Сьогодні зрозумів, що почав забувати хронологію подій. Чи може, це для мене було, як одна мить? Три дні, як одне ціле. Почалося. Стела. 20-теМи прорвалися. Щось не так. Це пастка. Не вірю, що мусора так легко відступили. При такій кількості та озброєнні. Адже ми вже знали, що в них є зброя і вони її застосують. На той час вже була інформація про поранених від вогнепальної зброї. Щось не так. Звідусіль бігли оборонці майдану. Втомлені, чорні, мокрі але в їхніх очах горить вогонь. Вогонь помсти.Чулися перші автоматні постріли. Перші крики. Все перемішалося в одне ціле. Від Жовтневого вниз скочуються люди. Когось стягують. Інститутська.Тваринний страх здавлює легені в грудях, підкочується до горла та застрягає. Здається, що хтось своєю рукою міцно стискає легені, стає важко дихати, в скронях гупає. Серце починає "жити" своїм життям. Воно, хоче вискочити з грудей на волю, вирватися з тісного та ненависного йому "приміщення". Ноги стають ватними та неслухняними...Йди, йди геть від мене, ти заважаєш мені думати, геть - кричу я. А сам, примушую себе рухатися, назустріч невідомості. Я вже розумію, що кожен крок може бути останній. Але я рухаюся, я переміщаюся ривками. Пробую оцінити свої шанси. Вони рівні ... та фіг знає, які в мене шанси. Я бачу беркут, який стріляє, я бачу хлопців, які падають. Ось, воно. Ось, ця мить ще трохи. Ще один крок. Ти мусиш. Повз пролетіло щось.. Твою ж.. це ж по мені. Інстинкт заставляє пригнутися. Страх кричить тікай. А ти на напівзігнутих колінах продовжуєш рухатися. Під курткою, "бронік". Він тебе захистить. Тоді ми вірили, що і фанерні щити нас захистять.- Стійте, кричу людям, які перескочили через барикаду та побігли вверх по Інститутській. - Стійте, бл..ь. Там стріляють. Старший чолов'яга обернувся але не зупинився, молодший навіть не повернувся. Їх було двоє. Він щось відповів, але я нічого не розчув. Тепер розумію, що він толком і не чув мене. Можливо, якби я, докричався до них.. можливо.Краєм вуха чую свист, знову і знову...ціла армія "мурах" пробіглася по спині зверху вниз, холодний піт вкрив чоло. Спокійно, тобі просто спекотно. Адреналін, заставляє серце битися з шаленою швидкістю.Хтось підбіг та всунув мені в руки, дерев'яного щита. Це був Sashko Sadovskyj. Його вчинок вартує поваги. Він вибіг ризикуючи своїм життям, щоб захистити моє. - Візьми. Ти без нічого. Мені стало навіть трохи смішно. Фанера проти 7,62. Але взяв, хоч щось. Хоч якась видимість захисту.Мить...і руки вже допомагають нести пораненого... Це ж він... Сукааа. Просив ж тебе, не бігти. Я на все життя, запам'ятав цей хрип, з його грудей. Він помирав. З грудей линув характерний хрип. Я не медик, але розумів, що поранення в груди. Навіть тепер через п'ять років, я бачу його чорне від кіптяви обличчя, закриті очі, як рожева піна поволі вкриває його губи. В мене і зараз руки трусяться від безпорадності та болю. молодого поранили в область шиї та ногу. Підбіг медик оглянув обох. Їх передали через барикаду...Потім були вевешники, молоді хлопці з переляканими від жаху очима, яких майдан хотів розірвати на шмаття. Їх вели та били по чому попало. Хтось хотів вчепитися в горло одному з них. Я вчасно відірвав. Краєм ока побачив біту, яка летіла йому ж в голову. Накрив його голову, рукою. Тут ж, і отримав сам. - Назад, су..а. Не чіпати. - Це ж мусора. Це вони стріляли.- Ні, це вевешники. Це діти, вашу мать. Назад.Для чого я це зробив? Не знаю. Мабуть хотів вберегти життя до якого зміг дотягнутися. Отримав ще раз від когось. Було боляче. Хтось збоку, накричав на того хто бив, - Не бий, це ж свої. Потім... потім був сум та усвідомлення, того що сталося. І була ненависть, яка поволі заповнювала твоє нутро. Біль.. Я почав його відчувати після майдану. Протяжний, нудний, пекучий біль в грудях, від безпорадності будь-що змінити. Це зводить з розуму. Богдан Масляк 

