16.4.2017 в Празі. Великодні богослужіння - Пасхальна Утреня та Божественна Літургія. Освячення пасок.      17.4.2017. Весняна Гаївка у Великодній понеділок на Вишеграді   

Сьогодні відзначаємо найсвітліше свято – Різдво Христове. У ці дні серця наповнюються миром, любов’ю та сподіванням на краще майбутнє. А навколо лунають різдвяні пісні: колядки та щедрівки. The ВЙО –  Коляда Головні представники стилю реггі в Україні записали “Коляду” кілька років тому. Кажуть, пісня прийшла уві сні.  Слова і музика – Мирослав Джонович Кувалдін. Ivan NAVI – Колядка Іван Сяркевич, він же Іван Navi – нове ім’я української танцювальної музики. Іван до Різдва записав свою улюблену колядку “Радуйтеся всі людіє”. “Це моя улюблена колядка з дитинства, – розповідає виконавець. – Навчили мене її дідусь з бабусею. Вона для мене найцінніший подарунок на Різдво, тому цього року хочу її подарувати і вам! Два дні тому я прокинувся з ідеєю як вона повинна звучати в записі – лише в супроводі контрабасу. Одразу побіг на студію, записали ми за одну ніч, а зйомки відео і його монтаж зайняли всього лише 1 день. Дуже хочу, щоб традиції жили і передавались далі, тому давайте колядувати разом. Веселого Різдва!”   Очеретяний кіт  – Ой, посеред двору… Музичне поздоровлення з новорічними та різдвяними святами підготували для слухачів музиканти вінницького гурту “Очеретяний кіт”. “Ой посеред двору…” була записана минулоріч, а зйомки кліпу відбувались  у затишній хаті мазанці в селі Демидівка Жмеринського р-ну, яка є справжнісінькою творчою лабораторією гурту.   Kozak System  – Різдвяна балада Напередодні Різдва гурт “Kozak System” презентували “Різдвяну баладу”. Як зазначають учасники, вони дали друге дихання треку кінця 1980-х років: “Різдвяна балада” була створена гуртом “Банита Байда”, а згодом виконувалася колишнім учасником “Банити”, автором музики Дмитром Добрим-Вечором разом з його власною групою “Вій”. “Зараз в музичному просторі буде дуже багато різдвяних пісень, але ми вирішили зануритися глибше: наша країна нині переживає дуже важливий, доленосний в своїй історії період, після якого, ми впевнені, Україна зміниться і стане зовсім іншою – такою, про яку ми, українці, мріємо вже триста років. Ця пісня відводить нас від простого святкування Різдва і заглиблює нас в контекст України в цьому Різдві. Це твір, який символізує для нас Різдво самої України, народження нової України”   Гайдамаки – Свят Вечір Пісня фронт-мена гурту “Гайдамаки” Олександра Ярмоли “Свят Вечір” вийшла на платівці ще у 2002 році. Минулого року  на прохання волонтерської організації «Музбат» було зроблено рімейк треку.   Джалапіта – Колядка На Йорданській річці (‘Пампапарапарам’) Основою проекту “Джалапіта” є народні пісні. Гурт їх адаптує і доносить глибокий зміст пісень наших прабабців. Пісні “Джалапіти” не відстають від сьогодення, завдяки експерементам з аранжуванням.   Рокаш – Щедрик Вже декілька років поспіль “Щедрик” у виконанні закарпатскього гурту “Rock-H” тішить слухачів. Обробку традиційної української щедрівки гурт записав разом із  симфонічним оркестром обласної філармонії. У кліпі знялись не лише учасники гурту та музиканту оркестру, а запрошені друзі та прості перехожі. Христина Соловій – Народився Бог на санях Христина Соловій – нове яскраве ім’я на  українській сцені. Славу виконавиці принесли участь у вокальному шоу “Голос країни” та робота зі Святославом Вакарчуком. Христина разом з музикантами записали колядку “Народився Бог на санях”, слова якої написані Богданом-Ігорем Антоничем, а музика — Василем Жданкіним. ДахаБраха–Дівка Марусечка “Дівка Марусечка”— стародавня українська щедрівка вийшла на платівці, тепер уже без перебільшень всесвітньо відомого українського гурту “ДахаБраха”,  ще у 2009 році. «Щедрик» у виконанні бійців-добровольців  "Небо  і земля" у чудовому виконанні гурту КораЛЛі Щасливих вам Свят! Наш вибір UAPORTAL.CZ       

