Важливою частиною планування будь-якої подорожі є вибір транспорту, яким скористаєтеся під час поїздки. Отож, варто лише придумати куди хочеш потрапити, а далі справа техніки. В основному, чим дістатись до місця призначення ми шукаємо в інтернеті. Звісно, можна на вокзал сходити і довідкове бюро запитати, але навіщо? Отож, якщо ви вирішили відправитися в подорож з Праги чи з будь-якого іншого міста Чехії, то для цього звісно є спеціальний сервіс - idos.cz. Тут можна знайти всі варіанти сполучення використовуючи поїзд чи автобус, і навіть підібрати потрібний авіарейс. Отож, знайомство з сайтом починаємо з головної сторінки.  Jízdní řád – розклад  руху, можна вибрати  чим саме бажаєте дістатися до місця призначення. MHD (Městská hromadná doprava) означає, що сайт може показувати не лише сполучення між містами чи країнами, а й громадський транспорт будь-якого міста Чехії. Odkud – звідки, kam – куди, prohodit – поміняти місцями (на випадок, якщо потрібен і зворотній маршрут). Далі йдуть кілька фільтрів для покращення результатів пошуку, а саме:-    Pouze přímá spojení – лише пряме сполучення, тобто без пересадок;-    Pouze vlaky bez povinné rezervace – лише поїзди без обов’язкового бронювання;-    Přidat průjezdní místa – додати транзитні міста, тобто через які міста буде проїджати поїзд; інколи від цього залежить вартість квитка. Datum a čas – обираємо дату і час відправлення. Стандартно стоїть Dnes – сьогодні і Ted’ – зараз. Далі можна вибрати по критеріях: Odjezd – відправлення і Příjezd – прибуття.І коли всі необхідні поля заповнені натискаємо Hledat, тим самий запускаючи пошук. - Rozšířené zadání - розширений пошук дає можливість застосувати ще кілька фільтрів, щоб ідеально спланувати поїздку. - Parametry spojení (параметри сполучення), такі як кількість і тривалість пересадок, можна віддати перевагу подорожі поїздом, ніж автобусом, чи чим краще подорожувати людям у інвалідному візку чи з велосипедом, та багато іншого.- Dopravní prostředky (транспортні засоби), вибір поїздом якого класу чи якого типу, міжнародним чи регіональним та ін.Однак, на мою думку, цілком достатньо і стандартного набору пошуку. До речі, не обов’язково в поля пошуку вводити назву міста повністю, використовуючи чарки і гачечки. Варто набрати лише кілька перших символів і зі списку обрати потрібне місто.З натиском слова Hledat, відкриваються результати пошуку. Для прикладу, пошук сполучення -  Praha hl.n – Brno hl.n. 28.1.2018 з 9:00 ранку.  А далі вибір вже за забаганками, залежно від часу відбуття та прибуття, тривалості поїздки (Celkový čas), перевізника, та звісно вартості квитка. Трішки про перевізників. Початковою була ситуація, коли České dráhy виконували 100% пасажирських перевезень, тобто фактично існувала монополія на ринку. Але, починаючи з 2011 року на ринок вийшло ще кілька компаній, найбільші - RegioJet та LEO Express, які у своїх поїздах пропонують непоганий сервіс. Відкривши Detail spojení (Деталі сполучення) можна отримати інформацію про зупинки поїзда та послуги «на борту». Такі як наявність Wi-Fi, розеток, вагону ресторану, чи місця під велосипед. Одним словом, пояснення символів, що йдуть після назви поїзду. Трішки про типи поїздів та їх позначки:-    OS (Osobní vlak) – регіональний поїзд, що зазвичай, здійснює перевезення на невеликі відстані по маршрутах у межах країни. Пасажирські поїзди зупиняються на всіх станціях та зупинках, довезуть аж до найменших містечок.-    Sp (Spěšný vlak) – швидкий поїзд, здійснює перевезення на середні відстані. Зупиняється лише на великих станціях і зупинках. Є міждержавні та регіональні.-    R (Rychlík) – швидкий поїзд, зупиняється лише на найбільших зупинках. Включають в себе вагони 1го та 2го класу, до яких можна купити квиток з місцем. -    Rx (Rychlík vyšší kvality) – швидкий поїзд вищої категорії. Цей тип поїздів був введений для «різноманітності» з тією самої швидкістю, що й Rychlík, але з кращим сервісом на борту.-    Ex (Expres) – теж швидкий поїзд вищої категорії. Дуже обмежена кількість зупинок. Може їхати з одного великого міста до іншого зовсім без зупинок.-    Зручні та швидкі поїздки на великі відстані в Чехії пропонуються поїздами InterCity (IC) та поїздами EuroCity (EC) за кордон. Вони з'єднують всю Європу і зупиняються лише на найважливіших станціях.-    SC (SuperCity) - це торгівельна марка Českých drah для категорії високоякісних поїздів. Цей поїзд має максимальну швидкість 230 км / год,  160 км / год у Чехії.-    Railjet -  швидка і зручна поїздка між Брно та Прагою та пряме сполучення з Віднем та Грацем в Австрії. Вони пропонують три класи – 2-й клас (економ), 1-й клас (перший) або найкомфортніший бізнес-клас.І так, визначившись з тим, яким саме поїздом поїдемо натискаємо . Нас перенаправляє на сайт обраного перевізника, де вже вказано ціни, в окремих випадках і місця. Також, детально вказано, що саме входить у вартість квитків. Куплений в такий спосіб електронний квиточок можна роздрукувати або ж показати з екрану свого мобільного телефону. Ще кілька кнопок, які потрібно буде використовувати складаючи маршрут. А саме:-    Změnit zadání – змінити дані пошуку;-    Nové zadání – новий пошук;-    Hledat zpátechní spoení – шукати зворотнє сполучення. Якщо потрібно відкрити більше результатів пошуку потрібно натиснути Následující (наступні), або повернутися до попередніх - Předchozí. Тобто, idos.cz – це місце, де можна обрати найкращий маршрут для вашої поїздки. Окрім, основної функції пошуку на сайті є ще ряд цікавих посилань на головній сторінці. А саме Informační tabule (інформаційне табло), на обраній станції можна в режимі он-лайн переглядати приїзд і відправлення поїздів. Також e-JÍZDENKY(електронні квиточки), які можна купити для громадського транспорту в будь-якому місті, де ця послуга є. Сайт доступний на чеській, англійський і німецькій мовах. Idos.cz існує і як аплікація для мобільного телефону. Що стосується набору функцій порівняно з сайтом, то різниці не відчувається. Так само відкриваються всі деталі сполучення. Але окрім цього обравши маршрут, ти можеш поділитися ним, наприклад з друзями, з якими плануєш ту ж поїздку, щоб вони не помилились випадково, а точно купили білети на той самий потяг. Мінусом додатку є те, що чомусь можливості купити квиток на поїзд немає, тільки на автобус. Додаток запам’ятовує твої останні маршрути, і звісно показує улюблені. Але найголовніше завжди під рукою, відкрити і показати квиточок можна у будь-який час. Залишилось обрати лише наступний пункт призначення Автор Світлана Малецька, спеціально для UAPORTAL.CZ

