Міністерство внутрішніх справ Чехії випустило пам’ятку, яка стосується безвізового в’їзду в країни Шенгену для громадян України. Пам’ятка допоможе вам не порушувати візовий кодекс. МВС наголошує, що і безвізовий іноземець зобов'язаний в строк до 3 робочих днів, зареєструватись у відповідному департаменті поліції у справах іноземців за місцем проживання.    БЕЗВІЗОВІ ВІДНОСИНИ З УКРАЇНОЮ - ПЕРЕБУВАННЯ В КРАЇНАХ ЄС ПРОТЯГОМ ПЕРІОДУ ДО 90 ДНІВ Візовий обов'язок громадян України в шенгенському просторі  анульований з  11. 06. 2017 року(1 Це стосується і інших країн, які вже зараз реалізують спільну візову політику ЄС, тобто, Болгарії, Румунії, Хорватії і Кіпру ) БЕЗВІЗОВІ ВІДНОСИНИ СТОСУЮТЬСЯ лише громадян України, які є володарями біометричного паспорта. Період знаходження в шенгенському просторі не повинен перевищувати 90 днів протягом якого завгодно 180-денного періоду (Перебування на території Болгарії, Румунії, Хорватії і Кіпру не зараховується у максимальний строк перебування на території шенгенського простору). Країни шенгенського простору можна відвідувати без візи також повторно, проте завжди при виконанні умови, вказаної в попередньому реченні. Для контролю використаних днів перебування у вказаних країнах можна скористатися шенгенським калькулятором https://ec.europa.eu/assets/home/visa-calculator/calculator.htm.  І у випадку з безвізовими відносинами мають бути і надалі виконані умови в'їзду до шенгенського простору http://www.mvcr.cz/clanek/prijezd-do-cr-povinnosti-a-delka-pobytu.aspx. Таким чином, до громадянина України можуть під час пограничного контролю звернутися із закликом до того, щоб він показав документ, який підтверджує намір покинути шенгенський простір протягом законного терміну 90 днів (зворотний авіаквиток, зворотний квиток для наземного виду транспорту і так далі), документ, який підтверджує мету перебування в країнах шенгенського простору, документ про достатнє фінансове забезпечення подорожі і так далі. Якщо даний громадянин не може або не бажає дані документи представити, йому може бути відмовлено у в'їзді на шенгенську територію, причому даний порядок дій подібний до того, що відбувається при невиконанні інших законних умов (загроза для внутрішньої безпеки, громадського порядку, охорони суспільного здоров'я і тому подібне). Одночасно діє правило відносно того, що і безвізовий іноземець зобов'язаний в строк до 3 робочих днів від дня в'їзду на територію повідомити про місце свого перебування на території Чеської Республіки відповідному департаменту поліції у справах іноземців (у загальному порядку дане правило не відноситься до іноземця, який даний обов'язок виконав у господаря житла, в якому іноземець оселився). БЕЗВІЗОВІ ВІДНОСИНИ НЕ СТОСУЮТЬСЯ громадян України, які приїжджають в Чеську Республіку для короткочасного перебування з метою отримання доходу. Дані громадяни повинні і надалі стандартним способом звертатися до представницького департаменту Чеської Республіки з проханням про видачу візи для перебування в країні на строк до 90 днів (див. порядок дій на відповідних сторінках веб-сайтів (наприклад, http://www.mzv.cz/kiev також  http://www.mzv.cz/lvov). Візу для перебування в країні на строк до 90 днів можна продовжити на території Чеської Республіки (у службі поліції у справах іноземців) лише в надзвичайних і обгрунтованих випадках (гуманітарні причини, госпіталізація і тому подібне). ПЕРЕБУВАННЯ НА ТЕРИТОРІЇ КРАЇНИ ПОНАД 90 ДНІВ На перебування на території Чеської Республіки понад 90 днів (довгострокова віза або дозвіл на довгострокове перебування в країні) не впливає введення безвізового контакту. Громадяни України і надалі не можуть звертатися із заявами про надання довгострокової візи або дозволу на довгострокове перебування в країні на території Чеської Республіки. Свої заяви з проханням про надання довгострокової візи або дозволу на довгострокове перебування в країні вони повинні подавати особисто у відповідному представницькому департаменті Чеської Республіки в Україні або ж в державі, в якій вони мають дозвіл на довгострокове або постійне перебування. Після закінчення перебування на території Чеської Республіки протягом терміну до 90 днів громадяни України повинні покинути територію Чеської Республіки. РОЗДРУКУЙТЕ СОБІ ІНФОРМАЦІЙНУ ЛИСТІВКУ-ФЛАЄР БЕЗВІЗОВІ ВІДНОСИНИ З УКРАЇНОЮ: http://anesro.com/downl/mvcr/il_ukr.pdf Галина Андрейців спеціально для UAPORTAL.CZ

