Легальною чи ні є робота іноземця в Чехії з польською візою? Початок березня 2017 для трудових мігрантів видався складним – сталося те, що одного разу мало статися напевно. Чеські підприємства почали доволі масово працевлаштовувати українців із польськими робочими візами, отримати які набагато легше, ніж чеські. Це не подобалося чеським державним органам, і вони вдалися до радикальних дій. На фірмі «Роглік» затримали майже сотню заробітчан. У  п’ятницю 10 березня поліція у справах іноземців провела облаву на складі продуктового інтернет-магазину rohlik.cz неподалік празької «Дикої Шарки». У результаті рейду було затримано 85 людей, 74 особам наказано покинути територію ЄС. Майже всі з них – українці, які мали польські візи, які, за словами речника поліції Томаша Гулана, не дають права на працевлаштування. Власник магазину Томаш Чупр каже, що все виглядало, як наліт на якихось вбивць: «Я особисто не бачив роботу СТБ (чехословацький аналог радянської КДБ – «Пороги»), але якось так само собі я це уявляю. Командир рейду репетував, ні з ким не розмовляв, всіх людей вигнав на рампу, вони там стояли, наче злочинці. Всіх іноземців відвезли, і тільки потім з’ясовували легальність їхнього перебування», - розповів він, і додав, що поліція діє непослідовно, коли в одних випадках «закриває очі» на польські візи, а в інших – «закриває людину». Недарма ще наприкінці лютого на новоствореному порталі uaportal.cz  Катерина Скрипник попереджала про незаконність роботи в Чехії з польською робочою візою. Вона «видається і дає право на роботу тільки на території Польщі, - пише вона. - При зміні роботодавця, посади чи місця проживання в Польщі Ви зобов’язані інформувати поліцію. Якщо Ви весь термін дії візи працюєте на території іншої держави – Ви порушуєте закон Польщі, оскільки візу використовуєте не за призначенням. Візу видає держава, а не компанія, для роботи на своїй території... Відрядження (стажування) не може поширюватися на весь термін дії візи... У Чехії з будь-якою візою потрібно зареєструватися протягом трьох робочих днів після прибуття у поліції у справах іноземців, де видають картку реєстрації з терміном перебування і адресою на території Чехії. Цю картку можуть попросити при перевірці документів. Штраф за недотримання цього правила може сягнути 3000 чеських крон». Скандал знову привернув увагу до дискусії – легальним чи ні є таким чином оформлена робота у Чехії? На думку української фундації в Польщі «Наш вибір», власники польських національних віз та дозволів на роботу можуть легально працювати лише на території Польщі. Ті українці, хто має польську візу категорії «Д», можуть відвідувати інші країни Шенгену, але винятково з туристичною метою. Порушника очікує штраф та депортація з Шенгенської зони строком від 6 місяців до 5 років. Якщо раніше польські органи влади не надто ретельно перевіряли, чи українці працюють саме в тій фірмі, яка видала запрошення, то проект закону «Про промоцію працевлаштування» передбачає, що польські працедавці складатимуть списки, хто з робітників взагалі до них не доїхав, а хто вирішив змінити роботу на кращу, не повідомивши про це управління праці. Працювати із польськими паперами у Чехії можна лише у випадку, якщо польський працедавець оформив відповідне відрядження. Але такий формат співпраці не може тривати довше 180 днів. Якщо відрядження було оформлене, то термін перебування поза Польщею не враховуватиметься до міграційної історії тих, хто подається на карту довготермінового резидента ЄС. Саме такою можливістю й користаються чеські роботодавці, які через польські агентства «беруть у відрядження» українських працівників. «Ми керуємося чеським Законом про працевлаштування, § 98 пунктк), в якому сказано, що на період до 90 днів працівник з візою однієї країни-члена ЄС може працювати в іншій країні-члені ЄС без дозволу на роботу цільової країни. Це так, якби вас «Роглік» вислав тимчасово працювати в іншій фірмі в Німеччині, і це діє також для громадян з країн, які не є членами ЄС. Працюють до 90 днів, бо за § 42 Закону про перебування