Сортувати За Датою

Теги

Статистика

  • 532
    Статті
  • 40
    Активних Авторів
516статей
  • 14 Трав 2020
    "Нині у готелях скрутні часи. Але коли все закінчиться, не забудьте зупинитися в готелі "Brioni Boutique" в Остраві. Facebook нагадав як рік тому його власник пан Томаш Крчмарж виборов право не обслуговувати громадян держави-агресора",- написав на своїй сторінці Посол України в Чехії Євген Перебийніс.  "Сьогодні в Чехії Конституційний суд прийняв надзвичайно символічне і знакове рішення, яке безпосередньо стосується України. Але про все по порядку. Знайомтеся - це Томаш Крчмарж, власник готелю Brioni Boutique Hotel **** в чеському місті Острава. П'ять років тому він став автором перших антиросійських санкцій в Чехії. 24 березня 2014 року у своєму готелі він вивісив оголошення про те, що через анексію Росією Криму громадян РФ тут поселяти не будуть. Через кілька днів, однак, він змінив умову: громадян Росії готель поселятиме лише в разі, якщо вони письмово заявлять про засудження окупації Криму.   Чеська торговельна інспекція тоді вирішила, що такий підхід є дискримінацією і оштрафувала Т.Крчмаржа на 50 тисяч крон (приблизно 2 тисячі євро). Багато людей тоді пропонувало Томашові, що заплатять цей штраф за нього, але він вирішив, що це справа принципу і потрібно боротися. На його думку, він не зробив нічого поганого - "я вважав це своїм громадянським обов'язком. Якби я мав армію, то запровадив би надзвичайний стан, оскільки в мене її немає, то я роблю те, що можу". "Потрібно нагадувати людям, які погано вчили історію, що може статися, якщо не звертати увагу на деякі речі. Росіяни вже тут колись були. Я їх тут біьше не хочу, ні для себе,ні для своїх дітей. Путін зробив те саме, що перед війною зробив Гітлер в Судетах", - наголошував Т.Крчмарж. Через суд він домігся, що штраф було зменшено до 5 тисяч крон, але й це його не влаштувало. Він наголошував, що навіть в разі, якщо йому доведеться заплатити одну крону, з таким рішенням він не погодиться. Пройшовши цілу низку успішних і неуспішних судових розглядів у різних інстанціях, Томаш довів справу до Конституційного суду. І ось сьогодні було оголошений вердикт найвищої чеської судової інстанції. Конституційний суд постановив, що в цьому випадку про дискримінацію не йшлося. Він відкинув твердження Вищого адміністративного суду про те, що йшлося про національну нетерпимість, а навпаки визнав дії готелю раціональними. Зокрема, суд констатував, що анексія Криму суперечить основоположним принципам міжнародного права, зіславшись на позицію, міжнародних організацій, а також МЗС Чехії. Також чеський Конституційний суд наголосив, що і державні органи дотримуються різних підходів до різних людей в залежності від їхнього громадянства, яке є принципово іншим поняттям, ніж національність. Відмова клієнту з огляду на його етнічне походження або релігію, на думку суду, вважалася б дискримінацією, але з огляду на громадянство - ні. Тепер справа знову повертається до Вищого адміністративного суду, який має переглянути своє попереднє рішення з урахуванням вердикту КС. Таким чином, ми маємо надзвичайно важливий прецедент рішення Конституційного суду країни ЄС, в якому не лише відновлено справедливість стосовно людини, що стала на захист України, але й підтверджено протиправність анексії Росією території України. Рік тому під час візиту до Острави я вже мав можливість особисто потиснути Томашові руку, але сьогодні чудовий привід, щоб ще раз подякувати за його принципову позицію і підтримку України. Також вважаю своїм обов'язком закликати всіх українців і друзів України: в разі, якщо будете в Остраві, зупиніться саме в готелі Brioni і подякуйте Томашові. А готель справді непоганий - 4 зірки і прямісінько в центрі)). Слава Україні!" Джерело: фейсбук Посол України в Чехії Євген Перебийніс   Посилання на фейсбук сторінку Brioni Boutique Hotel ****
    30858 Опубліковано Галина Андрейців
  • "Нині у готелях скрутні часи. Але коли все закінчиться, не забудьте зупинитися в готелі "Brioni Boutique" в Остраві. Facebook нагадав як рік тому його власник пан Томаш Крчмарж виборов право не обслуговувати громадян держави-агресора",- написав на своїй сторінці Посол України в Чехії Євген Перебийніс.  "Сьогодні в Чехії Конституційний суд прийняв надзвичайно символічне і знакове рішення, яке безпосередньо стосується України. Але про все по порядку. Знайомтеся - це Томаш Крчмарж, власник готелю Brioni Boutique Hotel **** в чеському місті Острава. П'ять років тому він став автором перших антиросійських санкцій в Чехії. 24 березня 2014 року у своєму готелі він вивісив оголошення про те, що через анексію Росією Криму громадян РФ тут поселяти не будуть. Через кілька днів, однак, він змінив умову: громадян Росії готель поселятиме лише в разі, якщо вони письмово заявлять про засудження окупації Криму.   Чеська торговельна інспекція тоді вирішила, що такий підхід є дискримінацією і оштрафувала Т.Крчмаржа на 50 тисяч крон (приблизно 2 тисячі євро). Багато людей тоді пропонувало Томашові, що заплатять цей штраф за нього, але він вирішив, що це справа принципу і потрібно боротися. На його думку, він не зробив нічого поганого - "я вважав це своїм громадянським обов'язком. Якби я мав армію, то запровадив би надзвичайний стан, оскільки в мене її немає, то я роблю те, що можу". "Потрібно нагадувати людям, які погано вчили історію, що може статися, якщо не звертати увагу на деякі речі. Росіяни вже тут колись були. Я їх тут біьше не хочу, ні для себе,ні для своїх дітей. Путін зробив те саме, що перед війною зробив Гітлер в Судетах", - наголошував Т.Крчмарж. Через суд він домігся, що штраф було зменшено до 5 тисяч крон, але й це його не влаштувало. Він наголошував, що навіть в разі, якщо йому доведеться заплатити одну крону, з таким рішенням він не погодиться. Пройшовши цілу низку успішних і неуспішних судових розглядів у різних інстанціях, Томаш довів справу до Конституційного суду. І ось сьогодні було оголошений вердикт найвищої чеської судової інстанції. Конституційний суд постановив, що в цьому випадку про дискримінацію не йшлося. Він відкинув твердження Вищого адміністративного суду про те, що йшлося про національну нетерпимість, а навпаки визнав дії готелю раціональними. Зокрема, суд констатував, що анексія Криму суперечить основоположним принципам міжнародного права, зіславшись на позицію, міжнародних організацій, а також МЗС Чехії. Також чеський Конституційний суд наголосив, що і державні органи дотримуються різних підходів до різних людей в залежності від їхнього громадянства, яке є принципово іншим поняттям, ніж національність. Відмова клієнту з огляду на його етнічне походження або релігію, на думку суду, вважалася б дискримінацією, але з огляду на громадянство - ні. Тепер справа знову повертається до Вищого адміністративного суду, який має переглянути своє попереднє рішення з урахуванням вердикту КС. Таким чином, ми маємо надзвичайно важливий прецедент рішення Конституційного суду країни ЄС, в якому не лише відновлено справедливість стосовно людини, що стала на захист України, але й підтверджено протиправність анексії Росією території України. Рік тому під час візиту до Острави я вже мав можливість особисто потиснути Томашові руку, але сьогодні чудовий привід, щоб ще раз подякувати за його принципову позицію і підтримку України. Також вважаю своїм обов'язком закликати всіх українців і друзів України: в разі, якщо будете в Остраві, зупиніться саме в готелі Brioni і подякуйте Томашові. А готель справді непоганий - 4 зірки і прямісінько в центрі)). Слава Україні!" Джерело: фейсбук Посол України в Чехії Євген Перебийніс   Посилання на фейсбук сторінку Brioni Boutique Hotel ****
    Трав 14, 2020 30858
  • 15 Жовт 2017
    Живучи в Україні не особливо задумуєшся про таку річ як соціальна допомога. В мене вона асоціювалась з пенсією, пільгами для ветеранів та інвалідів, допомогою при народженні дитини. І, звісно, з субсидіями або пільгами на комунальні послуги. Тому опинившись в Чехії довелося знайомитись із цією системою в дії. А тут вона досить розгалужена і складається з багатьох секцій. Далі їх коротко розглянемо. Кожна з цих секцій вимагає виконання певних умов. В Чехії під соціальне страхування підпадають майже всі аспекти життя. Починаючи з народження і до смерті. Простіше кажучи, держава допоможе, якщо раптом в тебе все летить шкереберть. Закони про соціальне забезпечення підтримують всіх, як і своїх громадян, так і іноземців. Більше того соціальне страхування у Чеській республіці є обов’язковим. Найбільш часто ми стикаємось саме з соціальним страхуванням. При влаштуванні на роботу воно спливає у формі податків. І якщо пенсійне страхування чекає нас тільки в десь далекій перспективі, то з медичним ми стикаємось часто. Тому, перш за все це мова піде про страхування здоров’я (точніша назва – матеріальне забезпечення на випадок хвороби. Тимчасова втрата працездатності у випадку хвороби – звичайна річ, яка трапляється з кожним. Елементарна простуда вкладе в ліжко мінімум на 3 дні. На роботі відкривають так зване «лікарняне» і купа грошей йде на ліки. Що цікаво, у Чехії якраз перші 3 дні не оплачуються зовсім. А в загальному схема така: 15 днів працівник отримує допомогу по непрацездатності від роботодавця; після 15 днів працівнику, який все ще хворіє – оплату здійснює медична страхова компанія. Право на допомогу має працівник, якого лікар визнав тимчасово непрацездатним. Допомога може надаватися протягом 380 календарних днів. Більш детальну інформацію можна знайти тут. Взагалі, за матеріальним забезпеченням на випадок хвороби надаються такі види допомоги: (інформацію про конкретну допомогу можна знайти перейшовши за посиланням) -         допомога по хворобі (Nemocenské) -         допомога при опіці члена сім’ї (ošetřovné) -         компенсаційна виплата по вагітності та материнству (Vyrovnávací příspěvek v těhotenství a mateřství) -         грошова допомога по материнству (Peněžitá pomoc v mateřství) Цікавою є грошова допомога по вагітності та материнству. Право на таку допомогу має наймана працівниця, яка брала участь у матеріальному забезпеченні на випадок хвороби як мінімум 270 днів протягом останніх двох років до моменту отримання допомоги по материнству. Тобто іноземкам, які щойно переїхали не вигідно відразу думати про дітей. Спочатку треба попрацювати. Державна соціальна допомога На виплату державної соціальної підтримки мають право особи: – що постійно проживають на території ЧР (громадяни ЧР); – іноземці, що мають на території ЧР постійне проживання; – іноземці, що проживають на території, а саме – з моменту, коли пройшло 365 днів з моменту реєстрації; – іноземці, молодші 1-го року, народжені на території ЧР і зареєстровані на території ЧР ; – неповнолітні іноземці, передані на території ЧР на догляд який заміняє догляд батьків або на догляд в спеціальні установи; – іноземці, що являються власниками дозволу на постійне проживання з признаним правовим статусом довгостроково проживаючого резидента в Європейському Співтоваристві на території іншої країни-члена ЄС; – іноземці, яким було видано дозвіл на довгострокове перебування на території ЧР з метою наукового