Відтепер система iGov дозволяє замовити біометричний закордонний паспорт у 10-ти областях і в Києві. На сайті електронних послуг можна заповнити анкету і оплатити квитанції. Про те, що до системи iGov підключено загалом 111 населених пунктів, повідомив у Facebook один з організаторів та координаторів Порталу державних послуг Дмитро Дубілет. Сервіс дозволяє записатися в електронну чергу, заповнити заздалегідь всі необхідні документи (щоб не треба було на місці “ксерити”) і здійснити оплату. За словами Дубілета, нещодавно до сервісу було під’єднано ще кілька міст: Львів, Рівне, Херсон, Харків. Вишгород, Боярку, Бориспіль. На сайті iGov можна замовити оформлення біометричного паспорта у Києві та 10-ти областях: Дніпропетровській, Запорізькій, Київській, Львівській, Одеській, Полтавській, Тернопільській, Харківській, Херсонській та Хмельницькій. Як замовити біометричний закордонний паспорт через систему iGov: інструкція Послуга замовлення біометричного паспорту доступна за цим посиланням на сайті iGov: https://igov.org.ua/service/176/general Крок 1 Оберiть свiй регiон. Увiйдiть в систему зручним для Вас способом: – за допомогою BankID; – за допомогою ЕЦП; – за допомогою нового паспорта у виглядi ID-картки. Ви обираєте підрозділ ДМС, в якому бажаєте отримати закордонний паспорт та заповнюєте коротку форму: – ваші контактні дані (email та телефон); – вказуєте дату та час, у які Вам буде зручно прийти до Державної Міграційної Служби (ДМС) для підпису та подання заяви. Крок 2 Ви отримаєте листа на пошту в якому буде вказано: – документи, які необхідно принести з собою для оформлення закордонного паспорта; – розмір сбору та реквізити для сплати; – посилання на зразок заяви для оформлення закордонного паспорта. Також у листі буде описано, як скасувати заявку, якщо Ви не маєте можливості з’явитись у обраний день і час. Крок 3 Ви приходите до підрозділу міграційної служби у обраний час з документами, що зазначені в листі та сплаченими квитанціями. Співробітник вносить необхідні дані до програми для оформлення закордонних паспортів. Вам потрібно надати такі документи: – оригінал та копію паспорта громадянина України; – паспорт громадянина України для виїзду за кордон (за наявності); – оригінал та копію індивідуального податкового номеру (ІПН); – квитанцію про сплату з мокрою печаткою банку, де Ви зазначені, як платник; – а також роздрукувати та заповнити заяви, посилання на які, буде надіслано у листі. Вам не потрібно реєструватись в електронній черзі на місці. Вашого запису через iGov на конкретний час достатньо. Крок 4 Після опрацювання всіх зібраних даних та виготовлення самого паспорта Вам доведеться ще раз відвідати міграційну службу та забрати Ваш новий паспорт, готовність якого можна перевірити за цим посиланням: http://dmsu.gov.ua/perevirkastanu.php За інформацією: UA.life

- А де фотки?- Які фотки?- Ну фотки з твоїх мандрів...- Тю, на що вони. Пам'ять живе не у фотках, вона у серці.Так завжди казав нам Григорій Матяш, або "Блек" в колах атошників. Вчора, тобто 31 липня два роки, як його не має. Пам'ятаю як в той день ми повернулись з добового чергування на позиції, я піднявся у бліндаж, щоб скинути бронік і почув вибух. На сусідній позиції. Спустився і почув по рації "Матяш 200". А потім по рації передали, що від кульового поранення помер у лікарні ще один наш боєць "Майор". Слова тут зайві. Слів тут не має. Але пам'ять, як він і говорив дійсно залишається у серці.