Ти бач, цілу статтю написав.
Закордон. Ад чи рай? Замітки емігранта.
1) "Західний рай" - це для людей, хто до того прагне й хто знає, для чого він ... більшеТи бач, цілу статтю написав.
Закордон. Ад чи рай? Замітки емігранта.
1) "Західний рай" - це для людей, хто до того прагне й хто знає, для чого він їде в інші землі.
2) "Західний рай" - це, безумовно, для здорово мислячих людей. Для тих, хто щось собою представляє, та знає, що свій потенціал може реалізувати на чужині.
3) Це не про тих людей, що вважають, що щойно вони перетнуть кордон, та їм до рота почнуть запихувати задармо їдло, заливати пиво, а ти - жуй, пий. Тут тобі ніхто нічого не зобов'язаний. Але це про тих, хто знає, що якщо він вміє та любить працювати з розумом, він точно буде жити значно краще, бо тут якщо щось вмієш - то будь ласка, давай, давай, роботи купа, платимо, працюй, родимий.
Працювати з розумом - це не лише займатися інтелектуальною роботою, але з розумом підходити до своєї справи. Тут тобі ніхто не скаже, мовляв, ти що, тут самий розумний, вискочка, "рвач", йдеш по головах - наопак, розумна людина, знатна зробити в два-три рази скоріше роботу за своїх конкурентів по професії, пройти найкоротшим шляхом до досягнення працівної мети. Нікого тут не цікавить розумний вираз обличчя та статна постать. Лише результат роботи. Це й є релігія - достойно робити свою роботу та просити за неї достойну оплату. Знати своє поточне місце та прагнути до кращого.
Тут значно менше хамства навіть між співвітчизниками. Перш за все тому, що по-перше, репутація ціниться (чи, скоріше, початковий страх залишитися без підтримки хоча б якихось знайомих), по-друге, ти скоріш за все, можеш нахамити лише ближньому, знайомому, який від тебе відвернеться. Відвернувся один, відвернувся другий, почалися розмови, що ти всім псуєш середовище, втратив репутацію, й коли будеш шукати нову роботу, від тебе просто всі відвернуться. Тому, якщо ти навіть натягнуто приємний ("nice", це значно краще, ніж чесно ненавидіти увесь світ довкола себе так, що це видно по виразу обличчя, по інтонації. Тебе цінують рівно в тій мірі, в якій ти є корисним для інших. Якщо ти псуєш собою середовище, яким би ти не був, тебе краще позбутися й найти іншу людину.
4) Плюс, тут поважають приватну власність, приватний простор, і все приватне взагалі. Тут простіше захистити результат своєї праці. Навіть сусіди допоможуть, викличуть поліцію. Поліція тут працює добре. Суди працюють.
Але тим, хто звик "відбирати та розділювати", хто вважає, що все навколо награбовано в нього, а він повинен це повернути, відламавши, відкусивши, вкравши - нехай сидять вдома й краще в тюрмі ще в рідній країні. Бо тут навіть стіни бачать. Засвідчать, донесуть, покличуть поліцію в мить ока.
5) Інтегрувавшись в нове суспільство (а Ви ж їдете не для того, щоб тусоватися лише зі співвітчизниками в тісному світі ємігрантів), почавши працювати не за принципом "свій", а коли за професіональніми критеріями Вам буде все все одно, чи розмовляє Ваш роботодавець, клієнт, Вашою мовою, чи чеською, чи англійською, коло ваших знайомих - співвітчизників дуже сильно зміниться. Ви вже не закриєте очі, якщо хтось зірвав на Вас свій поганий настрій, якщо хтось повівся "по-свійськи", якщо хтось почав Вас "ставити на місце", чи якась інша гидота відбулася з Вами за вини співвітчизника (бо спочатку ви все одно будете з ними спілкуватися, а за рівнем культури це властиво саме ним, вихідцям з Неньки, ніж Західним народам). Й поступово з кола в 80% співвітчизників-друзів, їх стане 20%.
