жодній іншій країні Центральної Європи, а комуністична партія тут завжди була пов’язана саме з проросійськими настроями. Але треба віддати належне чеському МЗС, яке знайшло можливість протистояти таким спробам саме демократичними інструментами – через звернення до суду. Влітку цей центр був ліквідований, хоча зараз ще триває процедура апеляції. – Нещодавно з’явилась інформація щодо притягнення до відповідальності громадян Чехії, які воюють на боці терористів на Донбасі. Чи є це поодиноким випадком чи системним? Адже в деяких країнах уряди відмовляються це помічати… – В Чехії уряд це помічає. Більше того, ми маємо досить тісну співпрацю по лінії правоохоронних органів, відбувається обмін інформацією про таких громадян. Наразі звинувачення було висунуто одному з тих чеських громадян, які воювали на боці Росії на Донбасі. Справа ще не дійшла до суду, оскільки є проблеми з доказовою базою. Крім того, чеське законодавство забороняє брати участь у бойових діях у військових підрозділах інших держав. Втім, якщо йдеться про незаконні формування на території окупованої частини Донбасу, то тут чеські правоохоронці змушені застосовувати інші статті, оскільки державними ці формування назвати не можна. Зараз вже є пропозиції щодо внесення змін у законодавство і розширення тлумачення цієї норми й на незаконні формування. Але поки що розслідування відбуваються за статтями про підтримку терористичної діяльності або участь у підготовці терористичних актів. – Скільки зараз відкритих справ і, за вашою оцінкою, скільки в принципі громадян Чехії воюють чи воювали на Донбасі? – Щодо доведених справ я можу сказати про одну. Але, наскільки мені відомо, чеські правоохоронні органи розслідують понад 10 таких справ. Що стосується кількості тих чеських громадян, які брали участь у бойових діях на Донбасі, думаю, що таких може бути близько 20. Можливо, обвинувачень пред’явлено ще не так багато, але справи розслідуються, і в разі, якщо буде зібрано достатню кількість доказів, обвинувачення будуть висунуті. Із міністром промисловості і торгівлі Чехії Томашем Гінером – Повертаючись до нового чеського уряду... Ви казали, що в принципі орієнтація фактично не змінилася, тобто він залишається не менш дружнім до України. У чому це проявляється? – Минулий рік був досить продуктивним з точки зору нашої економічної співпраці. Зокрема, наш експорт зріс на 25%. Чехія надзвичайно зацікавлена у продовженні економічної співпраці з Україною. Є сфери, в яких ми бачимо значні перспективи. Це і енергетика, наприклад, участь Чехії, чеських компаній, у добудові реакторів на Хмельницькій атомній електростанції, і участь у модернізації електромереж та їхній інтеграції до європейських, в модернізації наших газотранспортних мереж. Крім того, у нас є інтереси щодо закупівлі деяких видів військової техніки у Чехії. До речі, Чехія є однією з тих небагатьох держав, які зняли всі обмеження на можливий продаж зброї та військової техніки Україні. – Проте завжди є ризик, що Росія здатна запропонувати більше, ніж Україна. Зрештою, Чехія – серед країн, що найбільше потерпають від російських харчових контрсанкцій. – Це не зовсім так, хоча така інформація часто вкидається у суспільство. Насправді шкода від російських санкцій є, але вона, якщо подивитися в цифровому вираженні, є мінімальною. Падіння, пов’язане з санкціями, складає менше 1%. Більшу шкоду товарообігу з РФ спричинило падіння вартості рубля – багатьом чеським підприємствам стало невигідно поставляти продукцію до Росії. Станом на сьогодні Чеська Республіка є тією країною, яка чітко стоїть на позиціях солідарності та спільної позиції ЄС стосовно антиросійських санкцій. І прем’єр-міністр Чехії Андрей Бабіш був серед тих лідерів держав, які в грудні на саміті ЄС одностайно підтримали продовження антиросійських санкцій ще на півроку. – А