Галина Андрейців 's Дописи

• 06 Лют 2017
  Подвійне громадянство в Україні: українські законодавчі плутани

    Питання подвійного громадянства час від часу стає топ-темою в Україні. А відповідно – актуальність цього питання не зникає. При цьому, спостерігаючи за активними дискусіями в інформаційному полі України щодо подвійного громадянства, складається враження, що українські політики, політтехнологи та журналісти з різних ЗМІ ніколи в житті не читали закон України з питань громадянства. Для початку варто зазначити, що законодавство України не містить заборони щодо подвійного громадянства чи можливості мати друге громадянство. Стаття 4 Конституції України проголошує: «В Україні існує єдине громадянство», а п.1 статті 2 закону «Про громадянство України» деталізує принцип єдиного громадянства, який закріплений у Конституції: Окремі адміністративно-територіальні одиниці України (області, Автономна республіка Крим) не можуть мати свого громадянства; Якщо громадянин України набув громадянство (підданство) іншої держави, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України; Якщо іноземець набув громадянство України, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України. З юридичної точки зору, якщо в Україні «існує єдине громадянство» та не визнається подвійне громадянство, це в жодному разі не може означати, що в Україні подвійне громадянство заборонено. Це означає тільки те, що у своїх відносинах з державою всі громадяни, які отримали друге громадянство, визнаються лише громадянами України. Крапка. Конституційне положення про принцип єдності громадянства покликане забезпечити єдиний правовий статус для всіх громадян України незалежно від того, де вони проживають і де перебувають у даний момент. Але й це не є забороною на подвійне громадянство в Україні. При цьому законодавство України передбачає можливість припинення або втрати українського громадянства. Рішення про припинення громадянства приймається указом президента України (ст. 22 закону) на основі рішення комісії з питань громадянства (ст.23), прийнятого за клопотанням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань громадянства (ст.24), або за поданням про втрату особами громадянства України МЗС, дипломатичними представництвами та консульськими установами (ст.25). Ст. 19 закону передбачає також випадки, коли таке позбавлення неможливе. А саме в разі: Одночасного набуття дитиною при народженні громадянства України та громадянства іншої держави; Набуття дитиною, яка є громадянином України, громадянства своїх усиновителів-іноземців; Автоматичного набуття іншого громадянства внаслідок одруження з іноземцем; Автоматичного набуття громадянином України, який досяг повноліття, іншого громадянства внаслідок застосування законодавства про громадянство іноземної держави. При цьому приклади застосування даної процедури невідомі. Фактично дана норма стала «мертвим» положенням закону та просто використовується як «страшилка» про заборону подвійного громадянства, ніяк юридично не підкріпленого, бо ця норма стосується припинення або втрати українського громадянства, але не заборони подвійного громадянства. Наведу один приклад, щоб проілюструвати цю смішну законодавчу плутанину: якщо неможливо позбавити українського громадянства людину, яка автоматично отримала інше громадянство внаслідок одруження з іноземцем, тоді як це вписується в хибний аргументарій «заборони подвійного громадянства»? З іншого боку, ст. 9 закону «Про громадянство України» передбачає серед умов для прийняття до громадянства України необхідність подання декларації про відсутність іноземного громадянства (для осіб без громадянства) або зобов’язання припинити іноземне громадянство (для іноземців). Що ж до прав громадян України, які мають інше громадянство, то, відповідно до ст. 20 закону, громадянин України, який сам не припинив своє українське громадянство або який не втратив українське громадянство через указ президента України про припинення громадянства України, користується всіма правами і несе всі обов’язки громадянина України. Виходячи з того, що ця українська законодавча плутанина та її суспільна інтерпретація потребує корегування, ми вирішили проаналізувати закордонний досвід щодо визнання або заборони подвійного громадянства. Що ж до конкретних деталей реалізації інституту подвійного громадянства на практиці, то його узаконення – загальна тенденція країн ЄС. Сьогодні країни Європи в питанні подвійного громадянства поділяються на чотири групи. Найчисленніша з них (18 країн) дозволяє подвійне громадянство всім, друга і третя групи (разом це 13 країн) дозволяють з певними обмеженнями. І тільки три країни ЄС забороняють подвійне громадянство в будь-яких його проявах – це Австрія, Литва і Естонія. Отже, законодавство ЄС не передбачає зобов’язання закріплення подвійного громадянства. Варто розглянути те, яким чином громадянство закріплене в законодавстві наших найближчих сусідів: Латвії, Польщі та Чехії. Поправки, які вступили в силу з 1 жовтня 2013 року у Латвії, передбачають можливість збереження латвійського громадянства для громадян, які отримали громадянство іншої країни-учасниці ЄС, Європейської асоціації вільної торгівлі або НАТО, а також Австралії, Бразилії, Нової Зеландії. Можливість мати подвійне громадянство набули і особи, які отримали громадянство іншої країни, з якою Латвія уклала договір про визнання подвійного громадянства. Громадянство Латвії зможуть зберегти і особи, що раніше отримали громадянство неназваних країн, за умови отримання дозволу латвійського Кабінету міністрів. З 15 серпня 2012 року Польща дозволила подвійне громадянство та спростила надання його іноземцям. Новий закон скасував правило, згідно з яким кожен, хто хотів отримати польське громадянство, повинен був відмовитися від свого попереднього. Також і Чехія з 1 січня 2014 року дозволила подвійне громадянство. Естонія як країна, що надто оберігає свою незалежність, забороняє подвійне громадянство. Проте воно існує. Громадяни, які отримали громадянство Естонії за народженням, не можуть бути його позбавлені (ч. 3 ст. 5 закону про громадянство). Це дозволяє їм, на законних підставах, мати подвійне громадянство, хоча фактично законом це заборонено. А з 1 січня набула чинності поправка до законодавства Естонії, яка дозволяє дітям негромадян з народження отримувати естонське громадянство. Діти зможуть мати подвійне громадянство до 21 року, після чого від одного на вибір потрібно відмовитися. Україна може реалізувати інститут подвійного громадянства, застосовуючи кілька методів, що лише збільшує шанси на успішні законодавчі зміни. Перший – це виключення із закону положень, що обмежують можливість наявності другого громадянства для іноземців, які б хотіли отримати українське громадянство. Другий – це застосування селективного підходу, як це зробила Латвія. Зокрема, формально дозволити подвійне громадянство для осіб, які: Набули громадянство держави-члена Європейського Союзу або Європейської асоціації вільної торгівлі; Набули громадянство країни-члена Організації Північноатлантичного договору; Набули громадянство країни, з якою Україна уклала угоду про визнання подвійного громадянства; Набули громадянство країн, які не описані у п. 1, 2 і 3, але отримали дозвіл зберегти громадянство України за рішенням Кабінету міністрів України, прийнятого відповідно до національних інтересів. Або ж ввести окрему статтю про подвійне громадянство. Варто зазначити, що досі ключовим аргументом проти подвійного громадянства було побоювання поширення територією України осіб із другим російським громадянством. Варто визнати: така загроза дійсно існує. Навіть незважаючи на те, що подвійне громадянство формально заборонене в РФ. Однак із цією загрозою зіткнулася не лише Україна. Зокрема, інші східноєвропейські країни також мали враховувати цю загрозу у своїй політиці щодо подвійного громадянства. При цьому вони знайшли «протиотруту» – адже викладені вище обмеження роблять неможливим спільне з російським громадянство. Розібравшись у законодавчих ініціативах, необхідною є публічна дискусія щодо можливостей подвійного громадянства, а також залучення провідних експертів та науковців для опрацювання всіх переваг та недоліків запровадження цього інституту в Україні. При цьому думка пересічних громадян України стосовно питання подвійного громадянства не має чіткої, єдиної лінії. Одні цілком підтримують «додаткове» громадянство, вбачаючи його чисельні переваги, інші таку можливість категорично відкидають. До прихильників подвійного громадянства належить переважно українська молодь, люди ж середнього та похилого віку з осторогою дивляться на дану перспективу. Хотілося б нагадати досвід ще однієї близької нам країни, хоча й вона знаходиться поза межами Європи. Це Канада, яка дуже успішно використовує цей інструмент задля підсилення розвитку власного інтелектуального капіталу. Канада визнає подвійне громадянство та при наданні свого громадянства не вимагає від нових громадян відмови від інших громадянств. Наприклад, громадяни України, які переїхали в Канаду на постійне місце проживання, після закінчення встановленого терміну та за певних умов можуть отримати канадське громадянство. При цьому їм не потрібно відмовлятися від українського громадянства. Те ж саме стосується громадян інших країн. Христя Фріланд, міністр міжнародної торгівлі Канади прямо заявила нещодавно: «Завдання Канади – стати кращою і найпростішою країною для переїзду, життя і роботи для найрозумніших людей з усього світу». В тому числі й для українців. Чи здатна Україна поставити собі таку амбітну мету та реалізувати її? Автор: Віолета Москалу, ініціатор та співзасновник мережі Global Ukraine

  2718 Опубліковано Галина Андрейців
• Подвійне громадянство в Україні: українські законодавчі плутани

