З 1 січня 2018 року в Україні розпочато медичну реформу. Це означає, що упродовж двох років в країні має значно покращитися якість надання медпослуг та піднятися рівень зарплат медперсоналу. Держава, при цьому, не залізатиме у кишені українських споживачів: формат платних послуг існуватиме, але він має бути офіційним і прозорим для всіх. Головне завдання для українців зараз - знайти найкращого сімейного лікаря і укласти з ним контракт до квітня. Довготривалі суперечки, спротив головній реформі в Україні, вже позаду. Тепер система МОЗ України має великими стрибками пройти всі стадії переходу від пострадянської медицини до сучасної європейської.   Суть медичної реформи у тому, щоб спрямувати кошти на фінансування потреб пацієнтів, а не на підтримку мережі лікарень, кажуть автори. Замість бюджетного фінансування закладу, держава  буде купувати у закладу послуги, за бюджетні кошти. Відповідатиме за це Національна служба здоров’я України. Тобто, послуги медичних працівників первинної ланки (допомога швидкої, сімейний лікар, педіатр, терапевт) для пацієнтів будуть повністю безоплатними, за них платитиме держава. Проте, перелік платних послуг обов’язково з’явиться, зараз він перебуває в стадії розробки. Також, зараз збирається інформація для визначення вартості послуг і реальних потреб населення. З 2020 року держава фінансуватиме тільки ті установи, які надають якісні послуги. Їх перелік щорічно визначатиметься Кабміном. Також, мають зникнути ситуації, коли лікарні фінансуються державою не на підставі реально зробленої роботи, а в залежності від кількості населення, яке мешкає у тому чи іншому районі. Наприклад, за умов однакового фінансування, лікарня «А» зробила 1000 оперативних втручань, а лікарня «В» лише 200. За таких умов, послуги лікарні «А» коштують у 5 разів дешевше ніж ті, що надають в лікарні «В». Важливою складовою реформи є те, що лікарні отримають автономію і стануть комунальними підприємствами. Тобто, де-юре, власниками закладів залишаться громади, а медзаклади отримають право самостійно займатися управлінням та розподілом коштів. Роль місцевих бюджетів зміниться. До їх обов’язків буде входити ремонт обладнання, приміщень, підтримка інфраструктури. Держава буде відшкодовувати вартість послуг. Що зміниться для лікарів Головне, що зарплата лікаря тепер залежатиме від того, скільки пацієнтів до нього звернулось. На кожну людину в рік виділятиметься 370 гривень. Тобто, зарплати «усім порівну» більше не платитимуть. Це стимулюватиме лікарів до якісної роботи  і має знищити корупційну складову, вважають автори реформи. Звичні «подяки» від пацієнтів тепер не будуть потрібні, а ті, до кого не підуть пацієнти не отримають ані грошей, ані подяк. Також, лікарі мають зареєструвати так зв. ФОП. Виходячи з того, що держава сплачуватиме 370 гривень за кожного пацієнта на рік, дохід ФОПа у разі повної завантаженості, а також оплаті оренди, роботи медсестри, може становити до 30-35 тисяч гривень на місяць. Лікарня отримуватиме близько 800 тисяч гривень в рік на одного лікаря та його потреби. Розподіл коштів – це вже питання домовленості спеціаліста та керівника закладу. Проте, заощаджувати на пацієнтах буде неможливо, адже держава сплачує саме за їх кількість. Якщо пацієнт залишиться незадоволеним та знайде кращого фахівця, гроші вже отримуватиме інша лікарня або лікар ФОП. Ця конкуренція серед фахівців має створити якісний медичний сервіс в Україні. Сімейний лікар – стане стовпом оновленої медицини. Для того, щоб отримати ліцензію сімейного лікаря, потрібно пройти навчання, яке триватиме лише півроку. Працювати можна на базі поліклініки або відкрити ФОП та орендувати приватний кабінет. До ФОПів будуть додаткові вимоги: винайняти медичну сестру, асистента, забезпечити певні умови. Автори законопроекту радять лікарям об’єднуватись і створювати групові практики, де декілька лікарів мають єдине приміщення та обслуговуючий персонал. Це допоможе заощадити кошти й знизити видатки. Що зміниться для лікарень Лікувальні заклади набудуть більшої самостійності в питанні розподілу фінансів. Згідно законопроекту 6327, «органи місцевого самоврядування в межах своєї компетенції можуть фінансувати місцеві програми розвитку та підтримки комунальних закладів охорони здоров’я, зокрема оновлювати матеріально-технічну базу, робити капітальний ремонт закладу, підвищувати оплату праці медичних працівників (програми «місцевих стимулів»), а також забезпечувати місцеві програми надання населенню медичних послуг, які потребують мешканці». Це означає, що тепер медичні заклади перетворюються на самостійні установи, які працюють за ринковими правилами. Лікарні вторинної ланки, такі, як пологові будинки, будуть отримувати бюджет на свої послуги, виходячи з того, скільки цих послуг можуть надати. Але, якщо пацієнтів надійде більше, то держава сплатить різницю. Наприклад, пологовий будинок подає бюджет з розрахунку, 600 породіль на рік, а якщо надійде 610, за додаткових 10 сплатить держава. Зарплатня лікарів визначатиметься керівництвом клініки. Які визначатимуться на конкурсних засадах. Єдине положення, щодо конкурсу на керівні посади розробляє профільне міністерство, а обиратиме керівників місцева влада. Якою буде медицина в селах За ініціативою Президента, зареєстровано законопроект про сільську медицину. Кабмінівський пакет законопроектів щодо державних фінансових гарантій стосується фінансової доступності медичної допомоги. Право вибору пацієнта тут ключове, а заклади мають боротися за пацієнта. Але це реальна модель у містах, з сільською ж місцевістю величезні проблеми. Купити медичну послугу для громадянина у сільській місцевості буде неможливо. Тому президентський законопроект стосується саме фізичної доступності медичної допомоги. Згідно законопроекту держава повинна профінансувати реорганізацію існуючої мережі, аби пацієнт мав куди звернутись за якісною медичною допомогою. Для цих цілей у бюджеті заплановано 4 млрд грн на наступний рік. Також, окремо розглядається питання для лікарів в сільській місцевості. Тепер громада може вибрати певного медпрацівника, і він гарантовано отримає амбулаторію та виплати за кожного жителя. Місцеві органи влади заохочуватимуть медиків, - наприклад, надаватимуть їм житло, забезпечуватимуть амбулаторію всім необхідним. Проте, поки що не ясно, як буде з селищами де проживає мало мешканців. Можливо буде один лікар на декілька сіл, або в кожному свій... НСЗУ – як страхова медицина Відтепер медичні послуги формально надаватимуться на страховій основі, проте жодних додаткових відрахувань через це українці не робитимуть. Буде створено Національну службу здоров’я України (НСЗУ), що, фактично, виконуватиме роль