Я вам розповім не просто про хороший бар, а взагалі про один з найлегендарніших барів Праги. У цей бар люди заходять зі словами: “О!Да! Це той самий бар!”.   Сподіваюсь ви не очікуєте статтю, де будуть послідовно викладені плюси і мінуси даного закладу, а у кінці буде аргументований висновок. Я  розповім про свої суб’єктивні враження, і ще й про місце, де я щасливий і розумію за що так люблять життя. Про бар Бар знаходиться буквально у 2 хвилинах ходьби від станції метро Staroměstská. Зараз розповім вам секрет як знайти цей бар. Якщо у вас раптом немає можливості скористатись Google Maps, то на допомогу прийде ваш нюх. Так! Саме він! Зосередьтесь і намагайтесь відчути запах марихуани. Як тільки ви вловили ці нотки не дуже законної речовини, то прямуйте за запахом і він приведе вас до бару.   Відкриваючи двері ви поринаєте у той бар, що ви бачили у якомусь фільмі про круте студентське життя, а ви стаєте головним героєм цього фільму. На фоні грає легендарна музика, всюди гомін на різних мовах, сміх і радощі. Не дивно, що у такому місці вечором у звичайний будній день просто не знайти вільного столика. Резервують місця навіть біля барної стійки. І вам рекомендую так робити, тому що доведеться шукати інший бар. Алкоголь і меню   Бар не відрізняється від інших якимось особливим крафтовим пивом. У барі наливають Старопрамен (світле, темне, нефільтроване), Пілзнер та два бельгійських пива Гугарден і Леффе. Найдешевше пиво Старопрамен світле і темне коштує 33 крони за келих.   У барі є майже всі види алкоголю і також роблять коктейлі. Не буду на цьому концентруватись, тому що список вийде занадто довгим. Я вам гарантую, що ви знайдете свій улюблений напій.   Кухня бару звичайна. Вони пропонують типові страви для чеського бару -  картопля фрі зі смаженим сиром Гермелін, смажене м'ясо, різні бургери і т.д. Атмосфера   Знаєте, іноді у барах намагаються створити якусь штучну атмосферу, вигадують для барів різні тематики, підбирають спеціальний персонал, дизайном інтер’єру займаються професійні дизайнери, а люди все рівно не йдуть. Трьом друзям (засновникам бару) вдалось відкрити такий простий і крутий бар, що туди почала з'їжджатись молодь з усієї Праги. Складається враження, що ці хлопці відкривали бар своєї мрії. На щастя, їхня мрія співпала із мріями тисячі інших студентів.   Атмосферу цього бару роблять відвідувачі. Основна аудиторія бару - це молоді люди, в основному студенти з університетів що поблизу. Вони сповнені енергією, внутрішнім протестом, мріями і все це передається іншим неначе якийсь вірус.  Якщо ви курите, то на курильні завжди знайдете цікавого співрозмовника, який поділиться з вами своїм косяком.   А коли ви сидите з друзями, то ніхто не буде на весь бар п’яним кричати через кожне слово “Ty vole!”. Для бару важливо, щоб було якнайменше неадекватних п’яних людей. У барі можна відзняти цілу серію роликів соціальної реклами “Споживай відповідально!”.   При такому поєднані алкоголю, легких наркотиків та енергії заклад не перетворився на дешевий наркопритон, а став одним з найлегендарніших барів Праги.   Для кого бар Я не з тих, хто я йде у бар заради пива. Я з тих, хто шукає нові враження, нові знайомства і гарного відпочинку. Якщо ви один з тих пивних задротів і вважаєте, що при барі має бути власна пивоварня, то це місце не для вас - ви розчаруєтесь. Але якщо ви так само як і шукаєте вражень і знайомств, то повірте мені, - бар Hany Bany ваш бар. Додаткова інформація Бар відчинено кожного дня: у будні дні: з 10:00 до 00:00 у вихідні: з 15:00 до 00:00 Скажу з досвіду, що може працювати і довше. При резервуванні просіть столик із диванчиками - це найкраще місце у барі.    Бар має акцію “Щаслива годинка”, яка починається о 15:00 і закінчується о 16:00. У цю годину ви замовляєте одне пиво Старопрамен і вам приносять ще одне безкоштовно, тобто 2 пива за ціною одного. У барі залу для курців немає, тому доведеться ходити на вулицю. Оцінка на Google Places - 4,6 Оцінка на Facebook - 4,7 Оцінка на TripAdvisor - 4,5   Я підготував 3 треки, які найкраще передають атмосферу цього місця   Автор: Петро Шутяк, спеціально для UAportal.cz

У державній фіскальній службі склали список найпоширеніших запитань щодо процесу розмитнення автомобілів та дали відповіді на них. Про це повідомляється на офіційному сайті ДФС. Які документи необхідно подавати для митного оформлення автомобілів, ввезених в режимі тимчасового ввезення або транзиту, і на автомобілі, які ввозитимуться з Європи за новим законом? У всіх випадках, разом з митною декларацією, яка оформлюється митним брокером, необхідно подати: реєстраційні (технічні) документи на автомобіль (як правило, техпаспорт); документи, які підтверджують право власності на транспортний засіб (як правило, договір купівлі-продажу) або право ним розпоряджатися і декларувати (як правило, довіреність); рахунок-фактуру (інвойс) або інший документ, що визначає вартість товару (це може бути документ, який також підтверджує право власності). Де можна розмитнити транспортний засіб? Митне оформлення можливо на будь-якій митниці України. Чи можна не виїжджати за межі України, розмитнивши авто на митниці свого регіону? Так, але необхідно подати необхідні документи і пред'явити транспортний засіб. Чи може автомобіль бути заявленим як "імпорт" особою, яка не перетинала на ньому кордон? Так, але за умови, що будуть подані документи, які підтвердять право власності на транспортний засіб або право право розпоряджатися або декларувати (довіреність). Чи може скористатися 50-відсотковою знижкою