З'явилась наступна ідея: кожної п'ятниці будемо розказувати вам про найважливіші події(на Порталі і не тільки) тижня. Тож... починаємо :)   В Прагу приїзжали дівчата з Донбас SOS. Вони неймовірні! Мудрі, сильні, дружні. Дуже раді знайомству. Віримо, що колись зможемо зробити якісь спільні проекти.   З нагоди Дня пам’яті жертв депортації кримськотатарського народу провели акцію солідарності з кримськими татарами. Кількадесят представників української громади зібралися біля Меморіалу жертвам комунізму з портретами кримчан, які наразі перебувають у в’язницях через відкриті проти них російською владою справи. Учасники заходу вимагали звільнення ув’язнених кримчан.   В Празі пройшов День Вишиванки. Нас було багато :)  Роздавали рекламні листівки Порталу. Знайшли нових друзів та зустріли людей, яких давно не бачили. Поспілкувалися стосовно роботи над порталом. Євген Царегородцев, вітаємо, чекаємо ;)     До нас приєдналися нові автори: Зоряна Петрова, Ярослава Куцай. Вже почали публікувати свої статті, дописи на сайті, за що ми їм дуже вдячні :)   Посольство України в Чехії продовжує нас підтримувати: на сайті посольства з'явився наш банер! ДЯКУЄМО!   Вже кілька статей на Порталі мають БІЛЬШЕ НІЖ 4000 ПЕРЕГЛЯДІВ! Вважаємо, що для 3х місяців роботи - чудовий результат.   Виявили "баг": помітили, що перегляд світлин в альбомах відбувався дуже повільно.  Полагодили! Вибачте за тимчасові незручності. Не забувайте повідомляти нам про помилки в роботі сайту.   Дякуємо всім вам! Давайте разом робити Портал популярним, цікавим та корисним ресурсом.    Гарних вихідних!

Люди з давніх часів мріяли літати, що добре відомо нам з міфів і легенд. Потім був Леонардо Да Вінчі, який як мінімум додумався до ідеї аероплану, вивчаючи польоти птахів. І досягли мети у 1903 році, коли було здійснено перший офіційний політ. В кожній країні є своя історія розвитку авіації. Подивитись одну з таких історій можна абсолютно безкоштовно в музеї авіації у Празі (Letecke muzeum Kbely). У павільйонах експонати розміщені у хронологічному порядку, що дозволяє побачити розвиток авіації, навіть не читаючи опис до кожної моделі. Мені наприклад було цікаво дізнатись як змінювалась потужність і швидкість польоту літаків. Від гвинтових до поршневих та реактивних двигунів, особливо на скільки швидше вони літали. На огляд представлені унікальні моделі літаків Першої та Другої світової війни. Літаки з власним іменем та стилем, як ото наприклад «Hell Fighter». Ще цікавим експонатом є космічна капсула з обгорілими краями після входу в атмосферу.  Частина літаків і вертольотів знаходиться під відкритим небом. На території музею є магазинчик з сувенірами і вуличне кафе, де можна перекусити і попити каву) Відвідати музей можна з кінця квітня до кінця жовтня, в усі дні окрім понеділка з 10 до 18 год. Дістатись можна на метро, до станції «Letňany», а далі автобусом (185, 280, 259, 302, 375, 376) до зупинки «Letecké muzeum».   Світлана Малецька для UAPORTAL.CZ  

Мої знайомі часто запитують мене про життя в Чехії. Їм здається, ніби десь там далеко все інше. Я знаю, бо самій так здавалося. Будинки сучасніші, дороги рівніші, їжа смачніша. Справді, одне з найчастіших питань, що виникає це про їжу. Звучить приблизно так: «Мабуть там все смачне? А на скільки якість продуктів відрізняється? Що там є чого в нас нема? (і звісно) Які ціни?» Чесно кажучи відколи переїхала не задумувалась над тим і кожен раз я навіть не знала, що сказати. «Ну нічим таким не відрізняється» - говорила я. Правда, мені здавалося, що я продовжую харчуватись як звичайно. Хіба що їм трохи менше жирної їжі. Але трохи подумавши я таки побачила зміни.  В Україні ранок я могла почати навіть з макаронів по-флотьськи чи з смаженої картоплі. Хоча начитавшись статтей по правильне харчування старалась їсти вівсянку з молоком і медом. Я з тих людей, що люблять різні каші, тому мені не було це важко. Переїхавши в Прагу відкрила для себе мюслі і інші сухі сніданки. Ні я не кажу, що в Україні їх нема. Вони є, десь там на поличках магазинів. І купляла я їх зазвичай як додаток до йогуртів.  