Печемо паски за рецептами відомих галицьких господинь. Рецептів пасок є багато, та й кожна господиня має свій, уже перевірений роками, рецепт. Але часом хочеться спробувати щось нового. Сьогодні подаємо кілька рецептів пасок наших славних землячок – галицьких господинь: Ольги Франко − невістки Івана Франка, Осипи Заклинської – відомої громадської діячки, вчительки, Дарії Цвек – її називають найвідомішим українським народним кулінаром. А також рецепти пасок від Ольги Вербенець – нашої сучасниці, авторки низки книг про народні традиції, обряди та книг з кулінарії. Крім того, ще кілька рецептів, записаних від різних галицьких господинь. Випікання пасок в Галичині завжди було священним дійством. Ось як описувала ритуал випікання великодньої паски Дарія Цвек: «Жінки колись дотримувалися особливої традиції при замісі тіста. У той час не смів ніхто прийти до хати, бо тісто могло не вдатися. Господиня молилася при замісі, і на замішаному тісті долонею робила знак хреста. Перед замісом мука повинна була бути загрітою біля печі, її два рази просівали. Господиня вбирала чисту сорочку і довго мила руки. Усе, що робила, робила з молитвою… Якщо паска вдавалася, то була гордість господині на все село. …Паски випікали тільки круглої форми: що більша паска, то дужче гордився сам господар, який радо ніс її на рушнику до посвячення». А наприкінці – сюрприз – найкращий рецепт паски! Отож обов’язково дочитайте до кінця.   РЕЦЕПТИ ПАСОК ВІД ОЛЬГИ ФРАНКО   Основні поради Для випікання пасок треба використовувати сухі дріжджі, попередньо розчинені у холодній воді. Муку брати вищого сорту, суху. На 3 склянки муки потрібно третину столової ложки солі. Жовтки відділити від білків, протерти їх через сито, потім у макітрі розтирати, поки не побіліють. Дріжджове тісто розчинити на молоці, додати жовтки і розбивати лопаткою протягом 30 хвилин. Тоді поставити в тепле місце, щоб підросло. Після цього розбивати його лопаткою ще годину, підсипаючи мукою. Коли тісто підросте, вимішати його і заповнити 1/3 форми, змащеної маслом і обсипаної тертою булкою. На дно форми покласти змащений маслом паперовий кружок. Дати тісту ще підрости й обережно, щоб не сіло, поставити в духовку. Тісто повинно бути доволі рідке. Коли паски випікаються, не можна робити протягів. Для запаху до тіста можна додати цедру з лимона, гіркий мигдаль, мускатний горіх тощо. Українська паска   Steemit 3 склянки протертих через сито жовтків і ¾ склянки білків збивати до утворення пухкої маси, потім додати 1,3 склянки розчинених у воді дріжджів. 2,5 склянки муки запарити 2,25 склянки молока й залишити на півгодини. Запарену муку вимісити на однорідну масу, додати яйця з дріжджами, вимішати й залишити, щоб тісто підросло. Відтак додати 1 чайну ложку солі, 6 склянок муки і місити тісто протягом півгодини. Долити 1,3 склянки розтопленого масла, досипати 2,5 склянки цукру, 1/3 склянки перемеленого гіркого мигдалю або цедру з одного лимона й продовжувати місити, поки на тісті не з’являться пухирці. Коли тісто підросте, перекласти його у форми й залишити в теплому місці, щоб ще підросло. Випікати в духовці протягом 1 години. Паска на вершках   dreamfood.ua 1/3 кг муки запарити 1 склянкою вершків і вимішати. Розтерти в макітрі 16 жовтків і поставити її в теплу воду, додати 1/3 склянки розчинених дріжджів, з’єднати із завареною мукою, вимішати. Коли тісто підросте, додати 1 чайну ложку солі, 1/3 кг муки і місити півгодини. Додати 1/3 склянки масла, 1/3 склянки цукру, корицю, ванілін, цедру з 1 лимона й вимішувати до появи пухирців. Наповнити тістом на 1/3 форми, і коли воно підросте, поставити на 1 годину в духовку.   