У п’ятницю і суботу в Чеській республіці відбудуться вибори президента. Це вже другі прямі президентські вибори в країні, і за попередніми опитуваннями, перемогти у них, принаймні у першому турі, має найбільші шанси той самий кандидат – нинішній президент країни Мілош Земан. На своїй посаді, яку він обіймає вже п’ять років, йому вдалося значно розширити вплив і повноваження цієї, переважно церемоніальної посади, але і розділити чеське суспільство, як жодному іншому політику до нього. За президентську посаду в Чехії змагаються дев’ять кандидатів, яким вдалося зібрати або 50 тисяч підписів від громадськості та 10 підписів від сенаторів, або 20 підписів членів Палати депутатів. Серед них і колишній прем’єр-міністр Мірек Тополанек, і колишній президент Чеської академії наук Їржі Драгош, і колишній посол у Франції Павел Фішер і підприємець Міхал Горачек. Він, до речі, наймолодший кандидат, йому 41 рік. А найстаршим є якраз нинішній президент Мілош Земан, якому 73 роки. Він важко ходить, не завжди зрозуміло висловлюється, але саме йому, згідно з опитуваннями, чехи готові віддати більшість голосів, принаймні у першому турі, що проходитиме 12-13 січня.    foto:ZN.UA. У Празі мітингувальники що вимагали відставки свого проросійського президента Мілоша Земана, засвистали і закидали його яйцями   Хто і чому голосує за Земана? Виборці Земана – переважно провінційні завсідники легендарних чеських кнайп, де розмова про політику – пряма і проста, де люблять своїх і з підозрою ставляться до всіх «інших», де грубі жарти – ознака мужності, а надмірна ввічливість, навпаки – недоречна. Під гарячу руку потрапляють і жінки, і гомосексуалісти, і мігранти. Грубими виразами було щедро пересипано все його президентство, і навіть за кілька днів до виборів Земан заявив в одному з інтерв’ю, що жінки, які виступили зі свідченнями про сексуальні переслідування в кампанії #MeToo є, на його думку «суфражистками», що потерпають від комплексу меншовартості. А про щорічний ґей-парад він сказав, що не бачить причини, чому «організовувати марші Прагою і показувати там голу д*пу». Далекий від Європи, близький до Росії та Китаю © photo.kievjournal.com. Мілошу Земану на демонстрації показали червону картку. Мітенгувальники вийшли до вулиць Праги з транспарантами "Нам соромно за нашого президента" і "Ми не хочемо стати колонією Росії".17 листопада 2014.   Найбільше чеський президент має порозуміння зі своїми виборцями у питанні мігрантів. Чехія, на його думку, має відмовлятися приймати біженців за європейськими квотами, навіть якби це загрожувало країні втратою європейських субсидій. Він обіцяє не згинатися під тиском, «якщо Європейський Союз, під загрозою припинення наших дотацій, змусить нас прийняти в нашій країні кілька тисяч мусульманських мігрантів». Земан додав, що культура ісламських мігрантів дуже відрізняється від європейської. Набагато прихильніші погляди президент Земан має щодо Китаю і Росії, яких, на відміну від європейців, Земан не критикує, а навпаки, каже, що саме в них потрібно вчитися, зокрема і тому, як стабілізувати суспільство.  Демонстранти біля Празького граду, де розміщений офіс президента, несуть плакати «Стоп іслам і стоп Меркель» (Ілюстраційне фото)   Не збігаються погляди президента Земана з європейськими і з інших, важливих вже для України питань. 10 жовтня минулого року Земан виступив на сесії Парламентської асамблеї Ради Європи, де заявив, що анексія Криму Росією – це «faît accompli», тобто доконаний факт, і запропонував Україну домовлятися з Росією про «певну компенсацію за Крим у фінансовій формі або в натуральній формі – нафтою або газом». А свою промову в ПАРЄ він присвятив необхідності, на його думку, скасувати санкції ЄС щодо Росії. Земан назвав їх «неефективними». Про цю «ефективність» чеські експерти вже відкрито говорять, що вона продиктована впливом потужних фінансових інтересів з оточення президента Земана. «Поведінка Мілоша Земана часто викликає багато запитань щодо його лояльності до Чехії. Президентська кампанія дорога, йому потрібні спонсори», – пояснював таку позицію президента Чехії в інтерв’ю Радіо Свобода упорядник книжки «Російська агресія проти України» Ян Шир. «Чеська республіка не є Земан»?   