з іншого боку, президент Земан під час візиту до Москви та Сочі заявив, що з ним прибуло 130 чеських бізнесменів підписувати контракти. – Справді, інтерес до співпраці з Росією серед чеського бізнесу досить високий. Але потрібно сказати й те, що Чехія дуже чітко дотримується санкційного режиму. Тобто всі ті контракти, які хтось укладав або має намір укладати з Росією, проходять через відповідні структури чеського уряду і аналізуються на предмет того, чи не порушують вони санкції. Було кілька випадків, коли потенційні контракти, які порушували санкційне законодавство, призупинялися чеським урядом. "Чимало українських громадян, які легко отримують дозволи на роботу в Польщі, потім опиняються в Чехії" – Чи може вплинути на курс Чехії конфлікт із Брюсселем щодо прийому мігрантів? – Я не бачу тут прямого зв’язку. Дійсно, нинішній чеський уряд дуже чітко виступає проти квот на розподіл мігрантів та за формування Євросоюзом інших підходів до міграційної політики – вкладення коштів у попередження міграції. Але незважаючи на це, нинішній чеський уряд навіть виразніше, аніж попередній, виступає за більш активне залучення української робочої сили в чеську економіку. З одного боку, він виступає проти мігрантів з країн Близького Сходу й Африки, а з іншого боку – готовий робити конкретні кроки для того, щоб спрощувати працевлаштування українців, оскільки Чехія традиційно має надзвичайно позитивну історію залучення української робочої сили. – Чи можливе повторення польського кейсу? Тобто поки що Польща – єдина країна, де українці можуть працювати без додаткових дозволів, лише за наявності біометричного паспорту? – Не думаю. Хоча чеський уряд декларує бажання активніше залучати робочу силу з України, проте процедура працевлаштування українців є надзвичайно складною. І в деяких випадках вона триває десь 5-6 місяців. Через це уряд критикують ті чеські підприємці, які зацікавлені отримати робочу силу з України, вони закликають спростити цю систему. У відповідь на це чеський уряд ініціював спеціальні проекти, якими передбачено збільшення кількості дозволів на роботу саме для громадян України з 3,5 тисяч до 7 тисяч на рік. – Не так і багато… – Так, тут не йдеться про ті масштаби, які сьогодні існують у Польщі, де видаються сотні тисяч дозволів. До речі, це надзвичайно ускладнює роботу і нам, тому що чимало українських громадян, які легко отримують дозволи на роботу в Польщі, потім опиняються в Чехії. А працювати тут з польськими дозволами – незаконно. Тому громадяни, які ведуться на такі пропозиції з боку деяких недобросовісних посередників і роботодавців, потім часто отримують заборону на перебування в Чехії за незаконне працевлаштування і депортацію. – Скільки наших громадян так депортували? – За минулий рік йдеться про десь трохи більше ніж тисячу осіб. Йдеться переважно про так звану м’яку депортацію. Тобто їх не хапають і вивозять, а просто ставлять у паспорт штамп, на підставі якого вони мають до певного числа залишити територію Чехії. – Без права в’їзду в ЄС? – Так, без права в’їзду в ЄС. Залежно від того, за яких обставин було порушення – від року до трьох. Тож ситуація, яка сьогодні існує в Польщі, Чехії не загрожує, хоча у деяких чеських політиків також інколи проскакує така риторика, яку ми нерідко чуємо в Польщі: "Ось, мовляв, дивіться, для чого нам мігранти зі Сходу, ми тут вже приймаємо українців". – Чи можливе збільшення цієї квоти? – Судячи з того, що декларує новий уряд, збільшення цієї квоти можливе. Наразі в уряді декларується, що чеська економіка потребує 200 тисяч робочих рук. Фактично, в чеському суспільстві є консенсус про те, що саме українці є найбільш комфортними для них людьми, які з точки зору адаптації до місцевих умов, можливості швидкого вивчення мови, а також того, що це надзвичайно працьовиті люди, могли б заповнити ці