протягом 90 днів особа, яка вже розмитнила транспортний засіб? Ні, знижка може бути використана при одному оформленні одного транспортного засобу. Оскільки авто вже було оформлене митницею раніше і платежі були сплачені, повторно оформити цей транспортний засіб неможливо. Чи може авто в'їжджати на територію України із заздалегідь підготовленою митною декларацією без оплати заставних платежів, якщо авто заявлено як "імпорт"? Якщо громадянин прийняв рішення ввезти транспортний засіб, подача попередньої митної декларації та гарантування сплати митних зборів є обов'язковими. У такому випадку використання грошового завдатку є лише одним з видів забезпечення митних зборів, але можуть бути обрані й інші способи гарантування. Грошовий завдаток обов'язковий тільки в разі, коли ввозиться автомобіль, що знаходиться на постійній реєстрації за межами України. Чи може громадянин сам звернутися на митницю і подати документи для імпорту авто або це повинен робити спеціальний митний брокер? Заповнювати митну декларацію та необхідні документи можна самостійно, однак неправильне заповнення може призвести до неприємностей, аж до складання протоколу про порушення митних правил. Інформація про митних брокерів оновлюється і знаходиться на веб-порталі ДФС в розділі "Реєстри". Чи необхідно приїжджати на автомобілі в зону митного огляду для огляду? Пред'явлення авто обов'язкове. Рішення про огляд транспортного засобу приймає посадова особа відповідно до вимог Митного кодексу. Якщо штраф за прострочений транзит оплачений, чи є необхідність платити 8,5 тис гривень, передбачених новим законом? Оплата штрафу не звільняє від виконання взятих зобов'язань щодо дотримання митного режиму. Якщо після сплати штрафу авто все одно знаходиться на території України, то є підстави вважати, що авто перебуває там з порушенням митного законодавства. Новий закон передбачає добровільну оплату в розмірі 8,5 тис гривень при оформленні в режим імпорту транспортних засобів з порушеними термінами і режимом транзиту або тимчасового ввезення. На які реквізити повинен був оплачений внесок 8,5 тис гривень і як дізнатися, чи потрібно його платити? Згідно з новим законом, добровільний внесок потрібно платити одночасно з митними зборами. Реквізити є індивідуальними для кожної митниці, цю інформацію можна знайти на сайтах територіальних підрозділів ДФС або дізнатися безпосередньо у працівників митниці. Хто і як визначає вартість авто, з якого платиться ПДВ і збори? Вартість транспортного засобу визначається документами: договором купівлі-продажу; інвойсом; банківськими або іншими платіжними документами; додатковою інформацією про вартість аналогічних транспортних засобів в країні експорту. У документах повинні бути вказані дата продажу, номер шасі (рами), кузова (або ідентифікаційний номер), номер двигуна авто, його модель, рік випуску, ім'я та прізвище особи, якій проданий автомобіль. Якщо є підстави вважати, що вартість авто вказана невірно, митниця визначає вартість самостійно. Повідомляє Європейська правда   Нагадаємо, що 25 листопада 2018 року набули чинності два закони(8487 та 8488),які передбачають зменшення вартості розмитнення в Україні автомобілів на іноземній реєстрації, а також штрафи за порушення терміну перебування авто в режимі транзиту. Цей закон запроваджує нову модель оподаткування акцизним податком легкових моторних транспортних засобів на іноземних номерах. Замість оподаткування одиниці об'єму двигуна транспортного засобу – оподаткування одиниці легкового транспортного засобу.   Нові ставки Ухвалений закон змінює базові ставки акцизного податку в євро за 1 штуку транспортного засобу:  - з двигуном внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням та кривошипно-шатунним механізмом з об’ємом циліндрів до 3000 куб. сантиметрів – 50; - з двигуном внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням та кривошипно-шатунним механізмом з об’ємом циліндрів понад 3000 куб. сантиметрів – 100;- з двигуном внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення (дизелем або напівдизелем) з об’ємом циліндрів до 3500 куб. сантиметрівм – 75;- з двигуном внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення (дизелем або напівдизелем) з об’ємом циліндрів понад 3500 куб. сантиметрів – 150.  До цих базових ставок застосовуються коефіцієнти. Сам розмір акцизного податку, який підлягатиме сплаті, буде дорівнювати базовій ставці, помноженій на коефіцієнт двигуна та вік машини.  Як рахувати ставку податку Розмір ставки акцизного податку для відповідного транспортного засобу визначається за формулою: Ставка = Ставка базова х К двигун х К вік,  де: К двигун - коефіцієнт, що визначається діленням об'єму циліндрів двигуна внутрішнього згоряння відповідного транспортного засобу в куб. см на 1000 куб. см; К вік - коефіцієнт, що дорівнює кількості повних календарних років з року, наступного за роком виробництва відповідного транспортного засобу, до року визначення ставки податку (для нових транспортних засобів та транспортних засобів, що використовувалися до одного повного календарного року, коефіцієнт дорівнює 1, а для транспортних засобів, що використовувалися п'ятнадцять і більше років, коефіцієнт дорівнює 15). Ставка для електричних легкових транспортних засобів, оснащених виключно електричними двигунами (одним чи декількома): 1 євро за 1 кВт ємності електричного акумулятора (сьогодні – 109,129 євро за одиницю транспортного засобу). Ставка для гібридних легкових транспортних засобів: 100 євро за 1 одиницю (сьогодні – 109,129 євро за одиницю