«Шановний Пане Президенте, допоможіть, прошу, українським воякам», – писав у березні 1921 року Михайло Грушевський Томашу Масарикові – першому президентові демократичної Чехословаччини, з яким був знайомий і погляди якого поважав. Томаш Масарик допоміг: кілька тисяч українських вояків, вигнаних з рідного дому більшовицьким переворотом, знайшли свій притулок на чеських землях. Лист сьогодні зберігається в Інституті Масарика – Архіві Академії наук Чехії в Празі. Михайла Грушевського в Чехословаччині знали добре, великий резонанс у наукових і політичних колах робила передусім його праця над «Історією України-Руси». Ще 1911 року Грушевського прийняли членом Чеської Академії наук і мистецтва, і досі він залишається єдиним українським ученим у складі цієї шанованої інституції. Рятуючись від переслідувань більшовицького режиму, Михайло Грушевський змушений був емігрувати, до Праги він приїхав у квітні 1919 року, зупинився в готелі «Central» і відразу зайнявся українськими справами. Мало хто тоді знав, яку особисту драму пережив він на початку того року, 24 січня в рідному Києві. Пізніше, у «Щоденнику» в 1926 році Михайло Грушевський лиш залишив лаконічний запис: «Сидів і працював в Ц. Раді під час облоги Києва большевиками, коли головний комендант розстріляв нашу хату запальними кулями так, що вона згоріла до тла з усіма колекціями і творами штуки української, моїми і мойого приятеля В.Г. Кричевського» (тут і далі цитати за правописом оригіналу). Покинувши все, Грушевський емігрував, щоб почати все з початку: «Мені здається, що те, що переживаю я так гостро в сім моменті, переживає й уся України. Що Україна, як і я, стоять на сій руїні тепер, і перед нею встають зовсім нові перспективи і вигляди». Ці «нові перспективи» для України обмірковував у Празі, про них говорив 20 серпня під час зустрічі з чехословацьким президентом Томашем Масариком. В особистих розмовах, у кореспонденціях Грушевського з Масариком, чеськими вченими розгортались дебати про становлення української державності, місце України на європейській мапі. «Україна-Русь» Важливо, що стосовно історичної назви країни у Грушевського сумнівів не було: «Україна-Русь». Тема «украденого імені», як згодом це влучно сформулював український історик Євген Наконечний, резонує й сьогодні. Крім Праги, протягом 1919–1920 років Михайло Грушевський побував також у Карлсбаді, як тоді називались Карлові Вари. Авторитет Грушевського в чеських наукових колах допомагав українським емігрантам, сприяв підтримці імені України, відкривав перспективи українській науці. З іменем Грушевського пов’язані початки роботи у Відні, а потім у Празі Українського вільного університету, Українського соціологічного інституту, становлення видавничої справи. У Празі в 1918 році в перекладі на чеську мову вийшла в світ праця «Україна та українці», а наступного року в серії «Пізнаймо Україну» побачила світ праця Грушевського «Україна і Росія». У Празі 18 квітня 1919 року Михайло Грушевський разом із військовим міністром УНР Олександром Жуковським став свідком першого закордонного виступу Української Республіканської капели Олександра Кошиця. Прага була місцем численних зустрічей з лідерами української еміграції – ученим Іваном Горбачевським, мовознавцем Олександром Колессою, соціологом і політологом Ольгердом Бочковським. Під час одного з приїздів до Праги в травні 1920 року Грушевський зупинився на приватній квартирі на вулиці Добровского 28, нині про подію нагадує пам’ятна таблиця, встановлена на будинку в 1996 році. Протягом усього життя, і тоді, коли працював над історією України, яка, за словами Грушевського, стала його «задушевною гадкою, до певної міри питанням чести своєї і свого покоління», так само потім на еміграції у Відні й Празі, і після повернення до Києва, так само згодом у засланні Михайло Грушевський не переставав вірити в «соборну нероздільну Україну», «самостійну Державу робочого українського люду, озброєного твердим залізом європейської культури». Михайло Грушевський вірив у перемогу українського