страховика. Гроші на покриття видатків надходитимуть до цієї фінансової організації з державного бюджету. Саме ті податки, які сплачують громадяни України, і будуть своєрідними "страховими внесками", які підуть на їхнє медичне обслуговування. За даними міністерства охорони здоров'я, у 2016 році кожен українець через податки сплатив на медицину в середньому 1764 гривень. Національна служба здоров’я буде центральним органом виконавчої влади, який створює та контролює Кабінет міністрів. Це саме та структура, яка займатиметься замовленням послуг для пацієнтів, управлінням бюджетом і його розподілом між медичними закладами. А от замовляти послуги НСЗУ будуть орієнтуючись на вибір громадянами того чи іншого закладу охорони здоров’я. Таким чином, діятиме принцип «гроші ходять за пацієнтом». Бюджет НСЗУ на наступний рік запланований у розмірі 13,5 млрд грн. Оплата по рахунках надходитиме з Державної казначейської служби. МОЗ запевняє, що така модель найменш корупційна, адже всі розрахунки перевірятиме Національне агентство з питань запобігання корупції та ревізійна служба. Також ця служба здійснюватиме контроль за використанням перерахованих коштів.   У наступній частині статті ми розкажемо вам про те, що реформа принесе паціентам та про плановані терміни впровадження окремих етапів реформи.   У матеріалі викристані джерела: Реанімаційного пакету реформ, сайту "Здоров інфо", dw.com.ua foto: pxhere.com Автор: Наталя Мізюкіна спеціально для UAPORTAL.CZ 

   Пан Цветан, якому 67 років, їздив на заробітки до Чехії від дев’яностих років, за цей час він працював у різних агентствах. У квітні 2017 пережив важкий перелом ноги і відтоді є непрацездатним. Агентство, на яке працював пан Цветан, розірвало із ним після нещасного випадку всі стосунки і упродовж усієї доби непрацездатності, не виплачувало ані крони компенсації. Пан Цветан мешкав у гуртожитку, і жив тільки з державної фінансової допомоги по стану здоров’я. Після дуже складного періоду, коли він власними силами та з допомогою адвоката намагався отримати втрачені гроші, у нього закінчились заощадження, та чоловік опинився на вулиці. Потім його прийняли до себе співробітники Дияконії Євангелістської церкви чеських братів. Ситуацію пана Цветана, яка ілюструє проблематику іноземців на чеському ринку праці, не вирішено по сьогодні. З якими формами зловживання зустрічаються іноземні працівники та які рішення пропонують організації, що займаються вирішенням проблематики на практиці? 67-річний пан Цветан їздив на заробітки до Чехії від дев’яностих років. У році 2011 він зупинився у Чехії надовго і до Болгарії вже не повертався. За цей час він працював у різних агентствах з працевлаштування по всій Чеській Республіці. В одному з таких агентств спочатку він працював як зварювальник, начебто без підписання дійсного договору. Заробітна плата але була в порядку, і з власних слів пана Цветана, він був задоволений. Опісля працював на підробітках у фірмі в Ниржанах(Nýřanech). На роботу його возили машиною, він мав чипову карту на чуже ім’я, якою обмінювався і з іншими працівниками. Пан Цветан у розмові з представниками Дияконії додає: «Я там ніде не був зареєстрований. Цветана там не існує, я мав тільки той чип. Ми отримували 90 крон на годину та працювали по 12 годин. Там я був приблизно 15 днів. Так само бувало і в інших місцях».   Фото: Pexels НАЧЕ З РАБАМИ Від жовтня позаминулого року пан Цветан працював у великій фірмі у місті Плзень – без договору, лиш на основі усної домовленості з агентством. З його власних слів, заробляв від 110 до 150 крон чистого заробітку за годину – як і було узгоджено. Працював приблизно 7-8 годин на позиції зварювальника. Працював і на вихідних та у святкові дні, завжди за ту ж платню. Відпустки пан Цветан не мав.   У квітні 2017 року чоловік постраждав від перелому ноги із ускладненням і відтоді є непрацездатним. Агентство, на яке він працював, перестало з ним спілкуватись,  і упродовж усієї доби непрацездатності не виплатило ані крони компенсації. На робочому місці, куди пана Цветана свого часу направило трудове агентство, травму було зафіксовано – але в агентстві не зафіксували нічого. Агентство лиш виплатило йому 6 тисяч крон на руки з тим, що більше йому дати не може. «З нами обходились наче з рабами – коли нас посилали кудись, ми мусили їхати. У нас не було відпустки, понаднормовий час не був оплачений. Ніхто нам нічого не казав, після тієї травми я вже нічого не отримав. Уся ситуація просто жахлива, ніде не маєш захисту» - розповідав працівникам Дияконії Цветан. Фото: Wikipedia БЕЗ ЗАОЩАДЖЕНЬ, ЖИТЛА І МОЖЛИВОСТЕЙ Пан Цветан мешкав у гуртожитку, жив тільки з державної фінансової допомоги по стану здоров’я від Празького відомства соціального забезпечення – це становило 5 тисяч крон на місяць. Після дуже складного періоду, коли він власними силами та з допомогою адвоката намагався отримати втрачені гроші, у нього закінчились заощадження. Продав телевізор, планшет і увесь свій маєток, аби сплатити орендну плату. Але вже на початку листопада не мав грошей на сплату оренди й опинився на вулиці. Чотирнадцять днів жив без даху над головою, звернувся до міграційної служби в поліцію, звідки його лише перенаправили до Дияконії Євангелістської церкви чеських братів – центру для Західної Чехії. Тут його прийняли працівники, котрі займаються людьми у складних життєвих ситуаціях, заплатили у співпраці з організацією LaStrada екстренне житло та почали займатись ситуацією пана Цветана. Знайти рішення не вдалось до сьогоднішнього дня, навіть із допомогою працівників Дияконії. Працівникам вдалося довести, що на момент отримання травми пан Цветан дійсно був працівником у агентстві – згідно з договором та з виписок зі страхової. Вони об’єднались із Державним відомством з інспекції праці у Плзенській та Карловарській областях, де було підтверджено порушення кодексу праці та інших правових норм. До протизаконних дій дійшло і у випадку, коли після травми пана Цветана на робочому місці агентство знизило його реальний заробіток і замість 150 крон на годину фіксувало лиш мінімальну заробітну плату. Тож пан Цветан втратив значну суму грошей.   