Українське подружжя із Кропивницького Таша і Алекс, вирішили відкрити у Празі затишне бістро, де українці зможуть посмакувати домашній борщ, а чехи та гості з інших країн скуштувати страви сучасної української кухні. Тут плануються майстер-класи, українські вечірки та багато цікавих зустрічей.   Коли у 2017 році Алексу, як ІТ-спеціалісту,  запропонували у Празі цікавий проект, він вирішив із дружиною переїхати до Праги.  "Ми полюбили Прагу і подружилися тут з людьми з різних країн. Ми обожнюємо приймати гостей і наш дім завжди відкритий для друзів. Звісно, ми любимо пригощати наших гостей чимось смачненьким. Ташин борщ — популярна страва на наших домашніх вечірках. На одній з них і народилась ідея відкрити затишну «борщарню. В Чехії популярні “полевкарни”, де продають перші страви (полевка — суп чеською). Нас надихнув цей формат. Український борщ ідеально вписується в таку модель з невичерпною кількістю варіацій: червоний, зелений, пісний з чорносливом і білими грибами.  Тож у нас буде своя борщова полевкарна. В меню — 2-3 види борщу, кілька традиційних українських страв: пиріжки, голубці, вареники та узвар і квас до них. А ще крафтове пиво з Чехії та України. Наші цінності: Гостинність і привітливий сервіс; Смачна їжа; Сучасність (вибачте, але жодних шароварів і глечиків).- розповідають про свою ідею Таша і Алекс.    Приміщення для майбутнього бісто знайшли в чудовому місці, центральному районі Праги - Виногради. Для гостей ідеальна локація,  та й за ціну нижче, ніж будь-що поруч. Але, як розповідають засновники "THE BORŠČ",  підвальне приміщення занедбане і потребує капітального ремонту.  "Мусимо відремонтувати буквально все. І, найдорожчий з проєктів, - замінити всю вентиляційну систему. Щоб повітря циркулювало, аромати з кухні не потрапляли на відвідувачів, щоб влітку було прохолодно, а взимку тепло. Це гігантська сума грошей. Ми не маємо її всю. Бо якщо зробимо вентиляцію, на головний зал не залишиться. А ще ж вивіски виготовити. І класний інтер'єр, яким можна буде пишатися",- розповідає Таша.  Саме тому Таша і Алекс започаткували краудфандингову кампанію зі збору коштів.  "Ми наперед прорахували свої можливості і розуміли приблизні витрати. Однак після двох місяців ремонту бачимо, що нам потрібна допомога. Що ми вже зробили: закінчили роботи кухні: встановили нові електрику і водопровід, оновили кахлі та придбали більшість техніки, якої не вистачало; ремонт у вбиральні; третину робіт з заміни вентиляційної системи; почистили стіни і стелю від старої штукатурки; замовили керамічний посуд ручної роботи; маємо круту айдентику від талановитої української художниці. Що ще залишилося: зробити нову проводку для вентиляції (стара не витримає навантаження потужних вентиляційних двигунів) — 150 000 чеських крон/€4400; придбати електродвигуни, вентилятори, поглиначі шуму в вентиляційну систему — 140 000 чеських крон/€5400; ремонт головної зали — до 220 000 чеських крон/€8500; заміна вивіски і вхідних дверей — 65 000 чеських крон/€2500; придбати частину техніки (холодильна камера, холодильна вітрина, конвекторна піч) — до 160 000 чеських крон/€6200",- розповідає подружжя.  " Ми вже інвестували приблизно дві третини необхідних коштів. Але без вашої допомоги, скоріше за все, дата відкриття борщарні значно відкладеться і світ ще довго не дізнається, що український борщ може бути таким же смачним і популярним, як рамен чи суп фо =) Які ризики? Для успіху проєкту ми маємо враховувати ризики. Ось основні: 1. Пандемія. Йой, ну вона вже точно скоро закінчиться. А навіть якщо не закінчиться, полевкарни прекрасно працюють на виніс. Ми не люксовий ресторан, де треба сидіти півтори-дві години. Ми гнучкі і цілком готові до викликів ковідної ситуації. 