      Кожен український уряд вважає своїм святим обов’язком пообіцяти українцям безвізовий режим з Євросоюзом. Ця епопея триває не менше, ніж впровадження 3G, причому рівень популізму і малоймовірних обіцянок переходить усі розумні межі. Тому при кожній поїздці на захід нашим співвітчизникам доводиться, скриплячи зубами, збирати необхідний пакет документів і доводити консульству мету свого візиту. Незважаючи на відносно невеликий відсоток відмов, багато українців стикаються з проблемами при перетині кордонів шенгенської зони і отриманні віз. У більшості випадків, це викликано недостатнім знанням візових правил і покупками «липових» бізнес-запрошень через третіх осіб. У цій колонці я намагався описати основні складнощі, з якими можуть зіткнутися українці при поїздці в країни Євросоюзу і США. 1. Купівля «бізнес-візи» та використання її для туризму В Україні існує безліч компаній, які пропонують свої послуги з оформлення шенгенських «бізнес-віз» на рік і більше. Вартість їхніх послуг варіюється від кількох сотень до декілька тисяч доларів, залежно від терміну дії візи. Віза оформляється на підставі запрошення від зарубіжної компанії відвідати їх країну з метою налагодження ділових зв’язків або пошуку клієнтів. Виглядає воно приблизно таким чином: Подібне запрошення практично гарантує отримання довгострокової бізнес-візи, але якщо мета візиту – туризм та відвідування інших країн, то у «євротуристів» можуть виникнути проблеми на кордоні і з місцевими органами правопорядку. Наприклад, польські прикордонники в останні кілька місяців досить ретельно перевіряють справжність таких запрошень, аж до дзвінка в місцеву компанію і розпитувань про мету візиту і рід бізнесу, яким займається мандрівник. У випадку найменших невідповідностей, туриста відправляють назад додому із забороною на в’їзд до країн ЄС на кілька місяців. Візу також можуть анулювати і при проходженні кордонів інших країн – наприклад, посадці в німецькому аеропорту з польською бізнес-візою і непереконливих відповідях про мету подорожі. Прикладів таких випадків безліч. Автор цієї замітки особисто бачив, як з автобуса Київ-Варшава висадили чоловіка з бізнес-візою, фірма якого не змогла підтвердити відправку запрошення йому. З того ж автобуса ледь не висадили двох вірменських проповідників, але їх врятували розмови про бога і повне незнання всіх мов світу, крім російської і вірменської. Одержувач запрошення, яке наведене на скріншоті вище, нещодавно удостоївся виклику в польську поліцію і детальних розпитувань про мету його візиту. Той чесно розповів, що за освітою він сантехнік-механік і займається тим, що добре проводить час у Польщі. В результаті польської компанії виписали останнє «китайське попередження» і пообіцяли перевірити всі їх запрошення. За словами колишнього головреда blog.imena.ua Ані Ніколенко, яка зараз живе у Польщі, проти деяких директорів місцевих компаній, помічених у продажу запрошень, зараз заведені кримінальні справи і їм загрожує до двох років в’язниці. У свою чергу, люди, які фігурують у цих запрошеннях, занесені в чорний список польської імміграційної служби. 2. Отримання візи однієї країни і поїздка в іншу Існує поширена помилка, що шенгенська віза дає право відвідувати всі європейські країни без будь-яких обмежень. Але при цьому багато хто забуває, що при отриманні одноразової візи дуже бажано безпосередньо в’їхати в країну, яка її видала, а володарі мультивізи повинні зробити в цю країну більшу частину своїх візитів. Звичайно, якщо їхати автомобілем з німецькою візою через Польщу, то проблем не виникне. Або якщо відвідати Італію з польською візою, вже маючи в паспорті штампи польської прикордонної служби. В інших випадках можуть виникнути проблеми. Наприклад, співзасновника популярного українського техноблога gagadget.com Сергія Мітяєва, більш відомого як Технослав Берегомет, депортували з Фінляндії, де у нього була пересадка на літак до Берліна. Підставою для депортації стала фінська віза і кінцева мета польоту – Німеччина. Пояснення про те, що запрошення видала фінська компанія Nokia і він журналіст, що не пом’якшили серця прикордонників і, через добу, його у супроводі вартових правопорядку доставили на борт літака «Гельсінкі-Київ», а віза була анульована. Також це може бути причиною для відмови при отриманні наступної візи. Наприклад, киянці Ользі Яцині відмовили в бельгійській візі, бо минулого разу вона за аналогічною візі їздила до Італії. Але при цьому у голландського консульства, куди вона пішла з точно таким же набором документів, питань не виникло. 