Members: 0 member(s)

Shares ?

0

Clicks ?

0

Viral Lift ?

0%

User's Tags

Other Blogs

  • 31 May 2017
    Березнь 2017 для українських трудових мігрантів в Чехії видався дуже складним – сталося те, що одного разу мало статися. Після того, коли консульські представництва Польщі в Україні видали українцям близько 1,3 мільйони віз, що на 27% перевищувало результати 2015 року (близько 922 тисячі віз), чеські підприємства почали масово працевлаштовувати українців із польськими робочими візами. Отримати такі візи набагато легше, ніж чеські. Не обійшлось тут і без  винахідливих українських посередників, які на своїх земляках давно навчились робити бізнес. Чеським державним органам такий масовий наплив іноземців із польськими візами не подобався, і вони вдалися до радикальних дій.  На фірмі «Роглік» затримали майже сотню заробітчан, і 81 з них депортували з Чехії.  Про це можете прочитати в нашій попередній статті: Скандальний "Роглік"-робота по польській візі в Чехії Чеські роботодавці, які через польські агентства «беруть у відрядження» українських працівників, прокоментували цю ситуацію так: «Ми керуємося чеським Законом про працевлаштування, § 98 пунктк), в якому сказано, що на період до 90 днів працівник з візою однієї країни-члена ЄС може працювати в іншій країні-члені ЄС без дозволу на роботу цільової країни. Це так, якби вас «Роглік» вислав тимчасово працювати в іншій фірмі в Німеччині, і це діє також для громадян з країн, які не є членами ЄС. Працюють до 90 днів, бо за § 42 Закону про перебування іноземців в ЧР понад цей термін потрібно мати довготривалу візу», - заявив Томаш Чупр засновник фірми Rohlik.cz UAPORTAL.CZ раніше викладав інформацію, котру вдалося зібрати нашому автору Олександру Студеняку  щодо правил працевлаштування в Чехії при наявності польської робочої візи чи польського дозволу на проживання. Зібрана інформація не давала вичерпну відповідь на питання: Легальною чи ні є робота українців в Чехії з польською візою? Якщо так, то за яких обставин?  Більше читайте в статті: Робота в Чехії при наявності польської візи Після цих подій  виникла ідея зробити офіційний запит до Управління служби поліції у справах іноземців, із проханням роз'яснити  ситуацію а також, дати вичерпні відповіді на важливі для нас запитання.   Запит підготували професійні юристи з адвокатського бюро Libor Petříček, які зацікавились цією проблематикою.   Пропонуємо вашій увазі результат їх роботи.   Переклад з чеської підготував Сватослав Шчигол. Запит на надання інформації відповідно до Закону № 106/1999 Зведення законів «Про вільний доступ до інформації» в редакції подальших актів – повідомлення» Управління служби поліції в справах іноземців як зобов’язаний суб’єкт відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону № 106/1999 Зведення законів «Про вільний доступ до інформації» в редакції подальших актів за Вашим запитом на надання інформації, що надійшов 27 квітня 2017 р., повідомляє наступне: на питання 1           Скільки громадян України затримано при облаві на так званих «працевлаштованих через агентства зайнятості», що працюють у службі доставки Rohlík.cz компанії VELKÁ PECKA, s.r.o., ІН 03024130, юридична адреса: Sokolovská 100/94, Karlín, 186 00 Praha 8, у березні 2017 р.?  Затримано 86 осіб, що є громадянами України. на питання 2          Скільки з них депортовано?  На сьогоднішній день стосовно 81 іноземця винесено рішення про адміністративне видворення відповідно до Закону № 326/1999 Зведення законів «Про перебування іноземців на території Чеської Республіки та внесення в деякі закони змін» (далі – «Закон № 326/1999 Зведення законів»). Провадження стосовно інших п’яти ще не завершено. на питання 3           Скільки депортованих оскаржило рішення про видворення в судовому порядку, в якому суді та за якими номерами розглядаються їхні справи (якщо вам відомі такі дані)?  За станом на сьогоднішній день проти вищезгаданих рішень про адміністративне видворення позовів не подавалося. на питання 4          Які наслідки матиме така депортація для громадян України, яких вона стосується, у плані можливостей їздити в Європейський Союз та Чеську Республіку – як у статусі туристів, так і в статусі заявників на видачу дозволу на працевлаштування та дозволу на проживання в ЧР? Після винесення рішення про адміністративне видворення Поліцією в справах іноземців розпочато так звану процедуру консультацій, передбачену в ч. 2 ст. 25 Шенгенської виконавчої угоди, з державою-учасником, якою видано відповідні дозволи. Якщо згадана держава такі візи або дозволи на проживання анулює, заборона на в’їзд та перебування поширюватиметься на всі країни, в яких Шенгенська угода застосовується в повному обсязі. Якщо така держава візи або дозволи на проживання не анулює, заборона на в’їзд та перебування поширюватиметься тільки на територію Чеської Республіки. на питання 5          Чи вжито Поліцією в справах іноземців якихось особливих заходів інформаційного характеру для підвищення поінформованості громадян України про те, якими є умови так званого «працевлаштування через агентства зайнятості» на території ЧР? Працевлаштування через агентства зайнятості та вирішення цієї проблеми знаходиться в повній компетенції Міністерства праці та соціальних справ, тому Поліція в справах іноземців ніяких особливих заходів інформаційного характеру не вживатиме. на питання 6          Які положення правових норм ЧР порушено депортованими особами? Виконуючи трудову діяльність без дійсного дозволу на працевлаштування, іноземці порушили положення ч. 1 ст. 178б Закону № 326/1999 Зведення законів, відповідно до якого працевлаштуванням вважається діяльність, для якої іноземцю необхідний дозвіл на працевлаштування, «картка працівника» або «синя картка». Згідно з вищезгаданими положеннями закону як працевлаштування розглядається також виконання завдань, що випливають з предмету діяльності юридичної особи, забезпечуваних засновником, виконавчим органом, членом виконавчого або іншого органу торговельного товариства (для торговельних товариств), членом кооперативу, виконавчого або іншого органу кооперативу (для кооперативів).       Громадянина третьої держави можна прийняти на роботу та працевлаштовувати за наявності в нього дійсного дозволу на працевлаштування, дійсної «картки працівника» або «синьої картки», якщо Законом № 435/2004 Зведення законів не передбачено інше.    