Різдвяні свята завершилися для багатьох українців безкінечними чергами на кордонах.  По 15-17 годин з 10 січня стоять автобуси та автомобілі у напрямку Польщі, Угорщини, Словаччини та українських інших кордонів. Причина – нові митні правила, які почали діяти з 1 січня 2018 року. Оновлений Закон змінює максимальну суму, на яку одна особа може ввезти товар з закордону в Україну без сплати мита. Якщо раніше, наприклад, з Польщі можна було привезти товару не більше, аніж на 500 євро без сплати мита, то відтепер ввіз товарів на цю суму можливий лише за дотримання одночасно двох умов.  Що це за дві умови? Отже, за новим Законом якщо особа була відсутня в Україні довше, ніж 24 години, а також не перетинала український кордон більше, аніж один раз за останні 72 години (три доби), не спачує мито, якщо вартість товару не перевищила 500 євро. В іншому випадку, відповідно до прийнятого закону, людина, що була відсутня в Україні менше, ніж 24 години, може безкоштовно (без сплати мита) ввозити на територію України товари вартістю не більше 50 євро і вагою не більше 50 кілограм. Те саме стосується і осіб, які перетинають український кордон частіше, ніж один раз на 72 години. Якщо ви порушили одну з часових вимог, тобто були за кордоном менше 24 годин або в'їжджали в Україну кілька разів за 72 години, тоді українській митниці доведеться доплатити 20% податку з вартості, що перевищує 50 євро.  Якщо ж ви дотримались умов перетину кордону, але вартість перевищила 500 євро, тоді доведеться сплачувати і 20% ПДВ, і 10% мита. Оскільки у такому випадку ПДВ розраховується від вартості товару із митом, то в сумі це виходить навіть більше 30% додаткових витрат. Якщо ви дотримались всього, але везете більше 50 кг, то за зайві кілограми також доведеться платити і 10% мита, і 20% ПДВ (тут розраховуватиметься пропорційна до всієї ваги вартість зайвих кілограмів, при цьому ПДВ розраховується від вартості товару з нарахованим митом, то ж тут у сумі також вийде більше 30% додаткових витрат). Пише Zahid.net  Фото сайту: www.2000.au  Кому «прикручують гайки» новими правилами? Основна причина нових правил – боротьба з контрабандою. Адже бізнес українських «човників» в європейських країнах процвітає в Україні протягом багатьох років, а безвіз ще більше спростив цю систему. У ДФС вважають, що запровадивши норму про перебування закордоном не менше 24 годин, «човниковий» бізнес просто втратить сенс. Як наслідок – на кордоні зникнуть черги. І, зважаючи на реакцію активістів з прикордонних районів, «човники» ще не придумали, як все це обходити. Зміни стосуються лише автомобільних, пішохідних і залізничних переходів. Якщо ви перетинаєте кордон літаком, то як і раніше можете скористатися безмитним ввезенням товарів на суму до 1000 євро. Отже, якщо ви часто перетинаєте кордон та закуповуєтесь, у вас залишається дві можливості: - перша: їздити не частіше, ніж раз у три дні, і перебувати на території Польщі (Угорщини, Румунії, Словаччини, Білорусі і т. д.) не менше доби (доведеться десь заночувати). У такому випадку ви можете провезти в Україну товарів на 500 євро без сплати податків. - другий варіант: ви можете їздити за кордон хоч кілька разів на день і повертатись коли заманеться, але у такому випадку без сплати податків можна провезти товарів лише на 50 євро за один раз. Однак, при другому перетині кордону і всіх наступних доведеться додатково сплачувати мито у 10%. А от, якщо ви їдете скуповуватись сім'єю, то все це розраховується на кожну людину окремо. Це означає, що дві людини можуть провезти без оподаткування товарів на 1000 євро, три – на 1500 євро і так далі.  Фото з сайту: shoppingpl.com Як зменшити витрати? Краще скуповуватись у магазинах, в яких можна оформити tax free. Адже згідно  законодавства ЄС, якщо придбаний на території Євросоюзу товар був вивезений за межі ЄС, то покупець має право на повернення податку на додану вартість. Зазвичай, у магазинах є окремі оголошення про те, що там така послуга існує. На більшість товарів, наприклад у Польщі, поширюється ПДВ 23% (техніка, будівельні матеріали, одяг, парфуми, спорттовари, дитячі товари, алкоголь), хоча на багато фруктів діє 8%, а на інші продукти і книги – 5%. Оформлення tax free діє на покупки сумарним чеком від 200 злотих (трішки менше 50 євро). Тобто оформивши цей документ, ви можете повернути собі до 23% від вартості товарів. В Чехії інша історія. Мінімальна сума покупок для повернення  ПДВ по tax free: 2001 чеська крона. Стандартна ставка: 21%. На ліки, книги, окуляри можна повернути 15%. Щоб отримати відшкодування ПДВ потрібно, щоб ви не були резидентом