3. Порушення візових правил Тут все ще простіше, ніж у попередніх пунктах. За кордоном дуже не люблять, коли мандрівники з туристичною візою намагаються вести комерційну діяльність, працювати або вчитися в місцевих ВУЗах. Абсолютно епічна історія подібного роду описана на Facebook одеситом Денисом Рибальченком. Її суть у тому, то Денис разом зі своєю родиною отримав туристичну візу в США під приводом тритижневої поїздки в «Діснейленд». Але справжньою метою візиту була залишитися в цій країні, і відразу по приїзду він відкрив компанію, купив автомобіль, віддав дітей у школу і почав жити життям типового американця. Але через кілька місяців його сім’я вирішила відвідати Багамські острови, а для повернення в США потрібно було повторно пройти прикордонний контроль. На питання звідки у нього гроші, Денис розповів американцям, що у нього в США бізнес і він чесно заробляє собі на життя. В результаті, його депортували за обман консульства і порушення візових правил – через кілька годин по тому він уже летів в літаку в напрямку Європи. На Facebook ця історія описана більш докладно і ми дуже рекомендуємо прочитати її в повному викладі. У Європі також дуже не люблять перевищення терміну перебування за візою. Результат такого порушення – депортація і заборона на в’їзд. 4. Порушення законів Найпростіший спосіб отримати депортацію і заборону на в’їзд до країн ЄС і США – щось порушити. Це не стосується дрібних адміністративних правопорушень, таких як куріння або розпивання алкоголю в громадських місцях. Але абсолютно пересічні з точки зору українця речі можуть викликати важкі наслідки. Наприклад, автор цієї замітки знайомий з людиною, яка справила малу нужду в потязі берлінського будинку, за що відсиділа кілька діб в місцевій в’язниці, після чого примусово була відправлена на батьківщину. Це ж відноситься до п’яних бійок, спробам довести свою правоту стражам правопорядку, несплату штрафів та іншим подібним речам. 5. ПМС у консульства в день подачі документів Існують незрозумілі ситуації, коли українцям відмовляють в отриманні візи з абсолютно незрозумілих причин. Наприклад, киянин Руслан Хаврюта отримав відмову в отриманні голландської візи через те, що забронював квиток на літак, замість того, щоб його купити. «В якості транспорту був букінг квитка на літак, але через кілька днів із візового центру подзвонили і попросили надати вже куплений квиток. Бронь тоді вже знялася і я подав уже придбані квитки на літак плюс на поїзд, але через тиждень отримав відмову. Уже в посольстві сказали, що з мого боку була спроба фальсифікації документів і я тепер в якомусь там списку. На наступний день я подав той же набір документів, ще раз заплатив і через чотири дні отримав візу », – пише Руслан. Ще одну дивну історію розповіла екс-заступник шеф-редактора Forbes.ua Ніна Міщенко. Їй особисто зателефонував консул Угорщини і сказав, що для мультивізи потрібно показати бронювання другої поїздки, хоча на сайті про це не було ні слова. Він пояснив це якоюсь внутрішньою інструкцією. «Це моє право давати чи не давати мультивізи. А я не хочу», – заявив він. У підсумку Ніна отримала одноразову візу. Безумовно кращу історію в цій рубриці розповів відомий київський стартапер Аладдін Праведно-Щасливий. Підприємець мало не отримав довічну заборону на в’їзд до США та анулювання візи, тому, що він «підозрілий чувак, два рази змінював прізвище», а його мама нібито виїхала в США, залишилася там жити, посрочила візу і влаштувала скандал, а папу завернули на кордоні при спробі нелегальної еміграції. Що було причиною такого рішення американців – невідомо, але довести свою непричетність коштувало Аладдину чимало нервових клітин і сивого волосся. Само собою, цей список не вичерпний. Відмови у візі і заборону на в’їзд в країну можна отримати і через прозаїчніші причини – наприклад, непереконливі докази платоспроможності і прив’язки до України. Або ж відсутність страховки, готівки, фотографії в паспорті, оригіналу запрошення та інших необхідних речей при проходженні прикордонного контролю. У будь-якому випадку, щоб не потрапити в халепу, потрібно уважно читати правила подачі документів і перетину кордону – тим самим, більшість описаних вище проблем будуть просто виключені. Автор: Тимур Ворона  За матеріалами AIN.UA фото: Смак подорожника

Про галицькі матюки. Десь до 70-х років в Галичині не використовувалися матюки, які прийшли на наші терени разом з східними сусідами. І взагалі, вживання таких слів було не гоноровим і та людина, яка зловживала ними падала в очах односельців. Але разом з тим при сварках, а деколи і в добрий спосіб, що і ніхто не гнівався, використовувалися наші галицькі “погані” слова. Не говорили що сварилися, а казали що ганьбилися. Могла одна жінка до іншої казати:Піду її виганьблю.Так що можна розуміти, що і та особа яка вживала ті вирази сама і ганьбою покривалася. Але все одно треба було довести своє, тому йшли ганьбитися. Курва, курвище, курва шиндилєва, патентова курва, курва мать  по відношенню до жінок і не тільки. Для прикладу на одному з весіль староста до гостей казав “Пийте, курва, най не стоїть“. Так само курвий син або скурвий син, то могло бути або зле або добре. Вислів “Але ти скурвий син!” міг бути як і похвала. Посилалося до сраки, або як  мрія жінок ,щоб інша поцілювала її в сраку ,  при цьому точно вказувалося місце, що було потіхою для тих хто на то дивився.Також сралося на чотири купи. І на одному гектарі разом срати не хотілося. Шляк трафив, а шляк би тебе наглий трафив, шляк трафив в печінки,попід ребра, в голову, в клебені і ніжно – шлячок би тебе впік. Пся крев і пся крев собача. А також, а би тебе носило попід небеса і гепнуло до зЕмлі. Най ті качка копнé! А щоб ти скис! А щоб ти сказивсі!А би тебе холєра взєла! Ти холєрнику!Холєра ясна! А би тебе пархи обсіли!Щоб в тобі не втрималосі!Діду вошивий! Мурго, матолку, францо, нендзо. А щоб тебе нендза взєла! Щоб тоді пси марша грали!Щоб тебе на воблаки вознесло! Щоб тебе сніг загрів!   