Members: 0 member(s)

Shares ?

0

Clicks ?

0

Viral Lift ?

0%

User's Tags

Other Blogs

  • 23 Jul 2017
    Якщо ви відкрили цю статтю, скоріш за все ви чудово усвідомлюєте, навіщо вам чеська мова і зайвий раз до її вивчення вас мотувати не потрібно. Проте, перелік порад, які допоможуть вам вивчати її самостійно ми почнемо з огляду переваг, чому ви маєте усі шанси, аби її добре розуміти і нею користуватись.     Отож переваги: Чеська є легшою за німецьку та англійську, адже це слов'янська мова і сама філософія, якщо можна так сказати, словотворення і граматики буде вам значно зрозумілішою. Чехія та Україна культурно близькі, ви знайдете чимало фільмів, книг, перекладених на вашу рідну, що неодмінно стане вам у нагоді. В процесі навчання ви будете здивовані, дізнавшись скільки спільних слів чеська має з українською. Варто зауважити, що більшість фахівців, перед початком вивчення рекомендують визначитись з метою. Адже якщо ваша ціль вивчити її для себе - вам вистачить безкоштовних інтернет курсів. Але, якщо ви хочете жити у Чехії, працювати чи навчатись, то за ціль потрібно ставити підготовку до іспиту, який обов'язково складається, щоб отримати дозвіл на постійне проживання. Про це ми більш детально розкажемо у іншому матеріалі. Що вам знадобиться: Окрім часу, натхнення та бажання без яких нажаль тут нікуди, вам знадобитьтся чеський словник. Якщо ж ви маєте смартфон, або планшет - то можете встановити перекладач на нього. На системі Андроїд є безліч програм за допомогою яких ви зможете отримувати переклад за допомогою простого натискання на слові.Про це ми також детальніше розкажемо у іншому огляді. Якщо ж ви використовуєте комп'ютер, то найзручніше буде користуватись перекладачем Гугл. А що ви скажете про підручники? Посібник, який рекомендують найчастіше - це книга Людмили Даниленко "Чеська Мова". Цей підручник містить усю необхідну теорію та практику, адже він був написаний спеціально для вищих учбових закладів, хоча через це він набуває певної сухості та академічності. Якщо ви зможете подолати себе і матимите силу волі, щоб постійно працювати - це чудовий і потужний варіант. Також ви можете скористатись підручником: "Чеська мова для українців" Ї.Гасіл, Н.Лобур, О.Паламарчук. А чи є якісь інші варіанти? Більшість спеціалістів зазначають, що більш ефективним і сучасним способом сьогодні можуть бути самовчителі. Вони містять базову граматику і словниковий запас. В більшості курс складається з 20-30 різних уроків де після кожного містяться корисні завдання та відповіді для самоперевірки. В більшості самовчителів є аудіо уроки, які допоможуть поставити наголос та замінять аудіювання. Кількість самовчителів сьогодні дуже велика різні спеціалісти рекомендують різні книги під свій смак, тому ми радимо підшукати самовчитель під себе, якщо такий варіант вас звісно зацікавив. А як з курсами в Інтернеті?В мережі збільшується кількість курсів, присвячених самостійному вивченню чеської. Цікавими є уроки на youtube на цьому каналі, ви дізнаєтесь чимало нового. Ознайомитись з базою вам точно допоможе наш український ресурс Лінгвопортал, автором якого є досвідчений вітчизняний викладач чеської. Ресурс містить детальні пояснення та огляд основ. Кожен урок має текстову транскрипцію та записи у мережі ютуб. Але цей ресурс водночас також є трохи сухим. Дуже корисним також є ресурс czech-in-prague.cz, який допоможе не лише новачкам, а і тим, хто вже давно вивчає чеську. Головне - практика Якими б хорошими не були ваші підручники та самовчителі, без практики ви не зможете нікуди просунутись. Тому: Складіть для себе список усіх інтернет чеських радіостанцій та слухайте живу мову, якщо не маєте можливості спілкуватись з чехами в живу. Наприклад ви можете скористатись цим посиланням. Знаходьте підкасти.  Відшукайте клуб мовного обміну на їх сайті чи в соц.мережах. Пошукайте онлайн-співрозмовника у skype, facebook, або спеціалізованих соціальних мережах. Можливо окрім практики вам вдасться знайти гарного друга, або навіть другу половинку? Філософія мови Мову не можливо зрозуміти, якщо ви не розумієте культури і менталітету народу. Для цього дивіться фільми. У мережі ви відшукаєте цілу купу ресурсів з чеьскими фільмами мовою оригіналу. Також у youtube ви можете знаходити відео з вистав, перфоменсів, акцій - де можна буде бути ближче до чеської культури. У цьому вам також допоможе підписка на сайт Чеського центру культури. А також, не забувайте про книги класиків Ярослава Гашека, Богуміла Грабала, Мілана Кундеру та інших. І остання порада, для відчайдушних Можливо ваша доля це людина з Чеської Республіки? Почавши стосунки з носієм мови і культури ви дуже швидко асимілюєтесь та зможете вільно говорити мовою людини, яку ви любите.  p.s. Навіщо відкладати час? Починайте вчитись зараз     