Один з винятків, коли працевлаштування іноземця допускається без дозволу на працевлаштування, «картки працівника» або «синьої картки», закріплено в положеннях п. к) ст. 98 Закону № 435/2004 Зведення законів: «Відповідно до п. к) ст. 98 Закону № 435/2004 Зведення законів згадані в цьому Законі дозвіл на працевлаштування, «картка працівника» та «синя картка» не вимагаються для працевлаштування іноземця, направленого на територію Чеської Республіки в порядку надання послуг роботодавцем, штаб-квартира якого знаходиться в іншій державі-учасниці Європейського Союзу».     Призначенням та метою положень п. к) ст. 98 Закону № 435/2004 Зведення законів є дозволити іноземному суб’єкту з юридичною адресою в країні Європейського Союзу направляти своїх працівників у Чеську Республіку в порядку транснаціонального надання послуг, при цьому для виконання робіт такими працівниками не вимагається дозвіл на працевлаштування. Виняток діє за умови надання іноземним суб’єктом послуг безпосередньо чеському споживачу без проміжних ланок. Розглянувши зібрані матеріали окремих справ як самостійно, так і у взаємозв’язку, орган управління дійшов однозначного висновку: -     Для виконання іноземцями трудової діяльності у виробничому об’єкті, де проводилася перевірка, вимагався дозвіл на працевлаштування, «картка працівника» або «синя картка» -     У зв’язку з відсутністю вищезгаданого виконання трудової діяльності суперечило закону -     Орган управління вважає доведеним, що в даному випадку мало місце намагання підпорядкувати роботи положенням про направлення на територію ЧР у порядку надання послуг роботодавцем, штаб-квартира якого знаходиться в іншій державі-учасниці ЄС, в ув’язці з положеннями п. к) ст. 98 Закону № 435/2004 Зведення законів, з цільовим обходженням Закону № 435/2004 Зведення законів. -     Орган управління констатує, що направлення згідно з ч. к) ст. 98 Закону № 435/2004 Зведення законів не мало місця. на питання 7          Чи вжито або буде вжито Поліцією в справах іноземців якихось особливих заходів для попередження порушення згаданих чеських правових норм у майбутньому, а якщо так – яких саме? Поліція в справах іноземців діє відповідно до закону, а згадані заходи в плані зайнятості входять у повноваження Міністерства праці та соціальних справ. Оформила: капітан Магістр Поспішіл Камінска Їндржішка Підписала: полковник Магістр Рендлова Катержіна   Чеський оргигінал:     Читайте також: Як самому офіційно працевлаштуватись в Чехії?  Інформацію підготовлено у співпраці із Адвокатським бюро Libor Petříček Březenská 2466/4, Libeň, 182 00 Praha 82 Контактна особа Андрій Криштоп kryshtop@aklp.cz Тел.: +420 777 339 408 Основні напрямки діяльності: Цивільне право, кримінальне право, конституційне право.   Поважайте закони країни, до якої Ви приїхали і не забувайте, що Ви і Ваша поведінка, це візитівка України.   Успіхів Вам у легальному працевлаштуванні в Чехії!   Автор Галина Андрейців, для UAPORTAL.CZ   
  • 25 Apr 2017
    Лише в березні цього року Чехія депортувала майже 300 українців, які працювали тут нелегально. На uaportal.cz ми неодноразово піднімали тему нелегального працевлаштування в Чехії і її наслідків, проте ми розуміємо, наскільки це болюча тема для наших земляків, які не від доброго життя, залишають сім’ї і йдуть на заробітки до чужої країни.   Читайте також: Сумна статистика- нелегальне перебування в Чехії Працюючи нелегально, вони в більшості випадків : а) не мають належного доступу до інформації, б) посередники - «клієнти» їм морочать голову тим, що все легально, договір з ними підпишеться на місці, робота є зараз і вже, а потім її вже не буде, бо на їхнє місце є ціла купа гастербайтерів, в) «Ади, сусід Василь, кум, брат, файно заробляють у Чехах і поліція їх не злапала» д) вірять у казки про «порядних клієнтів» Тому, для тих, хто хоче дізнатись, як все ж таки легально самому працевлаштуватись в Чехії, ми підготували цей матеріал. А тим, кому то все до лампочки, попереджаємо – ДЕШЕВИЙ СИР ЛИШЕ У МИШОЛОВЦІ!   Що таке програми «Режим УКРАЇНА» і Пілотний проект ? Почнемо з того, що Ви повинні пам’ятати, що Чехія досить серйозно зацікавлена в українських робітниках, і це не тому, що це дешева робоча сила, тут все залежить від Вас самих, наскільки Ви хороший спеціаліст, чи володієте чеською мовою,  і як Ви оцінюєте свою роботу? Самі  чехи хвалять українців, як працьовитий народ, з яким у них є багато спільного – схожі традиції, подібна мова і культура. Як повідомила віце-президент Торгової палати ЧР Ірена Бартоньова: «Працевлаштування українців - це необхідність, тому що без них компанії не встигають виконувати замовлення. Якщо ситуація не зміниться, деяким компаніям буде необхідно перенести виробництво в країни, де буде легше знайти робочу силу». У  2016 році Торгова палата Чеської Республіки запустила дві основні програми  працевлаштування - Режим Україна і Пілотний проект, згідно яких, на роботу в Чехії можуть розраховувати 5 тисяч українських заробітчан.  Ми вже писали в попередніх статтях, що раніше в рамках даної програми працевлаштуватися в Чехії могли тільки висококваліфіковані українські фахівці. Але тепер, завдяки новому проекту, брати участь в ній можуть працівники середньої і низької кваліфікацій: слюсарі, кухарі, водії, зварювальники, швеї і т.д., тобто працівники для  головних галузей господарства, у виробництві і сфері обслуговування. За умови стабільного зростання числа бажаючих, кількість працевлаштованих в Чехії українців реально може досягти позначки в 5 тисяч осіб на рік.  За словами міністра промисловості Яна Младека, щоб задовільнити прохання чеського бізнесу, Чехія видасть більше дозволів на роботу для українців, ніж ті 5 тисяч, які передбачалися від початку. Як повідомляє Торгова пала Чеської Республіки, у звязку із збільшенням штату ГК у Львові,  на підставі Постанови Уряду №. 105 від 8 лютого 2017 збільшать квоти для прийому заявок на трудову карту. Збільшення щомісячних квот планується з урахуванням наявності працівників МЗС наступним чином: Від 15 березня 2017р. - на 520 заяв в місяць, з 1 квітня 2017р. - на 660 заяв в місяць, а з 1 травня - на 800 заяв в місяць.  Також, важливі зміни і правила, які стосуються як роботодавця так і Вас, як майбутнього працівника: Чеська урядова концепція «Режим Україна» і Пілотні проект, містить чіткий план дій для чеських роботодавців, визначає завдання Генерального консульства Чехії у Львові в процесі оформлення віз і затверджує правила та процедуру дій для кандидатів на отримання віз. ГК у Львові електронною поштою інформуватиме роботодавця про термін, коли заявник повинен подати документи на трудову карту. Раніше працівники ГК у Львові телефонували безпосередньо заявнику і коли той не брав трубку, його могли виключити з програми на отримання робочої картки. Зараз зацікавлений роботодавець, сам може проконтролювати справність всіх необхідних документів заявника і те, щоб його майбутній робітник у зазначений термін прийшов на співбесіду до ГК. Хочу попередити, що додаткові терміни для подачі заяви Вам не будуть призначені. Тому, послухайте свого роботодавця і у відповідний термін подайте всі необхідні документи.  