До чоловіків ще могли казати: Чорте, дідьку, хруню, пердуне (додавали ще до того переліку Старий). До жінок-  “Товбо стара”   До більш тяжких прокльонів відносилося:Кров би тебе заллєла з різними варіяціями, нарприклад –по коліна, Кров би тебе нагла заллєла сучий  сину! Також була кров троїста, і нагла,  і кров з ясного неба. В нас на Парцеляції(частина села) найбільшим майстром по шлякуванні був Михайло Курман. Його жінка була полячка, то він міг казати”Кров би тебе заллєла червонєста по коліна, ти мазури“. Увідповідь летів якись банєк і переважно в голову бідному Курманови. При тому що сварки відбувалися на подвір’ї, то цю виставу ходили дивитися всі. Наймирніше сварився з моєю цьоцею її чоловік, якого всі називали Дзядзьо Павлік. Він, не підвищуючи голосу, легенько,  з ніжністю її говорив, коли вона його гнала до роботи по господарстві, “Пані! Ти дурняси, яке там сіно, як я ще газету не перечитав, ти подивисі шо сі всвіті діє, аби ті нищісті вхопило!” і далі спокійно читав газету. Цьоця йшла до сусідів які бідно жили і вони йшли на поміч. А Дзядзьо на то казав”А де си бідний заробе як я буду сам робити”. Моєї хресної мами чоловік , Петро Дмитрик, був дяком в церквіі  йому не випадало матюкатися, то він міг казати  “Куртка на ваті” , як його щось діставало.Також, пам’ятаю, вирази вчителів(професура ще польська!). Пані Котовска(то за совітів ми так до вчителів зверталися) могла казати  “Дрантя смердяче!”, а пан Білинський(вчитель фізкультури, майстер спорту СССР а також ще і за польщі був знаним спортовцем), коли на фізкультурі поволі щось робили, кричав: “Йдуть як баби на Кальварію!”   Найстрашніші слова знав, але дуже рідко вживав, мій тато. Він їх навчився в Росїї, де 8 років відбув в армії. Я інших прокльонів від нього ніколи не чув. То навідь важко написати, то треба було чути . Він посилав ” Пішов ти в кибеню мать“, що таке “кибеня” я довго не міг зрозуміти.  І не тільки я , піти туди тато одного разу запропонував начальникові з району. Той не зрозумів, але на всякий випадок звільнив тата з роботи (начальника від тракторів і іншої техніки в колгоспі).А ще моя бабуня до моєї мами могла казати: “Я тобі насер матри“. Я  дуже з того тішився і пояснював бабі, що то вона сама собі таке бажає. Бабуня казала щоб я не був мудрагеликом, бо вона мені може також насрати матри. А ще могла казати: “А би тебе нендза взєла!” А ще в ті часи могли обзивати один одного різними «родзинковими» словами, які в певній мірі могли характеризувати людину: 1.Мурга пискатий – хам 2. Іван Серилович – хлоп з села, у шкіряній маринарці, з золотими зубами, парт-квитком, що вдає ніби любить експресову каву, і носить ондатрову шапку. 3. Хлоп хам, срав, в стайні спав, драбиною сі вкривав, а свиня казала му “добрий день” – все те саме що попереднє тільки у додатку “є при владі”. 4. Тутешній, або місцевий – порядна людина 5. А Коп Моіх Магістрат (їдиш) – дуже мудра і здібна людина 6. Фаталапа, Оферма – незграбна людина, невдаха 6а. Оферма царя небесного –  посиленне значення Оферми 7. Гімно Знає, з”їв цілий розум або Мудриґелик, Серило Мудрий – людина що вдає що все знає, або хитрюга 8. Йойлик, Підскакевич – кар”єрист 9. Малах, сафандула, шлепер, бараба з мосту, – неохайно вдягнена людина, волоцюга 10. Батяр – той що робить збитки 11. Свинтюх – падлюка 12.  Матолок– тупий чоловік 13. В сраці був- гімно видів – про людину, яка нічого не знає 14. Коли ти попід стіл лазив, на гімно гого казав, до кицьки-цьоцю посуньтисі, а на когута- шандар – відношення старших до молодших 15. Коли ти сі врОдив я за дівками в лазенці підглєдав – то саме що і вище 16. Єстем кавалєрем от уродзеня або Скурвий син -той хто любить дівчат 17. Мантелепа, мантелепа засрана– неохайна жінка 18. Курвар -той що ходить до чужих жінок 19. Йолоп, йолоп вісімнадцятий або турок, турок вісімнадцятий – немудра людина 20. Зробити з гімна кулю або бич – говорилося, коли треба було з чогось поганого зробити файне 21. Килавцю. Килавий Ясю – про незграбного чоловіка 22. А би тебе мама ліпше була висьцяла на кропиву 23  Робить, як мокре горить. Робить, як в рукавицях, Має кучеряві пальці! Робить через сраку! Не робота, а драпанєго по стянах! – про незграб 24. Маю тебе в носі! або Маю тебе в сраці! – сприймалося одинаково 25.  Ламага,  розлізлий, сліпцун – про будь кого 26. Не побивай мені дупи! – коли хтось говорив неправду 27. Сидить як запліснілий!– про сумну людину на забаві І ще багато всякого.  На одному форумі я прочитав, що такі матюки по відношенню до «общепрінятого мату» то «детскій лєпет». Так, теперішній мат несе в собі багато жорстокості, а наш , галицький,то поезія. Тішмо ся з того, бо ми того варті. Пише: Versii.if.ua фото: Depo.Закарпаття 

   Пан Цветан, якому 67 років, їздив на заробітки до Чехії від дев’яностих років, за цей час він працював у різних агентствах. У квітні 2017 пережив важкий перелом ноги і відтоді є непрацездатним. Агентство, на яке працював пан Цветан, розірвало із ним після нещасного випадку всі стосунки і упродовж усієї доби непрацездатності, не виплачувало ані крони компенсації. Пан Цветан мешкав у гуртожитку, і жив тільки з державної фінансової допомоги по стану здоров’я. Після дуже складного періоду, коли він власними силами та з допомогою адвоката намагався отримати втрачені гроші, у нього закінчились заощадження, та чоловік опинився на вулиці. Потім його прийняли до себе співробітники Дияконії Євангелістської церкви чеських братів. Ситуацію пана Цветана, яка ілюструє проблематику іноземців на чеському ринку праці, не вирішено по сьогодні. З якими формами зловживання зустрічаються іноземні працівники та які рішення пропонують організації, що займаються вирішенням проблематики на практиці? 67-річний пан Цветан їздив на заробітки до Чехії від дев’яностих років. У році 2011 він зупинився у Чехії надовго і до Болгарії вже не повертався. За цей час він працював у різних агентствах з працевлаштування по всій Чеській Республіці. В одному з таких агентств спочатку він працював як зварювальник, начебто без підписання дійсного договору. Заробітна плата але була в порядку, і з власних слів пана Цветана, він був задоволений. Опісля працював на підробітках у фірмі в Ниржанах(Nýřanech). На роботу його возили машиною, він мав чипову карту на чуже ім’я, якою обмінювався і з іншими працівниками. Пан Цветан у розмові з представниками Дияконії додає: «Я там ніде не був зареєстрований. Цветана там не існує, я мав тільки той чип. Ми отримували 90 крон на годину та працювали по 12 годин. Там я був приблизно 15 днів. Так само бувало і в інших місцях».   