іноземців в ЧР понад цей термін потрібно мати довготривалу візу», - заявив Чупр. Тут би претензій не мало би бути, однак чеська інспекція праці та інші органи не бачать все однозначно. «Відрядження працівників на територію іншої держави-члена ЄС у випадку українців можливі. Але є тут свої правила», - підкреслив заступник генерального інспектора праці Їржі Мацічек. З практики регіональних інспекцій праці, каже він, випливає, що тут насправді не йдеться про класичне відрядження працівника для роботи на польського працедавця, а для роботи на чеського працедавця. Документи оформляються суто цілеспрямовано для цього. Про які саме роботу чи послуги йдеться, інспекція перевіряє за допомогою налагодженого транскордонного співробітництва і в рамках співпраці з Чеською адміністрацією соціального забезпечення. «Простір для такої поведінки з боку роботодавців певною мірою дає чинне законодавство, в тому числі й Європейського Союзу, яке – з огляду на вільний рух послуг, їхню гнучкість і договірну свободу – не регулює суворо ці критерії, - додав Мацічек. - Під час деяких контрольних акцій ми виявили елементи неправомірних дій саме у сфері відряджень працівників за кордон. З погляду інспекції праці ідеально, якщо працівник має дозвіл на проживання і карту зайнятості, які видаються МВС ЧР на різні терміни». Роботодавці, утім, стверджують, що їхнє оформлення забирає багато часу. «У минулому році ми провели близько 250 перевірок, виявили близько ста незаконно діючих агентств. Це стосується не тільки працевлаштування іноземців, а й громадян Чехії», - підсумував він. Мінпраці Чехії також застерігає від прихованих кадрових агентств, які наймають робочу силу від компаній без ліцензій, наприклад, на основі комерційних угод, без так званої угоди про тимчасове розміщення робочої сили тощо. Радован Бурковіч, президент Асоціації кадрових агентств, стверджує: «Підхід не є рівномірним. У деяких районах робітників проігнорували, і в інших регіонах починалася процедура депортації», - каже він. Поліція у справах іноземців відкидає регіональний, але припускає індивідуальний підхід. «Вирішальним є статус перебування в країні, де має працювати, громадянство тощо. Щодо кожного іноземця приймається рішення окремо, це не має нічого спільного з регіоном», - стверджує речниця поліції у справах іноземців Катерина Рендлова. Чеським фірмам в останні кілька років бракує робочої сили. Ситуація, з їхнього погляду, стала гіршою через рекордно низький рівень безробіття в Чехії. Торгово-промислова палата та Союз промисловості й транспорту закликають сприяти зайнятості українців, навіть тимчасово. Профспілки виступають проти, бо, на їхню думку, фірми платять іноземцям дуже низький рівень заробітної плати. Такий рівень грошової винагороди не влаштовує чеських працівників, вони б просто не могли звести кінці з кінцями. Підготував Олекса Лівінський Пише часопис Пороги 

Сирна паска Вам буде смакувати не лише на Великдень, але і в будні дні.  1кг домашнього сиру 200гр масла 200гр родзинок (можна міксувати з чорносливом, курагою, нарізаними дрібно яблуками, або взаємозамінювати) 4 ст.л. цукру 4 ст.л. манки 8 яєць 1 пакетик ванільного цукру 0,5 ч.л. олії   Час приготування 30-40хв. Час випікання 40-45хв. (в режимі  духовки =). Можливо, трошки довше, залежно від особливостей духовки. Родзинки залити окропом, залишити постояти 10-15хв. Сир перемолоти на м’ясорубці, додати манку. Відділені білки збити з цукром та ванільним цукром, вилити до сиру.   Жовтки розтерти з маслом до однорідної маси (роблю це блендером), додати до сиру.   Промиті родзинки (з відділеними хвостиками) додаємо до сиру. (Якшо використовуєте курагу, чорнослив та ін. – поріжте розміром родзинок)     Все вимішати до однорідної консистенції.   Форму змастити олією, вилити масу.   Відправити в розігріту духовку до 200 градусів Випікаємо 30хв, зменшуємо температуру духовки до 180 градусів, продовжуємо випікати ще 10-15хв. до золотого кольору паски.     Дуже смакує теплим зі сметанкою, медом, вареннячком. В холодильнику може зберігатись до 7днів. Смачного!