ПАСКА ВІД ОСИПИ ЗАКЛИНСЬКОЇ   Паска великодня   streetfood.in.ua (Мову авторки збережено) 25 дкг масла (1 декаграм – 10 грамів. – Ред.) втерти, аж будуть показуватись міхурі, додаючи до него по одному 12 жовтків, 3 дкг товченого цукру, трішки соли взяти межи пальці, 3 дкг дріжджів, розроблених у ¼ літра молока і всипати ½ кг муки. Тісто так довго бити ложкою, аж від ложки відстане. При кінці дати сніг з 5 білків, вимішати, дати до форми, вимащеної і висипаної мукою. Тіста накладати пів форми, бо підросте. Як виросте, зараз печи. З того тіста є одна велика паска або дві малі.   ПАСКИ ВІД ДАРІЇ ЦВЕК   Паска святкова   twitter.com 1 кг борошна, 400 г молока, 10 жовтків, 100 г мокрих дріжджів, 200 г масла або маргарину, 300 г цукру, 100 г родзинок, 1/2 чайної ложки солі, потерта цедра з 1 лимона. Спочатку треба замісити опару. Дріжджі розводимо у теплому молоці і додаємо 100 г цукру і 200 г борошна. Все добре перемішати і поставити у тепле місце, щоб опара збільшилась удвічі. Після того, як суміш підросте – додайте решту цукру, жовтки, ізюм, цедру з лимона, сіль і борошно. Замісити тісто до однорідності і наприкінці додати розтоплений, але охолоджений жир. Місити приблизно 10-15 хвилин, поки тісто не почне відставати від рук. Тісто поставити в тепле місце, щоб збільшилось удвічі. Тоді його опустити і зачекати, щоб знову підросло. Розкласти тісто на 1/3 частини посудини і дати знову піднятись удвічі. Духовку нагріти до температури 200 градусів. Всадити паску і після 10 хвилин зменшити температуру до 170-160 градусів. Випікати ще 50 хвилин. З тієї порції виходить 3 паски діаметром приблизно 18, 20 і 25 см. Дарія Цвек наголошує на тому, що борошна повинно бути рівно 1 кг, не більше (бо паска буде тугою) і не менше (бо паска опаде). І жир потрібно додавати обов’язково наприкінці!   Паска львівська   zeelandia.ua Тісто: 750 г борошна, 1,5 склянки молока, 8 жовтків, 100 г дріжджів, 150 г вершкового масла або маргарину, 150 г цукру, 1/2 чайної ложки солі, ваніль, 50 г ізюму, 50 г цукатів, 3 гіркі мигдалини. Сироп: 200 г цукру, 1,5 склянки води, сік і цедра з 1/2 лимона, кілька крапель ромової есенції. Помадка: 200 г цукру, 6 столових ложок води, 1 чайна ложка вершкового масла, 1/2 чайної ложки оцту, кілька крапель ромової есенції, сік з 1/2 лимона. Дріжджі розвести в теплому молоці з 1 столовою ложкою цукру. Коли розчина почне бродити, влити її у посуд з борошном, посолити, додати розтерті з цукром жовтки, ваніль і місити тісто. Під кінець вимішування додати розтоплений жир і місити, поки тісто не вбере весь жир, додати ізюм, нарізані цукати, натертий мигдаль, перемісити, накрити і поставити в тепле місце, щоб підійшло. Тоді частину тіста викласти на 1/3 висоти форми, дно якої застелене промащеним папером, і поставити, щоб підійшло. Змастити тісто яйцем і пекти в гарячій духовці (190-200 градусів) протягом 40 хвилин. Спечені паски на другий день наколоти дерев’яною паличкою в кількох місцях, скропити сиропом, щоб добре наситилися, після чого змастити помадкою.Сироп приготувати так: цукор залити водою з лимонним соком, заварити, додати рому (до смаку), цедру і вимішати. Помадку приготувати так: цукор залити гарячою водою, додати оцет і варити «до нитки», після чого зняти з вогню і розтирати, додавши вершкове масло. Коли сироп почне біліти, влити лимонний сік.   ПАСКИ ВІД ОЛЬГИ ВЕРБЕНЕЦЬ   Рецепт 1   www.drohobych.com.ua 1 кг муки, 500 мл рідини (400 мл молока + 100 мл сироватки), 5 жовтків і 3 цілі яйця, 250 г цукру, 200 г масла, 1 чарочка настоянки шафрану, 60 г дріжджів,1-2 пакетики ванільного цукру,2 склянки родзинок, цедра з 1 цитрини і 2 помаранч.