Сотні людей тоді публічно вибачалися перед Україною, посилали свої послання з написом «Czech Republic is not Zeman», тобто «Чеська республіка не є Земан» та поширювали свої фотографії з цим гаслом під гештегом #SorryUkraine у соціальних мережах. Вони будуть серед тих, хто голосуватиме проти Земана на цих виборах. Серед таких виборців, що не визначилися за свого кандидата, є нинішній депутат Європараменту від Чехії Яромір Штєтіна. На своїй сторінці у Facebook він говорить, що вирішуватиме лише в п’ятницю зранку, кого він обиратиме. «У кожному випадку не буду голосувати за Земана (в першому і другому колі), щоб Земана не обрали. Це є мій пріорітет», – наголошує чеський опозиційний політик Яромір Штєтіта  Але, як говорять соціологи, саме така невизначеність серед опонентів президента Земана може зіграти йому на руку, адже проти нього немає сильного кандидата, який би об’єднав його критиків та запропонував привабливу для виборця програму. За прогнозами соціологів, якщо Земан не переможе відразу в першому колі, а такий шанс вони не виключають, у другому турі він зійдеться у двобої з колишнім президентом Чеської академії наук Їржі Драгошем, де їхні шанси виглядають рівними. Драгоша та його виборців обурюють погляди Земана та спосіб їхнього висловлення. «Він завдав шкоди нашим позиціям на міжнародному рівні, він відвадив від нас основних економічних та безпекових партнерів, він зробив «дешевим» громадський дискурс і все більше потурає екстремістам», – говорить Їржі Драгош в інтерв’ю західній пресі.   Їржі Драгош - Кандидат в президенти Чехії 2018 Чи це буде важливим для чеських виборців, буде зрозуміло вже у неділю, коли стануть відомі перші результати голосування. Найбільш нетерплячі опоненти нинішнього чеського президента рахують дні і хвилини вже з моменту, коли Мілош Земан заступив на свій перший президентський термін. За матеріалами: Марія Щур Радіо Свобода / UAPORTAL.CZ 

8 травня у Чехії пройшли марші "безсмертного полку". Анонс цього заходу пролунав напередодні в соц мережах. За прогнозами організаторів “полку” в Празі мало би зібратися близька 1000 людей і відзначити День Перемоги. Проте, як виявилось насправді, прихильників названого в народі "перемогобісся" в столиці Чехії зібралось не більше 300. Цього разу, на відміну від такої ж акції у 2017 році все пройшла без значних провокацій, під контролем чеської поліції.  Відзначити День Перемоги акцією "безсмертний полк" вийшли на головну площу Праги в основному місцеві і приїжджі росіяни та проросійськи налаштовані чехи. 8 травня - державне свято в Чехії, яке означає День звільнення від фашизму та скорботи за загиблими у Другій Світовій війні. В цей день в Чехії не передбачено урочистостей та святкувань на кшталт тих, що проходять в країнах колишнього СРСР. Проте, як розповідають місцеві жителі, вже кілька років поспіль саме проросійські сили влаштовують в деяких чеських містах акції на честь Дня Перемоги.  Староміська площа Праги сьогодні наповнилась родичами "переможців" з георгієвськими стрічками, які роздавали прямо на місці, російськими та  радянськими, прапорами. Несли портрети дідів які воювали разом із портретом одного із найкривавіших вбивць - Сталіна, а також прапори терористичного формування "ДНР" та Новоросії. Діти і дорослі вдягнуті у солдатську форму із червоними зірками, малюки у пілотках, меланхолійні тітки із триколорами у волоссі...  Вся ця процесія,  під звуки "смуглянки" і "катюші", вирушила на площу Ovocný trh, яка хоча і знаходиться в центрі міста, проте закрита від великого потоку туристів. На відповідно облаштованій сцені для учасників маршу і звичайних перехожих, був влаштований святковий концерт, на якому виступали місцеві та російські творчі колективи. Знайомі пісні радянських часів лунали зі сцени а публіка "безсмертного полку" ностальгічно підспівувала і плескала їм із викриками "Молодци!" В основному на сцені виступали дитячі колективи, один з яких приїхав із Росії.  Яскравим штрихом став вокальний колектив чеських козаків, які виконали кілька відомих пісень під баян у тому числі й "Катюшу". Святкова програма, як засвідчили представники поліції, мала тривати до 18:00. Проте, гості поволі розходились і вже у 15:00 свято скінчилось. Поруч із акцією "безсмертний полк" проходила мовчазна акція протесту чеських та українських активістів з плакатами проти російської агресії у світі та радянської окупації Чехословакії. В їхній бік чулась лайка та образи, час від часу до них підходили учасники "полку" із триколорами і погрозами, але чеська поліція іх вгамовувала і відводила вбік. "Важко уявити, щоб у Європі можливо було вийти на вулиці з прапором терористичного формування ІДІЛ. Вочевидь, тут слід замислитися самій Україні про недопущення поширення пропаганди терористичних формувань у Європі і про заборону їхньої символіки на інтернаціональному рівні",- вдало  зауважила міжнародна спільнота InformNapalm акція"Безсмертний полк" у Празі. Відео Роман Михальчук   автор:Наталія Мізюкіна для UAPORTAL.CZ фото: Катерина Скрипнік.   