Тривалість всієї процедури від моменту включення заяви роботодавця зі списком працівників( в якому будете і Ви),  до одного з проектів Торгової палати ЧР, до призначення терміну подання заяви на ГК у Львові для Вас, як майбутнього працівника, може тривати більше 6 місяці. Чеські роботодавці, не дивлячись на всю цю бюрократичну тяганину, мають бажання офіційно працевлаштувати українців. Дуже прикро, коли після отримання візи до Чехії, Ви попрацюєте у свого роботодавця у малому периферійному містечку 2 місяці, отримаєте робочу карту і без попередження майхнете до Праги за більшою зарплатою. Такі випадки на жаль трапляються часто і показують, наскільки українці можуть бути безвідповідальними і невдячними. Тому, наше прохання до Вас, попрацюйте принаймі 1 рік у свого роботодавця, повірте, що в тому селі не тільки у Вас, але і у чехів зарплати зазвичай трохи нижчі, ніж у великих містах.   Якщо коротко підвести підсумки, то згідно з цією програмою, роботодавець подає заявку до Торгової палати ЧР про те, щоб його включили в одну із програм, знаходить потрібного співробітника, укладає з ним договір і подає необхідні документи в консульство у Львові. Після цього,  представники дипломатичної установи призначають потенційному працівнику співбесіду. Якщо він зможе її пройти, і всі документи подасть правильно і вчасно, то йому відкривається пряма дорога на Чехію. Які чеські роботодавці можуть приймати участь у сппощеній програмі працевлаштування українців?- фірма чи підприємство, де працює на менше 10 робітників і яка зареєстрована не менше двох років тому. Крім того не повинно бути ніяких заборгованостей по податкам та соціальним внескам. Робота в Чехії без посередників. Самостійний пошук роботи може зайняти у Вас більше часу і сил, зате буде повна свобода вибору, а також з'явиться можливість отримати цінний досвід на майбутнє.  На сайті Міністерства праці і соціального захисту ЧР, є перелік різноманітних вакансій, які постійно поповнюються. Знайти роботу у базі даних вакантних місць Ви можете тут:  https://portal.mpsv.cz/sz/obcane/vmjedno Якщо хочете розмістити свою біографію і надіслати трудову пропозицію, то Вам сюди: https://portal.mpsv.cz/sz/zahr_zam/prociz/cv Можете вибрати одну, або декілька вакансій, обговорити з роботодавцем всі необхідні умови і укласти попередній договір про працю, який Вам буде потрібен для подання заяви до консульства. Читайте також: Обережно- "клієнти" в Чехії !  Які документи Вам потрібні для подання на робочу картку? анкета на робочу карту. дійсний закордонний паспорт, не старше 10 років, паспорт повинен мати мінімально дві вільні сторінки та строк дії паспорта повинен бути мінімально 3 місяці після завершення терміну дії візи; не повинен бути пошкоджений 2 однакові фотографії, які відповідають Вашому актуальному вигляду документ про забезпечення проживання на території ЧР; трудовий договір, договір про трудову діяльність або договір про майбутній договір, в якому сторони зобов'язуються  в узгоджений термін укласти трудовий договір, що містить положення, з якого випливає, що щомісячний розмір заробітної плати, окладу або винагороди іноземця, не буде нижчий, ніж базова ставка мінімальної місячної заробітної плати. Щотижнева робоча доба у кожних основних  трудових відносинах повинна бути не менше 15 годин. довідка про несудимість в Україні – у випадку, якщо іноземець за останні 3 роки перебував безперервно строком довше ніж 6 місяців  в іншій країні, тоді також повинен надати довідку про несудимість з тієї країні документ про мету перебування… Більш детально про документи дізнаєтесь на сайті Чеського міністерства закордонних справ Документи для оформлення довгострокового перебування не повинні бути старші 180 днів від дати видачі – виняток закордонний паспорт, матричні документи та фотографії, якщо відповідають теперішньому Вашому вигляду. Всі документи повинні бути чеською мовою або офіційно перекладені на чеську мову. У випадку українських документів не вимагається апостиль, достатньо нотаріального засвідчення. Ви повинні сплатити встановленний збір, якщо Ваша заява підлягає оплаті.   Заявники на робочу карту в системі Visapoint вже не реєструються! Однак, для подання заяви з іншою метою, ніж робоча карта (наприклад: возз’єднання родини, навчання, підприємницька діяльність, наукова діяльність, синя карта т.д.) і надалі необхідно реєструватися в системі Visapoint. Прийом заяв на робочі карти в дипломатичних установах на території України в першу чергу організований в рамках проектів зі спрощеною процедурою, затверджених урядом Чеської Республіки з метою збільшення трудової міграції з України до Чехії, при урахуванні квот, встановлених відповідно до технічних можливостей дипломатичних установ. Мова йде про наступні проекти: РежимУкраїна  для кваліфікованих працівників з України (Генеральне консульство Чеської Республіки у Львові) Пілотний проект: спеціальні процедури для висококваліфікованих спеціалістів з України (Консульський відділ Посольства Чеської Республіки в Києві) Welcome Package для інвесторів (Консульський відділ Посольства Чеської Республіки в Києві) Fast track – пришвидшена процедура для внутрішньо-фірмового переміщення і локалізації працівників іноземних інвесторів (Консульський відділ Посольства Чеської Республіки в Києві) В рамках вказаних проектів зі спрощеною процедурою приймається більшість (до 95%) всіх заяв на трудові карти в дипломатичних установах Чеської Республіки в Україні.   Що Вам потрібно пам’ятати? У консульстві Ви отримаєте в’їзну візу з метою отримання дозволу на перебування, зі строком дії 6 місяців та строком дозволеного перебування на території ЧР до 60 днів. Після в’їзду на територію ЧР з такою візою Ви повинні до 3-х робочих днів особисто звернутися до відповідного Вашому проживанню відділу з питань притулку та міграційної політики МВС(цизинецька поліція) і подати заяву на оформлення картки дозволу на перебування(трудової картки). Такий дозвіл Вам буде видано від 1 до 2 місяців.  Заяву на отримання робочої карти розглядає Міністерство внутрішніх справ до 60 днів  від дня подачі заяви, в особливих випадках до 90 днів.  У випадку, якщо розгляд заяви призупинено, наприклад на підставі необхідності додати документи, яких не вистачає, строк не зараховується. Робоча карта надається на строк, на який було укладено робочий договір або договір про робочу діяльність, будь-який не більш ніж на 2 роки (потім Ви зможете її продовжити); у випадку якщо Ви надаєте дозвіл на працевлаштування, робоча карта надається на строк зазначений у дозволі на працевлаштування.  Про Нову Новелу до закону про перебування іноземців читайте на UAPORTAL.CZ   Для тих, хто збирається їхати на роботу по польській візі, радимо прочитати: Робота по польській візі в Чехії. Відповідь поліції ЧР Поважайте закони країни, до якої Ви приїхали і не забувайте, що Ви і Ваша поведінка, це візитівка України . Успіхів Вам у легальному працевлаштуванні в Чехії! Використані матеріали : portál MPSV, MZV ČR   фото: Наш вибір Галина Андрейців, спеціально для UAPORTAL.CZ    