ЄС. Фото з сайту: "Все тут"  Та звідки ці митники взнають, на яку суму мої товари? Якщо ви не представили чеки на товар, який провозите, митники оцінюють вартість ваших  покупок за спеціальними каталогами. Тому сума цього перевезення може і відрізнятися від тієї, яку ви витратили, згідно цього і вся калькуляція митного відсотка. Тому краще мати чеки для уникнення зайвих проблем. Отже, "Закон Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році" вступив у дію з 1 січня. Поки що він ускладнює пересування на кордонах України. Наслідком довгих черг стали протестні акції, які влаштовують водії прямо на пунктах перетину. Проте, як вважають фахівці з часом ситуація налагодиться і черги скоротяться. Щоб цього досягти, треба уважно перечитати пункти оновленого Закону і контролювати його чітке виконання. У матеріалі використані джерела: Zahid.net, "Все тут"; фото: vgolos.ua, "Все тут" , leopolis.news  Автор: Наталя Мізюкіна спеціально для UAPORTAL.CZ 

З 1 січня 2018 року в Україні розпочато медичну реформу. Це означає, що упродовж двох років в країні має значно покращитися якість надання медпослуг та піднятися рівень зарплат медперсоналу. Держава, при цьому, не залізатиме у кишені українських споживачів: формат платних послуг існуватиме, але він має бути офіційним і прозорим для всіх. Головне завдання для українців зараз - знайти найкращого сімейного лікаря і укласти з ним контракт до квітня. Довготривалі суперечки, спротив головній реформі в Україні, вже позаду. Тепер система МОЗ України має великими стрибками пройти всі стадії переходу від пострадянської медицини до сучасної європейської.   Суть медичної реформи у тому, щоб спрямувати кошти на фінансування потреб пацієнтів, а не на підтримку мережі лікарень, кажуть автори. Замість бюджетного фінансування закладу, держава  буде купувати у закладу послуги, за бюджетні кошти. Відповідатиме за це Національна служба здоров’я України. Тобто, послуги медичних працівників первинної ланки (допомога швидкої, сімейний лікар, педіатр, терапевт) для пацієнтів будуть повністю безоплатними, за них платитиме держава. Проте, перелік платних послуг обов’язково з’явиться, зараз він перебуває в стадії розробки. Також, зараз збирається інформація для визначення вартості послуг і реальних потреб населення. З 2020 року держава фінансуватиме тільки ті установи, які надають якісні послуги. Їх перелік щорічно визначатиметься Кабміном. Також, мають зникнути ситуації, коли лікарні фінансуються державою не на підставі реально зробленої роботи, а в залежності від кількості населення, яке мешкає у тому чи іншому районі. Наприклад, за умов однакового фінансування, лікарня «А» зробила 1000 оперативних втручань, а лікарня «В» лише 200. За таких умов, послуги лікарні «А» коштують у 5 разів дешевше ніж ті, що надають в лікарні «В». Важливою складовою реформи є те, що лікарні отримають автономію і стануть комунальними підприємствами. Тобто, де-юре, власниками закладів залишаться громади, а медзаклади отримають право самостійно займатися управлінням та розподілом коштів. Роль місцевих бюджетів зміниться. До їх обов’язків буде входити ремонт обладнання, приміщень, підтримка інфраструктури. Держава буде відшкодовувати вартість послуг. Що зміниться для лікарів Головне, що зарплата лікаря тепер залежатиме від того, скільки пацієнтів до нього звернулось. На кожну людину в рік виділятиметься 370 гривень. Тобто, зарплати «усім порівну» більше не платитимуть. Це стимулюватиме лікарів до якісної роботи  і має знищити корупційну складову, вважають автори реформи. Звичні «подяки» від пацієнтів тепер не будуть потрібні, а ті, до кого не підуть пацієнти не отримають ані грошей, ані подяк. Також, лікарі мають зареєструвати так зв. ФОП. Виходячи з того, що держава сплачуватиме 370 гривень за кожного пацієнта на рік, дохід ФОПа у разі повної завантаженості, а також оплаті оренди, роботи медсестри, може становити до 30-35 тисяч гривень на місяць. Лікарня отримуватиме близько 800 тисяч гривень в рік на одного лікаря та його потреби. Розподіл коштів – це вже питання домовленості спеціаліста та керівника закладу. Проте, заощаджувати на пацієнтах буде неможливо, адже держава сплачує саме за їх кількість. Якщо пацієнт залишиться незадоволеним та знайде кращого фахівця, гроші вже отримуватиме інша лікарня або лікар ФОП. Ця конкуренція серед фахівців має створити якісний медичний сервіс в Україні. Сімейний лікар – стане стовпом оновленої медицини. Для того, щоб отримати ліцензію сімейного лікаря, потрібно пройти навчання, яке триватиме лише півроку. Працювати можна на базі поліклініки або