Фото: Pexels НАЧЕ З РАБАМИ Від жовтня позаминулого року пан Цветан працював у великій фірмі у місті Плзень – без договору, лиш на основі усної домовленості з агентством. З його власних слів, заробляв від 110 до 150 крон чистого заробітку за годину – як і було узгоджено. Працював приблизно 7-8 годин на позиції зварювальника. Працював і на вихідних та у святкові дні, завжди за ту ж платню. Відпустки пан Цветан не мав.   У квітні 2017 року чоловік постраждав від перелому ноги із ускладненням і відтоді є непрацездатним. Агентство, на яке він працював, перестало з ним спілкуватись,  і упродовж усієї доби непрацездатності не виплатило ані крони компенсації. На робочому місці, куди пана Цветана свого часу направило трудове агентство, травму було зафіксовано – але в агентстві не зафіксували нічого. Агентство лиш виплатило йому 6 тисяч крон на руки з тим, що більше йому дати не може. «З нами обходились наче з рабами – коли нас посилали кудись, ми мусили їхати. У нас не було відпустки, понаднормовий час не був оплачений. Ніхто нам нічого не казав, після тієї травми я вже нічого не отримав. Уся ситуація просто жахлива, ніде не маєш захисту» - розповідав працівникам Дияконії Цветан. Фото: Wikipedia БЕЗ ЗАОЩАДЖЕНЬ, ЖИТЛА І МОЖЛИВОСТЕЙ Пан Цветан мешкав у гуртожитку, жив тільки з державної фінансової допомоги по стану здоров’я від Празького відомства соціального забезпечення – це становило 5 тисяч крон на місяць. Після дуже складного періоду, коли він власними силами та з допомогою адвоката намагався отримати втрачені гроші, у нього закінчились заощадження. Продав телевізор, планшет і увесь свій маєток, аби сплатити орендну плату. Але вже на початку листопада не мав грошей на сплату оренди й опинився на вулиці. Чотирнадцять днів жив без даху над головою, звернувся до міграційної служби в поліцію, звідки його лише перенаправили до Дияконії Євангелістської церкви чеських братів – центру для Західної Чехії. Тут його прийняли працівники, котрі займаються людьми у складних життєвих ситуаціях, заплатили у співпраці з організацією LaStrada екстренне житло та почали займатись ситуацією пана Цветана. Знайти рішення не вдалось до сьогоднішнього дня, навіть із допомогою працівників Дияконії. Працівникам вдалося довести, що на момент отримання травми пан Цветан дійсно був працівником у агентстві – згідно з договором та з виписок зі страхової. Вони об’єднались із Державним відомством з інспекції праці у Плзенській та Карловарській областях, де було підтверджено порушення кодексу праці та інших правових норм. До протизаконних дій дійшло і у випадку, коли після травми пана Цветана на робочому місці агентство знизило його реальний заробіток і замість 150 крон на годину фіксувало лиш мінімальну заробітну плату. Тож пан Цветан втратив значну суму грошей.   На сьогоднішній день агентство має всі підстави для сплати постраждалому та використання обов’язкового страхування, з якого могли б заплатити працівнику. Утім вони навмисно, як стверджують працівники Дияконії, тягнуть із ситуацією та не платять. Пан Цветан живе у стресі та досі не має постійного місця проживання. Мешкає, на жаль, у квартирі без реального дійсного договору, тому не може надавати інформацію про сплачені суми до відповідних відомств. Працівники Дияконії стурбовані, аби він знову не опинився на вулиці. Фото: Wikipedia ІНОЗЕМЦЯМ ЗАГРОЖУЄ БІЛЬША НЕБЕЗПЕКА НА РОБОЧОМУ МІСЦІ ТА БІЛЬШЕ ТРАВМ Історія пана Цветана зовсім не унікальна. Асоціація з інтеграції та міграції (SIMI) займається несприятливою ситуацією на ринку праці від 2012 року, і у співпраці з Організацією для допомоги біженцям та Мультикультурним центром Прага реалізує проект «Іноземні працівники на ринку праці», що спрямований на сприяння рівним правам іноземних працівників та підвищення рівня їх безпеки під час праці. Організації на власній практиці з’ясували, що іноземцям на ринку праці загрожує більша небезпека та частіші травми на робочих місцях. «Незважаючи на те, що загальний відсоток травм іноземців офіційно у Чехії не цілих  3%, осіб травмованих на робочих місцях, на основі різних досліджень значно більше. На жаль, ці травми нерідко мають летальні наслідки. На схожу ситуацію можна розраховувати і у випадку з професійними хворобами» - пояснює соціолог Марія Єлінкова з організації SIMI.   РІЗНІ ФОРМИ НЕВИГІДНОГО СТАНОВИЩА ІНОЗЕМЦІВ Несприятливість ситуації полягає, наприклад, у тому, що іноземці частіше зустрічаються із різними формами зловживання – від недотримання норми робочих годин і нижчої заробітної платні за таку ж роботу, до відсутності захисних пристосувань, абсолютно неприйнятних гігієнічних умов чи в екстремальних випадках обмеження особистої свободи. Проблемою є і часто відсутнє медичне і соціальне страхування. «Дійсне законодавство також змушує значну кількість іноземців користуватись виключно так званим комерційним страхуванням, яке неодноразово критикували за велику кількість обмежень, що не підлягають страхуванню, та й взагалі за їх ставлення до іноземців» - коментує Павел Чижинський, адвокат, котрий співпрацює із Мультикультурним центром Прага. У 2014 році Дияконія займалась конкретною справою групи з 15 румунів, котрі працювали у садівничому кооперативі з головним офісом у Празі, що спеціалізується на сезонному виробництві плетених віночків і значною мірою залежить на роботі іноземних працівників. Вони наймають робітників у Румунії, обіцяючи високу платню. Після цього люди працюють по 12-14 годин на день впродовж 2-3 місяців без вихідного, часто лише за оплату дороги, їжі та житла. Організація звернулась до інспекції праці та до міграційної служби. До вересня 2015 року були виконані всі кроки, яких вимагала інспекція праці (опрацьовані анкети із постраждалими, поданий запит для контролю, виявлені та надіслані рахунки клієнтів). Утім, постраждалі нічого не отримали. Натомість їм порадили звернутися до громадянського суду, який на практиці може тривати роками і для постраждалих у зв’язку з їх соціальним становищем є незадовільною альтернативою. Фото: Flickr ЗЛОВЖИВАННЯ ІНОЗЕМНИМИ РОБІТНИКАМИ «Система зловживання іноземними робітниками є надзвичайно проста і дієва, і схоже, не існує інституції, яка б могла тому запобігати. Працівники отримують обіцяну платню за годину, яку при наближенні терміну виплати перерахують на норми, які неможливо виконати.  