Міністр закордонних справ Чехії, що обійняв цю посаду в жовтні 2018 року – нова фігура у чеській політиці. Ім’я 36-річного Томаша Петршичека ще за пару місяців до його призначення не говорило нічого навіть чеським політичним оглядачам, але саме його визнали компромісною кандидатурою і коаліція, і президент.
Томаш Петршічек фото: radio.cz
Мало його знають і в Україні – хоча міністр Клімкін вже зустрічався з чеським колегою на грудневій зустрічі ОБСЄ.
У ці дні новий голова МЗС вперше відвідує Україну – принаймні, в якості міністра. "Європейська правда" публікує колонку дипломата про те, як він бачить українсько-чеську співпрацю та розвиток наших взаємин.
Рівно п’ять років тому українські громадяни стояли на Майдані, висловлюючи прагнення поєднати долю своєї країни з Європою. Ваше скандування "Україна – це Європа" перервали постріли, і багато хто поплатився за це прагнення своїм життям.
Цьогоріч у Чехії ми також вшановуємо подібний вияв волі наших громадян. 30 років тому, в листопаді 1989 року, чехи вийшли на вулиці, щоби домогтися повернення країни до вільної та демократичної Європи.
За 15 років наша держава стала членом ЄС.
Та щоби здолати цей шлях, Чеська Республіка мала здійснити ґрунтовні зміни в політичній системі, житті та культурі, відкрити й модернізувати свою економіку на ринковій основі, водночас зважаючи на соціальні потреби своїх громадян.
Процес такої трансформації не був ані прямолінійним, ані легким.
Україна вже має документ про тісну співпрацю з Європейським Союзом – цей шлях встановлює Угода про асоціацію. Проте дорогою до реалізації цього прагнення українська влада має успішно провести реформування держави.
За останні роки, перебуваючи при цьому в непростих умовах, Україна спромоглася провести більше реформ, ніж за весь час після розпаду Радянського Союзу. Та лишається багато проблем, з якими ви ще маєте впоратися – чи то йдеться про судову систему, верховенство права, чи то про покращення інвестиційного та підприємницького клімату.
Томаш Петршічек, Павло Клімкін, фото: twitter MFA of Ukraine
Впровадження реформ, які ведуть Україну до здійснення європейської мрії її громадян, передбачає і постійну співпрацю та відкрите партнерство з громадянським суспільством.
Тому Чехія ще задовго до початку Революції гідності підтримувала українські неурядові організації та ініціативи і робитиме це й надалі.
Нам відомо, яке значення в часи гібридних операцій мають вільні ЗМІ, освіта та мислячі люди.
Тому ми вже декілька років підтримуємо реформу української освітньої системи та освітні заклади, включно з тими, що були змушені залишити Крим та постраждалий від війни Схід. Наш досвід у галузі середньої та вищої освіті використовують десятки чеських та українських спеціалістів, з якими ми перебуваємо майже у щоденному контакті.
Загалом наша допомога українському демократичному оновленню та трансформації, починаючи з 2014 року, склала вже 8 мільйонів євро, і її надання буде тривати.
Та нині важливою метою мого візиту до України є також посилення чесько-української співпраці у галузі європейської безпеки.
Щодня ваша держава стикається з різними типами гібридних та IT-атак і має багатий досвід протистояння ним.
Цей досвід України має користь для всієї Європи.
Війна на сході України є жорстокою даниною за вашу європейську мрію.
Ми не змиримося з тим, що кожного дня там помирають люди, і на неконтрольованій українською владою території безпідставно страждає цивільне населення. Також нам відомо, як близькість лінії зіткнення впливає на життя найменших українців, тому кожного року ми пропонуємо для них оздоровчі поїздки до Чеської Республіки та Україною.
Ми знаємо, яке значення для України має збереження санкцій Європейського Союзу проти Росії, і тому я б хотів наголосити, що їх обмеження чи скасування Чеська Республіка вважає можливим лише у тому випадку, якщо зникнуть причини, які зумовили їх накладення.