відкрити ФОП та орендувати приватний кабінет. До ФОПів будуть додаткові вимоги: винайняти медичну сестру, асистента, забезпечити певні умови. Автори законопроекту радять лікарям об’єднуватись і створювати групові практики, де декілька лікарів мають єдине приміщення та обслуговуючий персонал. Це допоможе заощадити кошти й знизити видатки. Що зміниться для лікарень Лікувальні заклади набудуть більшої самостійності в питанні розподілу фінансів. Згідно законопроекту 6327, «органи місцевого самоврядування в межах своєї компетенції можуть фінансувати місцеві програми розвитку та підтримки комунальних закладів охорони здоров’я, зокрема оновлювати матеріально-технічну базу, робити капітальний ремонт закладу, підвищувати оплату праці медичних працівників (програми «місцевих стимулів»), а також забезпечувати місцеві програми надання населенню медичних послуг, які потребують мешканці». Це означає, що тепер медичні заклади перетворюються на самостійні установи, які працюють за ринковими правилами. Лікарні вторинної ланки, такі, як пологові будинки, будуть отримувати бюджет на свої послуги, виходячи з того, скільки цих послуг можуть надати. Але, якщо пацієнтів надійде більше, то держава сплатить різницю. Наприклад, пологовий будинок подає бюджет з розрахунку, 600 породіль на рік, а якщо надійде 610, за додаткових 10 сплатить держава. Зарплатня лікарів визначатиметься керівництвом клініки. Які визначатимуться на конкурсних засадах. Єдине положення, щодо конкурсу на керівні посади розробляє профільне міністерство, а обиратиме керівників місцева влада. Якою буде медицина в селах За ініціативою Президента, зареєстровано законопроект про сільську медицину. Кабмінівський пакет законопроектів щодо державних фінансових гарантій стосується фінансової доступності медичної допомоги. Право вибору пацієнта тут ключове, а заклади мають боротися за пацієнта. Але це реальна модель у містах, з сільською ж місцевістю величезні проблеми. Купити медичну послугу для громадянина у сільській місцевості буде неможливо. Тому президентський законопроект стосується саме фізичної доступності медичної допомоги. Згідно законопроекту держава повинна профінансувати реорганізацію існуючої мережі, аби пацієнт мав куди звернутись за якісною медичною допомогою. Для цих цілей у бюджеті заплановано 4 млрд грн на наступний рік. Також, окремо розглядається питання для лікарів в сільській місцевості. Тепер громада може вибрати певного медпрацівника, і він гарантовано отримає амбулаторію та виплати за кожного жителя. Місцеві органи влади заохочуватимуть медиків, - наприклад, надаватимуть їм житло, забезпечуватимуть амбулаторію всім необхідним. Проте, поки що не ясно, як буде з селищами де проживає мало мешканців. Можливо буде один лікар на декілька сіл, або в кожному свій... НСЗУ – як страхова медицина Відтепер медичні послуги формально надаватимуться на страховій основі, проте жодних додаткових відрахувань через це українці не робитимуть. Буде створено Національну службу здоров’я України (НСЗУ), що, фактично, виконуватиме роль страховика. Гроші на покриття видатків надходитимуть до цієї фінансової організації з державного бюджету. Саме ті податки, які сплачують громадяни України, і будуть своєрідними "страховими внесками", які підуть на їхнє медичне обслуговування. За даними міністерства охорони здоров'я, у 2016 році кожен українець через податки сплатив на медицину в середньому 1764 гривень. Національна служба здоров’я буде центральним органом виконавчої влади, який створює та контролює Кабінет міністрів. Це саме та структура, яка займатиметься замовленням послуг для пацієнтів, управлінням бюджетом і його розподілом між медичними закладами. А от замовляти послуги НСЗУ будуть орієнтуючись на вибір громадянами того чи іншого закладу охорони здоров’я. Таким чином, діятиме принцип «гроші ходять за пацієнтом». Бюджет НСЗУ на наступний рік запланований у розмірі 13,5 млрд грн. Оплата по рахунках надходитиме з Державної казначейської служби. МОЗ запевняє, що така модель найменш корупційна, адже всі розрахунки перевірятиме Національне агентство з питань запобігання корупції та ревізійна служба. Також ця служба здійснюватиме контроль за використанням перерахованих коштів.   У наступній частині статті ми розкажемо вам про те, що реформа принесе паціентам та про плановані терміни впровадження окремих етапів реформи.   У матеріалі викристані джерела: Реанімаційного пакету реформ, сайту "Здоров інфо", dw.com.ua foto: pxhere.com Автор: Наталя Мізюкіна спеціально для UAPORTAL.CZ 