    18952 Posted by Oleksa K.
  • 06 Aug 2019
    Десята ранку. Біля Генерального консульства Чеської Республіки у Львові зібралось кілька десятків людей. Майже кожен тримає в руках файл із документами та номерок, спостерігаючи за даними на табло, що над входом, в очікуванні свого номера. Їх можна вважати щасливчиками, адже вже зареєстровані на сайті консульства й цього дня подадуть документи на отримання робочої візи. Набираю, запитую. «За оформлення всього пакету документів ми беремо 800 євро, — пояснює жіночий голос. — А за реєстрацію — тисячу євро. Можна спробувати встигнути зареєструватись на через один місяць». На замовлення UAPORTAL.CZ ,  texty.org.ua провели розслідування і підготували матеріал.   Автор: Сергій Прусак, опубліковано разом з texty.org.ua - Медія для розумних.  Біля посольства «Чехія зацікавлена в працівниках з України»... «У Чехії збільшили квоту на працевлаштування українців»... Подібні заголовки останнім часом тішать охочих попрацювати й покращити свої доходи та економіку й бюджет Чеської Республіки (адже там платяться податки), проте здійснити бажане вдається далеко не всім. Чи не найбільшою перешкодою на цьому шляху є процес отримання візи, точніше реєстрація на прийом у консульство. Більшість людей під консульством розділились по групах, щось обговорюють. Підходжу до трьох жінок, запитую, як їм вдалось зареєструватись. «Нам привезли готові документи з реєстрацією», — неохоче відповідає одна з них. — А скільки це коштувало? — Не можу вам нічого більше сказати. Розпитайте он того молодика у світлій футболці... Прямую до групи, в чий бік спрямувала мене жінка, там жваво щось обговорюють, переглядаючи документи. Звертаюсь до чоловіка, який, судячи з усього, консультує інших. Прошу підказати, як зареєструватись на прийом у консульстві для отримання дворічної робочої карти. «Це дуже складно, — відповідає чоловік. — Реєстрація проводиться у визначений день о 10-й ранку, максимум через 10 хвилин завершується. При тім за місяць консульство приймає лише 45 заявок, а охочих суттєво більше. Тож мінімальна вартість такої послуги — 1200 євро, але я вам допомогти не зможу, пошукайте інших». Хтось із присутніх підсунув мені номер телефону, за яким, мовляв, можуть допомогти. Набираю, запитую. «За оформлення всього пакету документів ми беремо 800 євро, — пояснює жіночий голос. — А за реєстрацію — тисячу євро. Можна спробувати встигнути зареєструватись на серпень (розмова відбувалася в червні), але майте на увазі, що розгляд ваших документів можуть перенести на один чи навіть шість місяців. Тому весь процес може зайняти від півроку до 9 місяців. І ще одне, якщо у вас не було сезонних чеських віз, швидше за все отримаєте відмову на дворічну робочу карту. Грошей ми не повертаємо». Невесела перспектива... Звертаю увагу на чоловіка, який стоїть подалі від більшості, документів у руках немає. Повторюю йому своє питання. «Простому смертному зробити це неможливо. Я працюю в консульстві і знаю, про що говорю, — підтвердження цієї інформації я не питав, бо розмову було б одразу завершено. — На липень реєстрацію закрили давно, на серпень розпочнеться 23 липня. Але зареєструватись самому неможливо. Тому тут так багато „добродіїв“, які з легкістю оформляють усі потрібні документи й реєструють. Якщо вам потрібна дворічна робоча карта в Чехію, то максимум, що за це правлять, — 2,5 тисячі євро. Якщо ж отримаєте в консульстві відмову (а таке час від часу стається), гроші назад не повернете. Та й ви після відмови не зможете більше розраховувати на виїзд до Чехії». То що ж робити тим, хто вже має домовленість про роботу, а от часу на очікування катма?! Нам вдалося поговорити з українцями, які стали заручниками саме таких обставин. Вони мали намір поїхати на роботу до Чеської Республіки, але так і не змогли самостійно подужати процес реєстрації в консульстві. У робочій силі там зацікавлені, але питання — як отримати візу?! 100 спроб додзвонитися і нелегальний посередник Бізнес Чехії (мова як про