Мабуть, всі знають, про нашу любов до гурту Zapaska. Павло Нечитайло  та Яна Шпачинська  Познайомилися і... все. Знаєте це відчуття "мої люди"? :) Яна там - чарівна муза, голос і магія :) А Павло... Ну... В мене враження, що Павло не один, їх декілька, бо... Одна людина не може стільки всього робити одночасно. (Сподіваюсь, Яна на мене не образиться, але ця розповідь буде про Павла, бо... маємо на те поважні причини. Крім участі в гурті "Запаска" він ще й... лідер гурту «Пропала Грамота», поет, кандидат історичних наук, археолог, радіоведучий... Слухали його програми на радіо? То тааак цікаво :) Раджу. (Погугліть Urban World: хроніки взаємопроникнення).   Але зара, здається, Павло з головою занурився у археологію... І, той, хто його знає, не має сумнівів:там відбувається щось грандіозне. І зараз його експедиції потрібна наша спільна та реальна допомога! Дуже коротко (уривки з археологічного звіту за 2016й рік): З червня місяця 2016 року у місті працює Кам’янець-Подільська архітектурно-археологічна експедиція ДП НДЦ ОАСУ ІА НАНУ (керівник к.і.н. Нечитайло П.О.) створена на базі постійнодіючої археологічної експедиції «Кам’янець» (2012-2015 травень). Наукове значення отриманих результатів: - Знайдено сліди першого заселення сучасної площі Польський ринок (IV тис. до н.е) - Встановлено планувальну структуру поселення трипільської культури на території Старого міста (у вигляді концентричних кіл що звужувались до центру). Ці кола складались із житлової забудови, між якими розміщувались виробничі приміщення) - Відкрито першу в Україні металообробну майстерню віком 6 тисяч років. Знахідка розбиває теорію про імпортування міді з Балкан племенами трипільської культури і доводить наявність власних майстерень з переробки та виплавлення міді. - Отримано дані видового складу домашніх та диких тварин, що мешкали в Кам’янці та його околицях 6000 років тому. - Здобуто дані, що допомагають уточнити час заснування Кам’янця-Подільського як міста. Встановлено, що культурний шар з матеріалами середньовічної доби лежить безпосередньо на горизонті трипільської культури (IV тис. до н.е). Найраніші фрагменти кераміки, що можуть мати відношення до ранніх періодів існування Кам’янця-Подільського як міста датуються 2 половиною ХІІІ ст. - Знайдено найраніше кам’яне брукування міської площі в Україні. Мощення Польського ринку із великих вапнякових плит, що лежить між двома горизонтами: рівнем ринкової площі XVI-XVII ст. та бруківкою ХІХ ст. Це перше достовірне кам’яне брукування міської площі в Україні підтверджене як писемними так і археологічними джерелами. - Досліджено унікальну садибу (дім) І половини XVIII століття на Польському ринку. Споруда на кам’яному фундаменті із глинобитними стінами на дерев’яному каркасі. Ідеально збереглись: земляний погріб, цегляна піч, виробнича частина з місцем для плавки металів та обробки кістки. Дім є зразком нетипової для цього історичного періоду будівлі, поява якої була зумовлена важким, післявоєнним станом Кам’янця - З’ясовано важливі аспекти побуту та ремесла стародавнього населення Кам’янця-Подільського. Його ілюструє значна колекція знахідок. За матеріалом виготовлення це наступні категорії: вироби та заготовки з чорного металу (фрагаменти лез та піхов холодної зброї, ядра, гранати, цвяхи, сокири, мотика, вироби та заготовки з кольорового металу (кулі, кулелійки, пластини з орнаментом і без, наперстки, шпильки, кільця, печатки) вироби та заготовки з кістки (насадки та ручки для холодної зброї, гудзики), гончарний посуд, глиняні люльки, фаянсові, напівфаянсові та фарфорові кавові чашки виготовлені в місті Кутахйя та південних провінціях Китаю, раковини каурі, монети, будівельні матеріали (різноманітна цегла, кахлі, білокам’яні блоки). - З’ясовано особливості монетного обігу в Кам’янці-Подільському у XVІІІ ст. Знахідки турецьких та західноєвропейських монет доводять тісні торгівельні зв’язки з Османською імперією. Хронологія монет доволі широка XV-XVІІІ ст. Це показує, що ранні монети не втрачали своєї платоспроможності понад 200 років і ставить під сумнів точність нумізматичного методу датування. - Відкрито важливу сторінку в історії поширення кави та тютюну в Європі. За писемними джерелами, Кам’янець один з перших міст Європи, де з’явились кав’ярні. Тепер – це доведено археологічно, завдяки знахідці колекції турецьких та китайських кавових чашок. Наша колекція є однією з найбільших в Україні. Поширення кави відбувалось одночасно з розповсюдженням тютюну. Попередні наукові результати були представлені співробітниками Кам’янець-Подільської архітектурно-археологічної експедиції на VI-й міжнародній конференції Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника, Міжнародній науковій конференції у м. Винники «Освоєння простору: житло, поселення, регіон», V археологічні читання (м.