На сьогоднішній день агентство має всі підстави для сплати постраждалому та використання обов’язкового страхування, з якого могли б заплатити працівнику. Утім вони навмисно, як стверджують працівники Дияконії, тягнуть із ситуацією та не платять. Пан Цветан живе у стресі та досі не має постійного місця проживання. Мешкає, на жаль, у квартирі без реального дійсного договору, тому не може надавати інформацію про сплачені суми до відповідних відомств. Працівники Дияконії стурбовані, аби він знову не опинився на вулиці. Фото: Wikipedia ІНОЗЕМЦЯМ ЗАГРОЖУЄ БІЛЬША НЕБЕЗПЕКА НА РОБОЧОМУ МІСЦІ ТА БІЛЬШЕ ТРАВМ Історія пана Цветана зовсім не унікальна. Асоціація з інтеграції та міграції (SIMI) займається несприятливою ситуацією на ринку праці від 2012 року, і у співпраці з Організацією для допомоги біженцям та Мультикультурним центром Прага реалізує проект «Іноземні працівники на ринку праці», що спрямований на сприяння рівним правам іноземних працівників та підвищення рівня їх безпеки під час праці. Організації на власній практиці з’ясували, що іноземцям на ринку праці загрожує більша небезпека та частіші травми на робочих місцях. «Незважаючи на те, що загальний відсоток травм іноземців офіційно у Чехії не цілих  3%, осіб травмованих на робочих місцях, на основі різних досліджень значно більше. На жаль, ці травми нерідко мають летальні наслідки. На схожу ситуацію можна розраховувати і у випадку з професійними хворобами» - пояснює соціолог Марія Єлінкова з організації SIMI.   РІЗНІ ФОРМИ НЕВИГІДНОГО СТАНОВИЩА ІНОЗЕМЦІВ Несприятливість ситуації полягає, наприклад, у тому, що іноземці частіше зустрічаються із різними формами зловживання – від недотримання норми робочих годин і нижчої заробітної платні за таку ж роботу, до відсутності захисних пристосувань, абсолютно неприйнятних гігієнічних умов чи в екстремальних випадках обмеження особистої свободи. Проблемою є і часто відсутнє медичне і соціальне страхування. «Дійсне законодавство також змушує значну кількість іноземців користуватись виключно так званим комерційним страхуванням, яке неодноразово критикували за велику кількість обмежень, що не підлягають страхуванню, та й взагалі за їх ставлення до іноземців» - коментує Павел Чижинський, адвокат, котрий співпрацює із Мультикультурним центром Прага. У 2014 році Дияконія займалась конкретною справою групи з 15 румунів, котрі працювали у садівничому кооперативі з головним офісом у Празі, що спеціалізується на сезонному виробництві плетених віночків і значною мірою залежить на роботі іноземних працівників. Вони наймають робітників у Румунії, обіцяючи високу платню. Після цього люди працюють по 12-14 годин на день впродовж 2-3 місяців без вихідного, часто лише за оплату дороги, їжі та житла. Організація звернулась до інспекції праці та до міграційної служби. До вересня 2015 року були виконані всі кроки, яких вимагала інспекція праці (опрацьовані анкети із постраждалими, поданий запит для контролю, виявлені та надіслані рахунки клієнтів). Утім, постраждалі нічого не отримали. Натомість їм порадили звернутися до громадянського суду, який на практиці може тривати роками і для постраждалих у зв’язку з їх соціальним становищем є незадовільною альтернативою. Фото: Flickr ЗЛОВЖИВАННЯ ІНОЗЕМНИМИ РОБІТНИКАМИ «Система зловживання іноземними робітниками є надзвичайно проста і дієва, і схоже, не існує інституції, яка б могла тому запобігати. Працівники отримують обіцяну платню за годину, яку при наближенні терміну виплати перерахують на норми, які неможливо виконати.  Тож частка моментально зменшиться настільки, що після того, коли їм вирахують витрати на дорогу з Румунії, на проживання та харчування, значна кількість працівників ще й залишиться винною роботодавцям» - говориться у коментарі з дослідження порушення трудового права, проведеного завдяки співпраці Мультикультурного центру Прага, Адміністрації Обдусмена у Чехії  та Дияконії Євангелістської церкви чеських братів. Іноземні працівники на території Чехії часто також працюють без укладеного договору, іноді ставлять підпис під текстом, який не розуміють. Вони часто змушені працювати наднормові години без оплати, працюють без права на перерви та відпустки, початкові домовленості часто не дотримуються. Важливу роль також відіграє мовний бар’єр та незнання своїх прав і місць, куди можна звернутись. Фото: Wikipedia ПРОБЛЕМА СТОСУЄТЬСЯ І ЛЮДЕЙ З ЧЕХІЇ «Люди з України, Болгарії, іноді й з Румунії хочуть працювати по 12-14 годин на день на фабриках чи будівництвах, часто мають і дві праці. Хочуть грошей та не усвідомлюють, що це неправильний шлях. Не завжди йдеться про те, що їх змушують працювати по 12 годин на день, навпаки – вони самі того вимагають. Коли ми такій людині запропонуємо пряме працевлаштування на фабриці, де вона буде отримувати 80 крон за годину, більшість українців туди не підуть. Натомість вони підуть до агентства, де зможуть працювати 12 годин за 120 крон на руки зі страхуванням, яке сплачується згідно з мінімальною заробітною платою, та підозрілим контрактом» - наголошує на інший аспект проблеми працівник Дияконії Віктор Румпік.    «Тому вони часто працюють через напівлегальні агентства, проживають у помешканнях по 10 людей, а за 20 років з’ясовують, що не мають грошей на пенсію. І офіційно мають відпрацьовано лиш мінімум. Тут треба підкреслити, що йдеться про людей, котрі працюють з радістю та вдячністю, що можуть надіслати гроші родині додому. У цих людей інші запити, передумови та уявлення про життя. Їм важко щось пояснити» - додає Румпік та звертає увагу, що справжня проблема з’являється, коли щось піде не так, станеться травма чи інші негаразди. «У таких самих умовах як мігранти, знаходяться і працівники з Чехії, Словаччини, Морави на так званому другорядному ринку праці. В кінці-кінців, не має значення, хто є хто, але скоріше хто де працює, на яких позиціях та яким чином» - пояснює Румпік.    Фото: Flickr СИСТЕМАТИЧНІ ПОРАДИ З ОБЛАСТІ ОХОРОНИ ПРАВ Згідно з дослідженням, при міркуваннях та систематичних рекомендаціях у сфері прав іноземних працівників, треба виходити з того, що ці люди є вдвічі більш уразливі – як працівники та як іноземці, котрі мають менше можливостей чи здатностей скористатись своїми правами. З досвіду різних організацій можна сказати, що ситуація на сьогоднішній день була б кращою, якщо б інспекція  мала повноваження примусити роботодавців виплатити працівникам заборговані частки. Подібне рішення було б реально виконати, і це б значно допомогло постраждалим отримати свої гроші. По-друге, як говорять спеціалісти, контроль нелегального працевлаштування мав би бути виправлений так, аби з нього не випливало зобов’язання інспекції автоматично передавати інформацію до чужинецькій поліції. Надзвичайно важливо посилити довіру робітників до того, що метою контролю є охорона їх робочих прав. В області правосуддя допомогло б, якби в законі про перебування іноземців було додано можливість проводити судове засідання за допомогою відеоконференції. Це б допомогло зокрема іноземцям, котрі після втрати роботи були змушені залишити територію Чехії, та продовжують спроби отримати свої гроші з-за кордону. Важливим є також підтримати профспілкові та інші недержавні неприбуткові організації, щоб