У Чехії протягом трьох днів наприкінці березня місцева поліція виявила близько 300 нелегально працевлаштованих іноземців, більшість з яких українці. Один зі свідків такої операції розповів Радіо Свобода про жорстоке ставлення правоохоронців до затриманих українців. Павло Лембак, машиніст автокрана, приїхав до Чехії із Закарпаття 13 років тому. За його словами, рейди проти можливих нелегалів здебільшого виглядають стандартно: чеська поліція оточує будівництво, щоб ніхто не міг вийти і починає перевіряти документи. «Я звернув увагу на те, що після перевірки документів почали виводити велику кількість людей. Одних «пакували» на місці. Але чомусь останню групу, приблизно 20 осіб, вони вирішили вести таким чином, яким колись, як мені здалося, німецькі фашисти виводили євреїв. Вони їх обгородили поліцейським коридором та виводили по два. І рухалися з одного кінця будівництва на інший кінець до автобуса. Не розумію, чому поліція їх не посадила в автобус, як це бувало раніше», – розповів Павло Лембак. Український заробітчанин каже, що не раз був свідком перевірок, однак цього разу, з висоти пташиного польоту, дії поліції Павла здивували. «Принижували людську гідність. Їх не вважали за людей. Це ж прості люди, які приїхали сюди заробити на шматок хліба», – говорить Павло Лембак. Відео з автокрану Павла Лембака   У чеській поліції сказали Радіо Свобода, що не коментують конкретних випадків. Редакція також звернулася за коментарем до посольства України в Чехії й чекає на відповідь. Водночас, за офіційними даними, в рейді проти нелегалів наприкінці березня в Чехії взяли участь близько 1200 поліцейських, серед яких були представники Німеччини й Польщі. Міністр внутрішніх справ Чехії Мілан Хованец заявив, що під час трьох днів контрольних перевірок поліція виявила 262 іноземці, які працювали в Чехії нелегально, ще 31 особа нелегально перебувала в Чехії. Їх усіх мають депортувати. За його словами, мова не йде про «полювання на іноземців», однак подібні заходи триватимуть. Це підтверджує і директор поліції у справах іноземців Чехії Мілан Маєр. «Це частина повсякденної роботи моїх підлеглих. Ми проводимо 10 тисяч подібних перевірок на місяць», – говорить Маєр. Українці рідко оскаржують депортацію На початку березня у Чехії під час іншої перевірки на празькому складі фірми Rohlik.cz (продуктового інтернет-магазину) затримали 85 осіб, переважно громадян України, 74 з них депортували. Це було наймасовіше затримання на одній фірмі. Для українських заробітчан Чехія – одна з найпопулярніших європейських країн. Результати останніх рейдів у Чехії показали, що порушення стосуються зловживання польськими шенгенськими візами й права на проживання, здебільшого жителями України та Молдови. Крім цього, фальшують туристичні документи з Румунії, які для незаконного працевлаштування використовують переважно українці. За даними чеської поліції, депортованим забороняють в’їзд до країн Євросоюзу на один рік. Вони мають 30 днів, щоб виїхати з Чехії, і право оскаржити ухвалу про депортацію. Але більшість таким правом ніколи не користується. За інформацією Радіо Свобода

З розпадом радянського блоку європейська та євроатлантична інтеграція Чехії визначається, як основний пріоритет національного розвитку країни. Розпочався цей процес з подання Чехією заявки на вступ до Європейського Союзу у січні 1996 року. Після того, як країна досягла критеріїв членства в ЄС, в травні 2004 року її офіційно прийняли до складу організації. Відтоді Чехія як країна-член Європейського союзу активно залучається до реалізації основних програм ЄС, насамперед, Спільної зовнішньої та безпекової політики (СЗПБ), а також «Східного партнерства». В рамках СЗПБ Чехія разом з іншими країнами-членами ЄС бере участь у міжнародних миротворчих операціях, створенні європейських батальйонних тактичних груп та у підтриманні оперативних можливостей (в т.ч. чесько-словацької та польсько-угорсько-словацької в рамках «Вишеградської групи»). В плані реалізації «Східного партнерства» Чехія послідовна в підтримці процесу європейської інтеграції України, була в числі посередників під час врегулювання російсько-українських проблем, викликаних так зв. газовими війнами Росії проти України. Чехія активно сприяє економічному та інституційному розвитку Європейського Союзу. Так, головними напрямами чеського головування в ЄС у першому півріччі 2009 року були сприяння розвитку ринків Європейського Союзу, покращення умов підприємницької діяльності, вирішення проблем безробіття, реалізація спільної сільськогосподарської політики та підвищення енергетичної безпеки Європи. Важливим досягненням за час перебування Чехії в ЄС можна вважати створення передумов для економічного розвитку країни, який був досить динамічним до початку кризових процесів в Європі, викликаних світовою фінансово-економічною кризою. Незважаючи на поточні проблеми, Чехія має всі шанси для відновлення позитивних процесів в економіці.  