Members: 0 member(s)

Shares ?

0

Clicks ?

0

Viral Lift ?

0%

User's Tags

Other Blogs

  • 31 May 2017
    Березнь 2017 для українських трудових мігрантів в Чехії видався дуже складним – сталося те, що одного разу мало статися. Після того, коли консульські представництва Польщі в Україні видали українцям близько 1,3 мільйони віз, що на 27% перевищувало результати 2015 року (близько 922 тисячі віз), чеські підприємства почали масово працевлаштовувати українців із польськими робочими візами. Отримати такі візи набагато легше, ніж чеські. Не обійшлось тут і без  винахідливих українських посередників, які на своїх земляках давно навчились робити бізнес. Чеським державним органам такий масовий наплив іноземців із польськими візами не подобався, і вони вдалися до радикальних дій.  На фірмі «Роглік» затримали майже сотню заробітчан, і 81 з них депортували з Чехії.  Про це можете прочитати в нашій попередній статті: Скандальний "Роглік"-робота по польській візі в Чехії Чеські роботодавці, які через польські агентства «беруть у відрядження» українських працівників, прокоментували цю ситуацію так: «Ми керуємося чеським Законом про працевлаштування, § 98 пунктк), в якому сказано, що на період до 90 днів працівник з візою однієї країни-члена ЄС може працювати в іншій країні-члені ЄС без дозволу на роботу цільової країни. Це так, якби вас «Роглік» вислав тимчасово працювати в іншій фірмі в Німеччині, і це діє також для громадян з країн, які не є членами ЄС. Працюють до 90 днів, бо за § 42 Закону про перебування іноземців в ЧР понад цей термін потрібно мати довготривалу візу», - заявив Томаш Чупр засновник фірми Rohlik.cz UAPORTAL.CZ раніше викладав інформацію, котру вдалося зібрати нашому автору Олександру Студеняку  щодо правил працевлаштування в Чехії при наявності польської робочої візи чи польського дозволу на проживання. Зібрана інформація не давала вичерпну відповідь на питання: Легальною чи ні є робота українців в Чехії з польською візою? Якщо так, то за яких обставин?  Більше читайте в статті: Робота в Чехії при наявності польської візи Після цих подій  виникла ідея зробити офіційний запит до Управління служби поліції у справах іноземців, із проханням роз'яснити  ситуацію а також, дати вичерпні відповіді на важливі для нас запитання.   Запит підготували професійні юристи з адвокатського бюро Libor Petříček, які зацікавились цією проблематикою.   Пропонуємо вашій увазі результат їх роботи.   Переклад з чеської підготував Сватослав Шчигол. Запит на надання інформації відповідно до Закону № 106/1999 Зведення законів «Про вільний доступ до інформації» в редакції подальших актів – повідомлення» Управління служби поліції в справах іноземців як зобов’язаний суб’єкт відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону № 106/1999 Зведення законів «Про вільний доступ до інформації» в редакції подальших актів за Вашим запитом на надання інформації, що надійшов 27 квітня 2017 р., повідомляє наступне: на питання 1           Скільки громадян України затримано при облаві на так званих «працевлаштованих через агентства зайнятості», що працюють у службі доставки Rohlík.cz компанії VELKÁ PECKA, s.r.o., ІН 03024130, юридична адреса: Sokolovská 100/94, Karlín, 186 00 Praha 8, у березні 2017 р.?  Затримано 86 осіб, що є громадянами України. на питання 2          Скільки з них депортовано?  На сьогоднішній день стосовно 81 іноземця винесено рішення про адміністративне видворення відповідно до Закону № 326/1999 Зведення законів «Про перебування іноземців на території Чеської Республіки та внесення в деякі закони змін» (далі – «Закон № 326/1999 Зведення законів»). Провадження стосовно інших п’яти ще не завершено. на питання 3           Скільки депортованих оскаржило рішення про видворення в судовому порядку, в якому суді та за якими номерами розглядаються їхні справи (якщо вам відомі такі дані)?  За станом на сьогоднішній день проти вищезгаданих рішень про адміністративне видворення позовів не подавалося. на питання 4          Які наслідки матиме така депортація для громадян України, яких вона стосується, у плані можливостей їздити в Європейський Союз та Чеську Республіку – як у статусі туристів, так і в статусі заявників на видачу дозволу на працевлаштування та дозволу на проживання в ЧР? Після винесення рішення про адміністративне видворення Поліцією в справах іноземців розпочато так звану процедуру консультацій, передбачену в ч. 2 ст. 25 Шенгенської виконавчої угоди, з державою-учасником, якою видано відповідні дозволи. Якщо згадана держава такі візи або дозволи на проживання анулює, заборона на в’їзд та перебування поширюватиметься на всі країни, в яких Шенгенська угода застосовується в повному обсязі. Якщо така держава візи або дозволи на проживання не анулює, заборона на в’їзд та перебування поширюватиметься тільки на територію Чеської Республіки. на питання 5          Чи вжито Поліцією в справах іноземців якихось особливих заходів інформаційного характеру для підвищення поінформованості громадян України про те, якими є умови так званого «працевлаштування через агентства зайнятості» на території ЧР? Працевлаштування через агентства зайнятості та вирішення цієї проблеми знаходиться в повній компетенції Міністерства праці та соціальних справ, тому Поліція в справах іноземців ніяких особливих заходів інформаційного характеру не вживатиме. на питання 6          Які положення правових норм ЧР порушено депортованими особами? Виконуючи трудову діяльність без дійсного дозволу на працевлаштування, іноземці порушили положення ч. 1 ст. 178б Закону № 326/1999 Зведення законів, відповідно до якого працевлаштуванням вважається діяльність, для якої іноземцю необхідний дозвіл на працевлаштування, «картка працівника» або «синя картка». Згідно з вищезгаданими положеннями закону як працевлаштування розглядається також виконання завдань, що випливають з предмету діяльності юридичної особи, забезпечуваних засновником, виконавчим органом, членом виконавчого або іншого органу торговельного товариства (для торговельних товариств), членом кооперативу, виконавчого або іншого органу кооперативу (для кооперативів).       Громадянина третьої держави можна прийняти на роботу та працевлаштовувати за наявності в нього дійсного дозволу на працевлаштування, дійсної «картки працівника» або «синьої картки», якщо Законом № 435/2004 Зведення законів не передбачено інше.    