З цієї кількості муки вийде 3 середні паски. Рецепт 2   jisty.com.ua 2 кг муки, 1 л сироватки (або пів-на-пів з молоком), 12 жовтків, 3 цілі яйця, 400 г цукру, 300 г масла, 100 г дріжджів, 1-2 пакетики ванільного цукру, 300 г родзинок, 1 чарочка настоянки шафрану, цедра з 1 цитрини і 2 помаранч.З цієї кількості муки вийде 6 середніх пасок. Дріжджі посипати ложечкою цукру, щоб вони розпливлися (можна їх трохи розтерти ложечкою), змішати їх з частиною борошна та молока, щоб консистенція розчини нагадувала не дуже густу сметану. Залишити, накривши серветкою, щоб вона піднялася, а потім трішки опустилася – це свідчитиме, що розчина готова. Замішувати паску приблизно годину, наприкінці додати масло й родзинки. Поставити тісто приблизно на 2 години, щоб виросло. Викласти тісто в форми на третину їх об’єму. Залишити форми з тістом у теплому місці, поки воно не заповнить майже весь об’єм. Змастити паски розколоченим яйцем або жовтком, можна навіть двічі з інтервалом 5 хвилин. Випікати в духовці маленькі паски 15-20 хвилин, великі – годину.   І ще кілька добрих рецептів пасок.   Паска галицька   Domik.ua 1 кг борошна, 2 склянки молока, 10 жовтків, 100 г дріжджів, 200 г масла (можна маргарину), 200 г цукру, 100 г родзинок, пів чайної ложечки солі, цедра з помаранчі або цитрини. Дріжджі розвести в теплому молоці з 1 столовою ложкою цукру і 3 столовими ложками борошна. Коли розчина почне бродити, вилити її в миску з борошном, додати розтерті з цукром жовтки, посолити, замісити. Місити до появи пухирців. Потім влити розтоплений жир, знову добре вимісити, щоб тісто ввібрало жир, додати помиті й висушені родзинки, цедру і ще раз замісити. Накрити тісто рушником, поставити в тепле місце, щоб підійшло. Дно форм вистелити пергаментом для випікання, боки форм і дно змастити. Коли тісто виросте вдвоє, викласти його у форми, заповнивши їх на третину, й залишити, щоб тісто ще раз підійшло. Коли форма заповниться, змастити паски зверху збитим яйцем і випікати в духовці за температури 190-200 градусів протягом години. Готові паски, коли вистигнуть, помастити помадкою.   Паска класична   www.milanofree 500-600 г борошна, 1,5 склянки молока, 6 яєць, 150-200 г вершкового масла, 2 склянки цукру, 40-50 г пресованих дріжджів, 50 г родзинок, 50 г фруктових цукатів, 50 г сухого мигдалю, щіпка солі, ванілін або ванільний цукор. Розчинити в теплому молоці дріжджі і одну столову ложку цукру. Поступово додати, розмішуючи 150-200 г просіяного борошна. Розмішати, щоб не було грудочок, і поставити в тепле місце. Відокремити яєчні жовтки. Білки поставити в холодильник. 5 жовтків розтерти з рештою цукру. Розтопити вершкове масло охолодити до температури тіла. Коли об’єм опари збільшиться вдвічі, додати до неї жовтки, розтерті з цукром, сіль, ванілін і ретельно перемішати.Охолоджені білки збити на піну й додати до опари. Потім, помішуючи, додати борошно. Тісто замішувати, поки в ньому не з’являться бульбашки повітря. Тісто має бути добре вимішаним, вільно відставати від стінок посуду. За консистенцією воно має бути рідшим, ніж тісто на вареники, але густішим, ніж на оладки. Накрити тісто й тримати в теплому місці, поки воно не збільшиться в кілька разів. Родзинки промийте, висушити й обваляти в борошні. Цукати нарізати кубиками, мигдаль почистіть й дрібно посікти. Додати все до тіста, добре вимісити протягом 5 хвилин і знову поставити в тепле місце. Коли тісто підросте вдвічі, розкласти його у форми (приблизно на 1/3 висоти), дати йому піднятися до країв форми, змастити верх паски жовтком. Випікати паски за температури 180 градусів протягом 40-60 хвилин, час від часу обережно повертаючи форми. Після того як поверхня пасок зарум’яниться, накрити їх кружечками вогкого паперу.   