2. Відсутність досвіду. Ми не ресторатори. Алекс — айтішник. Таша працювала у менеджменті і продажах. Але в нас є багато знайомих-рестораторів, які допомагають нам порадами. У Чехії маємо друга-кухаря, який працював у крутих закладах української кухні “Шо” і “Барви». Він допоможе нам з меню. Також ми найняли досвідчених місцевих консультантів з ресторанної справи. 3. Конкуренція. Борщі в Празі, хоча їх і багато, далеко не найкращі. От вєтнамський фо ви тут знайдете розкішний. Борща, до якого хотілося б повертатися, — немає. Ми знаємо, що зможемо зварити борщ краще, ніж він зараз представлений на ринку. Також будемо пропонувати страви, яких ви не знайдете більше ніде в Празі.  4. До нас не прийдуть відвідувачі. У країні, де найбільша діаспора — це українці, і де немає жодного сучасного українського закладу, у нас величезна потенційна аудиторія",- розповідають Таша і Алекс.    Як допомогти: Переходьте за посиланням на краудфандингову кампанію і зробіть донейт в обмін на обраний подарунок. Що ще ви можете зробити? Розкажіть про проєкт своїм друзям (особливо у Чехії) Поширте інформацію в соц.мережах Підпишіться на проект в Інстаграм або сторінку у Фейсбуці, щоб стежити за успіхом Таші і Алекса.   Відкривайте українське світу разом з нами!

Леся Українка була в Празі лише одного разу, однак це місто відіграло надзвичайну роль у житті її родини. Інформації про її перебування в чеській столиці доволі небагато. Найповніше цю подорож описує дослідниця Світлана Кочерга в книзі «Листи так довго йдуть… Знадоби архіву Лесі Українки в Слов’янській бібліотеці в Празі», що вийшла в 2002 році в Нью-Йорку. У травні 1903 року по дорозі в Україну з італійського Сан-Ремо, де письменниця лікувалася, Леся Українка разом з молодшою сестрою Оксаною Косач, у заміжжі Шимановською, зупинилася на кілька днів у чоловіка ще однієї своєї сестри – Ольги Косач-Кривинюк – Михайла Кривинюка. Михайло того часу вчився в Празі в Політехнічному інституті. Мати Лесі Українки – Ольга Драгоманова-Косач – яка намагалася слідкувати за пересуваннями доньок по Європі, дуже хотіла, щоб Леся та Оксана побачили місто, яке, очевидно, справило на неї саму глибоке враження. У листі до Михайла Кривинюка вона писала: «Прага стоїть того, щоб в ній довше бути треба, щоб конечне побули у Пражському Музею. Та ще нехай конечне почують у Празі церковні співи – дуже інтересні». 15 травня Леся Українка відправила телеграму Михайлу Кривинюкові: «Приїжджаємо в п’ятницю о пів десятої вечора». Очевидно, зустрівши сестер на вокзалі, Михайло супроводив їх до свого тимчасового помешкання на вулиці На Боїшті, 12 в районі Прага-2. Настрій у Лесі Українки, мабуть, був тривожний – у Петербурзі заарештували її сестру Ольгу. Та цю тривогу розвіяла телеграма від матері, у якій ішлося, що сім’я очікує повернення Ольги з Петербургу найближчим часом.   Леся Українка пробула в Празі лише кілька днів – на Михайла чекали іспити, до яких потрібно було готуватися. 18 травня, уже готуючись у далеку дорогу в Україну, Леся Українка написала Ользі: «Любая Лілея! Ми думаєм, що ти вже вдома, тож вітаєм тебе. Оце ми всі три швендяли по Празі. Оксана і Михайло ще підуть, а я посиджу. Пиши мені до Чернівець (…). Будь здорова і весела. Леся»   1904 року Ольга Косач-Кривинюк закінчує Жіночий медичний інститут у Петербурзі і переїжджає до чоловіка в Прагу. Тут у молодого подружжя народжується первісток Михайло, його в сім’ї називали «чеський Бобрик». Після завершення освіти Михайла вони повертаються в Україну. Удруге Ольга Косач-Кривинюк повернулась до Праги влітку 1944 року. У Празі на той час вже довший час жила сестра Оксана Косач-Шимановська, якій, очевидно, сподобалося місто ще під час першої їхньої з Лесею сюди поїздки. У воєнні часи сестри Ольга та Оксана проживали в квартирі Оксани на вулиці Ломніцького, однак цей будинок не зберігся до наших часів. Тут Ольга завершувала роботу над своєю книгою про старшу сестру – Лесю Українку.     