була частіше використана можливість представництва під час судових засідань – що є дешевшим за адвоката. Фото: Wikipedia «Мігрантам я б порадив вилізти зі своєї мушлі та з мережі земляків. Необхідно цікавитись тим, що відбувається навколо, не вірити всьому, що говорить агентство, посередник, замовник, часто і мафіозі. Цікавитись, де знаходяться організації для іноземців, перед від’їздом знати, куди їду, який буду мати договір, та мати контакт на когось із організацій, що можуть допомогти. Сьогодні, в час Інтернету, отримати таку інформацію досить легко. Утім є люди, які походять з дуже невтішних умов та місць – у такому випадку необхідне потужне втручання місцевих працівників і програм, що борються зі зловживанням, торгівлею з людьми, за рівні умови праці» - радить Віктор Румпік і додає, що інтервенція та освіта мали б мати місце і в країнах походження іноземних працівників. «Хоч і досі є правдою, що мігрують зазвичай більш досвідчені люди, котрі мають ширший світогляд і вважаються здатними виїхати за кордон, існують ситуації – у звичайному житті банальні – що закордоном стають ризиковими. Якщо ми ці ризики подолаємо, міграція стане вигідною і для країни вихідця, і для приймаючої країни» - додає він. За словами Румпіка, надзвичайно важливими є також зміни згори. Наприклад, регулювання працевлаштування через агентства, контроль відправлення працівників на робочі місця та більш прозоре працевлаштування на другорядному ринку праці. «Зміни знизу проводити дуже складно. Соціальна служба, як наприклад, ми (Дияконія), намагається працювати превентивно, але часто ми є саме тими, хто гасить величезні проблеми мігрантів, спричинені підозрілими працедавцями. Ми там, де не вистачає кодексу праці, інспекції праці та міграційної служби. Хоч ми з тими суб’єктами і співпрацюємо, деякі «пожежі» без систематичних змін погасити не вдасться» - додає спеціаліст.   Матеріал перекладено з сайту hatefree.cz Переклад: Маргарита Голобродська, спеціально для UAPORTAL.CZ

  Результати парламентських виборів у Чехії породили побоювання, що Прага увійде у гостру конфронтацію із Брюсселем та може поповнити список європейських "друзів Кремля". Такий ризик посилюється можливістю переобрання на другий термін чинного президента Мілоша Земана.  Втім, існує чимала вірогідність протилежного сценарію – поразка дружнього до РФ президента може додатково посилити підтримку України Чехією. Тим більше, що до цього спонукають і нинішній стан економічних зв'язків, і поступова руйнація стереотипів.  Про виклики та можливості чесько-українських відносин ЄвроПравда поспілкувалася з послом України у Чехії Євгеном Перебийносом.    – У Чехії вже пройшов перший тур президентських виборів. Що він означає для України? – Поки результати виборів підтверджують прогнози чеських соціологів. Президент Мілош Земан отримав трохи менше, ніж очікувалося, проте це перевищує межі похибки. Боротьба ще не завершена. Конкурент Земана має високі шанси на перемогу, але навряд чи можна розраховувати, що всі виборці, які голосували за кандидатів, котрі згодом підтримали Драгоша, прийдуть знову на дільниці і проголосують саме за нього. – Їржі Драгош є більш дружнім до України політиком, аніж Земан. Однак чи можливо розраховувати на зміну курсу Чехії у випадку його перемоги? – Не варто забувати інше питання – яким буде уряд. Адже ситуація з ним досі нестабільна (16 січня парламент проголосував за вотум недовіри уряду. – Ред.). Втім, переконаний – у разі перемоги Їржі Драгоша можна очікувати більш проєвропейського курсу уряду і, мабуть, також і більш проукраїнського. – А як ви оцінюєте станом на зараз урядовий курс щодо України? – Перш за все, нинішній уряд працює лише трохи більше місяця, і на цей місяць припали свята. Тому особливих нагод для озвучення своєї позиції в нього не було. Важливо, що новий уряд дотримується принаймні не менш чіткої і жорсткої позиції щодо російської окупації в Україні, російської агресії щодо України, ніж попередній. Тому позиція Чехії щодо ключових для нас питань не змінилася.  "Чехія давно обрана російською пропагандою як один із форпостів у Центральній Європі" – Вважається, що Чехія – це країна, де російська пропаганда досить успішна. Наскільки це відповідає дійсності? – Складно сказати, з яких причин, але Чехія давно обрана російською пропагандою як один із форпостів у Центральній Європі. Мабуть, недаремно російське посольство у Празі за кількістю співробітників і представників різних російських спецслужб є одним із найбільших у світі. Звичайно, тут надзвичайно потужним є проросійське лобі. Однак у Чехії зараз працює дуже багато неурядових організацій, які займаються темою російської пропаганди, а при Міністерстві внутрішніх справ створено Центр протидії тероризму і гібридним загрозам. Тут є серйозні побоювання щодо впливу РФ на внутрішню політику і, зокрема, на перебіг президентських виборів. – Чехія була першою країною, де була спроба відкриття так званого "представництва ДНР", що могло стати прецедентом для інших країн… – Це справді невипадково, адже у Чехії історично існують певні проросійські сентименти. Недаремно ж, мабуть, у Чехії вже 25 років стабільно у парламенті засідає комуністична партія, чого немає в жодній іншій країні Центральної Європи, а комуністична партія тут завжди була пов’язана саме з проросійськими настроями. Але треба віддати належне чеському МЗС, яке знайшло можливість протистояти таким спробам саме демократичними інструментами – через звернення до суду. Влітку цей центр був ліквідований, хоча зараз ще триває процедура апеляції. – Нещодавно з’явилась інформація щодо притягнення до відповідальності громадян Чехії, які воюють на боці терористів на Донбасі. Чи є це поодиноким випадком чи системним? Адже в деяких країнах уряди відмовляються це помічати… – В Чехії уряд це помічає. Більше того, ми маємо досить тісну співпрацю по лінії правоохоронних органів, відбувається обмін інформацією про таких громадян. Наразі звинувачення було висунуто одному з тих чеських громадян, які воювали на боці Росії на Донбасі. Справа ще не дійшла до суду, оскільки є проблеми з доказовою базою. Крім того, чеське законодавство забороняє брати участь у бойових діях у військових підрозділах інших держав. Втім, якщо йдеться про незаконні формування на території окупованої частини Донбасу, то тут чеські правоохоронці змушені застосовувати інші статті, оскільки державними ці формування назвати не можна. Зараз вже є пропозиції щодо внесення змін у законодавство і розширення тлумачення цієї норми й на незаконні формування. Але поки що розслідування відбуваються за статтями про підтримку терористичної діяльності або участь у підготовці терористичних