Що стосується гарнірів. Картопля, рис, макаронні вироби, різні каші. Правда довгий час не могла знайти гречку. Називається вона тут «поганка» (pohanka). А що? Справді багато людей так і думають про цю крупу. Але я її люблю.  Щодо овочів, в принципі все те саме. У великих магазинах можна скільки завгодно набрати на вагу, або ж упаковані по певній вазі (часто за акційною ціною). Єдине що спробувала нове – це авокадо. Чесно не знала, чи то овоч це фрукт. Почитала в інтернеті, що більшість продавців так і не можуть визначитись, а по біологічних властивостях більше схиляється до фрукта. Хоча прочитала що деякі думають, що це горіх. Для мене авокадо було чимось екзотичним. Смак дивний і я ще досі не можу визначитись подобається мені чи ні. Але салати з них супер смачні. А зважаючи на його корисні властивості тепер часто його купую.  Що стосується овочів, хочеться згадати ще огірок або ж «окурка» (okurka) і так огірок тут жіночого роду. Кожен огірок обмотаний своєю плівкою.Поки що я їх купляла лише в магазині. Але кажуть на фермерських базарах є ї звичайні огірки, вирощені на городі).  Приправи. Як і в нас їх величезна кількість до всього, що тільки можна придумати. Але одна з них мені особливо подобається. Це копчена паприка. Після цієї приправи все смачне.  Фрукти. Я почала їх їсти значно більше. Завжди дома є або банани, або яблука, або мандаринки. Ананасом на прилавці нікого не здивуєш, а от кокосом можна. При чому не таким як в фільмах – коричневий, схожий на м’яч для боулінгу. Тут продають молоді кокоси, що схожі на білі коробочки з гострим вершечком.  М’ясні вироби майже нічим не відрізняються. Ну хіба, що тим що тут можна купити фарш у формі котлет чи фрикадельок, що надзвичайно зручно. Також можна купити нарізану ковбасу чи сир. Дома так тоненько точно не наріжеш. Ще тут дуже смачна ковбаска, яка називається папрікаш. Мабуть, я просто люблю все, що зв’язано з червоною паприкою. Молочні вироби. Зазвичай смачні всі, окрім творогу. Певно просто звикла до українського, при чому магазинного, а не домашнього. Але також кажуть, що добрий творог можна купити на фермерських базарах, не знаю, ще не зустрічала. Тішить різноманітність смаків йогуртів. Ще ніколи не пробувала такого смачного йогурту, як той, що зі смаком чізкейку зі шматочками печива. І, так кефір у нас є тільки без наповнювачів. Тут можна попити кефір, наприклад з банановим смаком. Ну і не можу не згадати шоколадне молоко, або ж молочні коктелі. Вони є всюди, і всюди смачні. Ще одна річ, яку я ніколи не їла, але тепер їм майже кожного тижня – це сир гермелін. Сир з білою пліснявою, який можна підсмажити на сковороді і отримаєш зовні тверду підсмажену шкірочку, а всередині розтоплений сир. Ще його дуже смачно маринують. Тофу або «соєвий сир» тепер став невід’ємною частиною раціону. Смак у нього нейтральний, але гарно поєднується з будь-якими продуктами, завдяки чому його можна додавати у будь-яку страву. Чи то в салат, чи то в суп. Коротко кажучи, універсальна річ. Трохи про солодке, якого я стараюсь не їсти. Воно дороге, але смачне. Шоколадки з різними наповнювачами, печиво з мармеладом всередині, вафельки…Але ще я спробувала кокосові кульки в шоколаді. Нагадує наші кокосові цукерки. Їх продають пакетиками і їх хочеться і хочеться їсти.  Ще одна річ, що мені тут дуже подобається це ice-coffe, тобто холодна кава. Серед напоїв відрізняється мабуть «кофола». Така собі смачна спроба поєднання кока-коли з кавою. Якісні соки тут дорогі і важко знайти томатний.  Серед дивних речей харчового промислу тут можна побачити мариновані сосиски. Довго стояла і думала…навіщо???  Це далеко не все, тільки основне (і те, що попалося мені на очі, коли заглянула в холодильник). Багато цікавого і смачного ще залишилось поза увагою. Але рано чи пізно доберусь й до того.  Світлана Малецька для UAPORTAL.CZ