Одним з важливих кроків у рамках інтеграції країни до ЄС стало входження Чехії до Шенгенської зони (березень 2008 року).Чеські громадяни, вільно пересуваючись Європою, дістали змогу навчатись та працювати в країнах ЄС. Як вважає чеське керівництво, членство Чехії в НАТО складає основу національної безпеки країни. Так, у 1990 році колишня Чехословацька республіка, після розпаду Варшавського договору, першою встановила контакти з Північноатлантичним союзом, що відбулося під час візиту до Праги Генерального секретаря НАТО. Після виконання всіх необхідних процедур, 12 березня 1999 року Чеська Республіка стала повноправним членом НАТО та взяла на себе всі зобов’язання Північноатлантичного союзу. Щоправда, на відміну від Польщі, країн Балтії та Румунії, головною метою цього вступу стало не стільки забезпечення захисту від Росії, скільки можливість використання потенціалу Альянсу для оптимізації чеської оборонної складової. Так, інтегруючись до НАТО, збройні сили Чехії були скорочені зі 132 тис. осіб у 1993 році до 35 тис. осіб в 2010 році. Була списана і значна кількість застарілого озброєння, з 1 січня 2005 року чеська армія повністю перейшла на контрактний принцип комплектування. Скорочення збройних сил Чехії заощадило значні кошти, та одночасно було компенсоване включенням країни в єдину систему колективної безпеки НАТО і (що важливо!) отриманням нових сучасних зразків озброєння та військової техніки. Багатоцільовий винищувач JAS-39 «Gripen» В рамках цього процесу чеська армія була інтегрована до Об’єднаних збройних сил Північноатлантичного союзу. Система повітряного контролю ЧР інтегрувалася до об’єднаної системи ППО НАТО в Європі. На вигідних офсетних (компенсаційних) умовах чеська армія отримала 14 сучасних шведських літаків JAS-93 «Gripen» (при вартості контракту 750 млн. дол. США чеська сторона отримала офсетні компенсації від компанії Saab на суму 975 млн. дол. США), а також понад 100 австрійських бронетранспортерів «Pandur ІІ» (Чехія заплатила компанії Steyr-Daimler-Puch Spezialfahrzeuge 650 млн.дол.США, а отримала 150 % офсетних компенсацій). Бронетранспортер «Pandur-2» Чеські експерти стверджують, що, незважаючи на скорочення збройних сил, наведені вище заходи в рамках членства країни в НАТО значно підвищили військовий потенціал ЧР. Це і надало можливість Чехії забезпечити виконання своїх зобов’язань перед НАТО як в плані зміцнення безпеки Європи, так і щодо участі у міжнародних військових операціях, в тому числі в Іраку та Афганістані. В рамках концепції «Розумної оборони НАТО» Чеська Республіка спеціалізується на виконанні функцій радіаційного, хімічного та бактеріологічного захисту військ Північноатлантичного союзу. Це завдання покладене на 31 бригаду РХБЗ ЗС Чехії, що перебуває у оперативному резерві Сил швидкого реагування НАТО. В Альянсі Чехія спеціалізується також на виробництві радіоелектронної, бронетанкової та авіаційної техніки, що позитивно позначається на розвиткові чеського оборонно-промислового комплексу. Так, у 2000 році уряд Чехії ухвалив концепцію «Основи взаємодії державного управління і оборонної промисловості Чеської Республіки», а також угоду «Про співробітництво між Міністерством оборони ЧР та Асоціацією підприємств оборонної промисловості», які оптимізували роботу чеського ОПК у нових геополітичних умовах, у яких перебуває країна. Станція пасивної радіотехничної розвідки  «Vera» Спираючись на свою промислову базу, яка не поступається базам інших європейських країн, чеська компанія ERA Pardubice випускає сучасні станції радіоелектронної розвідки «Vera» (є подальшим розвитком відомої «Ramonа»). Крім того, разом зі США ведуться науково-технічні розробки в інтересах американської системи ПРО у Європі. Чеська компанія Aero Vodohody спільно з італійською компанією Alenia Aeronavtika бере участь у складанні середнього військово-транспортного літака C-27J Spartan.  Тактичний військово-транспортний літак C-27J «Spartan»   Більше десятка чеських підприємств залучені до виробництва згаданого вище австрійського БТР Pandur ІІ, які постачаються для збройних сил ЧР. Чехія бере також участь дослідницькій програмі під егідою Європейського оборонного агентства зі створення піхотного спорядження для ведення бойових дій у міських умовах. Позитивні показники членства Чехії в НАТО обумовили високий рівень підтримки процесу євроінтеграції чеським населенням.  