  • 02 Mar 2017
    Уряд Чехії подвоїв кількість українців, які можуть приїхати на заробітки на запрошення працедавців. Нині у країні -- 132 тисячі вакансій! Найбільше їх у будівництві, промисловості, машинобудуванні та сфері ІТ, пише газета Експрес. Зі слів міністра закордонних справ Чехії Лубоміра Заоралека, квота зросте з нинішніх 3 тисяч 800 осіб на ще приблизно таку саму кількість. Крім того, буде збільшено кількість працівників у генеральному консульстві Чехії у Львові і в Міністерстві внутрішніх справ Чехії, що займаються оформленням працевлаштування українців. -- У лютому уряд Чеської Республіки ухвалив рішення про збільшення вдвічі квоти робітників з України відповідно до урядової програми "Режим Україна", -- розповів Павел Пешек, генеральний консул Чеської Республіки у Львові. -- Від лютого 2017 року щомісячну квоту на прийом заявок на отримання дозволів на роботу для українців збільшення з 320 до 400. А після збільшення штату Генерального консульства ЧР у Львові на 4 особи ця квота поступово може бути збільшена до 800. -- Що таке "Режим Україна"? -- Ця програма працює з серпня 2016 року й передбачає можливість подання заяв на робочу карту до Генерального консульства ЧР у Львові у спрощеному режимі -- без реєстрації в електронній системі Visapoint. -- Яким чином можна взяти участь у програмі? -- Потрібна попередня заявка від чеської фірми, що є податковим резидентом країни, виконує всі зобов’язання перед державою та стандартно протягом останніх двох років до подачі заявки має працевлаштованими в ЧР принаймні 10 людей. Прийом та розгляд заявок на включення до проекту ведеться організаціями-гарантами проекту. Вони повідомляють про своє рішення координатора проекту -- Міністерства промисловості та торгівлі ЧР. Після цього Міністерство закордонних справ ЧР передає подані фірмою списки майбутніх робітників з України до Генерального консульства ЧР у Львові. А воно зв’язується з вказаними особами і запрошує їх на подачу документів. -- Яких спеціалістів потребує Чехія? -- "Режим Україна" призначений, в першу чергу, для технічних спеціальностей. Йдеться про широкий спектр професій, які відповідають оновленій класифікації CZ-ISCO (як правило, основні класи професій 4-8 у сфері виробництва, послуг та у публічному секторі). Цим програма "Режим Україна" принципово відрізняється від іншої -- "Проект Україна", що передбачає спрощений прийом документів для висококваліфікованих працівників і спеціалістів з України. Автор: Світлана ОЛІЙНИК Expres.ua фото:UAPORTAL.CZ  
  • 01 Oct 2018
    Українці які постійно проживають у Чехії, напевне неодноразово задавалися питанням про пенсії. Можливо, деякі навіть не знають, які виплати їм належать і що вони повинні зробити, щоб отримувати пенсійні виплати в Чехії, або Україні.   Питання пенсійного забезпечення громадян України, які здійснювали або продовжують здійснювати трудову діяльність на території Чехії, регулюється Договором між Україною та Чеською Республікою про соціальне забезпечення, який був укладений  04.07.2001р. і набув чинності для України з 01.04.2003. Цей договір поширюється на такі види пенсійного забезпечення як пенсія за віком, пенсія по інвалідності, пенсія в разі втрати годувальника. Пунктом 4 статті 39 Договору передбачено, що страховий стаж, набутий згідно з правовими нормами Договірних Сторін до дня набуття чинності цим Договором, тобто до 01.04.2003, зараховується тією країною, на території якої громадянин на вказану дату постійно проживав. Починаючи з 01.04.2003, кожна з сторін сплачує пенсію за страховий стаж, набутий виключно на її території.   Якщо ж страховий стаж, набутий на території Чехії становить менше 1 року, то він підсумовується до загального страхового стажу при призначенні пенсії в Україні. Також для встановлення права на пенсію, в разі нестачі необхідного страхового стажу при призначені пенсії в Україні, може бути врахований страховий стаж, набутий на території Чехії, за умови його підтвердження компетентними органами цієї країни і, за умови, що періоди страхування не перекриваються у часі.  Для встановлення розміру пенсії кожна з сторін обчислює середню заробітну плату за період страхового стажу, набутий тільки на її території (стаття 6 Договору).  За умови постійного проживання громадянина на території України станом на 01.04.2003 р., українська сторона враховує чеський стаж, як український, проте не враховується заробітна плата. Якщо громадянин України отримав право на постійне проживання в Чехії до 01.04.2003р. то чеська сторона призначає пенсію за весь період чеського страхового стажу, при цьому враховує страховий стаж, набутий на території України. Мінімальний страховий стаж, який розглядається для призначення пенсії – один рік. Відповідно до пункту 2 статті 40 Договору, якщо український пенсіонер переїде на постійне місце проживання в Чехію, то переказ призначеної йому пенсії в Україні буде здійснюватись щоквартально на поточний рахунок за місцем проживання в Чехії. Для цього потрібно самостійно, або за посередництвом Чеського управління соціального забезпечення, надіслати в Пенсійний фонд України заяву про переказ пенсії в Чеську Республіку, офіційно посвідчену копію документа про постійне проживання на території Чехії та інформацію, засвідчену банківською установою, про реквізити банку та номер особистого рахунку.  Якщо особа, яка постійно проживає на території України, має стаж, набутий на території Чехії з 01.04.2003, то для порушення клопотання про призначення пенсії в Чехії потрібно звертатися в територіальне управління Пенсійного фонду України за місцем проживання для оформлення необхідних формулярів та подальшого направлення Чеській стороні.   Повна версія Договору:  Договір між Україною та Чеською Республікою про соціальне забезпечення  Для UAportal підготувалаГалина Андрейців      
Робота і бізнес 7,961 views Nov 13, 2019
Сьогодні будівельник у Києві може заробити ті самі гроші, що й у Чехії. Чому вони їдуть за кордон