Чехії бракує робочих рук. Їх потребують невідкладно. Про це зараз говорять найбільші працедавці країни. І хоч чеський уряд збільшує квоту на кадри з України, працевлаштування в обхід закону залишається поширеним явищем. Понад 70 нелегальних працівників з України, затриманих у Чехії в березні, на рік позбавили права в’їзду до країн Євросоюзу. Взявши цих людей на роботу з польськими візами, чеський працедавець знехтував нормами. Але празькі вартові порядку нагадують, що працевлаштування – передовсім відповідальність тих, хто працевлаштовується. Що слід мати на увазі, збираючись на заробітки у Чехію, дізнавалися кореспонденти Радіо Свобода.     – Dobrý den! Co si dáte? Це Олександра Грібова з Івано-Франківської області. Вона – адміністратор в одній із празьких їдалень. Чимало її підлеглих – чехи. Її роботу цінують і поважають. – Як Вам працюється з Олександрою? – Вона дуже вимоглива, але хороша. Серед українських «гастарбайтерів» Чехія – одна з найпопулярніших країн. Донедавна на роботу з України сюди запрошували всього 3 800 працівників. Але на прохання найбільших працедавців чеський уряд цю квоту подвоїв. «Брати на роботу українців – найкраща ідея, тому що вони до нас ментально найближчі. Нам потрібні як кваліфіковані, так і некваліфіковані працівники. У Чехії тих, хто здатен працювати на цих посадах, не вистачає», – зазначає президент Конфедерації союзів працедавців і підприємців Чехії Ян Візнер. Ян Вінзер Чехи мають найнижчий рівень безробіття у Євросоюзі. Близько 100 тисяч робочих місць на чеському ринку праці – вакантні. Але те, що їх пропонують іноземцям, обурює тутешні профспілки. «Вони кажуть, що треба в першу чергу забезпечити адекватну заробітну плату для того, аби на ці позиції працевлаштовувалися і чехи», – зазначає соціолог, доцент Інституту соціології Академії наук Чехії Яна Леонтьєва. Яна Леонтьєва Утім, чеський закон зобов’язує платити іноземцям не менше, ніж чехам. Тож тутешні фірми часом економлять, наймаючи людей без необхідних документів. Українці-нелегали нікому не поскаржаться «Роботодавці, які нелегально працевлаштовують до себе наших українців-заробітчан із польськими візами, в багатьох випадках не виплачують їм заробітну плату. Наші українці не прийдуть і не поскаржаться в поліцію чи в управління працевлаштування», – пояснює Тарас Костюк, керівник організації «Українські профспілки в Чехії».   Тарас Костюк Так і Олександра. З 15 років, що провела у Чехії, перші шість вона не скаржилася, бо працювала незаконно. «Приїхали ми з подругою сюди, але через, як то буває, «клієнта». Це посередник, який тут пропонує роботу і за це має гроші. Обіцяв нам паперову фабрику, але привіз нас на поле до такої коробки надворі. Там ми жили», – розповідає вона і, згадуючи власний гіркий досвід, застерігає: неофіційна робота подібна до кріпацтва. «Це страх, стрес, не знаєш, що буде завтра. Тобі можуть пообіцяти одне місце роботи, а відвезуть зовсім кудись в інше», – каже Олександра. Бережись «клієнта» Радіо Свобода вирішило дізнатися, що сьогодні пропонують «клієнти», як у Чехії називають цих неофіційних організаторів працевлаштування українців, переважно нелегального, – зателефонувавши одному з них. – Я на годину плачу 75 крон (близько 84 гривень). Може бути 10 годин робочий день, може бути 12. – Скільки я відсотків отримую? – А то вже не ваше діло, скільки я з вас маю. – Ніякого страхування не буде? – Нічого не буде, тому що ви начорно тут. Мільярди тут українців. Не жаліються. По ресторанах, по «макдональдсах» усе люди роблять, по складах – і нормально. Угода з таким-от «клієнтом» – це не лише кіт у мішку, а й імовірна депортація. Жертвам таких схем у місцевій поліції нагадують: за своє працевлаштування кожен працівник несе відповідальність сам. Читайте також: Як самому офіційно працевлаштуватись в Чехії? (ред.UAPORTAL.CZ) Автор Ярослава Куцай Радіо Свобода  Народилася в Києві. Закінчила бакалаврат Інституту журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка, магістратуру Школи журналістики НаУКМА та Університет Ісландії за спеціальністю «Довкілля та природні ресурси». Публікувалася у низці українських суспільно-політичних тижневиків та інтернет-видань. Була репортером програми «Час» на 5 каналі, прес-секретарем Національного екологічного центру України. Автор статей для українського National Geographic. З 2014 по 2016 жила у Рейк’явіку, дописуючи в англомовні ісландські журнали та співпрацюючи як позаштатний кореспондент з українськими медіа.