транспортного засобу). Розмитнення "євроблях" за новим законом: як рахувати акцизний податок Що скасовують - оподаткування акцизним податком кузовів для легкових транспортних засобів (сьогодні ставка для нових кузовів складає 218 євро за одиницю та 872 євро для кузовів, що використовувалися);- тимчасово встановлені (до 31 грудня 2018 року) особливості оподаткування акцизним податком легкових транспортних засобів, вироблених після 1 січня 2010 року. Пільги для швидких У 2 читанні до закону внесли ще одну поблажку: встановлення термінів щодо пільгового розмитнення автомобілів, які були ввезені в Україну. Закон пропонує надати пільговий коефіцієнт 0,5 для автомобілів, які будуть розмитнені впродовж 90 днів після вступу закону у силу. Якщо розмитнення упродовж півроку – "пільга" буде 25%. Штрафи за порушення Ще один закон про "євробляхи", який підписав Порошенко, передбачає такі штрафи за порушення терміну перебування авто на єврономерах у режимі транзиту: від 10 до 20 діб – штраф 17 тисяч гривень; від 20 до 30 діб – 85 тисяч гривень; більш ніж на 30 діб (а також за втрату або розкомплектування авто) – 170 тисяч гривень, або ж авто конфісковуватимуть за рішенням суду. Окрім того, відтепер можна складати протокол про порушення митних правил за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Цей протокол у подальшому надсилатимуть людині за домашньою адресою.  У законі також прописаний механізм взаємодії митників, поліцейських і прикордонників, створення автоматизованої системи обміну інформацією. Тепер поліція отримає право перевіряти авто на єврономерах, а тих, хто не розмитнив авто, але їздить на ньому, каратимуть високими штрафами.   Автор: Яніна Ткачук  Джерело: 24 канал

Українські організації Чехії 3 грудня звернулася до чеського уряду та чеського суспільства із закликом підтримати Україну. У своїй заяві 22 представники українських громадських організацій зажадали від президента Мілоша Земана і парламенту Чехії посиленої боротьби проти російської агресії на території України, а також закликали підтримати звільнення всіх українських полонених, які незаконно утримуються в Росії. «Ми хочемо цим сказати чеському суспільству, що ми об’єднані демократичною думкою. Це наша реакція на порушення міжнародного права з боку Росії про співпрацю в Азовськом морі і Керченській протоці. Ця атака означає наступний рівень російської агресії проти України, яка триває вже п'ять років. Ми хочемо нагадати і про хлопців, які залишаються в Росії, і про війну на сході України», – зазначив у розмові із Радіо Свобода голова організації «Українська ініціатива в Чеській Республіці» Богдан Райчинець.       Підтримку Україні висловили також міністри закордонних справ країн-членів Вишеградської «четвірки» – Чехії, Словаччини, Польщі та Угорщини, які обговорювали ситуацію навколо Керченської кризи. Як повідомило міністерство закордонних справ Словаччини, на зустрічі Вишеградської четвірки, яка відбулася в Братиславі 29 листопаду, у контексті обговорення проблеми «лунала сильна підтримка всіх чотирьох міністрів країн «четвірки» територіальної цілісності України в суперечці з Росією, в дусі ухвалених спільних заяв ЄС і НАТО». 25 листопада російські прикордонники у Керченській протоці відкрили вогонь по трьох українських кораблях і захопили їх. За даними української влади, шестеро українських моряків були поранені, зокрема двоє – у тяжкому стані. Підконтрольні Кремлю суди у Криму арештували всіх 24 моряків на два місяці. Українська влада визнає їх військовополоненими. Країни Заходу засудили дії Росії. В Євросоюзі закликали до «стриманості і деескалації», а генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ оприлюднив заяву з вимогою до Росії звільнити військовополонених і захоплені кораблі. У статті використані матеріали Радіо Свобода  фото: Kaputin 

Уже другий рік поспіль листопад є гарячою порою для українців у Чехії. Приємно заходити на філософський факультет Карлового університету (nám. Jana Palacha 2) і бачити оголошення, продубльовані твоєю рідною мовою. І бачити, як гасають університетськими сходами піднесені українці: дискутують, жартують, хвилюються. Вибігають на вулицю без курток, щоб зустріти своїх знайомих і друзів, щоб гуртом долучитися до «по-ді-ї». А більшість пражан тимчасом насолоджуються законним «вікендом», голосно розмишляють у міському транспорті про осінні депресії, акції та зимовий відпочинок. Йти довгими університетськими коридорами та вслухатися в різномовні розмови: на вустах іноземців слово «Україна». Вимовляють його притишено, примруживши очі, наче в чомусь непевні. Що ж це коїться? Це в Празі, попри вихідні, за підтримки Посольства України в Чеській Республіці організовано спільними зусиллями Інституту східноєвропейських студій філософського факультету Карлового університету, Східноєвропейського клубу та Чеської асоціації україністів ІІ Міжнародну конференцію україністів. Скажете, для україністів це, можливо, і подія, а яке діло до цього простому українцеві чи чехові?! Це власне й спробували з’ясувати. Попри те, що ІІ Міжнародна конференція україністів була «закритою» (тобто організатори особисто запрошували доповідачів), у її рамках вдалося організувати відкриті лекції на українській та англійській мовах. Тож у вільному доступі для кожного були лекції Сергія Плохія («Leninopad: Mapping Memory in Contemporary Ukraine»), Олени Галети («Українське культурне будівництво ХХ ст.: література й бібліотека як "революційні проекти" Юрія Меженка» та «Eccentric literary criticism: from literary theory to