  Останні десятиліття український правопис був наближеним до російської мови, що було зумовлено 70-і річною окупацією радянської влади, яка намагалсь стерти усі риси ідентичності українського народу і в 20-х роках зробила все, щоб прибрати вагомі відмінності у мовах. Але нарешті ми повертаємось до наших історичних міт і нещодавно Кабінет Міністрів схвалив нову-стару версію українського правопису.  Оригінал документу має більше 200 сторінок і повний текст можна відшукати за посиланням: текст документу. Uaportal.cz в свою чергу вирішив спробувати окреслити основні моменти, які відтепер зазнають змін. Числівник «пів» у значенні «половина» пишемо окремо: пів Києва, пів яблука, пів відра. Раніше було кілька варінтів написання: через дефіс, з апострофом і разом. Виняток — слова, з якими «пів» становить єдине поняття (півкуля, півмісяць, півострів тощо).       Слово «золото-валютний» тепер потрібно писати через дефіс (раніше — разом). Але з іншого боку новий правопис пропонує слова з першими іноземним частками писати разом (зараз частина з них пишеться разом, а частина через дефіс), відтак слова "попмузика", "вебсторінка" "пресконференція" і "експрезидент" писатимуться без дефісу. Повернення йотування. Ще один компроміс із правописом 1928 року. Звук [j] у сполученні із голосними буде передаватись буквами "є", "ї", "ю", "я": "проєкт", "проєкція", "траєкторія", "фоє" тощо. "И" на початку слова. Це, власне, компроміс із правописом 1928 року, який передбачав вживання літери "и" на початку слів. У проекті нового правопису надається перевага літері "і", однак перед приголосними "н" та "р" можна вживати два варіанти написання: "індик" та "индик", "ирій" та "вирій", "ірод" та "ирод" тощо. Також, наприклад, пропонується затвердити вживання "и" на початку: дієслова "икати" та іменника "икавка" та похідних від цих слів. У художніх текстах допускатиметься заміна "і" на "и" в кінці слів під час відмінювання: "смерти", "радости". Більше "Ґ" у словах Новий правопис пропонує розширити застосування "ґ" у, наприклад, іноземних власних назвах, деяких іменах. У прізвищах та іменах людей допускатиметься передавання звука [g] двома способами: як із використанням букви "г" так із використанням "ґ" – і як, наприклад, Гуллівер, і як Ґуллівер. Запозичені з європейських та деяких східних мов слова, які містять звук [h], і фонетично близькі до нього звуки передавати пропонують буквою "х" (тобто, слова "хобі", "хокей" і "холдинг" лишаться незмінними). Але, наприклад, слово "хостел" пропонується вживати як "гостел", оскільки при англійській вимові цього слова чується більше [г], ніж [х].     Деякі питомі українські і давно засвоєні слова перед приголосними н та р мають варіанти з голосним и відповідно до вимови: індик (индик), індича (индича), індиченя (индиченя), індичий (индичий), індичина (индичина), індичитися (индичитися), індичка (индичка), ирій (= вирій), ірод (ирод). У художніх текстах іменники на -ть після приголосного, а також слова кров, любов, осінь, сіль, Русь, Білорусь можуть набувати, як варіант, закінчення -и: гідности, незалежности, радости, смерти, чести, хоробрости, крови, любови, осени, соли, Руси, Білоруси. Складені назви інформаційних агентств пишемо з великої літері (крім родової назви) і без лапок: агентство Українські Національні Новини, агентство Франс Пресс, агентство Інтерфакс-Азербайджан. Раніше назви писали в лапках. «Гінді» та «Гельсинки» тепер пишемо саме так. Раніше ці слова писалися через «х». Фонетично близькі до h звуки передаємо через «х».     У прізвищах та іменах людей допускається передавання звука [g] двома способами: буквою г (Васко да Гама, Вергілій, Габсбург, Гарсія, Гегель, Георг, Гете, Грегуар, Гонгадзе, Гулівер) і шляхом імітації іншомовного [g] – буквою ґ (Васко да Ґама, Верґілій, Габсбурґ, Ґарсія, Геґель, Ґеорґ, Ґете, Ґреґуар, Ґонґадзе, Ґулівер і т.ін.). У запозиченнях із давньогрецької мови, що мають стійку традицію передавання буквосполучення au шляхом транслітерації як ау, допускаються орфографічні варіанти: аудієнція і авдієнція, аудиторія і авдиторія, лауреат і лавреат, пауза і павза, фауна і фавна. Буквосполучення «th» у словах грецького походження передається варіативно: Марфа і Марта, Афіни та Атени, міфологія і мітологія, кафедра і катедра і т.д. Раніше було прийнято зазвичай вживати «ф». Більше "етерів" Пропонується кілька варіантів написання слів грецького походження, де зазвичай звук [th] передається літерою "ф": "анафема" – "анатема", "ефір "- "етер", "міф", "міфологія" – "міт" і "мітологія", "Афіни" – "Атени". Слова англійського походження ця зміна не зачіпає – Артури та Агати писатимуться традиційно. Слова «проєкція» та «проєкт» потрібно писати через «є» (раніше через «е»).     