Про галицькі матюки. Десь до 70-х років в Галичині не використовувалися матюки, які прийшли на наші терени разом з східними сусідами. І взагалі, вживання таких слів було не гоноровим і та людина, яка зловживала ними падала в очах односельців. Але разом з тим при сварках, а деколи і в добрий спосіб, що і ніхто не гнівався, використовувалися наші галицькі “погані” слова. Не говорили що сварилися, а казали що ганьбилися. Могла одна жінка до іншої казати:Піду її виганьблю.Так що можна розуміти, що і та особа яка вживала ті вирази сама і ганьбою покривалася. Але все одно треба було довести своє, тому йшли ганьбитися. Курва, курвище, курва шиндилєва, патентова курва, курва мать  по відношенню до жінок і не тільки. Для прикладу на одному з весіль староста до гостей казав “Пийте, курва, най не стоїть“. Так само курвий син або скурвий син, то могло бути або зле або добре. Вислів “Але ти скурвий син!” міг бути як і похвала. Посилалося до сраки, або як  мрія жінок ,щоб інша поцілювала її в сраку ,  при цьому точно вказувалося місце, що було потіхою для тих хто на то дивився.Також сралося на чотири купи. І на одному гектарі разом срати не хотілося. Шляк трафив, а шляк би тебе наглий трафив, шляк трафив в печінки,попід ребра, в голову, в клебені і ніжно – шлячок би тебе впік. Пся крев і пся крев собача. А також, а би тебе носило попід небеса і гепнуло до зЕмлі. Най ті качка копнé! А щоб ти скис! А щоб ти сказивсі!А би тебе холєра взєла! Ти холєрнику!Холєра ясна! А би тебе пархи обсіли!Щоб в тобі не втрималосі!Діду вошивий! Мурго, матолку, францо, нендзо. А щоб тебе нендза взєла! Щоб тоді пси марша грали!Щоб тебе на воблаки вознесло! Щоб тебе сніг загрів!   До чоловіків ще могли казати: Чорте, дідьку, хруню, пердуне (додавали ще до того переліку Старий). До жінок-  “Товбо стара”   До більш тяжких прокльонів відносилося:Кров би тебе заллєла з різними варіяціями, нарприклад –по коліна, Кров би тебе нагла заллєла сучий  сину! Також була кров троїста, і нагла,  і кров з ясного неба. В нас на Парцеляції(частина села) найбільшим майстром по шлякуванні був Михайло Курман. Його жінка була полячка, то він міг казати”Кров би тебе заллєла червонєста по коліна, ти мазури“. Увідповідь летів якись банєк і переважно в голову бідному Курманови. При тому що сварки відбувалися на подвір’ї, то цю виставу ходили дивитися всі. Наймирніше сварився з моєю цьоцею її чоловік, якого всі називали Дзядзьо Павлік. Він, не підвищуючи голосу, легенько,  з ніжністю її говорив, коли вона його гнала до роботи по господарстві, “Пані! Ти дурняси, яке там сіно, як я ще газету не перечитав, ти подивисі шо сі всвіті діє, аби ті нищісті вхопило!” і далі спокійно читав газету. Цьоця йшла до сусідів які бідно жили і вони йшли на поміч. А Дзядзьо на то казав”А де си бідний заробе як я буду сам робити”. Моєї хресної мами чоловік , Петро Дмитрик, був дяком в церквіі  йому не випадало матюкатися, то він міг казати  “Куртка на ваті” , як його щось діставало.Також, пам’ятаю, вирази вчителів(професура ще польська!). Пані Котовска(то за совітів ми так до вчителів зверталися) могла казати  “Дрантя смердяче!”, а пан Білинський(вчитель фізкультури, майстер спорту СССР а також ще і за польщі був знаним спортовцем), коли на фізкультурі поволі щось робили, кричав: “Йдуть як баби на Кальварію!”   Найстрашніші слова знав, але дуже рідко вживав, мій тато. Він їх навчився в Росїї, де 8 років відбув в армії. Я інших прокльонів від нього ніколи не чув. То навідь важко написати, то треба було чути . Він посилав ” Пішов ти в кибеню мать“, що таке “кибеня” я довго не міг зрозуміти.  