заводи, так і про невеликі компанії, що займаються прибиранням приміщень, пранням тощо) дуже зацікавлений у працівниках з інших країн, у тому числі з України. У цьому нас запевнила пані Оксана, яка, перебуваючи в Чехії, консультує місцевих працедавців, як отримати робочу силу з нашої країни. «Є кілька способів отримати робочу візу, — розповідає вона. — Можна скористатись проектом „Режим Україна“, але тоді доведеться чекати на візу щонайменше півроку. А можна оформити документи через чеське консульство. Важливо, що документи на довготривалу робочу візу приймають лише у Львові. Але для того, аби вам призначили дату для подання документів, треба подзвонити в консульство чи написати мейл (консульство регулярно змінює ці правила). «Уже на цьому етапі починається найбільший жах, — провадить пані Оксана. — Адже виконати цю вимогу немає жодної можливості. Одразу ж після відправлення листа з оновленим кодом людина отримує відповідь з інформацією про те, що всі місця, на жаль, уже зайняті. А на дзвінок відповіді ви взагалі не отримаєте». Попри це, українці якось потрапляють до Чехії на роботу. Виявляється, чимала кількість таких заробітчан робить це нелегально, а саме працюють по польській візі чи мають лише біометричний паспорт. Проте є й чимало, так би мовити, щасливчиків, яким вдалось-таки знайти можливість потрапити на роботу до чеського працедавця легально. «Є чимало посередників в Україні, які за певну плату допомагають оформити увесь пакет потрібних документів і зареєструватись у консульстві, себто потрапити в чергу, — пояснює пані Оксана. — Залежно від терміну робочої візи, за це правлять від 300 євро (за тримісячну візу) до 2 тисяч євро, після чого в тритижневий термін людина потрапляє в чергу». Ми дізнались про поневіряння українки, яка торік намагалась отримати дворічну робочу візу в Чехії. Вона погодилась розповісти про це анонімно, тож умовно назвемо її Лесею. Минулого літа жінка вирішила поїхати працювати в чеську клінінгову компанію, про що вже мала домовленість. Здавалося б, головне в такій ситуації — знайти роботу. Тож їй потрібно було всього лише зареєструватись на сайті чеського консульства, після чого на оформлення пакету документів у неї було б близько двох місяців до призначеної дати прийому в консульстві. Тоді реєстрація відбувалась за вказаним номером телефону. Та спершу треба було дочекатись дати запису, яку повідомляли на сайті. Дочекавшись цієї інформації, у визначений день Леся зробила понад 100 спроб додзвонитись, та щоразу у слухавці лунали короткі гудки — зайнято. А після п’ятої вечора увімкнувся автовідповідач: «На жаль, місць більше немає, усі заявки вже прийнято»... На сьогодні реєстрацію через телефон скасовано. Зрозумівши, що зареєструватись власними зусиллями не вдасться, українка звернулась до посередників, які запевнили: за 2000 доларів зроблять усе самі, а вона отримає дворічну карту. Іншого виходу жінка не знайшла і довелось заплатити, аби не втратити можливість попрацювати в Чеській Республіці й заробити. «Мені вдалось обхитрити цю схему — вимушено»   Проблема із записом у консульство не нова. Громадське ТБ ще в 2013 році робило репортаж на цю тему, як бачимо мало, що змінилося. У Чехії легалізуватися легше А от 49-річному Миколі Семенюку з Житомира допомогти оформити робочу візу взялась його співмешканка, громадянка Чехії, яка спеціально для цього прибула до України. «Минулого року під час перебування в Чехії, де я працював за тримісячною робочою візою, познайомився з місцевою жителькою, — розповідає пан Микола. — Ми жили разом». Тоді, до речі, аби отримати тримісячну візу, чоловікові довелось заплатити за посередництво 3000 крон (чеській фірмі) і ще 1200 гривень львів’янину, який допомагав зареєструватись. Плюс 35 євро, які треба офіційно заплатити в консульстві. «Відтак, сподіваючись отримати довготривалу візу, я зібрав необхідні документи, у тому числі запрошення з Чехії на роботу і про те, що матиму місце для проживання, — ділиться пан Микола. — Разом із коханою приїхав до Києва, аби подати пакет документів на виготовлення візи на два роки. Ми тоді ще не знали, що на такий термін візу можна отримати лише у Львові. Отже, спершу потрібно було зареєструватись на сайті чеського консульства для прийому. Але виявилось, що реєстрація починається о 10-й годині ранку, а о 10:10 вже всі місця були зайняті... Цей сценарій повторювався протягом трьох місяців — увесь цей час чоловік безуспішно намагався зареєструватись на подання документів. Тож жінка пана Миколи вирішила сама піти в консульство. І хоча вона є чешкою, її не пропустили, і охоронець вимагав дані про реєстрацію на сайті. На жоден номер телефону в консульстві додзвонитись не вдалося, навіть на номер для SOS-повідомлення (коли громадянам Чеської Республіки потрібна допомога). І пара почала шукати фірми, які допомагають зареєструватись — за гроші, звісно. Тоді й виявили, що дворічну візу можна отримати лише у Львові і за це, залежно від умов посередника, потрібно заплатити від 1200 до 2000 доларів... Віддавати такі гроші за фактично здирництво чоловік не захотів. Тому поїхав до Чехії як турист з надією вирішити це питання на місці. І не прогадав, адже там дізнався, що є можливість подати документи до поліції на возз'єднання сім’ї. «Тож 11 травня я приїхав до Чехії, — провадить українець, — де дізнався про можливість оформлення документів на місці про те, що ми проживаємо разом. Так ми і зробили, це сталося наприкінці травня, і мені одразу видали робочу візу на три місяці». А протягом наступних 270 днів після цього додому до пари має прибути комісія для підтвердження даних про спільне проживання. Якщо цього не станеться (тобто комісія не приїде), українцю автоматично продовжать візу ще на три місяці і так далі, поки члени комісії не зроблять потрібного висновку. Після цього пан Микола може розраховувати на робочу візу на 10-річний термін. Тож наразі чоловік спокійно працює легально, очікуючи на візит членів комісії й подальший позитивний розвиток подій. Попередження від консульства У чеському відомстві, вочевидь, знають про проблему, що склалась, оскільки на сайті зазначено таке: «Наполегливо рекомендуємо не користуватися пропозиціями різних посередників або агентств чи третіх осіб, які пропонують платні послуги в інтернеті або біля приміщення Генерального консульства ЧР у Львові чи візових центрів. Наголошуємо, що вищезгадані особи, які можуть поширювати брехливу інформацію, що вони здатні забезпечити співбесіду з консульським працівником, видачу бажаної візи або ж реєстрацію, не мають ніякого відношення до співробітників Генерального консульства. Генеральне консульство ЧР у Львові звертає Вашу увагу, що реєстрація на будь-який тип візи або проживання безкоштовна. Абсолютно непотрібним і небажаним є платити за цю послугу посередникам. У випадку, якщо з Вами зв'язується хтось, хто пропонує Вам цю послугу за винагороду, будь ласка, звертайтеся до Генерального консульства на електронну пошту. (вкажіть Ваше ім'я та контактні дані особи, яка вимагала від Вас гроші)». Тож ми відправили у консульство запит із проханням прокоментувати ситуацію. І отримали відповідь: «Іноземці можуть подати у Консульстві заяву на отримання робочої карти, при дотриманні всіх інших умов, лише двома способами — або через урядову програму „Режим Україна“, коли їм не потрібно реєструватися, але очікувати, доки з ними зв’яжуться, або шляхом стандартної реєстрації на e-mail zamkarta_lvov@mzv.cz, причому жодні винятки у цьому порядку не застосовуються. Телефонна реєстрація неможлива. Відносно кожного з двох вищезазначених методів реєстрації також вказано, якій кількості заявників може бути призначений термін подання заяви на отримання робочої карти. Через урядову програму „Режим Україна“ заяви набираються щодня, і подати заяву таким способом мають змогу 2000 заявників на місяць. Заявники, які планують працювати у чеського роботодавця, який не відповідає критеріям для включення у вищезгадану урядову програму, повинні використовувати реєстраційну e-mail адресу zamkarta_lvov@mzv.cz. Заявки цих осіб приймаються в обсязі 15 на тиждень (кожного понеділка). Про включення заявника до урядової програми „Режим Україна“ може клопотати роботодавець, який провадить діяльність у Чеській Республіці не менше двох років, є податковим резидентом у ЧР згідно Закону про податок на прибуток № 586/1992 Зб., зареєстрований у ЧР як платник медичного та соціального страхування, не має жодних невиплачених зобов’язань перед державою і має у своєму штаті принаймні 6 постійно працевлаштованих осіб. Додамо, що до грудня 2018 року вимогою було 10 осіб, тобто відбулася зміна і заявки на включення до програми можуть подавати більше фірм, ніж раніше. На веб-сайті також зазначаємо, що e-mail адреса zamkarta_lvov@mzv.cz адмініструється