Щоб побачити чому важливо "ґуґлити українською" - достатньо ввести в Google практично будь-який пошуковий запит українською і у "80% випадків засвідчити, що 80% пошукової видачі" будуть показані неукраїнською.  Водночас, як свідчать численні "лайфхаки", за умови проведення із пристроєм та/чи веб-переглядачем попередньої "мовно-стерилізаційної обробки" різних ступенів складності - пропорція може змінитися на протилежну й навіть стати 100% українськомовною.    Разом з тим, це аж ніяк не зменшує актуальність риторичного запитання:   "Чи повинен середньостатистичний україномовний користувач інтернету (таких, що природно для на 5/6 українськомовної країни - явно більше 80%) шукати способи "українізувати" пошуковик, котрий не зважаючи на державний статус мови пошукового запиту й 29-й рік з моменту відновлення суверенітету - у 80% випадків показує на 80% неукраїномовну видачу?"  Тому, аби підсумкові річні звіти не показували "ганебних трохи менш, ніж повністю" підсумків "популярності пошукових запитів", і щоб держава, медіа та бізнес створювали щоразу більше якісного/релевантного контенту українською, а система її належним чином враховувала та показувала на перших сторінках видачі - важливо, щоб об'єм буквально будь-яких запитів мовою у 2019-му році в системі - суттєво збільшився.  Саме на це й спрямований один з ескізів комунікаційного проекту "МовАрт", котрий передбачає створення, а відтак і он- та офлайн експозицію одиниць "мистецтва ствердження мови" та можливо буде започаткований до реалізації уже невдовзі завдяки співпраці спільноти Україномовний Київ (де він виник наприкінці 2018) і Міністерство культури України в цілому та Директорат державної мовної політики і Директорат стратегічного планування та європейської інтеграції Мінкультури зокрема. Додаткова інформація - за тегом у фейсбук #УКмоварт Візуалізації авторства Небожа Віталія, деталі:https://www.google.com.ua/doodle4google/vote.html#d=d3-1 Якщо вам у Гуглі видає російською мовою посилання, навіть якщо ви пишете українською, є 1 спосіб як вплинути на Гугл: внизу під пошуковими видачами є кнопка "надіслати відгук". Тисніть на неї і описуйте свою проблему. Додаємо скріншот для ясності:   Якщо кортить дізнатись більше, заходьте до спільноти Google українською - Гугл українською мовою

У Празі вчора розпочав свою роботу 24-й міжнародний книжковий ярмарок "Світ книги", який вважається другим найбільшим за розміром у Європі. Фестиваль триватиме до 13 травня. Як на справжньому святі книги себе презентує Україна, ми розповідатимемо вам в коротких оглядах.  Як повідомляє кореспондент Радіо Свобода, на цьогорічному фестивалі Україна, на відміну від попереднього року, представлена цікаво і різноманітно. На полицях українського стенду – книжки й альбоми відомих видавництв "А-ба-ба-га-ла-ма-га", "Наш формат”, "Фоліо", «Видавництво Старого Лева», «Комора» й інших. фото: Радіо Свобода   У програмі – авторські читання, дискусії з письменниками і видавцями, презентації нових книжкових видань, в тому числі й у перекладі чеською мовою. У підготовці й реалізації української програми на книжковому ярмарку у Празі взяли участь посольство України в Чехії, Український інститут книги, Чеська асоціація україністів, Міністерство культури України. Почесним гостем фестивалю є Ізраїль, країна, яка цього року відзначає 70-річчя своєї незалежності.  