Ми познайомились у Києві, не пам'ятаю який це був рік, але задовго до Майдану. Нас познайомив коваль Антон Шатов. Перше враження про людину у мене насправді завжди правильне. Коли я побачив Грицька - я відчув, що поруч знаходиться глиба, айсберг, гора чи окремий всесвіт, що сповнений сили, для якої навряд існує щось неможливе. Я відчув справедливість, брутальну щирість, яка виливалась у правду, в кожному слові, я відчув спокій, такий знаєте, як на скелях біля якогось одвічного океану, розчинність часу, якщо хочете. Спокій до всього в цьому житті, і мудрість, які би варто було повчитись багатьом тим, хто нині вважає себе мудрецями. І тоді, після зустрічі ми всі гуртом ковалів-металургів-археологів поїхали в Олевськ, на міжнародну конференцію з реконструкції металургійних проектів.  А потім вони з Антоном приїхали на мій день народження до мене в Полтаву і ми кілька днів гуділи в моїй кузні, розбудовуючи її, співаючи ночами архаїчних пісень і поринаючи у дуже глибокі розмови до світанку.А потім через рік я зі своїм гуртом поїхав у Крим, грати пісень, а Блек приєднався до нас. І власне лише завдяки йому у доволі скрутних пригодах, ми не полишали гумору. Від нього як завжди віяло спокоєм. Коли наші кочування по Криму закінчились і ми осіли в Херсонесі, гурт залишався ночувати у радянських будиночках на археологічній базі. А ми з Григорієм розкладали свої спальники над урвищем моря. Вогні кораблів, вогні з небес, блукаючі вогники в руїнах старого грецького міста. Все це було фоном для розмов, які закінчувались коли вже починало світати.А потім того ж року, він приїхав знову допомогти мені з кузнею. Потрібно було зробити трубу для тяги. І нам потрібно було зігнути майже трьох метровий лист двох міліметрової сталі у квадратну трубу. І Григорій за допомогою піддонів, цегли, якихсь чугунних труб змайстрував пристрій, до якого я б ніколи не додумався і власне витяжка була зроблена. Григорій міг полагодити будь що. Він був майстром до всього чого чіпалась його рука і це стосувалось не лише кузні. В АТО він зміг полагодити ПТУР, який ніхто не міг зробити. Про СПГ та інші девайси, я взагалі мовчу. В останню ніч перед його від'їздом ми монтували на цегляне горно цю трубу під музику Андрія Середи. В ті дні, ми щоночі після роботи над кузнею ставили у ній самій на якийсь пінь кавуна, заварювали трав'яний чай, розкурювали люльки і слухали ірландсько-середіївську музику. Пам'ятаю, як в одному із записів з концерту Андрій почав п'яним голосом з динаміків говорити, що в залі знаходиться його син, ми почали гиготіти з його нетверезого варнякання і раптом під мною чи під ним, вже не згадаю, рухнув стілець. Й більш над сином Середи і над самим Андрієм ми вирішили не сміятись. А потім, коли він повернувся в Київ, він дізнався, що за той час поки він мені допомагав - його байка вкрали. Але він сприйняв це так само спокійно як і все інше. Потім ми зустрілись за тиждень перед майданом. Поїхали в "українське село" де він мав кузню, де ліпили з глини і грали на старосвітських банудрах, а далі поїхали в кузню в "Пирогово". Ми святкували день коваля. Пам'ятаю мені треба було зробити на замовлення бутафорську катану. І за годину до півночі усі ковалі вже роз'їхались з бенкету металу. А Григорій десь до дванадцятої допомагав мені робити ту японську шаблю, а потім ми йшли крізь ліс, до дороги, бо я мав потяг о третій ночі. Ми йшли крізь ліс, розкурювали люльки і в повітрі висіла тривога. Ми обидва відчували, що скоро щось почнеться...І почалось. Наступного разу ми зустрілись на Майдані. І всі наступні рази зустрічались теж там, коли я приїзджав з Полтави у Київ. І в найскрутніші дні Григорій завжди зберігав той самий спокій і гумор. І разом з тим, передбачаючи, що поразка теж можлива - всерйоз готувався до партизанської війни, й казав мені, щоб я їхав з України, і допомагав з-за кордону, бо мене посадять, як координатора подій в моєму місті. А він тихесенько з іншими буде боротись тут поки то буде можливо. І він казав це без притаманного багатьом "націоналістам" пафосу. Він казав абсолютно правду, бо за життя, я не почув від нього жодного лукавого слова, вигаданого слова, містифікації чи брехні...