literary anthropology»), Станіслава Федорчука («Відомі та забуті: письменники, журналісти та вчені української діаспори ХХ століття»), а також презентація книги політв’язня Російської федерації, журналіста Станіслава Асєєва «В ізоляції. Дописи про Донбас», яку цьогоріч видала українська служба Радіо Свобода. Слухачі цих лекцій (як чехи, так і українці) зізналися, що відкрили для себе багато цікавих і важливих імен, історій та закономірностей. Казали, що часами стає боляче від «незнання»: як мало ми знаємо, як мало речників важливих повідомлень, як мало усвідомлення того, наскільки інформація є важливою і небезпечною! Як багато забутих людей, їхніх поривань і подвигів! Можливо, саме через брак цих повідомлень, нам інколи так важко бути людьми, бути активними, намагатися, не здаватися. Через це ми програЄмо інформаційну війну. Через втрачання сенсів і смислів. Гарячим серцем і розумом нехіть невідома. Тож багатьох вразила лекція Сергія Плохія про гарвардський проект з картами, за допомогою якого можна досліджувати взаємозв'язки історичні й соціологічні, минулого й сучасного. Доповідачам-професіоналам вдалося зворохобити присутніх. Натхненні організатори, учасники та гості радо поділилися своїми враженнями для Uaportal-у. Зокрема Тетяна Окопна (культурний аташе Посольства України в Чеській Республіці) зізналася, що їй «дуже сподобалося, що частина виступів були англійською мовою і на них прийшло багато "людей з вулиці", це важлива частина публічної дипломатії нашої країни». А також згадала чеського україніста Давида Свободу, який «любить повторювати, що бути україністом у Чехії – це означає самотність. Бо україністів – тих, хто справді займається тут науковими дослідженнями – дуже мало. Тому такі конференції, – зазначає Тетяна, – у першу чергу важливі, щоб чеські україністи не почувалися самотніми (жарт), і для налагодження міжнародних зв'язків та планування спільних проектів». А Радко Мокрик (редактор часопису «NaVýchod») відкрив таємницю народження цієї події. «Думка про проведення щорічних україністичних конференцій в Празі виникла два роки тому. Наразі, завдяки підтримці Посольства України в Чехії та Інституту Східноєвропейських студій Карлового університету нам вдається втілювати цю ідею в життя. Тобто такі конференції – це результат співпраці декількох організацій та багатьох людей. Другий рік поспіль загальною координацією проекту керує докторантка Інституту Східноєвропейських студій Галина Бабак. Такі конференції – це також можливість поширювати знання про Україну. Цьогорічна конференція логічно була присвячена століттю українсько-чехословацьких дипломатичних відносин. Для нас є важливими два аспекти: високий рівень академічної програми. Водночас, важливою є і супровідна програма та запрошення українських академіків, журналістів для проведення відкритих лекцій та зустрічей з ширшою громадськістю». Своєю чергою, Галина Бабак (шеф-редакторка часопису «NaVýchod») додала: «На відміну від минулого року, ця конференція була «закрита», тобто учасники запрошувалися особисто. Головним гостем конференції став професор Гарвардського університету Сергій Плохій, який також обіймає посаду директора Гарвардського українського наукового інституту. Також ми раді, що вже другий рік поспіль у конференції бере участь професорка Валерія Корабльова, яка і цього року виступала на відкритті разом з професором Плохієм. Безперечно, цього року конференція видалася сильнішою, але тематично менш різноманітною, до чого зобов’язувала сама тема. Після завершення ми отримали багато схвальних відгуків, тому можна вважати цей проект успішним» Також Олексій Севрук (редактор часопису «PLAV») зізнався, що велике враження на нього справили доповіді «шефа гарвардської україністики» (пана Плохія). Зокрема лекція, що відкривала конференцію (відеозапис доповіді «The Fall of an Empire: Ukraine and the Fate of the Pan-Russian Idea» (Падіння імперії: Україна та доля всеросійської ідеї) можна проглянути за посиланням – https://www.youtube.com/watch?v=IU2rSMCrIug&t=141s). «Взаємний зв´язок між Україною і Росією було пояснено стисло, лаконічно, і разом з тим популярно. – запевнив Олексій. – Буду її рекомендувати своїм чеським друзям і знайомим, які, можливо, не зовсім усвідомлюють, звідки виникла Україна, чому це не-Росія і чому, попри все, російські політики постійно намагаються всякими правдами і неправдами втягнути її у Росію». Також Олексій додав, що йому сподобалась доповідь брнянського україністa і музикознавця Петра Калини «про Українську республіканську капелу, хорову капелу УНР, яка була створена, між іншим, для того, щоб пропагувати українські ідеї серед мешканців Європи. Доктор Калина навів чимало цікавих подробиць про створення, існування і подальшу долю членів хору, опираючись на мемуари очевидців». І на завершення редактор наголосив на важливості «такої міжнародної україністичної конференції в Празі як місця спілкування фахівців-україністів з усього світу, простору для обміну думок і досвіду, а також інструменту популяризації України серед чехів, тобто елементу тієї ж вже згаданої культурної дипломатії». Професорка Київського національного університету імені Тараса Шевченка Валерія Корабльова лаконічно підсумувала: «The best weekend is a working weekend!»(найкращі вихідні – це робочі). Горіти Словом, щоб поставати з попелу… Здається, це найліпший антидепресант :) Катерина Воїнська  для UAportal.cz                                    