В цілому, приєднання Чехії до ЄС та НАТО можна вважати послідовним і виваженим кроком, який духовно та фактично повернув країну до Європи, забезпечивши їй прогрес у сфері безпеки, а також нові можливості в економічному та соціально-політичному розвитку. Більш того, європейська та євроатлантична інтеграція країни гарантує їй мирний та безпечний розвиток на далеку перспективу. Нинішнє обговорення відносин України та ЄС нагадує період, коли Чехія лише планувала вступати до ЄС. Як і перед українцями зараз, перед чехами також постали фундаментальні питання, пов’язані з основами функціонування чеської держави. Чехія повинна була пройти через обов’язкові реформи адміністрації та законодавства, реформу судової системи, щоб відповідати вимогам приєднання до ЄС. Незважаючи на часткову хвилю гніву та невдоволення, що Чехія повинна підпорядкуватися диктатурі Брюсселя, громадяни країни були твердо переконані, що ЄС - це місце, до якого Чехія, як Європейська держава, належить. Цей факт був досить точно відображений на референдумі, коли три чверті виборців сказали "так" приєднанню до Європейського Союзу. В цьому і є відмінність між минулим досвідом Чехії та Україною зараз. В Україні загальне сприйняття ЄС в не є однозначним та балансує між позитивним і негативним.   Цитуючи Діту Харанзову – депутата Європарламенту від Чехії: «У порівнянні з тодішніми настроями у Чехії, відмінності у сприйнятті в Україні відчутні на різних рівнях. По-перше, Чехія вступила до ЄС 15 років тому, після Оксамитової революції, все ще будучи сповненою оптимізму, маючи позаду перший успіх у вигляді вступу до НАТО. По-друге, безсумнівно, коли ми вступили до ЄС в 2004 році, це був зовсім інший союз. Сьогодні Європа переживає чимало проблем у багатьох сферах, вона шукає рішення та відповіді на фундаментальні питання, пов’язані з майбутнім напрямком європейської інтеграції. ЄС має справу зі складним розвитком ситуації у сусідньому регіоні, а також далеко за межами Шенгенської зони. І по-третє, ЄС був для нас стратегічним партнером, якого ми потребували не лише для економічних інтересів та переваг, таких як вільний рух людей чи товарів, але також як гарантію безпеки та оборони. Ось якраз у цій частині наші інтереси збігаються. Я можу сказати від себе, що ніколи не сумнівалася, що рішення приєднатися до ЄС було правильним і єдиним можливим у нашій ситуації. Переконана, що майбутня перспектива для України має бути такою ж.»  Використані матеріали: Незалежний аналітичний центр геополітичних досліджень , Європейська правда  UAPORTAL.CZ                                                      

Хто стоїть за вимогами заплатити 2000 євро за запис у чергу: «мафія», «корупційна налаштованість українців» чи банально інтернет-тролі по всьому світу, які весь час «заклікують» вільні місця? Підготували: Семен СЛУХАЙ, Петро ЗАРУЧНИК   Проблема «Візапоінту» знову обговорюється чеськими мас-медіа. Одразу у двох впливових засобах масової інформації – на Чеському радіо та у передачі журналістських розслідувань «Репортери» на Чеському телебаченні вийшли репортажі про те, що електронну систему запису на прийом українців у консульствах для подачі заяви на отримання візи контролює «мафія», яка за це бере від заявників величезні суми – від 200 до 2000 євро. Журналістам вдалося розговорити як безпосередньо заявників, так і посередницю, яка розповіла, що більша частина прибутків від цієї не надто легальної «діяльності» прямує до Польщі. За потреби посередник може забезпечити заявника й необхідними паперами, наприклад, підтвердженням про наявність коштів на рахунку. Чітко налагоджений бізнес Репортер «Радіожурналу» Янек Кроупа і через прихований запис з’ясовував принцип роботи «візапоінтових» посередників. Він нескладний – українці заплатять агентству, яке зможе записати їх у чергу на інтерв'ю й подачу документів до консульства Чехії. Самостійно заявник зробити цей запис практично не може – терміни прийому на найближчі 30 днів завжди відсутні. Кроупа поговорив з українкою Ганною, яка навчається в Чехії кілька років. Симпатична й розумна дівчина кілька тижнів намагалася зареєструватися у електронній системі – марно. «В інтернеті знайшла сайт, який обіцяв мені допомогти з реєстрацією на Visapoint», - розповіла Ганна. Ходити нікуди не потрібно було, вся комунікація відбулася в електронному вигляді. За 200 євро агентство повідомило їй термін подачі документів. Ще біля трьох тисяч крон довелося викласти безпосередньо як адміністративний внесок за довгострокову візу. Така торгівля «термінами» - неймовірно прибуткова справа, вважає Кроупа. «Якби