Посол України в Чехії Євген Перебийніс заявив, що посольство буде захищати права українських громадян, які прибувають до цієї країни. Як сказав він у Празі на своїй першій прес-конференції на цій посаді у відповідь на запитання Радіо Свобода, як Україна ставиться до того, що Чехія запрошує на працевлаштування висококваліфікованих українських робітників, він як посол узагалі не є прихильником того, щоб українці масово виїжджали на роботу за кордон. «Але ми демократична країна, ми відкрита країна, – наголосив посол, – і, звичайно ж, якщо людина хоче виїхати за кордон, вона може це вільно зробити. Нашим завданням є стежити за тим, щоб права наших громадян не порушувалися. Щоб різноманітні посередники не штовхали українців на порушення чеських законів. За що вони потім, на жаль, депортуються з Європейського союзу». Він також ознайомив журналістів зі змінами, які відбулися у внутрішній і зовнішній політиці України за останній час. Перед цим у посольстві України в Чехії з нагоди Дня Державного прапора України відбулося урочисте підняття цього прапора. У церемонії взяв участь сам посол і працівники посольства та гості. За даними Управління політики в галузі надання притулку і міграції Міністерства внутрішніх справ Чехії, на 30 червня 2017 року в цій країні законно перебувало 112 956 українців (це 22,1% з-поміж усіх іноземців). Згідно з даними Бюро праці, яке реєструє дозволи на працевлаштування для іноземців, українці серед іноземців, які працюють у Чехії, є на другому місці після словаків. Останнім часом у Чехії сталося кілька гучних випадків із депортацією відразу кількох десятків громадян України, які працювали в Чехії, переважно з дозволами на працевлаштування з Польщі, за порушення закону. Формальні польські працедавці «відряджали» таких своїх працівників на роботу до Чехії, не маючи на це права за чеським законодавством. Депортованим також заборонили в’їзд до всього Євросоюзу терміном на один рік. Крім того, нелегальну роботу в Чехії пропонують українцям так звані «клієнти» – так серед заробітчан називають неформальних посередників у працевлаштуванні. Виявлених порушників засад працевлаштування також депортують. У лютому цього року чеський уряд удвічі збільшив квоту на легальних працівників із України з майже чотирьох тисяч на приблизно ще таку ж кількість, передусім для робітників із нижчою і середньою кваліфікацією. За інформацією: Радіо Свобода 

Якщо безвіз і подорожі Європою цього літа – не ваша історія, і ви вирішили провести відпустку в Україні, радимо зробити її принаймні максимально веселою і нестандартною. А що може бути веселішим за автостоп? Ми поговорили з досвідченою автостопницею Наталею Доморословою про те, як правильно стопити в Україні і які нетуристичні місця варто відвідати.   Дубно і околиці, Рівненщина Мандри Дубенським районом – суцільне естетично-історичне задоволення. І почати варто із районного центру – м. Дубно. Перше, що варто відвідати – це Дубенський замок, який побудований 1492 року. На його території розташовано два палаци: з південного боку – палац князів Острозьких, а навпроти нього, з північного боку – палац князів Любомирських. У палацах свого часу зберігалися цінні архіви та коштовності князів Острозьких, Заславських, Любомирських, Сангушків і навіть Конецпольських.   Дубенський замок — одне із семи замкових чудес України.   Також у Дубно знаходиться Луцька брама, побудована у стилі ренесансу. Вона зведена 1623 року при старій дорозі на Луцьк. Свого часу відігравала роль центральної ланки в оборонній системі міста.   Луцька брама у Дубно – рідкісний зразок оборонної споруди, що ніде в Україні, крім Волині, не зустрічається.   Ще одна прикраса м. Дубно – Свято-Варваринський жіночий монастир, у якому зараз знаходиться онкодиспансер. 2004 року тут виділили кімнати для домової церкви та під келії для служительок монастиря.   Свято-Варваринський жіночий монастир заснований Анастасією Чернецькою 1660 року. За іншими даними — 1702-го княгинею Теофілою-Людвикою Любомирською.   За 35 км від Дубно знаходиться Тараканівський форт – морально застарілий військовий об’єкт, який кілька разів намагалися переобладнати й використовувати як склад. Але надмірна вологість не дала такої можливості. Зараз він покинутий напризволяще і в ньому господарює природа.   "Тут відчуваєш себе по-справжньому вільним." Через кілька років Тараканівський форт може повністю зникнути, тому поки він ще існує його варто відвідати. Крім того, неподалік форту є галявина, на якій можна розбити намет і переночувати. Єдиний мінус – поруч знаходиться залізнична колія. З мого досвіду – це не найкраще місце для ночівлі. Виспатися просто неможливо.   Форт має форму ромба зі сторонами до 240 м. Ззовні він оточений глибоким ровом із земляними валами, укріпленими потужними стінами. У центральній частині форту зведена двоповерхова казарма, до якої ведуть 4 підземні ходи, прокладені під другим земляним валом. Як доїхати: станція м. Житомирська. За цією станцією їдуть маршрутки на Сосновий Бір, а там відкривається величезний простір для того, щоб застопити машину. Звідти варто їхати на Тернопіль або Львів (їхати по трасі Київ-Чоп).   Заліщицький р-н, Тернопільська область  Заліщики знаходяться за 125 км від Тернополя. Для любителів дикого відпочинку тут просто рай, оскільки з протилежної сторони міста (через міст, с. Звенячин) можна розкласти намет і купатися. Вода надзвичайно чиста, а краєвиди – бездоганні.  Також буде цікаво попідніматись на гори-кручі, які насправді є бар’єрним рифом із часів Сарматського моря. У Заліщиках, якщо вийти на гору, можна побачити панораму міста – навколо протікає Дністер, який утворює своєрідне коло.     Назва міста походить від місця проживання перших поселенців – «за ліщиною». Ще одна версія: назва утворилась від первісної назви поселення – Залісся, що пізніше стало Залісще, а вже кінцевий варіант – Заліщики. Неподалік Заліщиків (5 км з траси на Заліщики) за селом Нирків знаходиться Джуринський водоспад – найбільший рівнинний водоспад України, висота якого 16 м. Важко повірити, але до створення цього дива приклалася і людська рука. За легендами, у 1672 році під час облоги Червоногородського замку турки перерубали кам’яний кряж між двома сусідніми ділянками річища Джурина, скерувавши повноводну річку, яка до того робила кількакілометрову петлю й огинала пагорб із замком, у нове річище. Так турецькі війська нібито звільнили собі доступ до стін замку.   Джуринський водоспад входить до складу Національного природного парку «Дністровський каньйон» Неподалік Джуринського водоспаду розташовані дві напівзруйновані вежі – це і є залишки того Червоногородського замку XVII століття, який у 1806 році перебудувала у палац родина Понінських.  Світові війни внесли корективи в історію – палац занепав, а містечко Червоноград або Червоногород (польська назва Czerwonogrod) взагалі припинило існування.  Лише башти нагадують про палац Понінських, а руїни домініканського костелу – про місто Червоноград. До речі, сюди дуже часто приїздять туристи з Польщі.  Коли я там була, зустріла групу поляків, які розповіли, що хотіли б відбудувати цей костел, але Україна поки що ігнорує їхні звернення.   До Першої світової війни палац мав вишукану терасу в італійському стилі та колонаду із 6 кам’яних колон, був оточений великим ландшафтним парком із фонтаном. У с. Касперівці розташована Касперівська ГЕС, яка діє з 1963 року. Неподалік на Дністрі знаходиться не надто популярна база відпочинку, де дуже чиста вода, у якій можна купатися та вудити рибу,  Сюди не дуже просто дістатися, оскільки село знаходиться у глибині Заліщицького району, але туди хороший рух машин.   Навколо Касперівської ГЕС рекреаційна зона з водосховищем – місце оздоровлення і відпочинку. Як доїхати: З Києва їхати по трасі Київ-Чоп. Зробити поворот на  Тернопіль у Тараканові. Діставшись до Тернополя, застопити машину до с. Велика Березовиця, а звідти можна стопити на Заліщики.   Корецький район, Рівненська область За 63 км від Рівного знаходиться містечко Корець, головною архітектурною принадою якого є замок князів Корецьких-Острозьких (XIV ст.). Він протягом століть змінювався від оборонної споруди, з неприступними мурами, до панського палацу у стилі бароко. Незважаючи на те, що за замком майже ніхто не доглядає, він у дуже хорошому стані.  Неподалік Корецького замку знаходиться Кам’яний підйомний міст, який зберігся і до нашого часу.  Як доїхати: Їхати по трасі Київ-Чоп. За 35 перед м. Рівне буде поворот на Корець.   На сучасному гербі міста Корець зображено надбрамну вежу замку Корецьких-Острозьких Бучацький р-н, Тернопільська область  У Бучачі є декілька цікавих місць, які варто відвідати. Перше – Бучацька ратуша, зведена приблизно у 1750 році з ініціативи Миколи Потоцького у стилі класичного бароко.  