Із Чехії депортують групу українців. Чеська фірма, де ті працювали і потрапили під облаву поліції, як з’ясовується, використовувала їхню працю з порушенням законодавства. Як повідомила поліція Чехії, празьке управління поліції у справах іноземців вирішило депортувати 74 із 85 затриманих на робочому місці іноземців, іще проти 11 продовжують адміністративні процедури, що теж, найімовірніше, завершаться депортацією. Такий результат облави, яку влаштували минулого тижня на складі чеської продуктової інтернет-крамниці Rohlik.cz. Майже всі ці іноземці – громадяни України. За словами речника поліції Томаша Гулана, це наразі наймасовіше затримання нелегальних працівників в одній фірмі. У Rohlik.cz переконують, що закону не порушили. Чеське законодавство, що ґрунтується на нормах Європейського союзу, передбачає право іноземців із-поза меж Євросоюзу і з правом на працю в інших країнах-членах ЄС короткий час працювати і в Чехії – це вимагає виконання чіткої умови: іноземний працедавець має направити такого працівника у відрядження до іншої країни. Але, як сказав Радіо Свобода президент чеської Асоціації агентств працевлаштування Радован Буркович, у цьому випадку українці й інші іноземці стали жертвами порушення чеського законодавства з боку компанії, де вони працювали – по суті, нелегально. Керівник компанії Томаш Чупр в одному з телеінтерв’ю сам назвав польську фірму, яка надала йому тих працівників – і та фірма не мала на це права. Польська фірма, за словами Бурковича, числиться будівельною, тож не має права «послати у відрядження» своїх працівників, нібито будівельників, працювати в Чехії робітниками продуктового складу. У Чехії бракує своєї робочої сили, «чужу» використовують із порушеннями Чеські ж фірми іноді ладні нехтувати нормами, щоб узяти іноземців на працю в обхід закону. Це, зокрема, дає можливість добре зекономити на платні – адже легальне працевлаштування вимагає платити іноземцям не менше, ніж чеським громадянам. Тим часом, за словами президента чеської Асоціації агентств працевлаштування, нині на ринку праці в Чехії бракує робочої сили: у празькому регіоні громадяни країни не підуть на роботу простим працівником складу менш ніж за суму в перерахунку у 25 з половиною тисяч гривень, чи майже 950 доларів США, на місяць. Радован Буркович каже, що, за його словами, останніми роками, коли почалися події у Криму й на сході України, Польща на знак солідарності стала видавати українським громадянам «доброчинні візи» з правом на працевлаштування. (Йдеться про запроваджену в Польщі спрощену процедуру працевлаштування, що стосується громадян шести східноєвропейських країн – України, Росії, Білорусі, Молдови, Грузії і Вірменії – ред.) Тепер, за його словами, сотні тисяч українців, які отримали такі польські візи, насправді їдуть працювати до інших держав Європейського союзу, серед того чи не в першу чергу до Чехії. «Незнання закону не звільняє від відповідальності» Останнім часом у Чехії і працедавці, і уряд, і президент говорять про необхідність відкрити доступ до ринку праці для іноземців із країн із-поза меж ЄС, і в першу чергу виокремлюють саме українців. Але тим часом тих українців, що потрапили під шахрайську схему, нині депортують. Фото з офіційного сайту поліції Чеської Республіки  За словами речника поліції, їм заборонять в’їзд до країн Євросоюзу на один рік. Вони мають 30 днів, щоб виїхати з Чехії, і право оскаржити ухвалу про депортацію. Але в поліції зі свого досвіду кажуть, що, найімовірніше, більшість не скористається з цього права. І хоча українці стали жертвами порушення закону працедавцем, у поліції нагадують: кожна особа несе власну відповідальність, кожен має сам усвідомлювати, наскільки його чи її дії або дії працедавців відповідають вимогам закону Чехії. Нині в Чехії перебуває 130 тисяч українців, які стали найбільшою національною меншиною. В лютому цього року чеський уряд удвічі збільшив квоту на працівників з України з майже чотирьох тисяч на приблизно ще таку ж кількість, передовсім для робітників з нижчою і середньою кваліфікацією. Оксана Пеленська, Сергій Драчук Радіо Свобода