виключно візовим відділом Міністерства закордонних справ у Празі, тому Консульство не володіє жодною інформацією про перебіг реєстраційного процесу, а відтак не може реагувати на питання чи повідомлення заявників, пов’язані з ним. Дійсний перебіг реєстрації засвідчує, що перевищення ліміту заявників при цьому способі є значним. У випадку, якщо заявка надходить над лімітом, заявнику не залишається нічого іншого, ніж спробувати зареєструватися в одному з наступних місяців. В обох вищезгаданих способах йдеться про абсолютно прозорий спосіб реєстрації, до якого співробітники Консульства ніяк не можуть втручатися. На нашому сайті ми просимо громадськість уникати контактів з різними посередниками, які можуть пропонувати за оплату свої послуги поблизу Консульства або, наприклад, через Інтернет. Якщо заявникам відомі такі треті особи, які заявляють протилежне і пропонують свої послуги за оплату, ми рекомендуємо передати відповідну інформацію або безпосередньо до Консульства, або до українських поліцейських органів. На закінчення додаємо, що уряд Чеської Республіки усвідомлює зацікавленість чеських роботодавців у робочій силі з України і своїм недавнім рішенням схвалив збільшення кількості прийнятих заяв на робочу карту в рамках урядової програми „Режим Україна“ вдвічі (40 тис. на рік) з осені цього року. На даний час забезпечується кадрове посилення відповідних відомств, аби вони могли обробляти таку збільшену кількість заявок на робочі карти». Ми надіслали запит до львівської поліції щодо того, чи звертався хтось зі скаргою на посередників, котрі пропонують за гроші записатися в чергу до консульства Чехії, та відповіді до цього часу ще не отримали.  UAPORTAL.CZ разом з Тексти.org.ua 
    13612 Posted by Oleksa K.
  • 24 May 2017
    Про галицькі матюки. Десь до 70-х років в Галичині не використовувалися матюки, які прийшли на наші терени разом з східними сусідами. І взагалі, вживання таких слів було не гоноровим і та людина, яка зловживала ними падала в очах односельців. Але разом з тим при сварках, а деколи і в добрий спосіб, що і ніхто не гнівався, використовувалися наші галицькі “погані” слова. Не говорили що сварилися, а казали що ганьбилися. Могла одна жінка до іншої казати:Піду її виганьблю.Так що можна розуміти, що і та особа яка вживала ті вирази сама і ганьбою покривалася. Але все одно треба було довести своє, тому йшли ганьбитися. Курва, курвище, курва шиндилєва, патентова курва, курва мать  по відношенню до жінок і не тільки. Для прикладу на одному з весіль староста до гостей казав “Пийте, курва, най не стоїть“. Так само курвий син або скурвий син, то могло бути або зле або добре. Вислів “Але ти скурвий син!” міг бути як і похвала. Посилалося до сраки, або як  мрія жінок ,щоб інша поцілювала її в сраку ,  при цьому точно вказувалося місце, що було потіхою для тих хто на то дивився.Також сралося на чотири купи. І на одному гектарі разом срати не хотілося. Шляк трафив, а шляк би тебе наглий трафив, шляк трафив в печінки,попід ребра, в голову, в клебені і ніжно – шлячок би тебе впік. Пся крев і пся крев собача. А також, а би тебе носило попід небеса і гепнуло до зЕмлі. Най ті качка копнé! А щоб ти скис! А щоб ти сказивсі!А би тебе холєра взєла! Ти холєрнику!Холєра ясна! А би тебе пархи обсіли!Щоб в тобі не втрималосі!Діду вошивий! Мурго, матолку, францо, нендзо. А щоб тебе нендза взєла! Щоб тоді пси марша грали!Щоб тебе на воблаки вознесло! Щоб тебе сніг загрів!   До чоловіків ще могли казати: Чорте, дідьку, хруню, пердуне (додавали ще до того переліку Старий). До жінок-  “Товбо стара”   До більш тяжких прокльонів відносилося:Кров би тебе заллєла з різними варіяціями, нарприклад –по коліна, Кров би тебе нагла заллєла сучий  сину! Також була кров троїста, і нагла,  і кров з ясного неба. В нас на Парцеляції(частина села) найбільшим майстром по шлякуванні був Михайло Курман. Його жінка була полячка, то він міг казати”Кров би тебе заллєла червонєста по коліна, ти мазури“. Увідповідь летів якись банєк і переважно в голову бідному Курманови. При тому що сварки відбувалися на подвір’ї, то цю виставу ходили дивитися всі. Наймирніше сварився з моєю цьоцею її чоловік, якого всі називали Дзядзьо Павлік. Він, не підвищуючи голосу, легенько,  з ніжністю її говорив, коли вона його гнала до роботи по господарстві, “Пані! Ти дурняси, яке там сіно, як я ще газету не перечитав, ти подивисі шо сі всвіті діє, аби ті нищісті вхопило!” і далі спокійно читав газету. Цьоця йшла до сусідів які бідно жили і вони йшли на поміч. А Дзядзьо на то казав”А де си бідний заробе як я буду сам робити”. Моєї хресної мами чоловік , Петро Дмитрик, був дяком в церквіі  йому не випадало матюкатися, то він міг казати  “Куртка на ваті” , як його щось діставало.