Кліщі живуть в землі, залазять по траві на своїх жертв, і можуть бути переносниками бактерій борелій (Borrelia burgdorferi) та ще кількох десятків потенційних патогенів. Коли людину кусає заразний кліщ, то борелії згодом потрапляють в кров, оселяються в нашому організмі, викликають імунну реакцію та хворобу Лайма чи бореліоз. Не всі кліщі інфіковані бореліями, і не кожен укус інфікованого кліща призведе до хвороби Лайма. Крім цього, не кожен випадок хвороби починається з очевидного симптому — почервоніння місця укусу (еритеми). Все складно. То що робити? Здавати кліща на аналіз, бігти здавати аналізи самим? А що, як в цей момент ви десь в поході чи на війні? План дій такий: ми не панікуємо, дивимося на симптоматику, за потреби робимо профілактику антибіотиками, і згодом за потреби закриваємо питання “чи в мене не бореліоз” за допомогою аналізів. Тепер докладніше  ➡ Не панікуємо Це непросто. Бо в Україні приблизно кожен третій кліщ є переносником бореліозу. Це досить багато, і нашу місцевість уже можна назвати осередком гіперендемічного зоонозу. https://bit.ly/3buBRKS Однак, для передачі борелій з кишківника кліща до його ротового апарату, і звідти в кров людини — потрібно щонайменше 24 години, а щоб напевне то 72. Річ у тому, що для потрапляння з кліща в людину бореліям потрібно мігрувати з кишківника павукоподібного до слинних залоз, “переодягнутися”, тобто змінити поверхневі антигени і стати придатними для іншого “господаря”, і потрапити в кров. Навіть в ендемічних зонах хвороби Лайма частота зараження серед укушених людей становить 1-4%. Отже, чим менше кліщ був на людині (навіть занурений в шкіру) то менша ймовірність зараження. Тут постає питання, як того кліща якнайскоріше вилучити, особливо коли травмпункт далеко. В цьому разі в пригоді стане пінцет для видалення кліщів. Тягнути кліща слід вгору, перпендикулярно до шкіри, і не крутити. Схема, як це робити, тут: https://bit.ly/2Z34w7c Хвороба Лайма не завжди одразу має клінічні прояви, як-от еритема, підвищення температури та інші симптоми, про які буде згодом. Тобто можна заразитися бореліями, і нічого про це не знати. Таке буває приблизно в 6% випадках зараження. Проте надія є. За різними оцінками, з-поміж тих, хто заразився, не мав ранніх симптомів (ці 6% випадків), і ніколи не отримував терапії, кількість хворих через рік чи більше сягає до 12,5%. https://bit.ly/3fMWHID Ще раз: більшість з тих, кого вкусив кліщ, не заразяться. Якась частина заражених не захворіє ані одразу, ані згодом. З тих, хто одразу не захворів, кожен восьмий захворіє згодом. Таким чином, якщо вчасно зняти з себе кліща і провести профілактику, шанси мати хронічну хворобу Лайма досить малі. ➡ Дивимося на симптоми В англомовних настановах мова передусім йде про локальний прояв інфекції — повзучу еритему. Це кругла зона почервоніння шкіри, що згодом більшає до розміру близько 15 см в діаметрі і нагадує, подекуди, мішень. Центром еритеми буває саме місце проникнення кліща, але бувають і системні еритеми, тобто поширені шкірою в різних місцях. Еритема може не боліти і не бути гарячою. Вона розвивається приблизно у 80-89% заражених бореліями людей, і за 4 тижні минає без терапії антибіотиками. Рідше розвивається розсіяна еритема (не в місці укусу) та шкірна лімфоцитома (червоний набряк в місці укусу). https://bit.ly/2AsjLfC Чергова “зрада” полягає в тому, що: → Не всі випадки зараження бореліями викликають еритему (так звана безеритемна форма). → Еритема розвивається поволі, через тиждень-три, або ще пізніше. Тим часом бактерії успішно поширюються тілом, потрапляють з кровотоку в лімфу і тканини, і починають свою патологічну справу. Тобто, якщо ви в Україні зняли з себе кліща, який пробув у шкірі понад добу, та/або виникла червона пляма, що ширилася як кола водою, є підстави для профілактики чи лікування хвороби Лайма. Підвищення температури. Ранні загальні симптоми подекуди нагадують застуду. Інфекція викликає запалення і підвищення температури, тому людям, що зняли з себе кліща, лікарі радять міряти температуру впродовж тижня. Якщо її немає, це непогане свідчення того, що кліщ був не бореліозний. Є й інша сторона: якщо ви раптом після пікніка, дачі, походу, косовиці, збирання грибів раптом відчуваєте гарячку, і лімфовузли болять, то є підстави запідозрити укус кліща. Інші симптоми хвороби Лайма специфічніші та неприємніші: біль м’язів (міалгія), головний біль, параліч лицевого нерва, біль в суглобах, запалення міокарду (міокардит), ураження клапанів серця (ендкардит). Це уже системні прояви інфекції, і одразу їх може не бути. ➡ Профілактика Першою ланкою профілактики бореліозу в людей, старших 12 років, не вагітних і не мам, які не годують грудьми, є прийом антибіотика доксицикліну. Одні настанови говорять про одноразовий прийом 200 мг, інші — про п’ять днів прийому. Деякі українські інфекціоністи призначають 10-14-21 день прийому доксицикліну для перестраховки. 