кожен із 140 тисяч українців у Чехії дійсно повинен був би заплатити цю суму, оборот у цій «сфері» становив би приблизно 3 мільярди чеських крон», - припускає він. Репортерові вдалося переконати заявника, українця Віктора, який не злякався провести запис розмови з посередницьким агентством. На перший погляд все виглядало професійно: Віктора зустріла молода співробітниця, ввічливо роз’яснила йому про терміни у консульстві. «Просто постоїте в черзі, почекаєте на виклик, а потім вас відправлятимуть туди і туди і всюди... Зробіть це, і залагодьте ось це», - інструктує Віктора молода жінка з агентства. Віктор отримав навіть фіктивне підтвердження наявності грошей. Це – обов'язкова вимога для отримання візи. «Ось підтвердження від E-банку, що можете прогодувати себе... Воно справжнє, але його автентичність – тільки для тих, хто перевірятиме... Тобто для людей з візового центру. Тут написано, що у Вас на рахунку є достатня кількість коштів, щоб забезпечити перебування протягом цього часу», - пояснює беззастережно жінка. Черга: від «живої» до «нескінченної» В інтернеті, та й на вулицях українських міст, можна знайти чимало оголошень від таких агентств, які гарантують реєстрацію на зустріч із консульським чиновником, але просять за це навіть тисячі доларів. Все залежить від типу візи, апетитів посередника й рівня інформованості заявника. Електронна реєстрація мала на меті уникнення неприємної «живої черги», коли перед чеськими консульствами і у дощ, і у спеку товкся натовп заявників з одвічними «вас тут не стояло!», ручними списками і тим же перепродажем місць у черзі. Але проблема із записом до «Візапоінту» виникла невдовзі після його заснування у 2007 році. Про це навіть звітувала цивільна контррозвідка у 2012 році. МЗС Чехії також визнає проблему спекуляції з чергою. Одним із пропонованих рішень є так звана нескінченна черга – тобто кількість місць не буде обмежена, і кожен зацікавлений буде зареєстрованим у системі, каже заступник міністра закордонних справ Мартін Смолек. У міністерстві не остерігаються, що посередники займуть дати на кілька місяців наперед. «Якщо раптом там зареєструють навіть п'ятдесят мільйонів заяв, то я особисто вважаю, що через короткий проміжок часу їм стане нудно», - каже Смолек. Водночас додає, що в кінцевому підсумку така система також не обов’язково спрацює в Україні. Невідомо поки що, чи допоможе це Ганні, в цей момент, ніхто не знає. Вона знайшла у Чехії приятеля, і її батьки хотіли б приїхати подивитися, тож також звертатимуться по візу. «Серед знайомих не я не маю нікого, хто б не заплатив. Платять усі. На жаль», - каже сумно Ганна. Гроші йдуть «кудись далі» Через кілька днів після виходу передачі на «Радіожурналі» тему висвітлювали й на телебаченні. Тут репортерка Тереза Стрнадова «розкрутила» на розмову українську посередницю. Гроші, зібрані «за «допомогу у реєстрації в черзі», відправляють до польського міста Катовіце, сказала вона. Тридцятирічний українець Василь працює у Чеській Республіці вже півтора року, на цілком законних підставах – отримав довгострокову робочу візу. «Я заплатив 500 євро за місце у чергу до консульства, щоб подати заяву і щоб отримати візу», - розповідає Василь. Він каже, що весь час сидів перед комп'ютером, але марно – вільні терміни були відсутніми. Зрештою, знайомий порадив йому звернутися до осіб, які змогли зареєструвати у системі його прізвище – за гроші. «Я запитав, чому вони беруть так багато. Відповіли, що беруть лише 50 євро, а решта грошей йде кудись далі в інше місце». Після оплати Василь був негайно зареєстрований в системі, прийнятий у консульстві й отримав візу. Друг Василя і власник будівельної компанії Сергій займається в Чехії підприємництвом від 1993 року, і весь час його фірма має потребу у робочих руках. Оскільки місцеві безробітні або не хочуть працювати, або не хочуть далеко їздити на роботу, то Сергій приймає на роботу земляків-українців. Утім, навіть попередньо отримавши всі дозволи на роботу чи індивідуальне підприємництво, вони не можуть пройти крізь оце банальне сито «Візапоінту». «Коли ми хочемо подати офіційну заяву, то це неможливо. Але якщо хочемо по-іншому, то навколо консульств завжди є люди, які пропонують свої послуги, зокрема, розміщення в черзі... У минулому році – за 500 євро, потім за 1000, влітку навіть 1500 євро. Тепер вже хочуть 2000 євро», - каже Сергій. В Чехії на такі гроші треба місяць-два добре працювати, в Україні ж зазвичай люди отримують такі суми за рік, а то й більше. «Ті, хто бере гроші під посольством, кажуть, возять їх у Катовіце, їм же залишається тільки 100 євро», - заявив Сергій Чеському Телебаченню. Готівкою