народу в боротьбі «з непокликаними опікунами й володарями за волю, рівність і самоуправу», у цій боротьбі він вбачав «нашу гордість перед світом, нашу народну традицію, наш заповіт». Дорога до Михайла Грушевського у Празі відкрита кожному. Його прижиттєві видання й кореспонденції дбайливо зберігає Слов’янська бібліотека-Національна бібліотека Чеської Республіки. Зблизька торкнутись листування, прочитати думки Грушевського про Україну можна і в празькому Музеї – «Пам’ятнику національної писемності», де зберігається листування Грушевського з чеськими вченими. Автор: Оксана Пеленська Радіо Свобода фото: Tomáš Kozel   Меморіальна дошка Михайлові Грушевському у Празі

Я народилася в Луганську, але останніх 12 років живу в Празі. Після початку конфлікту я допомагала своїм родичам і друзям покинути Луганськ якомога швидше. Деякі з них опинилися в Празі. За останні три роки, приймаючи участь в різних громадських акціях я стикнулась з різними історіями людей, які отримали в Чехії так звану візу стрпені.   Візу стрпені видає МВС Чеської Республіки. На самому початку важливо уточнити, для яких випадків підходить віза стрпені. Я не буду цитувати закон, але загалом, таку візу видають у виняткових випадках: якщо іноземець по незалежним від нього причинам не може покинути країну, по стану свого або своїх близьких здоровя, або коли для нього повернення на батьківщину є небезпечним, тобто загрозою для його життя. Наприклад коли йде озброєний конфлікт. Що стосується України, всі, хто мав прописку із зони АТО- території, яка зараз не є підконтрольною Україні, отримали візу стрпені. Також вона призначена для тих, хто перебуває в процесі розгляду про надання притулку(азілу), або  у випадку, коли іноземець подав позов проти рішення МВС про відмову у отриманні візи, або продовженні терміну її дії.     Грунтуючись на своєму досвіді а також досвіді моїх друзів і знайомих, я хочу поділитися інформацією, на мій погляд, про три важливі моменти, які викликали завжди найбільше запитань і які стосуються кожного, хто знаходиться в Чехії на підставі візи стрпені.   1. Якщо термін візи стрпені закінчується, її можна продовжити не залишаючи країни. На жаль я стикалася з ситуаціями, коли люди були впевнені у зворотньому, і були вже готові платити гроші нечистим на руку посередникам (так званим документщикам) за зміну мети перебування. Вам абсолютно не потрібно це робити! Інакше ви можете втратити право на безкоштовне надання вам медичного страхування.   2. Після отримання візи стрпені ви маєте право на медичне страхування, яке вам буде оплачувати держава. Для цього необхідно звернутися у відділення поліції для іноземців, і отримати письмове підтвердження для страхової компанії про те, що вам була видана віза стрпені (копії самої візи не буде достатньо) З цим підтвердженням ви можете звернутися в будь-яку страхову компанію (наприклад у ВЗП) і отримати картку медичної страховки.   3. На підставі візи стрпені ви маєте право легально працювати. На підставі закону про працевлаштування іноземців, особи, що знаходяться на території Чехії на підставі візи стрпені мають право на працевлаштування незалежно від ситуації на ринку праці. Що це означає? Це означає, що роботодавцю не потрібно отримувати дозвіл про працевлаштування іноземця. Після підписання договору, Вам самостійно потрібно прийти в центр зайнятості (уряд працї) заповнити бланки і відразу отримати дозвіл. Вам буде необхідно заплатити 500 крон.   Дуже важливо пам'ятати про те, що вам завжди можуть якісно і абсолютно безкоштовно допомогти і проконсультувати в центрі інтеграції (http://www.cicpraha.org/). Там дійсно досвідчені юристи. Якщо вам буде необхідний перекладач, вам нададуть його там абсолютно безкоштовно.    Не бійтеся самостійно приймати рішення. Дякую друзі і будьмо уважні! Гарного дня.   Катерина Скрипнік спеціально для UAPORTAL.CZ