Один з винятків, коли працевлаштування іноземця допускається без дозволу на працевлаштування, «картки працівника» або «синьої картки», закріплено в положеннях п. к) ст. 98 Закону № 435/2004 Зведення законів: «Відповідно до п. к) ст. 98 Закону № 435/2004 Зведення законів згадані в цьому Законі дозвіл на працевлаштування, «картка працівника» та «синя картка» не вимагаються для працевлаштування іноземця, направленого на територію Чеської Республіки в порядку надання послуг роботодавцем, штаб-квартира якого знаходиться в іншій державі-учасниці Європейського Союзу».     Призначенням та метою положень п. к) ст. 98 Закону № 435/2004 Зведення законів є дозволити іноземному суб’єкту з юридичною адресою в країні Європейського Союзу направляти своїх працівників у Чеську Республіку в порядку транснаціонального надання послуг, при цьому для виконання робіт такими працівниками не вимагається дозвіл на працевлаштування. Виняток діє за умови надання іноземним суб’єктом послуг безпосередньо чеському споживачу без проміжних ланок. Розглянувши зібрані матеріали окремих справ як самостійно, так і у взаємозв’язку, орган управління дійшов однозначного висновку: -     Для виконання іноземцями трудової діяльності у виробничому об’єкті, де проводилася перевірка, вимагався дозвіл на працевлаштування, «картка працівника» або «синя картка» -     У зв’язку з відсутністю вищезгаданого виконання трудової діяльності суперечило закону -     Орган управління вважає доведеним, що в даному випадку мало місце намагання підпорядкувати роботи положенням про направлення на територію ЧР у порядку надання послуг роботодавцем, штаб-квартира якого знаходиться в іншій державі-учасниці ЄС, в ув’язці з положеннями п. к) ст. 98 Закону № 435/2004 Зведення законів, з цільовим обходженням Закону № 435/2004 Зведення законів. -     Орган управління констатує, що направлення згідно з ч. к) ст. 98 Закону № 435/2004 Зведення законів не мало місця. на питання 7          Чи вжито або буде вжито Поліцією в справах іноземців якихось особливих заходів для попередження порушення згаданих чеських правових норм у майбутньому, а якщо так – яких саме? Поліція в справах іноземців діє відповідно до закону, а згадані заходи в плані зайнятості входять у повноваження Міністерства праці та соціальних справ. Оформила: капітан Магістр Поспішіл Камінска Їндржішка Підписала: полковник Магістр Рендлова Катержіна   Чеський оргигінал:     Читайте також: Як самому офіційно працевлаштуватись в Чехії?  Інформацію підготовлено у співпраці із Адвокатським бюро Libor Petříček Březenská 2466/4, Libeň, 182 00 Praha 82 Контактна особа Андрій Криштоп kryshtop@aklp.cz Тел.: +420 777 339 408 Основні напрямки діяльності: Цивільне право, кримінальне право, конституційне право.   Поважайте закони країни, до якої Ви приїхали і не забувайте, що Ви і Ваша поведінка, це візитівка України.   Успіхів Вам у легальному працевлаштуванні в Чехії!   Автор Галина Андрейців, для UAPORTAL.CZ   
  • 25 Apr 2017
    Лише в березні цього року Чехія депортувала майже 300 українців, які працювали тут нелегально. На uaportal.cz ми неодноразово піднімали тему нелегального працевлаштування в Чехії і її наслідків, проте ми розуміємо, наскільки це болюча тема для наших земляків, які не від доброго життя, залишають сім’ї і йдуть на заробітки до чужої країни.   Читайте також: Сумна статистика- нелегальне перебування в Чехії Працюючи нелегально, вони в більшості випадків : а) не мають належного доступу до інформації, б) посередники - «клієнти» їм морочать голову тим, що все легально, договір з ними підпишеться на місці, робота є зараз і вже, а потім її вже не буде, бо на їхнє місце є ціла купа гастербайтерів, в) «Ади, сусід Василь, кум, брат, файно заробляють у Чехах і поліція їх не злапала» д) вірять у казки про «порядних клієнтів» Тому, для тих, хто хоче дізнатись, як все ж таки легально самому працевлаштуватись в Чехії, ми підготували цей матеріал. А тим, кому то все до лампочки, попереджаємо – ДЕШЕВИЙ СИР ЛИШЕ У МИШОЛОВЦІ!   Що таке програми «Режим УКРАЇНА» і Пілотний проект ? Почнемо з того, що Ви повинні пам’ятати, що Чехія досить серйозно зацікавлена в українських робітниках, і це не тому, що це дешева робоча сила, тут все залежить від Вас самих, наскільки Ви хороший спеціаліст, чи володієте чеською мовою,  і як Ви оцінюєте свою роботу? Самі  чехи хвалять українців, як працьовитий народ, з яким у них є багато спільного – схожі традиції, подібна мова і культура. Як повідомила віце-президент Торгової палати ЧР Ірена Бартоньова: «Працевлаштування українців - це необхідність, тому що без них компанії не встигають виконувати замовлення. Якщо ситуація не зміниться, деяким компаніям буде необхідно перенести виробництво в країни, де буде легше знайти робочу силу». У  2016 році Торгова палата Чеської Республіки запустила дві основні програми  працевлаштування - Режим Україна і Пілотний проект, згідно яких, на роботу в Чехії можуть розраховувати 5 тисяч українських заробітчан.  Ми вже писали в попередніх статтях, що раніше в рамках даної програми працевлаштуватися в Чехії могли тільки висококваліфіковані українські фахівці. Але тепер, завдяки новому проекту, брати участь в ній можуть працівники середньої і низької кваліфікацій: слюсарі, кухарі, водії, зварювальники, швеї і т.д., тобто працівники для  головних галузей господарства, у виробництві і сфері обслуговування. За умови стабільного зростання числа бажаючих, кількість працевлаштованих в Чехії українців реально може досягти позначки в 5 тисяч осіб на рік.  За словами міністра промисловості Яна Младека, щоб задовільнити прохання чеського бізнесу, Чехія видасть більше дозволів на роботу для українців, ніж ті 5 тисяч, які передбачалися від початку. Як повідомляє Торгова пала Чеської Республіки, у звязку із збільшенням штату ГК у Львові,  на підставі Постанови Уряду №. 105 від 8 лютого 2017 збільшать квоти для прийому заявок на трудову карту. Збільшення щомісячних квот планується з урахуванням наявності працівників МЗС наступним чином: Від 15 березня 2017р. - на 520 заяв в місяць, з 1 квітня 2017р. - на 660 заяв в місяць, а з 1 травня - на 800 заяв в місяць.  Також, важливі зміни і правила, які стосуються як роботодавця так і Вас, як майбутнього працівника: Чеська урядова концепція «Режим Україна» і Пілотні проект, містить чіткий план дій для чеських роботодавців, визначає завдання Генерального консульства Чехії у Львові в процесі оформлення віз і затверджує правила та процедуру дій для кандидатів на отримання віз. ГК у Львові електронною поштою інформуватиме роботодавця про термін, коли заявник повинен подати документи на трудову карту. Раніше працівники ГК у Львові телефонували безпосередньо заявнику і коли той не брав трубку, його могли виключити з програми на отримання робочої картки. Зараз зацікавлений роботодавець, сам може проконтролювати справність всіх необхідних документів заявника і те, щоб його майбутній робітник у зазначений термін прийшов на співбесіду до ГК. Хочу попередити, що додаткові терміни для подачі заяви Вам не будуть призначені. Тому, послухайте свого роботодавця і у відповідний термін подайте всі необхідні документи.  