Цитрусова паска   LiveInternet 1 кг борошна, 3 цілі яйця, 3 жовтки, 0,5 л молока, 1 пакетик сухих дріжджів, 200 г вершкового масла, дрібка солі, 200 г цукатів, 1 склянка цукру, цедра з 1 апельсина та 1 лимона. Розчинити дріжджі в теплому молоці. Додати туди одну столову ложку цукру та 0,5 кг борошна, перемішати. Накрити рушником і залишити на 30-40 хвилин (на поверхні опари повинні з’явитися бульбашки). Додати до опари решту цукру, жовтки, збиті яйця та дрібку солі. Ретельно вимісити. Додати масло та цедру. Потрохи додавати борошно й вимішувати тісто. Залишити його підходити, накривши рушником. Додати цукати, перемішати. Перекласти тісто у змащені форми, заповнивши форми на одну третю об’єму, залишити їх у теплому місці, щоб підійшли (майже до верху форми). Змастити паски збитим жовтком. Випікати за температури 180 градусів протягом 40 хвилин. Рецептів пасок є багато різних. Колись, щоправда, паскою називали тільки сирну. А печену, таку, до якої ми звикли нині, називали бабкою. Тепер же і сирну, і печену називають однаково – паска. Нижче рецепти пасок – традиційної сирної і нетрадиційної медової. Паска сирна   Для сирної паски потрібно мати спеціальну форму – тепер її продають у магазинах і на ринках. Ось два найпростіші способи приготування сирної паски.   Варіант 1   hronika.info 1 домашнього кілограм сиру, 100 г вершкового масла, 150 г цукру або цукрової пудри, 120 г густої сметани, горіхи, сухофрукти, цукати – на власний смак. Сир протерти крізь сито. Вершкове масло розтерти з цукром або цукровою пудрою. Змішати сир і солодке масло, додати сметану, ретельно перемішати й залишити в прохолодному місці на годину. Потім додати горіхи, сухофрукти, цукати, ретельно вимішати й викласти масу у форму, вистелену вологою марлею, накрити кришечкою й притиснути чимсь тяжким (банкою з водою), поставити в холодильник на 12 годин. Потім акуратно вийняти паску з форми, зняти марлю, прикрасити цукатами.   Варіант 2   www.agrodolce   450 г вершкового масла, 5 жовтків, 500 г цукру, 1 кг домашнього сиру, 300 г вершків 33% жирності, по 100 г родзинок, горіхів і цукатів, чверть ложечки ваніліну, 2 чайні ложечки тертої шкірки з цитрини. Вершкове масло кімнатної температури розтерти з цукром і ваніліном. Додавати по одному жовтки й збивати далі, поки цукор не розчиниться зовсім. Сир протерти крізь сито, змішати з масляно-яєчною сумішшю. Родзинки помити й висушити, цукати дрібно порізати, залишивши кілька штук цілими для прикраси паски, горіхи посікти, натерти цедру з цитрини. Вершки збити. Ретельно перемішати всі інгредієнти. Форму вистелити вологою марлею, викласти масу. Накрити й притиснути тягарем (наприклад, банкою з водою), поставити в холодильник на ніч. Акуратно вийняти паску з форми, зняти марлю. Прикрасити цукатами.   Паска медова   www.cibiexpo 600 г борошна, 50 г дріжджів, 300 г води для тіста, 200 г цукру, 10 жовтків, 150 г олії (краще оливкової, без запаху), по 200 г родзинок і фініків (без кісточок), 150 г меду, цедра помаранчі, 0,5 г солі, 0,5 чайної ложечки спецій – ваніль, мускатний горіх, кориця. Родзинки й фініки помити, фініки порізати на 3-4 частини. До родзинок, фініків, меду, спецій і цедри помаранчі додати 100 г води й варити 5-7 хвилин. Відставити, щоб настоювалося. Дріжджі розтерти із 300 г просіяного борошна, додати теплу воду. Вимішати до однорідності. Накрити рушником і поставити в тепле місце, щоб опара підійшла – її має стати вдвоє більше. Коли опара підросте, додати до