Заява громадських організацій різних країн з приводу можливого обрання представника Росії Президентом Інтерполу 21 листопада на 87-ій сесії Генасамблеї Інтерполу обиратимуть нового Президента Інтерполу. За повідомленням поважних ЗМІ, найбільші шанси на цю посаду має представник Російської Федерації, генерал-майор поліції, віце-президент Інтерполу Олександр Прокопчук. Відповідно до Конституції Інтерполу, Президент Організації повинен: а) головувати на засіданнях Асамблеї і Виконавчого комітету, а також керувати обговореннями; b) забезпечити, щоб діяльність Організації відповідала рішенням Генеральної Асамблеї і Виконавчого комітету; c) підтримувати, наскільки це можливо, прямі і постійні контакти з Генеральним секретарем Організації. Таким чином, Генеральний Секретаріат Інтерполу й інші органи будуть змушені лише виконувати прийняті під керівництвом Президента Організації стратегічні рішення. Стратегія роботи Організації буде формуватися і визначатися представником країни-агресора, влада якої: – порушує міжнародні угоди, брутально порушує міжнародне право, окупувала Крим та веде відкриті військові дії на території інших країн-учасниць Інтерполу – України та Сирії; – за допомогою пропаганди та спецслужб втручається у внутрішню політику демократичних держав; – викрита у використанні хімічної зброї на території Великобританії, відповідно до заяв британських офіційних осіб, а також у сприянні використанню хімічної зброї на території Сирії; – винна у злочинах проти людяності щодо чеченського народу і в даний час здійснює планомірні злочини проти кримськотатарського народу; – порушує базові принципи прав людини та основоположних свобод, переслідує людей за їхні переконання, в масовому порядку фабрикуючи кримінальні справи проти політичних опонентів, опозиційних лідерів, журналістів і правозахисників, а також щодо рядових бізнесменів з метою експропріації власності на користь наближених до влади РФ олігархічних кланів; – активно надає фінансову та іншу підтримку диктаторським авторитарним режимам Північної Кореї, Сирії, Венесуели, Ірану; – цілеспрямовано і методично, порушуючи всі міжнародні договори і конвенції, заявляє про можливість ядерної війни і активно до неї готується. На сьогоднішній день Росія та її союзники – Казахстан, Таджикистан, Туркменістан, Киргизстан, Азербайджан, а також Венесуела і Іран, є лідерами у використанні механізмів Інтерполу, в тому числі Red Notice і Diffusion requests, з метою політичних переслідувань, переслідувань за національними, релігійними, соціальними і гендерними мотивами. Так, незважаючи на активну роботу щодо запобігання подібних зловживань, можна відповідально заявити, що в базі даних Організації знаходиться кілька тисяч осіб, яких переслідують авторитарні режими, у тому числі Російська Федерація, в порушення ст. 3 Конституції Інтерполу. Це жителі окупованого Криму, інших регіонів України, уродженці Чечні та інших республік Північного Кавказу, правозахисні активісти, опозиційні політики і бізнесмени. Крім того, у списку Інтерполу знаходиться багато осіб, які отримали статус біженців по відношенню до держави, яка їх розшукує. Часто ці особи залишаються у списку Інтерполу навіть після відмови в їх екстрадиції. Через це вони не можуть перетинати кордон і влаштуватися на роботу. Протягом більше 5-ти років над цією проблемою працюють правозахисні організації, представники ПАРЄ, Європарламенту, Єврокомісії. Завдяки зусиллям міжнародної спільноти, у листопаді 2016 року Інтерпол почав процедуру реформування. Зокрема, Організація стала застосовувати (поки що не послідовно) політику захисту осіб зі статусом біженця. Процедури роботи Комісії по контролю за файлами Інтерполу стали більш прозорими. За останні два роки Інтерпол зробив важливі кроки у боротьбі зі зловживаннями його механізмами, і важливо продовжувати ці реформи, удосконалюючи законодавство Організації. Однак зараз Організації загрожує згортання попередніх позитивних ініціатив. Замість накладання обмежень проти держав-порушників (що передбачає законодавство Інтерполу), зараз Інтерпол може очолити представник Росії – одного з найбільш принципових порушників правил Організації. З приходом на керівну посаду в Організації представника Російської Федерації число політичних переслідувань з використанням механізмів Інтерполу тільки збільшиться, тому що з високою ймовірністю можна говорити про те, що владою Російської Федерації будуть застосовані методи блокування скарг на незаконне розміщення досьє переслідуваних осіб, що містяться в базі даних Організації. Уже зараз можна стверджувати, що Інтерпол фактично підтримує злочини проти людяності щодо чеченського народу, який здійснює влада РФ, хоча б тому, що представників невеликого чеченського етносу в базі даних Організації істотно більше, ніж представників будь-якого іншого народу. Більше того, для цього етносу на сайті Організації встановлені спеціальні мітки, що дозволяють визначити етнічне походження переслідуваного. Не можна виключити той факт, що Росія направить повторні запити на розшук осіб, які були раніше вилучені з бази даних Інтерполу з причин порушення Конституції Організації. І ці особи знову будуть піддані незаконному переслідуванню. Крім того, що Інтерпол може перетворитися на Організацію, яка займається переслідуванням інакодумців на замовлення диктаторських, авторитарних і тоталітарних режимів., Ііснує пряма небезпека криміналізації самої Організації і використання її механізмів міжнародними злочинними структурами. Так, на сьогоднішній день достеменно відомо, що лідери більшості російських організованих злочинних угруповань (т.