Тривалість всієї процедури від моменту включення заяви роботодавця зі списком працівників( в якому будете і Ви),  до одного з проектів Торгової палати ЧР, до призначення терміну подання заяви на ГК у Львові для Вас, як майбутнього працівника, може тривати більше 6 місяці. Чеські роботодавці, не дивлячись на всю цю бюрократичну тяганину, мають бажання офіційно працевлаштувати українців. Дуже прикро, коли після отримання візи до Чехії, Ви попрацюєте у свого роботодавця у малому периферійному містечку 2 місяці, отримаєте робочу карту і без попередження майхнете до Праги за більшою зарплатою. Такі випадки на жаль трапляються часто і показують, наскільки українці можуть бути безвідповідальними і невдячними. Тому, наше прохання до Вас, попрацюйте принаймі 1 рік у свого роботодавця, повірте, що в тому селі не тільки у Вас, але і у чехів зарплати зазвичай трохи нижчі, ніж у великих містах.   Якщо коротко підвести підсумки, то згідно з цією програмою, роботодавець подає заявку до Торгової палати ЧР про те, щоб його включили в одну із програм, знаходить потрібного співробітника, укладає з ним договір і подає необхідні документи в консульство у Львові. Після цього,  представники дипломатичної установи призначають потенційному працівнику співбесіду. Якщо він зможе її пройти, і всі документи подасть правильно і вчасно, то йому відкривається пряма дорога на Чехію. Які чеські роботодавці можуть приймати участь у сппощеній програмі працевлаштування українців?- фірма чи підприємство, де працює на менше 10 робітників і яка зареєстрована не менше двох років тому. Крім того не повинно бути ніяких заборгованостей по податкам та соціальним внескам. Робота в Чехії без посередників. Самостійний пошук роботи може зайняти у Вас більше часу і сил, зате буде повна свобода вибору, а також з'явиться можливість отримати цінний досвід на майбутнє.  На сайті Міністерства праці і соціального захисту ЧР, є перелік різноманітних вакансій, які постійно поповнюються. Знайти роботу у базі даних вакантних місць Ви можете тут:  https://portal.mpsv.cz/sz/obcane/vmjedno Якщо хочете розмістити свою біографію і надіслати трудову пропозицію, то Вам сюди: https://portal.mpsv.cz/sz/zahr_zam/prociz/cv Можете вибрати одну, або декілька вакансій, обговорити з роботодавцем всі необхідні умови і укласти попередній договір про працю, який Вам буде потрібен для подання заяви до консульства. Читайте також: Обережно- "клієнти" в Чехії !  Які документи Вам потрібні для подання на робочу картку? анкета на робочу карту. дійсний закордонний паспорт, не старше 10 років, паспорт повинен мати мінімально дві вільні сторінки та строк дії паспорта повинен бути мінімально 3 місяці після завершення терміну дії візи; не повинен бути пошкоджений 2 однакові фотографії, які відповідають Вашому актуальному вигляду документ про забезпечення проживання на території ЧР; трудовий договір, договір про трудову діяльність або договір про майбутній договір, в якому сторони зобов'язуються  в узгоджений термін укласти трудовий договір, що містить положення, з якого випливає, що щомісячний розмір заробітної плати, окладу або винагороди іноземця, не буде нижчий, ніж базова ставка мінімальної місячної заробітної плати. Щотижнева робоча доба у кожних основних  трудових відносинах повинна бути не менше 15 годин. довідка про несудимість в Україні – у випадку, якщо іноземець за останні 3 роки перебував безперервно строком довше ніж 6 місяців  в іншій країні, тоді також повинен надати довідку про несудимість з тієї країні документ про мету перебування… Більш детально про документи дізнаєтесь на сайті Чеського міністерства закордонних справ Документи для оформлення довгострокового перебування не повинні бути старші 180 днів від дати видачі – виняток закордонний паспорт, матричні документи та фотографії, якщо відповідають теперішньому Вашому вигляду. Всі документи повинні бути чеською мовою або офіційно перекладені на чеську мову. У випадку українських документів не вимагається апостиль, достатньо нотаріального засвідчення. Ви повинні сплатити встановленний збір, якщо Ваша заява підлягає оплаті.   Заявники на робочу карту в системі Visapoint вже не реєструються! Однак, для подання заяви з іншою метою, ніж робоча карта (наприклад: возз’єднання родини, навчання, підприємницька діяльність, наукова діяльність, синя карта т.д.) і надалі необхідно реєструватися в системі Visapoint. Прийом заяв на робочі карти в дипломатичних установах на території України в першу чергу організований в рамках проектів зі спрощеною процедурою, затверджених урядом Чеської Республіки з метою збільшення трудової міграції з України до Чехії, при урахуванні квот, встановлених відповідно до технічних можливостей дипломатичних установ. Мова йде про наступні проекти: РежимУкраїна  для кваліфікованих працівників з України (Генеральне консульство Чеської Республіки у Львові) Пілотний проект: спеціальні процедури для висококваліфікованих спеціалістів з України (Консульський відділ Посольства Чеської Республіки в Києві) Welcome Package для інвесторів (Консульський відділ Посольства Чеської Республіки в Києві) Fast track – пришвидшена процедура для внутрішньо-фірмового переміщення і локалізації працівників іноземних інвесторів (Консульський відділ Посольства Чеської Республіки в Києві) В рамках вказаних проектів зі спрощеною процедурою приймається більшість (до 95%) всіх заяв на трудові карти в дипломатичних установах Чеської Республіки в Україні.   Що Вам потрібно пам’ятати? У консульстві Ви отримаєте в’їзну візу з метою отримання дозволу на перебування, зі строком дії 6 місяців та строком дозволеного перебування на території ЧР до 60 днів. Після в’їзду на територію ЧР з такою візою Ви повинні до 3-х робочих днів особисто звернутися до відповідного Вашому проживанню відділу з питань притулку та міграційної політики МВС(цизинецька поліція) і подати заяву на оформлення картки дозволу на перебування(трудової картки). Такий дозвіл Вам буде видано від 1 до 2 місяців.  Заяву на отримання робочої карти розглядає Міністерство внутрішніх справ до 60 днів  від дня подачі заяви, в особливих випадках до 90 днів.  У випадку, якщо розгляд заяви призупинено, наприклад на підставі необхідності додати документи, яких не вистачає, строк не зараховується. Робоча карта надається на строк, на який було укладено робочий договір або договір про робочу діяльність, будь-який не більш ніж на 2 роки (потім Ви зможете її продовжити); у випадку якщо Ви надаєте дозвіл на працевлаштування, робоча карта надається на строк зазначений у дозволі на працевлаштування.  Про Нову Новелу до закону про перебування іноземців читайте на UAPORTAL.CZ   Для тих, хто збирається їхати на роботу по польській візі, радимо прочитати: Робота по польській візі в Чехії. Відповідь поліції ЧР Поважайте закони країни, до якої Ви приїхали і не забувайте, що Ви і Ваша поведінка, це візитівка України . Успіхів Вам у легальному працевлаштуванні в Чехії! Використані матеріали : portál MPSV, MZV ČR   фото: Наш вибір Галина Андрейців, спеціально для UAPORTAL.CZ    