неї розтерті з цукром жовтки, сіль, олію і 400 г просіяного борошна. Добре вимішати ложкою до однорідності. Потім місити 20-25 хвилин руками (щоб тісто не прилипало, руки можна змащувати олією). Накрити рушником і поставити в тепле місце. Коли тісто збільшиться в об’ємі вдвоє, додати до нього суміш сухофруктів зі спеціями, разом з водою, в якій варилися. Знову замісити. Наповнити змащені форми (дно вистелити папером) наполовину тістом, накрити їх рушником і поставити в тепле місце, щоб тісто ще раз підійшло. Коли тісто виросте вдвоє, випікати за температури 170 градусів до рум’яної скоринки, потім знизити температуру до 160 градусів. Готовність перевірити дерев’яною паличкою. Верх пасок можна прикрасити збитими з цукром білками.   І, як обіцяно, − найкращий рецепт паски! До двох повнісіньких жменьок думокДрібно покраяти серця кусок,Додати горня вибачливостіІ повні дві ложки ввічливості. Відтак ще два грами розумінняТа ясного усміху проміння.До того ж повну склянку без ваганьВсипати доброзичливих бажань. Чемності також не жалітиІ щедро щирістю полити.Трішки привітності додатиЙ усе разом вимішати. А потім випекти у такій печі,Що називається теплом душі.Як усі паски будуть готові,Посипати їх порошком любові. Хто приготує таку паску,Заслужить рясну Божу ласку.А як цю паску закуштує,Славно Великдень відсвяткує. Смачних і веселих свят!  Львівська газета

Кліщі живуть в землі, залазять по траві на своїх жертв, і можуть бути переносниками бактерій борелій (Borrelia burgdorferi) та ще кількох десятків потенційних патогенів. Коли людину кусає заразний кліщ, то борелії згодом потрапляють в кров, оселяються в нашому організмі, викликають імунну реакцію та хворобу Лайма чи бореліоз. Не всі кліщі інфіковані бореліями, і не кожен укус інфікованого кліща призведе до хвороби Лайма. Крім цього, не кожен випадок хвороби починається з очевидного симптому — почервоніння місця укусу (еритеми). Все складно. То що робити? Здавати кліща на аналіз, бігти здавати аналізи самим? А що, як в цей момент ви десь в поході чи на війні? План дій такий: ми не панікуємо, дивимося на симптоматику, за потреби робимо профілактику антибіотиками, і згодом за потреби закриваємо питання “чи в мене не бореліоз” за допомогою аналізів. Тепер докладніше  ➡ Не панікуємо Це непросто. Бо в Україні приблизно кожен третій кліщ є переносником бореліозу. Це досить багато, і нашу місцевість уже можна назвати осередком гіперендемічного зоонозу. https://bit.ly/3buBRKS Однак, для передачі борелій з кишківника кліща до його ротового апарату, і звідти в кров людини — потрібно щонайменше 24 години, а щоб напевне то 72. Річ у тому, що для потрапляння з кліща в людину бореліям потрібно мігрувати з кишківника павукоподібного до слинних залоз, “переодягнутися”, тобто змінити поверхневі антигени і стати придатними для іншого “господаря”, і потрапити в кров. Навіть в ендемічних зонах хвороби Лайма частота зараження серед укушених людей становить 1-4%. Отже, чим менше кліщ був на людині (навіть занурений в шкіру) то менша ймовірність зараження. Тут постає питання, як того кліща якнайскоріше вилучити, особливо коли травмпункт далеко. В цьому разі в пригоді стане пінцет для видалення кліщів. Тягнути кліща слід вгору, перпендикулярно до шкіри, і не крутити. Схема, як це робити, тут: https://bit.ly/2Z34w7c Хвороба Лайма не завжди одразу має клінічні прояви, як-от еритема, підвищення температури та інші симптоми, про які буде згодом. Тобто можна заразитися бореліями, і нічого про це не знати. Таке буває приблизно в 6% випадках зараження. Проте надія є. За різними оцінками, з-поміж тих, хто заразився, не мав ранніх симптомів (ці 6% випадків), і ніколи