МГО «Українська Європейська Перспектива», у співпраці з муніципалітетом району Прага-4, вже вчетверте запрошує дітей, батько яких загинули на війні на сході України, на літні канікули до Чехії.  - приїдуть дітки віком від 7 до 14 років з Волинської і Львівської областей; - кількість: 18 дітей у супроводі 3 дорослих; - термін: з 3.07 по 10.07.2017 ; - проживання на весь період перебування дітей ласкаво надає дитячий садочок MŠ 4pastelky; - трансфер Львів – Прага, Прага – Львів, забезпечує міжнародний перевізник REGABUS; Програма відпочинку для дітей у Празі буде досить насиченою:  екскурсії Прагою, Празький зоопарк, Техманія в м.Плзень, Національна галерея міста Прага, художня Галерея Якубска, знайомство з чеськими дітьми і спільна програма відпочинку, поїздка до Мєлніка, і стародавнього містечка Ботанікус, та інше. Поїздку організовано виключно за кошти українських і чеських жертводавців. Як Ви можете допомогти:  - даруйте дітям подарунок на пам´ятку про Прагу; - запропонуйте нам свої послуги безкоштовно або зі знижкою; - надішліть нам фінансову допомогу, щоб покрити транспортні витрати, харчування, екскурсії, розваги та подарунки для дітей. Дзеркальний рахунок для добровільних пожертв МГО Українська Європейська Перспектива: Raiffeisen Bank 6283201001 / 5500, з позначкою CZ Dětem Ukrajiny, ваше ім’я та прізвище. Наші проекти спрямовані не лише на психологічну реабілітацію дітей з країни охопленої війною, але і сприяння вступу України до ЄС, на прикладі функціонування європейського міста.  За додатковою інформацією звертайтесь:Галина Андрейців - координаторка гуманітарних проектів МГО «Українська Європейська Перспектива»E-mail.: uepgalina@gmail.com www.u-e-p.euTel.: +420 775 781 997 Слідкуйте за подією у facebook: https://www.facebook.com/events/188910541640148/?active_tab=about    Чеські канікули для дітей загиблих в АТО військових Прага 27 липня 2016 – На два тижні в липні Чехія прихистила дітей загиблих військових з України у своєму літньому таборі. Завдяки сильній підтримці українських волонтерів та мерії міського району Праги-4 група з 22 дітей – хлопчиків та дівчаток віком від 6 до 11 років, більшість яких не виїжджала за межі своєї області, відвідала одну з найкрасивіших столиць Європи. Українські діти мали змогу провести час у товаристві своїх чеських однолітків...  Радіо Свобода про відпочинок дітей у 2016 році.

OpenCall - мобільний оператор, який від початку зосереджує свою увагу на іноземцях, які проживають у Чеській Республіці. Ми усвідомлюємо, наскільки важливо, проживаючи довший час за кордоном, не втратити контакт з Вашими рідними. Пропонуємо Вам вигідні тарифи на дзвінки в Україну разом із зручними пакетами послуг, які не мають конкуренції.   Жодний контракт – Ви просто купуєте нашу передплачену SIM-карту у будь-якому куточку Чехії, вистачить лише поповнювати свій кредит. На даний момент наш сервіс обслуговування працює чеською, російською, болгарською та англійською мовами. Ви також можете відвідати наш веб-сайт www.opencall.cz який налаштований в таких самих мовних версіях. Ми працюємо над тим, щоб найближчим часом надавати всі ці послуги українською мовою. Де купити SIM-карту OpenCall? На нашому сайті Ви знайдете список більш ніж тисячі місць продажу по всій Чехії, де Ви зможете придбати нашу SIM-карту. Це такі місця, як Froglet, Relay, Valmont або Don Pealo. Повний список можна знайти тут: Де купити SIM.  Ми цінуємо, що можемо бути частиною команди UAportal і з нетерпінням чекаємо, коли зможемо ознайомити Вас з новинками і нашою повною пропозицією.   Ваш OpenCall