  • 02 Mar 2017
    Уряд Чехії подвоїв кількість українців, які можуть приїхати на заробітки на запрошення працедавців. Нині у країні -- 132 тисячі вакансій! Найбільше їх у будівництві, промисловості, машинобудуванні та сфері ІТ, пише газета Експрес. Зі слів міністра закордонних справ Чехії Лубоміра Заоралека, квота зросте з нинішніх 3 тисяч 800 осіб на ще приблизно таку саму кількість. Крім того, буде збільшено кількість працівників у генеральному консульстві Чехії у Львові і в Міністерстві внутрішніх справ Чехії, що займаються оформленням працевлаштування українців. -- У лютому уряд Чеської Республіки ухвалив рішення про збільшення вдвічі квоти робітників з України відповідно до урядової програми "Режим Україна", -- розповів Павел Пешек, генеральний консул Чеської Республіки у Львові. -- Від лютого 2017 року щомісячну квоту на прийом заявок на отримання дозволів на роботу для українців збільшення з 320 до 400. А після збільшення штату Генерального консульства ЧР у Львові на 4 особи ця квота поступово може бути збільшена до 800. -- Що таке "Режим Україна"? -- Ця програма працює з серпня 2016 року й передбачає можливість подання заяв на робочу карту до Генерального консульства ЧР у Львові у спрощеному режимі -- без реєстрації в електронній системі Visapoint. -- Яким чином можна взяти участь у програмі? -- Потрібна попередня заявка від чеської фірми, що є податковим резидентом країни, виконує всі зобов’язання перед державою та стандартно протягом останніх двох років до подачі заявки має працевлаштованими в ЧР принаймні 10 людей. Прийом та розгляд заявок на включення до проекту ведеться організаціями-гарантами проекту. Вони повідомляють про своє рішення координатора проекту -- Міністерства промисловості та торгівлі ЧР. Після цього Міністерство закордонних справ ЧР передає подані фірмою списки майбутніх робітників з України до Генерального консульства ЧР у Львові. А воно зв’язується з вказаними особами і запрошує їх на подачу документів. -- Яких спеціалістів потребує Чехія? -- "Режим Україна" призначений, в першу чергу, для технічних спеціальностей. Йдеться про широкий спектр професій, які відповідають оновленій класифікації CZ-ISCO (як правило, основні класи професій 4-8 у сфері виробництва, послуг та у публічному секторі). Цим програма "Режим Україна" принципово відрізняється від іншої -- "Проект Україна", що передбачає спрощений прийом документів для висококваліфікованих працівників і спеціалістів з України. Автор: Світлана ОЛІЙНИК Expres.ua фото:UAPORTAL.CZ  
  • 01 Oct 2018
    Українці які постійно проживають у Чехії, напевне неодноразово задавалися питанням про пенсії. Можливо, деякі навіть не знають, які виплати їм належать і що вони повинні зробити, щоб отримувати пенсійні виплати в Чехії, або Україні.   Питання пенсійного забезпечення громадян України, які здійснювали або продовжують здійснювати трудову діяльність на території Чехії, регулюється Договором між Україною та Чеською Республікою про соціальне забезпечення, який був укладений  04.07.2001р. і набув чинності для України з 01.04.2003. Цей договір поширюється на такі види пенсійного забезпечення як пенсія за віком, пенсія по інвалідності, пенсія в разі втрати годувальника. Пунктом 4 статті 39 Договору передбачено, що страховий стаж, набутий згідно з правовими нормами Договірних Сторін до дня набуття чинності цим Договором, тобто до 01.04.2003, зараховується тією країною, на території якої громадянин на вказану дату постійно проживав. Починаючи з 01.04.2003, кожна з сторін сплачує пенсію за страховий стаж, набутий виключно на її території.   Якщо ж страховий стаж, набутий на території Чехії становить менше 1 року, то він підсумовується до загального страхового стажу при призначенні пенсії в Україні. Також для встановлення права на пенсію, в разі нестачі необхідного страхового стажу при призначені пенсії в Україні, може бути врахований страховий стаж, набутий на території Чехії, за умови його підтвердження компетентними органами цієї країни і, за умови, що періоди страхування не перекриваються у часі.  Для встановлення розміру пенсії кожна з сторін обчислює середню заробітну плату за період страхового стажу, набутий тільки на її території (стаття 6 Договору).  За умови постійного проживання громадянина на території України станом на 01.04.2003 р., українська сторона враховує чеський стаж, як український, проте не враховується заробітна плата. Якщо громадянин України отримав право на постійне проживання в Чехії до 01.04.2003р. то чеська сторона призначає пенсію за весь період чеського страхового стажу, при цьому враховує страховий стаж, набутий на території України. Мінімальний страховий стаж, який розглядається для призначення пенсії – один рік. Відповідно до пункту 2 статті 40 Договору, якщо український пенсіонер переїде на постійне місце проживання в Чехію, то переказ призначеної йому пенсії в Україні буде здійснюватись щоквартально на поточний рахунок за місцем проживання в Чехії. Для цього потрібно самостійно, або за посередництвом Чеського управління соціального забезпечення, надіслати в Пенсійний фонд України заяву про переказ пенсії в Чеську Республіку, офіційно посвідчену копію документа про постійне проживання на території Чехії та інформацію, засвідчену банківською установою, про реквізити банку та номер особистого рахунку.  Якщо особа, яка постійно проживає на території України, має стаж, набутий на території Чехії з 01.04.2003, то для порушення клопотання про призначення пенсії в Чехії потрібно звертатися в територіальне управління Пенсійного фонду України за місцем проживання для оформлення необхідних формулярів та подальшого направлення Чеській стороні.   Повна версія Договору:  Договір між Україною та Чеською Республікою про соціальне забезпечення  Для UAportal підготувалаГалина Андрейців      
Легалізація 6,672 views May 15, 2017
Тонкощі безвізу: як діяти на кордоні, щоб уникнути проблем