Також, пам’ятаю, вирази вчителів(професура ще польська!). Пані Котовска(то за совітів ми так до вчителів зверталися) могла казати  “Дрантя смердяче!”, а пан Білинський(вчитель фізкультури, майстер спорту СССР а також ще і за польщі був знаним спортовцем), коли на фізкультурі поволі щось робили, кричав: “Йдуть як баби на Кальварію!”   Найстрашніші слова знав, але дуже рідко вживав, мій тато. Він їх навчився в Росїї, де 8 років відбув в армії. Я інших прокльонів від нього ніколи не чув. То навідь важко написати, то треба було чути . Він посилав ” Пішов ти в кибеню мать“, що таке “кибеня” я довго не міг зрозуміти.  І не тільки я , піти туди тато одного разу запропонував начальникові з району. Той не зрозумів, але на всякий випадок звільнив тата з роботи (начальника від тракторів і іншої техніки в колгоспі).А ще моя бабуня до моєї мами могла казати: “Я тобі насер матри“. Я  дуже з того тішився і пояснював бабі, що то вона сама собі таке бажає. Бабуня казала щоб я не був мудрагеликом, бо вона мені може також насрати матри. А ще могла казати: “А би тебе нендза взєла!” А ще в ті часи могли обзивати один одного різними «родзинковими» словами, які в певній мірі могли характеризувати людину: 1.Мурга пискатий – хам 2. Іван Серилович – хлоп з села, у шкіряній маринарці, з золотими зубами, парт-квитком, що вдає ніби любить експресову каву, і носить ондатрову шапку. 3. Хлоп хам, срав, в стайні спав, драбиною сі вкривав, а свиня казала му “добрий день” – все те саме що попереднє тільки у додатку “є при владі”. 4. Тутешній, або місцевий – порядна людина 5. А Коп Моіх Магістрат (їдиш) – дуже мудра і здібна людина 6. Фаталапа, Оферма – незграбна людина, невдаха 6а. Оферма царя небесного –  посиленне значення Оферми 7. Гімно Знає, з”їв цілий розум або Мудриґелик, Серило Мудрий – людина що вдає що все знає, або хитрюга 8. Йойлик, Підскакевич – кар”єрист 9. Малах, сафандула, шлепер, бараба з мосту, – неохайно вдягнена людина, волоцюга 10. Батяр – той що робить збитки 11. Свинтюх – падлюка 12.  Матолок– тупий чоловік 13. В сраці був- гімно видів – про людину, яка нічого не знає 14. Коли ти попід стіл лазив, на гімно гого казав, до кицьки-цьоцю посуньтисі, а на когута- шандар – відношення старших до молодших 15. Коли ти сі врОдив я за дівками в лазенці підглєдав – то саме що і вище 16. Єстем кавалєрем от уродзеня або Скурвий син -той хто любить дівчат 17. Мантелепа, мантелепа засрана– неохайна жінка 18. Курвар -той що ходить до чужих жінок 19. Йолоп, йолоп вісімнадцятий або турок, турок вісімнадцятий – немудра людина 20. Зробити з гімна кулю або бич – говорилося, коли треба було з чогось поганого зробити файне 21. Килавцю. Килавий Ясю – про незграбного чоловіка 22. А би тебе мама ліпше була висьцяла на кропиву 23  Робить, як мокре горить. Робить, як в рукавицях, Має кучеряві пальці! Робить через сраку! Не робота, а драпанєго по стянах! – про незграб 24. Маю тебе в носі! або Маю тебе в сраці! – сприймалося одинаково 25.  Ламага,  розлізлий, сліпцун – про будь кого 26. Не побивай мені дупи! – коли хтось говорив неправду 27. Сидить як запліснілий!– про сумну людину на забаві І ще багато всякого.  На одному форумі я прочитав, що такі матюки по відношенню до «общепрінятого мату» то «детскій лєпет». Так, теперішній мат несе в собі багато жорстокості, а наш , галицький,то поезія. Тішмо ся з того, бо ми того варті. Пише: Versii.if.ua фото: Depo.Закарпаття 
    7767 Posted by Oleksa K.
  • 26 Jul 2017
    Німецька компанія автобусних перевезень FlixBus розпочала продаж 700 акційних квитків з України до кількох європейських міст вартістю 5 і 8 євро. Про це повідомляє прес-служба компанії. Квитки з Києва та Львова до чеських Брно та Праги коштують від 8 євро. Подорожі із зазначених українських міст до польського Кракова коштують 5 євро. Зворотні напрямки мають таку саму вартість. Поїздки за акційними квитками можна здійснити з 27 липня по 16 серпня
    4748 Posted by Oleksa K.
Історії з фронту 782 views Oct 02, 2018
Скільки років проживає боєць за один день на війні?