Тобто зняття санкцій стане можливим лише тоді, коли буде відновлено український суверенітет на сході країни та Кримському півострові.
Революція гідності розпочала цілковите переродження вашої країни. Успішне завершення реформ є моральним зобов’язанням перед усіма її жертвами та необхідною умовою для щасливого майбутнього українських громадян.
Чи стане реальністю гасло "Україна – це Європа"?
Це вирішувати передусім вам самим. А Чехія і надалі допомагатиме вам у досягненні цієї мети.
Повідомляє Європейська Правда
Томаш Петршічек, Міністр закордонних справ Чеської Республіки: "Україна перетворилася на російське поле битви",- інтерв'ю Укрінформ.
Чехія - це країна, в якій працюють понад 120 тисяч наших співвітчизників і з якою ми успішно нарощуємо торговельні відносини. Країна, яка, незважаючи на деякі «нюанси» в позиції керівництва, стала на бік України після того, як Росія анексувала Крим і почала гібридну війну на Донбасі. Країна, яка допомагає нам у міру своїх можливостей у важку для України годину. Країна, з якою нас пов'язує не завжди проста історична спадщина. Чехи, які самі пережили радянську окупацію, із симпатією ставляться до європейських і євроатлантичних устремлінь Києва. У нас багато спільних інтересів і завдань.
Томаш Петршічек очолив МЗС Чехії в середині жовтня минулого року. Тридцятисемирічний соціал-демократ має чималий досвід дипломатичної роботи, зокрема й у європейських структурах. За кілька місяців перебування на посаді шеф-дипломата своєї країни вже встиг заявити про себе як про принципового політика, який має чітку позицію з ключових питань, а серед них і українське; і готовий відстоювати свою думку навіть перед главою держави.
У неділю Петршічек прибув до України зі своїм першим візитом. Напередодні нього глава МЗС ЧР дав інтерв'ю Укрінформу.
ЧЕСЬКИЙ БІЗНЕС ПІДТЯГУЄТЬСЯ В УКРАЇНУ
- Пане міністре, це ваш перший візит до України як керівника Міністерства закордонних справ Чеської Республіки. Які цілі ви ставите перед собою, які теми плануєте порушити і з ким зустрітися?
- Для мене це взагалі перший візит в Україну. Моя делегація проведе переговори з міністром закордонних справ Павлом Клімкіним. Я з нетерпінням чекаю на зустрічі з представниками українського громадянського суспільства, а також паном Мустафою Джемілєвим, до якого я ставлюся з глибокою симпатією і захопленням, не тільки через його хоробрий протест проти окупації Чехословаччини 50 років тому, але й завдяки його невтомній роботі для кримськотатарської громади. Також я обговорюватиму виклики та нові можливості на українському ринку з чеською бізнес-спільнотою в Києві.
- Ви збираєтеся відвідати схід України?
- Я з нетерпінням чекаю на відвідання міста і порту Маріуполя, а також лінії розмежування разом із міністром Клімкіним. Маю намір отримати безпосереднє уявлення стосовно життя населення у східній Україні, а також наслідків де-факто блокади Азовського моря та Маріупольського порту.
- Довгий час високопоставлені чеські політики не відвідували Україну. Чи зміниться ситуація найближчим часом?
- Це не зовсім так - заступник голови нижньої палати парламенту Чехії пан Пікал (Войтех Пікал - заступник спікера парламенту ЧР від партії «Піратів» - ред.) взяв участь у пам’ятних заходах з ушанування жертв Голодомору лише кілька тижнів тому. Крім того, у нас чудові відносини на робочому рівні з вашою дипломатією, і я впевнений, що мій візит - це лише перший візит на вищому рівні чеського політика цього року.
- Як ви оцінюєте стан чесько-українських двосторонніх відносин, зокрема, у торговельно-економічній сфері?