6) Й взагалі, якщо ви збираєтеся сюди з питанням "що мені за це буде?" - краще не їдьте. Бо Вам нічого за це не буде. Це не Вас будуть вітати, а Ви повинні довести свою придатність та користь місцевим жителям, щоб з Вами ще хотіли співпрацювати й давати роботу. Робота тут - привілей споконвіку, а не Ваше право на неї й чийсь обов'язок Вам її дати. У Вас диплом? Це нікого не цікавить. Вам дадуть іспит на підтвердження. Якщо у Вас достатня квалифікація - будь ласка, працюй квалификовано, якщо ні - Ваша корочка нікого не цікавить. Йди підметай вулиці. Погано будеш підметати, мовляв, це нижче рівня володаря корочки з інституту - втратиш й цю роботу. Бо тебе взяли мести вулицю, а не корочкою розмахувати. Життя для безробітного тут дуже дороге, тому все одно прийдеться повернутися.
Життя на Заході для когось, безумовно, ад. Але це меншість. Бо сам факт перетину кордону відфільтруовує людей. А для більшості адекватних - це, безумовно, РАЙ. Звісно, якщо поважаєш своє власне становище, покращуєш його через самовдосконалення, а не за рахунок інших, в кого чогось більше, ніж у тебе. менше
Stan IvasyukТи бач, цілу статтю написав.
Закордон. Ад чи рай? Замітки емігранта.
1) "Західний рай" - це для людей, хто до того прагне й хто знає, для чого він їде в інші землі.
2) "Західний рай" - це, безумовно, для здорово мислячих людей. Для тих, хто щось собою представляє, та знає, що свій потенціал може реалізувати на чужині.
3)... більшеТи бач, цілу статтю написав.
Закордон. Ад чи рай? Замітки емігранта.
1) "Західний рай" - це для людей, хто до того прагне й хто знає, для чого він їде в інші землі.
2) "Західний рай" - це, безумовно, для здорово мислячих людей. Для тих, хто щось собою представляє, та знає, що свій потенціал може реалізувати на чужині.
3) Це не про тих людей, що вважають, що щойно вони перетнуть кордон, та їм до рота почнуть запихувати задармо їдло, заливати пиво, а ти - жуй, пий. Тут тобі ніхто нічого не зобов'язаний. Але це про тих, хто знає, що якщо він вміє та любить працювати з розумом, він точно буде жити значно краще, бо тут якщо щось вмієш - то будь ласка, давай, давай, роботи купа, платимо, працюй, родимий.
Працювати з розумом - це не лише займатися інтелектуальною роботою, але з розумом підходити до своєї справи. Тут тобі ніхто не скаже, мовляв, ти що, тут самий розумний, вискочка, "рвач", йдеш по головах - наопак, розумна людина, знатна зробити в два-три рази скоріше роботу за своїх конкурентів по професії, пройти найкоротшим шляхом до досягнення працівної мети. Нікого тут не цікавить розумний вираз обличчя та статна постать. Лише результат роботи. Це й є релігія - достойно робити свою роботу та просити за неї достойну оплату. Знати своє поточне місце та прагнути до кращого.
Тут значно менше хамства навіть між співвітчизниками. Перш за все тому, що по-перше, репутація ціниться (чи, скоріше, початковий страх залишитися без підтримки хоча б якихось знайомих), по-друге, ти скоріш за все, можеш нахамити лише ближньому, знайомому, який від тебе відвернеться. Відвернувся один, відвернувся другий, почалися розмови, що ти всім псуєш середовище, втратив репутацію, й коли будеш шукати нову роботу, від тебе просто всі відвернуться. Тому, якщо ти навіть натягнуто приємний ("nice", це значно краще, ніж чесно ненавидіти увесь світ довкола себе так, що це видно по виразу обличчя, по інтонації. Тебе цінують рівно в тій мірі, в якій ти є корисним для інших. Якщо ти псуєш собою середовище, яким би ти не був, тебе краще позбутися й найти іншу людину.