Будівельнику в Україні легко знайти роботу. В оголошеннях про найм приємно вражають розміри зарплати, яка може сягати 30 й більше тисяч гривень. Йдеться передусім про плиточників, малярів, сантехніків, арматурників тощо. Але щоб знайти пристойну роботу на таку зарплату, треба витратити час. І, звісно, на практиці не все так ідилічно, як видається на перший погляд. Оголошені суми досить приблизні, оскільки оплата здійснюється, здебільшого, відповідно до обсягів, і цифри можуть бути дуже різними. А от роботу з зарплатою до 20 тисяч на місяць навіть некваліфікованим робітникам знайти набагато легше.

На замовлення UAPORTAL.CZ ,  texty.org.ua провели розслідування і підготували матеріал.  

Автор: Андрій Гарасим, опубліковано разом із texty.org.ua- Медія для розумних


Ще одна ложка дьогтю – переважна більшість оголошень стосується найбільших міст в Україні. Мова йде насамперед про Київ: саме столиця нині є основним ринком найманої робочої сили в країні. На наступних місцях за кількістю оголошень – Одеса, Львів та інші великі обласні центри. Відповідно, по низхідній іде й розмір заробітної плати. Перед частиною українців постав реальний вибір: залишатися вдома чи таки їхати за кордон на ті самі гроші.

Різнороб Сергій. Приїхав до Києва

Сергій на вигляд суттєво старший за тридцять, хоча йому лише 29. Цементує східці в під’їзді будинку в одному з київських районів. Одягнутий у поношений одяг кольору «міського камуфляжу», який колись носили тепер уже розформовані «беркути».

Це не політичний маніфест, як міг би подумати політично заклопотаний фейсбук-користувач. Все набагато простіше. У себе вдома на Миколаївщині він підробляє охоронцем – звідси й уніформа. За роботу в Києві домовляється бригадир. Сергій каже, що це разова робота, а насправді поряд є ще й постійна – робітники ремонтують приміщення, де буде «магазин чи космолот».

Мій співрозмовник зараз різнороб, проте сам він досить високо оцінює свої навички у володінні іншими будівельними професіями і вважає, що зможе при нагоді працювати «й маляром, і столяром, да ким завгодно». На питання відносно розміру свого місячного доходу на будівельних роботах в Києві Сергій називає декілька цифр, які суттєво різняться між собою. Зрештою, зупиняється на «десь приблизно 15 тисячах».

Живе з іншими роботягами зі своєї бригади у хостелі в напівпідвальному приміщенні «хрущовки» тут же поряд. Платить тисячу гривень за койко-місце, але, за його словами, бригадир ще щось доплачує власникам хостелу.

Сергій поїхав би попрацювати кудись у Польщу – дехто з його знайомих там бував – але йому бракує грошей на таку поїздку. За його словами, більшість зарплати йде на утримання сім’ї. Але я живу поряд і частенько бачу Сергія поряд з «наливайкою», в якій зазвичай збирається заробітчанський люд.

Як свідчить недавно оприлюднене дослідження Центру близькосхідних досліджень щодо природи української бідності , саме відсутність «підйомних» коштів зупиняє багатьох від поїздок на роботу за кордон: людина не може собі дозволити міграційний старт, бо не має базового капіталу для того, щоб оформити візу, купити квитки, мати якусь суму на перший час. До міграції вдаються ті, хто, як мінімум, може назбирати ці кошти.