робочі місця. З іншого боку, коли заходить мова про це зі мною, я наголошую, що у нас немає жодного наміру штучно стимулювати цей процес, оскільки ми зацікавлені в тому, щоб ці люди залишалися в Україні і працювали на нашу економіку. Тому я закликаю чеських підприємців не намагатися вивозити українських громадян на роботу сюди, а навпаки, відкривати підприємства в Україні і платити їм ту саму зарплатню в Україні. Крім того, якщо вже чеський уряд хоче отримати більше українських працівників тут, у Чехії, то необхідно зробити більш прозорим процес працевлаштування. Ми, як посольство, будемо уважно стежити за тим, щоб права наших громадян повністю дотримувалися, щоб вони мали належні соціальні гарантії і таку саму зарплатню, як і громадяни Чехії. "Чеські стереотипи про українців вже змінилися після Революції гідності" – Ще одна тема, яка минулого року з’явилася у відносинах між Україною та Чехією – перепоховання видатних українців або рятування їхніх могил. Що зараз із цим відбувається? – Після того, що рік тому відбулося з могилою Олександра Олеся, ми зрозуміли, що мусимо взяти цю ситуацію під контроль. Протягом року була активізована робота Товариства охорони українських пам’яток у Чехії, зокрема, зі створення реєстру українських поховань. Також ми розпочали процес адопції тих могил видатних українців, які зараз перебувають без опіки, тобто в яких немає власників, оскільки в Чехії кожна могила повинна мати власника. Якщо могила не має власника, вона може бути виставлена на продаж. Для того щоб уникнути цього, ми разом з українськими організаціями і за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ минулого року цей процес почали, і було адоптовано уже кілька могил видатних українців.   – А скільки це коштує? – Це коштує 7,5 тисяч крон на 10 років. На різних кладовищах по-різному, але ми зараз ведемо мову насамперед про Ольшанське кладовище у Празі, на якому поховано найбільше видатних українців. І тільки після того, як могила є адоптованою, ми можемо її ремонтувати. – Яка кількість таких могил? – Сьогодні йдеться десь про 15 могил видатних українців, які відкриті для адопції. Є домовленість, що це буде або українське посольство, або українські організації, які зможуть ці могили адоптувати, щоб мати гарантію того, що в найближчі 10 років з цими похованнями нічого не станеться. – Ще одна проблема – українці часто стають героями чеських фільмів або серіалів, але, як правило, це негативні персонажі, що формує відповідне сприйняття у глядачів. Як із цим можна боротися? – Є стереотипи, і вони викликані тим, що у свідомості чехів за останні 30 років українці – це ті, хто працює на некваліфікованій роботі: або на будівництві, або прибиральницями. І цей образ, на жаль, міцно вкорінився у свідомості звичайного чеха. А з іншого боку, тут є чимало українців, яких можна назвати успішними, тому що вони працюють як вчені, лікарі, художники, співаки, менеджери… Я, наприклад, хотів би реалізувати такий проект: видати журнал про українців, які досягли успіху в Чехії, і зробили внесок у чеську науку, культуру, бізнес. Мені здається, що такі проекти могли б потихеньку ламати існуючі стереотипи. І, до речі, ці стереотипи вже змінилися після Революції гідності. Те, як українці вийшли на захист свого європейського вибору і демократії, трохи відкрило очі чехам і значною мірою надихає багатьох чеських громадських діячів. – Тобто український приклад у чеському дискурсі є позитивним? – Так! Попри те, що певна частина чеського суспільства перебуває під впливом російської пропаганди, мені здається, що переважна більшість чехів нас підтримує. Ми це відчули після антиукраїнських заяв президента Земана, коли отримали сотні листів із вибаченнями та з підтримкою. – Це були листи від політиків? – І від багатьох політиків, і від простих громадян. Коли ми говоримо про політиків, то після тих заяв чеського президента навіть була спеціальна резолюція чеського сенату із засудженням цих висловлювань і з підтримкою України. Тобто солідарність чеського суспільства, чеського політикуму, громадськості ми відчуваємо тут надзвичайно сильно, тому це мене і надихає в роботі і переконує в тому, що підтримка Чехією України буде продовжена.   Інтерв'ю взяв Юрій Панченко, редактор "Європейської правди"  головне фото: deník.cz 