Нещодавно, чеська компанія  Isolit-Bravo, з містечка Яблонне Над Орліці, відправила в Україну чергову вантажівку з гуманітарною допомогою для України. 24 тонни якісного борошна поїхало до закарпатського містечка Воловець. Як каже власник і генеральний директор  фірми Квідо Штєпанек: « Коли  людина має більше, ніж потребує, вона повинна допомагати іншим». Квідо Штєпанек – філантроп і меценат, людина, яка має мужність і добре, відкрите серце. Насправді в першій лізі чеського бізнесу немає багато тих, хто б відкрито критикував Росію і щиро допомагав Україні. Квідо інший. Власник чеської машинобудівної фірми Ізоліт-Браво, має 11 вантажівок, які після анексії Криму почали возити в Україну гуманітарну допомогу. В його цеху висить український прапор, він пам’ятає окупацію 1968 року і знає, наскільки важлива підтримка і допомога для нас.     Isolit-Bravo виробляє кухонні прилади і деталі до автомобілів. Про неї в Чехії багато говорять не тільки тому, що її річний дохід становить більше мільярди доларів, але також тому, що її власник Квідо Штєпанек, з цього прибутку постійно виділяє мільйонні суми на благодійні цілі. Допомагає Україні, також в таборах для біженців. Коли була нагальна потреба і політики в Брюсселі становили Чехії квоту прийняти 1591 осіб, Квідо запропонував біженцям роботу і проживання  в своїх гуртожитках. Галина Андрейців для UAPORTA.CZ  

Прага + Середньочеська область Архідієцезна благодійна організація у Празі – Центр міграції (Arcidiecézní charita Praha – Středisko migrace) Центр з інтеграції іноземців (CIC) (Centrum pro integraci cizinců, o.p.s. (CIC)) Європейська контактна група (EKS) (Evropská kontaktní skupina (EKS)) Інтеграційний центр у Празі (ICP) (Integrační centrum Praha o.p.s. (ICP)) ІнБазе (InBáze, o. s.) ІНФО-ДРАЧЕК (INFO-DRÁČEK, o. s.) Клуб «Ханой» (Klub Hanoi, o. s.) МЕТА – Товариство у справах молодих мігрантів (META, o.p.s. - Společnost pro příležitosti mladých migrantů) Організація з допомоги біженцям (OPU) у Празі (Organizace pro pomoc uprchlíkům (OPU) Praha) Консультація з питань інтеграції (PPI) у Празі (Poradna pro integraci, o.s. (PPI) Praha) Консультація з питань громадянства, громадянських прав та прав людини (PPO) (Poradna pro občanství, občanská a lidská práva (PPO)) Об'єднання з питань інтеграції та міграції (SIMI) (Sdružení pro integraci a migraci (SIMI)) Південночеська область Центр підтримки інтеграції іноземців – Південночеський край (Centrum na podporu integrace cizinců – Jihočeský kraj) Дієцезна благодійна організація у Ческе-Будейовіце – Консультація для іноземців і мігрантів (Diecézní charita České Budějovice - Poradna pro cizince a migranty) Південноморавська область Дієцезна благодійна організація у Брно – Celsuz – Послуги для іноземців (Diecézní charita Brno - Celsuz - Služby pro cizince) Південноморавський регіональний центр підтримки інтеграції іноземців (Jihomoravské regionální centrum na podporu integrace cizinců) Організація з допомоги біженцям (OPU) у Брно (Organizace pro pomoc uprchlíkům (OPU) Brno) Громадське об'єднання з питань емігрантів (SOZE) у Брно (Sdružení občanů zabývajících se emigranty (SOZE) Brno) Карловарська область Центр підтримки інтеграції іноземців – Карловарський край (Centrum na podporu integrace cizinců - Karlovarský kraj) Краловеградецька область Дієцезна благодійна організація у Градец-Кралове – Консультація для іноземців і біженців (Diecézní charita Hradec Králové - Poradna pro cizince a uprchlíky) Центр для іноземців у