Ольга Косач привезла з собою до Праги найбільший скарб – великий родинний архів, який передала на збереження до Музею визвольної боротьби України в Празі. І хоча в 1945 році музей було ліквідовано, все ж значна частина архіву родини Косачів-Драгоманових збереглася. Листи Лесі Українки та близьких до неї людей зберігаються у Слов'янській бібліотеці в Празі та в Празькому національному архіві. Сестра Ольга Косач вирушила з Праги далі до Німеччини, де в листопаді 1945 року пішла з життя в німецькому містечку Авгсбурзі. У Празі залишилися тільки сестра Оксана, яка прожила в цьому місті довге життя і знайшла тут вічний спокій у 1975 році. Могила Оксани Косач-Шимановської знаходиться на цвинтарі Страшніце, колумбарій при крематорії, № 5235. Матеріал підготовано за книгою Листи так довго йдуть… Знадоби архіву Лесі Українки в Слов’янській бібліотеці в Празі/Упорядкування, передмова та примітки С.Кочерга, післямова О.Сліпушко. - Нью-Йорк: 2002, 308 c.   Світлини надано Музей видатних діячів української культури Головна світлина : Укрїнформ Джерело: Embassy of Ukraine in Prague     Студія Animagrad (FILM.UA Group) випустила тизер-трейлер повнометражного анімаційного фільму «Мавка. Лісова пісня». Прем’єра відео приурочена до 150-річного ювілею геніальної письменниці Лесі Українки, який країна відзначає у 2021 році. Реліз мультфільму відбудеться в 2022 році. «Мавка. Лісова пісня» – повнометражний анімаційний фільм української студії Animagrad, заснований на образах із драми-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня» та древніх міфів. Це історія про чудодійну силу любові, яка здатна об’єднувати, рятувати і дарувати життя. У проєкті переплітаються безліч елементів традиційної та сучасної української культури: міфології, літератури, музики і танцю.  

Згідно із чеським законодавством, медичне страхування – це одна з головних вимог до іноземців для отримання, або продовження довгострокової візи. Іноземцям без належного медичного страхування не можливо отримати дозвіл на тимчасове, або постійне проживання в Чеській Республіці.  З 1 січня 2011 року, при подачі заяви на візу строком від 90 днів, або продовження чеської довгострокової візи необхідно додати договір про комплексне медичне страхування оформлений на весь термін перебування у Чехії. Таке страхування має мати покриття 1.500.000 чеських крон (не менше 60.000 євро) і бути оформлено виключно в сертифікованій чеській страховій компанії. Навіщо оформляти комплексне медичне страхування? Обсяг страхування за своїм обсягом аналогічний державному медичному страхуванню в Чехії, але він обмежений узгодженими лімітами страхового відшкодування. Цей вид страхування можуть використовувати діти і дорослі, вагітні жінки та жінки які лише планують вагітність. Він також призначений для професійних спортсменів і всіх дорослих, які хочуть мати більше страхове покриття, ніж медичне страхування іноземців у разі надання термінової медичної допомоги. Комплексне медичне страхування для іноземців відповідає всім вимогам Закону № 326/1999 Зб., Про проживання іноземців на території Чеської Республіки з внесеними до нього змінами, і перевищує обсяг обов'язкового страхування.  UAPORTAL.CZ заключив партнерський договір з одною із перших зареєстрованих у Чехії, страхових компаній, SLAVIA pojišťovna, a.s. (СЛАВІЯ), яка позитивно зарекомендувала себе.  