Коментар посла України в Чехії про важливість декомунізації та про те, як Москва досі послуговується такими ж методами, як за Радянського Союзу. За останні п’ять років Україна пройшла шляхом кардинальних змін і численних реформ. Однією з найголовніших, мабуть, була декомунізація. Ідеться не тільки про демонтаж пам’ятників і перейменування вулиць, хоча і це недооцінювати не можна. Найголовніше – це декомунізація мислення, демонтаж злочинної й брехливої ідеології, яка все поставила з ніг на голову й глибоко засіла в людській свідомості навіть через десятиліття після формального падіння комунізму на зламі 80-х – 90-х років минулого століття. І, звичайно ж, заборона самої злочинної комуністичної ідеології та її провідника – Комуністичної партії. Українцям знадобився певний час (на жаль, досить довгий), щоб зрозуміти, що не очистившись від створеної комуністами фейкової реальності й спотвореної історії, ми не зможемо побудувати по-справжньому вільне й демократичне суспільство. Як там було в Джорджа Орвелла: «Війна – це мир, свобода – це рабство, незнання – сила»? фото: memory.gov.ua Аби відвернути увагу від власних злочинів, комуністи посилено фабрикували теорії про «ворогів народу» – незгодних з їхнім людиноненависницьким режимом, а потім мільйонами їх ліквідували в таборах. З цієї точки зору комуністичний режим нічим не відрізнявся від нацистського. Найбільшим ворогом радянських комуністів були українці, які чи не єдині в колишньому СРСР вели з ними реальну боротьбу. Вони не змирилися з т.зв. «колективізацією», а тому мільйони були заморені Голодомором. Не змирилися з русифікацією, а тому сотні тисяч були вбиті в ГУЛАГу. Вони чинили проти комуністичного режиму збройний опір, а тому режим признав борців за українську незалежність найбільшими «злочинцями». Нинішній російський режим, який вже ніби й не сповідує комуністичну ідеологію, але дуже послідовно користується комуністичними методами пропаганди та придушення інакодумства, знову дістав карту бандерівців, щоб брехнею про них поставити під сумнів нинішню боротьбу України за свободу і незалежність. Задіюючи для цього всю свою закордонну агентуру, вони не шкодують ні сил, ні засобів. Немає нічого несподіваного в тому, що послідовники радянських комуністів в Чехії продовжують повторювати за ними нісенітницю про український повстанський рух, використовувати відверту брехню й вигадки про нібито участь бандерівців у вбивствах волинських чехів, зокрема, у трагедії в Чеському Малині. Але дивує і навіть лякає, що цю риторику Кремля переймають навіть ті, хто, все ж таки мав би дорожити своєю репутацією, оперувати фактами, а не сфабрикованими в Москві фейками. Жоден з придуманих комуністами міфів не прожив у Чехії так довго, як міф про нібито «злочини бандерівців». Ці «страшилки», як правило, — голослівні, не підкріплені жодними фактами. Образ, створений комуністами ще в кінці 1940–х років, так сильно запав у підсвідомість чехів, що вони навіть думки не припускають, що це може бути брехня. Даремно. Брехня комуністичної пропаганди не має винятків. Візьмімо, наприклад, ситуацію  з Чеським Малином і подивімося на неї мовою фактів і документів, наприклад, свідчень, опублікованих в 1944 році, тобто менше, ніж через рік після трагедії, у брошурі Nezapomeneme, pomstíme! авторства Франтішека Пекси. Брошура (її копія, до речі, вільно доступна в Інтернеті) була створена на матеріалах розслідування, організованого генералом Людвіком Свободою, і містить безпосередні свідчення тих кількох волинських чехів, яким чудом вдалося вижити у влаштованій нацистами різанині. Що ж ми дізнаємося з цього видання? Звичайно ж, там немає ні слова про участь в розправі бандерівців. Натомість, у деяких свідченнях читаємо таке: «Німці належали до підрозділів SS, а на їхніх шапках був знак черепа з перехрещеними кістками. Були серед них також російські білогвардійці та поляки з колонії Неротувка та інших навколишніх сіл. Деякі німці розмовляли ламаною чеською. (Сільський голова Ян Чінка).» Не буду займати простір цитатами інших свідчень. Кому цікаво, може загуглити й почитати. Головний же висновок з усього цього, що трагедія Українського та Чеського Малина була злочином німецьких нацистів. У цій різанині загинули переважно чехи і українці, які багато років жили поруч у злагоді і добросусідстві. Твердити щось інше – не тільки антиісторично, а й просто цинічно. фото: wikipedia А що ж УПА? Читаємо «Протокол про вбивства населення, спалення й пограбування села Чеський Малин гітлерівськими злочинцями», підписаний 3 квітня 1944 генералом Л.