актів. – Скільки зараз відкритих справ і, за вашою оцінкою, скільки в принципі громадян Чехії воюють чи воювали на Донбасі? – Щодо доведених справ я можу сказати про одну. Але, наскільки мені відомо, чеські правоохоронні органи розслідують понад 10 таких справ. Що стосується кількості тих чеських громадян, які брали участь у бойових діях на Донбасі, думаю, що таких може бути близько 20. Можливо, обвинувачень пред’явлено ще не так багато, але справи розслідуються, і в разі, якщо буде зібрано достатню кількість доказів, обвинувачення будуть висунуті. Із міністром промисловості і торгівлі Чехії Томашем Гінером – Повертаючись до нового чеського уряду... Ви казали, що в принципі орієнтація фактично не змінилася, тобто він залишається не менш дружнім до України. У чому це проявляється? – Минулий рік був досить продуктивним з точки зору нашої економічної співпраці. Зокрема, наш експорт зріс на 25%. Чехія надзвичайно зацікавлена у продовженні економічної співпраці з Україною. Є сфери, в яких ми бачимо значні перспективи. Це і енергетика, наприклад, участь Чехії, чеських компаній, у добудові реакторів на Хмельницькій атомній електростанції, і участь у модернізації електромереж та їхній інтеграції до європейських, в модернізації наших газотранспортних мереж. Крім того, у нас є інтереси щодо закупівлі деяких видів військової техніки у Чехії. До речі, Чехія є однією з тих небагатьох держав, які зняли всі обмеження на можливий продаж зброї та військової техніки Україні. – Проте завжди є ризик, що Росія здатна запропонувати більше, ніж Україна. Зрештою, Чехія – серед країн, що найбільше потерпають від російських харчових контрсанкцій. – Це не зовсім так, хоча така інформація часто вкидається у суспільство. Насправді шкода від російських санкцій є, але вона, якщо подивитися в цифровому вираженні, є мінімальною. Падіння, пов’язане з санкціями, складає менше 1%. Більшу шкоду товарообігу з РФ спричинило падіння вартості рубля – багатьом чеським підприємствам стало невигідно поставляти продукцію до Росії. Станом на сьогодні Чеська Республіка є тією країною, яка чітко стоїть на позиціях солідарності та спільної позиції ЄС стосовно антиросійських санкцій. І прем’єр-міністр Чехії Андрей Бабіш був серед тих лідерів держав, які в грудні на саміті ЄС одностайно підтримали продовження антиросійських санкцій ще на півроку. – А з іншого боку, президент Земан під час візиту до Москви та Сочі заявив, що з ним прибуло 130 чеських бізнесменів підписувати контракти. – Справді, інтерес до співпраці з Росією серед чеського бізнесу досить високий. Але потрібно сказати й те, що Чехія дуже чітко дотримується санкційного режиму. Тобто всі ті контракти, які хтось укладав або має намір укладати з Росією, проходять через відповідні структури чеського уряду і аналізуються на предмет того, чи не порушують вони санкції. Було кілька випадків, коли потенційні контракти, які порушували санкційне законодавство, призупинялися чеським урядом. "Чимало українських громадян, які легко отримують дозволи на роботу в Польщі, потім опиняються в Чехії" – Чи може вплинути на курс Чехії конфлікт із Брюсселем щодо прийому мігрантів? – Я не бачу тут прямого зв’язку. Дійсно, нинішній чеський уряд дуже чітко виступає проти квот на розподіл мігрантів та за формування Євросоюзом інших підходів до міграційної політики – вкладення коштів у попередження міграції. Але незважаючи на це, нинішній чеський уряд навіть виразніше, аніж попередній, виступає за більш активне залучення української робочої сили в чеську економіку. З одного боку, він виступає проти мігрантів з країн Близького Сходу й Африки, а з іншого боку – готовий робити конкретні кроки для того, щоб спрощувати працевлаштування українців, оскільки Чехія традиційно має надзвичайно позитивну історію залучення української робочої сили. – Чи можливе повторення польського кейсу? Тобто поки що Польща – єдина країна, де українці можуть працювати без додаткових дозволів, лише за наявності біометричного паспорту? – Не думаю. Хоча чеський уряд декларує бажання активніше залучати робочу силу з України, проте процедура працевлаштування українців є надзвичайно складною. І в деяких випадках вона триває десь 5-6 місяців. Через це уряд критикують ті чеські підприємці, які зацікавлені отримати робочу силу з України, вони закликають спростити цю систему. У відповідь на це чеський уряд ініціював спеціальні проекти, якими передбачено збільшення кількості дозволів на роботу саме для громадян України з 3,5 тисяч до 7 тисяч на рік. – Не так і багато… – Так, тут не йдеться про ті масштаби, які сьогодні існують у Польщі, де видаються сотні тисяч дозволів. До речі, це надзвичайно ускладнює роботу і нам, тому що чимало українських громадян, які легко отримують дозволи на роботу в Польщі, потім опиняються в Чехії. А працювати тут з польськими дозволами – незаконно. Тому громадяни, які ведуться на такі пропозиції з боку деяких недобросовісних посередників і роботодавців, потім часто отримують заборону на перебування в Чехії за незаконне працевлаштування і депортацію. – Скільки наших громадян так депортували? – За минулий рік йдеться про десь трохи більше ніж тисячу осіб. Йдеться переважно про так звану м’яку депортацію. Тобто їх не хапають і вивозять, а просто ставлять у паспорт штамп, на підставі якого вони мають до певного числа залишити територію Чехії. – Без права в’їзду в ЄС? – Так, без права в’їзду в ЄС. Залежно від того, за яких обставин було порушення – від року до трьох. Тож ситуація, яка сьогодні існує в Польщі, Чехії не загрожує, хоча у деяких чеських політиків також інколи проскакує така риторика, яку ми нерідко чуємо в Польщі: "Ось, мовляв, дивіться, для чого нам мігранти зі Сходу, ми тут вже приймаємо українців". – Чи можливе збільшення цієї квоти? – Судячи з того, що декларує новий уряд, збільшення цієї квоти можливе. Наразі в уряді декларується, що чеська економіка потребує 200 тисяч робочих рук. Фактично, в чеському суспільстві є консенсус про те, що саме українці є найбільш комфортними для них людьми, які з точки зору адаптації до місцевих умов, можливості швидкого вивчення мови, а також того, що це надзвичайно працьовиті люди, могли б заповнити ці робочі місця. З іншого боку, коли заходить мова про це зі мною, я наголошую, що у нас немає жодного наміру штучно стимулювати цей процес, оскільки ми зацікавлені в тому, щоб ці люди залишалися в Україні і працювали на нашу економіку. Тому я закликаю чеських підприємців не намагатися вивозити українських громадян на роботу сюди, а навпаки, відкривати підприємства в Україні і платити їм ту саму зарплатню в Україні. Крім того, якщо вже чеський уряд хоче отримати більше українських працівників