Поки на вулиці дощить вже другий день, поговоримо із тобою, читачу, про літо :) У суботу 9 червня Прага 4 організовує традиційний мульткультурний фестиваль «Калейдоскоп», на якому від 12:00 до 20:00 будемо і ми! Ця сімейно-дружньо-культурно-інтернаціонально-розважально-освітньо-кулінарно-мистецька подія – наш фаворит вже декілька років.     Сьогодні, я думаю… точніше, я впевнена, дуже важливо знати інші культури. Дуже важливо бути відкритим і бажати зрозуміти інші культури. Саме зрозуміти: послухати, скуштувати, прочитати, протанцювати, промалювати. У сьогоднішьому глобалізованому світі можна спостерігати дуже цікаву річ: з одного боку, суспільства прямують до інтернаціональності і руйнування кордонів, зокрема ментальних; з іншого – виникає страх загубитись у інтернаціональному морі, посилюється відчуття власної національної приналежності. Таким чином, ми із тобою часто стаємо учасниками або свідками парадоксальних ситуацій: люди спілкуються, зустрічаються і працюють із десятками людей із різних країн та континентів, утім часто закриваються один від одного – начебто мультинаціональне суспільство загрожує або применшує важливість власної національності, власних коренів та власної історії. Звідси, на жаль, часто народжуються ворожість і неприязнь. Саме тому такі фестивалі як «Калейдоскоп» - важливі та прекрасні. Тому що такі фестивалі – це прояв того, як різноманітні культури можуть співіснувати разом, кожна у своїй незабутності. Як можуть доповнювати одна одну, гармонійно формуючи сучасне суспільство. І водночас – як залишаються кожна по-своєму особлива. Як адаптуються до контексту конкретної країни (у нашому випадку – Чехії), не втрачаючи зв’язку з власними коренями.     Цього року ми знову будемо на «Калейдоскопі». Знову приготуємо страви національної кухні та запропонуємо наливочки і квас – будемо частувати усіх голодних і зацікавлених :) Познайомимо людей із мистецтвом писанкарства, проведемо майстер-класи з вишивання та плетіння віночків із польових квітів. Проведемо виставку фото і плакатів. А якщо у твоїй родині є маленькі українці, обов’язково приходь із ними – адже до нас приїде українська письменниця Дзвінка Торохтушко із віршиками, а із нею – художних-ілюстратор Олександр Курило. Тож беріть малечу, дорослих, родичів, друзів, знайомих і малознайомих, а також знайомих знайомих і зустрічних перехожих – і приходьте! Ти знаєш, читачу, ми із тобою опинились, можна сказати, в епіцентрі інтернаціонального суспільста – у столиці центральноєвропейської країни. Я сподіваюсь, що твоє серце відкрите новим культурам, але залишається назавжди українським А також сподіваюсь познайомитись із тобою зовсім скоро! З любов’ю,Маргарита   Фото: Прага-4, відео: Роман Михальчук

Приїхати в Грузію необхідно кожному, хто живе подорожами, нескінченно вивчає історію, відкритий для нового світу і готовий приймати його таким, яким він є без ілюзій і прикрас. Тбілісі - не тільки як столиця, а саме як мекка грузинської культури і історії заслуговує на окрему увагу і повільне занурення в себе. Не поспішайте за два-три дні переглянути це місто. Віддайте Тбілісі мінімум тиждень і ви залишитеся йому безмежно вдячні за все, що він з вами зробить. Так само, як і я в 2016 році, коли побувала в цьому прекрасному місті разом із родиною. Тбілісі – თბილისი (грузинською– тбілі – теплий). Це ім'я місто отримало