    Питання подвійного громадянства час від часу стає топ-темою в Україні. А відповідно – актуальність цього питання не зникає. При цьому, спостерігаючи за активними дискусіями в інформаційному полі України щодо подвійного громадянства, складається враження, що українські політики, політтехнологи та журналісти з різних ЗМІ ніколи в житті не читали закон України з питань громадянства. Для початку варто зазначити, що законодавство України не містить заборони щодо подвійного громадянства чи можливості мати друге громадянство. Стаття 4 Конституції України проголошує: «В Україні існує єдине громадянство», а п.1 статті 2 закону «Про громадянство України» деталізує принцип єдиного громадянства, який закріплений у Конституції: Окремі адміністративно-територіальні одиниці України (області, Автономна республіка Крим) не можуть мати свого громадянства; Якщо громадянин України набув громадянство (підданство) іншої держави, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України; Якщо іноземець набув громадянство України, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України. З юридичної точки зору, якщо в Україні «існує єдине громадянство» та не визнається подвійне громадянство, це в жодному разі не може означати, що в Україні подвійне громадянство заборонено. Це означає тільки те, що у своїх відносинах з державою всі громадяни, які отримали друге громадянство, визнаються лише громадянами України. Крапка. Конституційне положення про принцип єдності громадянства покликане забезпечити єдиний правовий статус для всіх громадян України незалежно від того, де вони проживають і де перебувають у даний момент. Але й це не є забороною на подвійне громадянство в Україні. При цьому законодавство України передбачає можливість припинення або втрати українського громадянства. Рішення про припинення громадянства приймається указом президента України (ст. 22 закону) на основі рішення комісії з питань громадянства (ст.23), прийнятого за клопотанням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань громадянства (ст.24), або за поданням про втрату особами громадянства України МЗС, дипломатичними представництвами та консульськими установами (ст.25). Ст. 19 закону передбачає також випадки, коли таке позбавлення неможливе. А саме в разі: Одночасного набуття дитиною при народженні громадянства України та громадянства іншої держави; Набуття дитиною, яка є громадянином України, громадянства своїх усиновителів-іноземців; Автоматичного набуття іншого громадянства внаслідок одруження з іноземцем; Автоматичного набуття громадянином України, який досяг повноліття, іншого громадянства внаслідок застосування законодавства про громадянство іноземної держави. При цьому приклади застосування даної процедури невідомі. Фактично дана норма стала «мертвим» положенням закону та просто використовується як «страшилка» про заборону подвійного громадянства, ніяк юридично не підкріпленого, бо ця норма стосується припинення або втрати українського громадянства, але не заборони подвійного громадянства. Наведу один приклад, щоб проілюструвати цю смішну законодавчу плутанину: якщо неможливо позбавити українського громадянства людину, яка автоматично отримала інше громадянство внаслідок одруження з іноземцем, тоді як це вписується в хибний аргументарій «заборони подвійного громадянства»? З іншого боку, ст. 9 закону «Про громадянство України» передбачає серед умов для прийняття до громадянства України необхідність подання декларації про відсутність іноземного громадянства (для осіб без громадянства) або зобов’язання припинити іноземне громадянство (для іноземців). Що ж до прав громадян України, які мають інше громадянство, то, відповідно до ст. 20 закону, громадянин України, який сам не припинив своє українське громадянство або який не втратив українське громадянство через указ президента України про припинення громадянства України, користується всіма правами і несе всі обов’язки громадянина України. Виходячи з того, що ця українська законодавча плутанина та її суспільна інтерпретація потребує корегування, ми вирішили проаналізувати закордонний досвід щодо визнання або заборони подвійного громадянства. Що ж до конкретних деталей реалізації інституту подвійного громадянства на практиці, то його узаконення – загальна тенденція країн ЄС. Сьогодні країни Європи в питанні подвійного громадянства поділяються на чотири групи. Найчисленніша з них (18 країн) дозволяє подвійне громадянство всім, друга і третя групи (разом це 13 країн) дозволяють з певними обмеженнями. І тільки три країни ЄС забороняють подвійне громадянство в будь-яких його проявах – це Австрія, Литва і Естонія. Отже, законодавство ЄС не передбачає зобов’язання закріплення подвійного громадянства. Варто розглянути те, яким чином громадянство закріплене в законодавстві наших найближчих сусідів: Латвії, Польщі та Чехії. Поправки, які вступили в силу з 1 жовтня 2013 року у Латвії, передбачають можливість збереження латвійського громадянства для громадян, які отримали громадянство іншої країни-учасниці ЄС, Європейської асоціації вільної торгівлі або НАТО, а також Австралії, Бразилії, Нової Зеландії. Можливість мати подвійне громадянство набули і особи, які отримали громадянство іншої країни, з якою Латвія уклала договір про визнання подвійного громадянства. Громадянство Латвії зможуть зберегти і особи, що раніше отримали громадянство неназваних країн, за умови отримання дозволу латвійського Кабінету міністрів. З 15 серпня 2012 року Польща дозволила подвійне громадянство та спростила надання його іноземцям. Новий закон скасував правило, згідно з яким кожен, хто хотів отримати польське громадянство, повинен був відмовитися від свого попереднього. Також і Чехія з 1 січня 2014 року дозволила подвійне громадянство. Естонія як країна, що надто оберігає свою незалежність, забороняє подвійне громадянство. Проте воно існує. Громадяни, які отримали громадянство Естонії за народженням, не можуть бути його позбавлені (ч. 3 ст. 5 закону про громадянство). Це дозволяє їм, на законних підставах, мати подвійне громадянство, хоча фактично законом це заборонено. А з 1 січня набула чинності поправка до законодавства Естонії, яка дозволяє дітям негромадян з народження отримувати естонське громадянство. Діти зможуть мати подвійне громадянство до 21 року, після чого від одного на вибір потрібно відмовитися. Україна може реалізувати інститут подвійного громадянства, застосовуючи кілька методів, що лише збільшує шанси на успішні законодавчі зміни. Перший – це виключення із закону положень, що обмежують можливість наявності другого громадянства для іноземців, які б хотіли отримати українське громадянство. Другий – це застосування селективного підходу, як це зробила Латвія. Зокрема, формально дозволити подвійне громадянство для осіб, які: Набули громадянство держави-члена Європейського Союзу або Європейської асоціації вільної торгівлі; Набули громадянство країни-члена Організації Північноатлантичного договору; Набули громадянство країни, з якою Україна уклала угоду про визнання подвійного громадянства; Набули громадянство країн, які не описані у п. 1, 2 і 3, але отримали дозвіл зберегти громадянство України за рішенням Кабінету міністрів України, прийнятого відповідно до національних інтересів. Або ж ввести окрему статтю про подвійне громадянство. Варто зазначити, що досі ключовим аргументом проти подвійного громадянства було побоювання поширення територією України осіб із другим російським громадянством. Варто визнати: така загроза дійсно існує. Навіть незважаючи на те, що подвійне громадянство формально заборонене в РФ. Однак із цією загрозою зіткнулася не лише Україна. Зокрема, інші східноєвропейські країни також мали враховувати цю загрозу у своїй політиці щодо подвійного громадянства. При цьому вони знайшли «протиотруту» – адже викладені вище обмеження роблять неможливим спільне з російським громадянство. Розібравшись у законодавчих ініціативах, необхідною є публічна дискусія щодо можливостей подвійного громадянства, а також залучення провідних експертів та науковців для опрацювання всіх переваг та недоліків запровадження цього інституту в Україні. При цьому думка пересічних громадян України стосовно питання подвійного громадянства не має чіткої, єдиної лінії. Одні цілком підтримують «додаткове» громадянство, вбачаючи його чисельні переваги, інші таку можливість категорично відкидають. До прихильників подвійного громадянства належить переважно українська молодь, люди ж середнього та похилого віку з осторогою дивляться на дану перспективу. Хотілося б нагадати досвід ще однієї близької нам країни, хоча й вона знаходиться поза межами Європи. Це Канада, яка дуже успішно використовує цей інструмент задля підсилення розвитку власного інтелектуального капіталу. Канада визнає подвійне громадянство та при наданні свого громадянства не вимагає від нових громадян відмови від інших громадянств. Наприклад, громадяни України, які переїхали в Канаду на постійне місце проживання, після закінчення встановленого терміну та за певних умов можуть отримати канадське громадянство. При цьому їм не потрібно відмовлятися від українського громадянства. Те ж саме стосується громадян інших країн. Христя Фріланд, міністр міжнародної торгівлі Канади прямо заявила нещодавно: «Завдання Канади – стати кращою і найпростішою країною для переїзду, життя і роботи для найрозумніших людей з усього світу». В тому числі й для українців. Чи здатна Україна поставити собі таку амбітну мету та реалізувати її? Автор: Віолета Москалу, ініціатор та співзасновник мережі Global Ukraine