Свободою і опублікований у тій самій брошурі: «Після того, як мешканців села Чеський Малин погрупували й підрахували, німці відвели їх у садки між будинками в Українському Малині. У цей час німці вже почали палити Український Малин, посилилася стрілянина. Німці стверджували, що на них нібито напала банда бандерівців.» Що ж це виходить – бандерівці не лише не допомагали німцям, а й, навпаки, воювали проти них? Це вже ніяк не вписується у кремлівські шаблони товаришів комуністів. Але саме про це свідчать архівні матеріали УПА, про які йдеться в роботі українського історика Ярослава Антонюка «Добрі сусіди: взаємини волинських чехів з підпіллям ОУН та УПА», яка зараз готується до друку: «Малин намагалася захистити боївка самооборони УПА на чолі з Андрієм Гаврилюком. Проте у нерівному бою з німцями усі 16 повстанців загинуло, лише одному вдалося врятуватися. Тоді ж німецьким каральним загоном було розгромлено підрозділ УПА «Чумака» (40 бійців), які намагалися захистити Малин». Проте, що підрозділ УПА «Чумака» мав наказ захистити Малин від  знищення нацистами йдеться і у матеріалах допиту заарештованого пізніше радянськими каральними органами бійця УПА Василя Солов’я (архівний підрозділ УСБУ в Рівненській області, справа 10919): «Когда немец стал палить село Малин, наш отряд попал туда с задачей выгнать немцев, но когда мы вступили в бой с немцами, он нас окружил и зазбил». інфографіка: memory.gov.ua У цій же праці, до речі, на основі архівних матеріалів доводиться, що між українськими повстанцями і волинськими чехами переважно були нормальні, коректні відносини. Багато чехів підтримували українців у їхній боротьбі за здобуття незалежності, а деякі (хоча й не багато) навіть брали участь у боях на стороні УПА. Українці зі свого боку поважали позицію більшості волинських чехів, яка полягала у збереженні нейтралітету й небажанні однозначно займати чиюсь одну сторону. Хоча, потрібно визнати, що під кінець війни окремі конфлікти між УПА і чехами виникали на ґрунті того, що повстанці вимагали від волинських чехів приєднатися до них у боротьбі проти комуністичного режиму. Проте говорити про масові жертви в результатів таких конфліктів просто безпідставно. Достовірних документів щодо цього немає. Достовірним є тільки те, що пише про волинських чехів у своїй брошурі той самий Франтішек Пекса: «Як і всі чехи за кордоном, відділені від Батьківщини, вони намагалися утримати чеську мову, культуру й національне самоусвідомлення як за царського, так пізніше й польського режиму, хоча й наражалися на постійні перешкоди. Однак їм допомогло те, що їх оточував добросердечний український народ, який пригнічували за обох режимів, з яким у чехів завжди були хороші відносини.»   Водночас, товаришам, думаю, буде корисно знати, що, за даними чеських істориків, у період з 1918 по 1956 роки на території Радянського Союзу зазнали репресій від радянської тоталітарної системи 25–30 тис. чехословацьких громадян та чехів. Точну кількість встановити наразі важко через відсутність доступу російських архівів. При цьому, за матеріалами Штепана Черноушка, всього на території Радянської України комуністами було розстріляно близько 600 чехів. Найбільший розстріл відбувся у м. Житомир 28 вересня 1938 р: розстріляно 78 осіб з чеським корінням, яких звинуватили в організації «чеської військово–повстанської шпигунської організації». Але щось мені говорить, що їх це мало цікавитиме, бо комуністи в принципі не звикли оперувати фактами. Історія – річ складна і суб’єктивна. Трактування будь-яких історичних подій ніколи не буде повністю об’єктивним, оскільки