Назви виробничих марок машин, приладів і т.ін. беруться у лапки і пишуться з великої букви: літак «Руслан», автомобіль «Вольво», екскаватор «Амкодор», автобус «Богдан», трактор «Слобожанець». Але назви самих цих виробів (крім назв, що збігаються з власними назвами), беруться в лапки і пишуться з малої букви: «запорожець», «фольксваген» (автомобілі), «боїнг» (літак), «панасонік» (магнітофон), але: «Тесла», «Таврія» (від власних назв). Винятки: «жигулі», «мерседес».Примітка. У побутовому вживанні назви засобів пересування можуть вживатися без лапок: приїхали на запорожці; каталися на мерседесі. Географічні назви, що починаються зі Східно-, Західно-, Північно-, Південно-, Центрально-, пишуться з великої літери (обидва слова) і через дефіс: Східно-Китайське море (раніше Східнокитайське), Південно-Західна залізниця, Західно-Казахстанська область.       Слова із першим іншомовним компонентом анти-, контр-, віце-, екс-, лейб-, обер-, штабс-, унтер- писатимуться разом: ексміністр, віцепрем’єр, оберофіцер, унтерофіцер, онлайн, штабскапітан. Раніше ці слова писалися через дефіс. "Авдієнція" та "фавна". Новий правопис пропонує урізноманітнити традицію передавання буквосполучення "au" та розширити можливі варіанти транслітерації. Проект документу допускає орфографічні варіанти: "аудієнція" і "авдієнція", "аудиторія" та "авдиторія", "пауза" та "павза", "фауна" та "фавна". Також у новій редакції правопису є окремий пункт, присвячений утворенню фемінітивів. Укладачі пропонують утворювати жіночі форми іменників за допомогою суфіксів -к, -иц(я), -ин(я) та -ес.     Довідка: Хто розробляв новий правопис? Спеціально створена робоча група Комісії з питань правопису Міністерства освіти і науки України, до якої увійшли провідні філологи країни і урядовці. При цьому розробники наголосили: "Правописна комісія виходила із розуміння того, що Український правопис, як правопис і будь-якої іншої мови, не може бути вичерпним; він кодифікує засадничі, найбільш поширені або спірні орфографічні положення. Правописна комісія розраховує на уважне прочитання, конструктивні пропозиції і доброзичливу критику всіх зацікавлених користувачів і знавців української мови". Додатково: Також до вашої уваги, зручна інфографіка від ukrinform       Також у мережі можна відшукати чимало нового контенту, присвяченого новому-старому правопису. Автор вірша невідомий. Индик пів яблука в етеріНа Трійцю нині заточив! В Атени на ґелікоптеріПопмузикант поторохтів! Проєкт він там серйозний має І авдиторію вражає! За творчість навіть президент Йому відвалить комплімент! Філологиня впала в кому, А критикиня сяде вдома, Мисткиня міт новий напише. Без павз, як завше, а скоріше! Новий правопис всіх єднає, Бо спільний клопіт кожен має! Новий правопис вступить у силу 3 червня.

Новини, варті вашої уваги за тиждень, що минув. Ви читаєте дайджест найцікавіших та найважливіших новин, який є результатом моніторингу кількох десятків джерел різними мовами. З нашим дайджестом ви заощадите час і дізнаєтесь про всі новини, варті вашої уваги. Читайте нас щотижня.   Головне коротко: NBT, Total та ЄБРР у Давосі підписали угоду щодо проекту "Сиваш" Сукупний держборг України зріс до понад 78 мільярдів доларів Станом на 25 січня ЦВК зареєструвала 20 кандидатів у президенти Тристоронні газові консультації у Брюсселі не дали результату Іноземці викликають у чехів найменше страху – опитування Януковича засудили до 13 років ув’язнення в справі про державну зраду Луценко не має доказів причетності Кучми до вбивства Гонгадзе   22 січня 1919 року – День соборності України. 100 років тому на Софійському майдані у Києві проголосили Акт Злуки УНР і ЗУНР. Українці об’єдналися в одній державі, яка проіснувала два роки. На мосту Патона в Києві до Дня Соборності України понад дві тисячі людей сформували “живий ланцюг”. За словами організаторів, акцію на мосту Патона проводять вже 12 років, і нинішня виявилася наймасовішою. (Радіо Свобода) NBT, Total та ЄБРР у Давосі підписали угоду щодо проекту "Сиваш". Дві енергетичні компанії та ЄБРР у Давосі уклали угоду щодо проекту вітрової енергетики "Сиваш". Цей проект передбачає зведення 67 вітрових електроустановок у Херсонській області. Норвезька компанія NBT, яка спеціалізується на будівництві вітрових електростанцій, планує збудувати 67 вітрових електроустановок загальною потужністю до 250 МВт, які будуть розміщені вздовж північного узбережжя озера Сиваш на Херсонщині. Французька Total Eren є незалежним виробником електроенергії, який розробляє, фінансує, інвестує, будує та експлуатує електростанції з відновлюваних джерел енергії у довгостроковій перспективі на глобальному рівні. (DW)   Україна залишається серед «переважно невільних» економік – дослідження.  