за часів правління свого першого царя Вахтанга. Саме він, за кількома легендами, дав таку назву поселенню через теплі джерела, які били і продовжують бити з надр тбіліських гір. Тбілісі - друга столиця Сакартвело (грузинською - Грузії), першою була Мцхета - прекрасне містечко, розташоване неподалік. Тбілісі - стародавнє місто, історія якого сягає в 5 століття нашої ери. Архітектура Тбілісі ввібрала в себе всі тонкощі східного стилю, монументальних середньовічних споруд, будинків в стилі бароко, помпезних будівель сталінського періоду і сучасних космічних будівель, які однаково хвилюють очі, як вдень так і вночі. На фото: панарамний вид на Тбілісі У Тбілісі можна відвідати, як мінімум 20 пам'яток. Атмосфера міста Незабутне знайомство з Тбілісі починається на вулицях міста. Тут необхідно просто гуляти, щоб відчути аромати квітучих вулиць, хачапурі, хліба, фруктів, приправ і слухати як кричать грузинські діти, сміються і лаються грузинські жінки і чоловіки, сігналять поліцейські і співають горлиці. Проте все, що буде попадатися на очі злегка розчаровує і навіть засмучує. Старе місто, яке зберігає колорит і самобутність Тбілісі, занепадає прямо на очах.  На фото: вулиця в центрі міста та магазин де продають і печуть хліб Стіни багатьох будівель просто розвалюються. Незліченні прибудови та надбудови, зроблені тбілісцями багато років тому на вже і без того старих будівлях, просто відмирають. Частина цих будинків покинута мешканцями. Деякі з них призначені під знос. На місці знесених будуються нові для приватного використання. Дуже популярні тут  відновлені домівки під хостели, готелі, апартаменти. Також в місті йде активне будівництво доріг, підземних переходів, реконструкцій фасадів. Дуже відчувається рівень безпеки. У Тбілісі можно спокійно гуляти по нічних вулицях, забувати свої особисті речі де завгодно, залишати не закритими двері машин і будинків - поліція контролює вашу безпеку дуже чітко. У кожній авто - пробці, в незаконній парковці обов'язково з'явиться автомобіль правоохоронців і, не дивлячись на статус водія, його оштрафують, евакуатор забере це залізне «чудо» на штраф-майданчик.  На фото: центральна площа міста біля річки Але водії в Тбілісі дуже темпераментні. Їзда в цьому місті вельми екстремальна. Якщо хочете взяти машину на прокат і їздити по Тбілісі, беріть, якщо ви володієте тбіліським стилем водіння. Також, потрібно вдумливо переходити дорогу. Краще показати водіям на пішохідному переході, що ви збираєтесь йти, і тоді перемога буде на вашому боці.  Дивує в Тбілісі кількість європейських праворульних машин. Як розповіли місцеві жителі причина в тому, що в Грузії мінімізовано мито на ввезення іноземних автомобілів. Тому сюди стікаються машини всіх видів і конструкцій за дуже низькою ціною. У Грузії хороший автомобіль, не новий, можна купити за три тисячі доларів, тоді як в Україні це просто неможливо. Якість доріг в Грузії і Тбілісі - практично ідеальна. Зараз в Тбілісі їх продовжують будувати, ремонтувати по необхідності, підтримувати на гідному рівні. На фото: панарамний вид міста  Панарамний Тбілісі Найбільш незабутніми враженнями для мандрівника будь-якого віку стануть види міста з висоти пташиного польоту. Їх можна побачити по-різному: - на канатній дорозі, яка перетинає Мктварі або Куру, сучасний парк і старе місто - з гори біля символу Матері Грузії - з гори Мтацмінда (там кілька переглядових майданчиків) - з лівого берега Кури - з території Собору Святої Трійці На фото: парк Ріке та канатна дорога В подорож до Тбілісі можна сміливо брати з собою дітей. У цьому місті вони не занудьгують. Кілька парків, канатна дорога, фунікулер, парк-розваг, зоопарк, в якому живе бегемот-утікач і цілих два слона, залишать у дитини незабутні враження. Що приємно, так це те, що українців тут приймають як своїх. "Аааа - Україна", - кажуть грузини протяжно й сумно посміхаються. Деякі наливають вино, деякі погладжують по плечу, а деякі розливаються в тирадах про те, що вони патріоти України і прекрасно розуміють, хто напав на нашу країну, тому що самі втратили близьких та рідних у війсьовому конфлікті із Росією. Чого немає ніде, а є тільки в Тбілісі!  