тут, у Чехії, то необхідно зробити більш прозорим процес працевлаштування. Ми, як посольство, будемо уважно стежити за тим, щоб права наших громадян повністю дотримувалися, щоб вони мали належні соціальні гарантії і таку саму зарплатню, як і громадяни Чехії. "Чеські стереотипи про українців вже змінилися після Революції гідності" – Ще одна тема, яка минулого року з’явилася у відносинах між Україною та Чехією – перепоховання видатних українців або рятування їхніх могил. Що зараз із цим відбувається? – Після того, що рік тому відбулося з могилою Олександра Олеся, ми зрозуміли, що мусимо взяти цю ситуацію під контроль. Протягом року була активізована робота Товариства охорони українських пам’яток у Чехії, зокрема, зі створення реєстру українських поховань. Також ми розпочали процес адопції тих могил видатних українців, які зараз перебувають без опіки, тобто в яких немає власників, оскільки в Чехії кожна могила повинна мати власника. Якщо могила не має власника, вона може бути виставлена на продаж. Для того щоб уникнути цього, ми разом з українськими організаціями і за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ минулого року цей процес почали, і було адоптовано уже кілька могил видатних українців.   – А скільки це коштує? – Це коштує 7,5 тисяч крон на 10 років. На різних кладовищах по-різному, але ми зараз ведемо мову насамперед про Ольшанське кладовище у Празі, на якому поховано найбільше видатних українців. І тільки після того, як могила є адоптованою, ми можемо її ремонтувати. – Яка кількість таких могил? – Сьогодні йдеться десь про 15 могил видатних українців, які відкриті для адопції. Є домовленість, що це буде або українське посольство, або українські організації, які зможуть ці могили адоптувати, щоб мати гарантію того, що в найближчі 10 років з цими похованнями нічого не станеться. – Ще одна проблема – українці часто стають героями чеських фільмів або серіалів, але, як правило, це негативні персонажі, що формує відповідне сприйняття у глядачів. Як із цим можна боротися? – Є стереотипи, і вони викликані тим, що у свідомості чехів за останні 30 років українці – це ті, хто працює на некваліфікованій роботі: або на будівництві, або прибиральницями. І цей образ, на жаль, міцно вкорінився у свідомості звичайного чеха. А з іншого боку, тут є чимало українців, яких можна назвати успішними, тому що вони працюють як вчені, лікарі, художники, співаки, менеджери… Я, наприклад, хотів би реалізувати такий проект: видати журнал про українців, які досягли успіху в Чехії, і зробили внесок у чеську науку, культуру, бізнес. Мені здається, що такі проекти могли б потихеньку ламати існуючі стереотипи. І, до речі, ці стереотипи вже змінилися після Революції гідності. Те, як українці вийшли на захист свого європейського вибору і демократії, трохи відкрило очі чехам і значною мірою надихає багатьох чеських громадських діячів. – Тобто український приклад у чеському дискурсі є позитивним? – Так! Попри те, що певна частина чеського суспільства перебуває під впливом російської пропаганди, мені здається, що переважна більшість чехів нас підтримує. Ми це відчули після антиукраїнських заяв президента Земана, коли отримали сотні листів із вибаченнями та з підтримкою. – Це були листи від політиків? – І від багатьох політиків, і від простих громадян. Коли ми говоримо про політиків, то після тих заяв чеського президента навіть була спеціальна резолюція чеського сенату із засудженням цих висловлювань і з підтримкою України. Тобто солідарність чеського суспільства, чеського політикуму, громадськості ми відчуваємо тут надзвичайно сильно, тому це мене і надихає в роботі і переконує в тому, що підтримка Чехією України буде продовжена.   Інтерв'ю взяв Юрій Панченко, редактор "Європейської правди"  головне фото: deník.cz 

Кожна людина має бути зареєстрована у лікаря загальної практики (терапевта). Зареєструйтеся у лікаря загальної практики якомога швидше, щоб потім не шукати невідкладної допомоги. У разі необхідності, лікар загальної практики дає вам рекомендацію для лікаря-спеціаліста (напр., невролога, уролога і т.д.). Крім того, необхідно ходити на регулярні огляди до лікарів-спеціалістів – стоматолога (2 рази на рік), а жінки також до гінеколога (зазвичай, раз на рік). Діти проходять медичні огляди у дитячого лікаря – педіатра. До всіх лікарів-спеціалістів треба зареєструватися. Проте, лікарі-спеціалісти можуть вас не прийняти через відсутність вільних місць. Якщо вам потрібна допомога в пошуку відповідного лікаря, зверніться до соціальних консультаційних послуг, що надаються інтеграційними центрами та неприбутковими неурядовими організаціями. Невідкладна лікарська допомога  Якщо вам потрібна медична допомога поза звичайними робочим часом лікарів,  то треба знайти невідкладну медичну допомогу (для дорослих, дітей або стоматологію), що, як правило, знаходиться в лікарнях. У разі надання послуг невідкладної допомоги, ви повинні сплатити збір за медичну послугу.   Список установ, що надають невідкладну допомогу у Празі:  У разі серйозної загрози для життя або здоров’я, наберіть номер екстреного виклику 112. Це універсальний європейський номер швидкої медичної допомоги, пожежників або поліції. На цей номер можна подзвонити з будь-якого телефону без SIM-картки або грошей. Ви також можете скористатися наступними національними номерами: 155 – швидка медична допомога, 150 – пожежники, 158 – поліція, 156 – міська поліція. Допомога надається кожній людині в стані загрози для життя, навіть без медичного страхування, проте, у подальшому сума боргу стягується. Лікарні в Празі, що спеціалізуються на допомозі мігрантам Поданий перелік лікарень та медичних установ призначено для надання медичної допомоги мігрантам:   Факультетська лікарня Мотол, Відділення первинної медичної допомоги (Fakultní nemocnice Motol, Oddělení primární péče) вул. В Увалу, 84, м. Прага 5, індекс 150 06 (V Úvalu 84, 150 06 Praha 5) +420 224 431 111  cizinecke@fnmotol.cz На їх сайті ви знайдете корисну інформацію про надання медичної допомоги спеціально для мігрантів.   Лікарня На Гомольці, Відділення для іноземців (Nemocnice Na Homolce, Cizinecké oddělení) вул. Рентгенова, 2/37, м. Прага 5, індекс 150 30 (Roentgenova 2/37, 150 30 Praha 5) +420 257 271 111 hospital@homolka.cz   Медичне обслуговування вагітних жінок та дітей Вагітні жінки регулярно відвідують консультації для вагітних та гінекологію. У Празі необхідно заздалегідь записатися в обраний вами пологовий будинок. Діти в Чехії відвідують педіатра.   