Нарешті немає потреби доводити, що безвізовий режим стає реальністю – це підтверджує ажіотаж з отриманням біометричних паспортів останніми тижнями.

Отже, безвіз почне працювати орієнтовно 11 червня (дата ще може зміститися в межах одного дня).

З часом стає менше також міфів щодо правил роботи безвізу, і "Європейська правда" рада, що у цьому допомогла наша стаття "Без віз, та не без правил: як працюватиме на практиці безвізовий режим з Євросоюзом", яку побачило більше півмільйона читачів.

Однак вона не зняла всіх запитань. До "Європейської правди" і далі надходили прохання уточнити ту чи іншу деталь, і багато запитань були дуже слушними – і про правила безвізу для подорожей з дітьми, в яких у паспорті немає відбитків пальців, і про поїздки без готелю, і про запрошення до друзів...

Ми підготували новий детальний довідник, де є відповіді на більшість запитань. Текст чималий, він розбитий на сім тематичних блоків:

– Куди їдемо?
– Дитячий безвіз і паспорти без відбитків
– Старі візи та "дорослі" паспорти
– Що потрібно мати на кордоні?
– Як довести наявність грошей?
– Як довести мету поїздки?
– Правила безвізу – про роботу і не тільки

В ньому – і про правила, і про приховані можливості. Отже, читайте, поширюйте та подорожуйте із задоволенням!

Куди їдемо?

Відповідь на це питання не така очевидна, як видається, тому цей розділ вийшов доволі розлогим. Якщо вам набриднуть пояснення щодо екзотичних напрямків подорожей, можете переходити до наступного блоку – "подорожі з дітьми" ;)

–  Які країни відкривають для нас безвіз?

Якщо спрощено (і цієї інформації вистачить майже всім подорожуючим!), то йдеться про 30 країн: всі держави-члени ЄС, за винятком Британії та Ірландії, а також чотири шенгенські держави за межами Союзу: ШвейцаріяНорвегіяІсландія та Ліхтенштейн.

Британія та Ірландія свого часу, під час вступу до ЄС, залишили за собою право на самостійну візову політику, тому від початку було відомо, що на них безвіз не поширюватиметься. Натомість «шенгенська четвірка» за межами ЄС зобов’язалася застосовувати прикордонні правила, ухвалені в Брюсселі – жодних додаткових переговорів з Швейцарією чи Норвегією не знадобиться.

Зверніть увагу: ми домовилися про безвізовий режим не «з Шенгеном», а з Євросоюзом.

Це означає, що БолгаріяРумуніяХорватія та Кіпр, які не входять до Шенгенської зони, від 11 червня також пускатимуть українців без віз.

Повний перелік тридцятки є таким: Австрія, Бельгія, Болгарія, Греція, Данія, Естонія, Ісландія, Іспанія, Італія, Кіпр, Латвія, Литва, Ліхтенштейн, Люксембург, Мальта, Нідерланди, Німеччина, Норвегія, Польща, Португалія, Румунія, Словаччина, Словенія, Угорщина, Фінляндія, Франція, Хорватія, Чехія, Швейцарія, Швеція.

I, на додаток, ще трохи позитиву. Окрім згаданої "тридцятки", безвізовими стануть також європейські карликові держави (від Монако до Ватикану).

Це була проста частина. Тепер – трохи специфічної інформації, для "маніяків" подорожей. Щоби розкрити частину про безвізові напрямки в Європі та поза нею – натисніть на кнопку під цим текстом, якщо ж "особливі" подорожі вас не цікавлять – просто читайте далі.

Дитячий безвіз і паспорти без відбитків

– А як з дітьми? Для них доведеться, як і раніше, отримувати візу? Діти ж не здають відбитки пальців!

Це запитання «Європейській правді» ставлять чи не найчастіше. Мовляв, дітям видають не біометрику, а «звичайні закордонні паспорти», то виходить, що безвіз для них не діятиме?

Можемо заспокоїти: діятиме. А біометрику дають навіть новонародженим.

Зараз в Україні взагалі не випускають «звичайних» паспортів для виїзду за кордон: лише біометричні.

Так само, до речі, як у Молдові або в ЄС, де вже кілька років тому відмовилися від паспортів без чипа.

 

Перевірити, чи є біометричним ваш паспорт або паспорт вашої дитини, дуже просто. На обкладинці біометричного документа стоїть спеціальна позначка; якщо вона є – ваш паспорт дає право на безвіз.

Хоча у дітей до 12 років, яким оформлюють паспорт, справді не беруть відбитки пальців. Вважається, що це не має сенсу – в такому віці малюнок пальця ще може змінитися. Але без відбитків паспорт не перестає бути біометричним!

І за українським законодавством, і за світовою практикою біометричною інформацією вважають також фото, якщо воно записане на спеціальному чипі, вшитому в сторінку паспорта. А фото, як відомо, є навіть у паспортах немовлят. Інша річ, що нові паспорти через це логічніше було б назвати «електронними», а не «біометричними», але не нам змінювати термінологію:)

До речі, звідси випливає відповідь на ще одне запитання, яке нам часом ставлять: 

–  Чи діятиме безвіз для тих, хто отримав новий паспорт, але не здавав відбитки?

Ознакою біометрики є не відбитки, а чип.