Ратуша являє собою двоповерхову споруду висотою 35 м, над якою височіє двоярусна вежа з великими вікнами. Щоправда, первісно ратуша була 53 м заввишки за рахунок 18-метрового шпиля, але його було втрачено під час великої пожежі 1865 року. На жаль, майстрів, які б відновили шпиль, не знайшлося.   Ратуша перебуває на реконструкції з початку 2000-их Друге – руїни Бучацького замку, від яких будуть у захваті поціновувачі старовини.   Замок багато разів руйнувався, але завжди потім відбудовувався. Особливо часто проходив процес руйнації та відбудови у XVI ст. через часті татарські, рідше турецькі та молдовські напади. Третє — Василіянський монастир.   Приміщення монастиря стало центром освітньої діяльности у Бучачі: спочатку тут діяла школа-інтернат (конвікт) для дітей із бідних родин, проводилися теологічні курси для діючих священиків. Потім вона була реорганізована у гімназію Василіян.  Діяльність Бучацького монастиря була заборонена радянською владою у середині 1946 року. Ця заборона довела монастир до стану руїни, де вже не було придатних для життя помешкань.  У березні 1991 року, після 45-річної вимушеної перерви, у Бучацький монастир Воздвиження Чесного Хреста Господнього повернулися отці Василіяни.   Для відновлення пам’ятки у Канаді було створено Фонд допомоги Бучацькому монастирю. Реставраційно-будівельні роботи були розпочаті у 1992 році і тривають до сьогодні. У с. Підзамочок, що знаходиться на річці Стрипа, розташований замок, який був збудований 1600 року Яном Збожним Бучацьким. Про це свідчить збережений напис над головною в’їзною брамою. Замок знаходиться не в дуже хорошому стані, але його час від часу ремонтують місцеві жителі за кошти сільської громади.   Входить до складу Національного заповідника «Замки Тернопілля» Також у Підзамочку щовесни проводять мотокроси. Сюди з’їжджаються роверисти-екстримали з усієї України.  Мандруючи Бучацьким районом, також варто завітати до села Сопілець. Там дуже гарна природа, а якщо буде хороша погода, то з пагорбів можна  милуватися Карпатами.  Як доїхати: З Києва по трасі Київ-Чоп. У Тараканові – поворот на Тернопіль. Діставшись до Тернополя, звідти треба доїхати до с. Велика Березовиця і звідти можна стопити на Бучач.   Жовківський р-н, Львівська область  Жовківський замок належить до архітектурних пам`яток епохи Відродження, яких на території України не так уже й багато. У замку свого часу гостювали Іван Мазепа й імператор Петро I.  Замок був дуже пошкоджений під час Другої світової війни, після чого його відбудували. Реставраційні роботи проводилися у  1972-1975 роках. З приходом радянської влади будівлю стали використовувати як державну установу.   Пізніше замок перетворили у житловий будинок. Зараз там діє невеликий музей, що розповідає історію міста, а також відкриті туристичний інформаційний центр та адвокатська контора.   Замок побудований з цегли і каменю. Чотирикутний у плані із вежами на кутах, оточений ровом із водою. Як доїхати: По трасі Київ-Чоп доїхати до Львова, у Львові дістатися Галицького перехрестя. На Галицькому перехресті вийти на міст і стояти у бік траси на Раву Руську або на Червоноград.   Бакота (Кам’янець-Подільський район, Хмельниччина)  Всі знають, що Кам’янець-Подільський – столиця замків. Проте мало кому відомо, що у цьому районі також знаходиться «українська Атлантида» – затоплене селище Бакота. Раніше це було місто було столицею Пониззя княжих часів і являло собою укріплений замок та печерний монастир, збудований нібито самим Антонієм Печерським (він згодом на київських горах заснував Києво-Печерську лавру). У монастирських келіях ховалися місцеві жителі під час набігів кочовиків.   “Місто, яке пережило численні ворожі навали, перестало існувати недавно — 1981 року, коли його затопили водами Новодністровської ГЕС.” Сюди аквалангісти приїжджають у пошуках пригод, а місцеві говорять, що під водою можна милуватися шпилями замків. Як доїхати: з Києва у Тернопіль, звідти до Хмельницького, а з нього – до Кам’янця-Подільського. Там вже можна дістатися до Бакоти – км 60.   