21 день прийому двічі на день по 100 мг доксицикліну є “золотим стандартом” лікування ранньої хвороби Лайма без ускладнень. https://bit.ly/2Lu3poS Аналіз клінічних настанов навів на думку, що ставлення до профілактики хвороби Лайма залежить від медичної системи в країні — діагностику і призначення ліків проводять лише в разі, коли точно треба: 1) був укус, 2) кліщ перебував у шкірі 3 доби, 3) це ендемічний регіон де буває бореліоз, і 4) є еритема. Проте, іншим боком цієї медалі є дуже поширена недодіагностика бореліозу, та, як наслідок — хронічна форма цієї хвороби. Остання може проявлятися, як біль в м’язах, суглобах, менінгіт (запалення оболонок мозку), міокардит (запалення міокарду), параліч лицевого нерва. Симптоми різні, важкі, “незбагненної етіології”, якщо не знати про хронічний бореліоз, і уже дуже погано керовані. В країнах, де профілактику антибіотиками призначають лише коли є еритема і всі інші умови, зараз є значний тиск на системи охорони здоров’я з боку людей з хронічною хворобою Лайма. Лікарів часто звинувачують в недостатній діагностиці та профілактиці цієї хвороби на ранній стадії, і є рух з адвокації призначення антибіотиків в рамках страхових програм. Крім цього, ареал поширення іксодових кліщів-переносників борелій постійно розширюється у зв’язку зі змінами клімату та міграцією природних переносників кліщів. Тому те, що раніше не було зоною ендемічного бореліозу, нині нею стає. https://bit.ly/2At0DOz ➡ Аналізи Щоб дізнатися, була чи є інфекція бореліями, використовують імуноферментний аналіз (ІФА) та/чи імуноблот. Але історія і тут непроста. Якщо вкусив кліщ, симптомів не було, то медичні настанови не радять робити діагностику, аби не витрачати час і кошти. Якщо був укус і еритема чи інші ранні симптоми, то діагностика теж не потрібна, бо клінічна картина достатня, щоб поставити діагноз. Про доставку кліща в лабораторію ніде мова не йде. Про діагностику бореліозу часто доводиться чути, що “вона нічого не дає.” Це не зовсім точний вислів. Дійсно, одразу після укусу діагностика справді нічого не дасть, адже аналізи шукають антитіла класу М (ранні, не дуже афінні до антигену, тобто погано його впізнають, з часом можуть щезнути з кровообігу), а згодом — антитіла класу G (зрілі, пізні, які будуть в крові ще довго). Після контакту з новим для організму збудником (бореліями), перші антитіла класу М з’являться днів за 10, а класу G — приблизно тижні за три. Навіть коли вони і будуть, вони можуть не впізнати компоненти тест-системи, тож отримаємо хибнонегативний результат. Антитіла можуть не з’явитися в людей з різними імуносупресивними станами. Це значить, що хвороба Лайма є, а лабораторного підтвердження немає. Навіщо тоді ці аналізи? За динамікою появи антитіл різних класів оцінюють, коли була інфекція (давно чи нещодавно), чи була вона взагалі (особливо коли про кліщів пацієнти нічого не пригадують, а симптоми є. Нагадаємо, хронічна, розсіяна хвороба Лайма це важка хвороба з різними можливими симптомами). В разі вчасної терапії на ранній стадії, ймовірність розвитку хронічної форми досить низька, до 5%. https://bit.ly/3cuwNHu ➡ Терапія Терапію має призначити лікар, бо це терапія антибіотиками, і тому потрібно запобігти можливими побічним ефектам (як-от появи “тетрациклінових зубів” з чорними смугами в дітей). Використовують амоксіцилін, пеніцилін, цефтріаксон, макроліди, тетрациклін, доксициклін. Тривалість прийому і дози призначає лікар, і він/вона мають стежити за тим, чи допомагає, тобто чи минають симптоми. На жаль, терапія різними антибіотиками в різних випадках має різну ефективність — абсолютної гарантії, що хвороба зараз зникне назавжди не існує. https://bit.ly/3fMWHID, https://bit.ly/3cuwNHu ➡ Що слід запам’ятати? ◼ Ходіть туди, де висока трава, в закритому одязі і взутті. ◼ Оглядайте себе та один одного після перебування в місцях, де потенційно можуть бути кліщі. Вони, перш ніж зануритися у шкіру, якийсь час лазять по нас, і зрештою осідають під колінами, на межі одягу і шкіри, в пахвах, за вухами. ◼ Купіть в зоомагазині пінцет для витягування кліщів. Антисептик для обробки рани у вас вже має бути. Якщо в шкірі залишився, ротовий апарат кліща, не бійтеся і дістаньте його стерильною голкою. ◼ Щодо прийому антибіотика з метою профілактики ми не можемо дати пораду. Та схоже, що простіше поговорити з лікарем наперед, та мати план дій і рецепт на доксициклін на випадок укусу, аніж намагатися марно подужати “застуду і загальну слабкість”, які насправді є хворобою Лайма, чи згодом лікувати хронічну форму цієї хвороби. Особливо це важливо, коли передбачається ситуація, коли до лікаря та аптеки так просто не потрапити (військова служба, похід, життя за містом).Джерело: Уляна Супрун