І не тільки я , піти туди тато одного разу запропонував начальникові з району. Той не зрозумів, але на всякий випадок звільнив тата з роботи (начальника від тракторів і іншої техніки в колгоспі).А ще моя бабуня до моєї мами могла казати: “Я тобі насер матри“. Я  дуже з того тішився і пояснював бабі, що то вона сама собі таке бажає. Бабуня казала щоб я не був мудрагеликом, бо вона мені може також насрати матри. А ще могла казати: “А би тебе нендза взєла!” А ще в ті часи могли обзивати один одного різними «родзинковими» словами, які в певній мірі могли характеризувати людину: 1.Мурга пискатий – хам 2. Іван Серилович – хлоп з села, у шкіряній маринарці, з золотими зубами, парт-квитком, що вдає ніби любить експресову каву, і носить ондатрову шапку. 3. Хлоп хам, срав, в стайні спав, драбиною сі вкривав, а свиня казала му “добрий день” – все те саме що попереднє тільки у додатку “є при владі”. 4. Тутешній, або місцевий – порядна людина 5. А Коп Моіх Магістрат (їдиш) – дуже мудра і здібна людина 6. Фаталапа, Оферма – незграбна людина, невдаха 6а. Оферма царя небесного –  посиленне значення Оферми 7. Гімно Знає, з”їв цілий розум або Мудриґелик, Серило Мудрий – людина що вдає що все знає, або хитрюга 8. Йойлик, Підскакевич – кар”єрист 9. Малах, сафандула, шлепер, бараба з мосту, – неохайно вдягнена людина, волоцюга 10. Батяр – той що робить збитки 11. Свинтюх – падлюка 12.  Матолок– тупий чоловік 13. В сраці був- гімно видів – про людину, яка нічого не знає 14. Коли ти попід стіл лазив, на гімно гого казав, до кицьки-цьоцю посуньтисі, а на когута- шандар – відношення старших до молодших 15. Коли ти сі врОдив я за дівками в лазенці підглєдав – то саме що і вище 16. Єстем кавалєрем от уродзеня або Скурвий син -той хто любить дівчат 17. Мантелепа, мантелепа засрана– неохайна жінка 18. Курвар -той що ходить до чужих жінок 19. Йолоп, йолоп вісімнадцятий або турок, турок вісімнадцятий – немудра людина 20. Зробити з гімна кулю або бич – говорилося, коли треба було з чогось поганого зробити файне 21. Килавцю. Килавий Ясю – про незграбного чоловіка 22. А би тебе мама ліпше була висьцяла на кропиву 23  Робить, як мокре горить. Робить, як в рукавицях, Має кучеряві пальці! Робить через сраку! Не робота, а драпанєго по стянах! – про незграб 24. Маю тебе в носі! або Маю тебе в сраці! – сприймалося одинаково 25.  Ламага,  розлізлий, сліпцун – про будь кого 26. Не побивай мені дупи! – коли хтось говорив неправду 27. Сидить як запліснілий!– про сумну людину на забаві І ще багато всякого.  На одному форумі я прочитав, що такі матюки по відношенню до «общепрінятого мату» то «детскій лєпет». Так, теперішній мат несе в собі багато жорстокості, а наш , галицький,то поезія. Тішмо ся з того, бо ми того варті. Пише: Versii.if.ua фото: Depo.Закарпаття 

Народження дитини – хвилююча і надзвичайно важлива подія у житті кожної сім'ї. Оформлення документів новонародженої дитини є неминучою формальністю, яку неможливо уникнути.  Я спробую Вам допомогти в цьому розібратись. Варто відзначити, що всі заяви подаються одним із батьків, тому, якщо у Вас є можливість скористатьсь допомогою близької людини у паперовій бігатні, зробіть це обовязково. Для оформлення першого документа - Свідоцтва про народження(rodný list) Вам потрібно підготуватись заздалегіть. Попердній запис даних до свідоцтва проводиться ще у пологовому будинку. До пологового будинку Вам потрібно підготувати: - копію візи і паспорта;    - оригінал або нотаріально засвідчену копію Свідоцтва про шлюб (у випадку цивільного шлюбу нотарільно засвідчене підтвердження від батька про визнання дитини). Через десять днів після народження дитини свідоцтво зможете забрати на найближчій від пологового будинку матриці. Наступним кроком є отримання