Тож частка моментально зменшиться настільки, що після того, коли їм вирахують витрати на дорогу з Румунії, на проживання та харчування, значна кількість працівників ще й залишиться винною роботодавцям» - говориться у коментарі з дослідження порушення трудового права, проведеного завдяки співпраці Мультикультурного центру Прага, Адміністрації Обдусмена у Чехії  та Дияконії Євангелістської церкви чеських братів. Іноземні працівники на території Чехії часто також працюють без укладеного договору, іноді ставлять підпис під текстом, який не розуміють. Вони часто змушені працювати наднормові години без оплати, працюють без права на перерви та відпустки, початкові домовленості часто не дотримуються. Важливу роль також відіграє мовний бар’єр та незнання своїх прав і місць, куди можна звернутись. Фото: Wikipedia ПРОБЛЕМА СТОСУЄТЬСЯ І ЛЮДЕЙ З ЧЕХІЇ «Люди з України, Болгарії, іноді й з Румунії хочуть працювати по 12-14 годин на день на фабриках чи будівництвах, часто мають і дві праці. Хочуть грошей та не усвідомлюють, що це неправильний шлях. Не завжди йдеться про те, що їх змушують працювати по 12 годин на день, навпаки – вони самі того вимагають. Коли ми такій людині запропонуємо пряме працевлаштування на фабриці, де вона буде отримувати 80 крон за годину, більшість українців туди не підуть. Натомість вони підуть до агентства, де зможуть працювати 12 годин за 120 крон на руки зі страхуванням, яке сплачується згідно з мінімальною заробітною платою, та підозрілим контрактом» - наголошує на інший аспект проблеми працівник Дияконії Віктор Румпік.    «Тому вони часто працюють через напівлегальні агентства, проживають у помешканнях по 10 людей, а за 20 років з’ясовують, що не мають грошей на пенсію. І офіційно мають відпрацьовано лиш мінімум. Тут треба підкреслити, що йдеться про людей, котрі працюють з радістю та вдячністю, що можуть надіслати гроші родині додому. У цих людей інші запити, передумови та уявлення про життя. Їм важко щось пояснити» - додає Румпік та звертає увагу, що справжня проблема з’являється, коли щось піде не так, станеться травма чи інші негаразди. «У таких самих умовах як мігранти, знаходяться і працівники з Чехії, Словаччини, Морави на так званому другорядному ринку праці. В кінці-кінців, не має значення, хто є хто, але скоріше хто де працює, на яких позиціях та яким чином» - пояснює Румпік.    Фото: Flickr СИСТЕМАТИЧНІ ПОРАДИ З ОБЛАСТІ ОХОРОНИ ПРАВ Згідно з дослідженням, при міркуваннях та систематичних рекомендаціях у сфері прав іноземних працівників, треба виходити з того, що ці люди є вдвічі більш уразливі – як працівники та як іноземці, котрі мають менше можливостей чи здатностей скористатись своїми правами. З досвіду різних організацій можна сказати, що ситуація на сьогоднішній день була б кращою, якщо б інспекція  мала повноваження примусити роботодавців виплатити працівникам заборговані частки. Подібне рішення було б реально виконати, і це б значно допомогло постраждалим отримати свої гроші. По-друге, як говорять спеціалісти, контроль нелегального працевлаштування мав би бути виправлений так, аби з нього не випливало зобов’язання інспекції автоматично передавати інформацію до чужинецькій поліції. Надзвичайно важливо посилити довіру робітників до того, що метою контролю є охорона їх робочих прав. В області правосуддя допомогло б, якби в законі про перебування іноземців було додано можливість проводити судове засідання за допомогою відеоконференції. Це б допомогло зокрема іноземцям, котрі після втрати роботи були змушені залишити територію Чехії, та продовжують спроби отримати свої гроші з-за кордону. Важливим є також підтримати профспілкові та інші недержавні неприбуткові організації, щоб була частіше використана можливість представництва під час судових засідань – що є дешевшим за адвоката. Фото: Wikipedia «Мігрантам я б порадив вилізти зі своєї мушлі та з мережі земляків. Необхідно цікавитись тим, що відбувається навколо, не вірити всьому, що говорить агентство, посередник, замовник, часто і мафіозі. Цікавитись, де знаходяться організації для іноземців, перед від’їздом знати, куди їду, який буду мати договір, та мати контакт на когось із організацій, що можуть допомогти. Сьогодні, в час Інтернету, отримати таку інформацію досить легко. Утім є люди, які походять з дуже невтішних умов та місць – у такому випадку необхідне потужне втручання місцевих працівників і програм, що борються зі зловживанням, торгівлею з людьми, за рівні умови праці» - радить Віктор Румпік і додає, що інтервенція та освіта мали б мати місце і в країнах походження іноземних працівників. «Хоч і досі є правдою, що мігрують зазвичай більш досвідчені люди, котрі мають ширший світогляд і вважаються здатними виїхати за кордон, існують ситуації – у звичайному житті банальні – що закордоном стають ризиковими. Якщо ми ці ризики подолаємо, міграція стане вигідною і для країни вихідця, і для приймаючої країни» - додає він. За словами Румпіка, надзвичайно важливими є також зміни згори. Наприклад, регулювання працевлаштування через агентства, контроль відправлення працівників на робочі місця та більш прозоре працевлаштування на другорядному ринку праці. «Зміни знизу проводити дуже складно. Соціальна служба, як наприклад, ми (Дияконія), намагається працювати превентивно, але часто ми є саме тими, хто гасить величезні проблеми мігрантів, спричинені підозрілими працедавцями. Ми там, де не вистачає кодексу праці, інспекції праці та міграційної служби. Хоч ми з тими суб’єктами і співпрацюємо, деякі «пожежі» без систематичних змін погасити не вдасться» - додає спеціаліст.   Матеріал перекладено з сайту hatefree.cz Переклад: Маргарита Голобродська, спеціально для UAPORTAL.CZ

