Донбас, якого більше немає: фільм української студентки FAMU переміг на фестивалі Ji.hlava
На 30-му Міжнародному фестивалі документального кіно Ji.hlava відзначили фільм молодої української режисерки Дарії Ковальчук. Її стрічка «Donbas na dosah» отримала нагороду за найкращий чеський короткометражний документальний фільм у секції Česká radost. Ця категорія з’явилася на фестивалі цього року, і першою її переможницею стала українка.
Подорож до місць дитинства
Для зйомок Дарія разом із подругою вирушила з Праги до Лимана. Донбас у її пам’яті лишився краєм безтурботних канікул і теплих ночей під зоряним небом. Камера фіксує зовсім іншу реальність: спорожнілі вулиці, будинки, зруйновані російськими обстрілами, і розмови з людьми, які досі там живуть.
Фільм побудований саме на цьому зіткненні. Спогади про дім, якого вже не повернути, стикаються з тим, яким це місце стало сьогодні.
Історія, прожита особисто
Для режисерки ця тема не просто сюжет. Дарія народилася на Донеччині. У 2014 році, коли на схід України прийшла війна, її родина переїхала до Києва. Після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році вона разом із мамою та молодшою сестрою дісталася до Чехії евакуаційним потягом.
Так Прага стала для неї третім домом, а Донбас назавжди лишився місцем, звідки все почалося.
Шлях до FAMU
Про навчання у FAMU, одній із найвідоміших кіношкіл Європи, Дарія замислилася ще до великої війни. Поштовхом став фільм «Пролітаючи над гніздом зозулі». Його режисер Мілош Форман свого часу теж був студентом цієї празької школи.
Дарія два роки вчила чеську мову, проте після закінчення школи вирішила відкласти вступ: іспити й творчі роботи, які треба було подати, тоді здавалися їй надто складними. Можливість продовжити навчання у FAMU з’явилася вже після переїзду до Чехії. Нині Дарія студентка бакалаврської програми.
Українською мовою для світу
«Donbas na dosah» знято у спільному виробництві Чехії та України. Фільм звучить українською, а для фестивальних показів його субтитрували чеською та англійською мовами. Світова прем’єра стрічки відбулася саме на Ji.hlava.
Журі відзначило, як авторка через повернення до знайомих місць передає біль втрати дому і водночас показує силу пам’яті. Перемога на одному з найважливіших документальних фестивалів Центральної Європи стала для молодої режисерки визнанням, а для глядачів нагадуванням про Донбас, який не можна забути.