З іншого боку, якщо є певний рівень забезпеченості, то це не заохочує вирушати кудись у далекі краї. В умовах, коли можна заробити гроші на місці, частина людей вирішує, що краще таки залишитися вдома. І при цьому суміщати роботу з якимись своїми власними справами чи підробітками.

Василь і Петро. Майстри на всі руки. Живуть під Києвом

Василю 35. Це міцний чоловік, він мешкає з сім’єю в селі під Києвом. Не планував і не планує виїжджати за кордон.

Якщо Сергій з Миколаївщини мусить проїхати півкраїни, аби знайти роботу, то у Василя все під боком - в цьому ж селі. Тут і місцеві при грошах, і кияни часто хочуть звести будинок.

У селі добре знають його сіру «Деу», завжди вщерть забиту всіляким інструментом. «Я в місто хіба що по матеріали їжджу», – говорить. Роботи вдосталь. Замовлення розписані наперед на 3 – 4 місяці. Замовники самі його шукають, передають одне одному його контакти, хвалиться Василь. Він має славу добросовісного працівника, що якісно виконує широкий спектр будівельних робіт за адекватну ціну.

До роботи він, залежно від завантаженості та складності, долучає дружину й сина. Для специфічних підрядів – наприклад, покрівлі – наймає свого родича, також будівельника. Загалом оцінює свій дохід за місяць від 20 до 30 тисяч гривень, залежно від замовлення. Проте тут треба враховувати, що разом із ним також частково працюють члени його сім’ї – дружина та син. До створення власної будівельної бригади й розширення бізнесу ставиться скептично.

Його скепсис поділяє й родич-компаньйон Петро. Мовляв, із нашими людьми важко щось організувати, як і нести відповідальність за чужу роботу. Він – тертий калач: працював будівельником у Польщі. Міркує, чи не поїхати знову туди або до Чехії. За кордоном працював у будівельній бригаді, і йому сподобалася не лише зарплатня, але й те, як там організована робота.

Петро має досвід роботи і в українських фірмах, які займаються будівельними роботами. Скаржиться на хаос в організації і “руки з задниці” у багатьох співробітників. «Зроблять абияк, а ти потім доробляй». «Я кладу з однієї сторони стінки плитку, а з іншої сторони вже хтось дрелить. Прошу – почекай, а він – мені ніколи, за півгодини вже треба працювати на іншому місці. З нашими людьми дуже важко», – підсумовує він.

Кухар Володимир. Повернувся з Чехії

Сім’я. Дружина і діти. Про них згадують усі: й ті, що поїхали на заробітки за кордон, і ті, що залишилися тут. Працювати в Україні – чи їхати? З одного боку на шальках терезів – потенційні вигоди, а з іншого – життя без дружини й далеко від дітей. Не дивно, що серед найбільш радикальних залишенців за кордоном – неодружені або розлучені. Сім’янин, який довго пропадає на заробітках, нерідко втрачає сім'ю. Загальновідомий факт і замкнене коло.

Володимир повернувся в Україну переважно через родину. Хоч тут він мав досвід роботи на різних спеціальностях, за кордоном вирішив працювати за своїм основним фахом – кухарем.

Працював у ресторанній мережі з власниками-росіянами. Всі його колеги – вихідці з колишнього СРСР. Жили в чомусь схожому на гуртожиток, за проживання та їжу платили роботодавці.

Володимир помітив, що попит на українців-кухарів у Чехії слабкий. Хоча бувають і винятки, як у його випадку. Набагато більше запитів на супутні роботи – барменів чи розробників туш десь на м’ясокомбінаті. До речі, й зарплата на цих роботах, за словами Володимира, вища, ніж у кухаря.

Розповідає, що в середньому кухар-заробітчанин отримує трохи більше тисячі доларів. Звісно, у шеф-кухарів зарплата вища, але пробитися туди – це окрема справа. Після повернення в Україну Володимир змінив свій фах. За його словами, середня зарплата кухарів навіть у Києві сягає 10 – 15 тисяч гривень.

Володимир вважає роботу за кордоном цікавою, але одразу ж додає, що це справа для молодих і неодружених. Для тих, у кого в Україні сім’ї, все це загрожує призвести до сварок з дружиною, від чого щасливішим не станеш.

Як ми вже згадували, сім’я стала причиною повернення. Але не єдиною. В Чехії він відчував незахищеність і самотність: не мав жодної медичної страховки, а після роботи не було з ким і поговорити: «Якщо з тобою там щось станеться, тобі ніхто не допоможе».

Зараз Володимир працює ріелтером у Києві, й новий фах його надихає: «Нормальні гроші можна мати й тут!» – такий його висновок.

Сергій, різьбяр по дереву. Працював у Чехії на складі

Робота за кордоном – це їзда незнайомою покрученою дорогою. Ніколи не знаєш, що вигулькне завтра. Ми поговорили з нашими заробітчанами в Чехії. Це популярна серед українців країна. Люди приїздять, щоб заробити, і працюють по 10 – 12 годин без вихідних. Оплата погодинна. Працівник без навиків може розраховувати максимум на 5 доларів за годину, а зазвичай і менше. В місяць набігає десь 1000 доларів.

Але робітники затребуваних спеціальностей та з досвідом – а це серед українців, головним чином, будівельники – можуть отримувати набагато більше.

Зазвичай приїздять, скориставшись безвізовим режимом або короткочасною візою, за допомогою якої шукають роботу.

Історія Сергія Коновалова з Житомирщини – напевне, одне з багатьох свідчень про різницю між реальністю та тим, що описують рекрутерські фірми. Сергій – один з небагатьох, хто ствердно киває на запитання, чи можна назвати його прізвище. Вочевидь, він дійсно хоче поділитися своїми спогадами про роботу в Чехії: як він каже, «може, комусь наукою буде». За фахом Сергій різьбяр по дереву, воював на Сході.