Градец-Кралове (Centrum pro cizince Hradec Králové) Ліберецька область Центр підтримки інтеграції іноземців – Ліберецький край (Centrum na podporu integrace cizinců - Liberecký kraj) Моравсько-Сілезька область Центр підтримки інтеграції іноземців – Моравсько-Сілезький край (Centrum na podporu integrace cizinců - Moravskoslezský kraj) Оломоуцька область Центр підтримки інтеграції іноземців – Оломоуцький край (Centrum na podporu integrace cizinců - Olomoucký kraj) Центр підтримки іноземців «Жебржік», Простєйов (Centrum podpory cizinců Žebřík o.s., Prostějov) Громадське об'єднання з питань емігрантів (SOZE) в Оломоуці (Sdružení občanů zabývajících se emigranty (SOZE) Olomouc) Пардубицька область Центр підтримки інтеграції іноземців – Пардубицький край (Centrum na podporu integrace cizinců - Pardubický kraj) МОСТ ПРО (MOST PRO o.p.s.) Плзенська область Центр підтримки інтеграції іноземців – Пльзеньський край (Centrum na podporu integrace cizinců – Plzeňský kraj) Дієцезна благодійна організація у Пльзені (Diecézní charita Plzeň - Pomoc cizincům a uprchlíkům) Організація з допомоги біженцям (OPU) у Пльзені (Organizace pro pomoc uprchlíkům (OPU) Plzeň) Устецька область  Центр підтримки інтеграції іноземців в Устецькому краї (Centrum na podporu integrace cizinců v Ústeckém kraji) Contact Line o.p.s. Дієцезна благодійна організація у Літомєржіце – Poradenské centrum (Diecézní charita Litoměřice - Poradenské centrum) Консультація з питань інтеграції (PPI) в Усті-над-Лабем (Poradna pro integraci, o. s. (PPI) Ústí nad Labem) Край Височина Центр мультикультурної освіти в Їглаві (Centrum multikulturního vzdělávání Jihlava) Центр підтримки інтеграції іноземців – Край Височина (Centrum na podporu integrace cizinců - Kraj Vysočina) Злінська область Центр підтримки інтеграції іноземців – Злинський край (Centrum na podporu integrace cizinců - Zlínský kraj) Організації, що діють на всій території Чеської Республіки Центри підтримки інтеграції іноземців – підпорядковані Управлінню закладів для біженців Міністерства внутрішніх справ (Centra na podporu integrace cizinců - provozovaná Správou uprchlických zařízení Ministerstva vnitra) Благодійна організація Чеської Республіки – допомога мігрантам (Charita Česká republika - pomoc migrantům) Організація з допомоги біженцям (OPU) (Organizace pro pomoc uprchlíkům (OPU)) Консультація з питань інтеграції (PPI) (Poradna pro integraci, o. s. (PPI)) Консультація з питань громадянства, громадянських прав та прав людини (PPO) (Poradna pro občanství, občanská a lidská práva (PPO)) Грекокатолицька благодійна організація (Řeckokatolická charita) Громадське об'єднання з питань емігрантів (SOZE) (Sdružení občanů zabývajících se emigranty (SOZE))

Зараз дуже багато пропозицій стосовно можливості вивчати чешську мову, щоб скласти вступні іспити до університетів. Як не розгубитися і зробити правильний крок до своєї мрії? Я можу вам сміливо порадити мовні курси Інституту мовної та професійної підготовки Карлового універсітету, Прага (UJOP - Ustav jazukové a odborné přípravy) . 1. Кількість годин чеської мови близько 1200 на рік, найбільше з усіх запропонованих на ринку освіти Чехії. 2. Досвід роботи з 1983 року. 3. ІЯПП є членом міжнародних організацій: ALTE (Association of Language Testers in Europe) та IELA (International E-learning Association) 4. Після завершення курсу студенти складають Сертифікований іспит з чешської мови (рівень А1-С1) 5. Підготовка ДО УСІХ університетів Чехії. 6. Викладачі мають спеціальну освіту: чешська мова для іноземців 7. Всі програми і підручники підготовки розроблені Карловим університетом 8. П'ять основних навчальних центрів. Вибір центру йде від вибору спеціальності, яку ви вибрали для навчання. 