Чому варто оформити договір про страхування іноземців саме в страховій компанії «Slavia»? Широке охоплення надання медичної допомоги Високі ліміти страхового відшкодування Можливість застрахувати новонароджену дитину, відразу після її виписки з лікарні Застрахована не тільки необхідна і невідкладна медична допомога, але також подальше планове медичне обслуговування Комплексне медичне страхування іноземців відповідає вимогам Закону №326 / 1999 Зб. з внесеними змінами, визнається поліцією Чеської республіки у справах іноземців ЩО ВХОДИТЬ У МЕДИЧНЕ СТРАХУВАННЯ ІНОЗЕМЦІВ? Для дітей до 15 років: профілактичні та контрольні огляди, щеплення в обсязі, який зазвичай надається в Чеській Республіці власникам полісів державного медичного страхування. Медичне обслуговування під час вагітності та пологів Можливість застрахувати післяпологове медичне обслуговування новонароджених застрахованих жінок (і застрахувати новонароджену дитину після виписки з пологового будинку) планове охорона здоров'я Стоматологія - необхідна і невідкладна допомога Інституційна та діагностична медична допомога Посттравматична і післяопераційна допомога при постійній госпіталізації Репатріація Нещодавно SlAVIA знизила вартість свого медичного страхування на декілька тисяч крон, що зробило їх найдешевшою надійною страховою компанією на чеському ринку. Тепер ми можемо оформити Вам і Вашим дітям комплексне медичне страхування за такими цінами:Для студентів(15-30 років) річна 8.800, дворічна 16.400Для дітей(до 15 років) і дорослих річна 9.800 дворічна 17.200 Такий страховий поліс діє як у Чехії, так і на всій території Шенгенської зони. Щоб отримати консультацію і оформити договір,звертайтесь за телефоном +420 775 781 997 Галина Андрейців. Бережіть себе і своїх близьких, користуйтесь послугами страхової компанії з хорошою репутацією  

Міністерство охорони здоров'я України оновило перелік країн, які потрапили до «червоних» та «зелених» зон.  Чехія на шостому місці  у списку країн із значним поширенням COVID-19.   Найближчим часом не рекомендують їхати до 80 країн. Оновлений список опублікували 5 лютого на сайті МОЗ. Найвищі показники захворюваності на 100 тисяч населення за останні 14 днів виявили в Португалії, Андоррі, Ізраїлі, Чорногорії, Чехії.  Усього міністерство надає рекомендації щодо 194 держав, які є членами Всесвітньої організації охорони здоров'я. МОЗ розподіляє країни на зони залежно від кількості активних випадків захворювання на COVID-19 на 100 тисяч населення. Якщо цей показник менший ніж в Україні, країна вважається «зеленою». Розподіл здійснюють на основі офіційних даних, які надає кожна країна.  На що впливає цей поділ? Ті, хто приїжджає в Україну з країн «червоної зони», повинні або піти на 14 днів на ізоляцію (з використанням додатка «Дій вдома»), або впродовж доби після прибуття зробити ПЛР-тест. Якщо результат виявився негативним, самоізоляція не потрібна. Також можна достроково припинити самоізоляцію, отримавши негативний результат ПЛР-тесту. Ще один варіант — приїхати вже з готовими результатами тестування, але робити його треба не пізніше, ніж за 48 годин до моменту перетину кордону. Також іноземці, які прибувають із таких країн, зобов’язані мати поліс медичного страхування. Повний перелік країн із значним поширенням COVID-19 за посиланням на МОЗ : https://moz.gov.ua/article/health/informacija-schodo-kilkosti-aktivnih-vipadkiv-covid-19-na-100-tis-naselennja-stanom foto: Letiště Václava Havla

У зв'язку із поширенням нових мутацій коронавірусу,  з п'ятниці, 5 лютого, правила в’їзду до Чеської Республіки будуть жорсткішими. Вводиться категорія країн з дуже високим ризиком. По приїзду з таких країн, потрібен ПЛР-тест, п’ятиденний карантин, який може завершити ще один ПЛР-тест, та обов’язок щонайменше 10 днів носити респіратор.  