  Лют 06, 2017 2718
• 29 Січ 2017
  Постійне проживання в ЧР – Загальна інформація

  Іноземець, який постійно проживає у Чехії, у більшості областей життя має такий самий статус, як і громадяни ЧР. На постійне проживання маєте право подати заяву з проханням після 5 років безперервного тимчасового перебування на території Чеської Республіки( на підставі візи на перебування строком понад 90 днів або дозволу на довгострокове проживання.) У випадках, передбачених «Законом про іноземців» прохання можна подавати без умови завершення 5 річного безперервного довготривалого перебування на території Чеської Республіки (наприклад, з гуманітарних міркувань, з причин, вартих особливої уваги, в деяких випадках, припинення процедури міжнародного захисту і т.д.) . Заяву можна подати до Департаменту у справах біженців та міграційної політики Міністерства внутрішніх справ, у деяких випадках, в посольство Чеської Республіки. Строк для прийняття рішення становить 60 днів з дня подачі, у разі подання в Чеській Республіці. У тому випадку, якщо прохання подано до посольства Чеської Республіки, термін складає 180 днів. Дозвіл на постійне проживання Без умови вищевказаного безперервного перебування можуть подати заяву на постійне проживання наприклад, іноземці з підтвердженням про чеське походження та їх найближчі родичі (чоловік/дружина та неповнолітні діти) або неповнолітні або повнолітні незабезпечені діти іноземців, які вже мають на території ЧР дозвіл на постійне проживання, та якщо причиною подання заяви є спільне проживання тих іноземців. Детальніше:   Дозвіл на постійне проживання на підставі родинних відносин з громадянином ЄС або громадянином ЧР Іноземець – громадянин ЄС або третьої держави, який є членом сім’ї громадянина ЄС або громадянина ЧР:     а) чоловік,     b)  один з батьків, якщо мова йде про громадянина ЄС у віці до 21 років, якого він утримує   і з яким живе в спільному домогосподарстві,     c) дитина до 21 років або така дитина дружини (чоловіка) громадянина ЄС,     d)  незабезпечений прямий родич по висхідній або низхідній лінії або такий родич дружини (чоловіка) громадянина ЄС може звернутись до Міністерства Внутрішніх Справ із заявою-проханням про дозвіл на постійне проживання на підставі родинних відносин з громадянином ЄС.Надання дозволу членові сім’ї громадянина ЄС або громадянина ЧР звільняється від адміністративного збору. Реквізити заяви про надання дозволу на постійне проживання у громадянина ЄС або членів його сім’ї встановлені в § 87 «Закону про іноземців»: -          паспорт, -           2 фотографії, -          довідку про забезпечення житлом і у випадку заяви згідно з § 87е абз. 1 або § 87д абз. 1 «Закону про іноземців» довідку, що підтверджує задоволення умови цих положень.   Постійне проживання іноземця, який не є  громадянином ЄС або членом його сім’ї, без умови попереднього безперервного перебування на території ЧР (§ 66 «Закону про іноземців») За певних умов іноземець може попрохати дозволу на постійне проживання навіть якщо він до цього не перебував на території ЧР. У цих випадках, за винятком заяв згідно з § 66 абз. 1 пункт в) «Закону про іноземців» не існує на надання дозволу на постійне проживання юридичне право. Заяву про надання постійного проживання в цих випадках подаються в дипломатичних представництвах ЧР за кордоном.   Постійне проживання іноземця, який не являється громадянином ЄС або членом його сім’ї, обумовлене попереднім безперервним перебуванням на території ЧР (§ 68 «Закону про іноземців») Після 5 років безперервного перебування у ЧР на підставі візи на перебування строком понад 90 днів або дозволу на довгострокове проживання кожен іноземець має право попрохати дозволу на постійне проживання. Подробиці стосовно зарахування строку перебування іноземця за межами країни розглядаються в § 68 абз. 2 і абз. 3 «Закону про іноземців»; якщо метою перебування було навчання, зараховується половина строку перебування. Документи, які необхідно прикласти до заяви про дозвіл на постійне місце проживання:   -          дійсний закордонний паспорт, -          2 фотографії , -          документ, що підтверджує мету перебування на території ЧР.  Наприклад свідоцтво про народження, свідоцтво про укладення шлюбу або інший документ, який підтверджує родинні зв’язки, документ, який підтверджує, що іноземець раніше був громадянином Чеської Республіки; це не стосується випадків, коли мова йде про іноземця, який просить надати дозвіл на постійне проживання згідно з § 68 «Закону про іноземців», -          документ, що засвідчує засоби на постійне проживання на території республіки, -          документ про забезпечення житла на території республіки, -          документ, аналогічний виписці з Реєстру судимостей (довідка про несудимість) як основу для розгляду кримінального стану, виданого державою, громадянином якої являється іноземець, а також держави, в якій іноземець перебував останніх 3 роки безперервно на протязі більш як 6 місяців, або декларацію у випадку, якщо ця держава не видає такий документ; § 70 абз. 2 пункт e) «Закону про іноземців» регулює виключення з цього обов’язку (цей обов’язок не розповсюджується головним чином на іноземців віком до 15 років; іноземець, що подає заяву на дозвіл на постійне проживання згідно з § 68 зобов’язаний пред’явити цей документ, якщо від нього це вимагають), -          згоду батьків або іншого законного представника або опікуна, що вони погоджуються, щоб дитина постійно проживала на території республіки, якщо мова не йде про спільне проживання сім’ї, з законним представником або опікуном; це не стосується випадків, коли іноземець докаже, що не може пред’явити цей документ з причин, які не залежать від його волі, -          документ, що підтверджує необхідні знання чеської мови.   Документ,що підтверджує знання з чеської мови. Йдеться про документ, що підтверджує необхідні знання чеської мови в обсязі, встановленому відповідним наказом уряду ЧР (зокрема, указом № 348/2008 Сб., про навчання та перевірку знань чеської мови з метою отримання дозволу на постійне проживання на території Чеської республіки). Цей документ  вимагається тільки у тих випадках, коли іноземець просить про дозвіл на постійне проживання на основі безперервного п'ятирічного перебування в ЧР, і у той же час не є громадянином ЄС, Норвегії, Ліхтенштейну, Швейцарії або їх членом  сім'ї. Такий документ повинна видати школа, яка зареєстрована в реєстрі шкіл, що мають повноваження проводити екзамени зі знання чеської мови, вказані в Постанові Міністерства освіти, молоді і фізичної культури № 348/2008 Зб. зак., «Про навчання і екзамени з чеської мови з метою отримання дозволу на постійне проживання на території Чеської Республіки». Об’єм екзамену встановлений у вказаній постанові. Мова йде про обов’язок доказати знання чеської мови на рівні A1 згідно з Спільними європейськими еталонними рамками для мов. Взірець документу, що підтверджує потрібні знання чеської мови а також список шкіл, які мають повноваження проводити екзамени з чеської мови є в додатку вказаної постанови Документ, що підтверджує необхідні знання чеської мови, надалі не вимагається від іноземця, який:  не досягає віку 15 років,  доводить, що протягом 20 років, що передують подачі заяви на дозвіл на постійне проживання, іноземець був не менше 1 навчального року безперервно учнем початкової або середньої школи або, принаймні, 1 академічний рік навчався у ВУЗі  чеською мовою викладання або навчальна програма, яка спрямована на чеську мову у ВУЗі. доведе, що здав інший загальновизнаний іспит з чеської мови, який  був призначений щодо закону та був встановлений згідно правового регулювання як повноцінний іспит з мови  просить про дозвіл щодо постійного проживання згідно § 66 або 67 або у разі припинення права постійного проживання відповідно до § 87, абз. 7 а) пункту 4, закону про перебування іноземців, в чинній редакції, доведе, що він має фізичну або психічну інвалідність, яка впливає на його здатність спілкування, або досяг віку 60 років.  Іноземець, який безпосередньо хоче подати заяву на отримання дозволу на постійне проживання на території Чеської Республіки, до якої необхідно прикласти документ, що підтверджує потрібні знання чеської мови, може записатися на здачу екзамену в одну зі шкіл, вказаних в списку, що є додатком вище вказаної постанови. Перша спроба здати екзамен оплачується державою на основі довідки, що буде оформлена на крайових робочих місцях OAMP МВС перед здачею екзамену. Довідка видається іноземцеві тільки один раз. Актуальна інформація щодо іспиту з чеської мови для отримання дозволу на постійне проживання в Чеській Республіці, зокрема про терміни, місця складання іспиту та матеріали для підготовки знаходиться тут.   Рішення за заявами-проханнями про дозвіл на довгострокове та постійне проживання приймає на I рівні Міністерство внутрішніх справ, відділ по наданню притулку та міграційної політики (§ 165 пункт. в) «Закону про іноземців»). Заяву можна подати у відповідне крайове робоче місце OAMP МВС залежно від місця проживання іноземця . Рішення можна оскаржити, тобто подати проти нього апеляцію, у 15-денний строк. Якщо рішення за апеляцією також негативне, у строк 2 місяців після його отримання можна подати позов у Міський суд, м. Прага. При поданні заяви-прохання про дозвіл на довгострокове або постійне проживання:  –  жодний документ крім закордонного паспорта, документів метрики та фотокартки, не повинен бути виданий раніше як за 180 днів, –  у разі обґрунтованої підозри у вас можуть вимагати надання медичної довідки, що ви не страждаєте ніякою серйозною хворобою, –  усі іншомовні документи повинні бути офіційно перекладені на чеську мову, якщо орган управління не повідомить іноземцю, що такий переклад не вимагається.  Джерела інформації:  Ministerstvo vnitra České republiky http://www.imigracniportal.cz/ Чеське міністерство закордонних справ    

  3239 Опубліковано Галина Андрейців
• Постійне проживання в ЧР – Загальна інформація