дослідження; – іноземці, яким було надано додатковий захист; – іноземці, яким було видано дозвіл на довгострокове перебування на території ЧР з метою працевлаштування, яке вимагає високу кваліфікацію (синя карта). Для визнання цих пільг необхідно виконувати всі вимоги, що вони передбачають. Але все ж, основною умовою для іноземця, який не має постійного місця проживання, є проживання на території Чеської Республіки мінімум рік. Виплата державної соціальної підтримки регулюється Законом № 117/1995 Зб. зак. «Про державну соціальну підтримку» у частині подальших постанов. Згідно з цим законом надається така допомога: -         допомога на дитину (Přídavek na dítě) -         батьківська допомога (Rodičovský příspěvek) -         допомога на житло (Příspěvek na bydlení) -         допомога по пологах (Porodné) -         допомога на похорон (Pohřebné)   Бланки для заяви можете взяти у відділенні Центру зайнятості або скачати з інтернету на веб-сайті і потім роздрукувати. Майбутнє, найчастіше, пов’язане з дітьми. А народження дитини справа дорога (в будь-якій країні). Отож, трохи про допомогу на дитину. Допомога на дитину – це основна довгочасна допомога, яка надається сім’ям з дітьми. Право на отримання допомоги мають сім’ї з прибутками до 2,4 раз більшого прожиткового мінімуму. Допомога на дитину надається в трьох розмірах, залежно від віку дитини і щомісяця складає 500 крон чеських (до 6 років), 610 крон чеських (від 6 до 15 років) та 700 крон чеських (від 15 до 26 років). Проводячи аналогію з Україною, де виплачується спочатку найбільша сума з допомоги при народженні дитини, а потім так скажемо «по-трохи» кожного місяця на протязі 3х років, шукала щось подібне і тут. Таким чином знайшла, одноразову допомогу при народженні дитини, вона ж допомога при пологах. Вона надається тільки тоді, коли прибуток в родині нижче 2,7-кратного прожиткового мінімуму. Це фіксована сума: 13 тис. крон на першу дитину і 10 тис. на другу. Ще в Чехії можна отримати допомогу на житло. Зважаючи на те, якою дорогою є тут оренда квартир – ця інформація може бути актуальною. Допомогою на житло держава покриває вартість житла сім’ям і окремим особам з низькими доходами. Право на допомогу на житло має власник або орендатор квартири, прописаний в квартирі, якщо 30 % (в Празі 35 %) прибутку сім’ї недостатньо для покриття затрат на проживання і одночасно цих 30 % (в Празі 35 %) прибутку сім’ї – менше, ніж відповідні нормативні затрати, встановлені законом. Варто пам’ятати, що соціальна допомога включає в першу чергу надання допомоги при матеріальній скруті. В даному випадку кожна життєва ситуація розглядається індивідуально. Матеріальна скрута включає в себе допомогу та доплату на проживання, та негайну допомогу в надзвичайних ситуаціях. Проте, якщо у Вас немає дозволу на постійне місце проживання, або додаткову чи міжнародну охорону, можете подавати прохання лише про пільги з надання допомоги в надзвичайних ситуаціях. Заявки на пільги з надання допомоги у разі матеріальної скрути подаються до Центру зайнятості за місцем проживання. Як не дивно, але іноземці можуть звертатися у Центр зайнятості навіть за допомогою по безробіттю. Для українців, це мабуть не дуже важлива інформація, адже переважна більшість приїжджає сюди саме для того, щоб працювати. Але як кажуть «на всякий випадок». Ця допомога передбачає відсутність доходу у зв'язку з втратою роботи. Основною умовою надання допомоги по безробіттю є відпрацьованих 12 календарних місяців протягом останніх двох років. Подати заявку на допомогу з безробіття можуть зареєстровані особи, що шукають роботу, точніше іноземці з дозволом на постійне місце проживання, з дозволом на довгострокове проживання в випадку возз'єднання з членом сім'ї. Бланки на оформлення заявок можна скачати тут. Важливим показником у соціальному забезпеченні відіграє прожитковий мінімум - межа мінімальних доходів для забезпечення харчування та інших основних особистих потреб. Для іноземця, який розглядається, як окрема особа – прожитковий мінімум на місяць складає - 3 410 Kč. Для іноземця, який розглядається разом з іншими особами, частки прожиткового мінімуму розглядаються по порядку: для першої особи – 3140 Kč, для кожної наступної, яка не є не забезпеченою дитиною – 2830 Kč, далі для дітей: -         До 6 років – 1740 Kč -         Від 6 до 15 років – 2140 Kč -         Від 15 до 26 років – 2450 Kč. При чому мінімум для підтримки існування в Чеській Республіці становить – 2200 Kč. Більш детально дивитись тут.   В даній статті дуже коротко розглянуті основні моменти системи соціального забезпечення. Так би мовити для ознайомлення, щоб знати чого можна чекати і на що можна сподіватись від країни, в якій ти іноземець. Але радує, те що в Чехії дуже гарно розвинена не тільки система соціальної підтримки, а й підтримка іноземців. Пишучи цю статтю я знайшла багато джерел, у яких гарно описані всі моменти. А саме інтегрований портал для іноземців - Integrovaný portál Ministerstva práce a sociálních věcí. На чеській мові, але все чітко і коротко прописано. А також «Інформаційний довідник для іноземців у Чеській Республіці». Для тих, кому необхідна інформація у будь-якому питанні проживання на території Чехії чи просто цікаво, як все влаштовано - просто супер! При чому ще й на українській мові (файл для скачування).    Світлана Малецька  спеціально для UAPORTAL.CZ 
    29135 Опубліковано Світлана Малецька
  • Живучи в Україні не особливо задумуєшся про таку річ як соціальна допомога. В мене вона асоціювалась з пенсією, пільгами для ветеранів та інвалідів, допомогою при народженні дитини. І, звісно, з субсидіями або пільгами на комунальні послуги. Тому опинившись в Чехії довелося знайомитись із цією системою в дії. А тут вона досить розгалужена і складається з багатьох секцій. Далі їх коротко розглянемо. Кожна з цих секцій вимагає виконання певних умов. В Чехії під соціальне страхування підпадають майже всі аспекти життя. Починаючи з народження і до смерті. Простіше кажучи, держава допоможе, якщо раптом в тебе все летить шкереберть. Закони про соціальне забезпечення підтримують всіх, як і своїх громадян, так і іноземців. Більше того соціальне страхування у Чеській республіці є обов’язковим. Найбільш часто ми стикаємось саме з соціальним страхуванням. При влаштуванні на роботу воно спливає у формі податків. І якщо пенсійне страхування чекає нас тільки в десь далекій перспективі, то з медичним ми стикаємось часто. Тому, перш за все це мова піде про страхування здоров’я (точніша назва – матеріальне забезпечення на випадок хвороби. Тимчасова втрата працездатності у випадку хвороби – звичайна річ, яка трапляється з кожним. Елементарна простуда вкладе в ліжко мінімум на 3 дні. На роботі відкривають так зване «лікарняне» і купа грошей йде на ліки. Що цікаво, у Чехії якраз перші 3 дні не оплачуються зовсім. А в загальному схема така: 15 днів працівник отримує допомогу по непрацездатності від роботодавця; після 15 днів працівнику, який все ще хворіє – оплату здійснює медична страхова компанія. Право на допомогу має працівник, якого лікар визнав тимчасово непрацездатним. Допомога може надаватися протягом 380 календарних днів. Більш детальну інформацію можна знайти тут. Взагалі, за матеріальним забезпеченням на випадок хвороби надаються такі види допомоги: (інформацію про конкретну допомогу можна знайти перейшовши за посиланням) -         допомога по хворобі (Nemocenské) -         допомога при опіці члена сім’ї (ošetřovné) -         компенсаційна виплата по вагітності та материнству (Vyrovnávací příspěvek v těhotenství a mateřství) -         грошова допомога по материнству (Peněžitá pomoc v mateřství) Цікавою є грошова допомога по вагітності та материнству. Право на таку допомогу має наймана працівниця, яка брала участь у матеріальному забезпеченні на випадок хвороби як мінімум 270 днів протягом останніх двох років до моменту отримання допомоги по материнству. Тобто іноземкам, які щойно переїхали не вигідно відразу думати про дітей. Спочатку треба попрацювати. Державна соціальна допомога На виплату державної соціальної підтримки мають право особи: – що постійно проживають на території ЧР (громадяни ЧР); – іноземці, що мають на території ЧР постійне проживання; – іноземці, що проживають на території, а саме – з моменту, коли пройшло 365 днів з моменту реєстрації; – іноземці, молодші 1-го року, народжені на території ЧР і зареєстровані на території ЧР ; – неповнолітні іноземці, передані на території ЧР на догляд який заміняє догляд батьків або на догляд в спеціальні установи; – іноземці, що являються власниками дозволу на постійне проживання з признаним правовим статусом довгостроково проживаючого резидента в Європейському Співтоваристві на території іншої країни-члена ЄС; – іноземці, яким було видано дозвіл на довгострокове перебування на території ЧР з метою наукового дослідження; – іноземці, яким було надано додатковий захист; – іноземці, яким було видано дозвіл на довгострокове перебування на території ЧР з метою працевлаштування, яке вимагає високу кваліфікацію (синя карта). Для визнання цих пільг необхідно виконувати всі вимоги, що вони передбачають. Але все ж, основною умовою для іноземця, який не має постійного місця проживання, є проживання на території Чеської Республіки мінімум рік. Виплата державної соціальної підтримки регулюється Законом № 117/1995 Зб. зак. «Про державну соціальну підтримку» у частині подальших постанов. Згідно з цим законом надається така допомога: -         допомога на дитину (Přídavek na dítě) -         батьківська допомога (Rodičovský příspěvek) -         допомога на житло (Příspěvek na bydlení) -         допомога по пологах (Porodné) -         допомога на похорон (Pohřebné)   Бланки для заяви можете взяти у відділенні Центру зайнятості або скачати з інтернету на веб-сайті і потім роздрукувати. Майбутнє, найчастіше, пов’язане з дітьми. А народження дитини справа дорога (в будь-якій країні). Отож, трохи про допомогу на дитину. Допомога на дитину – це основна довгочасна допомога, яка надається сім’ям з дітьми. Право на отримання допомоги мають сім’ї з прибутками до 2,4 раз більшого прожиткового мінімуму. Допомога на дитину надається в трьох розмірах, залежно від віку дитини і щомісяця складає 500 крон чеських (до 6 років), 610 крон чеських (від 6 до 15 років) та 700 крон чеських (від 15 до 26 років). Проводячи аналогію з Україною, де виплачується спочатку найбільша сума з допомоги при народженні дитини, а потім так скажемо «по-трохи» кожного місяця на протязі 3х років, шукала щось подібне і тут. Таким чином знайшла, одноразову допомогу при народженні дитини, вона ж допомога при пологах. Вона надається тільки тоді, коли прибуток в родині нижче 2,7-кратного прожиткового мінімуму. Це фіксована сума: 13 тис. крон на першу дитину і 10 тис. на другу. Ще в Чехії можна отримати допомогу на житло. Зважаючи на те, якою дорогою є тут оренда квартир – ця інформація може бути актуальною. Допомогою на житло держава покриває вартість житла сім’ям і окремим особам з низькими доходами. Право на допомогу на житло має власник або орендатор квартири, прописаний в квартирі, якщо 30 % (в Празі 35 %) прибутку сім’ї недостатньо