9. Підготовка на такі спеціальності як: медицина, архітектура, дизайн, режисура та інші 10. Супровід студентів від моменту вибору спеціальності до моменту реєстрації в університеті, після участі у вступних іспитах. 11. Індивідуальний підхід до кожного студента.   Інститут мовної та професійної підготовки має 5 основних центрів:   1. Навчальний центр Крістал (Прага): гуманітарні та творчі спеціальності - магістратура гуманітарні спеціальності - бакалаврат художні спеціальності і архітектура - бакалаврат 2. Навчальний центр Гостіварж (Прага): технічні спеціальності - бакалаврат технічні спеціальності - магістратура економічні спеціальності - бакалаврат економічні спеціальності - магістратура 3. Навчальний центр Подєбради: гуманітарні спеціальності - бакалаврат медицина - навчання англійською технічні спеціальності - бакалаврат технічні спеціальності - докторантура технічні спеціальності - магістратура технічні спеціальності - навчання англійською економічні спеціальності - бакалаврат економічні спеціальності - докторантура економічні спеціальності - магістратура економічні спеціальності - навчання англійською 4. Навчальний центр Маріанські Лазні: загальна медицина стоматологія ветеринарія фармацевтика спеціалізація в охороні здоров'я геологія хімія біологія біомедична техніка 5. Навчальний центр Ліберець: технічні спеціальності - бакалаврат технічні спеціальності - магістратура Навчальний центр Альбертов має тільки мовні курси різної тривалості. Навчальний центр Добрушка пропонує мовний курс для осіб з чеським корінням. Відсоток вступу до університетів посля мовних курсів Карлового університету: технічні спеціальності: 95% економичні спеціальності: 75% медичні спеціальності: 70% гуманітарні спеціальності: 30% Будьте уважні коли ви вибираєте свій шлях! Еліна Антонова для UAPORTAL.CZ  

Прага – Мандруючи чеськими землями, не можна оминути українських пам’яток архітектури. Ці охайні дерев’яні споруди стоять переважно на природних пагорбах, вони милують око красою різьблення і бездоганними пропорціями форм куполів і дзвіниць. Мовиться про пам’ятки української народної сакральної архітектури в Чеській Республіці, що внесені до реєстру національних і як такі перебувають під охороною держави. Коли в 1919 році Закарпаття увійшло до складу нової Чехословацької Республіки чеські фахівці були першими, хто звернув увагу на красу української народної дерев’яної архітектури Закарпатського краю. Упродовж десятиліття стараннями чеських меценатів, письменників, учених 5 церков із різких куточків закарпатського краю були перевезені до Чехії. Найстаршою на чеських землях українською архітектурною пам’яткою є церква Святої Параскеви в містечку Бланско, що на півдні Морави. Православна церква зведена в 1601 році й походить із Нижнього Селища, що поблизу Хуста. Українська церква мала прикрасити виставку сучасної культури в Брно в 1928 році. Та кошти на її купівлю й перевезення виділило Міністерство шкільництва Чехословаччини тільки в 1936 році. З архівів відомо, що допомагав встановлювати розібрану на фрагменти церкву талановитий закарпатський тесля Михайло Салейчук. Нині церква служить Чехословацькій Церкві Гуситській.    Церква Успіння Богородиця в м. Нова Пака   У 1930 році із закарпатського села Велика Копаня до міста Добржіков помандрувала греко-католицька дерев’яна церква Всіх Святих, зведена в 1669 році. За 16 тисяч крон, а це немалі на той час гроші, її викупив і перевіз залізницею відомій чеський політик, перший міністр національної оборони Чехословаччини Вацлав Клофач. Після проведеної в 1931 році реконструкції церкву сам Клофач називав «добржіковським скарбом». «Завдяки їх перевезенню до Чехії вдалось втримати ці сакральні будівлі»На самобутність українських дерев’яних церков у розмові з Радіо Свобода звертає увагу і чеський дослідник української народної архітектури, працівник регіонального музею в місті Високе Міто Мартін Штепан.