  Іноземець, який постійно проживає у Чехії, у більшості областей життя має такий самий статус, як і громадяни ЧР. На постійне проживання маєте право подати заяву з проханням після 5 років безперервного тимчасового перебування на території Чеської Республіки( на підставі візи на перебування строком понад 90 днів або дозволу на довгострокове проживання.) У випадках, передбачених «Законом про іноземців» прохання можна подавати без умови завершення 5 річного безперервного довготривалого перебування на території Чеської Республіки (наприклад, з гуманітарних міркувань, з причин, вартих особливої уваги, в деяких випадках, припинення процедури міжнародного захисту і т.д.) . Заяву можна подати до Департаменту у справах біженців та міграційної політики Міністерства внутрішніх справ, у деяких випадках, в посольство Чеської Республіки. Строк для прийняття рішення становить 60 днів з дня подачі, у разі подання в Чеській Республіці. У тому випадку, якщо прохання подано до посольства Чеської Республіки, термін складає 180 днів. Дозвіл на постійне проживання Без умови вищевказаного безперервного перебування можуть подати заяву на постійне проживання наприклад, іноземці з підтвердженням про чеське походження та їх найближчі родичі (чоловік/дружина та неповнолітні діти) або неповнолітні або повнолітні незабезпечені діти іноземців, які вже мають на території ЧР дозвіл на постійне проживання, та якщо причиною подання заяви є спільне проживання тих іноземців. Детальніше:   Дозвіл на постійне проживання на підставі родинних відносин з громадянином ЄС або громадянином ЧР Іноземець – громадянин ЄС або третьої держави, який є членом сім’ї громадянина ЄС або громадянина ЧР:     а) чоловік,     b)  один з батьків, якщо мова йде про громадянина ЄС у віці до 21 років, якого він утримує   і з яким живе в спільному домогосподарстві,     c) дитина до 21 років або така дитина дружини (чоловіка) громадянина ЄС,     d)  незабезпечений прямий родич по висхідній або низхідній лінії або такий родич дружини (чоловіка) громадянина ЄС може звернутись до Міністерства Внутрішніх Справ із заявою-проханням про дозвіл на постійне проживання на підставі родинних відносин з громадянином ЄС.Надання дозволу членові сім’ї громадянина ЄС або громадянина ЧР звільняється від адміністративного збору. Реквізити заяви про надання дозволу на постійне проживання у громадянина ЄС або членів його сім’ї встановлені в § 87 «Закону про іноземців»: -          паспорт, -           2 фотографії, -          довідку про забезпечення житлом і у випадку заяви згідно з § 87е абз. 1 або § 87д абз. 1 «Закону про іноземців» довідку, що підтверджує задоволення умови цих положень.   Постійне проживання іноземця, який не є  громадянином ЄС або членом його сім’ї, без умови попереднього безперервного перебування на території ЧР (§ 66 «Закону про іноземців») За певних умов іноземець може попрохати дозволу на постійне проживання навіть якщо він до цього не перебував на території ЧР. У цих випадках, за винятком заяв згідно з § 66 абз. 1 пункт в) «Закону про іноземців» не існує на надання дозволу на постійне проживання юридичне право. Заяву про надання постійного проживання в цих випадках подаються в дипломатичних представництвах ЧР за кордоном.   Постійне проживання іноземця, який не являється громадянином ЄС або членом його сім’ї, обумовлене попереднім безперервним перебуванням на території ЧР (§ 68 «Закону про іноземців») Після 5 років безперервного перебування у ЧР на підставі візи на перебування строком понад 90 днів або дозволу на довгострокове проживання кожен іноземець має право попрохати дозволу на постійне проживання. Подробиці стосовно зарахування строку перебування іноземця за межами країни розглядаються в § 68 абз. 2 і абз. 3 «Закону про іноземців»; якщо метою перебування було навчання, зараховується половина строку перебування. Документи, які необхідно прикласти до заяви про дозвіл на постійне місце проживання:   -          дійсний закордонний паспорт, -          2 фотографії , -          документ, що підтверджує мету перебування на території ЧР.  Наприклад свідоцтво про народження, свідоцтво про укладення шлюбу або інший документ, який підтверджує родинні зв’язки, документ, який підтверджує, що іноземець раніше був громадянином Чеської Республіки; це не стосується випадків, коли мова йде про іноземця, який просить надати дозвіл на постійне проживання згідно з § 68 «Закону про іноземців», -          документ, що засвідчує засоби на постійне проживання на території республіки, -          документ про забезпечення житла на території республіки, -          документ, аналогічний виписці з Реєстру судимостей (довідка про несудимість) як основу для розгляду кримінального стану, виданого державою, громадянином якої являється іноземець, а також держави, в якій іноземець перебував останніх 3 роки безперервно на протязі більш як 6 місяців, або декларацію у випадку, якщо ця держава не видає такий документ; § 70 абз. 2 пункт e) «Закону про іноземців» регулює виключення з цього обов’язку (цей обов’язок не розповсюджується головним чином на іноземців віком до 15 років; іноземець, що подає заяву на дозвіл на постійне проживання згідно з § 68 зобов’язаний пред’явити цей документ, якщо від нього це вимагають), -          згоду батьків або іншого законного представника або опікуна, що вони погоджуються, щоб дитина постійно проживала на території республіки, якщо мова не йде про спільне проживання сім’ї, з законним представником або опікуном; це не стосується випадків, коли іноземець докаже, що не може пред’явити цей документ з причин, які не залежать від його волі, -          документ, що підтверджує необхідні знання чеської мови.   Документ,що підтверджує знання з чеської мови. Йдеться про документ, що підтверджує необхідні знання чеської мови в обсязі, встановленому відповідним наказом уряду ЧР (зокрема, указом № 348/2008 Сб., про навчання та перевірку знань чеської мови з метою отримання дозволу на постійне проживання на території Чеської республіки). Цей документ  вимагається тільки у тих випадках, коли іноземець просить про дозвіл на постійне проживання на основі безперервного п'ятирічного перебування в ЧР, і у той же час не є громадянином ЄС, Норвегії, Ліхтенштейну, Швейцарії або їх членом  сім'ї. Такий документ повинна видати школа, яка зареєстрована в реєстрі шкіл, що мають повноваження проводити екзамени зі знання чеської мови, вказані в Постанові Міністерства освіти, молоді і фізичної культури № 348/2008 Зб. зак., «Про навчання і екзамени з чеської мови з метою отримання дозволу на постійне проживання на території Чеської Республіки». Об’єм екзамену встановлений у вказаній постанові. Мова йде про обов’язок доказати знання чеської мови на рівні A1 згідно з Спільними європейськими еталонними рамками для мов. Взірець документу, що підтверджує потрібні знання чеської мови а також список шкіл, які мають повноваження проводити екзамени з чеської мови є в додатку вказаної постанови Документ, що підтверджує необхідні знання чеської мови, надалі не вимагається від іноземця, який:  не досягає віку 15 років,  доводить, що протягом 20 років, що передують подачі заяви на дозвіл на постійне проживання, іноземець був не менше 1 навчального року безперервно учнем початкової або середньої школи або, принаймні, 1 академічний рік навчався у ВУЗі  чеською мовою викладання або навчальна програма, яка спрямована на чеську мову у ВУЗі. доведе, що здав інший загальновизнаний іспит з чеської мови, який  був призначений щодо закону та був встановлений згідно правового регулювання як повноцінний іспит з мови  просить про дозвіл щодо постійного проживання згідно § 66 або 67 або у разі припинення права постійного проживання відповідно до § 87, абз. 7 а) пункту 4, закону про перебування іноземців, в чинній редакції, доведе, що він має фізичну або психічну інвалідність, яка впливає на його здатність спілкування, або досяг віку 60 років.  Іноземець, який безпосередньо хоче подати заяву на отримання дозволу на постійне проживання на території Чеської Республіки, до якої необхідно прикласти документ, що підтверджує потрібні знання чеської мови, може записатися на здачу екзамену в одну зі шкіл, вказаних в списку, що є додатком вище вказаної постанови. Перша спроба здати екзамен оплачується державою на основі довідки, що буде оформлена на крайових робочих місцях OAMP МВС перед здачею екзамену. Довідка видається іноземцеві тільки один раз. Актуальна інформація щодо іспиту з чеської мови для отримання дозволу на постійне проживання в Чеській Республіці, зокрема про терміни, місця складання іспиту та матеріали для підготовки знаходиться тут.   Рішення за заявами-проханнями про дозвіл на довгострокове та постійне проживання приймає на I рівні Міністерство внутрішніх справ, відділ по наданню притулку та міграційної політики (§ 165 пункт. в) «Закону про іноземців»). Заяву можна подати у відповідне крайове робоче місце OAMP МВС залежно від місця проживання іноземця . Рішення можна оскаржити, тобто подати проти нього апеляцію, у 15-денний строк. Якщо рішення за апеляцією також негативне, у строк 2 місяців після його отримання можна подати позов у Міський суд, м. Прага. При поданні заяви-прохання про дозвіл на довгострокове або постійне проживання:  –  жодний документ крім закордонного паспорта, документів метрики та фотокартки, не повинен бути виданий раніше як за 180 днів, –  у разі обґрунтованої підозри у вас можуть вимагати надання медичної довідки, що ви не страждаєте ніякою серйозною хворобою, –  усі іншомовні документи повинні бути офіційно перекладені на чеську мову, якщо орган управління не повідомить іноземцю, що такий переклад не вимагається.  Джерела інформації:  Ministerstvo vnitra České republiky http://www.imigracniportal.cz/ Чеське міністерство закордонних справ    

  Січ 29, 2017 3239
• 29 Січ 2017
  Довгострокове проживання – Загальна інформація

  У Чеській Республіці, згідно з чинним законом (№2/1969 Зб.Зак.), центральним державним органом з питань видання дозволів на проживання іноземців є Міністерство внутрішніх справ ЧР.  Розгляд заяв на надання дозволів на довгострокове проживання на території ЧР регулюється законом про проживання іноземців (№326/1999 Зб.Зак.). Цей закон постановляє, що вирішення справ щодо віз та проживання розподіляється між органами Міністерства внутрішніх справ ЧР та Міністерства закордонних справ ЧР. Повний текст закону можна знайти на  веб-сторінці МВС ЧР. Прийняття рішень за заявами щодо надання довгострокових віз (на проживання понад 90 днів) та щодо дозволів на довгострокове і постійне проживання знаходиться в компетенції Відділу міграційної політики та притулку Міністерства внутрішніх справ ЧР. Дозвіл на довгострокове проживання (§ 42 «Закону про іноземців») як правило, має право попрохати іноземець, якщо він: -          перебуває на території ЧР на підставі візи на перебування понад 90 днів, -           бажає тимчасово перебувати у країні понад 6 місяців, -           зберігається первісна мета перебування.   Документи, які потрібно прикласти до заяви про надання дозволу на довгострокове перебування Разом із  заявою з проханням про надання довгострокового проживання в ЧР потрібно докладати такі документи: -          дійсний закордонний паспорт -          документ, що підтверджує мету перебування на території Чехії -          документи, що підтверджують фінансове забезпечення іноземця -          документ, що підтверджує забезпечення іноземця житлом -          2 фотокартки На першу вимогу іноземець повинен надати також довідку про несудимість на території тієї країни, де він проживав постійно останні 3 роки, та медичну довідку, яка підтверджує, що він не хворий ніякими серйозними захворюваннями. Після отримання позитивного рішення щодо дозволу на довгострокове проживання, іноземець зобов’язаний надати поліс медичного страхування, який буде дійсний на весь термін перебування в Чехії. Вимоги щодо фінансових розмірів страхового поліса визначаються § 180j абз. 1 і 6 закону «Про іноземців».  Такожнеобхідно буде оплатити адміністративний збір. Якщо мова йде про «документ, що підтверджує мету перебування», закон «Про іноземців» встановлює на певну мету перебування також спосіб їх пред’явлення і інші потрібні документи (див. далі в розділі Довгострокове проживання). В інших випадках іноземець повинен таку мету підтвердити адміністративному органу. Дійсний дозвіл на довгострокове проживання, виданий в ЧР, дає право на проживання як у ЧР, так і перебування в інших країнах шенгенської зони. Максимальний період перебування в шенгенській зоні крім ЧР обмежений до 90 днів протягом кожного шестимісячного періоду. Ряд корисних порад та інформацію про умови проживання іноземців на території Чеської Республіки Ви знайдете на веб-сторінках МВС ЧР та на сторінках імміграційного порталу.