для покриття затрат на проживання і одночасно цих 30 % (в Празі 35 %) прибутку сім’ї – менше, ніж відповідні нормативні затрати, встановлені законом. Варто пам’ятати, що соціальна допомога включає в першу чергу надання допомоги при матеріальній скруті. В даному випадку кожна життєва ситуація розглядається індивідуально. Матеріальна скрута включає в себе допомогу та доплату на проживання, та негайну допомогу в надзвичайних ситуаціях. Проте, якщо у Вас немає дозволу на постійне місце проживання, або додаткову чи міжнародну охорону, можете подавати прохання лише про пільги з надання допомоги в надзвичайних ситуаціях. Заявки на пільги з надання допомоги у разі матеріальної скрути подаються до Центру зайнятості за місцем проживання. Як не дивно, але іноземці можуть звертатися у Центр зайнятості навіть за допомогою по безробіттю. Для українців, це мабуть не дуже важлива інформація, адже переважна більшість приїжджає сюди саме для того, щоб працювати. Але як кажуть «на всякий випадок». Ця допомога передбачає відсутність доходу у зв'язку з втратою роботи. Основною умовою надання допомоги по безробіттю є відпрацьованих 12 календарних місяців протягом останніх двох років. Подати заявку на допомогу з безробіття можуть зареєстровані особи, що шукають роботу, точніше іноземці з дозволом на постійне місце проживання, з дозволом на довгострокове проживання в випадку возз'єднання з членом сім'ї. Бланки на оформлення заявок можна скачати тут. Важливим показником у соціальному забезпеченні відіграє прожитковий мінімум - межа мінімальних доходів для забезпечення харчування та інших основних особистих потреб. Для іноземця, який розглядається, як окрема особа – прожитковий мінімум на місяць складає - 3 410 Kč. Для іноземця, який розглядається разом з іншими особами, частки прожиткового мінімуму розглядаються по порядку: для першої особи – 3140 Kč, для кожної наступної, яка не є не забезпеченою дитиною – 2830 Kč, далі для дітей: -         До 6 років – 1740 Kč -         Від 6 до 15 років – 2140 Kč -         Від 15 до 26 років – 2450 Kč. При чому мінімум для підтримки існування в Чеській Республіці становить – 2200 Kč. Більш детально дивитись тут.   В даній статті дуже коротко розглянуті основні моменти системи соціального забезпечення. Так би мовити для ознайомлення, щоб знати чого можна чекати і на що можна сподіватись від країни, в якій ти іноземець. Але радує, те що в Чехії дуже гарно розвинена не тільки система соціальної підтримки, а й підтримка іноземців. Пишучи цю статтю я знайшла багато джерел, у яких гарно описані всі моменти. А саме інтегрований портал для іноземців - Integrovaný portál Ministerstva práce a sociálních věcí. На чеській мові, але все чітко і коротко прописано. А також «Інформаційний довідник для іноземців у Чеській Республіці». Для тих, кому необхідна інформація у будь-якому питанні проживання на території Чехії чи просто цікаво, як все влаштовано - просто супер! При чому ще й на українській мові (файл для скачування).    Світлана Малецька  спеціально для UAPORTAL.CZ 
    Жовт 15, 2017 29135
  • 28 Лип 2017
    Практично кожному українцю в Чехії рано чи пізно знадобляться послуги офіційного перекладу. Як і в більшості країн світу, офіційні установи ЧР приймають до розгляду документи тільки державною (чеською) мовою – єдиний виняток законом передбачено для словацької мови. Якщо ж треба подати документи, видані в оригіналі іноземною мовою, такі документи повинні бути забезпечені офіційним перекладом (ще зустрічаються назви «посвідчений», «завірений» та «судовий» – суть від цього не міняється). Найчастіше перекладають документи цивільного стану (свідоцтва про народження, шлюб та смерть), про освіту (атестати, свідоцтва, дипломи та додатки до них), довіреності, заяви, довідки про несудимість, водійські посвідчення, витяги з державних реєстрів, медичні довідки – і це далеко не повний перелік. Про те, як діяти, коли від вас вимагають офіційний переклад, розповідає ця стаття. На відміну від України, де переклади робляться перекладачами, але посвідчуються нотаріусами або бюро перекладів, у Чехії повноваження посвідчувати переклади належить самим перекладачам. Таких офіційних перекладачів називають «судовими» або «присяжними» (soudní tlumočník). Судові перекладачі призначаються на посаду крайовим судом за місцем свого проживання. Бажаючі отримати статус судового перекладача повинні підтвердити в суді володіння відповідною мовою на професійному рівні, а також стаж перекладацької роботи (детальніше ця проблематика в даній статті не розглядається). Судові перекладачі мають статус осіб з самостійними доходами, що не вважаються підприємцями та діяльність яких регулюється особливими нормативно-правовими актами. Це означає, що вони самостійно вступають у договірні відносини з клієнтами, – зокрема, мають право самі встановлювати тарифи. І на відміну від перекладів для державних органів, де максимальні ціни визначаються Розпорядженням уряду № 37/1967 на виконання Закону «Про експертів та перекладачів» (350 чеських крон за нормосторінку письмового або годину усного перекладу), при відносинах з підприємствами та фізичними особами ніяких обмежень немає – все залежить лише від кон’юнктури ринку. Кожен крайовий суд веде свій реєстр перекладачів. Якщо вам потрібен судовий перекладач, найпростіше його знайти на офіційному сервері чеської юстиції Justice.cz, де зведено реєстри всіх крайових судів (включаючи Празький міський суд, за статусом прирівняний до крайових). Скориставшись формою пошуку, можна знайти перекладача конкретної мови в конкретному краї (форма включає також необов’язкову опцію «Спеціалізація»). Загалом у Чехії зареєстровано 147 перекладачів української мови, майже в усіх водночас значиться також російська мова (це може виявитись важливим при перекладі мішаних українсько-російських документів – судовий перекладач не вправі перекладати з мови, не наведеної в його офіційному декреті про призначення). Натиснувши на посилання з іменем конкретного перекладача, бачимо його стаціонарний та мобільний телефон, електронну та поштову адресу, а також місце роботи (обов’язкова опція – принаймні один номер телефону). Роздрукований список перекладачів з контактними даними можна отримати також безпосередньо в реєстратурі (podatelna) відповідного суду, де за це справляється збір 50 крон. Крім того, офіційні переклади документів пропонує більшість бюро перекладів (agentury). Проте звертатися до них не варто. Справа в тому, що бюро (та будь-які інші юридичні особи) не мають повноважень офіційно посвідчувати переклади. Для надання клієнтам послуг згаданого характеру вони змушені звертатися до зареєстрованих судових перекладачів, виступаючи, по суті, лише посередниками. І, враховуючи те, що перекладачі, як правило, перекладають за однаковими тарифами як для кінцевих клієнтів, так і для бюро, переклади через бюро обходяться клієнтам значно дорожче. Наскільки – залежить від конкретного бюро (деякі з них виставляють клієнтам рахунки на суми, що вдвічі перевищують гонорар перекладача). Крім того, у перекладача часто виникає потреба звертатися до клієнта з питаннями та вимагати роз’яснень – через бюро це забезпечити неможливо, оскільки вони принципово не дають клієнтам контактні дані перекладачів, вважаючи їх своїм ноу-хау. Тому в будь-якому разі краще звертатися безпосередньо до перекладача та домовлятися з ним. Дещо про тарифні одиниці послуг перекладу. Якщо для усного перекладу ціна встановлюється погодинно, для письмових перекладів одиницею розрахунку є так звана «нормосторінка» (або «стандартна сторінка» – normostrana). Традиційно застосовувалася так звана «міжнародна» нормосторінка – 1 800 символів, включаючи пробіли (приблизно відповідає одній сторінці машинопису у форматі А4). Проте при комп’ютерному наборі такий спосіб підрахунку є значно необ’єктивним – якщо в документі багато порожніх пробілів або абзаців, усе це позначається на об’ємі тексту. Тому в останні роки дедалі більше перекладачів переходить на нову тарифну одиницю – «нормосторінку Європейського Союзу» – 1 500 символів без пробілів (це приблизно дорівнює «міжнародній» нормосторінці без зайвих пробілів – різниця не перевищує 3 %). Вартість перекладу розраховується за об’ємом тексту перекладу – тобто мовою, на яку перекладається документ. Тому не радимо одразу при замовленні намагатися з’ясувати у перекладача загальну вартість перекладу – така вартість залежить від об’єму готового перекладу, який перекладачу не може бути відомий, доки весь текст перекладу не набрано на комп’ютері. Єдина інформація, яку він у змозі на даному етапі надати – це тарифна ціна. А якщо вже перекладач погодиться на попереднє визначення вартості в договірному порядку, така вартість не може не бути значно завищеною. (Для довідки: чеська мова – менш «балакуча», ніж українська та російська, тому при перекладі з української на чеську об’єм тексту, як правило, зменшується в середньому на 15–20 %, а з російської на чеську – на 20–25 %.) При цьому краще дати перекладачу достатньо часу – термінові переклади (наприклад, на наступний день) та робота у вихідні дні, як правило, розцінюються за підвищеним тарифом. Закон вимагає, аби завірений переклад був міцно скріплений з оригіналом документу. Для цього, як правило, в обох документах робиться отвір діркопробивачем, після чого вони прошиваються триколірною ниткою кольорів чеського прапора, яка ззаду скріплюється печаткою перекладача (крім оригіналу та перекладу, комплект включає так званий «завірчий напис» (tlumočnická doložka), де наводиться ім’я перекладача, номер декрету про його призначення, суд, де його зареєстровано, а також посвідчується факт згоди перекладу з оригіналом). Тому, якщо вам необхідно перекласти документ, характер якого не є одноразовим та який шкода псувати прошиванням (наприклад, свідоцтво про народження, диплом тощо), радимо оформити засвідчену копію такого документа та дати її перекладачеві, який скріплює переклад з такою копією (на відміну від документів чеською мовою, посвідчені копії яких можна оформити, наприклад, у міському/сільському управлінні або на пошті, завірену копію іншомовного документа можна зробити лише у нотаріуса, а україномовного або виданого державними органами України – також у консульській установі України). При цьому в будь-якому разі краще разом з копією позичити перекладачеві й оригінал – він може стати в пригоді, бо в копіях далеко не завжди все розбірливе (зокрема, каменем спотикання часто стають печатки). Пам’ятаймо, що судовий перекладач – це офіційна особа, діяльність якої чітко регламентується законодавством. Тому не слід вимагати від перекладача або радити йому, як перекладати ті чи інші частини документу. Як вже згадувалося, перекладач розписується в тому, що переклад є дослівно згідним з оригіналом, тому він повинен у першу чергу керуватися не побажаннями клієнта, а саме оригінальним текстом, критерієм для тлумачення якого є лише його професійні знання, досвід та совість. Перекладач повинен бути неупередженим. Якщо він перебуває в такому відношенні стосовно учасника або предмету провадження, що це викликає сумніви в його неупередженості, закон (ст. 11 Закону № 36/1967 «Про