Чеська Республіка стала популярним місцем для тих, хто шукає роботу, в той час, як ще у 2012 і 2013 роках число іноземців у сфері зайнятості знизився. Різке зростання, швидше за все, обумовлене швидким економічним зростанням і збільшенням кількості замовлень в компаніях. Чеська економіка є однією з найбільш швидкозростаючих в Європі. Чеські компанії з кожним роком все більше і більше розраховують на допомогу гастарбайтерів. У минулому році в чеських фірмах працювало понад 382 тисячі іноземців, що на 60 тисяч більше, ніж у 2015 році. За останні два роки кількість працюючих в республіці іноземців зросла майже на 123 тисячі. Найшвидше росте кількість іноземних працівників з Угорщини, Румунії, України та Болгарії. За інформацією Міністерства праці і соціального захисту, у 2014 році в Чехії працювало 261 тисяч  іноземців, в минулому році їх було вже 383 тисячі чоловік. Ці відомості з даних обліку Біржі праці ЧР. Найбільше в Чехії працює словаків. У минулому році їх налічувалося 161 тисяч. Але чехи історично не сприймають словаків як іноземців. Відразу після словаків, чеські фірми найбільше шукають українців, яких в минулому році стало більше на 13 тисяч.  Найчастіше вони влаштовуються працювати на заводи або будівництва, а також в галузь охорони здоров'я. Швидше за все збільшується кількість іноземців, які приїжджають на роботу в Чехію з Угорщини. У минулому році їх прибуло на 3/4 більше, ніж в 2015 році. На думку директора консалтингової компанії McRoy Czech Томаша Сурки, кількість угорців у Чехії зростає і завдяки українцям, які отримують угорські паспорти. За українців чеські компанії останнім часом вели найбільшу боротьбу. Бізнес-асоціації попереджали, що існує нагальна необхідність що найшвидше прискорити приймання саме українців, тому що місцеві компанії потребують заповнити 140.000 вільних вакансій якими завгодно фахівцями. Чеська влада на початку лютого погодилась із збільшенням штату працівників консульства у Львові. Щорічна квота українців в порівнянні з теперішньою 3.800, подвоїться. Інтерес до українських робітників є з кількох причин, як стверджує Томаш Сурка,- хороший досвід з трудовою етикою, культурно добре асимілюються в чеське суспільство, швидко вчать чеську мову, також Україна від Чехії знаходиться близько. Румуни менш охоче їдуть на роботу в Чехію. Крім зарплати, вони звертають увагу на забезпечення житлом та транспортом. За рік їх кількість в республіці зросла лише на  9 тисяч всього 31 522 осіб. Болгар стало більше на 6 тисяч - всього 26 тисяч чоловік. Серед регіонів за кількістю іноземних працівників і лідирує Прага. У минулому році в столиці знайшли роботу 112 тисяч іноземців. Найменше іноземців працює в Карловарському і Оломоуцькому краях, а також на Височині. За інформацією: iDNES.cz  фото: Petr Lemberk, MAFRA Переклала Галина Андрейців для UAPORTAL.CZ

Друзі, це відео допоможе вам краще орієнтуватись на нашому порталі і охопити всі його можливості. UAPORTAL.CZ - новий інформаційний портал, створений для українців, які живуть, навчаються, працюють та відпочивають в Чехії. Сайт буде цікавий і тим, хто тільки збирається познайомитись з цією чудовою країною. Приєднуйтесь до нас, реєструйтесь на https://uaportal.cz/ Якщо у вас виникли певні труднощі з реєстрацією, то наступне відео вам допоможе: https://www.youtube.com/watch?v=SKUa5n6lJkw Заходьте, знайдіть старих друзів, або запросіть нових, обирайте цікаву для себе тематику та долучайтесь до створення нового інформаційного простору. Команда технічної підтримки UAPORTAL.CZ

Уряд Чехії подвоїв кількість українців, які можуть приїхати на заробітки на запрошення працедавців. Нині у країні -- 132 тисячі вакансій! Найбільше їх у будівництві, промисловості, машинобудуванні та сфері ІТ, пише газета Експрес. Зі слів міністра закордонних справ Чехії Лубоміра Заоралека, квота зросте з нинішніх 3 тисяч 800 осіб на ще приблизно таку саму кількість. Крім того, буде збільшено кількість працівників у генеральному консульстві Чехії у Львові і в Міністерстві внутрішніх справ Чехії, що займаються оформленням працевлаштування українців. -- У лютому уряд Чеської Республіки ухвалив рішення про збільшення вдвічі квоти робітників з України