її пишуть звичайні люди, які мають свою позицію. Правда завжди буде десь посередині. І це нормально. Однак неприйнятно, коли в історію, замість істориків, втручаються політики, намагаючись подати суспільству як історію відверту брехню. Так само складною і неоднозначною є історія українського повстанського руху. Були в ній сторінки переможні, були й такі, які сьогодні можуть трактуватися як злочини. В ході Другої світової війни, однак, не було жодної армії, на совісті якої не було б людських життів. Такі речі треба визнавати, просити вибачення і прощати. Але усім сторонам, а не тільки обраним. Україна до цього готова. Як готова і до того, щоб віддати належне тим борцям за нашу незалежність, які поклали своє життя в боротьбі за звільнення рідної землі він нацистських і комуністичних окупантів. Оригінал статті: Vrtěti banderovci aneb Komunisté opakují své lži o ukrajinském boji za svobodu Посольство України в Чехії 

Працевлаштування за кордоном є однією із найбільш розповсюджених причин для міграції по всьому світу. Щороку тисячі людей із різною освітою та різними професіями вирушають в інші країни у пошуках робочого місця, вищого заробітку та кращих перспектив на майбутнє. Історії успіху, результативної праці та реалізації мрій надихають нас на пошук роботи за кордоном. Водночас, попит на послуги з посередництва при працевлаштуванні за кордоном та недостатня поінформованість людей відкриває простір для розмаїття шахрайських схем, які не лише ошукують людей фінансово, але й являють реальну загрозу потрапити в ситуацію експлуатації, яка є однією із форм торгівлі людьми. Саме тому на кожному етапі пошуку роботи за кордоном та працевлаштування, наявність достатньої інформації про законодавство, візові регуляції, власні права за кордоном та правила безпеки стає такою ж необхідністю, як і наявність закордонного паспорту чи грошей на зворотній шлях. РЕКОМЕНДАЦІЇ ТА ПРАВИЛА БЕЗПЕКИ: До від’їзду Ознайомтесь із наступною інформацією про країну в’їзду: її чинним законодавством; умовами перебування на її території; медичним обслуговуванням (особливо питанням страхування життя і здоров’я від нещасних випадків, що можуть статися під час подорожі); особливостями дорожнього руху (для водіїв); календарем святкових та вихідних днів тощо.   Пам’ятайте, що для легальної роботи за кордоном Ви повинні мати: дійсний закордонний паспорт, відповідну робочу візу, трудову угоду (контракт) із закордонним роботодавцем та дозвіл на роботу в країні призначення;   Переконайтесь, що трудовий договір складений мовою, яку Ви розумієте, та містить максимально повну інформацію про обов’язки, робочий графік, розмір заробітної платні, медичне й соціальне страхування, відпустку та вихідні дні;   Обов’язково переконайтесь, що Ваша робота за кордоном має законний статус. Ще до виїзду Ви маєте отримати дозвіл на роботу або робочу візу – робочу, а не туристичну!   Трудова діяльність за туристичною, діловою (бізнес) або гостьовою візою є порушенням закону. Як правило, виїхати за кордон за туристичною чи гостьовою візою і вже за кордоном переоформити її на робочу неможливо. Для отримання робочої візи обов’язково звертайтесь до консульської установи країни призначення особисто   Зазвичай неможливо оформити робочу візу через посередників. Уточніть у відповідному консульстві, чи справді можливо посередництво при оформленні візи та яка вартість цієї послуги;   Якщо Ви все ж вирішили скористатися послугами фірми-посередника, перевірте її легальність на веб-сторінці Державної служби зайнятості України http://www.dcz.gov.ua/ у розділі «Перелiк фiрм, якi отримали лiцензiю на працевлаштування за кордоном»;   У жодному разі не погоджуйтеся надавати фальшиві документи або неправдиву інформацію під час інтерв’ю зі співробітниками консульства   Переговори та укладання договору із агенцією з посередництва при працевлаштування намагайтесь не вести наодинці з агентом. Запросіть із собою взяти участь у переговорах свою довірену особу (це може бути хтось із Ваших близьких).    