Головна тема зустрічей із письменниками, поетами, ученими, філософами, митцями, чиї книжки представлені на ярмарку, є події XX століття і їх вплив на розвиток світової історії. Також як одну з головних тем ярмарку організатори виділили комікс. На минулорічному, 23-му книжковому ярмарку «Світ книги», українського стенду не було. відео:Радіо Свобода Також Посольство України в Чехії, як один із головних організаторів цьогорічного українського стенду,  на своїх сторінках пише, що для участі у культурній програмі ярмарку до Праги приїхали одні з найцікавіших українських сучасних письменників, публіцистів, перекладачів, культурних та громадських діячів: Катерина Калитко, Ірина Цілик, Артем Чех, Таня Малярчук, Сергій Федорчук, Микита Григоров та Олаф Клеменсен. Учасники українських заходів - також відомі чеські автори – один з ключових письменників чеської літератури Яхим Топол та журналістка, письменниця, громадська діячка Петра Прохазкова. Загалом протягом чотирьох днів роботи ярмарку відбудеться вісім зустрічей з українськими діячами.    Український павільйон після церемонії урочистого відкриття виставки-ярмарку відвідав Міністр культури Чеської Республіки Ілля Шмід, директор ярмарку Радован Ауер та директор державної книжкової інституції Czech Lit Онджей Буддеус. Празький книжковий ярмарок та літературний фестиваль “Світ книги” – це: 642 учасники літературного фестивалю; 556 подій фестивалю; 404 учасники ярмарку; 208 стендів; 3 495 м² площі; 26 країн-учасниць фестивалю та 22 країни-учасниці ярмарку. фото: Посольство України в ЧР  Сьогодні, у обговоренні на тему “Території на межі: культур, епох, цивілізацій, війни та миру”, Катерина Калитко, Ірина Цілик, Артем Чех, Станіслав Федорчук, Олаф Клеменсон, Микита Григоров та Петра Прохазкова поділилися своїми роздумами про війну в літературі ХХІ століття, як книга сприяє маніпуляціям, і як від них боронить, презентували антологію українських письменників Донбасу, читали уривки своїх творів. фото: Посольство України в ЧР Завтра, 12 травня "Україно, давай, Україно!" - презентація книги української письменниці Тані Малярчук "Звірослав", яка перекладена чеською.  О 16:00, на території виставкового центру в малому залі Лапідаріуму Національного музею. Неділя, 13 травня о 10:00 Професійний майданчик. Презентація українського видавничого ринку та неформальна зустріч з чеськими видавцями.  Нагадуємо, що український стенд шукайте неподалеку від входу по правій стороні під номером S104 .  Далі буде...   

Наші друзі з АМO (Asociace pro mezinárodní otázky) попросили нас розмістити дуже цікаве і корисне дослідження, одним із аспектів якого є вивчення мотивації, подальших планів українських студентів за кордоном та досвіду українських випускників, які вже закінчили навчання за кордоном. Окрім цього, дослідження може допомогти університетам покращити якість навчання та умови Вашого перебування в країні та університеті! Ми також хочемо використати отриману інформацію, щоб запропонувати урядам України та Чехії стратегію для більш ефективної взаємодії з українськими студентами. "Разом з партнерами ми проводимо дослідження щодо досвіду українських студентів та випускників, що навчаються/ались за кордоном. Метою даного дослідження є зібрати, структурувати та популяризувати інформацію щодо внеску в розбудову України та Чехії, який роблять та можуть робити українці, що навчались за кордоном. Також ми очікуємо зрозуміти з якими перешкодами зіштовхуються українські студенти та запропонувати урядам України та Чехії  стратегію для більш ефективної взаємодії з українськими студентами. Якщо ви українець/ка, яка навчається/алася в Чехії просимо взяти участь в опитуванні українських студентів в Чехії, яке складається з 20 питань, що займе у Вас орієнтовно 15 хвилин. Опитувальник українською доступний за лінком: http://bit.ly/studentczech.  Також, за можливості, просимо надіслати посилання на опитування знайомим студентам чи випускникам чеських університетів. Оскільки наші ресурси дуже обмежені ми не маємо можливості здійснювати персональний контакт з студентами та випускниками за кордоном, тому будемо дуже вдячні за кожне заповнене онлайн анкетування. Ми обов’язково ознайомимо Вас з результатами опитування." Дякуємо за допомогу і участь у дослідженні.  UAPORTAL.CZ