4) Плюс, тут поважають приватну власність, приватний простор, і все приватне взагалі. Тут простіше захистити результат своєї праці. Навіть сусіди допоможуть, викличуть поліцію. Поліція тут працює добре. Суди працюють.
Але тим, хто звик "відбирати та розділювати", хто вважає, що все навколо награбовано в нього, а він повинен це повернути, відламавши, відкусивши, вкравши - нехай сидять вдома й краще в тюрмі ще в рідній країні. Бо тут навіть стіни бачать. Засвідчать, донесуть, покличуть поліцію в мить ока.
5) Інтегрувавшись в нове суспільство (а Ви ж їдете не для того, щоб тусоватися лише зі співвітчизниками в тісному світі ємігрантів), почавши працювати не за принципом "свій", а коли за професіональніми критеріями Вам буде все все одно, чи розмовляє Ваш роботодавець, клієнт, Вашою мовою, чи чеською, чи англійською, коло ваших знайомих - співвітчизників дуже сильно зміниться. Ви вже не закриєте очі, якщо хтось зірвав на Вас свій поганий настрій, якщо хтось повівся "по-свійськи", якщо хтось почав Вас "ставити на місце", чи якась інша гидота відбулася з Вами за вини співвітчизника (бо спочатку ви все одно будете з ними спілкуватися, а за рівнем культури це властиво саме ним, вихідцям з Неньки, ніж Західним народам). Й поступово з кола в 80% співвітчизників-друзів, їх стане 20%.
6) Й взагалі, якщо ви збираєтеся сюди з питанням "що мені за це буде?" - краще не їдьте. Бо Вам нічого за це не буде. Це не Вас будуть вітати, а Ви повинні довести свою придатність та користь місцевим жителям, щоб з Вами ще хотіли співпрацювати й давати роботу. Робота тут - привілей споконвіку, а не Ваше право на неї й чийсь обов'язок Вам її дати. У Вас диплом? Це нікого не цікавить. Вам дадуть іспит на підтвердження. Якщо у Вас достатня квалифікація - будь ласка, працюй квалификовано, якщо ні - Ваша корочка нікого не цікавить. Йди підметай вулиці. Погано будеш підметати, мовляв, це нижче рівня володаря корочки з інституту - втратиш й цю роботу. Бо тебе взяли мести вулицю, а не корочкою розмахувати. Життя для безробітного тут дуже дороге, тому все одно прийдеться повернутися.
Життя на Заході для когось, безумовно, ад. Але це меншість. Бо сам факт перетину кордону відфільтруовує людей. А для більшості адекватних - це, безумовно, РАЙ. Звісно, якщо поважаєш своє власне становище, покращуєш його через самовдосконалення, а не за рахунок інших, в кого чогось більше, ніж у тебе. менше
Володимир ТеленькоПривіт! Дуже добре, що написав. Ми давно просимо всіх писати таке, навіть спеціальну спільноту створили: "Я і Чехія". "Ви вже в Чехії? Розкажіть... більшеПривіт! Дуже добре, що написав. Ми давно просимо всіх писати таке, навіть спеціальну спільноту створили: "Я і Чехія". "Ви вже в Чехії? Розкажіть іншим про свій досвід переїзду і проживання тут. Дружніми порадами допоможіть їм освоїтись в новій для них країні. Переваги і недоліки життя в Чехії. " Нмд це воно. Напиши/пошир це туди будь ласка. Дякую!
Stan Ivasyuk and 2 others це подобається.-
Володимир Теленько
Привіт! Дуже добре, що написав. Ми давно просимо всіх писати таке, навіть спеціальну спільноту створили: "Я і Чехія". "Ви вже в Чехії? Розкажіть... більше
-
1 це подобається
-
-
4 березня 2018 р.
-
Роман Ковбасюк
Добре
-
6 березня 2018 р.
Ви це за враженнями з Чехії написали, чи це підсумки досвіду з різних країн?