не отримував терапії, кількість хворих через рік чи більше сягає до 12,5%. https://bit.ly/3fMWHID Ще раз: більшість з тих, кого вкусив кліщ, не заразяться. Якась частина заражених не захворіє ані одразу, ані згодом. З тих, хто одразу не захворів, кожен восьмий захворіє згодом. Таким чином, якщо вчасно зняти з себе кліща і провести профілактику, шанси мати хронічну хворобу Лайма досить малі. ➡ Дивимося на симптоми В англомовних настановах мова передусім йде про локальний прояв інфекції — повзучу еритему. Це кругла зона почервоніння шкіри, що згодом більшає до розміру близько 15 см в діаметрі і нагадує, подекуди, мішень. Центром еритеми буває саме місце проникнення кліща, але бувають і системні еритеми, тобто поширені шкірою в різних місцях. Еритема може не боліти і не бути гарячою. Вона розвивається приблизно у 80-89% заражених бореліями людей, і за 4 тижні минає без терапії антибіотиками. Рідше розвивається розсіяна еритема (не в місці укусу) та шкірна лімфоцитома (червоний набряк в місці укусу). https://bit.ly/2AsjLfC Чергова “зрада” полягає в тому, що: → Не всі випадки зараження бореліями викликають еритему (так звана безеритемна форма). → Еритема розвивається поволі, через тиждень-три, або ще пізніше. Тим часом бактерії успішно поширюються тілом, потрапляють з кровотоку в лімфу і тканини, і починають свою патологічну справу. Тобто, якщо ви в Україні зняли з себе кліща, який пробув у шкірі понад добу, та/або виникла червона пляма, що ширилася як кола водою, є підстави для профілактики чи лікування хвороби Лайма. Підвищення температури. Ранні загальні симптоми подекуди нагадують застуду. Інфекція викликає запалення і підвищення температури, тому людям, що зняли з себе кліща, лікарі радять міряти температуру впродовж тижня. Якщо її немає, це непогане свідчення того, що кліщ був не бореліозний. Є й інша сторона: якщо ви раптом після пікніка, дачі, походу, косовиці, збирання грибів раптом відчуваєте гарячку, і лімфовузли болять, то є підстави запідозрити укус кліща. Інші симптоми хвороби Лайма специфічніші та неприємніші: біль м’язів (міалгія), головний біль, параліч лицевого нерва, біль в суглобах, запалення міокарду (міокардит), ураження клапанів серця (ендкардит). Це уже системні прояви інфекції, і одразу їх може не бути. ➡ Профілактика Першою ланкою профілактики бореліозу в людей, старших 12 років, не вагітних і не мам, які не годують грудьми, є прийом антибіотика доксицикліну. Одні настанови говорять про одноразовий прийом 200 мг, інші — про п’ять днів прийому. Деякі українські інфекціоністи призначають 10-14-21 день прийому доксицикліну для перестраховки. 21 день прийому двічі на день по 100 мг доксицикліну є “золотим стандартом” лікування ранньої хвороби Лайма без ускладнень. https://bit.ly/2Lu3poS Аналіз клінічних настанов навів на думку, що ставлення до профілактики хвороби Лайма залежить від медичної системи в країні — діагностику і призначення ліків проводять лише в разі, коли точно треба: 1) був укус, 2) кліщ перебував у шкірі 3 доби, 3) це ендемічний регіон де буває бореліоз, і 4) є еритема. Проте, іншим боком цієї медалі є дуже поширена недодіагностика бореліозу, та, як наслідок — хронічна форма цієї хвороби. Остання може проявлятися, як біль в м’язах, суглобах, менінгіт (запалення оболонок мозку), міокардит (запалення міокарду), параліч лицевого нерва. Симптоми різні, важкі, “незбагненної етіології”, якщо не знати про хронічний бореліоз, і уже дуже погано керовані. В країнах, де профілактику антибіотиками призначають лише коли є еритема і всі інші умови, зараз є значний тиск на системи охорони здоров’я з боку людей з хронічною хворобою Лайма. Лікарів часто звинувачують