Довідки про громадянство України у консульстві України в Чехії. Ця довідка видається лише один раз у житті, тому варто зробити собі копії щоб її не загубити. Для оформлення набуття громадянства України за народженням особою, батьки (один із них) якої на момент її народження були громадянами України подає такі документи: - заяву про оформлення набуття особою громадянства України за народженням;      - нотаріально засвідчену копію свідоцтва про народження особи з перекладом українською мовою; - копію паспорта громадянина України або іншого документа, що підтверджує факт перебування одного з батьків особи у громадянстві України на момент її народження. Діти народжені в Чехії отримують такий самий Дозвіл на проживання як їхні батьки. Тобто якщо у Вас статус ПМЖ (постійне місце проживання) в дитини автоматично буде ПМЖ. Якщо у Вас довгострокова віза тоді аналогічно. Оформлення дитини в поліції Чехії у справах іноземних громадян необхідно здійснити протягом 60 днів після її народження. Це не стосується тих, хто після народження дитини. протягом 60 днів виїде з Чехії. Візьміть до уваги, що якщо даний термін буде порушено, не залежно від причин цього порушення, дитину доведеться вивозити з країни і подавати документи на отримання дозволу на проживання через відділення консульства Чехії в Україні. Якщо причини порушення були такими, які не залежали на вашії особистій волі, то Ви повинні без зволікань повідомити про це відділення чужинецької поліції у справах іноземних громадян. Це досить важливе порушення і Вам можуть через це навіть анулювати власний дозвіл на перебування в ЧР. Більше читайте на сайті MV ČR Для оформлення Дозволу на проживання дитини в Чехії потрібно подати наступні документи в Міністерство внутрішніх справ(MV ČR): - заява(Žádosti o povolení k dlouhodobému pobytu); - кольорова фотокартка 3,5 х 4,5 см; - свідоцтво про народження дитини; - паспорт дитини.  Дітей вже не вписують в паспорт батьків, як це було колись. Кожному маленькому громадянину України видається власний закордонний паспорт, який Ви повинні додати протягом встановленого терміну в основному від трьох до шести місяців. Дозвіл на проживання Ви отримаєте від 1 до 14 днів після подачі документів. Оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон проводиться консульською установою. Для цього подаються наступні документи: - заява-анкета; - дві кольорові фотокартки розміром 3,5 х 4,5 см та одна фотокартка розміром 10 х 15 см. Важливо дотримуватись вимог що до фотографії для паспорта. Раджу скористатись послугами професійного фотосалону, адже не так легко зробити правильну фотографію новонародженому малюку; - нотаріально засвідчену копію свідоцтва про народження особи з перекладом на українську мову; - копію довідки про реєстрацію особи громадянина України; - підтвердження з Міністерства внутрішніх справ про подачу заяви на отримання Дозволу на проживання; - заяву про відмову від внесення інформації (у тому числі відцифрованих відбитків пальців рук). Заяву від імені дитини подають її батьки; - квитанція про сплату консульського збору. Паспорт виробляється до трьох місяців з дня подання заяви-анкети та сплати консульського збору. Проживаючи в Чехії більше одного року Ви маєте можливість отримати соціальну допомогу при народженні дитини. Для отримання допомоги потрібно звернутись на соціальний уряд по місцю прописки. Бажаю запастись терпінням і з легкістю приступати до цього кропітливого процесу. Хай Вам щастить! Використані матеріли:  http://czechia.mfa.gov.ua/ua/consular-affairs/services/passport/registration  http://www.mvcr.cz/clanek/obcane-tretich-zemi-dite-narozene-na-uzemi.aspx Зоряна Петрова для UAPORTAL.CZ