зв. "ореховские", "подольские", "солнцевские" тощо) стали державними діячами, нагороджені державними нагородами та мають статус радників або консультантів Міністерства внутрішніх справ РФ. Влада низки країн, включаючи США та Іспанію, звинувачує в причетності до міжнародної організованої злочинності відомих російських політиків і бізнесменів, наближених до влади, включаючи депутатів Державної Думи РФ. Не можна виключити, що під керівництвом представника Російської Федерації, Інтерпол може "змістити" акценти та закрити очі на російські злочинні угруповання з причини їх афілійованості з владою. Також не можна виключити, що представники злочинного світу за згодою і схвалення керівництва Організації зможуть потрапити до її складу і почати здійснювати контроль за її діяльністю. Невідомо ким, як і з якою метою буде використана база даних Організації. Уже зараз загальновідомо, що система безпеки цієї бази обслуговується скандально відомою лабораторією Касперського – російською IT-компанією, контрольованою ФСБ Росії. З приходом до керівництва Інтерполу представника РФ можна стверджувати, що база даних Організації буде використана в інтересах режиму Путіна та його сателітів. Нагадаємо, що Президентами Інтерполу послідовно були три генерали СС: Рейнхард Гейдріх (у 1940-1942), Артур Небі (в 1942-1943) і Ернст Кальтенбруннер (у 1943-1945). Ми добре пам’ятаємо, чим це закінчилося. Закликаємо делегатів країн-учасниць 87-ї сесії Генеральної асамблеї Інтерполу не допустити обрання представника Російської Федерації Олександра Прокопчука Президентом Інтерполу, а також вжити всіх необхідних заходів для недопущення використання поважної Організації, в порушення ст. 3 Конституції Інтерполу, для переслідувань за сфабрикованими політично вмотивованими справами. Важливо негайно припинити захоплення Інтерполу Росією та іншими авторитарними режимами. Якщо ситуацію не змінити зараз, вона може стати серйозним викликом людству, що потягне за собою значні людські жертви. Підписати заяву.  Підписанти:  Харківська правозахисна група/ Kharkiv Human Rights Protection Group Українська Гельсінська спілка з прав людини/ Ukrainian Helsinki Human Rights Union Фундація “Відкритий діалог”/ Open Dialogue Foundation Центр громадянських свобод/ Center for Civil Liberties Гуманітарна студія “Хвиля”/ Humanitarian Studio “Khvylia” Центр протидії корупції/ Anticorruption Action Center Медійна ініціатива за права людини/ Media Initiative for Human Rights Центр глобалістики “Стратегія ХХІ”/ Centre for Global Studies ‘Strategy XXI’ Громадська організація “Корпус справедливості”/ Civic organization “Fairness corps” Центр інформації про права людини/ Human Rights Information Centre Центр Ейдос/ Center Eidos Центр політичних студій/ Center political studios Благодійний фонд “Восток-SOS”/ Vostok-SOS (East-SOS) Кримська правозахисна група/ Crimean Human Rights Group Інститут демократії імені Пилипа Орлика/ Pylyp Orlyk Institute for Democracy ГО “Закарпатська громада”/ NGO “Transcarpathian community” Democracy Monitor - Azerbaijan CENLIBART - CENTRE SOUTIEN LIBERTE ART  ET EXPRESSION DANS LES DICATATURES Democracy For Azerbaijan - France Media Center Amsterdam (Canal Turan) Journalist Academy Latvia Democratic Azerbaijan Movement Azerbaijani Latvian Lawyers Gazeta AIM Europa Azadlig newspaper - Azerbaijan Institute for Peace and Democracy - Azerbaijan/Netherlands Київський інститут гендерних досліджень/ Kyiv Gender Studies Institute Український незалежний центр політичних досліджень/ Ukrainian Center for Independent Political Research Всеукраїнське об’єднання “Автомайдан”/ All-Ukrainian Association “Automaidan” Східноукраїнський центр громадських ініціатив/ Eastern-Ukrainian Center for Civic Initiatives Громадська організація “Вибір”/ NGO “Choice” Луганський обласний правозахисний центр “Альтернатива”/ Luhansk oblast Human Rights Centre “Alternative” Громадська організація “Черкаський правозахисний центр”/Cherkasy human right center ГО "Культурно-освітня фундація "Лібері Лібераті". (Донеччина, Краматорськ) Migration Center of Azerbaijan (Germany) ГО “Ініціатива Е+” Ukraine Action (France) Euro Asia News Media Group Journalsit Against Corruption Благотворительный фонд “Артдача” ВГО “Антикорупційний форум”, Львівське обласне відділення IPTG (Austria) Made in Azerbaijan Page - Mahammad Mirzali, France NGO “Ukraine needs you” Благодійний фонд “Мирне Майбутнє України”/Peaceful future of Ukraine Громадська організація “Волонтер Черкащини”/ NGO Volunteer Cherkashchiny Центр політико-правових реформ Громадська Організація Рух “Визволення” Monitoring Centre for Political Prisoners, Azerbaijan Union for the freedom for political prisoners in Azerbaijan, Azerbaijan Кримськотатарський Ресурсний Центр/Crimean Tatar Resource Center Комитет по защите прав крымскотатарского народа/ Committee on the protection of human rights of the Crimean Tatar people Крымскотатарский Молодежный Центр/Crimean Tatar Youth Center/ ГО “Асоціація Політичних Наук” Всеукраїнське об'єднання медиків Майдану Казахстанська правозахисна організація Ar-Rukh-Hak / the Kazakhstani human rights organisation "Ar-Rukh-Hak" Товариство підтримки України (Латвія) Ukrainas centrs jauniešiem un bērniem Latvijā European Coordination Centre Musavat - Bayern, Germany SAV TV Media Group - Stockholm, Swedish   Всеукраїнська громадська організація “Комітет виборців України” Azerbajdzjankst Kultur Center Stockholm, Swedish TURAN TV-Norway - Oslo ВГО “Вільні Люди” Global Ukraine Foundation Харківська міська громадська організація “Регіональний інститут стратегічних  досліджень” Казахстанське міжнародне бюро з прав людини і дотримання законності / Kazakhstan International Bureau for Human Rights and the Rule of Law   Світовий Конґрес Українців/Ukrainian World Congress The Institute for Peace and Democracy, Azerbaijan/Netherlands The Monitoring Centre for Political Prisoners, Azerbaijan Молодіжний націоналістичний конгрес The Union for the freedom for political prisoners in Azerbaijan, Azerbaijan  MaydanSF - San Francisco, CA, USA  Euromaidan-Warszawa Foundation, Warsaw, Poland.  