Україна покращила показники в деяких із 12 категорій, але залишається серед “переважно невільних” економік світу. Україна посідає 147 місце зі 180 країн і територій у рейтингу економічних свобод, складеному американською Heritage Foundation. Минулого року Україна піднялася на 16 позицій, посівши 150-те місце (після 166-го місця у 2017 році). За показниками економічних свобод Україна посідає останнє – 44-е – місце в Європі, а загальний індекс економічних свобод в Україні поступається середньоєвропейському й cредньосвітовому. Серед інших країн, Грузія на 16 місці, Чехія - 23, Німеччина - 24, Польща - 46, Туреччина - 68, Італія - 80, Росія - 98, Білорусь - 104. Очолюють цьогорічний рейтинг (як і минулого року) Гонконг, Сінгапур, Нова Зеландія, Швейцарія, Австралія й Ірландія. Замикають рейтинг – Куба, Венесуела, Північна Корея. (Heritage/Twitter)   Сукупний держборг України зріс до понад 78 мільярдів доларів. Минулого року загальний державний борг України зріс на понад два відсотка та перевищив 78 мільярдів доларів. Цього року Україна має повернути кредиторам 14 мільярдів доларів. Минулого року Міжнародний валютний фонд затвердив нову 14-місячну програму кредитування Stand-by (SBA) для України на загальну суму 3,9 мільярда доларів. Перший транш розміром близько 1,4 мільярда доларів Україна отримала в грудні. До кінця 2019 року МВФ планує виділити Україні ще два транші на загальну суму 2,6 мільярда доларів. (DW)   Станом на 25 січня ЦВК зареєструвала 20 кандидатів у президенти. Центральна виборча комісія 25 січня зареєструвала ще сімох кандидатів у президенти: лідерку «Батьківщини» Юлію Тимошенко, лідера «Радикальної партії» Олега Ляшка, народного депутата від «Опозиційного блоку» Олександра Вілкула, члена фракції «Блоку Петра Порошенка» в парламенті Аркадія Корнацького, позафракційного депутата Дмитра Добродомова, екс-спікера Верховної Ради Олександра Мороза та Іллю Киву від “Соціалістичної партії”. Раніше посвідчення кандидатів отримали Ігор Шевченко, Сергій Каплін, Валентин Наливайченко, Віталій Скоцик, Андрій Садовий, Віталій Купрій, Євген Мураєв, Анатолій Гриценко, Геннадій Балашов, Ольга Богомолець, Олександр Шевченко, Роман Насіров, Юрій Бойко. Лідер праворадикальної партії "Національний корпус" Андрій Білецький 25 січня заявив, що не балотуватиметься на виборах. "Я відмовляюся брати участь у цьому фарсі", - сказав політик. Раніше у "Національному корпусі" заявили, що не підтримують висунення представника партії ВО "Свобода" Руслана Кошулинського єдиним кандидатом у президенти від націоналістичного табору. Чергові вибори президента призначені на 31 березня 2019 року. Передвиборна кампанія почалася 31 грудня минулого року. До 9 лютого 2019 року буде оголошений остаточний список претендентів на посаду глави держави. (DW/Радіо Свобода)   Україна - знову у трійці антилідерів за кількістю вироків ЄСПЛ. З 880 вироків винесених суддями ЄСПЛ минулого року в яких йшлося про порушення прав людини, 86 стосувалися України. Більше вироків стосовно порушень було ухвалено лише щодо Росії (238) та Туреччини (140). Станом на кінець 2018 року на розгляді суду перебували 56,4 тисячі позовів. Серед цих позовів понад 7,2 тисячі, або майже 13 відсотків, - позови, які стосуються України. (DW)   Тристоронні газові консультації у Брюсселі не дали результату. Консультації щодо газових питань пройшли в понеділок у Брюсселі за участі представників України, Росії та Єврокомісії. Російський "Газпром" пропонує українському "Нафтогазу" продовжити чинні контракти, Україна хоче новий договір за європейськими правилами. Дія газових угод завершується 1 січня 2020 року, а відтак, сторони мають менше року, аби узгодити нові умови транзиту російського газу територією України, а також можливість відновлення його постачання до України, яка не імпортує газ із Росії від листопада 2015 року. У ЄС хочуть, аби Україна та Росія підписала новий газовий контракт на термін понад десять років. Він має містити такі об'єми, які були б комерційно цікавими для залучення до української ГТС європейського інвестора. (BBC)   Україна на межі епідемії кору? З початку 2019 року в Україні від кору померли п’ятеро людей, захворіли – 8,5 тисяч. Про це повідомляє МОЗ України. У міністерстві вже заявили про підготовку документів для скликання спеціальної комісії, яка розгляне питання щодо оголошення епідемії кору в Україні. Наразі, МОЗ епідемію не оголошував: “зараз є спалах кору”. (Радіо Свобода)   Україна позитивно оцінила розслідування Чехії про участь її громадян у конфлікті на Донбасі. Посол України в Чехії Євген Перебийніс позитивно оцінив розслідування Чехії про ймовірну участь її громадян у збройному конфлікті на Донбасі на боці підтримуваних Росією бойовиків. “Особливо ми вітаємо той факт, що чеські правоохоронці називають речі своїми іменами, зокрема, в кваліфікації цих злочинів”, – цитує Перебийніса прес-служба посольства. 