Будь-яке сучасне фото Тбілісі вже неможливе без, як мінімум, двох дивовижних будівель епохи Саакашвілі. Це міст Миру, найбільший в світі Будинок Юстиції і парк Рікі. Міст Миру - проект італійського архітектора Michele De Lucchi. Виглядає, як хвилеподібне диво зі скла і металу, яке і вночі і вдень просто вражає. Увечері міст підсвічується 30 тисячами лампочок. Це інтерактивна світлова система на двох парапетах моста Миру, яка за допомоги азбуки Морзе щогодини зображує один з елементів таблиці Менделєєва, який є в людському організмі, бо свідчить тим самим про те, що всі ми єдині, не дивлячись ні на що. На фото: мост Миру Парк Ріке- також, в рейтингу сучасних чудес Тбілісі не поступається позицій. Сучасні кам'яні скульптурні композиції: лавки, доріжки, клумби, фонтанчики, непрацюючі щупальця концертного залу - вразять будь-якого гостя міста. Сюди сміливо можна приходити з чадом і «зависнути» на цілий день. На фото: парк Ріке Будинок Юстиції - грибне царство, так я його називаю - дивовижна будова. Його розміри вражають, так само, як і функціональність. Тут об'єднані такі організації, як Палата нотаріусів Грузії, Національне агентство публічного реєстру, Агентство цивільного реєстру, Національний архів і Національне бюро по виконанню. Мета Будинки Юстиції - видача документації та здійснення обслуговування, що знаходиться у відповідальності держави. Будинок Юстиції об'єднує понад 300 сервісів. На фото: дім Юстиції Вражає своєю величчю і красою президентський палац, розташований в історичному районі Тбілісі - Авлабарі. Його можна розглянути тільки з протилежної частини міста. Підхід до палацу надійно захищений високим муром і охороною. По дорозі вище можна потрапити в найвеличніший і високий храм Грузії - Собор Святої Трійці. Гостю храмового комплексу відкриються християнська символіка Грузії - прапор з хрестом Святої Ніно, яка хрестила Грузію, колони, як символи 12 апостолів, каплиці, розкішні клумби, павичі, квіти, чудовий вид на Тбілісі і, звичайно ж, сам храм, усередині якого безліч безцінних старовинних ікон, розписаних в різних техніках і стилях. Ну і на завершення не можу не відзначити, що кожному гостю міста просто необхідно потрапити на вулицю Шавтелі. Тут ЖИВЕ театр дивовижної особистості - сценариста, художника, скульптора, режисера - Резо Габріадзе. В цьому театрі історії розповідають ляльки - маріонетки. Діти до 12 років на це дійство не допускаються, хоча, як мене, саме дітям вкрай необхідно розуміти всю не банальність та психоделізм цих вистав. На фото: фрагмент спектаклю в театри Різо Габріадзе На фото: вежа біля театру Різо Габріадзе Буквально в двох метрах від театру криво визирає вежа, яку придумав Габріадзе. Вона виконана з вмираючих тбіліських будинків, цим останкам несказанно підкортило, вони будуть продовжувати свою історію вже в казковому виконанні. На вежі є кахлі розписані Резо, величезний годинник, міні-сцена для вистави, а під куполом вежі ніша, в якій кожну годину з'являється Ангел і відбиває молоточком в дзвін час. О 12:00 і 19:00 на сцені вежі з'являються ляльки, які проїжджаючи по колу показують, яке швидкоплинне і банальне наше життя.  