Обов’язкове медичне страхування (veřejné zdravotní pojištění – VZP) Якщо жінка уклала договір обов’язкового медичного страхування, а один з батьків має дозвіл на постійне проживання, медична допомога під час вагітності та пологів оплачується за рахунок цієї страхівки. Тобто, додаткове страхування не потрібно, тому що новонароджена дитина з першого дня підпадає під медичне обов’язкове страхування – так само, як і один з батьків. Якщо батьки мають обов’язкове медичне страхування, але ні один з них не має дозволу на постійне проживання в Чехії, необхідно якомога швидше після народження укласти договір комерційного медичного страхування для дитини!Комерційне медичне страхування Хоча це не є необхідним, у разі комерційного медичного страхування ми рекомендуємо оформити додаткове страхування для пренатального догляду та допомоги під час пологів. Дитина застрахована за рахунок цієї страхівки аж до виписки з пологового будинку. Страхівка оплачує допологові обстеження, поточні обстеження, самі пологи, догляд за новонародженими тощо. Мінімальний термін страхування, як правило, 12 місяців. І в цьому випадку необхідно якомога швидше після народження дитини укласти окремий договір страхування для новонародженого. Радимо також прочитати: Коротко про медичне стахування В Чехії Також: Оформлення документів при народженні дитини в Чехії За інформацією: metropolevsech.eu фото: pxhere.com 

Airbnb – один з найпопулярніших, найнадійніших, найпростіших і найприкольніших сайтів, де можна зняти житло майже в будь-якій точці світу чи то на одну ніч, чи на півроку. Сайт був створений у 2008 році в Каліфорнії, і з того часу нереально прогресує і розвивається. До речі, ви можете не тільки зняти там житло, але й заробити, орендуючи свою додаткову кімнату чи квартиру, коли самі їдете на відпочинок. Але це інша тема. Сьогодні я хочу розповісти, як користуватися цим надзвичайно крутим ресурсом. Все покажу в деталях, а для тих, хто не любить читати, внизу статті буде відео з процесом користування сайтом крок за кроком. А, ледь не забув. Найцікавіше, що в цій статті я розповім вам, як ви можете отримати $35 для своєї першої подорожі через Airbnb. Насамперед, чому Airbnb, а не готелі? Ціни на Airbnb суттєво відрізняються від готельних цін. І зараз триває боротьба між владою і Airbnb, адже вони хочуть заборонити Airbnb у деяких містах. Так-от, готелі дорожчі, а якщо ви й знайдете дешевші, то умови там будуть дуже погані. На Airbnb ви переважно знімаєте житлове приміщення, тобто там буде і кухня, і робочий стіл, і телевізор, і Інтернет. На відміну від готелів, де за все потрібно додатково платити. На Airbnb ви також можете зняти просто кімнату, а не цілий будинок чи квартиру, що значно зменшить ціну оренди. З готелем ви такого зробити не можете. До речі, більше порівняння можете знайти тут. Чому саме Airbnb, а не інші сайти? Деколи ціни на Airbnb дорожчі, ніж на інших сайтах. Я кажу про кілька доларів, а не про сотні. Але воно того варте, тому що сайт надійний і люди, які здають, перевірені. До речі, як найкраще знайти житло на Airbnb, читайте у цій статті. Тож як користуватися сайтом і як знайти своє перше житло на Airbnb? Зараз я покроково вам розповім, а в самому кінці статті буде також відео з тим самим змістом. Почнімо. 1. Зайдіть на сайт. Приєднайтеся через цей лінк від Immigrant porada і отримайте $35 знижки на своє бронювання. Натискайте на Sign up to claim your credit.     2. Потім вибираєте, як ви хочете зареєструватися. Є 3 варіанти: Facebook, Gmail, а також можете створити свій рахунок з нуля. Я рекомендую реєструватися через Facebook або Gmail, тому що це найпростіше. Тож натискаєте, що вам підходить. Якщо ви зробите це через Facebook або Gmail, з’явиться віконечко, де потрібно буде натиснути ALLOW або дозволити Airbnb увійти до вас на Facebook або Gmail   3. Після того, як ви зайшли, з’явиться головна сторінка, де потрібно ввести місто, країну, де ви плануєте знайти житло, потім – коли плануєте його зняти і коли виїхати та кількість людей, що з вами буде жити (до речі, тут кажіть правду). В кінці натисніть Search. Для прикладу я введу San Diego, CA з 22 лютого до 28 лютого 2017.   4. Мені дало результати. Подивимося, що ми бачимо зліва екрана. Спочатку ми бачимо інформацію, яку вже ввели. Типи кімнат (Room types): це дуже важлива частина. Вона поділяється на 3 секції. Увесь дім (Entire home) – ви берете цілий будинок чи цілу квартиру в оренду. Тобто, в ній ніхто більше не буде знаходитися або не зайде на територію будинку, якщо це приватний будинок. Окрема кімната (Private room) – ви знімаєте кімнату в будинку чи квартирі. Загальна кімната (Shared room) – ви знімаєте тільки спальне місце. Раджу бути з цим обережнішими, бо я одного разу потрапив в таку хату, що це був просто капееець. Читайте детальніше тут.  5. Потім іде ціновий діапазон (price range) – тут ви можете гратися, наскільки вам дозволяє бюджет.   Миттєве замовлення (Instant Booking) – можете ввімкнути цю опцію, але буде менше результатів у пошуку. Вона потрібна, якщо ви хочете зняти житло стовідсотково. У більшості випадків ви надсилаєте запит, і власник житла каже вам, так чи ні. Тобто, вам можуть відмовити. Якщо у власника є Instant Booking, то він вам відмовити не може. Фільтри (Filters) – це додаткові критерії, про них детальніше далі.   6. Фільтри (Filters) – ви натиснули на Filters, і у вас є додаткові варіанти вибору, що, відповідно, зменшить результати пошуку. Фільтри поділяються на: Size – скільки спалень, скільки ванн і скільки ліжок. Options – Superhost – це нагорода від Airbnb власнику житла, якщо про нього хороші відгуки. Якщо ви хочете, щоб ваша подорож не була зіпсована, можете це відмітити. Amenities – це те, що є в квартирі зі зручностей, тобто wi-fi, телевізор та інше. Facilities – це все, що є в будинку або біля будинку. House rules – правила в хаті. Деколи (до речі, я не знав цього до літа 2016) вказують, що не можна в квартиру з немовлям. Тож багато варіантів відпало, коли ми шукали квартиру у Львові в Україні на Airbnb. Neighborhood – район. Якщо це має для вас значення. Host Language – мова людини, яка вам буде здавати квартиру.  7. Справа будуть всі результати пошуку на карті.  8. Я виберу перший результат, і ми розберемо його разом 9. Насамперед, зайшовши на сторінку, ви побачите велике фото, і зліва буде View all photos, щоб подивитися всі фото. Фото опишуть краще, ніж тисячі слів, тож рекомендую подивитися зразу.  10. Нижче ви побачите людину, яка здає, потім – вид житла. У цьому випадку це приватна кімната, в якій може жити максимум двоє людей, і там одне ліжко. Ціна $45 за ніч, і блискавка жовтенька. Це означає, що можна Instant Booking, тобто зразу брати це житло. А медаль біля фото людини – це нагорода від Airbnb, це хороший знак.  11. Нижче ви побачите додаткову платню, а саме прибирання, сервіс, податки на розміщення та інше. Якщо ви ще не готові чи не впевнені, що хочете саме це житло, просто натисніть save to wish list, і воно збережеться у вашому акаунті.  