в Катовіце або У В’єтнамі ще дорожче Журналісти та Василь разом контактували посередників. Жінка по телефону охоче поділилася інформацією. Підтвердила, що на даний час місце у черзі коштує 2000 євро, всю операцію здійснює одна єдина людина, і ніхто, крім нього, не в змозі зареєструватися в системі. «Він сам створив таку систему, що в принципі ніхто інший не може зробити нічого подібного. Ніхто інший це не зуміє. Питанням є лише ціна, яка постійно зростає», - підтвердила посередниця. За її словами, за цим процесом стоїть єдина людина, яка винайшла систему навколо «Візапоінту». Але про кого саме йдеться, вона навіть не здогадується. «Ми возимо йому бабки... Навіть не знаємо, як він виглядає. Колись переводили йому на рахунок, але тепер – ні, мабуть боїться, що банки знаходяться під суворим контролем. Тож відвозимо йому готівку аж до Польщі, в місто Катовіце. Там замість нього прийде якась людина, яка забирає гроші», - описала посередниця. У В'єтнамі, як з’ясували «Репортери ЧТ», реєстрація на прийом у консульстві дотягує аж до суми 19 тисяч доларів. «Нещодавно клієнт розповів, що не зміг знайти пропозицію реєстрації менш, ніж за 10 тисяч доларів, - каже адвокат Марек Седлак. - В’єтнамці намагалися зареєструватися самостійно, сиділи цілодобово перед комп’ютерами зі швидкісним інтернетом – безуспішно, щоразу виникав напис про відсутність вільних термінів». На думку адвоката, ті особи, які «продають терміни» прийому, повинні знати заздалегідь, коли будуть вільними нові місця. Цю інформацію можуть отримати або від співробітників Міністерства закордонних справ, або від компанії, яка управляє системою «Візапоінт». МЗС ЧР все заперечує і вказує на «корупційну ментальність українців» Однак міністр Лубомир Заоралек відкидає підозри щодо підлеглих. Через хабарництво за реєстрацію у системі він навіть звертався до спецслужби BIS і до Управління із зовнішніх зв'язків та інформації, щоб перевірили ці твердження. «Кілька разів вони підтверджували відсутність корупції у наших дипломатичних установах. З’ясовували, чи можна заблокувати чи зламати систему, але ніяких атак чи зламів виявлено не було. Наші працівники ніяк не вплутані в це», - стверджує міністр. «Це легально, але це не красиво, ми це не хочемо підтримувати. Не залишається нічого іншого, ніж забрати мотив. Це відбувається в таких країнах, як В'єтнам і Україна, тільки там, де є комбінація, на мою думку, певного налаштування населення на ці альтернативні способи, як зробити щось замість себе когось іншого. Це просто у менталітеті українців та в’єтнамців», - вважає заступник міністра закордонних справ Чехії Мартін Смолек. «Маєте на увазі спорідненість із корупцією?» - перепитав редактор Кроупа. «Точно так», - заявив заступник міністра. Згаданий вище принцип «безкінечної черги» мав би вплинути на ситуацію. МЗС Чехії вже тестує його в Узбекистані й зважує розповсюдити його й на інші країни. Але чому ситуацію не можна вирішити протягом семи останніх років, відколи проблема стала відомою – неясно. Один із сайтів, які гарантують реєстрацію у «Візапоінті», так і стверджує: «Ми призначаємо працівників, які будуть намагатися зареєструвати Вашу заявку, - написано на ньому і додається, що працівники є переважно з Індії та В'єтнаму, а також з Пакистану, Росії, Індонезії та інших країн. - Всі вони, не покладаючи рук, з години на годину, день у день, цілодобово намагаються зареєструвати Вашу заявку. Це цілком легально, адже не застосовується ніяких протизаконних хакерських методів. Наш багатонаціональний колектив спільними зусиллями намагається допомогти Вам потрапити в посольство». «Розвідники щорічно писали міністерству: система не працює, відбувається спекуляція, це проблема. Міністерство відповідає, що не знає, де саме проблема, що програма забезпечена, але, можливо, на системі постійно висить група з двадцяти найманих «клікунів», які кожну секунду натискають на кнопки і забивають місця. Цим «переклікують» всіх інших заявників», - розповідає журналіст Кроупа. Пише часопис Пороги  Фото: Lidovky.cz