Асоціація українців “Відкрите серце” Португалія.  ВМГО “Європейська молодь України"  NGO “Borysthenes” (Greece) ГО Всесвітній рух патріотів України (Швейцарія) Association of Ukrainians in Republic of Ireland МБУ “Центр національного відродження” ГО “Українська справа” ГО Харківський Антикорупційний Центр NGO Ukrajinsko Evropská Perspektiva / Ukrainian European Perspective. Prague Czech Republic ГО “Вектор прав людини”/NGO “Human rights vector”         

Крим, АЕС та син прем'єра: як корупція та довіра до росіян ведуть до зміни уряду Чехії. Одіозний прем’єр-міністр Андрей Бабіш, який пережив низку корупційних скандалів, конфліктів з Брюсселем та всупереч численним прогнозам спромігся зібрати дуже строкату парламентську коаліцію, цього разу цілком може не втримати крісло та піти у відставку. 13 листопада журналісти Сабіна Слонкова та Їржі Кубік оприлюднили результати власного розслідування, яке дійшло висновку, що прем’єр насильно вивіз свого сина Андрея Бабіша-молодшого з Чехії, щоби сховати його від слідства... та утримував його в анексованому Криму! Син політика у розмові з журналістами підтвердив цю інформацію. І хоча сам прем’єр все спростовує та пояснює слова сина тим, що той несповна розуму – в опозиції вже заявили про необхідність його відставки. Варто зазначити, що опозиція з перших днів нового уряду критикує Бабіша та вимагає його відставки. Особливість нинішньої ситуації – такі заяви стали озвучувати й партнери по коаліції партії влади ANO.   І знову "Гніздо лелеки" Щоб зрозуміти всі аспекти цієї історії, варто зазирнути у минуле. Андрей Бабіш, якого вважають одним із найбагатших олігархів Чехії, рік тому став прем’єр-міністром, попри гучний корупційний скандал щодо готельно-конференційного комплексу "Гніздо лелеки" (Čapí hnízdo). У 2008 році родина Бабіша викупила старовинний маєток, який вирішила переобладнати у люксовий конференц-центр. Суму реконструкції оцінили у 350 млн крон, з яких 50 млн (біля 2 млн євро) склав... грант Євросоюзу на підтримку малого бізнесу! Щоби бізнес олігарха зміг отримати безповоротну допомогу з бюджету ЄС, компанію, яка керувала маєтком, вивели зі складу ключової компанії Бабіша Agrofert та оформили на дітей нинішнього прем’єра. Решту коштів ця компанія залучила у вигляді кредитів під гарантії того ж Agrofert. А згодом, коли термін моніторингу ЄС завершився, маєток повернули до складу холдингу. Слідство, що досі триває у справі про цю оборудку, було ключовою політичною перепоною для обрання Бабіша прем’єр-міністром. Після того як парламентські вибори виграла його партія ANO, для формування коаліції йому були потрібні союзники, але ніхто не наважувався на партнерство з "токсичним" політиком. Політичні сили погоджувалися на коаліцію лише за умови, якщо уряд очолить технічний кандидат. Та після довгої коаліціади Бабішу все ж вдалося переконати соціал-демократів – представників попередньої влади – погодитися на його умови. Однак прем’єр не має встановленого законом імунітету, тому розслідування кримінальної справи не зупинилося.    foto: Novinky.cz  Сховати у Криму Розслідуючи цю справу, слідчі зіткнулися з несподіваними перешкодами. Як виявилося, ані син, ані донька Бабіша, на яких був записаний готельний комплекс, не можуть давати свідчення через проблеми із психічним здоров’ям. Це виглядає особливо дивно, зважаючи на те, що Бабіш-молодший донедавна мав ліцензію авіапілота, яка вимагає щорічного проходження медичної комісії, включаючи огляд психолога. А донька Бабіша донедавна працювала головою наглядової ради в одній із компаній батька. Таку раптову хворобу обох дітей чинного прем'єра чехи обігрують у соціальних мережах, нагадуючи про один із передвиборчих плакатів Бабіша із написом: "Зробимо все, щоб нашим дітям не було соромно". Та повернемося до історії Бабіша-молодшого. Показовий момент – діагноз 35-річному екс-пілоту поставила відомий у Чехії психіатр Діта Протопопова, яка незабаром стала місцевим депутатом від партії прем’єра. Зараз, на хвилі скандалу, вона вже заявила про складання депутатських повноважень. Але ключове – не це. Журналістам вдалося взяти інтерв'ю у Бабіша-молодшого, в якому той розповів, що його під тиском батька вивезли з країни та сховали в анексованому Криму. За його словами, йому принесли новий паспорт із вже вклеєною російською візою, після чого він вилетів до Москви, а звідти – до Сімферополя та Алупки. Останнє важливо для Києва, адже свідчить про порушення українського законодавства. Переліт до Криму через Москву означає незаконний перетин українського кордону і тягне за собою відповідальність, аж до кримінальної.    Та сам Бабіш-молодший стверджує: у Криму його тримали проти його волі. Одного разу він знайшов можливість відправити звідти е-мейл до чеської поліції та повідомити про своє викрадення. Виконавцем цього злочину він назвав Петра Протопопова, який працює водієм у вже згадуваній компанії Бабіша Agrofert, є громадянином Росії та чоловіком вже згаданої лікарки Протопопової. Сам Протопопов від спілкування із ЗМІ відмовився. До речі, перебування Бабіша-молодшого у Криму журналістам чеського Суспільного радіо підтвердив і колишній діловий партнер Протопопова Йозеф Комарек. Втім, за його словами, викрадення не було – чоловіки просто полетіли туди порибалити.    