відповідно до урядової програми "Режим Україна", -- розповів Павел Пешек, генеральний консул Чеської Республіки у Львові. -- Від лютого 2017 року щомісячну квоту на прийом заявок на отримання дозволів на роботу для українців збільшення з 320 до 400. А після збільшення штату Генерального консульства ЧР у Львові на 4 особи ця квота поступово може бути збільшена до 800. -- Що таке "Режим Україна"? -- Ця програма працює з серпня 2016 року й передбачає можливість подання заяв на робочу карту до Генерального консульства ЧР у Львові у спрощеному режимі -- без реєстрації в електронній системі Visapoint. -- Яким чином можна взяти участь у програмі? -- Потрібна попередня заявка від чеської фірми, що є податковим резидентом країни, виконує всі зобов’язання перед державою та стандартно протягом останніх двох років до подачі заявки має працевлаштованими в ЧР принаймні 10 людей. Прийом та розгляд заявок на включення до проекту ведеться організаціями-гарантами проекту. Вони повідомляють про своє рішення координатора проекту -- Міністерства промисловості та торгівлі ЧР. Після цього Міністерство закордонних справ ЧР передає подані фірмою списки майбутніх робітників з України до Генерального консульства ЧР у Львові. А воно зв’язується з вказаними особами і запрошує їх на подачу документів. -- Яких спеціалістів потребує Чехія? -- "Режим Україна" призначений, в першу чергу, для технічних спеціальностей. Йдеться про широкий спектр професій, які відповідають оновленій класифікації CZ-ISCO (як правило, основні класи професій 4-8 у сфері виробництва, послуг та у публічному секторі). Цим програма "Режим Україна" принципово відрізняється від іншої -- "Проект Україна", що передбачає спрощений прийом документів для висококваліфікованих працівників і спеціалістів з України. Автор: Світлана ОЛІЙНИК Expres.ua фото:UAPORTAL.CZ  

В четвер  в Брюсселі буде зроблено ще один, невеличкий крок до затвердження українського безвізу – країни-члени затвердять результати тріалогу і дадуть остаточне "зелене світло" запуску подальшої процедури. Всі джерела свідчать, що це голосування стане формальністю: ЄС давно підтвердив свою згоду на скасування віз і нині лишається тільки пройти весь процедурний шлях. Але є деталі. В розпорядженні ЄП опинився детальний календарний план розгляду "українського" рішення, включно з орієнтовною датою початку роботи безвізу на кордоні. На жаль, цей документ свідчить, що Франція не відмовилася від наміру штучно відсунути наше рішення на період після президентських виборів. 7 кроків до безвізу Отже, ми пройшли етап, після якого навіть скептикам доводиться визнавати: рішення про безвізовий режим вже близько. Більше того, тепер про невідворотність безвізу кажуть не лише політики (як наші, так і брюссельські), але і офіційні органи. До прикладу, в середу представництво Євросоюзу  в повідомленні про домовленість європейських органів влади взагалі відійшло від бюрократичної обережності і підкреслило: від цього тижня про український безвіз можна говорити не "якщо", а "коли" "Незабаром громадяни України матимуть змогу подорожувати до Євросоюзу без віз. Це, зокрема, стане можливим завдяки неформальній угоді, досягнутій переговірниками від Європарламенту і Ради ЄС 28 лютого", - пояснили в дипмісії. Хоча формально рішення ще має пройти кілька етапів. Нагадаємо, посли країн-членів ЄС вже в четвер 2 березня мають затвердити результати тріалогу. Після цього на рішення чекає наступна процедура: 1) скасування віз схвалює профільний комітет Європарламенту; 2) Європарламент голосує на пленарному засіданні; 3) далі в гру знову вступають країни-члени: посли повторно підтримують ухвалене рішення і вносять його в порядок денний зустрічі міністрів; 4) рішення схвалюється кваліфікованою більшістю Ради міністрів ЄС; 5) лише після цього рішення підписують президент Європарламенту та представник головуючої країни (Мальти); 6) воно публікується в офіційному віснику ЄС (цей етап зазвичай забирає до тижня, хоча термінові рішення публікують вже на наступний день); 