24 січня прокуратура Праги підтвердила, що чеські правоохоронці звинувачують у тероризмі принаймні двох чеських найманців, які воювали проти України на Донбасі. (Радіо Свобода)   Україна – важливий партнер для Чехії з огляду на європейську безпеку – голова МЗС. Міністр закордонних справ Чехії Томаш Петржічек напередодні свого візиту до України заявив, що “Україна є важливим партнером для Чехії з огляду на європейську безпеку”. “Чехія від початку конфлікту на сході України, від анексії Криму чітко заявила, що ці кроки з боку Росії не визнає, що вона хоче, щоб ситуація вирішувалась мирним шляхом, виконанням мінських угод”, – заявив міністр в телевізійному інтерв’ю. 27 січня він вирушає в Україну. У програмі візиту чеського міністра закордонних справ відвідання сходу України. Візит триватиме до 29 січня.(Радіо Свобода)   Іноземці викликають у чехів найменше страху – опитування. 61% чехів вважають головною небезпекою міжнародний тероризм, свідчать результати оприлюдненого 23 січня опитування Центру з вивчення громадської думки (CVVM). Найменший страх у чехів викликають іноземці.У порівнянні з 2016 роком, кількість чехів, які вважають тероризм головною небезпекою для країни, впало на 10%. Серед інших небезпек, друге місце посіли міжнародні злочинні угрупування, на третьому місці опинилися біженці, яких сприймає як велику небезпеку для країни 54%. Радикальні релігійні угрупування і рухи на четвертому місці, до них, як до загрози, ставиться близько половини опитаних чехів, ще 30 відсотків вважає їх відносно малою небезпекою, а 14 відсотків взагалі не бачить в них загрози. Іноземці, які живуть у Чехії, становлять найменшу небезпеку для країни - так вважають лише 22%. Всього опитали 1 104 людини віком від 15 років. (Радіо Свобода)   Януковича засудили до 13 років ув’язнення в справі про державну зраду. Суд визнав Януковича винуватим у державній зраді та пособництві у плануванні, підготовці, розв'язуванні та веденні агресивної війни. “За сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим визначити Януковичу Віктору Федоровичу остаточне покарання у виді 13 років позбавлення волі”, – сказав суддя. Суд визнав Януковича невинуватим у пособництві в посяганні на територіальну цілісність і недоторканність України “у зв’язку з недоведеністю, що в діяннях обвинуваченого є склад кримінального правопорушення”. Строк відбування покарання Януковичу рахуватимуть з часу його затримання. З екс-президента стягнуть 98 561 гривню за проведення судових експертиз. Захист колишнього президента України Віктора Януковича обіцяє подати апеляцію на вирок Оболонського районного суду Києва. (Радіо Свобода/Радіо Свобода)   Меркель і Макрон підписали новий договір про дружбу між ФРН і Францією. 22 січня лідери обох європейських країн поставили в німецькому місті Аахен свої підписи під текстом Аахенського договору, який поглибить співпрацю між двома країнами в таких галузях, як економіка, політика, культура та сфера технологій. Один з пунктів угоди передбачає тісну співпрацю Берліна й Парижа задля спільної зовнішньої та безпекової політики в ЄС. Крім того, уряди обох держав планують у майбутньому узгоджувати свої дії у таких питаннях, як зовнішня політика, європейська політика та галузь оборони. (DW)   ПАРЄ ухвалила резолюцію із закликом звільнити ув’язнених Росією українських моряків. Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію із закликом звільнити українських моряків, яких Росія захопила поблизу Керченської протоки наприкінці листопада 2018 року. Доповідь та резолюцію “Ескалація напруженості навколо Азовського моря і Керченської протоки та загрози європейській безпеці” підтримали 103 депутати. Троє висловилися проти, 16 – утрималися. ПАРЄ, зокрема, засуджує застосування військової сили Росією проти українських військових кораблів та їхніх екіпажів. (Радіо Свобода)   Пам’ятник Суворову в Київському військовому ліцеї демонтували. Пам’ятник російському полководцю Олександру Суворову в Київському військовому ліцеї імені Івана Богуна демонтували, повідомив співробітник Українського інституту національної пам’яті Богдан Короленко