Відсутність відбитків на ньому – не така й рідкісна штука. Навіть у колективі ЄвроПравди є людина, в якої при оформленні паспорта не могли взяти відбитки – апарат у відділенні ДМС чомусь «не читав» її пальці. Так само не візьмуть відбитки у людини з фізичною вадою – якщо пальці відсутні; або, до прикладу, якщо обидві  руки в гіпсі (погодьтеся, це ж не може бути підставою відмови у видачі паспорта!).

В цьому та у подібних випадках так само діятиме безвізовий режим. Більше того, фахівці ДМС кажуть, що європейський прикордонник навіть не знатиме, що ваша біометрика «неповна» – доступ до зони паспортного чипа з відбитками мають лише українські держоргани.

–  І ще, повертаючись, до «дитячої теми» - про фото.

Зважайте на те, що стара система з фото дитини, вклеєним у паспорт, відходить у минуле – фото вже два роки не вклеюють, для кожної дитини, навіть для немовляти, необхідно оформлювати окремий паспорт.

А з квітня 2018 року прикордонники остаточно припинять випускати за кордон дітей, що подорожують за батьківським паспортом, навіть у сусідні Молдову чи Білорусь.

–  А нотаріальний дозвіл від батька/матері також не буде потрібний?

Той, хто подорожував з дитиною, знає: нині на кордоні треба, щоб обидва батьки виїжджали разом з дитиною; інакше той, хто не їде, має надати нотаріальний дозвіл на поїздку свого сина або доньки.

Ця вимога буде чинною і надалі.

Безвізовий режим не скасовує закон Ньютона:) Так само він не змінює вимоги українських держорганів, і тут, до речі, немає «зради».

Норма про те, що дитина має виїжджати за кордон лише за дозволом батьків, не є українським винаходом. Вона діє в дуже багатьох країнах і є стандартом у боротьбі з нелегальною торгівлею людьми (хай як жорстко це не звучить).

І найголовніше: ця норма не пов’язана з правилами в’їзду до ЄС. На шенгенському кордоні ваша довідка нікого не цікавитиме; її перевіряють при виїзді з України. А тому – жодних змін тут не станеться.

А от оформлювати паспорт для дитини може один з батьків, присутність двох не є необхідною. Про документи, необхідні для оформлення – в наступній відповіді.

–  Дитині майже 14 (або майже 16) років. Краще робити паспорт до того чи після?

Це дуже важливе запитання, багато хто потрапляє в халепу з оформленням.

Для дітей різного віку є відмінності в оформленні паспорта. До 12 років діти не здають відбитків, але "якість" паспорта від того не змінюється, він дає право на безвіз. Для оформлення паспорта потрібне свідоцтво про народження дитини.

А от з 14 років все змінюється: від цього віку закордонний паспорт видадуть лише тим дітям, хто вже має Id-картку (замінник внутрішнього паспорта), без неї документи не візьмуть; оформлення Id забирає близько 20 днів. Отже, терміново отримати закордонний паспорт в цей період неможливо.

Отже, якщо дитині може знадобитися поїхати за кордон відразу після настання 14-річчя – потурбуйтеся про це наперед, оформіть паспорт до цієї дати.

З 16-річчям ситуація інша, в цьому віці оформлювати паспорт стає легше, а його "якість" – вища. По-перше, дитина має право йти за паспортом сама, без батьків. По-друге, від 16 років видається паспорт, термін дії якого – 10 років. До цього діти отримують лише 4-річні паспорти.

Візи та "дорослі" паспорти

–  Для мене не є проблемою отримати візу; я можу піти за нею з біометричним паспортом?

Ні, у вас просто не візьмуть документи.

Наші сусіди з Молдови пройшли точно такий шлях; у них також поширювали чутки, мовляв, "безвіз нічого не дає", "з візою в паспорті через кордон пустять, а без візи – як складеться". Нині в Молдові знають, що це – міф, а от в перші місяці чимало людей намагалися подати документи на візу "для впевненості". Особливо ті, хто мають право на безкоштовне оформлення візи.

Тоді в ЄС ухвалили рішення: всі посольства зобов’язали відмовлятися приймати біометричні паспорти на оформлення "шенгену". В Україні буде ухвалене точно таке рішення, кажуть джерела "Європейської правди".

–  Що робити тим, хто має старий паспорт та візу?

Ми вже не раз давали відповідь на це питання, та повторимо: для тих, хто не хоче змінювати паспорт, не відбудеться жодних змін. Діючі візи лишаться чинними, а коли їхня чинність спливе – ви знову можете податися на "шенген", якщо ваш паспорт не біометричний. Хоча масовим оформлення віз не буде, адже замовити біометричний паспорт – легше і зазвичай дешевше, аніж нову "шенгенку", а жодної переваги від наявності візи ви не матимете.

Ви також маєте право оформити новий біометричний паспорт, лишивши старий у себе. Про це необхідно повідомити при оформленні паспорта, пояснивши таку потребу.

Що потрібно мати на кордоні

– Звідки можна їхати до ЄС без віз, тільки з України?

Безвізовий режим діятиме для всіх, хто має українські біометричні паспорти для виїзду за кордон. Байдуже, звідки ви їдете до ЄС – з України, з Туреччини, з Африки чи з Америки – вам не знадобиться віза для перетину кордону.

Точку в’їзду ви обираєте самі. Немає проблеми в тому, щоби заїжджати через Польщу, якщо зупинятися плануєте в Німеччині, і навпаки.

І, звичайно ж, безвіз дає можливість заїжджати до ЄС багато разів. Головне – не перевищити норму 90/180 днів (про неї нижче).

– Невже в Шенгені тепер не відмовлятимуть у в’їзді українцям?

Звичайно ж, відмови будуть. Безвізовий режим не гарантує право в’їзду до ЄС, так само, як віза в паспорті не давала таких гарантій. Щороку на кордоні "розвертали" кілька тисяч українських подорожуючих; в тому числі тих, хто їхав із "шенгенками".

Але тепер у прикордонника буде менше підстав не пустити туриста до ЄС.

Досі нерідко відмовляли у в’їзді, коли прикордонник з’ясовував, що віза оформлена на фіктивні документи – приміром, людина отримала польський "шенген", "бо так легше", а насправді запланувала подорож до Італії чи Іспанії.  За безвізового режиму ця проблема зникає.

Так, ми теж чули "страшилки" про те, що тепер багатьох завертатимуть на кордоні, та вони мають мало спільного з реальністю.