«Унікальність полягає вже в самому факті, що йдеться про споруди, які в місці свого створення цілковито розібрані, перевезені на нове місце і знову зібрані, – каже він. – Села, в яких громади ці церкви колись ставили, будували церкви нові, кам’яні, на утримання старих дерев’яних церков часто не мали коштів. Завдяки їх перевезенню до Чехії вдалось втримати ці сакральні будівлі. І до нині частково збереглись їхні оригінальні інтер’єри, прикрашені прекрасними іконостасами». Церква Святого Архангела Михаїла в Празі   Із закарпатського села Обава, що поблизу Мукачева, походить дерев’яна греко-католицька церква Успіня Богородиці, зведена на початку 18 століття. Її викупив і в 1930 році перевіз до Чехії підприємець і меценат Ото Кресшмер. Церква встановлена на Гусовій горі в містечку Нова Пака і славиться багато різьбленим іконостасом у стилі рококо з кінця 17 століття. А в східно-чеському селі Кунчіце прописалась дерев’яна церква Архангела Михаїла, котра походить із села Глиняни, що поблизу Тячева. Церква збудована наприкінці 17 століття, її до Чехії в 1931 році перевіз відомий меценат Едуард Шебела. Пам’яткою української народної архітектури пишається і Прага. Чеську столицю прикрашає одна з найкрасивіших дерев’яних церков – греко-католицька церква Святого Архангела Михаїла. Вона була зведена наприкінці 18 століття в селі Великі Лучки, а перевезена до Праги в 1928 році як експонат до краєзнавчої збірки Національного музею в Празі. Церква встановлена в садах Кінського в центрі туристичної Праги. Неподалік від неї у березні цього року відкритий пам’ятник Тарасу Шевченкові. Боблизу української церкви розташований і Швандовий театр, який довершує український акцент у цьому районі Праги. На сцені Швандового театру в 1924 році з великим успіхом виступав відомий театр Миколи Садовського. (Прага – Київ) Радіо Свобода Оксана Пеленська  

З метою надання громадянам України, які перебувають за кордоном або мають намір виїхати за межі України, оперативної інформації щодо безпекової ситуації у різних країнах світу, основ їх міграційного законодавства, митних правил, фітосанітарних вимог, рекомендацій щодо дій у надзвичайних ситуаціях, контактів дипломатичних представництв та консульських установ України за кордоном Департаментом консульської служби МЗС України, за допомогою волонтерів, створено інформаційний ресурс «Поради подорожуючим»: http://tripadvisor.mfa.gov.ua. На динамічній мапі світу веб-ресурсу, серед іншого, будуть оперативно з’являтись  повідомлення про надзвичайні події за кордоном, які можуть мати негативні наслідки для подорожуючих. У 2017 році МЗС України планує додатково розробити та запровадити систему добровільної реєстрації українських громадян при виїзді за кордон (ДРУГ), яка дозволить забезпечити оперативне інформування громадян України, які перебувають за межами України, про безпекову ситуацію, техногенні та природні катаклізми, потенційні загрози, та їхні дії у надзвичайних ситуаціях тощо шляхом надсилання текстових повідомлень на мобільні номери телефонів або повідомлень на електронні адреси зареєстрованих осіб. Планується також розробити мобільний додаток до смартфонів на базі операційних систем Android та іOS, який можна буде безкоштовно завантажити в Google Play або AppStore. У розробленні та впровадженні інформаційного ресурсу «Поради подорожуючим» безпосередню участь брали волонтери: Поремчук Євгенія, керівник проекту «Розумне місто», Поремчук Євген, керівник департаменту інформаційних технологій компанії «30-тий Меридіан»; Любомир Бойчук - віце-президент компанії «Інфопульс», Люба Шипович -  президент громадської організації «Разом», Федір Мартинов - волонтер громадської організації «Разом» та Олександра Навроцька. За інформацією: МЗС України