А потім почалось АТО і я поїхав влаштовуватись в "Дніпро-1", як в єдиний тоді легальний добровольчий підрозділ. А через кілька днів Григорій сказав, що хоче приєднатись до "Донбасу". А в нашому підрозділі, вже були бійці з "Донбасу", які вийшли з під бою з під Карлівки і ми вже знали, ким є насправді Семен Семенченко. Тому я усіма правдами і неправдами відмовляв Блека йти в "Донбас" і кликав до нас... І він прийшов в п'яту роту "Донецьк" І став для нас усіх там взірцем тактика, медика, воїна. Немов козак з прадавніх балад зі своїм чубом, який час від часу заважав. Немов боєць українського повстанської армії. Ні, не немов. Таким він і був.Ставлячи міни, які буде важко знайти навіть спеціалістам-мінерам, він знімав їх точне місце на джіпіес і передавав нашим бійцям з сектору. Він володів усією доступною зброєю і вже на початку війни, мав закуплену за свої кошти в часи майдану натівську аптечку, окремі штуки з якої роздавав нам. Їдучи на ротації він кував у кузні скоби, щоб використати їх у розбудові нового бліндажа. Ідучі у бої він залишався таким же спокійним, як у миті коли грав на ірландському бороні, чи пояснював мені якийсь ковальский прийом.  Я знаю, Григорій, що ти не любив цих всих текстів, фоток, відео і тим паче мови про такі речі на загал. Але я хочу, щоб усі на цій довбонутій планеті, знали якою ти був Людиною.Блек блукав місяць пустелями Ірану і горами Грузії. Він не любив екскурсоводів-хороводів і вважав, що вивчати країну треба занурившись у життя людей, сіл, місцин в яких не буває туристів. Він жив кілька місяців в карпатському селі, в якому не було здається навіть світла, і до найближчого магазину, здається треба було їхати з 20 кілометрів по пів метровим сугробам снігу. І він спокійно розповідав мені, як вночі після дня-ковки там, виходив із сноубордом вночі, піднімався вгору, бачучи на стежці лише сліди якихсь вовків чи птахів. І далі піднімався спокійно в гору, щоб спустись по місцям де не спускаються... Бо він страшенно любив сноубординг.Я пам'ятаю, як ти Григорій вигравав ірландські ритми на своєму бороні під будь яку пісню і з посмішкою і спокоєм в найскрутніші моменти на фронті був ладен вирубити будь кого за якісь історії чи нотки панікерства. Пам'ятаю, як я пригадав, одну дуже мутну історію з приводу наших полонених. А ти відкликав мене вбік від хлопців і матами поцікавився, що я роблю, пояснюючи, що таких історій тут просто не має бути. Я пам'ятаю багато всього... Але я не пам'ятю брехні, лицемірства, погорди, пафосу, користолюбства, тщеслав'я, аматорства і багатьох інших речей, які живуть у нашому суспільстві за тобою.Бо ти був і залишаєшся для мене Вчителем, наставником, другом, братом і Легендою. І що я знаю точно, ти б ніколи не хотів, щоб за тобою тужили, топили горе у вині чи хотіли вбитись. Тому для мене в пам'яті ти залишаєшся Воїном, найусвідомленіших з усіх нас у своєму виборі і діях, які ми поважаємо. До зустрічі в інших світах, друже. Автор Олекса Коба для UAPORTAL.CZ 

Друзі, настав час відпусток! І традиційно до Дня Державного Прапора України    23 серпня МЗС зУкраїни запускає новий проект «#SelfieWithFlag». Минулого року, ми запрошували вас сфотографуватися з прапором України за кордоном. Цього року ми пропонуємо вам наступне: ми впевнені, що у кожного українця є свій улюблений затишний куточок і в Україні. Тому, друзі, беремо державний прапор і вирушаємо підкорювати прекрасні куточки та міста нашої Батьківщини. Умови пам’ятаємо? Вони досить прості! Робимо фото з прапором  у своєму улюбленому місці в межах України, публікуємо їх на своїх акаунтах Facebook, Twitter та Instagram, додаючи хештег #SelfieWithFlag або #СелфізПрапором і розповідаємо всьому світові про унікальність цього місця. Давайте розповідати про Україну разом! #UkraineIsBeautifulВ День Державного Прапора 23 серпня, найбільш креативні та захоплюючі світлини будуть опубліковані на всіх сторінках соцмереж МЗС, а фото-переможець стане обкладинкою акаунтів МЗС у соціальних мережах до кінця літа.Чекаємо на ваші ідеї та захопливі фотоісторії! Нам також цікаво, як ви проводите українське літо в Україні! #VisitUkraine  За інформацією: МЗС 