Отже, щоб розфарбувати життя яскравими кольорами, потрібно обов'язково приїхати в Грузію і в першу чергу в Тбілісі. Там ви дізнаєтеся про Святу Ніно і її унікальні хрести, послухаєте грузинський спів, спробуєте справжні грузинські страви, побуваєте в храмах, де продовжують відбуватися чудеса. Проїдете в одному вагончику фунікулера з галасливою ватагою грузинських дітей і з представниками вищого світу Тбілісі, тому що тільки так можна дістатися до топових ресторанів грузинської столиці і парк розваг на горі Мтацмінда. А якщо буде час, то обов'язково вийдіть на півдорозі з вагончика фунікулера, і сходіть в старовинний храм Мама Давіді, побудований в місці, де жив Святий Давид - один з засновників християнства Грузії.    Безумовно описати в одному блозі все, що мені вдалося побачити і відчути в Тбілісі - неможливо. Звичайно ж, в пам'яті кожного гостя цієї дивовижної країни залишаться свої спогади. В моєму серці назавжди тепер є місце для теплої, гостинної, простої і доброзичливої Грузії. Яку охороняє віра в Бога, Свята Ніно, Матір Грузія, Георгій Побідоносець, вірний народ і прекрасний Кавказ, який ви побачите з ілюмінатора, якщо не встигнете піднятися в гори, покидаючи цю райську землю. І нехай суворі, колючі, крижані гори, нагадають вам стражників, які оберігають свою Грузію і всіх, хто є її частиною.  საქართველო - Сакартвело, ти прекрасна! Автор: Наталя Мізюкіна

Сьогодні Верховна Рада ухвалила закон №5670-д  “Про забезпечення функціонування української мови як державної”, який почали розглядати у другому читанні ще 28 лютого. За історично-важливий для всіх нас Закон про мову проголосували 278 депутатів. Вітаємо друзі!  Бо #МоваНаЧасі   "Цей законопроект спрямовано на реалізацію вимоги статті 10 Конституції: «Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України». Вимоги, невиконання якої вже призвело до тяжких наслідків, у т.ч. сприяло російській збройній агресії в Криму й на Сході України і далі загрожує незалежності й цілісності держави. Українська мова є не просто засобом спілкування чи надбанням культури. Це важливий елемент конституційного ладу, фактор державної єдності й національної безпеки",- йдеться у відкритому Зверненні до Верховної Ради України.  Російська окупація прийшла разом зі своїми танками саме на ті території, де найбільш була поширена російська мова.  "Законопроект гарантує кожному право на отримання інформації та послуг українською мовою в усіх публічних сферах, передбачає дієву систему контролю і санкції за порушення, скасовує одіозний закон Ківалова-Колесніченка. Водночас проект не спрямований проти жодних мов чи національних меншин. Це системний якісний документ, що базується на найкращих взірцях європейського мовного законодавства і відповідає викликам часу",- йдеться далі у Зверненні Філарет про ухвалений мовний закон: «Без мови немає нації, без нації немає держави»,- пише Hromadske.UA   Згідно із законопроектом №5670-д, єдиною державною мовою в Україні є українська, а «спроби запровадження в Україні офіційної багатомовності» всупереч Конституції України й встановленій конституційній процедурі «провокують мовний розкол країни, міжетнічне протистояння та ворожнечу і спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу». Проект передбачає, що українською мовою має володіти кожен громадянин України, а також усі претенденти на українське громадянство. Водночас дія закону не поширюється на сферу приватного спілкування та здійснення релігійних обрядів. Українською мовою мають розмовляти усі високопосадовці та керівники силових структур. Також українська обов'язкова для депутатів усіх рівнів, суддів, адвокатів, керівників вишів, медпрацівників тощо. Відповідно до проекту закону, українською мовою мають проводитись усі засідання, зустрічі тощо у владних органах та установах – як центральних, так і регіональних. Українську мають використовувати також у сфері обслуговування, у підписах та маркуванні товарів і послуг. Так, якщо клієнт закладу просить спілкуватись із ним українською – це прохання має бути виконане. Комп’ютерні програми повинні будуть мати інтерфейс державною мовою та/або англійською або мовами країн Євросоюзу. Сайти за замовчуванням спочатку повинні будуть завантажуватися українською, але можуть мати також інші версії. Пресу можна буде видавати у кількох мовних версіях, одна з яких має бути українською. У кожному місці розповсюдження друкованих ЗМІ україномовних газет та журналів має бути не менше 50%.   