Зазвичай, пошук сайтів, на яких можна скачати книги чи то українською, чи іноземною мовою займає більше часу та зусиль, ніж на скачування самих книг. Тому ми пропонуємо вам підбірку сайтів, де можна завантажити художні та наукові книги українських та зарубіжних авторів без реєстрації, надсилання смс та інших ускладнень. Книги українською мовоюКниги таких сучасник авторів як Василь Шкляр, Люко Дашвар, Любко Дереш та багатьох інших, а також всесвітньовідомі класичні твори Віктора Гюго, Еріха Марії Ремарка, Оноре де Бальзака та ще чимало інших авторів, книгами яких ви захоплюєтесь, ви зможете знайти і завантажити на цих сайтах:http://e-bookua.org.ua/http://javalibre.com.ua/http://chtyvo.org.ua/Книги англійською мовоюАнглійська мова є однією з найбільш розповсюджених мов у світі, державною мовою багатьох держав та мовою міжнародного спілкування. Її знання значно допомагає Вам як у повсякденному житті, так і, скажімо, коли Ви подорожуєте чи проходите співбесіду при працевлаштуванні. Тому не забувайте поповнювати свій словниковий запас:http://www.digilibraries.com/http://www.bookyards.com/en/welcomehttp://www.homeenglish.ru/Books.htmКниги польською мовоюПольська мова хоч і дуже схожа на нашу рідну – українську, та все ж має слова, які зовсім вже не співзвучні із знайомими нам відповідниками. Як на мене, польська мова є цікавою та приємною для слуху, переконайтесь:http://wolnelektury.pl/http://wydaje.pl/c/darmowe-ebookihttp://www.chmuraczytania.pl/Книги французькою мовоюФранцузька – мова кохання. З чим асоціюється ця мова у вас: з французьким поцілунком, смачними круасанами, Парижем та Ейфелевою вежею, променадами над Сеною? Відчуйте милозвучність та всю красу французької, читаючи книги за чашечкою кави з круасанами, закутавшись у плед:http://beq.ebooksgratuits.com/http://bibliotheque-russe-et-slave.com/http://www.ebooksgratuits.com/

До виборів Президента України залишається менше 5 тижнів(31 березня 2019 року), а отже українцям, які постійно проживають або тимчасово перебувають в Чехії і хочуть взяти в них участь– вже  варто не зволікати, і перевірити себе у списках виборців Сервіси Державного реєстру виборців (Особистий кабінет виборця), чи зареєструватися.  Що для цього треба?   UAPORTAL.CZ підготував для вас  детальну інструкцію, яка допоможе вам проголосувати у Чехії:  Я перебуваю в Чехії з коротким візитом (у відрядженні/ туристична подорож/ лікування ). Що мені робити? Якщо ви  постійно живете  в Україні, але у день виборів будете в Чехії, то маєте завчасно піти у відділ ведення реєстру виборців за місцем реєстрації і змінити місце голосування, вказавши, на яку з дільниць у Чехії плануєте йти. На жаль, для цього і досі треба фізично прийти у відділ реєстру виборців(переважно це державні місцеві адміністрації та виконкоми міських рад). Через інтернет цього наразі зробити не можна. Досвід показує, процедура займає близько 10-15 хвилин, але чим ближче до виборів, тим більшими ставатимуть черги у відділеннях. Якщо ви вже в Чехії – ваш варіант – стати на короткостроковий тимчасовий облік. Це означиає, що у посольстві України в Чеській Республіці  вас зареєструють у спеціальному журналі. У такому разі жодних штампів чи відміток у паспорті не ставлять. Далі справа за працівниками посольства – вони готують спеціальне подання на МЗС, а МЗС перешле його на ЦВК.   Я тимчасово проживаю в Чехії. Що треба  мені, аби проголосувати? У такому разі  ви маєте  два варіанти: зареєструватися у списку виборців чи стати на консульський облік. В чому різниця? Стати на консульський облік – швидший і простіший шлях автоматично з’явитися у списку виборців, радять у нашому посольстві і додають,також це можна зробити поштою. Для цього достатньо рекомендованим листом  надіслати: 1)     фото розміром 3х4 2)     оригінал закордонного паспорту (там мають поставити штамп) 3)     копія першої сторінки закордонного паспорту 4)     копія дозволу на проживання в Чехії / візи 5)     заповнену заяву (дивись тут – в кінці Наказу https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1458-11) 6)     копію першої сторінки внутрішнього паспорта або свідоцтва про народження. Це потрібно для того,  щоби в консульстві звірили всі дані.  «Ми все  опрацюємо, поставимо штамп в паспорті, і відішлемо людині документи назад». У межах Чеської Республіки це забере два три дні», - каже Валерій Борисов, перший секретар з консульських питань Посольства України в Чеській Республіці.  Ті ж самі документи можна також принести в посольство особисто. Заяву в такому разі вам роздрукують у консульстві. Ця процедура на місці, перевірили на власному досвіді, триває не більше 10-15 хвилин. Плюси: - на консульський облік може стати будь хто; - документи можна подавати особисто чи поштою; - твої дані опрацьовуються швидше. Ставши на консульський облік, інформація про тебе одразу передається електронною поштою в Київ. А отже – це кращий варіант для тих, хто в останній момент вирішить брати участь у голосуванні; Мінуси:  - варіант надіслати документи поштою - оригінал закордонного паспорту;   Зареєструватися у списку виборців. У  будь-який зручний для вас час (з 9:00 до 17:00 крім вихідних) – особисто подати до консульства заяву про включення до реєстру. При собі потрібно мати такі документи: 1)     документ про зміну своєї виборчої адреси (наприклад: дозвіл на проживання / картка побуту/ якщо ще не маєте картки довгострокового дозволу на проживання, і маєте тільки візу, тоді треба йти з підтверджувальними документами від роботодавця, або мати договір про оренду житла); 2)     закордонний паспорт; 3)     заяву. Вам її роздрукують у консульстві або скачати тут (див.