експертів та перекладачів») зобов’язує його відмовитись від виконання перекладу. Не треба спокушати перекладача. Завідомо неправильний переклад (křivé tlumočení) – це злочин, передбачений статтею 347 чеського Кримінального кодексу, що карається позбавленням волі строком до двох років. Окремо варто згадати транскрипції імен та прізвищ. При їхньому транскрибуванні судові перекладачі зобов’язані керуватися Додатком до Розпорядження уряду № 594/2006, яким визначаються правила транскрипції кирилиці. Мета цього нормативного документа – максимально наблизити чеську транскрипцію до реальної вимови. Проте на практиці отримані таким чином транскрипції здебільшого відрізняються від латинської форми імен та прізвищ, наведеної в закордонних паспортах українців. Що часто спричиняє проблеми, бо деякі державні органи Чехії (наприклад, Поліція в справах іноземців – Cizinecká policie) працюють саме з паспортною версією. Тому часто клієнти бажають, аби написання їхнього імені в посвідченому перекладі відповідало українському паспорту. Якщо таке написання відрізняється від транскрипції, встановленої вищезгаданим Розпорядженням уряду, перекладач не вправі цього зробити, проте за бажанням клієнта паспортну версію імені можна навести у виносці внизу сторінки (а також деякі інші дані – наприклад, розшифровки абревіатур, відомості про перейменування міста тощо). Офіційні перекладачі роблять переклади не тільки з іноземної мови на чеську, але й навпаки. Проте, перш ніж замовляти такий переклад на іноземну мову, радимо переконатися в тому, що компетентні органи держави, де буде пред’являтись перекладений документ, визнають повноваження перекладача. Що стосується українсько-чеських відносин, взаємовизнання посвідчених документів (включаючи офіційні переклади) між обома державами передбачено Статтею 18 Договору між Україною та Чеською Республікою про правову допомогу в цивільних справах. При цьому відомий принаймні один випадок, коли український держслужбовець відмовився визнавати офіційний переклад, зроблений чеським перекладачем, мотивуючи це чеською мовою печатки перекладача, текст якої йому незрозумілий. Проте, враховуючи ту обставину, що такий випадок був єдиним на кілька тисяч перекладів, такі ситуації можна вважати справді поодинокими. Переклади можуть здійснюватися також з однією іноземної мови на іншу. Така необхідність постає перед українцями в Чехії частіше, ніж може здаватись. Справа в тому, що багато з них має на руках ще старі документи цивільного стану радянського зразка, видані російською мовою. І при перекладі таких документів транскрипція імен та прізвищ здійснюється відповідно за правилами транскрипції з російської мови. Таким чином, одна людина може бути в одних документах Mykola Hryhorovyč, а в інших – Nikolaj Grigorjevič, і така ситуація чеським чиновникам не завжди зрозуміла. До того ж, при деяких провадженнях (наприклад, з питань громадянства) суворо вимагається відповідність транскрипції імен громадян України саме українському варіанту. Найбільш юридично бездоганна можливість вирішення такої ситуації – повідомити до компетентних органів України про втрату документа та отримати дублікат вже українською мовою. Проте, по-перше, не для всіх зручно заради цього їздити в Україну, а по-друге – такий порядок не поширюється на записи актів цивільного стану, зроблені в інших союзних республіках колишнього СРСР. Тому на практиці часто робиться подвійний переклад – спочатку документ перекладається з російської мови на українську, аби отримати українські версії імен, а потім – вже з української – на чеську; усе зшивається разом та забезпечується двома завірчими написами. Отже, чим цікавитись, звертаючись до судового перекладача: ціна (для письмових перекладів – за нормосторінку, для усних – за годину); мінімальний об’єм послуг, на який виставляється рахунок (такі ліміти часто встановлюються перекладачами, аби їм не доводилось працювати за символічні суми) – наприклад, 0,5 НС або 1 година; термін виконання; наявність та розмір експрес-доплат за термінове виконання. Яку інформацію надавати перекладачеві при зв’язку: мовна комбінація – вихідна мова (якою оформлено наявний документ) та мова перекладу (на яку його треба перекласти) – багато перекладачів працює з кількома мовами, тому ця інформація важлива; уточнити вид та кількість документів, – наприклад, свідоцтво про шлюб, диплом спеціаліста (інформація типу «один такий документ» або «один аркуш паперу» особливої користі перекладачу не приносить); строк, коли вам необхідно отримати переклад; кількість примірників перекладу та наявність посвідчених копій (якщо це необхідно); якщо документ вже перекладався конкретним перекладачем, вказати цю обставину (у цьому разі, як правило, рахунок виставляється лише на вартість дублікату, що відповідає копії). Як, правило, вже при зустрічі перекладач вимагає від клієнта повідомити своє ім’я та прізвище, а також адресу, де той зареєстрований. Не треба дивуватись – це нормально. Відповідно до закону судові перекладачі зобов’язані вести журнал перекладів (tlumočnický deník), де реєструється інформація про кожен переклад та згадані дані клієнтів. Наші поради: Якщо йдеться про переклад документа багаторазового застосування (наприклад, свідоцтво про народження, диплом), нікому такий переклад не віддавайте, якщо у вас немає впевненості, що відповідна установа його поверне. Оригінал перекладу залишіть собі, а в державні установи надавайте посвідчені копії всього комплекту (оригінал з перекладом та завірчим написом). Якщо вам потрібно кілька примірників перекладу, дайте перекладачеві відповідну кількість завірених копій. (З деяких видів документів завірені копії не оформлюються – наприклад, паспорти, трудові книжки тощо; в таких випадках переклад прикріплюється до звичайної ксерокопії.)   Сватослав Щиголь спеціально для UAPORTAL.CZ
    27845 Опубліковано Сватослав Щиголь
  • Практично кожному українцю в Чехії рано чи пізно знадобляться послуги офіційного перекладу. Як і в більшості країн світу, офіційні установи ЧР приймають до розгляду документи тільки державною (чеською) мовою – єдиний виняток законом передбачено для словацької мови. Якщо ж треба подати документи, видані в оригіналі іноземною мовою, такі документи повинні бути забезпечені офіційним перекладом (ще зустрічаються назви «посвідчений», «завірений» та «судовий» – суть від цього не міняється). Найчастіше перекладають документи цивільного стану (свідоцтва про народження, шлюб та смерть), про освіту (атестати, свідоцтва, дипломи та додатки до них), довіреності, заяви, довідки про несудимість, водійські посвідчення, витяги з державних реєстрів, медичні довідки – і це далеко не повний перелік. Про те, як діяти, коли від вас вимагають офіційний переклад, розповідає ця стаття. На відміну від України, де переклади робляться перекладачами, але посвідчуються нотаріусами або бюро перекладів, у Чехії повноваження посвідчувати переклади належить самим перекладачам. Таких офіційних перекладачів називають «судовими» або «присяжними» (soudní tlumočník). Судові перекладачі призначаються на посаду крайовим судом за місцем свого проживання. Бажаючі отримати статус судового перекладача повинні підтвердити в суді володіння відповідною мовою на професійному рівні, а також стаж перекладацької роботи (детальніше ця проблематика в даній статті не розглядається). Судові перекладачі мають статус осіб з самостійними доходами, що не вважаються підприємцями та діяльність яких регулюється особливими нормативно-правовими актами. Це означає, що вони самостійно вступають у договірні відносини з клієнтами, – зокрема, мають право самі встановлювати тарифи. І на відміну від перекладів для державних органів, де максимальні ціни визначаються Розпорядженням уряду № 37/1967 на виконання Закону «Про експертів та перекладачів» (350 чеських крон за нормосторінку письмового або годину усного перекладу), при відносинах з підприємствами та фізичними особами ніяких обмежень немає – все залежить лише від кон’юнктури ринку. Кожен крайовий суд веде свій реєстр перекладачів. Якщо вам потрібен судовий перекладач, найпростіше його знайти на офіційному сервері чеської юстиції Justice.cz, де зведено реєстри всіх крайових судів (включаючи Празький міський суд, за статусом прирівняний до крайових). Скориставшись формою пошуку, можна знайти перекладача конкретної мови в конкретному краї (форма включає також необов’язкову опцію «Спеціалізація»). Загалом у Чехії зареєстровано 147 перекладачів української мови, майже в усіх водночас значиться також російська мова (це може виявитись важливим при перекладі мішаних українсько-російських документів – судовий перекладач не вправі перекладати з мови, не наведеної в його офіційному декреті про призначення). Натиснувши на посилання з іменем конкретного перекладача, бачимо його стаціонарний та мобільний телефон, електронну та поштову адресу, а також місце роботи (обов’язкова опція – принаймні один номер телефону). Роздрукований список перекладачів з контактними даними можна отримати також безпосередньо в реєстратурі (podatelna) відповідного суду, де за це справляється збір 50 крон. Крім того, офіційні переклади документів пропонує більшість бюро перекладів (agentury). Проте звертатися до них не варто. Справа в тому, що бюро (та будь-які інші юридичні особи) не мають повноважень офіційно посвідчувати переклади. Для надання клієнтам послуг згаданого характеру вони змушені звертатися до зареєстрованих судових перекладачів, виступаючи, по суті, лише посередниками. І, враховуючи те, що перекладачі, як правило, перекладають за однаковими тарифами як для кінцевих клієнтів, так і для бюро, переклади через бюро обходяться клієнтам значно дорожче. Наскільки – залежить від конкретного бюро (деякі з них виставляють клієнтам рахунки на суми, що вдвічі перевищують гонорар перекладача). Крім того, у перекладача часто виникає потреба звертатися до клієнта з питаннями та вимагати роз’яснень – через бюро це забезпечити неможливо, оскільки вони принципово не дають клієнтам контактні дані перекладачів, вважаючи їх своїм ноу-хау. Тому в будь-якому разі краще звертатися безпосередньо до перекладача та домовлятися з ним. Дещо про тарифні одиниці послуг перекладу. Якщо для усного перекладу ціна встановлюється погодинно, для письмових перекладів одиницею розрахунку є так звана «нормосторінка» (або «стандартна сторінка» – normostrana). Традиційно застосовувалася так звана «міжнародна» нормосторінка – 1 800 символів, включаючи пробіли (приблизно відповідає одній сторінці машинопису у форматі А4). Проте при комп’ютерному наборі такий спосіб підрахунку є значно необ’єктивним – якщо в документі багато порожніх пробілів або абзаців, усе це позначається на об’ємі тексту. Тому в останні роки дедалі більше перекладачів переходить на нову тарифну одиницю – «нормосторінку Європейського Союзу» – 1 500 символів без пробілів (це приблизно дорівнює «міжнародній» нормосторінці без зайвих пробілів – різниця не перевищує 3 %). Вартість перекладу розраховується за об’ємом тексту перекладу – тобто мовою, на яку перекладається документ. Тому не радимо одразу при замовленні намагатися з’ясувати у перекладача загальну вартість перекладу – така вартість залежить від об’єму готового перекладу, який перекладачу не може бути відомий, доки весь текст перекладу не набрано на комп’ютері. Єдина інформація, яку він у змозі на даному етапі надати – це тарифна ціна. А якщо вже перекладач погодиться на попереднє визначення вартості в договірному порядку, така вартість не може не бути значно завищеною. (Для довідки: чеська мова – менш «балакуча», ніж українська та російська, тому при перекладі з української на чеську об’єм тексту, як правило, зменшується в середньому на 15–20 %, а з російської на чеську – на 20–25 %.) При цьому краще дати перекладачу достатньо часу – термінові переклади (наприклад, на наступний день) та робота у вихідні дні, як правило, розцінюються за підвищеним тарифом. Закон вимагає, аби завірений переклад був міцно скріплений з оригіналом документу. Для цього, як правило, в обох документах робиться отвір діркопробивачем, після чого вони прошиваються триколірною ниткою кольорів чеського прапора, яка ззаду скріплюється печаткою перекладача (крім оригіналу та перекладу, комплект включає так званий «завірчий напис» (tlumočnická doložka), де наводиться ім’я перекладача, номер декрету про його призначення, суд, де його зареєстровано, а також посвідчується факт згоди перекладу з оригіналом). Тому, якщо вам необхідно перекласти документ, характер якого не є одноразовим та який шкода псувати прошиванням (наприклад, свідоцтво про народження, диплом тощо), радимо оформити засвідчену копію такого документа та дати її перекладачеві, який скріплює переклад з такою копією (на відміну від документів чеською мовою, посвідчені копії яких можна оформити, наприклад, у міському/сільському управлінні або на пошті, завірену копію іншомовного документа можна зробити лише у нотаріуса, а україномовного або виданого державними органами України – також у консульській установі України). При цьому в будь-якому разі краще разом з копією позичити перекладачеві й оригінал – він може стати в пригоді, бо в копіях далеко не завжди все розбірливе (зокрема, каменем спотикання часто стають печатки). Пам’ятаймо, що судовий перекладач – це офіційна особа, діяльність якої чітко регламентується законодавством. Тому не слід вимагати від перекладача або радити йому, як перекладати ті чи інші частини документу. Як вже згадувалося, перекладач розписується в тому, що переклад є дослівно згідним з оригіналом, тому він повинен у першу чергу керуватися не побажаннями клієнта, а саме оригінальним текстом, критерієм для тлумачення якого є лише його професійні знання, досвід та совість. Перекладач повинен бути неупередженим. Якщо він перебуває в такому відношенні стосовно учасника або предмету провадження, що це викликає сумніви в його неупередженості, закон (ст. 11 Закону № 36/1967 «Про експертів та перекладачів») зобов’язує його відмовитись від виконання перекладу. Не треба спокушати перекладача. Завідомо неправильний переклад (křivé tlumočení) – це злочин, передбачений статтею 347 чеського Кримінального кодексу, що карається позбавленням волі строком до двох років. Окремо варто згадати транскрипції імен та прізвищ. При їхньому транскрибуванні судові перекладачі зобов’язані керуватися Додатком до Розпорядження уряду № 594/2006, яким визначаються правила транскрипції кирилиці. Мета цього нормативного документа – максимально наблизити чеську транскрипцію до реальної вимови. Проте на практиці отримані таким чином транскрипції здебільшого відрізняються від латинської форми імен та прізвищ, наведеної в закордонних паспортах українців. Що часто спричиняє проблеми, бо деякі державні органи Чехії (наприклад, Поліція в справах іноземців – Cizinecká policie) працюють саме з паспортною версією. Тому часто клієнти бажають, аби написання їхнього імені в посвідченому перекладі відповідало українському паспорту. Якщо таке написання відрізняється від транскрипції, встановленої вищезгаданим Розпорядженням уряду, перекладач не вправі цього зробити, проте за бажанням клієнта паспортну версію імені можна навести у виносці внизу сторінки (а також деякі інші дані – наприклад, розшифровки абревіатур, відомості про перейменування міста тощо). Офіційні перекладачі роблять переклади не тільки з іноземної мови на чеську, але й навпаки. Проте, перш ніж замовляти такий переклад на іноземну мову, радимо переконатися в тому, що компетентні органи держави, де буде пред’являтись перекладений документ, визнають повноваження перекладача. Що стосується українсько-чеських відносин, взаємовизнання посвідчених документів (включаючи офіційні переклади) між обома державами передбачено Статтею 18 Договору між Україною та Чеською Республікою про правову допомогу в цивільних справах. При цьому відомий принаймні один випадок, коли український держслужбовець відмовився визнавати офіційний переклад, зроблений чеським перекладачем, мотивуючи це чеською мовою печатки перекладача, текст якої йому незрозумілий. Проте, враховуючи ту обставину, що такий випадок був єдиним на кілька тисяч перекладів, такі ситуації можна вважати справді поодинокими. Переклади можуть здійснюватися також з однією іноземної мови на іншу. Така необхідність постає перед українцями в Чехії частіше, ніж може здаватись. Справа в тому, що багато з них має на руках ще старі документи цивільного стану радянського зразка, видані російською мовою. І при перекладі таких документів транскрипція імен та прізвищ здійснюється відповідно за правилами транскрипції з російської мови. Таким чином, одна людина може бути в одних документах Mykola Hryhorovyč, а в інших – Nikolaj Grigorjevič, і така ситуація чеським чиновникам не завжди зрозуміла. До того ж, при деяких провадженнях (наприклад, з питань громадянства) суворо вимагається відповідність транскрипції імен громадян України саме українському варіанту. Найбільш юридично бездоганна можливість вирішення такої ситуації – повідомити до компетентних органів України про втрату документа та отримати дублікат вже українською мовою. Проте, по-перше, не для всіх зручно заради цього їздити в Україну, а по-друге – такий порядок не поширюється на записи актів цивільного стану, зроблені в інших союзних республіках колишнього СРСР. Тому на практиці часто робиться подвійний переклад – спочатку документ перекладається з російської мови на українську, аби отримати українські версії імен, а потім – вже з української – на чеську; усе зшивається разом та забезпечується двома завірчими написами. Отже, чим цікавитись, звертаючись до судового перекладача: ціна (для письмових перекладів – за нормосторінку, для усних – за годину); мінімальний об’єм послуг, на який виставляється рахунок (такі ліміти часто встановлюються перекладачами, аби їм не доводилось працювати за символічні суми) – наприклад, 0,5 НС або 1 година; термін виконання; наявність та розмір експрес-доплат за термінове виконання. Яку інформацію надавати перекладачеві при зв’язку: мовна комбінація – вихідна мова (якою оформлено наявний документ) та мова перекладу (на яку його треба перекласти) – багато перекладачів працює з кількома мовами, тому ця інформація важлива; уточнити вид та кількість документів, – наприклад, свідоцтво про шлюб, диплом спеціаліста (інформація типу «один такий документ» або «один аркуш паперу» особливої користі перекладачу не приносить); строк, коли вам необхідно отримати переклад; кількість примірників перекладу та наявність посвідчених копій (якщо це необхідно); якщо документ вже перекладався конкретним перекладачем, вказати цю обставину (у цьому разі, як правило, рахунок виставляється лише на вартість дублікату, що відповідає копії). Як, правило, вже при зустрічі перекладач вимагає від клієнта повідомити своє ім’я та прізвище, а також адресу, де той зареєстрований. Не треба дивуватись – це нормально. Відповідно до закону судові перекладачі зобов’язані вести журнал перекладів (tlumočnický deník), де реєструється інформація про кожен переклад та згадані дані клієнтів. Наші поради: Якщо йдеться про переклад документа багаторазового застосування (наприклад, свідоцтво про народження, диплом), нікому такий переклад не віддавайте, якщо у вас немає впевненості, що відповідна установа його поверне. Оригінал перекладу залишіть собі, а в державні установи надавайте посвідчені копії всього комплекту (оригінал з перекладом та завірчим написом). Якщо вам потрібно кілька примірників перекладу, дайте перекладачеві відповідну кількість завірених копій. (З деяких видів документів завірені копії не оформлюються – наприклад, паспорти, трудові книжки тощо; в таких випадках переклад прикріплюється до звичайної ксерокопії.)   Сватослав Щиголь спеціально для UAPORTAL.CZ
    Лип 28, 2017 27845
  • 14 Жовт 2018
    З приходом осені і холодів завжди збільшується можливість захворіти. Звісно, хворіти ніхто не любить, але тут вже нічого не вдієш. Інколи буває. Тому завжди варто знати до кого потрібно звернутись, якщо знадобиться. Так що мова піде саме про лікарів-терапевтів, або ж звичний нам термін «сімейних лікарів» (Praktický lékař). Але перш ніж приступити до пошуку свого лікаря потрібно спочатку отримати медичне страхування. У Чехії є державне страхування і комерційне.   Державне страхування надається державними компаніями по страхуванню здоров'я. Таких компаній є декілька, і кожна людина, яка проживає в Чехії, повинна бути, згідно закону, застрахованою в одній з них. Найбільша з цих страхових компаній називається VZP (Všeobecná Zdravotní Pojišťovna - Загальна компанія медичного страхування ЧР). Іноземці, які прибувають на тимчасове або постійне проживання до ЧР, отримують державну страховку при влаштуванні на офіційну роботу з допомогою працедавця. Особи, які ведуть підприємницьку діяльність, зобов'язані самі реєструватись в страховій компанії і самостійно сплачувати страхові внески.  З цим видом страхування іноземцям можна отримати такі карточки: Синя видається громадянам Чехії, Євросоюзу або тим іноземцям, що мають постійне місце проживання. Зелена – тим, у кого ще не має постійного місця проживання. По факту, діють вони однаково. З VZP  співпрацює найбільша кількість лікарів і лікарень в Чехії. Зручність цієї компанії полягає у тому, що лікарю за послуги не потрібно платити. Всі розрахунки між собою проводять страхова компанія і медична установа. Відрахування податків у страхову компанію зазвичай здійснює роботодавець. Виплати на VZP складають 13,5% від заробітної плати, при чому роботодавець оплачує 2/3 на страхові внески, а 1/3 перечислює із зарплати працівника. Кожна застрахована особа має право на проведення профілактичного медичного огляду у практичного лікаря (1 раз на 2 роки), у стоматолога (2 рази на рік), і жінки у гінеколога (1 раз на рік).   Комерційне страхування – це укладання договору між вами і страховою компанією. В загальному є кілька великих компанії, наприклад - PVZP, MAXIMA, SLAVIA, UNIQA, і безліч маленьких. Перш ніж звернутися до лікаря потрібно звернутися в службу підтримки своєї страхової компанії (Asistenční služby). Зазвичай, такі служби працюють цілодобово і розмовляють на більшості світових мов. У них можна дізнатися актуальний список лікарів і медичних закладів, куди можна звернутися. При необхідності надати медичному закладу підтвердження оплати. Контактні номери таких служб завжди повинні бути в страховій картці. При комерційному страхуванні важливо звертатися саме до лікарів, які співпрацюють з обраною компанією, інакше можна залишитись з лікуванням без страховки. І звісно ж, завжди треба уважно перечитати всі умови контракту комерційного страхування. Також можна оплатити лікарю по факту без будь-якої страховки, але такий варіант зазвичай дуже дорого обходиться.   