- Наші відносини вже є дуже близькими і продуктивними, але їхній потенціал набагато більший. Особливо у торгівлі чеський бізнес досі не повністю усвідомлює можливості, які представляє великий український ринок та реалізація Угоди про асоціацію/поглиблену та всеохоплюючу зону вільну торгівлі між Україною і ЄС. Ми докладаємо зусиль для розвитку взаємних економічних зв’язків, і небезуспішно. Минулого року товарообіг збільшився більш ніж на 15%. Деякі інвестори відкривають для себе український ринок як альтернативу російському, з якого вони вирішили піти. На мою думку, можна очікувати, що присутність чеського бізнесу в Україні буде більш значною у наступні роки.
«СХІДНЕ ПАРТНЕРСТВО» Є БІЛЬШ ПЛІДНИМ, НІЖ РОЗРАХОВУВАЛИ
- Ваш візит присвячений, серед іншого, десятій річниці програми «Східного партнерства», прийнятої, як відомо, під час головування вашої країни в ЄС. На вашу думку, чи розвивається ця програма достатньо успішно?
- Ну, багато чого в Європі сталося з 2009 року, і це партнерство пройшло через свої труднощі. І все ж, воно виходить за межі того, що ми очікували 10 років тому.
Для мене це унікальне партнерство є однією з найкращих зовнішньополітичних ініціатив ЄС. Воно базується на спільних цінностях, таких як демократія, верховенство права, права людини, а також на праві кожної країни вибирати своє майбутнє.
Політична трансформація, можливо, ще не пройшла точку неповернення, і багато справ ще не завершено. Проте, більшість громадян цих шести країн поділяють те, що ми називаємо європейськими цінностями та європейською ідентичністю. Це є величезним об’єднавчим фактором.
Угоди про вільну торгівлю з Україною, Грузією та Молдовою надихають реформи у багатьох сферах і дають поштовх економічному, соціальному та регіональному розвитку. Країни-партнери отримують доступ до ринку ЄС, який має понад 500 мільйонів споживачів, і, що більш важливо, до ринку з чіткими правилами та стандартами якості. ЄС уже є найбільшим торговим партнером для п'яти країн «Східного партнерства», для Білорусі - другим за величиною. І обсяги торгівлі постійно зростають. Тож я вірю, що програма є успішною.
- ЄС активно допомагає Україні у проведенні реформ як на рівні радників, так і фінансово. Розкажіть про програми, в яких бере участь Чеська Республіка.
- Чеська Республіка є багаторічним прихильником України. З 2014 року Україна отримала гуманітарну допомогу та допомогу на розвиток на загальну суму 8 мільйонів євро. Наші проекти розвитку зосереджені в основному на освіті та охороні здоров'я. Наприклад, ми надаємо фінансову допомогу освітній реформі або університетам, переміщеним із Донецької області. У сфері демократичних перетворень ми здійснюємо проекти з медійної грамотності, а також підтримуємо правозахисників з окупованого Криму. Наша гуманітарна допомога корисна людям, що живуть у безпосередній близькості від лінії розмежування. Я знаю, що, наприклад, літні табори для травмованих дітей є дуже успішними.
МИ НАЛАШТОВАНІ ПРОТИДІЯТИ РОСІЙСЬКОМУ ТИСКУ
- На зустрічі міністрів закордонних справ країн НАТО в Брюсселі 4-5 грудня, куди був запрошений і український міністр Павло Клімкін, питання про перспективи членства України та Грузії в Альянсі також порушувалося. Якими ви бачите такі перспективи?
- Загальновідомо, що Чеська Республіка ставиться з симпатією до євроатлантичних прагнень України та Грузії, в тому числі до перспектив членства в НАТО, підтримує ці прагнення. Ми цінуємо, що і Грузія, і Україна розвивають своє партнерство і співпрацю з НАТО, а також проводять внутрішні реформи. Досягнення військово-технічної готовності є обов'язковою умовою для членства, і домашня робота не доведена до кінця, як ми всі знаємо.