Якщо безвіз і подорожі Європою цього літа – не ваша історія, і ви вирішили провести відпустку в Україні, радимо зробити її принаймні максимально веселою і нестандартною. А що може бути веселішим за автостоп? Ми поговорили з досвідченою автостопницею Наталею Доморословою про те, як правильно стопити в Україні і які нетуристичні місця варто відвідати.   Дубно і околиці, Рівненщина Мандри Дубенським районом – суцільне естетично-історичне задоволення. І почати варто із районного центру – м. Дубно. Перше, що варто відвідати – це Дубенський замок, який побудований 1492 року. На його території розташовано два палаци: з південного боку – палац князів Острозьких, а навпроти нього, з північного боку – палац князів Любомирських. У палацах свого часу зберігалися цінні архіви та коштовності князів Острозьких, Заславських, Любомирських, Сангушків і навіть Конецпольських.   Дубенський замок — одне із семи замкових чудес України.   Також у Дубно знаходиться Луцька брама, побудована у стилі ренесансу. Вона зведена 1623 року при старій дорозі на Луцьк. Свого часу відігравала роль центральної ланки в оборонній системі міста.   Луцька брама у Дубно – рідкісний зразок оборонної споруди, що ніде в Україні, крім Волині, не зустрічається.   Ще одна прикраса м. Дубно – Свято-Варваринський жіночий монастир, у якому зараз знаходиться онкодиспансер. 2004 року тут виділили кімнати для домової церкви та під келії для служительок монастиря.   Свято-Варваринський жіночий монастир заснований Анастасією Чернецькою 1660 року. За іншими даними — 1702-го княгинею Теофілою-Людвикою Любомирською.   За 35 км від Дубно знаходиться Тараканівський форт – морально застарілий військовий об’єкт, який кілька разів намагалися переобладнати й використовувати як склад. Але надмірна вологість не дала такої можливості. Зараз він покинутий напризволяще і в ньому господарює природа.   "Тут відчуваєш себе по-справжньому вільним." Через кілька років Тараканівський форт може повністю зникнути, тому поки він ще існує його варто відвідати. Крім того, неподалік форту є галявина, на якій можна розбити намет і переночувати. Єдиний мінус – поруч знаходиться залізнична колія. З мого досвіду – це не найкраще місце для ночівлі. Виспатися просто неможливо.   Форт має форму ромба зі сторонами до 240 м. Ззовні він оточений глибоким ровом із земляними валами, укріпленими потужними стінами. У центральній частині форту зведена двоповерхова казарма, до якої ведуть 4 підземні ходи, прокладені під другим земляним валом. Як доїхати: станція м. Житомирська. За цією станцією їдуть маршрутки на Сосновий Бір, а там відкривається величезний простір для того, щоб застопити машину. Звідти варто їхати на Тернопіль або Львів (їхати по трасі Київ-Чоп).   Заліщицький р-н, Тернопільська область  Заліщики знаходяться за 125 км від Тернополя. Для любителів дикого відпочинку тут просто рай, оскільки з протилежної сторони міста (через міст, с. Звенячин) можна розкласти намет і купатися. Вода надзвичайно чиста, а краєвиди – бездоганні.  Також буде цікаво попідніматись на гори-кручі, які насправді є бар’єрним рифом із часів Сарматського моря. У Заліщиках, якщо вийти на гору, можна побачити панораму міста – навколо протікає Дністер, який утворює своєрідне коло.     Назва міста походить від місця проживання перших поселенців – «за ліщиною». Ще одна версія: назва утворилась від первісної назви поселення – Залісся, що пізніше стало Залісще, а вже кінцевий варіант – Заліщики. Неподалік Заліщиків (5 км з траси на Заліщики) за селом Нирків знаходиться Джуринський водоспад – найбільший рівнинний водоспад України, висота якого 16 м. Важко повірити, але до створення цього дива приклалася і людська рука. За легендами, у 1672 році під час облоги Червоногородського замку турки перерубали кам’яний кряж між двома сусідніми ділянками річища Джурина, скерувавши повноводну річку, яка до того робила кількакілометрову петлю й огинала пагорб із замком, у нове річище. Так турецькі війська нібито звільнили собі доступ до стін замку.   