  2103 Опубліковано Галина Андрейців
• Довгострокове проживання – Загальна інформація

  У Чеській Республіці, згідно з чинним законом (№2/1969 Зб.Зак.), центральним державним органом з питань видання дозволів на проживання іноземців є Міністерство внутрішніх справ ЧР.  Розгляд заяв на надання дозволів на довгострокове проживання на території ЧР регулюється законом про проживання іноземців (№326/1999 Зб.Зак.). Цей закон постановляє, що вирішення справ щодо віз та проживання розподіляється між органами Міністерства внутрішніх справ ЧР та Міністерства закордонних справ ЧР. Повний текст закону можна знайти на  веб-сторінці МВС ЧР. Прийняття рішень за заявами щодо надання довгострокових віз (на проживання понад 90 днів) та щодо дозволів на довгострокове і постійне проживання знаходиться в компетенції Відділу міграційної політики та притулку Міністерства внутрішніх справ ЧР. Дозвіл на довгострокове проживання (§ 42 «Закону про іноземців») як правило, має право попрохати іноземець, якщо він: -          перебуває на території ЧР на підставі візи на перебування понад 90 днів, -           бажає тимчасово перебувати у країні понад 6 місяців, -           зберігається первісна мета перебування.   Документи, які потрібно прикласти до заяви про надання дозволу на довгострокове перебування Разом із  заявою з проханням про надання довгострокового проживання в ЧР потрібно докладати такі документи: -          дійсний закордонний паспорт -          документ, що підтверджує мету перебування на території Чехії -          документи, що підтверджують фінансове забезпечення іноземця -          документ, що підтверджує забезпечення іноземця житлом -          2 фотокартки На першу вимогу іноземець повинен надати також довідку про несудимість на території тієї країни, де він проживав постійно останні 3 роки, та медичну довідку, яка підтверджує, що він не хворий ніякими серйозними захворюваннями. Після отримання позитивного рішення щодо дозволу на довгострокове проживання, іноземець зобов’язаний надати поліс медичного страхування, який буде дійсний на весь термін перебування в Чехії. Вимоги щодо фінансових розмірів страхового поліса визначаються § 180j абз. 1 і 6 закону «Про іноземців».  Такожнеобхідно буде оплатити адміністративний збір. Якщо мова йде про «документ, що підтверджує мету перебування», закон «Про іноземців» встановлює на певну мету перебування також спосіб їх пред’явлення і інші потрібні документи (див. далі в розділі Довгострокове проживання). В інших випадках іноземець повинен таку мету підтвердити адміністративному органу. Дійсний дозвіл на довгострокове проживання, виданий в ЧР, дає право на проживання як у ЧР, так і перебування в інших країнах шенгенської зони. Максимальний період перебування в шенгенській зоні крім ЧР обмежений до 90 днів протягом кожного шестимісячного періоду. Ряд корисних порад та інформацію про умови проживання іноземців на території Чеської Республіки Ви знайдете на веб-сторінках МВС ЧР та на сторінках імміграційного порталу.

  Січ 29, 2017 2103
• 29 Січ 2017
  Довгострокова віза - Загальна інформація

  Довгострокову візу(віза на перебування строком понад 90 днів, тип візи D)  надає Міністерства Внутрішніх Справ ЧР на заяву іноземця, який хоче перебувати на території ЧР з конкретною метою, яка вимагає перебування на території більше як на протязі 3 місяців. Цією метою може бути, напр. працевлаштування, підприємницька діяльність, навчання, дослідження тощо.  У Чеській Республіці згідно з чинним законодавством (№. 2/1969 Зб.), Центральним відповідним органом щодо проживання іноземців є Міністерство внутрішніх справ. Багато корисних порад та інформацію про умови перебування іноземців в Чехії, можна знайти на веб-сайті Міністерства внутрішніх справ та міграційного порталу. Прийняття рішення щодо надання довгострокової візи регулюється Законом про перебування іноземців (Закон № 326/1999 Зб.). Цей закон передбачає, що регулювання процесом оформлення віз та дозволу на проживання розділене між Міністерством внутрішніх справ і Міністерством закордонних справ. Повний текст закону можна знайти на веб-сайті Міністерства внутрішніх справ http://www.mvcr.cz Ухвалення рішення щодо заяв на довгострокові візи (для перебування понад 90 днів) і дозволу на довгострокове та постійне місце проживання знаходиться в компетенції Департаменту з питань притулку та міграційної політики Міністерства внутрішніх справ ЧР. Іноземець подає заяву встановленої форми, як правило, в представництві ЧР ; громадяни країн, вказаних в розпорядженні Міністерства Внутрішніх Справ, виданому на основі положення § 182 абз.1 пункт f закону «Про іноземців», можуть подати заяву також в іншому представництві, ніж в державі, громадянином якої являється іноземець, або яка йому видала паспорт, або в державі, в якій він має дозвіл на довгострокове чи постійне проживання.1 Розпорядження № 429/2010 Зб. зак. ЧР містить вищевказаний список країн, і його можна знайти, наприклад, на http://www.mvcr.cz (Законодавство - Збірка законів). Строк розгляду заяви – 90 днів з моменту подачі заяви, в особливо складних випадках – 120 днів з моменту подачі заяви (§ 170 абз. 6 закону «Про іноземців»). Строк розгляду заяви про надання довгострокової візи з метою навчання, педагогічної діяльності або досліджень складає 60 днів з моменту подачі заяви. 30 днів розглядається прохання про надання візи терпимості. Іноземець, який отримав довгострокову візу, у відповідності з Постановою Європарламенту і Ради ЄС № 265/2010 має право на підставі цього дозволу вільно пересуватися по території країн Шенгенської угоди протягом 3 місяців в рамках одного півріччя, з якої дати воно не починалося. Документи для отримання довгострокової візи в Чеську Республіку: З заявою з проханням про надання довгострокової візи в ЧР потрібно докладати такі документи, як: діючий закордонний паспорт; документ, який підтверджує мету перебування на території Чехії; -           якщо метою перебування є працевлаштування – іноземець пред’явить дозвіл на працевлаштування або в заяві вкаже вхідний номер заяви про видання дозволу на працевлаштування, і в якому центрі зайнятості він подав заяву на видачу такого дозволу – не вимагається тільки у випадках, в яких згідно з законом «Про зайнятість» дозвіл на працевлаштування не являється умовою для працевлаштування (§ 98 закону № 435/2004 Зб. зак.), -           якщо метою перебування є підприємницька діяльність – іноземець пред’явить документ про запис у відповідний реєстр, список чи облік – тобто документ про запис до Підприємницького реєстру, Торгового реєстру або відповідного реєстру, списку або обліку осіб, які займаються підприємницькою діяльністю згідно з іншими правовими нормами ; документи, що підтверджують фінансове забезпечення іноземця(§ 13 закону «Про іноземців») на весь термін його перебування в країні; розрахунок необхідної суми, яка вказується в підтвердженні, проводиться у відповідності з величиною прожиткового мінімуму  встановленого законом № 110/2006 Зб. зак.; документ, що підтверджує забезпечення іноземця житлом(§ 31 закону «Про іноземців»). Документ, з якого очевидно право власності на будинок або квартиру, або засвідчене нотаріально згода власника житла про проживання в ньому іноземця; 2 фотографії встановленого зразка. На першу вимогу іноземець повинен надати також довідку про несудимість на території тієї країни, де він проживав постійно останні 3 роки, та медичну довідку, яка підтверджує, що він не хворий ніякими серйозними захворюваннями. Після отримання позитивного рішення щодо видачі довгострокової візи іноземець зобов’язаний надати поліс медичного страхування, який буде дійсний на весь термін перебування в ЧР. Вимоги щодо фінансових розмірів страхового поліса визначаються § 180j абз. 1 і 6 закону «Про іноземців». Також обов’язковою умовою для отримання довгострокової візи є зняття відбитків пальців і фотографування. Отримані дані вносяться разом з усією запропонованою іноземцем інформацією при подачі документів на візу в його біометричний паспорт (окремо в закордонний паспорт громадянина візи даного типу не вклеюють, як це було раніше). За подання заяви про видачу паспорта необхідно буде оплатити адміністративний збір. Для того щоб продовжити довгострокову візу, іноземні громадяни, які вже перебувають на території Чеської Республіки, подають заяву в уповноважене у справах іноземців відділення МВС. До заяви додаються ті ж документи, що і у випадку з першою подачею на довгострокову візу. Цілі перебування іноземців у Чехії по довгостроковій візі - коротка інформація: Працевлаштування. для отримання довгострокової візи з цією метою необхідно надати документ, що підтверджує дозвіл на працевлаштування або, якщо мова йде про продовження вже наявної робочої візи, рішення про продовження дозволу на працевлаштування. Для працевлаштування в ЧР необхідно отримати так звану зелену або синю карту. Підприємницька діяльність. для отримання довгострокової візи необхідно надати документи, що визначаються § 31закону «Про іноземців» абз. 1 бук. a), d) та e), документ про доходи та забезпечення житлом іноземця та всіх осіб, справи яких будуть розглядатися;  підтвердження про запис у відповідний реєстр фірм; підтвердження про відсутність боргів, несплати податків, платіжне доручення щодо сплати податків та інше. Возз’єднання сім’ї. стандартний перелік документів на отримання довгострокової візи, а також підтвердження родинних зв’язках, згода батьків про перебування дитини на території ЧР з іншим батьком або його законним представником, підтвердження про фінансове забезпечення всієї родини. Отримання освіти (студентська віза). подається стандартний перелік документів, а також у разі неповноліття заявника згода батьків на його перебування в ЧР, підтвердження про фінансове забезпечення. Отримати довгострокову студентську візу можна тільки тоді, коли отримання освіти заявником буде здійснюватися в закладі, акредитованому Міністерством освіти ЧР. Науково-дослідна діяльність. стандартні документи, договір про прийом іноземця для здійснення науково-дослідної роботи, гарантійний лист від приймаючої організації, яка бере на себе всі витрати, пов’язані з перебуванням іноземця на території ЧР. Ministerstvo vnitra České republiky  