на своїй сторінці у Facebook. (Facebook)   Луценко не має доказів причетності Кучми до вбивства Гонгадзе. Генеральний прокурор України Юрій Луценко заявив, що доказів причетності Леоніда Кучми до вбивства Георгія Гонгадзе немає, а смерть екс-глави МВС Юрія Кравченка була самогубством. За словами Луценка, майор Микола Мельниченко так і не здав у прокуратуру оригінали записів, які він таємно робив у президентському кабінеті. (DW)   Тренер збірної України з футболу заробляє з російськими олігархами. Як засвідчило розслідування DW, Андрій Шевченко причетний до розвитку компанії Романа Абрамовича, яка видобуває золото в Росії. Щороку компанії холдингу Highland Gold Mining Limited Романа Абрамовича видобувають тонни золота і срібла на суму понад 300 мільйонів доларів.За даними реєстру компаній Великобританії, Шевченко з грудня 2015 року є співвласником інвестиційної брокерської компанії MC Peat & Co. LLP. Ця лондонська фірма уповноважена залучати інвесторів у бізнес Highland Gold Mining, маючи статус офіційного брокера акцій холдингу, які котируються на Лондонській біржі. Інвестиційні брокери, як правило, отримують комісію від розміщення чи продажу цінних паперів. Акції Highland Gold Mining за останні роки виросли в ціні у півтора рази, а капіталізація сягнула понад 600 мільйонів доларів. Українські журналісти не раз запитували Андрія Шевченка про його бізнес. Утім, тренер збірної відмовляється говорити про це. (DW)   Німецький імміграційний закон: суперечки не вщухають. Уряд ФРН готує новий закон про імміграцію, який допоможе спростити працевлаштування іноземних фахівців. Перший законопроект вже викликав суперечливі реакції: підприємства його підтримують, а профспілки та опозиція - критикують. Соціал-демократам вдалось відстояти внесення у законопроект норми про те, що у майбутньому до Німеччини зможуть в'їжджати і ті, хто ще не отримав конкретної пропозиції роботи. Вони матимуть півроку для пошуку роботи в Німеччині. У наступні місяці партії ще запекло сперечатимуться щодо окремих пунктів законопроекту. Остаточну версію закону обіцяють представити до кінця року. (DW)   Парламент Греції ратифікував угоду про зміну назви Македонії. Уряди прем’єра Алексіса Ципраса і його македонського колеги Зорана Заєва підписали відповідну угоду в червні 2018 року. Документ передбачає зміну назви Македонії на Північну Македонію, щоб Афіни розблокували вступ Скоп’є до НАТО і ЄС. Парламент Македонії після тривалих дебатів 11 січня затвердив зміни до Конституції країни про її нову назву. (Радіо Свобода)   Росія й НАТО не дійшли згоди щодо ракетного договору. Представники Росії і НАТО не змогли домовитися щодо Договору про ракети середньої і малої досяжності, заявив генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ по завершенні зустрічі Ради Росія-НАТО 25 січня в Брюсселі. За його словами, Росія “не продемонструвала готовність змінити свою позицію” з приводу ракети типу 9М729, яка, як вважають США і їхні союзники, порушує параметри договору. (Радіо Свобода)   Міноборони: один військовий загинув, 4 поранені на Донбасі. Один військовий Об’єднаних сил загинув і ще четверо були поранені внаслідок обстрілу з боку підтримуваних Росією бойовиків вранці 25 січня, йдеться в повідомленні на офіційному сайті Міністерства оборони України. “За оперативною інформацією штабу ООС, сьогодні вранці, в районі н.п. Катеринівка, що на Луганському напрямку, російсько-окупаційні війська підступно обстріляли з ПТРК автомобіль українських захисників, внаслідок чого один військовослужбовець загинув, четверо отримали поранення”, – йдеться в повідомленні. (Радіо Свобода)   Європейський центральний банк припинив друк банкнот номіналом 500 євро. З 27 січня 2019 року більше не випускатимуть в обіг банкноти номіналом 500 євро 17 із 19 національних центральних банків Єврозони. Deutsche Bundesbank та Oesterreichische Nationalbank продовжать випускати в обіг ці банкноти до 26 квітня цього року. (ЄЦБ)   Відео тижня Зведений оркестр Збройних сил України та Національної гвардії виконав 30-хвилинну програму на честь оборонців Донецького аеропорту імені Прокоф'єва. Під час мистецького дійства, присвяченого четвертій річниці 242-денної героїчної оборони летовища, у міжнародному терміналі аеропорту «Бориспіль» військові музиканти виконали тематично підібрані композиції, серед яких твори Бетховена, Шопена, Морріконе, а також твір Сергія Прокоф'єва «Танок лицарів» із балету «Ромео і Джульєтта». У рамках всеукраїнського флешмобу військові оркестри зіграли у семи містах в усіх робочих аеропортах України. Автор: Сергій Рачинський для UAportal.cz