Обов’язково ознайомтесь з правами працівників та мігрантів у відповідній країні призначення; у більшості країн встановлені стандарти мінімального рівня оплати праці, максимальної тривалості робочого дня та компенсацій у випадку нещасних випадків на виробництві.   Обов’язково запитайте свого закордонного роботодавця про медичне обслуговування та соціальний захист, на які ви можете сподіватись. Пам’ятайте, що роботодавці мають обов’язки по відношенню до своїх працівників.   Обов’язково запишіть перелік умов угоди з роботодавцем щоб до виїзду чітко усвідомити свій зиск від працевлаштуванням за кордоном та свої обов’язки.   Обов’язково запишіть контактну інформацію організацій,які можуть допомогти вам захиститись від зловживань. Цей перелік контактної інформації має включати амбасади/консульства України за кордоном та, якщо можливо, урядові та неурядові організації, які займаються захистом прав мігрантів у відповідній країні призначення. Негайно зв’яжіться зі співробітниками відповідної установи в скрутній ситуації.   Зробіть та візьміть із собою копії усіх важливих документів (національного та закордонного паспорту, коду, полісу медичного страхування, візи, договору про роботу / навчання, тощо). Зберігайте їх у безпечному місці окремо від оригіналів;   Залиште своїм рідним чи близьким копії своїх документів, нещодавно зроблену фотокартку та інформацію про майбутнє місце перебування; Заздалегідь домовтеся з рідними про «кодову фразу», яка стане сигналом, що Ви потрапили в небезпеку;   Знайдіть та візьміть із собою контактну інформацію посольства або консульства України та інших організацій, що надають допомогу мігрантам у країні, до якої збираєтесь;   Не виїздіть із країни, доки не отримаєте чіткої контактної інформації про місце, де Ви будете працювати та про безпечне й надійне місце проживання. Повідомте рідним та/або друзям про детальне місце свого перебування за кордоном, а також залишіть їм детальну інформацію про Вашого роботодавця. Поділіться цією інформацією щонайменше з трьома рідними та близькими людьми!Довідайтеся, як убезпечити себе від потрапляння до тенет торгівців людьми – stoptrafficking.org  Під час перебування в іншій країні Довіряйте свої документи лише уповноваженим посадовим особам (працівникам прикордонної служби, поліції); У жодному разі не залишайте свій паспорт у якості застави та не віддавайте його роботодавцям «для реєстрації» або з інших причин;   Зареєструйтеся в українському посольстві/консульстві, якщо плануєте перебувати в країні довше, ніж три місяці;   Підтримуйте постійний контакт із родичами та повідомляйте їм про зміну Вашого місця перебування або роботи;   Намагайтеся мати при собі мобільний телефон та кошти на зворотній квиток додому. ЯКЩО: У Вас забрали паспорт або інші документи; Вас контролювали, обмежували свободу пересування та спілкування; Вам погрожували, Вас били, ґвалтували, над Вами знущалися або чинили психологічний тиск; Вас за допомогою фізичного чи психологічного насильства примушували виконувати роботу, якою Ви не хотіли займатися; Ваш роботодавець повідомив Вам, що «заплатив» за Вас, і Ви повинні були «відпрацьовувати» ці гроші. Вашу працю використовували, не виплативши повністю або частково обіцяної заробітної плати; Вас примушували працювати понад норму, при цьому реальні умови роботи були значно гірше, ніж обіцяні   МОЖЛИВО, ВИ ПОТРАПИЛИ У СИТУАЦІЮ ТОРГІВЛІ ЛЮДЬМИ. ЗВЕРНІТЬСЯ ПО ДОПОМОГУ! ЗВЕРНІТЬСЯ ПО ДОПОМОГУ, ЯКЩО ВИ ПОСТРАЖДАЛИ ВІД ТОРГІВЛІ ЛЮДЬМИ: До Представництва Міжнародної організації з міграції (МОМ) в Україні: м. Київ, вул. Михайлівська, 8 тел: (044) 568-50-15 До найближчої місцевої державної адміністрації за місцем проживання, контакти в регіонах можна знайти на веб-сторінці Міністерства соціальної політики України http://www.msp.gov.ua До Департаменту боротьби зі злочинами, пов’язаними з торгівлею людьми Національної поліції України: (044) 254 74 30 (пн.