Передбачене й створення посади Уповноваженого з захисту української мови, який регулюватиме впровадження цього закону. Документ також передбачає адміністративну відповідальність за порушення законодавства у сфері застосування державної мови. Крім того, законопроектом передбачена кримінальна відповідальність «за публічне приниження і зневагу до державної мови». Вона буде аналогічною тій, яка передбачена за публічну наругу над державним прапором, гербом та гімном — штраф до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або арешт до 6 місяців, або позбавлення волі на строк до 3 років. Законопроект №5670-д «Про забезпечення функціонування української мови як державної» покликаний унормувати законодавство України про мову після того, як Конституційний суд скасував ухвалений у 2012 році так званий закон «Колесніченка-Ківалова». Він передбачав можливість офіційної двомовності в регіонах, де чисельність нацменшин перевищує 10%. Низка обласних та місцевих рад визнали російську мову регіональною. Окрім того, регіональною у західних областях було визнано угорську мову, молдовську та румунську. Повідомляє Hromadske.UA     Митці, літератори, видавці, музиканти, волонтери, військові, державні та церковні діячі звернулись до народних депутатів з вимогою ухвалити історичне рішення – закон про державну мову.    На думку лідерів думок, цей законопроект надає можливості для розвитку і захисту державної мови, і саме зараз мова на часі. Також закон гарантує кожному та кожній право на отримання інформації та послуг українською мовою в усіх публічних сферах, передбачає дієву систему контролю і санкції за порушення. Водночас проект не спрямований проти жодних мов чи національних меншин. Це системний якісний документ, що базується на найкращих взірцях європейського мовного законодавства і відповідає викликам часу.      Про це йдеться на офіційному каналі громадського законопроекту “Про забезпечення функціонування української мови як державної” (№5670-д).     "Мову не можна побачити як Собор Паризької Богоматері, але вона “собор” значно більшого масштабу. Цей “собор” в Україні давно намагаються знищити і роблять це системно та цинічно. Коли українців переконують, що наша мова це не важливе питання і воно не на часі, ми не можемо побачити дим від пожежі, ніхто зі ЗМІ не може вести онлайн-трансляцію з місця катастрофи, а провідні українські та світові бізнесмени не робитимуть величезні донації на відновлення та розвиток української. Для французів і не лише для них Нотр-Дам де Парі — це невід‘ємний елемент культури французької нації. Ми знаємо про нього так багато, тому що французи не лінувались про нього всім розповідати і щиро пишаються ним. Французькою для початку. У Франції діє дуже сильне законодавство для захисту французької мови. І всі хто приїздить жити до Франції — вчать французьку без вагань. Це об‘єктивна потреба. Є «Закон 94-665 від 4 серпня 1994 року стосовно використання французької мови» (http://bit.ly/2KXWC9t) виданий французьким урядом для закріплення статусу французької мови як основної офіційної в документах уряду, на робочому місці, у вивісках та маркуванні товарів, комерційних контрактах, ділових комунікаціях і деяких інших контекстах. Такого формату законодавство є у багатьох країнах. У багатьох країнах, де політична еліта не страждає на комплекс меншовартості. Не боїться, через відверто абсурдні звинувачення, робити очевидно необхідні речі для національної безпеки",- пише на своєму профілі у фейсбук в.о. міністра охорони здоров‘я Уляна Супрун    UAportal.cz