Джуринський водоспад входить до складу Національного природного парку «Дністровський каньйон» Неподалік Джуринського водоспаду розташовані дві напівзруйновані вежі – це і є залишки того Червоногородського замку XVII століття, який у 1806 році перебудувала у палац родина Понінських.  Світові війни внесли корективи в історію – палац занепав, а містечко Червоноград або Червоногород (польська назва Czerwonogrod) взагалі припинило існування.  Лише башти нагадують про палац Понінських, а руїни домініканського костелу – про місто Червоноград. До речі, сюди дуже часто приїздять туристи з Польщі.  Коли я там була, зустріла групу поляків, які розповіли, що хотіли б відбудувати цей костел, але Україна поки що ігнорує їхні звернення.   До Першої світової війни палац мав вишукану терасу в італійському стилі та колонаду із 6 кам’яних колон, був оточений великим ландшафтним парком із фонтаном. У с. Касперівці розташована Касперівська ГЕС, яка діє з 1963 року. Неподалік на Дністрі знаходиться не надто популярна база відпочинку, де дуже чиста вода, у якій можна купатися та вудити рибу,  Сюди не дуже просто дістатися, оскільки село знаходиться у глибині Заліщицького району, але туди хороший рух машин.   Навколо Касперівської ГЕС рекреаційна зона з водосховищем – місце оздоровлення і відпочинку. Як доїхати: З Києва їхати по трасі Київ-Чоп. Зробити поворот на  Тернопіль у Тараканові. Діставшись до Тернополя, застопити машину до с. Велика Березовиця, а звідти можна стопити на Заліщики.   Корецький район, Рівненська область За 63 км від Рівного знаходиться містечко Корець, головною архітектурною принадою якого є замок князів Корецьких-Острозьких (XIV ст.). Він протягом століть змінювався від оборонної споруди, з неприступними мурами, до панського палацу у стилі бароко. Незважаючи на те, що за замком майже ніхто не доглядає, він у дуже хорошому стані.  Неподалік Корецького замку знаходиться Кам’яний підйомний міст, який зберігся і до нашого часу.  Як доїхати: Їхати по трасі Київ-Чоп. За 35 перед м. Рівне буде поворот на Корець.   На сучасному гербі міста Корець зображено надбрамну вежу замку Корецьких-Острозьких Бучацький р-н, Тернопільська область  У Бучачі є декілька цікавих місць, які варто відвідати. Перше – Бучацька ратуша, зведена приблизно у 1750 році з ініціативи Миколи Потоцького у стилі класичного бароко.  Ратуша являє собою двоповерхову споруду висотою 35 м, над якою височіє двоярусна вежа з великими вікнами. Щоправда, первісно ратуша була 53 м заввишки за рахунок 18-метрового шпиля, але його було втрачено під час великої пожежі 1865 року. На жаль, майстрів, які б відновили шпиль, не знайшлося.   Ратуша перебуває на реконструкції з початку 2000-их Друге – руїни Бучацького замку, від яких будуть у захваті поціновувачі старовини.   Замок багато разів руйнувався, але завжди потім відбудовувався. Особливо часто проходив процес руйнації та відбудови у XVI ст. через часті татарські, рідше турецькі та молдовські напади. Третє — Василіянський монастир.   Приміщення монастиря стало центром освітньої діяльности у Бучачі: спочатку тут діяла школа-інтернат (конвікт) для дітей із бідних родин, проводилися теологічні курси для діючих священиків. Потім вона була реорганізована у гімназію Василіян.  Діяльність Бучацького монастиря була заборонена радянською владою у середині 1946 року. Ця заборона довела монастир до стану руїни, де вже не було придатних для життя помешкань.  У березні 1991 року, після 45-річної вимушеної перерви, у Бучацький монастир Воздвиження Чесного Хреста Господнього повернулися отці Василіяни.   Для відновлення пам’ятки у Канаді було створено Фонд допомоги Бучацькому монастирю. Реставраційно-будівельні роботи були розпочаті у 1992 році і тривають до сьогодні. У с. Підзамочок, що знаходиться на річці Стрипа, розташований замок, який був збудований 1600 року Яном Збожним Бучацьким. Про це свідчить збережений напис над головною в’їзною брамою. Замок знаходиться не в дуже хорошому стані, але його час від часу ремонтують місцеві жителі за кошти сільської громади.   