З 1 січня 2018 року в Україні розпочато медичну реформу. Це означає, що упродовж двох років в країні має значно покращитися якість надання медпослуг та піднятися рівень зарплат медперсоналу. Держава, при цьому, не залізатиме у кишені українських споживачів: формат платних послуг існуватиме, але він має бути офіційним і прозорим для всіх. Головне завдання для українців зараз - знайти найкращого сімейного лікаря і укласти з ним контракт до квітня.
Довготривалі суперечки, спротив головній реформі в Україні, вже позаду. Тепер система МОЗ України має великими стрибками пройти всі стадії переходу від пострадянської медицини до сучасної європейської.
Суть медичної реформи у тому, щоб спрямувати кошти на фінансування потреб пацієнтів, а не на підтримку мережі лікарень, кажуть автори. Замість бюджетного фінансування закладу, держава буде купувати у закладу послуги, за бюджетні кошти. Відповідатиме за це Національна служба здоров’я України. Тобто, послуги медичних працівників первинної ланки (допомога швидкої, сімейний лікар, педіатр, терапевт) для пацієнтів будуть повністю безоплатними, за них платитиме держава. Проте, перелік платних послуг обов’язково з’явиться, зараз він перебуває в стадії розробки. Також, зараз збирається інформація для визначення вартості послуг і реальних потреб населення.
З 2020 року держава фінансуватиме тільки ті установи, які надають якісні послуги. Їх перелік щорічно визначатиметься Кабміном.
Також, мають зникнути ситуації, коли лікарні фінансуються державою не на підставі реально зробленої роботи, а в залежності від кількості населення, яке мешкає у тому чи іншому районі. Наприклад, за умов однакового фінансування, лікарня «А» зробила 1000 оперативних втручань, а лікарня «В» лише 200. За таких умов, послуги лікарні «А» коштують у 5 разів дешевше ніж ті, що надають в лікарні «В».
Важливою складовою реформи є те, що лікарні отримають автономію і стануть комунальними підприємствами. Тобто, де-юре, власниками закладів залишаться громади, а медзаклади отримають право самостійно займатися управлінням та розподілом коштів. Роль місцевих бюджетів зміниться. До їх обов’язків буде входити ремонт обладнання, приміщень, підтримка інфраструктури. Держава буде відшкодовувати вартість послуг.
Що зміниться для лікарів
Головне, що зарплата лікаря тепер залежатиме від того, скільки пацієнтів до нього звернулось. На кожну людину в рік виділятиметься 370 гривень. Тобто, зарплати «усім порівну» більше не платитимуть. Це стимулюватиме лікарів до якісної роботи і має знищити корупційну складову, вважають автори реформи. Звичні «подяки» від пацієнтів тепер не будуть потрібні, а ті, до кого не підуть пацієнти не отримають ані грошей, ані подяк.
Також, лікарі мають зареєструвати так зв. ФОП. Виходячи з того, що держава сплачуватиме 370 гривень за кожного пацієнта на рік, дохід ФОПа у разі повної завантаженості, а також оплаті оренди, роботи медсестри, може становити до 30-35 тисяч гривень на місяць. Лікарня отримуватиме близько 800 тисяч гривень в рік на одного лікаря та його потреби. Розподіл коштів – це вже питання домовленості спеціаліста та керівника закладу. Проте, заощаджувати на пацієнтах буде неможливо, адже держава сплачує саме за їх кількість. Якщо пацієнт залишиться незадоволеним та знайде кращого фахівця, гроші вже отримуватиме інша лікарня або лікар ФОП. Ця конкуренція серед фахівців має створити якісний медичний сервіс в Україні.
Сімейний лікар – стане стовпом оновленої медицини. Для того, щоб отримати ліцензію сімейного лікаря, потрібно пройти навчання, яке триватиме лише півроку. Працювати можна на базі поліклініки або відкрити ФОП та орендувати приватний кабінет. До ФОПів будуть додаткові вимоги: винайняти медичну сестру, асистента, забезпечити певні умови. Автори законопроекту радять лікарям об’єднуватись і створювати групові практики, де декілька лікарів мають єдине приміщення та обслуговуючий персонал. Це допоможе заощадити кошти й знизити видатки.