«СХІДНЕ ПАРТНЕРСТВО» Є БІЛЬШ ПЛІДНИМ, НІЖ РОЗРАХОВУВАЛИ
- Ваш візит присвячений, серед іншого, десятій річниці програми «Східного партнерства», прийнятої, як відомо, під час головування вашої країни в ЄС. На вашу думку, чи розвивається ця програма достатньо успішно?
- Ну, багато чого в Європі сталося з 2009 року, і це партнерство пройшло через свої труднощі. І все ж, воно виходить за межі того, що ми очікували 10 років тому.
Для мене це унікальне партнерство є однією з найкращих зовнішньополітичних ініціатив ЄС. Воно базується на спільних цінностях, таких як демократія, верховенство права, права людини, а також на праві кожної країни вибирати своє майбутнє.
Політична трансформація, можливо, ще не пройшла точку неповернення, і багато справ ще не завершено. Проте, більшість громадян цих шести країн поділяють те, що ми називаємо європейськими цінностями та європейською ідентичністю. Це є величезним об’єднавчим фактором.
Угоди про вільну торгівлю з Україною, Грузією та Молдовою надихають реформи у багатьох сферах і дають поштовх економічному, соціальному та регіональному розвитку. Країни-партнери отримують доступ до ринку ЄС, який має понад 500 мільйонів споживачів, і, що більш важливо, до ринку з чіткими правилами та стандартами якості. ЄС уже є найбільшим торговим партнером для п'яти країн «Східного партнерства», для Білорусі - другим за величиною. І обсяги торгівлі постійно зростають. Тож я вірю, що програма є успішною.
- ЄС активно допомагає Україні у проведенні реформ як на рівні радників, так і фінансово. Розкажіть про програми, в яких бере участь Чеська Республіка.
- Чеська Республіка є багаторічним прихильником України. З 2014 року Україна отримала гуманітарну допомогу та допомогу на розвиток на загальну суму 8 мільйонів євро. Наші проекти розвитку зосереджені в основному на освіті та охороні здоров'я. Наприклад, ми надаємо фінансову допомогу освітній реформі або університетам, переміщеним із Донецької області. У сфері демократичних перетворень ми здійснюємо проекти з медійної грамотності, а також підтримуємо правозахисників з окупованого Криму. Наша гуманітарна допомога корисна людям, що живуть у безпосередній близькості від лінії розмежування. Я знаю, що, наприклад, літні табори для травмованих дітей є дуже успішними.
МИ НАЛАШТОВАНІ ПРОТИДІЯТИ РОСІЙСЬКОМУ ТИСКУ
- На зустрічі міністрів закордонних справ країн НАТО в Брюсселі 4-5 грудня, куди був запрошений і український міністр Павло Клімкін, питання про перспективи членства України та Грузії в Альянсі також порушувалося. Якими ви бачите такі перспективи?
- Загальновідомо, що Чеська Республіка ставиться з симпатією до євроатлантичних прагнень України та Грузії, в тому числі до перспектив членства в НАТО, підтримує ці прагнення. Ми цінуємо, що і Грузія, і Україна розвивають своє партнерство і співпрацю з НАТО, а також проводять внутрішні реформи. Досягнення військово-технічної готовності є обов'язковою умовою для членства, і домашня робота не доведена до кінця, як ми всі знаємо.
- У Брюсселі ви тоді також сказали, що «російська загроза та гібридні дії на сході України, в Азовському морі та в Грузії підривають європейську безпеку». Який внесок може зробити Прага і що вона робить, аби протистояти таким загрозам?
- Я вважаю, що питання швидше в тому, як ми можемо допомогти один одному. Російський військовий та гібридний тиск стає дедалі більш інтенсивним та диверсифікованим, особливо щодо її сусідів, а також щодо Європи в більш широкому сенсі; і ми твердо налаштовані протидіяти йому. Це вимагає більших ресурсів, нових можливостей і, що важливо, більших колективних зусиль, зокрема й для покращення обізнаності щодо ситуації та координації наших дій у відповідь. Україна перетворилася на поле бою для Росії не тільки в класичному військовому сенсі, а й з погляду застосування гібридних методів. Альянс також повинен приймати поради експертів і обмінюватися інформацією та досвідом. Загалом, партнерство і консультації щодо нашої діяльності є очевидним вибором. Альянс, у свою чергу, може підтримувати Україну в конкретних сферах, таких як кіберпростір, стратегічні комунікації або зміцнення стійкості населення, наприклад, через підтримку незалежних ЗМІ або викриття фейкових новин. І це саме ті питання, на яких ми зосереджуємося у нашій співпраці з Україною, або двосторонній, або наприклад, у рамках Платформи НАТО – Україна з протидії гібридній війні.