1996 року обвал верхньої скелі Білої гори знищив основну масу печер та усипальницю з настінними розписами і фресками XI-XIII століть. Лише в одному місці збереглися залишки келій і поховань монахів, нечисленні руїни Михайлівської церкви і покинуті фруктові сади. Як доїхати: з Києва у Тернопіль, звідти до Хмельницького, а з нього – до Кам’янця-Подільського. Там вже можна дістатися до Бакоти – км 60. До Бакоти також можна доїхати власним транспортом – до села Грушка Староушицького району, потім до Каштанівки і до берега Дністра. Автобусом можна їхати із Хмельницького до Старої Ушиці, або з Кам’янця-Подільського.   Секрети мандрів автостопом по Україні  Дуже люблю подорожувати автостопом по Україні, оскільки тут немає автобанів (швидкісні європейські дороги, на яких можна стояти лише перед автострадою, на паркінгу чи заправці. І в цьому дуже великий мінус). В Україні можна стопити будь-де.  Загалом коли я почала мандрувати автостопом (моя перша поїздка була з Києва у Черкаси), то автостоп-культура була не дуже популярною в Україні. Зупинялися здебільшого лише водії фур. Але за 4 роки це явище стало досить впізнаваним — тепер я стоплю лише легкові автомобілі.  Якщо говорити про те, де це робити краще, то на мою думку, автостоп у західній Україні кращий, ніж на східній чи у центрі. А от у Житомирі та Умані взагалі чорні точки для автостоперів. Не знаю чому.  Стосовно локацій, то у міста доїхати на автостопі зовсім не складно, а от у села – проблемно, оскільки там малий потік автотранспорту. І наостанок: автостоп – це не лише економія коштів, а й нові друзі, приємні знайомства, відкриття. Ночую я зазвичай у людей, з якими знайомлюся у населених пунктах, куди приїжджаю.  А коли мандрувала з лекціями Тернопільщиною – розповідала школярам про мандри автостопом – ночувала і харчувалася здебільшого у школах. Загалом 3-місячна поїздка обійшлася мені у 51 грн.   Автостопниця Наталя Доморослова І наостанок Кілька сервісів, які допомагають автостоперам під час мандрів: Нотатки мандрівника та Студкауч. Тут можна познайомитися з цікавими людьми, знайти компанію в дорогу, дізнатися про досвід інших мандрівників, а також – отримати допомогу та знайти місце ночівлі. Джерело: Колісник Тетяна tokar.ua

Карлів університет заснований в 1347 році і відноситься до найстаріших університетів у світі.  Сьогодні він є однією з найзначніших освітніх і наукових організацій в Чеській Республіці, відомих в Європі і світі. Велика увага в університеті приділяється дослідницькій діяльності. За статистикою до університету надходить близько 40% абітурієнтів.Карлів університет надає навчання чеською та англійською мовами.Зараз в ньому навчається близько 53 тисяч студентів, з них близько 8 тисяч іноземців.За  версією "Шанхайського рейтингу" (Академічний рейтинг університетів світу) у 2012 році Карлів університет вперше увійшов до рейтінгу двохсот кращих в області математики і фізики, а у 2016 році - в двісті кращих медичних вищих шкіл світу. Факультети Карлового університету:  Медичний факультет у Празі: - перший медичний факультет: стоматологія, загальна медицина- другий медичний факультет: загальна медицина- третій медичний факультет: загальна медицина Медичний факультет в місті Плзень: стоматологія, загальна медицинаМедичний факультет в місті Градец Кралове: стоматологіяФармацевтичний факультет в місті Градец Кралове Філософський факультетЮридичний факультетФакультет соціальних наукФакультет гуманітарних навчаньКатолицький теологічний факультетЄвангелістський теологічний факультетГуситский теологічний факультетПриродознавчий факультетФізико-математичний факультетПедагогічний факультетФакультет фізичного виховання і спорту   Автор: Еліна Антонова, для UAPORTAL.CZ 

З дипломами університетів Чехії випускник може розраховувати на гідне працевлаштування в будь якій країні світу. Україна також ратифікувала Лісабонську конвенцію про визнання кваліфікацій із вищої освіти здобутих випускниками вишів у європейських регіонах, що дає можливість продовження навчання за кордоном. Ставлення до вищої освіти чехів відрізняється від українського. З дипломом бакалавра, випускник чеського вишу може претендувати на гідну роботу і навіть кар’єру. Рівень магістра обирають далеко не всі студенти. Також в Чехії можна отримати освіту "третього віку", яка розрахована на літніх людей. Ця освітня система існує по всіх країнах ЄС у тому числі і в Україні. Отримати успішну, актуальну, визнану у світі освіту зі студентськими пільгами і можливостями – у Чехії цілком реальна річ. Якщо ви вперше отримаєте освіту в цій країні для вас відкривається багато можливостей у разі володіння чеською мовою: безкоштовна освіта, визнання освітніх документів України, європейська якість освіти, міжнародне визнання чеського диплому, актуальні теоретичні та практичні знання, програми міжнародного обміну для студентів, можливість безперешкодно подорожувати по всій Європі, європейська культура та міжнародне мовне середовище, стабільна економічна та політична ситуація, високий рівень життя, працевлаштування за фахом, близькість культур, високий рівень безпеки в країні, багата культурна спадщина, можливість навчатися англійською мовою, програми подвійних дипломів, - тобто отримання подвійних дипломів на англійській мові (Чехія – Швейцарія, Чехія — Великобританія) за привабливою вартістю і з великими перспективами. Студентам також пропонують досить широкий вибір англомовних програм. В середньому, навчання на англомовній програмі коштує 4000 євро на рік. На вибір абітурієнта будь-якого віку в Чехії 26 державних вузів, більше 30 приватних, а також Поліцейська академія та Університет оборони. Разом із рівними можливостями в освіті в Чехії існує спеціальна система навчання для літніх людей - університети третього віку. Університети третього віку – це спеціальна програма навчання протягом усього життя(CŽV). Система навчальних курсів у різних сферах для людей похилого віку в Чехії, стали звичайною справою.  За останні кілька років було зареєстровано близько 40 000 «старшокласників». Цікаво те, що тут існують університети віртуальної освіти, разом і звичайними вузами, до яких треба навідуватися. Зараз університети третього віку фінансує уряд Чехії: міністерство освіти та міністерство соціальних питань. Це коштує чеському уряду до 20 млн. крон в рік. У цій програмі приймають участь близько 40000 людей похилого віку. «Вісімдесят відсотків студентів університетів третього віку - жінки. По-перше, тому, що у відповідній віковій групі більше жінок, а також тому, що саме жінки мають велику потребу в об'єднанні. Протягом навчання студенти роблять багато досліджень, встановлюють нові контакти, зустрічаючись з людьми з такими ж інтересами», - зазначила менеджер віртуального університету третього віку Klára Nehodová. Курс університету третього віку, який проходить у місті Глучіні за останній рік закінчило 30 випускників, говорить керівник департаменту освіти муніципального управління в Глучіні Alena Münstrová. Місто організовує це навчання у співпраці з університетом бізнесу та права. Протягом двох семестрів, студенти вивчали комп'ютерні технології, іноземні мови, тему мистецтво навколо нас. Це один з прикладів університету третього віку, який є вже нормою для всіх, кому цікаво оновити знання, чи відкрити для себе той світ науки, на який не було часу раніше. "Ми не хотіли сумувати і сидіти вдома", - каже пані Гертруда. "Ми зробили правильно, що пішли навчатися - почали їздити, зустрічатися з людьми, дома з чоловіком обговорювали академічні теми. Це був відмінний досвід " В даний час університети третього віку працюють у більшості чеських вишів. Одна з форм такого навчання - віртуальний університет. Його студенти - люди похилого віку, які не їздять на класичні лекції в навчальний заклад, вони отримують нові знання в консультаційних центрах прослуховують лекції у запису. Це зручно для тих, хто живе за межами великих міст, тепер таким людям не потрібно їхати чи йти далеко до коледжу. В Чехії зручні умови для освіти третього віку створюють муніципальні органи влади, бібліотеки та різні культурні центри. Вони беруть участь у проекті, надаючи приміщення для студентів, це – аудиторії, комп’ютерні класи, лекційні зали та можливості користуватися необхідною літературою. Успішна програма університету третього віку існує в Чеському аграрному університеті, тобто ČZU. Цей проект був настільки успішним, що поширювався на всі регіони. "В основному для навчання в віртуальних центрах достатньо одного комп'ютера, одного проектора даних, проекційного екрану, звукової системи. Багато муніципалітетів або бібліотеки мають такі можливості ", - пояснює Klára Nehodová - менеджер віртуального університету третього віку при ČZU Також в цій програмі беруть участь більшість факультетів Карлового університету. Реєстрація на навчання