  8264 Опубліковано Галина Андрейців
• Довгострокова віза - Загальна інформація

  Довгострокову візу(віза на перебування строком понад 90 днів, тип візи D)  надає Міністерства Внутрішніх Справ ЧР на заяву іноземця, який хоче перебувати на території ЧР з конкретною метою, яка вимагає перебування на території більше як на протязі 3 місяців. Цією метою може бути, напр. працевлаштування, підприємницька діяльність, навчання, дослідження тощо.  У Чеській Республіці згідно з чинним законодавством (№. 2/1969 Зб.), Центральним відповідним органом щодо проживання іноземців є Міністерство внутрішніх справ. Багато корисних порад та інформацію про умови перебування іноземців в Чехії, можна знайти на веб-сайті Міністерства внутрішніх справ та міграційного порталу. Прийняття рішення щодо надання довгострокової візи регулюється Законом про перебування іноземців (Закон № 326/1999 Зб.). Цей закон передбачає, що регулювання процесом оформлення віз та дозволу на проживання розділене між Міністерством внутрішніх справ і Міністерством закордонних справ. Повний текст закону можна знайти на веб-сайті Міністерства внутрішніх справ http://www.mvcr.cz Ухвалення рішення щодо заяв на довгострокові візи (для перебування понад 90 днів) і дозволу на довгострокове та постійне місце проживання знаходиться в компетенції Департаменту з питань притулку та міграційної політики Міністерства внутрішніх справ ЧР. Іноземець подає заяву встановленої форми, як правило, в представництві ЧР ; громадяни країн, вказаних в розпорядженні Міністерства Внутрішніх Справ, виданому на основі положення § 182 абз.1 пункт f закону «Про іноземців», можуть подати заяву також в іншому представництві, ніж в державі, громадянином якої являється іноземець, або яка йому видала паспорт, або в державі, в якій він має дозвіл на довгострокове чи постійне проживання.1 Розпорядження № 429/2010 Зб. зак. ЧР містить вищевказаний список країн, і його можна знайти, наприклад, на http://www.mvcr.cz (Законодавство - Збірка законів). Строк розгляду заяви – 90 днів з моменту подачі заяви, в особливо складних випадках – 120 днів з моменту подачі заяви (§ 170 абз. 6 закону «Про іноземців»). Строк розгляду заяви про надання довгострокової візи з метою навчання, педагогічної діяльності або досліджень складає 60 днів з моменту подачі заяви. 30 днів розглядається прохання про надання візи терпимості. Іноземець, який отримав довгострокову візу, у відповідності з Постановою Європарламенту і Ради ЄС № 265/2010 має право на підставі цього дозволу вільно пересуватися по території країн Шенгенської угоди протягом 3 місяців в рамках одного півріччя, з якої дати воно не починалося. Документи для отримання довгострокової візи в Чеську Республіку: З заявою з проханням про надання довгострокової візи в ЧР потрібно докладати такі документи, як: діючий закордонний паспорт; документ, який підтверджує мету перебування на території Чехії; -           якщо метою перебування є працевлаштування – іноземець пред’явить дозвіл на працевлаштування або в заяві вкаже вхідний номер заяви про видання дозволу на працевлаштування, і в якому центрі зайнятості він подав заяву на видачу такого дозволу – не вимагається тільки у випадках, в яких згідно з законом «Про зайнятість» дозвіл на працевлаштування не являється умовою для працевлаштування (§ 98 закону № 435/2004 Зб. зак.), -           якщо метою перебування є підприємницька діяльність – іноземець пред’явить документ про запис у відповідний реєстр, список чи облік – тобто документ про запис до Підприємницького реєстру, Торгового реєстру або відповідного реєстру, списку або обліку осіб, які займаються підприємницькою діяльністю згідно з іншими правовими нормами ; документи, що підтверджують фінансове забезпечення іноземця(§ 13 закону «Про іноземців») на весь термін його перебування в країні; розрахунок необхідної суми, яка вказується в підтвердженні, проводиться у відповідності з величиною прожиткового мінімуму  встановленого законом № 110/2006 Зб. зак.; документ, що підтверджує забезпечення іноземця житлом(§ 31 закону «Про іноземців»). Документ, з якого очевидно право власності на будинок або квартиру, або засвідчене нотаріально згода власника житла про проживання в ньому іноземця; 2 фотографії встановленого зразка. На першу вимогу іноземець повинен надати також довідку про несудимість на території тієї країни, де він проживав постійно останні 3 роки, та медичну довідку, яка підтверджує, що він не хворий ніякими серйозними захворюваннями. Після отримання позитивного рішення щодо видачі довгострокової візи іноземець зобов’язаний надати поліс медичного страхування, який буде дійсний на весь термін перебування в ЧР. Вимоги щодо фінансових розмірів страхового поліса визначаються § 180j абз. 1 і 6 закону «Про іноземців». Також обов’язковою умовою для отримання довгострокової візи є зняття відбитків пальців і фотографування. Отримані дані вносяться разом з усією запропонованою іноземцем інформацією при подачі документів на візу в його біометричний паспорт (окремо в закордонний паспорт громадянина візи даного типу не вклеюють, як це було раніше). За подання заяви про видачу паспорта необхідно буде оплатити адміністративний збір. Для того щоб продовжити довгострокову візу, іноземні громадяни, які вже перебувають на території Чеської Республіки, подають заяву в уповноважене у справах іноземців відділення МВС. До заяви додаються ті ж документи, що і у випадку з першою подачею на довгострокову візу. Цілі перебування іноземців у Чехії по довгостроковій візі - коротка інформація: Працевлаштування. для отримання довгострокової візи з цією метою необхідно надати документ, що підтверджує дозвіл на працевлаштування або, якщо мова йде про продовження вже наявної робочої візи, рішення про продовження дозволу на працевлаштування. Для працевлаштування в ЧР необхідно отримати так звану зелену або синю карту. Підприємницька діяльність. для отримання довгострокової візи необхідно надати документи, що визначаються § 31закону «Про іноземців» абз. 1 бук. a), d) та e), документ про доходи та забезпечення житлом іноземця та всіх осіб, справи яких будуть розглядатися;  підтвердження про запис у відповідний реєстр фірм; підтвердження про відсутність боргів, несплати податків, платіжне доручення щодо сплати податків та інше. Возз’єднання сім’ї. стандартний перелік документів на отримання довгострокової візи, а також підтвердження родинних зв’язках, згода батьків про перебування дитини на території ЧР з іншим батьком або його законним представником, підтвердження про фінансове забезпечення всієї родини. Отримання освіти (студентська віза). подається стандартний перелік документів, а також у разі неповноліття заявника згода батьків на його перебування в ЧР, підтвердження про фінансове забезпечення. Отримати довгострокову студентську візу можна тільки тоді, коли отримання освіти заявником буде здійснюватися в закладі, акредитованому Міністерством освіти ЧР. Науково-дослідна діяльність. стандартні документи, договір про прийом іноземця для здійснення науково-дослідної роботи, гарантійний лист від приймаючої організації, яка бере на себе всі витрати, пов’язані з перебуванням іноземця на території ЧР. Ministerstvo vnitra České republiky  

  Січ 29, 2017 8264
• 29 Січ 2017
  Новий закон “Про громадянство Чеської Республіки”

  З 01.01.2014 року вступив в силу новий Закон № 186/2013 Збірка законів “про громадянство” Чеської республіки (далі - «Закон»), який також охоплює способи набуття та позбавлення громадянства Чеської республіки. Підстави набуття громадянства Чеської республіки: За народженням - у день народження хоча б один з батьків повинен бути громадянином Чеської республіки, незважаючи на місце народження (Ст. 4-5 Закону) Внаслідок встановлення батьківства 1) батько дитини є громадянином ЧР, але мати не є громадянкою ЧР, але є громадянкою іншої країни члена ЄС, Швейцарії, Ісландії, Норвегії або Ліхтенштейну, або вона має дозвіл на постійне проживання на території ЧР - у даному випадку дитина отримує громадянство ЧР з дати підписання загальної згоди батьків про встановлення батьківства громадянина ЧР (декларація) (Ст. 7, п. 1 Закону). 2) батько дитини є громадянином ЧР, але мати не є громадянкою ЧР, та не є громадянкою іншої країни члена ЄС, Швейцарії, Ісландії, Норвегії або Ліхтенштейну, та вона немає дозвіл на постійне проживання на території ЧР - у дану випадку є можливість скористатися двома наступними можливостями: а) батьки повинні подати декларацію (загальну згоду батьків про встановлення батьківства громадянина ЧР) та генетичну експертизу, яка доводить батьківство громадянина ЧР (Ст. 7, п.2 Закону) б) батьки повинні подати декларацію (загальну згоду батьків про встановлення батьківства громадянина ЧР) та подати заяву на отримання громадянства ЧР для своєї дитини (Ст. 28 Закону). Внаслідок усиновлення - хоча б один з прийомних батьків повинен бути громадянином ЧР; у випадку, якщо рішення про усиновлення було надано іншою державою, даний документ повинен бути визнаний органами ЧР (Ст. 8-9 Закону). Поданням Декларації Даним способом може набути громадянство ЧР особа, яка належить до наступної категорії : 1) особа, яка була до 01.01.2014 року позбавлена чеського або чехословацького громадянства (ст. 31 Закону) - за винятком тих осіб, які були позбавлені чехословацького громадянства: а) на підставі конституційного декрету президента республіки № 33/1945 Збірка законів про чехословацьке громадянство осіб німецької та угорської національності, або б) на підставі договору між Чехословацькою республікою та РССР про Закарпатську Україну № 186/1946 Збірка Законів. в) або тих осіб, які мали чехословацьке громадянство та 01.01.1969 року стали громадянами Словацької соціалістичної республіки, або після 01.01.1969 року набули громадянство Словацької соціалістичної республіки або Словацької республіки та до сих пір є їх громадянами. Декларацію згідно зі Ст. 31 Закону може подати також колишній чехословацький громадянин, який мав постійне місце проживання на території Чеської республіки або Чеської Соціалістичної республіки до моменту виїзду в третю країну, за умови, що особа не набула громадянства Словацької республіки. 2) особа, яка до 31.12.1992 року була громадянином Чеської та Словацької Федеративної Республіки та одночасно не була ні чеським ні словацьким громадянином (Ст. 32 Закону) - нагадуємо, що набуття громадянства ЧР даним способом не буде можливим для осіб, які набули громадянство Словацької Республіки - особа, яка є прямим нащадком колишнього громадянина ЧР (див.п.2), може отримати громадянство ЧР даним способом за умови, що не набула чеське або словацьке громадянство. 3) особа, яка народилась у період з 01.10.1949 - 07.05.1969рр. за межами території Чехословацької республіки та один з батьків на момент народження був чехословацьким громадянином та 01.01.1969 набув чеське громадянство. У даному випадку декларацію можливо було подати тільки до 01.01.2015 року (Ст. 33 Закону). 4) особа, яка неправомірно отримала свідоцтво про громадянство ЧР, про що не усвідомлювала, та за умови, що дане свідоцтво не було скасовано у періоді 10 років від дня видачі (Ст. 34 Закону). 5) особа не пізніше 3 років після досягнення віку 18 років за умови : а) наявності дозволу на постійне проживання на території ЧР б) не пізніше від віку 10 років до дня подання декларації, мінімально дві третини періоду особа легально знаходиться на території ЧР в) відсутності судимості Також дану декларацію (згідно з п.5) можливо було подавати особі старше 21 року, яка виконує всі вищезгадані умови (за виключенням віку), але тільки до 01.01.2015 року. Громадянство Чеської республіки також можна набути наданням (Ст. 11-30 Закону), дитині молодше 3 років, яка була знайдена на території ЧР відповідно до Ст. 10 Закону та внаслідок встановлення над дитиною будь-якого виду опіки в Чеській республіці.   Подвійне громадянство: Закон про громадянство Чехії не перешкоджає мати подвійне громадянство, тобто новий закон допускає збіг громадянства двох чи навіть більше країн. При цьому не важливо, чи громадянин Чехії матиме громадянство якоїсь іншої країни Європейського союзу, чи країни поза ЄС.  Відповідно до нової вимоги від 1 січня 2014 року, особи, які хочуть здобути чеське громадянство, мають скласти письмовий іспит з чеської мови, іспит із чеських реалій, потрібно мати в повному порядку сплату податків і забезпечене медичне страхування. Для отримання чеського громадянства потрібно також безперервно жити в країні упродовж щонайменше 5 років(ПМЖ), мати бездоганні стосунки з поліцією, тобто не порушувати чинне законодавство з правилами дорожнього руху включно. Документи, що були видані органами третьої держави, які заявник додає до своєї декларації, повинні бути офіційно перекладені на чеську мову (за виключенням для документів виданих словацькою мовою) та мати необхідні засвідчення. Більш детальніше про те, як отримати чеське громадянство читайте в нашій статті  Текст закону “Про громадянство Чеської Республіки” на чеській мові  