Пошук лікаря Тепер приступимо до основної частини, а саме пошук свого лікаря. Прив’язки до місця проживання тут немає, можна шукати в будь-якому районі. Існує спеціальний сайт, призначений для цього – znamylekar.cz. Цей сайт зручний тим, що можна обрати вид послуг, які надає лікар, район, і навіть тип страхування. Також можна почитати інформацію і відгуки про лікарів. Таким чином можна знайти лікаря, який розмовляє вашою мовою. Кожен лікар має певний ліміт на прийом нових пацієнтів. Тому просто прийшовши у найближчу лікарню можна почути, що лікар не приймає нових пацієнтів. Зробивши вибір, варто спочатку зателефонувати і запитати чи приймає лікар нових пацієнтів ("Dobrý den, přijímáte nové pacienty?") У свого лікаря-терапевта можна брати підтвердження про хворобу, тобто лікарняне на роботу чи навчальний заклад, різного виду довідки, направлення до потрібного лікаря чи на проведення аналізів. Змінювати лікаря-терапевта можна раз на 3 місяці. При цьому виписуватися від лікаря не треба, потрібно лише записатися до нового, і ваша минула реєстрація автоматично анолюється. Кожен чеський лікар – це самостійна медична одиниця. Тому кабінети (ordinace) лікарів можуть бути розміщені будь-де. Це може орендоване приміщення в поліклініці, а може бути і в особистому будинку.   Перше відвідування лікаря – це первинний медичний огляд (vstupní prohlídka). Доведеться заповнити невеличку анкету з контактною інформацією та основними показниками, типу вага, ріст. Відповісти на прості запитання, наприклад чи ви курите, п’єте алкоголь, як часто, чи є якісь спадкові хвороби, дані про щеплення, стан зору і загальне самопочуття. Доведеться здати аналіз крові і сечі. Пройти стандартні процедури, виміри температури, тиску, кардіограму. Цікавим є те, що існує розподіл годин прийому, а саме, для прикладу, розповім як працює мій лікар. Зранку, з 8 до 10 год приймає пацієнтів, які не записані на прийом, але терміново потребують медичної допомоги (v akutním připadě). Далі, йдуть пацієнти по запису. Домовлятись про зустріч потрібно по телефону чи онлайн. Прийшовши на свій час потрібно чекати поки не вийде медсестра і не запросить вас на прийом. У моїй лікарні, коли приходиш на прийом, потрібно у спеціальний автомат вставити картку страхової компанії. І автомат зчитавши її видає надпис «Тепер ми знаємо про вас»   Наступне відвідування лікаря Якщо завітали до лікаря з самою простою застудою чи ГРВІ, медсестра на місці робить експрес аналізи і поки ви спілкуєтесь з лікарем за кілька хвилин отримуєте точний аналіз і відповідно діагноз. Далі стандартно отримуєте рецепт, ну і лікарняне (nemocenská), якщо необхідно. Лікарняне виписується у 3 екземплярах різного кольору. Один залишається у лікаря, другий потрібно віднести на роботу для підтвердження хвороби, і третій також на роботу, коли вже лікарняне закрите. Перші 3 дні лікарняного не оплачуються, далі оплачується 60% від заробітної плати. Важливо! Отримавши лікарняне у лікаря потрібно уточнити години, коли можна виходити з дому. Під час хвороби потрібно знаходитись дома. Може прийти спеціальна перевірка і якщо вас не буде вдома, то вони запросто можуть відмінити дію лікарняного. Що стосується рецептів. Тут все серйозно. Більшість ліків продаються тільки по рецептах. З 2018 року лікарів зобов’язали видавати електронні рецепти, або з вносити їх в головну електронну базу. Такі рецепти видаються зі штрих кодом. Зроблено це для того, щоб зменшити кількість підроблених рецептів. Купити ліки по виписаному рецепту можна на протязі 2х тижнів. При покупці рецепт забирають, тому варто зробити копію рецепту, якщо він потрібен для медичної страховки. Міністерство охорони здоров’я Чеської Республіки  підготувало «Порадник пацієнта» на українській мові, для покращення орієнтації пацієнтів у медичних послугах. Автор: Світлана Малецька спеціально для UAportal.
    27414 Опубліковано Світлана Малецька
  • З приходом осені і холодів завжди збільшується можливість захворіти. Звісно, хворіти ніхто не любить, але тут вже нічого не вдієш. Інколи буває. Тому завжди варто знати до кого потрібно звернутись, якщо знадобиться. Так що мова піде саме про лікарів-терапевтів, або ж звичний нам термін «сімейних лікарів» (Praktický lékař). Але перш ніж приступити до пошуку свого лікаря потрібно спочатку отримати медичне страхування. У Чехії є державне страхування і комерційне.   Державне страхування надається державними компаніями по страхуванню здоров'я. Таких компаній є декілька, і кожна людина, яка проживає в Чехії, повинна бути, згідно закону, застрахованою в одній з них. Найбільша з цих страхових компаній називається VZP (Všeobecná Zdravotní Pojišťovna - Загальна компанія медичного страхування ЧР). Іноземці, які прибувають на тимчасове або постійне проживання до ЧР, отримують державну страховку при влаштуванні на офіційну роботу з допомогою працедавця. Особи, які ведуть підприємницьку діяльність, зобов'язані самі реєструватись в страховій компанії і самостійно сплачувати страхові внески.  З цим видом страхування іноземцям можна отримати такі карточки: Синя видається громадянам Чехії, Євросоюзу або тим іноземцям, що мають постійне місце проживання. Зелена – тим, у кого ще не має постійного місця проживання. По факту, діють вони однаково. З VZP  співпрацює найбільша кількість лікарів і лікарень в Чехії. Зручність цієї компанії полягає у тому, що лікарю за послуги не потрібно платити. Всі розрахунки між собою проводять страхова компанія і медична установа. Відрахування податків у страхову компанію зазвичай здійснює роботодавець. Виплати на VZP складають 13,5% від заробітної плати, при чому роботодавець оплачує 2/3 на страхові внески, а 1/3 перечислює із зарплати працівника. Кожна застрахована особа має право на проведення профілактичного медичного огляду у практичного лікаря (1 раз на 2 роки), у стоматолога (2 рази на рік), і жінки у гінеколога (1 раз на рік).   Комерційне страхування – це укладання договору між вами і страховою компанією. В загальному є кілька великих компанії, наприклад - PVZP, MAXIMA, SLAVIA, UNIQA, і безліч маленьких. Перш ніж звернутися до лікаря потрібно звернутися в службу підтримки своєї страхової компанії (Asistenční služby). Зазвичай, такі служби працюють цілодобово і розмовляють на більшості світових мов. У них можна дізнатися актуальний список лікарів і медичних закладів, куди можна звернутися. При необхідності надати медичному закладу підтвердження оплати. Контактні номери таких служб завжди повинні бути в страховій картці. При комерційному страхуванні важливо звертатися саме до лікарів, які співпрацюють з обраною компанією, інакше можна залишитись з лікуванням без страховки. І звісно ж, завжди треба уважно перечитати всі умови контракту комерційного страхування. Також можна оплатити лікарю по факту без будь-якої страховки, але такий варіант зазвичай дуже дорого обходиться.   Пошук лікаря Тепер приступимо до основної частини, а саме пошук свого лікаря. Прив’язки до місця проживання тут немає, можна шукати в будь-якому районі. Існує спеціальний сайт, призначений для цього – znamylekar.cz. Цей сайт зручний тим, що можна обрати вид послуг, які надає лікар, район, і навіть тип страхування. Також можна почитати інформацію і відгуки про лікарів. Таким чином можна знайти лікаря, який розмовляє вашою мовою. Кожен лікар має певний ліміт на прийом нових пацієнтів. Тому просто прийшовши у найближчу лікарню можна почути, що лікар не приймає нових пацієнтів. Зробивши вибір, варто спочатку зателефонувати і запитати чи приймає лікар нових пацієнтів ("Dobrý den, přijímáte nové pacienty?") У свого лікаря-терапевта можна брати підтвердження про хворобу, тобто лікарняне на роботу чи навчальний заклад, різного виду довідки, направлення до потрібного лікаря чи на проведення аналізів. Змінювати лікаря-терапевта можна раз на 3 місяці. При цьому виписуватися від лікаря не треба, потрібно лише записатися до нового, і ваша минула реєстрація автоматично анолюється. Кожен чеський лікар – це самостійна медична одиниця. Тому кабінети (ordinace) лікарів можуть бути розміщені будь-де. Це може орендоване приміщення в поліклініці, а може бути і в особистому будинку.   Перше відвідування лікаря – це первинний медичний огляд (vstupní prohlídka). Доведеться заповнити невеличку анкету з контактною інформацією та основними показниками, типу вага, ріст. Відповісти на прості запитання, наприклад чи ви курите, п’єте алкоголь, як часто, чи є якісь спадкові хвороби, дані про щеплення, стан зору і загальне самопочуття. Доведеться здати аналіз крові і сечі. Пройти стандартні процедури, виміри температури, тиску, кардіограму. Цікавим є те, що існує розподіл годин прийому, а саме, для прикладу, розповім як працює мій лікар. Зранку, з 8 до 10 год приймає пацієнтів, які не записані на прийом, але терміново потребують медичної допомоги (v akutním připadě). Далі, йдуть пацієнти по запису. Домовлятись про зустріч потрібно по телефону чи онлайн. Прийшовши на свій час потрібно чекати поки не вийде медсестра і не запросить вас на прийом. У моїй лікарні, коли приходиш на прийом, потрібно у спеціальний автомат вставити картку страхової компанії. І автомат зчитавши її видає надпис «Тепер ми знаємо про вас»   Наступне відвідування лікаря Якщо завітали до лікаря з самою простою застудою чи ГРВІ, медсестра на місці робить експрес аналізи і поки ви спілкуєтесь з лікарем за кілька хвилин отримуєте точний аналіз і відповідно діагноз. Далі стандартно отримуєте рецепт, ну і лікарняне (nemocenská), якщо необхідно. Лікарняне виписується у 3 екземплярах різного кольору. Один залишається у лікаря, другий потрібно віднести на роботу для підтвердження хвороби, і третій також на роботу, коли вже лікарняне закрите. Перші 3 дні лікарняного не оплачуються, далі оплачується 60% від заробітної плати. Важливо! Отримавши лікарняне у лікаря потрібно уточнити години, коли можна виходити з дому. Під час хвороби потрібно знаходитись дома. Може прийти спеціальна перевірка і якщо вас не буде вдома, то вони запросто можуть відмінити дію лікарняного. Що стосується рецептів. Тут все серйозно. Більшість ліків продаються тільки по рецептах. З 2018 року лікарів зобов’язали видавати електронні рецепти, або з вносити їх в головну електронну базу. Такі рецепти видаються зі штрих кодом. Зроблено це для того, щоб зменшити кількість підроблених рецептів. Купити ліки по виписаному рецепту можна на протязі 2х тижнів. При покупці рецепт забирають, тому варто зробити копію рецепту, якщо він потрібен для медичної страховки. Міністерство охорони здоров’я Чеської Республіки  підготувало «Порадник пацієнта» на українській мові, для покращення орієнтації пацієнтів у медичних послугах. Автор: Світлана Малецька спеціально для UAportal.