Нижче подана інформація, котру вдалося зібрати щодо правил працевлаштування в Чехії при наявності польської робочої візи чи польського дозволу на проживання. Інформація взята з відкритих джерел і не претендує на стовідсоткову точність. По мірі поступлення нових даних текст статті буде редагуватися З польського боку: Pracownicy z państw trzecich (np. obywatele Ukrainy) zatrudnieni stale przez usługodawcę z siedzibą w państwie członkowskim mogą być delegowani do pracy do innego kraju Unii, bez konieczności uzyskania tam zezwolenia na pracę. Potwierdza to np. wyrok Trybunału Sprawiedliwości UE z 11 września 2014 r. w sprawie C-91/13. (Працівники з третіх країн (наприклад, громадяни України) постійно працевлаштовані постачальником послуг, котрий знаходиться в державі-члені ЄС можуть бути відправлені на роботу до іншої країни ЄС без необхідності отримання дозволу на роботу там. Це підтверджується вироком ЄС Суду рішення від 11 вересня 2014 Справа C-91/13. (справа про громадян Туреччини, котрих німецька компанія відправила на роботу в Нідерланди)) Trzeba przy tym spełnić kilka warunków (При цьому потрібно виконати кілька умов): Po pierwsze obywatele z państwa trzeciego muszą być legalnie zatrudnieni na terenie Polski (По-перше, громадяни третіх країн повинні бути легально працевлаштовані на території Польщі). ... Cudzoziemcy (obywatele Ukrainy), którzy będą wykonywać pracę na podstawie tego oświadczenia, muszą być ubezpieczeni w ZUS przez co najmniej miesiąc, by można było mówić o możliwości ich oddelegowania do innego kraju członkowskiego. Dopiero po spełnieniu tego warunku możliwe jest wydanie przez ZUS zaświadczenia A1. Jest to dokument niezbędny przy delegowaniu pracowników, który potwierdza właściwe ustawodawstwo w zakresie ubezpieczeń społecznych. (Іноземці (громадяни України), які будуть виконувати роботу на підставі цієї заяви, повинні бути застраховані в соціальному страхуванні, принаймні місяць, щоб можна було говорити про можливість переміщення в іншу державу ЄС. Тільки після виконання цієї умови може бути виданий ZUS (= Zakład Ubezpieczeń Społecznych = Орган Соціального Страхування) сертифікат А1. Це документ необхідний для переміщення робочих, в котрому написано де людина застрахована, де вона працює і т.д. Ось посилання  на пдф формуляр -  http://www.zus.pl/documents/10181/58667/A1-7.0.pdf)) Дані взяті з цієї статті (вона відносно нова - 3 листопада 2016 і видавництво Gofin видається досить надійним - https://pl.wikipedia.org/wiki/Gofin http://www.gofin.pl/firma/17,2,119,159415,zatrudnienie-obcokrajowca-i-oddelegowanie-do-pracy-do-innego.html (Gazeta Podatkowa nr 88 (1338) z dnia 3.11.2016 ) З чеського боку: Виглядає так, що в Законі про працевлаштування прописані два випадки коли українці можуть легально працювати в Чехії з польськими документами ZÁKON o zaměstnanosti: § 98 Povolení k zaměstnání, zaměstnanecká karta nebo modrá karta se podle tohoto zákona nevyžaduje k zaměstnání cizince .... k) který byl vyslán na území České republiky v rámci poskytování služeb zaměstnavatelem usazeným v jiném členském státu Evropské unie ... m) který na území České republiky pobývá na základě povolení k dlouhodobému pobytu rezidenta jiného členského státu Evropské unie Я думав, що пункт m) дозволяє тут працювати до 6 місяців на рік особам, котрі мають статус резидента в іншій країні ЄС (після 5 років проживання чи з іншої причини) а пункт k) дозволяє особам офіційно працевлаштованим в компанію в іншій країні працювати тут при наявності контракту між фірмою, котра їх відправила  в Чехію, і чеською стороною (правда як довго вони можуть тут працювати теж незрозуміло) В обох випадках потрібно наскільки я розумію інформувати відповідний уряд праці, ось посилання на формуляр - http://portal.mpsv.cz/sz/zahr_zam/tiskopisy/informace_o_nastupu_zamestnani_-_o_vyslani_k_vykonu_prace.pdf Але в прес-релізі Asociace pracovních agentur (APA) за 12 березня написано чомусь таке: "a) Ukrajince s platnými vízy dočasně přidělila v režimu legálního agenturního zaměstnávání polská agentura práce s platným polským povolením k agenturnímu zaměstnávání... Ze strany MPSV jde o legální způsob (disponujeme v tomto smyslu písemným prohlášením MPSV). Ale pozor: proti bude Policie ČR, která dle Zákona o pobytu cizinců polská pracovní víza neuznává. Pokud cizinec ze země mimo EU nemá české pracovní povolení, bere ho jako turistu." Тобто чомусь Поліція ЧР не визнає жодного варіанту роботи без чеського дозволу на роботу. Чим це аргументується невідомо. Напевно існує якийсь інший закон, котрий заперечує чи має більшу вагу ніж "Закон про працевлаштування"? До того ж в наступному прес-релізі тієї APA за 15 березня точка зору вже помінялася: a) Ukrajince dočasně přidělila v režimu legálního agenturního zaměstnávání polská agentura práce s platným polským povolením k agenturnímu zaměstnávání. Což může být nakonec legální (повний текст прес-релізу APA- http://www.apa.cz/tiskove_zpravy.htm Жодних аргументів знову не наведено. До того ж формулювання "Což může být nakonec legální." видається дуже дивним. При отриманні детальнішого роз'яснення від Поліції ЧР текст статті буде оновлений. Олександр Студеняк для UAPORTAL.CZ фото: Наш вибір