Про це повідомила прес-служба чеського МЗС. Згідно із новими правилами, Україна, як і переважна більшість інших країн світу, належить до групи країн темно-червоного кольору - дуже високий ризик інфікування коронавірусом. Відповідно, до громадян, що, починаючи з 5 лютого, приїздитимуть до Чехії з темно-червоної зони, висуватимуться наступні вимоги: При перетині кордону з Чеською Республікою пред’явити підтвердження про негативний ПЛР-тест на коронавірус, зроблений не раніше, ніж за 48 годин до в’їзду; Не раніше, ніж через 5 днів після приїзду до Чехії, зробити на території Чеської Республіки повторний ПЛР-тест на коронавірус. До отримання результатів повторного тесту перебувати на домашній самоізоляції; Упродовж 10 днів після приїзду, поза межами свого помешкання. носити респіратор FFP2. Окрім цього, перед в’їздом до Чехії необхідно заповнити онлайн анкету (https://plf.uzis.cz/). При в'їзді з червоної зони, країн з високим ризиком, подорожуючі будуть зобов'язані: Пред'явити негативний ПЛР-тест або антигенний тест на коронавірус не старший 48 годин Заповнити онлайн-анкету   Не пізніше п'яти днів після в'їзду зробити ПЛР-тест При в'їзді з помаранчевої зони, країн з помірним ризиком інфікування, подорожуючі зобов'язані: Пред'явити негативний ПЛР-тест або антигенний тест на коронавірус не старші 48 годин Заповнити онлайн-анкету, яку, разом із тестом будуть контролювати при в'їзді в Чехію За недотримання цих вимог передбачено штраф, а в окремих випадках і кримінальну відповідальність. При поверненні із зелених країн, з низьким ризиком інфікування, подорожуючі можуть в'їжджати на територію Чехіії вільно. Правда таких на карті світу залишилося зовсім небагато. До них відносяться: Австралія, Ватикан, Південна Корея, Нова Зеландія, Сінгапур і Таїланд. Продовжує діяти заборона на в’їзд до Чехії переважній більшості категорій іноземних громадян. Винятки становлять лише ті іноземці, які мають дозвіл на проживання в Чехії, або ж окремі категорії чеських віз, зокрема, з метою працевлаштування або навчання.  Ряд винятків залишаються дійсними також для міжнародних перевезень, транзитних поїздок, або для тих, кому потрібно подорожувати через кордон через догляд за дітьми. Необхідні поїздки доведеться виконати упродовж 12 годин. Міністерство закордонних справ Чеської Республіки не рекомендує здійснювати поїздки, якщо це не є вкрай необхідним.УВАГА! Кожна країна має свої правила в’їзду на її територію. Вищевказана інформація стосується лише в’їзду на територію Чеської Республіки. фото: АР Радіо Свобода

МОН ОГОЛОШУЄ ПРО ПРИЙОМ ДОКУМЕНТІВ ЗАКОРДОННИХ УКРАЇНЦІВ ДЛЯ НАВЧАННЯ В ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ ЗА КОШТИ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ У 2021 РОЦІ Для навчання в державних закладах вищої освіти, що належать до сфери управління Міністерства освіти і науки, оголошено прийом документів закордонних українців у 2021 році.  Бюджетні місця на навчання надаються: закордонним українцям, які проживають за межами України і статус яких підтверджено відповідним посвідченням;  для навчання у державних закладах вищої освіти, що належать до сфери управління МОН;  за ступенями бакалавр, магістр, якщо певний ступінь вищої освіти в Україні закордонний українець здобуває вперше; - на акредитовані освітні програми (денна форма навчання). Бюджетні місця на навчання не можуть бути надані: для здобуття ступеня магістр на основі ступеня бакалавр, здобутого за іншою спеціальністю; у разі, якщо закордонний українець, який навчався у закладі вищої освіти України (далі – ЗВО) за кошти державного бюджету, був відрахований за власним бажанням, за академічну неуспішність та/або в інших випадках, передбачених законодавством.   Вимоги до кандидатів: 1. Наявність посвідчення закордонного українця; 2. Наявність відповідного освітнього (освітньо-кваліфікаційного) рівня, що дає право на продовження навчання за освітньою програмою відповідного ступеня вищої освіти; 3. Володіння українською мовою.   