    Жовт 14, 2018 27414
  • 18 Бер 2018
    Для того, щоб працювати на території Чеської Республіки треба знати багато…або ж мало. Усе залежить від того офіційне працевлаштування чи ні.   Почнімо з того, що іноземці, у яких є дозвіл на постійне перебування на території Чехії, з точки зору прийому на роботу, мають такі ж права, як і громадяни ЧР. Це означає, що при виборі місця роботи немає ніяких обмежень, окрім тих робочих місць, де наявність чеського громадянства регулюється правовими нормами.   Прийом на роботу іноземців місцевим роботодавцем (трудові відносини) регламентуються Трудовим кодексом. Тим же що й для громадян Чехії. Крім того, умови прийому на роботу установлені в законі про зайнятість, відповідно до якого іноземці можуть бути прийняті на роботу: - отримавши дозвіл на працевлаштування, якщо він необхідний і дозвіл на перебування; - отримавши трудову або синю карту;  - між роботодавцем і працівником заключний договір у письмовій формі на термін виконання роботи, при умові, що роботодавець зареєструє іноземця для виплати внесків в соціальне і медичне страхування.   Видача трудової карти, синьої карти і дозволу на працевлаштування пов’язана з конкретною вакансією у конкретного роботодавця. З точки зору режиму працевлаштування ці документи рівноцінні. Кожен з цих дозволів видається на конкретних умовах.   Дозвіл на працевлаштування Щоб отримати дозвіл на роботу іноземний громадянин повинен подати заяву в письмовій формі до відповідного територіального крайового відділення Департаменту з працевлаштування (ÚP), як правило, перед своїм в'їздом на територію ЧР. Дозвіл на працевлаштування потрібен, якщо: Ви перебуваєте на території ЧР по короткостроковій візі та бажаєте працювати; Ви відправлені до Чехії на роботу своїм роботодавцем, штаб-квартира якого знаходиться не в країнах ЄС, Ісландії, Ліхтенштейні, Норвегії чи Швейцарії; перебуваєте на території ЧР на підставі дозволу на довгострокове перебування з метою підприємницької діяльності; бажаєте виконувати «сезонні роботи» на строк не більше 6 місяців на рік, працюєте в якості стажера в трудових відносинах з роботодавцем в ЧР - не більше 6 місяців; Ви подали заяву про міжнародну охорону, і ця заява розглядається вже 12 місяців; Вам була видана віза з метою вимушеного перебування; Вам не більше 26 років, і ви виконуєте непостійну роботу за договором між навчальними закладами; ви працюєте на підставі міжнародного договору. Дозвіл на працевлаштування не потрібен, якщо ви маєте: дозвіл на довгострокове проживання члена сім'ї громадянина ЄС; якщо Ви громадянин ЄС; якщо Ви знаходитесь на території ЧР на підставі дозволу на довгострокове перебування з метою возз'єднання сім'ї; якщо Вам було в Чехії надано притулок чи додатковий захист; якщо Ви проживаєте на території ЧР на підставі дозволу на довгострокове перебування з метою возз'єднання сім'ї з іноземцем, який має статус довгостроково проживаючого резидента на території Європейського Союзу Сам дозвіл на працевлаштування не дає іноземному громадянину права на роботу - спочатку необхідно отримати дозвіл на проживання. Трудова карта та синя карта є одночасно і дозволом на проживання і на працевлаштування. Для порівняння:    Якщо роботодавець вирішив взяти на роботу іноземця, то зобов’язаний повідомити у відповідний відділ по працевлаштуванню про наявність вакансії і її опис. Такі вакансії можна знайти тут. У випадку офіційного прийому на роботу роботодавець зобов’язаний надати іноземному працівнику робочі умови і заробітну платню, звичні для громадянина ЧР на такій же посаді.   Отже, офіційний прийом на роботу починається з укладання договору (Pracovní smlouva). Це дуже важливий момент не тільки для отримання трудової карти чи візи, фактично у ньому має бути вся інформація про роботу, яку ви будете виконувати у найближчий рік чи два. Тому у багатьох статтях я зустрічала, що перед підписанням будь-якого договору краще проконсультуватися з юристом. З власного досвіду можу сказати, що підписання трудового договору і інших необхідних паперів тривало цілий день. Я влаштовувалася на роботу в міжнародну компанію, і відповідно договір був продубльований на двох мовах: чеській і англійській. Підписувала відповідно документи у двох екземплярах, один залишився у мене, один в роботодавця.   В Чехії є 3 основні типи договорів, що найчастіше трапляються в оголошеннях на вакантне місце: Hlavní prácovní poměr (HPP) – робота на повну ставку – найпопулярніший вид договору між роботодавцем та працівником. Умови: 40 робочих годин/тиждень, 20 днів відпустки. Підписується на певний термін, для іноземців - максимум на 2 роки або на термін дії дозволу на працевлаштування. Зазвичай, випробувальний період складає 3 місяці. У цей термін можливе розірвання договору без пояснення причин як з боку працівника, так і з боку роботодавця. Після закінчення випробувального терміну для розірвання договору потрібно написати заяву і відпрацювати ще 2 місяці. Цікаво, що те саме стосується і роботодавця. Тобто, у будь-якому випадку буде час знайти роботу на заміну.       2. Dohoda o provedení práce (DPP) – угода на проведення робіт. Підходить для невеличкої роботи або підробітку. Умови: не більше 300 годин/рік у одного роботодавця. Вигода такого договору полягає у тому, що при зарплатні в 10 тис не платиться податок на соціальне та медичне страхування. Оплата начисляється за відроблені години. Права на відпустку чи будь-які інші бонуси при цьому немає.         3. Dohoda o pracovní činnosti (DPČ) – домовленість про трудову діяльність, щось середнє між HPP і DPP, має характеристики обох типів договорів.  Умови: 20 годин/тиждень. При зарплатні в 2,5 тис не платиться податок на соціальний фонд та страховку. Також не можна працювати більше 12 годин на день. І немає відпустки. Але можна претендувати на оплату лікарняного.   Все таки найкращим типом договору є HPP, так як при цьому ви повністю захищені. Але і податки платяться найбільші. Роботодавець зобов'язаний за Вас платити соціальне страхування - включає платіж на медичне страхування, платіж на пенсійне страхування і внесок в державну політику зайнятості. Тариф соціального страхування працівника становить 6,5%, роботодавця 25%, в загальній складності 31,5% від номінальної заробітної плати. Медичне страхування - тариф медичного страхування роботодавця 9%, працівник сплачує 4,5%, в загальній складності 13,5% від номінальної заробітної плати. Тому у договорах зазвичай прописується Hrubá mzda, а на руки працівник отримує Čistá mzda – чисту зарплатню, після вирахування всіх податків. У Чехії існує навіть спеціальний сайт, де можна ввести розмір своєї грубої зарплатні і дізнатися скільки отримаєте на руки чистими - vypocet.cz/cista-mzda. Якось у своєму зарплатному листку я побачила досить велику суму. Як виявилось існує й Superhrubá mzda = чиста зарплата + податки, які сплачує робітник + податки, які сплачує роботодавець. Так що справді досить багато треба дізнатися, перш ніж влаштовуватись на роботу в Чехії. Але дізнавшись, досить легко обрати те, що підходить саме Вам. Особисто для мене працювати офіційно досить важливо. Це приносить якусь стабільність і впевненість. У моєму трудовому договорі чітко прописані всі деталі співпраці, що маю зробити я і що отримаю від роботодавця. Однак, дуже багато людей працюють неофіційно. Багато з них, їдучи на роботу знають тільки одну деталь – розмір заробітної плати; і повна відсутність будь-яких гарантій. Немає можливості навіть звернутися до лікаря в разі чого, а робота ж зазвичай важка і травмонебезпечна. Хочу поділитися своїм спостереженням, шукаючи матеріал до даної статті я помітила те, що офіційна робота оплачується дещо менше, порівняно з неофіційною. Це певно якраз пов’язано з податками. І тут вже варто приймати рішення чи потрібні якісь гарантії чи йти на ризик заради грошей. Багато корисних матеріалів, що стосується влаштування на роботу можна знайти на Інтегрованому порталі Міністерства праці і соціального захисту - Zaměstnávání cizinců.  Шкода, що українською цей розділ порталу не перекладено. Але вся інформація є на чеській, англійській та російській мовах.    Автор: Світлана Малецька, спеціально для UAPORTAL.CZ                           
    26259 Опубліковано Світлана Малецька
  • Для того, щоб працювати на території Чеської Республіки треба знати багато…або ж мало. Усе залежить від того офіційне працевлаштування чи ні.   Почнімо з того, що іноземці, у яких є дозвіл на постійне перебування на території Чехії, з точки зору прийому на роботу, мають такі ж права, як і громадяни ЧР. Це означає, що при виборі місця роботи немає ніяких обмежень, окрім тих робочих місць, де наявність чеського громадянства регулюється правовими нормами.   Прийом на роботу іноземців місцевим роботодавцем (трудові відносини) регламентуються Трудовим кодексом. Тим же що й для громадян Чехії. Крім того, умови прийому на роботу установлені в законі про зайнятість, відповідно до якого іноземці можуть бути прийняті на роботу: - отримавши дозвіл на працевлаштування, якщо він необхідний і дозвіл на перебування; - отримавши трудову або синю карту;  - між роботодавцем і працівником заключний договір у письмовій формі на термін виконання роботи, при умові, що роботодавець зареєструє іноземця для виплати внесків в соціальне і медичне страхування.   Видача трудової карти, синьої карти і дозволу на працевлаштування пов’язана з конкретною вакансією у конкретного роботодавця. З точки зору режиму працевлаштування ці документи рівноцінні. Кожен з цих дозволів видається на конкретних умовах.   Дозвіл на працевлаштування Щоб отримати дозвіл на роботу іноземний громадянин повинен подати заяву в письмовій формі до відповідного територіального крайового відділення Департаменту з працевлаштування (ÚP), як правило, перед своїм в'їздом на територію ЧР. Дозвіл на працевлаштування потрібен, якщо: Ви перебуваєте на території ЧР по короткостроковій візі та бажаєте працювати; Ви відправлені до Чехії на роботу своїм роботодавцем, штаб-квартира якого знаходиться не в країнах ЄС, Ісландії, Ліхтенштейні, Норвегії чи Швейцарії; перебуваєте на території ЧР на підставі дозволу на довгострокове перебування з метою підприємницької діяльності; бажаєте виконувати «сезонні роботи» на строк не більше 6 місяців на рік, працюєте в якості стажера в трудових відносинах з роботодавцем в ЧР - не більше 6 місяців; Ви подали заяву про міжнародну охорону, і ця заява розглядається вже 12 місяців; Вам була видана віза з метою вимушеного перебування; Вам не більше 26 років, і ви виконуєте непостійну роботу за договором між навчальними закладами; ви працюєте на підставі міжнародного договору. Дозвіл на працевлаштування не потрібен, якщо ви маєте: дозвіл на довгострокове проживання члена сім'ї громадянина ЄС; якщо Ви громадянин ЄС; якщо Ви знаходитесь на території ЧР на підставі дозволу на довгострокове перебування з метою возз'єднання сім'ї; якщо Вам було в Чехії надано притулок чи додатковий захист; якщо Ви проживаєте на території ЧР на підставі дозволу на довгострокове перебування з метою возз'єднання сім'ї з іноземцем, який має статус довгостроково проживаючого резидента на території Європейського Союзу Сам дозвіл на працевлаштування не дає іноземному громадянину права на роботу - спочатку необхідно отримати дозвіл на проживання. Трудова карта та синя карта є одночасно і дозволом на проживання і на працевлаштування. Для порівняння:    Якщо роботодавець вирішив взяти на роботу іноземця, то зобов’язаний повідомити у відповідний відділ по працевлаштуванню про наявність вакансії і її опис. Такі вакансії можна знайти тут. У випадку офіційного прийому на роботу роботодавець зобов’язаний надати іноземному працівнику робочі умови і заробітну платню, звичні для громадянина ЧР на такій же посаді.   