-сб. з 09:00 до 18:00) Працевлаштування іноземців у Чеській Республіці Іноземець може легально влаштуватися на роботу у Чеській Республіці за наявності у нього дійсного дозволу на роботу та дійсної візи на перебування з метою працевлаштування. Право наймати на роботу іноземців можуть лише ті роботодавці, які отримали дозвіл на працевлаштування іноземців від чеського Центру зайнятості. Дозвіл на працевлаштування іноземців видається роботодавцю, якщо на зголошене ним до чеського Центру зайнятості вакантне місце не знайшлося працівника з відповідними кваліфікаціями серед громадян ЧР або ЄС. Порядок дій роботодавця при наборі працівників з-за кордону можна знайти на порталі Міністерства праці та соціальної політики Чеської Республіки (українською, англійською, російською, чеською та іншими мовами). Якщо роботодавець отримає дозвіл працевлаштовувати працівників з-за кордону, іноземець може негайно звернутися із заявою до чеського Центру зайнятості про видачу дозволу на роботу. Він може особисто подати заяву або за допомогою довіреної особи (роботодавця чи іншого уповноваженого представника, який має письмове доручення від іноземця). Порядок дій іноземного громадянина також можна прочитати тут. На порталі Міністерства праці та соціальної політики Чеської Республіки також можна скачати бланки для різних необхідних заяв: http://portal.mpsv.cz/sz/zahr_zam/tiskopisy. Отримавши дозвіл на роботу іноземець має звернутися до Посольства Чеської Республіки для отримання візи з метою працевлаштування. Список необхідних документів для отримання робочої візи та процедуру подачі документи Ви можете знайти тут. Пошук роботи Іноземні громадяни для пошуку роботи у Чеській Республіці можуть скористатися базою даних вільних робочих місць, яка використовує інформацію усіх державних Центрів зайнятості (у базі даних вакансії публікуються від роботодавців, які вже отримали дозвіл на працевлаштування іноземців).Крім того пошукати потенційних роботодавців можна на сайтах www.jobpilot.cz, www.monster.cz. Більше інформації на порталі Міністерства праці та соціальної політики Чеської Республіки. Вам буде цікаво: Робота в Чехії: з чого почати пошук Дозвіл на працевлаштування у Чехії: містить ідентифікаційні дані іноземця, місце роботи, вид роботи, ідентифікаційні дані роботодавця, період, на який видано та інші дані, необхідні для працевлаштування; не може бути передано та видається на певний визначений термін, максимально на один рік; іноземець може подавати заяву щодо видачі дозволу на працевлаштування повторно; у випадку сезонних робітників, зайнятих на роботах, які залежать від пор року, дозвіл видається максимально на 6 місяців календарного рогу та його можна видати повторно лише за умови, що між окремими роботами пройшов термін 6 місяців; дійсний лише для роботи у того роботодавця, що вказаний у дозволі. Це розповсюджується також на вид та місце роботи. Якщо в період дії дозволу змінюються деякі з умов, вказаних у дозволі, іноземний громадянин повинен подати у відповідний орган заяву щодо видачі нового дозволу. Читайте також: Робота по польській візі в Чехії. Відповідь поліції ЧР                            Як самому офіційно працевлаштуватись в Чехії? У статті використані матеріали Представництва Міжнародної організації з міграції (МОМ) в Україні  