Меджибіж), Щорічній науковій конференції Національного музею історії України (м.Київ). За матеріалами досліджень вже випущено кілька наукових статей. З результатами досліджень ознайомлені науковці Інституту археології НАН України, Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника, Музею історії м. Києва, Рятівної археологічної служби (м.Львів), керівники та науковці підрозділів ОАСУ ІА НАНУ.       Практичне значення отриманих результатів: 1. Результати досліджень трипільської металообробної майстерні на Польському ринку мають всеукраїнське та міжнародне значення і будуть поширюватись як в вузькопрофільних фахових виданнях так і в підручниках з давньої історії Східної Європи. Це гарантує сотні додаткових згадок Кам’янця-Подільського у науковій, навчальній та популярній літературі. 2. Результати досліджень садиби на Польському Ринку дають уявлення про вигляд та планування значної частини площі Польський Ринок після закінчення турецького періоду і передачі міста під владу Речі Посполитої. 3. Знахідки у садибі турецьких люльок та чашок, польської зброї та шляхетської печатки, українського гончарного посуду вписують дім на Польському ринку у міжнародний контекст, і мають бути використані як підгрунтя для співпраці з Польщею та Туреччиною. 4. Проведені дослідження дозволяють відтворити особливості побуту кам’янчан (деталі одягу, прикрас, посуд, раціон, звички та спосіб життя). 5. Комплекс на Польському ринку (бруківки та садиба), за умов музеєфікації, можуть стати яскравим туристичним об’єктом, що не має аналогів в Україні. 6. Колекція знахідок з садиби І половини XVIII ст. може стати окрасою одного з музеїв міста, або представлена окремо як автономна експозиція. Це багатий, яскравий та непересічний матеріал, що справляє враження на фахівців та людей далеких від археології за сферою зацікавлень. 7. Місто поповнилось ще одним об’єктом історико-культурної спадщини. Було складено технічно-облікову документацію на щойновиявлені об’єкти та зареєстровано в обласному відділі охорони пам’яток історії та культури. 8. Дослідження дозволяють уточнити вік Кам’янця. З’ясовано, що перша планувальна структура на території Польського ринку та перша архітектура з’являється ще 6 000 років тому і належить племенам трипільської культури. Над шаром трипільської культури простежено горизонти: XIII-XIV, XV-XVI, XVII-XVІІІ ст. Більш ранніх слідів заселення чи використанні історичного центру міста не виявлено. Фактично, шар XIII-XIV «лежав» одразу на трипільському горизонті. 9. Отримані матеріали та інформація стали підґрунтям для міжнародних наукових зв’язків і залучення до роботи над історичною спадщиною Кам’янця-Подільського науковців Краківського археологічного музею, Жешувського університету, Познаньського університету, Національного музею історії Франції. 10. Інформацію, здобуту під час досліджень, можна ще довго використовувати для популяризації Кам’янця в мас-медіа, інтернеті, науковій літературі, для налагодження співпраці з фондами, міжнародними установами, партнерами та інвесторами. 11. За матеріалами досліджень готується монографія – «Кава і тютюн в Кам’янці. Каталог люльок та кавових чашок з досліджень площі Польський Ринок у 2016 році». 12. Інформація, отримана в ході досліджень є унікальною базою даних, які можна використовувати в міжнародних зв’язках, туристичній галузі, зацікавленні інвесторів, рекламі міста та міської влади, іміджу Кам’янця-Подільського.   Тут ви можете знайти значно більше документів: https://drive.google.com/file/d/1jx257saPRMkHvD6mpimjpo8AudOTWsag/view https://drive.google.com/file/d/1iBgOPXYHPom4kn_zYNHKfPztIwZ6l3x0/view https://drive.google.com/file/d/1s9OV6lFG2K8kdwKYK0L3t7UnMXht8I5_/view\ https://drive.google.com/uc?id=1s9OV6lFG2K8kdwKYK0L3t7UnMXht8I5_&export=download   UAPORTAL.CZ