коштує від 300 до 1500 крон за курс лекцій, які студенти вибирають самі. Після закінчення навчання студенти отримують сертифікат про те, що прослухали курс. Перелік тем та досліджень для студентів дуже великий. Сайт: Univerzita Karlova У чому різниця між університетом третього віку - віртуальним або традиційним та курсами, що надаються різними установами? Найбільша різниця полягає в тому, що в університеті третього віку працюють на базі фактичних університетів і коледжів. Студент реєструються в базі університету або коледжу, незважаючи на те, що за Законом такого статусу у нього не має. На відміну від інших курсів, університет третього віку дає знання високого рівня. Навчання в університеті третього віку в Чехії - безкоштовне, щороку учасник U3V зобов'язаний сплачувати лише реєстраційний внесок, сума якого за навчальний рік або семестр визначається проректором. Сайт: Masarykova univerzita Після закінчення навчання випускник не може розраховувати на отримання наукового ступеню. Він має лише підтвердження-сертифікат про те, що закінчив університет третього віку. Адже метою є не дипломи і можливості працевлаштуватися, а нові знання в області науки, історії, культури, політики і т.д., а також зустрічі з цікавими людьми, які наповнюють життя новим змістом. Умови кожного навчального закладу відрізняються. Спільне в них те, що брати участь у навчанні можуть люди пенсійного віку: непрацездатні пенсіонери та люди старші 50 років, які є безробітними та зареєстровані в центрах зайнятості, які мають атестат про закінчену середню освіту. Перелік університетів третього віку у Чехії доступний в Інтернеті:vysokeskoly.cz  Як ця система працює в Україні? В Україні також існує аналогічна система освіти. На сьогодні в територіальних центрах соціального обслуговування (надання соціальних послуг) України працюють понад 300 університетів третього віку (як соціально-педагогічна послуга), в яких вже пройшли навчання більше 30 тисяч людей похилого віку. Термін навчання триває від кількох місяців до двох років. «Старшокласники» України навчаються безкоштовно, вивчають комп’ютерні технології, історію та іноземні мови, займаються фізичними вправами, бальними танцями, вивчають право, дізнаються про тонкощі змін в сучасному законодавстві. Розвиненої бази он-лайн  навчання в Україні поки що немає. Вдосконалення системи освіти для літніх людей справа територіальних громад. Тому в кожному обласному центрі України можливості для освіти літніх людей виглядають по-різному. Наприклад в Києві університетів третього віку майже стільки, скільки районів: офіційний портал Києва  Оснащені такі столичні виші  непогано, це і  комп’ютерні класи, кімнати відпочинку, лекторії. До навчання в таких центрах залучають викладачів державних університетів чи фахових спеціалістів у різних сферах. Не всі центри України можуть похизуватися столичними можливостями. Проте все ж такі позитивних прикладів багато. Одним з яскравих прикладів такого центру є Калуський, у якому навчання розпочалось з 2017 року і користується великою популярністю: "Люди пішли, їм цікаво. Не всім вдається, декому дуже важко. Серед пенсіонерів є настирні  незважаючи на труднощі, вони продовжують вчитися. А є й такі, які бачать, що одразу не виходить і залишають навчання. Не кожен може створити документ, але, вважаю, осилити користування Інтернетом,«погуляти» по сайтах, почитати новини,переглянути якісь рецепти тощо, – кожному до снаги. Просто треба трошки наполегливості і терпіння. Ми розробили програму курсів, яка, як ми собі уявляємо, дасть кожному пенсіонеру те, що йому у першу чергу потрібно. Ми не ставимо задачу навчити пенсіонера повному користуванню комп’ютером, не пропонуємо складних більш професійних програм. Наше завдання полягає у тому, щоб навчити людину елементарних навичок користування Інтернетом, щоб після навчання пенсіонер міг самостійно користуватися, до прикладу, Приват 24, оплатити он-лайн комунальні послуги, щоб міг створити і зайти на свою сторінку у газовій службі і на сторінці «Прикарпаттяобленерго», передати показники лічильника, переглянути свої рахунки, через Skype спілкуватися з рідними., - розповіла директор терцентру Надія Рим, пише vikna.if.ua В статті використана інформація сайтів: МСМ Академия, 60.cz, сайту Вікна, офіційний портал Києва Автор: Наталя Мізюкіна, для UAPORTAL.CZ