  3765 Опубліковано Галина Андрейців
• Новий закон “Про громадянство Чеської Республіки”

  З 01.01.2014 року вступив в силу новий Закон № 186/2013 Збірка законів “про громадянство” Чеської республіки (далі - «Закон»), який також охоплює способи набуття та позбавлення громадянства Чеської республіки. Підстави набуття громадянства Чеської республіки: За народженням - у день народження хоча б один з батьків повинен бути громадянином Чеської республіки, незважаючи на місце народження (Ст. 4-5 Закону) Внаслідок встановлення батьківства 1) батько дитини є громадянином ЧР, але мати не є громадянкою ЧР, але є громадянкою іншої країни члена ЄС, Швейцарії, Ісландії, Норвегії або Ліхтенштейну, або вона має дозвіл на постійне проживання на території ЧР - у даному випадку дитина отримує громадянство ЧР з дати підписання загальної згоди батьків про встановлення батьківства громадянина ЧР (декларація) (Ст. 7, п. 1 Закону). 2) батько дитини є громадянином ЧР, але мати не є громадянкою ЧР, та не є громадянкою іншої країни члена ЄС, Швейцарії, Ісландії, Норвегії або Ліхтенштейну, та вона немає дозвіл на постійне проживання на території ЧР - у дану випадку є можливість скористатися двома наступними можливостями: а) батьки повинні подати декларацію (загальну згоду батьків про встановлення батьківства громадянина ЧР) та генетичну експертизу, яка доводить батьківство громадянина ЧР (Ст. 7, п.2 Закону) б) батьки повинні подати декларацію (загальну згоду батьків про встановлення батьківства громадянина ЧР) та подати заяву на отримання громадянства ЧР для своєї дитини (Ст. 28 Закону). Внаслідок усиновлення - хоча б один з прийомних батьків повинен бути громадянином ЧР; у випадку, якщо рішення про усиновлення було надано іншою державою, даний документ повинен бути визнаний органами ЧР (Ст. 8-9 Закону). Поданням Декларації Даним способом може набути громадянство ЧР особа, яка належить до наступної категорії : 1) особа, яка була до 01.01.2014 року позбавлена чеського або чехословацького громадянства (ст. 31 Закону) - за винятком тих осіб, які були позбавлені чехословацького громадянства: а) на підставі конституційного декрету президента республіки № 33/1945 Збірка законів про чехословацьке громадянство осіб німецької та угорської національності, або б) на підставі договору між Чехословацькою республікою та РССР про Закарпатську Україну № 186/1946 Збірка Законів. в) або тих осіб, які мали чехословацьке громадянство та 01.01.1969 року стали громадянами Словацької соціалістичної республіки, або після 01.01.1969 року набули громадянство Словацької соціалістичної республіки або Словацької республіки та до сих пір є їх громадянами. Декларацію згідно зі Ст. 31 Закону може подати також колишній чехословацький громадянин, який мав постійне місце проживання на території Чеської республіки або Чеської Соціалістичної республіки до моменту виїзду в третю країну, за умови, що особа не набула громадянства Словацької республіки. 2) особа, яка до 31.12.1992 року була громадянином Чеської та Словацької Федеративної Республіки та одночасно не була ні чеським ні словацьким громадянином (Ст. 32 Закону) - нагадуємо, що набуття громадянства ЧР даним способом не буде можливим для осіб, які набули громадянство Словацької Республіки - особа, яка є прямим нащадком колишнього громадянина ЧР (див.п.2), може отримати громадянство ЧР даним способом за умови, що не набула чеське або словацьке громадянство. 3) особа, яка народилась у період з 01.10.1949 - 07.05.1969рр. за межами території Чехословацької республіки та один з батьків на момент народження був чехословацьким громадянином та 01.01.1969 набув чеське громадянство. У даному випадку декларацію можливо було подати тільки до 01.01.2015 року (Ст. 33 Закону). 4) особа, яка неправомірно отримала свідоцтво про громадянство ЧР, про що не усвідомлювала, та за умови, що дане свідоцтво не було скасовано у періоді 10 років від дня видачі (Ст. 34 Закону). 5) особа не пізніше 3 років після досягнення віку 18 років за умови : а) наявності дозволу на постійне проживання на території ЧР б) не пізніше від віку 10 років до дня подання декларації, мінімально дві третини періоду особа легально знаходиться на території ЧР в) відсутності судимості Також дану декларацію (згідно з п.5) можливо було подавати особі старше 21 року, яка виконує всі вищезгадані умови (за виключенням віку), але тільки до 01.01.2015 року. Громадянство Чеської республіки також можна набути наданням (Ст. 11-30 Закону), дитині молодше 3 років, яка була знайдена на території ЧР відповідно до Ст. 10 Закону та внаслідок встановлення над дитиною будь-якого виду опіки в Чеській республіці.   Подвійне громадянство: Закон про громадянство Чехії не перешкоджає мати подвійне громадянство, тобто новий закон допускає збіг громадянства двох чи навіть більше країн. При цьому не важливо, чи громадянин Чехії матиме громадянство якоїсь іншої країни Європейського союзу, чи країни поза ЄС.  Відповідно до нової вимоги від 1 січня 2014 року, особи, які хочуть здобути чеське громадянство, мають скласти письмовий іспит з чеської мови, іспит із чеських реалій, потрібно мати в повному порядку сплату податків і забезпечене медичне страхування. Для отримання чеського громадянства потрібно також безперервно жити в країні упродовж щонайменше 5 років(ПМЖ), мати бездоганні стосунки з поліцією, тобто не порушувати чинне законодавство з правилами дорожнього руху включно. Документи, що були видані органами третьої держави, які заявник додає до своєї декларації, повинні бути офіційно перекладені на чеську мову (за виключенням для документів виданих словацькою мовою) та мати необхідні засвідчення. Більш детальніше про те, як отримати чеське громадянство читайте в нашій статті  Текст закону “Про громадянство Чеської Республіки” на чеській мові  