Пізніше, розповідаючи журналістам деталі свого викрадення, Бабіш-молодший так характеризує Петра Протопопова: "Я боюся цієї людини... Він сказав мені в Україні: я та твій батько зробимо все, щоб тебе зачинити". Зауважимо, що з інтерв'ю випливає, що окрім анексованого Криму, Бабіш-молодший більше в Україні не був. Отримавши цього листа, чеська поліція відкрила справу про викрадення. Втім, після цього до слідчого зателефонували представники прем’єра та запевнили, що викрадення немає. Мовляв, Бабіш-молодший весь цей час перебував на лікуванні у Швейцарії, зараз саме летить до Братислави, де живе його мати, а увесь цей скандал є елементом політичного тиску на його батька. У поліції погодилися закрити справу, лише попросили довести факт перебування сина прем’єра у Братиславі – показати фото першої дружини чеського прем’єра із сином, на якому вони триматимуть у руках свіжий газетний номер, що й було зроблено.   foto: Deník За крок до відставки Звісно, журналістське розслідування – в тому числі інформація про таку брутальну спробу ошукати поліцію – не могло не викликати реакції чеських політиків. Усі опозиційні партії виступили з вимогою відставки прем’єра. На допомогу Бабішу стали лише комуністи та ультраправа партія "Свобода та пряма демократія". Лідер останньої Томіо Окамура навіть висловив згоду увійти до коаліції. Втім, ключовою наразі видається позиція соціал-демократів – партнерів ANO по коаліції, які досі не визначилися зі своїм ставленням до того, що відбувається. Соціал-демократів непокоїть той факт, що відставка Бабіша може призвести до дострокових парламентських виборів. Як показали місцеві вибори, що пройшли нещодавно, коаліція з партією одіозного прем’єра обвалила рейтинги колись потужної партії есдеків настільки, що у разі проведення нових виборів вони ризикують залишитися поза парламентом. З іншого боку, підтримка Бабіша навіть після такого скандалу може остаточно вбити довіру до партії. І це розуміє низка партійців, вимагаючи приєднання до вимог опозиції. На позиції соціал-демократів, а також багатьох депутатів від ANO можуть вплинути протести, анонсовані найближчими днями. Перший мітинг за відставку Бабіша запланований вже на четвер. А у суботу Чехія відзначатиме чергову річницю Оксамитової революції, що традиційно супроводжується масовими мітингами. Причому люди, які ходять на такі мітинги, зазвичай негативно ставляться до Бабіша. Якщо народні протести виявляться справді велелюдними, союзники Бабіша можуть змінити свою позицію. Як мінімум, цілком можливим є повторення "словацького сценарію", де після гучних протестів прем’єр-міністр Роберт Фіцо подав у відставку, але залишився тіньовим лідером уряду.   foto: irozhlas.cz Без Росії не обійшлося Вкрай принциповим моментом цього скандалу є роль Росії. Одне з ключових запитань викликає росіянин Пьотр Протопопов, що утримував сина прем’єра в окупованому Криму. Колишній велогонщик, який переїхав до Чехії, заснував компанію з продажу та ремонту велосипедів, одружився, а потім ніби за порадою дружини став працювати водієм та де-факто охоронцем сина прем'єр-міністра. До речі, батько психіатрині Протопопової був дипломатом і тривалий час працював у посольстві в РФ – і це також додає аргументів для прихильників позиції, що у цій справі не обійшлося без російських спецслужб. Зрештою, той факт, що Бабіш-молодший отримав російську візу, за його твердженням, без особистих відвідин посольства, дає підстави припускати, що операція планувалася у співпраці з російською владою. Якими є можливі мотиви росіян? Більшість чеських ЗМІ пов'язують цю історію із блокуванням Бабішем-старшим угоди з "Росатомом" про будівництво нових блоків на двох чеських АЕС: у Дукованах та Темеліні. Цю угоду активно лобіює президент Чехії Мілош Земан. Однак прем'єр не давав на неї згоду – і це стало причиною різкого погіршення стосунків між очільниками держави. У такій ситуації послуга з приховування сина прем’єра у місці, де його навряд чи знайшли би чеські правоохоронці та журналісти, мала би спонукати Бабіша до зустрічних поступок. Однак, попри очікування, прем’єр не лише не погодився на угоду з "Росатомом", а й 28 жовтня на переговорах із міністром оборони США заявив, що вважає пріоритетним варіантом не будівництво нових блоків, а продовження дії існуючих – за підтримки американських фахівців.   Не виключено, що у такій ситуації росіяни задіяли "план Б" та здійняли нинішній скандал – не тільки заради помсти, а й для відставки Бабіша та призначення технічного прем’єра, більш поступливого до побажань Земана та його друзів із Кремля. Варто визнати, якщо ці припущення є вірними, то дуже схоже, що у Москві знову "сіли в калюжу". Адже після такого гучного скандалу із російським слідом шанси на укладання угоди з "Росатомом" здаються ще меншими, аніж донедавна. Між тим без відповідей на всі ці запитання чеська влада навряд чи зможе вийти з кризи. І відповіді можуть бути неприємними не лише для чеських політиків, а й для Кремля. Причому запитання виникають не лише у чеських громадян. Зокрема, Україні варто наполягати на поясненні щодо ймовірного порушення законодавства стосовно Криму найближчим оточенням прем’єр-міністра Чехії, а можливо, і за його особистою вказівкою.   Автор: Юрій Панченко, Джерело Європейськоа правда