7) після цього відраховуємо 20 днів... і можемо їхати на кордон без візи. Як бачимо, кроків чимало. Та порахувати їх тривалість – не надто складно. Європейський календар Насправді в ЄС вже є прорахований календар розгляду українського безвізу. Він був окреслений і повідомлений представникам країн-членів ЄС ще на початку року. Наразі все іде за планом, тому з великою імовірністю, його дотримуватимуться і надалі. В останні дні від джерел в двох країнах-член ЄС "Європейська правда" отримала підтвердження про оновлений і узгоджений "робочий графік" ухвалення українського безвізу. Він, зокрема, був погоджений із ключовими державами-членами. Важлива деталь: ніхто не може гарантувати дотримання намірів на 100%. Світ непередбачуваний, і ситуація в Європі – зокрема. Але наразі є підстави розраховувати, що події йтимуть саме за тим графіком, що прописаний нижче. Отже, коли буде пройдений кожний з етапів? І коли ЄС нарешті скасує візи для українців?  Нині календар є таким: 1) комітет ЄП – 9 березня; 2) пленарне  засідання ЄП – орієнтовно, 4 квітня (оновлено - згодом ЄП оприлюднив індикативну дату, 5 квітня); 3) посли ЄС – 26 квітня; 4) Рада ЄС – 11 травня (голосуватиме Рада міністрів закордонних справ, хоча вона є непрофільною); 5) підписання – орієнтовно 15 травня; 6) публікація – орієнтовно 22 травня; 7) початок роботи безвізу – орієнтовно 11 червня. Ті етапи, де нема примітки "орієнтовно", прив’язані до засідань органів ЄС, графік яких визначений заздалегідь. Як бачимо, між деякими етапами – доволі тривала пауза. Подекуди вона обґрунтована, але подекуди – ні. І це заслуговує на окрему увагу. Франція в грі Хай би як і хай би скільки разів не заперечувала цей факт у своїх інтерв’ю посол Франції в Україні Ізабель Дюмон, але її колеги в Брюсселі визнають: український безвіз буде схвалений пізніше за грузинський саме з ініціативи французької сторони.   І останні повідомлення з Брюсселя це підтверджують. У Франції чомусь вирішили, що скасування віз для українців може стати козирем для Марін Ле Пен на президентських виборах, які відбудуться 23 квітня та 7 травня (два тури). І те, що нині Ле Пен стрімко втрачає шанси на перемогу, не змінює позицію Парижа: жодного безвізу до виборів. "І досі всі налякані можливістю її перемоги, ніхто не хоче давати їй додаткову зброю", - пояснив один зі співрозмовників ЄП, інформований про дискусію в Раді ЄС Саме тому схвалення Радою ЄС, тобто країнами-членами, заплановане за 4 дні після другого туру виборів. На той момент змін в уряді Франції не має відбутися, тож навіть у разі перемоги антиукраїнського кандидата ця країна не заблокує остаточне затвердження безвізу. Та й, нагадаємо,для скасування віз не потрібна одностайність – достатньо кваліфікованої більшості. Графік схвалення безвізу цікавий тривалими  паузами між голосуванням в ЄП та в Раді ЄС. Якщо пауза між комітетським і пленарним голосуванням має пояснення (за процедурою текст має бути перекладений на 23 інші мови ЄС і пройти юридичну вичитку), то подальша затримка – штучна. Цікаво, що до календарного графіку, який надійшов до країн-членів та до впливових європейських депутатів, додається пояснення квітневої паузи: мовляв, "причиною є великодні канікули". Але це – неправда. В Раді ЄС проходитимуть також інші засідання, на які нескладно встигнути. Так, посли країн-членів могли б розглянути українське питання ще 12 квітня, а міністри – 26 квітня, і в такому разі безвіз запрацював би ще до початку сезону відпусток... Але для того, щоб виключити обурення Франції,  в Раді ЄС вирішили врахувати їх побажання. Наскільки відомо ЄП, український МЗС все ж намагатиметься переконати європейських колег скоригувати графік, надавши нам додаткових два тижні безвізу, але шанси на це – вкрай малі. Та це не так важливо. Головне – щоб був витриманий принаймні даний графік і з 11 червня (або 10, або 12 – несуттєво) громадяни України нарешті забули про існування короткострокових шенгенських віз. Краще пізно, аніж ніколи.  Сергій Сидоренко, Європейська правда фото gx.net.ua