Коли він звернувся в одну з компаній-посередників, які займаються відправкою українських робітників на роботу до Чехії, там пообіцяли роботу за фахом. «Приїхав і тиждень просто сидів без роботи», – розповідає Сергій. За його словами, фірма-посередник надала йому житло безкоштовно, але харчувався за свій кошт. Зрештою, після того, як Сергій пригрозив скандалом, представник компанії привіз його на виробництво, яке складало меблі з ДСП – зовсім не та робота, на яку мав влаштуватися Сергій.

До того ж, він повинен був самотужки організувати своє робоче місце, зокрема, зібрати робочий стіл. «Я подивися на це все, у мене всередині закипіло», – резюмує Сергій.

Після повторної розмови з агентством, йому запропонували роботу в сортувальному цеху на пошті. Його заробіток на новому місці повністю залежав від виробітку: він отримував 95 крон (одна крона приблизно коштує одну гривню) за годину (коли їхав влаштовуватися до Чехії, йому обіцяли зарплату на рівні 120 – 130 крон за годину). «Відповідно, я старався працювати якомога побільше. Я приходив на роботу о 5 години ранку і залишався до 8 вечора», – згадує Сергій. Він знімав кімнатку, яка йому обходилася в 4,5 тисяч крон на місяць.

Сергій також кілька разів намагався самостійно влаштуватися на роботу – хотів таки працювати за фахом. Але все безрезультатно. Різьблення по дереву виявилося в Чехії переважно сімейним бізнесом. Заробітчанам не дають складну й гарно оплачувану роботу, відводячи їм місце підмайстрів.

Попри все, Сергій позитивно сприймає свій досвід. «Для мене це було як реабілітація. Довелося багато ходити, і це дуже добре. Після АТО мені треба було переключитися, я мав контузію, треба було привести себе в порядок. Дома у мене не виходило це зробити, а закордон реально мобілізує», – пояснює Сергій.

Він також критично ставиться до можливості добре заробляти своїм фахом як у рідному Житомирі, так і в Києві.

«Ну знайду роботу в столиці. Треба жити в Києві, відповідно, знайти таку роботу, на якій би мав півтори тисячі доларів. А приїхати й отримувати 15 – 20 тисяч гривень, як мені пропонували – ну це вдвічі менше. Так, я знаю людей, які заробляють різьбою більше, але вони роблять замовлення для Росії», – рахує Сергій.

Найбільшим мінусом своїх заробітків у Чехії Сергій називає співпрацю з фірмою-посередником: «Підозрюю, що такі фірми не зацікавлені в якомусь свідомому доборі адекватних посад для клієнтів. Вони просто гонять вал, заганяють велику кількість людей на будь-яку роботу, бо чим більше людей, тим вони більше мають. Фактично, беруть не якістю, а кількістю».

За його словами, зарплату він отримував не напряму, йому сплачувала її фірма-посередник. Якщо Сергій отримував за годину 95 крон, то ті, хто влаштувався самостійно, отримували більше. Сергій переконаний, що різниця між справжньою зарплатою та тим, що він отримував на руки, осідала в компанії-посереднику. Ми цей його здогад перевіряли. «Якщо все-таки їхати в Чехію на роботу, то найкраще мати домовленості безпосередньо з роботодавцями», – резюмує Сергій.

Катерина, активістка з Чехії

Одна з активісток «празького Майдану», яка вже досить давно проживає у Чехії, Катерина С., багато спілкується з українськими заробітчанами.

«Щонеділі ми проводимо в центрі Праги акцію на підтримку України – називається Празький Майдан. Ми стоїмо на вулиці з українськими прапорами. Українці, які не мають до кого звернутися по допомогу, підходять до нас», – розповідає Катерина. За її словами, найбільше скарг – на те, що не заплатили за роботу. Люди їдуть працювати в Чехію переважно нелегально, і їх просто «кидають».

«Або вони приїхали сюди з одними обіцянками по оплаті, а їм платять зовсім інше. Наприклад, їм обіцяли 5 – 5,5 євро за годину, а насправді платять 3 – 4. Або ще – їм обіцяють, що вони нелегально тут пропрацюють усі три місяці, вони приїжджають сюди, працюють два тижні – а потім їм кажуть, що роботи немає. Далі вони сидять без роботи і намагаються її якось знайти.

Вони не можуть нікуди звернутися, тому що нелегали. «Якщо ми можемо допомогти, то, звичайно, допомагаємо. Правда, в більшості випадків ми не маємо реальних можливостей це зробити», – додає вона.

За словами Катерини, уникнути «кидка» з працевлаштуванням можна, зазирнувши у відкриті реєстри чеських компаній, де вказані ті позиції, на які вони хочуть взяти працівників-іноземців. Ця інформація є у відкритому доступі. Наприклад, посередник говорить, що для якогось заводу в Чехії набирають людей з України. Тоді претендент на роботу, маючи ідентифікаційний номер компанії, може в інтернеті перевірити, чи справді завод набирає людей на ті посади, які обіцяє посередник, і чи готові брати іноземців.

Іноді самі компанії шукають потрібних фахівців в Україні. Так, до одного з наших співрозмовників свого часу звернулася відома міжнародна компанія з автобудування, яка має офіс у Чехії. Просили знайти двох механіків з України. З ними провели онлайн-співбесіди та тестування, тому залишилось тільки законно оформити їх на роботу в Чехії.

Це зробили завдяки державній програмі «Режим Україна». Єдиною проблемою в цій ситуації була довга процедура оформлення, яка тривала майже півроку.

Але працівник отримав офіційний договір, офіційну зарплату та медичне страхування. Фактично, це єдиний спосіб легально й повноцінно працевлаштуватися в Чехії. Для того, аби чеська компанія могла звернутися через цей режим, вона має відповідати низці критеріїв – зокрема, не мати заборгованостей. Крім того, в її штаті має бути щонайменше 6 людей.

Попри те, що квота цього року була збільшена вдвічі – до 40 тисяч, охочих працювати по ній набагато більше.

За різними оцінками, сьогодні в Чехії перебуває кілька сотень тисяч українських заробітчан. І саме українці є найбільшою групою заробітчан з-поза меж ЄС в Чехії, залишаючи далеко позаду заробітчан із Росії та країн Азії.