Отже, офіційний прийом на роботу починається з укладання договору (Pracovní smlouva). Це дуже важливий момент не тільки для отримання трудової карти чи візи, фактично у ньому має бути вся інформація про роботу, яку ви будете виконувати у найближчий рік чи два. Тому у багатьох статтях я зустрічала, що перед підписанням будь-якого договору краще проконсультуватися з юристом. З власного досвіду можу сказати, що підписання трудового договору і інших необхідних паперів тривало цілий день. Я влаштовувалася на роботу в міжнародну компанію, і відповідно договір був продубльований на двох мовах: чеській і англійській. Підписувала відповідно документи у двох екземплярах, один залишився у мене, один в роботодавця.   В Чехії є 3 основні типи договорів, що найчастіше трапляються в оголошеннях на вакантне місце: Hlavní prácovní poměr (HPP) – робота на повну ставку – найпопулярніший вид договору між роботодавцем та працівником. Умови: 40 робочих годин/тиждень, 20 днів відпустки. Підписується на певний термін, для іноземців - максимум на 2 роки або на термін дії дозволу на працевлаштування. Зазвичай, випробувальний період складає 3 місяці. У цей термін можливе розірвання договору без пояснення причин як з боку працівника, так і з боку роботодавця. Після закінчення випробувального терміну для розірвання договору потрібно написати заяву і відпрацювати ще 2 місяці. Цікаво, що те саме стосується і роботодавця. Тобто, у будь-якому випадку буде час знайти роботу на заміну.       2. Dohoda o provedení práce (DPP) – угода на проведення робіт. Підходить для невеличкої роботи або підробітку. Умови: не більше 300 годин/рік у одного роботодавця. Вигода такого договору полягає у тому, що при зарплатні в 10 тис не платиться податок на соціальне та медичне страхування. Оплата начисляється за відроблені години. Права на відпустку чи будь-які інші бонуси при цьому немає.         3. Dohoda o pracovní činnosti (DPČ) – домовленість про трудову діяльність, щось середнє між HPP і DPP, має характеристики обох типів договорів.  Умови: 20 годин/тиждень. При зарплатні в 2,5 тис не платиться податок на соціальний фонд та страховку. Також не можна працювати більше 12 годин на день. І немає відпустки. Але можна претендувати на оплату лікарняного.   Все таки найкращим типом договору є HPP, так як при цьому ви повністю захищені. Але і податки платяться найбільші. Роботодавець зобов'язаний за Вас платити соціальне страхування - включає платіж на медичне страхування, платіж на пенсійне страхування і внесок в державну політику зайнятості. Тариф соціального страхування працівника становить 6,5%, роботодавця 25%, в загальній складності 31,5% від номінальної заробітної плати. Медичне страхування - тариф медичного страхування роботодавця 9%, працівник сплачує 4,5%, в загальній складності 13,5% від номінальної заробітної плати. Тому у договорах зазвичай прописується Hrubá mzda, а на руки працівник отримує Čistá mzda – чисту зарплатню, після вирахування всіх податків. У Чехії існує навіть спеціальний сайт, де можна ввести розмір своєї грубої зарплатні і дізнатися скільки отримаєте на руки чистими - vypocet.cz/cista-mzda. Якось у своєму зарплатному листку я побачила досить велику суму. Як виявилось існує й Superhrubá mzda = чиста зарплата + податки, які сплачує робітник + податки, які сплачує роботодавець. Так що справді досить багато треба дізнатися, перш ніж влаштовуватись на роботу в Чехії. Але дізнавшись, досить легко обрати те, що підходить саме Вам. Особисто для мене працювати офіційно досить важливо. Це приносить якусь стабільність і впевненість. У моєму трудовому договорі чітко прописані всі деталі співпраці, що маю зробити я і що отримаю від роботодавця. Однак, дуже багато людей працюють неофіційно. Багато з них, їдучи на роботу знають тільки одну деталь – розмір заробітної плати; і повна відсутність будь-яких гарантій. Немає можливості навіть звернутися до лікаря в разі чого, а робота ж зазвичай важка і травмонебезпечна. Хочу поділитися своїм спостереженням, шукаючи матеріал до даної статті я помітила те, що офіційна робота оплачується дещо менше, порівняно з неофіційною. Це певно якраз пов’язано з податками. І тут вже варто приймати рішення чи потрібні якісь гарантії чи йти на ризик заради грошей. Багато корисних матеріалів, що стосується влаштування на роботу можна знайти на Інтегрованому порталі Міністерства праці і соціального захисту - Zaměstnávání cizinců.  Шкода, що українською цей розділ порталу не перекладено. Але вся інформація є на чеській, англійській та російській мовах.    Автор: Світлана Малецька, спеціально для UAPORTAL.CZ                           
    Бер 18, 2018 26259
  • 09 Квіт 2017
    Що для Вас вигідніше: бути працевлаштованим, чи працювати на "жівностяк" (OSVČ, "živnostník", Živnostenský list-Ліцензія на підприємницьку діяльність)?... На це питання ми можемо подивитися з двох сторін- в чому плюси і мінуси? Корисно знати, що фонд заробітної плати в Чехії оподатковується за такими ставками: На соціальне страхування 31,5% (25% відраховує роботодавець, 6,5% - працівник)На медичне страхування 13,5% (9% відраховує роботодавець, 4,5% - працівник)Прибутковий податок 15% Розмір зарплати робітника визначається двома сумами - до нарахування податків( "груба мзда") - після нарахування податків, це сума, яку Ви отримаєте на руки("чиста мзда") Крім витрат на зарплату, роботодавець ще платить за Вас додаткові витрати("супергруба мзда"). Це соціальне страхування 25% і медичне страхування 9%.    А тепер візьмемо для прикладу "грубу мзду" 25.000 крон.  Роботодавець працевлаштованому у нього робітнику перечислень "чисту мзду" 19.295 крон, але загальні витрати роботодавця - "супергруба мзда" становлять 33.500 корун. З цієї суми 14.000 отримує держава а 19.295 робітник. При співпраці з «Жівностнікем» роботодавець йому перечислить всіх 33.500 крон. Після того, як «Жівностнік» перерахує приблизно 4.000 крон за соціальне та медичне страхування,  йому залишиться більне ніж 29.000 корун. В той час, як роботодавець за тіж самі послуги заплатив однакову суму, людині яка працює на "жівностенський ліст", заробітня плата піднялась на 10.000 корун. Недоліком для роботодавця а перевагою для «Жівностніка» є те що їхній зв'язок не настільки сильний. «Жівностнік»може легко перейти до іншого роботодавця(фірми). З іншого боку і роботодавець (фірма) має право розірвати договір про співпрацю з «Жівностнікем» без будь яких санкцій, якщо це не прописано в договорі. Так, «Жівностнік» дійсно може отримати суттєво більше грошей ніж робітник який працевлаштований. Але не все це безкоштовно. Оплата відпустки, компенсація в разі втрати працездатності, фінансова допомога в разі хвороби, пенсія, що робити з цим? На випадок втрати працездатності можна заздалегіть підготуватись, оплату відпустки компенсує набагато більший дохід а добру пенсію Вам і так держава не обіцяє. Сьогодні Ви маєте можливість самі собі забезпечити пенсію без надій на державу. «Жівностнік» має право сам вирішувати скільки він заплатить за соціальне та медичне страхування, сам вирішує скільки державі заплатити податків, а головне, є незалежний в цих питаннях. Якщо у Вас є можливість самому працевлаштовувати людей або ж навпаки хочете залишитись працевлаштованим і надіятись на роботодавця та державу, в обох цих формах праці Ви маєте насампепред дати відповідь самі собі, до якого типу людей Ви відноситесь і чого від свого життя та своєї «роботи» очікуєте? Це стабільність чи кращий заробіток? Ілюзія безпеки, яку Вам обіцяють? Чи самостійність та відповідальність за своє життя? Вибір за Вами!   Незалежний фінансовий консультант Юрій Остафійчук Спеціально для UAPORTAL.CZ фото: Jan Langer
    26119 Опубліковано Юрій Остафічук
  • Що для Вас вигідніше: бути працевлаштованим, чи працювати на "жівностяк" (OSVČ, "živnostník", Živnostenský list-Ліцензія на підприємницьку діяльність)?... На це питання ми можемо подивитися з двох сторін- в чому плюси і мінуси? Корисно знати, що фонд заробітної плати в Чехії оподатковується за такими ставками: На соціальне страхування 31,5% (25% відраховує роботодавець, 6,5% - працівник)На медичне страхування 13,5% (9% відраховує роботодавець, 4,5% - працівник)Прибутковий податок 15% Розмір зарплати робітника визначається двома сумами - до нарахування податків( "груба мзда") - після нарахування податків, це сума, яку Ви отримаєте на руки("чиста мзда") Крім витрат на зарплату, роботодавець ще платить за Вас додаткові витрати("супергруба мзда"). Це соціальне страхування 25% і медичне страхування 9%.    А тепер візьмемо для прикладу "грубу мзду" 25.000 крон.  Роботодавець працевлаштованому у нього робітнику перечислень "чисту мзду" 19.295 крон, але загальні витрати роботодавця - "супергруба мзда" становлять 33.500 корун. З цієї суми 14.000 отримує держава а 19.295 робітник. При співпраці з «Жівностнікем» роботодавець йому перечислить всіх 33.500 крон. Після того, як «Жівностнік» перерахує приблизно 4.000 крон за соціальне та медичне страхування,  йому залишиться більне ніж 29.000 корун. В той час, як роботодавець за тіж самі послуги заплатив однакову суму, людині яка працює на "жівностенський ліст", заробітня плата піднялась на 10.000 корун. Недоліком для роботодавця а перевагою для «Жівностніка» є те що їхній зв'язок не настільки сильний. «Жівностнік»може легко перейти до іншого роботодавця(фірми). З іншого боку і роботодавець (фірма) має право розірвати договір про співпрацю з «Жівностнікем» без будь яких санкцій, якщо це не прописано в договорі. Так, «Жівностнік» дійсно може отримати суттєво більше грошей ніж робітник який працевлаштований. Але не все це безкоштовно. Оплата відпустки, компенсація в разі втрати працездатності, фінансова допомога в разі хвороби, пенсія, що робити з цим? На випадок втрати працездатності можна заздалегіть підготуватись, оплату відпустки компенсує набагато більший дохід а добру пенсію Вам і так держава не обіцяє. Сьогодні Ви маєте можливість самі собі забезпечити пенсію без надій на державу. «Жівностнік» має право сам вирішувати скільки він заплатить за соціальне та медичне страхування, сам вирішує скільки державі заплатити податків, а головне, є незалежний в цих питаннях. Якщо у Вас є можливість самому працевлаштовувати людей або ж навпаки хочете залишитись працевлаштованим і надіятись на роботодавця та державу, в обох цих формах праці Ви маєте насампепред дати відповідь самі собі, до якого типу людей Ви відноситесь і чого від свого життя та своєї «роботи» очікуєте? Це стабільність чи кращий заробіток? Ілюзія безпеки, яку Вам обіцяють? Чи самостійність та відповідальність за своє життя? Вибір за Вами!   Незалежний фінансовий консультант Юрій Остафійчук Спеціально для UAPORTAL.CZ фото: Jan Langer
    Квіт 09, 2017 26119