Найяскравіший доказом того, що небезпека перевірок на кордоні перебільшена,  є досвід Грузії, для якої безвіз почав діяти півтора місяці тому. За перший місяць безвізу у в’їзді в Шенгенську зону відмовили лише 26 грузинам із 11700! Рівень відмов – 0,2%. Для порівняння: торік грузини лише у консульствах отримували 12% відмов, плюс до цього – відмови на кордоні для тих, хто має візу.

Для України статистика буде іншою. Перш за все, через те, що ми маємо сухопутний кордон з чотирма країнами ЄС. Але загальна тенденція зберігається: кількість відмов на кордоні буде меншою за рівень відмов у консульствах, це можна стверджувати вже зараз.

Ще одна деталь: якщо раніше була важливою візова історія, то нині її роль відіграватиме історія поїздок. До людини з кількома перетинами кордону різних країн запитань майже не виникає. "Група ризику" – ті, хто їде з пустим паспортом, але вже після першої поїздки паспорт перестає бути пустим ;) 

– Як довести, що я – чесний подорожуючий?

Є дві ключові рекомендації:

1) бути спокійним;

2) бути щирим.

Ви маєте бути готові спокійно і переконливо пояснити прикордоннику, куди їдете, як надовго, з якою метою, як будете пересуватися та коли виїдете з Шенгенської зони або з території Євросоюзу. "Заборонених" варіантів туристичного відпочинку не існує, тому краще говорити правду – ви точно зможете її обгрунтувати.  

Пакет подорожнього- які документи вам будуть потрібні?

Це питання – найбільш міфологізоване.

У соцмережах поширена думка, мовляв, "усі ті документи, які досі носили до консульства, тепер потрібно буде брати на кордон". Доводилося зустрічати навіть абсурдні згадки, що європейські прикордонники питатимуть про "заборгованість в жеку" та "довідку про несудимість".

Словами одного з дописувачів, "хотілося б знати точний перелік "довідок з бані", які потрібні будуть на кордоні".

Ми маємо відповідь на це питання, і вона підтверджена документально. В ЄС діє так званий "Шенгенський прикордонний кодекс" (Schengen border code), де зазначений порядок та правила перетину кордону іноземцями.

Головний висновок з кодексу:

немає жодної додаткової вимоги до тих подорожуючих, які їдуть до ЄС за безвізовим режимом.

Так, європейські прикордонники перевірятимуть мету поїздки тих, хто їде за безвізом, але вимоги до них точно такі, які і до власників візи. Адже коли ви прибули на кордон із візою в паспорті, вас так само можуть не пустити до країни. Приміром, якщо прикордонник з’ясує, що ви їдете працювати за туристичною візою.

 

У прикордонному кодексі є п'ять вимог, які поширюються як на "візових", так і на "безвізових" іноземців. В’їзд до країн ЄС дозволений тим громадянам, які:

1)      мають на руках документ для перетину кордону (закордонний паспорт, проїзний документ дитини, диппаспорт тощо);

2)      можуть обґрунтувати мету та умови свого перебування в ЄС;

3)      мають достатні фінансові засоби як для перебування в ЄС, так і для повернення в Україну, або ж здатні отримати їх законним чином (це – пряма цитата із прикордонного кодексу);

4)      не перебувають у переліку осіб, яким заборонений в’їзд до ЄС;

5)      не становлять загрозу для громадського порядку, безпеки, громадського здоров’я та міжнародних відносин.

Більш детальніше читайте у У попередній статті про безвіз

 

Готелі, гроші та запрошення

– Скільки грошей потрібно мати для подорожі?

В народі поширена думка, що на кордоні потрібно мати готівку в обсязі 50 євро на людину на день; вона є в принципі некоректною.

По-перше, готівку ніхто не вимагає – на Заході взагалі не прийнято носити велику суму готівкових коштів. Головний платіжний засіб – платіжні картки, але на них треба мати наявні кошти або кредитний ліміт.

По-друге, зазвичай денна норма відмінна від 50 євро – часом більша, часом менша. На сайті Єврокомісії є перелік орієнтовних сум для розрахунку вартості перебування; саме на них буде посилатися прикордонник у разі суперечки.

Цей перелік не повний і не детальний; приміром, у Франції зменшена сума (32,5 євро на день) стосується тих, хто забронював "бюджетне житло". Та й ці цифри не є остаточними. Приміром, якщо ви здатні аргументовано довести, що у вас заброньоване та сплачене проживання з повним пансіоном, то ваші витрати будуть меншими за індикативні; те саме – якщо на виході з аеропорту вас можуть чекати родичі, які фінансуватимуть ваше перебування, абощо.

Зрештою, на практиці перевірка наявних коштів здійснюється доволі рідко.

Так, серед 26 грузинів, яких не пустили до ЄС за місяць безвізу, немає жодного, кому відмовили саме через нестачу грошей.

Однак для впевненості у тому, що ви спокійно перетнете кордон, радимо мати на картці або готівкою кошти у сумі, зазначеній у цій таблиці. В разі поїздки наземним транспортом або літаком із пересадкою прикордонник, як правило, виходитиме з норми своєї країни, а не тієї, де ви плануєте зупинитися.

– Як довести, що я маю кошти на картці?

Прикордонний кодекс ЄС не дає однозначної відповіді на це питання, залишивши вибір шляху доведення за самим подорожуючим. За досвідом, зазвичай достатньо лише показати картки и сказати, що плануєте користуватися ними.

Якщо ж прикордонник наполягатиме і ви не маєте всієї суми готівкою, у вас лишаються варіанти: чек з банкомата на прикордонному пункті (якщо банк дає можливість переглянути баланс), смс-банкінг, інтернет-банкінг і так далі (з телефонним банкінгом буде складно через мовний бар’єр, але цей шлях також можливий).

Як маєте бажання – можете взяти чек з банкомата ще перед від’їздом з України, але гарантуємо, що після кількох поїздок ви кинете цю даремну звичку ;) Та найголовніше: наявність чеку, чи довідки з банку, чи іншого паперового підтвердження не є вимогою: вам не можуть відмовити у в’їзді в ЄС лише через відсутність папірця, якщо ви готові довести наявність коштів іншим шляхом.

І тим більше – забудьте про довідки з роботи, виписки про рух коштів на рахунку та інші папери, які доводилося збирати для подання на візу в консульство.

На кордоні вони нікого не цікавитимуть.

– Як довести мету поїздки?

Зазвичай на кордоні питають про зворотній квиток та про мету поїздки, буває достатньо просто назвати її. Однак у тих, хто подорожує з пустим паспортом, майже напевно попросять уточнюючі документи. Роздрукованого бронювання готелів (або записаного в телефоні/планшеті) завжди достатньо, та безвіз відкриває перед нами значно ширші можливості.