в кінці Наказу); Плюси: - якщо ви не хочете мати штампів у паспорті, чи не хочете, щоб про ваше перебування у Чеській Республіці знали в посольстві Мінуси: - документи можна подавати тільки  особисто; - більше часу на реєстрацію. Заява інакша, ніж для консульського обліку. Її опрацьовують довше - спершу в Празі, потім оригінал надсилають у Київ  дипломатичною поштою.   Скільки в мене є ще часу, щоб зареєструватися у списку виборців? Якщо хочете  голосувати, краще заздалегідь подбайте про  включення до списку виборців. Найкраще – до 20-го березня , радять у посольстві. І хоча закон дозволяє зробити це до  25 березня включно, в амбасаді  пояснюють, що на ділі  вони зможуть таку заяву тільки прийняти, але гарантувати, що людина буде у списку виборців, не зможуть. Річ утім, що вже 25 березня  з Києва  до закордонних дільниць, розсилаються списки виборців. Тож,  щоб проголосувати без проблем, краще  зареєструватися  - завчасно. Але перш ніж звертатися у посольство –  краще перевірити себе у списку виборців  на сайті ЦВК. ЯК ПЕРЕВІРИТИ СЕБЕ У СПИСКУ ВИБОРЦІВ. ВІДЕОІНСТРУКЦІЯ   Валерій Борисов: «Скажімо, ви могли ставати на облік у посольство  5 років тому. Або ви думаєте, що стоїте на обліку, але вас могли зняти, бо ви вже зо  10 років не звертались до посольства. Тому  рекомендація  - щоби громадяни перевіряли себе в цьому списку. Це дуже легко. Потрібно просто ввести свої дані. Зареєструватися і впродовж доби тобі прийде підтвердження.  Ваша виборча адреса – в Празі, або ваша виборча адреса – в Україні». Я перебуваю в країні по біометричному паспорту, або польській візі, але хочу голосувати. Чи маю я право?  Так, звичайно, Навіть якщо Ви нелегально перебуваєте у країні, але хочете обирати свого президента – у посольстві  ніхто не перевірятиме Ваш статус. «Не маємо таких повноважень»:  - каже консул Валерій Борисов і додає:  «Така особа може проголосувати, якщо так само завчасно звернеться.  Протягом останніх років не було жодного прецеденту, щоби звідси передали про нього інформацію куди-небудь, чи щоб українець, прийшовши в посольство, видав свій статус» Куди мені йти  31 березня і  які документи при собі мати? Візьміть із собою закордонний паспорт!(внутрішній український  тут  не підходить). Прийдіть на виборчу дільницю у зазначений час.  Існує ще тимчасове посвідчення громадянина України. Але це супер рідкісний випадок. Це особа, яка отримала громадянство країни, але ще не отримала паспорт. У Чехії таких дільниць дві: 1. у місті Прага на території Консульства України (вул. Шарля де Голля 27); 2. у місті Брно на території Консульства України (вул. Барвічова 47/56)   Проголосувати можна  - з 8:00 до 20:00 годин місцевого часу.  Скільки часу  я можу витратити на голосування 31 березня 2019?  В українському посольстві в Празі  кажуть – можливі черги. Лише на сьогодні охочих проголосувати в празькій дільниці  - близько 17 тисяч чоловік. Валерій Борисов: «Ми будемо намагатися максимально ефективно опрацьовувати цю чергу.  Але якщо кожен себе перевірить на сайті ЦВК  завчасно, то це пришвидшить процес у день голосування»  Важливо! У день голосування не передбачається внесення  у список - нових виборців. Тобто,  якщо ви заздалегідь не подбали про включення до списку виборців, то проголосувати  - не зможете.   Якщо під час першого туру я в Чехії, а під час другого  – в Україні? Ті, хто зареєструвалися і проголосували в 1-му турі, автоматично залишаються в тому ж реєстрі виборців. А хто не зміг проголосувати 31  березня, у посольстві, радять наступного ж ранку, в понеділок, прийти і зареєструватися до списку виборців чи стати на консульський облік. Якщо ж Ви повертаєтеся в Україну, треба знову йти до органу ведення держреєстру і писати  заяву про зміну виборчої адреси. Або подати заяву про зняття з обліку одразу в консульстві. Тоді дипломати відправлять електронну заяву на МЗС , а звідти, на ЦВК. Така ж процедура буде  і для участі  в парламентських виборах. Однак  на  виборах до Верховної Ради всі, хто змінять місце  голосування, отримають тільки бюлетені за партійними списками. Віддати свої голоси за кандидатів у виборчих округах, не зможуть. У нашому  посольстві в Празі кажуть, українці у Чехії  - активні. І вже збираються йти на вибори. Лише з питанням, як зареєструватися  у списку виборців, приходить по 5-7 мейлів щодня, розповідають в амбасаді. Тут уже готуються приймати близько 17 тисяч громадян на дільниці, і це лише в Празі. Та попри високу явку, дипломати обіцяють впораються.  Допомагати їм у виборчих комісіях вже зголосилися  небайдужі українці. Кількість виборчих дільниць, залишається, як і раніше -  дві. «Наразі ми не вбачаємо необхідності збільшувати кількість дільниць тому все як і раніше – у Празі  і в Брно (консульський відділ)», каже Валерій Борисов, перший секретар з консульських питань Посольства України в Чеській Республіці. Загалом,  на сьогодні у  Чеській Республіці проживає близько 120  тисяч українців.  Це лише ті, хто перебуває тут офіційно.  Але наших громадян може бути більше. Ніхто не відслідковує  тих, хто  приїжджає  сюди на підробітки, та по біометричним  паспортам. Корисні посилання Веб-сайт МЗС, розділ «Консульські питання. Голосування громадян України за кордоном»: http://mfa.gov.ua/ua/consular-affairs/golsua Веб-сайт Центральної виборчої комісії України: http://cvk.gov.ua/ Веб-сайт Державного реєстру виборців: http://www.drv.gov.ua Ганна Бока, спеціально для UAPORTAL.CZ