  Січ 29, 2017 3765
• 21 Січ 2017
  Шенгенська віза- Загальна інформація

  Шенгенська віза надається іноземцю, який задовольнить усі умови вступу і перебування на території усіх держав Шенгенської угоди  і який планує перебувати на цій території  не більше як 90 днів на протязі 180 днів з моменту першого вступу на територію Шенгенського простору. Максимальний строк дії короткострокової візи може бути 5 років. Дипломатичне представництво ЧР є компетентним у видачі шенгенської (короткострокової) візи тільки у випадку, якщо: а) ЧР є головною або єдиною метою поїздки заявника,  b)  є першою державою Шенгену, в яку заявник прибуде у випадку, якщо неможливо встановити основну мету подорожі та планується перебування у декількох країнах Шенгенського простору, а в ЧР буде перебувати найдовше. Якщо ЧР не є компетентною у наданні шенгенської (короткострокової) візи, консульський співробітник має право направити Вас до дипломатичного представництва компетентної країни Шенгену. Заяву розглядає і видає рішення консульство відповідної країни-члена ЄС, на території якої заявник має дозвіл на проживання. Консульство відповідної країни розгляне заяву, подану громадянином третьої країни, який законно знаходиться на її території, але не має дозвіл на проживання, і видає рішення у випадку, якщо заявник обґрунтував подання заяви в цьому консульстві. Строки візової процедури  Заяви на оформлення короткострокових віз до 90 днів перебування відповідно до візового кодексу звичайно розглядаються до 15 днів, але в окремих випадках процедура може бути продовжена до 60 днів.  Для громадян України відповідно до розширеної Угоди між ЄС та Україною «Про спрощення видачі віз» від 1.07.2013 року, що визначає стандартний термін візової процедури до 10 календарних днів, який в окремих випадках може сягати до 30 календарних днів. Рекомендуємо подавати заяву мінімально за 15 днів до дня початку запланованої подорожі. Заява, що подана у короткий термін, не може бути обов’язково опрацьована вчасно. Власники багаторазових віз можуть подати заяву перед закінченням строку дії  своїх віз за умови, якщо строк дії візи не менше 6 місяців. Узгоджений список додаткових документів – реквізити для подачі заяви на візу  Дипломатичне представництво країн-учасниць Шенгенської угоди запровадили єдиний узгоджений список додаткових документів (далі «Узгоджений список»). Всі документи заявники повинні надати разом з заявою на отримання шенгенської візи. Метою вищенаведеного – є об’єднання місцевої практики видачі віз.  Перелік необхідних документів знайдете у нашому підрозділі «Шенгенська віза». Дані, що наведені у розділі чітко відображають положення та інформацію, що міститься в Узгодженому списку. Всі документи не повинні бути старші ніж 180 днів, за виключенням закордонного паспорта та довірених до нього документів ВРАЦС, фотокартки (якщо не є актуальною) та запрошення, що засвідчено компетентним органом Поліції у справах іноземців ЧР. Поліція у справах іноземців під час паспортного контролю має право попросити пред’явити вищевказані документи, а також поліс медичного страхування. Візова анкета Бланк заяви безкоштовно Ви  можете отримати у Консульському відділі або її електронний зразок завантажити з нашого порталу(добавити гіперактивне посилання)  Також можуть бути прийняті зразки візових заяв інших країн-членів шенгенської зони. Візову заяву потрібно заповнювати розбірливо печатними латинськими літерами. Заяви, які заповнені нерозбірливо або не повністю – не приймаються. Фотокартка На заяві у відповідному місці повинна були приклеєна кольорова фотокартка відповідного розміру (35Х40мм), та яка має бути актуальною. Запрошення Розрізняється 2 типи запрошень: 1. Формальне запрошення, що засвідчено компетентним органом Поліції у справах іноземців ЧР  (оригінал та копія), яке дійсне на період на який запрошується заявник та може бути використано повторно, замінює частину зазвичай потрібних документів. Фізична або юридична особа виходячи з даного запрошення зобов’язується під час перебування іноземця на території ЧР сплатити  витрати, що пов’язані з харчуванням іноземця проживанням іноземця наданням медичних послуг або транспортуванням останків перебуванням заарештованого іноземця та його виїздом У запрошенні, яке засвідчено Поліцією у справах іноземців, у графі «кількість днів перебування», максимально можлива зазначена кількість може бути 90 днів, навіть у разі наявності кількарічного періоду, на який заявник запрошується. 2. Звичайне запрошення (оригінал або копія) - підтверджує тільки мету перебування   Подорож дітей У разі подорожі до Чехії осіб молодше 18 років у супроводі тільки одного з батьків, необхідно надати нотаріально засвідчену згоду іншого з батьків на виїзд. У випадку подорожі особи до 18 років без супроводу батьків, необхідно надати нотаріально засвідчений довіл обох батьків на виїзд дитини. Продовження строку дії шенгенської (короткострокової) візи Подати заяву на продовження строку дії шенгенської короткострокової візи можливо тільки у виняткових і виправданих випадках до органів Поліції у справах іноземців відповідно до місця перебування. Заява подається не раніше 30 днів, але не пізніше 3 днів до витікання терміну діючої візи. Строк перебування неможливо продовжити, якщо причина для цього не виправдана, або якщо метою продовження візи є зміна мети перебування, а також, якщо були виявлені доводи для відміни візи. Заява на продовження шенгенської короткострокової візи не може бути подана до дипломатичних представництв ЧР. Інше У разі подорожі більш ніж однієї особи з одним закордонним паспортом (наприклад, батьки з дитиною до 15 років), кожен заявник подає окрему заяву на візу. Замість неповнолітньої особи заяву на візу може подати один з батьків, або інших законний представник. Його підпис на заяві потрібен тільки у тому випадку, якщо він не подорожує у його супроводі.   Ministerstvo vnitra České republiky mzv.cz

  1502 Опубліковано Галина Андрейців
• Шенгенська віза- Загальна інформація

  Шенгенська віза надається іноземцю, який задовольнить усі умови вступу і перебування на території усіх держав Шенгенської угоди  і який планує перебувати на цій території  не більше як 90 днів на протязі 180 днів з моменту першого вступу на територію Шенгенського простору. Максимальний строк дії короткострокової візи може бути 5 років. Дипломатичне представництво ЧР є компетентним у видачі шенгенської (короткострокової) візи тільки у випадку, якщо: а) ЧР є головною або єдиною метою поїздки заявника,  b)  є першою державою Шенгену, в яку заявник прибуде у випадку, якщо неможливо встановити основну мету подорожі та планується перебування у декількох країнах Шенгенського простору, а в ЧР буде перебувати найдовше. Якщо ЧР не є компетентною у наданні шенгенської (короткострокової) візи, консульський співробітник має право направити Вас до дипломатичного представництва компетентної країни Шенгену. Заяву розглядає і видає рішення консульство відповідної країни-члена ЄС, на території якої заявник має дозвіл на проживання. Консульство відповідної країни розгляне заяву, подану громадянином третьої країни, який законно знаходиться на її території, але не має дозвіл на проживання, і видає рішення у випадку, якщо заявник обґрунтував подання заяви в цьому консульстві. Строки візової процедури  Заяви на оформлення короткострокових віз до 90 днів перебування відповідно до візового кодексу звичайно розглядаються до 15 днів, але в окремих випадках процедура може бути продовжена до 60 днів.  Для громадян України відповідно до розширеної Угоди між ЄС та Україною «Про спрощення видачі віз» від 1.07.2013 року, що визначає стандартний термін візової процедури до 10 календарних днів, який в окремих випадках може сягати до 30 календарних днів. Рекомендуємо подавати заяву мінімально за 15 днів до дня початку запланованої подорожі. Заява, що подана у короткий термін, не може бути обов’язково опрацьована вчасно. Власники багаторазових віз можуть подати заяву перед закінченням строку дії  своїх віз за умови, якщо строк дії візи не менше 6 місяців. Узгоджений список додаткових документів – реквізити для подачі заяви на візу  Дипломатичне представництво країн-учасниць Шенгенської угоди запровадили єдиний узгоджений список додаткових документів (далі «Узгоджений список»). Всі документи заявники повинні надати разом з заявою на отримання шенгенської візи. Метою вищенаведеного – є об’єднання місцевої практики видачі віз.  Перелік необхідних документів знайдете у нашому підрозділі «Шенгенська віза». Дані, що наведені у розділі чітко відображають положення та інформацію, що міститься в Узгодженому списку. Всі документи не повинні бути старші ніж 180 днів, за виключенням закордонного паспорта та довірених до нього документів ВРАЦС, фотокартки (якщо не є актуальною) та запрошення, що засвідчено компетентним органом Поліції у справах іноземців ЧР. Поліція у справах іноземців під час паспортного контролю має право попросити пред’явити вищевказані документи, а також поліс медичного страхування. Візова анкета Бланк заяви безкоштовно Ви  можете отримати у Консульському відділі або її електронний зразок завантажити з нашого порталу(добавити гіперактивне посилання)  Також можуть бути прийняті зразки візових заяв інших країн-членів шенгенської зони. Візову заяву потрібно заповнювати розбірливо печатними латинськими літерами. Заяви, які заповнені нерозбірливо або не повністю – не приймаються. Фотокартка На заяві у відповідному місці повинна були приклеєна кольорова фотокартка відповідного розміру (35Х40мм), та яка має бути актуальною. Запрошення Розрізняється 2 типи запрошень: 1. Формальне запрошення, що засвідчено компетентним органом Поліції у справах іноземців ЧР  (оригінал та копія), яке дійсне на період на який запрошується заявник та може бути використано повторно, замінює частину зазвичай потрібних документів. Фізична або юридична особа виходячи з даного запрошення зобов’язується під час перебування іноземця на території ЧР сплатити  витрати, що пов’язані з харчуванням іноземця проживанням іноземця наданням медичних послуг або транспортуванням останків перебуванням заарештованого іноземця та його виїздом У запрошенні, яке засвідчено Поліцією у справах іноземців, у графі «кількість днів перебування», максимально можлива зазначена кількість може бути 90 днів, навіть у разі наявності кількарічного періоду, на який заявник запрошується. 2. Звичайне запрошення (оригінал або копія) - підтверджує тільки мету перебування   Подорож дітей У разі подорожі до Чехії осіб молодше 18 років у супроводі тільки одного з батьків, необхідно надати нотаріально засвідчену згоду іншого з батьків на виїзд. У випадку подорожі особи до 18 років без супроводу батьків, необхідно надати нотаріально засвідчений довіл обох батьків на виїзд дитини. Продовження строку дії шенгенської (короткострокової) візи Подати заяву на продовження строку дії шенгенської короткострокової візи можливо тільки у виняткових і виправданих випадках до органів Поліції у справах іноземців відповідно до місця перебування. Заява подається не раніше 30 днів, але не пізніше 3 днів до витікання терміну діючої візи. Строк перебування неможливо продовжити, якщо причина для цього не виправдана, або якщо метою продовження візи є зміна мети перебування, а також, якщо були виявлені доводи для відміни візи. Заява на продовження шенгенської короткострокової візи не може бути подана до дипломатичних представництв ЧР. Інше У разі подорожі більш ніж однієї особи з одним закордонним паспортом (наприклад, батьки з дитиною до 15 років), кожен заявник подає окрему заяву на візу. Замість неповнолітньої особи заяву на візу може подати один з батьків, або інших законний представник. Його підпис на заяві потрібен тільки у тому випадку, якщо він не подорожує у його супроводі.   Ministerstvo vnitra České republiky mzv.cz

  Січ 21, 2017 1502