12. Нижче ви вже побачите деталі про цю квартиру.  13. Найголовніше – це review. Як бачите, тут 118 reviews з рейтингом 5 зірочок, це нереально круто. Якщо зовсім немає reviews або вони погані, рекомендую не знімати в цієї людини.  14. Якщо вам усе підходить, натискайте BOOK. А тепер усе те саме, тільки у відеоформаті. До речі, на відео я реально резервую житло для однієї своєї подорожі в Сан-Дієго, Каліфорнія.   Ось такий процес реєстрації і зняття вашого першого житла на Airbnb у будь-якому куточку світу. Скажу чесно, я цим сайтом користувався 7 разів і тільки раз був незадоволений. Але це через мою помилку, бо я зняв спальне місце, а не приватну кімнату. До речі, спальне місце можна порівняти з плацкартним вагоном, якщо ви колись на них їздили. Вдалої вам подорожі! Якщо виникнуть запитання про реєстрацію або ще щось щодо сайту, пишіть в коментарях. Будемо раді Вам допомогти. Використане джерело інформації: Immigrant Porada

Різдвяні свята завершилися для багатьох українців безкінечними чергами на кордонах.  По 15-17 годин з 10 січня стоять автобуси та автомобілі у напрямку Польщі, Угорщини, Словаччини та українських інших кордонів. Причина – нові митні правила, які почали діяти з 1 січня 2018 року. Оновлений Закон змінює максимальну суму, на яку одна особа може ввезти товар з закордону в Україну без сплати мита. Якщо раніше, наприклад, з Польщі можна було привезти товару не більше, аніж на 500 євро без сплати мита, то відтепер ввіз товарів на цю суму можливий лише за дотримання одночасно двох умов.  Що це за дві умови? Отже, за новим Законом якщо особа була відсутня в Україні довше, ніж 24 години, а також не перетинала український кордон більше, аніж один раз за останні 72 години (три доби), не спачує мито, якщо вартість товару не перевищила 500 євро. В іншому випадку, відповідно до прийнятого закону, людина, що була відсутня в Україні менше, ніж 24 години, може безкоштовно (без сплати мита) ввозити на територію України товари вартістю не більше 50 євро і вагою не більше 50 кілограм. Те саме стосується і осіб, які перетинають український кордон частіше, ніж один раз на 72 години. Якщо ви порушили одну з часових вимог, тобто були за кордоном менше 24 годин або в'їжджали в Україну кілька разів за 72 години, тоді українській митниці доведеться доплатити 20% податку з вартості, що перевищує 50 євро.  Якщо ж ви дотримались умов перетину кордону, але вартість перевищила 500 євро, тоді доведеться сплачувати і 20% ПДВ, і 10% мита. Оскільки у такому випадку ПДВ розраховується від вартості товару із митом, то в сумі це виходить навіть більше 30% додаткових витрат. Якщо ви дотримались всього, але везете більше 50 кг, то за зайві кілограми також доведеться платити і 10% мита, і 20% ПДВ (тут розраховуватиметься пропорційна до всієї ваги вартість зайвих кілограмів, при цьому ПДВ розраховується від вартості товару з нарахованим митом, то ж тут у сумі також вийде більше 30% додаткових витрат). Пише Zahid.net  Фото сайту: www.2000.au  Кому «прикручують гайки» новими правилами? Основна причина нових правил – боротьба з контрабандою. Адже бізнес українських «човників» в європейських країнах процвітає в Україні протягом багатьох років, а безвіз ще більше спростив цю систему. У ДФС вважають, що запровадивши норму про перебування закордоном не менше 24 годин, «човниковий» бізнес просто втратить сенс. Як наслідок – на кордоні зникнуть черги. І, зважаючи на реакцію активістів з прикордонних районів, «човники» ще не придумали, як все це обходити. Зміни стосуються лише автомобільних, пішохідних і залізничних переходів. Якщо ви перетинаєте кордон літаком, то як і раніше можете скористатися безмитним ввезенням товарів на суму до 1000 євро. Отже, якщо ви часто перетинаєте кордон та закуповуєтесь, у вас залишається дві можливості: - перша: їздити не частіше, ніж раз у три дні, і перебувати на території Польщі (Угорщини, Румунії, Словаччини, Білорусі і т. д.) не менше доби (доведеться десь заночувати). У такому випадку ви можете провезти в Україну товарів на 500 євро без сплати податків. - другий варіант: ви можете їздити за кордон хоч кілька разів на день і повертатись коли заманеться, але у такому випадку без сплати податків можна провезти товарів лише на 50 євро за один раз. Однак, при другому перетині кордону і всіх наступних доведеться додатково сплачувати мито у 10%. А от, якщо ви їдете скуповуватись сім'єю, то все це розраховується на кожну людину окремо. Це означає, що дві людини можуть провезти без оподаткування товарів на 1000 євро, три – на 1500 євро і так далі.  Фото з сайту: shoppingpl.com Як зменшити витрати? Краще скуповуватись у магазинах, в яких можна оформити tax free. Адже згідно  законодавства ЄС, якщо придбаний на території Євросоюзу товар був вивезений за межі ЄС, то покупець має право на повернення податку на додану вартість. Зазвичай, у магазинах є окремі оголошення про те, що там така послуга існує. На більшість товарів, наприклад у Польщі, поширюється ПДВ 23% (техніка, будівельні матеріали, одяг, парфуми, спорттовари, дитячі товари, алкоголь), хоча на багато фруктів діє 8%, а на інші продукти і книги – 5%. Оформлення tax free діє на покупки сумарним чеком від 200 злотих (трішки менше 50 євро). Тобто оформивши цей документ, ви можете повернути собі до 23% від вартості товарів. В Чехії інша історія. Мінімальна сума покупок для повернення  ПДВ по tax free: 2001 чеська крона. Стандартна ставка: 21%. На ліки, книги, окуляри можна повернути 15%. Щоб отримати відшкодування ПДВ потрібно, щоб ви не були резидентом ЄС. Фото з сайту: "Все тут"  Та звідки ці митники взнають, на яку суму мої товари? Якщо ви не представили чеки на товар, який провозите, митники оцінюють вартість ваших  покупок за спеціальними каталогами. Тому сума цього перевезення може і відрізнятися від тієї, яку ви витратили, згідно цього і вся калькуляція митного відсотка. Тому краще мати чеки для уникнення зайвих проблем. Отже, "Закон Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році" вступив у дію з 1 січня. Поки що він ускладнює пересування на кордонах України. Наслідком довгих черг стали протестні акції, які влаштовують водії прямо на пунктах перетину. Проте, як вважають фахівці з часом ситуація налагодиться і черги скоротяться. Щоб цього досягти, треба уважно перечитати пункти оновленого Закону і контролювати його чітке виконання. У матеріалі використані джерела: Zahid.net, "Все тут"; фото: vgolos.ua, "Все тут" , leopolis.news  Автор: Наталя Мізюкіна спеціально для UAPORTAL.CZ