Перед стрибком у чорну діру час зупиняється. Й неважливо, стрибаєте ви "солдатиком" чи "щучкою". Ви здобуваєте вічність, якщо до цього вас не розірве на кварки.

Час, з яким бавиться чорна діра, в уявленнях письменників і самопроголошених дослідників може зупинтись, закрутитись у вузол, почати рухатись в зворотньому напрямку. Але навіть в найзбоченіших їх фантазіях він не може просто зникнути.

А от отут, поблизу, на відстані, якої не існує в порівнянні з астрономічними велечинами, у світі, де не залишилось місця для магії і казки, є річ, що може розчинити час, змусити щезнути, поклавши немов кроля-короля у білого капелюха й, на відміну від вистави в Шапіто, це не буде проданою ілюзією.

Імовірність, що ви пригадаєте, чим снідали одинадцять днів тому, не перевищує вірогдіність назвати колір рушника, який висів у душі в другий четвер позаминулого місяця. Якщо ті дні не були особливими для вас, шанс відтворити нещодавне минуле буде значно меншим, аніж виграти у лоторею.

Пам'ять – це алкоголь у пляшці, з сильними емоціями замість корка. Коли немає щільних переживань, минуле вивітрюється, залишаючи лиш слід із запахом дежавю і кольором жамевю, по яким вже неможливо розповісти про напій, що чекав вас за склом.

Буденність щосекунди огортає кожного з нас, занурює у небуття, в якому, на відміну від чорної дірки, матерія не трансформується, а без залишку вищезає. Буденність не має типового для історії чи бізнесу виміру – година-місяць-сторіччя. Ця пані харчується шматками, які ми, не закарбовуючи, збавляємо. Втрачені кавалики різного хронометражу, при конвертаціі на кінематографічну плівку, покажуть до біса гіпнотичний своєю порожністю і однотонністю фільм, у якому кожен впізнає кожного.