Тепер готель не є обов’язковим.

Поїздка до родичів чи ночівля у кемпінгу – все це є легітимною метою поїздки.

Головне – відповідати відверто і впевнено.

Плануєте взяти авто і їхати світ за очі, щоб зупинитися в місті M або N, куди встигнете? Це теж можливо, але ви маєте знати свій маршрут, повинні знати, що хочете дивитися, де будете брати авто, які є варіанти готелів тощо. І, очевидно, така поїздка передбачає, що ви маєте великий досвід подорожей: ніхто не повірить, що "першоразник" вирішив подорожувати таким чином.

Маєте із собою намет і плануєте піти в похід по Альпах? Звичайно, тоді вам не потрібна бронь готелю, але ви маєте в деталях знати маршрут походу, знати, де зупиняєтеся (а в деяких місцевостях це дозволено лише у кемпінгах).

Їдете на один день на шопінг і вже ввечері повернетеся додому? Тоді бронь готелю взагалі позбавлена сенсу; лише поясніть, коли та як повертаєтеся до України.

Прямуєте до друзів чи родичів? Чудово, візьміть із дому папірець, на якому записані їхні імена, адреса, телефон, і попередьте, щоби вони були на зв’язку на той випадок, якщо прикордонник вирішить зателефонувати. А ще краще – нехай вони надішлють цю інформацію електронною поштою, а ви – роздрукуйте лист та майте його із собою в телефоні.

А про офіційні "візові" запрошення, завірені печатками місцевої влади, забудьте. Немає потреби витрачатися на них.

Єдиний випадок, коли варто оформити офіційне, завірене запрошення – якщо в ньому господарі підтверджують фінансування поїздки, а гість не матиме із собою коштів, та ще й не розмовляє ані англійською, ані мовою країни, до якої прибуває. Тоді подорожуючий просто дасть прикордоннику цей документ, дані господарів та зворотний квиток і уникне необхідності надавати додаткові пояснення.

–  Чи потрібний поліс страхування?

Часом "Європейській правді" дорікають, мовляв, ми не зазначили серед обов’язкових документів поліс страхування.

Це не помилка: страхування справді не є обов’язком (хоча за візового режиму цей документ був серед обов’язкових). У прикордонному кодексі ЄС взагалі немає згадки про страхування; відповідно, через його відсутність вам не можуть відмовити у в’їзді.

Водночас ми радимо не економити зайве та застрахуватися перед поїздкою. Страхування на короткий період доволі недороге, а от лікування за кордоном – дуже недешеве. До того ж, у конфліктних випадках за відсутності страхування прикордонник може прискіпливіше перевіряти вашу фінансову спроможність. 

А от якщо ви подорожуєте автомобілем, то вам точно доведеться купити страховий поліс. Без страхування цивільної відповідальності, так званої "зеленої карти", автомобіль не пустять на територію ЄС. Зазвичай цей поліс можна купити на кордоні.

Правила безвізу – про роботу і не тільки

Про це вже йшлося, та ми не втомлюємося повторювати два головних правила безвізу:

1) Безвізовий режим дозволяє громадянам України перебувати на території країн ЄС не більше 90 днів протягом 180-денного періоду.

2) Подорожуючи без візи, ви не маєте права на оплачувану роботу на території ЄС. Для цього, як і раніше, потрібна віза.

Обидва ці правила діяли також за візового режиму; їх порушення загрожує депортацією та забороною в’їзду до ЄС.

–  Що означає правило 90/180?

Правило 90/180 може здаватися трохи складним: мандрівник не повинен перебувати у Шенгені більше 90 днів протягом будь-якого періоду у 180 днів.

Для тих, хто сумнівається, чи не перевищив він цю норму, на сайті Єврокомісії є спеціальна форма – так званий "шенгенський калькулятор". В мережі також нескладно знайти калькулятори зі зручнішим інтерфейсом, зокрема, оформлені українською.

–  У мене знайомі живуть в ЄС довше, ніж 90 днів. Є винятки?

Щоби лишитися в Євросоюзі на довший період, вам потрібна "довга" національна віза (приміром, робоча чи студентська) або посвідка на проживання.

До слова, після завершення візи та маючи на руках чинний біометричний паспорт, ви можете лишитися в ЄС ще на 90 днів, коли робота чи навчання завершується – перебування за національною візою не враховується у правилі 90/180.

Є також один екзотичний спосіб лишитися в ЄС на довший період, мандруючи між країнами. Незважаючи на те, що безвізовий режим працюватиме також у чотирьох країнах ЄС, що не входять до Шенгенської зони – в Болгарії, Румунії, Хорватії та на Кіпрі, при підрахунку "шенгенського" періоду в 90 днів вони не враховуються. Тобто ви можете пробути 90 днів в Болгарії, потім – 90 днів в Румунії, звідти поїхати на 90 днів у Шенген – і це не буде порушенням, навіть якщо весь це час ви не заїжджатимете до України.

–  Будь-яка робота є забороненою, чи є винятки?

Ті, хто в’їхав до ЄС без візи, не мають права на оплачувану роботу. Це правило стосується також сезонної роботи, яка формально вкладається у дозволені 90 днів перебування в Шенгені.

Однак ви маєте право легально влаштуватися волонтером – виконувати роботу, за яку немає оплати, але надається їжа і житло. В ЄС є чимало таких можливостей для молоді, що хоче подорожувати світом.

Але якщо ви отримаєте за роботу хоча б символічну оплату – перетворитеся на порушника міграційного законодавства.

Важливий момент: бізнес-поїздки і відрядження, за які платить український роботодавець, не вважаються "роботою в ЄС" і є законним приводом для безвізових поїздок.

Також ви маєте повне право поїхати до ЄС, щоби домовитися про працевлаштування. А далі – повертаєтеся до України, отримуєте робочу візу і їдете легально працювати. Зрештою, це в ваших інтересах: легальні працівники не ризикують потрапити під депортацію і заборону в'їзду, та ще й отримують більше, ніж "нелегали" на точно такій посаді.

За інформацією:  Європейська правда 

Дякуємо, що дочитали нашу статтю:) Сподіваємося, що поради стали слушними. Поділіться ними з друзями, адже всі ми зацікавлені в тому, щоби безвізовий режим працював за правилами і в ЄС не виникало навіть думки про перегляд візових вимог для українців.

 



1 comment