в недостатній діагностиці та профілактиці цієї хвороби на ранній стадії, і є рух з адвокації призначення антибіотиків в рамках страхових програм. Крім цього, ареал поширення іксодових кліщів-переносників борелій постійно розширюється у зв’язку зі змінами клімату та міграцією природних переносників кліщів. Тому те, що раніше не було зоною ендемічного бореліозу, нині нею стає. https://bit.ly/2At0DOz ➡ Аналізи Щоб дізнатися, була чи є інфекція бореліями, використовують імуноферментний аналіз (ІФА) та/чи імуноблот. Але історія і тут непроста. Якщо вкусив кліщ, симптомів не було, то медичні настанови не радять робити діагностику, аби не витрачати час і кошти. Якщо був укус і еритема чи інші ранні симптоми, то діагностика теж не потрібна, бо клінічна картина достатня, щоб поставити діагноз. Про доставку кліща в лабораторію ніде мова не йде. Про діагностику бореліозу часто доводиться чути, що “вона нічого не дає.” Це не зовсім точний вислів. Дійсно, одразу після укусу діагностика справді нічого не дасть, адже аналізи шукають антитіла класу М (ранні, не дуже афінні до антигену, тобто погано його впізнають, з часом можуть щезнути з кровообігу), а згодом — антитіла класу G (зрілі, пізні, які будуть в крові ще довго). Після контакту з новим для організму збудником (бореліями), перші антитіла класу М з’являться днів за 10, а класу G — приблизно тижні за три. Навіть коли вони і будуть, вони можуть не впізнати компоненти тест-системи, тож отримаємо хибнонегативний результат. Антитіла можуть не з’явитися в людей з різними імуносупресивними станами. Це значить, що хвороба Лайма є, а лабораторного підтвердження немає. Навіщо тоді ці аналізи? За динамікою появи антитіл різних класів оцінюють, коли була інфекція (давно чи нещодавно), чи була вона взагалі (особливо коли про кліщів пацієнти нічого не пригадують, а симптоми є. Нагадаємо, хронічна, розсіяна хвороба Лайма це важка хвороба з різними можливими симптомами). В разі вчасної терапії на ранній стадії, ймовірність розвитку хронічної форми досить низька, до 5%. https://bit.ly/3cuwNHu ➡ Терапія Терапію має призначити лікар, бо це терапія антибіотиками, і тому потрібно запобігти можливими побічним ефектам (як-от появи “тетрациклінових зубів” з чорними смугами в дітей). Використовують амоксіцилін, пеніцилін, цефтріаксон, макроліди, тетрациклін, доксициклін. Тривалість прийому і дози призначає лікар, і він/вона мають стежити за тим, чи допомагає, тобто чи минають симптоми. На жаль, терапія різними антибіотиками в різних випадках має різну ефективність — абсолютної гарантії, що хвороба зараз зникне назавжди не існує. https://bit.ly/3fMWHID, https://bit.ly/3cuwNHu ➡ Що слід запам’ятати? ◼ Ходіть туди, де висока трава, в закритому одязі і взутті. ◼ Оглядайте себе та один одного після перебування в місцях, де потенційно можуть бути кліщі. Вони, перш ніж зануритися у шкіру, якийсь час лазять по нас, і зрештою осідають під колінами, на межі одягу і шкіри, в пахвах, за вухами. ◼ Купіть в зоомагазині пінцет для витягування кліщів. Антисептик для обробки рани у вас вже має бути. Якщо в шкірі залишився, ротовий апарат кліща, не бійтеся і дістаньте його стерильною голкою. ◼ Щодо прийому антибіотика з метою профілактики ми не можемо дати пораду. Та схоже, що простіше поговорити з лікарем наперед, та мати план дій і рецепт на доксициклін на випадок укусу, аніж намагатися марно подужати “застуду і загальну слабкість”, які насправді є хворобою Лайма, чи згодом лікувати хронічну форму цієї хвороби. Особливо це важливо, коли передбачається ситуація, коли до лікаря та аптеки так просто не потрапити (військова служба, похід, життя за містом).Джерело: Уляна Супрун