Ви, я, отой дядько, який щойно шмарконув у вас за вікном, жоден з нас не може сказати скільки наспрадві прожив днів у цьому конкретному тижні й не менш конкретному житті. Наш час вимірюється не обертами навколо небесних сфер. Наш вік не можна вирахувати арифметично.

Прожити – це не значить "існувати у часі". Робочий тиждень, з якого ви можете пригадати кілька яскравих моментів – це всього лиш ці двадцять-тридцять хвилин, які відклались у вашій пам'яті. Решта безслідно зникла для вас, для мене і для світу. Викресліть з доби сон і кожен ваш день вже щонайменш на чверть скоротиться. Викресліть двохтомні розмови, що можна вмістити у пів речення, трафаретні справи, монотонні розваги і все те, зміст чого ви забуваєте вже завтра і робите для того, щоб воно швидше прийшло. Тоді, лише тоді, ви отримаєте реальну кількість часу, що прожили.

О ні, не сприйміть ці слова за заклик кидати роботу, пряжену як молоко прокрастинацію й вдаватись до депрівіації сну, аби поклонятись щосекунді, й закохувати її усвідомленням реальності. Проживати секунду можна в будь-яких умовах, так само, як і губити. Осмислюючи втрачене, можна відчути велич миттєвостей, що залишились у пам'яті. Неважливо, що ти робиш й де ти, важлива твоя присутність у миті.

А мить в кожному вимірі змінює свою тривалість. На війні вона мабуть найкоротша й дорівнює швидкості польоту кулі чи снаряду. Не менше, не більше. Кожен проміжок польоту кулі - це мірило для сприйняття реальності у пеклі, яке людство вигадує для себе з появи неандертальців. "Привіт, мене звати", "тух", й людина, яка простягала тобі руку, тільки-но приїхавши у світ Ареса, вже дивиться на тебе порожніми, як життя багатьох з нас, очима. "Передай цигарку", "шух", й цигарка твоєму побратиму більше не потрібна. Шматок міни позбавив його цієї потреби.

Коли ти стоїш на позиції, й над тобою граються в пінг-понг артилеристи, час з буденного виміру де є "завтра", перетікає у "через одну десяту секунди тебе може на стати". На перший погляд може здатись, що бойові дії можуть навчити цінувати буття. Але історія вчить тільки тому, що нічому не вчить. А деталізація кожної миті призводить до того, що кожен день перетворюється для вас на кілька діб-тижнів і у 20/30 років, вам здається, що все позаду бо по внутрішніх відчуттях вік підскакує до семидесяти-вісімдесяти.

Врешті, цей стан породжує, при поверненні, конфронтації і посттравматичні розлади. Адже ветерани і відсторонені спостерігачі війни живуть у різних часових форматах, а тому ніяк не можуть зрозуміти один одного. В звичному для нас середовищі одиниця сприйнятя часу, яка підсвідомо танцює навколо можливості загинути часто є світанком наступного дня, який сповнюється химерних сподівань і якогось особливого значення. В бойових діях час рухається геть по іншому. Й потім солдати немов мандрівники космічних галактик, повертаючись на свою планету виявляють, що постаріли на кілька десятків років, бо кожного дня, мали кілька тисяч світанків з іще химернішими сподіваннями.

Статистики розбоїв і самогубств після повернення з будь яких полів Марса голосно промовляє: "можливість щосекунди загинути не вчить поважати життя й дзенівської мудрості". Бо існування у вимірі з кожною черговою миттю, яка може стати роковою змушує отримувати від усього усе і негайно. Усі інстинкти на чолі з необхідністю продовжити рід загострюються, як у лихоманці, або навпаки повністю атрофуються народжуючи всесильну апатію.

Політики змушують людей жити у геть інших законах часу, а коли вони повертаються додому ніхто не переводить назад годинникову стрілку. Найсильніше суспільне явище так само безсиле, щоб врятувати наш час від моря небуття. Тому не потрібно ризикувати на фронті, або заражатись від путан звабливими мікроорганізмами, щоб почати відчувати щосекунду. Достатньо лиш відповісти на одне маленьке питання. Але в кожного з нас воно своє...


Автор Олекса Коба