КРАЇНИ ЄС ПОВИННІ ГРАТИ ЗА ОДНИМИ ПРАВИЛАМИ
- У сусідній Німеччині точиться жвава дискусія щодо газопроводу «Північний Потік 2». Чеська Республіка практично не бере участі в ній, і через те, що він безпосередньо не зачіпає республіку, і тому, що чеські компанії не беруть участі в проекті. І все ж: якою є позиція Праги з цього питання?
- Наша позиція є такою ж, як і в будь-якому іншому проекті - набагато важливіше, за те, скільки трубопроводів буде побудовано, є те, щоби норми і законодавство ЄС дотримувалися. Чеська Республіка є частиною газового ринку ЄС, де всі гравці повинні дотримуватися правил. І, наостанок, газ, який споживається в Чехії, походить зі спотового ринку в Роттердамі.
- Ні для кого не є таємницею, що позиція Президента Чехії часто відрізняється від позиції чеського Уряду та МЗС у тому, що стосується української та російської політики. Такий «розкол» існує, зокрема, у підході до санкцій: Милош Земан проти них, уряд і прем'єр-міністр Андрій Бабіш - за. Чи бентежить вас ця ситуація? Чи відчуваєте ви будь-який тиск?
- Погляд мого Президента полягає в тому, що будь-які санкції як інструмент зовнішньої політики не працюють. Однак саме уряд Чеської Республіки відповідає за зовнішні відносини нашої країни. Більше того, всі найвищі представники нашої країни, включаючи Президента, погодилися на зустрічі у вересні 2018 року, що причини для запровадження обмежувальних заходів все ще існують.
КВОТА ДЛЯ УКРАЇНСЬКИХ РОБІТНИКІВ МОЖЕ БУТИ ЗБІЛЬШЕНА ДО 40 ТИСЯЧ
- У Чехії мешкає велика й дуже активна українська громада, багато українських фахівців приїжджають працювати у вашу країну. Як ви оцінюєте загальну ситуацію у цій сфері?
- Українці є найбільшою національною меншиною в Чехії, і я радий, що вони знайшли новий дім у нашій країні. Крім того, кілька тисяч молодих людей навчаються в чеських університетах, і це є особливо багатообіцяючим для нашої співпраці в майбутньому.
- Днями уряд Чехії вирішив розширити штат співробітників, які задіяні у розгляді заяв громадян України, оскільки квота для українців, яка наразі становить 20 тисяч чоловік на рік, може бути подвоєна. Наскільки ефективною є «Програма Україна», що стартувала у 2016 році?
- Завдяки постійному економічному зростанню Чехії на ринку праці існує високий попит на кваліфікованих працівників, який неможливо задовольнити за рахунок внутрішніх ресурсів. Це відкриває можливість для українських робітників, які вважаються кваліфікованими та працелюбними, отримати новий досвід роботи в різних (зазвичай високотехнологічних) компаніях Чеської Республіки, який згодом може бути використаний в Україні. Унікальна та надзвичайно успішна програма сприяння, що реалізується, дає змогу претендентам з України подавати заявки на отримання дозволу на проживання у зв’язку з працевлаштуванням (так звані трудові картки). Поточна щорічна потужність – 21 тисяч осіб. Уряд Чехії розглядає можливість розширення квоти до 40 тисяч осіб щорічно, однак остаточне рішення ще не прийнято.
Автор: Ольга Танасійчук, повідомляє Укрінформ
Автор Галина Андрейців 