Документи, які кандидат подає до МОН (у паперовому та електронному вигляді): 1. Заповнена анкета (оригінал); 2. Заповнена аплікаційна форма за посиланням: https://docs.google.com/forms/d/1HVmqrMtDe0YM1eFLhCbYqWmKuLTG1qerjDobGjgNSXM/viewform?edit_requested=true; 3. Копії сторінок паспорта; 4. Копія документа про раніше здобутий освітній (освітньо-кваліфікаційний) рівень, на основі якого здійснюється вступ; 5. Копія додатка до документа про раніше здобутий освітній (освітньокваліфікаційний) рівень, на основі якого здійснюється вступ; 6. Копія посвідчення закордонного українця (у разі відсутності на момент подання до МОН посвідчення подається витяг з протоколу засідання Національної комісії з питань закордонних українців про надання кандидату статусу закордонного українця). У разі відсутності на момент подання до МОН документів про раніше здобутий освітній (освітньо-кваліфікаційний) рівень кандидати можуть подавати такі документи: 7. Учні закладів загальної середньої освіти – довідку про навчання у випускному класі з оцінками за півріччя, підписану керівником закладу освіти та завірену печаткою; 8. Студенти закладів вищої освіти – виписку із залікових відомостей із зазначенням навчальних дисциплін та складених заліків та іспитів з оцінками, підписану керівником/заступником керівника ЗВО та завірену печаткою.  Документи іноземних держав, що зазначені у підпунктах 3-5, 7, 8, подаються з перекладом українською мовою. Строк подання до МОН документів - до 01 березня 2021 року включно. Увага! МОН прийматиме заявки в електронному та паперовому форматі (необхідно надіслати документи в обох зазначених форматах). Усі документи мають бути скріплені у верхньому лівому куті. Пакет документів формується згідно зі списком необхідних документів у вищезазначеному порядку. Документи поверненню не підлягають. Поштова адреса: проспект Перемоги, 10, 01135, Київ, Україна,Міністерство освіти і науки України, Головне управління міжнародного співробітництва. Примітка: Квота для закордонних українців 2021. Контактний тел. +38(044) 481-32-79. У електронному форматі скановані PDF документи необхідно надіслати на електронну адресу МОН: kvota.mon@gmail.com, зазначивши у темі листа “Квота для закордонних українців 2021”. Квоти прийому закордонних українців до ЗВО розміщуються на сайті МОН у тижневий строк після прийняття відповідної постанови Кабінету Міністрів України «Про державне замовлення на підготовку фахівців, наукових, науковопедагогічних та робітничих кадрів, на підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів». Вступ до ЗВО: Вступ до ЗВО на місця державного замовлення здійснюється у межах встановлених квот за результатами співбесіди з предметів, передбачених Правилами прийому до ЗВО. Строки подачі документів, проведення співбесіди та зарахування визначаються приймальними комісіями ЗВО. Для вступу закордонний українець особисто подає до структурного підрозділу/приймальної комісії заяву у паперовій формі та такі документи: а) документ (оригінал та його копію) про раніше здобутий освітній (освітньо-кваліфікаційний) рівень, на основі якого здійснюється вступ; б) додаток (оригінал та його копію) до документа про раніше здобутий освітній (освітньо-кваліфікаційний) рівень, на основі якого здійснюється вступ; в) копію паспорта; г) страховий поліс з надання екстреної медичної допомоги; д) посвідчення закордонного українця; е) 4 кольорових фото розміром 3х4 см. Документи, визначені у пунктах а), б), в) повинні бути перекладені українською мовою та нотаріально засвідчені. Документи, визначені у пунктах а), б) повинні бути офіційно завірені відповідно до законодавства країни їх видачі. Документи про освіту закордонних українців, видані закладами освіти інших держав, проходять процедуру визнання в Україні відповідно до чинного законодавства. Закордонні українці, які вступають до ЗВО на місця державного замовлення у межах встановлених квот, забезпечуються місцем у гуртожитку з оплатою за проживання у розмірі, як для громадян України, стипендією та медичним обслуговуванням відповідно до чинного законодавства України. Транспортні витрати до місця навчання та у зворотному напрямку здійснюються за власні кошти закордонних українців. Повідомляє Міністерство освіти і науки України foto: freepik.com