«Українці сьогодні рятують чеську економіку від сповільнення. В Чехії спостерігається велика нестача робочих рук. І українці ментально, мовно і здатністю працювати найближче підходять під цей ринок, порівняно з працівниками з усіх сусідніх країн. Людям легко вивчити чеську мову, вони дуже швидко освоюються, приїжджають і практично відразу починають працювати. Нікого більше, хто б міг замінити українців сьогодні в Чехії, я не бачу. На мій погляд, Чехія робить дуже велику помилку і проблему для самої себе, що видає візи таким складним шляхом. Хоча, можливо, для України це добре – інакше поїхало б ще більше», – зазначає Катерина С.

І хоч у 90 % випадків мова йде про досить вузький перелік спеціальностей або просто про низькокваліфіковану важку фізичну працю, українці досить охоче їдуть до Чехії. Вочевидь, не всі в нас є умілими майстрами-плиточниками чи класними штукатурами або айтішніками. І Чехія та Польща можуть дати роботу набагато більшій кількості низькокваліфікованих українців, ніж Київ та великі регіональні центри в Україні.

Володимир, програміст. Працює в Чехії

За словами українського айтішника, який працює в Чехії, керівника порталу українців у Чехії Uaportal.cz Володимира Теленька, особливої різниці в умовах роботи в Україні та Чехії для програмістів немає. «Звичайно, якщо ти працюєш у чеській компанії, то, принаймні, повинен показати, що можеш вивчити чеську мову», – зазначає він. За його словами, після приїзду до Чехії він одразу отримав роботу з зарплатою, яка була вищою від української на півтисячі доларів. Зараз, вважає, в Україні міг би заробляти навіть більше. Проте у Чехії його приваблює не лише зарплата.

Говорить і про певний стиль життя: «Тут спокійніше, люди привітніші, добре пиво і немає проблем з переходом в іншу культуру». Розповідає, що будні офіційно працевлаштованих українців з видом на проживання суттєво відрізняються від життя українських нелегалів.

В Чехії сьогодні зарплати вищі порівняно з тією ж Польщею. Відповідно, до Чехії намагається приїхати багато заробітчан. «З одного боку, чеська сторона декларує, що ринок відкритий, що дуже бракує робочих рук, а з іншого – вони ставлять обмеження. Чехи побоюються, що коли настане криза, їм самим не буде де працювати. Тож вони намагаються захищати свій ринок праці правдами й неправдами», – ділиться оцінкою ситуації Володимир.

До того ж, за його словами, нелегальні заробітчани вигідні й чеському бізнесу, який не платить за них податків. Ситуацію ускладнює й те, що сьогодні прийшли до влади популістські проросійські політики, які заграють зі страхами виборців втратити роботу через мігрантів.

«Я не розумію українців, які просто пхають голову в петлю та їдуть сюди нелегально, живуть як худоба, заробляють не так уже й багато, при цьому гаруючи по 12 годин на добу – і при цьому їх як нелегалів можуть «кинути», або поліція в будь-який момент може вислати з країни. І от мене завжди цікавило: в чому сенс таких заробітків? Чому люди платять незрозумілим посередникам по 1000 доларів замість того, щоб ці гроші вкласти в здобуття цінного фаху, а потім поїхати працювати легально й на більші гроші?

Або, здобувши затребуваний фах, чому б не заробляти більше вдома?»

Чому їдуть?

Риторичне запитання. Український бізнес останнім часом теж часто скаржиться на нестачу працівників. І платять іноді добре. Наприклад, висококваліфікований зварювальник на кораблебудівних підприємствах в Україні може заробляти до 50 тисяч гривень на місяць. Але треба мати досвід і вміти читати документацію.

Простий зварювальник у Києві отримує 15 – 20 тисяч. Курсів, на яких можна навчитися, чимало – щоправда, якість навчання ми не перевіряли.

Можливо, це просто мода: їхати на заробітки в Польщу чи Чехію, бо всі їдуть. І мало хто знає про можливість більше заробляти в Україні. Крім того, нормально оплачувана робота в Україні є не всюди, а лише у великих містах чи там, де розташовані потужні підприємства.

До того, ж у нас не прийнято перевозити сім’ю в інше місто, туди, де знайшлася гарна робота. А якщо вже їхати, то особливої різниці, до Києва чи до Кракова – немає.

З урахуванням того, що дітей в іншому українському місті з боями треба буде влаштовувати у школи чи дитсадочки, власники квартир не горять бажанням здавати свою нерухомість сім’ям із дітьми, дружина зароблятиме не дуже багато – іноді з умовних Черкас простіше поїхати в Чехію на три місяці, ніж перевезти сім’ю до Києва. Та й зарплата у 20 тисяч гривень, якщо немає власного житла, не така вже й велика. До того ж, робота в Україні стабільно нестабільна: сьогодні є, а завтра немає. Тому варіант, коли сім’я живе у власному будинку/квартирі десь у провінції (а чимало сімей отримали нерухомість у спадок чи можуть жити з батьками в їхньому житлі), а чоловік/дружина робить рейди на заробітки – виглядає цілком практичним.

Ще й після заробітків можна приїхати додому й наступні три місяці відпочивати – така поведінка цілком поширена, як випливає із дослідження про причини бідності, яке ми цитували в цій статті вище.

А може, відповідь у тому, що охоронець Сергій з Миколаєва, який цементує сходи в Києві, вважає себе й так майстром на всі руки, не відчуваючи потреби ще чомусь вчитися. Просто сьогодні йому не пощастило з роботою. А в Чехії точно пощастить. Там же немає олігархів і бариги Порошенка.

Використані фото: https://pixabay.com/



Comments

1 comment
  • Роман Ковбасюк
    Роман Ковбасюк Підозрюю, для багатьох заробітчан, які поїхали сюди в останні п'ять років, однією з причин виїзду була зневіра в своє майбутнє в Україні, викликана цілеспрямованою пропагандою у соцмережах, яку виявили дослідники. https://uaportal.cz/group/37/-
    November 14 - 1 likes this