Наші друзі з АМO (Asociace pro mezinárodní otázky) попросили нас розмістити дуже цікаве і корисне дослідження, одним із аспектів якого є вивчення мотивації, подальших планів українських студентів за кордоном та досвіду українських випускників, які вже закінчили навчання за кордоном. Окрім цього, дослідження може допомогти університетам покращити якість навчання та умови Вашого перебування в країні та університеті! Ми також хочемо використати отриману інформацію, щоб запропонувати урядам України та Чехії стратегію для більш ефективної взаємодії з українськими студентами. "Разом з партнерами ми проводимо дослідження щодо досвіду українських студентів та випускників, що навчаються/ались за кордоном. Метою даного дослідження є зібрати, структурувати та популяризувати інформацію щодо внеску в розбудову України та Чехії, який роблять та можуть робити українці, що навчались за кордоном. Також ми очікуємо зрозуміти з якими перешкодами зіштовхуються українські студенти та запропонувати урядам України та Чехії  стратегію для більш ефективної взаємодії з українськими студентами. Якщо ви українець/ка, яка навчається/алася в Чехії просимо взяти участь в опитуванні українських студентів в Чехії, яке складається з 20 питань, що займе у Вас орієнтовно 15 хвилин. Опитувальник українською доступний за лінком: http://bit.ly/studentczech.  Також, за можливості, просимо надіслати посилання на опитування знайомим студентам чи випускникам чеських університетів. Оскільки наші ресурси дуже обмежені ми не маємо можливості здійснювати персональний контакт з студентами та випускниками за кордоном, тому будемо дуже вдячні за кожне заповнене онлайн анкетування. Ми обов’язково ознайомимо Вас з результатами опитування." Дякуємо за допомогу і участь у дослідженні.  UAPORTAL.CZ 

28 жовтня, у день сторіччя виникнення незалежної Чехословацької Республіки,  після тривалої реконструкції свої двері знову відкрив найбільший, найстаріший і найвідвідуваніший державний музей у столиці Чехії м.Прага - Національний музей(Národní muzeum). Нагадаємо, що Національний музей – це не лише одна історична будівля, але цілий музейний комплекс, який складається із замків, бібліотек, пам'ятників, експозицій та виставок, які розташовані не тільки у Празі.  Головна історична будівля музею знаходиться у самому центрі Праги за адресою Вацлавська площа 68 і є однією із найбільш значущих та важливих символів Праги. Сам Національний музей було закладено 200 років тому, у 1818. Історичну ж будівлю відкрили в році 1891. Над художнім оформленням музею протягом 16 років працювали митці так званого покоління Національного театру, зокрема троє скульпторів та три художники. Під час Празького повстання у 1945 році вестибюль музею був пошкоджений бомбою, яка, утім, не вибухнула.1962 року головна будівля Національного музею отримала почесний статус національної культурної пам’ятки. У серпні 1968 фронтальний фасад будівлі було пошкоджено пострілами військ країн Варшавського договору, зокрема радянської армії. Статика будівлі була пошкоджена під час будівництва станції метро під музеєм – було зруйновано західну вежу та деякі стіни будівлі. Неодноразово були подані проекти реконструкції будівлі, втім жоден із них не був втілений у життя. На початку 21 сторіччя центральна будівля Національного музею була у досить поганому стані, і 8 липня 2011 року була закрита на реставрацію. Як виглядала головна будівля Національного музею – 200 років історії: Тож багато хто з нас, власне, ніколи не був всередині даної пам’ятки, та й не бачив її у всій красі, незакриту лісами та огорожами.    Своїм відвідувачам Національний музей зараз пропонує дві експозиції: «Чесько-Словацька/Словацько-Чеська виставка» (історія спільної держави) та «Виставка 2 × 100» (сбірка двохста найцікавіших та найвизначніших предметів з колекції музею).  На лютий 2019 заплановане відкриття всього ареалу музею, також поступово протягом 2019 і 2020 років відкриватимуть інші експозиції. До речі, до кінця 2018 року вхід для всіх відвідувачів буде безкоштовни. Тривалість однієї екскурсії приблизно 90 хвилин. З приводу великої відвідуваності музею, краще зарезервуйте собі екскурсію заздалегідь. Останній вхід до експозицій буде можливий за 60 хвилин до закриття музею.  Більше інформації ви можете знайти на офіційній сторінці Національного музею. Маргарита Голобродська Фото: Національий музей