Що зміниться для лікарень
Лікувальні заклади набудуть більшої самостійності в питанні розподілу фінансів. Згідно законопроекту 6327, «органи місцевого самоврядування в межах своєї компетенції можуть фінансувати місцеві програми розвитку та підтримки комунальних закладів охорони здоров’я, зокрема оновлювати матеріально-технічну базу, робити капітальний ремонт закладу, підвищувати оплату праці медичних працівників (програми «місцевих стимулів»), а також забезпечувати місцеві програми надання населенню медичних послуг, які потребують мешканці». Це означає, що тепер медичні заклади перетворюються на самостійні установи, які працюють за ринковими правилами.
Лікарні вторинної ланки, такі, як пологові будинки, будуть отримувати бюджет на свої послуги, виходячи з того, скільки цих послуг можуть надати. Але, якщо пацієнтів надійде більше, то держава сплатить різницю. Наприклад, пологовий будинок подає бюджет з розрахунку, 600 породіль на рік, а якщо надійде 610, за додаткових 10 сплатить держава. Зарплатня лікарів визначатиметься керівництвом клініки. Які визначатимуться на конкурсних засадах. Єдине положення, щодо конкурсу на керівні посади розробляє профільне міністерство, а обиратиме керівників місцева влада.
Якою буде медицина в селах
За ініціативою Президента, зареєстровано законопроект про сільську медицину. Кабмінівський пакет законопроектів щодо державних фінансових гарантій стосується фінансової доступності медичної допомоги. Право вибору пацієнта тут ключове, а заклади мають боротися за пацієнта. Але це реальна модель у містах, з сільською ж місцевістю величезні проблеми. Купити медичну послугу для громадянина у сільській місцевості буде неможливо. Тому президентський законопроект стосується саме фізичної доступності медичної допомоги. Згідно законопроекту держава повинна профінансувати реорганізацію існуючої мережі, аби пацієнт мав куди звернутись за якісною медичною допомогою. Для цих цілей у бюджеті заплановано 4 млрд грн на наступний рік.
Також, окремо розглядається питання для лікарів в сільській місцевості. Тепер громада може вибрати певного медпрацівника, і він гарантовано отримає амбулаторію та виплати за кожного жителя. Місцеві органи влади заохочуватимуть медиків, - наприклад, надаватимуть їм житло, забезпечуватимуть амбулаторію всім необхідним. Проте, поки що не ясно, як буде з селищами де проживає мало мешканців. Можливо буде один лікар на декілька сіл, або в кожному свій...
НСЗУ – як страхова медицина
Відтепер медичні послуги формально надаватимуться на страховій основі, проте жодних додаткових відрахувань через це українці не робитимуть. Буде створено Національну службу здоров’я України (НСЗУ), що, фактично, виконуватиме роль страховика. Гроші на покриття видатків надходитимуть до цієї фінансової організації з державного бюджету. Саме ті податки, які сплачують громадяни України, і будуть своєрідними "страховими внесками", які підуть на їхнє медичне обслуговування. За даними міністерства охорони здоров'я, у 2016 році кожен українець через податки сплатив на медицину в середньому 1764 гривень.
Національна служба здоров’я буде центральним органом виконавчої влади, який створює та контролює Кабінет міністрів. Це саме та структура, яка займатиметься замовленням послуг для пацієнтів, управлінням бюджетом і його розподілом між медичними закладами. А от замовляти послуги НСЗУ будуть орієнтуючись на вибір громадянами того чи іншого закладу охорони здоров’я. Таким чином, діятиме принцип «гроші ходять за пацієнтом».
Бюджет НСЗУ на наступний рік запланований у розмірі 13,5 млрд грн. Оплата по рахунках надходитиме з Державної казначейської служби. МОЗ запевняє, що така модель найменш корупційна, адже всі розрахунки перевірятиме Національне агентство з питань запобігання корупції та ревізійна служба. Також ця служба здійснюватиме контроль за використанням перерахованих коштів.
У наступній частині статті ми розкажемо вам про те, що реформа принесе паціентам та про плановані терміни впровадження окремих етапів реформи.
У матеріалі викристані джерела: Реанімаційного пакету реформ, сайту "Здоров інфо", dw.com.ua foto: pxhere.com
Автор: Наталя Мізюкіна спеціально для UAPORTAL.CZ
Коментарі