Входить до складу Національного заповідника «Замки Тернопілля» Також у Підзамочку щовесни проводять мотокроси. Сюди з’їжджаються роверисти-екстримали з усієї України.  Мандруючи Бучацьким районом, також варто завітати до села Сопілець. Там дуже гарна природа, а якщо буде хороша погода, то з пагорбів можна  милуватися Карпатами.  Як доїхати: З Києва по трасі Київ-Чоп. У Тараканові – поворот на Тернопіль. Діставшись до Тернополя, звідти треба доїхати до с. Велика Березовиця і звідти можна стопити на Бучач.   Жовківський р-н, Львівська область  Жовківський замок належить до архітектурних пам`яток епохи Відродження, яких на території України не так уже й багато. У замку свого часу гостювали Іван Мазепа й імператор Петро I.  Замок був дуже пошкоджений під час Другої світової війни, після чого його відбудували. Реставраційні роботи проводилися у  1972-1975 роках. З приходом радянської влади будівлю стали використовувати як державну установу.   Пізніше замок перетворили у житловий будинок. Зараз там діє невеликий музей, що розповідає історію міста, а також відкриті туристичний інформаційний центр та адвокатська контора.   Замок побудований з цегли і каменю. Чотирикутний у плані із вежами на кутах, оточений ровом із водою. Як доїхати: По трасі Київ-Чоп доїхати до Львова, у Львові дістатися Галицького перехрестя. На Галицькому перехресті вийти на міст і стояти у бік траси на Раву Руську або на Червоноград.   Бакота (Кам’янець-Подільський район, Хмельниччина)  Всі знають, що Кам’янець-Подільський – столиця замків. Проте мало кому відомо, що у цьому районі також знаходиться «українська Атлантида» – затоплене селище Бакота. Раніше це було місто було столицею Пониззя княжих часів і являло собою укріплений замок та печерний монастир, збудований нібито самим Антонієм Печерським (він згодом на київських горах заснував Києво-Печерську лавру). У монастирських келіях ховалися місцеві жителі під час набігів кочовиків.   “Місто, яке пережило численні ворожі навали, перестало існувати недавно — 1981 року, коли його затопили водами Новодністровської ГЕС.” Сюди аквалангісти приїжджають у пошуках пригод, а місцеві говорять, що під водою можна милуватися шпилями замків. Як доїхати: з Києва у Тернопіль, звідти до Хмельницького, а з нього – до Кам’янця-Подільського. Там вже можна дістатися до Бакоти – км 60.   1996 року обвал верхньої скелі Білої гори знищив основну масу печер та усипальницю з настінними розписами і фресками XI-XIII століть. Лише в одному місці збереглися залишки келій і поховань монахів, нечисленні руїни Михайлівської церкви і покинуті фруктові сади. Як доїхати: з Києва у Тернопіль, звідти до Хмельницького, а з нього – до Кам’янця-Подільського. Там вже можна дістатися до Бакоти – км 60. До Бакоти також можна доїхати власним транспортом – до села Грушка Староушицького району, потім до Каштанівки і до берега Дністра. Автобусом можна їхати із Хмельницького до Старої Ушиці, або з Кам’янця-Подільського.   Секрети мандрів автостопом по Україні  Дуже люблю подорожувати автостопом по Україні, оскільки тут немає автобанів (швидкісні європейські дороги, на яких можна стояти лише перед автострадою, на паркінгу чи заправці. І в цьому дуже великий мінус). В Україні можна стопити будь-де.  Загалом коли я почала мандрувати автостопом (моя перша поїздка була з Києва у Черкаси), то автостоп-культура була не дуже популярною в Україні. Зупинялися здебільшого лише водії фур. Але за 4 роки це явище стало досить впізнаваним — тепер я стоплю лише легкові автомобілі.  Якщо говорити про те, де це робити краще, то на мою думку, автостоп у західній Україні кращий, ніж на східній чи у центрі. А от у Житомирі та Умані взагалі чорні точки для автостоперів. Не знаю чому.  Стосовно локацій, то у міста доїхати на автостопі зовсім не складно, а от у села – проблемно, оскільки там малий потік автотранспорту. І наостанок: автостоп – це не лише економія коштів, а й нові друзі, приємні знайомства, відкриття. Ночую я зазвичай у людей, з якими знайомлюся у населених пунктах, куди приїжджаю.  А коли мандрувала з лекціями Тернопільщиною – розповідала школярам про мандри автостопом – ночувала і харчувалася здебільшого у школах. Загалом 3-місячна поїздка обійшлася мені у 51 грн.   Автостопниця Наталя Доморослова І наостанок Кілька сервісів, які допомагають автостоперам під час мандрів: Нотатки мандрівника та Студкауч. Тут можна познайомитися з цікавими людьми, знайти компанію в дорогу, дізнатися про досвід інших мандрівників, а також – отримати допомогу та знайти місце ночівлі. Джерело: Колісник Тетяна tokar.ua

Ціни на нерухомість в Чехії за останні три роки, стрімко зросли і ніщо на разі не передбачає їх спад. Незважаючи на зниження прибутковості з оренди, залишаються популярними інвестиції в нерухомість – вважається що це безпечний та стабільний дохід. За даними Чеського статистичного управління, ціни на нерухомість в середньому по всій країні продовжують зростати. Інфляція в Чехії зростає. Споживчі ціни в червні виросли на 2,3 %. Це більше, ніж в середньому ЄС. На рівень інфляції в даний час має найбільший вплив зростання цін на продукти харчування. Швидко дорожчає і нерухомість. З іншого боку, ціни на паливо падають. «Швидке зростання цін на житло є істотним інфляційним ефектом сьогодення, точніше останніх 2-3 років. Міжрічне зростання цих цін досягло в першому кварталі позначки 12,8 %. І посунуло так Чеську Республіку на перше місце в ЄС.» повідомляє президент CSO Iva Ritschelová. Середньорічне зростання цін на житлову нерухомість в ЄС в першому кварталі склало 4,5 %. Від року 2000 темп зростання цін на чеське житло збільшився вже втретє. Вперше це було у 2003 році, перед вступом до ЄС, і в 2008 році в зв’язку з бумом нерухомості в багатьох європейських країнах. Сьогоднішня фаза зростання цін розпочалась у 2014 році. З того часу ціни на житло стрімко зростають, і навіть перевищили свій історичний максимум. В ЄС ціни на квартири, будинки та земельні ділянки розвиваються поступово. Причиною є сучасне економічне зростання а оптимістичні очікування, також низькі ставки за іпотечними кредитами. Ціни нерухомості в довгостроковій перспективі зростають набагато швидше, ніж індекс споживчих цін. У регіональному порівнянні, найвищі в Празі. « Ціни на квартири  в столиці між 2000 – 2015 р. виросли на 135 %, а вартість будинків на 65 %.  Вплинуло на це, серед іншого, невідповідність між попитом і пропозицією.  В даний час попит перевищує пропозицію, тому ціни зростають швидше. Продавець має більше бажаючих придбати житло, тому це дозволяє йому спокійно підвищувати ціну. Найдешевші квартири продаються в регіоні Усті над Лабем, де в цих роках зросли на 52 %. Для прикладу, середня вартість квартири в Празі зросла майже на мільйон крон, в той час як в Усті тільки на 190 000 крон. Найповільшіне зростає ціна на квартири і в Младій Болеславі – приріст складає 13%. Ціни на вторинне житло в Празі і околицях наближаються до вартості новобудов. Причиною знову ж таки є високий попит і недостатня пропозиція нових квартир. Важливу роль в стимулюванні зростання цін на нерухомість зіграли також іпотечні ставки. У 2016 році банки пропонували відсоток в розмірі 1,59%.  До листопада 2016 року в Чехії можна було оформити стовідсоткову іпотеку. Відповідно попит на нерухомість в кредит зберігався на високому рівні. Прогнози. Судячи з того, що відбувається на ринку сьогодні, і спираючись на аналітичні дані, можна сказати, зростання цін на житло не зупиниться. Інвестування в нерухомість і далі  буде залишатись чудовим способом збереження і примноження фінансів. Якщо ви зацікавлені в іпотечному кредиті або ж хочете дізнатись, як працює система фінансування житла в Чехії, та отримати незалежну оцінку всіх місцевих банків, невагайтесь, звертайтесь за допомогою, і ми разом знайдемо безпечне вирішення питань Вашого житла.   Юрій Остафічук - радник в області іпотечного кредитування, інвестицій, страхування та планування пенсії  для UAPORTAL.CZ Електронна пошта: jurij@ostafichuk.cz Моб.телефон: +420 777 08 19 19 foto : Miluju Prahu